Клініко-епідеміологічні особливості виникнення та перебігу затримки внутрішньоутробного розвитку плода

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Міністерство охорони здоров'я України

Сумський державний університет

Медичний інститут

Робота на здобуття кваліфікаційного ступня магістра

Клініко-епідеміологічні особливості виникнення та перебігу затримки внутрішньоутробного розвитку плода

14.01.10-педітрія

Бутко Анна

Суми - 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВСТУП

РОЗДІЛ І - ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Актуальність

1.2 Етіологія та патогенез ЗВУР плода

1.3 Вплив ЗВУР на адаптацію та захворюваність

РОЗДІЛ ІІ - МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Клінічний метод

2.2 Статистичні методи

2.3 Метод математичного моделювання та прогнозування розвитку варіанта ЗВУР

РОЗДІЛ ІІІ - КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА ЇХ МАТЕРІВ

3.1 Клінічна характеристика здорових новонароджених та їх матерів

3.2 Особливості клінічного стану новонароджених дітей зі ЗВУР та їх матерів

РОЗДІЛ IV - МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВАРІАНТУ ЗАТРИМКИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ ПЛОДА

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЗВУР - затримка внутрішньоутробного розвитку

СЗРП - синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плода

ВВР - вроджені вади розвитку

ЦНС - центральна нервова система

НС - нервова система

ФПН - фетоплацентарна недостатність

ССС - серцево-судинна система

ШКТ - шлунково-кишковий тракт

СЗП - ступінь зрілості плаценти

ФПК - фетоплацентарний комплекс

J(x) - інформаційна цінність ознаки;

P(xj/A1) - умовна ймовірність інформаційної групи j ознаки х в сукупності новонароджених залежно від варіанту (А1);

P(xj/A2) - умовна ймовірність інформаційної групи j ознаки х в сукупності здорових А2 (групі порівняння).

ПК(хj) - прогностичний коефіцієнт інформаційної групи j ознаки х;

ВСТУП

Проблемі діагностики та прогнозування варіанту розвитку ЗВУР сьогодні приділяється значна увага, оскільки зазначена патологія є однією з основних причин перинатальної й дитячої смертності.

Причинами ЗВУР можуть бути низка патологічних зрушень, обумовлених різними захворюваннями матері, а також ускладненнями вагітності. Багатофакторність етіології та патогенезу цього синдрому визначає частоту й складність цієї патології, а також відсутність методик для прогнозування варіанту ЗВУР.

Дотепер діагностика синдрому викликає певні труднощі. Розробка нових методів ранньої діагностики затримки розвитку плода створює передумови для її профілактики й терапії на ранніх етапах виникнення.

Мета дослідження - удосконалити та доповнити методи профілактики та діагностики ЗВУР плода на основі сучасного медико-статистичного та математичного прогнозування.

Встановлена мета реалізована шляхом вирішення таких задач:

1. Провести аналіз перебігу вагітності, пологів, стану плода і новонародженого у разі розвитку ЗВУР.

2. Визначити частоту та основні фактори, які сприяють виникненню ЗВУР плода.

3. Розробити алгоритм індивідуального прогнозування виникнення різних варіантів затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

Об'єкт дослідження: стан новонароджених зі ЗВУР, вагітність у матерів цих дітей.

Предмет дослідження: фактори ризику виникнення варіанту ЗВУР плода та його прогнозування.

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, медико-статистичного та математичного прогнозування.

РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Актуальність

Проблема порушення внутрішньоутробного росту і розвитку плода залишається однією з актуальних в сучасному акушерстві та перинатології. Значимість даної патології визначається великою питомою вагою її в структурі перинатальної смертності та неонатальної захворюваності [1, 2], а також несприятливим медико-біологічним і соціальним прогнозом в майбутньому [3]. Наслідки перенесеного тривалого внутрішньоутробного страждання плода обумовлюють в постнатальному періоді порушення адаптації, зниження опірності організму немовляти, можуть привести до відхилення фізичного, соматичного і нервово-психічного розвитку в подальшому [4-10]. Тому профілактика перинатальної патології, турбота про здоров'я майбутнього покоління є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини [2, 3, 10]. У вирішенні даної проблеми важливе значення мають, перш за все, своєчасна діагностика патологічних станів, які виникають у плода до його народження, цілеспрямована і комплексна їх терапія [11].

Останнім часом проблема затримки внутрішньоутробного розвитку та росту (ЗВУР) набуває все більше актуальності. Частота ЗВУР складає від 4-8% у розвинених країнах до 6-30% в країнах, що розвиваються, ЗВУР мають 20% мертвонароджених [2, 12-14]. Перинатальна смертність серед дітей зі ЗВУР в 4-8 разів вища, ніж у дітей з нормальними показниками фізичного розвитку [15]. Ризик перинатальної захворюваності у разі ЗВУР становить 7-36% [12, 15]. У половини новонароджених, що вижили, реєструються тяжкі гострі та хронічні захворювання [15].

В літературі [2, 3, 5, 6, 8, 10-12, 15, 16], зустрічаються різні терміни для визначення зазначеної патології: гіпотрофія і дистрофія плода, ретардація плода, „затримка утробного розвитку плода (ЗУРП)”, „утробна гіпотрофія”, „плід з низькою масою тіла”, „small for gestational age (SGA)”, „intrauterine growth retardation (IUGR)”, „синдром затримки утробного розвитку плода (СЗУРП)”, „синдром, який представляє собою результат складної полікаузальної реакції плода і плаценти, що виникає при різноманітних патологічних станах материнського організму” [4, 7, 10, 13, 17- 19]. Більшість авторів віддають перевагу терміну „затримка утробного розвитку плода” [1-3, 11,20]. Затримка внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР або ЗВРП) відображає патологію з боку самого плоду, а також результат впливу на його розвиток факторів під час вагітності. Термін „ЗВУР” використовують для позначення хронічного розлади харчування плоду, що супроводжується затримкою його внутрішньоутробного розвитку, відставанням фізичних параметрів, клінічної та функціональної незрілістю ряду органів і систем, зниженням імунологічної реактивності і метаболічними розладами [17, 18].

Закордонні дослідники, як правило, для встановлення діагнозу ЗВУР плода використовують процентильні криві [21, 22]. Очевидно, що будь-який фетометричний параметр, в тому числі і маса плода, має певні і достатньо широкі нормативні кордони. Коливання значень в межах цих кордонів не може розцінюватися як патологія. У всіх закордонних публікаціях діагноз ЗВУР плода (в залежності від її форми) визначається значенням тих чи інших фетометричних параметрів менше 10-го процентиля [23 - 25].

1.2 Етіологія та патогенез ЗВУР плода

Групу високого ризику по виникненню ЗВУР плода складають юні першороділлі у віці 15-17 років [1, 18, 26]. Це пов'язано з анатомічною і функціональною незрілістю організму.

Більшість закордонних авторів [22, 27-29] відмічають зростання частоти народження дітей з малою масою тіла у жінок з низьким економічним рівнем життя. Правильне харчування вагітної є одним з важливих факторів, які впливають на розвиток плода [17, 30]. Недостатнє або неадекватне харчування (низька енергетична цінність їжі, одноманітність харчування, недостатнє вживання з їжею білків і вітамінів) призводить до виникнення ЗВУР плода [17, 30-32].

Крім того, виявлена чітка залежність між масою тіла жінки до настання вагітності, прибавкою маси тіла під час вагітності і масою тіла новонародженого [14, 31, 33, 34]. Частота ЗВУР плода збільшується в групі жінок із середнім зростом, але низькою початковою масою тіла (менше 50 кг) і прибавкою у масі за час вагітності менше 7 кг [3, 12, 35].

Певний вплив на розвиток вагітності і частоту виникнення ЗВУР мають професія і професійні шкідливості [16, 17, 36]. Патологія частіше виявляється у жінок інтелектуальної праці і студентів вищих навчальних закладів, що пов'язано зі значним емоційно-психічним напруженням під час вагітності.

Несприятливо діє алкоголь на організм плода [16, 17, 36-38], призводячи до виникнення комплексу патологічних змін під назвою „алкогольний синдром плода”. Він характеризується затримкою розвитку плода, вродженими вадами скелету, серця і статевих органів [39-42], дисморфогенезом кісток лицьового черепу, порушенням психічного розвитку дитини [43]. Вплив алкоголю на плід залежить від тривалості вживання і кількості спиртних напоїв. Найбільш чутливим є мозок плода, особливо в І триместрі вагітності. Дія алкоголю в цей період викликає формування вад розвитку центральної нервової системи. Вживання алкоголю в ІІ половині вагітності призводить до порушення постачання плода киснем, білками, вуглеводами і жирами, що спричинює виникнення ЗВУР. Патологічний ефект посилюється у разі порушення всмоктування білків в організмі матері, погіршення функціонального стану печінки, зменшення трансплацентарного транспорту амінокислот від матері до плода [16, 17, 36-38, 43-45].

ЗВУР плода спостерігається у матерів, які палили цигарки протягом вагітності [46, 47]. Ступінь його розвитку прямо пропорційна кількості випалених цигарок. Нікотин вільно проникає через плацентарний бар'єр [48], підвищує артеріальний тиск і викликає тахікардію у плода. Двоокис вуглецю, що накопичується при цьому, знижує транспортну функцію крові плода і погіршує постачання кисню до різних органів і тканин. У жінок, що палять, знижується в крові рівень вітаміну С, фолієвої кислоти і інших факторів, які необхідні для обміну речовин і тканинного росту [48-50].

Приблизно 50% новонароджених, матері яких під час вагітності вживали наркотики, мають низьку масу тіла [46, 49, 51]. Наркотичні речовини викликають тяжкі неспецифічні зміни в судинах плаценти, призводячи до їх спазму, і знижують плацентарну перфузію [48, 50, 52, 53].

Значне місце серед причин виникнення затримки розвитку плода відводиться соматичним факторам ризику [54]. Проблема інфекційних захворювань при вагітності залишається однією із найбільш актуальних в акушерстві. Перенесені вагітною інфекції, особливо в ранні терміни, безумовно впливають на розвиток плода. Діапазон змін досить широкий: від формування грубих вад розвитку до незначних локальних проявів, які практично не впливають на загальний стан новонародженого [46, 48, 55]. Вади розвитку плода можуть формуватися при виникненні інфекційного процесу в ранні терміни вагітності, при цьому чим менший строк вагітності, тим вища частота вад розвитку. При захворюванні до 4 тижнів вагітності вроджені вади розвитку відмічаються в 50% випадків, 5-8 тижнів - 25%, 9-12 тижнів - 10% і в 13-16 тижнів - в 2-3% [55, 56, 57]. Інфекції, які діагностуються в ІІ триместрі вагітності, несприятливо впливають на розвиток нервової системи плода [43], а також пригнічують розмноження, ріст і диференціацію клітин, що призводить до ЗВУР. Інфекції, які виникають в ІІІ триместрі вагітності, в більшій мірі впливають на постнатальний розвиток дитини [4, 41, 43, 58]. Вираженість реакції на інфекційний чинник як материнського організму, так і організму плода, залежить від багатьох факторів: виду збудника, його вірулентності, стану захисних механізмів у матері і плода. У 10% дітей, матері яких перенесли інфекційні захворювання під час вагітності, при народженні має місце затримка розвитку. Частота ЗВУР при інфекційному ураженні тісно пов'язана з видом збудника. Наприклад, при краснусі вона може сягати 60%, а при цитомегаловірусній інфекції - 40% [59].

Екстрагенітальні захворювання також негативно впливають на ріст і розвиток плода. Несприятлива дія на плід визначається характером екстрагенітального захворювання і тяжкістю його перебігу. Крім того, екстрагенітальні захворювання є фоном, на якому виникають ускладнення вагітності (гестози [60], загроза переривання вагітності тощо), що збільшує ризик виникнення затримки розвитку плода [12, 60, 61]. Хронічні захворювання бронхів і легень є потенційними факторами ризику виникнення ЗВУР, оскільки можуть призводити до хронічної гіпоксії і метаболічних зрушень в організмі жінки [62]. Однак, при тяжких захворюваннях дихальної системи і значній гіпоксії частіше має місце передчасне переривання вагітності [63].

Захворювання органів травлення викликають порушення засвоювання їжі і при тривалому і тяжкому перебігу призводять до різних метаболічних зрушень в організмі матері, а також до погіршення транспорту поживних речовин до плода [31, 64].

Захворювання нирок (гломерулонефрит, пієлонефрит, сечокам'яна хвороба та інші) досить часто призводять до виникнення ЗВУР [18]. Провідними патогенетичними факторами при цих захворюваннях є артеріальна гіпертензія, протеїнурія і метаболічні порушення [65, 66].

Ранній гестоз та загроза переривання вагітності також відноситься до факторів ризику виникнення ЗВУР [60, 66]. Нерідко вони є результатом ендокринних порушень, які впливають на функцію плаценти і призводять до порушення матково-плацентарного кровотоку і метаболізму в плаценті [65, 67-70]. Ризик виникнення ЗВУР збільшується в декілька разів при багатоплідній вагітності [68, 71].

Однієї з найбільш частих причин ЗВУР є фетоплацентарна недостатность, пізні гестози, особливо їх поєднані форми, які виникають на фоні захворювань нирок, судин, серця [72].

В останні роки відмічається чітка тенденція до зростання ФПН, яка має приорітетне місце в патогенезі ЗВУР [72, 73]. Даний клінічний синдром відображає наслідок несприятливої дії різноманітних факторів, що призводить до порушення функціонального стану ФПК і діагностується практично у кожної третьої вагітної [72-75].

Отже, багатофакторність ЗВУР реалізується через хронічну плацентарну недостатність [76], яка призводить до розвитку хронічної гіпоксії плода й затримки його розвитку.

На сьогоднішній день існує альтернативна теорія розвитку ЗВУР плода- „порушення клітинного росту”. Ріст плода розподіляють на три фази [1, 18, 77]. Перша фаза, від запліднення до початку другого триместру, включає гіперплазію клітин - збільшення кількості клітин в усіх органах. Друга фаза характеризується як гіперплазією, так гіпертрофією клітин і супроводжується ростом органів плода. Після 32 тижнів починається третя фаза росту - фаза гіпертрофії клітин. Швидко зростає розмір клітин, і плід може набирати до 200 г маси на тиждень [26, 78, 79].

У разі патологічної дії у гіперпластичну фазу клітинного росту розвивається абсолютне зменшення числа клітин, яке при подальшому розвитку плода не відновлюється. Результатом є зміна всіх фетометричних параметрів плода. Число клітин в органах, у тому числі і головному мозку, знижується на 15-40%. Така форма затримки носить назву симетричної. В експериментальних умовах симетрична форма ЗВУР розвивається у разі різкого обмеження споживання тваринних білків і енергетичної цінності їжі. У реальних умовах ця форма генетично детермінована чи пов'язана із перинатальною інфекцією, дією хімічних речовин [38, 80, 81], коли етіологічний фактор діє у період органогенеза плода.

Якщо патологічний фактор діє у більш пізні фази клітинного росту відбувається зменшення розмірів клітин, але не їх кількості. Асиметрична форма ЗВУР у експериментальних умовах розвивається при зниженні матково-плацентарного кровообігу, яке досягається шляхом перев'язки маткових артерій чи при утриманні тварин в умовах гіпоксії у другій половині вагітності. В клінічній практиці найбільш частою причиною асиметричної форми ЗВУР є екстрагенітальні захворювання і ранні гестози [17, 18, 26, 61, 82, 83].

В англомовній літературі розрізняють симетричний і асиметричний варіанти ЗВУР [70, 71, 78, 84, 85]. У неонатальній практиці в діагнозі пропонують виділяти наступні клінічні варіанти ЗВУР: гіпотрофічний, гіпопластичний і диспластичний, етіологічні фактори, ступінь тяжкості, перебіг пологів і неонатального періоду. Подібний клінічний підхід дозволяє більш детально обґрунтувати діагностичні й необхідні лікувальні заходи [78, 86].

З урахуванням клінічних показників розрізняють три варіанти затримки внутрішньоутробного розвитку гіпотрофічний (зниження маси тіла при нормальній довжині, формується наприкінці вагітності у разі порушень матково-плацентарного кровообігу); гіпопластичний варіант (рівномірне відставання росту і маси плода, формується з перших тижнів гестації); диспластичний (дисморфогенез) [11].

Отже, екстрагенітальні захворювання матері, неповноцінне харчування, акушерська патологія, реалізуються через різні патогенетичні механізми й призводять до різних варіантів ЗВУР.

1.3 Вплив ЗВУР на адаптацію та захворюваність

Для новонароджених зі ЗВУР характерним є порушення адаптації до умов позаутробного життя. Типовими ускладненнями раннього неонатального періоду є асфіксія та симптоми хронічної внутрішньоутробної гіпоксії, синдром аспірації меконію, синдром персистуючої фетальної циркуляції, гіпотермія, поліцитемія, гіпокальціємія, геморагічна хвороба новонароджених та внутрішньочерепні крововиливи, гіпербілірубінемія, нашарування вторинних інфекцій, порушення неврологічного статусу [31, 43]. У пізньому неонатальному періоді такі діти схильні до анемії, повторних інфекцій, дисбактеріозу. У них частіше виявляють постгіпоксичні враження ЦНС [43]. Серед дітей зі ЗВУР частіше зустрічається відставання у нервово-психічному розвитку. Це пов'язано як із незрілістю структур головного мозку, так і з більшою частотою у цій групі дітей перинатальних уражень ЦНС [41, 43].

У дітей зі ЗВУР вже в ранньому віці виявляються особливості клінічних проявів патології нервової системи (більш часте поєднання декількох неврологічних синдромів, рання поява і тривале збереження синдрому рухових порушень, затримка психомоторного розвитку) [4, 5, 7, 41, 87]. Встановлена чітка залежність зниження інтелекту в ранньому дитинстві від варіанту ЗВУР та ступеня внутрішньоутробних гемодинамічних порушень.

Недостатня маса тіла при народженні є фактором ризику формування кардіо- васкулярної патології у подальшому житті [4, 5, 7, 9, 10, 41]. Встановлено, що дефіцит маси тіла при народженні може поєднуватися зі зниженням кількості кардіоміоцитів [41].

У дорослих, що народилися з малою масою тіла, відмічаються більш високі цифри систолічного та діастолічного артеріального тиску [3, 6, 10 ].

Доведено, що мала маса тіла при народженні може асоціюватися з підвищеним ризиком смерті від серцево-судинної патології [41]. Такий ризик стосується як дорослих, так і дітей раннього віку. Прикладом такого летального ризику у немовлят може бути синдром раптової смерті [88]. При автопсії раптово померлих дітей виявляються ознаки, що відображають порушення диференціювання тканин. Саме такі ознаки типові для дітей, які народилися з малою масою.

У дітей зі ЗВУР значно знижені захисні реакції. Вони достовірно частіше хворіють на інфекційні захворювання протягом першого року життя [4, 6, 8, 9].

У новонароджених і дітей першого року життя, що народились із гіпотрофією різного ступеня, виявлені функціональні зміни гіпофізарно-тиреоїдної системи. При цьому ступінь тяжкості гормональних порушень щитоподібної залози була прямо пропорційна дефіциту маси тіла при народженні [9, 69]. Особливо велика роль гормонів щитовидної залози в період внутрішньоутробного й раннього постнатального життя. Тиреоїдні гормони мають анаболічний ефект, що антенатально реалізується через вплив на формуванні плода (ембріо- і фетогенез) та його мозку. У дитячому віці найбільш важливою дією тиреоїдних гормонів є також анаболічний ефект. Але на відміну від анаболічних гормонів, тиреоїдні гормони не тільки контролюють лінійний ріст, скільки регулюють процеси диференціювання тканин.

Надзвичайно важливим у профілактиці та лікуванні ЗВУР плода є своєчасна діагностика [58, 77] і терапія екстрагенітальних захворювань жінок і ускладнень вагітності, які супроводжуються порушенням матково-плацентарно-плодового кровотоку [89] і гіпоксією плода [3, 11]. Профілактика, контроль та лікування внутрішньоутробних інфекцій також сприяють попередженню затримки внутрішньоутробного розвитку плода [11]. Роз'яснення вагітній жінці значення раціонального харчування, ролі шкідливих звичок у формуванні плоду і дитини є обов'язковими темами бесід в жіночій консультації.

Лікування ЗВУР має бути комплексним і проводитись індивідуально, залежно від етіологічного фактору, патогенетичного варіанту, ступеня тяжкості та індивідуальної чутливості організму вагітної до застосованих заходів [90].

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Клінічний метод

Робота виконана в Сумському державному університеті (ректор - А.В.Васильєв), медичному інституті на кафедрі педіатрії з медичною генетикою (зав. кафедри - проф. В.Е.Маркевич), клінічною базою якої є обласна дитяча лікарня, і міському пологовому будинку.

З метою вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок зі ЗВУР проаналізовано 121 картка вагітних. Особлива увага приділялась скаргам та клінічним проявам, що стосуються проблеми ЗВУР.

Клінічний метод дослідження використовувався у всіх дітей цих жінок під час їх перебування в Сумському міському пологовому будинку. Частина цих дітей (16%) для подальшого лікування та реабілітації була переведена у відділення патології новонароджених дітей (ВПН) Сумської обласної дитячої клінічної лікарні (СОДКЛ), де проводилося подальше їх виходжування та лікування. Для основної частини дітей (84%) спостереження та обстеження проводились в умовах консультативної поліклініки СОДКЛ. Усі новонароджені обстежувались за загальноприйнятою схемою: стан здоров'я матері, акушерський анамнез, перебіг вагітності та пологів; антропометричні показники при народженні та протягом неонатального періоду, визначення гестаційного віку та морфофункціональної зрілості; щоденне спостереження від моменту народження до виписки з пологового будинку. Проводилась оцінка загального стану, соматичного та неврологічного статусу, реєструвався добовий приріст маси тіла та інші антропометричні показники. У дітей досліджували загальний аналіз крові і сечі, загальний білірубін крові та його фракції, глюкозу крові. За показаннями проводили бактеріологічний посів калу, крові, виділень з вогнищ запалень, виконували ультразвукове дослідження різних органів та систем, а також рентгенологічне обстеження органів грудної клітки.

Нами обстежено 121 вагітна жінка та таку саму кількість їх дітей в періоді неонатального розвитку. До основної групи увійшли 93 вагітні жінки, в яких діагностовано синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Відповідно до мети та завдань обстеження, виділили групи жінок, та їх новонароджених з ознаками ЗВУР: 30 жінок - з гіпопластичним варіантом ЗВУР плода, 43 жінки - з гіпотрофічним варіантом та 20 жінок з диспластичним варіантом ЗВУР.

Групу порівняння склали 28 здорових жінок, а також їх новонароджені без клінічних проявів ЗВУР.

Додатково проаналізовано архівний матеріал: 121 історія пологів, 121 картка новонароджених.

Клінічне обстеження проводилось з урахуванням даних акушерського та гінекологічного анамнезу матерів, особливостей перебігу вагітностей, вивчення історій пологів, карток новонароджених, об'єктивного статусу дітей, даних лабораторних та інструментальних методів дослідження. До клінічних методів дослідження входило визначення строку гестації та антропометричне обстеження новонароджених (маса та довжина тіла, обвід голівки та грудної клітки, масо-ростовий показник). Визначали стан трофіки шкіри, ступінь вираженості підшкірно-жирової клітковини та тургору м'яких тканин. Враховували зміни в функціональному стані нервової системи (м'язова дистонія, стан рефлекторної діяльності), дихальної та серцево-судинної систем. Першочерговим критерієм наявності ЗВУР було зменшення маси тіла порівняно з нормальними параметрами цього показника відповідно гестаційного віку.

До групи дітей із ЗВУР за гіпотрофічним типом відносили новонароджених із зниженими показниками маси тіла на 1,5 та більше сигм при нормальній або дещо зменшеній довжині тіла. Клінічний стан таких дітей проявлявся блідістю шкіри з дифузним пластинчатим лущенням, м'язовою дистонією, стоншенням підшкірно- жирової клітковини, схильністю до порушення терморегуляції. Також була наявна сухість шкіри, зниження її еластичності, тургору тканин, поява в'ялих поперечних складок на кінцівках, схильність до більшої втрати первинної маси тіла, тривала транзиторна жовтяниця, сповільнене загоєння пупкової ранки.

У дітей із ЗВУР за гіпопластичним типом поряд з дефіцитом маси тіла відмічалося зменшення довжини тіла, відносно пропорційне зменшення параметрів фізичного розвитку. Шкіра у дітей цієї групи характеризувалася блідістю з наявністю лущення, сухістю, значним зниженням тургору тканин. Спостерігались також прояви нервово- рефлекторного збудження, порушення терморегуляції, симптоми внутрішньоутробної гіпоксії, іноді судоми, респіраторні порушення, набряки, геморагічний синдром.

У недоношених дітей з ознаками ЗВУР маса тіла була менша, ніж необхідна до терміну вагітності. Ознаки недоношеності (функціональна та морфологічна незрілість основних систем організму, функціональна недостатність процесів саморегуляції та гомеостазу ) поглиблювалися проявами ЗВУР.

2.2 Статистичні методи

Статистична обробка результатів досліджень здійснювалася на персональному комп'ютері Celeron-366. Використовувалися методи варіаційної статистики придатні, для медико-біологічних досліджень [83, 84].

Для всіх показників визначали середньоарифметичне (М), похибку середньоарифметичного (m), середньоквадратичне відхилення (у). За допомогою критерію Ст'юдента (t) визначали показник достовірності (р).

2.3 Метод математичного моделювання та прогнозування розвитку варіанта ЗВУР

Відповідно до мети і завдань дослідження використовували математично-статистичний аналіз соціально-економічних, медико-біологічних факторів ризику та результати клініко-лабораторних і інструментальних методів дослідження шляхом використання ймовірного аналізу. Методологія його є найбільш оптимальною для використання. Вона полягає в проведенні оцінки ймовірності певного переліку симптомів при різних захворюваннях з подальшим розрахунком ймовірності кожного з можливих діагнозів. Вирішення даного завдання ґрунтується на основі використання формули Байєса та основних її алгоритмів, що дає змогу розрахувати та оцінити ймовірність кожного з можливих захворювань чи ускладнень за комплексом симптомів у конкретного пацієнта.

При уважному підрахунку інформативності цих факторів нами було відібрано 15 показників. Інші 29 ознак у вагітних з подальшого аналізу було виключено. Інформативність обраних факторів оцінювали за інформаційною мірою Кульбака. При побудові діагностичної моделі параметри з низьким рівнем інформативності не використовувалися.

Оцінка проводилась за наступною формулою:

Р(хj /А1) Р(хj /А1 )-Р(хj/А2)

J(x)=100 lg----------------.--------------------------

P(xj /А2) 2

де: J(x) - інформаційна цінність ознаки;

P(xj/A1) - умовна ймовірність інформаційної групи j ознаки х в сукупності новонароджених залежно від варіанту (А1);

P(xj/A2) - умовна ймовірність інформаційної групи j ознаки х в сукупності здорових А2 (групі порівняння).

Групи високого ризику за окремими ускладненнями формувалися на основі розрахунку прогностичних коефіцієнтів (ПК) для кожної інформаційної групи. При цьому нами використана методика неоднорідної послідовної процедури, що базується на послідовному аналізі Вальда:

Р(хj /А1)

ПК(хj)=100 lg-----------------------

P(xj /А2)

де: ПК(хj) - прогностичний коефіцієнт інформаційної групи j ознаки х; P(xj/A1)- умовна ймовірність інформаційної групи j ознаки x в сукупності новонароджених з різними варіантами ЗВУР (А1);

P(xj/A2)- умовна ймовірність інформаційної групи j ознаки х в сукупності новонароджених, котрі не мали певної патології (А2).

Заключне використання факторів ризику має обов'язково бути комплексним.

Практичне застосовування прогностичних коефіцієнтів проводилось з використанням формалізованих облікових документів, де є інформація про наявність та характер конкретних чинників, рівню кожного з яких відповідає певне значення прогностичного коефіцієнту. Оцінка груп ризику проводилась на основі визначення підсумку окремих прогностичних коефіцієнтів, сума яких порівнюється з табличними значеннями при вірогідності пропуску групи високого ризику на рівні не більше 0,05 (похибка першого роду), та помилкового віднесення групи мінімального низького до групи високого ризику не більше 0,2 (похибка другого роду). Порогові табличні значення прогностичних коефіцієнтів при вищезазначених рівнях похибок складають від -96 до +144. При досягненні верхнього порогу оцінювана група новонароджених відносилась до контингенту високого ризику, а при досягненні нижнього - до контингенту мінімального ризику виникнення окремих патологічних проявів.

Числова межа між пороговими значеннями була пропорційно розділена на 3 приблизно рівні частини: від -96 до -16 (групи зниженого ризику), від -15,9 до +64 (група середнього ризику) і від +64,1 до +144 (група підвищеного ризику), що дає можливість більш диференційовано підходити до планування профілактичних заходів.

РОЗДІЛ ІІІ. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА ЇХ МАТЕРІВ

3.1 Клінічна характеристика здорових новонароджених та їх матерів

Обстежено 28 здорових новонароджених дітей (16 хлопчиків і 12 дівчаток), а також їх матері. Маса тіла дітей при народженні становила (3580 82,59) г, довжина тіла - (51,5 0,65) см, окружність голови досягала (35,1 0,42) см, окружність грудної клітки - (34,6 0,28) см, коефіцієнт маса-зріст був 68,7 1,23. За шкалою Апгар оцінку 7-8 балів на 1-й та 5-й хвилинах отримали 7,14% (2) дітей, а решта 92,86% (26) - відповідно 8-9 балів. Обвиття пуповини навколо шиї та тулуба мало місце у 7,14% (2) дітей.

Грудне вигодовування розпочато у першу добу життя у всіх дітей. Під час обстеження цих дітей шкірні покриви і видимі слизові були чистими і мали блідо-рожевий колір. Еластичність шкіри, тургор тканин і тонус скелетних м'язів були у задовільному стані. Патологічних відхилень з боку внутрішніх органів не виявлялося. Ознаки морфофункціональної незрілості, стигми дизембріогенезу не визначалиося.

Транзиторна втрата початкової маси тіла не перевищувала 5% і спостерігалася не більше 5-6 діб. На момент виписки з пологового будинку 89,29% (25) новонароджених відновлювали свою початкову масу.

У задовільному стані на 5-ту добу життя з пологового будинку виписано 92,86% (26) новонароджених, решта 7,14% (2) - на 7-му добу.

Середній вік обстежених жінок становив (23,8 ±1,26) року. Необхідно зауважити, що вперше завагітніли 60,71% (17) жінок, фонові функціональні та симптоматичні захворювання (хронічний гастродуоденіт, нейроциркуляторна дистонія за гіпертонічним типом, дифузний зоб, бактеріальний вагіноз, пієлонефрит у стадії ремісії) були виявлені у кожної 3-ї жінки, що становить 35,71% (10). Серед ускладнень вагітності діагностували: загрозу переривання вагітності у 21,43% (6), гестоз 1-ї половини вагітності - у 10,71% (3), анемію вагітних - у 28,57% (8) обстежених.

Отже, перебіг раннього неонатального періоду у здорових новонароджених оцінювали як фізіологічну адаптацію до позаутробного життя, яка проходила без відхилень від норми. У той самий час преморбідний фон, на якому розвивалася вагітність, характеризувався екстрагенітальною патологією та обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом у кожної третьої жінки. Ці показники характеризують зниження резистентності організму та репродуктивного здоров'я жінок, особливо в несприятливих екологічних і соціально-економічних умовах сьогодення.

3.2 Особливості клінічного стану новонароджених дітей зі ЗВУР та їх матерів

Відповідно до мети і завдань дослідження в динаміці проведено комплексне клініко-лабораторне та функціональне обстеження 93 новонароджених із ЗВУР (основна група), що за шкалою J.L. Ballard (1979) та таблицями Г.М. Дементієвої (1984), а також Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.08.2006 № 584 [33, 39] були розподілені на групи залежно від варіанта: гіпотрофічний, гіпопластичний та диспластичний.

Усі новонароджені обстежувалися за загальноприйнятою схемою: стан здоров'я матерів, акушерський анамнез, перебіг вагітностей та пологів; антропометричні показники при народженні та упродовж неонатального періоду, визначення гестаційного віку та морфофункціональної зрілості. Оцінювали загальний стан, аналізували соматичний та неврологічний статус, захворюваність, дані лабораторного обстеження, реєстрували добовий приріст маси тіла та інші антропометричні показники.

Діагностичне значення мали показники морфофункціональної незрілості (у порядку зменшення): зниження смоктального рефлексу, схильність до гіпотермії, більш тонке та коротке волосся на голові, м'які хрящі вушних раковин, наявність пушкового волосся.

Розподіл новонароджених за варіантом ЗВУР наведений на рис. 3.2.1.

Рис. 3.2.1. Розподіл новонароджених за варіантом ЗВУР, %

Аналіз його свідчить, що найчастіше у новонароджених зустрічався гіпотрофічний варіант ЗВУР, дещо рідше два інші варіанти.

Дослідження вікових показників жінок, які народили дітей зі ЗВУР, встановлено, що значна частина з них (8,6%) були у віці до 18 років, після 36-літнього віку було 10,75%. Вік батька у 4,3% випадків був до 18 і у 20,43% - 40 і більше років. На особливу увагу заслуговує дуже низький достаток сім'ї, який спостерігався у 25,81% випадків. Сім'ї з несприятливим психологічним кліматом мали 75,27% жінок.

За характеристикою соціального статусу жінок, які мали ускладнення гестаційного процесу, привертає до себе увагу значна кількість вагітних, які страждали на нікотинову та алкогольну залежність. Так, на тютюнопаління страждали 27,96% жінок, зловживали алкоголем - 12,9% вагітних. Важка фізична праця та професійні шкідливості відмічені у 50,54% випадків. Низький рівень загальної та санітарної культури сім'ї відзначено у 3,23% . Багатодітні сім'ї спостерігалися у 2,15%.

На особливу увагу заслуговують дані акушерсько-гінекологічного анамнезу. Ми враховували анамнестичні дані про перебіг попередніх вагітностей та пологів у повторно вагітних жінок і відсутність перинатальних втрат. Так, пологи були першими у 30,11%, третіми і більше - у 41,94% жінок. Анамнез у 100% вагітних був обтяжений анемією та у 59,14% - хронічною ФПН. Виражений ранній гестоз спостерігався у 9,68% випадків, пізній гестоз 12,9%.

Серед гінекологічних ускладнень превалюють запальні захворювання внутрішніх статевих органів (25,81%) та захворювання, що передаються статевим шляхом, у тому числі бактеріальний вагіноз (17,2%). Як відомо, у разі хронічного запалення статевих шляхів порушуються процеси імплантації і плацентації. Формування патогенних імунних комплексів у відповідь на наявність інфекційного агента порушує функції плаценти, що спричинює виснаження компенсаторно- пристосовних реакцій, розвиток інволютивно- дистрофічних процесів з подальшим формуванням ФПН та ЗВУР плода. Таку точку зору поділяють ряд дослідників [52, 54, 83, 85].

Пріоритетне значення за частотою екстрагенітальних захворювань мають серцево-судинні захворювання, а саме вегетосудинна дистонія за гіпертонічним типом - у 37,63% вагітних. За даними [9, 49], серед причин формування ЗВУР питома вага належить серцево-судинним захворюванням вагітних, що призводить до зростання показників перинатальної захворюваності й смертності.

Патологія шлунково-кишкового тракту досить часто обтяжувала перебіг вагітності: гастродуоденіт спостерігали у 81,72% жінок, хронічний гастрит у 10,75% вагітних та хронічний холецистит у 3,23%. Ендокринні захворювання, а саме ожиріння мали 10,75%, гіперплазію щитоподібної залози - 4,3% вагітних. Патологія нирок верифікована у 19,35 % вагітних. Перелічені вище захворювання можна розглядати як антропогенні стани, які залежать від екзогенних факторів (якість питної води, продуктів, режим праці та відпочинку, забрудненість навколишнього середовища) [42, 50, 54].

В основній групі кількість жінок, які мали в анамнезі медичні аборти, була на 50% вищою, що, очевидно, можна пояснити значною кількістю випадків незапланованої вагітності та ускладненнями, якими вони супроводжуються: загрозою переривання вагітності, багатопліддям, гестозами ІІ половини вагітності, анеміями вагітних, наявністю інфекційних захворювань [49, 50, 54]. За наявності одного з факторів ризику розвиток ЗВУР підвищується у 2 рази, при їх поєднанні - у 5 - 8 разів [3, 10].

Частота ФПН не завжди корелює з показником частоти синдрому ЗВУР, а морфологічні зміни в плаценті, характерні для хронічної плацентарної недостатності, не завжди супроводжуються клінічними проявами порушень її функціональних властивостей [81-83]. У досліджених нами вагітних, які народили дітей зі ЗВУР, ФПН спостерігалася у 59,14% випадків. внутрішньоутробний новонароджений розвиток

Сукупність зазначених вище факторів є передумовою до формування і розвитку ускладнень гестаційного процесу і, як наслідок, ЗВУР плода та новонародженого.

Таким чином, аналіз частоти і характеру патології гестаційного періоду свічить про те, що в жодної вагітної не спостерігалося якогось одного ізольованого фактора, який би домінував у розвитку ЗВУР.

У жінок, які народили дітей зі ЗВУР, пологи відбувалися у терміні гестації 37-41 тиждень. Кесарів розтин був проведений у 13 вагітних (13,97%). Передчасне вилиття навколоплідних вод і тривалий безводний період спостерігалися у 24 роділь (25,8%), аномалії пологової діяльності відзначалися у 35 жінок (37,63%).

Отже, у значної частини жінок, які народили немовлят зі ЗВУР, був несприятливий перебіг пологів. Преморбідний фон, на якому розвивалася вагітність, характеризувався екстрагенітальною патологією. Під час ретельного збору анамнезу життя кожної вагітної основної групи стало відомо, що практично в кожному випадку траплялася хронічна патологія.

За даними ультрасонографії ЗВУР діагностовано лише у 29,03% (27) жінок основної групи, тобто є значні резерви для покращання ультразвукової діагностики затримки розвитку плода.

Таблиця 3.2.1

Показники фізичного розвитку новонароджених зі ЗВУР

Показник	Здорові новонарод-жені n= 28	Новонароджені зі ЗВУР
		гіпотрофіч- ний варіант n = 43	гіпопластич- ний варіант n = 30	диспластич-ний варіант n = 20
Маса тіла, г	3580 82,59	2690 72,4*	2442 94,7*	2495 64,8*
Довжина тіла, см	51,5 0,65	48,8 0,32*	45,1 0,62*	45,4 0,7*
Окружність голови, см	35,1 0,42	33,1 0,28*	32,3 ± 0,46*	32,6 0,53*
Окружність грудної клітки, см	34,6 0,24	31,4 0,22*	30,2 ± 0,51*	30,8 0,43*
Коефіцієнт ма-са/довжина тіла	68,7 1,23	55,4 ± 1,6*	54,2 ± 1,4*	54,95 1,56*

Примітка * - достовірність різниці відносно показників у здорових новонароджених (p<0,05)

У жінок цієї групи народилося 93 доношених дітей з клінічними ознаками ЗВУР. З них хлопчиків було 41 (44,09%), дівчаток - 52 (55,91%). Показники фізичного розвитку новонароджених зі ЗВУР наведені в таб. 3.2.1.

Середня маса тіла цих новонароджених становила (2630 ± 12,6) г, зріст - (48,4 ± 0,32) см, окружність голови - (32,9 ± 0,21) см, окружність грудної клітки - (31,7 ± 0,32) см.

Аналіз показників фізичного розвитку новонароджених у ранньому неонатальному періоді виявив суттєву різницю між основною і групою порівняння. У 35% новонароджених дітей зі ЗВУР знаходили ознаки функціональної незрілості. Діти погано утримували температуру тіла, часто зригували, м'язовий тонус і фізіологічні рефлекси у них були знижені. Вказані ознаки нормалізувалися до третьої доби життя тільки у 30 (32,26%) новонароджених. Втрачали більше 10 % початкової маси тіла 28 (30,11%) немовлят.

З ознаками гіпоксії різного ступеня народилося 76 немовлят (81,72%). З них 10,53% (8) мали гіпоксичне ураження ЦНС тяжкого ступеня (оцінка за шкалою Апгар менше 4 балів).

Патологія ЦНС у новонароджених досліджуваних груп проявлялася різними синдромами, які залежали певною мірою від варіанта ЗВУР. У дітей з гіпотрофічним варіантом переважав синдром підвищеної нервово-рефлекторної збудливості. При гіпопластичному та диспластичному варіантах перинатальні ураження ЦНС проявлялися синдромом пригнічення, гіпертензивно- гідроцефальним, судомним або їх поєднанням, що у прогностичному відношенні є більш несприятливим порівняно із синдромом підвищеної збудливості [9, 25].

Отже, аналіз неврологічних синдромів та симптомів дозволив установити їх зв'язок із варіантом ЗВУР. Найбільш тяжкі неврологічні порушення були у новонароджених із гіпопластичним та диспластичним варіантом ЗВУР.

У табл. 3.2.2 наведено частоту патологічних станів та захворювань новонароджених зі ЗВУР.

Таблиця 3.2.2

Частота патологічних станів та захворювань у новонароджених зі ЗВУР

Патологічні стани та захворювання	Здорові новонарод-жені, n = 28	Новонароджені зі ЗВУР
		Гіпотро-фічний варіант, n = 43	Гіпоплас-тичний варіант, n = 30	Дисплас-тичний варіант, n = 20
Перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС	-	72,09% (31)*	90,00% (27)*	100% (20)*
Вроджені вади серця	-	18,60% (8)*	23,33% (7)*	40% (8)*
Кон'югаційна жовтяниця	7,14% (2)	20,93% (9)*	56,67% (17)*	60% (12)*
Внутрішньоутробне інфікування	-	9,30% (4)*	16,67% (5)*	20% (4)*
Вроджені вади розвитку	-	4,65% (2)*	6,67% (2)*	40% (8)*
Гемолітична хвороба новонароджених	-	4,65% (2)*	10,00% (3)*	15,00% (3)*
Анемія	-	9,30% (4)*	13,33% (4)*	35,00% (7)*

Примітка. * - достовірність різниці відносно показників у здорових новонароджених (p<0,05)

Як показано в табл. 3.2.2, ранній неонатальний період характеризувався тривалими та вираженими пограничними станами - патологічною втратою первинної маси тіла, порушеннями терморегуляції, набряковим синдромом, гіпербілірубінемією та супутньою патологією - кон'югаційною жовтяницею, гемолітичною хворобою, постгіпоксичною кардіопатією і реалізацією внутрішньоутробної інфекції.

Необхідно зауважити, що неонатальний період у дітей з проявами ЗВУР характеризується високою захворюваністю (табл. 3.2.2), яка знаходиться у значній залежності від варіанта затримки розвитку плода. Так, у новонароджених із гіпотрофічним варіантом ЗВУР кон'югаційна жовтяниця була у 20,93% немовлят, тоді як у новонароджених із гіпопластичним та диспластичним (у 56,67% і 60%) вона мала більш інтенсивний характер і затяжний перебіг.

Вроджені вади серця та вроджені вади розвитку (вади розвитку ШКТ, хвороба Дауна, синдром П'єра-Робена, агенезія нирки, синдактилія, полідактилія та ін.) переважали у новонароджених із диспластичним варіантом ЗВУР і становили 40% та 40% відповідно. Порушення гемодинаміки та вроджені вади діагностовано у малюків із гіпопластичним та гіпотрофічним варіантами, але їх відсоток був значно меншим (табл.3.2.2).

Реалізація внутрішньоутробної інфекції діагностована у 20% новонароджених із диспластичним варіантом ЗВУР, у 16,67% з гіпопластичним та у 9,30% дітей з гіпотрофічним варіантом ЗВУР. Вона проявлялася внутрішньоутробною пневмонією, виразково-некротичним ентероколітом, кардіопатією, крім того, часто зустрічався кон'юнктивіт.

У значної частини новонароджених із ЗВУР діагностована анемія (табл.3.2.2). Клінічні прояви анемічного синдрому були найбільш вираженими у новонароджених із диспластичним варіантом ЗВУР.

Отже, аналіз зазначених вище показників, вказує на порушення репродуктивної функції, що є передумовою до формування і розвитку ускладнень гестаційного процесу і, як наслідок, ЗВУР плода та новонародженого.

Таким чином, ЗВУР плода є багатофакторною патологією, що формується під дією на організм вагітної комплексу медико-біологічних, соціальних та екологічних факторів.

У новонароджених дітей із проявами ЗВУР неонатальний період характеризується порушенням адаптації до умов позаутробного життя та високою захворюваністю. Найбільш значні порушення адаптації та захворювання були у новонароджених із гіпопластичним і диспластичним варіантом ЗВУР.

Отже, аналізуючи вищенаведені показники, потрібно зробити висновок, що синдром ЗВУР і пов'язані з ним перинатальні ускладнення є актуальною проблемою сучасної медицини.

РОЗДІЛ IV. МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ВАРІАНТУ ЗАТРИМКИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНОГО РОЗВИТКУ ПЛОДА

Спрогнозувати розвиток ЗВУР -- це означає передбачити з певним ступенем ймовірності можливість розвитку даного синдрому у певних групах вагітних за допомогою набору анамнестичних, клінічних та інструментально-лабораторних даних.

Будь-який з факторів ризику, що визначають розвиток ЗВУР, може зустрічатися з певною частотою при різних варіантах. Проте при встановленні діагнозу, проведенні диференціальної діагностики та прогнозуванні даної патології, визначення та оцінка залежності між наявністю факторів ризику та ймовірністю виникнення того чи іншого варіанту є дуже важливими.

Можна зробити припущення, що ЗВУР - це явище, яке може відбутись з певною вірогідністю і за певних умов, тому для створення математичної моделі для його прогнозування і розробки відповідного алгоритму використовували математико-статистичний аналіз соціально-економічних, медико-біологічних факторів ризику та результати клініко-лабораторних і інструментальних методів дослідження. Для прогнозування варіанту ЗВУР у новонароджених використовували методологію ймовірного аналізу.

Модель будувалась на даних обстеження 93 жінок, що народили дітей зі ЗВУР, а також їх новонароджених. Об'єктом дослідження були новонароджені, котрим надавалась допомога в обласній дитячій клінічній лікарні.

Джерелами інформації слугували: історії пологів ф.№096, обмінні карти із жіночої консультації в пологовий будинок ф.№113, історії розвитку новонароджених ф.№097, анкета, яка враховувала наявність 44 соціально-економічних та анамнестичних медико-біологічних факторів ризику.

Найбільш впливовими соціально-біологічними факторами виявились вік матері, її антропометричні дані, стать дитини та порядковий номер пологів, що показано в табл. 4.1

Таблиця 4.1

Соціально-біологічні фактори ризику варіанта ЗВУР новонароджених (прогностичні коефіцієнти)

Фактори	Гіпотрофічний варіант ЗВУР	Гіпопластичний варіант ЗВУР	Диспластичний варіант ЗВУР
Вікові групи
до 18 років	-15,02	27,1	-15,49
19-25 роки	-4,8	-15,49	-27,98
26-30 років	38,7	40,93695	38,92
31-35 роки	33,65	49,19	51,41
36 років і старші	41,5	57,21	44,72
Вік батька
до 18 років	11,47	-3,00	14,61
40 років і старші	65,88	74,82	92,43
Зріст матері
в нормі	50,01	38,02	20,41
нижче 160см	76,79	104,92	122,53
Стать дитини
хлопчик	98,98	120,05	118,75
дівчинка	126,08	108,40	110,04
Порядковий номер пологів
перші	-5,16	-22,63	-11,71
другі	81,37	97,00	84,51
треті та наступні	106,90	108,40	110,04

Вік матері є одним з найбільш широко вживаних критеріїв для визначення ризику певних патологічних станів у немовлят. Найбільш чітко вираженим є вплив вікового фактора на ймовірність формування гіпопластичного та диспластичного варіантів ЗВУР. Прогностично сприятливою є вікова група 19-25 роки, для якої порівняно з іншими типовим є зниження імовірності розвитку даної патології (ПК=-4,8). Віковий чинник виступає в ролі потенціюючого фактора в юному віці (ПК=27,1), серед матерів 26-30 років (ПК=40,9) і особливо в віці 31-35 років (ПК=51,4). Для формування диспластичного варіанту ЗВУР найбільш сприятливою є вікова група матерів 36 років і старші та батьків 40 років і старші (ПК=44,7 та ПК=122,5).

У дівчаток більший ризик розвитку гіпотрофічного варіанту ЗВУР (ПК=126,1), проте хлопчики мають більший ризик народитися з диспластичним та гіпопластичним варіантами (ПК=120 та ПК=118,7 відповідно).

Найменшим є ризик народження дітей зі ЗВУР в других за порядковим номером пологах, проте ризик плоду з даною патологією зростає при його збільшенні.

До прогностичної моделі були включені і такі соціально-побутові фактори, як: сімейний стан матері, її професійна група, достаток сім`ї, шкідливі звички та харчування матері під час вагітності, характер праці та стресові ситуації під час вагітності, що зображено в табл. 4.2. Навчання майбутніх матерів в школі, середньому спеціальному та вищому навчальному закладі є найбільшим потенціюючим фактором для розвитку гіпотрофічного варіанту (ПК=104,8).

Виявлено чітко виражену спрямованість залежності розвитку ЗВУР новонароджених від достатку сім'ї - із збільшенням достатку ризик формування ЗВУР зменшується.

Паління під час вагітності та вживання алкоголю майбутньою матір'ю підвищують ризик гіпопластичного та диспластичного варіантів (ПК від 71,7 до 114,6). Прогностичний коефіцієнт народження дитини з гіпотрофічним варіантом у жінки, котра вживала алкоголь менший, але ймовірність дуже висока (ПК=129,2).

Якість харчування як прогностичний критерій, є досить інформативною щодо розвитку ЗВУР, незалежно від варіанта (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Соціально-побутові фактори ризику варіанта ЗВУР новонароджених (прогностичні коефіцієнти)

Фактори	Гіпотрофічний варіант ЗВУР	Гіпопластичний варіант ЗВУР	Диспластичний варіант ЗВУР
Сімейний стан
заміжні	126,08	104,92	118,75
незаміжні	11,47	57,21	74,82
громадський шлюб	92,76	111,62	84,51
Професійна група
учні, студенти ССНЗ, вузів	104,78	101,92	84,51
робітниці	92,76	97,00	114,61
службовці	11,47	-3,00	14,61
домогосподарки	89,29	87,31	84,51
Достаток сім'ї
дуже низький	108,6	111.5	110,04
нижче середнього	65,9	87,3	92,43
середнього рівня	26,08	22,53	4,922
вище середнього	-58,43	-72,89	-55,28
Паління матері під час вагітності
не палила	57,96	53,43	36,80
палила	71,68	87,31	114,61
Вживання матір'ю алкоголю під час вагітності
не вживала	-58,4	-12,7	22,5
вживала	129,2	138,5	142,6
Наявність в раціоні продуктів багатих на білки та вуглеводи
ніколи або рідко	111,5	108,3	110,1
раз в 2 тижні	98,9	81,5	92,4
1-4 рази в тиждень	51,2	66,9	74,8
4-7 разів на тиждень	11,6	57,2	14,6
більше разу на день	-18,6	-2,99	4,8
Наявність в раціоні овочів, фруктів
ніколи або рідко	92,8	92,4	92,4
раз в 2 тижні	59,2	57,3	62,3
1-4 рази в тиждень	34,5	33,8	44,7
4-7 разів на тиждень	11,6	10,1	14,6
більше разу на день	3,55	4,92	-7,57
Вплив хімічних чинників та фізичних факторів на виробництві

Подобные документы

• Внутрішньоутробна гіпоксія. Асфіксія новонароджених. Респіраторний дистрес-синдром. Гемолітична хвороба новонароджених. Затримка внутрішньоутробного розвитку

  Сутність і типи гіпоксії. Асфіксія, оцінка частоти серцевих скорочень та первинна реанімація новонароджених. Патогенез респіраторного дистрес-синдрому та гемолітичної хвороби новонароджених. Класифікація затримки внутрішньоутробного розвитку дитини.
  
  реферат [625,1 K], добавлен 12.07.2010
  

• Діагностично-прогностичні аспекти матково-плацентарно-плодових взаємовідносин при внутрішньоутробному інфікуванні плода, профілактичне лікування

  Фактори ризику розвитку внутрішньоутробного інфікування плода. Особливості перебігу вагітності і пологів, стану плода і новонародженого у жінок з внутрішньоутробним інфікуванням плода. Рівень простагландинів та хемокінів в крові вагітних з інфікуванням.
  
  автореферат [41,8 K], добавлен 12.03.2009
  

• Затримка росту, не пов’язана з патологією гіпофізу

  Причини затримки росту - відставання довжини тіла (зростання) дитини, яке не відповідає паспортному віку. Ендокринонезалежні варіанти затримки росту. Клініка спадково-конституційної затримки, її лікування. Критерії діагностики первинного гіпогонадизма.
  
  презентация [87,1 K], добавлен 13.02.2016
  

• Кровообращение плода

  Стадии кровообращение плода в период внутриутробного развития. Анатомические особенности сердечно-сосудистой системы плода. Развитие порока сердца у плода при употреблении матерью алкоголя и табака. Открытое овальное окно в сердце у новорожденного.
  
  презентация [864,5 K], добавлен 21.11.2016
  

• УЗИ плода (головной мозг)

  Особенности врожденных пороков развития центральной нервной системы плода. Оценивание позвоночника плода на всем протяжении в продольной и поперечной плоскостях. Характеристика пренатальной диагностики энцефалоцеле во II и III триместрах беременности.
  
  реферат [23,7 K], добавлен 24.06.2010
  

• Анатомо-фізіологічні особливості будови статевої системи жінки в різні вікові періоди

  Анатомія зовнішніх та внутрішніх статевих органів жінки. Закладка даних органів у період внутрішньоутробного розвитку; розвиток у період новонародженості і дитинства. Особливості статевого дозрівання в підлітковому віці. Менопауза і настання старості.
  
  контрольная работа [17,2 K], добавлен 18.10.2014
  

• Доплеровская западня

  Применение доплеровского аппарата для исследования кровотока у плода. Циркуляторные нарушения плода, вызванные хронической частичной внутриматочной гипоксией. Гипертензивные нарушения во время беременности, методы предупреждения асфиксии плода.
  
  статья [21,2 K], добавлен 18.03.2012
  

• Роль биофизических тестов в оценке состоянии плода

  Классификация сердечной деятельности плода. Патофизиологические процессы у плода. Суточные ритмы его физиологических функций. Факторы, влияющие на его оксигенацию. Кардиомониторный контроль и характеристики кардиотокограммы. Оценка биофизического профиля.
  
  презентация [2,4 M], добавлен 26.10.2017
  

• Типи дизартрій

  Дизартрія як порушення вимовної сторони мовлення, яке виникає внаслідок органічного ураження центральної нервової системи. Головні причини даного явища під час внутрішньоутробного розвитку, пологів і в ранньому віці дитини. Корекційна логопедична робота.
  
  презентация [1,8 M], добавлен 13.06.2022
  

• Гипоксия плода

  Функциональная система: мать-плацента-плод, компенсаторно-приспособительный механизм кислородного снабжения у плода. Показатели перинатальной смертности и основные факторы, на них влияющие. Причины и типы гипоксии плода, этиология и патогенез процесса.
  
  контрольная работа [654,4 K], добавлен 10.12.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам