Виховання ціннісного ставлення до творів мистецства

2.3 Практичне використання засобів виховання ціннісного ставлення до творів мистецтва дітей дошкільного віку на прикладі творів художнього мистецтва

Під час проведення дослідження мною були розроблені уроки метою яких було виховання ціннісного ставлення до творів мистецтва дошкільнят за допомогою практичних занять з образотворчого мистецтва.

Приклад заняття з образотворчого мистецтва в дитячому садочку

Тема. Сади цвітуть

Мета заняття. Розвивати спостережливість і вміння відтворювати свої спостереження в художній роботі; удосконалювати навички роботи з папером; виховувати ціннісне ставлення до творів мистецтва.

Художньо-ілюстративний матеріал. Звукозапис фрагмента І концерту П.І.Чайковського, великий аркуш паперу (А-1), кольоровий папір, ножиці, клей. Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Вступ.

Діти! Учора ми разом з вами ходили на екскурсію до картинної галереї. День видався чудовим! Ми стояли, зачаровані красою таких звичних для нас предметів. Нас огорнув квітучий світ кольорів та фарб. Заплющимо ненадовго очі та уявимо ці картини. (Діти замружують очі, а вихователь запитує, хто що бачить. Неголосно звучить музика П.І.Чайковського, не заглушуючи розповіді дітей).

Я бачу ліворуч і праворуч яблуневі галузки всі у квітах. Я пригнула галузку.

Я бачу за гілочками ще багато таких же білих дерев. Вони здаються білими, тому що кожна галузка цвіте. Над ними в'ються бджоли і пурхають барвисті метелики.

А я бачу жайворонків у синім небі, вони літають біля Самого сонця!

А я бачу трактор, він оре землю. (Це говорить наш найбільш серйозний -- Сашко. Отут діти трохи стрепенулися: "Там не було ніякого трактора!").;Але Сашко наполіг на своєму:

А я все одно бачу! Трактор зоре землю і на ній виросте такий же квітучий сад! (Слова цього хлопчика переконали усіх, ніхто не заперечував. Це велике щастя для вихователя, коли в дітей зорове уявлення чітко "вимальовує" навколишню дійсність).

Діти! А зараз за допомогою кольорового паперу виготовимо всі деталі, що ми сьогодні згадали і "побачили". На екскурсії були разом, а отже, разом будемо виконувати одну велику колективну роботу? (Вихователь кріпить до дошки великий аркуш паперу;" верхня частина якого попередньо пофарбована ніжно-блакитною фарбою, а нижня частина -- зеленою).

3. Пояснення послідовності виконання колективної роботи.

(Вихователь водить рукою над поверхнею підготовленого аркуша і говорить, де що буде розміщуватися):

Праворуч і ліворуч, і трохи у верхній частині аркуша в нас будуть звисати рясні квітучі галузки, що "бачить" Марена. У небі сяє сонечко і літають птахи. Земля між деревами буде покрита густою кошлатою травичкою. Удалині покажемо трактор із плугом.

(Діти при цьому ще раз уявляють майбутню композицію).

Вихователь поділяє дітей на кілька груп. Кожній групі доручається виконання деталей з кольорового паперу для певної чистини композиції:

гілки та гілочки;

квіти листя яблуні (у кожній квітці діти малюють жовту серединку і тичинки, а на листках прорисовують прожилки);

трава, окремі травинки, яскраві квіточки серед трави;

--сонечко, промені, легкі білі хмарини (за словами дітей);

--трактор із плугом, сліди плуга на землі (ці деталі з більшим (бажанням хочуть виконувати хлопчики)

--бджілки, метелики.

З числа дітей обираються 3 "укладачі" (працюють на одній парті). Один -- постійно обходить клас і збирає готові деталі. Другий -- працює клеєм (змазуючи деталі зі зворотного боку). Третій -- приймає деталі з клеєм і компонуєш на великому аркуші. Вихователь контролює роботу дітей, дає необхідні поради, підбадьорює. Якщо вихователь вважає за необхідне, можна для компонування взяти двох дітей (робота піде швидше).

Весняна композиція довершена! (Можна знову включити музику).

Діти, (оцінюючи, дивляться на виконану композицію. Звучна музика підсилює емоційно-ціннісне сприйняття картини. Почуття задоволення і непідробне захоплення в очах дітей! Музика ще звучить, заповнюючи клас, з'єднуючись з виконаною композицією і в гасячи в паперове зображення живий подих Весни.

Інтегроване заняття музики та образотворчого мистецтва.

Тема. Композиція і контраст у музиці та живописі.

--Сьогодні ми ознайомимося з двома важливими 'К" у мистецтві. Зараз ми з вами будемо створювати витвір мистецтва під назвою "Радість". Яка вона буде, що ви б намалювали на ній? (Сонце, квіти, луг, метеликів).

--А які фарби ви б використали? (Яскраві -- зелені, червоні, блакитні, жовті, оранжеві та інші фарби літа).

Ця картина буде колективною. Підходьте по черзі до дошки і малюйте кольоровими пастельними крейдами все, що ви вважаєте доречним на цій картині.

Діти підходять до дошки парами чи по одному і малюють квіти, дерева, метеликів та інше. Так створюється колаж на тему "Радість". Вихователь нагадує дітям про перспективу, і вони разом пригадують про віддаленість предметів, а тому зменшення їх вигляду і меншу насиченість у кольорі.

--Ми з вами намалювали картину: кожен малював окремий елемент, а як результат вийшла цілісна композиція, якій ми спочатку дали назву "Радість". Це і є перше "К" -- композиція. Це латинське слово, і означає "компонування", тобто поєднання, розміщення, складання частин у ціле у відповідному порядку. А як би ви ще могли назвати цей колаж? ("Літо", "Сонячний день", "На галявині").

--А зараз прослухайте музичний твір і скажіть, чи відповідає він за настроєм створеній нами композиції? (Вихователь грає "На сонячній галявинці" Ю.Шуровського). (Так, вона подібна за настроєм. Музика лагідна, прозора, сонячна. Але нашій картині підійшла б більш весела музика).

--Ця п'єса так і називається "На сонячній галявинці", а написав її відомий український композитор Юрій Щуровський. Та якщо я трохи зміню цю п'єсу, то якого настрою вона буде? (Веселого).

Вихователь грає ще кілька варіантів, щоразу змінюючи настрій, а діти його визначають -- рішучий, тривожний, танцювальний.

--Скажіть, завдяки чому змінився настрій музичного твору, адже мелодія залишилась незмінною?

З'ясовуємо, що незважаючи на те, що звуковисотне вираження мелодії залишилось незмінним, завдяки зміні темпу, метро-ритмічних відношень, засобів артикуляції можна змінити настрій одного твору на інший.

--Отже, композитор так поєднує елементи музичного мовлення, що музичний твір може виражати різні настрої. Музичне висловлювання також будується за певними правилами, тому його також називають композицією. Поняття композиції з давніх часів використовувалось у всіх видах художньої творчості: архітектурі, живописі, скульптурі, орнаменті, просторових мистецтвах і визначалось як організація частин у цілому. Але у таких видах мистецтва композиція сприймається в цілому, а потім ми уже розглядаємо її деталі. У музиці ж, навпаки, музичний твір ми сприймаємо поступово (адже музика -- мистецтво, що розгортається у часі), тобто ми поступово сприймаємо окремі компоненти музичної композиції, а потім уже їх поєднуємо у єдине ціле і говоримо про цілісність музичного образу.

Щоб про щось розповісти, нам необхідні слова. Щоб зацікавити своєю розповіддю, ми шукаємо виразні слова. Так і в мистецтві, щоб привернути нашу увагу, автор мистецького твору намагається знайти сильні та виразні засоби зображення. Які засоби використовує композитор? (Звуки, мелодію, гармонію, темп, динаміку...).

--Так, добре. Ось і композитор так поєднує мелодію, гармонію, частини твору, щоб ми з вами почули його красу і зрозуміли його зміст. У творі образотворчого мистецтва художник також так поєднує предмети, їх кольорові співвідношення, світлотіньові контрасти, щоб ми відчули і побачили красу картини, замилувалися нею. В будь-якій картині художник намагається так побудувати композицію, щоб показати об'єкт у найбільш виразній формі. Як ми це зробили у своїй картині? Як поєднали кольори? (Ви користали яскраві, веселі і контрастні кольори).

А що б сталося з картиною, якби ми використали один колір чи близькі за кольоровою гамою пастельки? (Ми б нічого не зрозуміли на картині. Не побачили б предметів).

А якщо б уся музика була тільки гучною, швидкою, веселою, цікаво було б її слухати? (Ні, вона б набридла).

Отже, важливе значення у композиції відіграє друге "К." -- це контраст. Знайоме слово?

Назвіть контрастні слова до заданих: сумно -- весело, чорне -- біле, м'який -- твердий. А тепер придумайте самі такі пари слів. (Діти придумують самостійно).

--Скажіть мені, будь ласка, слова сумний -- веселий про що нам говорять? (Про настрій, характер).

А чорне -- біле? (Про кольори).

--Так і в музиці, і у живописі поєднуються контрастні настрої та кольори. Відомий композитор Людвіг Ван Бетховен навіть одну з своїх фортепіанних п'єс назвав "Весела. Сумна". Послухайте її і на малюйте настрій лініями кольоровими олівцями. (Діти слухають і малюють).

Які кольори ви використали? (Червоні, оранжеві, рожеві, блакитні для зображення веселого настрою, і сині, зелені, коричневі -- для сумного).

Послухайте уважно і скажіть, скільки разів у п'єсі змінювався настрій? (Три рази, і тому ми нарахували три частини. Композитор повторив веселу частину, щоб ми не сумували, а залишилися з веселим настроєм. А в чому ще ви почули контраст, крім настрою? (У темпі, динаміці, ритмі).

Так, композитор контрастними засобами виразності створив контрастні настрої. Тож і ми з вами, як композитори, створимо свою музику.

Діти співають поспівку у різних настроях: коли весело, сумно, хочуть спати, гніваються, крокують, танцюють вальс.

--Ми вже з'ясували з вами, що у художніх творах використовуються контрастні... (що?) (Кольори та лінії). І чим цей контраст сильніше виражений, тим більше впливає на нас картина. А чи можна у художньому творі виразити контрастні настрої?

Розгляньмо картину Поля Сезанна "П'єро та Арлекін". Тут зображені два відомі казкові герої. Хто такий П'єро? Це герой казки "Золотий ключик", який весь час плакав, страждаючи за Мальвіною. Він одягнений у все біле, і обличчя у нього також напудрене білим. Він стоїть у неприродній позі на картині, тобто рухається він якось незграбно. Обличчя у нього також засмучене, і він ніби шукає підтримки у Арлекіна.

А Арлекін?

Він зображений у яскравому костюмі: трико у червоно-сині квадрати, чорний кашкет і чорні туфлі.

А для чого зробив це художник? (Вся його постать контрастує до постаті П'єро: і в позі, і в кольорах).

Чи досягнув би цього художник, якщо б використав м'які кольори? (Ні).

А як зображений Арлекін? (Арлекін іде впевнено, осанка його дуже струнка, пряма, погляд зверхній, ніби насмішливий).

А хто такий Арлекін взагалі? (Це той, хто смішить людей, але він - "розумний клоун").

Отже, ми бачимо, що Сезанн контрастними кольорами та лініями зображення пластики тіла передав різні характери персонажів, і зробив це так майстерно, що ми відразу відчули цю контрастність. Тепер ми бачимо, що одна картина може зобразити різні настрої.

Скажіть, а що б ви зробили, аби змінити настрій персонажів? Ну, наприклад, для того, щоб П'єро став веселим? (Одягли б його у яскраве вбрання, додали б рум'янцю на обличчя та усмішку, розпрямили б постать).

А як би ви змінили Арлекіна? (Нам хотілося б, щоб він був трохи добрішим).

То як це зробити? (Змінити його погляд, додати усмішку на обличчя).

(Вихователь дає дітям заготовки з зображенням П'єро та Арлекіна, і вони розмальовують їх відповідно до настрою).

Разом із дітьми вихователь з'ясовує характерні засоби виразності кожного твору, не називаючи їх.

"П'єро": темп помірний (Moderato), мелодія весь час повторюється, хоча змінюється її висота, характерна ніби "повзуча" інтонація, контрастність у динаміці р-f, звук різкий (дисонанси), мелодія поступенева, використовуються півтони (вихователь грає на фортепіано окремі інтонації). Здається, що ходить він якось нерівно, ніби присідаючи, можна сказати, що тут зображено характер людини, яка не впевнена у собі.

"Арлекіно": зовсім протилежна за характером п'єса, у швидкому темпі (Vivo), для мелодії характерні стрибки, пружний ритм, поривчастий рух, сильна доля ніби пропадає, а підкреслюється і динамічно, і ритмічно друга доля. Це свідчить, що герой легкий, пластичний, вмілий; мелодія також весь час повторюється, але тема більш граціозна, виразніша, у середній частині звучить гучно, упевнено.

Діти, звичайно, впізнають образ Арлекіно, а у першій п'єсі -- П'єро.

- Подумайте, чи відповідає характер героїв музичних творів характерам, що зображені на peпродукції Сезанна? (Так, відповідає).

А зараз ми познайомимось ще з одним яскравим казковим персонажем і розкриємо його таємниці контрастів.

Ми з вами будемо малювати казкового героя, який нам добре відомий -- це Баба Яга. Яка вона, хай це буде загадкою. Кожен зобразить її характер на своєму малюнку.

Діти малюють Бабу Ягу. Після цього пропонуємо прослухати два музичні твори: П.Чайковський "Баба Яга" та М.Мусоргський "Баба Яга", та визначити, який твір за характером відповідає намальованому у них портрету і дати пояснення до своїх малюнків. Відповідність малюнка характерові музичного твору дасть змогу вчителю з'ясувати ступінь розуміння дітьми настроїв музичних і художніх творів.

Пояснення дітей: "Ці дві Баби Яги зовсім різні. У Чайковського вона весела, швидка, рішуча. Я намалювала б її червоним, зеленим та коричневим кольорами, вона не дуже зла, і я її не боюся. Вона відповідає намальованому мною малюнку, а Баба Яга у Мусоргського - сердита і зла, і я не хочу її малювати".

"А моя Баба Яга більш відповідає за характером другому твору, написаному Мусоргським, я намалював її чорним, темно-синім та зеленим кольорами, тому що вона сердита і лякає дітей".

Так діти з'ясовують, що у двох творах з однаковою назвою передано різні характери, тому і музика, і кольори їх зображення будуть контрастними.

Підсумок уроку. Вихователь схвально відгукується про добру і цікаву працю на Уроці; разом пригадують, які поняття вивчили.

Таким чином, мистецтво живопису - яскрава, багатогранна сторінка людської культури, вивчення якої лише починається в дошкільному дитинстві. Щоб дитина розвивалась як самостійна особистість із власними поглядами, вона має оволодіти здатністю самостійно опановувати галузь живопису в процесі цікавих ситуацій особистісного спілкування з ним та однолітками і дорослими на матеріалі цього мистецтва. Особистісні реакції, емоції, вербальні оцінки, тривалість розглядання дитиною кожного конкретного твору живопису складуть підстави для аналізу ціннісного ставлення. З цієї сукупності ставлень ми передбачаємо визначити міру естетичних ставлень і характер їх проявів.

Висновок

Узагальнюючи усе вище сказане, необхідно підкреслити, що батьки та вихователі дитячих садків, повинні усвідомлювати, що найважливіші сторони особистості - це краса душі, чистота серця й талант любові. По-справжньому розкриватися й розцвітати всі інші таланти можуть тільки на їхній основі. Мистецтво неодмінно зацікавить дітей. Так, засобами живопису, скульптури, архітектури, графіки, музики, театру виражається краса життя, природи, виражаються високі думки, почуття. Твори мистецтва кличуть до боротьби за прекрасне, відіграють велику роль в повсякденному житті. Талант розуміти і тонко відчувати прекрасне в образотворчому мистецтві, а у деяких дітей і талант створювати прекрасне в живописі, скульптурі, графіці, паперопластиці, малюванні, музиці, театральному мистецтві починає формуватися в процесі особистої творчої діяльності в процесі ознайомлення з різними видами мистецтва.

В сучасній методичній та педагогічній літературі дуже багато уваги звертається вихованню ціннісного ставлення до творів мистецтва. Важливість виховання ціннісного ставлення до творів мистецтва полягає у всебічному гармонійному розвитку підростаючої особистості, у формуванні її особистісних якостей, у вихованні її ціннісного ставлення до навколишнього світу та оточуючих.

Висновком даного дослідження можна вважати те, що в програмі виховання дошкільнят дуже мало часу відведено на виховання ціннісного ставлення до творів мистецтва. Під час аналізу рівня сформованості ціннісного ставлення до творів мистецтва дітей дошкільного віку було визначено, що вони мають досить високий рівень ціннісного ставлення до творів художнього мистецтва, особливо у випадку коли з ними проводиться мінімальна робота.

На мою думку потрібно більше уваги приділяти вихованню ціннісного ставлення до творів мистецтва в дошкільному віці шляхом використання наочності та розповідей про ті чи інші твори. Для підтвердження гіпотези дослідження було проведено практично-дослідну роботу за допомогою методик-ситуацій на визначення рівня вихованості ціннісного ставлення до творів мистецтва дітей дошкільного віку. Результати практично-дослідної роботи підтвердили гіпотезу дослідження. Під час виконання даного дослідження були виконані всі поставлені у вступі завдання на базі Березівської школи-садочку “Пізнайко”. Проаналізувавши за період дослідження основні положення та концепції ціннісного ставлення до творів мистецтва дітей дошкільного віку, дослідивши стан вихованості ціннісного ставлення до творів мистецтва групи дітей школи-садочку “Пізнайко” за допомогою методик-ситуацій, визначивши його як достатньо високий, розробивши заняття-методики для виховання ціннісного ставлення до творів мистецтва дітей дошкільного віку.

Список використаних джерел

1. Аболина Т.Г., Митропольская Н.Е. Эстетическое воспитание в школе. - К.: Высшая школа, 1987. - 252 с.

2. Антология педагогической мысли Украинской ССР / Сост. Н.П.Калениченко. - М.: Педагогика, 1988. - 640 с.

3. Артемова Е.С., Чинаева О.П. Некоторые теоретические и практические проблемы эстетического воспитания // Вопросы философии. - 1987. - № 4 - С. 63 - 67.

4. Бекетова Ю.В. Музично-естетичне виховання молодших школярів у педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського // Педагогіка та психологія: Збірник наукових праць / За заг. ред. акад. І.Ф.Прокопенка, чл. - кор.В.І.Лозової. - Х.: ХДПУ, 1999. - Вип.10. - ч.2. - С. 39 - 43.

5. Березівська Л. Українські традиції як культурологічні засади спадщини В.О.Сухомлинського // Початкова школа. - 2006. - № 12 . - С. 5 - 8.

6. Блонский П.П. Курс педагогики. - М.: Задруга, 1918. - 202 с.

7. Буров А.И. Предмет и содержание эстетического воспитания, его соотношение с другими видами воспитания. - М.: Просвещение, 1971 . - 134

8. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава: Полтавський вісник, 1994. - 191с.

9. Веркалець М.М. Педагогічні ідеї Б.Д.Грінченка. - К.: Товариство “Знання” УРСР, 1990. - 48 с.

10. Верховинець В. Весняночка: Ігри з піснями для дітей дошкільного віку та молодших школярів. - 3-е вид. - К.: Музична Україна, 1969. - Вип.1. - 124

11. Витковская Н.С., Щербо А.Б., Джола Д.Н. Формирование эстетической культуры младших школьников. - К.: Радянська школа, 1980. - 151 с.

12. Гіптерс З. Мистецтво як засіб художньо-естетичного виховання // Рідна школа. - 2001. - № 9. - С.60 - 63.

13. Горобець Н. Формування естетичних почуттів у молодших школярів засобами мистецтва // Рідна школа. - 1999. - № 11. - С. 46 - 49.

14. Грищенко Т. Традиції гімназійного музично-естетичного виховання і сучасна освіта // Рідна школа. - 2001. - № 1. - С.34 - 35.

15. Зязюн І.А. Родчанін Є.Г. Морально-естетичні погляди В.О.Сухомлинського . - К.: Товариство “Знання” УРСР, 1980. - 48 с.

16. Кабалевский Д.Б. Эстетическая культура и школа // Советская педагогіка. - 1970. - № 1. - С. 24 - 25.

17. Кирило Стеценко: Спогади, листи, матеріали / Упор. Є.Федотов. - К.: Музична Україна, 1981. - 480 с.

18. Лобар О.О., Стельмахович М.Г., Федоренко Д.Т. Історія української школи і педагогіки: навчальний посібник. - К.: Знання, 2006.-447 с.

19. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім.Г.С.Сковороди. - 2 - е вид., випр. і доп. - Харків: “ОВС”, 2002. - 400 с .

20. Макаренко А.С. Методика виховної роботи. - К.: Знання, 1990. - 353 с.

21. Мир детства: Младший Школьник / Под ред.. А.Г.Хрипковой; Отв. ред. В.В.Давидов. - 2-е изд., доп. - М.: Педагогика, 1988. - 272 с.

22. Печерська Е. Інтегрований вплив музики і природи на естетичне виховання // Початкова школа. - 2002. - № 7. - С. 29 - 32.

23. Разумный В.А. Система образования на рубеже третьего тысячелетия. Опыт философии и педагогики. - М.:Педагогика, 1996. - 280 с.

24. Рева В. Естетичне виховання школярів у процесі сприйняття музики // Мистецтво та освіта. - 1999. - № 1 - С.4 - 8.

25. Рід Г. Проект концепції єдиної системи естетичного виховання у загальноосвітніх школах України // Мистецтво та освіта. - 1998. - № 1. - С. 2-7.

26. Рогожкин В.Т. О классификации методов нравственного воспитания // Советская педагогика. - 1971. - № 10. - С. 92 - 95.

27. Рудічева Н. Питання музично - естетичного виховання молоді у спадщині вітчизняних педагогів // Засоби навчання та науково - дослідницькі роботи: Збірник наукових праць - Х.: ХНПУ, 2005. - Вип. 23. - С. 116 - 124.

28. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - 303с.

29. Савченко О. Школа культури - діалог з В.О.Сухомлинським // Початкова школа. - 2006. - № 12. - С. 1 - 5.

30. Сирітка Г. Виховання естетичних поглядів молодших школярів // Початкова освіта. - 2002. - № 13 - С. 8.

31. Стеценко К.Г. Луна: Збірник пісень для сім'ї і школи. - К., 1907. - 93 с.

32. Сухомлинский В.О. Вибрані твори в 5-ти томах. - К.: Радянська школа, 1977.

33. Чуриліна Л.М. Морально-естетичне виховання підлітків засобами шкільного театру ляльок: Дис...канд. пед. наук. - К., 1995. - 250 с.

34. Шацкий С.Т. Работа для будущего. Документальное повествование/ Сост.В.И.Малинин, Ф.А.Фрадкин. - М.: Просвещение, 1989. - 400 с.

35. Шиманська І.Ф. Леся Українка про освіту та виховання. - К.: Радянська школа, 1973. - 112с.

36. Шмит Ф.И. Искусство как предмет обучения // Путь просвещения. - 1923. - № 1. - С.1 - 63.

37. Эстетика / Под.ред. А.А.Радугина. - М.: Просвещение,1998. - 400 с.

38. Эстетическое воспитание в начальной школе / Под ред В.Н.Шацкой. - М.: Издательство АПН РСФСР, 1959. - 246 с.

39. Эстетическое воспитание детей . - Свердловск, 1975. - 150 с.

40. Эстетическое воспитание школьной молодежи / Под ред. Б.Т. Лихачова. - М.: Высшая школа, 1981. - 178 с.

41. Юник Д. Оволодіння музичним матеріалом в процесі інструментальної підготовки школярів // Рідна школа. - 2006. - № 3. - С. 55 - 57.

42. Яновська Н. Мистецтво навчання або навчання через мистецтво // Початкова школа. - 2005. - № 9. - С. 47 - 49.