"Чудесный мандарин" как образец проявления экспрессионистской эстетики. Анализ сочинения с точки зрения его принадлежности к экспрессионистской эстетике и выявление ее черт в музыкальном языке композитора. Специфика музыкально-выразительных средств.

Музыкальный ансамбль как квинтэссенция и смысло-выражение эстетических, культуро-философских и социальных сдвигов эпохи. Концепт, способствующий наиболее эффективному поиску путей решения острейших проблем нашего времени. Специфика ансамблевой культуры.

Сущность и специфика личности, творческой деятельности и текстов произведений Альфреда Гарриевича Шнитке (1934-1995), одного из выдающихся интеллектуальных музыкантов-философов ХХ столетия. Музыкальный мир и художественная реальность композитора Шнитке.

Сущность и специфика личности, творческой деятельности и текстов произведений А. Шнитке. Утверждение в работах композитора гармонии разума и чувства, открытие новых механизмов музыкального мира. Философские размышления мастера о христианстве и космосе.

Развитие культуры России рубежа ХIХ-ХХ веков в области литературно-художественного, музыкального искусства и философии. Традиции русской классической композиторской школы с ее романтическими истоками, отточенной классической формой и лирических тем.

Особенности музыкальных произведений эпохи романтизма. Поиск новых форм, жанров и идей в современном хоровом творчестве. Специфика художественного языка сольных песен Ф. Шуберта, использование романтических речевых интонаций и ажурного аккомпанемента.

Особенности эстрадно-джазовой музыки в контексте взаимоотношений с проблемами культуры, материальной и духовной ее составляющей, а также ее отношения с кодами культур: дописьменной культурой, письменной ее традицией и формирующейся экранной культурой.

Жизнь и творчество Людвига ван Бетховена. Боннский этап жизни композитора. Молодой Людвиг - один из первых виртуозов Вены. Потеря слуха, уединение от общества, несчастная любовь. Гейлигенштадтское завещание композитора. Знаменитые произведения Бетховена.

Проблема организации методической работы педагога над качеством тембрового звучания эстрадного вокального ансамбля в зависимости от уровня развития вокальных навыков певцов. Определение этапов трансформации качества тембрового звучания певческих голосов.

Рок-поэзия - органический и самобытный элемент большого текста русской культуры, отражающий в себе его глубинные типологические характеристики. Наличие этических исканий, философской рефлексии - отличительные признаки художественного мира К. Кинчева.

Бытие одного музыкального образа в разных символах разных эпох, стран и народов. Возможность использования одного и того же музыкального образа в музыкальных символах (на примере государственного гимна Французской Республики и гимна Тамбовской области).

Анализ авторской концепции отечественного фольклориста И.И. Земцовского. Обусловленность музыки устной традиции этнокультурной характеристикой фольклорного исполнителя. Понятие "артикуляционный генофонд этноса", специфики народно-песенного интонирования.

Гуцинь - китайский семиструнный щипковый музыкальный инструмент, который является разновидностью цитры. Концерт для фортепиано с оркестром "Айлао рапсодия" - один из представителей серии оригинальных произведений в народном духе композитора Чжан Чжао.

Изучение детских народных песен разных стран как неотъемлемой части песенного материала, рекомендуемого для разучивания с детьми школьного возраста. Опыт подлаживания звучания певческого голоса к аудиозаписи разучиваемых песен в аутентичном исполнении.

Владение автором музыки техническими средствами инструмента как фактор для улучшения гитарного исполнительства и роста уровня качества его репертуара. Создание композиций для гитары виртуозами и профессиональными композиторами, не играющими на гитаре.

Основные методы репетиций с духовными инструментами. Набор, руководство и управление учащимися. Выбор музыкальных инструментов в соответствии с характером ученика. Интерпретация и композиция музыкального произведения. Деревянные духовые инструменты.

Историко-стилистический анализ произведения композитора Ю.М. Буцко. Музыкальный материал первого эпизода. Инструментальная связка к репризе. Вокально-хоровой анализ, вид хора. Основной тип звуковедения. Основные типы ритмического рисунка произведения.

Окреслення художньо-стильових, інтонаційно-драматургічних характеристиках Тріо для кларнета, скрипки та фортепіано Ю. Іщенка. Розгляд оригінальних та специфічних рис інструментальних партій для поглибленого розуміння музичної мови та ролі інтерпретації.

Психологічні виміри дитячо-юнацького періоду творчого і духовного сходження Фридерика Шопена. Витоки трагічності, що зумовлена беззастережністю професійних амбіцій юності генія, які вплинули на майбутню життєву долю, особисте і творче його самоздійснення.

Детство и юность советского барда, одного из основоположников жанра авторской песни Ю.И. Визбора. Мечты детства о небе и футбольном поле, позже отраженные в творческом наследии автора-исполнителя. Деятельность Визбора как журналиста и киноактёра.

Характер кореляції виконавця та героя. Типи персонажів історико-пісенної спадщини Нижньої Наддніпрянщини, які визначаються як "я", "ми", "він"/"вони", що дозволяє стверджувати про творення текстів у запорозькому середовищі та трансляції серед нащадків.

Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Е.П. Родыгина - советского композитора, автора многих популярных в народе песен. Рассмотрены наиболее известные его песни. Его воспоминания о детских и юношеских годах. Его деятельность в послевоенные годы.

Створення на основі вивчення вічного образу Гамлета та його музичних репрезентацій цілісного системного уявлення про феномен музичного концепту в його взаємообумовленості з культурним і художнім концептами. Музикознавче дослідження творів С. Слонимського.

Висвітлення інтермедіальних проявів жанрової міграції з літератури в музику на матеріалі фортепіанних композицій українських авторів. Вивчення взаємодії міжмистецьких мовних кодів у музичних творах із жанровими заголовками, пов’язаними з літературою.

Визначення ролі модальності в симфонічній музиці Чайковського, специфіки прояву модальних принципів у музиці та у творах Чайковського. Характеристика типів музичної модальності як способу організації музичного тексту та виявлення його семантичних функцій.

Структурно-змістові особливості музично-виконавського мислення, його загальні типологічні показники та специфічні компоненти. Виявлено найбільш актуальні та виправдані природою даного явища музикознавчі підходи та їх теоретично-категоріальне забезпечення.

Значення національного в становленні музичної поетики опери як результату взаємодії оперної форми і семантичних установок певного історичного типу культури. Провідні музично-композиційні прийоми опер Верді в контексті еволюції його оперного методу.

Значення виконавської традиції як основи оперної поетики і умови розвитку національного стилю в опері. Провідні смислоутворюючі музично-композиційні прийоми опер Верді в контексті загальної еволюції його оперного методу, принципи їх оперного мислення.

Відкриття значення стильової трансгресії у творчості Е. Саті як прогностичного авторського феномена, передбачення того майбутнього напряму композиторського мислення, що закріпиться під номінацією "нової простоти". Трангресивне стильове мислення в музиці.

Культурологическое рассмотрение специфики художественного феномена джаза. Джаззинг в структуре парадигмы, его специфика как межпластового явления. Распространение понятия парадигмы как инструмента научного знания, возможность мышления по аналогии.