Механізми формування та система психопрофілактики суїцидальної поведінки при депресії у хворих молодого віку

Вивчення моделі, закономірностей та особливостей формування суїцидальної поведінки в осіб молодого віку з депресивними розладами. Розробка патогенетично обґрунтованої системи психопрофілактики суїцидальної поведінки у хворих та оцінка її ефективності.

Рубрика Медицина
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 23.06.2018
Размер файла 105,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук за фахом 14.01.16 - «психіатрія». ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», Харків, 2015.

Роботу присвячено вивченню особливостей формування суїцидальної поведінки в осіб молодого віку з депресивними розладами, розробці патогенетично обґрунтованої системи її профілактики.

Проаналізовано клініко-психопатологічну симптоматику депресивних розладів у хворих молодого віку. Виділено тривожний, астенічний., астено-апатичний і меланхолійний варіанти депресивних розладів у хворих молодого віку із суїцидальною поведінкою.

Виділені маркери суїцидального ризику для хворих на депресивні розлади молодого віку: високий рівень суїцидального ризику, низький рівень самоусвідомлення смерті, високий рівень ангедонії, клінічні прояви тривоги і депресії за госпітальною шкалою, важка тривога і депресія за шкалою Гамільтона, великий депресивний епізод за шкалою Монтгомері - Айсберга.

Доведено, що у хворих на депресивні розлади молодого віку із суїцидальною поведінкою спостерігається підвищення концентрації серотоніну, зменшення рівня мелатоніну, підвищення рівня кортизолу, зменшення рівня адреналіну, підвищення рівня норадреналіну та підвищення рівня АСР1 в плазмі крові, що створює нейрогормональний фон для виснаження адаптаційного ресурсу в ситуації стресу.

Розроблено модель формування суїцидальної поведінки у осіб молодого віку з депресивними розладами.

Обґрунтовано підходи до диференційованої профілактики суїцидальної поведінки при депресивних розладах у осіб молодого віку, яка включає фармакотерапію (використання селективних інгібіторів зворотного захвату серотоніну, мелатоніну, серотоніну та норадреналіну), психотерапію та психоосвіту. Психотерапевтичний комплекс при депресивному епізоді повинен включати особистісно-орієнтовану психотерапію, когнітивно-поведінкову терапію, сімейну терапії та аутогенне тренування; при розладах адаптації - раціональну психотерапію, когнітивно-поведінкову аналітичну психотерапію, сімейну терапію, аутогенне тренування. Психоосвітню роботу необхідно проводити з використанням інформаційних модулів, тренінгів позитивного самосприйняття, поліпшенням комплаєнсу, формуванням комунікативних вмінь і навичок, вирішенням проблем міжособистісної взаємодії та проблемно-орієнтованих дискусій.

Ключові слова: депресивні розлади, суїцидальна поведінка, нейрогормони, психопрофілактика, психотерапія, психоосвіта.

Аннотация

Зеленская Е.А. Механизмы формирования и система психопрофилактики суицидального поведения при депрессии у больных молодого возраста - На правах рукописи.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 - «психиатрия». ГУ «Институт неврологии, психиатрии и наркологии НАМН Украины», Харьков, 2015.

Работа посвящена изучению особенностей формирования суицидального поведения у лиц молодого возраста с депрессивными расстройствами, разработке патогенетически обоснованной системы её профилактики.

Проанализирована клинико-психопатологическая симптоматика депрессивных расстройств у больных молодого возраста. Выделены тревожный, астенический, астено-апатический и меланхолический варианты депрессивных расстройств у больных молодого возраста с суицидальным поведением.

Изучение способов совершения суицидальных попыток у больных депрессивными расстройствами молодого возраста выявило их гендерную специфику, а именно: при совершении суицидальной попытки мужчины использовали наиболее травматические средства, а женщины - более щадящие, создающие возможности сохранения жизни.

Выделены маркеры суицидального риска для больных депрессивными расстройствами молодого возраста: высокий уровень суицидального риска, низкий уровень самосознания смерти, высокий уровень ангедонии, клинические проявления тревоги и депрессии по госпитальной шкале, тяжелая тревога и депрессия по шкале Гамильтона, большой депрессивный эпизод по шкале Монтгомери - Айсберга. Доказано, что основными факторами суицидогенеза является фрустрация определенных жизненных потребностей, которая в сочетании с высоким уровнем импульсивности обусловливает активность специфических форм психологической защиты, является предпосылкой реализации аутоагрессии.

Установлено, что у больных депрессивными расстройствами молодого возраста с суицидальным поведением наблюдается повышение концентрации серотонина, снижение уровня мелатонина, повышение уровня кортизола, снижение уровня адреналина, повышение уровня норадреналина и повышение уровня АСР1 в плазме крови, что создает нейрогормональный фон для истощения адаптационного ресурса в ситуации стресса. Показано прямую линейную регрессионную зависимость между уровнем мелатонина, серотонина и уровнем серотонина и эритроцитарной кислой фосфатазы в крови обследованных пациентов с суицидальным поведением.

Разработана модель формирования суицидального поведения у лиц молодого возраста с депрессивными расстройствами. Прогностически значимыми в формировании суицидального поведения является тревожный и астенический варианты депрессивных расстройств, высокие показатели по клиническим шкалам тревоги и депрессии, высокий уровень суицидального риска в сочетании с низким уровнем самосознания смерти, отягощенный суицидологичный анамнез. Основой для формирования суицидальной угрозы является высокий уровень ангедонии, внутреннего напряжения с невозможностью расслабиться, импульсивность, проблемы межличностных коммуникаций, отсутствие метаболического ресурса для преодоления психотравмирующей ситуации. Триггерами суицидального поведения является фрустрации значимых базовых потребностей, охват переживаниями острого горя с сужением когнитивных функций и доминированием содержания психической травмы в сознании, оценке ситуации как безвыходной, потеря целевых установок личности, употребление алкоголя, возможный дисбаланс в системе АСР 1 - ген / продукт.

Обоснованы подходы к дифференцированной профилактики суицидального поведения при депрессивных расстройствах у лиц молодого возраста, которая включает фармакотерапию (использование селективных ингибиторов обратного захвата серотонина, мелатонина, серотонина и норадреналина), психотерапию и психообразование. Психотерапевтический комплекс при депрессивном эпизоде должен включать личностно-ориентированную психотерапию, когнитивно-поведенческую терапию, семейную терапию и аутогенные тренировки; при расстройствах адаптации - рациональную психотерапию, когнитивно-поведенческую аналитическую психотерапию, семейную терапию, аутогенную тренировку. Психообразовательную работу необходимо проводить с использованием информационных модулей, тренингов позитивного самовосприятия, улучшением комплаенса, формированием коммуникативных умений и навыков, решением проблем межличностного взаимодействия и проблемно-ориентированных дискуссий.

Ключевые слова: депрессивные расстройства, суицидальное поведение, нейрогормоны, психопрофилактика, психотерапия, психообразование.

Annotation

Zelenska K.O. The mechanisms of formation and system of psychoprophylaxis of suicidal behavior in young patients with depression. - On the manuscript.

Thesis for the degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.16 - «psychiatry». «Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the NAMS of Ukraine» State Institution, Kharkiv, 2015.

The work covers the study of the formation of suicidal behavior in young adults with depressive disorders and developing of pathogenetic based system of its prevention.

There were clinical and psychopathological signs of depressive disorders in young patients analyzed. Anxiety, asthenia, asthenic-apathetic and melancholy variants of depressive disorders in young patients with suicidal behavior were highlighted.

In this study there were the markers of suicide risk for young patients with depressive disorders determined: high suicide risk, low death self-consciousness, high anhedonia level, clinical manifestations of anxiety and depression by The Hospital Anxiety and Depression scale, severe anxiety and depression by The Hamilton Anxiety Rating Scale, major depressive episode by the Montgomery-Asberg Depression Rating Scale.

It has been proved that in observed young patients with depressive disorders with suicide behavior increased concentrations of serotonin, cortisol, noradrenaline and decreased levels of adrenaline and melatonine in plasma were observed. These changes were determined as neurohormonal background for depletion of adaptation resource in stresssituations.

A model of suicidal behavior in young adults with depressive disorders was designed.

There were approaches to differentiated prevention of suicidal behavior in depressive disorders in young people validated, that include pharmacotherapy (selective SSRI, melatonin, serotonin and norepinephrine), psychotherapy and psychoeducation. Psychotherapeutic complexin patients with depressive episode must include personality-oriented psychotherapy, cognitive behavioral therapy, family therapy and autogenous training; in disorders of adaptation - rational psychotherapy, cognitive-behavioral analytic psychotherapy, family therapy, autogenic training. Psychoeducation should be carried out using information modules, training a positive self-image, improved compliance, formation of communication skills, problem solving, interpersonal interaction and problem-oriented discussions.

Key words: depressive disorders, suicidal behavior, neurohormones, psychological prophylaxis, therapy, psychoeducation.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.