Отже, формувати мислення слід в ранньому дошкільному віці, особливо в дітей із ЗПР. Розвиток мислення у процесі ігрової діяльності відбувається за такою послідовністю:

1. Перехід від сприймання до мислення.

Формуючи у дітей цілісне сприймання предметів, їх ознак і відношень, необхідно одночасно розвивати уявлення, яке може бути викликане у пам'яті дитини і у відсутності самих предметів. Більше того, дитина вчиться оперувати образами в уявленні, діяти на основі цих образів, опиратись на них у своїй діяльності. А це й є одна з важливих задач наочно-образного мислення. Таким чином, сенсорне виховання дитини з'єднується з формуванням її мислення, лягає в основу наочно-образного мислення.

Розвиток сприймання, в цілому, вибору по зразку виявляється навчальним етапом перших форм узагальнення, підводить дітей до класифікації, відносної на виділенні сутності ознак.

Крім того, в процесі розвитку сприймання відбувається упорядкування і систематизація ознак і відносин предметів, які стають в основу так званої варіації.

Всі ці процеси навіть у нормально розвинутих дітей не формуються стихійно, вони потребують навчального впливу дорослого. Тим більше для дітей з відставанням у розвитку становлення їх мисленнєвих процесів потребує повсякденної, добре продуманої корекційної роботи.

2. Перехід від сприймання до узагальнення.

Перехід від сприймання до узагальнення тісно пов'язаний з вибором за зразком. В якійсь мірі сам вибір за зразком несе в собі перший елемент узагальнення. Дитина, що виділяє деякі особливості в одному предметі, повинна виділити їх і в інших і об'єднати два об'єкти за даними ознаками. Якщо до одного зразка підбирається не один, а декілька схожих до нього об'єктів, то це вже не вибір за зразком, а групування і т.д.

У формуванні переходу мислення від сприймання до узагальнення закріплюють і збагачують знання про колір, розмір, форму, основні ознаки, величину, геометричні фігури та інші потрібні знання навколишнього середовища. Розвивати перехід цього мислення можна за допомогою таких ігор:

– По гриби;

– Хто де живе;

– Що кому дати;

– Колір і форма;

– Розклади іграшки у свої домівки;

– Принеси такі ж;

– Розклади картинки в свої конверти.

3. Перехід від сприймання до наочно-образного мислення і елементів логічного мислення.

Коли ми говоримо про перехід від сприймання до наочно-образного мислення, то мова йде про можливість становлення образів сприйняття в уявленні і оперування цими образами. Такі становлення розвиваються і проявляються у дітей в процесі різних видів діяльності. Уявлення про предмети, відношення предметів і їх частин може бути викликане словом чи показом відповідних зображень, і в свою чергу стати основою малюнку, аплікації, конструкції чи забезпечити розуміння розповіді, впізнання предмету за описом, відгадування загадок і т.д. В цих випадках ми маємо справу з оперуванням образами - їх перестановкою, з'єднанням частин мисленнєвими шляхами.

Перехід від сприймання до уявлення і наочно-образного мислення - процес довгий. Для дітей з затримкою психічного розвитку без цілеспрямованої корекційної роботи такий перехід може й не відбутися. В результаті чого вони не розуміють прочитаного тексту, зовсім не вміють користуватися схемами, планом, це в подальшому негативно впливає на їх трудову і професійну підготовку.

Тому, щоб здійснити даний перехід мислення, дітям із ЗПР слід давати такі ігри:

– Зроби ціле;

– Намалюй ціле;

– Знайди свою іграшку;

– Зроби книжку;

– Вгадай, про що я розповідаю;

– Загадки;

– Зроби ялинку;

– Знайди місце для матрьошки.

4. Розвиток наочно-дійового мислення.

Дитина не народжується з готовою здатністю до мислення. Перші мисленнєві процеси виникають у неї у результаті пізнання ознак навколишнього, його предметів, в процесі їх сприйняття й діяльності з ними. Отже, розвиток сприймання і мислення знаходиться в тісному поєднанні. Перші проблеми дитячого мислення носять практичний, дитячий характер. Ця найбільш рання форма мислення називається наочно-дійовою і сприяє формуванню інших, більш складних форм наочно-образного і словесно-логічного мислення.

У нормально розвиненої дитини перші прояви наочно-дійового мислення спостерігаються в кінці першого - на початку другого року життя. В дошкільному віці дитина може вирішити доступне практичне завдання самостійно знайти вихід з тої чи іншої ситуації. Однак для удосконалення наочно-дійового мислення навіть у дитини, що нормально розвивається, необхідна педагогічна організація діяльності, при якій успішно проходить навчання способом орієнтації в навколишньому, узагальнення дій з предметами.

Дитина з відхиленням у розвитку часто не розуміє наявності проблемної ситуації, а якщо і розуміє її, то не пов'язує пошуки рішення з необхідністю використання використаних способів. Так, ложка, ножиці, лопатка і інші предмети служать людині як допоміжні матеріали, оволодіння якими не завжди правильно розуміють діти. Якщо вони і використовують ці матеріали з допомогою дорослого, то недостатньо ще узагальнюють власний досвід дій і не можуть використовувати його у вирішенні нових завдань у відсутності предмету.

У дошкільників із ЗПР відсутній активний пошук, вони часто залишаються байдужими як до результатів, так і до процесу вирішення практичних завдань, навіть в тих випадках, коли завдання ігрове.

Та незважаючи на пасивність даних дітей, слід зацікавити їх, педагог повинен навчити дітей виконувати дії з допоміжними предметними речами. Необхідно пробудити інтерес до рішення простих розумових завдань, активізувати мисленнєву діяльність дітей.

Для цього слід:

а) Використовувати допоміжні засоби чи предметні знаряддя, які мають фіксуюче значення.

Ігри:

– Нагодуємо мишку;

– Пригостимо ляльку;

– Покатаємо зайчика;

– Спечемо пироги;

– Полиємо квіти.

б) Використання допоміжних засобів чи предметних знарядь, які знаходяться в полі зору.

Ігри:

– Дістань ляльці кульку;

– Дістань мишці м'ячик;

– Кулька у сітці;

– Дістань ключик;

– Принеси ведмедика;

– Кинь м'яч в корзину;

– Надувна кулька.

в) Використання допоміжних засобів чи предметних знарядь, які необхідно знайти у навколишньому середовищі.

Ігри:

– Дістань машинку;

– Дістань м'ячик;

– Дістань іграшку.

г) Використання допоміжних засобів з урахуванням значень предметів.

Ігри:

– Вгадай, що в трубці;

– Дзвени, дзвіночок;

– Постав машинку в гараж;

– Ловись, рибка;

– Дістань кульку;

– Нагодуй зайчика;

– Покатай матрьошку.

д) Використання предметів, які імітують знаряддя праці.

Ігри:

– Паркан навколо дому;

– Зроби літак;

– Збудуй будинок.

5. Вирішення двоскладових завдань.

З вирішенням двоскладових завдань в наочно-дійовому плані діти зустрічаються там, де в діяльність включається проміжна ціль, коли предметно-знарядна не знаходиться безпосередньо в полі зору дитини. Для отримання цього предметного знаряддя потрібно вирішити додаткове завдання: або підготувати даний предмет, чи використати його як знаряддя. В цьому випадку вирішення може захопити проміжну ціль і забути про основну. Навчити дитину діяти цілеспрямовано - одне з важливих завдань вихователя дошкільників. З нею він буде зустрічатися не тільки в практичному, але й у мисленнєвому плані при вирішенні, наприклад, арифметичних чи алгебраїчних завдань.

Для розвитку цього виду мислення слід давати такі ігри:

– Дістань іграшку;

– Дістань машинку;

– Дістань, що в трубці;

– Гра з надувною кулькою;

– Гра з м'ячем.

6. Розвиток елементів причинного мислення.

З фізичними явищами діти зустрічаються у своїй практичній діяльності, але далеко не завжди те, що бачать, розуміють. Інтерес до явищ, пошуків їх причин виникає в дитини тоді, коли порушується звичний хід явищ. Іншими словами, інтерес до причини того чи іншого явища пов'язаний з виникненням орієнтовної реакції. Тому в іграх і вправах на розвиток причинного мислення потрібно створити такі ситуації, де спочатку все йде звично, а потім відбувається щось незвичне, порушується звичайний хід явищ.

Для цього використовуються такі ігри:

– Штовхни кульку;

– Відкрий коробку;

– Заховай зайчика;

– Покатай мишку;

– Надуємо кульку;

– Полиємо квіти;

– Хто спритний.

7. Розвиток наочно-образного мислення.

Один з важливих аспектів наочно-образного мислення - це вміння діяти в уяві, оперувати образами уяви.

Початкові етапи розвитку наочно-образного мислення тісно сходяться з розвитком процесів сприймання. При вирішенні перцептивних завдань процеси сприймання протік4ають в тісному зв'язку з процесами уявлень. Щоб вибрати предмет, який відповідає зразку, з ряду інших предметів, необхідно мати певні уявлення про цей зразок. В наочно-образному мисленні вміння уявляти предмети в тому вигляді, в якому вони сприймалися, є вихідним.

Дошкільники із ЗПР відчувають великі труднощі при вирішенні наочних завдань. Вони часто сприймають зображення на картинці як реальну ситуацію, з якої намагаються діяти.

Завдання ігор полягає в тому, щоб навчити дітей із ЗПР оперувати уявленнями в знайомих ситуаціях і знаходити правильний вихід, не прибігаючи до практичних дій з об'єктами.

Для розвитку наочно-образного мислення доцільно давати такі ігри:

– Дістань кульку;

– Як дістати;

– Що трапилось;

– Склади пузлі;

– Постав машинку в гараж;

– Кому яке пригощання.

Саме за такою послідовністю і за допомогою перерахованих вище ігор розвивається мислення у дошкільників із затримкою псхічного розвитку.

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема даного дослідження звучить так:

Розвиток мислення дошкільників із ЗПР в процесі ігрової діяльності.

Метою мого дослідження є: Дослідити розвиток мислення в процесі запропонованої дітям ігрової діяльності.

Предметом дослідження є: дошкільники із ЗПР групи компенсуючого типу віком від 5 до 7 років.

Об”єктом дослідження є: розвиток мислення в процесі ігрової діяльності.

Завданням даного дослідження є:

1. Запропонувати експериментаторам певні типи ігор розвитку наочно-образного мислення.

2. Дослідити як розвиваєтьсямислення в процесі гри.

3. Зазначити на скільки покращився чи погіршився стан мислення у дітей екпериментарної групи.

4. Порівняти результати розвитку мислення групи експериментаторів з контрольною групою.

Актуальність

В даний час проблема розвитку мислення у дошкільників із ЗПР являється дуже актуальною. Цим питанням займається багато науковців, педагогів та психологів радянських часів і продовжують сучасні науковці.

Спираючись на книги, методики та спеціально розроблені ігри науковців я вирішила зробити дослідження, яке на мою думку буде доцільним внеском у мою випускну роботу.

Дане дослідження базується на ігровій діяльності дошкільників із ЗПР та її впливу на розвиток мислення. Щоб дослідити деякий вплив слід перш за все дізнатися на якому рівні розвитку знаходиться мислення у даних дітей.

Це дослідження проводилось протягом двох тижнів безперервної переддипломної педагогічної практики у дошкільному закладі № 7 “Червона шапочка” м. Новояворівська,Яворівського району,Львівської області. У групі компенсуючого типу дітей різного віку - “Левеня”.

В досліджені брали участь шестеро дітей з діагнозом ЗПР,ЗНМ віком від 5 до 7 років.

Список дітей

1.Банкулов Євгеній 7 років

Діагноз: ЗПР,ЗНМ.

Хлопчик із забезпечиної сімї. Дітей у даній сім”ї двоє, він і братик Ігорчик, старший від Євгена і з нормальним психічним розвитком.

Євгеній кмітливий, слухняний, виконує прохання вихователя, трішки лінивий і байдужий до навчання.

У хлопчика сформований словниковий запас слів якими він старається вміло користуватись, розмовляє переважно простими реченнями з 4-5 слів. Орієнтується у просторі, знає цифри до 6, вміє лічити у прямому і зворотньому порядку, вивчив геометричні фігури такі як квадрат, трикутник, круг. Знає кольори.

Вміє маніпулювати предметами, використовувати іграшки за призначенням,

Грає в ігри різних типів. Дуже любить колективні ігри. Лінується малювати, та зате з привиликим задоволенням ліпить фігури із пластиліну.

2. Білоус Микита 6 років

Діагноз: ЗПР, ЗНМ

Микита живе з бабусею, мама не бере участі у вихованні хлопчика, батька немає. Та незважаючи на це дитина доглянута і забезпечена усім необхідним для життя, навчання та виховання.

Хлопчик надзвичайно активний, кмітливий, сміливий і безумовний лідер у групі. Виконує вказівки вихователя, інколи буває дуже неслухняний.

Микита довгий час не розмовляв,та саме за цей 2007-2008 розпочав говорити простими реченнями, значно збагатився словниковий запас,який він вміло застосовує,помітно розвинулось зв”язне мовлення.

Орієнтується в просторі, знає цифри (освоїв до 5-ти), геометричні фігури (а саме: трикутник, квадрат, коло), а також розрізняє кольори.

Грає в ігри різних видів. У коликтивних іграх завжди лідер. Спілкується і дружить з однолітками.

Інколи байдужий до навчання, але його можна зацікавити перетворивши процес навчання на гру, яка допоможе освоїти дану тему.

3.Стаднік Максим 6 років

Діагноз: ЗПР,ЗНМ

Максим проживає у повноцінній сімї і є єдиною дитиною. В даній сімї створені усі необхідні умови для проживання та навчання хлопчика.

Максим слухняний, розумний і талановитий хлопець. Вміє рахувати до десяти, знає такі геометричні фігури як квадрат, коло, трикутник, добре знає кольори. Орієнтується у просторі. Вміє користуватись предметами побуту.

Словниковий запас сформований. Ромовляє зв”язним мовленням, складними реченнями.

Грає в ігри різних видів. Вміє навчатись-граючись.

4.Смаль Микола 7 років

Діагноз: ЗПР, ЗНМ

Прживає у забезпечиній сім”ї, має братика з нормальним психічним розвитком,старшого за віком.Кмітливий,слухняний і активний.Виконує усі вказівки вихователя. Орієнтується у просторі,добре вміє рахувати до 10-ти,знає такі геометричні фігури,як коло,квадрат,трикутник.Інколи забуває і плутає кольори.

Словниковий запас добре сформований,вміло його використовує.

Гарно малює і ліпить фігурки з пластиліну,

Грає в ігри різних видів. Обожнює гратись у групові ігри.

Вміє користуватись предметами побуту.

5.Саєнко Данило 5 років

Діагноз: ЗПР, ЗНМ.

Хлопчик є єдиним у сім”ї, забезпечиний усім необхідним для навчання та виховання.

Неслухняний, надміру активний і буйний хлопець. Не любить виконувати вказівок вихователя.

Орієнтується у просторі, знає цифри до 10-ти, а також такі геометричні фігури, як круг, трикутник і квадрат. Добре засвоїв кольори.

Малювати і ліпити йому не довподоби.

Грає в ігри всіх видів, переважно сам тому що з однолітками часто свариться.

Дуже важко вдається сконцентрувати його увагу на процес навчання.

Розмовляє фразовим мовленням.

6. Фариник Андрій 6 років

Проживає у повноцінній сім”ї, має молодшого брата з нормальним психологічним розвитком. В сім”ї створені всі необхідні умови для виховання та навчання Андрійка.

Словниковий запас сформований, але використовується рідко. Розмовляє здибільшого фразовим мовленням або за допомогою жестів.

Добре орієнтується у просторі, вміє рахувати до 8-ми. Знає такі геометричні фігури як коло, квадрат і трикутник.

Вміє користуватись предметами побуту.

Грає в ігри різних видів.

Кмітливий, слухняний,виконує усі прохання вихователя.

Троє з цих дітей брали участь у дослідженні ,а саме:

- Білоус Микита

- Смаль Микола

- Фариник Андрій

Вони були експериминтальною групою.

Ще троє дітей були натуральною групою з якими не проврдилась спеціальна ігрова діяльність.

Початковим і першим етапом даного дослідження було проведення 6-ти ігор, результати яких були зафіксовані. Таким чином ми бачимо рівеньпроцесів у дошкільників як контрольної так і експериментальної групи.

Було дано такі ігри.

Гра №1

“Склади ціле”

Мета: Сформувати уявлення про предмети в цілому, вчити співставляти образ уявлення з цілим образом реального предмета.

Обладнання: Розрізані картинки з 2-6 частин з різною конфігурацією розрізу. Ілюстрація даного образу [див. Додаток А]

Хід ігри

Перед дитиною на столі лежить розрізана картинка із зображенням простого по формі і добре знайомого предмета. Дітям пропонується скластикартинку так,щоб дістати ціле. При цьому предмет не називається. Коли картинка буде складена , педагог викладає перед дитиною два предмети: один, зображення на розрізаній картинці, а другий-посторонній. Дитина повинна отримати той предмет, який дитина склала, зрівняти отриманий образ з предметом. Педагог допомагає дитині провести порівняння. Тоді предмет називається.

Після цього дитині дають інші розрізані картинки із зображенням цього ж предмету. При повторі проведення гри дитині пропонується скласти більш складнішу картинку.



Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій	+	+ +
Контрольна група
6. 6. Банкулов Євгеній 7. 7. Стаднік Максим 8. 8. Саєнко Данило	+ +	+

Гра №2

“Зроби ялинку”

Мета: Вчити систиматизувати якості, викладати послідовний ряд предметів.

Обладнання: Зелені плоскі трикутники різної величиниякі поступово збільшується, підноси, листки паперу, 5-ть трикутників для викладання зразка [див. Додаток Б)].

Хід гри

Педагог роздає дітям листки і підноси з формами і пропонує викласти красиві ялинки. Діти повинні виконати завдання самостійно. Пізніше педагог запршує дитину до дошки і пропонує скласти ялинку на фланографі з виликих елементів. Діти розглядають зразок. Педагог уточнює принцип викладання ялинки.

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій	+ +	+
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2. Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+ +	+

Гра № 3

“Одягнено ляльку - чоловіка”

Мета: Навчити дітей повторювати дії дорослих, щодо одягнення ляльок. Закріпити навички одягатися, роздягатися. Вчити дітей рпавильно називати одяг для різних ситуацій.

Матеріали: Лялька - чоловік, одяг для різних ситуацій [див. Додаток В].

Хід гри

Вгості до дітей приходить лялька - чоловік і просить проситьодягнути його.діти одягають сяльку - чоловіка на різні випадки життя.

Прізвище,ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій	+	+ +
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2. Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+ +	+

Гра № 4

Яка пора року

Мета: Закріпити знання дітей про пори року. Вчити відгадувати пори року.

Обладнення: картинки з порами року, загадки, вічші [див. Додаток Г].

Хід гри

Дітям загадуються загадки про пори року а вони відгадують, читаються вірші, показуються ілюстрації, говоряться основні прикмети пір раку адіти відгадубть.

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій	+ +	+
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2. Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+	+ +

Гра № 5

Що де росте

Мета: Вчити дітей активно використовувати знення про рслин. Виховувати такі якості як взаємодопомога, доброзичливість.

Одладнення: Вирізані чи наклеєнні на картон плоди, кущі, дерева [див. Додаток Д].

Хід гри

На картоні кущі й дерева, потрібно знайти плоди до них.

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій	+ +	+
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2. Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+ +	+

Гра № 6

Вгадай казку

Мета: Вчити дітей активно і вільно використовувати знайомі каки. Розвивати уяву, мислення, сприймання. Формувати оцінно контрозьні вміння.

Обладнання: Ілюстрації до казок [див. Додаток Е].

Хід гри

Дітям показуються ілюстрації казок, які вони повинні відгадати і розповісти короткий зміст казки. Коли діти відгадують казку можна зробити інсценівку казки.

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій	+ +	+
Контрольна група
4. Банкулов Євгеній 5. Стаднік Максим 6. Саєнко Данило	+ +	+

Дані ігри оприділили рівень знань дітей, їхні можливості, розумові та психічні здібності.

Кожна гра сприяє розвитку мислення. На початковрму етапідослідження у дітей виявився низький або середній рівень розвитку мислення. Тому діти так погано справилися з виконанням завдання ігор. Щоб підвищити загальний розвиток здібностей дітей і звичайно возвиток мислення, у роцесі жослідження яке відбувалося два тижні. З експериментальною групою дітей проводилися ігри які повинні були розвинути мислення вихованців.

А саме:

- Склади квітку з кубиків.

- Зроби ведмедика.

- Відгадай хто говорить.

- Чарівний мішечок.

- Збираємося на прогулянку.

- З яких ми казок.

З контрольною групою дітей непроводилися дані ігри, вони гралися за власним бажанням та уподобанням.

Через два тижні з двома групами дітей провелися тіж 6 ігор, які проводилися на початку дослідження. Щоб побачити чи розвинулося мислення в процесі ігрової діялиності, я зробила таблички показники яких покажуть розвиток пізнавальних процесів та мислення дошкільників із ЗПР. Кращий кінцевий результат виконання ігрових завдань показуватиме позитивність та успішність експерименту.

Отже, глянемо на теперішній результат розв”язання ігор контрольної та експериментальної групи.

Гра № 1

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій		+	+ +
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2. Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+ +	+

Гра № 2

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій		+	+ +
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2. Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+ +	+

Гра № 3

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій			+ + +
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2.Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+ +	+

Гра № 4

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1.Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій		+	+ +
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2. Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+ +	+

Гра № 5

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій			+ +
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2. Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+ +	+

Гра № 6

Прізвище, ім”я	Низький	Середній	Високий
Експерементальна група
1. Білоус Микита 2. Смаль Микола 3. Фариник Андрій		+	+ +
Контрольна група
1. Банкулов Євгеній 2. Стаднік Максим 3. Саєнко Данило	+ +	+

Подивившись і порівнявши дані таблиці можна зробити ось такі висновки: дослідження виявилося вдалим та позетивно вплинуло на розвиток мислення дошкільників із ЗПР експериментальної групи. Це підтверджується результатом виконання ігрових завдань даними дітьми.

Креще з завданнями впоралися діти з якими проводилася додаткова індивідуальна робота, а саме перераховані вище ігри. Це доказує, що в процесі ігрової діяльності розвивається мислення та всі пізнавальні процеси дошкільників із ЗПР.

Діти контрольної групи тобто ті вихованці які гралися за власними уподобаннями без мого втручання в процес їхньої ігрової діяльності, залишились на низькому та середньому рівні розвитку мислення, ігрові завдання давалися їм важко. В той час коли вихованці експериментальної групи з легкістю впоралися з завданням.

Отже, дослідження метою якого було доказати, що процес ігрової діяльності дошкільників із ЗПР позетивно впливає на розвиток мислення вихованців, можна вважати вдалим. Дане дослідження показало, що і справді гра являючись провідною діяльністю дошкільників, безумовно впливає на розвиток мислення дітей із ЗПР.

ВИСНОВКИ

В даній випускній ( курсовій ) роботі було розкрито питання впливу ігрової діяльності на розвиток мислення дошкільників із ЗПР.

У першому розділі я описала причини винекнення та форми затримки психіцного розвитку у дітей, та розвиток мислення дітей даної категорії. Затримка психічного розвитку - це уповільнення темпу розвитку психіки дитини, що виражається у недостатності загального запасу знань, незрілості мислення, швидкій перевтомі під час інтелектуальної діяльності.

Причин ЗПР у дітей багато, і часто вони поєднуються, поглиблюючи одна одну.

Суттєву роль у ЗПР дитини можуть відігравати і спадковість, і несприятливі умови виховання та тривалі захворювання у дитинстві, які виснажують малюка, а найчастіше ж - недоліки у функціонуванні головного мозку, пов'язані з різними ураженнями його під час внутрішньоутробного розвитку, внаслідок патології пологів, травм.

Відставання психічного розвитку дітей найбільше позначається на розвитку мислення, яке синтезує в собі всі психічні процеси. Мислення - це завжди розв'язання певної пізнавальної задачі: аналізуються задані умови, мета та засоби її досягнення, здійснюються певні мисленнєві, а часом практичні дії, перевіряється результат. Успішність навчальної діяльності дітей залежить від того, як реалізуються їх мисленнєві можливості. Тому побудова корегуючого навчання повинна враховувати недоліки та потенційні можливості дітей з відхиленням у розвитку.

Недоліки мисленнєвої діяльності дітей цієї категорії виявляються в неповноцінності мисленнєвих операцій: аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення.

Вміння аналізувати предмети та явища навколишньої діяльності є важливою стороною мисленнєвої діяльності. Одним із показників якості цього процесу є кількість виділених ознак об'єкта, що сприймається. Встановлено, що діти із ЗПР під час виконання завдання, яке передбачає розгляд і опис зображення добре відомого об'єкта, виділяють удвічі менше ознак, ніж їх ровесники з нормальним розвитком.

У другому розділі я описала основну діяльність дошкільників із ЗПР, тобто ігрову діяльність та розвиток мислення в її прцесі. Гра - провідна діяльність дошкільника, мотивом її є сама її сутність. Як говорив Л.С. Виготський, «гра дитини не є просто спогадом про пережите, але й творче перетворення пережитих емоцій, комбінування їх і побудова з них нової реальності, яка відповідає вимогам та вподобанням самої дитини», розглядаючи гру як творчу діяльність, в якій наглядно виступає комбінування діючих уявлень, Виготський підкреслює, що дитина в грі з елементом, взятим з навколишнього життя, створює нове творче уявлення, образ, який належить їй самій.

Гра є провідною діяльністю дошкільника не тому, що займає найбільше вільного від сну часу в його житті, а тому, що зумовлює найважливіші зміни у психічних процесах дитини. В ній виникають і диференціюються нові види діяльності, зокрема учіння, яке є цілеспрямованим процесом засвоєння знань, оволодіння уміннями та навичками, яке готує перехід дитини до наступної стадії розвитку - молодшого шкільного віку.

Вся пізнавальна діяльність дитини раннього і дошкільного віку пов' відношень предметів навколишнього світу. Розвиток мислення у процесі ігрової діяльності іде двома шляхами - від наочно-дійового до наочно-образного і логічного мислення. Другий шлях - від сприймання до наочно-образного мислення, з одної сторони, і до логічного, з другої. Ці два шляхи розвитку існують одночасно і, хоч на відповідному етапі зливаються в одне, мають свою специфіку і грають свою власну роль в пізнавальній діяльності людини.

Важливо пам'ятати, що досягнення цього періоду не щезають, не замінюються більш пізнавальними етапами розвитку мислення, а виповняють свою роль протягом всього життя. Тому несформованість процесів мислення, які йдуть як від наочно-дійового мислення, так і від сприймання, може виявитися недійовою у більш дорослому віці.

Отже, далі щоб розвинути всі вище сказанні процеси мислення я у третьому розділі проводила з дітьми ігри, і фіксувала виконання ігрових завдань даними дошкільниками із ЗПР.

Дане дослідження базувалося на ігровій діяльності дошкільників із ЗПР та її впливу на розвиток мислення. Щоб дослідити деякий вплив слід перш за все дізнатися на якому рівні розвитку знаходиться мислення у даних дітей.

Це дослідження проводилось протягом двох тижнів безперервної переддипломної педагогічної практики у дошкільному закладі № 7 “Червона шапочка” м. Новояворівська,Яворівського району,Львівської області. У групі компенсуючого типу дітей різного віку - “Левеня”.

В досліджені брали участь шестеро дітей з діагнозом ЗПР,ЗНМ віком від 5 до 7 років.

Дані ігри оприділили рівень знань дітей, їхні можливості, розумові та психічні здібності.

Кожна гра сприяє розвитку мислення. На початковрму етапідослідження у дітей виявився низький або середній рівень розвитку мислення. Тому діти так погано справилися з виконанням завдання ігор. Щоб підвищити загальний розвиток здібностей дітей і звичайно возвиток мислення, у роцесі жослідження яке відбувалося два тижні. З експериментальною групою дітей проводилися ігри які повинні б З контрольною групою дітей непроводилися дані ігри, вони гралися за власним бажанням та уподобанням.

Через два тижні з двома групами дітей провелися тіж 6 ігор, які проводилися на початку дослідження. Щоб побачити чи розвинулося мислення в процесі ігрової діялиності, я зробила таблички показники яких покажуть розвиток пізнавальних процесів та мислення дошкільників із ЗПР. Кращий кінцевий результат виконання ігрових завдань показуватиме позитивність та успішність експерименту.

Глянувши на теперішній результат розв”язання ігор контрольної та експериментальної групи можна зробити ось такі висновки: дослідження виявилося вдалим та позетивно вплинуло на розвиток мислення дошкільників із ЗПР експериментальної групи. Це підтверджується результатом виконання ігрових завдань даними дітьми.

Креще з завданнями впоралися діти з якими проводилася додаткова індивідуальна робота, а саме перераховані вище ігри. Це доказує, що в процесі ігрової діяльності розвивається мислення та всі пізнавальні процеси дошкільників із ЗПР.

Діти контрольної групи тобто ті вихованці які гралися за власними уподобаннями без мого втручання в процес їхньої ігрової діяльності, залишились на низькому та середньому рівні розвитку мислення, ігрові завдання давалися їм важко. В той час коли вихованці експериментальної групи з легкістю впоралися з завданням.

Отже, дослідження метою якого було доказати, що процес ігрової діяльності дошкільників із ЗПР позетивно впливає на розвиток мислення вихованців, можна вважати вдалим. Дане дослідження показало, що і справді гра являючись провідною діяльністю дошкільників, безумовно впливає на розвиток мислення дітей із ЗПР.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артемова Л.В. Вчимося граючись. Навколишній світ у дидактичних іграх дошкільнят. - К., 1995. - с. 112: іл.

2. Бедер Е. Комплексное изучение детей с временными задержками развития и вопросы обучения // Дефектология. - 1997, № 3.

3. Венгер Л.А., Венгер Н.Б. Домашняя школа мышления / Для детей трех лет. - М.: О-во Знание, 1982.

4. Венгер Л.А., Венгер А.Л. Домашняя школа мышления / Для детей трех лет. - М.: О-во Знание, 1983.

5. Венгер Л.А., Венгер А.Л. Домашняя школа мышления / Для детей трех лет. - М.: О-во Знание, 1984.

6. Венгер Л.А., Венгер А.Л. Домашняя школа мышления / Для детей трех лет. - М.: О-во Знание, 1985.

7. Власова Т.А., Лубовський В.И., Цыпина Н.А. Дети с задержкой психического развития. - М.: Просвещение, 1984.

8. Власова Т.А., Лубовський В.И., Никитина. Обучение детей с задержкой психического развития. - М.: Просвещение, 1981.

9. Воронова В.Я. Творческие игры старших дошкольников: Пособие для воспитателей дет. сада. - М.: Просвещение, 1981.

10. Натаева А.А., Стребелева Е.А. Дидактические игры и упражнения в обучении дошкольников с отклонениями в развитии: Пособие для учителя. - М.: Гуманит. из. центр ВЛАДос. - 2001. - С. 224.

11. Мухина В.С. Детская психология. - М.: Просвещение, 2000.

12. Минскин Е.М. Игры и развлечения в группе продленного дня. - М., 1993.

13. Минскин Е.М. От игры к знаниям. - М., 1993.

14. Никитин Б. Развивающие игры. - М., 1995.

15. Певзнер М.С. дети с отклонениями в развитии / Ограничение олигофрении от сходных состояний. - М., 1966.

16. Флерина Е.А. Игра и игрушка. Пособие для воспитателей детского сада. Под ред. Д.В. Менджерицю Й.М., «Просвещение», 1993.