Науково-методичні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний фармацевтичний університет

УДК 614.274: 615.1: 615.22

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Науково-методичні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару

15.00.01 - Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація

Красуля Оксана Іванівна

Харків - 2013

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі соціальної фармації Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України (м. Харків).

Науковий керівник:

Котвіцька Алла Анатоліївна, доктор фармацевтичних наук, професор Національний фармацевтичний університет, завідувачка кафедри соціальної фармації.

Офіційні опоненти:

Гудзенко Олександр Павлович, доктор фармацевтичних наук, професор Державний заклад "Луганський державний медичний університет", завідувач кафедри технології ліків, організації та економіки фармації;

Заліська Ольга Миколаївна, доктор фармацевтичних наук, професор, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, завідувачка кафедри організації і економіки фармації та технології ліків ФПДО.

Захист відбудеться "____" "____________" 2013 р. о ______ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.605.02 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).

Автореферат розісланий "____" ___________ 2013 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор фармацевтичних наук, професор О.І. Зайцев.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найважливіших складових у формуванні соціально ефективної системи фармацевтичного забезпечення в Україні є впровадження науково обґрунтованої системи відбору ЛЗ та їх раціонального використання на всіх етапах медичної і фармацевтичної допомоги.

У сучасних умовах проблема безпечності лікарських засобів є надзвичайно актуальною як в у всьому світі, так і в Україні. Нераціональність призначення, безконтрольність прийому ЛЗ сьогодні розглядається як соціально-економічна проблема, яка потребує вирішення як на державному рівні, так і на рівні аптечного та лікувально-профілактичного закладів (ЛПЗ). Особливо гостро проблема відбору ЛЗ постає у ЛПЗ стаціонарного профілю, в яких медична і фармацевтична допомога населенню країни має надаватися безоплатно за рахунок бюджетних коштів.

Також необхідно зазначити, що з кожним роком показники захворюваності та смертності населення України на окремі хвороби постійно зростають, що викликає занепокоєння як лікарів, так і провізорів. Окрім того, захворюваність на серцево-судинні захворювання (ССЗ), зокрема на інфаркт міокарда (ІМ), набуває все більшої актуальності як проблема соціально-економічного значення, враховуючи розповсюдженість серед осіб працездатного віку, складність лікування, значні терміни непрацездатності, високий рівень інвалідності та значний рівень смертності.

Як свідчить закордонний і власний вітчизняний досвід, захворюваність на ІМ знаходиться у прямій залежності від проблем соціально-економічного характеру, стресів, шкідливих звичок. Значна поширеність цієї патології, зростання кількості вперше виявлених випадків і тяжкі наслідки хвороби висувають такі захворювання на одне з перших місць за пріоритетністю у практиці охорони здоров'я. Збільшення тривалості і підвищення якості життя хворих, а також раціональне використання обмежених ресурсів охорони здоров'я можливе за умов використання сучасних і ефективних методів діагностики, лікування й профілактики ІМ, а також раціонального фармацевтичного забезпечення хворих на ІМ.

Відповідно до чинного законодавства основною ланкою у фармацевтичному забезпеченні хворих у ЛПЗ стаціонарного типу, з урахуванням їх профілю як закладів охорони здоров'я, є на сьогодні лікарняна аптека (ЛА).

За умов значного дефіциту бюджетного фінансування та наявності великої кількості ЛЗ, зареєстрованих на вітчизняному ринку, зокрема й аналогічних за фармакотерапевтичними характеристиками, створення ефективної формулярної системи на державному, регіональному рівнях, а також на рівні ЛПЗ сприятиме підвищенню ефективності та доступності фармацевтичної допомоги населенню та оптимізації бюджетних витрат.

Вирішення зазначеного кола питань, також і обґрунтування структури державної формулярної системи, враховуючи організаційну та медичну специфіку вітчизняних ЛПЗ, створення локальних формулярів, є актуальним напрямом реформування системи охорони здоров'я та фармацевтичного сектора, що повинно мати адресний характер для кожного конкретного лікувального закладу.

Різним аспектами організаційного, соціально-економічного, правового характеру лікарського забезпечення населення приділялась увага багатьох вітчизняних учених: Волоха Д.С., Громовика Б.П., Грошового Т.Г., Гудзенка О.П., Дмитрієвського Д.І., Заліської О.М., Кабачної А.В., Мнушко З.М., Немченко А.С., Парновського Б.Л., Посилкіної О.В., Слободянюка М.М., Толочка В.М., Трохимчука В.В., Шаповалової В.О., Яковлєвої Л.В. та ін. Разом з тим комплексних теоретико-прикладних досліджень, присвячених визначенню науково-методичних підходів до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару, в Україні не проводилось.

Актуальність теми дисертаційної роботи визначається необхідністю оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару шляхом розробки науково-методичних підходів до формування локального протоколу ЛЗ у ЛПЗ стаціонарного типу, що обумовило вибір теми, спрямованість, зміст і структуру дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету за темою "Організація фармацевтичної справи, менеджмент і маркетинг у фармації" (номер державної реєстрації 0103U000479) та Проблемної комісії "Фармація" МОЗ і АМН України.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у розробці та обґрунтуванні науково-методичних підходів до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару шляхом формування локального протоколу ЛЗ у ЛПЗ стаціонарного типу з урахуванням соціально-економічної складової, маркетингового аналізу та фармакоекономічної оцінки терапії хворих на інфаркт міокарда.

Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити такі завдання:

· проаналізувати сучасні форми та методи фармацевтичного забезпечення населення у світовій практиці, зокрема щодо діяльності аптек та ЛПЗ у країнах світу й в Україні;

· здійснити історіографічний аналіз становлення та розвитку медичного страхування в Україні з визначенням основних напрямків реформування вітчизняної системи охорони здоров'я;

· вивчити нормативно-правове регулювання та практичне використання фармакоекономічних методів аналізу у світовій медичній і фармацевтичній практиці;

· розробити та науково обґрунтувати методичні рекомендації з оптимізації витрат на фармацевтичну допомогу ЛПЗ стаціонарного типу з урахуванням ефективності витрат на закупівлю ЛЗ стаціонару кардіологічного профілю;

· науково обґрунтувати принципи формування локальних формулярів ЛПЗ;

· провести маркетингове дослідження вітчизняного фармацевтичного ринку кардіологічних препаратів;

· дослідити медико-соціальні підходи до лікування хворих на ІМ з урахуванням факторів ризику виникнення та сучасних підходів до лікування ІМ у країнах світу та в Україні;

· дослідити стан забезпечення хворих на ІМ за допомогою частотного, АВС/VEN-аналізу та фармакоекономічної оцінки антикоагулянтної терапії хворих;

· розробити методичні рекомендації з розробки й упровадження страхових переліків ЛЗ для лікування хворих на ІМ.

Об'єктами дослідження було обрано: організацію та стан фармацевтичного забезпечення населення в країнах світу та в Україні (зокрема хворих на інфаркт міокарда); медичне страхування як ефективну систему лікарського забезпечення населення; системи реімбурсації у світовій практиці та в Україні; поширеність і захворюваність населення на ССЗ; стандарти, схеми фармакотерапії, що використовуються у лікуванні хворих на ІМ; результати частотного, АВС/VEN-аналізу; фармакоекономічну оцінку антикоагулянтної терапії хворих на ІМ.

Предметом дослідження стали науково-методичні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару, розробка методичних рекомендацій з оптимізації витрат на закупівлю ЛЗ, як однієї з найвагоміших статей витрат у ЛПЗ стаціонарного типу та важливої складової ефективного лікування хворих, обґрунтування підходів до створення локальних формулярів ЛПЗ.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дисертаційного дослідження становлять організаційно-економічні положення у формуванні фармацевтичного забезпечення хворих на інфаркт міокарда в умовах ЛПЗ стаціонарного типу.

Інформаційну базу дослідження становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених і практиків, присвячені проблемам лікарського забезпечення населення, а також офіційні статистичні дані, положення законодавчих актів, постанов і нормативних документів, які стосуються зазначених питань.

При проведенні дисертаційного дослідження використані такі методи: історичний, логічний та системно-аналітичний - для з'ясування рівня розробки проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі; метод структурно-логічного моделювання - для опису концептуальних підходів до формування та розвитку системи фармацевтичного забезпечення хворих на ІМ. Історичний і метод порівняльного аналізу були використані для систематизації та узагальнення даних законодавчо-нормативних актів, що регулюють використання фармакоекономічних методів аналізу у світовій медичній і фармацевтичній практиці. Соціологічний метод у вигляді анкетного опитування - для визначення думки щодо впливу факторів виникнення та ускладнення ІМ у стаціонарних хворих. Методи маркетингового аналізу - для дослідження вітчизняного ринку кардіологічних ЛЗ. Фармакоекономічний аналіз - для визначення найбільш ефективної та раціональної антикоагулянтної терапії хворих на ІМ. Методи описового та абстрактного моделювання й узагальнення, а також прогностичний метод застосовувалися для формулювання висновків, рекомендацій і пропозицій щодо обґрунтування наукових підходів до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару. Графічний метод - для наочного подання статистичного матеріалу та схематичного зображення низки теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні існуючих і теоретичному обґрунтуванні нових науково-методичних підходів до оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару з урахуванням витрат на ЛЗ та розробці рекомендацій зі створення локального формуляра ЛПЗ.

Найважливішими науковими результатами, що характеризують новизну та розкривають зміст дисертаційного дослідження, є такі:

Уперше:

· обґрунтовано та розроблено науково-методичні підходи до формування локального формуляра ЛЗ у ЛПЗ стаціонарного типу з урахуванням соціально-економічної складової;

· визначено основні етапи формування основного та додаткового страхових переліків для лікування хворих на ІМ з опрацюванням їх на прикладі ЛП антикоагулянтної дії як найбільш витратної медичної технології.

Удосконалено:

· науково-методичні підходи до оптимізації процесу фармацевтичного забезпечення хворих на ІМ на основі результатів маркетингового дослідження ринку ліків та аналізу споживання ЛЗ хворими на ІМ;

· систему обліку спожитих ЛЗ у ЛПЗ стаціонарного типу шляхом упровадження комп'ютерної інформаційно-аналітичної системи (КІАС) для проведення та уніфікації результатів клініко-економічного аналізу в закладах охорони здоров'я;

· сучасні підходи до аналізу основних факторів, що впливають на виникнення та ускладнення ІМ, та систематизації з визначенням критеріїв їх класифікації.

Набули подальшого розвитку:

· основні напрямки наукового узагальнення та порівняльного аналізу вітчизняних і зарубіжних підходів до лікування хворих на ІМ з визначенням схожих і відмінних підходів до лікування;

· методика та критерії формування страхових переліків з урахуванням доведеної фармакотерапевтичної ефективності, фізичної та економічної доступності та пріоритетності для ЛЗ вітчизняного виробництва;

· методичні підходи до вдосконалення аналізу ефективності витрат ЛПЗ на фармацевтичну допомогу з використанням КЕА та маркетингових методів дослідження.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що у сукупності вони становлять теоретичну, наукову і методичну основу для практичного вдосконалення фармацевтичного забезпечення хворих на ІМ у ЛПЗ стаціонарного типу шляхом застосування методів маркетингового, фармакоекономічного та клініко-економічного аналізу.

Підготовлені здобувачем та затверджені ПК "Фармація" МОЗ та АМН України методичні рекомендації:

"Клініко-економічне обґрунтування ефективних напрямків забезпечення лікарськими засобами хворих на інфаркт міокарда" (2011 р.) - знайшли застосування у практичній роботі Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Черкаського обласного КП "Фармація", ДУ "Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України", КЛ "Феофанія" Державного управління справами, Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова (акти впровадження від 12.03.2013 р.,21.03.2013 р., 04.02. 2013 р., 23.10.2013 р., 25.10.2013 р.), а також у навчальному процесі НМАПО ім. П.Л. Шупика, Луганського, Запорізького, Буковинського державних медичних університетів, Національного фармацевтичного університету, Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Національного університету "Львівська політехніка", Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Одеського національного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Бєлгородського державного університету, Таджикського національного університету, Азербайджанського медичного університету (акти впровадження відповідно від 21.03.2013 р., 13.05.2013 р., 14.03.2013 р., 16.01.2012 р., 07.02.2012 р., 23.09.2013 р., 11.04.2013 р., 13.09.2013 р., 16.05.2013 р., 28.03.2013 р., 30.09.2013 р., 18.04.2013 р., 25.09.2013 р., 22.04.2013 р.).

"Науково-методичні підходи до формування локального формуляру багатопрофільного лікарняного закладу" (2013 р.) - знайшли застосування у практичній роботі Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Черкаського обласного КП "Фармація", Науково-практичного медичного центру Харківського національного медичного університету, КЛ "Феофанія" Державного управління справами, Київського міського психоневрологічного диспансеру №3 (акти впровадження від 09.09.2013 р.,21.03.2013 р., 03.09. 2013 р., 24.10.2013 р., 29.10.2013 р., 01.11. 2013 р.), а також у навчальному процесі НМАПО ім. П.Л. Шупика, Луганського, Запорізького, Буковинського державних медичних університетів, Національного фармацевтичного університету, Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Національного університету "Львівська політехніка", Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Одеського національного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Бєлгородського державного університету, Таджикського національного університету, Азербайджанського медичного університету (акти впровадження відповідно від 17.09.2013 р., 22.05.2013 р., 02.09.2013 р., 30.05.2013 р., 14.05.2013 р., 23.09.2013 р., 16.05.2013 р., 13.09.2013 р., 15.05.2013 р., 05.06.2013 р., 30.09.2013 р., 27.05.2013 р., 25.09.2013 р., 22.04.2013 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно завершеною науковою працею, в якій викладено авторський погляд на оптимізацію фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару з метою поліпшення стану надання фармацевтичної допомоги хворим на ІМ. Автором обґрунтовано та розроблено науково-методичні підходи до формування локального формуляра ЛЗ у ЛПЗ стаціонарного типу з урахуванням соціально-економічної складової; запропоновано комп'ютерну інформаційно-аналітичну систему (КІАС) для проведення та уніфікації результатів клініко-економічного аналізу в закладах охорони здоров'я; узагальнено основні фактори, що впливають на виникнення та ускладнення ІМ, і систематизовано їх за визначеними критеріями (місце виникнення та ступінь корекції); визначено основні етапи формування основного та додаткового страхових переліків для лікування хворих на ІМ з опрацюванням їх на прикладі ЛП антикоагулянтної дії як найбільш витратної медичної технології.

Усі наукові узагальнення, положення, результати, висновки та рекомендації, викладені у дисертації, отримані автором особисто. В опублікованих разом зі співавторами А.А. Котвіцькою, І.В. Кубарєвою, О.О. Суріковим, А.С. Немченко працях наведені лише ті положення, розробки, рекомендації, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та методичні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на: VII Національному з'їзді фармацевтів України (м. Харків, 15-17 вересня 2010 р.); IV науково-практичній конференції з міжнародною участю "Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів" (м. Тернопіль, 29-30 вересня 2011 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції "Досудове слідство, фармацевтичне і медичне право як складові державної політики України у протидії наркозлочинності та поширенню наркоманії: від поліцейської хімії і судової фармації до фармацевтичного і медичного законодавства, соціальної, доказової медицини і фармації" (м. Харків, 18-19 листопада 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених "Актуальні питання створення нових лікарських засобів" (м. Харків, 25 квітня 2012 р.); ІІ Всеукраїнській науково-освітній інтернет-конференції "Формування Національної лікарської політики за умов впровадження медичного страхування: питання освіти, теорії та практики" (м. Харків, 14 березня 2012 р.); І міжнародній інтернет-конференції молодих вчених і студентів "Современные достижения медицинской и фармацевтической науки" (м. Запоріжжя, 23-25 жовтня 2012 р.); міжнародній науково-практичній конференції "Практичні аспекти впровадження оцінки технологій охорони здоров'я в Україні" (м. Київ, 5-6 березня 2013 р.); Національному конгресі "Клінічна фармація: 20 років в Україні" (м. Харків, 21-22 березня 2013 р.); III Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених "Фармацевтический кластер как интеграция науки, образования и производства" (м. Бєлгород, 11-17 квітня 2013 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 18 працях, зокрема: у методичних рекомендаціях, затверджених ПК "Фармація" МОЗ та АМН України (протокол від 15.12.2010 р № 66, протокол від 20.02.2013 р № 79) і погоджених Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи - 2, статті у наукових фахових виданнях - 6, зокрема у закордонних - 1, тези доповідей - 10.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 235 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основного тексту 162 сторінки. Робота проілюстрована 32 таблицями, 41 рисунком. Список використаної літератури, обсягом 19 сторінок, налічує 177 позиції, серед яких 56 іноземні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Історичні аспекти та сучасний стан системи фармацевтичного забезпечення населення. За результатами вивчення джерел наукової літератури досліджено сучасні форми і методи організації фармацевтичного забезпечення населення у світовій практиці та визначено світові тенденції організації діяльності аптек в країнах світу. Результати історіографічного аналізу становлення та розвитку медичного страхування (МС) в Україні дозволили визначити чотири основні етапи з подальшим зазначенням основних хронологічних подій кожного етапу, а також сформулювати основні напрямки реформування та подальшого розвитку системи МС в Україні. оптимізація витрата фармацевтична стаціонарний

З урахуванням досвіду розвинутих країн світу встановлено, що забезпечення доступності фармацевтичної допомоги населенню, окрім традиційних форм реалізації ЛЗ через аптеки, здійснюється за допомогою інтернет-торгівлі ЛЗ, реалізації ЛЗ поштою, продажу ЛЗ і ВМП через фармамаркети та ін., стосовно інтернет-торгівлі країни Європи розділено на дві групи, в яких практикується електронна торгівля, й країни, в яких вона не практикується або заборонена. Слід зазначити, що вказані форми фармацевтичного забезпечення населення на сьогодні є дискусійними і потребують додаткового вивчення щодо соціально-економічної ефективності.

За результатами вивчення досвіду розвинутих країн світу визначено характерні ознаки сучасних систем фармацевтичного забезпечення населення, а саме: функціонування систем ОМС і компенсації (відшкодування) вартості ЛЗ населенню; державне регулювання системи цін на ЛЗ; мінімізація витрат громадян на придбання ліків. Встановлено, що одним із механізмів реалізації забезпечення населення ефективними, безпечними та економічно доступними ЛЗ для лікування найпоширеніших соціально важливих захворювань у світовій практиці виступає фармакоекономічний аналіз, керівні принципи та законодавчі вимоги щодо його проведення використовуються як база для підготовки, проведення і подання результатів фармакоекономічних досліджень, які, зі свого боку, складають основу для визначення обсягів компенсації вартості ЛП у разі розробки та удосконалення Державного формуляра ЛЗ в Україні.

Відповідно до сучасних світових тенденцій, а також з урахуванням історичних аспектів становлення систем фармацевтичного забезпечення населення, визначення напрямків реформування вітчизняної системи ОЗ та фармацевтичного сектора, а також шляхи оптимізації фармацевтичної допомоги населенню потребують наукового обґрунтування та практичного опрацювання.

Методологічна основа дисертації та основні методи дослідження. Проведена структуризація проблеми, сформульовані необхідні завдання для її вирішення з подальшою систематизацією одержаних результатів.

Рис. 1. Загальна методика проведення дисертаційних досліджень

Запропонована методика дослідження передбачає розробку та обґрунтування науково-методичних підходів до формування локального формуляра ЛЗ у двох напрямках - у ЛПЗ стаціонарного типу з подальшим опрацюванням запропонованих підходів на прикладі багатопрофільної клінічної лікарні (БКЛ) м. Київ і на прикладі нозологічної форми - ІМ (рис. 1).

Розробка методичних рекомендацій з оптимізації витрат на фармацевтичну допомогу у ЛПЗ стаціонарного типу. Створення соціально-ефективної системи фармацевтичного забезпечення населення є однією з основних проблем ОЗ, а раціональне використання ЛЗ є пріоритетною складовою, яка вимагає застосування системного підходу шляхом упровадження комплексу державних, управлінських та навчально-методичних заходів, яким, зокрема, є формування національної формулярної системи.

У теперішній час в Україні передбачено створення формулярів 3-х рівнів: державного, регіонального та локального формуляра ЛЗ закладу ОЗ. Розробка та затвердження відповідної нормативно-правової бази, опрацювання та динамічний перегляд Державного формуляра лікарських засобів забезпечили впровадження національної формулярної системи на державному рівні, але створення та впровадження формулярів у практичну медицину і фармацію на регіональних та локальних рівнях ще перебуває на етапі становлення.

З огляду на вищезазначене нами запропоновано науково-методичні підходи до формування локального формуляра ЛЗ у ЛПЗ відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема послідовність його формування (рис. 2). На кожному із зазначених етапів передбачається здійснення певних видів аналізу та визначення відповідних результатів. Перший етап складається з трьох модулів і передбачає здійснення аналізу основних показників роботи ЛПЗ та аналізу ефективності витрат на ЛЗ.

Так, модуль 1.1. першого етапу передбачає аналіз основних показників роботи ЛПЗ за інформацією статистичних звітів закладу, до яких належать: кількість ліжко-днів, лікарняний профіль, динаміка та структура госпіталізованих за звітний рік відповідно до нозологій, форма оплати лікування, соціальні, вікові чинники госпіталізованих тощо.

Здійснення аналізу ефективності витрат на ЛЗ у ЛПЗ за звітний рік за інформацією первинних документів з обліку руху товарно-матеріальних цінностей у лікарні з використанням КЕА та визначення відповідності структури споживання ЛЗ основним показникам роботи ЛПЗ, а також обсягів необґрунтованих витрат на "другорядні" ліки передбачає модуль 1.2.

За результатами АВС- та VEN-аналізу спожитих ЛЗ у стаціонарі відповідно до модуля 1.3 здійснюється формулювання попередніх висновків та пропозицій з формування локального формуляра ЛЗ, зокрема обґрунтування доцільності внесення або винесення ЛЗ з переліку з пріоритетним використанням життєво необхідних ЛЗ і препаратів вітчизняного виробництва.

Наступний другий етап запропонованих нами підходів дозволить, на нашу думку, деталізувати результативні показники на рівні окремих відділень лікарні з урахуванням їх медичної специфіки з метою обґрунтування доцільності включення або виключення з формуляра "другорядних" ліків.

Третій етап передбачає оцінку стану фармацевтичного забезпечення хворих у ЛПЗ за окремими нозологіями та формування формулярного переліку за визначеною нозологією з урахуванням аналізу листів лікарських призначень, показників споживання та ефективності витрат на ЛЗ. Запропоновані нами підходи передбачають постійний зворотний зв'язок між етапами аналізу як можливість коригування пропозицій щодо удосконалення структури локального формуляра.

Відповідно до методики дослідження на наступному етапі нами опрацьовано науково-методичні підходи до формування локального формуляра ЛЗ у ЛПЗ стаціонарного типу на прикладі БКЛ м. Києва згідно з основними напрямками її діяльності. З використанням КЕА нами визначено групи найбільш витратних і найбільш вживаних ЛЗ.

Рис. 2. Основні етапи формування локального формуляра ЛЗ у ЛПЗ стаціонарного типу

Також нами обґрунтовано методичні підходи до проведення аналізу ефективності витрат на фармацевтичну допомогу в ЛПЗ. Проведений аналіз складу груп ЛЗ відповідно до країни-виробника з визначенням частки ЛЗ вітчизняного та іноземного виробництва показав, що ліки іноземного виробництва превалюють за всіма групами. У середньому їх частка складає 82,67 % від загальної кількості ліків у групах. За результатами VEN-аналізу спожитих у ЛПЗ ліків встановлено, що майже 4 % від загальних витрат на ЛЗ у ЛПЗ (на суму 47524 грн на рік) складають "другорядні" ліки, що є, на нашу думку, перспективним напрямом оптимізації витрат на фармацевтичну допомогу стаціонарним хворим.

За результатами зведеного АВС- та VEN-аналізу витрат на ЛЗ у відділені ІТ встановлено, що у групі найбільш витратних ЛЗ 10,8 % препаратів належать також до "другорядних" ліків. У групі В частка ЛЗ з індексом N склала 8,7 %, а у групі С цей показник становив майже 14 %. Загалом сума витрат на "другорядні" ЛЗ у відділенні ІТ у 2011 р. склала 9,3 % від загальних витрат на ЛЗ, або 42120 грн, що є досить значущим показником і вимагає застосування заходів щодо раціоналізації використання ЛЗ.

Враховуючи необхідність підвищення ефективності роботи фармакотерапевтичних комісій (ФТК) у ЛПЗ, а саме проведення КЕА та інтерпретації його результатів, нами запропоновано обов'язкове введення до складу ФТК завідувача лікарняною аптекою.

З урахуванням сучасних тенденцій щодо комп'ютеризації аптечних закладів і певних значних труднощів щодо систематизації інформації про спожиті ЛЗ, як у ЛПЗ, так і в інших суб'єктах господарювання, нами запропоновано КІАС у закладах ОЗ, що оптимізує проведення КЕА шляхом скорочення часу його проведення, підвищення ефективності та забезпечення зіставних результатів КЕА.

Дослідження медико-соціальних підходів до лікування хворих на інфаркт міокарда. Захворюваність на серцево-судинні захворювання (ССЗ) в Україні з кожним роком набуває все більшої значущості як медична та соціально-економічна проблема. Втрата працездатності та необхідність застосування ЛЗ протягом тривалого часу обумовлюють необхідність ґрунтовних наукових досліджень, насамперед проведення аналізу поширеності, захворюваності, інвалідизації населення України внаслідок хвороб ССЗ. Також великої уваги потребує підвищення рівня якості життя пацієнтів, раціоналізація прямих і непрямих витрат на лікування, вивчення ефективних методів фармакотерапії хворих на ССЗ.

За результатами порівняльного аналізу медико-соціальних показників у різних країнах за останні десять років визначено, що захворюваність і смертність унаслідок ІМ має тенденцію до зниження в економічно розвинутих країнах, і навпаки, підвищилися у Росії, Польщі, Естонії, Китаї.

У структурі смертності населення України від ССЗ у період 2000-2011 рр. також одну з лідируючих позицій займає ІМ. Аналіз показників смертності від ІМ у розрізі областей України показав що найвищі значення (53,5 %) зареєстровано у м. Києві, найнижчі - у Сумській області (21,25 %). Аналіз показників захворюваності населення України на хвороби системи кровообігу за гендерною ознакою продемонстрував, що в структурі захворюваності жінок питома вага ССЗ на 0,5 % більша, ніж у чоловіків (7,44 % проти 6,94 % відповідно).

Як свідчить закордонний і вітчизняний досвід сучасна концепція профілактики ССЗ ґрунтується на контролі факторів ризику їх виникнення та ускладнень. За результатами наукового узагальнення літературних даних нами систематизовано основні фактори, що впливають на виникнення та ускладнення ІМ, з подальшим групуванням їх за двома критеріями: місцем виникнення (внутрішні та зовнішні) та ступенем корекції (контрольовані та неконтрольовані).

Наступним етапом дослідження став аналіз впливу визначених факторів, насамперед контрольованих, на ризик виникнення ІМ. Для цього нами було розроблено анкету-опитувальник з метою визначення думки респондентів відносно соціальних, матеріально-побутових чинників та наявності шкідливих звичок, які можуть вважатися факторами виникнення ІМ. Анкетне опитування проводилось серед пацієнтів кардіологічного відділення ЛПЗ стаціонарного типу м. Києва протягом 2010-2012 рр. В опитуванні взяли участь 373 особи, вибірку було сформовано з урахуванням віку, статі та пропорційного розподілу груп у загальній кількості хворих на ІМ, що лікувались у ЛПЗ.

Результати аналізу впливу окремих контрольованих і неконтрольованих факторів ризику виникнення ІМ наведено у табл. 1. Відповідно до отриманих результатів встановлено, що переважна більшість хворих на ІМ відмічає вплив комбінації факторів ризику.

Поряд з розробкою та впровадженням заходів щодо профілактики ризиків захворювання на ІМ на сьогоднішній день у світовій практиці проводяться пошуки оптимальних схем лікування ІМ, які ґрунтуються на рекомендаціях провідних кардіологічних товариств світу, результатом яких є поліпшення перебігу захворювання, патогенетичне обґрунтування, зменшення ризику розвитку ускладнень.

Таблиця 1. Аналіз факторів ризику виникнення ІМ та його ускладнень

Фактори ризику	Питома вага серед чоловіків, %	Питома вага серед жінок, %
	до 50 років	старше 50 років	до 50 років	старше 50 років
Спадковість	66,6	59,4	72,3	60,3
Надлишкова вага	68,4	52,1	72,0	64,4
Тютюнопаління	35,2	28,4	17,8	3,7
Емоційно напружена робота	60,7	65,3	35,1	24,3
Низький рівень побутових умов	8,4	12,5	22,4	27,1

З метою визначення схожих та відмінних підходів у лікувальній стратегії хворих ІМ у країнах із розвиненою системою ОМС та реімбурсацією вартості фармацевтичної допомоги, наступним етапом дослідження стало здійснення порівняльного аналізу зазначених підходів відповідно до рекомендацій Американської колегії кардіологів, Європейського товариства кардіологів і Протоколу лікування ІМ в Україні, за результатами якого нами визначено схожі та відмінні підходи у консервативному лікуванні ІМ в Україні та закордоном. До схожих належать:

· застосування як основних груп препаратів антиішемічних, антитромбоцитарних ЛЗ та антикоагулянтів;

· застосування тривалого терміну лікування, що поєднує стаціонарне й амбулаторне лікування.

Основними відмінностями у фармакотерапії хворих на ІМ, на нашу думку, є:

· відсутність визначення рівнів і класів доказовості ЛП;

· визначення в окремих випадках лише групи ЛП, а не конкретного препарату;

· наявність значної кількості ЛЗ симптоматичної дії та для лікування супутніх патологій;

· відсутність чіткого визначення термінів терапії окремими препаратами або групою ЛП

Відповідно до завдань дослідження, а також враховуючи значну динаміку розвитку ринку ЛП, що застосовуються для лікування ССЗ, достатньо високу вартість препаратів і недостатню фінансову підтримку хворих з боку держави, маркетингові дослідження, які були проведені нами на наступному етапі дослідження, дозволяють визначити фактори, які впливають на ефективність фармацевтичного забезпечення хворих на ІМ і напрямки поліпшення фізичної та економічної доступності ЛЗ.

За результатами проведених маркетингових досліджень ринку ЛЗ для лікування ІМ встановлено, що до складу зареєстрованих ЛП для стаціонарного лікування входять 163 діючі речовини. Серед цих ЛП найбільш численна - група С - засоби які впливають на ССЗ (34 %). Визначено, що станом на 01.01.2012 р. в Україні зареєстровано 652 ЛП за торговими назвами, що впливають на серцево-судинну систему і використовуються при лікуванні ІМ, без урахування форми випуску і дозування, з яких на ринку у наявності 530 найменувань.

Дослідження рівня споживання препаратів для лікування ІМ вказують на позитивну динаміку споживання ліків як у натуральних, так і в грошових одиницях, що підтверджено зростанням кількості хворих з даною нозологією серед населення України. Також нами встановлений достатньо насичений і представлений виробниками з різних країн світу в різних цінових категоріях асортимент українського фармацевтичного ринку, що забезпечує доступність ЛЗ для хворих ІМ з різним рівнем доходу.

Методичні рекомендації щодо розробки й упровадження страхових переліків лікарських засобів для лікування хворих на інфаркт міокарда.

Відповідно до завдань дослідження нами був проведений ретроспективний аналіз лікарських призначень 394 історій хвороб пацієнтів, що проходили лікування у кардіологічному відділенні БКЛ м. Києва у 2008-2011 рр. із діагнозом гострий коронарний синдром без елевації ST (ІМ без зубця Q). За даними історій хвороб, що досліджувались, нами визначено, що середня тривалість перебування хворих на ІМ у ЛПЗ складає 27 ліжко-днів.

З метою визначення середнього показника призначень на курс лікування одного хворого та рейтингу фармакотерапевтичних груп за частотою призначень ЛЗ при лікування гострого ІМ, нами було проведено аналіз частот застосування ЛЗ за даними історій хвороб, за результатами якого було встановлено, що загальна кількість лікарських призначень становить 1506. Для узагальнення одержаних статистичних даних щодо використання ЛЗ нами розраховано середній показник призначень ЛЗ () на курс лікування одного хворого ІМ без зубця Q, який склав 16 ЛЗ.

Встановлено, що найбільша кількість призначень припадає на групу серцево-судинних ЛЗ. Під час проведення частотного аналізу в розрізі торгових назв препаратів та їх INN встановлено, що лікарями було застосовано 169 торгових назв ЛЗ, або 97 назв препаратів за INN. При цьому найчастіше призначались такі препарати за INN, як ацетилсаліцилова кислота, розчин калію хлориду, розчин магнію сульфату, розчин натрію хлориду, декстроза, ізосорбіт динітрат, феназепам, еналаприл.

Результати ранжування ЛЗ за показником інтенсивності призначень (K_i) дозволили нам визначити три групи препаратів: n₁ (ЛЗ, що призначались часто), n₂ (ЛЗ, що призначались із середньою частотою), n₃ (ЛЗ, що призначались рідко).

До першої групи (n₁) зі значенням K_i від 1,00 до 0,67 увійшли 9 ЛЗ за INN, а саме: ізосорбід динітрат (K_i - 1,00), фенозепам (K_i - 0,91), калію хлорид (K_i - 0,89), ацетилсаліцилова кислота (K_i - 0,88), декстроза (K_i - 0,81), дифенгідрамін (K_i - 0,80), метамізол натрію (K_i - 0,78), інсулін (K_i - 0,73), магнію сульфат (K_i - 0,72). У загальній сукупності препаратів за INN, що досліджувалась, ЛЗ першої групи (n₁) склали 9,28 %.

До складу другої групи ЛЗ (n₂) увійшли 7 ЛЗ: метопролол (K_i - 0,63), аскорбінова кислота (K_i - 0,52), триметазидин (K_i - 0,47), еналаприл (K_i - 0,55), натрію хлорид (K_i - 0,41), лізиноприл (K_i - 0,39), еноксипарин натрію (K_i - 0,38).

Склад третьої групи ЛЗ (n₃) був значно розширений порівняно з попередніми групами й налічував 81 ЛЗ за INN. Саме аналіз доцільності призначень ЛЗ третьої групи є, на нашу думку, одним з напрямків оптимізації витрат на фармацевтичну допомогу хворим на ІМ.

За даними історій хвороб нами був розрахований показник фактичного споживання ЛЗ на одного хворого, який складає 1111,88 грн. Встановлено, що із 10 ЛЗ за INN лідируючі позиції за споживанням займають такі препарати, як еноксипарин натрію (44,73 % від загальної суми споживання ЛЗ), декстроза (7,29 %), клопідогрел (5,90 %), інсулін (3,98 %), калію хлорид (3,68 %), надропарин кальцію (3,06 %), актовегін (2,89 %), мілдронат (2,94 %), триметазидин (2,63 %), ізосорбід динітрат (2,46 %). Отже, встановлено, що найвищі показники споживання - 51,31 % (53622,46 грн) - мають антикоагулянти. Тому у разі формування ефективної моделі фармацевтичного забезпечення хворих на ІМ без зубця Q в умовах стаціонару їх використання є доцільним та обґрунтованим.

Проведення зведеного АВС / VEN-аналізу призначення ЛЗ, результати якого дозволили визначити частку найбільших витрат на фармацевтичне забезпечення хворих на ІМ, свідчать, що 13,55 % від загального споживання ЛЗ припадає на групи препаратів із статусом V, 72,17 % - із статусом E та 14,28 % коштів було витрачено на ЛЗ із групи другорядних препаратів (статус N). Препарати із статусом А/V мали лише 6,14 % у загальному споживанні ЛЗ, А/E - 64,96 %, а А/N - 8,46 %. У групі В відповідні показники склали: В/V - 6,14 %, В/E - 5,59 %, В/N - 3,51 %. За групою найменш затратних ЛЗ розраховані показники питомої ваги (%) споживання за групами дорівнювали: С/V - 1,26 %, С/E - 1,62 %, С/N - 2,31 % (табл. 2).

Отже, встановлено, що найбільшу частку витрат у фармацевтичному забезпечені хворих на ІМ складають найбільш витратні (група А) та необхідні (група Е) ЛЗ. За даними проведених досліджень фактичного стану фармацевтичного забезпечення хворих на ІМ можна стверджувати про більш активне впровадження механізмів раціонального використання ЛЗ, які мають ґрунтуватись на результатах фармакоекономічного аналізу споживання ЛЗ, а саме даних КЕА. Враховуючи значне соціально-економічне навантаження на бюджет ЛПЗ кардіологічного профілю, важливого значення набуває науково обґрунтоване, раціональне формування локального формуляра ЛПЗ. Одним з важливих складових процесу створення локального формуляра є фармакоекономічна оцінка стандартних схем терапії найбільш поширених захворювань, до яких, безумовно, належить ІМ.

Таблиця 2. Результати зведеного АВС / VEN-аналізу лікарських призначень

Група препаратів	V	E	N
	Кількість препаратів	Споживання	Кількість препаратів	Споживання	Кількість препаратів	Споживання
	INN ЛЗ	Торгових назв ЛЗ	грн	%	INN ЛЗ	Торгових назв ЛЗ	грн	%	INN ЛЗ	Торгових назв ЛЗ	грн	%
А	2	5	6417,79	45,32	5	11	67890,47	90,00	3	8	8841,16	59,24
В	7	18	6422,51	45,35	7	16	5845,18	7,75	6	17	3670,3	24,59
С	12	21	1320,27	9,32	19	26	1695,88	2,25	36	47	2412,97	16,17
Разом	21	44	14160,57	100	31	53	75431,53	100	45	72	14924,43	100

З огляду на вищезазначене наступним етапом дослідження, відповідно до завдань роботи, стало проведення фармакоекономічного аналізу антикоагулянтної терапії хворих на ІМ двома методами - методом "мінімізації витрат" і методом "витрати - ефективність". Для цього нами було розраховано коефіцієнт СER, який визначає обсяг витрат, необхідних для досягнення одиниці ефективності (табл. 3).

Таблиця 3. Узагальнені результати розрахунків показника СER (витрати/ефективність) для схем лікування ІМ без елевації ST (на 100 хворих)

Терапія	Показник CER, грн	Сума витрат
Гепарин	CER гепарин = 792 / 0,78 = 1015,4 грн.	У разі застосування стандартного гепарину для зниження ймовірності досягнення кінцевої точки на 1 % сума витрат складає 1015,4 грн
Далтепарин	CER далтепарин = 1264,8 / 0,79 = 1601,01 грн.	У разі застосування далтепарину для зниження ймовірності досягнення кінцевої точки на 1 % сума витрат складає 1601,01 грн
Еноксипарин	CER еноксипарин = 765,6 / 0,76 = 1007,37 грн.	У разі застосування еноксипарину для зниження ймовірності досягнення кінцевої точки на 1 % сума витрат складає 1007,37 грн
Надропарин кальцію	CER надропарин Са = 736,8 / 0,78 =944,6 грн.	У разі застосування надропарину кальцію для зниження ймовірності досягнення кінцевої точки на 1 % сума витрат складає 944,6 грн

Таким чином, порівняння показників "витрати/ефективність" (CER) стандартних підходів до лікування свідчить, що найменшою вартістю додаткової одиниці ефективності характеризується застосування надропарину кальцію (944,6 грн).

З огляду на сучасні напрямки реформування вітчизняної системи ОЗ і фармацевтичного сектора в аспекті впровадження системи ОМС та реімбурсації вартості ЛЗ однією з найважливіших складових забезпечення соціально-економічної ефективності вказаних систем є науково обґрунтований відбір ЛЗ до переліків ліків, за якими визначається обсяг реімбурсації їх вартості. Враховуючи епідеміологічні, медико-соціальні характеристики нозології ІМ, а також значне економічне навантаження на бюджет ОЗ, в перспективі ФОМС щодо лікування та реабілітації хворих на ІМ, процес формування страхових переліків для вказаної нозології, на нашу думку, має ґрунтуватись на таких критеріях відбору ліків:

· доведена фармакотерапевтична ефективність;

· доступність фізична та економічна;

· пріоритетність для ЛЗ вітчизняного виробництва.

Застосування вищезазначених критеріїв відбору обумовлює поетапне формування СП для лікування хворих на ІМ. Тому в подальшому дослідженні нами запропоновано основні етапи формування вказаного переліку та методичні рекомендації для кожного з них (табл. 4).

Таблиця 4. Етапи формування СП для лікування хворих на ІМ

Етап формування СП	Рекомендації щодо реалізації етапу
Етап 1. Визначення та обґрунтування критеріїв відбору ЛЗ до СП	Аналіз чинних НПА з питань надання медичної та фармацевтичної допомоги хворим на ІМ Аналіз міжнародного досвіду лікування хворих на ІМ
Етап 2. Дослідження показників споживання ЛЗ для лікування хворих на ІМ	Аналіз вітчизняного ринку пропозицій ЛЗ для лікування хворих на ІМ з використанням маркетингових методів досліджень Аналіз показників споживання та обсягів витрат на фармацевтичну допомогу хворим на ІМ з використанням КЕА
Етап 3. Визначення соціально-ефективних медичних технологій	Аналіз складу "Бюджетного" переліку ЛЗ та Державного реєстру змін оптово-відпускних цін на ЛЗ Визначення препаратів, що мають мінімальну вартість 1 DDD
Етап 4. Формування СП для лікування хворих на ІМ	Відбір до основного СП ЛЗ з доведеною ефективністю, що рекомендовані вітчизняними і зарубіжними стандартами та протоколами лікування, мають значні показники споживання, мінімальну вартість DDD та вироблені на території України

За результатами опрацювання етапів формування СП для лікування хворих на ІМ доведена доцільність внесення:

§ до основного переліку препарату "Фраксипарин®", 9500 МЕ анти-Ха/мл, р-н д/ін. 2850 МО анти-Ха, шприц 0,3 мл № 10 (ГлаксоСмітКляйн Експорт, Великобританія);

§ до додаткового переліку препаратів "АРИКСТРА®" р-н д/ін. 2,5 мг/0,5 мл шприц № 10 (ГлаксоСмітКляйн Експорт, Великобританія), КЛЕКСАН®, р-н д/ін. 30000 анти-Ха МО фл. багатодоз. 3 мл № 10 (Санофі-Авентис,Франція) та ФЛЕНОКС, р-н д/ін. 6000 анти-Ха МО шприц 0,6 мл, блістер № 10 (Фармак ОАО, Україна).

Отже, обґрунтування складу основного та додаткового СП дозволить забезпечити впровадження чіткого механізму реімбурсації вартості антикоагулянтів як найбільш затратної групи ЛЗ для лікування хворих на ІМ, що сприятиме оптимізації бюджетних витрат у системі стаціонарного фармацевтичного забезпечення.

ВИСНОВКИ

1. Уперше на основі системного аналізу нормативно-правових і соціально-економічних засад організації фармацевтичного забезпечення хворих в умовах стаціонару, а також принципів і підходів до організації фармацевтичного забезпечення хворих на ІМ в Україні та за кордоном запропоновано науково-методичні підходи до оптимізації стаціонарної фармацевтичної допомоги шляхом формування локального формуляра ЛЗ у ЛПЗ з урахуванням соціально-економічної складової, маркетингового аналізу та фармакоекономічної оцінки терапії хворих на ІМ.

2. Обґрунтовано три основні етапи формування локального формуляра ЛЗ, які дозволяють чітко визначити зміст роботи, вихідні дані та соціально-економічні результативні показники для кожного етапу і полягають у здійсненні аналізу основних показників роботи ЛПЗ та ефективності витрат на ЛЗ у ЛПЗ у цілому та в окремих відділеннях, а також аналізу ефективності витрат на ЛЗ за окремими нозологіями.

3. За результатами аналізу соціально-епідеміологічних показників ХСК, в Україні та за кордоном (2001-2011 рр.) встановлено, що за показником смертності від ХСК Україна посідає друге місце серед країн Європи з тенденцією до зростання. У структурі смертності від ХСК одну з лідируючих позицій займає ІМ.

4. Обґрунтовано методичні підходи до проведення аналізу ефективності витрат ЛПЗ з використанням КЕА, визначено мету, завдання аналізу та напрям впровадження його результатів, а також обґрунтовано об'єкти і суб'єкти, інформаційну базу і термін проведення. За результатами аналізу складу АВС-груп ЛЗ встановлено, що 4 % витрат на закупівлю ЛЗ у стаціонарі припадає на ЛЗ, що не входять до складу "Бюджетного" переліку як соціально-економічного регулювального переліку ЛЗ у сфері державних закупівель, а також превалювання ліків іноземного виробництва за всіма групами.

5. З урахуванням сучасних тенденцій щодо комп'ютеризації аптечних закладів запропоновано вдосконалення системи обліку спожитих ЛЗ у ЛПЗ стаціонарного типу шляхом упровадження КІАС у закладах ОЗ, що дозволить: проводити структурний аналіз спожитих ліків за різними характеристиками; визначати кумулятивний відсоток витрат на окремі ЛЗ, формувати АВС-групи; зіставляти найменування спожитих ЛЗ зі складом соціально-економічних регулювальних переліків ЛЗ, визначати показник частоти застосування медичних технологій (частотний індекс).

6. Проведено маркетинговий аналіз вітчизняного ринку ЛП для лікування хворих на ІМ, результати якого свідчать про досить нерівномірний розподіл ЛП за виробниками, формами випуску і діючими речовинами. Доведено, що асортимент ЛЗ для лікування ІМ характеризується значною залежністю від імпорту. Встановлено, що рівень споживання препаратів аналізованих підгруп характеризується динамікою до збільшення як у натуральних, так і в грошових одиницях, що свідчить про зростання кількості хворих з даною нозологією серед населення України.

7. За результатами аналізу впливу основних факторів виникнення та ускладнення ІМ проведено їх систематизацію та групування за двома критеріями: місцем виникнення і ступенем корекції. Для проведення аналізу впливу визначених факторів запропоновано опитувальник і проведено анкетне опитування хворих на ІМ. Встановлено, що на переважну більшість хворих на ІМ впливає комбінація факторів ризику.

8. На підставі результатів наукового узагальнення світових підходів до лікування хворих на ІМ визначено часткову відповідність вітчизняної стратегії фармакотерапії ІМ провідним зарубіжним рекомендаціям. Основні відмінності полягають у відсутності визначення рівнів та класів доказовості ЛП; визначенні в окремих випадках лише групи ЛП, а не конкретного препарату; наявності значної кількості ЛЗ симптоматичної дії та для лікування супутніх патологій; відсутності чіткого визначення термінів терапії окремими препаратами або групою ЛП.

9. Вперше в Україні обґрунтовано основні етапи формування основного та додаткового СП для лікування хворих на ІМ та опрацьовано вказані етапи на прикладі ЛП антикоагулянтної дії як найбільш витратної медичної технології для лікування хворих на ІМ. Сформульовано критерії формування СП ЛЗ для лікування ІМ. Рекомендовано внесення в основний СП для лікування хворих на ІМ ЛП препарату "Фраксипарин®", 9500 МЕ анти-Ха/мл, р-н д/ін. 2850 МО анти-Ха шприц 0,3 мл № 10 (ГлаксоСмітКляйн Експорт, Великобританія), у додатковий СП - препаратів: "АРИКСТРА®" р-н д/ін. 2,5 мг/0,5 мл шприц № 10 (ГлаксоСмітКляйн Експорт, Великобританія), КЛЕКСАН®, р-н д/ін. 30000 анти-Ха МО фл. багатодоз. 3 мл №10 (Санофі-Авентис, Франція) та ФЛЕНОКС, р-н д/ін. 6000 анти-Ха МО шприц 0,6 мл, блістер № 10 (Фармак ОАО, Україна).