Вплив самооцінки на рівень знань старшокласників

Це свідчить про ствердження та підвищення власної самооцінки за рахунок високих результатів навчальної діяльності.

Як експеримент, опитуваним надавалась нагода висловити власний варіант відповіді. Цікавий факт, що 10% опитуваних зазначили у власному варіанті відповіді, що навчаються для того, щоб отримати грунтовні наукові знання. Проаналізувавши отримані дані, автор дійшов до думки, що в більшості учнів є викривлення у навчальній мотивації, а також те, що більшість з них, навчаються заради самоствердження та підняття власної самооцінки, що підтверджує гіпотезу №1, висунуту до даного дослідження (рис.3).

Рисунок 3 - Мотиви, якими керуються учні в навчальній діяльності

Останнє пит. №10, мало на меті виявлення ставлення учнів до 12 -- бальної системи оцінювання, яка запроваджена в сучасній системі загальної середньої освіти. Проаналізувавши отримані дані, виявлено наступні результати:

- 80% опитуваних відкрито заявили про те, що незадоволені даною системою оцінювання навчальних досягнень та вважають її неефективною і нездатною в повній мірі оцінити їхні успіхи;

- 20% учнів вважають, що 12 -- бальна система оцінювання є хорошою і здатна логічно визначити рівень знань кожного учня.

Результати анкетування свідчать про те, що в своїй навчальній діяльності учні мотивуються бажанням подавати кращі “плоди” діяльності ніж їхні однокласники, а результати їхньої діяльності є одним із способів підвищення власної самооцінки та віри в власні сили. Анкета “Як я бачу своє “Я”” несе практичну цінність у роботі практичного психолога, що має на меті встановити рівень самооцінки старшокласника та виявити негативні викривлення його мотивації, відслідкувати неадекватність чи викривленість оцінки власних можливостей.

Опісля анкетування, групі досліджуваній було запропоновано визначити власний рівень самооцінки за допомогою тестового опитувальника “Сім ліній”, де було представлено сім шкал, за якими учні могли себе самостіно оцінити. Це шкали: здоров'я, розумові здібності, характер, авторитет у товаристві, уміння робити щось самостійно (“умілі ручки”), зовнішність та впевненість в собі (Додаток Б). Інтерпретація результатів проведеного дослідження, дозволила отримати наступні відомості: у семи учнів було виявлено завишену самооцінку, у восьми -- занижену самооцінку, та в пятьох учнів адекватну стійку самооцінку.

Для корекції негативної самооцінки в представників даної групи досліджуваних, було проведено соціально-психологічний тренінг “Моє Я” який, був розроблений з метою корекції неадекватної та викривленої самооцінки учнів, відновлення їхньої віри в себе, в свої можливості, зняття психологічної напруги, сприяння позитвної мотивації в навчальній діяльності та подолання негативних поведінкових тенденцій ( див. Додаток В). Даний тренінг -- це сукупність спеціально підібраних вправ, які спрямовані на формування позитивної адекватної самооцінки ,методично розробленої міні-лекції “Самооцінка та її складові”, а також діагностичної методики А.С. Будассі щодо визначення рівня самооцінки учнів ( див. Додаток Г).

Тренінг та діагностична методика були ефективно проведені на групі досліджуваних з інтервалом один тиждень після проведення анкетування та діагностичної методики “Сім ліній”. Учасники досліджування приймали активну участь в тренінгу, була присутня приємна дружна атмосфера; було помічено ефективність його дії на формування позитивної самооцінки та мотивації.

Вище згадана методика А.С. Будассі пропонувала уважно прочитати спеціально складений список характерологічних якостей людини, і вибрати з цього списку два ряди слів по 10-20 у кожному, та розмісти їх в два стовпчики, які називаються “Мій ідеал” та “Реальне “Я”. У стовпчику “Мій ідеал” повинні знаходитись слова, які характеризують ту людину, якою учні прагнуть стати, а в стовпчику “Реальне “Я” - ті якості, якими учні володіють чи приписують собі. Наступним кроком була інтерпретація отриманих даних, яка передбачала визначення рівня самооцінки. А.С. Будассі виділив три наступні рівні самооцінки: завишена, адекватна та занижена самооцінка.

Проаналізувавші отримані дані в ході проведення діагностики за допомогою модифікованої методики А.С. Будассі, виявилено наступні результати:

- у 35% школярів виявлено завишену самооцінку;

- у 30% учнів -- занижену;

- у 35% учнів була присутня адекватна стійка самооцінка.

Це дало змогу, визначити корекційний вплив даного тренінгу, адже в декількох учнів було помічено підвищення ставлення до себе та виправлення таких негативних тенденцій в поведінці, як: тривожність, замкнутість тощо.

Учні, які належать до групи з завишеною самооцінкою занадто високо переоцінюють свої можливості, їм присутня чванливість та надмірна впевненість у вланих силах. Учні, що належать до групи з заниженою самооцінкою, недооцінють власні сили та можливості, їм притамання підвищена самокритичність, відсутня віра в себе та почуття власної гідності. Учні, які ж належать до групи з адекватною самооцінкою, володіють позитивними якостями, такими як: віра в себе, свої можливості, критичне сприйняття себе, почуття власної цінності, любов до себе, здоровий егоїзм.

Для того, щоб з'ясувати вплив самооцінки на рівень знань старшокласників, в роботі було застосовано метод порівняння. Для зрівняння, було взято результати діагностичного дослідження самооцінки за модифікованою методикою А.С. Будассі кожного учня та його сердній бал з усіх навчальних дисциплін. Для більш доступнішої інтерпретації, автор перевів середній бал кожного учня в рівень навчальних досягнень, які визначає сучасна 12 -- бальна система оцінювання: високий рівень (12-9 балів), середній (9-6 балів), низький (6-3 бала), дуже низький (3-0 балів) (див. Додаток Д).

Отримані в ході дослідження результати, при використанні методу порівняння показали, що в старшокласників, які належать до групи діагностованих з завишеною самооцінкою, більша половина учнів володіють високим рівнем навчальних досягнень з усіх дисциплін та предметів, які вони вивчають, у них помічено міцні та грунтовні знання, творчий потенціал, індивідуальний та креативний підхід щодо вирішення поставлених перед ними завдань. Учні, які належали до категорії опитуваних з заниженою самооцінкою в основному показують низький рівень навчальних досягнень з усіх навчальних дисциплін, у них рідко проявляється самостійність, бажання вчитись. Вони ставлять перед собою малу кількість обовязків та вимог, у їхній діяльності відсутній елемент творчості. Старшокласники, які відносились до групи діагностованих з адекватною самооцінкою, мають високий та середній рівні знань. Вони самокритичні, ставлять перед собою об'єктивні вимоги та дотримуються їх, виявляють потрібний рівень творчого, індивідуального та підходу щодо вирішення поставлених перед ними завдань.

Як показав аналіз отриманих даних, самооцінка має беззаперечний вплив на рівень навчальних досягнень старшокласників. На підставі отриманих даних, можна прослідкувати тенденцію: чим вищі вимоги ставить перед собою учень -- тим вищим є рівень його знань, таким чином, чим вищою є самооцінка старшокласника, тим вищим є рівень його навчальних досягнень, що цілком підтверджує висунуту до дослідження гіпотезу №2.

Отже, підводячи підсумки, варто зазначити, що такий компонент особистісної структури “Я -- концепції”, як самооцінка -- це важливий чинник в організації навчальної діяльності учнів, який допомагає регулювати процес засвоєння знань. Саме тому, при побудові ефективного навчального процесу, кожний вчитель, повинен не забувати про роботу з мотиваційною сферою школяра, а також сприяти формуванню позитивного самоставлення та стійкої самооцінки.

Висновки

Одним з актуальних завдань будівництва сучасної вищої школи в Україні є удосконалення не тільки психолого-педагогічного вивчення учнів, а й вивчення рівня їх самооцінки в діяльності, протягом усього періоду їхнього навчання.

Потрібність даного роду досліджень є надзвичайно високою у сучасному поступі суспільства. Дослідження було проведено з метою визначення основних закономірностей впливу самооцінки на рівень навчальних досягнень учнів, що є надзвичайно актуальним для таких гуманітарних галузей науки, як психологія, педагогіка, соціальна психологія та соціальна педагогіка тощо. Дана робота була направлена на розкриття психологічних аспектів навчальної діяльності учнів, зокрема, такому утворюванню в структурі особистості, як самооцінка, що несе практичну цінність для практичних психологів, соціальних педагогів, вчителів та інших працівників загальноосвітніх закладів та надає інформацію про важливі умови благополучного розвитку старшокласника та забезпечення успішності його діяльності в освітній установі. Розглянуті існуючі підходи щодо вивчення самооцінки як одного з компонентів самосвідомості, а також різні погляди вивчення самооцінки та особливостей самосвідомості, уявлення особистості про себе. Була приділена увага й регуляційній функції самооцінки (саморегуляція, самоконтроль та ін.) в навчальній діяльності, впливу особливостей самооцінки на процес навчання, його ефективність.

Отже, в даному дослідженні з'ясовано, що загальноприйнятим уважається, що самооцінка - якість особистості, яка виражається в здатності людини оцінювати результати власної діяльності та поведінки, а також свої психічні властивості та якості, які в цій діяльності та поведінці проявляються.

Юність -- це початок становлення справжньої соціально-психологічної незалежності в усіх поведінкових сферах. Рання юність - це своєрідний переворот в психології людини, пов'язаний з усвідомленням багатьох, недоступних ще підлітку протиріч в житті: між нормами моралі, що стверджуються людьми і їх вчинками; між ідеалами і реальністю; між здібностями, можливостями і визнанням людей; між соціальними цінностями і реальною прозою життя.

В даному дослідженні було встановлено основні психологічні закономірності учнів старшого шкільного віку, особливості формування самооцінки на даному віковому етапі та особливості впливу самооцінки школярів на рівень їх навчальних досягнень.

Проаналізувавши отримані в ході дослідження дані, можна зробити висновки, що в більшості учнів є викривлення у навчальній мотивації, а також те, що більшість з них, навчаються заради самоствердження та підняття власної самооцінки, що підтверджує гіпотезу №1. Окрім того, як показав аналіз отриманих даних, самооцінка має беззаперечний вплив на рівень навчальних досягнень старшокласників. На підставі отриманих даних, можна прослідкувати тенденцію: чим вищі вимоги ставить перед собою учень -- тим вищим є рівень його знань, таким чином, чим вищою є самооцінка старшокласника, тим вищим є рівень його навчальних досягнень, що цілком підтверджує висунуту до дослідження гіпотезу №2.

Питання становлення самооцінки, її формування в учнів є важливими для соціальної педагогіки, і для психології та педагогіки вищої школи передусім, оскільки за ними - визначення гармонійного розвитку особистості майбутнього громадянина, повноцінного члена суспільства. Саме тому до них привернута пильна увага психологів, науковців педагогічних дисциплін.

Список використаних джерел

1. Алексеева М.І. Психологія ранньої юності. - К.: Т-во „Знання" УРСР, - 1986.- 48 с.

2. Боришевський М.И. “Психологічні механізми розвитку особистості”// Педагогіка і психологія, 1999 -- № 3 -- 26-33 с.

3. Гуменюк О. Психологія Я- концепції. - Т. Економічна думка, 2006.

4. Заброцький М.М. Вікова психологія: Навчальний посібник. - К.: МАУП, 2004. -92 с.

5. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2005. -304 с.

6. Андрущенко Т.К. Изучение самооценки в учебной деятельности.// Сб.: Экспериментальные исследования по проблемам психологии. - М., 1999.Вып.З.-47 с.

7. Барановская Т.А. Формирование самоконтроля как механизма регуляции учебной деятельности // Психология ученника как субъекта учебной деятельности: Сб. - М., 1999. - Вып.327. - С.56 - 59.

8. Бондарь Н.Е. Бондарь И.В. Самооценка личностной зрелости в юношеском возрасте. // Наука і освіта. - 2006. - №3. - С. 15 -- 17.

9. Бороздина Л.В. Что такое самооценка? // Психологический журнал. -1999.Т. 13, №4.-С. 99-101.

10. Бороздина Л.В., Рудова Е.В„ Соломина Л.В. Самооценка и возраст // Категории, принципы и методы психологии. Психологические процессы: Тез. науч. сообщ. совет. Психологов. - М., 1989. -68 с.

11. Боязитова И.В. Взаимосвязь самооценки и волевой регуляции в онтогенезе // Психологический журнал. - 1998. - Т. 19, № 4. - С. 27-40.

12. Захарова А.В. Уровень притязаний как показатель самооценки // Новые исследования в психологии и возрастной физиологии. - М., 1989. -Вып.1.

13. Кон И.С. Психология юношеского возраста./ Проблемы формирования личности / Учеб. Пособие для студентов пед. ин. - тов. - М.: Просвещение, 1989. - 175 с.

14. Кон И.С. “Психология старшеклассника”// М.: Просвещение, 1982.

15. Липкина А.И., Рыбак Л.А. Критичность и самооценка в учебной деятельности. - М.: Просвещение, 1988. - 141 с.

16. Самооценка и ее влияние на учебный процесс.//www.ostriv.in.ua.

17. Уровни формирования самооценки.//www.ostriv.in.ua.

18. Формирование самооценки в учебном процессе.//www.ostriv.in.ua.

19. Формирование самооценки в старшем школьном возрасте. Ее влияние на учебную деятельность школьников.//www.ostriv.in.ua.

20. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии. - М., 1987.

Додаток А

Анкета “Як я бачу своє “Я”.

(Шановний учне, тобі запропоновано відповісти на декілька питань, обравши правильну відповідь. Метою даного дослідження є визначення впливу самооцінки на рівень знань учнів старшого шкільного віку).

1. Я вважаю, що мої успіхи в навчальній діяльності, можна оцінити, як:

а) високі;

б) задовільні;

в) низькі.

2. Я порівнюю результати моїх досягнень з своїми однолітками:

а) завжди;

б) інколи;

в) ніколи.

3. Я вважаю, що вчителі справедливо оцінюють мої можливості та успіхи:

а) завжди;

б) рідко;

в) ніколи.

4. Я вважаю, що я нічим не гірший (-а) від своїх однокласників та друзів:

а) так;

б) не завжди;

в) ні.

5. На мою думку, люди з високою самооцінкою досягають успіхів в будь-якій діяльності:

а) так;

б) ні;

в) незнаю.

6. Мене дратує, коли вчитель оцінює знання іншого учня вище ніж мої:

а) завжди;

б) інколи;

в) ніколи.

7. У мене виникало бажання змінити свою зовнішність:

а) завжди;

б) ніколи;

в) інколи.

8. Для мене вагомішу роль відіграє оцінка, а не знання, отримані в ході уроку:

а) так;

б) ні;

в) інколи.

9. Я навчаюсь, тому що:

а) мене змушують батьки;

б) для того, щоб вступити в престижний ВНЗ;

в) щоб отримувати хороші оцінки;

г) щоб бути прийнятим в компанії однолітків;

д) щоб бути кращим (-ою) ніж інші учні;

е) свій варіант_________________________.

10. Я вважаю, що 12-бальна система оцінювання якісно може визначити рівень навчальних досягнень кожного учня:

а) так;

б) ні;

в) не завжди.

Додаток Б

Методика “Сім ліній”.

Мета: діагностика рівня самооцінки учнів старшого шкільного віку.

Інструкція: пропонується розглянути сім шкал, які мають назви: Здоров'я, Розумові здібності, Характер, Авторитет у товаристві, Уміння робити щось самостійно (“умілі ручки”), Зовнішність та впевненість в собі, та оцінити себе за кожною шкалою по 100-бальній системі оцінювання.

Бланк методики “Сім ліній”

Обробка та інтерпретація результатів.

Додаток В

Соціально-психологічний тренінг “Моє “Я”.

Мета: розроблений з метою корекції неадекватності та викривленості самооцінки учнів, вілновлення їхньої віри в себе, в свої можливості, зняття психологічної напруги, сприяння позитвної мотивації в навчальній діяльності та подолання негативних поведінкових тенденцій.

Тривалість: 60 хвилин.

Хід проведеня:

Вправа 1. “Хто Я?”.

Учням пропонується назвати свої справжні імена або ті, якими б їм хотілося, щоб їх називали в групі, і їхнє життєве кредо, яке б харктеризувало їхні життєві установки, позиції. Це дає змогу отримати уявлення про ціннісні орієнтації школяра.

Вправа 2. “Футболка з написом”.

Іноді людина “подає” себе іншою, не тою ким вона є насправді. Об'єднайтесь по троє та обміняйтеся з партнерами по спілкуванню “написами”, які б ви “наклеїли” на їхні футболки. Написи повинні щось свідчити про людину. Дана вправа дає цінну інформацію про те, наскільки учня оцінюють його друзі та однокласники та дозволяє йому зрівняти власне бачення себе і бачення свого “Я” іншими учнями. Обговорення.

Міні-лекція “Самооцінка та її складові”.

Важливим чинником регуляції діяльності, в тому числі й навчальній, є таке особистісне утворення, як самооцінка. По-перше, самооцінкою називають „компонентом самосвідомості, який включає поряд зі знаннями про себе оцінку людиною самої себе, своїх здібностей, моральних якостей та вчинків". За іншим джерелом, самооцінка - судження людини про міру наявності в неї тих чи інших якостей, властивостей у співвідношенні їх з певним еталоном, зразком. Самооцінка - вияв оцінного ставлення людини до себе. С. є результатом передусім розумових операцій - аналізу, порівняння, синтезу. Отже, самооцінка - це оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей. У старшому шкільному віці дитина усвідомлює свою особливість і неповторність, у її свідомості відбувається поступова переорієнтація із зовнішніх оцінок (переважно батьківських) на внутрішні. Таким чином, поступово у учня формується власна Я-концепція, що сприяє подальшій, усвідомленій або неусвідомленій, побудові поведінки молодої людини. Складову Я-концепції, пов'язану з відношенням до себе або окремих своїх якостей, прийнято називати самооцінкою. Адекватний рівень самооцінки сприяє формуванню у школяра впевненості в собі, самокритичності, наполегливості. Виявляється також певний зв'язок характеру самооцінки з навчальною і соціальною успішністю. Учні з адекватною самооцінкою мають більш високий рівень успішності, у них немає різких стрибків успішності, спостерігається більш високий суспільний і особистий статус. Школярі з адекватною самооцінкою мають велике поле інтересів, активність їх спрямована на різні види діяльності, а також на міжособистісні контакти, які є помірними й доцільними, спрямованими на пізнання інших і себе в процесі спілкування. Серед чотирьох джерел соціальної підтримки (батьки, учителі, однокласники, близькі друзі) батьківська підтримка і відношення однокласників найбільше повно впливає на самооцінку учня. Під впливом постійної оцінки уявлення про себе часто набувають негативного характеру, самооцінка виявляється заниженою й спрямованою лише на успіхи в навчальній діяльності. Але самооцінка, у свою чергу, впливає на рівень навчальних успіхів через механізми очікувань, домагань, мотивації, упевненості в своїх силах. Діти, уявлення яких про себе не припускає високих досягнень, звичайно реалізують ці уявлення і погано вчаться. І навпаки, діти, які мають більш високу самооцінку і позитивні уявлення про свої навчальні здібності, звичайно вчаться набагато краще. Психологи для визначення рівня самооцінки давно вже користуються „формулою У. Джемса", де:

Самооцінка = Успіх.

Одній людині нестерпно соромно, що він - друга, а не перша рукавичка світу, інший - радіє перемозі на районних змаганнях. Чим вищий рівень домагань, тим важче їх задовольнити. Правомірність формули Джемса доводиться не тільки життєвим досвідом, але і безліччю спеціальних експериментів, які показують, що успіхи і невдачі в якій-небудь діяльності істотно впливають на самооцінку індивідом своїх здібностей.

Вправа 3. “Ти і я”.

Психолог запрошує встати в коло й покидати мяч. Той, хто кидає мяча конкретній людині, має в цю мить продовжити речення “Мені в тобі подобається...”. Дана вправа сприяє формуванню позитивної самооцінки, дозволяє підкреслити кращі якості кожного учня та приносить емоційне задоволення.

Прощання.

Додаток Г

Модифікована методика А.С. Будассі.

Матеріали та обладнання: ручки або олівці, тестові бланки за кількістю присутніх, список Будассі.

Інструкція: “Уважно подивіться на список харктерологічних якостей людини. З цього списку виберіть два ряди слів по 10 -- 20 у кожному. У перший стовпчик -- назвемо його “Мій ідеал” - помістіть слова, які характеризують ту людину, якою б ви хотіли стати. У другому стовпчику -- назвемо його “Реальне Я” впишіть ті риси, якими, на вашу думку, ви володієте.

Список Будассі.

Бланк методики А.С. Будассі

Прізвище, ім'я______________________________ Вік______

Дата___________Клас__________

Інтерпретація та обробка результатів. Число позитивних рис, які ви собі приписуєте, поділіть на число слів, поміщених у стовпчику “Мій ідеал”. Якщо результат близький до одиниці (0,7 -- 1,0), ви швидше за все себе переоцінюєте. Результат, близький до нуля (0,1 -- 0, 3) свідчить про занижену самооцінку та підвищену самокритичність, а результат в межах 0,4 -- 0,6 -- нормальна середня самооцінка, ви досить критично себе сприймаєте.