Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості Півдня України

Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості Півдня України

Дослідження стану здоров'я дітей на підставі гігієнічної характеристики впливу на нього шкідливих екологічних факторів навколишнього середовища. Оцінка відмінностей в раціоні харчування, аналіз їх впливу на формування фізичного та психічного розвитку.

Рубрика	Медицина
Вид	диссертация
Язык	украинский
Дата добавления	25.06.2018
Размер файла	3,1 M

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

На низьке споживання овочів і фруктів і пов'язаний з даною обставиною недолік вітаміну С в раціонах школярів вказують дані Hamulka і співавт. [120].

На думку новозеландських учених [121], зміна звичного укладу життя етнічних груп призводить до негативних тенденцій в харчуванні дітей і підлітків. Так, діти вихідців з архіпелагів Тонга і Токелау, які проживають в Новій Зеландії, споживали більше жирів і вуглеводів ніж їх однолітки, що живуть на цих полінезійських островах, в той же час споживання вітамінів і мінеральних речовин в етнічних групах, які зберегли характерний уклад життя, було вище. На зміну характеру харчування національних меншин вказують і інші автори [122].

Як методи профілактики аліментарно-залежних захворювань і відхилень у стані здоров'я дітей та підлітків сучасні автори найбільш часто називають фортифікацію (збагачення нутрієнтами) харчових продуктів [123], використання харчових добавок (нутрицевтиків) [124-126], модифікацію раціонів шкільного харчування [127 ].

Тривогу викликають повідомлення про високий вміст солей важких металів у харчових продуктах, у тому числі тих, що використовувалися для харчування дітей та підлітків [128]. У багатьох випадках присутність важких металів у харчових продуктах пов'язана з існуванням природних або антропогенних геохімічних аномалій [129-130].

Незначне число публікацій [111, 131-139] висвітлює етнічні особливості харчування шкільного віку. Як правило, йдеться про порівняльний аналіз якісного складу раціонів школярів, які проживають в мультинаціональних громадах.

Особливістю сучасного періоду розвитку цивілізації є згладжування етнічних особливостей народів у сфері матеріально-побутової та духовної культури [140]. Втім, на думку ряду дослідників [141], традиції харчування (набір продуктів, особливості кулінарної обробки та режим харчування), є більш стійкими ніж інші сфери матеріальної культури (одяг, житло).

В останні роки у світі посилився інтерес до дослідження етнічних особливостей харчування населення і пов'язаних з ними ризиків для здоров'я. Так в роботі Sarraf Z et al. [142] досліджувалися особливості харчового статусу школярів з числа етнічних меншин південного Ірану. Автори встановили високу частоту анемій серед обстежених дітей, більшість випадків якої були пов'язані з дефіцитом ессенціальних мікроелементів (Zn і Fe). На думку Sarraf et al. (2005) причиною високої поширеності залізодефіцитних анемій серед школярів є переважно вегетаріанська дієта, характерна для етнічних меншин південних провінцій Ірану.

Цікаві результати отримані групою італійських дослідників [143]. Їх огляд присвячений сприятливому впливу середземноморської дієти на фізичний розвиток і рівень здоров'я італійських підлітків. Сприятливий вплив споживання фруктів і овочів на здоров'я показано і в дослідженні, виконаному в афроамериканському етнічному середовищі [144].

Дослідження NHANES 1999-2002, про результати якого доповів Wiley A.S. [145], було присвячено впливу споживання молока і молочних продуктів на фізичний розвиток дітей та підлітків різної національної приналежності. Автором доведено існування сильного позитивного кореляційного зв'язку між споживанням молочних продуктів та динамікою і гармонійністю фізичного розвитку підлітків. При цьому значення коефіцієнта кореляції варіювали згідно національної приналежності обстежених підлітків, причому найбільш виражений зв'язок було встановлено для латиноамериканської субпопуляції, що, на думку автора, вимагає додаткових досліджень. Markowitz D.L. і Cosminsky E. [146] вважають, що ця ж етнічна група є досить чутливою щодо ризику порушень фізичного розвитку. Автори висувають як причини цих відмінностей соціально-економічні характеристики.

З іншого боку, результати дослідження, проведеного в 34 країнах світу, показують, що частота ожиріння та інших захворювань, пов'язаних з нераціональним харчуванням дітей та підлітків є нерівною для різних за своїм етнічним складом і потенціалом соціально-економічного розвитку країн [147]. Найбільш високі рівні частоти ожиріння серед підлітків були притаманні США і Мальті, найбільш низькі - для країн Балтії.

За даними Петрової С.І., ожирінням і гіпертонією страждають 20% болгар. Болгарія займає друге місце в світі після США з ожиріння серед дітей. У той же час близько 17% молодих жінок віком від 18 до 30 років важать менше норми. Серед підлітків цей відсоток становить 8%. На думку вченої, в сучасній Болгарії спостерігається ряд негативних характеристик способу харчування. Він включає високе споживання жирів тваринного і рослинного походження. Дуже багато споживаються жирне м'ясо і ковбаса, на болгарській трапезі відсутня достатня кількість риби, хоча Болгарія є морською державою. Негативні тенденції посилюються із споживанням незбираного молока, в той же час зменшилося споживання кислого молока (йогурту) - корисного для здоров'я і традиційного для болгар продукту харчування. Низьким залишається і відсоток уживаних сирих овочів і фруктів, особливо взимку і влітку, так як ряд сімей воліє соління й консерви, які обходяться дешевше. Болгари традиційно роблять ставку на борошняні вироби і солодощі, нехтуючи дієтичним хлібом і стравами з бобових - гороху, сочевиці, квасолі. Тенденція збільшення споживання цукру і кондитерських виробів, безалкогольних напоїв, що містять цукор, надмірне споживання солі, перш за все, в ковбасі, бринзі і соліннях, відбиваються негативно на здоров'я болгар.

Автори доводять, що найбільш значущим чинником ризику в формуванні популяції підлітків, які страждають ожирінням є недостатня фізична активність, тоді як етнічна приналежність і якісний склад раціонів є другорядними факторами. З цими висновками збігаються і результати досліджень інших фахівців [148].

Подібні дослідження проводилися вітчизняними вченими [149-151], втім предметом їхньої уваги були переважно етнічні меншини Західної України, в тому числі Закарпаття та Буковини.

Однак, як відомо, південні області України відрізняються значним різноманіттям етнічного складу [152, 153]. Так, Одеська область за національним складом населення істотно відрізняється від інших регіонів України [153, 154]. Тут мешкають понад 100 національностей і народностей, причому особи некорінних національностей складають понад 45% населення області, тоді як в цілому по Україні цей показник становить 26,4%. При переважанні українського населення - 54,6%, в ??області проживають росіяни (в т.ч. старовіри-липовани з унікальним укладом життя) - 27,4%, болгари - 6,3%, молдавани - 5,5%, євреї - 2,6%, гагаузи -1,0%, білоруси - 0,8%, поляки - 0,2%, вірмени - 0,2%, цигани - 0,15%, татари - 0,14%, німці - 0 , 13%, албанці - 0,07%, чехи, греки та інші [154].

При цьому найбільша різноманітність в національному складі спостерігається в південно-західній частині області в межиріччі Дністра і Дунаю [155]. Тут переважає українське населення - 35,8%, живуть болгари - 24,8%, росіяни - 17,7%, молдавани - 15,2%, гагаузи - 4,6% [156] та ін.

Недавно в Україні були затверджені стандартні набори харчових продуктів, замовні для харчування дітей та підлітків, які навчаються в середніх навчальних закладах [157]. Втім, при розробці цих нормативів не бралися до уваги етнічні особливості харчування, які можуть істотно впливати на якісний і кількісний склад добових раціонів.

На думку ряду дослідників, характеристики харчування дитячого населення України більшою мірою близькі до аналогічних характеристикам, отриманим для розвинених країн Європи та Північної Америки, ніж до особливостей харчування країн, що розвиваються [11, 62, 72, 158]. У той же час, в нашій країні до цих пір недостатньо вивчені етнічні та регіональні особливості харчування та аліментарного статусу дітей та підлітків, в тому числі препубертатного і пубертатного віку, відсутні дані про сучасний характері харчування дитячого населення півдня України. У зв'язку з вищевказаним проведення подібного дослідження є актуальним і своєчасним.

РОЗДІЛ 2. МатерІал и методИ

2.1 Обґрунтування програми та обсягу досліджень

Дисертаційне дослідження виконано в 3 етапи. Основні дослідження проведені в 2005-2014 рр. в населених пунктах Одеської області з різним рівнем соціально-економічного розвитку та антропогенного навантаження. Перед проведенням натурних досліджень були проаналізовані дані моніторингу стану здоров'я дитячого населення регіону за 2000-2009 рр. Отримані дані ранжувались з наступним визначенням багаторічних трендів динаміки з окремих захворювань і інтегрально - за загально-патологічною обтяженістю.

З метою оцінки впливу факторів навколишнього середовища на індивідуальне та популяційне здоров'я проведено ретроспективний аналіз результатів санітарно-епідеміологічного нагляду в районах Одеської області (ф. 18о) за 2000-2009 роки. Визначено зони ризику для здоров'я дитячого населення, з подальшим вибором зони для поглибленого дослідження стану здоров'я. Для визначення особливостей просторового розподілу важких металів, пестицидів і нітратів у ґрунті використаний геохімічний метод. Відбір проб проводився згідно «Методичних рекомендацій з оцінки забруднення міст хімічними елементами» [57]. Гігієнічна оцінка якісного складу питних вод проводилась згідно вимог Державної санітарно-епідеміологічний служби (2.2.4-171-10).

В населених пунктах, обраних для поглибленого дослідження, проводилась оцінка фізичного розвитку, рівня соматичного здоров'я та аліментарного статусу (рис. 2.1).

1-й етап


2-й етап

	3-й Етап

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1 Етапи дослідження

Дослідження проводились в два етапи: в осінньо-зимовий (жовтень-листопад) і весняно-літній (травень-червень) періоди. Поряд з антропометричними і антропоскопічними дослідженнями проводилася оцінка якісного складу раціонів харчування.

Райони Одеської області були розділені на чотири основних регіони, а саме: південно-західний (Кілійський, Ренійський, Ізмаїльський, Болградський, Тарутинський, Арцизький, Саратський і Татарбунарський райони), північний регіон (Кодимський, Савранський, Котовський, Ананьївський райони), східний регіон (Комінтернівський, Березівський, Миколаївський райони), центральний регіон (Овідіопольський, Білгород-Дністровський, Роздільнянський, Ширяївський, Фрунзівський райони).

Таблиця 2.1 Обсяг проведених досліджень

Вид досліджень	Кількість досліджень
Ретроспективний аналіз звітної медичної документації	Ретроспектива 10 років
Відбір проб питної води	92
Відбір проб ґрунту	66
Відбір проб харчових продуктів	3363
Оцінка фізичного розвитку	хлопчики	1422
	дівчатка	1565
Оцінка аліментарного статусу	хлопчики	1422
	дівчатка	1565
Оцінка раціонів харчування	хлопчики	1417
	дівчатка	1563

Додатково поглиблені дослідження зв'язку стану здоров'я з умовами навколишнього середовища були проведені в населених пунктах Одеської області з переважно моноетнічним складом населення і різними за рівнем еколого-гігієнічної безпеки умовами проживання. При цьому оцінка фізичного розвитку, соматичного здоров'я та аліментарного статусу проводилася щодо 737 дітей, з яких 160 були представлені росіянами - старовірами (1 населений пункт, Ізмаїльський район), 245 - українцями (9 населених пунктів Саратського, Білгород-Дністровського і Татарбунарського районів), 182 - болгарами (2 населених пункти Болградського та Татарбунарського районів), 150 - гагаузами (2 населених пункти Болградського району). Таким чином, в якості дослідного регіону були обрані південно-західні райони Одеської області з високим рівнем екологічного ризику, які характеризуються незадовільною динамікою популяційного здоров'я дітей та підлітків, що проживають в сільській місцевості, в тому числі в населених пунктах з моноетнічним складом.

Рис. 2.2 Дослідні та контрольні регіони Одеської області

В якості контрольного були обрані райони Центрального регіону (Овідіопільський, Білгород-Дністровський, Роздільнянський, Ширяєвський, Фрунзовський) з низьким рівнем антропогенного навантаження на довкілля, оптимальним складом питних вод і низьким рівнем поширеності соціально-значущої патології.

Дослідження проводились серед хлопчиків і дівчаток у наступних вікових групах: препубертат - 3 клас (8-9 років), 6 клас (11-12 років); пубертат - 8 клас (14-15 років) і 11 клас (16-17 років). Вибір вікових груп для дослідження зумовлений особливостями фізичного і статевого розвитку та високою чутливістю до екзогенних впливів, характерних для даного віку.

Розподіл обстежених за віковими групами і населеним пунктам представлено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Розподіл обстежених дітей за віковими та етнічними групами

Вік	Українці	Росіяни -ліповани	Болгари	Гагаузи
	хлопчики	дівчатка	хлопчики	дівчатка	хлопчики	дівчатка	хлопчики	дівчатка
3 клас	33	42	20	22	25	30	20	20
6 клас	35	56	18	30	30	30	20	20
8 клас	18	24	15	18	20	20	20	20
11 клас	15	20	11	16	12	15	10	20
Усього	103	142	74	86	87	95	70	80

Як видно з наведеної таблиці, більшість обстежених ставилися до вікової групи 11-15 років, що пов'язано зі специфікою відбору дітей для участі у дослідженні і числом учнів у випускних старших класах.

2.2 Методи дослідження, що використовуються в роботі

Фізичний розвиток дітей оцінювали на підставі визначення антропоскопічних (стан шкірних покривів і слизових оболонок, ступінь жировідкладення, характеристики опорно-рухового апарату (скелет, форма грудної клітини, хребта, ніг і стоп), антропометричних (довжина і маса тіла, окружність грудної клітини) і фізіометричних показників (життєва ємність легенів) з їх подальшою оцінкою за шкалами регресії, розробленим лабораторією гігієни дітей та підлітків ДУ «Інститут гігієни та медичної екології НАМН України» [42] і центільним шкалами, розробленими ВООЗ, у модифікації ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України». При оцінці фізичного розвитку дівчат шкільного віку, що мешкають в сільських районах Одеської області, використовувалися стандарти фізичного розвитку, розроблені співробітниками ОНМедУ [85].

Оцінці аліментарного статусу підлягали антропометричні показники (див. підрозділ 2.2) з розрахунком значень індексу маси тіла (ІМТ) за формулою:

ІМТ = вага (кг) / рост2 (м) (2.1)

Отримані значення порівнювали з нормативними по перцентільним шкалам [85], розробленим фахівцями CDC та рекомендованим ВООЗ для застосування у всіх країнах світу.

Додатково проводили оцінку компонентів складу тіла (жирової і худої маси тіла) за допомогою каліперметричного методу визначення за Saunders R. [85] в наступній авторській модифікації.

За допомогою каліпера вимірювали шкірно-жирові складки в 4 стандартних точках: - на рівні середньої третини плеча над біцепсом; - над трицепсом; - на рівні нижнього кута лопатки; - у правій паховій області на 2 см вище середньої пупартової зв'язки.

Потім розраховували значення десяткового логарифма суми (S) шкірно-жирових складок, на підставі якого розраховували показник D з урахуванням статі дитини:

а) якщо сумарна товщина складок підшкірно-жирової клітковини на трицепсі і під лопаткою менше 35 мм:

%ЖМТ = 0,735 х S2 + 1,0 (для хлопчиків) (2.2)

%ЖМТ = 0,610 х S₂ + 5,1 (для дівчаток) (2.3)

де S₂ - сума складок на трицепсі і гомілці

б) якщо сумарна товщина складок підшкірно-жирової клітковини на трицепсі і під лопаткою більше 35 мм:

%ЖМТ = 0,783 х S₂ + 1,6 (для хлопчиків) (2.4)

%ЖМТ = 0,546 х S₂ + 9,7 (для дівчаток) (2.5)

При перевищенні показника ЖМТ допустимих значень (20% для дівчаток старше 12 років, 15% - для хлопчиків і дівчаток молодшого віку), або при низьких значеннях ЖМТ констатується дисгармонійно фізичне розвитку обумовлене відповідно надлишковим або недостатнім харчуванням.

Білковий статус організму [48] визначали за непрямим методом за станом соматичного пулу білка за антропометричними і фізіометричними показниками [85].

Для оцінки фактичного харчування був використаний хронометражно-ваговий метод, використовуваний для вивчення живлення в колективах. При цьому характер фактичного харчування дітей в колективах визначається шляхом аналізу щомісячних звітів про витрату харчових продуктів (за накопичувальними відомостями), а також вибірково по меню-розкладкам за певні проміжки часу (за один день, тиждень, місяць, у два періоди року). Суть методу полягає в тому, що дослідник протягом дня (починаючи від сніданку і закінчуючи вечерею) протягом 6 днів поспіль спостерігає за харчуванням групи дітей (не більше 4-6 чоловік). При цьому він фіксує час прийому їжі, обсяг (вага) страв і продуктів, з'їдених дитиною, його ставлення до їжі, апетит та ін., Проводить спостереження за правильністю закладки продуктів на кухні відповідно меню-розкладці.

Використовуючи отримані дані й меню-розкладку, складали індивідуальну для кожної дитини карту харчування, за якою розраховували хімічний склад раціону з'їденого дитиною протягом дня, тижня, в окремі періоди року.

Такий підхід дозволив отримати правильні і досить точні відомості про характер фактичного харчування, в тому числі режимі харчування як кожної дитини, так і колективу в цілому.

Для більш докладного і точного вивчення характеру фактичного харчування дітей в сім'ї та колективі (дошкільний заклад, дитячий садок-школа, школа тощо) можна використовували комбінований анкетно-опитувально-ваговий метод, який складається з анкетно-опитувального (для вивчення домашнього харчування) і хронометражно-вагового методу (для вивчення харчування в колективі).

При цьому для вивчення харчування дітей в сім'ї необхідно було детально встановити: що, скільки і в який час їла дитина вдома. Харчування ж дітей в установі хронометрують, тобто докладно, як зазначено вище, записують: що, коли і в якій кількості з'їла дитина (під час сніданку, в групі продовженого дня тощо, і т.д.). Потім складають індивідуальну карту харчування, за якою розраховується хімічний склад раціону.

Визначаючи характер фактичного харчування дітей хронометражно-ваговим методом, можна фіксувати також і час, витрачений дитиною на різні види діяльності (спить, ходить, сидить і т.п.) з метою встановлення добових енерговитрат і визначення відповідності їх енергоспоживанню [69].

В оцінці забезпеченості населення вітамінами, мінеральними речовинами існує кілька підходів. За допомогою анкетно-опитувального методу одержують дані про кількість вітамінів і мінеральних речовин, які надходять в організм людини з харчовим раціоном. На результати, отримані цим способом, впливають норми закладки продуктів, технологія приготування страв, особливо в домашніх умовах. Такі дані, незважаючи на безсумнівну їх цінність, носять орієнтовний характер, що зумовлено значними коливаннями вмісту вітамінів і мінералів у одних і тих же продуктах (це обумовлено сортом, місцем зростання, умовами зберігання тощо), не завжди враховуються втрати при тепловій обробці. Результат залежить також від використовуваних таблиць хімічного складу харчових продуктів; при цьому, як правило, отримують завищений результат в порівнянні з реальним, отриманим аналітичним шляхом.

Оцінка стану популяційного здоров'я дитячого населення проводилась згідно уніфікованим методам дослідження показників захворюваності популяцій різних віків, які дозволяють визначити розмір проблеми і прогнозувати обсяг необхідних заходів. Важливим орієнтиром у плануванні досліджень служать дані статистичних досліджень, предметом вивчення яких є динаміка захворюваності і смертності населення (популяції).

Популяційний підхід до оцінки здоров'я населення (популяції) включає:

- виявлення динаміки популяційних показників здоров'я та їх зіставлення на місцевому та регіональному рівнях захворюваності, демографічних показників;

- встановлення причинно-наслідкових зв'язків між показниками здоров'я і несприятливими факторами середовища, з визначенням їх комплексного впливу і можливим прогнозуванням рівнів популяційного здоров'я.

Згідно з уніфікованим методом, аналіз захворюваності дозволяє ідентифікувати наявність несприятливої дії антропогенного навантаження середовища.

Серед врахованих показників ми розглядали основні демографічні показники: зменшення природного приросту населення; народження дітей з низькою масою тіла; частоти мертвонародженості, перинатальної смертності; зміни частоти і структуру вроджених вад розвитку новонароджених, патології новонароджених; захворюваність по ряду захворювань у загальній захворюваності дитячого населення (по кількості зареєстрованих хворих з діагнозом, встановленим вперше в житті); збільшення поширеності окремих нозологічних форм (хвороби органів дихання, травної та сечостатевої систем, системи кровообігу, крові та кровотворення, інфекційних захворювань). Надалі здійснювали аналіз отриманих даних із застосуванням інструментів варіаційної статистики. Аналіз демографічних та епідеміологічних показників проводився з ретроспективою 10 років.

Санітарно-гігієнічним дослідженням підлягали різні об'єкти довкілля - вода, грунт, харчові продукти. Відбір, консервація, зберігання і транспортування проб питної води проводилися відповідно вимогам ДСТ 4979-49 і ГОСТ 24481-80. Визначали такі показники сольового складу як загальна мінералізація, загальна твердість, загальна лужність, вміст натрію, калію, кальцію, магнію, сульфатів, хлоридів, заліза, кобальту, нікелю, міді, цинку, фтору, хрому, нітратів, свинцю. Визначення здебільшого мінеральних речовин проводили методами об'ємного і калориметричного аналізу, визначення вмісту свинцю - методом атомносорбційного аналізу в сертифікованій лабораторії обласної санітарно-епідеміологічної служби.

Оцінку показників безпеки питної води проводили за методикою, запропонованою Г.М. Красовським [51].

Після отримання результатів за кількома показниками розраховували інтегральний індекс безпеки питної води, який дорівнював сумі відносин фактичних концентрацій окремих сольових компонент до ГДК цих компонент. Критерієм безпеки води при використанні інтегрального індексу було виконання умов рівняння:

, (2.6)

де: Сфi та ГДКi - фактична концентрація у воді і ПДК для 1-го компонента

Відповідно вимогам ДСанПіН 2.2.171-10, сума відносин наведених концентрацій розраховувалася тільки для хімічних сполук з однаковими лімітуючими показниками шкідливості: органолептичними і санітарно-токсикологічними.

Додатково розраховували індекс безпеки питної води за Л.І.Ельпінером. Цей індекс враховує деякі показники, що нормуються за санітарно-органолептичним принципом (хлориди, сульфати, загальна жорсткість, вміст кальцію, загальна мінералізація, вміст магнію).

, (2.7)

де P_ji - інтегральний показник безпеки;

j_i - значення окремих показників безпеки води в балах;

n - кількість показників (6)

Ризикометрична оцінка безпеки питної води проводилась на підставі зіставлення Pji з критеріями, наведеними в таблицях 2.3 та 2.4.

Як видно з наведеної нижче таблиці 2.3, в якості дістракторів при бальній оцінці якісного складу питних вод обрані показники, що нормуються за санітарно-органолептичним принципом.

Таблиця 2.3. Оціночна шкала якісного складу питних вод

Показники

Бали

1

2

3

Загальна мінералізація (мг/л)

500-1000

1000-1500

>1500

Загальна жорсткість (мг екв/л)

<7

7-10

>10

Хлоріди (мг/л)

<100

100-250

>250

Сульфати (мг/л)

<200

200-400

>400

Кальцій (мг/л)

<100

100-200

>200

Магній (мг/л)

<15

15-50

>50

Відповідно кількості балів по кожному з параметрів визначали інтегральний показник безпеки питної води (табл. 2.3). При цьому значення індексу, меншому 1,3, відповідали фізіологічно адекватним за сольовим складом питним водам, значення в діапазоні 1,3-1,7 - водам, які представляють незначний ризик для здоров'я, і значення індексу більше 1,7 - фізіологічно неадекватним питним водам, які представляють істотний ризик для здоров'я.

Проби ґрунту відбирали "методом конверта" на прямокутних або квадратних ділянках розміром 10х20 або більше метрів. У кожній з п'яти точок "конверта" відбирали 1 кг ґрунту на глибину 20 см. З відібраних зразків готували середню пробу масою 1 кг. До відібраної проби заповнювали супровідний бланк, в якому вказували місце, адресу й призначення земельної ділянки, тип ґрунту, рельєф, рівень стояння ґрунтових вод, мету і обсяг аналізу, результати досліджень, виконаних на місці, дату і час відбору, погодні умови попередніх 4- 5 днів, ким відібрана проба, його підпис.

Таблиця 2.4. Критерії інтегральної оцінки мінерального складу питної води

№

Значення

Характеристика безпеки

<1.3

Фізіологічно допустима

1.31-1.7

Незначний ризик для здоров'я

>1.7

Високий ризик для здоров'я

Проби для хімічного і бактеріологічного аналізів відбирали пошарово з глибини 0-5 і 5-20 см, для гельмінтологічного - 0-5 і 5-10 см. Готові проби упаковували в скляний закритий посуд, або поліетиленові мішечки.

З метою прогнозування впливу свинцю, який міститься в ґрунті, на організм дітей проводили розрахунок концентрації свинцю в сироватці крові [419]:

, (2.8)

де soil_Pb - концентрація свинцю в грунті (мкг/кг)

serum_Pb - розрахункова концентрація свинцю в сироватці крові

Вміст нітратів у харчових продуктах досліджували калориметричним методом відповідно "Методичним рекомендаціям щодо визначення нітратів у продукції рослинництва" МУ №7619-88. Вміст важких металів досліджували методом атомно-сорбційного аналізу в сертифікованій лабораторії обласної санітарно-епідеміологічної служби.

Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою як параметричних, так і непараметричних методів [217-220]. Статистичну обробку отриманих кількісних і якісних ознак проводили на персональному комп'ютері в електронних таблицях МS Excel 97.

Після розрахунку описових статистичних параметрів в кожному виборі проводили перевірку характеру розподілу ознак. При нормальному (Гаусовому) розподілі у вибірці однотипних ознак і при рівності генеральних дисперсій в порівнюваних вибірках для їх порівняння використовували критерій Стьюдента. Різниця вважалася вірогідною при р <0,05. Гіпотези про характер розподілу і рівності генеральних дисперсій перевіряли за допомогою стандартних макросів, розроблених Лапач С.Н. і співавт. [52]

При неможливості застосувати параметричні методи (розподіл ознаки у вибірці відмінний від нормального, нерівність генеральних дисперсій, для атрибутивних ознак) використовувався непараметричний критерій ч2 з корекцією за Йетсом. Для оцінки зв'язку між окремими показниками проводили кореляційний аналіз за допомогою критерію Спірмена для рангових варіант [52].

розділ 3. ОЦІНКА ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СІЛЬСЬКИХ РАЙОНАХ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Одеська область на півночі межує з Вінницькою та Кіровоградською, на сході - з Миколаївською областями, на заході - з Молдовою, на південному заході - з Румунією. Велика частина території Одеської області відноситься до Причорноморської низовини, яка поступово понижується до Чорного моря.

У північній частині області розташовані відроги Подільської височини (висота до 268 м), порізані глибокими балками і ярами. У межиріччі Дністра і Прута, уздовж кордону з Молдовою висоти досягають 232 м. Характерна значна густота й глибина розчленування поверхні яружно-балочною мережею, глибина врізу долин місцями досягає 120 м.

Річкова мережа області належить до басейнів Чорного моря, Дністра, Південного Бугу. На території області налічується близько 200 річок довжиною понад 10 км, багато з яких в літній період схильні до пересихання. Головні річки: Дунай (з Килійським гирлом), Дністер (з притокою Кучурган), Кодима і Савранка (притока Південного Бугу). Дельта Дунаю і плавні Дністра місцями заболочені. Великі ріки мають важливе господарське значення для судноплавства, зрошення та отримання гідроенергії.

У приморській смузі багато прісноводних (Кагул, Ялпуг, Катлабух) і солоних (Сасик, Шагани, Алібей, Бурнас) озер. Також на узбережжі знаходиться велика кількість лиманів (найбільші Дністровський, Куяльницький і Хаджибейський), повністю або частково відгороджених від моря піщано-черепашковими пересипами.

Найбільш характерні ґрунти - чорноземи південні і звичайні, середньо- і малогумусні; на півночі області переважають чорноземи малогумусні і опідзолені. У приморській частині області - чорноземи південні солонцюваті. По долинах і балках повсюдно поширені чорноземні-лучні солончаковаті ґрунти і солончаки.

Клімат помірно континентальний, з жарким сухим літом і м'якою малосніжною нестійкою зимою. Середня температура січня від -2°С на півдні до -5°С - на півночі; липня: від 21°С на північному заході до 23°С - на півдні. Середньорічна температура коливається від 8,2°С на півночі до 10,8°С - на півдні області. Загальна сума опадів 340-470 мм на рік, головним чином вони випадають влітку (часто у вигляді злив). Тривалість вегетаційного періоду 168-210 діб із загальною сумою температур від 28 до 34°C. Південна половина області схильна до посух, пилових бурь, суховіїв.

Індекс патогенності метеоумов для Одеської області, згідно з розрахунками, в середньому за рік становить 16,7 бала, тобто метеорологічні умови на даній території протягом року не відповідають комфортним. Максимальні значення індексу патогенності реєструються в грудні (24,3), мінімальні (9,1) - у вересні, тобто оптимальні метеорологічні умови в Одеській області за індексом патогенності спостерігаються у вересні. Провідну роль у формуванні патогенних метеорологічних умов в холодний сезон грає інтенсивна циклонічна діяльність. Теплий сезон, з менш інтенсивною атмосферною циркуляцією, відрізняється появою оптимальних погодних умов на заході і південному заході області.

Холодний сезон в Одеській області відрізняється досить значною активністю синоптичних процесів і циркуляції в цілому, що обумовлює біокліматичний дискомфорт за індексом патогенності метеоумов. Теплий сезон року в Одеській області більшою мірою відрізняється комфортними або близькими до них біоклиматичними умовами. При районуванні території за річними значеннями індексу патогенності метеоумов виділені чотири області: Північна, Західна, Центральна і Східна. Практично всі виділені ділянки знаходяться в некомфортних, дратівливих умовах погоди.

Водні ресурси Одеської області - це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво). Водойми області мають велике значення для відпочинку, туризму, спорту. На території області знаходиться 7 водойм 1-ї категорії водокористування: ріки Дністер, Дунай і Південний Буг, озера Ялпуг і Котлабух, два канали Придунайської зрошувальної системи Лаптиш і Дунай-Сасик. На п'яти з них (крім річки Південний Буг і озера Котлабух) в 2010-2011 році здійснювалися водозабори для 10 водопроводів господарсько-питного водопостачання населення.

Водопостачання в області розподіляється таким чином: госппобутові потреби - 37,8%; виробничі потреби - 18,9%; сільське господарство - 3,8%; зрошення - 22,1%; ставково-рибне господарство - 16,9% інші галузі - 0,5%.

Водопостачання населених пунктів області здійснюється з використанням 35 комунальних водопроводів, 311 - відомчих та 579 - сільських водопроводів, централізованим водопостачанням охоплено 57% населених пунктів, в тому числі 47 міст і селищ міського типу, 680 сіл і 160 інших населених пунктів частково або повністю користуються привізною водою. Крім того, сільське населення користується водою з 2441 колодязів громадського водокористування.

З урахуванням фактів, наведених вище, нами протягом звітного періоду було досліджено на санітарно-хімічні показники 676 проб води, не відповідало нормативним вимогам 163 проби, що становить 21,49%, і на 2,5% вище у порівнянні з 2008 роком (18,9%). В 2010 році число нестандартних проб зросло до 25,0%. На мікробіологічні показники досліджено 419 проб, при цьому не відповідало нормативним вимогам 180 проб, що становить 42,9% і на 13,6% вище у порівнянні з попереднім роком, але нижче значень, отриманих у 2010 році. Із загальної кількості досліджених проб перевищення санітарних норм по утриманню ЛКП виявлено в 166 пробах (39,6%), збудники інфекційних захворювань виявлені в ??20 пробах (4,7%), яйця гельмінтів - в 3 пробах (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 Динаміка виявлення нестандартних проб питної води (%)

УСЬОГО

2008

2009

2010

Нестандартних за санітарно-мікробіологічними показниками

29,3

42,9

44,2

Нестандартних за санітарно-хімічними показниками

18,9

21,49

25,0

Таким чином, наші спостереження свідчать про наявність стійкої тенденції до погіршення стану водопостачання та підвищеному ризику для здоров'я населення районів, обраних в подальшому в якості контрольних.

На підставі проведених досліджень якості сольового складу питних вод був розрахований інтегральний індекс ризику споживання питної води для здоров'я (табл. 3.2).

Як видно з наведеної нижче таблиці 3.2., за умовами водопостачання в Одеській області можна виділити три основні зони. Це райони, розташовані між річками Дунай та Дністер, східні і північні райони області. Такий територіальний розподіл обумовлений насамперед гідрогеологічними і геохімічними особливостями територій, а також характером господарської діяльності населення. Для південно-західних райнов Одеської області, обраних у якості дослідних, були характерні високі значення інтегрального індексу якості питної води. Крім того, встановлено, що в ряді районів сумарний показник відношення концентрації токсичних речовин до ГДК перевищував 1,0.

Спираючись на літературні джерела і на дані власних досліджень, нами були виділені райони області, несприятливі за мінеральним складом питних вод (рис. 3.1).

Таблиця 3.2. Гігієнічна оцінка мінерального складу питних вод Одеської області (індекси)

Райони

Загальна мінералізація

Загальна жорсткість

Кальцій

Магній

Хлоріди

Сульфати

ІУ

Сер.

І

Сер.

І

Сер.

І

Сер.

І

Сер.

І

Сер.

І

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

Ананьєвський

643

1

7,6

2

50,4

1

62,1

3

31,6

1

135,7

1

1,5

Арцизський

1564

3

2,4

1

8,9

1

13,2

1

156,8

2

309,3

2

1,7

Балтський

724

1

3,7

1

61,2

1

49,8

2

31,6

1

164,3

1

1,0

Біляєвський

568

1

5,2

1

62,4

1

25,4

2

54,7

1

119,6

1

1,1

Березовський

1013

2

12,1

3

64,5

1

104,6

3

286,8

3

248,1

2

2,3

Болградський

1191

2

17,1

3

167,1

2

97

3

278,1

3

353,1

2

2,5

Білгород-Дністровський

1680

3

5,4

1

38,8

1

41,8

2

608,8

3

222,5

2

1,9

Велико-Михайлівський

689

1

10

2

94

1

64

2

66

1

274

2

1,7

Іванівський

809

1

4,4

1

31,7

11

33,2

2

128

2

211,8

2

1,5

Ізмаїльський

606

1

10

2

65,3

1

35,2

2

286,8

3

155,9

1

1,7

Кілійський

378

1

4,2

1

58,5

1

19,6

2

30,3

1

51,4

1

0,8

Кодимський

782

1

7,7

2

84,3

1

45,3

2

92,5

1

157,9

2

1,5

Коминтерновський

1290

2

6,5

1

39,3

1

54,7

3

430

3

343,4

2

2,0

Котовський

771

1

9,2

2

69,4

1

68,9

3

54,6

1

204,2

2

1,7

Красно-Окнянський

647

1

8,8

2

69,5

1

64,1

3

42

1

226,8

2

1,7

Любашівський

609

1

5,6

1

42

1

42,6

2

119

2

68

1

1,96

Николаевський

859

11

2

103

2

104,6

3

128

2

326,4

2

0,27

Овідіопольский

836

1

3,8

1

24

1

31,8

2

176,9

2

139,6

1

0,17

Раздельнянський

995

1

12,3

3

140

2

64

3

253

3

293

2

0,09

Ренійський

508

1

6,2

1

78

1

27,4

2

87,3

1

84,3

1

0,12

Савранський

945

1

8,9

2

85,7

1

52,7

3

157,8

2

166

1

0,23

Саратський

1682

3

1,3

1

8,5

1

10,6

1

234

3

335,9

2

0,14

Тарутинський

813

1

3,7

1

29,2

1

27,7

2

120,5

2

115,7

1

0,16

Татарбунарський

1641

3

2,2

1

15,3

1

17,8

2

451

3

373,9

2

0,19

Фрунзовський

631

1

9,2

2

56,5

1

76,8

3

53,5

1

165,4

1

0,2

Ширяєвський

497

1

7,6

2

40

1

67,4

3

75,6

1

76,8

1

0,02

Рис. 3.1. Райони Одеської області, несприятливі за мінеральним складом питних вод - фізіологічно несприятливі за сольовим складом (позначені темним кольором)

При цьому основними джерелами, які формують стабільно високі рівні забруднення водойм, особливо річок Дністер і Дунай, залишились організовані скиди стічних вод за межами Одеської області та дощові води. Внаслідок цього перевищення нормативів зазначалося переважно за показниками БПКповн., ГПК, окислення, вмісту солей важких металів, індексам ЛКП та ТПКП.

Перевищення ГДК зазначалося не тільки за джерелами питного водопостачання, а й по водоймах 1-ї категорії, на яких здійснюється культурно-побутове та рекреаційне водокористування населення. Так, на санітарно-хімічні показники в 2009 році досліджено 572 проби води, причому не відповідало нормативним вимогам 185 (32,3%) проб. Перевищення допустимих норм відмічено переважно по санітарно-хімічним показникам (БПКповн., ХСК, розчинений кисень, окислюваність).

На території області налічується 140 комплексів каналізаційних очисних споруд загальною потужністю 822,5 тис. м³/добу, з них 46 - розташовані на базах відпочинку, у санаторіях та пансіонатах у рекреаційній зоні Білгород-Дністровського та Овідіопільського районів. Близько 45% з них знаходиться у незадовільному санітарно-технічному стані, а саме: каналізаційні очисні споруди Березівського, Ананьївського, Красноокнянського районів. Потребують реконструкції каналізаційні очисні споруди Овідіопільського району, Роздільнянського району тощо.

Централізовані системи каналізації з очищенням стічних вод на власних очисних спорудах є у містах Одеса, Б. Дністровський, Котовськ, Рені, Ананьїв, Арциз, Татарбунари, Роздільна, Березівка, Кілія, Теплодар та селищах міського типу Затока, Іванівка. Стічні води міст Ізмаїла, Іллічівська, Балти очищуються на відомчих каналізаційних очисних спорудах.

Одними з головних причин такого становища є те, що очисні споруди та каналізаційні мережі були побудовані у 70-80 роках, сьогодні вони морально та фізично застарілі і не відповідають сучасним вимогам, передаються на баланс сільських рад, які не мають коштів на ремонт та належну експлуатацію споруд.

На річках Дністер і Дунай, що відносяться до транскордонних водойм України, водокористування населення здійснюється на їх гирлових ділянках, що й обумовлює значною мірою наявний рівень їх забруднення.

Скид зворотних вод у поверхневі водні об'єкти у 2010 р. складав 292,2 млн. м³, у тому числі недостатньо очищених та без очистки -144,87 млн. м³, нормативно-очищених - 64,98 млн. м³. У порівнянні з 2009 роком на 7,65 млн. м³ збільшився скид недостатньо очищених стічних вод, на 2,99 млн. м³ зменшився обсяг нормативно-очищених стічних вод на каналізаційних очисних спорудах. Це обумовлено тим, що деякі підприємства, наприклад, ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал» збільшило скидання без очистки та недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об'єкти.

Великою проблемою з точки зору погіршення якості води у водоймах області є скидання забруднених стічних вод у водні об'єкти.

У 2010 році налічувалося 108 підприємств, які скидали стічні води в поверхневі водойми, у тому числі 19 господарств, які здійснювали скид в канали зрошувальних систем. Затверджені проекти норм ГДС забруднюючих речовин мали 67 підприємств, у 41 підприємства проект ГДС був відсутній.

Основними забруднювачами являлись: ТОВ «Інфокс» філія «Інфоксводоканал», КП “Б. Дністровськводоканал”, ПФ “Водоканал” м. Арциз, КВЕП “Котовськводоканал” та інші.

Станом на 01.01.2011 року в більшості сільських населених пунктів області централізована каналізація відсутня. Всього в області є 152 споруди каналізації, з них 75 очисних споруд (49,3%) працюють неефективно і потребують реконструкції, а 42 споруди (27,6%) не працюють і фактично зруйновані. Останні представлені компактними установками повної біологічної очистки типу "КУ" і "БІО", які перебували на балансі сільськогосподарських підприємств і при реорганізації агропромислового комплексу фактично стали безхазяйними.

В поточному році 40 об'єктів у області здійснювали 30 випусків господарсько-побутових стічних вод у водоймища, озера, ставки та 7 випусків промислових стічних вод, з них не відповідали нормативним вимогам 20 випусків господарсько-побутових стічних вод (50%), і 4 випуски промислових стічних вод (57,1% проб). До промислових випусків відносяться випуски об'єктів харчової промисловості (молокосирзаводи і заводи промислових товарів).

Скиди стічних вод у Чорне море здійснюють 8 об'єктів по 8 випускам господарсько-побутових стічних вод (всі вони не відповідають діючим нормативним вимогам) і 2-м випускам промислових стічних вод (відповідають нормативам). Всі випуски знаходяться в м. Одесі. З них постійно діяли протягом року 2 (станції біологічної очистки "Південна" і "Північна"), а також випуски зливових стічних вод періодичної дії.

До промислових випусків відносяться зворотні води Одеської ТЕЦ з термальним забрудненням та Одеського припортового заводу. В силу особливостей циркуляції води в Одеській затоці та прилеглих акваторіях найбільшою мірою подвережни негативному впливу стоків прибережні рекреаційні зони не тільки м. Одеси, а й прилеглих районів області.

На сьогодні на території області загальна кількість накопичених промислових відходів складає 2008840 т/р, в тому числі 1-го класу токсичності - 1602 т/р, 2-го класу токсичності - 16,096 т/р. В області визначені більше 35 підприємств які проводять прийом, сортування, переробку за окремими видами промислових відходів. За вимогами держсанепідслужби на більшості підприємств проводяться роботи по інвентаризації промислових відходів. Станом на 01.01.11 кількість накопичених промислово-токсичних відходів становила 36648 тон, з них знищено 120 тон, утилізовано - 3342 тон, в тому числі 786 тон непридатних та заборонених пестицидів і агрохімікатів.

У переважній більшості районів регулярно реєструються перевищення ГДК нітратів у воді підземних джерел питного водопостачання. В окремих районах області концентрації нітратів у питній воді складають в середньому (39,1±2,3) мг/дм³, тобто близько 25% проб перевищує рівень 50 мг/м³ (див. табл. 3.2). Це дозволяє розглядати міжпластові води питної якості як основну альтернативу існуючим джерелам водопостачання, найбільш схильних до забруднення нітратами.

Як видно з представленої вище таблиці 3.1, кількість нестандартних проб питної води на протязі всього періоду спостереження залишалася порівняно стабільною. Загальною для всього періоду спостереження тенденцією була дещо більша частота нестандартних проб в досвідчених районах, що зумовлено процедурою вибору районів для проведення дослідження (див. Розділ 2).

Земельні ресурси Одеської області (3331,3 тис. гектарів) характеризуються надзвичайно високим рівнем освоєння.

Найбільшою є питома вага земель сільськогосподарського призначення - 2661,8 тис. гектарів (79,9 відсотка), з них рілля - 2068,6 тис. гектарів. У структурі земель сільськогосподарські угіддя займають 77,9 відсотків, у тому числі рілля - 62,1 відсотків.

У 2010 році в області використані 473486 центнерів мінеральних, 210417 тон органічних добрив і 1089 тон пестицидів номенклатурою 260 найменувань (табл. 3.3).

У загальній масі використаних пестицидів мідьовмісні препарати становили близько 8%, препарати на основі ацетохлору - 13%, на основі 2,4 -Д - 11,4%, діметоат - близько 3%. Співвідношення між різними класами пестицидів та їх загальна кількість в різних районах області визначалося переважно спеціалізацією об'єктів агропромислового комплексу.

Таблиця 3.3 . Пестицидне навантаження в районах області (кг/га)

Регіон

2008

2009

2010

Контрольні райони

1,1±0,2

1,5±0,2

1,2±0,2

Дослідні райони

2,8±0,2

3,1±0,2

3,0±0,3

Пестицидне навантаження на 1 га сільськогосподарських угідь дослідної зони становило до 4,9 кг/га, при цьому в південних районах, обраних у якості контрольних, воно коливалося в діапазоні 0,7 - 1,07 кг/га, а в північних - не перевищувало 0, 32 кг/га. В середньому, пестицидне навантаження в досвідчених районах перевищувало таке в контрольних у 2,5 рази (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Розподіл маси непридатних і заборонених для використання пестицидів в межах області

Водночас встановлено забруднення пестицидами понад допустимих норм в ґрунті в місцях виробництва сільгосппродукції (до 3,5% від загальної кількості) та в зонах впливу складів з непридатними до подальшого використання хімічними засобами захисту рослин - до 35% від загальної кількості проб (рис. 3.3).

Величезні обсяги накопичень небезпечних відходів, реальна небезпека, яку несуть вони собою для населення і навколишнього середовища.

Внаслідок діяльності різних видів виробництва в Одеській області якісний склад відходів різноманітний, а саме:

- відходи І класу небезпеки (відпрацьовані люмінесцентні лампи, що містять сполуки ртуті, шлами гальванічні, свинець та його сполуки, непридатні отрутохімікати та ін.);

Рис. 3.3. Розподіл кількості складів непридатних і заборонених для використання пестицидів, а також складів, які знаходяться в незадовільному стані в межах області.

- відходи 2 класу (нафтошлами, мідь та її сполуки, відпрацьовані неорганічні кислоти, батареї та акумулятори зіпсовані та ін.);

- відходи З класу (відходи фарб, лаків, емалей, відпрацьовані формувальні суміші, відпрацьовані неорганічні кислоти, відпрацьовані каталізатори, матеріали забруднені нафтопродуктами та ін.).

Землі Одеській області не зазнали суттєвого впливу Чорнобильської катастрофи або будь якого іншого радіаційного впливу. Утилізація і знешкодження радіоактивних відходів та території області не впроваджується, тому що Одеський міжобласний спецкомбінат Українського державного об'єднання "Радон" не має відповідних технологій та використовує лише технологію захоронення радіоактивних відходів у приповерхневих сховищах, а в останній час перейшов на технологію тимчасового зберігання радіоактивних відходів. Рідкі радіоактивні відходи, що зберігаються на спецкомбінаті, заплановано перевести у тверду фазу, для чого були передбачені кошти на відповідні заходи регіональної програми захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання.

Таким чином, згідно проаналізованим даним, рівень еколого-гігієнічної безпеки в Одеській області може бути охарактеризований, як задовільний. Тим не менш, на території області є ряд геохімічних аномалій, приурочених, як правило, до зон геологічних розломів або інтенсивного застосування агротехнологій.

В області реалізуються програми "Регіональна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", "Регіональна програма утилізації твердих побутових відходів до 2011 р.".

Найбільш важливими еколого-гігієнічними аномаліями Одеської області є геолого-геофізичні аномалії (Балтська, Саврансько-Любашівська, Іванівська магнітно-гравітаційні аномалії; зони Одеського розлому, Чадирлунгского і Болградського надвигів); радіохімічні і геохімічні аномалії (Північна і Південна), території з інтенсивним забрудненням підземних вод отрутохімікатами і мінеральними добривами, а також ландшафтно - геохімічні аномалії сільськогосподарських техноценозів.

Поняття про геопатогенні зони і сам термін виникли на початку XIX століття після того, як за допомогою біолокації був виявлений зв'язок між виникненням онкозахворювань у людей, які проживали в будинках, розташованих над геологічними розломами, що проходять в межах міст. З'ясувалося, що геопатогенна зона являє собою особливий вид геофізичних аномалій, основу яких складають зазвичай три фізичних фактора: активні геологічні розломи, перетин підземних водних потоків і жил.

Рис. 3.4 Райони підвищеного ризику для здоров'я дитячого населення (відмічені темним фоном)

Слід зазначити, що практично на будь-якій ділянці земної кори, будь-то геологічна структура, географічний ландшафт або територіально-адміністративна одиниця, поширені природні геохімічні поля, що характеризують розподіл хімічних елементів у породах земної кори, продуктах вивітрювання, в грунтах, водах, рослинному покриві. Для кожного регіону ця величина середнього вмісту хімічних елементів у земній корі може відрізнятися. Тобто, кожен хімічний елемент може створювати свій регіональний фон. Якщо зміст хімічного елемента вище регіонального фону, то він створює геохімічну аномалію, яка може бути як природною, так і техногенною.

З наведеного нижче рис. 3.4 видно, що найбільша кількість геохімічних аномалій припадає на південно-західні райони області, обрані в подальшому в якості основних для проведення поглибленого вивчення здоров'я дитячого населення.

У цьому ж регіоні Одеської області відзначено існування точкових і площинних аномалій з утримання окремих важких металів і радіоактивних ізотопів в підземних водних джерелах. Існування даних точкових природних геохімічних аномалії обумовлено гідрогеологічними особливостями вапняків новоросійського ярусу і алювіальних пісків середнього-верхнього плейстоцену. Однак певний негативний вплив на навколишнє середовище надає і людина - в даних районах нерідкі гідрогеологічні аномалії зумовлені забрудненням підземних вод нітратами і нітритами.

Таким чином, в переважній більшості районів регулярно реєструються перевищення ГДК нітратів у воді підземних джерел питного водопостачання (табл. 3.4). Особливо несприятлива ситуація склалася по цих показниках в південно-західних районах області (до 62,7 ± 4,7 мг/дм³). У цій же зоні в деяких районах вміст фтору у воді перевищує фізіологічний оптимум (до 3,2 мг/л).

Таблиця 3.4. Якісний мінеральний склад питної води в районах Одеської області

Показники

Контрольні райони

Дослідні райони

Загальна мінералізація, мг/л

870±12

999±34

Загальна жорсткість, мг екв/л

4,2±0,3

7,9±0,5

Сульфати, мг/л

189±18

214±22

Хлоріди, мг/л

212±20

229 ±28

Нітрати, мг/л

22,3±1,3

39,7±3,2

Фтор, мг/л

0,7±0,05

1,1±0,2

Залізо, мг/л

0,2±0,05

0,25±0,05

Як видно з табл. 3.4, якість питної води в контрольному регіоні не відповідає санітарним нормам.

Встановлено, що в Одеській області найбільш часто зустрічаються перевищення діючих нормативів за вмістом у грунті солей свинцю (до 105 мг/кг), міді (до 1,0 мг/кг) і цинку (до 8,8 мг/кг). Найбільш низьким рівнем токсикологічної безпеки грунту відрізняються райони, де агротехнологічний цикл передбачає зрошуване землеробство.

Встановлено також, що частота перевищення вмісту нітратів в овочевій і баштанній продукції сільгосппідприємств у 2000-2014 рр. не перевищувала 6%, але у весняний період в ранньої овочевої продукції вміст в продуктах, що складають основу харчових раціонів, нітратів у більшості випадків перевищував ГДК: по буряках - до (1463,4±80,4) мг/кг, по картоплі - до (285,3±12,3) мг/кг, по зеленому луку - до (544,2±12,8) мг/кг, по редису - до (1155,5±23,2) мг/кг, по моркви - до (532,1±22, 2) мг/кг, по капусті - до (654,0±23,3) мг/кг.

По окремих овочах у деяких районах Одеської області зазначалося 2-5 кратне перевищення ГДК вмісту нітратів (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Вміст нітратів у овочевій продукції Одеського регіону

Контрольний район

Дослідний район

Буряк

355±15

950±29

Картопля

420±12

630±17

Зелений лук

389±13

544±23

На нашу думку, враховуючи більш високу квоту надходження нітратів з питною водою (до 30%) і значні сезонні коливання вмісту нітратів в овочевій продукції, при оцінці ризику впливу нітратного забруднення на індивідуальне та популяційне здоров'я дітей та підлітків, що проживають в сільських районах Одеської області, необхідно враховувати, перш за все, якісний і кількісний склад питної води в районах, обраних для подальшого поглибленого вивчення.

Страница:

1
2
3
4
5

диссертация "Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості Півдня України" скачать

Подобные документы

Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів
Характеристика стану здоров’я школярів та його динаміка протягом навчання в початковій школі. Вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів. Розробка комплексу профілактичних заходів з оптимізації дії керованих факторів ризику.

автореферат [70,0 K], добавлен 09.03.2009

Розробка комплексних програм реабілітації дітей
Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.

дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010

Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018

Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014

Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009

Оцінка впливу психоемоційного стану на серцево-судинну систему сучасних школярів
Психоемоційні і функціональні порушення серцево-судинної системи у школярів, робота вчителя для їх профілактики. Вплив інноваційних освітніх технологій на здоров'я дітей. Використання фізичної культури і збалансованого харчування для запобігання хворобам.

научная работа [123,9 K], добавлен 10.09.2012

Довголіття та внутрішня екологія людини
Екологія та здоров'я, соціальні умови здоров'я. Зміни функціональної діяльності деяких систем організму в процесі старіння. Загальні відомості про довголіття, основні критерії віку. Характер впливу чинників навколишнього середовища на здоров'я людини.

реферат [31,5 K], добавлен 28.02.2010

Клініко-патогенетичні аспекти йододефіцитних захворювань у дітей шкільного віку в умовах легкої йодної ендемії
Дослідження впливу легкого йодного дефіциту на виникнення порушень фізичного, статевого, інтелектуального розвитку, психоемоційного стану та когнітивних функцій дітей з урахуванням вікових та статевих особливостей. Лікувально-профілактичні заходи.

автореферат [57,8 K], добавлен 19.03.2009

Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів дитини віком до 3 років
Мета проведення медичних оглядів дітей віком до 3 років. Оцінка стану здоров’я дитини, її фізичного та психомоторного розвитку. Виявлення захворювань та патологічних станів, проведення вакцинації. Облаштування кабінету, де проводиться огляд дітей.

презентация [19,8 K], добавлен 08.02.2011

Вплив тютютнопаління на здоров'я людини
Вивчення антиоксидантної системи організму та впливу на її стан різних факторів. Вивчення тютюнопаління як одної з проблем цивілізованого суспільства. Лабораторне дослідження стану антиоксидантної системи щурів, які підлягали дії тютюнового диму.

дипломная работа [379,3 K], добавлен 21.03.2015

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості Півдня України"

главная

рубрики

по алфавиту

вернуться в начало страницы

вернуться к началу текста

вернуться к подобным работам

Рубрики

По алфавиту

Закачать файл

Заказать работу

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

Показники	Бали
	1	2	3
Загальна мінералізація (мг/л)	500-1000	1000-1500	>1500
Загальна жорсткість (мг екв/л)	<7	7-10	>10
Хлоріди (мг/л)	<100	100-250	>250
Сульфати (мг/л)	<200	200-400	>400
Кальцій (мг/л)	<100	100-200	>200
Магній (мг/л)	<15	15-50	>50

№	Значення	Характеристика безпеки
	<1.3	Фізіологічно допустима
	1.31-1.7	Незначний ризик для здоров'я
	>1.7	Високий ризик для здоров'я

УСЬОГО	2008	2009	2010
Нестандартних за санітарно-мікробіологічними показниками	29,3	42,9	44,2
Нестандартних за санітарно-хімічними показниками	18,9	21,49	25,0

Райони	Загальна мінералізація	Загальна жорсткість	Кальцій	Магній	Хлоріди	Сульфати	ІУ
	Сер.	І	Сер.	І	Сер.	І	Сер.	І	Сер.	І	Сер.	І
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Ананьєвський	643	1	7,6	2	50,4	1	62,1	3	31,6	1	135,7	1	1,5
Арцизський	1564	3	2,4	1	8,9	1	13,2	1	156,8	2	309,3	2	1,7
Балтський	724	1	3,7	1	61,2	1	49,8	2	31,6	1	164,3	1	1,0
Біляєвський	568	1	5,2	1	62,4	1	25,4	2	54,7	1	119,6	1	1,1
Березовський	1013	2	12,1	3	64,5	1	104,6	3	286,8	3	248,1	2	2,3
Болградський	1191	2	17,1	3	167,1	2	97	3	278,1	3	353,1	2	2,5
Білгород-Дністровський	1680	3	5,4	1	38,8	1	41,8	2	608,8	3	222,5	2	1,9
Велико-Михайлівський	689	1	10	2	94	1	64	2	66	1	274	2	1,7
Іванівський	809	1	4,4	1	31,7	11	33,2	2	128	2	211,8	2	1,5
Ізмаїльський	606	1	10	2	65,3	1	35,2	2	286,8	3	155,9	1	1,7
Кілійський	378	1	4,2	1	58,5	1	19,6	2	30,3	1	51,4	1	0,8
Кодимський	782	1	7,7	2	84,3	1	45,3	2	92,5	1	157,9	2	1,5
Коминтерновський	1290	2	6,5	1	39,3	1	54,7	3	430	3	343,4	2	2,0
Котовський	771	1	9,2	2	69,4	1	68,9	3	54,6	1	204,2	2	1,7
Красно-Окнянський	647	1	8,8	2	69,5	1	64,1	3	42	1	226,8	2	1,7
Любашівський	609	1	5,6	1	42	1	42,6	2	119	2	68	1	1,96
Николаевський	859		11	2	103	2	104,6	3	128	2	326,4	2	0,27
Овідіопольский	836	1	3,8	1	24	1	31,8	2	176,9	2	139,6	1	0,17
Раздельнянський	995	1	12,3	3	140	2	64	3	253	3	293	2	0,09
Ренійський	508	1	6,2	1	78	1	27,4	2	87,3	1	84,3	1	0,12
Савранський	945	1	8,9	2	85,7	1	52,7	3	157,8	2	166	1	0,23
Саратський	1682	3	1,3	1	8,5	1	10,6	1	234	3	335,9	2	0,14
Тарутинський	813	1	3,7	1	29,2	1	27,7	2	120,5	2	115,7	1	0,16
Татарбунарський	1641	3	2,2	1	15,3	1	17,8	2	451	3	373,9	2	0,19
Фрунзовський	631	1	9,2	2	56,5	1	76,8	3	53,5	1	165,4	1	0,2
Ширяєвський	497	1	7,6	2	40	1	67,4	3	75,6	1	76,8	1	0,02

Регіон	2008	2009	2010
Контрольні райони	1,1±0,2	1,5±0,2	1,2±0,2
Дослідні райони	2,8±0,2	3,1±0,2	3,0±0,3

	Контрольний район	Дослідний район
Буряк	355±15	950±29
Картопля	420±12	630±17
Зелений лук	389±13	544±23

Гігієнічна оцінка впливу екологічних факторів довкілля на здоров'я дітей сільської місцевості Півдня України

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

РОЗДІЛ 2. МатерІал и методИ

Оцінці аліментарного статусу підлягали антропометричні показники (див. підрозділ 2.2) з розрахунком значень індексу маси тіла (ІМТ) за формулою:

ІМТ = вага (кг) / рост2 (м) (2.1)

Отримані значення порівнювали з нормативними по перцентільним шкалам [85], розробленим фахівцями CDC та рекомендованим ВООЗ для застосування у всіх країнах світу.

Потім розраховували значення десяткового логарифма суми (S) шкірно-жирових складок, на підставі якого розраховували показник D з урахуванням статі дитини:

а) якщо сумарна товщина складок підшкірно-жирової клітковини на трицепсі і під лопаткою менше 35 мм:

%ЖМТ = 0,735 х S2 + 1,0 (для хлопчиків) (2.2)

розділ 3. ОЦІНКА ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СІЛЬСЬКИХ РАЙОНАХ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Рис. 3.1. Райони Одеської області, несприятливі за мінеральним складом питних вод - фізіологічно несприятливі за сольовим складом (позначені темним кольором)

Великою проблемою з точки зору погіршення якості води у водоймах області є скидання забруднених стічних вод у водні об'єкти.

Земельні ресурси Одеської області (3331,3 тис. гектарів) характеризуються надзвичайно високим рівнем освоєння.

У 2010 році в області використані 473486 центнерів мінеральних, 210417 тон органічних добрив і 1089 тон пестицидів номенклатурою 260 найменувань (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 . Пестицидне навантаження в районах області (кг/га)

Рис. 3.2. Розподіл маси непридатних і заборонених для використання пестицидів в межах області

Величезні обсяги накопичень небезпечних відходів, реальна небезпека, яку несуть вони собою для населення і навколишнього середовища.

Подобные документы