В'ЯЖІТЬСЯ, ОГІРОЧКИ

В'яжіться, огірочки,

Поки будуть насінночки.

Питалася мати дочки

Чи садила огірочки,

Жовтий цвіт, жовтий цвіт.

Ой садила, поливала,

Бо ся гостей сподівала,

На весь світ, на весь світ.

В'яжіться, огірочки,

Поки будуть насінночки.

А нашії огірочки

Так ся в'ють,

Так ся в'ють.

А другі ся приглядають

Чи хороше розцвітають

Розвиваються, розвиваються.

Хлопці і дівчата хороводом повертаються туди, де починали свято. Співи та ігри продовжуються аж до вечора.

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НАЦІОНАЛЬНИХ РУХЛИВИХ ІГОР НА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ МОЖЛИВОСТІ ТА РУХОВУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Протягом 2008-2009 навчального року під спостереженням знаходилося 67 дітей початкових класів. З них 35 дітей з ЗОШ І-ІІ ступеню с.Долина Теребовлянського району Тернопільської області відносились до експериментальних груп та 32 дітей з с. Довге - до контрольних груп

Вік учнів був в межах 6-9 років. Всі учні, які брали участь в обстеженні, відносились до основної медичної групи.

В ході експерименту дослідженням встановлено зміни показників фізичного розвитку молодших школярів, які відбувались різними темпами. Збільшення антропометричних даних відбулося у всіх класах. Так, у показниках довжини тіла не спостерігається вірогідність різниці (Р>0,05), хоча є тенденція до покращання результатів росту в сторону експериментальних груп. В експериментальних групах хлопчики 1 класу підросли на 5,3 см, 2 класу - на 4,3 см, 3 класу - на 4,5 см, 4 класу - на 4,3 см; дівчатка: 1 класу - на 5 см, 2 класу - на 4,5 см, 3 класу - на 4,7 см, 4 класу - на 4,9 см. Відповідно в контрольних групах у хлопчиків: 4,7 см, 4,1 см, 4,2 см, 4 см; дівчатка: 4,3 см, 4 см, 4,2 см, 4,1 см.. (рис.3.1, 3.2)

Математичний аналіз показників маси тіла в експериментальних і контрольних групах виявив вірогідну різницю її у хлопчиків (Р < 0,05) та у дівчаток (Р < 0,01) 3 класу на користь експериментальних груп. У хлопчиків експериментальних груп маса тіла збільшилась у 1 класі на 2,7 кг, у 2 класі - на 2,4 кг, у 3 класі - на 3,3 кг, у 4 класі - на 3 кг; у дівчаток: 1 класу - на 2,6 кг, 2 класу - на 2,5 кг, 3 класу -- на 3,3 кг, 4 класу -- на 3,1 кг. В контрольних групах у хлопчиків: 2,3 кг, 2 кг, 2,5 кг; 2,6 кг у дівчаток: 2,2 кг, 2,2 кг, 2, 5 кг, 2,7кг. (рис 3.1, 3.2)

Приріст обводу грудної клітки, яка спостерігається між експериментальними і контрольними групами, говорить про вірогідність різниці показників у хлопчиків 2-3 та у дівчаток 3 класу (Р < 0,05). Показники експериментальних груп у хлопчиків виросли: у 1 класі - на 1,8 см, у 2 - на 2,2 см, у 3 - на 2,3 см; у 4 - на 2,7см.; у дівчаток: у 1-2 класах - на 1,7 см, у 3 -на 2,7 см, у 4 - на 3см. В контрольних групах у хлопчиків: 1,4 см, 1,6 см, 1,8 см, 2,4 см; у дівчаток: 1,4 см, 1,2 см, 2,1 см, 2,6 см. (рис 3.1, 3.2)

Результати показників довжини тіла у 1-4 класах, маси тіла у дівчаток 1-2 класів та обводу грудної клітки у 1 і у дівчаток 2 класу вищі в експериментальних групах, ніж у контрольних і наближені до вірогідності різниці.

Проведене на початку експерименту дослідження фізичної працездатності показало, що у молодших школярів показники ЧСС у більшості дітей (71,4%) вищі або наближені до критичних меж вікової норми.

За період експерименту ЧСС у стані спокою в експериментальних групах у порівнянні з контрольними значно зменшилась (Р < 0,05) і становила 77,2-85,8 уд/хв. Аналіз функціонального стану серцево-судинної системи показав нам, що величини показників фізичної працездатності стали наближеними до середніх величин.

Показники ЖЄЛ значно підвищилися в експериментальних групах порівняно з контрольними. Особливо це прослідковується у хлопчиків 2 класу (Р < 0,001) та у хлопчиків (Р < 0,005) і у дівчаток 3 класів (Р < 0,01).

Отже, зміни основних антропометричних та функціональних показників відбувались у всіх групах в сторону збільшення. Більший зріст показників виявлено в експериментальних групах.

Дослідження м'язової сили на різних етапах онтогенезу дозволяє прослідкувати за формуванням функціональної системи нервово-м'язового апарату дітей. Нами досліджувалась сила згиначів правої і лівої кисті методом динамометрії. Отримавши в кінці експерименту результати обох верхніх кінцівок, ми не спостерігали зміни між експериментальними і контрольними групами (Р > 0,5). Порівняльний аналіз вікової динаміки показників правої і лівої руки показав рівномірне зростання правосторонньої переваги у хлопчиків 1 та у дівчаток 1-4 класів (0,35-0,45 кг). У хлопчиків 2-4 класів річна різниця між кистями рук збільшується в три рази, що становить 1,05 кг на користь сильнішої руки.

Результати аналізу частоти рухів верхніх і нижніх кінцівок у всіх класах експериментальних груп значно підвищилися порівняно з контрольними групами. Про зростання частоти рухів свідчить вірогідність різниці показників на користь експериментальних груп. А саме: частота рухів верхніх кінцівок -- Р< 0,05-0,005; нижніх -- Р< 0,05-0,001. Порівняльна динаміка показників середніх величин показує не однакове зростання швидкості верхніх і нижніх кінцівок. Так, зріст показників верхніх кінцівок у 1-2 класах збільшується нерівномірно, а в 3-4 - починає знижуватись. Тоді як приріст результатів частоти рухів нижніх кінцівок поступово зростає.

При дослідженні статичної витривалості встановлено збільшення показників у всіх класах експериментальних груп порівняно з контрольними (Р <0,05-0,005). Динаміка річного приросту статичної витривалості помітно зростає у хлопчиків з 2, а у дівчаток з 3 класу. Внаслідок зростання показників витривалості організм дитини поступово адаптується до стомлення, набуває здатності виконувати рухи тривалий час і швидше відновлювати фізичну та розумову працездатність.

Вірогідність різниці показників також виявлена в метанні тенісного м'яча у горизонтальну ціль (Р <0,05-0,001) та у стрибку на місці з поворотом в градусах (Р <0,05-0,01). Порівняльний аналіз динаміки розвитку спритності показав нам, що зріст показників у метанні м'яча в горизонтальну ціль (36,7%) вищий порівняно з результатами стрибка з поворотом в градусах (8,1%). Це пояснюється складністю координаційного руху. При виконанні стрибка з поворотом, головним чином, задіяні всі суглоби і м'язові ланки тіла. А при метанні, в основному, в роботу включається плечовий пояс. Отже, розвиток просторових переміщень у суглобах більш прогресує, коли в роботі бере участь менша кількість суглобів і м'язових ланок.

Тестування на гнучкість не виявило вірогідної різниці в показниках (Р > 0,5) між експериментальними і контрольними групами. Результати дослідження свідчать, що зріст показників гнучкості у всіх вікових групах поступово знижується.

Експеримент показав, що рівень розвитку фізичних якостей (швидкість, спритність, статична витривалість) у дітей молодшого шкільного віку в експериментальних групах вищий, ніж у контрольних (табл.3.1, рис.3.3, 3.4, 3.5). Найбільший зріст показників у 1-2 класах та у хлопчиків 3 класу становить швидкість, у дівчаток 3 класу розвиток спритності переважає над іншими якостями.

Таблиця 3.1

Приріст показників фізичних якостей у дітей молодшого шкільного віку за навчальний рік (у %)

Фізичні якості	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас
	хлопчики	дівчатка	хлопчики	дівчатка	хлопчики	дівчатка	хлопчики	дівчатка
	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К	Е	К
Сила	11,9	13	9	9,2	14,8	12,7	11,4	10,5	19,4	19,7	15,2	12,4	23,6	22,8	18,2	14,9
Спритність	20,6	12,6	26,2	16,2	32	21,8	31,1	19,7	34	21,5	46,9	30,8	28	26,2	43,7	38,4
Гнучкість	6,8	6,3	8,7	8,1	3,1	2,5	6,8	5	1,8	1,8	5	4,3	1,6	1,5	4,6	4

Примітки: Е - експериментальна група; К - контрольна група



На підставі аналізу даних обстежень рухової підготовленості виявлено, що у всіх класах експериментальних груп результати швидкості з бігу на 30м, стрибка у довжину з місця, метання тенісного м'яча на дальність з місця вищі у порівнянні з контрольними групами. Про відмінність результатів між експериментальними та контрольними групами свідчить вірогідність різниці показників на користь експериментальних груп: біг на 30м -- Р< 0,05-0,005; стрибок у довжину з місця - Р< 0,01-0,001; метання тенісного м'яча на дальність з місця - Р< 0,05-0,001.

Дослідженням підтверджено про зниження рухової активності учнів загальноосвітніх шкіл та їх негативне ставлення до уроків фізичної культури, яке з переходом у наступний клас поступово прогресує. Рухливі ігри є найбільш адекватною формою занять фізичними вправами і сприяють підвищенню рухової активності дітей. Саме суперництво, елемент напруги, змагання, емоційність у грі активізують дитину до рухової діяльності.

До другої групи належать дані про групування українських національних рухливих ігор. Наукові дослідження свідчать про нерівномірний розвиток рухових якостей. Рухливі ігри компенсують рухову діяльність дітей молодшого шкільного віку, внаслідок чого покращується функціональний стан серцево-судинної системи, збільшується приріст показників рухових якостей. Так, національні рухливі ігри ефективно впливають на розвиток швидкості, спритності і витривалості. На розвиток таких фізичних якостей як сила і гнучкість практичного впливу не мають.

Абсолютно новими є дані, що визначають функції, умови та основні напрямки впровадження українських національних рухливих ігор у систему фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Теоретично обґрунтовано класифікацію рухливих ігор за характером рухової діяльності. Визначено національну специфіку та обґрунтовано зміст, характер і значення народних рухливих ігор у календарній обрядовості українців.

Таким чином, проведене дослідження показало, що систематичне застосування українських національних рухливих ігор на уроках фізичної культури ефективно впливає на фізичний розвиток дитини, психологічне сприймання, функціональні можливості і рухову підготовленість учнів початкових класів.

Ігри з елементами загальнорозвиваючих вправ. "Батько і діти", "Мак", "Дрова", "Адам і Єва", "Розбите Яєчко", "Шевчик", "Ой вийтеся, огірочки", "Боротьба кажана з вітром", "Кіт потягується", "Гуси на воді", "Пташка", "Мокрий кіт", "Пузир", "Боцюн і криниця".

Ігри з ходьбою. "Петре, де ти?", "Панас", "Жмурки", "Підхід вартових", "Звідки ти?", "Гарбуз", "Огірочки", "Міст", "Нічний марш", "Дуб чи береза".

Ігри з бігом. "Іду на Ви!", "Гуси", "Пень", "День та ніч", "Хатина", "Регіт", "Дуб", "Запорожець на Січі", "Проводи русалки", "Скажений бугай", "Рибалки і риби", "Кіт і миша", "Квачі парами", "Доганяй, втікаючи", "Ворон", "Горобчик", "Дикі кози", "Яструб", "У колдуна", "Хрещик", "Лисиця і заєць", "Сірий кіт", "Кавуни", "Мур", "Ковбаса".

Ігри із стрибками. "Вовк і кози", "У довгі лози", "Переправа через річку", "Струмок", "Гречка", "Тинок", "У річку гоп", "Спутані коні", "Півник".

Ігри з метанням. "Бабу перевозити", "Хто далі кине", "Влучний стрілець", "Захисник кріпості", "Пошивай", "Квач з м'ячем", "Квочка", "Круговий", "На полюванні", "Мисливець і качки", "Перепелиця", "Мушка", "Шкандибки", "Бабок", "У скраклі".

Ігри з елементами прикладних вправ (лазіння, перелізання, переповзання). "Дістати сало", "Стовп", "Повінь", "Скелелаз", "Кубло", "Незграбний ведмідь", "Западня", "Павук", "Куниця і білки", "Підвісний міст", "Тунель", "Юркий вуж".

Ігри з рівновагою. "Гойдалки", "Журавель", "Ластівка", "Навпереваги", "Жук", "Рак-неборак", "Пересування на бочці".

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та фізкультурно-спортивної літератури засвідчує, що національні рухливі ігри в системі фізичного виховання застосовуються епізодично. При цьому недостатньо враховуються соціально-культурні та психофізіологічні можливості дітей молодшого шкільного віку.

Матеріали констатуючого експерименту свідчать (табл.3.2), що молодші школярі віддають пріоритет саме тим іграм, які відповідають їхнім психофізичним потребам.

Таблиця 3.2

Вибір рухливих ігор дітьми початкових класів (у %)

Клас	Стать	Драматизовані ігри	Сюжетні ігри з не складними правилами	Ігри з правилами без сюжетів	Ігри-вправи з орієнтацією на досягнення результату	Спортивні ігри
І	Х	24,8	41,3	30,5	11,5	1,9
	Д	40,2	31,9	20,7	7,2	-
ІІ	Х	46,7	13,9	11,7	12,2	15,5
	Д	46,3	22,1	20,7	10,9	-
ІІІ	Х	-	4,1	18,1	36,2	41.6
	Д	-	10,1	48,3	35,8	5,8
IV	Х	-	-	0,7	12	87,3
	Д	-	-	28,2	6,7	65,1

На основі вибору молодшими школярами рухливих ігор є розроблена класифікація національних ігор за характером рухової діяльності. В них враховувався інтерес учнів, анатомо-фізіологічні можливості організму звірів, "Метелиця", "Круть-верть", "Млин".

Ігри з елементами акробатики. "Краб", "Каракатиця", "Перекотиполе", "Розпечене колесо", "Павук", "Жабка", "Качалка", "Дзвін".

Ігри з елементами боротьби. "Буряк", "Тягти бука", "Ріпка", "Коромисло", "Відьма", "Бій півнів", "Кіт в мішку", "Княжий острів", "Дружина і татари", "Перетягування по линві".

Ігри з елементами танцю. "Сива шапка", "Женчичок", "Гоп - скок", "Метелиця", "Трійки".

Ігри на воді. "Морський бій", "Мисливці і качки", "Швидкий краб", "Коловорот", "Крокодил", "Колода", "Щупаки", "Невід", "Квачі", "Морж", "Водяна змія", "П'явка".

Ігри на лижах. "Наздожени втікаючи", "Буксировка", "Квач на лижах", "Лижник без палиць", "Трійки", "Стогони", "Хто далі", "Шеренгою з гірки", "Мисливець на полюванні".

Аналізуючи розподіл національних ігор за характером рухової діяльності, можна констатувати, що вони активно впливають на моторику дитини, комплексно вирішуючи оздоровчі, виховні та освітні завдання.

У дітей 1-2 класу розвивається образне мислення. Захоплюють ігри імітаційні, сюжетного характеру. Колективно-узгоджувальні дії для них ще достатньо складні. Колективно-узгоджувальні дії для них ще достатньо складні. Придатні ігри з перебіганням, стрибками, ловінням, кидками м'ячів та інших предметів. Мінімальна кількість правил (2-3) гри. Використання музичного супроводу, речитативів.

У дітей 3-4 класу спостерігається значний розвиток координаційних здібностей. Зростають фізичні якості, удосконалюється спроможність до фізичного і психічного самокерування, розвивається оперативне мислення.

Діти можуть розв'язувати більш складні тематичні завдання, тому і цікавляться іграми, де змагаються не окремі учасники, а цілі команди. Ігри більш тривалі за часом та інтенсивніші, з суворим дотриманням правил. Пояснення - детальний опис гри. Вибір ведучих - переважно за призначенням учителя (оскільки діти ще не достатньо знають можливості своїх товаришів і не можуть їх реально оцінити).

ВИСНОВОК

Гра для дітей має особливо виняткове значення. Гра для них навчання, гра для них - праця, гра для них - серйозна форма виховання. Гра для дітей молодшого шкільного віку - засіб пізнання навколишнього світу. Граючись, дитина вивчає кольори, форму, властивості матеріалу, вивчає рослин і тварин.

Щодо ігор, то вони мають також і організуюче значення. Дитина розуміє чому потрібно дотримуватись правил гри. Ігри, що вимагають додержання правил, дуже дисциплінують. Треба тільки, щоб вони не були нудними, тому слід ширше вводити в ігри співи, танці, маршировку.

У процесі гри дитина навчається долати труднощі, пізнає навколишнє середовище, шукає виходу з становища. Такі ігри виховують дітей-організаторів, які вміють наполегливо іти до мети і вести за собою інших, організовувати їх. Проведення їх ставить за мету: граючи - розважати, граючи - розвивати, граючи - навчати.

Сучасна система фізичного виховання молодших школярів передбачає широке використання рухливих ігор, які є одним з основних засобів підвищення рухової активності дітей, формування позитивної мотивації до занять фізичними вправами та виховання моральних, естетичних і вольових якостей особистості. Великі можливості у фізичному вихованні молодших школярів мають українські національні рухливі ігри, які створені послідовною зміною вікових і соціальних ролей, зазнали змін набуваючи різного призначення. Вони найповніше відображають спосіб життя і світогляд нашого народу. Аналіз шкільних програм, навчальних посібників та практики фізичного виховання у школах показує, що національні рухливі ігри використовуються епізодично, без достатнього наукового обґрунтування їх впливу на фізичний стан дітей.

Розроблена класифікація народних ігор за характером рухової діяльності: з елементами загальнорозвиваючих вправ, ходьбою, бігом, стрибками, метанням, з прикладними вправами (лазіння, перелізання, переповзання), рівновагою, з елементами акробатики, боротьби, танцю, на воді, на лижах в повній мірі вирішують оздоровчі, виховні та освітні завдання. До неї увійшло 146 народних рухливих ігор, які рекомендовано для учнів 1-4 класів. Вони у всіх відношеннях відповідають біологічній потребі дитячого організму в рухах для набуття необхідних навичок і вмінь, для розвитку рухових і виховання морально-вольових якостей, гартування організму.

Проведеним дослідженням встановлено нерівномірний розвиток рухових якостей у дітей молодшого шкільного віку. Швидкість рухів верхніх кінцівок у дітей 7-10 років розвивається активніше, але з поступовим зниженням показників у порівнянні з нижніми кінцівками (поступове зростання показників). Сила збільшується в тих ланках тіла, які переважно задіяні в побуті і трудовій діяльності та беруть участь в ігрових діях, що потребують більшої тренованості відповідної частини тіла для виконання фізичних навантажень. Кращу спритність молодші школярі показують у тих фізичних вправах, у яких задіяна менша кількість суглобів і м'язових ланок.

У процесі проведеного дослідження виявлено вплив народних ігор на розвиток м'язової сили, швидкості, витривалості, спритності та гнучкості у дітей 1-4 класів. Встановлено, що в даний віковий період в учнів відбувається інтенсивне нарощування швидкості (хлопчики: 1 клас - 35,5%, 2 клас - 38,1%, 3 клас - 35,1%; дівчатка: 1 клас - 34,5%, 2 клас - 35,5%, 3 клас - 32,9%), спритності (хлопчики: 1 клас - 20,6%, 2 клас - 32,2%, 3 клас - 34%; дівчатка: 1 клас - 26,2%, 2 клас - 31,1%, З клас - 46,9%), витривалості (хлопчики: 2 клас - 24,6, 3 клас - 23,3%; дівчатка: 3 клас - 24,9%), сили (хлопчики: 3 клас - 19,4%). Зріст показників рухових якостей у дітей молодшого шкільного віку відбувається різними темпами і під дією факторів: природно-вікових змін організму (морфологічна перебудова і функціональні зміни) та рухової активності, якими насичені народні рухливі ігри.

Систематичне застосування українських народних рухливих ігор за характером рухової діяльності на уроках фізичної культури позитивно впливає на рухову підготовленість дітей молодшого шкільного віку.

Проведення уроків за народним календарем із застосуванням національних рухливих ігор сприяє не лише розвитку і вдосконаленню рухових якостей, а й вихованню позитивних рис особистості, вивчення звичаїв і традицій свого народу, виховує любов і повагу до рідного краю, до праці. Рухливі ігри за народним календарем являють собою могутню рушійну силу естетичного, морально-етичного, культурного виховання дітей молодшого шкільного віку, їх педагогічне значення полягає в тому, що вони є результатом виховних зусиль народу протягом багатьох століть, і як незамінний виховний засіб передаються із покоління в покоління.

Національні рухливі ігри застосовуються у різних частинах і видах уроків фізичної культури. Під час підготовчої частини уроку доцільно застосовувати ігри, які сприяють організації та підготовці дітей до виконання завдань уроку; в основній частині -- ігри, спрямовані на закріплення та удосконалення складних рухових дій; у заключній частині -- ігри малої інтенсивності, які сприяють зниженню фізіологічного навантаження учнів.

Українські народні рухливі ігри моделюють багато видів спортивної діяльності, дають простір для розвитку основних природних рухів. Тому є ефективним засобом засвоєння таких розділів програми, як легка атлетика, спортивні ігри, лижі, плавання та інші.

Використання українських народних рухливих ігор з дітьми молодшого шкільного віку має велике оздоровче, гігієнічне, освітнє та виховне значення. В іграх діти загартовуються; відображають накопичений досвід; закріплюють, поглиблюють знання; пізнають світ в процесі діяльності; збагачуються новими відчуттями; уявленнями, поняттями. Дитина розвивається у грі. Розширюється кругозір, розвивається спостережливість, кмітливість. Уміння аналізувати, узагальнювати. Розвиваються здібності правильно оцінювати просторові, часові характеристики рухів і швидко реагувати на них. Використання різноманітних ролей сприяє розвитку організаторських здібностей. Народні ігри знайомлять з національними традиціями, культурою різних народів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 555 замечательных игр и игровых сценариев для школьников: Сб. игр для детей от 7-12 лет. М.: ЮНВЕС, 2001.-c.382.

2. Андрощук Н.В., Леськів А.Д.,Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. -- Тернопіль: Т ДІЇ У, 2000, 168 с.

3. Борисенко А. Ф. Цвек С. Ф.Руховий режим учнів початкових класів.-К.: Рад.школа, 1983.-96с.

4. Борисова З.Н., Сабаль В.З. Історія дошкільної педагогіки. Хрестоматія. Видавниче об'єднання «Вища школа».- К., 1997.-143с.

5. Былеева.В., Григорьев В.М. Игры народов СССР.-М.: ФиС, 1985, 269с.

6. Васильєв, К.О. Фізичне виховання в школі / К.О. Васильєв // Виховна робота в школі. - Х., 2008. - № 2. - С. 32-41.

7. Вільчковський Е.С, Старшинський В.І.Рухливі ігри в школі.- К.: Рад.пікола, 1971.120с.

8. Войтенко, А. Особливості організації та проведення рухливих ігор на уроках фізичної культури у 1-2 класах / А. Войтенко // Початкова школа, 2006. - № 10. - С. 30-34. - Закінчення. Початок у №7 за 2006 р.

9. Волинець, Ю. Забави козачат / Ю. Волинець // Фізичне виховання в школі, 2005. - № 6. - С. 23.

10. Волков Л.В. Методика виховання фізичних здібностей учнів.-К.: Рад школа, 1980.-104с.

11. Волчок, И.П. Для спортивного часа / И.П. Волчок // Физическая культура в школе, 2006. - № 1. - С. 40-43.

12. Воробей Г.В.Фізкультурно-оздоровчі заходи у режимі навчального дня школярів початкових класів.-Ів.Франківськ, 1986.-24с.

13. Гугин А.А.Уроки физической культуры в начальной школе. - М.: Просвещение, 1983 .-160с.

14. Демчишин А.П., Артюр З.М., Демчишин В.А., Фалес И.Г. Рухливі та спортивні ігри в школі. К.: Освіта, 1992.-175с.

15. Єрмолова, В. Навчально-розвивальна гра "Олімпійська висота" / В. Єрмолова // Фізичне виховання в школі, 2008. - № 4-5. - С. 60-63.

16. Єфімова Н.Г. Методика проведення рухливих ігор.-К.:Рад.школа, 1969.- 104с.

17. Завацький B.C., Цьось А.В., Бичко.І., Пономаренко Л.І.Козацькі забави. Навч.посібник.- Луцьк: Надетир'я, 1994.-112с

18. Ивашковский, А.А. Как разнообразить уроки в начальной школе / А.А. Ивашковский // Физическая культура в школе, 2008. - № 4. - С. 12-14.

19. Ключник, П.И. Формирование толерантности у младших школьников в подвижно-игровой деятельности / П.И. Ключник, С.П. Пояркова // Теория и практика физической культуры, 2007. - № 5. - С. 63-67.

20. Козленко Н.А. Мацулевич В.П.Физическое воспитание учащихся в подготовительних классах.- К.: Рад.школа, 1983.-152с.

21. Козленко Н.А., Мацулевич В.П. Физическое воспитание в. подготовытельных классах.- К.: Рад.школа, 1988.-144с.

22. Костирко, Н. Фізкультура з віршованим супроводом/ Н. Костирко // Дошкільне виховання. - К., 2005. - № 4. - С. 28-29.

23. Коханець, П. Зміст та форми організації занять з фізичної культури у дітей молодшого шкільного віку / П. Коханець, В. Коханець // Спортивний вісник Придніпров'я : Науково-теоретичний журнал Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту. - Дніпропетровськ, 2006. - № 2. - С. 117-119.

24. Литвин Я.С. Сюжетні ігри та імітаційні вправи для дітей -- К.: Здоров'я, 1988,- 189с.

25. Лях, В.И. Физическое воспитание в современной немецкой школе / В.И. Лях // Физическая культура в школе, 2005. - № 6. - С. 74-79.

26. Макаринова, Н.Н. Народные игры на уроках физической культуры / Н.Н. Макаринова // Начальная школа, 2008. - № 4. - С. 54-55.

27. Мандюк, А. Рівень знань учнів старшого шкільного віку про зв'язок фізичної культури з українським фольклором / А. Мандюк // Спортивний вісник Придніпров'я : Науково-теоретичний журнал Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту. - Дніпропетровськ, 2008. - № 3-4. - С. 18-20.

28. Мудрик С.Б. Вплив національних рухливих ігор на розвиток фізичних якостей дітей молодшого шкільного віку// Педагогіка, психологія та методико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту.: Збірник наукових праць.- Харків-.ХХХШ 1999,- №6.-с. 19-24.

29. Наумчик В.І. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань студентів з рухливих ігор. Тернопіль.: ТДПУ, 2003, 17с.

30. Наумчук, В. Рухливі ігри у гендерному вихованні молодших школярів / В. Наумчук // Наукові записки ТНПУ ім. В.Гнатюка. Сер. Педагогіка / редкол.: М. Вашуленко, Я. Кодлюк, В. Кравець та ін. - Тернопіль : ТНПУ, 2008. - № 6. - С. 15-20.

31. Наумчук, В.І. Методичні рекомендації до проведення підготовчої частини уроку фізичної культури : На матеріалі спортивних ігор / В.І. Наумчук. - Тернопіль : ТНПУ, 2007. - 22 с.

32. Огниста, К.М. Методика формування фізичної культури учнів початкових класів (форми, засоби,методи) : Навч. посібник / К.М. Огниста. - Тернопіль : ТДПУ, 2003. - 164с

33. Огниста, К.М. Основи знань з фізичної культури для учнів 1-4 класів : Метод. посіб. / К.М. Огниста. - Тернопіль : Мальва ОСО, 2001. - 72.с.

34. Огниста, К.М. Рухливі ігри у фізичному вихованні молодших школярів : Метод. рек. / К.М. Огниста, А.В. Огнистий. - Тернопіль : ТДПУ, 2004. - 40с.

35. Огнистий, А.В. Методика навчання технічних прийомів гри в баскетбол дітей молодшого шкільного віку : метод. рекомендації / А.В. Огнистий, І.Б. Нога. - Тернопіль : ТДПУ, 2003. - 28 с.

36. Особливості організації навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2008/2009 навчальному році : (Витяг-предмет "Фізична культура") // Фізичне виховання в школі, 2008. - № 3. - С. 3.

37. Особливості фізичної підготовленості та методики проведення занять з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку / ДриганецьО., К. Огниста, В. Єднак, А. Огнистий // Наукові записки ТДПУ ім. В.Гнатюка. Сер. Педагогіка. - Тернопіль, 1999. - №4. - С.60-64.

38. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-11 класи .- К.: Початкова школа , 2006.

39. Титаренко С. Дитяча розвага.-Київ, 1993.- 128с.

40. Цьось А.В. Українські народні ігри та забави: Навч. посібник.- Луцьк: Надстир'я 1994.- 96с.

41. Шиян, Б.М. Методика фізичного виховання школярів : навч. посіб. для студ. ф-тів фіз. вих. пед. вузів / Б.М. Шиян ; Б.М.Шиян. - Львів : ЛОНМІО, 1996. - 232 с.

42. Шиян, Б.М. Методика фізичного виховання школярів : Практикум: Навч. посібн. для студ. фізкульт. фак. пед. ін-тів та ун-тів / Б.М. Шиян. - Львів : Світ, 1993. - 184 с.

43. Шиян, Б.М. Теорія і методика наукових педагогічних досліджень у фізичному вихованні та спорті : навч. посіб. / Б.М. Шиян, О.М. Вацеба. - Тернопіль : Навч. кн. - Богдан, 2008. - 208 с.

44. Шиян, Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів : підруч. для студ. вищих навч. закл. фіз. вихов. і спорту: В 2-х ч., Ч.1 / Б.М. Шиян. - Тернопіль : Навч. книга-Богдан, 2004. - 272 с.

45. Шиян, Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів : Підручник для студ. вищих навч. закладів фіз. вихов. і спорту: В 2-х ч., Ч.1 / Б.М. Шиян. - Тернопіль : Навч. книга-Богдан, 2003. - 272с.

46. Шиян, Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів : Підруч. для студ. вузів фіз. вих. і спорту: В 2 ч., Ч.2 / Б.М. Шиян. - Тернопіль : Навч. книга-Богдан, 2004. - 248 с.

47. Шиян, Б.М. Теорія фізичного виховання : навч. посіб. для студ. факульт. фіз. вихов. пед. ін-тів та ун-тів / Б.М. Шиян, В.Г. Папуша. - Тернопіль : Збруч, 2000. - 184 с.

48. Шиян, Б.М. Теорія фізичного виховання : навч. посібн. для студ. фак. фіз. вих. / Б.М. Шиян, В.Г. Папуша, Є.Н. Приступа. - Львів : ЛОНМІО, 1996. - 220 с.

ДОДАТОК А

Українські народні ігри для дітей молодшого шкільного віку

1. Баранець

Гру можна проводити на спортивному майданчику або в залі. Обирається "баранець". Решта - його "хвостики". Баранець тримає скакалку або лозинку. Учасники гри утворюють ланцюжок, у якому першим стоїть "баранець".

За сигналом "хвостики" починають бігти за "баранцем", а той намагається доторкнутися лозинкою (скакалкою) до останнього в ланцюжку гравця. Для цього "баранець" то прискорює, то сповільнює біг, повертається то праворуч, то ліворуч або й зовсім зупиняється.

"Хвостики" намагаються не "відриватися" від свого ведучого й стараються уникнути його дотику. Той, до кого баранець доторкнувся або хто "відірвався" від ланцюжка, вибуває з гри. Перемагає той, хто найдовше протримався "хвостиком". Потім він стає "баранцем".

2. Бездомний заєць

Гравці, крім двох, стають парами у коло (обличчям один до одного), взявшись за руки. Один із гравців - "заєць", другий - "вовк". "Заєць", який тікає від "вовка", ховається в середину пари. Той, до кого "заєць" став спиною, стає "безпритульним зайцем". Якщо "вовкові" вдається догнати "зайця", вони міняються ролями.

3. Бій півнів

На землі (підлозі) креслять коло діаметром 2 м. Гравців ділять на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна проти одної. Капітани посилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожен із цих гравців стає на одну ногу (другу піднімає), руки кладе за спину. За сигналом "півні" починають виштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються не оступитись. Кому це вдається, стає переможцем і виграє одне очко для своєї команди. Гра триває доти, поки всі не побувають у ролі півнів. Виграє команда, гравці якої більше разів були переможцями.

Якщо учасник, який перебуває в колі, стає на обидві ноги, його вважають переможеним. Якщо ж під час виштовхування обидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місце стає наступна пара. Під час поєдинку не дозволяється забирати руку з-за спини.

Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажанням виходять в середину кола на змагання. Переможець залишається, а проти нього виходить новий гравець, який бажає помірятися силою.

Потрібно стежити за правилами гри. Гравцям забороняється виштовхувати один одного руками.

Гра сприяє розвитку сил, спритності, кмітливості, здатності до самооцінки, вміння оцінювати сили товаришів, а також вчить наполегливості у досягненні мети.

4. Білки, жолуді, горіхи

Дітей розподіляють на трійки. Вони беруться за руки і утворюють кола на всій території майданчика. Кожен гравець у колі дістає назву: "Білка", "Жолудь", "Горіх". Одного з дітей вибирають ведучим.

На виклик вчителя "Горіхи!", "Білки!", або "Жолуді!" діти швидко міняються місцями в різних колах, а ведучий намагається зайняти місце в одній із трійок, дістаючи назву гравцям, який вибув. Учень, що залишився без місця, стає ведучим. Перемагають діти, які жодного разу не були в ролі ведучого.

5. Бузьки

Усі учасники гри малюють собі кола діаметром 1 м (можна використати гімнастичні обручі) і стають у них на одній нозі. Учитель говорить: "Бузьки полетіли!". Всі учасники гри бігають по майданчику, махають "крилами".

Учитель забирає одне "гніздо" і говорить: "Бузьки прилетіли!". Всі учасники займають будь-які "гнізда" і стоять на одні нозі. Хто не має "гнізда" і не може стояти на одній нозі - вибуває з гри.

6. Виклик номерів

Усі гравці діляться на дві команди і стають в одну шеренгу. У кожній команді вчитель рахує по порядку всіх гравців. Потім називає номер. Гравці, у який цей номер, виконують рухові дії (наприклад, біжать, перестрибують...). Команда, гравець, якої першим виконає рухову дію, отримує очко.

7. Вище землі

Гравці довільно займають місця на майданчику чи у спортивному залі. Вибирають ведучого.

За сигналом ведучий намагається догнати когось із гравців і доторкнутись до нього рукою. Цей гравець, до якого доторкнулись, зупиняється і голосно говорить: "Я ведучий!"

Щоб не впіймав ведучий, можна стати "вище землі" (тут у пригоді стануть гімнастичні лави, драбини, кінь, козел, перекладина, бруси і т.д.). Стояти "вище землі" можна 5 секунд, потім знову треба перебігати.

Коли гравець стає "вище землі", ведучий відходить від нього на 2 м і говорить: "Раз, два, три з цього місця зійди!", і гравець має перебігти з цього місця на інше.

8. Вітер і флюгер

Вчитель спершу з'ясовує, чи знають учні, де північ, південь, захід і схід, а потім пропонує їм таку гру.

Вчитель -- "вітер", учні -- "флюгери". Коли вчитель говорить: "Вітер дме з півдня", "флюгери" повертаються на південь і витягують руки вперед (долоні разом). Коли вчитель каже: "Вітер дме зі сходу" -- "флюгери" повертаються на схід. Якщо вчитель говорить: "Буря", "флюгери" обертаються на місці, "штиль" - усі завмирають. Гру проводять у швидкому темпі. Переможцем вважають того, хто зробить найменше помилок.

9. Влучи м'ячем

Діти шикуються в коло на майданчику, у центрі стоїть учень із маленьким м'ячем у руках. Він підкидає м'яч угору і називає ім'я будь-кого з дітей. Усі швидко розбігаються, а учень, ім'я якого назвали, намагається спіймати м'яч. Як тільки учень спіймав або взяв м'яча, він голосно вигукує : "Стій!". Усі зупиняються, а ведучий кидає м'яча у будь-кого, намагаючись влучити в ноги. Той, у якого влучили, стає ведучим. Якщо йому не вдається влучити у когось з гравців, то він швидко піднімає м'яча, бере його в руки і знову вигукує "Стій!" дітям, які в цей час тікають від нього.

Якщо ведучому не вдасться за три кидки в кого-небудь влучити, гра повторюється спочатку.

10. Влучи у мішень

Учні утворюють дві команди і стають на протилежних сторонах майданчика. Кожний гравець тримає в руках малий м'яч, всередині майданчика лежить великий м'яч.

Вчитель дає сигнал, після чого всі водночас кидають свої м'ячі у великий м'яч, намагаючись зсунути його на бік суперника. Коли м'яч буде зрушено, гравці збирають свої м'ячі й стають на місця; гра продовжується.

Виграє команда, яка більше разів зрушить м'яч суперника.