Зачіска повсякденна на основі Греції

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Вступ

1. Творча частина

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках

1.2 Характеристика історичної епохи та обґрунтування вибору базової моделі зачіски

1.3 Розробка моделі зачіски відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя

2. Технологічна частина

2.1 Опис організації праці в перукарні

2.2 Технологічна послідовність виготовлення постриженого виробу

2.3 Визначення підготовки даних для виконання розроблення зачіски, розробка, технологічна послідовність виконання зачіски

2.4 Обґрунтування вибору і характеристика парфумерних і косметичних засобів, інструментів та обладнання необхідних для виконання зачіски

Висновок

Література

Додатки

Вступ

Протягом кількох десятиліть демонструється, що творчий процес завжди знаходиться у русі. Перукарська мода «нестримна».

Перукар-модельєр людина творчого складу, володіє гарним смаком. Адже створення красивої сучасної зачіски - справа не проста. І роль перукаря у створенні загальної гармонії ліній з урахуванням індивідуальності клієнта є інколи вирішальною.

Клієнт нерідко очікує від майстра доброї поради. За такої ситуації майстер стає для нього дуже важливою людиною. Беручи це до уваги, майстер повинен бути уважним і люб'язним у ставленні до клієнта, вміти об'єктивно висловлювати свою думку з того чи іншого питання, підтримувати довірливі стосунки з клієнтом.

У висококультурному працівникові клієнт часто бачить для себе позитивний приклад. Але для цього майстер має бути спеціалістом своєї справи. Разом з тим повинна бути і захопленість своєю професією.

Перукар-модельєр постійно повинен слідкувати за модним змінами форм одягу, ювелірних виробів, тобто за еволюцією предметів прикладного мистецтва, так як розвиток мистецтва відображає процеси розвитку суспільства.

В обов'язок перукаря-модельєра входить уміння виявити суть нової моди, загальну ідею, визначаючи весь стрій моди. Це дає можливість працювати над новими формами зачісок, які є необхідними елементами єдиного ансамблю з костюмом, який створює художні образи, відповідає естетичному ідеалу часу.

Поняття краси мінялися впродовж століть, і те, що здавалося прекрасним в один період, пізніше виглядало потворним і навпаки. Найпомітніше це виявлялося в костюмі і зачісках, які тісним чином пов'язані із зовнішнім виглядом людей.

Кожна епоха приносила щось своє, нове в перукарське мистецтво, чіткого копіювання не було. Розвиток основних форм одягу і зачісок проходило з безпосереднім зв'язком із соціально-економічними, природними умовами, естетичними і моральними устроями, загальним художнім стилем, модою.

Мода віддзеркалює рівень розвитку суспільства на кожній його сходинці. Уявлення про зовнішню досконалість завжди міняється з часом. Звичайно, в печерну епоху були свої ідеали зовнішності. Але в основному, ідеал зовнішності виділявся не по красоті. Він виділявся із функціональними якостями жінки.

У древніх Греків красу жінки визначала пропорційність її тіла і правильність рис обличчя.

Саме грецькі скульптори виділили деякі фізичні параметри, які називаються класичними. Зріст мраморної Афродіти - 164 см, бюст 86 см, талія - 69 см, стегна - 93 см. У жінки привабливим вважався короткий ніс, великі очі, рот більший в півтора рази за око, невеликі дугообразні брови. Вся косметика була натуральною.

Вважається, що в Древній Греції перукарське мистецтво було найбільш розвиненим. Слово "косметика" грецького походження і означає "мистецтво прикрашати". Греки знали багато секретів цілющих косметичних засобів, в країні панував культ людського тіла, зачіски виконувалися майстерно і з великою ретельністю. Робилися зачіски довго, оскільки вони були складні і вимагали багато часу для виконання, при цьому користувалися рослинними ароматизованими порошками з ефектами відтінків.

Древні гречанки фарбували волосся в русявий колір з червоним відтінком і робили з них пишні красиві зачіски - корімбос. Так, за часів античності в Древній Греції зачіски з довгого завитого волосся укладали в конусоподібні пучки, волосся над лобом розприділяли хвилеподібно або залишали дрібні локони залишаючи при цьому відстань між бровами і початком росту волосся на ширину двох пальців, оскільки за естетичними поняттями тих часів вважалося, що жіночий лоб має бути невисоким. В античному світі законодавцем моди на зачіски була імператриця. Придворні пані і знатні римські матрони наслідували їй.

Важке і густе волосся гречанок майстерно забиралося з великою винахідливістю у вузли на потилиці, прикрашалися зачіски діадемами, намистами, обручами і стрічками. Прикраси одягу і стиль одягу і зачісок відповідали всьому устрою життя еллінів. Уявлення про зачіски гречанок можна отримати, розглядаючи витвори мистецтва древніх греків: пишне волосся, завите в локони, розділене на прямий проділ, з лоба і боків зачесане назад і прибране на потилиці у вузол.

В сучасній моді велике значення має маленький штрих, який придає особливий шарм зачісці - це може бути гофроване пасмо на волоссі, взлохмачена чілка, неслухняний локон. Сучасна мода така різноманітна, що кожний може вибрати собі зачіску, яка йому подобається і підходить.

Мода в умовах сучасного суспільства виконує важливу соціальну роль і торкається усіх сфер діяльності людини. Більш яскраво її вплив відображається в одязі та зачісках. Своєю мінливістю мода відповідає естетичним потребам людей, враховуючи напрямки суспільного прогресу. Не існує людини поза модою або сьогоднішньою, або вчорашньою, або авангардною.

1. Творча частина

1.1 Характеристика сучасного і перспективного напрямів моди в зачісках

З кожним роком, століттям, тисячоліттям мода розвивається, удосконалюється як в одязі, так і в зачісках, стрижках, макіяжі. Кожна жінка, дівчина і без виключення чоловіки, юнаки хочуть виглядати красиво і привабливо.

Провідні вітчизняні і зарубіжні майстри та центри моделювання створюють та диктують нам напрям моди. Провідними українськими майстрами можна вважати: В'ячеслава Дюденка, Ірину Павлюк, Марину Каніковську, Олександра Кирилюка, Тетяну Шинкаренко. Із зарубіжних: Патрік Камерон, Мартіна Ахт. Центри моделювання розміщені в Києві, Львові, Сімферополі, Харкові та інших великих містах.

Зачіска відображає прагнення до ідеалу, базується на простоті.
Сучасна мода неоднозначна, тобто вона не регламентована, не вказує на довжину волосся і характер деталей зачіски. Сучасні зачіски характеризуються легкістю прядок, плавними лініями, тому і методи технології мають бути легкими, пластичними, щоб створити відповідний стиль.

Мода - це форма прояву культури, це відображення дійсності, що виявляється в манері поводження, а головним чином, в одязі та зачісках. Мода змінюється дуже часто. Мода задає визначені правила поведінки і манери вдягатися, а людина, що не дотримується цих правил, ризикує бути "немодною". При цьому існують правила, що ніколи не виходять з моди, наприклад, класичний стиль.

У широкому змісті слова, мода - це панування визначеного смаку в деякій сфері життя. Як правило, мода нетривала і часто міняється, іноді повертаючись до давно забутого.

Розмаїття стилів, довжини волосся, кольору дає можливість виявити індивідуальність людини. Головні вимоги до зачісок -- це дорогий вигляд волосся. Пішли в минуле плоскі зачіски, відроджується об'єм. У стрижках немає ідеальної симетрії. Волосся повинне чітко структуруватися. Головне -- це блиск здорового волосся.

Мода 2010 р. -- це блиск і структура здорового волосся. Класика та сучасність гармонійно поєднуються в стрижках та укладках, що дозволяє одночасно виглядати стильно й зухвало. Вільно укладені пасма і безладно спадаючі локони надають образу вишуканої природності, різноманітні модифікації з чілкою дозволяють виявити необхідні акценти: динаміку, легку адаптацію до будь-яких умов, поєднання простоти і креативу. Хіт сезону 2010 р. -- це зачіска, що дає змогу легко створювати варіанти укладки від пасом, які вільно стирчать, до класики вечірнього стилю.

Сьогодні мода дуже демократична, тому свобода, романтизм, натуральна елегантність та дбайливість, актуальні завжди. Довге розкішне волосся, спокійні, легкі та дуже жіночні лінії, стають очевидним трендом 2010 року. Мінімум стайлінгу, максимум легкості. Використовування мусів, воску чи лаку зведено до мінімуму.

В 2010 році в моді плавні форми. Модною є стрижка, коли заднє волосся залишається набагато довшим. Передні пасма зістригають відповідно до форми обличчя.

Модною тенденцією є хвилясте волосся, яке підкреслює об'єм зачіски. Така зачіска підходить для жінок, які мають хорошу форму обличчя.

Що стосується довжини волосся - в моді як довге, так і коротке волосся, головне зберегти загальну тенденцію.

Якщо волосся світле можна освіжити його зробивши меланж. Модні світлі відтінки - від темної блондинки з ваніллю до золотистого.

Якщо волосся коротке можна злегка підкрутити кінці і зафіксувати зачіску лаком. У моді легка недбалість, тому не страшно, якщо волосся буде стирчати в різні боки. Для любительок оригінальності і екстравагантності підійде така зачіска: наносимо на волосся пінку і висушуючи волосся феном одночасно зачісуємо його вгору і укладаємо.

Цього року будуть модними хвилі, тому вдало буде дивитися довге волосся злегка підкручене і акуратно укладене.

На довгому волоссі дуже красиво виглядає легкий безлад, але необхідно бути дуже акуратною, щоб не здавалося, що волосся не розчесане.

Дівчата, у яких від природи пряме волосся теж можуть залишатися модними цього року, адже крім хвиль актуальними залишаються чіткі геометричні форми. Довге волосся достатньо оригінально зачесати і зафіксувати зачіску.

Темне волосся виглядає дуже красиво, коли воно наповнене блиском, тому перш за все потрібно подбати про здоровий вигляд волосся, це забезпечить половину успіху.

У сезоні зима 2010 модним є натуральний та рудий колір волосся, а фаворитом серед зачісок залишиться боб, але з округленими краями та курчавий боб.

Модними будуть косий подовжений та прямий чубчик, пучок та довге пряме волосся.

Залишиться в моді і каре: таку зачіску можна освіжити, додавши асиметрію загальній масі волосся чи чубчику, який можна підстригти по косій. Більшість стилістів настійно рекомендують залишати волосся майже недоторканим, оскільки головна тенденція зимового сезону - це об'ємність маси волосся і чіткість ліній. зачіска мода

Не втратить своєї популярності і пучок, що вважається і вечірньою, і навіть "гламурною" зачіскою, для створення якої потрібно усього пару хвилин: досить розчесати волосся і зібрати їх на потилиці в пучок.

Багато дизайнерів пропонують використовувати скошений чи бічний проділ, що також дозволяє досягти видимого ефекту асиметрії, настільки популярного в цьому сезоні. Актуальними залишаться і довгі прямі чубчики, що доходять до очей, закриваючи брови.

Колір волосся відіграє немаловажну роль: ніяких кричущих, неприродних відтінків - тільки теплі, "натуральні" тони.

Яскравий, чистий колір волосся - головний тренд перукарської моди цього сезону. Саме за допомогою кольору будь-якій стильній зачісці можна додати індивідуальність і неповторність. Взимку 2010 на піку моди будуть темний чи молочний блонд, рудий блонд, мідно-червоний і рудий кольори волосся. Дуже популярними буде природне світло-русяве, попелясто-русяве волосся.

Присутність мелірування практично непомітно - воно використовується лише для того, щоб візуально додати волоссю об'єм. Контрастні "перинки" давно втратили актуальність. Якщо освітлити на кілька тонів окремі пасма волосся, це дозволить м'яко скорегувати колір і створити візуальний ефект сонячних відблисків на волоссі.

Розглядаючи нинішні пропозиції стилістів, можна вирішити, що одна з найбільш актуальних зачісок - це відсутність такої. Але рівне довге волосся, розчесане на косий чи прямий проділ (саме така зачіска сьогодні в моді), повинне бути неодмінно доглянуте й акуратно підстрижене.

Укладання, запропоноване для довгого волосся, в основному, максимально просте: гладко зачесане волосся (проділ чи без нього), зібране в "хвіст" чи в пучок на потилиці. Така зачіска, якщо вона личить, буде доречна практично в будь-якій життєвій ситуації. Для урочистих виходів скромний "хвостик" можна замінити фантазійним укладанням (потрібно звернути увагу, що яскраві і громіздкі аксесуари для волосся сьогодні практично не використовуються).

Ультракороткі стрижки "під хлопчика" - не в моді. Але якщо все-таки хочеться зробити коротку, але милу стрижку, то стилісти рекомендують додати небагато недбалості в укладанні.

Тенденція до "легкої розтріпаності" спостерігається й у зачісках з довгого волосся.

Самий головний прояв жіночності в цьому сезоні - локони. Великі локони нагадують про кінозірок минулого років, наприклад, про Вероніку Лейк, чия знаменита асиметрична зачіска знову стає дуже популярною. Правда, для того, щоб "приміряти" цей красивий тренд, потрібне довге чи дуже довге волосся.

Ще одна тенденція в стилі "ретро" - начіс. Стилісти не радять сприймати це модне віяння занадто буквально і споруджувати на голові рясно политу лаком "вежу". Сьогодні зачіска з начосом повинна лише нагадувати про перукарські фантазії 60-х, але не копіювати їх.

Основа гарної зачіски - гарна стрижка, і цю формулу краси підтвердить будь-який перукар. Стрижки, запропоновані в цьому сезоні, вимагають чіткості і лаконічності, а значить - бездоганного виконання. Сучасні стрижки робляться з таким розрахунком, щоб жінка могла витрачати на щоденне укладання якнайменше часу. У моді - рівне каре з чубчиком, а так само стрижки боб і боб-каре.

Модні зачіски з короткого волосся можуть бути як симетричними, так і асиметричними (наприклад, з косими проділами і "скошеними" чубчиками), головне - максимальна чіткість ліній, без зайвої філіровки.

Сезон зима 2010 пройде під знаком "чіткої геометрії": самими модними відомі дизайнери і стилісти визнають різкі й акцентовані зачіски.

Дизайнер Ігор Чапурин вважає, що "літо пройшло під знаком легких зачісок і жіночного макіяжу", а восени в моду міцно ввійшли "геометрично чіткі короткі зачіски". З ним згодна і дизайнер Юлія Далакян, що порадила наголошувати на чубчик чи зовсім забирати волосся. На зміну модній раніше подовженій зачісці з чубчиком, начебто скошена набік від вітру, приходить "стрижка під сессон" - як, у свій час, у Мірей Матьє.

Макс Черніцов, віддаючи геометрії важливе місце у своїй колекції одягу, у зачісках робить упор на романтичний образ. Він радить зібрати волосся у недбалі вузли.

У моді на зачіски сьогодні панує легкість, природність і невимушеність. Кольори волосся дуже спокійні, геометрія стрижок дуже проста, зачіски виконані злегка недбало.

Будь-які аксесуари для волосся - стрічки, заколочки, черепашки, гребінки, користуватимуться величезним успіхом в прийдешньому сезоні. І незалежно від того, чи робите ви зачіску на вечірку або, навпаки, хочете зібрати волосся для домашнього комфорту, ви виглядатимете модно і стильно. Цього сезону саме різні аксесуари додадуть нотку різноманітності в лінію серйозних класичних зачісок.

Тому можна сміливо використовувати всілякі обручі, шпильки і стрічки. Але не потрібно забувати головне, що краща прикраса для будь-якої зачіски це здорове і доглянуте волосся.

Чоловічі зачіски відрізняються індивідуальністю. Образ наївності, відчуття невинності і свободи на власному смаку.

Дитячі зачіски - справа відповідальна. З однієї сторони хочеться, щоб було як у дорослих, з іншої - не можна залишати дитячої наївності. Для хлопчиків - коротка стрижка під їжачок дивиться завжди актуально. Для дівчаток в моді різні плетіння і косички, аксесуари у вигляді квітів. Актуальним залишається також просто розпущене волосся.

Перукарська майстерність з кожним роком йде до своїх злетів. Саме завдяки високій майстерності сучасних майстрів, перукарське мистецтво набуло престижності і ввійшло до елітних професій.

Нещодавно у Києві визначився напрям моди - так званий тренд. Зараз побутує комерційна мода, тобто це прості у виконанні зачіски і стрижки. Їх не тяжко виконувати, це під силу любому перукареві. Вони створені саме для щоденного використання в житті.

Також моду нам диктують зірки естради, телеведучі та їхні показові особи. Вони підкреслюють простоту та елегантність у виконанні.

Мода вже зараз пропонує нові тенденції. А що ж до модних зачісок, то вони виникають не відразу, а після показів нових колекцій майбутнього сезону на головних подіумах миру. Потім вже до роботи беруться перукарі, які підбирають зачіски, які гармонійно поєднуватимуться з модними тенденціями і актуальним гардеробом.

У Лондоні провідні перукарі і стилісти Vidal Sassoon, Wella і L'Oreal вже продемонстрували самі «хітові» стрижки і укладання сезону «Зима-2010». А нам лишається вибирати, що гармонуватиме з нашою індивідуальністю, іміджем і способом життя.

Таким чином, можна побачити, що перукарська майстерність з кожним роком йде до своїх злетів. Саме завдяки високій майстерності сучасних майстрів, перукарське мистецтво набуло престижності і ввійшло до елітних професій.

1.2 Характеристика історичної епохи та обґрунтування вибору

базової моделі зачіски

Давні греки були завзятим, енергійним народом. Характерною рисою давньогрецького суспільства, як це не дивно, була відсутність великих рабовласників. Це мало велике значення для розвитку античної демократії, яка сприяла розквіту давньогрецької культури.

Історія давньогрецького античного суспільства починається приблизно в XI ст. до н.е., з часів переселення в Грецію дорійських племен і поділяється на декілька періодів: гомерівський (ХІ-VIII ст. до н.е.), архаїчний (VII-VI ст. до н.е.), класичний (V-ІV ст. до н.е.), елліністичний (ІV-ІІІ ст. до н.е.).

Велике значення для поступу цієї культури мала професія скульптора і художника. У Стародавній Греції це вільні й шановані люди. Ідеалом греків було здорове, фізично треноване тіло. Образ оголеного атлета став головним в античній скульптурі. Патріотизм, висока громадянська свідомість, широкий світогляд -- усе це поєднувалося з фізичною красою гармонійно складеного тіла.

Слід зазначити, що давньогрецьку моду вирізняли п'ять особливостей: прагнення до організованості, закономірності, пропорційності, доцільності, симетрії (дод. 1, мал. 1). Саме у Стародавній Греції зачісці було надано значення високого мистецтва, а чоловіки охоче експериментували зі своїм волоссям. Перукарі мали не тільки гарно і швидко причісувати волосся, а й, як в архітектурі та скульптурі, дотримуватися правил гармонії та естетики.

Дівчата Стародавньої Греції, на відміну від юнаків, не брали участі в Олімпійських змаганнях, але гарне тіло вважалося і в юнаків, й у дівчат дарунком від Бога і становило предмет гордості, поваги й шанування.

Твори мистецтва не тільки дають уявлення про ідеали краси та смаки давніх греків, а й дозволяють вивчати форми зачісок, модних на той час. Естетична досконалість зачісок Стародавньої Греції впродовж багатьох століть була предметом наслідування. Головні критерії жіночої краси того часу -- природність пропорцій тіла. Гарними вважалися прямі, правильні лінії носа, підборіддя, невисоке чоло, великі очі й підкреслена дугоподібна лінія брів. Саме такою людство бачить статую Афродіти Мілоської (дод. 1, мал. 2). Символом чоловічої краси став Аполлон Бельведерський (дод. 1, мал. 3).

Спартанці з юнацьких років не стригли волосся. Прикладом турботи про зачіску може бути оповідь Геродота про те, що шпигун від Ксеркса бачив одного спартанця, який зачісував і прикрашав своє волосся напередодні битви.

Даючи загальну характеристику чоловічим зачіскам у Стародавній Греції, можна зробити висновок, що вони були досить різноманітні. У ранньому періоді грецької історії вони майже не відрізнялися від жіночих. В архаїчну епоху носили довге завите й укладене у суворому порядку волосся, а також коси, їх залишали розпущеними, вкладали навколо голови. Пізніше зачіски спрощували: перукарі працювали годинами, створюючи ілюзію локонів, що розвівалися на вітрі.

Найпопулярнішими були зачіски з розчесаним на всі боки волоссям. На потилиці залишали довгі пасма, а над чолом короткі, які завивали у тугі локони або закручували в кільця. Волосся звисало щільно притиснутими одне до одного пасмами чи його вкладали у вигляді заплетеного «хвоста», який підгортали догори. При цьому локони закладали під косу (дод. 1, мал. 4).

Зустрічалися також зачіски, що нагадували вавилонські, з підгорнутим у вигляді петлі «хвостом» (дод. 2, мал. 5).

Чоловіки носили подібні зачіски, доповнюючи їх локонами над чолом (дод. 2, мал. 6). Це зачіски з довгого волосся, вільно завитого, яке спускали на спину і плечі. У чоловіків в архаїчний період була поширена зачіска з кіс, які заплітали за вухами й укладали навколо голови, наче обідок. Волосся над чолом укладали чубком, що складався з дрібних кілець або серпоподібних завитків (дод. 2, мал. 7). Інколи збоку спускали довге пасмо, перекручене у вигляді джгута (дод. 2, мал. 8). У V-ІV століттях до н.е. подібні зачіски зникли і з'явилися нові -- із завитими кучерями.

Фарбування волосся, завивка здійснювалися добре освіченими фахівцями як з рабів, так і з вільних громадян. Раби, які володіли професійними технологіями виконання зачісок, дуже високо цінувалися, мали майнові привілеї. Кожен із фахівців виконував тільки одну операцію.

Так, уже в сиву давнину виникли своєрідні школи з навчання перукарської майстерності. Саме у Стародавній Греції з'явилися перші професійні перукарі -- «каламістри». Ця назва походить від назви щипців для завивки волосся. Металеві стержні «каламіс» були вдосконалені в щипці для завивки волосся «каламіструми».

Техніка виконання зачісок постійно вдосконалювалася. Можна було побачити поєднання різноманітних локонів: трубчастих, кільцеподібних, спіральних (дод. 3, мал. 9). Деякі ритуальні й нарядні зачіски прикрашали над чолом бантом із волосся, який нагадував метелика. Таку зачіску називали «цикада», або «бант Аполлона» (дод. 3, мал. 10).

Греки вважали, що густе довге волосся -- найкраща прикраса вільної людини. Тому в Стародавній Греції завжди, від зародження держави і до македонського періоду, поважні мужі обов'язково відпускали бороди та вуса.

В Афінах довгі бороди носили чоловіки літнього віку, мудреці. Борода символізувала мужність: її відпускали після 20 років, попередньо присвятивши перший юнацький пушок богам. Отже, обличчя голили вільні молоді юнаки, в яких борода росла ще повільно, а також раби.

З македонського періоду гоління обличчя стало популярним серед усього чоловічого населення. В класичний та елліністичний періоди чоловіки почали скорочувати довжину волосся, особливо на потилиці, зовсім відкриваючи шию. Вони вже не випускали локонів над чолом і пасом волосся з боків. Раби завжди мали коротку стрижку. Практично всі чоловічі зачіски доповнювали лобними пов'язками, обручами, шнурками, стрічками.

Лише коли почали носити коротке волосся, від лобних пов'язок поступово відмовились. У свята чоловіки змазували бороди і зачіски ефірними оліями, посипали розмеленою крейдою, борошном з бобів, порошком із духмяних трав. Греки вміло поєднували форму зачіски з особливостями обличчя. Від природи вони мали густе темне волосся, хоча дуже часто змінювали його природний колір. У поемах Гомера «Іліада» та «Одіссея» згадуються правителі й герої з гіацинтово-червоним волоссям, золотокосі богині,

На створеній три з половиною тисячоліття тому фресці Кносського палацу (Крит) зображені витончені дівчата з довгим, переплетеним волоссям, що спадає їм на плечі м'якими, великими локонами, які звиваються, наче змії (дод. 3, мал. 11).

З цього ж періоду збереглося зображення юнака з довгим до пояса волоссям. Його голову покриває гарна діадема, прикрашена квітами лілії та різнокольоровим пір'ям. Жінка, яка стоїть поруч, має довге, розділене на прямий проділ волосся, що спускається на плечі й груди окремими довгими пасмами, які нагадують дрібно заплетені кіски. Подібну зачіску можна побачити на скульптурі «Дівчина в пеплосі» (540-530 рр. до н.е.; дод. 3, мал. 12).

Основним типом жіночої зачіски був так званий грецький вузол: розділене на прямий проділ волосся досить низько спадало на чоло (грекам не подобалося занадто високе чоло), а на потилиці вкладалося пучком (дод. 4, мал. 13). Найрізноманітніші пов'язки, діадеми, стрічки і сітки давали змогу створювати різні варіанти цієї нехитрої, по суті, зачіски.

Для жіночих зачісок характерні два основних види: довгі локони, що спадають на шию та груди, і підібране волосся, зав'язане на потилиці у вузол. Перша зачіска дуже нагадує чоловічі зачіски архаїчного періоду. За відкритими вухами, на потилиці відрощували довге волосся, яке заплітали в коси, завивали у локони або спускали вільними пасмами. Другий вид жіночих зачісок характерний для періоду розквіту давньогрецької культури.

У більшості зачісок чоло було закрите локонами, завитками або пасмами, що вільно спадали. Відкрите чоло в Стародавній Греції вважалося негарним. Найпростішу зачіску робили так: волосся розділяли на прямий проділ, трохи завивали, напускали півколами на чоло, а потім зачісували хвилястими пасмами до потилиці або до маківки, де зв'язували його в пучок. Шия при цьому була відкрита. Особливою популярністю у Стародавній Греції користувалися зачіски з вузлами, які називали «корімбос» (дод. 4, мал. 14).

Варіанти «корімбосів» були дуже різноманітними. Наприклад, відома зачіска під назвою «гроно хмелю». Волосся в цій зачісці піднімали високо догори, на маківці завивали у локони або кільця, на чоло випускали короткі пасма закрученого волосся.

Зачіски «факел», «лампадіон» також були популярними в Стародавній Греції. Пофарбоване у світлі мідні кольори волосся укладали на потилиці в подовжену форму (дод. 4, мал. 15). Для зручності використовували спеціальні металеві каркаси і сітки (сфендоли).

Волосся укладали в це невигадливе приладдя або перев'язували стрічками, залишаючи стирчати кінці. Обриси зачіски нагадували форму античної олійної лампи, а кінці волосся -- язики полум'я. Саме цю зачіску називали «лампадіон» (дод. 4, мал. 16).

У середині V ст. до н.е. Аспасія, друга дружина правителя Афін полководця Перікла, запропонувала зачіску у вигляді дині; її так і називали -- «динеподібна». Зачіска увійшла в моду й являла собою укладені від країв волосся до маківки правильні джгутоподібні пасма. Для збереження форми зачіску кріпили стрічками чи шнурами, перев'язуючи їх хресто- або спіралеподібне (дод. 5, мал. 17).

Давньогрецька гетера, красуня Фріна, ввела у моду високу зачіску з бантом. Мармурову статую Фріни створив великий скульптор Пракситель.

У V ст. до н.е. відмічено спроби фарбування волосся. В Стародавній Греції особливо захоплювалися русявим волоссям, а також його золотавими відтінками. Цю моду було запозичено у римлянок. Пізніше греки перейняли моду й на перуки. Гречанки змінювали природний колір волосся (чорний) за допомогою розчинів лугу, добиваючись золотистого кольору. Для надання волоссю світлого відтінку користувалися дрібно меленим рисом і борошном, а в особливо урочистих випадках перуки посипали золотим порошком. Із світлого волосся робили різноманітні за формою перуки, які коштували дуже дорого. Форма залежала від смаків, пори року, часу доби. Дешеві перуки робили з морської трави, стебел рослин, їх фарбували в охристі та жовті кольори. Заможні жінки, як правило, мали декілька перук.

Особливими були зачіски гетер, що вирізнялися вишуканістю, золотавим кольором волосся. За формою вони нагадували «корімбос», частково закритий спеціальною стрічкою, тканиною або укладений у спеціальний мішечок «сакос» (дод. 5, мал. 18). Прикрашали зачіски діадемами, обручами.

У Стародавній Греції жінки втирали у волосся духмяні есенції, олійні суміші, що дуже дорого коштували.

Жінки користувалися білилами, рум'янами, сурмили брови. Косметику використовували усі, але дуже делікатно -- косметика імітувала природну блідість чи рум'янець. Очі закапували соком беладони, від чого зіниці розширювались, а очі блищали.

Особливої популярності косметика набула у гетер. У Стародавній Греції жінки користувалися і парфумами, які тримали у вишуканих керамічних флаконах -- лекіфах. Улюбленими ароматами були жасмин, троянда, фіалка, лаванда. Багато жінок заколювали в зачіски маленькі пакетики з квітами. Ароматичні суміші, змішані з овечим жиром, розтавали на сонці й поширювали пахощі свіжості. Крім того, гречанки прикрашали себе золотими виробами, носили шпильки для волосся, сітки, сережки, браслети у вигляді змій на зап'ясті, вище ліктя і на ногах. Носили також намиста, фібули, геми (коштовне каміння з опуклим чи заглибленим зображенням того чи іншого образу, сцен).

1.3 Розробка моделі зачіски відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя

В розробці даної моделі зачіски посприяла історична епоха стародавньої Греції та напрям сучасної моди.

За основу цієї повсякденної зачіски був взятий модний силует ідеалу епохи стародавньої Греції, що й послужив еталоном зразка.

Для створення зачіски потрібно вивчити досконало епоху стародавньої Греції, ознайомитися із зразками, які надійшли до сучасності, уявити художній образ, а точніше потрібні деталі цього образу. Потім потрібно підібрала потрібний сюжет та реальні елементи, придумати декілька можливих варіантів. Внаслідок цього з'являється задум, потім ідея, а потім мотив. Чітко уявивши майбутню модель, можна виконала декілька ескізів у різних ракурсах.

Продумуючи модель зачіски, потрібно рахувати масштабність та пропорційність зачіски, особливості підбору костюму, макіяжу, прикрас.

Враховуючи композиції зачіски потрібно окремо враховувати художню побудову форми, побудову елементів, їх гармонійний зв'язок, взаємовідношення, поєднання неоднорідності. Не менш важливим є врахування пропорцій величини голови.

Також потрібно продумати вплив та зв'язок, важливість кольору, адже він здатний збільшувати чи зменшувати об'єм, визначитись з фактурою волосся, адже в цій зачісці використовуються накладні елементи, тому підбір і поєднання фактури є дуже важливим. Перша деталь, що свідчить про аналогічність базової моделі історичній зачісці - це пропорційність, також незвичайність стилю.

Актуальним в сьогоднішній моді є історичний культовий елемент. Зараз існує безліч різних видів плетіння, переплетень, плетіння косичок, джгутів, вплітання різних декоративних прикрас. І взагалі, будь-яку історичну зачіску можна видозмінити, поєднавши її з сучасними декоративними прикрасами.

Це можуть бути сучасні різноманітні стрічки, бісер, бусинки, шнурки, декоративні квіти, пір'я різного забарвлення.

Вирішення та задум цієї зачіски незвичайний, неординарний. Вона не складна у виконанні та використанні у повсякденному житті. Тому ця зачіска являється повсякденного призначення.

При моделюванні зачіски потрібно враховувати:

1) якість волосся, його початковий колір, як піддається укладці;

2) вік людини;

3) індивідуальні особливості;

4) професія, характер, стиль особи;

5) тип обличчя: форма обличчя та його індивідуальні особливості;

6) співвідношення тіла з головою та зачіскою;

7) зріст людини відповідно до зачіски.

Робота накладання макіяжу потребує великої уваги та професійності, потрібно уникати помилок, адже їх виправити дуже важко, порушується загальна тональність, макіяж набуває брудного вигляду. Тому в роботі сучасних візажистів повинні бути задіяні: професійні навики, відмінні відчуття, знання кольору, сучасних тенденцій для створення яскравих образів, використання незвичайних текстур, флюрисцентні рішення, незвичайні стилістичні рішення.

Перспективні і сучасні напрямки в моді допомагають розвиватися декоративній косметиці і удосконалювати методи роботи. Декоративна косметика стає настільки потрібною і незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг. Завдяки макіяжу можна підкреслити естетичну красу, витонченість, гармонійне поєднання, макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, доповнює зачіску та одяг. Найголовнішим напрямком моди є натуральна краса людини, а макіяж служить для підкреслення та відтворення цієї краси. Ми міняємо фасон, форму, колір в прагненні красивого.

Завдяки косметиці, навіть в малій кількості, можна створити надзвичайні образи, справжню красу.

Перш ніж придумати образ макіяжу, визначають тип обличчя: форму обличчя, колір шкіри, колір очей, форму вій та інших частин обличчя. Також необхідно визначити тип шкіри, сприймання нею косметики.

Розробляючи модель макіяжу потрібно пам'ятати, що це простий і повсякденний макіяж, який доповнює зачіску. А так як зачіска історична і має певний образ, то й макіяж має доповнювати цей образ.

Поєднання макіяжу і зачіски створює природний образ.

Потрібно створити стиль макіяжу, для цього необхідно вивчити клієнта -модель, а точніше внутрішній світ цієї людини, характер, настрій, стан душі, соціальне положення, тому візажистові в деякій мірі необхідно бути психологом.

Щоб відчути і відобразити ідею образу, візажист повинен бути креативщиком, а також бути майстром своєї справи, працювати швидко, точно, виразно та вміло підбирати косметику, яка потрібна для створення потрібного образу.

Перш ніж придумати образ макіяжу визначають тип обличчя: форму обличчя, колір шкіри, колір очей, форму вій та інших частин обличчя. Також необхідно визначити тип шкіри, сприймання нею косметики.

Також створити потрібний образ можна при наявності великого асортименту декоративної косметики, її різноманітності, великої гами кольорів, високого рівня якості.

Найголовнішим напрямком сучасної моди є натуральна краса людини, тому створюючи новий образ потрібно максимально підкреслити цю красу, а не заховати її за «завісою» косметики. Макіяж повинен бути натуральним і надавати обличчю свіжості. Макіяж очей повинен бути виразним, відкривати всю сутність очей.

Основою макіяжу є шкіра, загальний тон. В даному випадку колір шкіри - частина образу. Він є не надто смуглий, але й не світлий, оживити обличчя допоможуть рум'яна.

Кольорова гама макіяжу продумана і гармонійно поєднана.

Продумавши всі деталі макіяжу, його модель схематично втілюють на малюнок. Створений ескіз допоможе остаточно визначити та виправити можливі помилки і навіть, якщо щось не подобається - можна змінити, удосконалити. Точніше сказати, на малюнку проводиться конструкція і реконструкція моделі, без чого загальний процес обійтися не може.

Модель макіяжу повинна бути оригінальна, яскрава, гармонійна, відповідати індивідуальності, загальному задуму і сучасним напрямкам моди.

Робота повинна бути виконана в найкращих традиціях стилю та високої техніки макіяжу, повинні бути використані найновіші концепції сучасної моди. Робота має бути акуратною, без помилок, щоб не пошкодити загальний образ.

В кінцевому результаті завершена робота має відобразити індивідуальний задум, цілісність побудови образу. Відповідність зачіски історичній епосі та сучасним напрямкам моди і поєднання її з макіяжем допоможе створити ідеальний образ.

2. Технологічна частина

2.1 Опис організації праці в перукарні

Імідж перукарні створюють насамперед дизайн інтер'єру та робочих місць, сучасне обладнання й інструмент.

Визначальною рисою салону може стати робота в ньому представників професійної школи, послідовників відомого майстра-перукаря або використання препаратів відомої парфумерної фірми-виробника, спеціалізація з виконання дитячих зачісок чи надання повного комплексу перукарських і косметичних послуг.

Ступінь оснащення, комфортність умов обслуговування, широта переліку послуг забезпечують відповідно до вимог Кабінету Міністрів України від 23 08 1995р. № 67 присвоєння категорії кожному підприємству побутового обслуговування населення. Незалежно від категорії, специфіки, підпорядкування та тривалості існування закладу, робота кожної перукарні має відповідати Державним санітарним правилам і нормам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.

Перукарні розташовуються в окремих будівлях або в приміщеннях громадських і торговельних центрів, будинках побутових послуг, вокзалах, лазнях, на перших і цокольних поверхах житлових будинків. При облаштуванні перукарні необхідно керуватися Державними санітарними правилами і нормами для перукарень різних типів - ДСПІН 222 022-99.

Приміщення перукарень не повинні розташовуватись без окремого входу, в підвальних приміщеннях там де немає світла (вікон). Велика увага приділяється оформленню інтер'єру та вітрині перукарні, робочі зали повинні бути обладнані повним комплектом необхідного устаткування, інструментів і пристроїв. Для зручності у жіночих залах бажано установити туалетні столики без раковин, а для миття та фарбування волосся, хімічної завивки виділити приміщення зі спеціальними раковинами та кріслами. У цьому приміщенні можна встановити клімазон та вапоризатор.

Для правильного визначення кольору та відтінку волосся при його фарбуванні, точного виконання стрижок і укладок перукарю необхідне якісне сильне та рівномірне освітлення.

Найкращим вважається природне освітлення, яке рекомендують використовувати з максимальною ефективністю.

Забезпечити необхідне освітлення протягом усього часу роботи перукарні, особливо в осінньо-зимовий період, природним шляхом неможливо. Тому виникає потреба у штучному світлі, близькому до природного. Його забезпечують люмінесцентні світильники із розсіювачами або плафонами з матового скла.

На робочих місцях, окрім загального освітлення на залу, передбачають місцеве освітлення. Як джерело світла використовують лампи розжарювання, галогенні лампи в колбі з молочного скла, які не мають засліплюючого ефекту.

Застосовуються пристрої місцевого освітлення на гнучких кронштейнах, що дає змогу змінити напрямок світлового потоку, та з арматурою, яка забезпечує захисний куг не менше 30°.

Для запобігання зоровому дискомфорту і для захисту від прямого сонячного проміння на вікнах установлюють сонцезахисні пристосування (козирки, жалюзі, штори).

У робочих приміщеннях перукарень за допомогою систем опалення, вентиляції, кондиціювання підтримують температуру повітря 18-20°С. Системи вентиляції регулюють також склад повітря, рівень вологи І газоподібних речовин, що входять до складу препаратів, застосованих для обробки волосся, а також вилучають із приміщення надмірне тепло.

Відповідно до санітарних норм усі перукарні з кількістю робочих місць від трьох до десяти необхідно обладнати припливною вентиляцією, від десяти до двадцяти -- припливно-витяжною, а для перукарень з великою кількістю робочих місць бажано передбачати кондиціювання повітря та повітряно-теплову завісу головного входу в приміщення.

У перукарнях, де розміщено до трьох робочих місць, допускається природна вентиляція через кватирки і фрамуги.

За відсутності централізованого гарячого водопостачання в перукарні обов'язково встановлюють електричні проточні нагрівачі або Інші нагрівально-опалювальні прилади.

Усі виробничі приміщення сучасних перукарень у залежності від призначення можна поділити на чотири групи:

- приміщення для обслуговування відвідувачів;

- приміщення для прийому відвідувачів;

- складські приміщення;

- приміщення для обслуговування персоналу.

Робочі місця перукаря обладнують різними за конструкцією туалетними столиками або полицями, настінними дзеркалами різної форми, перукарськими кріслами. Розмір дзеркала має бути не менше 60x100 см.

Для розміщення інструментів, препаратів, білизни використовуються тумбочки, візки, шухляди в столиках.

У перукарнях установлюють крісла з ручками, підставками для ніг, вони мають вільно обертатися та регулюватися по висоті. Для дітей передбачаються спеціальні крісла або накладні сидіння до звичайних крісел.

Розміщення робочих місць має узгоджуватися з загальним дизайнерським рішенням; крісла можуть розташовуватися поодинці чи групуватися уздовж стін або в центрі залу.

При встановленні обладнання необхідно дотримуватись таких мінімальних відстаней:

- між паралельними рядами туалетів (задніми стінками), розміщенними фронтами один проти одного - 4,5 м;

- між рядами туалетів (задніми стінками), розміщенними один за другим - 2,5 м;

- від крісел з сушуарами до робочих місць - 1,5 м;

- між фронтами крісел з сушуарами - 2,0 м.

Відстань між кріслами туалетів (по осі) - 1,8 м, від крайнього крісла до стіни - 0,7 м.

Апарати для сушіння волосся можливо розміщувати в робочому залі на відстані 1,65 м і більше від перукарських туалетів. Кількість їх в жіночому залі може складати два апарати на одне робоче місце, а в чоловічому залі - один апарат на два робочих місця.

Острижене волосся збирають у лантухи з крафпаперу та складають у допоміжне приміщення. Після закінчення робочого дня волосся та інші відходи виносять у контейнер для сміття.

Відкрите зберігання хімічних матеріалів забороняється. Хімікати необхідно зберігати у поліетиленовій, скляній, фарфоровій посудині з пробками або кришками, що щільно закриваються. На всіх посудинах з хімікатами повинні бути чітко написані етикетки, при зберіганні токсичних і отруйних речовин написи виконують червоною фарбою.

Перед початком роботи з шкідливими речовинами руки необхідно змастити кремом або іншими засобами, що запобігають впливу шкідливих речовин на шкіру рук.

При застосуванні шкідливих речовин необхідно дотримуватися особливої обережності, остерігатись потрапляння їх на руки, обличчя і особливо в очі.

При виконанні хімічної завивки перукар повинен користуватися гумовими рукавичками.

Інструменти та пристосування повинні бути чистими, що вимагає санітарно-гігієнічна та етична норми. Дезінфікувати інструменти можна за допомогою ультрафіолетової стерилізації, кварцових стерилізаторів та стерилізаторів підвищеного тиску, які повинні бути сертифіковані в Україні і дозволені в використанні відповідними органами.

Для того, щоб інструменти не стали джерелом зараження, їхній необхідно періодично знезаражувати. Існує два види знезаражування: стерилізація і дезінфекція.

Стерилізація - це найефективніший спосіб знищення бактерій за допомогою високої температури. Для цього використовують бокс, який щільно закривається - автоклав.

Дезінфекція - це знищення бактерій за допомогою спеціальних розчинів - дезінфектантів. Одні з них мають тільки бактерицидні властивості (знищують бактерії), інші - фунгіцидні (знищують грибки), треті - володіють обома якостями.

Обслуговування відвідувачів у перукарні провадиться продезинфікованим інструментом, для чого необхідно:

- бритву, ножиці, інструмент для манікюру опускати у спирт (денатурований або гідролізний) міцністю 70 % ;

- спирт, що призначений для дезинфекції інструмента, наливати у широкогорлу посудину з притертою пробкою або кришкою, що щільно зачиняється, та використовувати не більше ніж на 150 процедур.

Посудина зі спиртом, у якій дезинфікується перукарський інструмент, повинна мати об'єм 100 мл, а для дезинфекції манікюрного інструменту - 50 мл. При дезинфекції інструменту необхідно слідкувати за тим, аби ріжуча поверхня була повністю занурена у спирт. Витрата спирту на одного відвідувача провадиться згідно з чинними Нормами расхода материалов для парикмахерских.

Iнструменти та вироби з пластмаси дезинфікуються 0,5 % розчином хлораміну на протязі 10 - 15 хв. Розчин наливають у пластмасові банки з кришками єкністю не меншою за 500 мл та замінюють свіжим не рідше одного разу на 5 днів. У кожного майстра повинно бути двоє наборів щіток та гребнів.

Електроапаратура й електроінструменти перевіряються шляхом зовнішнього огляду; звертається увага на справність заземлення й ізоляції проводів, наявність оголених струмоведучих частин. Проводи чи кабелі до переносних електроінструментів і електроапаратів не повинні торкатися вологих і гарячих поверхонь. Електроустаткування, електроапарати й електроінструменти повинні бути в справному стані. При виявленні яких-небудь несправностей у електроапаратах чи електроінструментах робота з ними повинна бути припинена. Забороняється робити ремонт електроустаткування, переносної електроапаратури й електроінструмента під напругою.

Електроапаратура й електроінструменти повинні:

- швидко включатися і відключатися від електромережі;

- бути безпечними в роботі;

- напруга електроапаратури й електроінструмента повинна бути не вище 220В.

Категорично забороняється зберігати швидко займисті і палаючі речовини в безпосередній близькості від нагрівальних приладів.

При роботі з гарячою водою потрібно обов'язково стежити за її температурою.

Кожна перукарня повинна бути обов'язково обладнана вогнегасниками з розрахунку один вогнегасник на кожні 100 м² площі, але не менше одного на перукарню.

Перукарня повинна бути оснащена водопроводом, каналізацією, опаленням, вентиляцією, електропостачанням. Вентиляційна система салону не повинна в робочій зоні повітря перевищувати 3 градуси.

У кожній перукарні повинні бути аптечка й інструкція з надання першої допомоги потерпілим.

Працюючи в салоні або перукарні потрібно дотримуватися правил пожежної безпеки. По-перше, необхідно знати правила користування електрообладнанням, вміти правильно поводитися у разі небезпечних випадків. По-друге, електрообладнання повинно бути у справному стані, обов'язково має бути заземлення. По-третє, майстри зобов'язані знати та виконувати правила пожежної безпеки. Майстер повинен слідкувати за безпекою самого клієнта, якого обслуговує. Дотримуючись усіх цих вимог, перукар - модельєр може надати послуги перукарської справи на дуже високому рівні.

Професія перукаря передбачає дотримання певних етичних норм при спілкуванні з клієнтами під час виконання професійних обов'язків і дотримання правил культури обслуговування.

Етика й етикет у перукарській справі зобов'язують працівників бути ввічливими й уважними до будь-якого клієнта, готовими надати послуги, максимально використовуючи професійні знання, вміння і навички.

Справжній перукар -- особистість, наділена особливими моральними якостями. Для нього важливою є якість обслуговування, тому основний зміст роботи не може зводитися тільки до заробітку. Справжнього перукаря характеризують естетичність, ввічливість, шанобливість, терплячість, здатність до компромісів, позитивне ставлення до клієнта і своїх обов'язків, самоконтроль, дисциплінованість, охайність.

Перукарська справа -- це бізнес, де є правило: «Від того, як кожний працівник ставиться до людей, з якими він має справу, залежатиме імідж установи».

Для залучення клієнтів слід враховувати фактори, які впливають на прийняття клієнтами рішень щодо одержання перукарської послуги.

2.2 Технологічна послідовність виготовлення постриженого виробу

Постижні вироби застосовуються у перукарській справі здавна. Різноманітні перуки, шиньйони, штучні коси, накладки, окремі пасма, локони, вії, брови застосовуються і сьогодні не тільки як експонати музеїв чи історичний матеріал для вивчення, не тільки на театральній та естрадній сценах, демонстраціях і конкурсах, не тільки під час рекламних кампаній, на манекенах, у вітринах магазинів, а й у повсякденному житті сучасної людини.

Прикраси, клеєні з волосся, постижні доповнення до зачісок забезпечують утілення найфантастичніших задумів модельєрів, досягнення несподіваних зорових ефектів, посилюють естетичність сприйняття зачісок як витворів мистецтва.

У перукарській теорії та практиці постижна справа виокремлюється як самостійний вид робіт. Уміння та навички виготовлення й використання виробів з волосся потрібні кожному перукарю -- від початківця до досвідченого фахівця.

Штучне волосся люди застосовували ще в давні часи. Якщо спочатку це було доцільним засобом захисту, то згодом вироби із штучного волосся стали предметом розкоші і водночас ознакою певного становища в суспільстві.

Тепер ця галузь промисловості працює в основному на охорону здоров'я та мистецтва. Багато і літніх, і молодих людей, яким неспроможні допомогти лікарі, звертаються до тих чия професія - виготовлення перук.

Штучне волосся оберігає голову від будь-якого фізичного впливу і красиво обрамляє обличчя. В ряді випадків воно виявляє деяку психологічну дію, дозволяючи більш упевнено почуватися в товаристві. Волосся може служити матеріалом для виготовлення штучних виробів. Найбільше для цього підходить довге жіноче волосся, з посеред якого перевага віддається білявому і натурального білого кольору.

Коса традиційна як в Росії, так і на Україні. Це жіночі прикраси з волосся. Коса - це три прядки однакової довжини і товщини. Гарною рахується коса зроблена із довгого волосся. Постижні вироби такі як шиньйони також входять в моду і використовуються у зачісках.

Для виготовлення штучних виробів найбільш придатне натуральне довге жіноче волосся природного кольору. Кращим для постижних робіт вважається зрізане волосся. На відміну від вичесаного, воно відокремлене від здорової основи, менше заплутується, довше зберігає свої основні властивості -- гнучкість, м'якість, шовковистість, блиск, здатність до миття, завивання, фарбування.

З волосся завдовжки 40-80 см виготовляють довгі коси й перуки; з волосся завдовжки менше 15 см -- накладки, клеєні постижерні прикраси.

Окрім натурального волосся людини, використовують шерсть тварин, штучне волосся з целюлози та поліамідних волокон. Останнє має перевагу завдяки значній міцності й тонкості, здатності до фарбування у будь-який колір.

На ринку продажів продають перуки з штучного волосся, дуже рідко з натурального. Штучне волосся дуже сильно наближене до натурального, це є одне із досягнень постижній справі. Таке волосся можна мити, накручувати, робити укладки, воно не піддається впливу більшості хімічних речовин і його дуже вигідно використовувати замість натурального, колір волосся наближений до природного і кольорова гама дуже велика.

Популярність шиньйонів проявляється у виконанні складних зачісок. У видовищних зачісках використовуються різні декоративні прикраси, накладні елементи, а також шиньйони, які роблять зачіску складнішою, більшою, об'ємнішою. Їх підбирають в тон волосся, а при потребі й іншого кольору, головне щоб гармонійно поєднувалась із зачіскою. Можна використовувати шиньйони і неприродних кольорів. Таке вирішення надасть зачісці авангардності, більш сучасного вигляду. Виконуючи укладку можна використати окремі прядки, вони надають волоссю вигляду меліровки.

Для виготовлення перук, шиньйонів, кіс, клеєних прикрас потрібні допоміжні матеріали:

-- тюль або спеціальна еластична тканина сітчастої структури для виготовлення основи перуки -- монтюра;

-- тасьма, нитки -- для обкантування й пошиття монтюра, надання йому стійкості та збереження форми;

-- желатин, клеї -- для побудови форми монтюра, клеєних виробів;