Моя курсова робота складається з 6 підрозділів.

У 1 підрозділі розповідається про ситуативну мовленнєву діяльність на уроках рідної мови.

У 2 підрозділі розповідається, як формується аморитмічна культура школярів у процесі мовленнєвої діяльності. Зазначені ряд праць психологів, дидактів, вчених-методистів культури молодших школярів, принципи її побудови і їх застосування у навчальному процесі.

У 3 підрозділі мова йде про формування комунікативної компетентності молодших школярів на заняттях з рідної мови.

4 підрозділ розкриває використання різноманітних творчих вправ як засобу мотиваційного забезпечення вивчення „Іменника” в 4 класі.

У 5 підрозділі мова йде про навчання складання творів за прислів`ями, тобто творча робота школярів на уроці рідної мови.

У 6 підрозділі подається система лексичних і мовленнєвих вправ з української мови для учнів початкових класів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Н.Бей. Підсумковий урок з теми „іменник”. // Розкажи онуку. - № 7-8, 2005. - С 71.

2. С.П.Войтович. Повторення вивченого про іменник як частину мови. // Розкажи онуку. - № 1-2, 2005. - С 50-53.

3. Ж.Крайнова. Формування комунікативної компетентності молодших школярів на заняттях з рідної мови. // Початкова школа. - № 11, 2003. - С 24-26.

4. О.О.Левченко. Система лексичних та мовленнєвих вправ з української мови для учнів початкових класів. // Розкажи онуку. - № 5- С 21-22.

5. Ю.Мельник. Формування алгоритмічної культури школярів у процесі мовленнєвої діяльності. // Початкова школа. - № 1, 2004. - С 25-27.

6. Г.Нехворовська. Навчаємося складати твори за прислів`ями. // Початкова школа. - № 3, 2004. - С 19.

7. О.Полєвікова. Використання творчих вправ як засобу мотиваційного забезпечення вивчення іменника в 4 класі. // Початкова школа. - № 3, 2004. - С 15-18.

8. Л.О.Ульванська. Зв`язок прикметників з іменниками. Розвиток зв`язного мовлення з теми „Рання весна”. Закріплення вимови звука [ч] під час читання, переказу, ігор. // Розкажи онуку. - № 3-4, 2005. - С 60-62.

Додаток 1

НЕСТАНДАРТНИЙ УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ -- УРОК-ЗМАГАННЯ.

4 КЛАС

1) Розвивальне навчання орієнтує вчителя на індивідуальне ставлення до учня.

2) Спосіб здобування знань такий же важливий, як і самі знання.

3) Основний метод теоретичного мислення -- дослідження.

4) Нестандартність -- основна вимога до вчителя у створенні уроків розвивального навчання.

5) Розвиток здібностей дитини -- результат системи уроків РН.

6) Усвідомленість навчання.

7) Характеристики навчального співробітництва дитини з дорослими.

8) Мистецтво вести дискусію (правила «етикету»).

Урок має кілька етапів. Завдання контрастні, ігрові, поступово ускладнюються. Використано різні види роботи.

Основна опора -- на творчу колективну роботу в групах з чотирьох чоловік.

Контроль і закріплення знань здійснюється під час виконання творчих ігрових завдань.

І. Найбільший об'єм часу відведено складанню і опрацюванню тексту. Спочатку -- словникова робота. Потім учні поетапно виконують вагому частину завдань до тексту:

-- об'єднання і впорядкування речень;

-- визначення теми;

-- добір заголовка;

-- називання іменників;

-- визначення їх числа і відмінка;

-- виділення закінчень;

-- обґрунтування закінчень правилами.

Рухомі таблиці концентрують увагу, зацікавлюють, допомагають.

2. Самостійна робота на спеціальних перфокартах дій: можливість за короткий час проконтролювати великий об'єм знань з теми «Іменник». Крім того, учні за урок отримують дві оцінки.

3. Творчі групові завдання сприяють жвавості, швидкості уроку і здоровій конкуренції між учнями. Вчителі, має змогу чітко бачити і оцінювати роботу в групах кожного учня й лідерів.

4. Для фізкультхвилинки дібрані дихальні вправи, які переключають увагу дітей, вчать швидкій розконцентрації і концентрації на різних послідовних явищах, завданнях. Вправи сприятливо діють на нервову і серцево-судинну системи.

5. Підсумок уроку спонукає учнів точно і влучно висловлюватись, здійснювати самооцінку і взаємооцінку виконаної роботи.

Мета. Повторити і поглибити знання учнів про загальне значення та граматичні ознаки іменника. Продовжувати формувати вміння визначати рід, число і відмінок іменників, ставити іменники в початковій формі. Розвивати мовлення і мислення учнів, творчий підхід до виконання завдань. Збагачувати словниковий запас. Виховувати культуру мовлення, вміння вести дискусію. Виховувати інтерес до вивчення рідної мови.

Обладнання. Таблиці, рухомі таблиці, сигнальні картки, картки для індивідуальної роботи, малюнки, пірамідки, кошички зі сніжинками, ребуси.

Розміщення парт:

Сильніші учні сидять за партою з позначкою *. Під час виконання командних завдань слабші учні з передньої парти розвертаються назад.

План уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

III. Актуалізація опорних знань.

IV. Хвилинка каліграфії.

V. Контроль, корекція та узагальнення знань.

1. Відмінювання слів. Гра «Відшукай і провідміняй слова».

2. Самостійна робота. (Картки).

3. Складання тексту:

а) словникова робота;

б) складання речень (творча робота в групах);

в) добір заголовка;

г) коментоване письмо;

д) визначення відмінків іменників.

VI. Фізкультхвилинка.

VII. Творчі завдання.

1. Гра «Слово в слові».

2. Розвиток умінь і навичок. «Гра «Виростимо речення».

3. Складання загадок.

4. Ребуси.

VIII. Домашнє завдання.

IX. Аналіз та оцінка знань.

X. Підсумок уроку.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

На уроці підсумковім

Треба дружно працювати.

Щоб змогли на всі питання

Повні відповіді дати.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Отже, урок в нас підсумковий. Я тільки хочу доповнити, що підсумок ми проводимо з теми «Іменник». Пригадаємо основні знання, які отримали про цю частину мови.

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитись, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати,

Дружно й плідно працювати. -

III. Актуалізація опорних знань.

Що іменують слова-іменники? (Предмети)

Щоб іменники відгукнулися, яке питання задаємо? (Хто? Що?)

Чому до одних іменників ставимо питання хто?, а до інших що? (Бо є істоти і неістоти)

Чому одні іменники пишемо з великої літери, а інші з малої? (Іменники бувають загальними і власними)

IV. Хвилинка каліграфії.

В гостях у нас красуня сніжна, і їй даруємо урок.

(Відкриваю малюнок зими).

У кошичках вона принесла вам сніжинки-бали. Одна правильна відповідь -- ви берете собі бал-сніжинку. За правильно виконані командні завдання берете собі сніжинку з двома балами. В кінці уроку підраховуємо, хто скільки балів набрав.

зима ... ... молодість ... ... радість ... ...

Завдання:

1. Доберіть спільнокореневі слова (прикметник і дієслово) до даного іменника.

2. Визначіть рід іменника.

Зима задоволена. Молодці.

Це час незвичайний, уважності час.

Цікаві завдання чекають на вас.

V. Контроль, корекція та узагальнення знань.

1. Відмінювання слів. Гра «Вишукай і провідміняй слова».

Таблиця 1. Відмінки і їх питання.

Таблиця 2.

Я	Л	М	Е	З	І команда
В	О	Б	Ю	Л	ІІ команда
М	У	З	О	Р	ІІІ команда
А	Л	О	К	Ш	IV команда

Завдання:

Відшукай слова, закінчення.Визнач рід. Провідміняй, виділи

Н. земля Р. землі Д. землі 3. землю О. землею М. на землі Кл. земле	любов любові любові любов любов'ю у любові любове	розум розуму розуму розум розумом у розумі розуме	школа школи школі школу школою у школі школо

Питання до таблиці 1.

Що називаємо змінюванням за відмінками?

Який відмінок називаємо початковою формою?

Скільки знаєте відмінків?

I. Чому написали в О. в. закінчення -- ею?

II. Який знак в О. в. з'явився в слові? (Апостроф) Чому?

III. Назвіть закінчення в О. в.

IV. Назвіть закінчення в О. в. (-ою) Чому?

2. Самостійна робота.

Робота на картці.

Постав в кружечку з правильною відповіддю „плюсик”.

Іменник	Назва істоти	Назва неістоти	Власна	Загальна	Одн.	Мн.	Ч.р.	Ж.р.	С.р.
Київ	?	?	?	?	?	?	?	?	?
Яблуко	?	?	?	?	?	?	?	?	?
Верби	?	?	?	?	?	?	?	?	?

Таблиця 5.

Табличка допоможе пригадати відоме про іменник.

3. Складання тексту:

Зима не баба тут страшна.

Вона мереживна й тендітна.

Сніжинки в танець завела.

Красою землю повила.

Поглянь, як навколо красиво,

Змінився і сад наш, і луг...

Летить і летить біле диво.

Все стало чарівним навкруг.

а) добери «зимові» іменники, склади з ними речення, об'єднавши темою;

Таблиця6.

б) визнач число іменників

	іній
дерева		самоцвіти
сніг	ЗИМА	мороз
село		хата
	вулиця

Всі слова тексту у конвертах із жовтою позначкою.

Слова на рожевих і блакитних смужках.

Кожна команда складає по два речення. Перше речення «біле», а друге речення «рожеве».

Таблиця 7.

Учні зачитують речення. Я відкриваю їх на рухомій таблиці.

Зимовий ранок

Команда І -- Над селом сходить сонце.

Довкола біліє сніг.

Команда II -- Дерева, обсипані інеєм, виблискують

самоцвітами.

Мороз пензлем розмалював вікна.

Команда III -- Над кожною хатою стовпом в'ється дим.

Здається, що село ще спить.

Команда IV -- На вулицях немає нікого.

Але в кожній хаті господиня давно готує

сніданок.

в) добір заголовка (Яка пора дня?);

г) коментоване письмо;

д) визначення відмінків іменників.

Відшукай іменники, виділи закінчення, визнач відмінок.

VI. Фізкультхвилинка.

Хто там, хто там вже стомився

І на парту похилився?

Треба дружно всім нам встати,

Зиму сніжну зустрічати.

Дихальні вправи:

1. Я -- сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся, розчісую свої промінці і піднімаюся над обрієм.

2. Я -- велика куля. В мене багато тепла і світла. І хоч надворі зима, я дарую своє світло всій Землі. Я вдихаю тепло і видихаю тепло. Я освітлюю сонний ліс, замерзле село, вкриту кригою річку.

3. Я -- пташка. Я вільно пурхаю у небі. Плавно махаю крильми.

4. Я -- зірочка. Я -- яскрава ніжна зірочка. Я освітлюю весь світ уночі.

5. Я -- вітер. Зимового дня я бавлюся сніжинками. Я лечу над полем, здіймаючи хурделицю. Я -- найдужчий.

6. Я -- дерево. Мої ноги -- то корінь в пухкій землі. Моє тіло -- міцний стовбур, мої руки -- гнучкі гілочки. Взимку я сплю. Мені сняться сни про весну. Дихання моє спокійне і глибоке.

VII. Творчі завдання.

1. Гра «Слово в слові».

(Робота в групах).

Із запропонованих слів складіть інші слова, міняючи букви місцями.

Наприклад: літо -- тіло.

Таблиця 7.

I. Смола -- масло Коні -- кіно Атлас -- салат II. Насос -- сосна Село -- осел Банка -- кабан	III. Гори -- роги Марка -- рамка Сокіл -- лісок IV. Руки -- кури Шкода -- дошка Спина -- напис

Слова першої колонки на великих сніжинках на партах, де сидять капітани.

2. Розвиток умінь і навичок.

Гра «Виростимо речення».

Даю вам одне слово. Ви повинні поступово додавати по одному слову так, щоб вийшло поширене речення.

Наприклад: співає.

Дівчинка співає.

Дівчинка співає пісеньку.

Дівчинка співає веселу пісеньку.

Маленька дівчинка співає веселу пісеньку.

Завдання:

Вкривають.

Сніжинки вкривають.

Сніжинки вкривають землю.

Сніжинки вкривають сонну землю.

Біленькі сніжинки вкривають сонну землю.

Виділіть основу речення. Встановіть зв'язок слів у реченні.

3. Складання загадок.

(Робота в групах).

Слова загадок на окремих смужках у конвертах із зеленою позначкою.

Команда І.

Стало біло навкруги --

Я розтрушую сніги.

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми усіма.

Здогадались? Я -- ... (зима).

Команда ІІ.

Одягли собі пташки

Червоненькі фартушки.

Значить сніг і холоди

Наближаються сюди.

Подивіться: у дворі

В чорних шапках... (снігурі).

Команда III.

В зимовий стулений час

Люблять всі малята нас.

З гірки ми рушаєм в путь

Нас... (санчатами) зовуть.

Команда IV.

В святковому залі

Стоїть, мов картинка,

Весела, зелена

Красуня... (ялинка).

4. Ребуси.

ВІЗЛА ПІ2Л ТІ100 С3БОК

Запиши слова і усно постав їх в О. в.

VIII. Домашнє завдання.

Провідміняй слова ребусів за відмінками.

IX. Аналіз та оцінка знань.

Визначення найактивніших. Підрахунок сніжинок-балів.

X. Підсумок уроку.

Метод мікрофону.

Кожен учень у «мікрофон» говорить одне слово-відповідь (без коментарів).

Якими іменниками ви охарактеризуєте наш урок?

(Швидкість, цікавість, «кпіть, увага, творчість, знання, гра, загадки...)

Якими прикметниками ви охарактеризуєте наш урок?

(Неповторний, повчальний...)

Якими дієсловами ви охарактеризуєте наш урок?

(Пробіг, навчив, пригадав, доповнив, відповів, запам'ятав, підсумував, показав...)

Що сподобалося на уроці найбільше?

Хто найцікавіше відповідав, найповніше...?

Дайте визначення іменника як частини мови.

Як змінюються іменники?

З якими словами зв'язуються вони в реченні?

Вам я, діти, побажаю

Розвиватись, як весна.

Хай дитинство ваше буде,

Наче квіточка ясна.

Додатково:

Робота в парах.

Доберіть антонім до слова:

Цукор --...

Верх --...

Холод --...

Весна --

Важкість --...

Слабкість --...

Зима --...

Смуток --

Додаток 2

ЗВ`ЯЗОК ПРИКМЕТНИКІВ З ІМЕННИКАМИ. РОЗВИТОК ЗВ`ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ З ТЕМИ: „РАННЯ ВЕСНА”. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИМОВИ ЗВУКУ [Ч] ПІД ЧАС ЧИТАННЯ, ПЕРЕКАЗУ, ІГОР

Мета. Вчити учнів правильно будувати речення, складати розповіді за власним спостереженням і за картинами. Розвивати здібності самостійного творчого мислення та правильного виловлювання своїх думок. Виховувати любов до рідної природи.

Обладнання. Набори карток зі словами на звук [ч], картини «Рання весна», «Круча», надрукований вірш Марії Пригари «Струмочок».

Хід заняття

1. Організація учнів до роботи.

2. Структура уроку.

(Звучить мелодія П. 1. Чайковського із альбому «Пори року. Весна». На дошці написаний вірш Олександра Олеся).

Учениця (читає його вголос).

Все навколо зеленіє,

Річка ллється і шумить.

Тихо-тихо вітер віє

І з травою гомонить.

Як тут всилити у хаті,

Коли все живе цвіте.

Скрізь дзвенять пташки крилаті,

Сяє сонце золоте...

-- Про яку пору року говориться у цьому вірші?

-- Як ви дізнались про це? (Картина «Весна»)

Сьогодні ми продовжуємо вивчати тему «Весна». Будемо вчитися правильно вимовляти звук [ч] під час читання, переказу, ігр.

У кожного є своя улюблена пора року. І одна з них навіює особливу радість -- це весна.

-- Які ви знаєте весняні місяці? (Березень, квітень, травень)

-- Якого кольору вам уявляється березень?

-- Які б фарби ви взяли, щоб намалювати картину „Березень”?

-- Підтвердіть це вправою, над якою ви працювали вдома.

-- А що саме в березні блакитне? Зачитати з домашньої вправи: небо, сніг, талина, лід, слід, калюжі, бурульки. Продовжуємо перелік самостійно: вода, проліски, повітря, туман...

Домашня робота «Березень».

У кожного місяця свій колір. Січень -- білий, червені, зелений, а ось березень -- блакитний. Небо блакитне, сніг блакитний, талина блакитна, лід блакитний і на снігу сліди блакитні. Перші блакитні калюжі і останні блакитні бурульки. Весь світ блакитний. Навіть птахи, що повертаються з вирію, здаються блакитними.

* А які саме птахи?

Птахи, що повертаються до нас весною: граки, шпаки, жайворонки, ластівки, лелеки.

* Про яких пташок ми вивчили скоромовки?

Курличі курличуть,

Курличаток кличуть:

Курли-курли, курличеньки,

До річеньки, до річеньки.

3. Гра «Лото - антонімів». Вчимося правильно вимовляти звук [ч]. На картках в учнів написано десять слів. Логопед читає слова з своїх карток. Учні закривають слова-антоніми.

Білий -- чорний, сміх -- плач, свіжий -- черствий, успіх -невдача, неук -- учений, працьовитий --ледачий, ранок -вечір, день -- ніч, ганьба -- честь, брудний -- чистий.

4. Наступне завдання -- скласти із слів речення:

1) Швидше, човен, течією, за, пливе.

2) Недалечке, джерельце, від, невеличка, тече, річка.

3) Донечко, начерпай, з водички, кринички, чистої.

4) Камінь, вода, лежачий, під, не тече.

5) Діти, чистої, набрали, з, водички, джерела.

5. Загадка.

Прокинувсь і відразу

До сонечка біжить.

Стрибає по камінчиках.

Хлюпоче і дзвенить.

(Струмок)

Ви робили човники, пускали їх на весняні води? Давайте сядемо в човник і попливемо по струмочку з кручі, по хвильках, по камінцях. (У вигляді букв, ці букви зашифровані).

(На дошці картина «Круча»).

6. Словникова робота.

-- Прочитали? Як підказує словничок?

-- Знайдіть щілинку на малюнку.

-- Що таке калюжа? Бувало таке, що ви бродили по калюжах?

-- Як ви розумієте слово «в'ється»? (Жести -- покажіть ручками).

-- Як словничок підсказує слова «потопа -- занурюється» у воду, а потім випливає:

Під кручею в'ється струмочок,

Як стрічечка блищить.

То із щілинки виринає,

То у колюжці потопа.

СТРУМОК

Чому на кручі камінь змок, Хоч гріє літнє сонечко? Бо коло каменя струмок Пробив собі віконечко. Побризкав квіти блакитні, У травах звився стрічкою, Біжить, співає сам собі: «Я хочу стати річкою!». Почув це камінь... -- Гарний спів! Та я тебе подужаю! -- Скотився й стежку заступив: -- Ставай, струмок, калюжею!	Струмочок в сльози: -- Хочу жить! Пустіть хоч на хвилиночку! -- І став він землю рить та рить. Прорив собі щілиночку. Пробилась крапелька одна, Скотилась друга кулькою, І знов струмочок вирина, Біжить на волі, булькає. У ньому хвилька хвильку б'є. Біжить він між травичкою, А сам усе співа своє: «Я хочу стати річкою!».

Веселий

Співучий

Бездушний

Дзвінкоголосий Струмочок

Радісний

Недобрий

Працьовитий

Грайливий

Наполегливий

Злий

Цілеспрямований Камінь

Працьовитий

Жорстокий

Старанний

Весняний

Так, наступила весна, змахнула чарівною паличкою -- і сталося диво. Все навколо ожило і радіє весняному сонечку. По землі навсебіч біжать струмочки блакитні. Дзвінко дзюрчить вода, іскриться, переливається у рожевому сонячному промінні.

7. Фізкультхвилинка.

Під листочком пропливи --

Слово «лагідне» назви.

(Учні стають, взявшись за руки, утворюють «човники», називають «лагідне» слово -- утворену здрібніло-пестливу форму від іменника, запропонованого логопедом):

лист -- листочок

струмок -- струмочок

ріка -- річечка

сонце -- сонечко

листок -- листочок

пташка -- пташечка

трава -- травичка

квітка -- квіточка

промінь -- проміньчик.

А тепер під віршик «Човник» проведемо фізкультхвилинку.

Човник в струмочку пливе,

Хвилька гойдає мене.

Піднімись-но, хвилько, вище,

Розплескай-но срібні бризки,

Щоб засяяли вони

В срібних промінях весни.

II. Розчитка.

III. Робота над віршем.

Ось про цей струмочок і кручу написала вірш Марія Пригара «Струмок».

(Логопед читає два рядки.

Наступні два рядки читає учень, третій стовпчик читає логопед, четвертий і п'ятий -- читає логопед з учнями. Гра-буксир).

IV. Робота над змістом.

-- Яке питання ставить Марія Пригара на початку вірша?

-- Так чому ж камінчик мокрий? (Читаємо відповідь).

-- Багато справ у весняного струмочка? (Читання другого стовпчика).

-- Куди завжди поспішає струмочок? (До річки)

-- Вдалося нашому струмочку, співаючи, добратися до річечки? (Учні читають самостійно три стовпчики).

-- Так знищив камінчик струмочка? (Учні відповідають).

V. Вибіркове читання.

Прочитати та підкреслити олівцем дієслова: пробив, побризкав, звився, біжить, співає, риє, вирина, булькає.

VI. Словник настрою.

Що можна сказати про струмочок? Який він був?

-- Веселим, співучим, дзвінкоголосим, радісним, весняним, грайливим, цілеспрямованим, працьовитим, старанним.

-- Яким вам здався камінь? Що можна сказати про камінь?

-- Злий, бездушний, жорстокий, нахабний, похмурий, сердитий.

Завдання. На дошці записані прикметники, що характеризують струмочок та камінь. Учні зв'язують стрілочкою прикметники з іменниками -- камінь та струмок.

-- З кого ти хочеш брати приклад? Чому? Читання в особах.

VII. Підсумок заняття.

-- Чим вам сподобався урок?

-- Чого ми навчились на уроці?

VIII. Домашнє завдання.

Вести спостереження за весняними пейзажами рідного краю.

Читати вірш Марії Пригари «Струмок».

Додаток 3

ПІДСУМКОВИЙ УРОК З ТЕМИ

„ІМЕННИК”

Мета: Узагальнити і систематизувати знання дітей про іменний як частину мови; розвивати пізнавальну активність і самостійність, мислення, творчість. Виховувати любов до рідної землі, мови, повагу до людини.

Обладнання. Картина „Приліт птахів”, загадки, кросворд, ребуси.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

III. Каліграфічна хвилинка.

Загадка

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна.

Відгадали? Я... (весна)

-- З якої літери починається слово весна?

-- Які ознаки весни?

В в в В в в Ве ве ве весна

IV. Словникова робота: в...сна, в...селин, в...ликий, в...лосипєд, в...шневий, в...селитись.

-- Вставте пропущені літери. Поясніть написання слів.

-- До яких частин мови належить слово весна?

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

І. Робота з ребусами.

Є ЦЬ -- заєць

Малюнок: береза ' ень -- березень

Л -- поле З га -- тривога

```М -- сом ``А -- гра

-- Назвіть рід відгадок.

2. Робота із загадками.

1) Першим я приніс весну,

Пробудив усе навкруг від сну,

Заспіваю піл вікном,

Звуть усі мене ... (шпаком)

2) Я ловлю комах, жучків,

Їм біленьких черв'ячків,

В теплий край я не літаю,

Під стріхою хату маю.

Цвірінь! -- сів я на хлівець,

Звуть мене ... (горобець)

3) Всі в блакитнім піджаку,

В рожевій сорочці.

В нас зимою по садку

Гуляють як гості ... (снігурі)

4) Невеличка, сніжно-біла,

Що в її небесну шир

Люди радісно пускають

Сповістити всім про мир.

Кожний з нас цю пташку знає,

Її назву відгадає. (Голуб)

-- До якої частини мови відносяться ці слова?

-- На яке запитання вони відповідають?

-- Чому?

-- Які з цих птахів зимуючі, а які -- ні?

-- Яких ще зимуючих птахів ви знаєте?

-- А як ви їм допомагали взимку?

-- Як можна допомагати птахам весною?

(Розгляд картини „Приліт птахів”).

-- До якого числа належать іменники-відгадки?

-- Запишіть іменники-відгадки і через риску іменники протилежного числа.

(Наприклад. Весна -- весни, спішці -- синиця}.

3. Гра „Впіймай іменники на питання „Хто?”.

Кошенятко чеше вуса

Лапками двома.

На базар пішла матуся,

В хаті я сама.

Вмиюсь чисто, вмиюсь біло

І тоді візьмусь за діло.

4. Вибіркова робота.

Розпізнавання іменників -- назв істот чи неістот.

(Слова на дошці).

Діти, книжка, білка, сосна, школа, весна, матуся, вчитель, хліб, українка, друг, квітка.

Перший варіант записує назви істот, другий варіант -- назви неістот.

5. Творча робота.

(Учні відповідають на запитання і записують лише відповіді).

1) Як називається держава, в якій ми живемо?

2) Яке місто є столицею України?

3) Яка річка протікає в Києві?

4) В яке море впадає річка Дніпро?

5) Запиши своє ім'я.

6) Хто є автором збірки «Кобзар»?

7) Запишіть вулицю, на якій знаходиться ваша школа.

-- Чому ви написали всі слова І великої букви?

-- А які слова пишуться з маленької літери?

6. Творча робота. Робота з реченнями.

1) Багато віршів для дітей написала ... Марія Познанська.

2) ... П.І.Чайковський у музиці відтворив усі пори року.

3) Українська ... Ніна Матвієнко задушевно виконує українські пісні.

(Співачка, поетеса, композитор)

Вставити загальні іменники, підкреслити їх, надписати рід.

7. Творення іменників від прикметників і дієслів (по варіантах).

1 варіант II варіант

Смачний -- смак Читає -- читач

Зелений -- ... Високий -- ...

Молодий -- ... Старий -- ...

Співає -- ... Сміється -- сміх

Молодий -- ... Тче -- ...

Старий -- ... Малює -- ...

8. Робота з кросвордом.

1. Красивий, щедрий рідний край

І мова солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься ... (Україна)

2. В лісі є кравець чудовий,

Шиє звірам він обнови,

Для ведмедів -- кожушки,

Для лисичок -- сорочки,

Для куничок -- рукавички,

І для білочок -- спіднички,

Зайцю -- валянки на лапки,

А для вовка -- теплу шапку,

І собі пошив піджак.

Хто кранець такий? (їжак)

За варіантами розібрати слова Україна і їжак, як частину мови.

9. Запис речень на дошці.

1) Школа -- вогнище знань і світильник наук.

2) Добрий кінь пізнається в їзді, людина -- в труді.

Визначити відмінок іменників.

10. Склали речення, підкресли підмет і присудок.

1) На, вибігла, молода, узлісся, берізка.

2) Без, нема, верби, й, України.

11. Склади речення, змінюючи слона і додай прийменники (речення записані на плакаті).

1) Тихесенький вечір земля спадає.

2) Садок вишневий хата.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Розібрати 3 іменники як частину мови.