Використання комп’ютера для вивчення теми "Людина серед людей" на прикладі курсу "Навколишній світ" у початковій школі

Курсова робота

з теми: «Використання комп'ютера для вивчення теми «Людина серед людей» на прикладі курсу «Навколишній світ» у початковій школі»

Зміст

Розділ 1. Особливості вивчення теми «Людина серед людей» на прикладі курсу «Навколишній світ» у початковій школі

1.1 Методична система вивчення теми «Людина серед людей» на прикладі курсу «Навколишній світ» у початковій школі

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для теми «Людина серед людей» на прикладі курсу «Навколишній світ» у початковій школі

1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів

Розділ 2. Конспекти уроків з теми «Людина серед людей» на прикладі курсу «Навколишній світ» із використанням комп'ютерних дидактичних засобів

Розділ 1. Особливості вивчення теми «Людина серед людей» на прикладі курсу «Навколишній світ» у початковій школі

1.1 Методична система вивчення теми «Людина серед людей» на прикладі курсу «Навколишній світ» у початковій школі

Курс “Громадянська освіта” продовжує суспільствознавчу складову початкової освіти і спрямовується на соціалізацію особистості молодшого школяра, його громадянське зростання.

Змістове наповнення курсу зосередить учня на усвідомленні суті взаємовідносин людини і суспільства, набутті демократичних цінностей, адекватному випробовуванні різноманітних соціальних ролей, засвоєнні еталонів поведінки.

Мета курсу - сприяти формуванню у малого українця потреби до пізнання світу та людини в ньому як соціальної і біологічної істоти; засвоєнню духовних цінностей у різноманітних сферах: пізнавальній, моральній, діяльнісно-вольовій, емоційній, естетичній, комунікативній; вихованню патріотизму, поваги до Української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення України як демократичної заможної держави; створенню теоретичної бази для інтелектуального розвитку молодших школярів.

Цей курс також зумовлює передумови для усвідомленого сприйняття і засвоєння соціальних та морально-правових норм, історичних, національно-культурних традицій українського народу.

Розвивальний аспект змісту предмета передбачає формування досвіду творчої діяльності учнів, розвиток загальнопізнавальних, організаційних, контрольно-оцінних умінь; оволодіння узагальненими способами дій; моделювання культурних і статево-рольових стандартів поведінки в різних ситуаціях; розвиток активного пізнавального ставлення до природного та соціального оточення; пізнання школярами своїх можливостей.

Найважливішим виховним аспектом є формування у молодших школярів найбільш значущих для українського народу цінностей: патріотизм, державотворчість, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага; виховання в дитини свого власного "Я", віри у свої сили, талант, здібності; виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної бережливо ставитися до природи, світу речей, самої себе, інших людей, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Зміст програми, крім перелічених, містить знання, що сприяють розвитку мислення дитини, спостережливості, самостійності, активності. А також особистісні знання, які виражають ставлення до отримуваних знань, створюють міжсуб'єктність спілкування у процесі пізнавальної, комунікативної діяльності, виявляються у переживаннях, смислотворчості учнів і є потужним джерелом мотивації їхнього навчання.

Оскільки зміст курсів, об'єднаних предметом "Я і Україна", об'єктивно має міжпредметний характер, у їх конструюванні важливо було забезпечити самостійне значення, оригінальність, яка 6 не дублювала соціального й науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів.

Водночас він мусить стати ядром виховного впливу на особистість дитини і бути органічно пов'язаним з системою знань, які передбачені іншими дисциплінами, програмою позакласної діяльності, що забезпечить різнобічність та перспективність навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

Тематична організація змісту передбачає 5 тем: "Людина"; "Людина серед людей"; "Правила життя в суспільстві"; "Культура"; "Громадянські права та обов'язки".

Особливо важливого значення у дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу надається зв'язку його з життям, оскільки обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення і аналізу життєвих вражень - цієї головної чуттєвої опори набутих знань. Це ж стосується принципу поєднання методів і прийомів навчання - він передбачає активне та свідоме нагромадження, а відтак - і узагальнення вражень з різних джерел, доцільну організацію самостійної і пошукової діяльності учнів.

Розглянемо систему тем і прослідкуємо місце нашої теми в загальній системі.

3 клас. Людина

Людина - частина природи. Що відрізняє людину від тварини (мислення, мова, праця).

Розвиток людини після народження.

Навчання як складова життєвого успіху.

Вчимося вчитися (планування робочого часу; тренування волі, уваги, зосередженості; досягнення успіху; раціональні прийоми запам'ятовування).

Людське "Я".

Зовнішність людини.

Вияви характеру.

Прагнення до самостійності.

Людина серед людей

Сім'я. Основні обов'язки в сім'ї.

Шанобливе ставлення до старших.

Школа. Історія школи. Збереження традицій.

Правила поведінки в громадських місцях.

Вимоги до товаришування, спільної гри, праці, навчання в групах, у класі.

Людські чесноти. Ввічливість. Щедрість. Доброта. Працьовитість.

Прагнення до вироблення цих якостей.

Переваги добрих вчинків. Розбір конкретних ситуацій.

Правила життя в суспільстві

Основні правопорушення, поширені серед дітей.

Уміння відповідати за свої вчинки.

Розв'язання прогностичних задач "Що буде, якщо...".

Культура

Участь у проектах "Родом з України" або "Славетні українці", "Пам'ятки культури рідного краю".

Відвідування музеїв, виставок, інших об'єктів культури.

Підготовка й участь у святкуванні народних свят.

Дослідження змісту свят.

Громадянські права та обов'язки

Подорож картою України (особливості господарської діяльності, традицій, національного одягу тощо).

Відзначення державних свят. Дослідження їх змісту.

Найбільші міста.

Особливості господарської діяльності людей у різних регіонах.

Створення карти основних історичних пам'яток України.

Основні навчальні досягнення на кінець року

Учні повинні знати:

· назву держави, її столицю;

· основні правила поведінки в громадських місцях;

· основні взаємозв'язки в соціальному житті (між вчинком і наслідком; порушенням правил і відповідальністю; роль народних традицій у збереженні культури).

Учні повинні мати уявлення про:

· найпростіші права та обов'язки дитини;

· історичні пам'ятки свого краю;

· основні заняття населення свого краю.

Учні повинні вміти:

· визначати взаємозв'язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім;

· аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їхнаслідки;

· виконувати правила поведінки в соціальному оточенні,оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення;

· орієнтуватись на народні традиції у ставленні до менших і старших.

4 клас. Людина

Неповторність кожної людини.

Життя - найвища цінність.

Неприпустимість заподіяння будь-якої шкоди собі й іншим.

Людське "Я".

Історії досягнень людини в науці, спорті, мистецтві (на вибір учителя і учнів).

Обговорення можливостей досягнення успіху.

Людина серед людей

Культура поведінки.

Взаємодія людей в сім'ї, школі, на вулиці.

Обговорення різноманітних ситуацій.

Правила поведінки в гостях.

Уникнення конфліктів з іншими людьми.

Людські чесноти:

Дружелюбність.

Милосердя.

Поступливість.

Наполегливість.

Відповідальність. Прагнення до вироблення цих якостей.

Правила життя в суспільстві

Основні правопорушення серед дітей. Юридична відповідальність за правопорушення. Моделювання різних соціальних ролей (учень - вчитель - директор школи - продавець - екскурсовод - водій.

Культура

Створення динамічної галереї живопису. Наприклад, ілюстрації з картин Катерини Білокур, вироби народних майстрів краю.

Участь у відзначенні пам'ятних дат. Розробка сценарію, виступи.

Культура поведінки під час свят; ставлення до пам'яток культури, архітектури, народного мистецтва.

Громадянські права та обов'язки

Ознайомлення з основними громадянськими правами та зв'язками.

Українська державна мова.

Основні символи держави.

Турбота кожного про довкілля, культурну спадщину.

Взаємні обов'язки батьків і дітей.

Основні навчальні досягнення на кінець року

Учні повинні знати:

· національно-державну символіку України;

· правила поведінки в школі, в громадських місцях;

· найпростіші права та обов'язку дитини в сім'ї, в школі;

· історичні пам'ятки свого краю;

· основні взаємозв'язки в соціальному житті (між вчинком і наслідком; порушенням правил і відповідальністю; роль народних традицій у збереженні культури).

Учні повинні мати уявлення про:

· найпростіші права та обов'язки дитини, загальновизнані права людини (рівноправність людей» право кожної людини на життя, на працю, на вільний вибір роботи, на відпочинок і дозвілля; право на захист материнства і дитинства; право на освіту);

· права людини в традиціях українського народу;

· основні заняття населення рідного краю;

· охорону і збереження здоров'я людини;

· свій родовід.

Учні повинні уміти:

· дотримуватися основних правил раціональної організації праці учнів; правил поведінки учня;

· самостійно відтворювати інформацію у логічній послідовності;

· спільно працювати в парі, невеликій групі, колективі;

· аналізувати та обґрунтовувати свої дії, передбачати їх наслідки;

· дотримуватися правил поведінки в соціальному оточенні, оцінювати приклади позитивного й негативного ставлення;

· орієнтуватися на народні традиції у ставленні до менших і старших.

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для теми «Людина серед людей» на прикладі курсу «Навколишній світ» у початковій школі

Сучасні реалії обумовлюють часткову заміну традиційних засобів навчання новими ІКТ. Використання Інтернету, різних комп'ютерних програм дозволяє одержувати різноманітну текстову, позатекстову, візуальну, звукову і динамічну інформацію. Мультимедійні технології дозволяють об'єднувати різні форми інформації, не тільки вибудовувати матеріал у вигляді лінійної послідовності, але і створювати можливість нелінійного переміщення між частинами матеріалу.

«Навколишній світ» -- це один з тих шкільних предметів в яких використання інформаційно-комунікаційних технологій допомагає активізувати всі види навчальної діяльності молодшого школяра, а саме:

Ш вивчення нового матеріалу -- демонстрація на моніторах комп'ютерів або на спеціальному екрані високоякісних ілюстрацій; імітація, реконструкція і моделювання основних природних процесів;

Ш підготовка і перевірка домашнього завдання -- закріплення матеріалу з виконанням практичних завдань;

Ш самостійна робота -- робота з індивідуальним завданням на комп'ютері;

Ш перевірні і контрольні роботи за матеріалом, що вивчається;

Ш позакласна робота -- віртуальні екскурсії, моделювання, зацікавлення, ігри тощо.

Застосування ІКТ в природничій та суспільствознавчій освіті, молодших школярів зокрема, дає наступні переваги:

1. Економія часу. Вчителю не потрібно буде вимальовувати на дошці схеми і моделі, малюнки тощо. Учні зможуть швидше перемикатися з однієї форми навчання на іншу (наприклад, вслід за поясненням матеріалу спробують самостійно виконати певні завдання на комп'ютері), що дозволить вчителю пояснити на уроці більше матеріалу.

2. Можливість автоматизованої перевірки знань учнів. Практичні роботи і тестові завдання для школярів. Перевірка завдань при комп'ютерному навчанні проводиться автоматично.

Напрями використання комп'ютера у навчально-виховному процесі визначаються загальними і спеціальними педагогічними і дидактико-методичними задачами. Переваги засобів нових інформаційних технологій навчання можуть виявлятися тільки у тому випадку, коли ці засоби органічно поєднуються з традиційними засобами, органічно вписуються у існуючі організаційні форми навчання, доповнюючи систему засобів навчання.

Визначення місця засобів НІТ у навчальному процесі досить просто виконати, якщо розглядати конкретний засіб навчання з точки зору можливостей, які можуть бути реалізовані з його використанням і які неможливо реалізувати з використанням традиційного засобу навчання. Перш за все повинна бути проаналізована та оцінена ступінь відповідності педагогічного програмного забезпечення (ППЗ) загальнодидактичним вимогам та вимогам методики навчання конкретної навчальної дисципліни. Така оцінка вже виконана для деяких педагогічних програмних засобів на етапі проведення апробації у навчальному процесі (або допуску до апробації шляхом експериментальної експлуатації). Частині програмних засобів за результатами експертизи надано відповідні грифи МОН України. Такі програмні засоби постачаються у складі НКК або можуть бути придбані окремо.

Для визначення доцільності використання певного ППЗ у навчально-виховному процесі оцінюється придатність програмного забезпечення для використання при класно-урочній організаційній формі навчання, інших формах навчання. Визначається тип уроку, на якому може бути використаний ППЗ (урок засвоєння нових знань; формування умінь, навичок; застосування вмінь, навичок; узагальнення, систематизації вмінь, навичок; перевірки, визначення рівня навчальних досягнень, корекції знань, умінь, навичок; комбінований).

Критерієм доцільності придбання, розробки та застосування певного ППЗ може бути, з певними застереженнями, кількість уроків, розділів, тем, на яких може бути використаний ППЗ. Використання ППЗ на певному етапі навчання (на певному уроці) визнається доцільним, якщо забезпечується:

а) вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання;

б) неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об'єктів (оригіналів у природних умовах, оригіналів у штучних умовах, модельних еквівалентів оригіналів - фізичних моделей);

в) недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних та динамічних), знакових моделей.

Деталізація форм і способів застосування ППЗ і визначення його придатності для використання у навчальному процесі може виконуватись шляхом аналізу можливих організаційних форм навчальної діяльності учнів та етапів навчання із застосуванням конкретного засобу навчання. Зокрема:

ь фронтальна демонстрація може бути використана на етапі пояснення навчального матеріалу з використанням ППЗ з метою унаочнення;

ь індивідуально-фронтальна - одночасна індивідуальна робота учнів над виконанням навчальних задач, - може бути використана з метою закріплення засвоєного навчального матеріалу;

ь індивідуальна - визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на закріплення знань, формування умінь і навичок.

Можливою є організація роботи у малих групах, бригадах.

З урахуванням викладеного вище, а також з огляду на доступність певного ППЗ, учителем-предметником може визначатись кілька уроків (можливо навіть два-три на чверть, триместр), на яких використання ППЗ буде доцільним і ефективним. Наступною характеристикою ППЗ є визначення переважного виду навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).

Ефективним є використання програмних засобів типу діяльнісного середовища на уроках «Навколишнього світу», що підтверджується наявністю як грифів МОН України, наданих кільком програмно-методичним комплектам, так і сертифікатами відповідності, наданими програмним засобам, які входять до складу цих комплектів.

Наступною характеристикою ППЗ є переважний вид навчальної діяльності учня при роботі з даним засобом (продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань, систематизацію знань, продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань тощо).

Основні етапи процесу навчання, на яких можливе використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Підготовка вчителів до проведення навчально-виховної роботи, опрацювання результатів контрольних заходів, підвищення фахового рівня. На цьому етапі використовуються: довідниково-інформаційні системи та пошукові системи (у т.ч. глобальні комп'ютерні мережі), професійно орієнтовані системи програмних засобів, системи підготовки предметного наповнення програмних засобів для визначення рівня навчальних досягнень та опрацювання отриманих результатів, програмні засоби для ведення баз даних по особовому складу тощо.

Актуалізація опорних знань. Використовуються:

ь відеофрагменти - з метою актуалізації особистого або опосередкованого життєвого досвіду учнів;

ь моделі об'єктів вивчення - для виділення суттєвих сторін з метою наступної формалізації описань;

ь діяльнісні середовища - для унаочнення та уточнення сформульованих припущень.

ь Подання (пояснення) навчального матеріалу. Використовуються:

ь відеофрагменти - з метою стимулювання пізнавального інтересу;

ь динамічні інтерактивні моделі об'єктів вивчення - з метою пояснення функціонування створюваних абстрактних моделей;

ь діяльнісні середовища - для ілюстрації явищ, законів, що вивчаються тощо.

Закріплення результатів навчання, формування умінь та навичок. Фронтально, індивідуально, у малих групах (бригадах) використовуються діяльнісні середовища, призначені для виконання дій над об'єктами вивчення або їх моделями, відповідне навчально-методичне забезпечення у вигляді друкованих посібників для учнів. Використання ІКТ має наслідком збільшення ефективності навчального процесу шляхом його активізації, зменшення кількості рутинних дій з одночасним збільшенням відносного обсягу розумових дій, формування стереотипів яких є складовою цілей навчання.

Перевірка рівня засвоєння навчального матеріалу, моніторинг навчального процесу. Використовуються програмні засоби, які забезпечують отримання, накопичення та попереднє опрацювання даних, з використанням яких можливе оцінювання ефективності навчально-виховного процесу на певному його етапі.

1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів

На уроках у початковій школі вчителю слід користуватись програмами, які можуть бути використані як для створення дидактичних засобів, так і для роботи в них самих учнів.

Word та блокнот, використовуються для роботи над текстом.

PowerPoint, створює презентації.

Corel та Paint, працюють з графікою.

Розділ 2. Конспекти уроків з теми «Людина серед людей» на прикладі курсу «Навколишній світ» із використанням комп'ютерних дидактичних засобів

Конспект уроку №1

Тема. Людина серед людей. Культура спілкування. Словник мовленнєвого етикету (словесні форми прохання, вітання, вибачення). Міміка, жести, поза, інтонація, що супроводжують "чарівні" слова.

Мета. Уточнити уявлення учнів про ввічливість, учити дітей оперувати ввічливими мовними формами (будь ласка, вибачте, добрий день, до побачення); вправляти у вживанні ввічливих слів залежно від ситуації; виховувати бажання бути ввічливими, турботливими, чуйними.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Фенологічні спостереження.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Бесіда.

- Сьогодні ми поговоримо з вами про те, як учні повинні поводитися з дорослими, товаришами, учителями, батьками, сторонніми людьми, тобто про ввічливість. Що, на вашу думку, означає слово "ввічливий"?

- Є слова дуже важливі, вагомі - Батьківщина, Україна, мир. Є рідні та близькі - мама, тато, бабуся, дідусь, брат, сестра. А ще є ввічливі слова, які називаються "чарівними".

- Які ви знаєте ввічливі слова?

- Що ви кажете мамі й татові, прокинувшись, або вчителеві, коли він заходить до класу?

- Що ви кажете, ідучи зі школи додому? Які слова ви промовляєте за зроблену вам послугу?

- Всім людям стає приємно й хороше від цих слів. Поміркуйте, чому?

2. Робота з підручником (с. 50-51). Мандрівка в "Школу ввічливості."

- Розгляньте малюнок. Кого ви бачите на ньому? Як привітались діти, коли вони зустрілися вранці? вдень? увечері?

3. Розповідь учителя з елементами бесіди.

- Як ви звертаєтеся до старших за віком, незнайомих людей, до вчительки?

Пригадайте, як ваші мама і тато звертаються до своїх батьків - ваших бабусь і дідусів. Як ви звертаєтесь до бабусі та дідуся?

- З давніх-давен у нас на Україні було прийнято звертатися до батьків на "Ви".

4. Гра "Ми - ввічливі діти."

Учитель розповідає, а учні хором вставляють ввічливі слова.

а) Мама послала Оленку до тьоті Галі за книжкою. Оленка подзвонила у двері, зайшла в квартиру і сказала ... ("Добрий день"). Тьотя Галя саме відпочивала, дівчинці стало незручно і вона промовила ... ("Пробачте, будь ласка"). Тьотя Галя дала дівчинці книжку. Оленка сказала... ("Дякую, до побачення") і пішла додому.

б) Одного разу Петрик поїхав у театр. У тролейбусі він сів біля вікна і з цікавістю розглядав вулиці. На зупинці в тролейбус зайшла жінка з маленьким хлопчиком. Петрик встав і сказав ... (Сідайте, будь ласка).

Жінка дуже ввічливо подякувала Петрикові... ("Спасибі!"). Несподівано тролейбус різко загальмував. Петрик мало не впав і сильно штовхнув якогось чоловіка. Чоловік хотів розсердитися, але Петрик відразу ж сказав ... ("Вибачте, будь ласка!")

5. Фізкультхвилинка.

6. Продовження бесіди.

- Треба бути ввічливим не лише в словах, а й у тоні, жестах, діях. Якщо ввічливі слова сказані грубим голосом чи розв'язним тоном, вони перестають бути ввічливими.

Культурна людина завжди вітається і прощається; не відповісти на привітання неввічливо.

7. Слухання "Притчі про Єнота".

Маленький Єнот збирав у лісі хмиз. Він набрав велику в'язку сухих гілок і рушив додому. Йому потрібно було перейти через річку. Міст був старий, скрипучий, і Єнот дуже боявся. Обережно перебираючи лапами, він уже підходив до берега ... Випадково глянув униз. Який жах! На нього дивилося величезне кудлате чудовисько. Єнот швидко показав йому кулак - чудовисько теж показало кулак, Єнот посварився на нього палкою - палкою посварили і його ... Єнот кинувся втікати. Захекавшись, він прибіг додому, до мами:

- Ніколи, ніколи більше не піду в ліс. У річці живе хтось страшний і злий...

- Крихітко моя, не бійся, - заспокоювала його мати. - Знаєш що? Спробуй посміхнутися чудовиську!

І ось Єнот знову побіг на міст, зібрав усю свою мужність і примусив себе зазирнути у воду. Чудовисько насторожено дивилося на нього. Тоді Єнот нагнувся і ... посміхнувся. І що ж? На нього дивилася усміхнена, мила, добродушна істота.

Малий Єнот так зрадів, що зареготав. І йому здалося, ніби чудовисько, що сиділо в річці, теж регоче!

- Тепер воно буде зі мною дружити! - сказав сам собі Єнот. - Тепер я можу перейти на той бік!

І він побіг через міст на другий берег річки.

- Чого вчить ця притча? Наведіть приклади із свого життя, які підтверджують правильність цієї притчі.

8. Робота за таблицею "Так чи ні?" (використання комп'ютера)

- Чи правильно звірята вживають чемні слова? Що саме потрібно сказати в кожному випадку?

(Тигреня наступило на хвіст ящірці і сказало: "До побачення!" і т.п.)

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота в зошиті (с. 50-51).

2. Гра "Хто скаже більше чарівних слів." (Складання таблиці "Чарівні слова".)

Клас ділиться на дві команди. Команди по черзі називають ввічливі слова і вирази. Пригадують "чарівні" слова з казок.

3. Перевір себе.

- Коли ви вживаєте такі слова ввічливості: будь ласка, дозвольте потурбувати, вибачте, вибач, дякую, я ненавмисне?

4. Робота з прислів'ям.

Прочитайте прислів'я. Поясніть, як ви його розумієте.

V. Підсумок уроку. Додатковий матеріал.

У різних країнах люди вітаються по-різному: українці зичать один одному доброго ранку, дня, здоров'я. Англійці при зустрічі запитують: "Як ви себе почуваєте?" Араби вітаються словами: "Мир тобі!" Саме це вітання, вочевидь, найстаріше. Таке ж давнє, як і рукостискання.

Адже потискали один одному руки ще наші далекі-далекі пращури. Бо як же інакше повідомляти зустрічного, що ти з миром ідеш?

Сказати? А якщо він мови твоєї не знає і не розуміє тебе? От і виходить, що вірніше всього показати руки: ось, мовляв, нема у мене ні сокири, ні списа, ні лука. Я - не ворог тобі, а друг.

Рукостискання, щоправда, теж бувають різними. У Конго, наприклад, і досі вітаються обома руками. (Це ще красномовніше: обидві руки без зброї.) На островах Океанії потискають один одному ... середні пальці і злегка тягнуть кожен у свою сторону.

Крім доброзичливості вітання може передавати ще й особисті почуття до людини.

У знак особливої шани в Японії низько-низько вклоняються, згинаючись удвоє, і присідають до землі, нагнувши голову. Індійці, склавши долоні, підносять їх до обличчя. Араби прикладають до лоба й до серця руки і опускають їх з поклоном, ніби кажучи: "Думки мої, серце моє - все тобі".

Ось що таїться в простому вітанні! (З журналу "Пізнайко").

Конспект уроку №2

Тема. Культура поведінки. Правила поведінки на вулиці. Твоє ставлення до молодших. Правила культури поведінки у театрі, музеї, храмі.

Мета. Закріпити з учнями правила поведінки на вулиці, у театрі, музеї, храмі. Вчити учнів бути уважними до молодших за себе, шанобливо ставитись до інших; виховувати навички культурної поведінки у громадських місцях.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Фенологічні спостереження.

III. Повторення вивченого матеріалу.

1. Відповіді на запитання.

- Як люди вітаються?

- Назвіть слова прощання.

- Які слова подяки ви знаєте?

2. Обговорення ситуацій.

а) Хлопчик крикнув перехожому: - Скажіть, котра зараз година?

- Яких помилок припустився хлопчик, звертаючись до перехожого?

б) Черговому потрібно звернутися до вчительки, котра розмовляє з колегою. Як це зробити?

в) Чи повинен хлопчик пропустити вперед однокласницю, якщо вони одночасно підійшли до дверей класу? А в театрі? У музеї?

IV. Вивчення нового матеріалу. Використання презентації.

1. Читання усмішки П. Гальченка "Робив зауваження". Прийшов онук зі школи. Глянула бабуся, а новий костюмчик пожмаканий, усі ґудзики повідривані.

- Що ж це ти наробив? - запитала бабуся.

- Та це я Миколі робив зауваження, щоб не свистів на вулиці.

Учитель.

- Як поводився хлопчик? А як повівся Миколка? Що потрібно було зробити онукові? Чого ще не можна робити на вулиці? Запам'ятайте, діти, правило: на вулиці не можна голосно розмовляти, кричати, сміятися, свистіти, звертати на себе увагу перехожих. Коли йдете вулицею з товаришами - не займайте весь тротуар: це заважає йти іншим людям. Якщо вам з товаришами потрібно поговорити, відійдіть вбік і розмовляйте напівголосно. Які ще правила поведінки на вулиці ви знаєте? Як на вулиці потрібно звертатися до сторонніх людей?

- А як потрібно ставитись до молодших за себе?

2. Гра "Допоможи Незнайкові".

а) У дворі на лавці сидить Незнайко. Поряд у пісочниці граються двоє малюків. Збоку стоїть дівчинка, вона теж хоче гратися з ними, але боїться підійти.

- Що потрібно зробити Незнайкові?

б) На подвір'ї грався маленький хлопчик. Його мама сиділа на лавці і в'язала шапочку. Хлопчик побіг за м'ячем, впав, забив коліно, лежить і плаче. Незнайко сидить навпроти і все бачить.

- Що він повинен зробити? Учитель.

- Якщо ви побачите дитину без нагляду, відведіть її в безпечне місце. Якщо вона плаче, поцікавтеся, в чому справа, допоможіть їй.

Потрібно бути завжди чуйним і уважним, своєчасно допомагати іншим - і старшим, і меншим, і ровесникам - не чекати, коли у тебе попросять допомоги.

3. Бесіда.

- Дотримуватись правил поведінки потрібно не лише на вулиці, айв громадських місцях.

- Які ви знаєте громадські місця?

Чи є у нашому місті театри, музеї? Які театри є в нашому місті? Які музеї? В яких місцях ви побували з батьками, з класом?

- Театрів, музеїв, кінотеатрів є дуже багато. Та правила поведінки в усіх однакові.

4. Ознайомлення з правилами поведінки у театрі. Робота з підручником (с. 52).

- Йдучи в театр, потрібно одягнутися святково, охайно.

- Не можна запізнюватися, приходити бажано заздалегідь.

- У театрі потрібно зняти верхній одяг і здати його у гардероб, привести себе в порядок перед дзеркалом.

- Не можна в театрі і кіно займати чужі місця.

- Відшукавши своє місце, потрібно йти між рядами обличчям до тих, хто вже сидить.

- Під час антракту виходити слід спокійно, не штовхатися.

- Після закінчення вистави не поспішати до гардероба, а спершу оплесками висловити свою подяку акторам, вручити квіти.

- Після закінчення вистави стати в чергу до гардероба.

5. Фізкультхвилинка.

6. Ознайомлення з правилами поведінки у музеї.

Музей - заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам'ятки історії, природознавчі колекції. Усе те, що є у музеї, на що приходять подивитися люди, називається експонатами.

Людина, яка проводить екскурсію по музею, знайомить з його експонатами, веде розповідь, називається екскурсоводом.

Під час екскурсії в музеї потрібно: бути уважним слухачем; не торкатися руками експонатів; не смітити, не розмовляти, не їсти; не забути подякувати за цікаву екскурсію.

7. Бесіда про те, як поводитися в храмі (за малюнками підручника (с. 53) та на основі життєвого досвіду).

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота в зошиті (с. 52-53).

V. Підсумок уроку.

Конспект уроку №3

Тема. Як поводитися за столом. Правила поведінки в шкільній їдальні. Як користуватись виделкою і ножем. Куди класти хліб. Чим брати цукор і сіль. Як встати з-за столу.

Мета. Формувати навички культурної поведінки за столом, правильного користування ножем, виделкою, ложкою; закріпити вміння вживати слова ввічливості у спілкуванні з іншими, виховувати бажання навчитись і дотримуватись гарних манер.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Фенологічні спостереження.

III. Повторення вивченого матеріалу.

- Які театри є в нашому місті?

- Як треба поводитись в театрі?

- В якому музеї ви побували?

- Хто проводить екскурсію в музеї?

- Які правила поведінки в музеї ви знаєте?

- Як треба поводитися в храмі?

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слухання вірша Г. Бойка " Некультурні хазяї. (запис звуку)

Із гостини по сніжку

Хлопчики вертались,

А товариш запитав:

- Як вам гостювалось?

- Та нічого, все як слід ...

Тільки, бачиш, друже,

В тому домі хазяї

Некультурні дуже.

Некультурні хазяї,

Просто нехороші, -

У прихожій не зняли

З нас вони калоші!

Навіть з наших кожушин

Снігу не струсили ...

То ми так, як увійшли,

І до столу сіли.

- Хто ж був некультурний - хазяї чи діти?

- Що потрібно було зробити дітям?

- Як ви поводитесь у гостях?

2. Бесіда з елементами розповіді.

- У гостях, вдома, в шкільній їдальні вам доводиться часто сідати за стіл зі своїми рідними, однокласниками, друзями. А для цього необхідно знати правила поведінки за столом. Вони допомагають всім поводитись пристойно, почувати себе зручно і невимушено.

- У якій кімнаті ви їсте вдома? Хто накриває стіл? Чи вмієте ви накрити на стіл? Чи нагадують вам старші, що треба мити руки з милом?

- Як треба тримати ложку, виделку, ніж? (Ложку тримати пальцями, не брати її в кулак, підносити бортиком (краєм) паралельно до губ, не засовувати всю в рот; не всмоктувати рідину зі свистом, не плямкати.)

- Як слід брати хліб з тарілки? (Руками.)

- Як брати сіль із сільниці? (Чистим ножем.)

- Як брати цукор? (Окремою маленькою ложечкою.)

- Куди покласти ніж, виделку, ложку після їди? (На тарілку, а не на скатертину).

- Яку їжу їдять без ножа? (Котлети, овочі, інші м`які страви, що легко ламаються на шматочки виделкою.)

- Чи можна вставати з-за столу, якщо дорослі ще їдять? Що потрібно зробити, якщо треба вийти з-за столу?

- Чи можна відламувати шматочок хліба з хлібниці, відкладати недоїдені печиво, цукерки і братися за інший десерт?

- Чим і як витирають руки за столом?

Розповідь учителя про правила поведінки за столом.

Використовуються предметні малюнки на комп'ютері.

- Ніколи не сідай до столу з невмитим обличчям і брудними руками.

- Сидіти за столом потрібно прямо, не на краю стільця. Лікті не повинні лежати на скатертині. Не можна гойдатись на стільці, штовхати сусідів.

- Дуже гарно, коли діти вміють користуватися виделкою і ножем. Для цього ніж кладеться праворуч від тарілки, а виделка - ліворуч.

- Не треба братися до їжі, доки всі гості не сядуть до столу. Перед тим, як покласти собі, треба запропонувати сусідам.

- Негарно вибирати найкращі ягоди, фрукти, тістечка. Бери те, що лежить найближче до тебе.

- Ніколи не бери виделкою весь шматок м'яса, а ріж його ножем на ще менші шматки. Ніж слід тримати в правій руці, а виделку - в лівій.

- Якщо на дні склянки від компоту лишилися ягоди, діставай їх тільки маленькою ложечкою. Кісточки обережно випльовуй в ложечку, піднесену до губ, складай їх в тарілку чи спеціальне блюдце.

- Пам'ятай, що плямкати за столом, сьорбати, длубатися в роті під час їди дуже непристойно.

- Негарно залишати їжу в тарілці, краще заздалегідь попросити малу порцію.

- Під час їди не займайся сторонніми справами - не читай і не розмовляй.

- Ніколи не забувай подякувати батькам або господині, якщо ти в гостях. Якщо бачиш, що хтось ще їсть, побажай "смачного".

4. Гра "У Галинки день народження".

- А зараз ми побачимо, у кого гарні манери.

5-6 дітей - гості. Учениця (Галинка) сервірує стіл. Вона - іменинниця. Решта учнів класу оцінюють уміння гостей поводитися за столом і вміння господині приймати гостей.

5. Гра "У шкільній їдальні".

- Як треба ввічливо звернутися до буфетниці, коли хочеш купити тістечко чи булочку, випити склянку соку, чаю, компоту?

Учні сідають за стіл. Учитель показує, як правильно сервірувати стіл, користуватися столовими приборами - ложкою, виделкою, ножем. З'ясовують, що треба зробити, якщо несподівано впала ложка чи виделка.

6. Робота з підручником (с. 54-55).

- Розгляньте малюнки підручника, розкажіть, які правила поведінки за столом зображено на них.

7. Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

VI. Підсумок уроку.

Конспект уроку №4

Тема. Правила поведінки в громадському транспорті. Поведінка школяра в автобусі, тролейбусі, трамваї, поїзді та на зупинках громадського транспорту.

Мета. Вчити учнів правильно поводитись у громадському транспорті, на зупинках громадського транспорту; дотримуватись правил дорожнього руху, виховувати навички культурної поведінки.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Фенологічні спостереження.

III. Повторення вивченого матеріалу.

1. Гра "Впіймай правильну відповідь."

Учитель пропонує дітям речення. Якщо твердження правильне, то учні плещуть у долоні.

- Перед їжею і після їжі завжди мию руки.

- Гойдаючись на стільці, штовхаю сусідів.

- Ніж тримаю в правій руці, виделку - в лівій.

- За столом під час їди плямкаю, сьорбаю, длубаюсь у роті.

- Якщо в їжі попадається лавровий листок чи перець, залишаю на краєчку тарілки, а не кладу на скатертину.

- Встаючи з-за столу, не прибираю і не мию після себе посуд.

2. Відповіді на запитання.

- Які слова ввічливості найчастіше використовують за столом? (Будь ласка, дякую, не клопочіться, я сам, хліб-сіль.)

- Що можна брати зі столу просто руками?

- Що слід їсти виделкою і ножем?

- Що можна їсти самою виделкою?

IV. Актуалізація опорних знань.

1. Відгадування загадок.

Використання малюнків на комп'ютері до кожної загадки.

Я не їм вівса, ні сіна.

Дайте випити бензину -

Усіх коней обжену,

Куди хочеш побіжу. (Автомобіль)

Будинок на колесах йде,

На роботу всіх везе. (Автобус)

Маленькі будиночки по місту біжать.

Хлопчики й дівчатка в будиночках сидять. (Трамвай)

По рейках урочисто на колесах ще місто. (Поїзд)

Зачепився він за дріт:

"Їду, їду в далеч-світ!

Їду, їду, не трясу,

Пасажирів я везу." (Тролейбус)

Після кожної правильно відгаданої загадки вчитель виставляє відповідний малюнок.

- Як одним словом можна назвати всі зображені машини? (Транспорт)

- Для чого використовують цей транспорт?

- Якими видами транспорту ви користуєтесь найчастіше?

2. Слухання вірша Г. Бойка "Сашко".

Сашко в трамваї повному, - Розсівся він "як слід" ... А біля нього згорблений Стоїть старенький дід. Хтось до Сашка звертається:

- Чи вас у школі вчать, Як місце дати старшому, Як старших поважати?

- Та вчать, - Сашко відказує, - Але оце якраз

Розпочались канікули - Ніхто не учить нас! ...

- Як потрібно було вчинити Сашкові?

- Які ще правила поведінки в транспорті ви знаєте?

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Презентація.

- Заходити у транспорт потрібно неквапом, не випереджаючи інших.

- У транспорті не можна штовхатися, спиратись на людину, яка стоїть поруч, наступати людям на ноги.

- У салоні автобуса, тролейбуса, трамвая поступатися місцем старшим і дівчаткам; не розмовляти голосно, не висовуватись у вікно, не заважати пасажирам на вході і виході.

- Виходити на передні двері.

- У транспорті не їсти тістечка, морозиво, не лузати насіння.

2. Обговорення ситуацій.

а) На тролейбусній (автобусній) зупинці чимало людей. Як ти зробиш: станеш у чергу чи проберешся наперед, щоб зайти першим?

б) Ти з бабусею зайшов у тролейбус. Вільне місце тільки одне. Як ти поведешся?

в) Ти з товаришем голосно розмовляєш у тролейбусі. Вам зробили зауваження. Що потрібно відповісти?

г) Ти з сестрою виходиш з автобуса. Хто з вас повинен вийти першим? Учитель підсумовує", у салоні автобуса, тролейбуса, трамвая не можна голосно розмовляти, висовуватись у вікно, заважати пасажирам на вході і виході. Треба поступатись місцем людям похилого віку, меншим за себе; вживати чарівні слова.

3. Обговорення правил поведінки у поїзді.

4. Робота з підручником (с. 56-57).

За малюнками підручника та ілюстраціями "Стій! Увага! Йди!" учні повторюють правила поведінки на вулицях і дорогах, закріплюють правила поведінки в громадському транспорті. Відповідають на питання підручника.

5. Фізкультхвилинка.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота в зошиті (с. 56-57).

2. Практичні вправи.

а) Учні моделюють вихід з переповненого транспорту (біля дверей класу).

б) Вхід і вихід групи дітей з транспорту. Поведінка хлопців щодо дівчат.

в) Правильна поза під час сидіння в салоні автобуса. Які пози вважаються негарними?

3. Гра "Ввічливо - неввічливо" .

Учні стають у коло. Ведучий (учитель) кидає комусь із них м'яч і при цьому запитує: "Поступитися у тролейбусі місцем?" Той, до кого летить м'яч, ловить його, якщо це ввічливо, і відповідає: "Ввічливо". Якщо це неввічливо, м'яч не треба ловити і сказати: "Неввічливо".

Зразки запитань:

- Привітатися під час зустрічі в транспорті?

- Штовхнути, не вибачаючись?

- Допомогти підняти річ?

- Узяти квитки в автобусі?

- Не поступатися місцем у транспорті? і т. п.

VII. Підсумок уроку.