Використання проектної технології "Читання та письмо для розвитку критичного мислення" як засобу розвитку творчих здібностей учнів

Шахтарський міський відділ освіти

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

Шахтарської міської ради Донецької області

Методичний проект

Використання проектної технології ЧПКМ як засобу розвитку творчих здібностей учнів

Розробила

Слоквіна О.А.,

учитель початкових класів

вищої кваліфікаційної категорії

ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2

Шахтарськ

2009 р.

Керівник проекту Слоквіна Олена Анатоліївна

Навчальний заклад Шахтарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Шахтарської міської ради Донецької області

Учасники проекту: вчителі, учні початкових класів ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2

Опис проекту

Назва. Використання проектної технології ЧПКМ як засобу розвитку творчих здібностей учнів

Тип проекту:

ь за видом діяльності практико-орієнтований

ь за змістом міжпредметний

ь за характером контактів в межах ЗНЗ

ь за кількістю учасників груповий

ь за часом проведення довгостроковий (термін дії проекту - 2 роки)

Основне питання: реалізація творчих здібностей кожної дитини через використання проектної технології ЧПКМ

Ключове питання: як виявити форми і методи роботи, що сприятимуть розвитку творчих здібностей учнів

Тематичне питання: встановлення шляхів удосконалення технології ЧПКМ в навчальному закладі

Навчальні предмети: українська мова, українське читання, природознавство

Ключові слова: творчі здібності, критичне мислення, евокація, усвідомлення, рефлексія, стратегії, дослідження, самоосвіта

ЗМІСТ

1. Актуальність проекту

2. Мета проекту

3. Завдання проекту

4. Етапи реалізації проекту

5. Механізм реалізації проекту

5.1 Технологія формування творчої особистості

5.2 Зміст і завдання програми ЧПКМ

5.3 Програма ЧПКМ в Україні

5.4 Використання технології ЧПКМ у ЗОШ № 2

6. Очікувані результати проекту

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ

Скажіть мені, і я забуду.

Покажіть мені, і я запам'ятаю.

Дайте можливість обговорити, і я зрозумію.

Дайте можливість навчити іншого, і я досягну досконалості.

Конфуцій

Давайте замислимось на хвилину над тим, якими ми хочемо бачити своїх учнів. Звісно, ми прагнемо, щоб учні стали повноправними громадянами, готовими до всіх труднощів дорослого життя, щоб вони не лише виживали в цьому світі, а й стали щасливими, жили повноцінним, продуктивним, змістовним життям. Для цього їм потрібно буде знати, як інтегрувати, створювати та формулювати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс. Отже, ми хочемо, щоб наші учні стали творчими особистостями. Вимагаючи від учнів глибини думок, творчості, самостійності, часто не замислюємось над тим, звідкіля ж це все візьметься: якими шляхами та засобами сформувати, виховати творчу особистість?

Творчість - це створення духовних і матеріальних цінностей високої суспільної значущості, вона є вершиною духовного життя людини. Але, на жаль, не всі вчителі готові працювати з творчо активними учнями, які сформувались як творчі особистості. Стикаючись із незрозумілими для себе перешкодами, учні розгублюються, відчувають непотрібність свого творчого потенціалу. За таких обставин усебічний гармонійний розвиток дитини уповільнюється, а інколи припиняється. Щоб не допустити цього, треба шукати ефективні шляхи правильного формування творчої учнівської особистості.

Творчі здібності людини особливо інтенсивно розвиваються у процесі навчання, якщо воно організоване належним чином. Це підтверджують дослідження Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Давидова, Д. Ельконіна, О.Леонтьєва. Вивчаючи праці Г. Єрмака, Ж. Лейтеса, В. Сухомлинського, можна проаналізувати етапи творчого розвитку та якості особистості, що є її структурним компонентом (Додаток 1).

На сучасному етапі вітчизняна та зарубіжна педагогічна наука розробляє численні концепції, системи, теорії, моделі, методи та прийоми, спрямовані на розвиток самостійного творчого мислення особистості. Із-поміж великої кількості різноманітних проектів, які підтримуються міжнародними організаціями, слід відзначити проект «Читання та письмо для розвитку критичного мислення» (ЧПКМ), який в Україні впроваджує Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення «Інтелект».

Освітня технологія ЧПКМ - це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань (Додаток 4).

Ця технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. В її основу покладено ідеї Ж.Піаже та Л.Виготського щодо творчого співробітництва вчителя та учня.

При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам'ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення (Додаток 3).

А для цього потрібні висококваліфіковані вчителі, у яких би поєднувалися «педагогічна майстерність + мистецтво комунікативності + нові технології».

Представлений проект стане в нагоді вчителям початкової школи, української мови та літератури. Він допоможе організувати та проводити систематичну роботу щодо використання проектної технології ЧПКМ для розвитку творчих здібностей учнів.

2. ГОЛОВНА МЕТА ПРОЕКТУ

v Створення таких стратегій навчання, які сприяють розвитку критичного мислення як засобу розвитку творчих здібностей в учнів будь-якого віку в процесі вивчення різних шкільних предметів;

v Створення методів та прийомів, які сприяють вихованню в дітях здібності й навички до самоосвіти, самореалізації, самопізнання у світі інформації, який нас оточує;

v Сприяння розвитку творчих здібностей педагогів, зацікавленості в оволодінні технологією ЧПКМ;

v Здійснення апробацій та введення технології ЧПКМ у навчально-виховний процес.

3. ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ

1. Підвищити кваліфікацію та інформаційну підготовку кадрів.

2. Систематизувати знання щодо:

ь використання проектної технології ЧПКМ в Україні;

ь розробки стратегій навчання, які сприяють розвитку критичного мислення в учнів;

ь виявлення підстав розгортання проекту в ЗНЗ.

3. Створити умови для засвоєння вчителями проектної технології ЧПКМ:

ь різних форм організації діяльності;

ь випробовування та застосування різних стратегій на практиці при проведенні уроків читання та мови.

4. Забезпечити роботу постійно діючого семінару з підвищення інформаційної культури всіх учасників проекту:

ь надання інформаційних послуг;

ь забезпечення методичною літературою;

ь проведення з вчителями рольових ігор з метою апробації ефективності стратегій на практиці.

5. Організувати діяльність вчителів початкових класів з:

ь здійснення апробації та введення технології ЧПКМ у НВП;

ь розробки й реалізації власних стратегій;

ь рефлексії проектної діяльності.

4. ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

5. МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ

5.1 ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства взагалі і кожної людини зокрема.

Кожна особистість наділена надзвичайно багатим творчим потенціалом, який у житті часто залишається нереалізованим через об'єктивні чинники. Завдання школи - забезпечити, щоб їх було якомога менше; прищеплювати навички, завдяки яким людина самостійно керуватиме своєю пізнавальною активністю, буде самостійно мислити, приймати неординарні рішення, свідомо вибирати свою життєву позицію, генерувати оригінальні ідеї.

На уроках формування творчої особистості вчитель домагається не накопичення знань та вмінь, а збагачення учнів творчим досвідом, їх самореалізації. Сприятимуть цьому високий рівень активного мислення, організованості і цілеспрямованих навчальних процесів.

Зміст технології полягає у створенні вчителем ситуації творчої переробки, узагальнення, експериментування, пошуку; використання ігрових моментів, що стимулюють прояви самостійності учнів, їх творчих можливостей.

Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності під час спільної праці формує в учнів:

ь культуру навчальної праці;

ь розвиває самостійність учнів;

ь створює ситуацію успіху, творчого пошуку;

ь навчає мислити, порівнювати, узагальнювати;

ь створює психологічну атмосферу підтримки.

Знання неможливо передати учневі, їх можна запропонувати, підказати, але оволодіти ними людина повинна шляхом власної діяльності.

У традиційній школі на всіх етапах уроку все бере на себе вчитель. Дитина не прилучена практично до процесу пізнання інформації. Окрім того в початкових класах формується конкретне мислення дитини, а в середніх - теоретико-дослідницьке. Більшість учнів не готові до переходу від одного виду мислення до іншого. Тому в 5-6 класах спостерігається зниження інтересу до знань.

Розвивальне навчання, змінюючи зміст і метод викладання навчального матеріалу специфічними засобами організації навчальної діяльності, створює інакше середовище життєдіяльності дитини, справжню соціальну ситуацію розвитку особистості. Це виявляється в тому, що:

ь формується система стосунків рівності з ровесниками і дорослими;

ь складається система захопленого інтелектуального пошуку;

ь знімається тягар зовнішньої соціальної стимуляції, що сприяє формуванню почуття відповідальності за свою діяльність.

Технології розвивального навчання дозволяють у молодшому шкільному віці сформувати здатності до самопізнання, самовдосконалення, саморозвитку. Застосування таких технологій дозволяє поступово, за час навчання в молодших класах набувати «вміння вчитись».

Таким чином, мета розвивального навчання полягає у формуванні в дитини здібностей з самовдосконалення, формування активного, самостійного, творчого мислення, а значить - самостійного навчання.

В процесі навчання дитина не тільки отримує нову інформацію, а і осмислює її, застосовує в подальшому навчанні, що сприяє самовдосконаленню і становленню її як особистості. Найбільш ефективні методи: проблемні, дослідницькі, тобто такі, що сприяють розвитку творчого, критичного мислення та уяви. Саме тому одним із засобів формування творчої особистості я вважаю проектну технологію ЧПКМ.

5.2 ЗМІСТ І ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ ЧПКМ

Міжнародний проект «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» (далі ЧПКМ) розроблено консорціумом «За демократичну педагогіку» та Міжнародною асоціацією читачів. Мета проекту - надання педагогам таких стратегій навчання, які сприяють розвитку критичного мислення в учнів будь-якого віку в процесі вивчення різних шкільних предметів. Йдеться про те, щоб виховувати в дітях здібності й навички до самоосвіти, самореалізації, самопізнання у світі інформації, який нас оточує. Це передбачає нетрадиційний навчальний процес, у якому «якомога більше учня і якомога менше вчителя». Вся учбова робота тут будується на партнерських стосунках між вчителем та учнями, а також, що дуже важливо, - між учнями. Пропонована новим проектом стратегія роботи над новим матеріалом пропонує три стадії. По-перше, це актуалізація апріорних знань учня про об'єкт вивчення. Тим самим викликається увага та інтерес учнів до нового матеріалу. Друга стадія - усвідомлення нової інформації шляхом читання або слухання. Фіксуються нові факти, перевіряється те, про що на думку учня, він уже знав. На останній стадії («Рефлексія») школярі обговорюють те, про що дізналися, переповідають своїми словами нові факти та ідеї, розмірковують над пройденим шляхом отримання нових знань, над їхнім зв'язком з уже знаним.

За підґрунтя розвитку критичного мислення автори проекту взяли процеси навчання учнів читанню та письму. Аналіз показує, що далеко не кожна «писемна» людина вміє міркувати над прочитаним чи викладати свої думки на папері, а ще - дійсно знаходити в текстах нові й необхідні для себе знання. Автори стратегії ЧПКМ впевнені, що постійне і тривале читання та письмо учнів у класі має замінити розмови вчителя про те, як важливо читати і писати. Все прочитане повинно стати приводом для інтерпретації - читачі повинні думати про ідеї автора в поняттях своїх власних ідей і дій. Треба також постійно відводити час для невимушеного викладання власних думок на папері - тоді будуть результати. Посібник проекту ЧПКМ наводить такі дані: протягом навчального року восьмикласники однієї американської школи написали по 20 робіт різних жанрів - вірші, передові статті, кореспонденції всіх типів, інтерв'ю, короткі оповідання у стилі улюбленого автора школяра, пародії, романи, сценарії, текст для капсули епохи «ХХ століття», заявки на участь у конкурсі, оригінальні дослідження, петиції, оголошення, резюме, панегірики. Вважаю, що не кожен учитель традиційної школи може теж похвалитися таким розмаїттям робіт.

Для розвитку в дітях критичного мислення вчителям пропонують формувати такі вміння, як пояснювати іншим свою власну думку, визнавати можливість інших точок зору, а також змінювати свою думку під тиском переконливих доказів. Заради цього програма ЧПКМ надає значної ваги методам роботи учнів у парах чи невеликих групах. Усвідомлюючи той факт, що групи не зможуть працювати ефективно, якщо учні не мають необхідних навичок для спільної роботи (здатність приймати рішення, встановлення довіри, комунікативність, здатність вирішувати конфліктні ситуації тощо), стратегія ЧПКМ пропонує вчителям широкий спектр спеціальних прийомів. Усі вони не тільки ефективні, але й надзвичайно цікаві і часто нагадують звичайну гру. Гру, де кожен учень має свою роль, пов'язану або з виконанням завдання, або з підтримкою нормальної роботи групи. Передбачаються такі ролі, як, наприклад, «Лідер», «Контролер», який стежить за виконанням кожним своєї роботи; «Скаут» - для пошуку необхідної інформації (у членів інших груп або в бібліотеці); «Хронометрист», який стежить за графіком; «Розрадник», який підтримує оптимізм членів своєї групи; «Кореспондент» - для поінформування класу та вчителя щодо прогресу групи тощо. Обов'язковою є ротація ролей від завдання до завдання - так, щоб кожен набув досвід і міг грати всі ці ролі.

Наведу два приклади з численних методичних прийомів групової роботи на уроці, запропонованих стратегією ЧПКМ. Один називається «Огляд галереї». Спочатку групи з 3-4 учнів працюють над спільною проблемою. Наприклад: «Яким має бути справжній друг?». Кожна група формулює своє бачення проблеми, а отримані результати презентує на великому аркуші паперу (тексти, вірші, малюнки, схеми). Аркуші розвішують на стінах кімнати, а потім групи починають ходити вздовж стін кімнати, вивчаючи та обговорюючи результати кожної групи. Всі коментарі пишуться на «експонатах» виставки. Після «огляду галереї» кожна група ревізує власні результати, порівнюючи їх з іншими, а також коментує записи, залишені «глядачами» на її аркуші-експонаті.

Другий приклад - «Інтерв'ю». Учні, працюючи над заданою темою, беруть інтерв'ю або у відомих їм експертів, або у перехожих. Наприклад, запрошують жителів свого району розповісти про якісь важливі історичні події, скажімо, про Другу світову війну. А потім у класі разом узагальнюють отримані дані і доповідають про свої висновки іншим.

За словами одного з учасників програми ЧПКМ в Україні, кандидата педнаук Ірини Ґудзик, «… пропоновані методи та прийоми роботи не є цілком новими для нашої школи, але подані у чіткій системі, супроводжувані численними зразками, можуть стати стимулом для посилення такого важливого напрямку роботи, яким, безперечно, є розвиток критичного мислення школярів. Адже, за словами Еммануїла Канта, «навчати треба не думкам, а вмінню мислити».

Сьогодні проект ЧПКМ впроваджується у 20 країнах.

5.3 ПРОГРАМА ЧПКМ В УКРАЇНІ

В Україні проект ЧПКМ почав впроваджуватися з1997 року за підтримки Інституту відкритого суспільства (США) та Міжнародного фонду «Відродження» (обидві інституції засновані відомим філантропом Джорджем Соросом). Практично реалізацією проекту ЧПКМ займається всеукраїнська громадська некомерційна організація під назвою «Науково-методичний центр розвитку критичного мислення «Інтелект» (НМЦ «Інтелект»). Основна форма роботи НМЦ «Інтелект» полягає у проведенні семінарів як у Києві (Ірпінь), так і виїзних, зокрема в обласних центрах країни. Для подальшого самостійного використання методик ЧПКМ учасники семінару забезпечуються відповідною методичною літературою. У складі НМЦ «Інтелект» працює група вельми кваліфікованих науковців-методистів, які не тільки проводять семінари, а й займаються необхідною адаптацією текстів для вивчення різних предметів. Всі вони пройшли серйозний курс підготовки на міжнародних семінарах за кордоном та в Україні. Семінар ЧПКМ для вчителів та освітянської адміністрації проводиться чотири рази на рік. До вивчення, випробування та застосування нових стратегій залучено педагогів з різних областей України - Київської, Донецької, Харківської, Одеської та Криму.

В Донецькій області методична система ЧПКМ впроваджується з 1998 року. За цей час тренерами відвідано і проаналізовано понад 400 уроків.

Регулярно проводилися цикли-семінари з метою підготовки групи педагогів для реалізації програми в містах та районах області. Проведено обласні семінари для керівників методичних об'єднань, вчителів початкових класів, для заступників директорів з навчально-виховної роботи; авторські курси з проблеми «Інноваційні підходи до навчання в початковій школі»; постійно працює обласна творча група.

В Шахтарську дана програма детально вивчалась на засіданнях міської творчої групи з проблеми «Сучасний урок. Інтерактивні форми навчання» в 2004-2006 н.р. під керівництвом учителя вищої кваліфікаційної категорії, методиста, відмінника освіти України Донської В.О. В роботі групи були задіяні вчителі початкових класів усіх шкіл міста. На засіданнях вивчались теоретичні засади програми, розроблялись фрагменти уроків із використанням технологій ЧПКМ, проводились рольові ігри серед учителів з метою апробації стратегій на практиці; був проведений і проаналізований ряд відкритих уроків з даної проблеми.

Також вчителі початкових класів під час курсової підготовки були ознайомлені зі змістом цієї програми.

5.4 ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЧПКМ У ЗОШ № 2

Над даною методикою я працюю з 2005 року. Також активно залучаю до роботи вчителів початкових класів ЗНЗ. Капітальною особливістю цієї роботи є її послідовна практична направленість і демонстраційність. Проводяться тренінгові заняття з вчителями, на яких вони самі спочатку виконують ролі учнів, у процесі навчання на собі перевіряють нові методики. А вже потім обговорюють їхню ефективність, нерідко критикують, а також знайомляться з теоретичними підвалинами. Навчання включає багато елементів змагань, кожен учасник несе персональну відповідальність за виконання певної частини роботи, від усіх очікується ерудиція, винахідливість, почуття гумору. Все це пізніше має бути перенесене до шкільних класів (Додаток 8). Також був проведений та проаналізований ряд відкритих у років з використанням технології ЧПКМ (Додатки 10, 11, 12 тощо).

Особливо хочеться підкреслити, що для впровадження методичної системи ЧПКМ не потрібно ніяких додаткових умов, що створюються у школах спеціально для опанування новітніх технологій. Єдина необхідна умова для роботи над цією технологією - це бажання вчителя працювати творчо, по-сучасному, що сприяє досягненню найбільш позитивних результатів складного процесу навчання.

Більшість педагогів сприймає нові технології навчання з інтересом і задоволенням. Це показують результати діагностування вчителів початкових класів, української мови та літератури (Додаток 7). Всім їм імпонує центральна ідея стратегії ЧПКМ: «предмет має служити розвитку мислення, а не навпаки». Уже сьогодні учасники проекту ведуть помітну популяризаційну роботу: використовують методи та прийоми ЧПКМ на власних уроках, розробляють конспекти-уроки із застосуванням даної технології, дають відкриті уроки з даної проблеми, обмінюються досвідом. 80% респондентів впевнені, що знання учнів при застосуванні технології ЧПКМ значно підвищуються. У той же час лише 50% педагогів були ознайомлені на курсах підвищення кваліфікації з даною програмою, а інші 50% респондентів вивчають її самостійно.

Є, однак, і скептики. Це педагоги, що стоять на гордих позиції «наша освітня система - найкраща у світі!» або «нам нічому навчатися у згубного Заходу». Свій єдиний вчительський обов'язок вони вбачають у «подачі» знань, а від учнів вимагають тільки механічного переказування почутого чи прочитаного, що, на мою думку, не дає можливості дітям творчо розвиватися.

У листопаді 2008 року була проведена педрада, на якій мною були презентовані наробки з проблеми ЧПКМ. За рішенням педради вчителі Єремєєва Л.М., Брейко Л.Д., Демічева І.В. розробили і провели уроки з використанням даної технології.

Але, на жаль, широке впровадження проекту ЧПКМ в НВП не є безпроблемним. Перша традиційна проблема - це психологічний спротив «новому і чужому». Тим паче, що воно вимагає від педагогів додаткових зусиль, перенавчання, відмови від давно засвоєних кліше і стандартів. Серйозною є також проблема «вписування» у прийняту систему загальної освіти. Нам ще бракує досвіду співпраці державних та недержавних інституцій. Ще однією проблемою є забезпечення шкіл методичними матеріалами, посібниками, орієнтованими на конкретні предмети, наповненими своїм, українським змістом.

Тому, враховуючи вищесказане, у ЗНЗ був створений власний інформаційно-методичний центр. Його головною метою є надання інформаційних послуг учасникам НВП. Серед основних завдань - забезпечення інформаційних потреб користувачів, проведення навчання вчителів, учнів новим методам та прийомам технології ЧПКМ шляхом проведення постійно діючих семінарів, проведення на базі ЗНЗ нестандартних уроків з розвитку критичного мислення.

В напрямку створення шкільного інформаційного центру заплановано створити методичний куточок, в якому будуть зібрані наробки з даної проблеми, методична література, орієнтовні конспекти уроків, розробки проведених відкритих уроків.

6. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ПРОЕКТУ

ь Варіативність змісту, засобів і форм організації НВП;

ь підвищення професійної компетентності педпрацівників ЗНЗ;

ь інтегрований підхід до викладання навчальних дисциплін;

ь підвищення рівня якості навчання;

ь сформованість життєвих компетентностей;

ь творчий розвиток гармонійної особистості;

ь функціонування бази передового педагогічного досвіду задля передачі його колегам;

ь підвищення позитивного іміджу навчального закладу.