Інформаційний вибух та шляхи його подолання

3

На початку нового тисячоліття визначення сучасного суспільства як інформаційного вже не піддається жодним сумнівам. Розвиток суспільства дiйшов до того моменту, коли багатством країни вважається не тільки нафта та газ, а й інформація. Вона стала, подібно матеріалам та енергії, предметом виготовлення та розповсюдження та набула характер товару. Хто володіє інформацією, той володіє світом. iнформацiйнi структури наприкiнцi двадцятого столiття охопили всі сфери діяльності. Комп'ютерна революція, яка спричинила могутній поштовх для розвитку інформаційної індустрії, призвела до того, що людство вступило в епоху інформаційної революції.

Ми перетнули межу інформаційного вибуху, осмислили важливість отримання та володіння інформацією та зараз живемо в еру створення та втілення у практично всі сфери нашого життя новітніх iнформацiйних технологій, які є, як визначив академік В.Н. Глушков "процесами пов'язаними з переробкою інформації". Саме інформація, яки є змістом освіти та iнформацiйнi технології, які сприяють впровадженню цього змісту, використовувалися та використовуються в навчально-виховному процесі спрямованому на розвиток особистості.

Формування світогляду, моралі, естетичної культури починається з раннього дитинства, коли малюк навчається спілкуватися та вивчає оточуюче середовище через рiзнi iнформацiйнi джерела: телевізор, радіо, книжки тощо. Нова інформація впливатиме на його розвиток впродовж всього життя, значну та важливу частину якого він проведе у школі, де велику роль відіграє навчальне середовище, яке визначається iнформацiйним наповненням. Важливість відповідності отриманої інформації середовищу безсумнівна. Саме вона впливатиме на формування особистості учнів, розвиток їх інтелекту, вмінь та здібностей.

Об'єм наукової інформації, в тому числі i педагогічної, кожні п'ять років зростає вдвiчi. Склалася ситуація, коли майже 95% всієї наукової інформації залишається не використаною. Причина перш за все полягає в обмеженій швидкості переробки інформації людським мозком (десь приблизно 50 батов в секунду). Окрім того існує ряд так званих iнформацiйних бар"єрiв (язикових, географічних, політичних, історичних, вікових, культурних, соціально-психологічних, професійних, органiзацiйних тощо). Виникає ситуація, яка в умовах "інформаційного вибуху" вчений відчуває "iнформацiйний голод".

Все вище назване є ознаками "інформаційної кризи" подолання якої - це комплексна соціальна проблема сучасної науково-технічної революції. Вона включає в себе i розвиток здібностей людини сприймати та перероблювати інформацію, i створення вiдповiдних технічних засобів використання інформації, i подальше удосконалення соціальних відносин.

Таким чином сучасність ставить перед наукою завдання вивчення та використання iнформацiйних процесів в різних сферах життя, що безпосередньо стосується освіти, вважаючи, що подальший прогрес неможливий без оптимальної організації процесів руху інформації особливо в цій сфері.

Ставлячи на меті виховання майбутнього громадянина демократичної європейської держави України, саме освіта повинна отримувати та використовувати всі необхiднi для її подальшого розвитку сучасні наробітки не тільки українських освітян, але й колег інших європейських держав.

Ретельний вiдбiр та аналіз науково-педагогічної інформації допоможе запобігти механічному та сліпому запозиченню досвіду зарубіжної школи та впровадженню iнновацiйних навчальних технологiй без урахування особливостей та потреб Української освiти.

Проте, немає сумнiву, що вивчення свiтового педагогiчного досвiду потрiбне для успiшного досягнення найкращих здобуткiв педагогiчної науки, виходу на свiтовий рiвень її розвитку, наближення до iдей гуманiзацiї та демократизацiї навчально-виховного процесу, пошуку нових форм та методiв навчання та виховання.

Незважаючи на значнi зусилля iз створення бiблiографiчної, реферативної, iнформацiйної служби взагалi, iснуюча органiзацiя наукової дiяльностi не має ще ефективного наукового фiльтра, який би забезпечив дослiдника всiєю необхiдною для нього iнформацiєю та звiльнив вiд непотрiбної псевдо iнформацiї.

Цьому сприятиме налагодження чiткої системи науково-аналiтичної педагогiчної iнформацiї, створення iнформацiйно-реферативних та аналiтичних служб, освiтянських мереж, якi власне i є iнновацiйними iнформацiйними технологiями, що i будуть спрацьовувати як фiльтри.

Спрямованiсть розвитку української держави до iнтеграцiї в спiльну Європу, вимагає вiд українських педагогiв бiльш уваги придiляти досягненням, iнновацiям та процесам, якi вiдбуваються в системах освiти європейських країн, знати та володiти новiтнiми iнформацiйними технологiями, якi використовуються в європейських школах. Виховання учнiв в дусi iнтеркультурностi, демократiї, толерантостi допоможе їм стати насправдi громадянами Європи та вiльно почувати себе на її теренах.

ХХI столiття ставить перед європейською освiтою певнi цiлi, якi повиннi сприяти створенню єдиного європейського простору, формуванню "європейської ментальностi" та європейської громадянськостi поряд iз громадянськiстю нацiональною. Вiдбувається унiверсиалiзацiя та стандартизацiя європейських знань, якi б надавали молодi рiзних нацiй та народiв усвiдомлення її належностi до єдиної європейської культури.

Таку полiтику спiльної, об"єднаної Європи вже багато рокiв проводять бiльшiсть європейських країн. Вагомий вклад в розвиток систем освiти європейських країн вносять такi поважнi мiжнароднi органiзацiї як Рада Європи та Європейський Союз, яких об'єднує спiльне бажання зближення, допомоги та спiвпрацi мiж всiма європейськими народами, створенню єдиного європейського простору.

Без сумнiву вони мають вплив на розвиток систем освiти в європейських країнах. Їх робота у цьому напрямку спрямована на розповсюдження необхiдної iнформацiї, формування напрямкiв та прiоритетiв у розвитку систем освiти, проведенню та орiєнтацiї iнформацiйних освiтянських потокiв серед країн Європи через дiяльнiсть мiжнародних iнформацiйних мереж з проблем освiти. Постiйна дiяльнiсть таких мереж не тiльки допомагає освiтянам європейських країн отримати та впровадити на мiсцях необхiдну iнформацiю, але й залучити учнiв до iнтерактивної дiяльностi через комп'ютернi шкiльнi мережi, якi давно стали звичайним явищем в школах Європи.

Освiтянськi європейськi мережi не обмежуються у своїй дiяльностi тiльки накопиченням та розповсюдженням педагогiчної iнформацiї, вони мають досить рiзноманiтнi форми своєї дiяльностi, як то проведення проектiв та програм у сферi освiти, видання загальних аналiтичних звiтiв та бюлетенiв, проведення конференцiй, семiнарiв та конкурсiв тощо.

Функцiю з систематизацiї, збору, аналiзу та розповсюдження освiтянської iнформацiї в країнах Європейського Союзу та Ради Європи виконують такi вiдомi мiжнароднi iнформацiйнi центри та мережi як EURYDICE (iнформацiйна мережа з питань освiти Європейського Союзу), EUDISED (Європейськi документацiйнi та iнформацiйнi системи для освiти), CEDEFOP (Європейський центр з розвитку професiйної пiдготовки) та iншi.

Як правило, майже всi цi мережi розпочинали свою дiяльнiсть на базi вже сформованих та працюючих iнформацiйних освiтянських центрiв, якi в свою чергу були створенi згiдно законодавчих актiв та мiжнародних конвенцiй, що приймалися на засiданнях вiдповiдних комiтетiв та департаментiв Європейського Союзу та Ради Європи.

Наприклад, EUDISED - European Documentation and Information System for Education (Council of Europe) - Європейська система з документацiї та iнформацiї для освiти), яка створена Радою Європи майже тридцять рокiв тому з метою пiдтримки та розвитку напрямкiв освiти шляхом збору та розповсюдження iнформацiї з наукових дослiджень та розробок у системах освiти країн Європи. Вона об"єднує тридцять двi країни Європи. Робота всiєї мережi регулюється єдиними для всiх її учасникiв законами. За всi цi роки вже сформована база даних з таких напрямкiв: викладання та перепiдготовка вчителiв; навчання; принципи створення систем освiти; системи освiти; адмiнiстрування в освiтi; оцiнювання; змiст освiти; соцiальнi науки тощо.

Форми та напрямки роботи мережi не обмежуються тiльки накопиченням iнформацiї та передачi її через комп"ютерну мережу. ЄУДiЗД, наприклад, проводить роботу з видавничої дiяльностi:

iнформацiйного бюлетеню чотири примiрники на рiк, в якому освiтлюється близько 250 звiтiв з завершених або вже впроваджених наукових проектiв в освiтi. iнформацiя надається у виглядi друкованої продукцiї та заноситься до бази даних мережi;

Європейського щорiчного збiрника з наукових дослiджень в освiтi, який видається кожного грудня приблизно у 2000 примiрникiв дев"ятьма рiзними мовами.

Пiдроздiли Ради Європи, вiдповiдальнi за освiту, вважають, що науковi дослiдження в освiтi - це вагомий елемент у формулюваннi освiтянської полiтики, впровадженнi iнновацiйних напрямкiв, пiдтримки розвитку та оновлення систем освiти країн Європи. Для тих, хто приймає рiшення в галузi освiти, вони допомагають обрати саме тi шляхи та напрямки розвитку систем освiти, якi притаманнi саме їх країнам, виключаючи можливiсть дублювання вже ранiше впроваджених та опробованих iншими країнами.

З цiєю метою в кожнiй з тридцяти двох європейських країн, що входять до мережi, створенi Нацiональнi Агенцiї якi повиннi збирати iнформацiю з наукових дослiджень в освiтi, що проводяться в цих країнах. Вони повнiстю несуть вiдповiдальнiсть за збiр та створення бази даних з науково-дослiдницьких проектiв з питань освiти в своїх країнах, заповнюють вiдповiднi форми (iнформацiя може надаватися як в друкованому виглядi так i на дискетах або CD дисках), де освiтлюються науково-дослiдницькi проекти та роботи, та направляють їх до iнституту з дослiджень в освiтi в Нiдерландах, який перевiряє та видає цю iнформацiю. Пiсля видання iнформацiї вона заноситься до комп"ютерiв у базу даних iталiйської агенцiї Бiблiотеки з педагогiчної документацiї у Флоренцiї. Європейська Агенцiя, Фраскаттi, iталiя, де цi даннi оброблюються та стають доступними для кожного бажаючого. Цей щорiчний збiрник друкується у Мюнхенi, Нiмеччина.

Ще однiєю з найвiдомiших мiжнародних iнформацiйних освiтянських мереж є EURYDICE (The Educational Information Network in the European Community) - Освiтянська iнформацiйна мережа створена Європейським Союзом, який придiляє особливу увагу освiтi, її розвитку та напрямкам, вiддаючи їй прiоритети.

Враховуючи рiзноманiтнiсть систем освiти європейських країн Європейський Союз вважає, що саме ця рiзноманiтнiсть i є культурним багатством кожної окремої країни, краще розумiння особливостей та самобутностi кожної країни веде до плiдної взаємоспiвпрацi та створенню взаємного європейського простору, що можливо лише завдяки володiнню та поширенню необхiдної iнформацiї стосовно будь-яких аспектiв систем освiти.

Саме для цього була створена i працює по цей час Освiтянська iнформацiйна мережа ЄУРИДАЙС.

Першочерговим завданням створення її був обмiн досвiдом з питань освiти та освiтянської полiтики на нацiональному рiвнi та рiвнi Європейського спiвтовариства, що повинно, як вважають освiтяни Європи, сприяти змiцненню спiвпрацi мiж членами-країнами Європейського Союзу.

Пiсля узгодження та ухвалення мiнiстрами європейських держав у 1976 роцi програми дiяльностi та спiвпрацi в сферi освiти виникла необхiднiсть у створеннi освiтянської мережi, яка б допомогла та прискорила обмiн такою iнформацiєю, а також сприяла б подальшому розвитку та спiвпрацi в освiтянських наукових дослiдженнях. Це спричинило затвердження у 1990 роцi Резолюцiї з приводу створення мережi ЄУРИДАЙС як принципового iнструменту для забезпечення освiтянською iнформацiєю країн як на нацiональному так i на рiвнi Європейського Союзу.

Спочатку у кожнiй країнi, яка бажала спiвпрацювати з мережею були створенi Нацiональнi вiддiлення для участi в її роботi, а потiм - Європейське вiддiлення ЄУРИДАЙС, яке i по цей час координує та пiдтримує роботу мережi, забезпечуючи адмiнiстративну та технiчну пiдтримку.

Бiльшiсть Нацiональних вiддiлень вiдносяться безпосередньо до Мiнiстерств освiти своїх країн або мають тiснi зв"язки з ними. Кожне Нацiональне вiддiлення очолює Голова, який координує роботу на мiсцях та двiчi на рiк зустрiчається з Головою Європейського вiддiлення ЄУРИДАЙС Європейської Комiсiї.

Така дворiвнева органiзацiя дiяльностi забезпечує взаємну спiвпрацю на основi дiалогу та обмiну досвiдом мiж освiтянами європейських країн. Форми дiяльностi мережi досить рiзноманiтнi:

створена база даних з систем освiти країн-членiв Європейського Союзу - ЄУРИДОС, яка постiйно оновлюється Нацiональними вiддiленнями та фiнансово пiдтримується Європейською Комiсiєю;

постiйно проводиться робота з освiтянських проектiв та програм, iнiцiйованих Європейським Союзом;

на основi порiвняльного аналiзу ЄУРИДАЙС надає повну та рiзноманiтну iнформацiю з розвитку систем освiти європейських країн та видає збiрки з цих проблем.

Такi форми дiяльностi мережi є необхiдними та дуже важливими для тих, хто розробляє та створює законодавчу освiтянську базу. Постiйно та вчасно отримана iнформацiя має значення для подальшого визначення та формування напрямкiв розвитку систем освiти їх країн.

Можна констатувати, що рiвень iнформацiйних зв"язкiв вiдображає рiвень розвитку самого суспiльства. Рiвень соцiально-економiчного розвитку країни визначає здiбнiсть суспiльства та його пiдсистем сприймати, зберiгати та накопичувати новi iдеї та використовувати їх з метою прогресу.

Ще до сьогоднi в Українi значно обмежений доступ до бази даних цих мiжнародних освiтянських мереж. Без всякого сумнiву нашi науковцi, якщо вони мають таку можливiсть, спiлкуються та обмiнюються досвiдом iз своїми зарубiжними колегами, але в основному це стосується тих, хто живе та працює у великих мiстах України. Нажаль не всi вчителi та працiвники освiти мають можливiсть отримати iнформацiю з iнтернету в необхiдному для них обсязi, з причини вiдсутностi зв"язку з цiєю мережею, та швидко отримати iнформацiю вiд своїх українських колег з причини вiдсутностi iнформацiйної педагогiчної мережi в Українi. Це досить важливе питання особливо в перiод реформування української освiти, коли сам процес реформування повинен проходити досить швидко. Однiєю з причин гальмування або нерозумiння освiтнiх реформ є вiдсутнiсть швидкого розповсюдження необхiдної iнформацiї у повному її обсязi.

Дуже важливим є проведення освiтянських реформ у загально-європейському напрямку розвитку освiти, а саме вiн формується завдяки роботi iнформацiйних освiтянських мереж, якi дають можливiсть постiйно отримувати та аналiзувати прiоритети, напрямки та шляхи розвитку освiтянських систем європейських країн.

Є очевидним необхiднiсть створення iнформацiйної освiтянської мережi в Українi, яка б охоплювала не тiльки мiнiстерства, вiдомства та престижнi навчальнi заклади, але й бiльш широке коло освiтян України.

Освiтяни, якi зацiкавленi в спiлкуваннi з мережами ЄУРИДАЙС та ЄУДiЗД, мають можливiсть отримувати iнформацiю через комп'ютерну систему мережi iнтернет. (iнтернет адреси: EURYDICE - http://www.eurydice.org/; EUDISED - http://linux. bdp. fi. it/)

Сьогоднi iнформацiя вiдiграє важливу роль у всiх сферах суспiльного життя - економiчнiй, полiтичнiй, освiтянський. Сучаснi знання та iнформацiя, що постiйно оновлюється, є важливим чинником та рушiєм економiки, полiтики, культури, освiти, громадянської сфери суспiльства.

У динамiчному свiтi цiннiсть iнформацiї пiдвищується зi збiльшенням швидкостi та ефективностi її передачi.

Розбудова iнформацiйного простору розширює можливостi спiлкування людей, володiння мовами мiжнародної комунiкацiї, зв'язкiв мiж країнами та континентами для обмiну iнформацiєю, сприяє поширенню знань та досягнень сучасної цивiлiзацiї. Новiтнi iнформацiйнi технологiї значно впливають на сучасну молодь, створюється широкий iнформацiйний простiр, де формуються цiнностi, свiдомiсть особистостi.

Сьогоднi актуальним для освiтян є питання впровадження новiтнiх iнформацiйних технологiй в навчально-виховному процесi. Засоби масової iнформацiї вiдiграють важливу роль у життi школярiв, їх вплив на навчально-виховний процес, зокрема, забезпечення науково-методичною iнформацiєю та матерiалами з вiтчизняних та мiжнародних iнформацiйних джерел, є значним. Бiльшiсть освiтянських джерел iнформацiї мають сприяти розвитку навчально-виховного процесу та допомагати системi освiти на шляху до виховання соцiального, духовного, морального потенцiалу особистостi. Засоби iнформацiї сьогоднi повиннi стати однiєю з форм забезпечення навчально-виховного процесу в загальноосвiтнiй школi, та впливати на виховний процес, процес отримання знань. iнформацiйний простiр впливає на психологiю людини та дитини. Неможливо розглядати надання iнформацiї як простий процес передачi фактiв, певних знань та вiдомостей про подiї. Функцiї iнформацiї, особливо в системi освiти, носять виховний, навчально-пiзнавальний характер.

Рiвень iнформацiйної пiдтримки залежить вiд професiйної компетенцiї вчителiв, незалежного та критичного вiдношення студентiв. На нашу думку, iнформацiйна пiдтримка включає: по-перше, наявнiсть iнформацiї, по-друге, володiння iнструментами доступу до iнформацiї в процесi навчання.

Сучасна школа потребує повного забезпечення доступу до iнформацiї та комунiкацiйних потреб на навчальному рiвнi. Важливою є та iнформацiя, яку дитина отримує безпосередньо в школi.

Досвiд зарубiжних країн свiдчить, що сучаснi технiчнi засоби навчання та їх ресурси спрямованi на розширення обмiну iнформацiєю та налагодженню мiжнародних зв'язкiв. Прикладом цього є проект, що був започаткований на початку 90-х рокiв Радою Європи та Центром освiти i засобами зв'язку пiд назвою "Факс-програма". Проект надав можливiсть розширити мiжнароднi зв'язки та обмiн iнформацiєю з сучасними школами рiзних європейських країн та України. Метою проекту є надання молодi знань, майстерностi та допомоги у формуваннi вiдношення до важливих проблем європейської спiльноти у майбутньому, пiдготувати молодь до навчання у вищих навчальних закладiв, мобiльно та ефективно працювати в багатомовному та багатокультурному суспiльствi.

Даний проект є європейською освiтньою програмою, яка пiдтримує школярiв Європи у використаннi ресурсiв Мас-медiа на мiжнародному рiвнi, та надає можливiсть видавати багатомовнi "Факс-газети", що сприяють джерелом розповсюдження iнформацiї.

Як координоване пiдприємство, програма має часовi рамки та технiчну пiдтримку, широко реалiзуючи поставлену мету - пiдтримку молодi у наданнi новин для мiжнародної газети у школi, Факс-програма допомагає набувати досвiд та розвиток.

Проект "Факс-програма" iснує завдяки зусиллям багатьох мiжнародних органiзацiй, а саме департаменту Мiнiстерства освiти, Центру вивчення мас-медiа Посольства Францiї, департаментам культури, шкiл та мiсцевої влади. Програма включає одержання iнформацiї в школi, з метою публiкацiї та розповсюдження мiжнароднi газети, обмiну iнформацiєю.

"Факс-програма", виникла наприкiнцi 20 столiття, коли почали розповсюджуватися новi технiчнi засоби навчання, наприклад, використання факсiв у навчальних цiлях. Ранiше, це були навчальнi фiльми, вiдео та аудiо касети, використання проектору як технiчного засобу навчання. Французька школа має свої давнi традицiї щодо видання шкiльної газети своїми силами використовуючи технiчнi засоби навчання. У минулому столiттi вiдомий французький педагог Селестен Френе з метою надання школярам професiйних навичок, а також гармонiйного розвитку особистостi її творчих здiбностей започаткував видання шкiльної газети у шкiльнiй типографiї. Дiти самостiйно писали матерiали до газети та друкували її на типографських верстатах. І це надало можливiсть видавати та розповсюджувати iнформацiю мiж школами в серединi країни та за її межами.

Оригiнальнiсть iдеї використання Факс апаратiв полягає у видавництвi шкiльної газети, що сприяє мобiльностi, ефективностi, надiйностi та, головне, iдентичностi документу та його корисностi. Школи обмiнюються конкретною, оригiнальною продукцiєю, досвiдом та корисною iнформацiєю з використанням технiчних засобiв навчання у школi. Перша молодiжна факс-газета була видана у школi № 89 у мiстi Реннес, Францiя спiльно з дирекцiєю Центру освiти i засобiв зв'язку, Мiнiстерством освiти Францiї. Вона була заснована за допомогою новiтнiх технологiй, як засобiв виробництва та обмiну iнформацiї з використанням факсу, як засобу нових технологiй у сферi освiти.30 команд школярiв середнiх школ країн Європи пiдтримували зв'язок зi школою № 89 у Реннес, Францiя i спiвпрацювали у видавництвi "Першої молодiжної Факс-газети". Вчителями шкiл у 12 рiзних країнах Європи було засновано Центр освiти та засобiв зв'язку. До даного педагогiчного експерименту було залучено видавництва європейських шкiльних газет, асоцiацiї молодих журналiстiв та європейськi молодiжнi асоцiацiї. Перша європейська молодiжна Факс-газета стала яскравим результатом, спiльної працi. Проект розвивався швидко: факс-програма почала дiяти у Францiї, потiм розповсюдилась в iншi європейськi країни.

Теми перших видань мали назви "Факс-день" та "День у життi школяра середньої школи". Шкiльнi команди мiста Реннес та рiзнi європейськi команди, якi працювали вiд самого початку за допомогою спецiалiстiв, досягнули спiльної мети. Перша факс-газета була надрукована та доставлена до школи №89, а потiм розповсюджена факсом по всiй Європi. Теми, якi вибиралися учнями, зосереджувалися переважно на повсякденному життi молодi, шкiльному життi, дискусiях на рiзноманiтнi теми, використаннi нових iнформацiйних технологiй. Розглядалися такi питання як: Чому ми у школi? Молодь i спадщина: вiдношення до європейської культури; друга рiчниця Факс школа та свiт бiзнесу. Наша Європа; мас-медiа та комунiкацiя у школi; зустрiч у Європi, мовнi проблеми та багато iнших тем, що цiкавили учнiв. В цiй молодiжнiй газетi, яку молодь самостiйно видала та розповсюджувала по всiєї Європi у навчальних цiлях, освiтлювалися новини, збиралась рiзноманiтна iнформацiя та вносилась до баз даних. Школярi намагалися вдосконалити процеси iнформацiйної обробки, реклами та друку.

Факс-газета видавалася на 28 мовах. Кожна iз сторiнок газети була двомовною, надрукована на двох мовах: державнiй та iноземнiй. Учасники проекту отримували зразок, демонструючи, як має бути оформлена кожна сторiнка, зокрема, включаючи двi рiзних мови. Керуючись стандартами розташування матерiалу на двох мовах (назва, вступ, пiдзаголовок, заголовок, резюме), учнi зберiгали певнi традицiї, що iснували в свiтi видавцiв.

До роботи у Факс-програмi були залученi бiльш нiж 400 редакцiйних команд 5.000 молодих людей iз 40 рiзних країнах, 30 видань спiвпрацювали в нiй.

Структурно Факс-програма включає такi компоненти:

Органiзацiйнi: проект, команду, навчальну роботу та роботу з засобами масової iнформацiї, професiоналами та журналiстами.

Видання газети: мережа кореспондентiв; учбовi заклади; керiвники: вчителi та журналiсти.

Дослiдна робота: пошук iнформацiї; концептуалiзацiя; європейськi зв'язки; навчальний змiст теми кожного видання.

Головними цiлями медiа-навчання, є надання можливостi учасникам зрозумiти дiйснiсть, усвiдомити що таке "мас-медiа", яке сприятиме формування нашого бачення свiту. Це допомагає розвивати критичне ставлення до змiсту iнформацiї, що розповсюджується мас-медiа. Виробництво газет це кульмiнацiя логiчної послiдовностi дiй, якi включають в себе поняття, навчання та активну практику.

У тi роки, коли зароджувалися такi програми, вони були досить актуальним серед обмiну iнформацiєю. Сьогоднi застосування факсiв у навчально-вмховному процесi зменшилось, але iдея видання Факс-газет не втратила в обмiнi мiж школами оригiнальнiсть та ефективнiсть. З зростанням технiчного прогресу впроваджуються новi вдосконаленi засоби мiж обмiном шкiльної iнформацiї, такi як, iнтернет, Електрона пошта, Чати.

Факс надав можливiсть молодi виробляти та обмiнюватися новинами, набувати навички у користуваннi технiчних засобiв. Це сприяє дослiдженню та удосконаленню знань у сферi виробництва преси.

Зарубiжна школа володiє великим досвiдом впровадження iнформацiйних технологiй у навчально-виховний процес. Цi новi можливостi, можуть бути корисними та використовуватися в школах України.

Використана література

1. Дрожжинов В., Широков Ф. Европейский путь построения информационного общества // http://pcweek.ru/ year1998/n47 /cp1251/reviews/chapt1. htm

2. Тапскотт, Дон. Электронно-цифровое общество. - К., 1999. - С.4.

3. Тоффлер Э., Тоффлер Х. Создание новой цивилизации. Политика третьей волны. За: Alvin and Heidi Toffler. Creating a New Civilization. The Politics of the Third Wave. - Atlanta, 1995 // http://www.freenet. bishkek. su/jornal/n5/JRNAL511. htm

4. Тапскотт, Дон. Электронно-цифровое общество. - К., 1999. - С.11.

5. Петров С.Т. Информационное Общество: На пути к информационному государству // http://www.iis.ru/infosoc/emag. nsf/ PA/4b29b07b0987 dfbdc32568f6002d5ab2

6. Алексеева И.Ю. Возникновение идеологии информационного общества. http://www.iis.ru/events/19981130/alexeeva.ru.html

7. Див.: Bell D. The Сoming of Post-industrial Society. A Venture in Social Forecasting. - N. Y., 1973.

8. Информационное Общество: На пути к информационному государству // http://www.iis.ru/infosoc/ emag. nsf/BPA/4b29b07b0987 dfbdc32568f600 2d5ab2 26, август 2000 // http://www.beafnd.org

9. Зарубежный опыт развития отраслей информационных технологий. Фонд “Бюро экономического анализа", Информационно-аналитический бюллетень, № 5