13

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Науково-практичне обґрунтування оптимізації витрат на лікарські засоби для профілактики та лікування порушень мозкового кровообігу

15.00.01 - Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація

Адонкіна Вікторія

Харків - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакоекономіки Національного фармацевтичного університету Міністерства охорони здоров'я України.

Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор

Міщенко Оксана Яківна,

Національний фармацевтичний університет, м. Харків,

професор кафедри фармакоекономіки.

Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор

Кабачна Алла Василівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти, професор кафедри менеджменту та економіки в сімейній медицині;

доктор медичних наук, професор

Германюк Тамара Андріївна,

Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, професор кафедри фармації

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Порушення мозкового кровообігу (ПМК) є важливою медичною та соціально-економічною проблемою для суспільства, що зумовлено їх великою часткою в структурі захворюваності та смертності населення, значними показниками трудових збитків і первинної інвалідності (В. И. Боброва, 2007; Т. С. Міщенко, 2010; J. Redonl et al., 2011).

Останнім часом у світі, зокрема і в Україні, ситуація з ПМК досягла катастрофічного характеру. Найпоширенішим та найважчим серед них є мозковий інсульт (МІ). Розповсюдженість МІ в країнах світу становить від 140 до 500 випадків на 100 тис. населення (Е. И. Гусев, 2001; Н. А. Сапон і співавт., 2013). В Україні за рік відбувається приблизно 120 тис. МІ, з них понад 35 тис. закінчуються летально. За останні 10 років кількість таких випадків зросла більш ніж у 1,5 рази. Крім того, більше половини хворих, які перенесли інсульт, залишаються інвалідами до кінця життя (Т. С. Міщенко, 2010; І. Л. Ревенько, 2010). Близько 60% хворих, які вже перенесли МІ, стають непрацездатними, що завдає значних збитків державі як через втрату працездатних членів суспільства, так і через значні соціальні виплати по непрацездатності та інвалідності. Неспроможність держави повністю безкоштовно забезпечити хворих необхідними препаратами для лікування наслідків МІ призводить до того, що відновлення здоров'я лягає непомірним тягарем на самого хворого і його родину.

Медичне та соціально-економічне значення МІ зумовлено як збільшенням захворюваності людей працездатного віку, так і зростанням кількості людей похилого віку в популяції, а також поширенням факторів ризику розвитку інсульту, таких як: артеріальна гіпертензія (АГ), паління, зловживання алкоголю, підвищений рівень холестерину в крові та ін. Чим більше факторів ризику, тим більша вірогідність виникнення інсульту. Складність цієї проблеми піднімає питання про адекватну первинну та вторинну профілактику МІ, ефективну фармакокорекцію хвороби та її ускладнень, реабілітацію.

Поряд з моральними аспектами МІ спричиняє і великі фінансові збитки. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), сукупна вартість прямих та непрямих витрат на одного хворого становить 55-73 тис. дол. США, а фінансові збитки - від 880 млрд до 1,2 трлн дол. США щорічно. З урахуванням прогнозу до 2015 року кількість хворих з МІ сягне 62 млн, а всі витрати становитимуть понад 4,5 трлн дол. США (K. Strong, C. Mathers, R. Bonita, 2007). У структурі витрат значна частка припадає на фармакотерапію в гострому періоді та непрямі витрати, пов'язані з інвалідністю та непрацездатністю.

Через значну поширеність МІ в Україні проблема оптимізації витрат на медичну допомогу хворим на ПМК є актуальною. У наукових дослідженнях багатьох учених висвітлені організаційно-економічні, медико-соціальні і фармакоекономічні аспекти забезпечення хворих на ПМК: Волоха Д. С., Кабачної А. В., Котвіцької А. А., Мнушко З. М., Немченко А. С., Панфілової Г. Л., Посилкіної О. В., Толочка В. М., Яковлевої Л. В. та ін. Разом з цим комплексних фармакоекономічних досліджень, спрямованих на удосконалення підходів до підвищення ефективності витрат на застосування лікарських засобів (ЛЗ) хворими на ПМК з метою профілактики та лікування, в Україні ще не проводилось.

У зв'язку з вищенаведеним необхідно створення більш злагодженої, ефективної системи організації і надання медичної допомоги хворим на ПМК, що можливо на основі результатів фармакоепідеміологічного дослідження споживання та фармакоекономічної оцінки ЛЗ для профілактики та лікування ПМК, що обумовило вибір, спрямованість, зміст та структуру дисертаційної роботи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана за планом науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету з проблеми МОЗ «Організація фармацевтичної справи, менеджмент та маркетинг у фармації» (номер держреєстрації 0103U000479) та ПК «Фармація» МОЗ та АМН України (протокол № 67 від 16.02.2011 р.).

Мета дослідження - наукове обґрунтування та розробка пропозицій щодо раціоналізації витрат на профілактику і терапію хворих на ПМК на основі результатів фармакоекономічного аналізу.

Завдання дослідження:

– проаналізувати клініко-епідеміологічні аспекти, стан та напрямки профілактики і терапії хворих на ПМК;

– провести аналіз доказової бази результатів клінічних досліджень ефективності застосування антигіпертензивних, антитромботичних та нейропротекторних ЛЗ для профілактики і терапії хворих на ПМК;

– провести маркетингові дослідження фармацевтичного ринку ЛЗ для профілактики та лікування ПМК;

– здійснити оцінку соціально-економічної доступності досліджуваних ЛЗ в Україні;

– проаналізувати обсяги, структуру та динаміку споживання ЛЗ, які застосовуються для профілактики та лікування ПМК, протягом досліджуваного періоду за трьома показниками: DDDs (defined daily doses)/1000 жителів/день, кількістю упаковок та грошового еквіваленту - на рівні всієї країни; зіставити обсяги споживання з поширеністю ССЗ та ЦВЗ;

– провести оцінку раціональності витрат на ЛЗ за даними дослідження медичних карток стаціонарних хворих на ішемічний інсульт (ІІ) в Україні та результатами клініко-економічного аналізу (КЕА);

– провести фармакоекономічне обґрунтування пропозицій ЛЗ для раціоналізації витрат і підвищення ефективності фармацевтичного забезпечення хворих на ПМК за трьома напрямками: антигіпертензивна (АГТ), антитромботична (АТТ) та нейропротекторна терапія.

Об'єкт дослідження. Законодавчі та нормативно-правові документи, що регулюють надання медичної допомоги хворим на ПМК: наказ МОЗ України № 487 від 17.08.2007 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Неврологія» та наказ МОЗ України № 602 від 03.08.2012 р. «Про затвердження та впровадження медико-технічних документів зі стандартизації медичної допомоги при ішемічному інсульті»; дані державної реєстрації ЛЗ, що застосовуються у профілактиці та патогенетичному лікуванні ПМК; середньостатистичні ціни та ЛЗ; показники споживання антигіпертензивних (АГЗ), антитромботичних (АТЗ) та нейропротекторних (НПЗ) ЛЗ; 274 медичні картки стаціонарних хворих з діагнозом ІІ, що проходили лікування у неврологічних відділеннях ЗОЗ різних міст України: Донецька, Харкова, Івано-Франківська, Одеси та Чернігова; результати клінічних досліджень ефективності застосування схем профілактики та лікування ПМК, які наведені у базах даних Мedline, PubMed, EMBASE та Кокренівській бібліотеці.

Предметом дослідження стали теоретико-прикладні підходи щодо організації ефективного фармацевтичного забезпечення хворих на ПМК.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи становлять фармакоепідеміологічні та фармакоекономічні дослідження застосування ЛЗ для профілактики і терапії ПМК в Україні.

У дисертаційному дослідженні були використані такі наукові методи: ретроспективний, епідеміологічний, аналітичний - для оцінки стану та визначення проблем надання лікарської допомоги хворим на ПМК; методи маркетингового аналізу - для дослідження вітчизняного ринку ЛЗ, які застосовуються в фармакотерапії хворих на ПМК; клініко-економічний аналіз; АТС/DDD-методологія - кількісний метод фармакоепідеміологічного аналізу споживання ЛЗ; математичне моделювання: «дерево рішень» та модель Маркова; методи фармакоекономічного аналізу: «мінімізація витрат», «витрати-ефективність», аналіз чутливості, оцінка показника втрачених можливостей - для вибору найбільш економічно ефективних схем лікування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні фармакоекономічних підходів щодо раціоналізації лікарського забезпечення хворих на ПМК.

Уперше:

– розроблені сучасні підходи щодо комплексної оцінки ефективності організації фармацевтичного забезпечення хворих на ПМК з використанням даних марке-тингового аналізу ринку АГЗ, АТЗ та НПЗ, результатів фармакоепідеміологічних досліджень обсягів їх споживання та КЕА лікарських призначень хворим на ІІ;

– проведені фармакоекономічні дослідження ефективності застосування схем профілактики та лікування хворих на ПМК з використанням методів «мінімізація витрат», «витрати-ефективність», оцінки показника втрачених можливостей;

– надані пропозиції щодо раціонального забезпечення антигіпертензивними, антитромботичними та нейропротекторними ЛЗ процесу профілактики і терапії ПМК.

Удосконалено:

– методи оцінки рівня споживання ЛЗ за допомогою результатів фармакоепідеміо-логічних досліджень та з використанням АТС/DDD-методології ВООЗ;

– клініко-економічний аналіз лікарських призначень ЛЗ хворим на ІІ з використанням частотного, АВС-, VEN та інтегрованого АВС/VEN/частотного аналізів.

Набуло подальшого розвитку:

– методика розрахунку соціально-економічної доступності ЛЗ, що використовуються для профілактики та лікування ПМК;

– методика оцінки рівня ефективності лікарського забезпечення хворих на ПМК антигіпертензивними, антитромботичними та нейропротекторними ЛЗ з використанням результатів маркетингового дослідження ринку.

Практичне значення роботи. За підсумками дослідження створено 2 методичних рекомендацій, які затверджені ПК «Фармація» МОЗ та Українським центром наукової медичної інформації і патентно-ліцензійної роботи: «Вивчення споживання лікарських засобів за анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією та встановленими добовими дозами (ATC/DDD-методологія)» (2013 р.) та «Оцінка клінічної та економічної доцільності використання лікарських засобів у лікувально-профілактичному закладі (супровід формулярної системи)» (2013 р.). Вони знайшли застосування у практичній роботі Донецького обласного клінічного територіально-го медичного об'єднання, Харківської міської дитячої лікарні № 23, Центрального клінічного госпіталю державної прикордонної служби України (м. Київ), Міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (м. Вінниця), ТОВ ВТФ «Сарепта» і

ТОВ ЗТФ «Арніка» (м. Донецьк) (акти впровадження відповідно від 01.08.2013 р., 08.10.2013 р., 15.08.2013 р., 15.08.2013 р., 02.09.2013 р., 24.12.2013 р.), а також у навчальному процесі Буковинського державного медичного університету, Дніпропетровської медичної академії МОЗ України, Донецького національного ме-дичного університету ім. М. Горького, Івано-Франківського національного медично-го університету, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галиць-кого, Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (акти впровадження відповідно від 16.10.2013 р., 20.11.2013 р., 10.09.2013 р., 14.10.2013 р., 19.09.2013 р., 17.06.2013 р.).

Інформаційні листи: «Обґрунтування клініко-економічних переваг комплексної нейропротекторної терапії з використанням цитиколіну та актовегіну у порівнянні з базисною та терапією цитиколіном за результатами фармакоекономічного аналізу» (2012 р.) та «Обґрунтування доцільності економічно вигідного використання антиагрегантних лікарських засобів для лікування хворих на ішемічний інсульт» (2013 р.), що затверджені Укрмедпатентінформом та розіслані у ЗОЗ України для реалізації інноваційних процесів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею, яка містить результати і рекомендації, отримані здобувачем. Автором особисто проведено аналіз вітчизняної та закордонної літератури за темою дисертації, експериментальні дослідження, аналіз отриманих результатів, оформлення їх у вигляді таблиць, графіків і діаграм, сформульовано висновки. Разом з науковим керівником визначено мету та основні завдання дослідження, розроблено науково-методичні підходи, згідно з якими відібрані методи для виконання експериментальної частини дисертаційної роботи. У наукових працях, опублікованих у співавторстві з О. Я. Міщенко, дисертантом наведені результати власних експериментальних досліджень, взято участь в аналізі та узагальненні отриманих даних, проведено підготовку отриманих результатів до публікації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені і обговорені на: V Міжнародній Пироговській студентській науковій конференції (Москва, 2010); VII Національному з'їзді фармацевтів України «Фармація України. Погляд у майбутнє» (Харків, 2010); XVIІІ і ХХІ Російських національних конгресах «Человек и лекарство» (Москва, 2011, 2014); IV Національному конгресі «Людина та ліки» (Київ, 2011); науково-практичній конференції «Проблеми розвитку галузевої економіки та логістики» (Харків, 2011); Всеукраїнських науково-практичних конференціях студентів та молодих вчених «Актуальні питання створення нових лікарських засобів» (Харків, 2010, 2011, 2012, 2013); IV науково-практичній конференції з міжнародною участю «Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів» (Тернопіль, 2011); ХХIХ науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні проблеми створення, вивчення та апробації лікарських засобів» (Харків, 2012); IV Національному конгресі невропатологів, психіатрів та наркологів України «Доказова медицина в неврології, психіатрії та наркології. Сьогодення й майбутнє» (Харків, 2012); науково-практичній конференції «Интеграция образования, науки и производства в фармации» (Ташкент, 2012); XV і XVІ щорічних Європейських конгресах ISPOR (Берлін, 2012; Дублін, 2013); IV та V науково-практичних конференціях «Фармакоекономіка в Україні: стан та перспективи розвитку» (Харків, 2011, 2012); Національному конгресі «Клінічна фармація: 20 років в Україні» (Харків, 2013); 75-му міжнародному медичному конгресі молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, теоретичної, профілактичної медицини, стоматології та фармації» (Донецьк, 2013).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 23 праці, з них 7 статей (6 статей у фахових вітчизняних виданнях, 1 стаття в іноземному виданні), 2 інформаційні листи, 2 методичні рекомендації, 12 тез доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 233 сторінках машинописного тексту (обсяг основного тексту 163 сторінки) і складається зі вступу, огляду літератури, опису методології проведення досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел. Робота містить 23 таблиці, проілюстрована 44 рисунками. Бібліографія нараховує 340 посилань на наукові праці, з них 159 - кирилицею, 181 - латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі роботи «Аналіз епідеміологічних даних, клінічних аспектів, методів профілактики і терапії порушень мозкового кровообігу» на основі результатів аналізу літературних джерел обґрунтовано необхідність фармакоекономічного та фармакоепідеміологічного підходів до раціоналізації витрат на профілактику і терапію ПМК. За результатами опрацьованих фахових джерел інформації визначено, що ІІ, частка якого становить близько 80% усіх інсультів, є основною причиною смертності (в 2009 р. 32,7% хворих на інсульт загинули, а 7,8% стали інвалідами) та інвалідності, що потребує значних витрат як пацієнта і його близьких, так і держави.

Система заходів при гострому ІІ складається з базисної (підтримка функції життєво важливих органів і систем) і диференційованої терапії та корекції ускладнень. Однією з найважливіших складових базисної терапії в гострий період ІІ є корекція артеріального тиску (АТ). Основними напрямками диференційованої фармакологічної корекції є відновлення кровотоку в зоні ішемії за допомогою антитромботичної терапії та підтримка метаболізму мозкової тканини і захист її від структурних пошкоджень, тобто нейропротекція.

Проведений нами аналіз доказової бази ефективності ЛЗ для профілактики та лікування ПМК показав, що антигіпертензивна терапія (АГТ) є найбільш ефективною стратегією первинної та вторинної профілактики МІ. Зниження АТ є більш важливим завданням, ніж вибір окремих препаратів, а деякі класи антигіпертензивних засобів (антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА ІІ), антагоністи кальцію (АК), тіазидні та тіазидоподібні діуретики) виявляють прямі нейропротекторні ефекти, тому є найбільш ефективними засобами для профілактики та лікування інсульту.

Аналіз доказів ефективності антикоагулянтів та антиагрегантів як ЛЗ для зниження ризику МІ свідчить про необхідність їх використання для первинної, а особливо для вторинної профілактики інсульту. Сьогодні ацетилсаліцилова кислота (АСК) є ефективним антиагрегантом для хворих з відсутністю алергічних реакцій на препарат та виразкових захворювань ШКТ.

Встановлено, що для більшості НПЗ відсутні переконливі докази їх впливу на кінцеву точку терапії МІ - зниження смертності хворих, проте ці препарати широко використовуються в реальній клінічній практиці з метою зменшення неврологічного дефіциту хворих після ПМК.

У другому розділі дисертації «Методологічна основа дисертації та методи дослідження» висвітлені основні методи, які використовувались при проведенні роботи. Була розроблена методика, яка відбиває етапи дисертаційного дослідження (рис. 1).



Рис. 1. Загальна методика проведення дисертаційного дослідження

Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційної роботи були використані сучасні наукові методи дослідження: ретроспективний, епідеміологічний, системно-аналітичний, статистичний, клініко-економічні методи (АВС-, VEN-, частотний аналізи, математичне моделювання структури лікування з побудовою дерева рішень та дерева Марковських циклів); методи фармакоеко-номічного аналізу: «мінімізація витрат», «витрати-ефективність», оцінка показника втрачених можливостей, аналіз чутливості для вибору найбільш економічно ефективних схем лікування. Методологічну базу досліджень склали законодавчі та нормативно-правові акти, що окреслюють певні аспекти надання медичної допомоги хворим на ПМК.

У третьому розділі дисертації «Аналіз фармацевтичного ринку препаратів для профілактики та лікування порушень мозкового кровообігу та їх соціально-економічної доступності» наведено результати дослідження ринку цих ЛЗ за 2009-2013 роки, оцінки динаміки показників соціально-економічної доступності: адекватності платоспроможності (Са.s.) та доступності (D) за 2009-2011 рр. для усієї сукупності АГЗ, АТЗ та НПЗ. Для груп ЛЗ (АРА ІІ, антиагрегантів та НПЗ), серед яких були визначені пропозиції щодо оптимізації витрат на терапію хворих на ПМК, проаналізовані показники ліквідності ціни (Сliq), Са.s. і D протягом 2009-2013 років (табл. 1).

порушення мозковий кровообіг

Таблиця 1

Результати аналізу динаміки показників соціально-економічної доступності ЛЗ

Показники	Роки дослідження	Динаміка змін, ?
	2009	2010	2011	2012	2013	2010/ 2009	2011/ 2010	2012/ 2011	2013/ 2012
АРА ІІ
Cliq	0,14	0,14	0,12	0,14	0,20	0,00	-0,02	0,02	0,06
Ca.s.	6,86	5,86	5,11	5,05	4,15	-1,00	-0,75	-0,06	-0,90
D	-	2,00	2,04	1,87	1,76	-	0,04	-0,17	-0,11
Антиагреганти
Cliq	0,19	0,18	0,16	0,17	0,14	-0,01	-0,02	0,01	-0,03
Ca.s.	17,57	16,62	12,87	30,96	8,15	-0,95	-3,75	18,09	-22,80
D	-	1,26	1,30	1,15	0,98	-	0,04	-0,14	-0,17
НПЗ
Cliq	0,16	0,16	0,17	0,22	0,15	0,00	0,01	0,05	-0,07
Ca.s.	6,29	5,52	4,69	5,13	4,77	-0,77	-0,83	0,44	-0,36
D	-	1,22	1,17	0,97	1,08	-	-0,05	-0,20	0,11

Антигіпертензивні препарати першої лінії (в-адреноблокатори, діуретики, АК, ІАПФ, АРА ІІ) та блокатори б-адренорецепторів представлені на фармацевтичному ринку України 83 МНН у вигляді 428 ТН, серед яких переважають препарати іноземного виробництва. Соціально-економічна доступність препаратів цих груп, що визначена за показником адекватності платоспроможності (Са.s.), залишається низькою: тільки 20% МНН серед в-адреноблокаторів та діуретиків та 22% МНН серед ІАПФ є найбільш доступними. Протягом досліджуваного періоду для 50% АГЗ темп росту цін на препарати був нижчим за темп росту заробітної плати, що було визначено за показником доступності (D). Результати аналізу досліджуваних показників соціально-економічної доступності свідчать про наявність тенденції до збільшення цінової доступності АРА ІІ та про посилення конкуренції у цьому сегменті ринку на фоні збільшення кількості зареєстрованих ЛЗ (табл. 1).

Асортимент АТЗ на українському фармацевтичному ринку налічує 31 МНН, які представлені 96 ТН. Більшою мірою це ЛЗ іноземного виробництва з широким діапазоном цін. Згідно із середньогруповим показником адекватності платоспроможності (Са.s.) найбільш доступними є антагоністи вітаміну К та антиагреганти. За період з 2009 р. по 2013 р. за всіма МНН антиагрегантів визначена тенденція до зниження показників Са.s. та D, що свідчить про збільшення рівня доступності цих ЛЗ для вітчизняного споживача (табл. 1). За результатами аналізу динаміки Сliq встановлена тенденція його зменшення за всією сукупністю антиагрегантів, що свідчить про стабільний стан конкуренції у цьому сегменті ринку.

НПЗ налічують 26 МНН (104 ТН) однаково вітчизняних та іноземних виробників. Серед усіх МНН НПЗ лише 5 МНН (19%) були доступними для середньостатистичного жителя України. Показники ліквідності ціни для 100% НПЗ не перевищували значення 0,5, що вважається найбільш прийнятним по відношенню до хворих (табл. 1). За весь період досліджень рівень доступності НПЗ досяг оптимального значення (D ? 1). Це є наслідком збільшенням розміру мінімальної заробітної плати та наближенням її до вартості споживчого кошика і того, що значення індексу росту цін на НПЗ не перевищує значення індексу росту середньої заробітної плати в Україні.

Отже, результати вищенаведеного аналізу свідчать про значну кількість АГЗ, АТЗ та НПЗ на фармацевтичному ринку і про їх низьку доступність для середньостатистичного українського жителя, що значною мірою може впливати на обсяги їх споживання.

Враховуючи вищенаведене, у четвертому розділі дисертації «Фармако-епідеміологічні дослідження обсягів споживання лікарських засобів для профілактики та лікування ПМК» наведені результати споживання АГЗ, АТЗ та НПЗ в Україні за 2008-2013 рр. у трьох показниках: кількості упаковок, грошовому еквіваленті та DDDs/1000 жителів/день (DDDs/1000/день), зіставлення динаміки та структури обсягів споживання ЛЗ з рівнем поширеності ССЗ та ЦВЗ, що відбиває адекватність та раціональність застосування ЛЗ.

Загальні обсяги споживання досліджуваних шести груп АГЗ протягом досліджуваного періоду складають 57,15-93,70 DDDs/1000/день (рис. 2 а). Тобто можна зробити висновок, що лише 10,0-16,1% хворих на ССЗ або 21,6-34,6% хворих на АГ приймають кожен день одну DDD, що є неадекватним рівню поширеності ССЗ та АГ. Це є негативним при лікуванні ССЗ та АГ як головних факторів ризику розвитку МІ. Серед шести досліджуваних класів АГЗ найбільш споживаними за трьома показниками є інгібітори АПФ (рис. 2 б), обсяг споживання яких з кожним роком збільшується як в натуральному, так і в грошовому вираженні та перевищує обсяг споживання іншої групи ЛЗ, що впливають на ренін-ангіотензинову систему - АРА II майже в 15-30 разів.

Обсяги споживання АТЗ протягом 2008-2013 рр. складають від 16,33 до 22,83 DDDs/1000/день відповідно, тобто за останні роки споживання цих препаратів зросло (рис. 2 а). Виходячи з цього можна зробити висновок, що АТЗ застосовують для профілактики або лікування приблизно 2,85-3,91% хворих на ССЗ в Україні, а саме 756 тис. - 1,036 млн хворих кожен день приймають одну DDD одного з АТЗ.



Рис. 2. а - динаміка споживання АГЗ, АТЗ та НПЗ в DDDs/1000/день за 2008-1013 роки; б - лідери за обсягом споживання серед АГЗ, АТЗ та НПЗ (% DDDs/1000/день)

Враховуючи, що в Україні, за інформацією Центру медичної статистики на 2012 рік, зареєстровано 26,5 млн хворих на ССЗ, то споживання препаратів є неадекватним рівню захворюваності населення. Антиагреганти є лідерами споживання серед АТЗ як препарати, що мають достатню базу доказів ефективності, широко представлені на фармацевтичному ринку України (рис. 2 б). Ацетилсаліцилова кислота сьогодні є антиагрегантом номер один практично для всіх пацієнтів із ССЗ, за винятком тих, хто має алергічні реакції на препарат та виразки ШКТ. Встановлено, що протягом останніх трьох років збільшилося споживання комбінованих препаратів АСК з магнію гідроксидом як більш безпечних і зменшилося споживання монопрепаратів АСК.

Обсяги споживання ЛЗ нейропротекторної дії складають 16,17-12,80 DDDs/1000/день відповідно протягом 2008-2013 рр. Тобто спостерігається деякий спад споживання (рис. 2 а), що, ймовірно, пов'язано з відсутністю доказів їх ефективності при ПМК. Тобто можна зробити висновок, що в Україні НПЗ застосовують приблизно 36,47-28,23% хворих на ЦВЗ, а саме 751-581 тис. хворих кожен день приймають одну DDD одного з препаратів. Враховуючи, що у 2010 році поширеність ЦВЗ в Україні становила 4,5% від чисельності населення (тобто 2,06 млн хворих), то споживання препаратів є неадекватним цьому рівню.

За показником DDDs/1000/день абсолютними лідерами споживання серед НПЗ є комбіновані препарати пірацетаму з цинаризином, що представлені такими ТН: нейронорм, фезам, омарон, ноозам (рис. 2 б). Відмічена тенденція до збільшення обсягу споживання для таких МНН: бетагістин, вінпоцетин, мексидол та гліцин. Динаміка споживання у грошовому показнику має стійку тенденцію до зростання в усіх аналізованих підгрупах препаратів, що є наслідком систематичного незначного підвищення ціни протягом досліджуваного періоду. Найбільші обсяги споживання за показником DDDs/1000/день та кількістю реалізованих упаковок характерні для комбінації пірацетаму з цинаризином, за грошовим еквівалентом - для актовегіну.

Отже, наведені результати свідчать, що на рівні популяції обсяги споживання АГЗ, АТЗ та НПЗ є неадекватними рівню захворюваності населення. Це свідчить про низьку прихильність пацієнтів до лікування та профілактики ССЗ і ЦВЗ.

У п'ятому розділі «Клініко-економічний аналіз фармакотерапії хворих на ішемічний інсульт» висвітлені результати оцінки відповідності клінічної практики лікування хворих на ІІ у неврологічних відділеннях ЗОЗ різних міст України нормативним документам та аналіз раціональності витрат на ЛЗ, які були призначені хворим на ІІ. За результатами частотного аналізу 274 медичних карток стаціонарних хворих на ІІ було встановлено, що лікарями зроблено 3550 лікарських призначень (12,95 призначень на одного хворого) з 204 найменувань ЛЗ за МНН (277 ТН) 11 фармакотерапевтичних груп першого рівня згідно з АТХ-класифікацією. Лікарські засоби, що діють на нервову систему (А16АХ, N06BX, N07), тобто НПЗ, мали найбільшу частоту призначень - 1181 раз, що становило 33,27% від загальної кількості призначень.

З метою оцінки відповідності фармакотерапії ІІ чинним нормативним документам нами був проведений формальний VEN-аналіз. За наявності ЛЗ у Державному формулярі 2010 року його відносили до категорії V, за відсутності - до категорії N. Було встановлено, що фармакотерапія хворих на ІІ проводилася лікарями згідно з чинними на момент проведення дослідження нормативними документами: наказом МОЗ України № 487 від 17.08.2007 р. «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю «Неврологія» та наказом МОЗ № 59 від 28.01.2010 р. «Про затвердження другого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності», оскільки 89,2% призначуваних МНН та 96,4% ЛЗ від загальної кількості призначень є життєво необхідними (категорії V) (табл. 2).

Таблиця 2

Результати інтегрованого АВС/VEN/частотного аналізу призначень ЛЗ для терапії хворих на ІІ

АВС - ранг	V (життєво необхідні) ЛЗ	N (другорядні) ЛЗ	співвідношення витрат на ЛЗ категорії V:N
	кількість ЛЗ за МНН	витрати (грн) на фармакотерапію	питома вага (%) у витратах	кількість призначень	% від кількості призначень	кількість ЛЗ за МНН	витрати (грн) на фармакотерапію	питома вага (%) у витратах	кількість призначень	% від кількості призначень
А	17	569168,3	82,69	1675	47,2						100:0
В	29	82030,07	11,92	589	16,6	2	5260,86	0,76	47	1,3	94:6
С	136	28714,35	4,17	1156	32,6	20	3174,47	0,46	83	2,3	90:10
Разом	182	679912,75	98,78	3420	96,4	22	8435,33	1,22	130	3,6	99:1

При проведенні АВС/VEN/частотного аналізу встановлено, що 98,78% витрат пов`язано із застосуванням життєво необхідних ЛЗ категорії V. Співвідношення витрат на ЛЗ категорій V/N у найбільш витратній групі А (82,69% від загальної суми витрат) склало 100:0, у середньовитратній групі В (12,68%) - 94:6, у найменш витратній групі С (4,63%) - 90:10, тобто основні витрати припадали на життєво необхідні ЛЗ. Найбільшу частку (569168,30 грн або 82,69%) становлять витрати на життєво необхідні ЛЗ з найбільш витратної групи А. Проте в призначеннях лікарів присутні і другорядні препарати, застосування яких призводить до нецільового використання коштів. Зменшення призначень другорядних ЛЗ та заміна високовартісних препаратів їх дешевими аналогами дозволяє знизити витрати на терапію ІІ

Результати дослідження, які присвячені раціоналізації витрат на терапію ІІ, наведені в шостому розділі дисертації «Фармакоекономічне обґрунтування пропозицій ЛЗ для раціоналізації витрат на профілактику і терапію хворих з порушеннями мозкового кровообігу».

Для обґрунтування доцільності економічно вигідного використання антигіпертензивних ЛЗ АРА II, АТЗ для профілактики та НПЗ для терапії ПМК був проведений аналіз мінімізації витрат і розрахунок показника втрачених можливостей (Q) при переході з препарату, який має максимальну вартість, на ЛЗ з мінімальною вартістю на курс лікування (табл. 3).

Результати проведених фармакоекономічних досліджень свідчать, що заміна генеричного ЛЗ з максимальною вартістю курсу лікування на ЛЗ з мінімальною вартістю за умови доведеної однакової клінічної ефективності дає змогу економити кошти платника (хворого або держави). Про можливість додаткового лікування більшої кількості хворих на ПМК за такі ж кошти свідчить показник втрачених можливостей. Такий підхід дає змогу ефективно використовувати фінансові ресурси на лікування ІІ та зменшити економічні збитки держави. Встановлено, що найбільш економічно вигідною за показником втрачених можливостей є заміна серед АРА II: препаратів «Лориста» (KRKA, Словенія) на «Лозартин» (ТОВ Здоров'є, Україна); серед антиагрегантів - «Тромболек-Кардіо» (АТ Лікхім, Україна) на «Ацекардин» (ПАТ Фітофарм, Україна); серед НПЗ - «Луцетам» (Egis, Угорщина) на «Пірацетам» (ВАТ Фармак, Україна).

Для обґрунтування економічної доцільності застосування препаратів АРА II, як найбільш ефективних АГЗ для профілактики інсульту, нами був проведений аналіз «витрати-ефективність» схеми АГТ на основі кандесартану в порівнянні зі стандартною схемою (без кандесартану) лікування хворих на АГ для профілактики інсульту за результатами клінічного дослідження SCOPE (V. Papademetriou et al., 2004.). Було встановлено, що АГТ на основі кандесартану в порівнянні зі стандартною терапією має клінічні переваги, проте є більш високовартісною, що обумовлює її можливий вибір при наявності фінансових можливостей платника. Аналіз чутливості показав стійкість результатів аналізу «витрати-ефективність» при зміні ціни на препарат з мінімальної на максимальну. Отже, з урахуванням особливостей фармацевтичного ринку України і соціально-економічної доступності АРА II їх застосування надає клінічні переваги, проте потребує додаткових фінансових витрат у порівнянні зі стандартною АГТ.

З метою оптимізації витрат на АТТ був проведений аналіз ефективності витрат на використання клопідогрелю у порівнянні з АСК у хворих на ССЗ для профілактики ІІ та смертності за результатами клінічного дослідження CAPRIE

Таблиця 3

Пропозиції ЛЗ для раціоналізації витрат на профілактику і терапію хворих з ПМК на основі результатів аналізу «мінімізація-витрат» і показника втрачених можливостей

Торгова назва, виробник ЛЗ із мінімальною вартістю	Форма випуску	Витрати на курс лікуван- ня, грн	Торгова назва, виробник ЛЗ із максимальною вартістю	Форма випуску	Витрати на курс лікуван- ня, грн	Різниця вартості лікування 100 хворих (тис. грн)	Q
Антагоністи рецепторів ангіотензину II (АРА ІІ)
Лозартин, ТОВ Здоров`є	таб. в/о 50 мг, № 30	262,80	Лориста, KRKA	таб. в/о 50 мг, № 90	620,80	35,77	136
Вазар, Actavis Group	таб. в/о 80 мг, № 90	357,70	Валзап, Sanofi	таб. в/о 80 мг, № 28	565,75	20,81	58
Кандесар, Ranbaxy	таб. 8 мг, № 10	693,50	Касарк, Корпорація Артеріум	таб. 8 мг, № 10	751,90	5,84	8
Антиагреганти
Атрогрель, ПАТ НВЦ БХФЗ	таб. в/о 75 мг, № 10	916,15	Клопідогрел-АПО, Apotex	таб. в/о 75 мг, № 14	4201,15	328,5	359
Вазотик, Genom	таб. в/о 250 мг, №14	908,85	Іпатон, Egis	таб. в/о 250 мг, № 20	2544,05	163,52	180
Ацекардин, ПАТ Фітофарм	таб. 100 мг, № 50	23,73	Тромболек-Кардіо, АТ Лікхім	таб. в/о 100 мг, № 20	189,80	16,61	700
Дипіридамол, ТОВ Здоров'є	таб. в/о 25 мг, № 50	284,70	Курантил, Berlin-Chemie	др. 25 мг, № 100	2084,15	179,95	632
Нейропротектори
Пірацетам, ВАТ Фармак	р-н 20 % амп. 20 мл, № 10	9,74	Луцетам, Egis	р-н 1 г амп. 5 мл, № 10	99,49	8,98	921
Діаліпон, ВАТ Фармак	р-н 3 % амп. 20 мл, № 5	456,49	Тіогамма турбо, Woerwag Pharma	р-н 1,2 % фл. 50 мл, № 10	729,40	27,29	60
Нейроксон, Корпорація Артеріум	р-н 1000 мг амп. 4 мл, № 10	688,67	Сомазіна, ТОВ Бі-Фарма	р-н 1000 мг амп. 4 мл, № 5	1127,69	43,9	64
Мексиприм, ВАТ Стада-Ніжфарм	р-н 50 мг/мл амп. 2 мл, № 10	278,73	Нейротропін, РУП Белмедпрепарати	р-н 5 % амп. 2 мл, № 10	309,40	3,07	11
Гліцин, ВАТ Мосхімфарм препарати	таб. 0,1 г, № 50	34,33	Гліцисед, Корпорація Артеріум	таб. 100 мг, № 50	38,09	0,38	11

Примітка. Q - показник втрачених можливостей; курс лікування АРА ІІ та антиагрегантами - 1 рік, нейропротекторами - 21 день.

(CAPRIE Steering Committee, 1996). За результатами аналізу «витрати-ефективність» на основі побудови моделі «дерева рішень» встановлено, що АСК для вторинної профілактики ІІ у порівнянні з клопідогрелем є менш клінічно ефективною, менш витратною та характеризується більшою ефективністю витрат.

За результатами клінічного дослідження (С. М. Віничук і співавт., 2008) була проведена оцінка ефективності витрат комплексної нейропротекторної терапії (традиційна терапія + цитиколін + актовегін (ТТ + Ц + А)) для хворих з гострим ІІ середнього та тяжкого ступеня у порівнянні з традиційною (ТТ): пентоксифілін, гепарин або АСК, манітол, що наводиться у клінічному дослідженні, і традиційною у поєднанні з цитиколіном (ТТ + Ц). Для розрахунку фармакоекономічного показника «витрати-ефективність» як критерій клінічної ефективності був використаний відсоток пацієнтів з повним одужанням через три місяці (табл. 4).

Таблиця 4

Результати аналізу «витрати-ефективність» нейропротекторної терапії хворих на ІІ та розрахунку загального економічного збитку, спричиненого ІІ, за рік

Показники	1 схема: ТТ + Ц (n = 27)	2 схема: ТТ+Ц+А (n = 18)	3 схема: ТТ (n = 43)
Клінічна ефективність (Ef), % пацієнтів з повним одужанням через 3 місяці	29,6*	38,9*	23,3
Прямі витрати (DC) на одного хворого, грн	8183,19	9562,61	4978,00
Співвідношення витрати-ефективність (СЕR), грн/ 1 хворого, що повністю одужав	27645,91	24582,55	21364,81
Складові загального економічного збитку у зв'язку з ІІ
Економічний збиток у зв'язку з	втратою працездатності, грн	669075	418181	1109994
	інвалідністю, грн	462445	256914	770742
	летальністю, грн	43340	21670	86680
Загальний економічний збиток (непрямі витрати), грн	1174860	696765	1967416
Сума непрямих витрат на одного хворого, грн	43513,33	38709,17	45753,86
Прямі витрати (DC) на одного хворого, грн	8183,19	9562,61	4978,00
Загальний економічний збиток у зв'язку з хворобою (Сзаг.) на одного хворого, грн	51696,50	48271,80	50731,90

Примітка. n - кількість хворих у групі; * - відмінності вірогідні щодо ТТ, р < 0,05.

Отримані результати свідчать, що ТТ є найменш витратною (з урахуванням прямих витрат) і найменш ефективною у порівнянні з ТТ + Ц і ТТ + Ц + А. Комплексна схема ТТ + Ц + А є найбільш ефективною, але з погляду вартості одиниці ефективності (СЕR) не є оптимальною.

Результати розрахунку загального економічного збитку (прямі та непрямі витрати) у зв'язку з гострим ІІ за кожною схемою лікування з горизонтом дослідження один рік свідчать, що комплексна схема нейропротекції ТТ + Ц + А (С_заг. = 48271,80 грн/1 хворого) є економічно вигіднішою у порівнянні з третьою ТТ (С_заг. = 50731,90) грн/1 хворого) та першою ТТ + Ц (С_заг. = 51696,50 грн/1 хворого) схемами.

Отже, з урахуванням прямих і непрямих витрат (загального економічного збитку у зв'язку з хворобою) за прогнозом на один рік застосування комплексної схеми нейропротекції має економічні переваги у порівнянні з традиційною терапією та схемою, що включає традиційну терапію і цитиколін.

ВИСНОВКИ

1. Уперше обґрунтовані науково-практичні напрямки та пропозиції ЛЗ для раціоналізації витрат на профілактику і терапію хворих на ПМК шляхом маркетингових досліджень вітчизняного фармацевтичного ринку, фармакоепідеміологічних досліджень обсягів споживання ЛЗ, КЕА фармакотерапії хворих на ІІ та фармакоекономічної оцінки схем антигіпертензивної, антитромботичної та нейропротекторної терапії.

2. Аналіз епідеміологічних даних показав, що в Україні найбільша поширеність ПМК та смертність, спричинена ними, порівняно з розвиненими країнами світу. Інсульт є головною причиною інвалідизації населення країни, лягає тяжким соціально-економічним тягарем на суспільство та покладає особливі обов'язки на членів сім'ї хворого, значно знижуючи їх працездатний потенціал. Лікування ПМК є тривалим і високовартісним.

3. Проведений аналіз літературних джерел щодо клінічної ефективності ЛЗ показав, що застосування АГЗ та АТЗ є найбільш ефективними напрямками первинної та вторинної профілактики і терапії ПМК. Для більшості НПЗ, незважаючи на наявність значної кількості публікацій, відсутні переконливі докази їх впливу на кінцеву точку терапії ІІ - зниження смертності пацієнтів.

4. За результатами маркетингового дослідження встановлено, що за період 2009-2013 рр. на фармацевтичному ринку АГЗ, АТЗ та НПЗ, які досліджувалися, були присутні усі МНН препаратів, спостерігалась стійка тенденція до збільшення кількості ТН у різних формах випуску як у цілому, так і у вітчизняному асортименті ЛЗ. Антигіпертензивні ЛЗ представлені на фармацевтичному ринку 83 МНН у вигляді 428 ТН. Антитромботичні ЛЗ налічують 31 МНН, кількість ТН - 96 переважно іноземного виробництва. Ринок НПЗ налічує 26 МНН, які представлені 104 ТН однаково вітчизняними та іноземними виробниками.

5. Здійснено оцінку показників соціально-економічної доступності АГЗ, АТЗ та НПЗ. Встановлено, що соціально-економічна доступність АГЗ залишається низькою: тільки 20% МНН серед в-адреноблокаторів та діуретиків, 22% МНН серед ІАПФ є доступними для середньостатистичного жителя України. Для 50% АГЗ встановлена тенденція до підвищення доступності. Встановлено низьку доступність АРА ІІ, що в динаміці років збільшується на тлі швидшого темпу росту цін, ніж заробітної плати, і в умовах підвищення рівня конкуренції. Найбільш доступними АТЗ є антагоністи вітаміну К та антиагреганти. Динаміка досліджуваних показників свідчить про тенденцію до збільшення доступності антиагрегантів протягом 2009-2013 рр. в умовах стабільної конкуренції. Серед НПЗ лише 5 МНН (19%) є доступними для середньостатистичного українського споживача. Доступність НПЗ за досліджуваний період мала тенденцію до підвищення в умовах значної конкуренції в цьому сегменті ринку.

6. Проаналізовано обсяги, динаміку та структуру споживання АГЗ, АТЗ та НПЗ. Обсяги споживання АГЗ та АТЗ протягом досліджуваного періоду збільшуються, НПЗ зменшуються. За обсягом споживання (в трьох показниках: DDDs/1000 жителів/день, кількості реалізованих упаковок і грошовому еквіваленті) лідерами серед АГЗ є ІАПФ, у групі АТЗ - антиагреганти. Серед НПЗ найбільші обсяги споживання за показником DDDs/1000/день та кількості реалізованих упаковок характерні для комбінації пірацетаму з цинаризином, лідером споживання за грошовим еквівалентом є актовегін.

7. Встановлено невідповідність обсягів споживання АГЗ, АТЗ і НПЗ рівню поширеності ССЗ і ЦВЗ, що є негативним фактором в ефективній профілактиці інсульту. Динаміка структури споживання АГЗ свідчить про відповідність АГТ сучасним національним і європейським рекомендаціям щодо лікування АГ та про прихильність лікарів керуватися клінічними рекомендаціями. Обсяг споживання АГЗ в Україні менший, ніж в країнах Європи, тому найбільш актуальною проблемою для України є підвищення комплаєнтності пацієнтів до лікування АГ як головного фактора ризику розвитку інсульту.

8. За результатами КЕА було встановлено, що для лікування хворих на ІІ було здійснено 3550 лікарських призначень (13 призначень на одного хворого) та використано 204 МНН ЛЗ. Найвищі показники частот призначень мали НПЗ - 33,27%. Встановлено, що фармакотерапія хворих на ІІ проводилася згідно з чинними на момент проведення дослідження нормативними документами, оскільки 89,2% ЛЗ за МНН є життєво необхідними. Значна частка витрат (98,78%) пов`язана із застосуванням ЛЗ категорії життєво необхідних, що свідчить про раціональне використання коштів. Зменшення призначень другорядних ЛЗ та заміна високовартісних препаратів на їх більш дешеві аналоги дозволяє знизити витрати на терапію ІІ.

9. За результатами проведеного фармакоекономічного аналізу обґрунтовані пропозиції ЛЗ для раціоналізації витрат на лікування хворих на ПМК за трьома складовими: антигіпертензивна, антитромботична та нейропротекторна терапії.

Було обґрунтовано, що:

– антигіпертензивна терапія на основі кандесартану в порівнянні зі стандартною має переваги клінічної ефективності, проте є більш витратною, що обумовлює її вибір при наявності фінансових можливостей платника. Аналіз чутливості показав стійкість результатів аналізу «витрати-ефективність» при зміні ціни на кандесартан з мінімальної на максимальну;

– використання АСК як антиагреганта для вторинної профілактики ІІ у хворих на ССЗ у порівнянні з клопідогрелем є більш економічно ефективним при меншій клінічній ефективності;

– застосування комплексної нейропротекторної терапії традиційна + цитиколін + актовегін у хворих з перенесеним гострим ІІ у порівнянні з терапією цитиколіном у комбінації з традиційною терапією має клінічні та економічні переваги, сприяє більш швидкому і повному регресу неврологічного дефіциту і зменшенню ранньої смертності хворих.

10. Доведено, що використання генеричних препаратів за умови однакової ефективності дає можливість значно економити кошти платника і лікувати більшу кількість хворих, про що свідчить показник втрачених можливостей. Використання АРА II «Лозартин» (таб. в/о 50 мг № 30, ТОВ Здоров'є), антиагреганта «Ацекардин» (таб. 100 мг № 50, ПАТ Фітофарм) та нейропротектора «Пірацетам» (р-н д/ін. 20 % амп. 20 мл, № 10, ВАТ Фармак) вітчизняних виробників є найменш витратним з економічного погляду. Найбільш економічно вигідною за показником втрачених можливостей для АРА II є заміна препарату «Лориста» (KRKA, Словенія) на «Лозартин» (ТОВ Здоров'є, Україна); для антиагрегантів - «Тромболек-Кардіо» (АТ Лікхім, Україна) на «Ацекардин» (ПАТ Фітофарм, Україна) і для НПЗ - «Луцетам» (Egis, Угорщина) на «Пірацетам» (ВАТ Фармак, Україна).

11. Отримані в дисертаційному дослідженні результати та науково-методичні розробки покладено в основу двох методичних рекомендацій, затверджених ПК «Фармація» МОЗ та АМН України, узгоджених в МОЗ України і впроваджених у діяльність ЗОЗ, а також у навчальний процес вищих фармацевтичних та медичних закладів освіти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних виданнях, затверджених ВАК України:

1. Адонкіна В. Ю. Фармакоепідеміологічне дослідження споживання антигіпертензивних препаратів, які впливають на ренін-ангіотензинову систему / В. Ю. Адонкіна, О. Я. Міщенко // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2011. - № 5 (19). - С. 58-63. (особистий внесок - розрахунок показників споживання ЛЗ, написання статті).

2. Яковлєва Л. В. Комплексна оцінка витрат на фармакотерапію гострих порушень мозкового кровообігу з позиції АВС-, VEN- та частотного аналізу / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко, В. Ю. Адонкіна // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2012. - Т. 9, № 2. - С. 112-115. (особистий внесок - проведення аналізу, написання статті).

3. Адонкіна В. Ю. Фармакоекономічна оцінка схем нейропротекторної терапії хворих з гострим ішемічним інсультом / В. Ю. Адонкіна, О. Я. Міщенко // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2012. - Т. 7, № 3. - С. 195-199. (особистий внесок - проведення аналізу, написання статті).

4. Міщенко О. Я. Фармакоепідеміологічне дослідження споживання бета-адреноблокаторів в Україні / О. Я. Міщенко, В. Ю. Адонкіна // Запорожский медицинский журнал. - 2012. - Т. 75, № 6. - С. 17-23. (особистий внесок - розрахунок показників споживання ЛЗ, написання статті).

5. Адонкіна В. Ю. Оцінка економічної доступності антитромботичної терапії ішемічного інсульту / В. Ю. Адонкіна, О. Я. Міщенко // Клінічна фармація. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 8-11. (особистий внесок - проведення розрахунків, аналіз та узагальнення результатів, написання статті).

6. Міщенко О. Я. Клопідогрель у порівнянні з аспірином для вторинної профілактики ішемічного інсульту і смертності у хворих з серцево-судинними захворюваннями: фармакоекономічний аспект / О. Я. Міщенко, В. Ю. Адонкіна, Ю. К. Терентьєва // Клінічна фармація. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 45-48. (особистий внесок - проведення фармакоекономічного аналізу, написання статті).

У закордонних виданнях:

7. Мищенко О. Я. Фармакоэпидемиологическое исследование потребления антигипертензивных препаратов в Украине / О. Я. Мищенко, В. Ю. Адонкина, И. В. Чинуш // Фармацевтический журнал (Узбекистан). - 2013. - № 1. - С. 4-9. (особистий внесок - розрахунок показників споживання ЛЗ, написання статті).

Інформаційні листи:

8. Яковлєва Л. В. Обґрунтування клініко-економічних переваг комплексної нейропротекторної терапії з використанням цитиколіну та актовегіну у порівнянні з базисною та терапією цитиколіном за результатами фармакоекономічного аналізу / Л. В. Яковлєва, О. Я. Міщенко, В. Ю. Адонкіна // Інформаційний лист. - К., 2012. - 4 с. (особистий внесок - проведення аналізу, написання).

9. Міщенко О. Я. Обґрунтування доцільності економічно вигідного використання антиагрегантних лікарських засобів для лікування хворих на ішемічний інсульт / О. Я. Міщенко, В. Ю. Адонкіна // Інформаційний лист. - К., 2013. - 4 с. (особистий внесок - проведення розрахунків, аналіз результатів, написання).

Методичні рекомендації:

10. Вивчення споживання лікарських засобів за анатомо-терапевтично-хімічною класифікацією та встановленими добовими дозами (АТС/DDD - методологія) : метод. рек. / А. М. Морозов, Л. В. Яковлєва, А. В. Степаненко та ін. - Х. : Стиль-Издат., 2013. - 34 с. (особистий внесок - участь у проведенні розрахунків та аналізі результатів, участь у написанні методичних рекомендацій).

11. Оцінка клінічної та економічної доцільності використання лікарських засобів у лікувально-профілактичному закладі (супровід формулярної системи) : метод. рек. / А. М. Морозов, Л. В. Яковлєва, Н. В. Бездітко та ін. - Х. : Стиль-Издат., 2013. - 35 с. (особистий внесок - участь у проведенні розрахунків та аналізі результатів, участь у написанні методичних рекомендацій).

Тези доповідей:

12. Адонкіна В. Ю. Динаміка споживання антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ на фармацевтичному ринку України / В. Ю. Адонкіна, О. Я. Міщенко // Актуальні питання створення нових лікарських засобів : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. студ. та мол. вчених, м. Харків, 21-22 квіт. 2010 р. - Х. : НФаУ, 2010. - С. 341.

13. Адонкина В. Ю. Изучение потребления диуретиков на фармацевтическом рынке Украины с использованием ATC/DDD-методологии / В. Ю. Адонкина // Вестник РГМУ. Периодический медицинский журнал. - 2010. - № 2 (спец. вып.) - С. 383-384.

14. Міщенко О. Я. Фармакоекономічні аспекти фармакотерапії хворих із порушеннями мозкового кровообігу / О. Я. Міщенко, В. Ю. Адонкіна // Людина та ліки - Україна : матеріали ІV Нац. конгресу, м. Київ, 23-25 берез. 2011 р. - К., 2011. - С. 89-90.

15. Адонкіна В. Ю. Аналіз асортименту антиагрегантів на фармацевтичному ринку України / В. Ю. Адонкіна // Фармакоекономіка в Україні: стан та перспективи розвитку : матеріали IV наук.-прак. конф., м. Харків, 27-28 жовт. 2011 р. : збірник тез доповідей. - Х. : НФаУ, 2011. - С. 112.

16. Pharmacoeconomic evaluation of neuroprotective therapy of patients with acute ischemic stroke in Ukraine / O. Mishchenko, L. Iakovlieva, V. Adonkina et al. //