Дидактичні особливості навчання учнів шестирічного віку

6. Прагнуть самостійно досягти результату.

0

14,3

11. Головною метою при організації та проведенні занять Ви ставите:

1. Добиватися міцного засвоєння всіма учнями програмних завдань.

100

100

2. Добиватися самостійного засвоєння знань, умінь і навичок.

0

0

3. Добиватися точного відтворення матеріалів підручника та інформації викладачі.

0

14,3

4. Формувати вміння і навички самостійно вчитися.

33,4

42,9

5. Розвивати пам'ять.

33,4

28,6

6. Розвивати творчість.

16,7

0

7. Активізувати пізнавальну діяльність.

16,7

14,3

2.3. Контрольний експеримент

Удосконалення особливостей навчального процесу є одним з основних завдань педагогічної науки й практики. Ніхто краще за вчителя школи, безпосереднього і основного учасника цього процесу, не зможе дати об'єктивну характеристику основних дидактичних процесів у шкільній практиці. Для того, щоб зробити дидактичний аналіз рівня навчального процесу в початкових класах загальноосвітньої школи, я провів анкетування серед вчителів перших класів, загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступеня акредитації. На запитання анкети давали відповіді 6 вчителів першого класу, 7 другого. Зробивши підсумок анкетування, я підрахував скільки відсотків учителів (по класах) дали позитивні відповіді на кожне із запитань, а також визначив середній їх відсоток. Таким чином, на основі цього анкетування побудовано таблицю (Див. Таблицю 1), яка і дозволить зробити дидактичний аналіз рівня навчального процесу в початкових класах шестирічок загальноосвітньої школи. От, наприклад, одним із питань анкети є: яку методику ви постійно використовуєте в практиці своєї роботи? З підрахованих відповідей випливає, що, в середньому, в 62,8% вчителів використовують традиційну для школи методику вивчення предмета, свою, самостійно розроблену методику застосовують 36,6% опитаних учителів, методику педагогів-новаторів - 26,2%, творчі домашні завдання - 74,7% і тільки 10,3% вчителів, що приймали участь в анкетуванні, застосовують нові технології навчання.

На основі проведеного анкетування можна зробити порівняльний аналіз продуктивності педагогічного процесу (Рис. 1).

Отже, більшість викладачів у практиці своєї роботи використовують традиційну для школи методику викладання (Рис. 1:1). Значна частина вчителів застосовує творчі домашні завдання (Рис. 1:2). 84,3% вчителів вважають, що більшість дітей у їхніх класах формують стійкі навчальні вміння, тобто вміння самостійно навчатися (Рис. 1:3), 73,1% вчителів думають, що учні їх класів мають здібності до самостійної навчальної діяльності (Рис. 1:4). Значна частина педагогів (73,9%) вважає, що діти в їхньому класі в основному підготовлені відмінно і добре (Рис. 1:5). 100% учителів дотримуються думки, що заняття з того чи іншого предмету, як правило, слід проводити у відповідності до програми і розробленої методики (Рис. 1:6), 73,9% - на творчому рівні (Рис. 1:7). Домашні завдання, як правило, необхідно задавати з метою закріплення матеріалу, що вивчався в класі (Рис. 1:8), та для розширення бази знань (Рис. 1:9). Головна мета при організації та проведенні занять - добиватися міцного засвоєння учнями програмних завдань (Рис. 1:10), розвивати пам'ять (Рис. 1:11).

Рис. 1. Порівняльний аналіз продуктивності педагогічного процесу

На жаль, тільки 5,6% вчителів початкових класів при організації та проведенні занять ставлять за мету розвивати творчість. А це не менш важливо.

Ознаки творчої уяви - створення образів, які в такому вигляді не існували і є новими для їх творця.

Виразно виявляється творча уява молодших школярів під час малювання, літературної творчості, драматизації, художньої праці.

За переконанням досвідчених учителів, творчість - це не тільки шлях пізнання дійсності, а й самовираження дитячої особистості: від самостійної думки (“Це я сам побачив”, “Це я сама придумала”) до складання казок, віршів, розповідей, випуску “своїх книжок”, ведення класних літературних журналів тощо. Згадаймо, як точно такий стан дівчинки передав В.О.Сухомлинський в оповіданні “Я хочу сказати своє слово”. Читаючи його, другокласники замислюються, якими ж вони бачать небо, землю, квітку, горобину..., вдивляються в знайоме, наче вперше.

Спостереження і вивчення досвіду вчителів переконують у високій ефективності для розвитку творчої уяви молодших учнів таких видів завдань на уроках мови і читання:

1) складання творів-мініатюр за опорними словами і словосполученнями;

2) творів-описів на основі узагальнення особистих вражень, спостережень у природі;

3) придумування казок, віршів.

Майже всі види цих робіт доступні вже першокласникам, однак із різною мірою самостійності і повноти виконання. У першому класі такі творчі завдання вважають пропедевтичними, бо їх виконують у тісній співпраці з учителем в усній формі. Слово вчителя, його заохочувальна інтонація, ставлення до таких робіт емоційно сприймаються малюками.

Добре, якщо вчитель, захоплюючись, підключається до творчості дітей. Однак лише стимулюючого спілкування і зразка замало. Ці засоби слід доповнити клопіткою роботою в підготовці дітей до виконання конкретних творчих завдань. Зокрема, нагромадження відповідних спостережень, вражень, їх осмислення, активізація і розширення словника, аналіз зразків, корекція відповідей тощо. Чим вільніше дитина поєднує реальні й уявні образи, тим вищий політ фантазії.

Узагальнивши все вище написане, можна виділити основні дидактичні особливості навчання та шляхи підвищення продуктивності педагогічного процесу (Рис. 2):

1. Головною метою при організації та проведенні занять ставити міцне засвоєння всіма учнями програмних завдань (Рис. 2:1).

2. Перехід до творчих методів та технологій навчання (Рис. 2:2).

3. Розвиток пам'яті (Рис. 2:2).

4. Формування навичок самостійної навчальної роботи (Рис. 2:4).

5. Створення більш досконалих підручників (Рис. 2:5).

6. Підвищення контролю й вимогливості (Рис. 2:6).

7. Активізація пізнавальної діяльності (Рис. 2:7).

Одночасно можна визначити основні причини зниження продуктивності навчального процесу (Рис. 3):

1. Не сформованість мотиваційної сфери, небажання вчитися (Рис. 3:1).

2. Відсутність стійких практичних навичок і умінь вчитися (Рис. 3:2).

3. Відсутність навичок самостійної навчальної роботи (Рис. 3:3).

4. Низький рівень сформованості пізнавальної активності (Рис. 3:4).

5. Слабка попередня підготовка з окремих дисциплін (Рис. 3:5).

6. Недосконала методика викладання (Рис. 3:6).

Рис. 2. Основні шляхи підвищення продуктивності педагогічного процесу.

Рис. 3. Основні причини зниження продуктивності навчального процесу

Висновки

Організаційні форми навчання в перших класах дуже різноманітні за змістом, структурою, способами організації навчальної діяльності.

Визначаючи методику проведення уроків, класоводові треба врахувати змістові особливості різних предметів, істотні відмінності розвитку 6-річних дітей, умови, в яких працюють початкові класи в різних типах шкіл, матеріальне забезпечення тощо.

Довгі роки в школі розглядали окремо такі взаємопов'язані поняття, як засоби досягнення результатів навчання та їх вплив на розвиток і самопочуття учнів. Стосовно уроку це виявилось (а подекуди і виявляється) у перевантаженості дітей, їх надмірній заорганізованості, зацікавленості школярів, батьків і самого вчителя в оцінках, а не в якості роботи, невиправдано великій кількості одноманітних тренувальних завдань, зневажливому ставленні до так званих другорядних предметів (музики, праці, малювання, фізичного виховання). Шкідливо позначилося на результативності уроків намагання частини вчителів будувати й аналізувати їх, беручи до уваги насамперед зовнішній бік справи. Наприклад, до уроків, різних за змістом і метою, застосувати єдину структуру, підганяти зміст конкретного уроку під універсальний тип комбінованого, механічно йти за методичними розробками.

Для якісного оновлення уроку в перших класах у центрі уваги вчителя має бути організація навчальної діяльності учнів залежно від її змісту і готовності дітей. Саме це особливо впливає на навчальні результати, розвиток особистості, її емоції та почуття.

Вчителеві доводиться самостійно розв'язувати щодня різноманітні педагогічні завдання. Як найкраще поєднати методи і прийоми під час пояснення даного матеріалу? Як диференціювати самостійну роботу? Як вивчати особистість учня? Як вплинути на байдужих дітей? Як знайти довготривалі стимули до праці? Як організувати роботу над об'ємним текстом і маленькою за обсягом перлиною пейзажної лірики? Як краще перевірити домашнє завдання? Як подолати мовленнєву нерозвиненість учнів?

Цих проблем безліч. І скільки б не було методичних рекомендацій, щоразу, коли виникає потреба їх застосувати, учителеві слід обміркувати різні варіанти. Щоб не помилитися, маємо добре орієнтуватися в тому надбанні, яке є в сучасних посібниках, статтях, збірниках із досвіду роботи найкращих учителів. А таких книжок зараз чимало. Щоб опанувати на творчому рівні нові методики, потрібно, аби на окремому уроці й у системі уроків класовод досягав взаємозв'язку навчального розливального й мотиваційного компонентів навчальної діяльності, утверджував гуманні взаємовідносини в класі, активно використовував різні форми співробітництва з учнями. Для цього в процесі підготовки та проведення уроку мудрий учитель не тільки орієнтується на його зміст, а й одночасно продумує, як це зробити з найбільшою користю для розвитку особистості дітей, збереження їх емоційного благополуччя, оптимізму, розвитку позитивного ставлення до навчання, уміння вчитися. Тому чим повніше, надійніше й послідовніше на уроці вдається пов'язати змістовий, процесуальний і мотиваційний компоненти навчальної діяльності, тим сильніше система уроків впливатиме на виховання і розвиток молодшого школяра.

Відповідно до наслідків проведеного дослідження можна розкрити основні шляхи забезпечення навчальних результатів у системі уроків, а саме:

1) завчасна підготовка вчителя до наступного уроку;

2) максимальна цілеспрямованість уроку;

3) диференційований підхід до організації засвоєння навчального матеріалу;

4) повторення й узагальнення в системі уроків;

5) засоби взаємозворотного зв'язку між учителем і учнем на уроці.

Дуже важливо, щоб засвоєні знання переходили в гнучкі уміння, раціональні способи, щоб навчальний результат уроку поєднувався з розвитком пізнавальних здібностей учнів, їх умінням учитися. Для реалізації цієї вимоги потрібно забезпечити різнобічний розвиток учнів. Зокрема, цілеспрямовано розвивати процеси сприймання, формувати загально навчальні вміння і навички, досвід творчої діяльності, світоглядні уявлення і поняття. Такий спосіб навчання створює найкращі передумови для розвитку позитивного ставлення до нього і виникнення пізнавальних інтересів і потреб.

Додаток 1.

Тема: Робота з книжкою.

Мети: формувати навички правильного, в міру швидкого читання окремих елів і тексту, удосконалювати вміння будувати схеми речень, робити звуко-буквений аналіз слів; розвивати інтерес до книжки, до народних звичаїв та обрядів; виховувати доброту, любов та повагу до родини.

Обладнання: таблиці, картки, додатковий текст «Різдво», книжечка «Колядки та щедрівки» (в-во «Гроно», 2001).

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

Я всміхнуся сонечку:

-- Здрастуй, золоте!

Я всміхнуся зимонці:

Хай вона буде!

Я всміхнуся снігові:

Сип, мов із відра!

Друзям усміхнуся я:

Зичу всім добра!

II. Підготовка до читання.

Гра «Розморозимо слово».

[зима] [св'ато] [й'алинка] [с'ічен'] [р'іздво]

Вправа «Ковзанка».

Іс . ус

піс . не

стра . ви

кім . ната

III. Оголошення теми і завдань уроку.

Хто здогадався, про що говоритимемо на уроці? (Про свята, які будемо зустрічати, повторимо те, що вчили раніше, продовжуватимемо вчитись гарно читати, ознайомимось з книжечкою.)

Щоб виконати всі завдання, ви маєте бути уважними, активними, дисциплінованими.

Отже, пограємо у гру «Школа». Я буду вчителем, а ви учнями. Але уявіть, що ви вже знаєте всі букви, вмієте гарно читати. Щоб гра вдалася, треба підтримувати один одного й допомагати один одному.

IV. Робота за темою уроку. Словникова робота. Пояснення за тлумачним словником.

Читання слів:

узвар --

свічка --

Різдво --

кутя --

дідух --

Поясніть значення слів.

Прочитайте: пошепки, вголос, з різною інтонацією, з питальною інтонацією, з радістю.

Робота в групах. Учитель роздає кожній групі набір схем.

-- Серед поданих схем знайдіть звукову модель слова.

1-ша група -- узвар.

2-га група -- свічка.

3-тя група -- Різдво.

4-та група -- кутя.

Робота над текстом. Святвечір

У кімнаті ялинка, дідух. Горить свічка. На столі кутя, узвар. Страви пісні і смачні. Там весело і тихо. Скоро Різдво.

Читання тексту дітьми пошепки.

Які слова незрозумілі?

Читання вчителем вголос. Учні мовчки стежать і, коли вчитель замовкає, читають вголос хором.

Читання ланцюжком.

Відповіді на запитання вчителя, спираючись на текст.

Що є в кімнаті?

Що ставлять на стіл?

Які страви подають на Святвечір?

Чому перед Різдвом весело й тихо? (Бо це дуже велике свято, перед яким не можна голосно сміятися, голосно говорити. Святвечір -- це останній день посту.)

Чому текст так називається?

Робота в групах (зі схемами до речень).

-- Знайдіть у тексті речення до схеми.

1-ша група --

2-га група --

3-тя група --

4-та група --

Сюжетно-рольова гра «Сім'я».

-- У грі покажемо, як у сім'ях готуються до святої вечері.

Дівчинка. Подивіться, матусю, чи гарно ми вбрали ялинку?

Мама. Гарно, гарно. Молодці, діти. Але чи знаєте, звідки пішов звичай вбирати ялинку?

Діти. Розкажіть, матусю!

Мама. Коли народився Ісусик, усі приходили до Нього з поклоном і приносили дарунки. Лише ялинка не мала що подарувати. Вона тільки сказала:

Я принесла лише щиру любов.

Ти будеш благословенна і вічно зелена, -- відповів Ісусик. -- Кожного року (на Різдво) люди прикрашатимуть тебе.

Заходить хлопчик із сокирою в руках.

Хлопчик. Я ходив у сад обстукувати дерева, щоб добре на другий рік родили.

Заходить тато з дідухом.

Тато. Дай, Боже, здоров'я!

Мама. Помагай Біг! А що несеш?

Тато. Злато, щоб увесь рік ми жили багато!

Зупиняється серед хати, звертається до родини.

-- Поздоровляю вас зі щастям, здоров'ям, з цим Святим вечором, щоб ви в щасті і здоров'ї свята провели та других дочекалися -- від ста ліг до ста літ, поки нам Бог назначить вік!

Підносить «дідуха» високо над столом і ставить на покуті під образами. Мама добуває зі скрині нову білу скатертину і накриває стіл. Кладе по головці часнику на кути стола.

Мама. Щоб ми трималися разом, як ті зубці в часнику, щоб усе зло обминало нашу хату. Щось наші діти сидять тихо. Може, нам нічого в цьому році не треба?

Діти. Треба, треба!

Лізуть під стіл.

Хлопчик.

Ку-ку-рі-ку! Куд-ку-дак!

Я домашній красень-птах.

Побажаю в новім році

Птиці вам на кожнім кроці.

Мама. Добре, добре, сину, птиця в господарстві потрібна.

Дівчинка.

Му-у-у! Це я, корова Ласка.

І мене прийміть, будь ласка.

Примощуся під столом,

А віддячу молоком.

Мама. Ходи, ходи, Ласко! Ми для тебе сіна під стіл поклали, їж, молочка прибавляй.

Діти разом. Няв! Няв!

Мама. А хто це там нявчить?

Хлопчик. Кошенята ми вусаті.

Чи не пустите до хати?

Бо без нас в людський оселі

Навіть діти невеселі.

Мама. А де ж від вас дінешся. З вами і справді веселіше. Молодці, дітоньки, гарно бажали, за це маєте горішки. (Дає горішки.)

Бере макітру з кутею, хліб, пироги й промовляє.

Святий вечір на поріг, а на стіл хліб, пиріг. Хай у полі -- зерно, а в домі -- добро.

Передає макітру з кутею татові.

Тато (підходить до вікна або дверей). Морозе, Морозе! Ходи до нас кутю їсти! Не морозь нам ні жита, ні пшениці, ні дітей малих. (Звертається до родини.)

Подумайте над прожитим минулим роком і попросіть у Бога щастя і здоров'я на наступний рік. (Моляться.) Дай, Боже, дочекатись другого року в щасті і здоров'ї! (Пробує кутю і частує всіх.)

Учитель. Відпочили, можна працювати далі.

Робота з дитячою книжкою.

Підготовка дітей до сприймання колядок та щедрівок.

Розгляд малюнків з книжки «Дванадцять місяців» (1994, с. 4--5).

Про яке свято цей малюнок?

А що роблять діти? (Ідуть до хати колядувати.)

Що тримають у руках? (Дзвіночки, звізду.)

Учитель показує малюнки з «водінням кози», «Меланки».

Про яке свято нагадує цей малюнок? Чому?

Як називаються пісні, які співають на свято Василя, прославляючи новий рік? (Щедрівки.)

Сьогодні будемо слухати, виконувати колядки і щедрівки.

Слухання колядок та щедрівок.

Ви вже знаєте деякі колядки. Пригадаймо колядку «Нова радість стала».

Замисліться над її словами.(Співають.)

Чому над вертепом засвітилась ясна зірка?

Хто припадав на колінця перед малим Ісусиком?

Виконаймо колядку «Добрийвечір...». (Співають.)

Про які три празники згадується в колядці?

Зовсім маленькі діти виконують коротенькі, веселі колядки.

А зараз послухайте мене і скажіть: коли можна співати таку пісеньку? (Читають щедрівку «Коза».)

-- Який настрій, веселий чисумний, може бути після такої щедрівки? Чому?

-- Діти, а хто знає, що роблять хлопчики рано-ранесенько на свято Василя? (Засівають.)

-- Покажіть, як вони це роблять. Сієм, вієм, посіваєм, З Новим роком вас вітаєм!.. Учні виконують щедрівки. Розглядання дитячої книжки. Учитель демонструє першу сторінку обкладинки.

Що намальовано на першій сторінці обкладинки?

Чи можна за цим малюнком здогадатися, про що ця книжечка?

Чому ви так думаєте?

Де заголовок книжки? Покажіть. Прочитайте.

Де назва видавництва? Покажіть. Прочитайте.

Відкриваємо першу сторінку.

Що зображено на 1-й і 2-й сторінці?

Прочитайте назви колядок.

Учні розказують, що зображено на малюнках, читають назви колядок та щедрівок.

-- Відкриваємо передостанню сторінку книжечки.

Знайдіть і підготуйте до читання колядку: дівчатка -- для малесеньких дівчаток, а хлопчики -- для маленьких хлопчиків.

Читають пошепки, потім вголос.

Рекомендації до самостійної роботи з книжечкою.

-- Попереду канікули, свята. Ці книжечки ваші, і ви зможете вдома, разом з рідними, прочитати, вивчити колядки та щедрівки, а потім поколядувати, пощедрувати, привітати зі святом близьких, знайомих.

V. Підсумок уроку.

Що цікавого було на уроці?

Яке значення для вас мають нові знання?

З якою книжечкою ми ознайомились?

Виконавши завдання всі ці, Ви у мене мо-лод-ці! Урок закінчимо усмішкою.

Додаток 2

Тема: Подорож до міста знань. Додавання і віднімання в межах 10.

Мета: закріплювати вміння учнів додавати і віднімати числа у межах 10; закріплювати навички усної лічби; розвивати логічне мислення, мовлення дітей; піднімати емоційний настрій через використання казкових персонажів, сюрпризних моментів; виховувати цікавість та інтерес до успіхів у математиці, любов до усної народної творчості.

Обладнання: потяг з геометричних фігур, казкові герої (Чебурашка і Крокодил), віршовані логічні задачі, квитки на потяг, хмаринка, краплинки, квіти, геометричні фігури для кожного учня, Золота рибка, назви станцій, динамічна таблиця зі словом «Мо-лод-ці!»!

ХІД УРОКУ

I. Організація класу.

Дзвоник дзвонить, не стихає, Школярів усіх скликає:

Гей, до класу поспішайте,

На місця свої сідайте!

Починається урок!

На уроці не куняй -- Математику вивчай!

II. Оголошення теми, мети та завдань уроку.

-- Сьогодні у нас не звичайний урок математики, а математична подорож до міста Знань. Успіх її залежить від вас, діти. Будьте сміливі, кмітливі, відважні. Подорожуючи, ми маємо пам'ятати основні правила:

хочу все знати;

буду уважним, старанним;

буду активним;

знаю сам -- навчу того, хто не знає, допоможу йому.

Щоб добре все знати, Ми будемо міркувати, А також рахувати, Задачі розв'язувати, Свій розум розвивати.

III. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота з геометричним матеріалом.

— А у подорож ми вирушимо чарівним потягом. Погляньте уважно і скажіть, чому він чарівний?

З чого він складається? (З геометричних фігур.)

Так, а з яких саме?

Порахуйте, скільки трикутників, кругів, квадратів? (Кожен ряд лічить певні фігури.)

Яких фігур найбільше?

Порівняйте, яких фігур більше, квадратів чи трикутників?

Молодці! Геометричні фігури ви запам'ятали добре і можете їх розрізняти. А хто веде потяг? (Машиніст.)

Ось вам наступне завдання: потрібно з геометричних фігур скласти машиніста (у кожного учня на парті лежать геометричні фігури, з яких слід скласти машиніста).

Молодці! Усі чудово впоралися з цим завданням, гарні вийшли машиністи. Залишилося сісти на місця й вирушити в подорож. Але щоб потрапити у потяг, кожному пасажирові треба придбати квиток. Для цього розв'яжемо такі завдання.

Усне опитування (за правильну відповідь учень отримує квиток).

Викласти числову смужку (перші три квитки).

Назвати «сусідів» числа 8, числа 5.

Порівняти числа 6 і 7; 9 і 5; 4 і 4.

Полічити від 10 до 1.

Назвати третій день тижня.

Гра «Збери повітряні кульки».

На дошці прикріплені повітряні кульки, на яких написані приклади, а внизу -- відповіді.

Чебурашка і Крокодил Гена розв'язували приклади на повітряних кульках. Повіяв вітер, і кульки розлетілися. Допоможіть казковим героям, «прив'яжіть» приклади за допомогою «ниточок» до потрібних відповідей.

-- Молодці! Усі придбали квитки. Погляньте на них уважно, що на них зображено? (Обличчя.) А чого не вистачає? (Ротика.) Ротик ви домалюєте наприкінці уроку. Якщо урок вам сподобається, намалюєте усмішку, а якщо ні -- то сумний вираз обличчя.

Отже, квитки у нас є, потяг і машиніст є, і ми можемо сміливо вирушати в подорож.

Звучить магнітофонний запис: «Увага! Увага! З першої колії відходить потяг № 19 з села Зеленого до міста Знань. Просимо пасажирів сісти на свої місця». Далі звучить гудок потяга і стукіт коліс.

-- Ми прибули на зупинку «Казкова». А чи любите ви казки? Які казки ви знаєте?

Послухайте ось таку казку.

Жили собі дід і баба поблизу синього моря. Вони жили в землянці цілих тридцять і три роки. Баба пряла, а дід ловив рибу... Коли одного разу дід закинув у море вудку -- зловилася рибка, але не проста, а золота...

Як називається ця казка? (Діти відповідають.)

Так, «Золота рибка». І саме вона нам приготувала наступне завдання. Якщо його виконаємо, зможемо продовжити нашу подорож.

Математичний диктант.

-- Перелік казок ми продовжимо під час математичного диктанту. У назвах казок, які я читатиму, знайдіть числа і позначте їх у зошиті відповідними цифрами. Уважно слухайте.

«Один палець», «Дві кізочки», «Троє поросят», «Чотири рясні дощі», «П'ять бажань», «Про змія, у якого шість голів», «Сім козаків і восьмий, який був отаманом», «Дев'ять братів і десята сестриця Галя».

Учень читає диктант: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10.

У якому порядку -- зростання чи спадання -- записані цифри математичного диктанту?

Назвіть цей ряд чисел у порядку спадання від 10 до 1.

Усі ці числа ми зустрінемо на інших зупинках. Тож, вирушаємо до іншої зупинки, назву якої ми дізнаємося, якщо відгадаємо загадки.

Запалали в чистім полі Ніби галстуки червоні. То палає в полі так Польовий червоний... (мак).

Я на сонце дуже схожа: Золотиста, ніжна, гожа. Рано-вранці розквітаю, пелюстками всіх вітаю. Відгадати вам не важко, Називаюсь я -- ... (ромашка).

Молодці! А як ми можемо назвати відгадки одним словом? (Квіти.)

Отже, наша зупинка -- «Квіткова галявина».

А щоб наші квіточки були гарними, великими, що потрібно? (Поливати їх.) Тож, допоможімо дощику

-- Молодці! Ви дуже гарно попрацювали, і ми можемо вирушати далі. А після гарної роботи потрібно що? (Відпочити.) Ось ми й прибули на зупинку «Відпочинок».

Фізкультхвилинка (під музику «Голубой вагон»).

-- Відпочили і рухаємося далі. Перед нами зупинка «Загадкова».

Робота в групах. Діти розв 'язують задачі та складають приклади.

Добре, усі дітки виконали завдання, і ми можемо вирушати до кінцевої зупинки «Місто Знань». Діточки, на яких зупинках ми побували під час подорожі?

А які завдання виконували?

Добре, а от місто Знань -- це і є ваша рідна школа, де ви навчаєтесь і будете ще багато років здобувати знання, спілкуватися і мріяти.

Зараз повернемося до наших квиточків і кожен з вас домалює на ньому ротик. Якщо урок сподобався, то малюєте усмішку, а якщо ні, то -- сумний вираз обличчя.

IV. Підсумок уроку.

-- Молодці, на уроці математики ви виконали чимало завдань, бо були активними, добре лічили. І я усім вам ставлю оцінку «Мо-лод-ці!».

Дуже вам дякую!

Додаток 3

Тема: Значення гарного й веселого настрою для збереження здоров`я.

Мета: показати учням роль гарного й веселого настрою для збереження здоров'я; прищеплювати корисні звички в спілкуванні з однолітками, дорослими людьми, членами своєї родини; виховувати життєрадісність, доброзичливість, взаємоповагу, любов до інших людей.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань.

Повторення вивченого на минулому уроці.

Пригадайте, якою була тема попереднього уроку? (Органи чуття.)

А тепер уважно послухайте розповідь.

Тато подарував Катрусі на день народження цуценя. Дівчинка ніжно гладила песика й промовляла:

-- Ой, який маленький, ой, який пухнастий, схожий на ведмежатко, а як пахне молочком! Як же тебе назвати? Пушок! Пушок!

Собача неголосно тявкнуло.

Тату, я назвала песика Пушком! І він дав на це згоду! -- радісно вигукнула дівчинка.

Дуже влучно, -- сказав тато.

Скажіть, які органи чуття допомогли дівчинці описати зовнішність песика й придумати йому кличку? (Зору, нюху, дотику й слуху.)

Продовжіть речення:

Орган зору -- це...

Орган нюху -- це...

Орган дотику -- це...

Орган слуху -- це...

Запитання від Чомучки.

Які очі вам подобаються більше -- веселі чисумні?

Чи часто ви усміхаєтесь?

Чи можете ви усміхатися навіть тоді, коли йде дощ і похмура погода?

Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Сприймання та засвоєння нових знань.

Загадка.

Голуба хустина, жовтий клубок По хустині качається, Людям усміхається.

(Сонце.)

-- Діти, яке сонечко зображене на малюнку? (Усміхнене, веселе, радісне.)

Слухання казки «Сонечко і Кульбабка».

Жило собі Сонечко. Воно було добрим і привітним. Вдень небом гуляло, ввечері йшло на спочинок у чарівний сад.

Одного разу побачило Сонечко Кульбабку. Вона була сумна, зажурена. Сонечко погладило її по голівці своїм промінчиком. Кульбабка відкрила своє очко й посміхнулась.

З того часу Кульбабка прокидається, як тільки Сонечко погладить її.

Якою була Кульбабка?

Що зробило Сонечко?

Як змінилася Кульбабка? (Розцвіла, посміхнулася у відповідь на ласку, тепло та добру усмішку Сонечка.)

Як, на вашу думку, чи поліпшується в людини самопочуття від гарного настрою й щирої усмішки?

Пригадайте, ми вже з вами говорили про те, що гарний настрій -- це ознака здоров'я. І навпаки: смуток, журба, хвилювання, поганий настрій негативно впливають на здоров'я людини.

Робота з підручником (с. 66, 67).

-- Що ж треба робити, щоб завжди був хороший настрій. Скористаймося порадами Здоров'ятка. (Учні читають поради, розглядаючи малюнки.)

IV. Закріплення вивченого.

Завдання Чомучки.

ГАРНИЙ НАСТРІЙ + ? = ЗДОРОВ'Я

-- Який другий доданок ви б поставили на місце знака питання?

Учитель прикріплює замість знака питання малюнок усмішки. Опрацювання змісту вірша А. Костецького «Як зробити день веселим».

Що радить автор зробити, щоб ваш день був
веселим?

А про настрій інших людей слід дбати чи ні?

Спілкуючись зі старшими й ровесниками, будьте доброзичливими, не псуйте нікому настрій, не ображайте інших, ні з ким не сваріться.

V. Підсумок уроку.

Що цікавого ви дізналися на уроці?

Чи готові ви відсьогодні виконувати поради Здоров'ятка?

Тож, усміхайтеся на здоров'я!

Список використаної літератури

1. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. - К., 1973.- с. 142

2. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса. - М., 1982. - с. 52

3. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса: В вопросах и ответах. - 2-е изд., переработанное и доп. - К., 1984. - с. 42

4. Безпалько В.П. Программированое обучение. - М., 1970. - с. 148

5. Выбор методов обучения в средней школе / Под ред. Ю.К.Бабанского. - М., 1982. - с. 35 - 36

6. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К., 1995. - с. 45

7. Дидактика середньої школи: 2-ге вид. - М., 1982. - с. 230

8. Довга Т.Я., Завіна В.І. Шляхи раціоналізації навчальної праці молодших школярів // Початкова шк. - 1990. - №3. - с.58-60.

9. Загвязинский В.И. Учитель как исследователь. - М., 1980. - с. 17

10. Зінченко С.Н. Почему детям бывает трудно учиться. - К., 1990. - с. 97

11. Зотов Ю.Б. Організація сучасного уроку. - М., 1984. - с. 98

12. Кирилов Г.Д. Теорія і практика уроку в умовах розвиваючого навчання. - М., 1980. - с. 101

13. Колеги Ю.М., Алексеенко О.Л. Интеграция школьного обучения // Нач. школа. - 1990. - №9. - с.28-29

14. Константинов Н.А. и др. История педагогики: Учебник для студентов педагогических институтов. - М.: Просвещение, 1982. - с. 32

15. Коротаєв Б.І. Методи навчально-пізнавальної діяльності учнів. - К.. 1991. - с. 78

16. Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитательного процесса. - М., 1983.- с. 65

17. Красовицкий М.Ю. От педагогической науки к практике. - К., 1990. - с. 35

18. Кумарина Г.Ф. Индивидуализация обучения слабоуспевающих школьников // Современная педагогика. - 1987. - №2. - с.40-45.

19. Куписевич Ч. Основы общей дидактики. - М., 1986. - с. 63

20. Левин В.А. Воспитание творчества. - М., 1977. - с. 29

21. Лернер И.Я. Дидактические мотивации учения в школьном возрасте. - М., 1983. - с. 39

22. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня / За ред. О.Я.Савченко. - К.: Радянська школа, 1990. - с. 124

23. Махмутов М.І. Сучасний урок. - М., 1985. - с. 44 - 96

24. Онищук В.О. Структура і методика уроку в школі. - К., 1985. - с. 17

25. Педагогика / Под ред. Ю.К.Бабанского. - М., 1983. - с. 67

26. Педагогіка / За ред. М.Д.Ярамаченка. - К., 1986. - с. 215

27. Педагогічна енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. ІІ т., 1965. - с. 82

28. Педагогічний пошук. - К.. 1989. - с. 3

29. Підласий І.П. Як підготувати ефективний урок. - К., 1989. - с. 21

30. Проблемы методов обучения в современной общеобразовательной школе. - М., 1980. - с. 26

31. Савченко О.Я. Вимоги до якості початкового навчання // Початкова школа. - 1995. - №1. - с. 5

32. Савченко О.Я. Сучасний урок в початковій школі. - К., 1997. - с. 17

33. Сайт http: // www. portal-slovo.ru/

34. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка. - К., 1985. - с. 28

35. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям // Вибрані твори: В 5-ти т. - К., 1977.

36. Ушинський К.Д. Людина як предмет виховання. - Т.1. - с.326.

37. Ушинський К.Д. Рідне слово: Книжка для тих, хто навчає // Вибрані твори: У 2 т. - К., 1983.