Застосування інформаційних технологій для управління самостійною роботою студентів

На рубежі тисячоліть в Україні створюється нова система вищої освіти, орієнтована на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами у педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів.

Вивчення і вдосконалення навчальної діяльності студентів, вдосконалення змісту освіти та впровадження нових технологій навчання є найважливішими напрямками удосконалення навчального процесу.

Сам процес навчання у вищому навчальному закладі передбачає включення студентства у систему соціальних суспільних відносин і засвоєння соціальних цінностей.

Внутрішнім стрижнем процесу навчання можна вважати мету навчального процесу, яка закладена вже в самому змісті навчання. Цілі навчання реалізуються у викладанні та учінні - цих двох найважливіших складових цілісної соціальної діяльності навчання. Через це ступінь усвідомлення суспільно вагомих цілей навчання викладачами і студентами багато в чому визначається ефективністю їхньої спільної навчальної діяльності.

Проблемам підготовки фахівців у галузі фізичного виховання присвячено ряд наукових досліджень. Серед них, зокрема, створення ступеневої системи підготовки фахівців з фізичного виховання і спорту (Ю.М. Шкребтій, Т.В. Лахманюк), теоретико-методичним основам підготовки вчителів з фізичної культури (Б.М. Шиян), медико-біологічної підготовки фахівців (Л.Я. Євгеньєва, В.С. Міщенко та інші), а також ряд інших досліджень.

На сьогоднішній день вивченню проблеми власне навчальної діяльності студентів дослідниками приділено не достатньо уваги. Власне цим і зумовлено вибір теми нашого наукового дослідження.

Мета дослідження - сприяти вдосконаленню навчальної діяльності студентів як невід'ємної складової процесу підготовки фахівців з вищою освітою.

Для цього ми поставили завдання дослідити актуальні проблеми навчальної діяльності студентів, майбутніх фахівців з фізичного виховання. Це завдання вирішувалося на основі аналізу літературних джерел, сучасних досліджень цієї проблеми.

Навчальний процес - система організації навчально-виховної діяльності, в основі якої - органічна єдність і взаємозв'язок викладання і учіння.

Учіння обумовлюється і спрямовується змістом освіти, навчальною і формуючою діяльністю вчених, викладачів і передбачає самостійну роботу студентів. Зміст навчання включає в себе види діяльності, основні з яких передбачені відповідною спеціальністю, і знання, на яких ці види діяльності базуються [2].

Навчальна діяльність є досить специфічним видом діяльності і має ряд особливостей. Вона становить собою і мету, і продукт навчання [3].

Навчальна діяльність складається з потреби, мотиву, цілей, підцілей, задач, підзадач, дій, операцій і результату. Саме потреби визначають всякі дії та вчинки людини, а те, ради чого здійснюється діяльність, називається мотивом. Мотив - це спонукаюча сила до діяльності. До конкретної діяльності суб'єкта, як правило, спонукає сукупність мотивів - мотивація. (Профімова Ю.Л., Зубанова Н.Ю., Маркова А.К.)

Те, для чого здійснюється діяльність є метою діяльності. Мета часто досягається не одразу, а поступово, поділяючись на ряд часткових цілей чи під цілей. При цьому кожна підціль досягається в конкретних умовах, в яких в даний момент проходить діяльність. Кулюткін Ю.Н. та Сухотська Г.С. виділяють три групи навчальних цілей: загальні, конструктивні та оперативні. Загальні цілі визначаються напрямом роботи системи навчання, конструктивні - фіксують те, що повинно бути сформовано в студента на конкретному етапі навчання, а оперативні задаються в процесі реалізації навчальної програми [3].

Віднесення кожної підцілі і конкретних умов її досягнення формує завдання, які виникають одне за іншим по мірі здійснення діяльності. Вирішення завдань є механізмом здійснення діяльності. Це вирішення реалізується за допомогою дій, які, так як і діяльність, виконуються в певних умовах. Тому дії також мають свою орієнтаційну основу. Дії можуть бути складними і ділитись на дії нижчого порядку.

Дії виконуються за допомогою операцій, що є способами реалізації дії. Операції характеризують технічну сторону виконання дії. Одна і та ж дія може бути виконана за допомогою різних операцій або різними способами. Головною особливістю операцій є те, що вони мало усвідомлюються або взагалі не усвідомлюються (Гіппенрейтер Ю.В.).

Внаслідок виконання дій, передбачених діяльністю, виникає її результат. При цьому результат часто не співпадає з цілями (бажаним результатом).

Навчальна діяльність потребує постійного контролю. Контроль - це і засіб обліку знань, умінь і навичок, і систематичний цілеспрямований процес здійснення зворотнього зв'язку „студент - викладач”, і спосіб навчання, тому що він дозволяє оцінити динаміку формування необхідних професійних умінь особистості кожного студента, виносячи при цьому необхідне коректування в навчальний процес [4].

Контроль бажано здійснювати в таких формах, що припускають застосування засобів, які полегшують процес виявлення результатів перевірки, тобто такий контроль, при якому строго визначені й матеріально забезпечені рівні для всіх об'єктивні умови (Олійник М.М., Романенко Ю.А.).

У сучасному вимогливому та швидкоплинному соціально-економічному середовищі рівень освіти, ефективність діяльності вищих навчальних закладів з фахової підготовки висококваліфікованих конкурентно-спроможних спеціалістів значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтується на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних технологіях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання [5]. Технологією, що відповідає цим вимогам є модульне навчання.

Модульне навчання як комбінована дидактична система може застосовуватись у різних педагогічних системах - там, де в навчальному процесі повинні реалізовуватись вимоги індивідуалізації навчання, підвищення самостійності студентів, надання їм дієвих знань.

Впровадження модульно-рейтингової системи збагачує зміст освіти соціально-культурним досвідом, обумовлює перехід викладачів-експериментаторів до концептуальної моделі налагодження паритетної освітньої діяльності. А це, з свого боку, передбачає докорінну перебудову системи його інноваційно-технологічної діяльності, яка вимагає виходу за межі змісту власного предмета.

Модульне навчання стимулює систематичну, активну і рівномірну роботу студента протягом навчального часу; усуває питання, пов'язане із значною випадковістю оцінки під час складання іспиту; зникає проблема відвідування занять, тому що на кожному з них можна отримати бали; з'являється більше часу на виконання практичних та лабораторних робіт. В модульному навчанні широко застосовується об'єктивна стандартна система тестів, за допомогою якої можна оцінити в якій мірі студенти засвоїли як різні частини предмета, так і загалом предмет. Викладач дійсно оцінює студента за знання, вміння і навички, а не за репродуктивну пам'ять; збільшується активність студентів, їх зацікавленість, зростає успішність у вивченні предмета [6].

Об'єктом модульно-рейтингової технології є змістовий модуль як структурна одиниця навчального матеріалу. Кожен такий модуль завершується поточним контролем знань та одержанням рейтингової оцінки за різні види навчальної діяльності. При цьому рейтинг за кожний змістовий модуль - це сума балів усіх різновидів звітності з урахуванням кількості годин відведених на вивчення конкретної теми [1].

Зустрічаються пропозиції в рейтинговій системі враховувати і будь-яку іншу форму діяльності студента, а не лише бали за рівень засвоєння знань. Це може бути і рівень мислення, і здатність до творчого самовираження, і його інтелектуальний потенціал, і здатність творчого вираження на практиці та інше.

Важливою ланкою в системі модульного навчання є модульно-рейтингова технологія. Існує певна класифікація методів модульного навчання [7]:

- інформаційні методи навчання (проблемна лекція, розповідь, бесіда, консультування, демонстрація тощо);

- операційні методи навчання (алгоритми, лабораторні роботи);

- пошукові методи навчання (дискусія, ділова гра, ситуаційне завдання, „мозкова атака”);

- методи самостійного навчання (читання модуля, читання за текстом, слухання, написання реферату).

У процесі модульного навчання використовуються різні методи. Ефективність їх застосування залежить від багатьох факторів, які виникають в навчальному процесі. Так дослідниками [ 7 ] встановлено, що у процесі модульного навчання коефіцієнт корисної дії демонстрації різко підвищується під час використання технічних засобів навчання, відеотехніки і, особливо, комп'ютерної техніки.

Висока технологічність модульного навчання визначається структуризацією змісту навчання; чіткою послідовністю побудови всіх елементів дидактичної системи (мети, змісту, способів управління навчальним процесом) у формі модульної програми; варіативністю структурних організаційно-методичних одиниць.

Для глибокого засвоєння суми знань важливу роль відіграє самостійна робота студента над теоретичним матеріалом, самостійне оволодіння певними навичками і вміннями. Самостійна робота в навчальному процесі - дуже важливий фактор, який потребує не тільки постійної уваги, але й строгого контролю і оцінки результатів.

Основними етапами наукової організації самостійної роботи студентів є планування, проведення та контроль.

Головна роль в управлінні самостійною роботою студентів відводиться кафедрі. Навчальний процес, що відповідає сучасним вимогам неможливий без цілеспрямованої систематичної самостійної роботи студентів з електронними базами даних [5]. Використання комп'ютерної техніки підвищує ефективність самостійної роботи студентів за умови забезпечення сучасними комп'ютерними засобами навчання та відповідними програмними продуктами.

На основі проведеного аналізу можемо зробити наступні висновки:

- вдосконалення навчальної діяльності студентів являється актуальною і важливою проблемою підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання;

- навчальна діяльність студентів - складна і певним чином структурована система, подальше вдосконалення якої можливе шляхом поглибленого вивчення і вдосконалення її окремих компонентів;

- вдосконалення навчальної діяльності студентів має ґрунтуватися на сучасних новітніх технологіях навчання.

Подальші наукові дослідження з цієї проблеми можуть бути пов'язані з більш глибоким вивченням окремих компонентів структури навчальної діяльності та розробки рекомендацій щодо її вдосконалення. Зокрема, наші подальші дослідження будуть продовжені з метою вдосконалення навчальної діяльності студентів - майбутніх фахівців з фізичного виховання.

Перехід до кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищій школі зумовлює суттєве посилення ролі самостійної діяльності студентів, спрямованої на засвоєння змісту навчання, набуття професійної компетентності. В таких умовах на перший план виходить проблема підвищення результативності самостійної роботи студентів, розробка дидактично обґрунтованих підходів до її проектування та організації, впровадження ефективних методів управління її виконанням.

Дослідження широкого кола питань, пов'язаних з організацією та управлінням самостійною роботою студентів, завжди було предметом уваги педагогічної науки та практики. В останні роки стимулом для нових педагогічних досліджень стало широке застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій у навчальному процесі. У той час, як виявленню дидактичних можливостей цих технологій присвячені численні наукові праці, залишається недостатньо вивченим і, як наслідок, реалізованим їх управлінський потенціал, відсутні розробки щодо обґрунтування засад управління самостійною роботою на основі комплексного застосування програмних засобів.

Мета даної роботи полягає у теоретичному дослідженні ефективності застосування інформаційних технологій для управління самостійною роботою студентів із застосуванням інформаційних технологій.

Основні матеріали дослідження та обґрунтування отриманих наукових результатів. Інформатизація навчального процесу сприяє впровадженню нових організаційних форм і методів навчання. Доцільність застосування інформаційних технологій зумовлена:

економією навчального часу за рахунок автоматизації операцій обчислювального характеру;

підвищенням наочності матеріалу та полегшенням його сприйняття завдяки компактному і чіткому поданню навчальної інформації;

інтенсифікацією навчання за рахунок алгоритмізації процесу розв'язування навчальних задач;

розширенням та поглибленням змісту навчання з дисципліни, що вивчається, за рахунок організації експериментально-дослідницької діяльності студента на основі моделювання процесів і явищ;

здійсненням оперативного контролю за результативністю навчання.

Інформаційні технології привносять у навчальний процес широкий спектр нових управлінських засобів. З точки зору управління самостійною роботою студентів доцільно визначити такі їх види як:

засоби надання навчальної інформації;

засоби підтримки предметної та професійної діяльності;

засоби опрацювання, оформлення та презентації результатів самостійної роботи;

засоби автоматизованого контролю знань;

засоби подання навчально-методичного забезпечення дисципліни;

автоматизовані засоби реєстрації та рейтингового оцінювання поточних результатів навчальної діяльності.

До засобів надання навчальної інформації слід віднести довідкові системи, електронні енциклопедії та словники, комп'ютерні навчальні курси тощо [1, 2, 3]. За їх допомогою можна організувати репродуктивні самостійні роботи студентів (опрацювання лекційного матеріалу, вивчення нового матеріалу за вказаним джерелом інформації, використання теоретичного матеріалу для розв'язання задач за алгоритмом тощо), частково-творчі самостійні роботи (вивчення або використання матеріалу за навідними питаннями, підготовка до практичної або лабораторної роботи, розв'язання задач тощо) або творчі самостійні роботи (ознайомлення з додатковою інформацією з теми лекції, підготовка доповіді, наукових повідомлень, рефератів, переклад спеціальної літератури, розв'язання задач нестандартними методами, виконання курсових та дипломних робіт тощо).

До засобів підтримки предметної та професійної діяльності слід віднести предметно та професійно-орієнтовані програмні середовища, віртуальні лабораторії, імітаційні системи тощо, метою яких є залучення студентів до експериментального дослідження. Використання таких засобів у навчанні знайомить студента з тим, які професійні задачі вирішуються за допомогою таких засобів, та привчають майбутнього фахівця до застосування комп'ютера як інструмента професійної діяльності. Застосування засобів підтримки предметної та професійної діяльності у самостійній роботі дозволяє реалізувати репродуктивні самостійні роботи (осмислення лекційного матеріалу), частково-пошукові (опрацювання теоретичного матеріалу на динамічних моделях або закріплення знань за заданим алгоритмом тощо) або творчі роботи (планування та проведення комп'ютерного експерименту для вивчення певного явища чи об'єкта, розробка оригінальної власної моделі тощо). Слід наголосити, що самостійні роботи, орієнтовані на комп'ютерний експеримент, роблять студента не простим спостерігачем, а активним учасником навчання. Набуття знань проходить через діяльність, і вони дійсно стають власним надбанням студента.

До засобів опрацювання, оформлення та презентації результатів самостійної роботи слід віднести програми статистичної обробки даних, табличні процесори, текстові редактори, системи підготовки електронних презентацій тощо. Такі засоби є необхідним елементом навчального процесу, адже заощаджують працю, час, розумові зусилля при виконанні розрахунків, графічних побудов тощо. Оформлення різнопланової документації, опрацювання та подання результатів лабораторних досліджень, підготовка рефератів, курсових та дипломних проектів у електронній формі - все це стає невід'ємним атрибутом навчальної діяльності, і перш за все самостійної роботи.

Засоби автоматизованого контролю знань спираються на ідеалізовану модель очікуваних знань та вмінь студента. Їх задача полягає у перевірці відповідності знань студента до цієї моделі за допомогою спеціально розроблених тестових завдань, структурованих за елементами навчального матеріалу та заданим рівнем його засвоєння. Сучасні засоби контролю містять вбудований апарат нагромадження статистичних даних про роботу користувача, за якими здійснюється оцінювання результатів цієї роботи. Автоматизовану систему контролю за знаннями студентів можна застосовувати не лише в режимі контролю, але й в режимі самоперевірки (наприклад, перед колоквіумом, контрольної чи лабораторною роботами). Зауважимо, що останній режим роботи, по-перше, привчає студентів до самоконтролю і підвищує рівень їх самостійності, а по-друге, незалежність контролю від оцінки у відомості орієнтує студентів на пізнавальну активність, де метою і мотивом дій виступає не кількісний результат, а бажання отримати об'єктивну інформацію про рівень своїх знань з тим, щоб свідомо планувати свою подальшу навчальну діяльність.

Засоби автоматизованого контролю знань є ефективним інструментом аналізу результативності навчання. На основі їх використання можна реалізувати репродуктивні самостійні роботи студента (відпрацювання математичних навичок, закріплення знань з правопису або перекладу тощо).

До засобів подання навчально-методичного забезпечення дисципліни слід віднести електронні каталоги навчальної літератури та дидактичних ресурсів мережі Інтернет навчального призначення, електронні банки індивідуальних завдань тощо. Програму дисципліни, заплановані контрольні заходи для визначення результативності навчальної діяльності студентів доцільно розташувати на сайті освітнього закладу, де студент знайомиться з обсягом самостійної роботи, з графіком її виконання, з вимогами до оформлення, оцінювання її результатів.

Сучасний рівень розвитку інформаційних та телекомунікаційних технологій відкриває вільний доступ до інформаційних ресурсів, розміщених в мережі Інтернет. Це найбільша інформаційна система, яка містить нагромаджену людством різноманітну інформацію, подану в електронній формі, в тому числі й довідкову, навчальну і наукову. Крім того, у вивченні будь-якої дисципліни присутній фактор швидкого старіння навчального матеріалу, що зумовлюється надзвичайно динамічним розвитком сучасних наук, притаманним нашому часу. Саме тому доцільно створити електронні каталоги дидактичних ресурсів мережі Інтернет навчального призначення.

Автоматизовані засоби реєстрації та рейтингового оцінювання поточних результатів навчальної діяльності дозволяють реалізувати облік і збереження індивідуальних завдань для самостійної роботи кожного студента, здійснити поточний аналіз його діяльності, врахувати його досягнення, визначити поточний рейтинг тощо.

Отже, використання комп'ютера дозволяє якісно змінити рівень самостійної роботи за рахунок посилення мотивації навчання, розширення можливості подачі інформації, активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів, розширення та ускладнення навчальних завдань, запровадження об'єктивного контролю за діяльністю студентів та скорочення часу контролю, здійснення оперативного зворотного зв`язку.

Аналіз можливостей комп'ютерних педагогічних засобів дає підстави виявити рівень управління самостійною роботою студентів при їх використанні [4].

Так, при застосуванні у навчальному процесі засобів автоматизованого контролю знань та програм-тренажерів відбувається жорстке (пряме) управління навчальною діяльністю з боку комп'ютера. Студент просувається до кінцевого результату за траєкторією, яку намічено викладачем.

Використання електронних енциклопедій та словників, довідкових систем, комп'ютерних навчальних курсів, інструментальних засобів створення моделей не обмежує діяльність студента. Вони дозволяють студенту самореалізуватися та самоствердитися. Взаємодія у системі студент-комп'ютер спирається на самоуправління, де студент самостійно обирає мету своєї роботи, способи та методи її досягнення. Тим самим, збагачується, нарощується, перетворюється власний досвід, що й визначає індивідуальний розвиток студента, підвищення рівня його самостійності. Комп'ютер виступає тільки як зручний та потужний засіб отримання певного результату.

Робота з імітаційними моделями та предметно-орієнтованими середовищами передбачає створення викладачем попередньої моделі дослідження та складання проблемних завдань для пошуку рішення. Студент сприймає та осмислює проблему, планує етапи дослідження на основі наштовхуючих питань та відтворює хід дослідження. Разом з тим, якщо студент недостатньо володіє навичками самостійної роботи, то комп'ютер надає йому необхідну допомогу. У такому разі йдеться про співуправління: студент самостійно опановує навчальний матеріал, але в будь який момент може отримати пряму вказівку, контекстну пораду чи рекомендацію системи допомоги комп'ютерного програмного засобу або викладача.

Висновки. Комп'ютеризація освіти створює передумови для впровадження у навчання інформаційних технологій, які спираються на використання різноманітних програмних засобів педагогічного призначення. Наявність перелічених видів програмних засобів дозволяє:

уможливити збільшення обсягу та продуктивності самостійної роботи у навчальному процесі, посилення вимог до рівня її результатів за рахунок застосування програмних засобів самонавчання, самоконтролю та самокорекції, засобів підтримки предметної та професійної діяльності, а також засобів опрацювання та подання результатів роботи;

підвищити мотивацію студентів до самостійної роботи за рахунок її наближення до реальних умов майбутньої професійної діяльності;

набути гнучкості і персоніфікованості управління самостійною роботою студентів, яке здійснюється на основі нагромадження та аналізу статистичних даних про хід і результативність навчальної діяльності кожного студента;

вдосконалити управлінську діяльність викладача за рахунок автоматизації інформаційно-інструктивного, реєстраційно-облікового та контрольно-оцінювального компонентів.

Література

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. К. „Либідь”. - 1998. - 550 с.

2. Арыдин В.М., Атанов Г.А. Учебная деятельность студентов: справочное пособие для абитуриентов, студентов, молодых преподавателей.- Донецк: ЕАИ-пресс, 2000. - 80 с.

3. Атанов Г.А. Деятельностный поход в обучении. - Донецк: ЕАИ- Пресс, 2001.- 160 с.

4. 4.Бєлікова В.В. Контроль професійних умінь як засіб впровадження особистісно-орієнтованого навчання // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. - 2000.- Вип.28.- с. 13-19.

5. Головко М.В. Загальні тенденції та психолого-педагогічні проблеми запровадження сучасних технологій навчання // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. - К., 2001. Вип. 30.- с. 89-98.

6. Костенко В. Модульно-розвивальне навчання: від управління до методичного забезпечення // Рідна школа. - 2000.- №7.- с. 17-23.

7. Білоусова Л.І., Колгатін О.Г. Засоби інформаційних технологій як впливовий фактор навчальної діяльності // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць / За загальною редакцією проф. В. І. Евдокимова, проф. О. М. Микитюка. - Харків ХДПУ, 2000. - Вип. 14. - С. 145-150

8. Лаптева М.В. Дидактичні засади створення та застосування тлумачних словників в умовах інформатизації навчання: Автореф. дис. … канд. пед. наук. - Х., 2004. - 20 с.

9. Гризун Л.Е. Дидактичні особливості сучасного комп'ютерного підручника // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. праць / За загальною редакцією проф. В.І. Евдокимова, проф. О.М. Микитюка. - Харків ХДПУ, 2000. - Вип. 13. - С. 155-162.

10. Колгатіна Л.С. Управління самостійною роботою студентів в умовах нових інформаційних технологій. // Сучасні освітні технології: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 190-й річниці університету. - Х., ХДПУ. -2001.-С.95

11. Сверида Б.В., Костельна Л.І. Дидактичне забезпечення модульної технології навчання // Нові технології навчання: Науково-методичний збірник. К., 2001.- Вип.29.- с. 3-7.