Механізми формування та система психопрофілактики суїцидальної поведінки при депресії у хворих молодого віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна Академія медичних наук УКРАЇНИ

ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології»

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук

Механізми формування та система психопрофілактики суїцидальної поведінки при депресії у хворих молодого віку

14.01.16 - психіатрія

Зеленська Катерина Олексіївна

Харків - 2015

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківському національному медичному університеті МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кожина Ганна Михайлівна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Підкоритов Валерій Семенович, ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», відділ клінічної, соціальної та дитячої психіатрії, завідувач відділом

доктор медичних наук, професор Маркова Маріанна Владиславівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра сексології та медичної психології, професор кафедри

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми.

За даними ВООЗ, розповсюдженість депресивних розладів серед популяції дорівнює 6%, ризик розвитку цих станів протягом життя складає 20%, 1% депресій щорічно діагностуються первинно (ВООЗ, 2010) (М.К. Хобзей, П.В. Волошин, Н.О. Марута, 2012).

Відповідно до звітів Національного інституту психічного здоров'я США 25% жінок та 7-12% чоловіків хоча б раз у житті перенесли чітко окреслений депресивний епізод, у 70% з них спостерігалися рецидиви захворювання (A.Pandurangi, R.A. Kallivayalil, P. Behere, T.S. Sathyanarayana, C. Forchuk, 2014; G.Guilera, J. Abad 1, N. Pereda, P. Escudero, 2014).

В Україні реєструється зростання захворюваності та розповсюдженості депресивних розладів переважно непсихотичного регістру (на 54,4% та 69,8% відповідно за 10 років). Депресивні розлади спричиняють суттєві економічні збитки суспільству через зниження інтелектуальної, фізичної, професійної активності хворих, їх непрацездатності, соціальної дезадаптації, погіршення якості життя самих хворих та їх близьких (В.Д. Мішиєв, 2012;

Н.Г. Пшук, 2013; В.С. Підкоритов, 2014; Г.М. Кожина, 2014; Б.В.Михайлов, 2014; Moller H.J. et al, 2012).

За сучасними прогнозами, депресія до 2020 року буде посідати друге місце серед причин непрацездатності, залишаючи попереду лише серцево-судинні захворювання (Чабан О.С., 2013; Kasper S., 2014).

Одним з найбільш драматичних медико-соціальних наслідків депресивних розладів є суїцид. У сучасних дослідженнях встановлено, що саме депресивним розладам притаманний найбільш високий суїцидальний ризик серед усіх психічних та поведінкових розладів. Хворі на депресивні розлади в 30 разів частіше скоюють суїциди, ніж особи, які не страждають на депресії. Тому смертність серед хворих на депресивні розлади є дуже високою та незначно відрізняється від такої при серцево-судинних захворюваннях (Л.М. Юр`єва, 2013; М.В. Маркова, 2013; Б.В. Михайлов, 2013; Г.М. Кожина, В.І. Коростій 2014; Н.О. Марута, 2015; D.Wasserman, 2013, 2014).

У сучасних дослідженнях доведено, що кожний випадок самогубства є складним результатом взаємодії ситуаційних, особистісних та психопатологічних чинників (Г.Я. Пілягина, 2012; D.Wasserman et al, 2014).

При цьому визначено, що перелічені чинники суттєво відрізняються в залежності від статі: вибіркова чутливість психіки чоловіків та жінок щодо впливу зовнішніх та внутрішніх факторів є індивідуальною, залежить від виховання, життєвого досвіду, настанов, ціннісних орієнтацій.

Самогубство є нині однією із серйозних проблем охорони здоров'я в усьому світі. Відповідно до Зведеної доповіді Європейського Регіонального бюро ВООЗ «У відношенні яких стратегій профілактики суїциду є фактичні дані, що підтверджують їхню ефективність?» (липень 2012) за останні 45 років показники поширеності суїциду збільшилися на 60%, і сьогодні з причини суїциду щороку помирає майже один мільйон осіб. Це виражається загальним світовим показником 16 на 100 тисяч населення і ставить суїцид на десяте місце серед провідних причин смерті в усьому світі, а у віковій категорії від 15 до 44 років -- це одна з трьох провідних причин смерті. Масштаби проблеми істотно збільшуються при врахуванні показників кількості спроб самогубства, яких у 20 разів більше, ніж випадків завершеного суїциду (Г.М. Кожина, 2014; Н.О. Марута, 2015; В.С.Підкоритов, 2015; A. Pandurangi, R.A. Kallivayalil, 2014; K. van Heeringen, J.J. Mann, 2014).

Вищезазначене обумовлює необхідність проведення даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного медичного університету МОЗ України «Вивчення закономірностей формування та розробка методів профілактики суїцидальної поведінки серед населення України» (номер державної реєстрації 0113U002273).

Мета дослідження: на основі вивчення особливостей формування суїцидальної поведінки в осіб молодого віку з депресивними розладами розробити патогенетично обґрунтовані системи їх психопрофілактики.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Визначити ступінь вираженості суїцидального ризику при депресивних розладах в осіб молодого віку.

2. Проаналізувати клініко-психопатологічну структуру депресій при суїцидальній поведінці у молодих осіб та її зв'язок з вираженістю суїцидального ризику.

3. Проаналізувати патопсихологічні закономірності формування суїцидальної поведінки у хворих на депресії молодого віку.

4. Виділити біомаркери формування суїцидальної поведінки у хворих на депресії молодого віку.

5. Розробити модель формування суїцидальної поведінки у хворих на депресії молодого віку.

6. Розробити та оцінити ефективність системи профілактики суїцидальної поведінки у хворих на депресії молодого віку.

Об'єкт дослідження - суїцидальна поведінка у хворих на депресивні розлади молодого віку.

Предмет дослідження - клініко-психопатологічні, патопсихологічні, клініко-біохімічні особливості формування суїцидальної поведінки у хворих на депресивні розлади молодого віку, система психопрофілактики суїцидів у даної категорії хворих.

Методи дослідження: клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, психодіагностичний, біохімічний, статистичний.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на основі системного підходу до оцінки результату комплексних клініко-психопатологічних, біохімічних та психодіагностичних досліджень суїцидальної поведінки встановлено причинно-наслідковий взаємозв'язок біологічних, соціально-психологічних та клініко-психопатологічних факторів, що визначають формування суїцидальної поведінки при депресивних розладах у осіб молодого віку.

Виділено тривожний, астенічний, астено-апатичний і меланхолійний варіанти психопатологічної симптоматики в клінічній картині депресивних розладів при суїцидальній поведінці у осіб молодого віку.

Систематизовано патогенетично значущі психотравмуючі фактори, що призводять до розвитку суїцидальної поведінки у осіб молодого віку.

Показано роль дисбалансу в системі біогенних амінів у розвитку суїцидальної поведінки, описано метаболічні порушення, що створюють нейрогормональний фон для розвитку суїцидальних намірів і дій. Проведено дослідження генетичної асоціації при суїцидальній поведінці у хворих на депресивні розлади молодого віку.

Визначені предиктори формування суїцидальної поведінки у хворих молодого віку на депресивні розлади.

Практичне значення одержаних результатів полягає в створенні диференційованої програми психопрофілактики суїцидальної поведінки при депресивних розладах у осіб молодого віку, і показано її ефективність.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи КЗОЗ Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3, КЗОЗ Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 1, КЗОЗ Харківського міського психоневрологічного диспансеру № 3, КЗОЗ Харківського міського психоневрологічного диспансеру № 16, КЗОЗ Харківського обласного психоневрологічного диспансеру, КЗОЗ Одеського обласного медичного центру психічного здоров'я, медичного центру “Інтерклінік».

Отримані наукові результати використовуються в навчальному процесі кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертанткою власноруч заплановано і здійснено дослідження, результати яких приведено в рукописі. Усі ідеї та розробки, використані в даному дослідженні, належать особисто автору. Самостійно проведено інформаційно-патентний пошук і планування роботи. Виконано аналітичний огляд джерел науково-медичної інформації відповідно до обраної теми. Автором здійснено клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне, психодіагностичне дослідження. Здійснено ґрунтовний системний, теоретичний, науковий аналіз та інтерпретацію отриманих результатів, на основі чого сформульовані висновки дослідження. Особисто впроваджено в практику розроблені заходи щодо психопрофілактики суїцидальної поведінки у хворих на депресивні розлади.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднено та обговорено на наступних наукових форумах: IV науково-практичній міжрегіональній конференції «Інтегративні підходи у діагностиці та лікуванні психічних та психосоматичних розладів» (Вінниця, 28.02.2012); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання клінічної, соціальної та судової психіатрії в Україні» (Донецьк, 19-20.04.2012); 5th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young doctors (Харків, 25-26.04.2012); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Междисциплинарные аспекты диагностики и лечения в психиатрии, психотерапии и медицинской психологии» (Ялта. 26-27.04.2012); міжвузівській конференції молодих вчених «Актуальні питання нейронаук» (Харків, 18.05.2015); IV національному Конгресі неврологів, психіатрів та наркологів України «Доказова медицина в неврології, психіатрії та наркології. Сьогодення й майбутнє» (Харків, 3-5.10.2012); науково-практичній конференції з міжнародною участю, присвяченій 150-річчю курорту «Березівські мінеральні води» та 50-річчю кафедри психотерапії ХМАПО «Сучасні методи діагностики, лікування і реабілітації психічних і соматичних розладів психогенного походження (XV Платонівські читання)» (Харків, Березівські Мінеральні води, 10-12.10.2012); міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 15.01.2013); V науково-практичній міжрегіональній конференції «Інтегративні підходи в діагностиці і лікуванні психічних та психосоматичних розладів» (Вінниця, 14.03.2013); 21st European Congress of Psychiatry EPA 2013 (Nice 6-9.04.2013); Конференції молодих вчених ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», присвяченій VII Всеукраїнському фестивалю науки та Дню науки «Доказова медицина в неврології, психіатрії та наркології» (Харків, 23.04.2013); 6th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young doctors (Харків 16-17.05.2013); науково-практичній конференції «Сучасні проблеми коморбідних розладів в психіатрії» (Харків, 23-24.05.2013); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Интеграция психиатрии, психотерапии и психологии в современную медицину» (06-07.06.2013); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Когнітивні порушення в психіатрії» (Алушта, 16-17.09.2013); міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків 13-15.01.2014); 22nd European Congress of Psychiatry EPA 2014 (Munich 1-4.03.2014); 7th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young scientists (Харків 15-16.05.2014); XVI world congress of Psychiatry “Focusing on access, quality and humane care” (Madrid 14-18.09.2014); Міжвузівська конференція молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків 19-21.01.2015); 8th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young scientists (Харків 14-15.05.2015).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 36 друкованих праць, з них 8 статей у наукових фахових наукових виданнях, визначених МОН України, серед яких 2 - у виданні, що входить до наукометричних баз даних РИНЦ, SCIENCEINDEX, Ulrich's Periodicals Directory і Google Scholar, а 1 стаття - у зарубіжному наукометричному фаховому виданні_, монографія, інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я, 2 авторських свідоцтва на твір та 24 тези доповідей у матеріалах наукових конференцій державного та міжнародного рівнів.

Обсяг та структура дисертації Дисертацію викладено на 145 сторінках машинопису (з них 128 сторінок - основний текст). Дисертація складається з вступу, аналітичного огляду літератури, 3-х розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Матеріали дисертації ілюстровано 15 таблицями й 13 рисунками.

Основний зміст

Характеристика обстежених. На базі Харківської обласної клінічної психіатрічної лікарні з дотриманням принципів біоетики і деонтології протягом 2012 - 2014 рр. було проведено комплексне обстеження 147 хворих на депресивні розлади молодого віку. Основну групу склали 96 хворих з ознаками суїцидальної поведінки, контрольну - 57 хворих без ознак суїцидальної поведінки, групу порівняння (ГП) склали 30 осіб без психічних порушень та ознак суїцидальної поведінки.

І основну (ОГ І) та І контрольну (КГ І) групу склали 43,23% обстежених пацієнтів основної та 40,35% контрольної груп, у яких було діагностовано помірний (F32.1) та важкий (F32.2) депресивний епізод. До ІІ основної (ОГ ІІ) та контрольної (КГ ІІ) груп увійшли хворі з розладами адаптації (F43.21, F43.22) -56,76% хворих основної та 59,65% контрольної груп.

Серед обстежених основної групи 45,84% складали жінки та 54,16 % - чоловіки, серед пацієнтів контрольної групи ці показники дорівнювали 57,9% та 42,1% відповідно, у групу порівняння увійшли 56,4% жінок та 43,6 % чоловіків.

Вік усіх обстежених знаходився в межах від 18 до 35 років.

Методи дослідження. У роботі було використано наступні методи обстеження: клініко-психопатологічний, який базувався на загальноприйнятих підходах до психіатричного обстеження шляхом інтерв'ювання та спостереження. Опитування здійснювалось із застосуванням критеріїв МКХ-10.

Клініко-анамнестичне дослідження включало структуроване інтерв'ю із вивченням спадковості, впливу контекстуальних факторів на розвиток психічного захворювання.

Психодіагностичний метод включав використання госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS) (Zigmond A.S., Snaith R.P., 1983); клінічних шкал тривоги і депресії Гамільтона (M.Hamilton, 1967), адаптованих до МКХ-10 (Г.П.Пантелеєва, 1988) (HDRS); шкали Монтгомері-Айсберга (Montgomery SA, Asberg M., 1979), адаптованої до МКХ -10 (Guelfi GD, 1993) (MADRS); методик «Спосіб визначення суїцидального ризику» (Гавенко В.Л., Сінайко В.М., Соколова І. М., 2001) та «Спосіб оцінки самосвідомості смерті» (Гавенко В.Л., Сінайко В.М., Соколова І.М., 2001); «Тест самооцінки вираженості аутоагресивних предикторів» (Пилягіна Г.Я., 2004); дослідження якості життя за допомогою однойменного опитувальника, розробленого H. Mezzich, Cohen, Ruiperez, Liu & Yoon, 1999 у модифікації Н.О. Марути, 2004; шкали визначення рівня ангедонії SHAPS (Snaith - Hamilton Pleasure Scale, 1995).

Методом імуноферментного аналізу (ELISA) визначали концентрацію серотоніну в плазмі крові за допомогою набору фірми IBL (Німеччина) RE59121, концентрацію мелатоніну в плазмі крові за допомогою набору фірми IBL (Німеччина) RE54021, концентрацію адреналіну в плазмі крові за допомогою набору IBL (Німеччина) RE59251, концентрацію норадреналіну в плазмі крові за допомогою набору IBL (Німеччина) RE59261, концентрацію кортизолу в плазмі крові за допомогою набору СтероидИФА-кортизол (Росія) В-13.2012-10.

Рівні ACP 1 (еритроцитарної кислої фосфатази) в крові визначали у реакції непрямої флюоресценції з використанням антигенів Anti-ACP1 фірми «Sigma Aldrich» та стандартних реактивів для проведення даної реакції.

Методи математичної статистики - результати представлені у вигляді середнього значення ± похибка репрезентативності при рівні вірогідності.

Методи математичної статистики - отримані результати представлені у вигляді середнього значення ± похибка середньої арифметичної, нормальність розподілу даних розраховувалась за методом Шапіро-Вілка, з методів порівняльної статистики використано t-критерій Стьюдента та регресійний аналіз.

Результати дослідження. Вивчення суїцидальної поведінки у пацієнтів молодого віку з депресивними розладами показало, що 35,2% обстежених ОГ І та 30,6% ОГ ІІ здійснили суїцидальні спроби, у 41,1 % обстежених ОГ І та 48,3% ОГ ІІ реєструвалися суїцидальні рішення та наміри, у 23,7 % та 21,1% відповідно - пасивні та активні суїцидальні думки, фантазування та переживання (рис.1).

Рисунок 1. Види суїцидальної поведінки в обстежених хворих (%)

При дослідженні варіантів суїцидальної поведінки визначено, що у пацієнтів ОГ І виявлено домінування істинного (52,4% обстежених) варіанту, афективний та демонстративно-шантажний спостерігалися у 40,1% та 7,5% випадків відповідно; у пацієнтів ОГ ІІ домінуючим був афективний варіант (44,2%), істинний та демонстративно-шантажний спостерігалися у 33,4 % та 22,4 % випадків відповідно.

При цьому, як показали результати дослідження, тригером виникнення суїцидальної поведінки у більшості обстежених ОГ ІІ було вживання психоактивних речовин, 57% суїцидальних спроб було скоєно в стані алкогольного сп'яніння.

Вивчення способів скоєння суїцидальних спроб у хворих на депресивні розлади молодого віку виявило їх гендерну специфіку, а саме: при скоєнні суїцидальної спроби чоловіки використовували більш травматичні засоби, а жінки - більш щадні, що створюють можливості збереження життя.

У клінічній картині депресивних розладів у обстежених хворих найбільш часто спостерігаються пригніченість настрою та афект туги, астенічні симптоми, а також різні тривожні прояви. На основі даних клініко-психопатологічного дослідження були виділені такі варіанти депресивних розладів: тривожний (48,8% хворих основної та 29,3% контрольної груп), астенічний (39,5% і 37,2% відповідно), астено-апатичний (6,6% хворих основної і 18,1% контрольної груп) і меланхолійний (5,1% і 15,4% відповідно) (p<0,05) (рис. 2).

Рисунок 2. Варіанти депресивних розладів у обстежених хворих (%)

При тривожному варіанті депресії відзначається знижене тло настрою, дратівливість, гіперестезія, почуття туги, тривоги, внутрішнього напруження, занепокоєння з неможливістю розслабитися, моторне занепокоєння.

Астенічний варіант містив у собі, поряд пригніченістю настрою, афектом туги і тривоги, різноманітні страхи і побоювання, астенічні прояви і вегетативні пароксизми.

Астено-апатичний характеризувався підвищеною стомлюваністю, млявістю, виснаженням, бездіяльністю, байдужістю, загальмованістю рухів, мови, міміки підвищеної чутливості до раніше нейтральних подразників, апатії.

Меланхолійний варіант - зниженим тлом настрою, афектом туги, частими лакримальними реакціями, думками про власну малоцінність, ідеями самозвинувачення і самознищення, психомоторною загальмованістю, іпохондричними проявами, соматовегетативними розладами.

Особливістю депресивних розладів у осіб молодого віку з'явилася їх масивна соматизація, що характеризується поліморфними вегето-вісцеральними розладами - 68,7% обстежених.

Як показали результати дослідження, маркерами суїцидального ризику є характерні для хворих ОГ високий рівень суїцидального ризику, низький рівень самоусвідомлення смерті, високий рівень ангедонії, клінічні прояви тривоги і депресії за госпітальною шкалою, важка тривога і депресія за шкалою Гамільтона, великий депресивний епізод за шкалою Монтгомері - Айсберга. Для хворих КГ були притаманні середній рівень суїцидального ризику, нормальний рівень самоусвідомлення смерті, високий рівень ангедонії, важка тривога і депресія за шкалою Гамільтона, клінічні прояви тривоги і субклінічні депресії за госпітальною шкалою, великий депресивний епізод за шкалою Монтгомері - Айсберга.

Аналіз отриманих даних дозволив визначити основні психотравмуючі ситуації, що призводили до розвитку суїцидальної поведінки при депресивних розладах у осіб молодого віку: самотність, втрата близької людини, розлучення (39,2% жінок і 34,3% чоловіків), серйозні фінансові утруднення, несподіваний майновий крах, втрата роботи (49,2% жінок і 64,3% чоловіків), вимушена різка зміна життєвого стереотипу (16,9% та 11,2 % відповідно), конфлікти сімейних (58,3% та 64,2%) та службових (5,9% та 5,6%) відносин, жорстоке ставлення до суїцидентів (52,8% і 46,1% відповідно), ситуації тривалої психічної напруги (12,3% жінок і 7,9% чоловіків), поганий стан соматичного здоров'я, наявність інвалідизуючого захворювання (11,3% жінок і 6,3% чоловіків).

У 21,4% обстежених хворих відзначалося поєднання декількох психотравмуючих ситуацій.

Як показали результати клініко-анамнестичного дослідження, у 41,2% обстежених ОГ І та 35,8% ОГ ІІ відмічалося суїіцидальна поведінка в минулому, у 22,1% та 16,4% відповідно родичі здійснювали суїцид, 25,9% родичів хворих ОГ І та 7,8% ОГ ІІ страждали на депресивні розлади.

Згідно з отриманими даними, індикаторами суїцидальної поведінки у обстежених хворих є низька комунікативність, замкнутість, тривожна мстивість, схильність до драматизації і негативної оцінки подій і фактів, неврівноваженість, підвищена чутливість, вразливість, відчуття ізоляції, відсутності соціальної підтримки.

Як показав аналіз результатів «Теста самооцінки вираженості аутоагресивних предикторів» (Пилягіна Г.Я., 2004), для обстежених ОГ характерні високі рівні за шкалами аутоагресії та агресії, внутрішньої напруги, імпульсивності, звуження когнітивних функцій, при яких знижується критика до здійснюваних аутоагресивних вчинків, проблем міжособистісних комунікацій, афективних та вегетативних порушень. Для обстежених КГ були характерні піки за шкалами афективних та вегетативних порушень.

Вивчення патопсихологічних закономірностей формування суїцидальної поведінки при депресивних розладах показало, що основними чинниками суїцидогенезу є фрустрація певних життєвих потреб, яка в поєднанні з високим рівнем імпульсивності обумовлює активність специфічних форм психологічного захисту, що є передумовою реалізації аутоагресії.

Результати біохімічних досліджень показали, що в пацієнтів із суїцидальною поведінкою спостерігається підвищення концентрації серотоніну у крові, зменшення рівня мелатоніну в плазмі крові, підвищення рівня кортізолу в плазмі крові і зменшення рівня адреналіну і підвищення рівня норадреналіну в плазмі крові та підвищення рівня АСР1 (еритроцитарної кислої фосфотази) в плазмі крові (табл. 1).

Результати біохімічних досліджень показали, що у пацієнтів із суїцидальною поведінкою спостерігалося підвищення концентрації серотоніну та зменшення рівня мелатоніну в крові. Такі ж зміни відбувалися з рівнями норадреналіну та адреналіну відповідно. Також було виявлено підвищення концентрації кортізолу та ACP 1 (еритроцитарноъ кимлоъ фосфатази) в плазмі крові (табл.1).

Подальший статистичний аналіз отриманих результатів із застосуванням методів регресії та кореляції виявив залежності між метаболічними та клініко-психопатологічними параметрами. Показано пряму лінійну регресійну залежність між рівнем мелатоніну, серотоніну та рівнем серотоніну та ерітроцітарної кіслої фосфатази в крові обстежених пацієнтів з суїцидальною поведінкою.

Таблиця 1

Вміст деяких нейрогормонів та АСР1 у хворих з депресивними розладами

	ОГ	КГ	ГП
Серотонін, плазма, нг/л	224,4±16	241±21,6	137±8
Мелатонін, плазма, нг/л	13,9±1,2	14,6±1,4	14,6±1,6
Адреналін, плазма, нг/л	31,3±8,7	30,9±7,6	38,1±8,8
Норадреналін, плазма, нг/л	373,1±120,3	403±149,2	205,9±79,8
Кортизол, плазма, нмоль/л	497±196,1	477±179,4	364,7±70,7
ACP 1, кров, нг/л	44,8±7	25,4±4,2	15,9±3,5

Отримані дані вказують, що на тлі практично однакових по відношенню до контрольної групи значень мелатоніну рівень серотоніну в групах спостереження відрізнявся на 63% в основній групі і на 75% в групі порівняння. Такі результати свідчать про відсутність відповіді мелатонін-продукуючої системи як антистресового фактора в цих групах. При цьому високі цифри серотоніну можуть свідчити на користь компенсаторної реакції внаслідок можливо тривало низьких його рівнів до надходження хворих у стаціонар. Враховуючи біохімічну ієрархію і послідовність перетворення даних агентів, можна припустити порушення даного процесу внаслідок накопичення серотоніну при незмінних рівнях мелатоніну.

Розглядаючи результати проведених біохімічних досліджень в цілому, можна обгрунтовано припустити, що нейротрансміттерні та нейрогормональні системи, до яких належать біогенні аміни, метаболічні порушення та дисбаланс у цих системах, мають відношення до суїцидальної поведінки та суїцидальних дій. Зниження вмісту і, як наслідок, функції мелатоніну, порушення його співвідношення із серотоніном, кортизолом та катехоламінами створює нейрогормональний фон для виснаження цієї ланки адаптації в результаті стресорної ситуації. Тому пацієнти із суїцидальними спробами були нездатні вийти з конфліктної ситуації шляхом активного варіанта її вирішення, не маючи метаболічного ресурсу для її подолання.

У ході роботи нами зроблено припущення про можливий дисбаланс у системі ген/продукт АСР 1 як патогенетичного механізму і предиктора суїцидальної поведінки хворих з депресивними розладами. Отримані результати щодо підвищення рівнів АСР 1 можуть свідчити про підвищену експресію відповідного гена, що, у свою чергу, розглядається як фактор регулювання суїцидальної поведінки. На користь цього говорить те, що істотне підвищення ACP1 достовірно часто зазначалося у пацієнтів з депресивним епізодом (ОГ І), у той час коли відносно низькі рівні були характерні для обстежених з розладами адаптації (ОГ ІІ).

Проведений кореляційний аналіз отриманих даних виявив тісні взаємозв'язки у хворих основної групи між здійсненням суїцидальних спроб та високим рівнем суїцидального ризику за відповідною шкалою (r=0,60), високим рівнем ангедонії (r=0,66), важкою тривогою і депресією за шкалою HDRS (r=0,60), клінічними проявами тривоги і депресії за шкалою HADS (r=0,61), великим депресивним епізодом за шкалою MADRS (r=0,60), суїцидальною поведінкою в минулому (r=0,61), високим рівнем внутрішньої напруги (r=0,62) та імпульсивності (r=0,65), звуженням когнітивних функцій (r=0,63), підвищенням концентрації серотоніну у крові (r=0,60), зменшенням рівня мелатоніну (r=0,56), підвищенням рівня кортизолу (r=0,57), підвищенням рівня норадреналіну в плазмі крові (r=0,55), підвищенням рівня АСР1 в плазмі крові(r=0,63), (p<0,05).

Отримані в ході роботи дані дозволили нам розробити модель формування суїцидальної поведінки в осіб молодого віку з депресивними розладами (рис. 3).

Як показали результати нашого дослідження, прогностично значущими у формуванні суїцидальної поведінки є тривожний та астенічний варіанти депресивних розладів, високі показники за клінічними шкалами тривоги і депресії, високий рівень суїцидального ризику в поєднанні з низьким рівнем самосвідомості смерті, обтяжений суїцидологічний анамнез.

Базисом для формування суїцидальної загрози є високий рівень ангедонії, внутрішньої напруги з неможливістю розслабитися, імпульсивність, проблеми міжособистісних комунікацій, відсутність метаболічного ресурсу для подолання психотравмуючої ситуації.

Рисунок 3. Модель формування суїцидальної поведінки у осіб молодого віку з депресивними розладами

Тригерами суїцидальної поведінки є фрустрації значущих базових потреб, охоплення переживаннями гострого горя зі звуженням когнітивних функцій і домінуванням змісту психічної травми у свідомості, оцінкою ситуації, що склалася як безвихідна, втрата цільових установок особистості, вживання алкоголю, можливий дисбаланс у системі АСР 1 - ген/продукт.

Базуючись на розробленій моделі формування суїцидальної поведінки у осіб молодого віку з депресивними розладами, нами виділено предиктори суїцидального ризику у хворих на депресивні розлади (табл. 2).

На підставі отриманих у ході роботи даних було розроблено та апробовано програму диференційованої профілактики суїцидальної поведінки у хворих на депресивні розлади молодого віку. В основу програми покладено принципи комплексності, системності, етапності та диференційованого підходу до психопрофілактичних заходів.

суїцидальна поведінка депресивний розлад

Таблиця 2

Предиктори суїцидального ризику у хворих на депресивні розлади

	Високий ризик суїциду (суїцидальний вчинок, суїцидальні рішення, плани)	Середнього ступеня ризик суїциду (суїцидальні думки, плани без чіткого строку реалізації)	Незначний ризик суїциду (суїцидальні думки)
Високі показники HADS	+	+	+
Високі показники HDRS	+	+	+
Високі показники MADRS	+	+	+
Високий рівень суїцидального ризику	+	+
Низький рівень самоусвідомлення смерті	+
Суїцидальні вчинки в анамнезі	+	+	+
Суїциди у родині	+	+
Високий рівень ангедонії	+	+	+
Внутрішня напруга	+	+	+
Імпульсивність	+
Проблеми міжособистісних комунікацій	+	+
Відсутність соціальної підтримки	+	+	+
Фрустрації значущих базових потреб	+	+
Звуження когнітивних функцій навколо психічної травми	+	+
Втрата цільових установок особистості	+	+
Вживання алкоголю	+	+
Підвищення рівня серотоніну у плазмі крові	+
Зниження рівня мелатоніну у плазмі крові	+	+	+
Підвищення рівня кортізолу у плазмі крові	+	+	+
Зниження рівня адреналіну у плазмі крові	+
Підвищення рівня норадреналіну у плазмі крові	+	+	+
Підвищення рівня АСР1 у крові	+

Комплексність - вплив на різні ланки патогенезу депресивного розладу, з використанням психофармакологічних, психотерапевтичних і психоосвітніх заходів, участь у лікувально-діагностичному процесі мультидисциплінарної команди фахівців, яка включає психіатра, психотерапевта, медичного психолога, медичну сестру, соціального робітника.

Системність - своєчасне проведення діагностичних та лікувально-профілактичних заходів; взаємодія між закладами психіатричної та соціальної допомоги.

Етапність - проведення комплексних діагностичних і лікувальних заходів з оцінкою наявності маркерів суїцидального ризику, урахування клінічної динаміки депресивних розладів, пом'якшення або усунення тригерних факторів, які ведуть до зриву адаптації.

Диференційований підхід - відбір лікувальних та профілактичних засобів з урахуванням особливостей формування та клінічних проявів депресивних розладів, наявності предикторів суїцидальної поведінки, особистісних, професійних та соціальних можливостей пацієнта.

Розроблена програма диференційованої профілактики суїцидальної поведінки при депресивних розладах включала фармакотерапію, психотерапію та психоосвіту.

Фармакотерапія будувалась відповідно до результатів біохімічних досліджень, що вказують на специфічність співвідношення гормонів і медіаторів, тому доцільним є диференційоване застосування антидепресантів - селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну, мелатоніну, серотоніну та норадреналіну.

Психотерапевтичні програми передбачали поетапне введення психотерапевтичних методик у залежності від індивідуальних особливостей хворих і змістовної частини психотерапії. При цьому задачі змістовної частини психотерапії включали принцип взаємного потенціювання, незалежно від застосування методів психотерапії.

Психотерапевтичний комплекс у пацієнтів з депресивним епізодом включав використання особистісно-орієнтованої психотерапії (Карвасарський Б.Д.,

Інсуріна Г.Л., Ташликов В.А., 1994), індивідуальної та групової когнітивно-поведінкової терапії (Бек A.T., 2006), сімейної терапії (Ейдміллер Е.Г., 2003) та аутогенного тренування (Лебединський М.С., Бортнік Т.Л., 1969).

Основними формами психотерапевтичного впливу при розладах адаптації були раціональна психотерапія (класичний варіант Дюбуа П., 1912), групова когнітивно-поведінкова аналітична психотерапія (Д. Мак-Каллоу, 2002), сімейна терапія (Ейдміллер Е.Г., 2003), аутогенне тренування - психотонічний варіант Шогама А.М., Мировського К.І. (1963).

Психоосвітня робота (Марута Н.О., Кожина Г.М., Коростій В.І., 2010, 2011) включала в себе використання інформаційних модулів, тренінгів позитивного самосприйняття, поліпшення комплаєнсу, формування комунікативних вмінь і навичок, вирішення проблем міжособистісної взаємодії та проблемно-орієнтованих дискусій.

Ефективність розробленої диференційованої програми суїцидальної поведінки у пацієнтів з депресивними розладами здійснювалася у співставленні з традиційними заходами на підставі оцінки динаміки клініко-психопатологічних особливостей та предикторів суїцидальної поведінки.

В апробації розробленої системи взяли участь хворі ОГ, з яких 50 отримували профілактичні заходи відповідно до розробленої програми (основна група), 46 - відповідно до традиційних принципів (контрольна група).

Відповідно до результатів дворічного катамнестичного дослідження у 83,8% обстежених основної групи повторних суїцидальних спроб не відзначалося, у порівнянні з контрольною групою - 34,6 %, показник якості життя в основній групі за усіма шкалами підвищився на 40,2%; у контрольній - на 27,7% що свідчить про виражену перевагу ефективності розробленої системи диференційованої профілактики суїцидальної поведінки при депресивних розладах.

Висновки

1. У дисертаційному дослідженні з позиції системного підходу здійснено теоретичне узагальнення і наведено нове вирішення актуальної наукової задачі вивчення особливостей формування суїцидальної поведінки в осіб молодого віку з депресивними розладами, розробки патогенетично обґрунтованої системи їі профілактики.

2. Депресивні розлади в осіб молодого віку характеризуються високим рівнем суїцидального ризику - 35,2% хворих з депресивним епізодом та 30,6% хворих з розладами адаптації здійснили суїцидальні спроби, у 41,1% та 48,3% відповідно відмічалися суїцидальні рішення та наміри, у 23,7% та 21,1% - пасивні та активні суїцидальні думки, фантазування та переживання.

3. Для хворих на депресивні розлади молодого віку із суїцидальною поведінкою характерні тривожний (48,8% хворих), астенічний (39,5%), астено-апатичний (6,6%) і меланхолійний (5,1%) варіанти депресивних розладів. Хворим з тривожним та неврастенічним варіантами депресії притаманний високий рівень суїцидального ризику.

4. Маркерами суїцидального ризику для хворих на депресивні розлади молодого віку є високий рівень суїцидального ризику, низький рівень самоусвідомлення смерті, високий рівень ангедонії, клінічні прояви тривоги і депресії за госпітальною шкалою, важка тривога і депресія за шкалою Гамільтона, великий депресивний епізод за шкалою Монтгомері - Айсберга.

5. У хворих на депресивні розлади молодого віку із суїцидальною поведінкою спостерігається підвищення концентрації серотоніну, зменшення рівня мелатоніну, підвищення рівня кортизолу, зменшення рівня адреналіну, підвищення рівня норадреналіну та підвищення рівня АСР1 (еритроцитарної кислої фосфотази) в плазмі крові. Зниження вмісту мелатоніну, порушення його співвідношення з серотоніном, кортизоном, АСР1 та катехоламінами створює нейрогормональний фон для виснаження адаптаційного ресурсу в ситуації стресу.

6. Модель формування суїцидальної поведінки в осіб молодого віку з депресивними розладами представлена комплексом патогенних чинників. Прогностично значущими у формуванні суїцидальної поведінки є тривожний та астенічний варіанти депресивних розладів, високі показники за клінічними шкалами тривоги і депресії, високий рівень суїцидального ризику в поєднанні з низьким рівнем самосвідомості смерті, обтяжений суїцидологічний анамнез.

Базисом для формування суїцидальної загрози є високий рівень ангедонії, внутрішньої напруги, імпульсивність, проблеми міжособистісних комунікацій, відсутність метаболічного ресурсу для подолання психотравмуючої ситуації.

Тригерами суїцидальної поведінки є фрустрації базових потреб, звуження когнітивних функцій і домінуванням змісту психічної травми у свідомості, втрата цільових установок особистості, вживання алкоголю, можливий дисбаланс в системі АСР 1 - ген/продукт.

7. Програма диференційованої профілактики суїцидальної поведінки при депресивних розладах у осіб молодого віку повинна включати фармакотерапію (використання селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну, мелатоніну, серотоніну та норадреналіну), психотерапію та психоосвіту. Психотерапевтичний комплекс при депресивному епізоді повинен включати особистісно-орієнтовану психотерапію, когнітивно-поведінкову терапію, сімейну терапію та аутогенне тренування; при розладах адаптації - раціональну психотерапію, когнітивно-поведінкову аналітичну психотерапію, сімейну терапію, аутогенне тренування. Психоосвітню роботу необхідно проводити з використанням інформаційних модулів, тренінгів позитивного самосприйняття, поліпшення комплаєнсу, формування комунікативних вмінь і навичок, вирішення проблем міжособистісної взаємодії та проблемно-орієнтованих дискусій.

Дослідження ефективності впровадженої системи профілактики довело її дієвість в аспекті зниження суїцидального ризику у хворих на депресивні розлади. Катамнестичні дослідження, проведені протягом 2-х років, підтверджували стійкість досягнутого ефекту.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

1. Кожина А.М. Современные подходы к психотерапии непсихотических депрессивных расстройств, сопровождающихся суицидальным поведеним / А.М. Кожина, Е.А. Зеленская // Медична психологія. - 2012. - Том 7, №3 (27). - С.68-71. (Особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження).

2. Зеленская Е.А. Медико-психологический анализ суицидального поведения / Е.А. Зеленская // Медична психологія. - 2012. - Том 7, №4 (28). - С. 51-55.

3. Korostiy V. System of psychotherapy and medical and social rehabilitation of patients with depression involving suicidal behavior / V. Korostiy, G. Kozhyna, K. Zelenska // European Psychiatry. The journal of the European Psychiatry Association. - France, 2013. - article: 1994. (Автором особисто поставлено мету і завдання дослідження, розроблено теоретичний і методологічний базис до основних положень статті, здійснено основний аналіз існуючих та інтерпретацію отриманих даних, підготовлено висновки дослідження).

4. Кожина А.М. Современные подходы к терапии депрессивных расстройств / А.М. Кожина, Е.А. Зеленская // Український вісник психоневрології. - 2013. - Том 21, № 4 (77). - С. 90-93. (Особистий внесок дисертантки складався з постановки проблеми дослідження, аналізу і інтерпретації отриманих даних та підготовки висновків роботи).

5. Кожина А.М. Психогенные депрессии и суицидальное поведение у лиц молодого возраста / А.М. Кожина, В.И. Коростий, Е.А. Зеленская, С. Хмаин // Медична психологія. - 2013. - Том 8, № 4 (32). - С. 42-45. (Особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження).

6. Коростий В.И. Применение эпилептала в комплексном лечении депрессивного расстройства у пациентов с высоким суицидальным риском /

7. В.И. Коростий, А.М. Кожина, Е.А. Зеленская, С.Х. Хмаин // Международный неврологический журнал. - 2014. - №5 (67). - С. 106-111.

8. Кожина А.М. Феноменология суицидального поведения при депрессивных расстройствах у лиц молодого возраста / А.М. Кожина, В.И. Коростий,

9. Е.А. Зеленская // Наукові записки міжнародного гуманітарного університету. Наукове видання. Збірник. - 2014. - Випуск 21, частина II. - С. 179-181. (Автором особисто сформульована проблема, проведено аналіз медичної наукової інформації, зроблено висновки).

10. Кожина А.М. Сучасні закономірності формування суїцидальною поведінки у хворих на депресивні розлади / А.М. Кожина, В.І. Коростій, К.О. Зеленська, Г.Г. Кольцова, С.Х. Хмаїн // Таврический журнал психиатрии. - 2014. - Том 18, №1. - С. 24-27. (Вклад дисертантки складався з формулювання ідеї й гіпотези роботи, узагальнення та аналізу отриманих даних).

11. Кожина Г.М., Коростій В.І., Зеленська К.О. Механізми формування та шляхи профілактики суїцидальної поведінкі у хворих на депресивні розлади: Монографія. - Харків: ХНМУ, 2014. - 64 с. (Особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження)

12. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров'я № 191-2014 «Метод лікування депресивного розладу з суїцидальними проявами», Кожина Г.М., Коростій В.І., Зеленська К.О. (Дисертантка особисто запропонувала ідею та гіпотезу дослідження, його мету і завдання, розробила методологічні основи основних дослідницьких напрямів, підготувала висновки).

13. Авторське свідоцтво на твір №58653 «Спосіб визначення суїцидального ризику у хворих на депресивний розлад (опитувальник - додаток до історії хвороби)». Кожина Г.М., Коростій В.І., Зеленська К.О. Дата реєстрації: 16.02.2015. (Особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження)

14. Авторське свідоцтво на твір №58654 «Спосіб оцінки самосвідомості смерті як фактора антисуїцидального бар'єру у хворих на депресивний розлад (опитувальник - додаток до історії хвороби)». Кожина Г.М., Коростій В.І., Зеленська К.О. Дата реєстрації: 16.02.2015. (Автором особисто сформульовано проблему, проведено аналіз медичної наукової інформації, зроблено висновки).

15. Зеленская Е.А. Современные аспекты комплексной терапии депрессивных расстройств, сопровождающихся суицидальным поведеним / Е.А. Зеленская // Таврический журнал психиатрии. - 2012. - Том 16, № 2 (59). - С. 26-27.

16. Депрессивные расстройства, сопровождающиеся суицидальным поведением у лиц молодого возраста / Е.А. Зеленская: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Актуальні питання клінічної, соціальної та судової психіатрії в Україні»: тези доповідей. - Український вісник психоневрології. - 2012. - том 20, № 1 (70), додаток - 2012, с. 39.

17. Clinical structure and correction of depressive disorders that lead to suicidal behavior / Zelenskaia K.: Abstract book. 5^th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young doctors, м. Харків, 2012 р.: тези доповідей. - м. Харків, 2012. - С. 192-193.

18. Структура депрессивных расстройств, приводящих к суицидальному поведению / Е.А. Зеленская: Матеріали міжвузівської конференції молодих вчених «Актуальні питання нейронаук», м. Харків, 2012 р.: тези доповідей. - м. Харків, 2012. - С. 13-14.

19. Патопсихологічні закономірності формування суїцидальної поведінки у хворих з депресіями молодого віку / К.О. Зеленська: Матеріали IV-го Національного конгресу неврологів, психіатрів та наркологів України «Доказова медицина в неврології, психіатрії та наркології. Сьогодення й майбутнє», м. Харків, 2012 р.: тези доповідей. - Український вісник психоневрології. - 2012. - Том 20, № 3 (72). - С. 183-184.

20. Основные характеристики суицидального поведения / Е.А. Зеленская: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття», м. Харків, 2013.: тези доповідей. - м. Харків, 2013. - С. 242-243.

21. Клініко-патогенетична корекція депресивних розладів, що супроводжуються суїцидальною поведінкою / Г.М. Кожина, В.І. Коростій, К.О. Зеленська. С.Х. Хмаін: Матеріали п'ятої науково-практичної міжрегіональної конференції «Інтегративні підходи в діагностиці і лікуванні психічних та психосоматичних розладів», м. Вінниця, 2013 р.: тези доповідей. - м. Вінниця, 2013. - С. 76-77. (Вклад дисертантки складався з формулювання ідеї й гіпотези роботи, узагальненняі аналізу отриманих даних).

22. Современные подходы к терапии депрессивных расстройств, сопровождающиеся суицидальным поведением / Зеленская Е.А., Хмаин С.Х., Смирнова А.В.: Матеріали VI Національного конгресу «Людина та ліки». м.Київ, 2013 р.: тези доповідей. - м. Київ, 2013. - С. 21. (Вклад дисертантки складався з формулювання ідеї й гіпотези роботи, узагальнення і аналізу отриманих даних).

23. Социально-философские проблемы суицидального поведения / Зеленская Е.А.: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Здоров'я сучасної людини у духовно-соціальному та фізичному вимірі», м. Харків, 2013 р.: тези доповідей. - м. Харків, 2013. - С. 59-60.

24. Psychoeducation as an integral part of depressive disorders therapy in young patients / Zelenskaia K: Матеріали Abstract book. 6^th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young doctors, м. Харків, 2013 р.: тези доповідей. - м. Харків, 2013. - С. 199-200.

25. Аутоагрессивное поведение у больных молодого возраста с депрессивными расстройствами / Е.А. Зеленская: Тезисы научно-практической конференции с международным участием «Интеграция психиатрии, психотерапии и психологи в современную медицину», АР Крым, г. Ялта, 2013 г.: тезисы докладов. - Таврический журнал психиатрии. - 2013. - Том17, №2 (63). - С. 34-35.

26. Depression, accompanied by suicidal behavior / K. Zelenska: World Psychiatric Association International Congress “Future Psychiatry: Challenges and Opportunities”, Austria, Vienna, 2013: тези доповідей. - Vienna, 2013. - P-1-6-06.

27. Методология в комплексной коррекции депрессивных расстройств, сопровождающихся суицидальным поведением / Кожина А.М., Зеленская Е.А. Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції «Медична психологія: здобутки, розвиток та перспективи», м. Київ, 2013 р.: тези доповідей. - м. Київ, 2013. - С. 71-72. (Вклад дисертантки складався з формулювання ідеї й гіпотези роботи, узагальнення і аналізу отриманих даних).

28. Клинико-психопатологический анализ депрессивных расстройств, сопровождающиеся суицидальным поведением у лиц молодого возраста / Е.А. Зеленская: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття», м. Харків, 2014.: тези доповідей. - м. Харків, 2014. - С. 262-263.

29. Neurobiological factors in suicidal behavior in patients with depressive disorders / V. Korostiy, A. Kozhyna, K. Zelenska: European Psychiatry. The journal of the European Psychiatry Association. Abstracts of the 22^nd European Congress of Psychiatry, Germany, 2014.: тези доповідей. - Germany, 2014. - article: 1301. (Вклад дисертантки складався з формулювання ідеї й гіпотези роботи, узагальнення і аналізу отриманих даних).

30. Suicidal behavior in young people: clinics, features of shaping, methods of correction and prevention / G.M. Kozhyna, V.I. Korostiy, K.O. Zelenska, S. Hmain: Departamento de Ciencias Medicas Division de Ciencias de la Salud Campus Leon. “XIV Reuniуn Internacional de Ciencias Mйdicas”, Mexico, Guanajuato, 2014: memorias. - Mexico, Guanajuato, 2014. - article: 35. (Особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження)

31. Современные аспекты фармакотерапии депрессивных расстройств, сопровождающихся суицидальным поведением / А.М. Кожина, В.И. Коростий, Е.А. Зеленская: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Досягнення медичної науки як чинник стабільності розвитку медичної практики», м. Дніпропетровськ, 2014 р.: тези доповідей. - м. Дніпропетровськ, 2014. - С. 60-61. (Вклад дисертантки складався з формулювання ідеї й гіпотези роботи, узагальнення і аналізу отриманих даних)

32. Современный взгляд на проблему терапии депрессивных расстройств, сопровождающихся суицидальным поведением / А.М. Кожина, В.И. Коростий, Е.А. Зеленская // Сборник научных трудов по итогам международной межвузовской научно-практической конференции «Актуальные проблемы и достижения в медицине», г. Самара, 2014 г.: тези доповідей. - г. Самара, 2014 г. - С. 117-119. (Особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження)

33. Features of forming suicide behaviors in young people / Zelenskaia K: Abstract book. 7^th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young doctors, м. Харків, 2014 р.: тези доповідей. - м. Харків, 2014. - С. 238.

34. Features of forming suicide behaviors in young people / G. Kozhyna, V. Korostiy, K. Zelenska, S. Hmain: Abstracts book. XVI world congress of Psychiatry “Focusing on access, quality and humane care”, Madrid, Spain, 2014: Oral & poster communications. - Madrid, Spain, 2014. - Volume 6, p. 499. (Особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження)

35. Medical and social rehabilitation of patients with depression and suicidal behavior / H. Kozhyna, V. Korostiy, K. Zelenska: Abstracts book. XVI world congress of Psychiatry “Focusing on access, quality and humane care”, Madrid, Spain, 2014: Oral & poster communications. - Madrid, Spain, 2014. - Volume 6, p. 513. (Особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження)

36. Клініко-психологічні аспекти формування суїцидальною поведінки на депресивні розлади / В.І. Коростій, Г.М. Кожина, К.О. Зеленська: Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції «Медична психологія: здобутки, розвиток та перспективи», м. Київ, 2014 р.: тези доповідей. - м. Київ, 2014. - С. 45-46. (Особистий внесок дисертантки складався з отримання основних інформаційних матеріалів та їх аналізу, підготовки висновків дослідження)

37. Современный взгляд на проблему комплексной терапии психогенных депрессий, сопровождающихся суицидальным поведением / Е.А. Зеленская: Збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття», м. Харків, 2015.: тези доповідей. - м. Харків, 2015. - С. 358-359.

38. Features of forming suicide behaviors in young people / Zelenskaia K: Abstract book. 8^th International Scientific Interdisciplinary Conference for medical students and young doctors, м. Харків, 2015 р.: тези доповідей. - м. Харків, 2015. - С. 208-209.

Анотація

Зеленська К.О. Механізми формування та система психопрофілактики суїцидальної поведінки при депресії у хворих молодого віку. - На правах рукопису.