Аналіз літератури і педагогічного досвіду розвитку дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах

Аналіз літератури і педагогічного досвіду розвитку дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах

(реферат)

Трудове навчання у початковій школі - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд. Основна мета трудового навчання - виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Трудове навчання має розв'язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення.

Програма побудована за державно-регіональним принципом. Вона складається з обов'язкових для вивчення у всіх типах загальноосвітніх навчально-виховних закладів частини і варіативної. Зміст останньої вибирається з декількох варіантів, або розробляється вчителем відповідно до державних вимог і затверджується в установленому порядку. На варіативну частину відводиться не більше 40% часу, передбаченого навчальним планом.

Трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів психологічної і практичної готовності до праці в умовах ринку. Вона передбачає:

1. Розвиток в учнів індивідуальних і соціальних мотивів трудової діяльності (моральних, матеріальних, пізнавальних, естетичних та інших).

2. Допомогу педагога у визначенні учнями суб'єктивних цілей праці, що відповідають мотивам його діяльності і особистим можливостям.

3. Формування у школярів уміння враховувати умови праці, необхідні для успішного досягнення визначених цілей; зовнішні (особливості навколишнього середовища) і внутрішні (наявність знань, умінь, навичок, трудового досвіду, здібностей).

4. Педагогічну підтримку у навколишньому прояві власного “Я” (самореалізації).

5. Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності.

У сучасній школі учні одержують загальнотрудову, загальновиробничу, загальнотехнічну й спеціальну підготовку [10, 19].

Трудове навчання є важливим засобом всебічного розвитку учнів, якщо воно побудовано правильно, з врахуванням вікових та фізіологічних особливостей учнів. Дослідження, проведені лікарями, показали, що чергування практичної роботи в майстернях з аудиторними заняттями в класі підвищує працездатність учнів, завдяки зміни виду діяльності та позитивно впливає на розвиток практичних вмінь та навичок [8, 3]. Під час занять з трудового навчання фізична діяльність учнів поєднується з розумовою, адже учням доводиться розв'язувати цілий ряд творчих завдань, включаючи такі, як конструювання виробів, розробка технології їх виготовлення та ін. При цьому учні застосовують свої знання з основ наук і технології матеріалів, а також набувають нових знань. Таким чином, трудове навчання супроводжується напруженою розумовою діяльністю, що сприяє розвитку розумових здібностей учнів.

В процесі трудового навчання створюються умови й для морального виховання. Створюючи корисні речі, беручи участь в продуктивній праці, учні відчувають себе учасниками виробництва. Вони починають по-справжньому розуміти значення багатьох професій в нашому житті і поважати людей- представників цих професій, і роблять деякі висновки стосовно вибору своїх майбутніх професій [10, 42].

Трудове виховання спрямоване на формування системи якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності. Предметом такого виховання виступає професійна компетентність вихованця. Про велику роль трудового виховання у житті суспільства і особистості К. Д. Ушинський писав: «Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство».

Взагалі, виховання дбайливого господаря, який невтомною працею вирощує хліб, звеличує землю, працьовитість, -- традиція українського народу. Наприклад, в Павлиській школі В.Сухомлинського правилом було, щоб «кожен школяр зорав свою ниву, виростив на ній свій колос, побачив сам себе у своїй праці» [5, 217].

Завдання трудового виховання в початкових класах наступні:

психологічна підготовка особистості до праці;

прищеплення виконавчої дисципліни, свідомого підпорядкування вимогам професійної діяльності;

підняття престижу праці;

практична підготовка до праці;

підготовка до свідомого вибору професії [6, 8-9].

В умовах ринкової економіки, коли від людини вимагається надійна, якісна і відповідальна праці, трудове виховання школярів набуває особливого значення. Не випадково у більшості країн світу трудова підготовка учнів стає невід'ємною складовою навчально-виховного процесу.

Трудова складова в українському вихованні з давніх-давен виступала як досить суттєва педагогічна тенденція. Наш народ завжди вважав працю, трудову діяльність першоосновою буття людини, нації. Трудове виховання дітей здійснювалося шляхом створення умов, які сприяли ранньому залученню дітей до справжньої продуктивної праці, формуванню особистості трудівника, господаря [2, 7].

Провідні представники педагогічної думки бачили в праці велику перетворювальну силу, яка забезпечує прогресивний розвиток як суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема. Праця учня, включена до системи освіти, є умовою всебічного розвитку особистості, дієвим фактором його громадянського становлення, засобом підготовки до життя.

Трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку. Вона передбачає:

1. Розвиток в учнів широкого діапазону індивідуальних і соціальних мотивів трудової діяльності (моральних, матеріальних, пізнавальних, естетичних та інших); мотивів результативного і процесуального плану діяльності.

2. Допомогу педагога у визначенні учнем суб'єктивних цілей праці, що відповідають мотивам його діяльності і особистим можливостям.

Формування у школярів уміння враховувати умови праці, необхідні для успішного досягнення визначених цілей: зовнішні (особливості навколишнього середовища) і внутрішні (наявність знань, умінь, навичок, трудового досвіду, здібностей тощо).

Педагогічну підтримку у найповнішому прояві власного "Я" (самореалізації).

Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності [2, 186].

Змістову основу трудового виховання молодших школярів складають такі види праці.

1. Трудова діяльність учнів, що пов'язана з навчальними заняттями. У початкових класах діти виготовляють навчальні посібники: таблиці, діаграми, картини, гербарії, колекції. Вони працюють на пришкільних ділянках, в теплицях, садках, куточках живої природи, де вирощують квіти, доглядають за птахами, тваринами.

2. Значне місце у трудовому вихованні і навчанні займають уроки праці в початкових класах.

3. Праця по самообслуговуванню включає працю в сім'ї, догляд за своїми речами, прибирання класу і навчальних кабінетів, ремонт наочних посібників, інвентарю, меблів, упорядкування книжок у шкільній бібліотеці тощо. Всі учні залучаються до суспільно корисної праці з благоустрою шкільної території, озеленення вулиць, доріг, населених пунктів, збирання лікарських рослин, вторинної сировини і т. ін.

4. Продуктивна праця передбачає участь школярів у створенні матеріальних цінностей. У процесі цієї праці учні вступають у виробничі відношення, пізнають смисл економічних понять і категорій, у них розвиваються професійні інтереси, нахили, потреби у праці [1].

Українська школа має багатий досвід включення учнів у продуктивну (творчу) працю. У нових умовах вона прагне зберегти і зміцнити традиційні форми організації продуктивної праці учнів та створити нові, що дозволяють здійснити трудове виховання на основі різних форм власності. Серед них: учнівські трудові об'єднання (рослинників, овочівників, садівників, квітникарів), народні художні промисли (гончарство, лозоплетіння, різьба по дереву, розпис та інші).

Основною функцією комунікації засобами трудового навчання, як вважає переважна більшість науковців (О.Зісь, І.Лернер, В.Мухіна, Б.Нєменський, М.Скаткін та ін.), є передача молодшому поколінню всього змісту соціальної культури для її відтворення та розвитку, а саме: знань про природу, людину, техніку; досвіду способів діяльності (вміння, навички); досвіду творчої діяльності; досвіду емоційно-ціннісного ставлення до світу і своєї діяльності. Тому ми визначаємо комунікативну функцію трудового навчання як головний смисловий засіб у творчому розвитку молодших школярів, оскільки його можливо використовувати практично під час вивчення всіх навчальних дисциплін початкової школи. Саме завдяки цій функції ми вбачаємо реалізацію двох магістральних напрямів його використання у початковій школі - “виховання через діяльність і виховання у діяльності ” [7, 412].

Ступінь ефективності використання засобів трудового навчання у створенні художньо-конструктивного образу визначають рівень розвитку творчої діяльності молодших школярів. Це довели вітчизняні дослідження (Л.С.Виготський, Е.А.Флеріна, Н.Cакуліна, Г.Лабунська, Є.Ігнатьєв, В.Мухіна, Т.Комарова, В.Котляр, В.Кузін, А.Мелік-Пашаєв, Г.Подкурганна, Є.Шорохов, Б.Юсов та ін.).

Аналіз сучасних вітчизняних досліджень (Є.Ігнатьєв, Г.Лабунська, В.Мухіна, Г.Назаревська, Е.Рожкова та ін.) показав, що засоби трудового навчання є основою змісту навчання молодших школярів. Тому науковці порушили питання про необхідність послідовного і систематичного вироблення умінь і навичок грамотного використання учнями засобів трудового навчання [4, 32]. Проте суперечливі підходи до оцінки дитячої творчої діяльності, розбіжності у формулюванні змісту навчального процесу початкової школи і, зокрема, недооцінка дослідниками творчо-розвивальних і виховних можливостей засобів трудового навчання як умови, яка забезпечує вирішення творчих завдань, що постають перед дитиною, - позначилося на змісті рекомендованих протягом останніх років початковій школі програм з дисципліни “Трудове навчання”.

Виявлено, що загальний недолік багатьох варіантів сучасних навчальних програм [3; 39; 4; 13 та ін.] - недостатня спрямованість на послідовний і динамічний творчий розвиток молодшого школяра через недооцінку у змісті дисципліни “Трудове навчання” творчо-розвивальних можливостей засобів трудового навчання та відсутність розуміння чіткого взаємозв'язку між навчальною і творчою діяльністю, а також естетичним сприйняттям довкілля і засобів та результатів трудового навчання.

Основи методики формування творчості на уроках трудового навчання викладені у Програмі з трудового навчання для 1-4 класів [3]. Програму розроблено відповідно до вимог стандарту з освітньої галузі "Технологія" для загальноосвітньої початкової школи. Зокрема, враховано вимогу щодо змістового синтезу технічної і художньої праці. Завдяки зазначеному синтезу започатковано новий конструктивно-технологічний підхід до трудового навчання. Технологічний підхід забезпечується технічною працею виконавського, репродуктивного, відтворюючого спрямування. Конструктивний підхід стає можливим завдяки художній праці, яка має творчий характер і результатом якої є пошукові макети, особистісно значущі для учнів. Мета курсу -- формування конструктивно-художніх і конструктивно-технічних умінь, які включають мовленнєву, графічну і предметно-пластичну творчість учнів.

Зміст програми зорієнтовано на світ професій. Мета і завдання предмета реалізуються з урахуванням кількох основних напрямків життєдіяльності: природа, люди, інформаційні знаки, техніка, художні образи. З огляду на це у програмі виділено п'ять розділів: "Людина і природа", "Я сам та інші люди", "Людина і знаки інформації"* "Людина і техніка", "Людина і художнє довкілля" [9].

Важливим компонентом програми є пропедевтична профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні ранньої профінформації і первинної діагностики. Подається елементарна профінформація про зовнішні атрибути професії (1 клас), предмети і засоби професійної діяльності (2 клас), мету і умови праці з різних напрямів професійної діяльності (3 клас), кваліфікаційні якості працівників (4 клас) [6].

Конструктивні уміння молодших школярів ефективно формуються за умови організації їхньої художньо-технічної творчості у формі праці-гри, де роль педагога коригуюча, стимулююча, а не провідна. Практичні роботи У формі праці-гри запропоновано виконувати у складі невеликих творчих груп учнів. Вчитель покликаний забезпечити школярам педагогічну ситуацію вільного вибору різних за складністю трудових завдань відповідно до їхніх вікових, психофізіологічних можливостей і потреб у технічній або художній праці. Рекомендується організація днів художньо-технічної творчості учнів. В такий день невербальні предмети інтегруються з трудовим навчанням: технічною і художньою працею. Образотворче мистецтво, музика і трудове навчання у розкладі ставляться поряд.

Учням і вчителю запропоновано не лише виконання трудових дій, а й навчально-ігрове проектування майбутніх виробів. У реалізації змісту програми основним є метод ігрових проектів (ігродизайн), який потребує від учителя й учнів поєднання мовленнєвих, графічних і предметно перетворювальних дій [4, 51-52].

Державні вимоги щодо оцінювання загальноосвітньої підготовки школярів сформульовано з урахуванням їхніх вікових потреб і можливостей у праці та подано окремо для кожної теми як мовленнєві, графічні і практичні навчальні досягнення. Вимоги відповідають чинним критеріям навчальних досягнень учнів з технічної і художньої праці.

Для тематичного контролю навчальних досягнень з технічної і художньої праці запропоновано колективні практичні роботи учнів і вчителя. Результатом таких робіт є підсумкові виставки-композиції. Бажано, щоб організація кожної виставки-композиції була частиною сценарію тематичного дня художньої творчості [5, 49].

На основі програми вчитель розробляє календарно-тематичне планування. Розподіл навчального часу за темами у програмі подано орієнтовно. Право розподілу навчального часу за темами надається вчителю. Вчитель може змінювати кількість запланованих годин, поданих у межах Розділів, залежно від інтересу учнів до теми, умов школи, матеріально-технічної бази; може добирати аналогічні теми, інші художні техніки в орієнтовному переліку практичних робіт.

В ході календаризації змісту програми вчитель орієнтується на вимоги навчального плану, за яким у 1 класі на трудове навчання відводиться 2 години на тиждень, а в усіх наступних класах -- по одній годині. Якщо вчитель виявляє інтерес до використання ілюстративного методу і методу практичних робіт, керівникам шкіл рекомендується збільшити кількість годин на художньо-технічну творчість учнів 2-4 класів за рахунок шкільного компонента [4].

Також програмою передбачено змістове забезпечення пропедевтики художньої функції культури. Для цього у її структурі виокремлено інтеграцію з іншими навчальними предметами за спільною темою, Учителю надається право вибору інтегрованих занять за спільною темою з художньої праці або звичайного уроку за однією конкретною темою з технічної праці. На допомогу вчителю-новатору, який розробляє інтегровані заняття, пропонується серія посібників "Дітям: дизайн - інформатика - технологія - як мистецтво" [4].

Наводимо приклад проектно-модульної організації трудового виховання дітей молодшого шкільного віку [1, 19-20].

Проект 1. Діагностика особистості дитини.

Проект передбачає створення індивідуальних соціально-педагогічних та психологічних карток дітей. Картка має розділи: загальні відомості про дитину (ПІП, рік народження, тип нервової системи, інформація про роботу батьків), психолого-педагогічна, фізична готовність до виконання елементів праці, трудових дій, рівень адаптації в дитячому колективі (мікро- і макрооточенні), соціально-психологічна характеристика, індивідуально-психологічні особливості, ставлення до праці, участь у колективному виконанні трудових дій, індивідуальна культурно-виховна траєкторія трудової діяльності дитини, наявність улюблених видів ігрово-трудової діяльності (хобі) у дитини, оцінка трудових здібностей, обдарованості дитини (результати виставок, конкурсів), самостійний прояв трудових вчинків у сім'ї, мікрооточенні, на вулиці, в дошкільному навчальному закладі, додаткова інформація.

Проект 2. Створення творчої групової діяльності.

Проект передбачає подальший розвиток та модернізацію структури трудової діяльності дітей. В експериментальних групах ввести виконавський ігрово-змагальний мінімум з елементами праці.

Проект 3. Центр попереднього прогнозування трудових здібностей дитини.

В деяких навчальних закладах створено центри попереднього прогнозування трудових здібностей дітей. Вони мають річну виховну програму з трудової діяльності дітей, де закладено зв'язок із сім'ями щодо організації ігрово-трудової самостійної діяльності дітей.

Проект 4. Краща в ігрово-трудовій діяльності дитина року.

Проект передбачає розробку в кожній експериментальній групі положення про конкурс “Краща в ігрово-трудовій діяльності дитина року”. Його оцінка здійснюється методистами, науковцями, кращими фахівцями-критиками. Планується проведення як експеримент.

Проект 5. Подяка “За успіхи в організації ігрово-трудової діяльності дітей”.

Згідно з цим проектом запроваджена моральна подяка і матеріальна премія (призи, дитячі поробки) для дітей, які стали переможцями конкурсів-оглядів ігрово-трудової діяльності дошкільного навчального закладу району, області. Передбачена моральна подяка та матеріальна винагорода вихователям, які підготували цих дітей.

Проект 6. Створення сприятливих умов для здійснення виховання інтересу до праці у дітей.

Проектом передбачається створення Дитячої громадської асоціації “Справні майстри”, до якої ввійдуть діти названої установи, їх батьки та вихователі. Свою роботу вона здійснюватиме у відповідності до статуту та напрямків діяльності. Передбачається проведення щорічної дитячої гри “Світ ігрово-трудових захоплень”, метою якої є координація діяльності дитячих захоплень ігрово-трудовою діяльністю кожної дитини як особистості, що спрямовані на соціальну адаптацію в мікрооточенні, визначення, розвиток пізнавальної діяльності, духовний, інтелектуальний і фізичний розвиток із врахуванням рівня здібностей, обдарованості й таланту.

Конкурс-огляд “Ерудит із видів праці” передбачає розвиток та підвищення інтелектуального рівня засобами ігрово-трудової діяльності, видів праці та професій. “Світ ігрово-трудових захоплень (хобі) дитини” - змістовне та цікаве проведення дозвілля з елементами праці в сім'ї, мікроколективі. Організація самовдосконалення, саморозвитку засобами трудової діяльності, виконання ролі майстра-вихователя з трудової діяльності, батьків як спеціалістів певної професії.

“Перші здобутки в ігрово-трудовій діяльності” - перші сходинки в опануванні трудових дій (діти замальовують свої враження на малюнку), перша участь в конкурсі-огляді ігрово-трудових досягнень через малюнки (вихователь дає характеристику емоційного стану дитини), перша перемога (нарис дають батьки - опосередкований зв'язок), перше визначення в мікрооточенні (відгуки друзів, вихователів, батьків).

Проект 7. Психологічний комфорт у процесі ігрово-трудової діяльності дітей.

Проект передбачає глибокий аналіз та створення в навчальному закладі сприятливих санітарно-гігієнічних, естетичних, психологічних умов, особистісного комфорту для кожної дитини в процесі ігрово-трудової діяльності. Створення оптимальних умов для трудової діяльності дітей в сім'ї як помічників матусі, бабусі, дідуся, татуся. Передбачається провести комплекс заходів щодо забезпечення місць ігрово-трудової діяльності, городньої ділянки, квітників, озеленення території, естетичного оформлення куточків живої природи, відпочинку дітей, батьків.

Результати дослідницько-експериментальної роботи дають змогу впевнено стверджувати, що можна без особливих матеріальних витрат забезпечити достатньо високий рівень виховання інтересу до праці у дітей, їх адаптацію до соціального устрою школи не в одновимірному визначенні „дитина - вихователь” (одна координатна вісь), а в багатовимірному - „дитина - дитяча асоціація „Справні майстри” (кілька координатних осей), завдяки чому весь процес виховання інтересу до праці у дітей стане більш керованим [8, 2-3].

Щоб праця для виконавця стала бажаною, потрібна творчість у праці, вільна гра фізичних та інтелектуальних сил, що є найдосконалішою формою трудового процесу, найсуттєвішим елементом його краси. Школа може сприяти розвитку в дітей широкого спектру здібностей, даючи можливість молодшому школяреві проявити себе в активній діяльності з самого початку навчання [8, 6].

Але в сучасних програмах з трудового навчання, як підкреслено в низці досліджень, недостатньо розкрито цілісне бачення виробничої діяльності. Дуже слабкий зв'язок трудового навчання з іншими навчальними дисциплінами. Не знайдено ще правильного сполучення вивчення технологічних процесів з виконанням трудових операцій при виготовленні вмотивованих, естетично привабливих виробів, які б викликали зацікавленість молодшого школяра трудовим процесом як творчою діяльністю.

Не забезпечується єдність розумових та практичних дій при виконанні трудових завдань, які б сприяли розвитку, вдосконаленню та виникненню нових типів мислення. Тому учні оволодівають лише виконавськими навичками без достатнього їх осмислення. У результаті учні: а) не бачать суспільної оцінки наслідків власної праці; б) часто не мають можливості творчо працювати, займатись винахідництвом; в) не сприймають завдання як бажане, не відчувають необхідності в його виконанні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Божко Л. М. Виховання дитячої уяви у художніх образах. - К.: Либідь, 1997. - 108 с.

2. Веремійчик 1. М. Художня праця в 3-4 класах. - Луцьк: Вежа, 1996. -128 с.

3. Веремійчик І. М. Майстровиті руки (3 клас). - К.: Інститут педагогіки, 2001. - 128 с.

4. Веремійчик І. М. Творчість на кінчиках пальців. - Тернопіль: Мальва-ОСО, 2002. 108 с.

5. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

6. Грединарова Е.М. Развитие конструктивного мышления как условие успешного обучения // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №1. - С. 13-14.

7. Журавлева А. П., Болотина Л. А. Начальное техническое моделирование. - М.: Просвещение, 1982. - 160 с.

8. Кабиш Ю.І. Розвиток художніх здібностей дітей молодшого шкільного віку // Рад. шк. - 1981. - С. 48-50.

9. Кульчицька О.І. Конструктивне мислення як умова розвитку творчості дітей молодшого шкільного віку // Обдар. дитина. - 1999. - №1. - С. 2-6.

10. Міщенко I. Т. Трудове навчання в 1-2 класах. - К.: Рад. шк., 1990.-128 с.

11. Моляко В. А. Психология решения школьниками творческих задач. - К.: Рад. школа, 1983. - 224 с.

12. Педагогика / Под. ред. Ю.К.Бабанского.-М.: Просвещение, 1988.-480 с.

13. Педагогіка /За ред. М. Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 544 с.

14. Перевертень Г.І. Програма з трудового навчання для 1-4 класів // Поч. школа. - 1991. - №7. - С. 46-47.

15. Плохій З. П. Трудове виховання молодших школярів. -- К.: Освіта, 2002. - 112 с.

16. Програма для загальноосвітніх закладів: Трудове навчання: 1-4 кл. -К.: Шкільний світ. - 2001. - 311 с.

17. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К.: Либідь, 2001. - 558 с.

18. Развитие технического творчества младших школьников / Под. ред. П.Н.Андрианова, М. А. Галагузовой. - М.: Просвещение, 1990. -112 с.

19. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. - К.: Генеза, 2002. - 366 с.