Музично-мистецькі фестивалі Львова початку ХХІ століття: структурно-системний аналіз

Щорічний відкритий дитячо-юнацький хоровий фестиваль «Співаймо канон», окрім наведеного вище переліку завдань, має на меті підвищення виконавського рівня дитячих колективів і заохочення до багатоголосого співу у формі канону. Фестивальні програми передбачають обов'язкову наявність у програмі композицію у формі канону, виконання спільних конкурсних творів і проведення навчального семінару для керівників хорових колективів Родзинкою ХІІ фестивалю (проводився 18-21 листопада 2021 року) був зведений віртуальний хор учасників з виконанням спеціально написаних творів Л. Горової «Пісня наша дзвенить» та М. Дацка на вірш Лесі Українки «Хотіла б я піснею стати». Кожен із фестивалів присвячено обраній провідній темі (пам'яті І. Білозіра, ювілеям Б. Фільц, Т Шевченка, А. Шептицького, Лесі Українки та іншим). На підставі фестивальних матеріалів видано методичний посібник «55 творів для дитячого хору, написаних у формі канону», «Методичний збірник хорових творів для дитячого хору», збірник Юрія Антківа «Сольфеджіо (на основі українських народних пісень)», підготовлено відеоальманахи VI, VII, VIII та ІХ фестивалів.

На теренах Західної України церква займала вагоме місце у збережені, відродженні та популяризації української спадщини, традицій, обрядів підтримувала, стимулювала й популяризувала українську пісню, у тому числі календарно-обрядові пісні.

Таким, зокрема, є щорічний всеукраїнський різдвяний хоровий фестиваль «Велика коляда» у Храмі Пресвятої Євхаристії (колишній Домініканський костел) під патронатом Львівської міської ради. Ідейним натхненником фестивалю був настоятель храму Пресвятої Євхаристії й голова патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ о. Йосиф Мілян (зараз - єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ). Цей фестиваль за роки проведення набув статусу всеукраїнського й відбувається щороку з 2000 року. Проходить у Львові у Храмі Пресвятої Євхаристії, традиційно розпочинаючись із 7 січня аж по 25 січня, і завершується двома гала-концертами (дитячих і дорослих колективів). Репертуар учасників від церковних хорів далеких міст і сіл до професійних колективів становлять традиційні колядки, їх сучасні обробки й аранжування, академічні музичні твори на різдвяну тематику.

Далеко неповний перелік хорових фестивалів доповнюють Регіональний хоровий фестиваль «Хваліте Господа з небес», Всеукраїнський фестиваль хорового співу та інструментальної музики «Галицькі Самоцвіти», Міжнародний хоровий фестиваль «Львівські зустрічі».

Значно менш численними, проте дуже продуктивними є фестивалі, безпосередньо пов'язані з літургійною практикою. Від 2005 року на базі Храму Преображення Господа нашого Ісуса Христа щорічно проводиться фестиваль духовної хорової музики «Великодні дзвони». Він ініційований парохом Храму Преображення ГНІХ о. Ярославом Чухнієм, керівничкою парафіяльного хору «Родина» Ярославою Крилошанською та хормейстеркою Зоряною Степанишин. Його учасниками є хорові церковні і світські колективи різних українських християнських конфесій Львівщини (УГКЦ, УАПЦ, УПЦ КП), а також хор Вірменської церкви у Львові.

Таким у подальшому став і Фестиваль Давнього Церковного Співу «Під Покровом» (проводився 13-15 жовтня 2017 року) у храмах і монастирях Львова, Львівській національній музичній академії ім. М. В. Лисенка й у Національному музеї ім. Андрея Шептицького. Організатори прагнули донести до широкого загалу Церкви багату літургійно-музичну традицію давньої української богослужбової культури. Програма фестивалю включала також відкриті лекції, святкову програму богослужінь, концерти й майстеркласи з давнього церковного співу.

У Львові з 10 до 14 січня 2020 року вдруге проводився Фестиваль традиційного церковного співу «Днесь рождається від Діви», який організовує львівський літургійний центр «Передання» з благословення високопреосвященного владики Ігоря Возьняка, митрополита Львівського (УГКЦ). Його учасниками є хорові колективи, співочі групи й окремі співці-протопсалти з християнських церков. Окрім виступів у храмах і монастирях міста, він включає відкриті лекції, наукові заходи, святкові богослужіння, майстер-класи з традиційного церковного співу, діалогічні майданчики. Такими торік, зокрема, були хор вірменського собору та собору св. Юра, хорова капела «Дударик», камерний хор «Київ», театральний центр Наталки Половинки «Слово і голос», церковний хор з Торонто, який презентував традиційні й авторські колядки, написані канадськими композиторами українського походження. «Головна мета заходу - доносити до широкого загалу церкви і поціновувачів літургійного мистецтва багату спадщину вітчизняної літургійної культури, відкривати свіжий погляд на передання, як на універсальний світоглядний феномен» (Шиян, 2020).

Не менш різнопланово представлено фестивалі інструментальної музики, серед яких є академічні, експериментальні, дитячі.

У Львові 15-19 вересня 2021 року відбувся єдиний в Україні фестиваль сучасної бандури - «Lviv Bandur Fest 2021», який експонував виконання на бандурі творів у стилях джаз, соул, фолк ф'южн, електронна музика, етно, авторська пісня, актуальні експерименти, окрім цього, у її супроводі звучали старовинні пісні й відомі світові хіти. Окрім хедлайнерів експериментального бандурного виконавства (Марина Круть, B&B Project, TROYE ZILLIA, Тріо Романа Гриньківа, KoloYolo тощо), фестиваль включав майстер-класи від виконавців і круглий стіл бізнес-партнерів.

У 2017 році започатковано щорічний Всеукраїнський фестиваль класичної гітари «Guitar Vik», заснований у пам'ять провідної діячки львівського гітарного виконавства й педагогіки Вікторії Сидоренко. Концертні події в фестивалі доповнюють концерти, майстер-класи, семінари-дискусії та творчі зустрічі з визначними виконавцями України та зарубіжжя.

Окрему групу творять дитячі фестивалі. Їх завдання - підтримати прагнення дітей до музикування, продемонструвати здобутки осередків дитячо-юнацької творчості, які поєднуються з просвітницькими, патріотично-виховними, навчальними, тематичними вимогами. Міжнародний дитячий фестиваль «У колі друзів», ініційований Центром дитячої творчості «Веселка», відбувається до святкування Дня Матері за участю ансамблів народних інструментів, бандуристів, сопілкарів, фольклорних, а також хореографічних, вокальних ансамблів.

Музичний складник (солісти-вокалісти; оркестри й інструментальні ансамблі, вокальні, вокально-інструментальні та вокально-хорові ансамблі) є важливим компонентом програми комплексного патріотичного Фестивалю «Сурми Звитяги», який має на меті привернення уваги до мистецьких творів, присвячених образам національної героїки, а також до представлення авторських композицій.

Особливим фестивалем культурно-історичної реконструкції є локальний Патріотичний фестиваль «Лента за лентою». Музичний компонент (пісні визвольної боротьби) в ньому є складником показових театралізованих змагань, історичних квестів, різних розважально-спортивних батлів, поетичних читань та історичних лекцій.

Серед дитячих фестивалів варто звернути увагу на обласний фестиваль «Мрії збуваються!» для дітей з особливими освітніми проблемами, організатором якого став Навчально-реабілітаційний центр «Мрія». Участь у ньому беруть представники спеціальних шкіл-інтернатів і навчально-реабілітаційних центрів, а це є важливим кроком у бік інклюзивної мистецької самореалізації й виховання.

Висновки

Фестивальний рух у масштабах одного міста може послгувати показовим прикладом його багатогранної структури. Його розвиненість зумовили полікультуралізм і поліконфесійність, широкі міжнародні зв'язки, наявність численних музично-освітніх осередків, розвинений туризм і багаторічний досвід фестивальної діяльності. Прихильне ставлення до фестивальних форм зумовлено переважанням можливостей репрезентації мистецьких здобутків порівняно з більш суворим і сповненим високих вимог конкурсним началом. Це надає їм більш демократичного характеру, позитивного стимулювального чинника мистецької активності. Структуру музично-фестивального життя міста можна відобразити, керуючись такими параметрами:

1) за періодичністю: періодичні та принагідні (ювілейні);

2) за масштабом представництва учасників: міські, регіональні, національні, міжнародні;

3) за віком цільової аудиторії: громадські, молодіжні, дитячі;

4) за музичним складником: комплексні, загальномузичні, спеціалізовані (вузькопрофільні);

5) за національним складником: полікультурні, національно-фольклорні, етнічні, репрезентативні;

6) за функцією музичного мистецтва: розважальні, духовні, просвітницько-тематичні, патріотичні, реконструктивні, автентичні;

7) за фаховим спрямуванням: універсальні, академічні (хорові, бандурні, гітарні, оперні); експериментальні, рок-, поп-, естрадно-джазові та рок-фестивалі.

Наведену базову структуру класифікації фестивального комплексу можна екстраполювати на його регіональний чи національний рівень, доповнивши додатковими параметрами (наприклад, ініціаторами, формами фінансування, специфікою менеджменту, маркетингу, часом тривання, регламентом відзнак тощо).

Список використаних джерел

1. Бермес І. Організаційні засади музичного фестивального руху в Україні. Культурологічна думка. Київ, 2015. № 8. С. 150-155.

2. Виткалов С. В. Фестивальний рух як культурний феномен сучасності: аналіз регіонального вектора. Культура України. Рівне, 2016. Вип. 52. С. 182-190.

3. Давидовський К. Ю. Соціокультурні виміри міжнародного фестивального руху: за результатами IV міжнародного музичного фестивалю «Віртуози планети». Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: збірник наукових праць. Київ: Міленіум, 2011. Вип. XXVI. С. 257-265.

4. Зінькевич О. Музика говорить мовою нашого часу. Критика. Київ, 2004. № 7-8 (81-82). С. 30-34.

5. Клаич Д. Будущее фестивальной формулы. Экология культуры. Москва, 2002. № 3. С. 74-84.

6. Меньшиков А. Фестиваль как социокультурный феномен современного театрального процесса: автореф. дисс.... канд. искусствоведения: 17.00.01. Москва, 2004. 18 с.

7. Сікорська І. Здобутки та проблеми музичного життя України 90-х рр. ХХ ст. Матеріали до українського мистецтвознавства: збірник наукових праць. Київ, 2003. Вип. 3. URL: http://etno.kyiv.uar.net/vyd/matmyst/2003/N3.htm.

8. Фестиваль. Большая советская энциклопедия / гл. ред. О. Ю. Шмидт. 1-е изд. Москва: Советская энциклопедия, 1940. Т. 45. 460 с. Стб. 732.

9. Хрома Г. Деякі особливості сучасних молодіжних фестивалів. Матеріали до українського мистецтвознавства: збірник наукових праць. Київ, 2003. Вип. 3. URL: http://etno.kyiv.uar.net/vyd/matmyst/2003/N3/Art40.htm.

10. Черкасов В. Ф. Формування музично-естетичної культури майбутніх учителів музичного мистецтва засобами фестивального руху. Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». Кіровоград, 2021. № 192. С. 26-31.

11. Швед М. Б. Тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики. Львів: Сполом, 2010. 440 с.

12. Шиян О. У Львові відбудеться фестиваль літургійної музики. Zaxid.net. 2020. 8 січня. URL: https://zaxid.net/news/.

1. Bermes I. Orhanizatsiini zasady muzychnoho festyvalnoho rukhu v Ukraini [Organizational principles of the music festival movement in Ukraine]. Cultural thought. Kyiv, 2015. № 8. pp. 150-155 [in Ukrainian].

2. Vytkalov S. V. Festyvalnyi rukh yak kulturnyi fenomen suchasnosti: analiz rehionalnoho vektora [Festival movement as a cultural phenomenon of modernity: analysis of the regional vector]. Culture of Ukraine. Rivne, 2016. Issue. 52. pp. 182-190 [in Ukrainian].

3. Davydovskyi K. Yu. Sotsiokulturni vymiry mizhnarodnoho festyvalnoho rukhu: za rezultatamy IV mizhnarodnoho muzychnoho festyvaliu «Virtuozy planety» [Socio-cultural dimensions of the international festival movement: according to the results of the IV International Music Festival «Virtuosos of the Planet»]. Current issues of history, theory and practice of art culture. Collection of scientific works. Kyiv: Millennium, 2011. Issue. XXVI. pp. 257-265 [in Ukrainian].

4. Zinkevych O. Muzyka hovoryt movoiu nashoho chasu [Music speaks the language of our time]. Critics. Kyiv, 2004. № 7-8 (81-82). pp. 30-34 [in Ukrainian].

5. Klaych D. Budushchee festyvalnoi formuly [The future of the festival formula]. Ecology of culture. M., 2002. no. 3. pp. 74-84 [in Russian].

6. Menshikov A. Festival kak sotsiokulturnyiy fenomen sovremennogo teatralnogo protsessa [Festival as a socio-cultural phenomenon of the modern theatrical process]: author. diss. PhD art history: special: 17.00.01. M., 2004. 18 p. [in Russian].

7. Sikorska I. Zdobutky ta problemy muzychnoho zhyttia Ukrainy 90-kh rr. XX st. [Achievements and problems of musical life of Ukraine in the 90s of the XX century]. Materials for Ukrainian art history. Collection of scientific works. Kyiv, 2003. Issue. 3. URL: http://etno.kyiv.uar.net/vyd/matmyst/2003/N3.htm [in Ukrainian].

8. Festival [Festival]. Great Soviet Encyclopedia / Ch. ed. O. Yu. Schmidt. 1st ed. Moscow: Soviet Encyclopedia, 1940. T. 45. 460 p. S. 732 [in Russian].

9. Khroma H. Deiaki osoblyvosti suchasnykh molodizhnykh festyvaliv [Some features of modern youth festivals]. Materials for Ukrainian art history. Collection of scientific works. Kyiv, 2003. Issue. 3. URL: http://etno.kyiv.uar.net/vyd/ matmyst/2003/N3/Art40.htm [in Ukrainian].

10. Cherkasov V. F. Formuvannia muzychno-estetychnoi kultury maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva zasobamy festyvalnoho rukhu [Formation of musical and aesthetic culture of future teachers of musical art by means of the festival movement]. Proceedings. Series: Pedagogical sciences. Kirovograd, 2021. № 192. S. 26-31 [in Ukrainian].

11. Shved M. B. Tendentsii rozvytku mizhnarodnykh festyvaliv suchasnoi muzyky [Trends in the development of international festivals of contemporary music]. Lviv: Spolom, 2010. 440 p. [in Ukrainian].

12. Shyian O. U Lvovi vidbudetsia festyval liturhiinoi muzyky [A liturgical music festival will take place in Lviv]. Zaxid.net. 2020. 8 January. URL: https://zaxid.net/news/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru