Зачіска повсякденна на основі Греції

-- антистатичні препарати, барвники -- для зняття статичної електрики та фарбування виробу;

-- декоративні доповнення -- бісер, стрази, блискітки, тасьма, стрічки тощо.

Шиньйони розрізняються за формою їхніх основ і за розмірами, так і за конструктивними особливостями побудови. Шиньйони виготовляють на монтюрі або без нього. Причому шиньйони на монтюрі може бути виготовлений методом тамборування або тресування, а без монтюра
- методом тресування, або збиранням в пучок.

Використовують два способи закріплення волосся на основу постижерних виробів.

Тресування -- виготовлення тресу вплетенням пасом волосся за певною системою між міцними нитками та подальше пришивання готового тресу до основи постижерних виробів.

Тамбурування -- безпосереднє закріплення волосся тамбурною петлею способом «вив'язування гачком» на основі виробу.

Обидва способи, однаково важливі залежно від виду й призначення виробів, широко застосовуються під час виготовлення постижу.

Основні пристрої, які використовують для виготовлення пстижного виробу - тресбанк, карда.

Тресбанк -- основний пристрій для тресування. Складається з двох дерев'яних або металевих стійок для натягування ниток тресу. Стійки кріпляться до робочої поверхні струбцинами, які утримують їх у вертикальному положенні. Одна стійка (права) має три отвори -- гнізда, в які вставляють спеціальні кілки з намотаними нитками. На другу (ліву) закріплюють кінці ниток основи для тресу.

Карда -- пристрій у вигляді пластини з рядами металевих зубців для первинної обробки стриженого волосся, розчісування та змішування волосся різних відтінків.

До пристроїв, необхідних для виготовлення постижів, належать пружинні апарати та спеціальні рами для закріплення основи для тамбурування волосся, виготовлення перук, постижерні гачки, голки, шильця -- для тамбурування волосся, шарнірний пристрій та голова-форма -- для закріплення монтера.

Але перш ніж приступити до виготовлення постижного виробу, волосся, з якого його виготовлятимуть повинно пройти технологічний цикл (обробку натурального волосся), який складається із таких операцій:

-- сортування за кольором, довжиною, якістю,

-- дезінфекція,

-- визначення положення головок і кінців,

-- складання волосся в одному напрямку,

-- розчісування на карді,

-- знебарвлення, тонування або фарбування;

-- промивання після фарбування;

-- просушування;

-- розчісування закатаних головок;

-- змішування волосся різного кольору;

-- зв'язування пасом.

Головками називають ту частину волосся, яка розташована від його коренів. Під час попередньої обробки стежать за тим, щоб не переплутати головки волосся з кінцями.

Підготовлене волосся можна зберігати у паперових або целофанових пакетах. Для запобігання появи конденсату бажано не допускати різких перепадів температури та відносної вологості повітря у приміщенні. Сприятливими є температура 20°С, відносна вологість 65-75%.

Всі ці операції мають свою технологію. Наприклад: така операція як розчісування волосся на карді.

Волосся розчісують на карді, яка закріплена на робочому столі. Для спрощення процесу чистки карди від вичесаного і бруду, на її зубці рекомендується накласти лист чистого паперу і проколоти його до основи зубців. Головна ціль первинного розчісування - це вичісування спутаного і короткого волосся, яка є вже непотрібне для подальшої роботи.
Прядку волосся, масою 20-30 гр. потрібно взяти головками в праву руку, потім покласти половину довжини прядки на зубці карди, протягуємо прядку на себе. Цю операцію повторюємо декілька раз до тих пір доки волосся почне проходити крізь зубці карди вільно.

Окреме спутане волосся, яке знаходилося в прядці, залишиться на карді, а решта прийме паралельне положення з загальною масою волосся. Після того як волосся почне вільно проходити крізь зубці карди, прядки потрібно перевернути і взяти її кінцями в праву руку. Потім операцію розчісування другої половини прядки, тобто її головок потрібно повторити. При розчісуванні другої половини прядки, тобто її головок потрібно повторити. При розчісуванні головок прядок із неї попри спутане волосся випадає більш коротке волосся, яке вже не буде використовуватися. Для того, щоб разом з коротким волоссям на карді не залишилося і довге потрібно сильно тримати прядку на деякій відстані від головок.

Головки прядки потрібно розчісувати до тих пір, доки волосся не буде вільно проходити крізь зубці карди. Чим більше короткого волосся буде вичесано із прядки, тим рівніше буде прядка, тим легше потім буде працювати з нею. По мірі забруднення основи карди і накопичення вичесаного волосся на лист паперу, попередньо закладений на карду, потрібно замінити новим.

Заправлення ниток тресу. Укріплений тресбанк з рівномірно натягнутими нитками вважається готовим до роботи.

Нитки намотують на кожний з трьох кілків тресбанка і вставляють ці кілки в отвори правої стійки. Кінці ниток для кожного кілка протягують до зачіпки лівої стійки та закріплюють на ній простим вузлом. Знімають верхній кілок -- усі три нитки разом -- на відстані 2-3 см від зачіпки лівої стійки. Роблять два або три таких вузли -- вони і будуть початком тресу. Після цього верхній кілок установлюють на місце.

Для того, щоб усі нитки були натягнені рівномірно, кожний із кілків прокручують у гнізді в бік намотування.

Провівши мілірування волосся, можна приступати до виготовлення постижного виробу.

Постижні вироби широко використовуються у вечірніх, конкурсних, весільних та фантазійних зачісках. З волосся можна зробити різноманітні квіточки, листочки, грона винограду, навіть створити цілу композицію. При виконанні постижних виробів, особливо прикраси, постижер має мати добре розвинену уяву. Постижний виріб може надати зачісці довершеного вигляду.
За допомогою сучасних косметичних препаратів постижні вироби будуть виглядати доглянутими і виблискуватимуть на світлі. Також їх можна фарбувати в різноманітні кольори; від природних до самих найекстримальніших відтінків.

2.3 Визначення підготовки даних для виконання розроблення

зачіски, розробка, технологічна послідовність виконання зачіски

Волосся і зачіска є важливою частиною будь-якого іміджу. Волосся доповнює образ і робить його неповторним.

Головне завдання перукаря зводиться до того, щоб максимально прикрасити жінку зачіскою: підкреслити природні якості обличчя і приховати його недоліки.

Тому, вибираючи зачіску, майстер мусить детально визначити особливості зовнішнього вигляду клієнтки.

Красу людини формує не тільки природа, а й результати творчої роботи модельєрів одягу, перукарів, косметологів, які прагнуть завдяки своїм знанням підкреслити індивідуальність.

Споживацька цінність зачіски як і любого іншого об'єкта моди своєрідна і оригінальна. Але багаторазове копіювання нищить оригінальність. Тому особливо актуально на сьогодні - оновлення і розширення зачісок, які надають населенню і які виготовлені в творчих лабораторіях держав. Кожна нова композиція - це свіжий штрих на картині моди, а мода відповідає естетичним вимогам людини враховуючи напрям суспільства вона дуже примхлива.

Моделювання та художнє оформлення зачісок - це мистецтво, його особливий вид. Воно підпорядковане тим же законам і логіці що у минулому.
Перукарі модельєри постійно повинні впроваджувати в життя нові розробки зачісок зважаючи на індивідуальний тип клієнта, його бажання вміло надавати послуги консультативного характеру. Розуміння ритму і композиції смаку відчуття кольору і форм дозволяє їм втілювати в зачіски ідею сучасної моди.

Вибирати зачіску жінці з правильними рисами і овалом обличчя, з красивою шиєю, природно, простіше. Але таке поєднання зустрічається не так уже часто.

У зачісці дуже важливий силует, який більше ніж решта деталей виражає напрям моди. Майстер має композиційно правильно об'єднати всі елементи зачіски. Це досягається в першу чергу тупіруванням волосся. З урахуванням усіх індивідуальностей клієнтки, володіючи повним багажем знань сучасних силуетів, новинок моди (при різній довжині волосся), майстер повинен запропонувати варіант зачіски, який зробить жінку красивішою, чарівнішою, підкреслить її індивідуальність.

Майстер, виявляючи терпіння і витримку, в тактовній, доброзичливій формі, щадячи самолюбність клієнтки, повинен переконати її змінити вибрану раніше зачіску. Модна, до лиця зачіска, що гармоніює з костюмом, робить жінку молодшою, чарівнішою. Переконавшись у цьому, вона буде вдячна майстрові, стане його незмінною клієнткою.

По своєму складу волосся можна розділити на чотири типи: жирне, сухе, нормальне і змішане.

Жирне - на другий день після миття втрачає пишність, стає липким, має неприємний специфічний запах, мало тримає зачіску.

Сухе - тьмяне, ламке, не еластичне, погано розчісується, легко рветься, січеться на кінцях, погано піддається укладанню, легко всмоктує вологу.

Нормальне - блискуче, гнучке, добре переносить укладання, добре розчісується до і після миття.

Змішане - волосся жирне на коренях, але сухе і ламке на кінцях.

Для будь-яких типів волосся дуже корисний масаж голови за допомогою щітки чи пальців. При масажі застосовуються різні бальзами, креми, живильні гелі, лікувальні засоби.

Створення нової моделі складається з композиції. Це художньо-мистецький твір, складений зі змісту, характеру, призначення та інших факторів. Композиція - найголовніший організаційний елемент художньої форми, що надає творчу єдність і цілісність, підпорядковує його компоненти один одному і цілому взагалі. Композиція містить в собі такі поняття, як: формоутворення (форма, геометричний вигляд, конструкція, маса, силует); закономірності композиції(сорозмірність, підпорядкованість, композиційний центр), тобто цілісність структури; засоби композиції (пропорції, ритм); прийоми гармонії (контраст, нюанс, масштабність, симетрія, асиметрія, статика, динаміка).

При виборі зачіски краще спиратися на індивідуальність, з огляду на не тільки модні тенденції, але й на рід діяльності, стильовий зміст гардероба й особливості обличчя. Кожну людину природа наділила визначеною гармонією рис. У кожному обличчі є щось, властиве тільки цьому обличчю і ніякому іншому. Завжди можна знайти засоби, щоб підкреслити цю індивідуальність, відтінити її ще більше. І сучасний стиліст - перукар, повторюючи форми і мотиви існуючих модних зачісок, знайде деталі і контури, що зроблять зачіску придатною до кожного обличчя й образу. Як жартують деякі француженки: часом знайти гарного перукаря набагато складніше, ніж вдало вийти заміж. Тому що він повинен бути з однієї сторони те саме, що й художник, створюючи ту чи іншу пишноту на вашій голові, а з іншого боку - бути лікарем, піклуючись про стан вашого волосся. Ну, і, звичайно ж, бути дійсним професіоналом своєї справи.

Для того, щоб зачіска стала життєздатною, вона потребує правильного підбору макіяжу та технологічного виконання. Якщо не допускати помилок в технології виконання зачіски, то розроблена модель не втрачає композиції, отже в моделюванні вирішальну роль відіграє побудова самої зачіски. Від того, наскільки вдало вирішена композиція в цілому залежить виразність форми зачіски.

Перукарі минулого насамперед домагались того, щоб стати вмілими майстрами. При цьому створювали витвори мистецтва, які ставали класикою.

Сучасні перукарі відрізняються яскраво вираженою креативністю, експериментуючи формами, кольорами та повертаючись до класики, передаючи нові риси. Головна особливість сучасної класики в підкресленій увазі до природного кольору і доглянутого волосся, незалежно від форм зачіски.

Представлена модель зачіски призначена для повсякденного використання.

Процес розробки моделі містить у собі три етапи:

- створення ескізу зачіски в чотирьох проекціях;

- створення ескізу образа моделі з макіяжем і одягом;

- розробка технологічної карти виконання зачіски.

Щоб максимально відтворити модель зачіски, тобто перенести її з ескізу у натуральний вигляд потрібно якомога точніше продумати технологію.

Перед технологічним виконанням роботи визначають стан та діагностику волосся. За допомогою його огляду потрібно визначити його потреби, також, якість волосся, його структуру, кучеряве, пряме, м'яке, жорстке, фарбоване чи природне. У моєї клієнтки волосся природне, не фарбоване, чорного кольору, середньої жорсткості, пряме, укладці піддається.

Враховуються і індивідуальні особливості: чи є у клієнток чілка, на якій стороні проділ, особливості росту волосся (лінія росту волосся, напрямок росту волосся, вихри, проділи).

Модель була підібрана з потрібними особливостями без дефектів, що в деякій мірі полегшує роботу.

Загалом зачіска моделювалась з урахуванням фігури клієнта - моделі, пропорції її обличчя, одягу, який буде одягнений.

Овальне обличчя вважається ідеальним. Такому обличчю йдуть будь-які стрижки і зачіски: з проділами, чубчиками чи без чубчиків, симетричні чи асиметричні і т.д. Тому всі інші типи обличчя необхідно наблизити за допомогою зачіски до овального. В моделі, на якій буде виконуватись зачіска - овальне обличчя.

Для виконання давньогрецької жіночої зачіски (дод. 5, мал. 19) потрібно спочатку вимити клієнту голову з нахилом назад з використанням шампуню фірми «Estel». Тоді на вологе волосся наноситься пінка від фірми «Estel» по всій довжині. Після цього на верхній частині маківки заплітається косичка для того, щоб прикріпити каркас.

Волосся ділиться на частини і накручується на бігуді. Накручене волосся потрібно скропити лаком від фірми «Estel», після цього - посадити клієнта під сушуар. Коли волосся вже сухе, на маківку кріпиться каркас і волосся розкручується, починаючи від маківки.

Розкручене волосся поступово викладається на каркас, при цьому збризкується лаком.

Потім волосся розкручується на скронях, середньопотиличній зоні і також певна кількість волосся викладається на каркас.

На завершення зачіска фіксується сухим лаком від фірми «Estel».

2.4 Обґрунтування вибору і характеристика парфумерних і

косметичних засобів, інструментів та обладнання необхідних для

виконання зачіски

Інструменти -- це знаряддя праці перукаря, що застосовуються для виконання різноманітних операцій з волоссям.

Під час надання перукарських послуг для здійснення операцій з волоссям користуються різноманітними інструментами, які умовно поділяють на групи:

для розчісування волосся:

ріжучі інструменти для стрижки волосся;

для укладання волосся;

для завивки волосся.

Інструменти для розчісування волосся -- це гребінці та щітки різної конфігурації і розміру.

Інструменти та пристрої для завивання і укладки волосся -- це бігуді, коклюшки, папільйотки, електрощипці, фени, шпильки, затискачі тощо.

Ріжучі інструменти: ножиці, бритва, машинка. Інструменти для укладки: бігуді, електрощипці, електрофен, гофре. Для фарбування волосся: кісточка, пластмасовий гребінець, пластмасова мисочка, резинові рукавички, ковпачок. Для хімічної завивки: коклюшки, пластмасовий гребінець, мисочка, резинові рукавички. Для фарбування і хімічної завивки волосся, потрібно: гребінці з пластмаси, тому що вони м'які, хімічно інертні. Для стрижки і укладки волосся необхідні гребінці виготовлені з дюралюмінію тому, що дюралюміній твердий сплав металу, легкий і не створює статичної електрики і волосся не електризується.

Гребінці та щітки є незамінними інструментами, які перукарі використовують і в повсякденному вжитку, і під час фарбування волосся, і для укладки, стрижки, начісування, тупірування -- тобто щоразу, коли мова йде про догляд за волоссям.

Щітки використовують для масажу шкіри голови, розчісування, а також для виконання укладок. Щітки бувають з металевими зубцями, різновидом їх є щітки, металеві зубці яких закінчуються пластмасовими зубчиками (щоб запобігти пошкодженню шкіри голови); існують щітки з пластмасовими зубчиками, а також з натурального волосу. Довжина зубчиків у щітках коливається від 10 до 20 міліметрів. За формою робочої поверхні щітки бувають прямі, круглі, овальні.

Для укладок жіночих зачісок краще використовувати круглі та овальні щітки, а для чоловічих укладок -- скористатися щіткою з прямою робочою поверхнею.

Ножиці виготовляють з високоякісної легованої сталі з антикорозійним покриттям із хрому, титану тощо. Сучасні зразки ножиць передбачають антиалергійне покриття.

Бігуді. У перукарнях застосовуються такі основні типи бігуді для накручування волосся:

-- металеві у вигляді порожнистого циліндра з отворам я на поверхні, з притискною планкою і прогумованою тасьмою. Планка утримує кінці волосся;

-- пластмасові без планки, фіксуються прогумованою тасьмою або спеціальною шпилькою;

-- пластмасові липучки із шипами на поверхні заввишки 1-5 мм;

-- металеві бігуді зі щетинистим «їжаком» усередині;

-- для вертикального накручування волосся. Для фіксації пасма бігуді мають рівномірно розміщені зубці, спрямовані в один бік.

Електричні щипці складаються з корпусу-стержня діаметром 10-20 мм, важеля з жолобом, який притискає та утримує кінці волосся, ручки зі шнуром та вилки. Не можна накручувати щипцями мокре й брудне волосся. Систематично потрібно знімати з поверхні щипців залишки лаку та бруд.

Фени. Професійні фени виготовляють різної конструкції потужністю від 1200 до 1800 Вт. Фен складається з корпусу, в якому розміщені електродвигун, нагрівач у вигляді спіралі, вентилятор, шнур з вилкою. Доповнюються фени спеціальними знімними насадками у вигляді:

-- гребінця;

-- щітки;

-- щипців;

форсунки з повздовжньою щілиною (соплом).

Матеріали в роботі перукаря займають важливе місце. В перукарні використовують такі матеріали як: миючі засоби по догляду за шкірою і волоссям, лаки для волосся, одеколони, туалетні води, фарбуючи засоби, хімічні препарати. До миючих засобів відносимо: мила, шампуні, мильний крем і порошок для бриття і манікюрних робіт.

До допоміжних матеріалів відносимо: вату, папір, марлю, фольгу.

Вата використовується в перукарській роботі для витирання підтьоків фарби при фарбуванні волосся, використовує вату перукар при стрижці волосся. Також використовують при травмах. Використовують звичайну бавовняну вату. Розрізняють вату (бавовняну, шерстяну і синтетичну).

Блискуче доглянуте волосся - справжнє багатство будь-якої дівчини чи жінки. Але щоб стати по справжньому гарною прикрасою, волосся потребує постійного догляду і піклування.

При виконанні зачісок дуже важливим є структура волосся, форма природної хвилі, тобто тип волосся. Красиве волосся привертає завжди захоплюючі погляди. Але, щоб волосся було красиве, необхідно доглядати за ним. Програма догляду за волоссям включає в себе шампунь, бальзам-ополіскувач, інтенсивний догляд або маски.

Парфумерно-косметичні засоби, тобто миючі і зміцнюючі матеріали обирались відповідно до стану та структури волосся, також по бажанню клієнта.

Шампунь дає можливість очистити волосся від бруду і капіляру. Волосся потребує захисту, зволоження. Інтенсивний догляд або маска дають можливість відновити пошкоджене волосся.

Пінка. Швидко укласти волосся й уберегти зачіску від вітру вам допоможе пінка (мус). Перед використанням балончик варто струснути, потім видавити пінку на долоню, зігріти її своїм теплом і нанести на вологе волосся, моделюючи форму. Вибирайте пінки у відповідності зі своїми намірами й за типом волосся (для рідких, кучерявих, фарбованих, після хімічної завивки) - сильної, середньої або слабкої фіксації. Тоді зачіска вийде саме такою, яку ви задумали. Причому пінки не роблять важким і не склеюють волосся. Для фарбованих - рекомендується використовувати пінки слабкої фіксації. Для ушкодженого волосся (рідкого, мелірованого, після хімічної завивки) необхідні пінки-бальзами. Вони обволікають кожну волосинку, підживлюючи його й створюючи захисну плівку, котра вберігає від шкідливого впливу сонячних променів. Після нанесення на волосся пінку не змивають.

Гель ідеальний для створення гладких зачісок і для створення ефекту мокрого волосся. У використанні він напрочуд простий: нанесіть гель на сухе або вологе волосся (гребінцем або пальцями), розчешіть їх і дайте волю фантазії - укладіть прядки в спіральки, завитки, хвильки.

Гель-спрей - такий самий гель, але більш рідкої консистенції, має пульверизатор, що рівномірно розподіляє гель на волоссі. Використовують його для укладки на бігуді й для створення ефекту мокрого волосся після перманенту. Гель-спрей допоможе підняти волосся біля кореня, виділити окремі пасма. Залежно від ступеня фіксації він закріпить отриманий результат: злегка (слабка фіксація), щоб зберегти природність, або дуже сильно (сильна фіксація), щоб жоден волосок не колихнувся.

Гель-віск створює гладкі "блискучі" зачіски, ним можна ефектно підкреслити окремі пасма або змоделювати хвилі. Кінчиками пальців потрібно взяти невелику кількість воску й розподілити по довжині волосся.

Лаки для волосся останнього покоління мають різні ступені фіксації, не перетворюють зачіску в "шолом", зовсім нешкідливі для волосся, але вимагають індивідуального підходу. Для "рухливих" зачісок досить лаку слабкої фіксації. Для укладання "на весь день" необхідна сильна. Якщо ви любите волосся, яке не розлітається, зачіску потрібно закріпити лаком нормальної фіксації.

Декоративна косметика своє використання знайшла порівняно недавно, але за цей час встигла знайти своє широке застосування в побутовому обслуговуванні та й в житті кожної людини зокрема. Декоративна косметика пропонує свободу вибору.

Сучасні косметичні матеріали створюють на основі натуральних речовин та екстрактів, без хімічно-шкідливих домішок та консервантів, але можуть довго зберігатись. Створюється безліч нових косметичних фірм з прогресивними технологіями, а давно відомі об'єднуються між собою та удосконалюються. Декоративна косметика стає настільки потрібною та незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг.

Макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, він відкриває естетичну красу, гармонійне поєднання, витонченість і досконалість.

Макіяж - це мистецтво наведення краси, підсилення природної привабливості, деякі виправлення і корекція рис обличчя та зовнішнього вигляду людини в цілому.

При нанесенні макіяжу потрібно дотримуватись міри нанесення, накладання фарб і пам'ятати, що великий товстий шар фарб не надає обличчю краси. Макіяж потребує індивідуального, уважного підходу з урахуванням внутрішньої і зовнішньої культури поведінки людини. Необхідне індивідуальне бачення особливостей та властивостей обличчя та характеру людини.

Висновок

Поняття краси змінювалися протягом століть, і те, що здавалося прекрасним в один період, пізніше виглядало потворним і навпаки. Найбільше помітним це виявлялося в костюмі і зачісках, що тісним чином зв'язане із зовнішнім виглядом людей.

За весь період існування людства, у людей завжди була зацікавленість до ефектного вигляду. Протягом віків людина вигадувала нові прикраси, форми зачісок, одяг, нову моду, новий стиль. Історія перукарського мистецтва показала, що кожна епоха, країна, нація привносять свій особовий вклад в моду, в тенденції розвитку і удосконалення зачісок, макіяжу, аксесуарів, одягу. Мода, є важливим фактором еволюції не тільки одягу, зачіски, доповнень, але й сучасного суспільства в цілому, виступає в якості одного з регуляторів соціальних та економічних відносин у сучасному суспільстві.

Що ж до тенденцій і напрямків у сучасному перукарському мистецтві, то вони характеризуються стильовою різноманітністю зачісок і технік виконання стрижок. На основі однієї базової стрижки виникають різні її варіанти.

Елементи зачісок збереглися від середньовіччя до сьогодні. Можливе використання минулих зачісок, але не у повсякденному житті, як це було за часів її популярності, а у різноманітних конкурсах, театрі, кіно, фотосесій для журналів. Майстри також використовують зачіски минулих років додаючи, щось нове, якийсь елемент сучасності.

Зараз моди на зачіски можна сказати, що не існує, багато, що залежить від стилю жінки її характеру людини. Кожен носить те, що йому подобається. Майбутні перукарі мають бути готові запропонувати клієнтові все, що йому буде до вподоби,а для цього треба добре знати історію перукарського мистецтва, вивчати її, збирати відомості про майстрів та їхні творчі знахідки і разом із тим шукати свій стиль та напрям у перукарському мистецтві.

Мода змінюється, але залишаються певні елементи. Ми створюємо зачіски завдяки історичним фактам та на основі історичних довідок.

У дипломній роботі зачіска виконується на основі моди Стародавньої Греції.

Греція відіграла величезну роль у розвитку перукарського мистецтва, адже не дивлячись на те, що волоссю надавалася увага і в догрецький період, саме грецька культура зуміла підняти перукарство на щабель мистецтва. Завдяки археологічним розкопкам та дійшовших до нашого часу культурним пам'яткам людство зуміло реставрувати та структурувати знання про перукарське мистецтво давньої Греції. У Греції були справжні "салони", де проводилась стрижка бороди і волосся. У країні регулярно проводилися конкурси краси на честь богині Деметри.

Застосувавши новітні тенденції в своїй роботі, і провівши паралелі між історією та сьогоденням, ми отримали зачіску для сучасної жінки.

Створюючи зачіску, враховують стиль поведінки та індивідуальні риси людини, її зовнішність, художнє вирішення костюма. До моделювання зачісок застосовують два основних підходи:

- виконання кардинально нової зачіски, нетрадиційної для конкретної людини форми й оздоблення;

- видозміна звичайної, традиційної форми зачіски, надання їй декоративності, художньої насиченості.

З швидкими змінами в моді змінюється і темп, рух життя людини. Впроваджуються прогресивні технології, обладнання, інструменти та засоби, парфумерно-косметичні засоби, необхідних для розробки перукарського мистецтва та віражу.

Сучасні моделі зачісок розробляються в лабораторіях майстрами-перукарями. Але більшість сучасних моделей з різними технологічними і конкурсними особливостями розробляють і виконують майстри на різних конкурсах, майстер-класах.

Українські перукарі виділяють такі основні модні тенденції перукарської майстерності:

* відсутність домінування одного конкретного стилю, швидше майстерне сплетення багатьох напрямів - екстравагантні, насичені і яскраві кольори такі, як: чорний, червоний, фіолетовий конкурують з теплим і ніжним: шоколадним, темно-червоним, коричневим, золотисто-медовим.

* неприборканість скручених в норовисті кучері локонів поступається місцем природним текстурам волосся.

* контури стрижок обіцяють в новому сезоні бути не такими чіткими, більш м'якими. Кольори плавно переходять з одного в іншій, немає минулих контрастів.

Розвиток майстерності перукарів - це історичний процес, в якому кожне нове покоління увібрало досвід своїх попередників, їхні досягнення і намагалося створити щось нове, небувале, задовольняючи смаки й потреби клієнтів. Конкуренція між майстрами перукарського мистецтва за всіх часів була і є умовою розвитку їхньої майстерності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ветров А. Парикмахер - стилист. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.

2. Вольфрам К. Идеальные ногти: Способи моделирования// Hand & nails. - 2003. - №4. - С. 32-33.

3. Гутыря Л.Г. Парикмахерское искусство. - Х.: Фолио, 2005. - 464 с.

4. Дрибноход Ю. Маникюр, педикюр.: Профессиональный курс. (Сер.
«соsmetiсаl&рrofessional»). - СПб.: Весь, 2002. - 256 с.

5. Журнал «Yоu Наіr». - 2007-2008.

6. Журнал «Долорес». - 2007-2008.

7. Журнал «ЕSТЕТІСА». - 2008.

8. Журнал «Наіr's». - 2007-2008.

9. Клименко С.К. Косметика і здоров'я. - К.: Наука, 1999. - 298 с.

10. Козлова І.В. Перукарські послуги. - К.: Знання, 1997. - 236 с.

11. Константинов А.В. Парикмахерское дело. - М.: Высшая школа, 1999. - 227 с.

12. Корнєв В.Д. Моделювання та художнє оформлення зачісок. - К.: Знання, 2001. - 294 с.

13. Корнєв В.Д. Мы причесываем женщин. -- М., 1999. - 315 с.

14. Кулешкова О.Н. Технология и оборудование парикмахерских работ. -- М.: Академия, 2002. - 170 с.

15. Куприянова И.Н. Современные прически: женские, мужские, детские. - М.: Эксмапресс, 2002.

16. Луканова О.В., Федорова Л.В. Технология парикмахерских услуг. - Ростов-на-Дону: Март, 2002.

17. Ляпич А.Д. Парикмахерское мастерство. - К.: Будівельник, 2002. - 255 с.

18. Марек Збшнев Парикмахерское дело. - Минск: Высшая школа, 1996. - 541 с.

19. Марьина Н. Все о парикмахерском искусстве. - Донецк: ПКФ "БАО", 2003. - 336 с.

20. Мода и стиль. Современная энциклопедия. - М.: Аваита, 2002.

21. Моделирование причесок: Иллюстрированное методическое пособие. - К.: Знання, 2000. - 459 с.

22. Набатникова Т.А. Ваш тип прически: Стрижка. Стиль. Уход. Цвет. - М.: Кристина и К, 1996. - 128 с.

23. Орлов В.Ф. Перукарське мистецтво: Підруч. для учнів професійно-технічних навч. закладів. - К.: Грамота, 2005. - 351 с.

24. Панченко О.А. Мелирование и прическа. - СПб.: Корона-принт, 2000. - 399 с.

25. Панченко О.А. Прическа. Укладка. Завивка. - СПб.: Папирус, 1999.

26. Плаксина 3.Б. История костюма, стили и направлення. - М., 2003.

27. Сиромятникова І.С. Історія зачіски. -- К.: Наука, 2002. - 192 с.

28. Смирнова Л.В. Уроки парикмахерского искусства. - СПб.: Парителы, 2002. - 304 с.

29. Тыра Ю.С. Все о прическе. - Х.: Евроэкспресс, 1998. - 447 с.

Размещено на Allbest.ru

Додаток 1

Мал. 1 Мал. 2

Мал. 3

Особливості давньогрецької моди:

Мал. 1 -- Фідій та учні. Зображення Посейдона, Аполлона, Артеміди на рельєфі Парфенону;

Мал. 2 -- камея Ганзага. Птоломей та Арсіноя (III ст. до н.е.);

Мал. 3 -- Артеміда, яка годує лебедя (близько 490 р. до н.е.)

Додаток 2

Мал. 1 Мал. 2

Символи краси у Стародавній Греції:

Мал. 1 -- статуя Афродіти Мілоської

Мал. 2 -- скульптурне зображення Аполлона Бельведерського

Додаток 3

Мал. 1 Мал. 2 Мал. 3

Мал. 4 Мал. 5 Мал. 6

Чоловічі зачіски у Стародавній Греції:

Мал. 1 -- з локонами, закладеними під косу;

Мал. 2 -- з підгорнутим «хвостом»;

Мал. 3 -- зачіска, доповнена локонами над чолом;

Мал. 4 -- зачіска з чубком, що складається з серпоподібних завитків;

Мал. 5 -- зачіска із довгим пасмом у вигляді джгута;

Мал. 6 -- зачіска з поєднанням різноманітних локонів.

Додаток 4

Бант Аполлона

Додаток 5

Придворні дами з лобною пов'язкою Кносса зі святковими зачісками

Додаток 6

Мал. 1 Мал. 2 Мал. 3

Жіночі зачіски:

Мал. 1 -- «Дівчина в пеплосі»;

Мал. 2 -- грецький вузол;

Мал. 3 -- жіноча зачіска з підібраним волоссям, «корімбос»

Додаток 7

Мал. 1 Мал. 2 Мал. 3

Жіночі зачіски:

Мал. 1 -- «факел»

Мал. 2 -- «лампадіон»

Мал. 3 -- динеподібна

Додаток 8

Зачіска гетери

Додаток 9

Мал. 1 Мал. 2

Мал. 3 Мал. 4

Виконання давньогрецької жіночої зачіски:

Мал. 1 -- розподіл волосся та закрутка на бігуді;

Мал. 2 -- прикріплення каркаса;

Мал. 3 -- зачісування волосся на каркас і формування завитків;

Мал. 4 -- загальний вигляд зачіски.

Размещено на Allbest.ru