Формування критичного мислення в учнів

Контрольна робота з педагогіки

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК БАГАТОВИМІРНЕ БАЧЕННЯ СВІТУ. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА

У значній частині сучасних шкіл України існують багато невирішених проблем, які гальмують процес формування і розвитку в учнів критичного мислення.

Так, на жаль, багато які з учителів не тільки не вміють розвивати цю якість в учнів, а й самі не знають, що таке критичне мислення, не обізнані з цим поняттям [6].

Багато хто не розуміє соціально-психологічного значення критичного мислення як для життя людини, так і для суспільства.

Серйозним недоліком у вихованні є нав'язування учням своїх світоглядних норм, позицій, догм. Учень повинен мати право на власний світогляд, а завдання вчителя - давати правову та іншу інформацію і вчити дитину робити вибір. Вчителям потрібно відкинути звичку навіть після широкої дискусії пропагувати єдино правильне рішення, Розглядаючи будь-яку проблему, необхідно забезпечити можливість для роздумів учнів, сумнівів, пошуків істини.

У тоталітарному суспільстві проблема вироблення в людей, зокрема в молоді, критичного мислення, як відомо, не ставилася перед школою.

Під гаслом розвитку критики й самокритики (із суворо визначених позицій) І суспільству, І кожній людині фактично нав'язувалося догматичне мислення. Догматичне мислення -- це насамперед нездатність свідомості даної людини охопити явища реального світу в усій їх повноті й динаміці... Догматичне мислення боїться самого себе, як і можливих відкриттів, нових ідей та висновків.

Сьогодні світ стає все складнішим, то вимагає вміння вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Здатність мислити критичное навичкою, яку треба формувати, розвивати в процесі навчання та виховання учнів.

За В.О. Сухомлинським, розвиток критичного мислення -- це невід'ємна складова розумового виховання, разом із тим це активне ставлення до явищ навколишнього життя, прагнення пізнавати і знати, системність, тобто цілеспрямований відбір об'єктів пізнання, понять, висновків, дисциплінованість, гнучкість, самостійність, критичність.

В.О. Сухомлинський радив виховувати в учнів прагнення пізнавати навколишній світ, виконуючи складні розумові операції; аналіз, синтез, порівняння, узагальнення; бачити причинно-наслідкові зв'язки; самостійно, без зовнішнього тиску оцінювати явища навколишньої дійсності; розвивати вміння доказово відстоювати свої думки й погляди, прагнення своєю розу-,, мовою та іншою працею щось довести, утвердити, відстояти; спостерігати, досліджувати, робити власні висновки з явиш навколишнього життя н(Цв основі прочитаного в довідковій літературі, наукових журналах тощо.

Критичне мислення -- це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та закінчується прийняттям рішення.

Орієнтування учнів на критичне осмислення себе, свого образу, свої вчинків залежить від уміння педагогів пов'язувати навчальний матеріалу з проблемами, які хвилюють учнів даної школи, віку, класу. Критичне мислення -- це здатність людини самостійно аналізувати Інформацію; вміння бачити помилки або логічні порушення утвердженнях партнерів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні; розпізнавати пропаганду; наявність розумної долі скепсису, сумнівів; прагнення до пошуку оптимальних рішень; мужність, принциповість, сміливість у відстоюванні своїх позицій; відкритість до сприймання інших поглядів. Цілком природно, що відповідно до вікових особливостей школярів ці критичного мислення спрощуються або ускладнюються.

Д. Чаффі (автор книги «Шлях мислення. Крок» до багатого життя») визначає ознаки, за допомогою яких можна визнати себе як людину, яка критично мислить [6]:

* відкритість до інших думок, тобто здатність уважно прислухатися до інших поглядів, оцінювати різні шляхи вирішення проблеми;

* компетентність -- прагнення обґрунтовувати свою думку за допомогою реальних фактів і знання справи;

* інтелектуальна активність -- виявлення інтелектуальної Ініціативи у конфронтаційних ситуаціях, небайдуже сприйняття подій;

* допитливість -- вміння проникнути у сутність джерел інформації;

* незалежність мислення -- відсутність побоювання непогодження з групою, здатність до критичного сприйняття думок інших;

* вміння дискутувати -- уважне ставлення до думок інших, вміння висувати ідеї, які об'єднують;

* проникливість -- здатність до проникнення в сутність питання, явища, інформації, не розпорошуватися на дрібні деталі;

* самокритичність -- розуміння особливостей свого мислення, своїх «окулярів».

Ці якості можна розвивати в учнів у процесі навчання на базі діалогової взаємодії. Цей шлях розвитку критичного мислення був визначений ще Сократом.

У загальноосвітній школі, особливо в старших класах, формуючи основи критичного мислення в учнів, важливо залучати їх до висловлення різних думок, поглядів щодо будь-якої навчальної проблеми. І разом з цим привчати робити власний вибір.

Наприклад, творчі американські вчителі для знаходження відповіді на одне Й те саме питання пропонують учням різні джерела інформації з протилежними відповідями на нього. Так, кожний учень має висловити свою позицію щодо джерел інформації, з також виявити рівень своєї компетентності з приводу даного питання. У зв'язку з цим учням даються такі рекомендації:

1. З'ясуй сутність предмета обговорення, досліди його.

2. Оціни різні погляди й думки; розглянь та визнач переконливість показів на користь кожної думки.

3. Синтезуй свої міркування в незаперечний висновок.

4 Ясно й чітко поясни, чому ти так думаєш.

Подаємо досвід шкіл США: проведення дискусій з моральних проблем, спрямованих на вироблення в учнів критичного мислення.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДИСКУСІЇ З МОРАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

Готуючись До проведення такої дискусії, потрібно врахувати:

Життєвість ситуації. Потрібно обрати ситуацію, яка може відбуватися в житті особистості і є типовою для даного суспільства.

Найпоширеніші проблеми дискусії: соціальні норми, громадянські свободи, життя, авторитети, совість, секс, наркотики, ставлення до власності тощо.

Можливість власного вибору. Кожна дилема повинна мати конфлікт, але не мати единого рішення. Є кілька шляхів розв'язання ситуації. Учень повинен шукати власний.

Індивідуальні та групові особливості осіб, що залучаються до дискусії. Мова Йде про їхні інтереси, проблеми, що хвилюють, особливості розуміння тих чи інших моральних норм, соціальних та особистісних питань тощо.

Практичну спрямованість рішення. Кожна моральна дилема повинна закінчуватися питанням про те, що належить робити герою ситуації.

Роль педагога. Він має залишатися нейтральною стороною. Не повинен поспішати з висновками, натомість має спрямовувати процес дискусії, заохочувати учасників до висловлення власної думки. Цей процес можна скерувати за допомогою постановки певних питань у процесі обговорення навчального матеріалу.

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ В УМОВАХ ВПЛИВУ ЗМІ ТА ІНТЕРНЕТУ

Сьогодні всеохоплюючий вплив ЗМІ на наше життя очевидний. Вихованням підлітків і юнацтва фактично займаються не школи, а телебачення та інші засоби мас-медіа. Світогляд, інтереси, моральні цінності у значної частини молоді формуються під їх впливом.

Отже, важливою умовою успіху у формуванні світогляду сучасних школярів та вихованні їх є вироблення в учнів критичного ставлення до масової культури, зокрема продукції телебачення; їх уміння відбирати те, що збагачує особистість, розуміти, що с дезінформацією та спотворює реальну дійсність.

Велика увага при формуванні критичного мислення в учнів у американській педагогічній літературі приділяється використанню Інтернету. Матеріали з Інтернету можуть допомогти у вивченні багатьох наук, особливо соціальних. Школярів навчають критично сприймати ці матеріали. Педагоги рекомендують виробляти в учнів уміння осмислювати інформацію з Інтернету, оцінювати її об'єктивність, замислюватися над такими питаннями: якщо в сайті подається суперечлива інформація, чи можна задовольнитися однобічними аргументами? чи достатньо чітко автор або організація сформулювали свої погляди? чи відображає даний сайт інтереси якихось партій чи груп? хто визначає позицію сайту відносно даної проблеми? та ін.

ЕТАПИ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Методики критичного мислення пройшли апробацію в різних країнах. Це ґрунтовно досліджена модель, за якою навчатися найефективніше.

1. Сприйняття інформації (доцільно використовувати різні джерела інформації).

2. Аналіз висновків-Інформації.

3. Зіставлення їх із протилежними точками зору.

4. Розроблення системи доказів на підтримку відповідної точки зору.

5. Прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.

Найчастіше критичне мислення спрямоване на певну мету, але воно може бути й творчим процесом, де завдання не ясні.

СТРУКТУРА УРОКІВ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

1. Розминка. Урок починається з розминки, яка замінює так звані організаційні моменти класичного уроку. Головна функція розминки -- створення сприятливого психологічного клімату для творчого розвитку особистості на уроці.

2. Обґрунтування навчання. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується на практиці та усвідомлюється теоретично. Майбутнє відкривається дітям, які критично перевіряють інформацію та вибудовують свої особисті реальності. Отже, кожна тема уроку мас бути обґрунтованою.

3. Актуалізація. На етапі актуалізації учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми.

Учні встановлюють рівень власних знань з предмета, до якого можуть додати нові знання. Інформація, яку учні не пов'язують з уже відомою, втрачається дуже швидко. Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають». Те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися. Навчання -- активна та цілеспрямована діяльність. Установлення мети навчання є вирішальним моментом тривалого навчання.

4. Усвідомлення змісту. Наданому етапі учень знайомиться з новою інформацією. Методики критичного мислення передбачають, що на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учень самостійно отримує та аналізує Інформацію, перевіряє своє особисте розуміння цієї інформації.

5. Рефлексія. Учень висловлює своїми словами певну думку. Він стає власником ідеї, коли висловлює ЇЇ своїми словами. Відбувається обмін думками. Мислити критично легше в атмосфері демократичності. У такій атмосфері розквітає розмаїття поглядів, в такій атмосфері приймають правильні рішення.

Часто інформація, що стосується однієї теми, але надходить з різних джерел, є не просто відмінною, але и суперечливою. Тому правильна обробка інформації потребує вміння аналізувати її та відрізняти факти від думок та суджень. Треба вміти вирізняти з повідомлення інформацію про те, що справді відбулося, хто і що сказав.

Інформація про факти надходить до нас із думкою особи, яку ми слухаємо. Вона дає власний коментар, намагається Інтерпретувати те, що сталося, до того ж має власні погляд стосовно важливості того, про що говорить. Часто буває так, що власну думку подають як об'єктивне висвітлення фактів. Варто вміти захищатися від впливу таких матеріалів.

Це не просто. Але до цього потрібно прагнути. Інакше на нас будуть впливати Інші люди, заважаючи виробленню власної думки. Крім того, використовуючи недостовірну інформацію, ми можемо потрапити в складку або навіть небезпечну ситуацію [7].

Практична вправа

Для її виконання потрібно вибрати ці каву актуальну проблему, яку останнім часом висвітлює преса. Принесіть на урок три- чотири статті на цю тему; змішені в різних газетах, наприклад «Київські відомості», «Факти», «День».

Працюючи в групах, вивчіть статті. Дайте відповіді;

* Чи наведені в статті факти? Які саме (зробіть короткий перелік)?

* Чи названо джерела, на які автори посилаються, повідомляючи про факти (якщо джерела не названо, інформація втрачає свою достовірність)?

* Чи є подана інформація повною, чи є факти, що висвітлюють суть справи, її перебіг, місце, час і причини?

* Чи наведені в статті коментарі, чиї саме (автора статті, редакції, окремої людини)?

* Чи подана авторська думка в статті таким чином, щоб її легко було відрізнити від решти думок?

* Яка стаття здається вам достовірною? А яка цікавішою? Корисні поради

* Коли інформація є для вас важливою або цікавою, намагайтеся отримати її з різних джерел.

* Якщо Інформація стосується конфлікту, шукайте висвітлення різних позицій, бажано всіх сторін конфлікту.

« Пам'ятайте, що ЗМІ інколи висвітлюють незначні факти як суттєві І навпаки, аби тільки завоювати аудиторію.

* Обираючи надійне джерело інформації, будьте обережні: зараз в Україні існує чимало видань, які розраховані на поганий смак і низьку культуру людей, відволікають читача від проблем сучасності. Вони привертають увагу сенсаційними повідомленнями про вбивства, НЛО, плітками про життя «зірок» тощо.

ЛІТЕРАТУРА

1. Журавлев В.И. Педагогика в системе наук о человеке. М., 1990.

2. Готт В.С. и др. Категории современной науки. М., 1984.

3. Кедров Б.М. Классификация наук. Прогноз К.Маркса о науке будущего. М., 1985.

4. Педагогика. Педагогическая энциклопедия. М., 1966., т. 3.