Форми та методи екологічного виховання молодших школярів

15

Форми та методи екологічного виховання молодших школярів

(реферат)

Серед кодексу цінностей сучасного українського виховання ми не знайдемо окремо екологічних, але, якщо проаналізувати, екологічність в широкому розумінні цього слова є в будь-якій цінності сучасного виховання.

Представимо основні форми та методи екологічного виховання з огляду на конкрецію демократизації українського виховання. На наш погляд в першу чергу слід розтлумачити поняття «форма та мета». Під поняттям «форма організації навчально-виховного процесу» у педагогічній науці розуміють зовнішній вияв уродженої діяльності вчителя та учнів, які відбуваються у відповідній послідовності та режимі.

Під поняттям «метод» - спосіб взаємозв'язаної діяльності вчителя та учнів, спрямований на розв'язання конкретного педагогічного завдання.

Форми та методи навчально-виховного процесу розділяють на загально педагогічні та специфічні. Зупинимось на їх характеристиці.

З основних методів екологічного виховання засобами народознавства можна відзначити наступні:

пояснювально-ілюстративний;

репродуктивний;

метод проблемного навчання;

частково-пошуковий;

дослідницький.

Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції, формувати відповідне ставлення до природи (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об'єктів тощо), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд з тваринами у кутку живої природи тощо). При цьому діти слухають, читають, спостерігають співставляють нову інформацію про природні об'єкти з раніше засвоєною і запам'ятовують. Користуючись цим методом, вчитель доводить до відома учнів зміст, суть і значення народних традицій ставлення до природи.

Для формування в учнів навичок і вмінь, а водночас і для досягнення другого рівня засвоєння знань, вчителю необхідно спрямувати діяльність школярів на неодноразовому відтворенні здобутих раніше знань про народні традиції ставлення до природи (іншим словами застосовувати репродуктивний метод). Наприклад, вчитель називає народні прикмети про пори року, а учні пригадують подібні, вивчені раніше, або взяті з власного життєвого досвіду.

У рамках методу проблемного навчання, вчитель може ставити проблему перед учнем, сам її вирішувані, але при цьому показувати шлях вирішення в його протиріччях розкривати хід своїх думок. Безпосереднім результатом проблемного викладу матеріалу буде засвоєння способу і логіки вирішення тої чи іншої проблеми або певного типу проблем, але ще без уміння застосовувати їх самостійно.

Скажімо, за допомогою цього методу вчитель може пояснити учням другого класу на уроці з теми "нежива і жива природа" суть таких народних прикмет : "ластівки літають низько перед дощем", "риби вистрибують з води і ловлять комах - на дощ". Учитель ставить перед учнями проблему:

„Чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вистрибують із води? Проблемний виклад учителеві доцільно будувати на науковому матеріалі:

Перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються стають важкими, і ті спускаються нижче до землі.

Комахами живляться птахи і риби. Тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити

У рамках частково-пошуковою методу вчитель може спрямувати діяльність школярів на самостійному виконанні окремих кроків до пошуку знань про природні об'єкту Наприклад, за допомогою цього методу у третьому класі на уроці природознавства "Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей (весняний сезон) вчитель може обговорити з учнями прислів'я: "Квітень - з водою, травень - з травою Насамперед учителю слід звертатися до спостережень самих учнів, до вже набутих знань життєвого досвіду. Діти мають висловлювати свої думки: чому ж, коли у квітні багато вологи, то у травні розкішні трави. Усі відповіді учнів вчитель має узагальнювати і робити висновок про взаємозв'язки у природі, про залежність росту і розвитку рослин в і атмосферних опадів тощо.

Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну мету навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, як забезпечували б творче застосування учнями знань про природу при вивченні курсу „Я Україна" і „Природознавство", оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, вчитель має контролювати хід роботи учнів і перевіряти підсумки роботи і організовувати їх обговорення. Зокрема, використовуючи цей метод, шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами.

Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Тому цей метод рекомендується вчителю використовувати переважно в позакласній роботі. Нижче наводяться види роботи вчителя з учнями відповідно до застосування того чи іншого методу

Рис. 1.2 Методи та види роботи вчителя у екологічному вихованні.

З огляду на специфіку еколого-виховного процесу науковець Колесник М.О. розрізняє такі форми екологічного виховання. Еколого-психологічний тренінг - це комплексна форма екологічного виховання, основана на методології соціально-психологічного тренінгу і спрямована на корекцію екологічної свідомості особистості. Як засіб в екологічному вихованні можна також використовувати структурні вправи та елементи тренінгу, які підбирає вчитель відповідно до специфіки аудиторії та інформаційної наповнюваності заняття. Пропонуються два варіанти тренінгових вправ згідно з їхньою спрямованістю: співпереживання та самоусвідомлення причетності до природи і актуалізація готовності до розв'язання екологічних проблем .Одна з найефективніших форм екологічного виховання є екологічні ігри. У них розв'язують і реалізують цілий ряд різних проблем комплексного навчання та виховання. Ігри - чудове доповнення до навчально-виховного процесу, вони спрямовані на розвиток різних видів діяльності особистості: фізичної, психічної й інтелектуальної. Залежно від мети, яку ставить перед собою педагог, ігри можуть бути різноманітними: імітаційними, на увагу і спостережливість, на швидкість реакції і координацію рухів, для розвитку творчих здібностей та ін. За характером пізнавальної діяльності учнів розрізняють репродуктивні, проблемно-пошукові та творчі ігри. Їх доцільно об'єднувати в три основні групи: динамічні, або рухливі, інтелектуальні та духовно-естетичні. Динамічні ігри сприяють фізичному розвиткові, інтелектуальні розвивають мислення, духовно-естетичні розкривають внутрішній світ дитини, її емоційно-творчу сферу. Усний журнал - одна з форм масової художньо-пропагандистської роботи з охорони природи. Його підготовка ґрунтується на ініціативі й самодіяльності колективу з моменту зародження задуму. Цікавими формами проведення усного журналу є інтерв'ю, репортажі, бесіди, записані на магнітну плівку, плакати, карикатури, розповідь-естафета з музичним супроводом, телепередача, живі малюнки. Екологічне свято - класична форма екологічного виховання. Готуючи сценарій до нього можна включити елементи народознавства або повністю присвятити захід обрядам, які тісно пов'язані за своїм змістом з природою. Саме така форма сприяє формуванню національної свідомості майбутнього громадянина нашої держави. Створення і функціонування в школі екологічного патруля є ще однією формою екологічного виховання. Робота екопатруля в школі спрямована на доведення кожному учневі важливості екологічних знань та дотримання норм екологічно грамотної поведінки не тільки в природі, а й у школі, на вулиці, вдома. Протягом певного часу екологічний патруль збирає інформацію про різні види негативної поведінки й діяльності учнів у школі (наприклад, про дотримання учнями санітарно-гігієнічних умов навчання, їхнє ставлення до уроків фізичної культури та ін.). Результатом таких спостережень може бути випуск агітаційних листівок, бюлетенів, газет, дружніх шаржів тощо. Організація екологічної стежки створює умови для виконання системи завдань, які спрямовують діяльність учнів у природному оточенні. Цим визначається і ряд вимог до організації екостежки: вибір місця і протяжності маршруту та природних об'єктів, підготовка екскурсоводів тощо. Цей захід сприяє тому, що учні вивчають об'єкти і явища в самій природі, визначають види рослин і тварин, з'ясовують шляхи впливу людини на довкілля, дізнаються про види природокористування, накопичують досвід оцінювання характеру і результатів взаємодії людини і природи, оволодівають навичками екологічно грамотної поведінки в природному середовищі, розвивають уміння пропагувати ідеї охорони природи серед однолітків та населення, розширюють свій кругозір щодо сучасних природоохоронних проблем і шляхів їх розв'язання. Важливим моментом в організації і створенні екологічної стежки є підготовчий етап. Він починається з пошуку доступних, естетично виразних і привабливих ландшафтів місцевості, де організовують стежку. Серед природних об'єктів ландшафту вибирають найбільш інформаційно насичені (старе дерево, гайок, озерце тощо). На основі відібраних об'єктів прокладають маршрут стежки. Довжина маршруту не повинна перевищувати двох кілометрів, а тривалість екскурсії -2,5 години (ці параметри змінюються з урахуванням віку учнів). Після того, як маршрут прокладено, починається наступна стадія підготовчого етапу. Під керівництвом вчителюють тематику і зміст повідомлень до кожного відповідної На основі написаних здійснюється підготовка екскурсоводів, як правило 2-3 особи різного віку на один об'єкт. Залежно від категорії відвідувачів стежки розробляється і рівень інформації про об'єкт. Наступний етап - складання паспорта стежки (встановлення контактів з міською радою для отримання допомоги в проектуванні та облаштуванні стежки, що передбачає виготовлення інформаційних знаків та щитів, влаштування оглядових майданчиків тощо). Доцільно створити такі типи інформаційних щитів і знаків: загальний путівник-схема стежки, правила і норми поведінки, гасла, екологічні знаки тощо. Виховним моментом тут повинні стати особиста ініціатива і творчість школярів, а допомогти їм у цьому мають учителі різних предметів. Екологічна стежка допомагає ефективно реалізувати цілий ряд завдань комплексного виховання. Вона дає змогу поглиблено вивчити програмний матеріал з біології та географії, є місцем проведення екскурсій, передбачених програмою, формує в дітей ініціативу і творчість, виховує доброту, відвертість, любов до ближнього, чуйність. Екостежка може бути місцем проведення екологічних акцій та фестивалів. Усі знання, навички, уміння, почуття, переконання, які формуються під час занять на навчальній екологічній стежці, спрямовані на вирішення одного з найгуманніших завдань сучасності - збереження довкілля, у якому живе людина. Екологічні екскурсії - одна з форм вивчення предмету екології. Разом з тим їх можна розглядати як урок у живій природі. Проводять такі екскурсії з різною метою і в різних біогеоценозах: у лісі, парку, на луках, біля боліт і озер. Об'єктами вивчення при цьому є рослинний і тваринний світ, абіотичні умови природного середовища. Під час екскурсії учні вчаться спостерігати за об'єктами і явищами, аналізувати їх, робити висновки й узагальнення. Кожна екскурсія планується заздалегідь. Для того, щоб її пройти, педагог сам повинен добре знати особливості вибраного ландшафту: його географічне розташування, кліматичні умови, експозицію і рельєф, ґрунти, характерних представників флори і фауни пристосування їх до умов існування тощо. Знаючи це, учитель розробляє інструктивні картки-завдання для окремих учнів і цілих груп. За такими інструкціями учні краще орієнтуються на місцевості, ефективніше виконують завдання і пізнають навколишні світ. Однією з форм екологічного виховання, спрямованого на пізнання природи і розуміння її законів, є еколого-туристичні походи . Під час походу створюються сприятливі умови дія учнів, які прагнуть краще пізнати рідний край, вивчити його багатства, зрозуміти красу природи, а також для школярів, які в стінах школи не можуть проявити свої таланти і яскраві риси характеру. Саме такі діти розкриваються під час проведення туристичних походів, мають позитивний вплив на інших і допомагають учителю. Турпоходи слід проводити цілеспрямовано, вони являють собою колективний творчий захід, в якому активно працюють всі учасники походу. Турпохід складається з двох етапів: підготовчого і власне походу. На підготовчому етапі створюють організаційну рада, яка визначає завдання і мету походу, схеми маршруту. Рада розробляє програму проведення походу, певні критерії, розподіляє обов'язки між учасниками. Перед тим, як вирушити в подорож, треба дістати офіційний дозвіл адміністрації школи (видається відповідний наказ із зазначенням відповідальних осіб; проводиться інструктаж з техніки безпеки). Збираючись у похід, необхідно своєчасно підготувати спорядження - групове й індивідуальне. Для того, щоб еколого-туристичний похід проходив цікаво, кожний учень повинен брати активну участь у виконанні завдань, визначених розробленою програмою. Екологічні акції - дієва форма екологічного виховання . Акція може бути епізодичною або постійною. Такі заходи формують активну життєву позицію дитини, і тому їх треба проводити, починаючи з першого класу школи. Щорічними стали такі всеукраїнські акції: «Збережи ялинку», «Первоцвіт», «Птах року». Тиждень екології. Підготовку до його проведення необхідно починати за 1-1,5 місяця. За цей час слід скласти план заходів Тижня, розробити сценарії екологічних вікторин, турнірів, ігор, вечорів, проектів тощо. Обов'язково разом з учнями потрібно розподілити ролі або ділянки роботи, за які вони відповідатимуть. Бажано проводити роботу з підготовки так, щоб ініціаторами тих чи інших дій були саме діти, а вчитель лише допомагав впроваджувати їхні ідеї. Клубні форми роботи в екологічному вихованні, як свідчить педагогічна практика, є ефективними в старшому шкільному віці. Технології для об'єднань можуть бути різноманітними: зустрічі з цікавими людьми; вікторини; демонстрація кінофільмів на певну тематику; обговорення журнальних та газетних статей; розв'язування спеціальних завдань і обговорення миттєвих ситуацій; відвідування державних керівних органів тощо. Клуб повинен мати статут, в якому викладено основні положення, мета та завдання клубу. Клуб може мати кілька секцій (наприклад, наукова, театральна, редакційна тощо).Крім того, серед нетрадиційних форм екологічного виховання досить поширеними є екологічна естафета, екологічний турнір, екологічний бумеранг, екологічна вікторина. Серед засобів екологічного виховання учнів слід назвати структурні вправи тренінгу як самостійні одиниці, що можуть бути використані в структурі інших форм екологічного виховання, зазначених вище. Прикладом тренінгових вправ є екологічні казки. Учням пропонують згадати в своєму житті якісь факти або події, пов'язані з природою (асоціації можуть бути як позитивні, так і негативні), які вразили їх настільки, що залишились у пам'яті. Приблизно через 10 хв. роздумів можна починати слухати «екологічні казки». Для допомоги учням можна запропонувати папір, олівці або фломастери. Заняття, присвячені темам про біосферу, слід проводити на відкритому повітрі, в мальовничому природному куточку (бажано неподалік від школи). Це дає можливість учням глибше відчути свій зв'язок з живою природою. Крім того, вправи та режими, передбачені тренінговою формою роботи, найвдаліше реалізуються саме в природі. Особливого значення при проведенні таких занять набуває робота з відчуттями, коли учні після відповідного завдання обмінюються своїм почуттєвим досвідом перебування в природі. Наприклад, мотивацією до діяльності може слугувати такий аргумент: з усіх відчуттів людина частіше і більшою мірою використовує зір для ознайомлення з довкіллям. Але при цьому значно менше уваги приділено відчуттям звуку, дотику. Учням пропонують розійтися на невелику відстань один від одного (так, щоб всі були в полі зору вчителя), влаштуватись зручніше і спробувати змалювати «звукову малу» на аркуші паперу акварельними фарбами .Серед інших дієвих засобів екологічного виховання можна виділити такі:Творча «терапія» - відображення людиною довкілля та почуттів, викликаних ним, засобами мистецтва. Досить широко можуть бути використані засоби образотворчого мистецтва, ліплення (глина, пластилін), моделювання природними матеріалами, музика. Доцільно використовувати творчу «терапію» в структурі екопсихологічного тренінгу після вправ на емпатію (співпереживання) та ідентифікацію з природними об'єктами. В структурі уроку творча «терапія» вдало інтегрується на будь-якому етапі його залежно від інформації, яку подає вчитель. Мозковий штурм - форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення та має на меті розробку ідей і підходів до вирішення певної проблеми, але не їх оцінку. На дошці або на великому аркуші паперу пишуть питання, щодо якого проводиться мозковий штурм, а всі висловлені думки записують нижче. У штурмі беруть участь усі, і чим вище його темп, тим краще, тому що найоригінальніші та найсміливіші думки виникають, коли немає паузи. Є також правила мозкового штурму: не пояснювати свої думки і не захищати їх; не обговорювати та не критикувати ідеї інших. Оцінка та аналіз - це частина аналітичної роботи, яку можна провести пізніше. Метод екологічних експертацій (від англ. очікування) полягає в педагогічній актуалізації І емоційно насичених очікувань і майбутніх контактів особистості зі світом природи. Наприклад, перед екскурсією до лісу педагог налаштовує учнів на те, що вони «йдуть у гості до лісу». Адже, коли збираються в гості, відповідно одягаються, не смітять тощо. Ці методи екологічного виховання засобами народних традицій виконують наступне завдання:- допомагають учням оволодіти елементарними екологічними знаннями;дохідливо пояснюють взаємозв'язки компонентів системи "людина - суспільство - природа";дають можливість свідомого розуміння дітьми естетичної цінності природи;дають можливість досить легко і усвідомлено використовувати знання про народні-традиції у власному спілкуванні з природою. Розрізнення окремих методів і форм екологічного виховання засобами народознавства має важливе значення для розуміння і організації різноманітних видів діяльності учнів. Проте це не значить, що в реальному навчально-виховному процесі ці методи і форми необхідно відокремлювати один від одного. Навпаки, щоб досягнути потрібних результатів, їх доцільно реалізовувати в поєднанні один з одним.

Аналіз масового педагогічного досвіду екологічного виховання учнів початкових класів засобами народознавства. З метою визначення основних тенденцій використання засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів, ми проаналізували масовий педагогічний досвід. Загальновідомо, що педагогічний досвід - це сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально - виховної роботи.

Педагогічний досвід виростає з поміж маси позитивного, має діалектичну природу, і забезпечує високу результативність, на основі сумлінного виконання відповідних обов'язків.

З - поміж різних видів педагогічного досвід проблеми, який є характерний для основної маси вчителів початкових класів.

Початкова школа покликана виховувати школярів в дусі любові до рідної природи, охорони навколишнього середовища. Як уже було доведено, ефективним засобом у цій роботі виступає народознавство, що володіє потужним потенціалом екологічного виховання. Вивчення масового педагогічного досвіду дає підстави стверджувати, що ця робота здійснюється вчителями початкових класів в різних напрямках: на уроках, факультативах, та під час проведення гуртків, у процесі суспільно корисної праці, під час проведення різноманітних позакласних засобів.

Формування екологічної культури засобами народознавства починається на уроках, які майстерно проводять вчителі початкових класів Є.М. Мухницька, М.І. Ющик, П.П. Сакальчук (М. Іван - Франківськ), П.І. Слюсарчик, Звірчишин М.В. (м. Житомир), А.С. Ба луцька, Г.В. Бригадир (м. Київ), Р.К. Островицька, В.О. Кружалко (м. Тернопіль).

Вчителі розуміють, що ефективність природоохоронної роботи залежить перш за все від забезпечення продуманої цілеспрямованої комплексної системи її здійснення, від широкого ознайомлення учнів народознавчим матеріалом екологічного спрямування. Вони глибоко усвідомлюють необхідність екологічного виховання учнів у зв'язку із загостренням цієї проблеми в наш час.

Педагоги працюють над формуванням особистостей таких школярів, яким би була притаманна висока відповідність за збереження і примноження, розумне використання природних ресурсів.

Саме такий підхід ми спостерігаємо у вчителя початкових класів М.І. Ющик. Яка розробила карту - схему проведення екологічних стежок. Екологічні стежки прокладались вчителькою з врахуванням вікових особливостей школярів, природних угрупувань фауни та флори, а також часу, за який можна пройти і виконати відповідну роботу на стежці. Зазначимо, що при цьому вчителька майстерно, оригінально та логічно використовували легенди, перекази, загадки, календар народних прогностик, які стосуються рослинного , тваринного світу місцевості, а також її історії.

Екологічна сторінка представляє 4 стоянки.

1 стоянка - «мікрозаказник» біля школи (значення дерев і кущів та легенди, загадки, пов'язані з ними).

2 стоянка - річка та її мешканці(загадки, обряди, пов'язані з водою).

3 стоянка - джерело, заліснений схил з гніздами пташок (загадки, приказки, прислів'я , прогнози, пов'язані з птахами).

4 стоянка - ліс (легенди, перекази, прикмети, пов'язані із лісовими мешканцями)

Кожна стоянка, як ми переконались, має цікавий матеріал для екологічного виховання. Стежина має довжину 2,5 км. Вчителька ставила перед собою завдання: розвивати інтерес до екології, виховувати відповідальне ставлення до природних об'єктів, любов до природи, виявляти дії людини на навколишнє середовище та проводити роботу по покращенню оточення.

Вчителі Є.М. Мухницька та П.П. Сакальчук, переконані, що уроки «Я і Україна», , природознавство - це основа, де організовується і здійснюється екологічне навчання та виховання із використанням народознавчого матеріалу. Вибір методів навчання та виховання залежить від завдань і змісту навчального матеріалу. Важливе місце у роботі цих вчителів належить нетрадиційним методам. У кожному розділі навчального матеріалу, на думку вчителів, є елементи народознавства, які забезпечать послідовність вивчення взаємодії суспільства і природи. Педагоги виділяють кілька етапів цієї роботи:

· формування методів необхідності і бажання до пізнання явищ природи і людини;

· формування екологічних проблем як наслідок протиріч між людиною і живою природою;

· досягнення розуміння школярами історичних причин виникнення сучасних екологічних проблем, розглядаються шляхи логічних проблем, розглядаються шляхи їх вирішення в умовах місця проживання, країни;

· здійснюється практичний підхід до справи, учні вносять реальний у справу охорони природи, оволодівають правилами поведінки в природі.

Досвід вчителя початкових класів Звірчишин М.В. зацікавив нас з точки зору тематики та форм екологічної роботи засобами народознавства: операція «Лісова аптека», конкурс « Мій рідній край - моя земля», рейди «Ялинка», «Первоцвіт», «Тюльпан», «Лелека», «Грак», свято «День лісу», «Чистої криниці», «Зажинки» та інше.

Особливо цікаво проходить тиждень природи в школі, до якого залучають учнів початкових класів:

Понеділок - відкриття тижня.

Вівторок - бесіда на природі «Природа наш дім, ми господарі в нім»

Середа - ознайомлення учнів з правилами поведінки в природі.

Четвер - «Малим річкам - чисту воду», розповіді учнів про місцеві води».

П'ятниця - виставка книг про природу, вишивок, аплікацій, виробів з природного матеріалу.

Конкурс на кращу пісню про квіти, ліс, тварини.

Під час проведення виховних заходів такого типу учні отримують різноманітну інформацію про важливі екологічні проблеми, аналізують, у них формуються екологічний стиль мислення, позиція, з'являються відповідні позитивні емоції. Тому в арсеналі вчителів початкових класів народні ігри як - от: «Ой, вилися огірочки», «Сієм мак», «У річку, гоп!» тощо. У багатьох школах нашого району учнів початкових класів залучають до свят: «День матері - природи», свято першої борозни, свято Лади, свято Спаса, свято врожаю, «День нив», свято квітів, Івана Купала, свято зустрічі Весни, зустрічі птахів, Зелених свят тощо. Вчителі початкових класів м. Тернополя Р.К. Островська, В.О. Кружалко в процесі позакласної виховної роботи виховують культуру індивідуальної поведінки в природі, формують відповідні практичні уміння і навички. Вони переконані, що екологічна робота повинна проводитись не у класній кімнаті чи актовій залі, а у природі. Вадливе місце вони відводять спостереженням за природними об'єктами. У досвіді роботи вчителів свято «Заглянь у природу», конкурс огляд «Зеленій і розквітай, наш Тернопільський край», отже, аналіз масового педагогічного досліду з проблеми дає підстави стверджувати, що педагоги початкової ланки освіти використовують засоби народознавства в екологічному вихованні учнів. Однак, потенційні можливості засобів народознавства в досліджуваному аспекті використані недостатньо, не дивлячись на значний педагогічний резерв.