Аналіз чинних навчальних програм і підручників з курсу "Я і Україна"

Аналіз чинних навчальних програм і підручників з курсу «Я і Україна»

(реферат)

Принцип, сформований видатним українським філософом-просвітителем Григорієм Сковородою: «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе», якнайкраще відображає зміст навчального курсу «Я і Україна», визначає його особливе місце в сучасному навчально-виховному процесі початкової школи. Оскільки саме через курс «Я і Україна» формується система знань учнів про навколишній світ, рідний край, історико-культурне середовище.

Навчальний курс «Я і Україна» реалізує галузь «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змістові лінії: Людина як особистість; Людина і суспільство; Людина серед людей; Культура; Об'єкти природи; Планета Земля; Україна; Рідний край. Зазначені змістові лінії у програмі виділяються як природознавча і суспільствознавча складові в інтегрованому предметі «Я і Україна».

Мета курсу «Я і Україна» в початковій школі -- сприяє формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини в ньому як біологічної та соціальної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: екологічній, пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів [4].

У процесі навчання в учнів початкової школи формуються уявлення та поняття про цілісність світу; природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства; засвоюються емпіричні та узагальнені уявлення і поняття, які відображають основні властивості і закономірності реального світу, розширюють і впорядковують соціальний та пізнавальний досвід.

Цей курс передбачає створення передумов для усвідомленого сприймання і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу. Він враховує наступно-перспективні зв'язки між дошкіллям і основною ланкою школи.

Суспільствознавча складова програми (людина як особистість; людина і суспільство; людина серед людей культура) охоплює знання про людину як складно організовану моральну і самооцінну істоту; знання про українське суспільство, довкілля, в якому живе людина; способи пізнання й орієнтації в навколишньому житті; сприяє поетапному усвідомленню єдності компонентів: «Я» -- сім'я -- школа -- рідний край -- Україна; розкриває взаємодію людей у сім'ї, колективі, суспільстві; передбачає активне спілкування дітей із природним та соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей українського суспільства, зокрема, етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських.

Природознавча складова (об'єкти природи; рідний край; Україна) ознайомлює учнів із різноманітністю природи, господарською діяльністю населення, охороною і збереженням природи рідного краю, України, із системою цінностей у ставленні до природи, до людей, до самого себе; спрямовує практичну діяльність учнів, пов'язану з охороною та збереженням природних багатств.

Навчальний предмет «Природознавство» в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу «Я і Україна», який вивчається у 1-2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних із різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою «Природознавства» в 3-4 класах є оволодіння учнів уявленнями про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності [5]. Ця мета досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних та виховних цілей.

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень і понять про предмети і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними, предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань, умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного і творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам'ять), мовленнєвої. А також, на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності та самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування, самоорганізація, самоперевірка і самоконтроль, самокоригуванння), здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності.

Виховні цілі пов'язані із вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Як зазначається у чинній навчальній програмі, зміст природознавства і його структурування визначаються загально-дидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) та специфічними, власне природничими принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; сезонності; фенологічний), що реалізуються в єдності.

Природознавчі змістові лінії галузі «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізуються в таких розділах змісту програми:

· в 3 класі -- «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа»;

· в 4 класі -- «Планета Земля», «Україна-- наша Батьківщина», «Рідний край».

Зміст розділів, що вивчаються в 3 класі, охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (сонячне світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, корисні копалини, ґрунт) та живої природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина), а також зв'язки і залежності між ними. Природничі знання та вміння названих розділів закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються й застосовуються в 4 класі як опора для розкриття змісту нових уявлень і понять та встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Зокрема, в розділах «Україна -- наша Батьківщина» і «Рідний край» компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України та рідного краю, а закономірні зв'язки встановлюються на рівні природних зон України і природних угруповань рідного краю.

Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас, телурій тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього навчального предмета.

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного учня.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, серед яких виділяються такі типи: вступний (вивчення нового матеріалу), комбінований, узагальнюючий, предметний та урок-екскурсія.

Навчання природознавства здійснюється різними методами: словесними (бесіда, розповідь, пояснення), практичними (спостереження, дослід, практична робота), наочними (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються, проте перевагу слід надавати практичним методам навчання.

Таким чином, зміст курсу дає змогу учневі набути цілісних знань про людину та її життєвий світ -- про природу рідного краю, рід, родину, народні традиції, духовний спадок минулих поколінь українського народу тощо.

Основою формування цілісності знань є уявлення учнів про загальні зв'язки у природі, які відображені в загальних закономірностях природи (збереженні, рівноважного стану, повторюваності, періодичності процесів у природі). Саме через послідовне застосування уявлень про зміст названих закономірностей діти набувають особистісно значущих знань щодо самозбереження, збереження свого природного і суспільного середовища, знань із духовної скарбниці свого народу.

Сприймання учнями тіл і явищ природи різними органами чуття забезпечують саме предметні уроки, оскільки вони мобілізують діяльність тих органів сприймання, які на уроках іншого типу перебувають у пасивному стані. На таких уроках діти мають можливість розглянути той чи інший об'єкт, випробувати його твердість, відчути запах, іноді покуштувати на смак, порівняти різні об'єкти між собою, встановити в них спільні і відмінні ознаки. Тобто предметний урок сприяє конкретному знайомству учнів із тілами і явищами навколишньої дійсності та встановленням зв'язків між ними.

Аналіз чинних програм із курсу «Я і Україна» дає підстави зробити висновок, що вони певною мірою орієнтують учителів початкової школи на проведення предметних уроків під час формування у молодших школярів природничих знань.

Проте, слід зазначити, що в програмах конкретно не визначено, які саме теми повинні вивчатися із використанням предметних уроків. Це, в свою чергу, є причиною того, що вчителі дуже часто упускають цей тип уроку і вивчають об'єкти і явища природи за допомогою комбінованих уроків. А це, в свою чергу, негативно позначається на рівні навчальних досягнень учнів.

Дане положення підтверджують також дані проведених нами педагогічних спостережень за навчально-виховним процесом початкової школи та результати анкетування, проведеного серед вчителів початкових класів середніх загальноосвітніх шкіл (36 учителів).

Було встановлено, що лише 19,0 % опитаних учителів початкової школи, постійно проводять предметні уроки під час вивчення курсу «Я і Україна», як засіб формування природничих знань. Дуже рідко проводять предметні уроки 35,7 % опитаних вчителів, а 45,3 % -- взагалі відмовились від проведення предметних уроків.

Серед проблем, які виникають під час проведення предметних уроків, вчителі зазначили, що не всі об'єкти природи, що вивчаються, є доступними для роботи на уроці, зокрема відсутність колекції корисних копалин, ґрунтів, комах тощо. Також в школах не завжди є прилади та обладнання для проведення дослідів. Крім того, проведення предметних уроків пов'язано з певними організаційними труднощами, а саме: підготовка до предметного уроку часто вимагає від учителя більше часу, ніж підготовка до комбінованого уроку. Для учителів, а особливо учителів-початківців, проведення предметних уроків часто пов'язане з труднощами управління класом (проблема підтримання дисципліни). Діти часто сприймають виконання дослідів і практичних робіт як вид діяльності, під час якої можна вести себе вільніше.

Що стосується ставлення учнів до проведення предметних уроків, то було виявлено, що в основному їм подобаються такі уроки, вони залюбки на них працюють, виконують різноманітні досліди та практичні завдання, як індивідуально, так і в групах (парах).

Під час нашого дослідження ми провели аналіз матеріалів підручників із курсу «Я і Україна» для початкової школи з огляду на їх спрямованість на проведення предметних уроків.

Проаналізувавши підручники із курсу «Я і Україна» [7; 8; 9; 10], ми побачили, що в них практично немає завдань, які передбачають проведення учнями спостережень безпосередньо в природі (див. табл. 1).

Таблиця 1

Кількість завдань у підручниках «Я і Україна»

Як свідчать дані таблиці, завдання, які передбачають проведення предметних уроків, розміщені в підручниках для початкової школи нерівномірно і їх кількість, на нашу думку, недостатня. Зокрема, завдань для спостережень у природі найбільше зустрічається в 2 класі (19,1% всіх завдань, вміщених у підручнику). В основному це завдання для спостережень за сезонними змінами протягом року. В підручниках для інших класів завдання для спостережень зустрічаються дуже рідко: в 1 класі -- 3,4%, в 3 класі-- 3,4% (завдання в основному стосуються спостережень за рослинами, тваринами, висотою Сонця на небосхилі), а в 4 класі -- 2,1 % (кілька завдань, які стосуються спостережень за погодними умовами свого рідного краю).

Завдань, що передбачають проведення дослідів учнями та демонстраційних дослідів учителем, найбільше у підручнику для 3 класу -- 11,8%. В інших класах вони зустрічаються епізодично: в 1 класі -- 2,8%, в 2 класі -- 0,9%, в 4 класі -- 1,5%.

Що стосується завдань для проведення практичних робіт, то їх кількість у підручниках «Я і Україна» найбільша і їх кількість поступово зростає із класу в клас. Найбільше їх у 4 класі -- 34,4% всіх завдань, вміщених у підручнику. Це в основному завдання передбачають роботу учнів із географічними картами (півкуль, України, області, природних зон) та контурними картами.

Таким чином, оцінюючи об'єктивні можливості сучасних підручників «Я і Україна» для початкової школи, слід відзначити, що текстовий і методичний апарат у цілому різноманітний, є чітка орієнтація на розвивальний характер навчання, але водночас недостатня кількість завдань,

Безперечно, проведення предметних уроків -- це складний систематичний процес, який увібрав в себе інтегровані форми знання різних природничих галузей, що мають прикладне та просвітницьке значення в житті людини. Саме складність проведення предметних уроків призвела до ситуації, коли вчителі нехтують цим важливим типом уроку. А це спричинює невідповідність між інтенсивним накопиченням теоретичних природничих знань та недостатньо розвиненим умінням оперувати ними на практиці.

У випадку, якщо ця робота добре організована, вона дає значний ефект у плані залучення дітей до безпосереднього вивчення природи, життя людини, сприяє розвитку спостережливості, формуванню уявлень про динаміку природних явищ, встановленню природних і природно-антропогенних зв'язків, формуванню умінь працювати з термометром, флюгером, гномоном тощо.

Проте на сучасному етапі, як свідчить педагогічний досвід, за умов відчутного дефіциту сучасних навчально-методичних розробок і літератури для вчителів є досить проблемним кваліфіковане системне викладання курсу «Я і Україна». Тому виникає необхідність у розробці нових ефективних методик навчання курсу «Я і Україна» в початковій школі.

Зважаючи на це, питання організації і методики проведення предметних уроків у початковій школі потребує детальнішої розробки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. -- К.: Радянська школа, 1981. -- 206 с.

2. Андрущак В.М. Шляхи підвищення якості знань учнів. -- К.: Радянська школа, 1973. -- 95 с.

3. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе.-- М.: Просвещение, 1985. -- 208 с.

4. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник.-- К.: Веселка, 1998. -- 334 с.

5. Баунова И.А. Активизация мыслительной деятельности учеников при проведении опытов на уроках природоведения // Начальная школа. -- 1987. -- № 9. -- С. 53-58.

6. Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. -- К.: Віпом, 1987. -- 97 с.

7. Бібік Н.М., Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 3 класу.-- К.: Форум, 2003. -- 176 с.

8. Бібік Н. М., Байбара Т.М. Я і Україна: Підручник для 4 класу.-- К.: Форум, 2004. -- 176 с.

9. Горощенко В.П. Природа и люди.-- М.: Просвещение, 1971. -- 96 с.

10. Горощенко В.П., Никитина В.С. Методика изучения природы в начальной школе. -- М.: Просвещение, 1965. -- 124 с.

11. Горощенко В.П., Степанов И. Методика преподавания природоведения. -- М.: Просвещение, 1984. -- 159 с.

12. Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика / Под общ. ред. Б.П.Есипова.-- М.: Изд-во АПН СССР, 1957. -- 520 с.

13. Ковальногих Л.М. Преподавание естествознания в системе развивающего обучения // Начальная школа. -- 1995. -- №2.

14. Козина Е.Ф., Степанян Е.Н. Методика преподавания естествознания.-- М.: Академия, 2004. -- 496 с.

15. Обучение и развитие: Экспериментально-педагогическое исследование/ Под ред. Л.В.Занкова. -- М.: Педагогика, 1975. -- 440 с.

16. Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе.-- К.: Радянська школа, 1976. -- 183 с.

17. Павлович С.А., Матвєєва О.М., Горощенко В.П. Книга з природознавства. Основи і методика природознавства.-- К.: Вища школа, 1971.

18. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів.-- К.: Ґенеза, 1990. -- 368с.

19. Савченко О.Я. Сучасний урок в початкових класах.-- К.: Магістр-S, 1997. -- 256 с.

20. Ягодовский К.П. Практические занятия по естествознанию в начальной школе.-- М.: Учпедгиз, 1955. -- 152 с.