Підручник з природознавства

Вступ

Відповідно дошкільної програми з природознавства побудовано за сезонним принципом. У ньому показано природу і працю людей за порами року, то дає вчителеві можливість поєднувати вивчення статей із спостереженнями учнів, ширше використовувати в навчанні місцевий матеріал.

Система запитань і завдань, що міститься у підручнику допоможе краще учням ознайомитись з предметами та явищами природи. Робота з малюнками а підручнику може бути різноманітною. Наприклад - можне пати завдання учням розглянути їх та сказати, що зображено на них, порівняти малюнки, знайти спільні ознаки та істотні відмінності скласти оповідання за малюнком з використанням своїх спостережень. Користуючись малюнком, розповісти про розвиток рослини чи комахи, виділити істотні ознаки в предметах і явищах, які вивчаються.

У підручнику вміщено кольорові таблиці з якими учні повинні працювати під час вивчення тем "Рослини", "Тварини", “Охорона рослин".

Перед статтями вміщено запитання і завдання для виявлення життєвого досвіду учнів. активізації їх пізнавальної діяльності: здобутих знань перед тим, як ознайомлювати з новою темою, щоб створити проблемну ситуацію і зацікавити на запитання.

Важливо навчити другокласників самостійно працювати з підручником у класі і вдома. Потрібно привчити дітей давати повні відповіді на запитання, пов'язувати зміст прочитаного з власними спостереженнями і поповнювати його. Слід рекомендувати учням вибирати із статей матеріал по поставлених запитань. Тоді вони краще запам'ятають основний матеріал по поставлених запитань і навчаться працювати з текстом.

1. Сутність та структура шкільних підручників

Відповідно до навчальних програм створюють підручники і навчальні посібники.

Підручник - книга, яка містить основи наукових знань з певної навчальної дісципліни, викладені згідно з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики.

Головне його призначення - допомогти учням самостійно закріпити і поглибити знання, здобуті на уроці.

Навчальний посібник - книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості.

До навчальних посібників належать збірники задач і вправ, хрестоматії, словники, довідники, атласи та ін. Цей допоміжний дидактичний матеріал сприяє зміцненню пізнавальних і практичних умінь, прищеплює навички самостійної роботи.

Підручник повинен забезпечити науковність змісту матеріалу, точність, простоту і доступність його викладу, чіткість формулювання визначень, правил, законів, ідей, точну й доступну мову тексту, правильний розподіл навчально матеріалу за розділами і параграфами. Найважніший матеріал мусить бути проілюстрований схемами, малюнками, відповідно структурований та оформлений шрифтами.

Для успішного використання підручника в навчальному процесі і вчитель, і учні повинні орентуватися в його структурі. Підручник складається з двох компонентів: текстового і позатекстового.

1. Перший компонент - основний, додатковий і пояснювальний тексти.

2. До другого належать:

а) апарат організації засвоєння; запитання і завдання; інструктивні матеріали ( пам'ятки, зразки розв'язання задач, прикладів ); таблиці; підписи-пояснення до ілюстрованого матеріалу; вправи;

б) ілюстративний матеріал ( фотографії, малюнки, плани, картки, креслення та інші ); в) апарат, орієнтування ( вступ, зміст, бібліографія ).

Зміст навчального матеріалу в підручнику може формуватися за генетичним ( в історічній послідовності ), логічним ( відповідно до сучасної логічної структури конкретної науки ), психологічним ( з урахуванням пізнавальних можливостей учнів ) принципами, пов'язаними між собою.

Зміст підручника складається з таких компонентів:

а) основні факти, принципи, засоби й нові відкриття в науці, доступні учням відповідного типу закладу;

б) світоглядно- методологічні та виховні ідеї, зокрема моральні й естетичні ідеали, які можно сформувати конкретним навчальним матеріалом;

в) методи наукового мислення і дослідження, що сприяють засвоєнню навчального матеріалу;

г) знання з історії науки і творчої діяльності її видатних представників, які стимулюють інтерес учнів;

д) уміння і навички, що впливають з конкретного навчального змісту або необхідні для його засвоєння;

ж) розкриття прийомів мислення, логічних операцій, які учень має засвоєти у процессі вивчення змісту підручника,

Більшість шкільних підручників складаються з текстів емпіричних (відображають факти, явища, події, містять вправи і правила ) і теоретичних (містять теорії, методологічні знання).

За провідним методом матеріалу розрізняють тексти репродуктивні, проблемні, програмовані, комплексні. Репродуктивні тексти - високоінформативні, структуровані, зрозумілі учням, відповідають завданням пояснювально-ілюстративного навчання. Проблемні - це здебільшого проблемний моголог, у якому для створення проблемних ситуацій висувають суперечності, розв'язують проблему, аргументують логіку розвитку думки. У програмованому підручнику зміст подається частинами, а засвоєння кожного “кроку” інформації перевіряється контрольними запитаннями. Комплексний текст містить певний обсяг інформації, необхідний учням для розуміння проблеми, а проблема визначається за логікою проблемного навчання. Текст підручника може бути аналітичним або синтетичним, побудованим дедуктивним або індуктивним способом.

Окрім основних, підручник містить додаткові тексти, мета яких - розширити, поглибити знання учнів з важливих компонентів змісту навчального матеріалу ( документи, історичні довідки та ін. ).

Запитання і завдання, вміщенні у підручниках, за ступенем пізнавальної самостійності учнів поділяють на репродуктивні та продуктивні. Репродуктивні потребують від учнів відтворення знань без істотних змін. Продуктивні - передбачають трансформаці. Знань, істотні зміни в структурі їх засвоєння або пошук нових знань.

Одна з вимог до підручника - використання ілюстративного матеріалу - зображень, які реалізують науковий педагогічний принцип підручника специфічними засобами наочності. Ілюстрації підручників повинні розкривати основний зміст певних елементів програми ( провідні ілюстрації ). Вони або різнозначні тексту, або доповнюють його, або об'єктом для запитань, завдань.

Працюючи з підручником, учитель повинен доповнювати його матеріал додатковою інформацією, оскільки зміст підручника нерідко надто конспективний, і знання, почерпнуті учнями лише з нього, будуть обмеженими. Важливо використовувати на уроці як додатковий місцевий, краєзнавчий матеріал. Учитель мусить маневрувати методичними прийомами під час викладу матеріалу підручника з огляду на те, що для одних учнів він може бути складним, а для інших - легкодоступним, занадто простим.

Вимоги до підручників: висока науковість, доступність, точність, ясність і яскравість викладення, практична спрямованість, міжпредметні зв'язки. Підручник повинен бути одночасно стабільним і мобільним (введення нових елементів знань без порушення основи).

2. Функції підручника з природознавства та принципи формування змісту навчального матеріалу

Сучасний підручник виконує такі основні функції:

1. Освітню - функція підручника, що полягає в забезпечені процесу засвоєння учнями певного обсягу систематизованих знань стосовно до сучасного рівня розвитку конкретної науки, формуванні в учнів пізнавальних умінь та навичок.

2. Розвивальну - функція підручника, яка сприяє розвитку учня, формує його перцептивні, мнемонічні, розумові, мовні та інші здібності.

3. Виховну - функція підручника, яка полягає в його здатності впливати на світогляд учня, його моральні, естетичні почуття, ставлення до праці, навчання, формувати й удосконалювати певні риси особистості школяра.

4. Управлінську - функція підручника, яка полягає в програмуванні певного типу навчання, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних ситуаціях.

5. Дослідницьку - функція підручника, яка полягає в спонуканні учня до самостійного розв'язування проблеми.

Основні функції підручника пов'язані із системою дидактичних принципів науковості, доступності, цілеспрямованості, систематичності і послідовності, всебічності, зв'язку з життям та ін.

Принципи формування змісту навчального матеріалу підручника:

1. Логічний - принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, який передбачає його розміщення у відповідності до сучасної логічної структури відповідної науки.

2. Психологічний - принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, який передбачає виклад матеріалу з урахуванням пізнавальних можливостей учнів

3. Генетичний - принцип формування змісту навчального матеріалу підручника, що передбачає його розміщення у такий послідовності, в якій він формувався історично.

Структура підручника містить тексти та позатекстові компоненти.

Тексти підручника поділяють на основний, додатковий і пояснювальний. Крім цього за характером відображення дійсності і дидактичною метою тексти в підручнику поділяють на теоретичні й емпіричні.

Тексти теоретичного характеру містять: теорії, закономірності, методологічні знання. Тексти емпіричного характеру: факти, явища, події, вправи, правила.

За провідним методом викладу матеріалу тексти підручника поділяють на:

Репродуктивні - високоінформативні, структуровані, зрозумілі учням тексти підручника, які відповідають завданням пояснювально-ілюстративного навчання.

Проблемні - тексти підручника (форма монологу ), в яких визначено суперечності, розв'язується проблема, аргументується логіка руху думки.

Програмовані - зміст “подається” частинами, а засвоєння кожного «кроку» інформації перевіряється контрольними запитаннями.

Комплексні - тексти підручника, які містять певні дози інформації, необхідної учням для розуміння проблеми, а сама проблема визначається логікою проблемного навчання.

Позатекстові компоненти підручника:

· Апарат організації засвоєння - запитання і завдання, інструктивні матеріали (пам'ятки, зразки розв'язків задач, прикладів), таблиці, надписи-пояснення до ілюстрованого матеріалу.

· Ілюстративний матеріал.

· Аппарат орієнтування - вступ, зміст, бібліографію.

Всі запитання і завдання підручників за ступенем пізнавальної самостійності учнів можна поділити на репродуктивні і продуктивні.

Питання і завдання, які вимагають від учнів відтворення знань без істотних змін - репродуктивні.

Питання і завдання, які передбачають трансформацію знань, істотні зміни в структурі засвоєння знань або пошук нових знань - продуктивні.

Навчальні посібники розширюють межі підручника, містять додаткову, найновішу і довідкову інформацію. Це - збірники вправ і задач, хрестоматії, словники, довідники, історичні і географічні карти, книги для позакласного читання, слайди кінофільми і магнітофонні записи.Вимоги до структури підручника Підручник повинен мати таблицю змісту з нумерацією сторінок, у якій чітко відображається рівномірний розподіл матеріалу, простежується наочно-логічний його розвиток. У змісті підручника доцільно виділити такі структурні елементи, як от: вступ, висновки, узагальнювальні тексти, наочні схеми, таблиці, завдання на систематизацію та самооцінювання навчальних досягнень учнів.Він повинен мати додатки: словник, тлумачний словник технічних термінів, довідкові таблиці даних, список сучасної додаткової літератури, алфавітний покажчик.Доцільно, щоб кожен розділ підручника відповідав одній навчальній темі. Якщо розділ містить кілька навчальних тем, то це має бути відображено в його назві. Крім того, у підручнику мають бути попередні структурні складники (що треба вивчити, зв'язок з попереднім матеріалом і та ін.) та завершальні структурні складники (підсумок, узагальнювальна таблиця або схема, інтегруюча ситуація тощо).У межах одного розділу бажано чергувати види діяльності (практичні роботи, спостереження, вправи, запитання і т. ін.). Відображені види діяльності мають сприяти набуттю навичок та вмінь (пізнавальних, практичних, життєвих).Вимоги до навчально-методичного апарату підручника Підручник повинен виконувати функції управління пізнавальною діяльністю школярів, містити рекомендації до способу вивчення пропонованого матеріалу, сприяти розвитку творчої активності школярів та формуванню в них умінь самостійно застосовувати набуті знання на практиці. На це мають бути спрямовані спеціальні завдання для самостійної роботи над текстом та ілюстраціями підручника. Для розвитку пізнавальних і творчих здібностей учнів у підручник слід включати завдання і вправи, що формують загальні теоретичні та практичні навики розумової й фізичної праці. Диференційовані письмові вправи подаються з поступовим ускладненням та із зазначенням рівня їх складності. При створенні підручників бажано передбачити застосування інформаційно-комунікаційних засобів у навчальному процесі, вивчення окремих розділів або в цілому предметів у школі із застосуванням комп'ютерної техніки. Зміст підручника має бути ілюстрований методично доцільними схемами, кресленнями та іншим графічним матеріалом, спрямованим на розкриття змісту основного матеріалу, доповнення і конкретизацію його. Ілюстративний матеріал може мати самостійне інформативне навантаження, посилювати емоційний вплив підручника і таким чином сприяти підвищенню ефективності сприймання і засвоєння навчального матеріалу. Художнє і технічне оформлення підручника повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам до навчальних книг для загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Використання мультимедійних програм та електронних підручників на уроках природознавства

Сьогодні з'являється безліч програм (програмних засобів навчального призначення) з природознавства, за допомогою яких можна вирішувати найрізноманітніші навчально-методичні завдання. У природознавстві, як і в багатьох інших науках, не можливо принести в клас предмет вивчення - природні і соціальні об'єкти, процеси, але можливо, за допомогою комп'ютера, показати дітям динамічні моделі (наприклад, циркуляцію повітряних мас на планеті, рух літосферних плит і багато чого іншого). Інтерактивні засоби дозволяють керувати вчителю й учню потоком інформації, акцентуючи увагу на найбільш цікавих чи складних моментах досліджуваного матеріалу. У викладанні природознавства необхідно використовувати нові можливості мультимедійних додатків що комплексно впливають практично на всі органи сприйняття людини. У змісті природознавства, крім абстрактних закономірностей, велике місце надається регіональному матеріалу, що ілюструє ці теоретичні висновки, підтверджуючи правило про те, що краще один раз побачити, ніж сто раз почути.

Яким же арсеналом сучасних засобів навчання може скористатися вчитель? Програми з природознавства умовно можна розділити на такі групи:

1. Електронні атласи і геоінформаційні системи (ГІС);

2. Електронні підручники;

3. Розвиваючі програми-іграшки;

4. "Допоміжні" програми для проведення і складання тестів, кросвордів, готові тестові програми.

Таким чином, можна говорити про те, що формується зовсім інший тип навчальних видань - електронний підручник. У чому ж переваги цих підручників. До сьогодні можна було побачити лише текст з відсканованими ілюстраціями, що і називалося електронним підручником. Чи є в нових посібниках що-небудь, відмінне від традиційних видань на паперовій основі? Звичайно, не можна стверджувати, що усе, що можливо побачити на моніторі краще, ніж у книзі, але, правильно використовуючи можливості електронної інформації, можна домогтися багато чого. Серед основних плюсів формування матеріалу на електронному носії можна відзначити різнорідність навчального матеріалу (текст, ілюстрації, аудіо і відеофрагменти, анімація), інтерактивність, миттєвий пошук.

Електронний підручник відкриває великі перспективи в методиці викладання матеріалу. Він має ряд безсумнівних позитивних властивостей, що вигідно відрізняють його від традиційних підручників.

Текст електронного підручника супроводжується великою кількістю слайдів і відеофрагментів, що підсилюють емоційно-особистісне сприйняття учнем досліджуваного матеріалу, формування уявлення про територію. Слайди супроводжуються текстом, що випливає при наведенні курсору. Наявна велика кількість динамічних моделей, що демонструють найбільш складні для учня процеси і явища.

Структурно програма включає кілька компонентів (мультимедіа розділи з текстом аудіо - і відеофрагментами, практичними завданнями, тестами; словник; підтримку роботи з використанням Інтернет), що дозволяє розвивати в дитини навички самостійної роботи з декількома джерелами інформації.

Контрольно-практичний розділ створює умови для первинного закріплення отриманих на уроці знань і умінь, проведення практичних робіт, тематичного контролю і корекції знань.

Форма організації навчального матеріалу у вигляді активних посилань на ресурси в Інтернету спонукає до активної позиції дитини при вивченні будь-якої теми.

Підтримка Інтернет дозволяє реалізувати можливості дистанційного навчання.

Саме завдяки такій розмаїтості матеріалу та інтерактивності можна створити посібник, орієнтований на багатогранне застосування. По-перше, це робота з підручником у класі. У демонстраційному режимі за допомогою мультимедіа чи проектора LCD-панелі і кодоскопа в кабінеті природознавства (за допомогою комп'ютера). По-друге, можливе заняття в комп'ютерному класі. По-третє, індивідуальне навчання вдома з варіантом екстернату. Нарешті, це дистанційне навчання.

Висновки

В національній школі мають місце інтеграційні процеси, велика варіативність програм і підручниківі. Особлива увага приділяється комп'ютерній грамотності, оволодінню учнями такими способами діяльності як алгоритмізація, програмування і розв'язування завдань за допомогою ЕОМ. Важливим завданням у нових програмах є перерозподіл навчального матеріалу між класами у зв'язку з реформуванням середньої загальноосвітньої школи, її переходом до 12-річного циклу навчання. Водночас автори сучасних підручників і посібників не завжди враховують основні вимоги до організації засвоєння їх змісту, ігнорують положення теорії і методики навчання, висвітлюють в диспропорції теоретичні, емпіричні і практичні компоненти змісту, розкривають його в одній стандартній логіці. Такі підручники і посібники не допомагають, а заважають учителю використовувати розроблені дидактикою і методикою різні типи уроків, не забезпечують в достатній ступені розвиток таких психічних процесів як усвідомлення матеріалу, осмислення зв'язків між його елементами, формування вмінь застосовувати знання в стандартних і змінених умовах. У зв'язку із відсутністю у підручниках і посібниках названих аспектів великий тягар лягає на розум і професійне обдарування вчителя: він має компенсувати всі види підручника, який мав би допомагати йому без додаткових затрат часу і зусиль планувати й організовувати проведення уроку.

Доцільність навчальних програм, приведення їх у відповідність до вимог ринків праці, потреб суспільства і індивіда, відповідна підготовка вчителів вважаються другорядним завданням, порівняно з розподілом ресурсів між існуючими закладами і установами.

Питання, розв'язанню яких треба приділити особливу увагу при створенні програми модернізації української освіти, мають бути наступними:

· Яким чином вирішити по-різному орієнтовані завдання: а) забезпечити базовий рівень освіти для всіх; б) індивідуальну траєкторію освіти для бажаючих; в) особливі форми підготовки для «проривних» проектів та програм розвитку країни? Існуюча система управління та форми надання освіти передбачають розв'язання тільки першого завдання.

· Яким чином кваліфікувати та регулювати форми освіти впродовж всього життя? Існуючі сьогодні кваліфікації описують лише початкову, середню, вищу, післядипломну освіту як окремі ланки.

· Яким чином створити умови для отримання освіти для власних цілей, в умовах швидких соціальних, культурних та технологічних змін? Як забезпечити доступ до інформації про можливості отримання освіти для всіх? Сьогодні в Україні немає ринку освіти, якщо його розуміти як забезпечення вибору, а існує уніфікована, регульована державою, освіта різних форм власності на заклади освіти.

· Яким чином за рахунок освіти досягти включення в нормальне соціальне та культурне життя людей з особливими потребами? Зараз домінує практика ізоляції їх в окремих закладах.

· Яким чином перейти від стандартів освіти, притаманних індустріальному суспільству, тобто стандартів на уніфіковані системи знань, до стандартів технологічного суспільства, тобто стандартів на процедури та формати отримання освіти?

· Яким чином створити систему оцінювання якості освіти, яка б забезпечувала оцінку з точок зору різних суспільних інтересів? Сьогодні ми маємо тільки державну систему оцінки, і то тільки по окремих параметрах. Наприклад, не існує такого критерію оцінювання якості, як успішність на ринках праці та кар'єра випускників різних навчальних закладів.

· За рахунок яких механізмів можна створити освітню політику, яка б надала можливість доступу до управління носіїв різних інтересів. Проголошений перехід до державно-громадської системи гальмується сьогодні браком демократичних форм управління освітою.

Список літератури

1. Волкова Н.Г. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2001.

2. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене, 2001р.

3. Педагогіка. Навчальний посібник. - Харків, ТОВ “Одіссей”, 2003.

4. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2000.

5. Іванов В.Ф., Мелещенко О.К. Сучасні комп'ютерні технології і засоби масової комунікації: аспекти застосування. -К. -1996.