Етноестетика українського пісенного фольклору

Становлення національно самобутньої фольклорної художньої системи відбувалося внаслідок синтезуючої співдії географічно-кліматичних, історико-соціологічних та етнопсихологічних чинників. Саме ці три вагомі потоки факторів і спричинилися в основному до ґенези естетичних уявлень і критеріїв та формування еталонного етноестетичного фонду фольклорно-пісенної образності, який наповнюється семантично майже тотожними, але формально дискретними поетичними символами, що можуть бути згруповані за принципом категоріального споріднення - астральні, рослинні, орнітологічні, зоологічні тощо. Особливою продуктивністю художнього ресурсу відзначається астральна символіка, яку варто зачислити до чільних естетичних первофеноменів. Естетична наповненість рослинних, орнітоморфних та зооморфних засобів художньої орнаментальності в українській уснословесній творчості є зазвичай антропоцентричною і найвиразніше проявляється при портретуванні людської зовнішності, особливо коли йдеться про типово фольклорне моделювання певного ідеального еталону.

Національний естетичний канон української народної пісенності від часу свого зародження в родо-племінній добі еволюціонував під впливом історико-соціологічних та етноґенетичних факторів. Працьовитість, прив'язаність до землі, нахил до приватної власності, індивідуалізм, ідеалізм, децентралізація, демократизм суспільних стосунків стали тим психологічно моральним капіталом українців, що завдячує головно хліборобському способу господарювання та відповідній світоглядній системі цінностей.

Етноестетичні виміри українського світогляду засвідчують, що його провідними принципами сприйняття об'єктивного довкілля та суб'єктного соціуму є реалістичне ставлення до оточення та подальша психологізація результатів пізнавального процесу. Космогонічні уявлення наших предків архетипізуть землю і є відображенням здебільшого хліборобського типу ментальності. Характер релігійності відзначається поєднанням язичницької і християнської світоглядних систем, а в цьому синтезі особливо рельєфними є натуроцентричні та гуманістичні риси.

Парадигматична структура пісенної образності засвідчує наявність у її складі принаймні двох дискретно розщеплених категоріальних зрізів - ядра (сукупність ключових (опорних) слів певного жанру чи всього фольклору) та периферії (те, що привноситься індивідуальним виконавцем і результатом еволюції фольклорного тексту). Основним критерієм віднесення художньо метафоричного образного елемента до центрально-смислової (ядра) чи семантично-дистанційованої (периферія) категорії виступає частотність його вживання та ареал поширення й побутування в межах етнічної території.

У процесі естетизації народнопісенного тексту вагому роль посідає формульність фольклорної стилевої манери. Особливість витворення художньо стереотипних формул як конденсаторів естетичної напруги полягає в деіндивідуалізації етнопоетики та прагненні до уніфікації і схематично конвенціонального способу репрезентації у першу чергу обрядової дійсності. Водночас будь-яке узагальнення має ідіоетнічний характер, докладний аналіз якого виявляє національну специфіку фольклорних елементів. Поетична формула стає своєрідною базовою естетичною "клітиною", у згорнутому вигляді якої сконцентровано закономірності життєдіяльності етнокультурного організму загалом. З'ясування домінуючих механізмів поетичної селекції традиційної фольклорної образності виявляє етнопсихологічні підвалини принципу евфемізації - одного з чільних способів конструювання естетичної формули як уснопоетичного канону, а варіативна природа фольклорного знака спричиняється до розгляду формули як ґештальту, як образносмислової цілісності, яка не зводиться до суми складників і, змінюючи свій морфологічний статус, не втрачає набутої традиційної семантики.

Етноестетична якість звукової організації ритмомелодики українського пісенного фольклору простежується впродовж усього розвитку народної поезії від вільнішої речитативної форми до щораз більше впорядкованих поетичних форм, правильності рядків та викінченості строф. Формально-стилістичний аналіз фольклорного матеріалу засвідчує, що характерні ознаки національної самобутності традиційної фоніки проявляються в ритмізованому налаштуванні речитативної метрики, ономатопеїчних засобах евфонізованої звукоструктури, асонансних, консонансних та римових звукових груп. Усі компоненти фонічної структури народнопоетичної мови - від простого, невибагливого звуконаслідування до ритмічно ускладнених синтаксичних повторів - виконують важливі стилетворчі функції, впливаючи водночас на формування національної специфіки та етноестетичної унікальності уснословесних пісенних текстів.

Загалом, подальші уснословеснознавчі дослідження етноестетичного характеру української фольклорної традиції мають бути скеровані на поглиблене осмислення теоретичних аспектів у площині національної специфіки як процесу фольклоротворчості в цілому, так і окремих його проявів, втілених конкретним жанрово-стильовим форматом.

Список публікацій за темою дисертації

1. Гарасим Я. Національна самобутність естетики українського пісенного фольклору: монографічне дослідження / Ярослав Гарасим.- Львів: НВФ "Українські технології", 2010.- 376 с.

Рецензії: Гінда О. Новаторське, актуальне дослідження (Ярослав Гарасим. Національна самобутність естетики українського пісенного фольклору.- Львів: НВФ "Українські технології", 2010.- 376 с.) / Олена Гінда // Дзвін.- 2010.- № 7.- С.146-148; Яремчук І. Естетосфера української народної пісенності (Ярослав Гарасим. Національна самобутність естетики українського пісенного фольклору.- Львів: НВФ "Українські технології", 2010.- 376 с.) / Ірина Яремчук // МіФ.- 2010.- № 3.- С.113-116.

2. Гарасим Я. Поетичні жанри поліського фольклору / Ярослав Гарасим // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження / відп. ред. С.Павлюк, М.Глушко. - Львів: Ін-т народознавства НАН України, 1997. - Вип.1 : Київське Полісся. 1994.- С.217-229.

3. Гарасим Я. Становлення моделі української культурно-історичної школи у фольклористиці / Ярослав Гарасим // Вісник Львівського університету. Серія філологічна: Українська фольклористика.- Львів, 1999.- Вип. 27.- С.14-22.

4. Гарасим Я. Етноестетика "Лісової пісні" [Лесі Українки] / Ярослав Гарасим // Науковий вісн. ВДУ.- Луцьк, 1999.- № 15 : Філолог. науки.- С. 7-10.

5. Гарасим Я. Етноестетичні особливості українського пісенного фольклору у концепції О.Потебні / Ярослав Гарасим // Вісник Харківського університету. Серія "Філологія".- Х., 2000.- № 491.- С.423-428.

6. Гарасим Я. Іван Франко як дослідник дум / Ярослав Гарасим // Українське літературознавство. - Львів, 2001. - Вип.64. - С.103-110.

7. Гарасим Я. "Під зоряними небесами пісні" (фольклорна стихія у драматичній поемі Б.Стельмаха "Тарас") / Ярослав Гарасим // Народознавчі зошити.- 2002.- № 3-4.- С.378-381.

8. Гарасим Я. Етноестетика в теоретичній концепції Івана Франка / Ярослав Гарасим // Українознавчі студії.- Івано-Франківськ, 2002-2003.- №. 4-5.- С.275-279.

9. Гарасим Я. Позаобрядовий пісенний фольклор з Малинщини в етико-естетичних вимірах / Ярослав Гарасим // Полісся України: Матеріали історико-етнографічного дослідження / відп. за випуск Р.Яців. - Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2003. - Вип.3 : У межиріччі Ужа і Тетерева. 1996.- С.267-277.

10. Гарасим Я. Етноестетика українських повстанських пісень / Ярослав Гарасим // "Муза і меч": національний рух у фольклорних та літературних джерелах: збірник наукових праць / відп. ред. Т.Салига. - Львів, 2005.- С. 162-168.

11. Гарасим Я. Етноестетичні особливості ментальності гуцулів в інтерпретації Станіслава Вінценза / Ярослав Гарасим // Етнос і культура. Часопис Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника: Збірник науково-теоретичних статей. Гуманітарні науки / гол. ред. В.І.Кононенко.- Івано-Франківськ, 2005-2006.- № 2-3.- С.134-138.

12. Гарасим Я. Політичні жанри фольклору (ідейний конструктивізм мелосу та естетика народної сатири) / Ярослав Гарасим // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 2006. - Вип. 37. - С. 124-129.

13. Гарасим Я. Етноестетика як предмет фольклористичних студій / Ярослав Гарасим // Нове життя старих традицій: традиційна українська культура в сучасному мистецтві і побуті / за ред. проф. В.Давидюка.- Луцьк: ПВД "Твердиня", 2007.- С.200-213.

14. Гарасим Я. Коли ще жито говорило (етноестетичний мікроаналіз фольклорного тексту) / Ярослав Гарасим // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Серія: Філологія (літературознавство). - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2006-2007. - Вип.XIII-XIV. - С.59-62.

15. Гарасим Я. "Студії над українськими народними піснями" Івана Франка: методологічний аспект / Ярослав Гарасим // Warszawskie Zeszyty Ukrainoznawcze.- Warszawa, 2007.- № 23-24.- S.201-207.

16. Гарасим Я. Естетика народнопісенної творчості в українській фольклористиці ХІХ - початку ХХ століття / Ярослав Гарасим // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. - 2007. - Вип. 41. - С. 128-141.

17. Гарасим Я. Категоріальна опозиція "універсальне/національне" в етноестетичних вимірах / Ярослав Гарасим // Вісник Львівського університету. Серія журналістика.- Львів, 2007.- Вип. 31.- С.131-139.

18. Гарасим Я. Родинно-обрядова поезія бойків у дослідженнях Івана Франка / Ярослав Гарасим // "Для добра міліонів хай вічно живе" : збірник наукових праць на пошану 150-річчя від дня народження Івана Франка / відп. ред. Р.Голод.- Івано-Франківськ: Місто НВ, 2008.- С.139-144.

19. Гарасим Я. Фольклорні символи у художній концепції світу Гавриїла Костельника: етноестетичний аспект / Ярослав Гарасим // Українознавчі студії.- Івано-Франківськ, 2007-2008.- №. 8-9.- С.389-395.

20. Гарасим Я. Етнопсихологічні чинники естетизації пісенного фольклору: історіографічний аспект / Я.Гарасим // Література і фольклор: Проблеми поетики.- К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009.- Вип.31.- С.111-127.

21. Гарасим Я. Естетичні виміри народнопісенних жанрів: еволюційний аспект / Я.Гарасим // Література і фольклор: проблеми поетики.- К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009.- Вип.32.- С.100-105.

22. Гарасим Я. Художня стереотипізація краси в українському пісенному фольклорі (на матеріалі веснянок) / Я.Гарасим // Література і фольклор: проблеми поетики.- К. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2010.- Вип.34.- С.85-90.

23. Гарасим Я. Наукова методологія Франка-фольклориста / Ярослав Гарасим // Іван Франко - письменник, мислитель, громадянин: матеріали міжнар. наук. конф. / за ред. М.Ільницького.- Львів: Світ, 1998.- С.284-290.

24. Гарасим Я. Нові записи з древньої Овруччини: огляд жанрів та сюже- тів / Ярослав Гарасим // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослідження / відп. ред. С.Павлюк, М.Глушко - К., 1999. - Вип.2. - С.225-245.

25. Гарасим Я. Міфологічні елементи в календарній обрядовості поліщуків. (До проблеми розшифрування міфологеми "сокіл") / Ярослав Гарасим // Українська філологія: школи, постаті, проблеми: збірник наукових праць Міжнародної конференції, (м. Львів, 23-25 жовтня 1998 р.) / відп. ред. Т.Салига. - Львів: Світ, 1999. - Ч.2. - С.495-500.

26. Гарасим Я. Етноестетика Василя Стефаника / Ярослав Гарасим // Шевченко. Франко. Стефаник: матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Івано-Франківськ, 14-16 травня, 2001 р.) / гол. ред. В.І.Кононенко.- Івано-Франківськ: Плай, 2002.- С.382-388.

27. Гарасим Я. Культурно-історичний підхід при вивченні дум у фольклористичних дослідженнях Філарета Колесси / Ярослав Гарасим // Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця XIX-XX століття (з нагоди 130-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси та 100-річчя від дня народження академіка Миколи Колесси) : збірник наукових праць та матеріалів / відп. ред. В.Івашків.- Львів, 2005.- С.76-80.

28. Гарасим Я. Різдвяно-новорічні жанри поліського фольклору / Ярослав Гарасим // Берегиня.- 2001.- № 4.- С.5-8.

29. Гарасим Я. Етноестетика: ґенеза національних критеріїв краси / Ярослав Гарасим // Сучасний стан та перспективи розвитку народознавчої науки в Україні : збірник матеріалів Круглого столу, присвяченого пам'яті В.Т. Скуратівського, (Київ, 28 жовтня 2008 р.) / гол. ред. О.А. Гриценко.- К.: "Видавничий Дім Дмитра Бураго", 2008.- С.79-88.

Размещено на Allbest.ru