Наукове обґрунтування гігієнічних основ екологічної безпеки при морегосподарській діяльності

В останні роки (10-15 років), днопоглиблювальні роботи проводяться, в основному, в акваторіях портів, у безпосередній близькості від пляжів і рекреаційних зон, що приводить до виносу забруднення в водне середовище акваторії порту, де здійснюється днопоглиблення, до берегової рекреаційної зони. Днопоглиблювальні роботи складаються з двох технологічних операцій - розробка грунту в порту, (в фарватері ріки) та скидання (дампінгу) цих грунтів в море.

При проектуванні подібних робіт потрібно, відповідно до існуючого санітарного законодавства, проведення попередніх лабораторних досліджень грунтів, які планується вивезти з порту, оцінку умов виносу донних забруднень з донного звалища, для розробки (в проекті) профілактичних заходів, щодо зменшення впливу процесу дампінгу на рекреаційні зони моря.

Це приводить до забруднення донного біоценозу та пригнічення рекреаційного оздоровленого потенціалу приморської зони відпочинку. Особливе значення має звалище донних грунтів порту Южній, яке розташоване північніше Одеської курортної зони (пляжі: Отрада, Аркадія), до якої, з течією потрапляють забрудненні мулові маси донних відкладень різного складу та походження. Донні ґрунти, які вивезені на зовнішній рейд порту Іллічівськ в кількості 6 млн. м3, переносяться до зони відпочинку Кароліно-Бугаз, Затока.

Особливості розташування чотирьох морських портів в безпосередній близкості один від одного (Білгород-Дністровського, Іллічівського, Одеського, Южного), призводить до постійного негативного впливу днопоглиблювальних робіт на оздоровчу, рекреаційну здатність Південно-Західної частини Чорного моря.

Основна небезпека, яку спричиняє скидання донних відходів у море, є погіршення якості морської води, формування небезпеки для здоров'я населення, негативний вплив на життя живих організмів моря. При днопоглиблювальних роботах, які проводяться практично цілий рік спостерігається біоакумуляція токсичних речовин, які містятся в донних осадах, в морських організмах. Внаслідок зміни кольору води, появи мутності і завислих речовин, відбувається забруднення морської екосистеми, погіршення рекреаційного значення моря. Найбільш небажаним впливом донних відходів є їх токсичний ефект на морських організми в концентраціях більших, ніж природні, в результаті чого формуєтся перенос шкідливих речовин через кормову базу риб по харчових ланцюгах до людини.

Найбільш інтенсивне вторичне замулення донних відкладень (розмір часток мулу 0,005мм, визначено в Каркінітській та Одеській затоці, в пригирловій морській зоні дельти Дунаю). Має місто зниження прозорості морської води до 2-2,5 м, за рахунок наявності зважених частинок мулу.

Особливості хвильоенергетичного потенціалу Чорного моря, в його Північно-Західній частині, призводить до значного перемішування мулу підводного звалища, з доставкою його до прибережної полоси моря, що спостерігається в Одеській затоці, особливо в осінньо-зимовий період року.

В зв'язку з відсутністю гігієнічного регламенту, щодо здійснення держсанепіднагляду чи моніторингу, процес днопоглиблення весь час проходить без державної гігієнічної експертизи, в тому числі без врахування діючого оздоровчого сезону для населення в курортній зоні, в зонах відпочинку та водокористування.

Наукова, правова, організаційно-адміністративна база вибору місць підводних відвалів взагалі відсутня. Існуючі донні звалища відходів від днопоглиблювання, в портах країни, узгоджені ще за часи Радянського Союзу. Вони оцінені за географічним розташуванням, за морфологією дна, а не за потенційною загрозою для здоров'я населення, впливу на рекреаційні ресурси моря.

З цієї причини, складання проектів днопоглиблювальних робіт, в кожному випадку здійснюється виходячи з місцевих умов, без урахування впливу підводного звалища кожного порту на рекреаційну морську зону.

Місця відвалу при проектуванні визначаються без врахування сучасного стану звалища, попереднього вивчення морфології дна гео та гідрохімічних показників, без аналізу біопродуктивності цієї ділянки моря, санітарно-хімічних показників. Проектування проводиться за основними критеріями :

· Оптимізація економічних показників днопоглиблення;

· Зменшення технологічних втрат грунтів;

· Скорочення відстані транспортування грунтів;

· Безпека мореплаванн.

При проектуванні потрібен багатофакторний аналіз, який повинен враховувати сукупність всіх критеріїв днопоглиблювання, а особливо, загрозу виносу забруднення в рекреаційну зону оздоровлення населення.

На цей час основним критерієм, окрім вищевказаних, являються вимоги з рибопромислової цінності регіону дно черпання та відвалу ґрунту - це рибопромислова цінність чи очікуваного збитку від цього, а не оздоровчий потенціал чи загроза здоров'ю населення. Податковий Кодекс України, в питанні нарахування збитку оточуючого середовища, від днопоглиблення передбачають базовий норматив за потрапляння в морське середовище завислих речовин - до 23 гр/тон.

Гігієнічні, токсикологічні аспекти, вплив на стан рекреаційної зони та здоров'я населення, в проектах не враховуються, ці питання вирішуються за остаточним принципом.

Головний наслідок дампінгу- погіршення прозорості морської води та збільшення вмісту розчиненних у воді біогенних, токсигенних для мешканців моря речовин. З цієї причини порушується фотосинтез, збільшуються концентрації азоту, фосфору, зменшується вміст кисню. При дампінгу задіяно весь трофічний ланцюг морської прибережної екосистеми. Ці явища залежать від густини грунтів, концентрації частинок грунту в воді, що складаються з грунтовідвозної шаланди.

10.2 Моніторинг днопоглиблення в акваторії порту Іллічівськ

В рамках досліджень, здійснено моніторинг днопоглиблювальних робіт в акваторії Іллічівського морського торгового порту (ІМТП). Визначено склад донних грунтів, їх стан, можливість використання ґрунтів для відвалу у відкритому морі при формуванні Іллічівського контейнерного терміналу на 1-2 причалах ІМТП та в районах зовнішнього рейду.

Кількісне визначення вмісту токсичних металів проводили методом інверсійної вольтамперометрії на аналізаторі АВА-3 згідно за атестованими методиками (табл.10.1).

Для досліджень відбирали донні відкладення з ковша днопоглиблювального судна. Відбору підлягали донні відкладення з поверхневого слою та з глибини 1-2 метри. При дослідженнях використовували водну витяжку та цілісний грунт.

Таблиця 10.1

Вміст токсичних металів у донних відкладеннях Чорного моря, акваторії Іллічівського морського торгового порту, мкг/кг

	Токсичні метали
	Pb	Cd	Cu	Zn
Глибина 10,5-12м	<0,1555-4,43	<0,005-0,317	0,155-2,94	<0,005-33,7
Межа виявлення, масова частка, млн-1	0,25	0,25	0,25	50
Геохімічний фон Чорного моря, максимальне значення (1)	15	0,3	40	100

У результаті досліджень виявлено перевищення фонового значення вмісту кадмію (0,137 мкг/кг) в донних відкладеннях на зовнішньому рейді та в акваторії (у причалів) Іллічівського морського торгового порту.

Виконано моніторинг ґрунту акваторії п. Іллічівськ з визначення складу ґрунту для відвалу у відкритому морі в районі Іллічівського зернового терміналу на 1-4 причалі ІМТП. При цьому виявлено перевищення вмісту кадмію (0,137 мк/кг) в донних відкладеннях.

При досліджені наявності хлорида власних вуглеводнів, в донних відкладеннях визначені ДДТ (2,3 мкг/кг), ДДЕ (6,5 мкг/кг), ДДД (3,5 мкг/кг), гептахлор (0,9 мкг/кг), алдрін (<0,05 мкг/кг). В районі донного звалища п.Іллічівськ, виявлено перевищення ПДК за складом міді в 1,8 раза, нікелю в 1,5 разу, ДДТ в 2,1 раз. В зоні впливу дампінгу відмічено зменшення біомаси макрозообентосу, видового складу донної фауни.

Нами встановлено, що при аналізі досліджень, які виконані різними установами, отримані суперечливі дані. Відбір проб і дослідження, які виконані на окремих етапах технології днопоглиблення, здійснювались без попередньої класифікаційної оцінки ґрунтів на всю глибину днопоглиблення, без аналізу по всім критичним точкам акваторії, не досліджені фактичні маршрути вивезення донних відходів та порядку їх складання на підводному звалищі. Це потрібно враховувати при подальших спостереженнях.

10.3 Класифікація ґрунтів днопоглиблення Азовсько-Чорноморського басейну за ступенем їх забруднення

Нашими дослідженнями встановлено, що в морському середовищі здійснюється перехід забруднюючих речовин, які утворюються в приморській зоні (місто, порт, судноремонтний завод, суднобудівний завод, скидання з фермерських господарств, седімінтація з атмосферного повітря) з завислого стану в донні грунти, чи гідробіонти. З цієї причини формуються різні рівні, ступені забруднення морського та річкового дна, що наведено в класифікації грунтів.

Проведена оцінка донних грунтів за ступенем забрудненості відповідно до існуючої класифікації грунтів (табл.10.2.) [55].

Таблиця 10.2

Класифікація грунтів днопоглиблення Азовсько-Чорноморського басейну за ступенем їх забруднення в межах України

Інгредієнти, мг/кг	Класи
	А	I	II	III	IV
Кадмій (Cd)	?1,0	>1,0	>2,0	>3,0	>5,0
Ртуть(Hg)	?0,1	>0,1	>0,2	>0,3	>0,5
Свинець (Pb)	?10	>10	>20	>100	>200
Цинк (Zn)	?60	>60	>80	>150	>400
Мідь (Cu)	?30	>30	>50	>100	>250
Мишґяк (As)	?5,0	>5,0	>6,0	>8,0	>10
Загальний фосфор	?670	>670	>800	>1000	>1200
Загальний фтор	?200	>200	>400	>500	>600
Цианіди	Не виявлені
Нафтопродукти	?150	>150	>300	>450	>1200
Феноли	?1,0	>1,0	>1,5	>2,0	>3,0

Клас А- природно-чистий ґрунт (еталон).

 Клас I - умовно чистий ґрунт; підлягає скиданню в море, не будучи небезпечним для морського середовища, з компенсацією збитків.

Клас II - помірно забруднений і забруднений ґрунт; дампінг можливий після компенсації шкоди морському середовищу і рибному господарству; бажана утилізація, раціональне використання грунтів днопоглиблення (берегові відвали, будівельні матеріали).

Клас III - дуже забруднений ґрунт; скидання в море можливе тільки по спецтехнології; подача на берег небажана; бажана утилізація; визначаються збитки водному середовищу і розмір компенсацій.

Клас IV - токсичний ґрунт; скидання в море категорично заборонено; у виняткових випадках можливе тільки захоронення за спецтехнологією; подача на берег можлива лише після попереднього знешкодження ґрунтів.

На підставі отриманих результатів, розроблено схему запобігання впливу днопоглиблювальних робіт, та донних відходів, їх скиду на ступінь забруднення приморської рекреаційної зони. Запропоновано узагальнені критерії безпеки морського середовища в рекреаційних зонах при днопоглиблювальних роботах.

Донні відкладення, які виймаються зі дна портів, їх операційних акваторій, з фарватерів рік за нормативно-правовими документами країни, не відносяться до категорії небезпечних відходів.

В інших країнах, донні відкладення, ґрунти, піщано-гравійні суміші, інші матеріали, які вичерпані (добуті) зі дна, в процесі днопоглиблення (проведення бурових робіт на шельфі), підпадають під категорію відходів.

В донних відкладеннях виявляються нафтові та хлоровані , ароматичні вуглеводні, феноли, важкі метали, радіонукліди, ДДТ та його метаболіт, ізомери ГХЦГ, СПАР. В мазутних нафто відкладеннях в донному грунті виявлено Бенз-пірен.

Після акваторій морських суден вмістом 2007р. в донних відкладеннях Керченської протоки виявлено до 100 ГДК нафто вуглеводнів.

Для визначення можливості використання донних грунтів при формуванні намивних територій у портах, для терміналів та комплексів, розроблені рекомендації послідовності з відсипання донних грунтів і створення, на них перевантажувальних комплексів. В морських портах Одеса, Іллічівськ, Миколаїв донні відходи вже були використані для формування нових територій портів на землях водного фонду.

В роботі, вперше використані інтегровані показники (хімічні, мікробіологічні, паразитологічні) гігієнічної оцінки вторинного забруднення морського середовища донними ґрунтами, які виймаються в портах, та підлягають захороненню на донних звалищах.

При вивезенні донних грунтів в відкрите море (в межах зони санітарної охорони) та при їх скиданні утворюються завислі речовини з вмістом (нафтопродуктів, важких металів, радіонуклідів, поліхлорованих біфенілів та ін.), які токсично діють на екосистему, шляхом їх акумуляції та наступного впливу на трофічні ланцюги екосистеми моря. Нами регламентовані більш безпечні технологічні етапи днопоглиблення, (блок-схема) відповідно до скороченої і розширеної програм моніторингу. Розроблена на підставі наших досліджень, гігієнічна регламентація, свідчить про високу ефективність алгоритму проведення санітарно-епідеміологічного нагляду за днопоглиблювальними роботами в чорноморських портах.

За матеріалами досліджень розроблені методичні рекомендації «Санітарно-епідеміологічний нагляд при проведенні днопоглиблювальних робіт судами технічного флоту» (методичні рекомендації, підготовлені до видання, 2015) із структурою технологічних етапів днопоглиблення, місць, відбору проб, обсягом і лабораторних досліджень показників грунту, мулів і морської води.

10.4 Технологія днопоглиблення та інтегрованого лабораторного контролю відкладень і водних зразків природного горизонту

Нашими дослідженнями встановлено, що днопоглиблення - багатофакторний процес, який залежить від: місця проведення днопоглиблювальних робіт; обсягу дночерпання; методу проведення днопоглиблювальних робіт; типу застосованих плавзасобів технічного флоту для днопоглиблення (грейферний кран, ковшове черпання, пневмовідсоси); місця відвалу ґрунту, глибини; гідрологічних умов в зоні відвалу ґрунту, відстані до рекреаційної зони , близкості до берегової смуги.

Процес днопоглиблення вимагає безперервного моніторингу за станом ґрунту за санітарно-токсикологічними та мікробіологічними показниками. У процесі виконання робіт враховували існуючу класифікацію ґрунтів за ступенем їх забруднення.

Нами встановлено, що при днопоглибленні та дампінгу критеріальним показниками являються:

- режим мутності ( до 6-9% від загальних обсягів грунту, що виймається та знаходиться в завислому стані до декількох діб);

- гідрохімічний режим (стан) грунту;

- вторинне забруднення водної маси в акваторіях портів та в місцях дампінгу (приводить до біокумуляції токсичних речовин в гідро біонтах, рибі);

- умови пригнічення водних організмів (при днопоглибленні та дампінгу порушуються донні співтовариства, пригнічується та гине риба, зоопланктон, погіршуються умови фотосинтезу).

При днопоглибленні настає (на різний період часу) порушення оптичних властивостей води, зміна теплопровідності, погіршення дихання гідро біонтів, замулювання суміжних, з місцем відвалу, ділянок морського дна, особливо при хвилюванні моря та з урахуванням діючих морських течій.

Всі звалища в Одеській затоці знаходяться під впливом північно-Західної морської течії. При вивчення складу ґрунтів, в трьох основних портах Одеської затоки, нами встановлено, що санітарно-токсикологічні та мікробіологічні забруднення берегової полоси моря складаються з донних відкладень з акваторії портів, де знаходиться 50-80% дрібнодисперсних фракцій, тонкозернисті мули, піски які забруднені солями важких металів (ртуть, свинець, хром), ХОП, компонентами нафти.

В зв'язку з інтенсивним перевантаженням навалювальних та хімічних вантажів на зовнішньому рейді порту Керч ( сумісна перевалка з п. Кавказ до 14-16 млн. тон), при досліджені, встановлені підвищені концентрації солей важких металів в донних грунтах, упродовж всього періоду спостереження (2009-2013р.) по ртуті -ГДК перевищувало в 2,5-3 рази. Вміст нафтопродуктів у верхньому шарі донних відкладень на якірних зупинках порту Керч, після природної катастрофи 2007р., складав до 290-510 мг/кг.

При перевантаженні, дозавантаженні морського судна на морському рейді, (в умовах відсутності перевантажувальних робіт з використанням закритих технологічних процесів), в морське середовище потрапляє великий відсоток вантажів (до 5%). Частина вантажів, що перевантажується з річкових суден на великі морські суда за допомогою плавучих кранів, потрапляє в морську воду, з наступним осадом на морське дно. Частина їх, течією та вітрами Керченської протоки, виносится в Азовське та Чорне море. За останні десять років в Керченській протоці з морського дна, для безпеки судноплавства, вийнято та переміщено на морські звалища до 50 млн.м3 донних грунтів, які відносяться до категорії відходів.

Нами встановлено, що діяльність з еколого-гігієнічного моніторингу повинна враховувати весь комплекс заходів з попередження негативного впливу дампінгу на рекреаційну зону.

При обгрунтуванні місць дислокації морських звалищ донних грунтів проектним установам треба враховувати: умови формування звалища, рельєф морського дна, умови експлуатації звалища, розмив та рознос грунту за межі звалища; можливість впливу на зону санітарної охорони.

В проект повинна бути введена експертна оцінка всього процесу днопоглиблення (данного проекту) - від акваторії порту до морського звалища, з урахуванням гідрохімічних параметрів водного середовища, санітарно-мікробіологічних показників - до початку робіт та тривалий час після виконання проекту, прогнозування стану підводного звалища, його вплив на оздоровленй потенціал приморської рекреаційної зони.

На підставі отриманих результатів, вперше розроблена нова комплексна система санепіднагляду, заснована на поетапному моніторингу технології днопоглиблення та інтегрованої санітарно-гігієнічної оцінки рівня вторинного забруднення методами розширеного лабораторного аналізу відкладень і водних зразків природного горизонту (табл.10.2.).

Таблиця 10.2.

Санітарно-гігієнічна оцінка вторинного забруднення морської середи донним грунтом при днопоглиблювальних роботах

Показники	Інгредієнти	Донні відкладення1	Водні зразки
		ПДК, мг/кг грунту	Гранично допустимі величини показників складу прибережних вод морів в місцях водокористування населення2	Для водойм рибогосподарського призначення3
			Район водокористування	Зона санітарної охорони
1	2	3	4	5	6
6 2.2.1 Хімічні	Завислі речовини	-	0,25-0,75 від фонових значень5	-	-
	рН	-	6.5-8,5 (не повинна колив.±1 одиниця знач. фону	6,5-8.5	6.5-8.5
	Окислюваність	-	Масова частка не повинна перевищувати ГДК та ОДР для водойм господарсько питного і культурно-побутового водокористування -	-	-
	Розч. кисень	-	Не менше 4,0 мгО2/дм3	Не менше 4.0 мг О2/дмі	-
Хімічні речовини:	(мг/дм)6	Не регламентується7 дм3
	Нітрати	130,0	(поNО3) 50,0	-II-
	СПАР	-	-	-II-	0,2
	Кадмій (Сd)	-	0,0013	-II-	0,005
	Ртуть(Нg)	2,1	0,00053	-II-
	Свинець (Рb)	32,0	0,03	-II-	0,1
		6,0 рухома форма
	Цинк(Zn)	23,0 рухома форма	1,03	-II-	0,01
	Мідь (Сu)	3,0 рухома форма	1,03	-II-	0,001
	Мишґяк (As)	2,0	0,053	-II-	-
	Фосфор	-	Тіотрихлористий 0,052		-
			Елементарний 0,0001
	Ціаніди	-	0,17	-II-	-
	Нафтопродукти	-	нафта багатосірчиста 0,1	-II-	0,05
			нафта інша 0,3
			Нафтові сульфоксиди 0,1
	Феноли	-	0,001	-II-	0,001
	Фтор	2.8 рухома форма	Для кліматичних районів I-П 1,56	-//-	-
		10,0 водорозчинна форма	Для кліматичного III району 1,2 Для кліматичного IVрайону 0.7
6.2.2.2 Мікробіологічні	Загальне мікробне число
	Колі-індекс, КУО/дм3
	ЛПК - лактозопозитивна кишкова паличка, КУО/дм3
	Патогенна мікрофлора
6.2.2.3 Паразитологічні	Колі-фаги БУО/дм3
	Яйця кишекових гельмінтів
	Яйця кишкових найпростіших

Вміст токсичних металів в воді Одеської затоки складав As-12 мг/кг, Со - 0,9 мг/кг, Cr-70 мг/кг, Cu-38,1 мг/кг, Ni-37,1 мг/кг, Zn-82.8 мг/кг.

10.5 Санітарні вимоги до поетапної технології днопоглиблення суднами технічного флоту в акваторіх морських портів

Для виключення впливу днопоглиблювальних робіт та дампінгу на рекреаційний, оздоровлений потенціал моря нами запропоновано новий, ефективний спосіб здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду за днопоглиблювальними роботами в портах України.

Державний санітарно-епідеміологічного нагляд, санітарно-гігієнічний моніторинг необхідно здійснювати поетапно:

Перший етап (попередній) - з'ясовується, місце та час проведенно робіт, проводиться оцінка проекту проведення днопоглиблювальних робіт, який повинен відображати такі відомості:

* тип ґрунту, передбаченого до скидання;

* загальна кількість передбачуваного до скидання ґрунту в мі, середня кількість ґрунту, що скидається в одну операцію, а також за планову кількість операцій;

* властивості ґрунту, який потрібно скинути (фізичні, хімічні, біохімічні, біологічні та токсичні), які підтверджені дослідженнями;

* передбачуване очищення і обробка ґрунтів перед скиданням;

* координати району моря, де передбачається скидати ґрунт (глибина, течії, відстань до прибрежної зони;

* вид транспортних засобів, використання яких передбачається для

транспортування ґрунту в район скидання;

* період року, протягом якої передбачається скидання ґрунту.

«Замовник» днопоглиблювальних робіт, перед розробкою проекту, повинен надати для розгляду матеріали досліджень донних відкладень за скороченою або повною програмою, які проводяться заздалегідь і містять такі відомості:

1. Скорочена програма: а) фізичні властивості - гранулометричний склад з визначенням частки фракції, що викликає мутність (%), природну вологість (%), щільність ґрунту (т/мі), щільність сухого ґрунту (т/мі);

б) хімічний склад за змістом: кадмій, ртуть, свинець, цинк, мідь, миш'як, фосфор, фтор, ціаніди, нафтопродукти, феноли;

в) мікробіологічні дослідження.

2. Повна програма:

а) скорочена програма;

б) оцінка токсичності методом біотестування, оцінка вторинного забруднення методом лабораторного моделювання.

При розгляді проекту, особливу увагу необхідно приділити вивченню місця скидання донних ґрунтів у море, при цьому акцентувати свої дії на вивченні та врахуванні наступних даних:

- розсіювання (вплив течій, приливів, вітру, горизонтальне і вертикальне переміщення);

- втрата грунтів з карти намиву;

- можливий вплив донного звалища на зони відпочинку (відстань між місцем скидання і рекреаційними зонами), винос грунту вітром та течією, втрата (навмисна) грунту при транспортуванні до звалищ;

- наявність і дефекти інших захоронень, які були зроблені в зоні скидання (наприклад, дані про вміст важких металів і вміст органічного вуглецю);

- характеристика дна (топографія, геохімічна і геологічна характеристика), біологічна продуктивність цієї ділянки морського дна;

- характеристика води (температура, рН, солоність, стратифікація, кисневі показники - розчинений кисень, ХСК, БСК5, вміст органічного і мінерального азоту, в т.ч. аміаку, завислих та інших біогенних речовин);

- можливий вплив на інші види використання моря (перешкоди судноплавству, підводна корозія споруд тощо).

Вибір районів скидання проводиться таким чином, щоб зменшити негативні наслідки на всі види використання морського середовища, особливо для оздоровчих цілей населення.

Другий етап - проведення санітарного-епідемічного нагляду за здійсненням днопоглиблювальних робіт. В сучасних умовах, установи МОЗ (відповідно до Постанови КМУ №267 «Положення про МОЗ») повинні проводити моніторинг з контролю забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

У процесі моніторингу необхідний контроль, на протязі всього технологічного етапу днопоглиблювальних робіт. Проведення лабораторних досліджень ґрунту, що виймається, водного середовища, в т.ч. і в рекреаційних зонах, що знаходяться поблизу днопоглиблювальних робіт (виїмка і відвал ґрунту). Прийоми і порядок відбору проби регламентуються ДСТУ ISO 5667-12-2001 та ГОСТ 17.1.5.01 - 80. Планується дослідження водної товщі (придонний, проміжний, поверхневий шари): рН, Т, Ч, нафтовуглеводи, санітарні показники, умовно-патогенні мікроорганізми, бентос).

Третій етап - проводиться аналіз отриманих даних моніторингу, робляться висновки і розробляються напрямки щодо вдосконалення санепіднагляду за днопоглиблювальними роботами в даному регіоні.

Результати досліджень свідчать про високу ефективність запропонованого алгоритму проведення санітарно-епідеміологічного нагляду за днопоглиблювальними роботами в портах України. У рамках санепіднагляду захисту водойм від забруднення, ранжовані пріоритетні фактори впливу експлуатації судна технічного флоту на забруднення морського середовища, відповідно до діючої національної доктрини і міжнародної конвенції МАРПОЛ - 73/78 (ІМО) при проведені днопоглиблювальних робіт.

Окремим питанням є виконання операцій з днопоглиблення на землях водного фонду, яким являється дно акваторій, донних звалищ, в межах першої та другої зон санітарної охорони моря за санітарними правилами «Санитарные правила и нормы охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения» (№4631-88, от 06.07.1988г.). ці правила потребують переробки, з урахуванням фактичного та потенційного впливу на оздоровчі ресурси моря процесів днопоглиблення.

Нашими дослідженнями встановлено, що при експлуатації в країні 28 морських портів, в умовах наявності в Україні трьох великих суднохідних річок, необхідне формування комплексного урядового документа (за участю НАМН), щодо порядку організації та нормування процесів днопоглиблення, утворення офіційних підводних звалищ, їх утримання, розробка основ проектування робіт з днопоглиблення та комплексній державній експертизі цих проектів. А однією з основних вимог до змін порядку проектування днопоглиблювальних робіт, це перехід на захоронення донних грунтів на суші, для чого потрібно провести соціально-гігієнічний моніторинг потенціальних місць захоронення в приморських зонах з урахуванням безпечності цього процесу.

Резюме

На підставі досліджень, розроблено нові гігієнічні системи технологічних етапів днопоглиблення, місць (точок) відбору проб, об'єкта і лабораторних показників при аналізі ґрунту, осаду і морської води в процесі санепіднаднагляду. В практику днопоглиблення МГД впроваджено нова класифікація, згідно екологічних нормативів для інтегральної оцінки якості морської води (ЯМВ) і класу якості води (КЯВ).

Розроблено методичні Рекомендації: «Еколого-гігієнічний нагляд при проведенні днопоглиблювальних робіт суднами технічного флоту» в акваторії морських портів.

Розроблено інтегральну санітарно-гігієнічну оцінку рівня вторинного забруднення і розширення лабораторного аналізу природного горизонту, включаючи хімічні, мікробіологічні й паразитологічні показники, алгоритм яких дозволяє на 30-50% зменшити вторинне забруднення прибережних районів і рекреації в портах.

Матеріали даного розділу відображені в наступних публікаціях

1. Сердюк А. М. Эколого-гигиенический надзор при дноуглублении судами технического флота: методические рекомендации / [А. М. Сердюк , Н. И. Голубятников, В. П. Сиденко и др.]. - Одесса: «Лерадрук», 2012. - С. 46).

2. Голубятников Н. И Особо опасные инфекции и их профилактика на водном транспорте / Н. И. Голубятников // X Межгос. научно-практ. конф. [«Актуальные проблемы предупреждения и ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций в области санитарно-эпидемиологического благополучия населения государств-участников СНГ»], (Россия, Ставрополь, 2010г.). - Ставрополь, 2010. - С. 34.

3. Могилевский Л. Я. Организация системы биологической безопасности населения и территории Украины / Л. Я. Могилевский, Н. И. Голубятников // Матеріали науково-практ. конф. [«Актуальні питання епіднагляду за особливо небезпечними інфекціями, санітарна охорона території, біологічна безпека»], (м. Іллічівськ , 8-10 вересня 2009 р.). - Іллічівськ, 2009. - С. 8-9.

4. Голубятников Н. И. Основы территориальной безопасности международных транспортных коридоров / Н. И. Голубятников // Научно-практический журнал «Проблемы особо-опасных инфекций». - 2014. - № 4.

РОЗДІЛ 11

ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ЗАСАДИ ОЗДОРОВЛЕННЯ МОРСЬКИХ АКВАТОРІЙ І ПРИБЕРЕЖНИХ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН

Принципи захисту морських акваторій від забруднення засновані на вивченні сучасних аспектів гігієни та екології довкілля та водоохоронних заходів для забезпечення сталого здоров'я населення[253-259].

Виходячи з фундаментальних гігієнічних робіт, кількісні та якісні зміни у стані морських акваторій обумовлені: швидким наростанням за природою, широким спектром неоднорідних за інтенсивною кратністю та режимом впливу факторів навколишнього середовища. Якщо перша особливість визначає необхідність пошуку прискорених методів оцінки нормування факторів навколишнього середовища, друга - вишукування раціональних підходів до оцінки інтермітуючої дії різноманітних факторів, то третя - розробку проблеми єдиного (комплексного) гігієнічного нормування і інтегральної оцінки дії всієї сукупності факторів навколишнього середовища, в т. ч. і сприятливих [293-295].

Це стосується моніторингу здійснення комплексних заходів щодо санітарної охорони прибережних вод і шляхів можливого надходження забруднень у водойму при міжнародному судноплавстві, впливу МГД на містоутворюючу та рекреаційну ситуацію, що складається у прибережному регіоні північно-західної частини Чорного моря.

11.1 Заходи захисту морського середовища в умовах антропогенного впливу

Існуючі заходи захисту морського середовища, однак, потребують коригування, оскільки в них не дооцінюється важливість антропогенного впливу забруднювачів багатокомпонентного складу - в постійно діючій системі - «море-судно--порт-місто».

Згідно з отриманими даними, особливостями трансформованого навколишнього середовища, оздоровлення морських акваторій повинно базуватися на врахуванні поєднаного механізму дії антропогенних факторів через біосферу на водойму, на здоров'я населення приморських населених міст.

Зазначені особливості, з урахуванням водного фактора, регламентують, з одного боку стан здоров'я населення, з іншого - визначають реальне навантаження на екосистему Чорного моря, з урахуванням диференційованого впливу комплексної системи за фізико-хімічними і біологічними критеріями.

Вищезазначені критерії є складовими в управлінні якістю навколишнього середовища (інтегральний принцип), а також в плануванні проведення оздоровчих заходів, які спрямовані на впровадження, при експлуатації водного транспорту, основоположних принципів:

- вдосконалення і модернізація природоохоронних систем приморських міст, об'єктів МГК на основі застосування біологічних і хімічних активаторів та реагентів для підвищення якості очищення та знезараження господарсько-побутових стічних вод і зливових вод;

- розробка нормативних актів (методичних рекомендацій, доповнень до санітарних правил, положень, інструкцій, регламентів, ДСТУ, посібників).

Морегосподарському комплексі країни потрібен комплексний підхід, заснований на еколого-гігієнічній регламентації техніко-експлуатаційних засобів, оптимізації умов раціонального управління впливу флоту і берегових об'єктів водного транспорту на навколишнє середовище при водокористуванні, особливо в рекреаційних зонах припортових населених пунктів.

Попереджувальні засоби захисту від забруднення морських акваторій нами розглядаються з позиції заходів щодо захисту від забруднень рекреаційної зони приморського міста в єдиній системі «судно-порт-море-місто». Ця система нами розглянута, як єдиний, функціонуючий, у просторі і в часі, комплекс впливу на рекреаційні приморські зони моря (рис. 11.1, 11.2, 11.3, 11.4).

В припортових населених пунктах потрібна модернізація берегових очисних споруд (побутово-господарські, промислові води) будівництво берегових станцій очистки перших порцій зливових вод, що утворюються на території приморських міст, на підприємствах водного транспорту, при їх водовідведенні в море, а також реконструкція станції очищення лляльних (баластних) вод та їх доочищення в біоактиваторах із завантаженням мікроорганізмами на індиферентних носіях.

У наведених блок-схемах оздоровлення морських акваторій диференційовано представлені природоохоронні заходи з урахуванням впровадження в практику перспективних засобів і систем очищення та оздоровлення на підприємствах флоту і їх інфраструктурах в портах і СРЗ.

Таблиця 11.1

Рис. 11.1 Блок-схема оздоровлення акваторії морського порту (заходи по судну)

Умовні позначення:

_____ - Діючі механізми та обладнання

------- - Перспективні механізми, устаткування, засоби, системи

Рис. 11.2 Блок-схема оздоровлення акваторії морського порту (заходи по порту)

Умовні позначення:

_____ - Діючі механізми та обладнання

------- - Перспективні механізми, устаткування, засоби, систем



Рис. 11.3 Блок-схема оздоровлення

акваторії морського порту

(заходи щодо захисту морського

середовища від забруднення судами)

Умовні позначення:

_____ - Діючі механізми та обладнання

------- - Перспективні механізми, устаткування, засоби, системи

У зв'язку з особливостями еколого-гігієнічних принципів оздоровлення морських акваторій і прибережних рекреаційних зон, надалі потрібне створення гідротехнічних споруд, які засновані на принципі аеруванні води і осадів стічних вод, механічне видалення мулу з використанням енергії морських хвиль; виготовлення технічних засобів «озонового» пояса суден для боротьби з біообростанням корпусів; застосування рецептур біологічно активних речовин (БАР) на основі водоростей і селекціонованих активних культур мікробів- деструкторів ксенобіотиків для стимулювання процесів самоочищення.

Наведені конкретні заходи дозволяють підготувати основу для розробки багатопрофільної системи управління навантаження флотом і береговими об'єктами на рекреаційні можливості водойми методами математичного моделювання.

У гігієнічній проблемі охорони морського середовища, виходячи з наведених нами даних, формулюються напрямки експериментальних досліджень (рис. 11.3). Основними завданнями щодо проблеми захисту водойм від забруднень є вишукування методичних підходів до гігієнічного нормування, яке лімітує дії інтегральних факторів.

У сукупності, на окремих прийомах, гігієнічного та екологічного значення, грунтуються, на наш погляд, нижченаведені аспекти і пріоритетні дослідження:

- використання мікроорганізмів і їх штамів для очистки та оздоровлення водного середовища морських акваторій; селекція різних культур мікроорганізмів з використанням фізичного (УФ, радіоізотопи тощо) і хімічного впливу;

- комплексна оцінка якості морських вод і донних відкладень у місцях інтенсивного судноплавства та прибережної смуги моря; з визначенням хімічних речовин, в т.ч. тих, що володіють бластомогенними властивостями, із застосуванням прогностичних тестів на піддослідних тваринах; біотестування, проведенням бактеріологічних, вірусологічних та гельмінтологічних досліджень за лімітованими показниками; розробка сигнальних засобів індикації і інтегральної оцінки за морфологічними і генетичними маркерами, експрес-методів.

Дані структурні заходи оздоровлення морських акваторій портів базуються на статистичних даних, в т.ч. щодобового надходження десятків тисяч кубометрів стічних вод, які скидають в прибережну смугу моря з різноманітних джерел ( з берегу та суден).

Відомо, що в результаті забруднення водної акваторії промисловими і побутовими відходами, особливо несприятливі умови, з точки зору гігієни та екології, спостерігаються в прибережній морській зоні, так як при поверхневому хвилюванні перемішування водної маси відбувається не по всій товщині водного об'єму, що, у свою чергу, зменшує аерацію, сприяє рясному зростанню планктонних водоростей, виникненню заморів, а також відкладенню важких металів в донному грунті, в гідробіонтах.

Виходячи з вищевикладеного, є доцільним застосування проекту хвилезахисної споруди в акваторіях портів для посилення аерації морської води, на який нами отриманий Патент. Це доцільно здійснити на ділянках масового відпочинку: пляжах, лиманах, лагунах, тощо. Тобто в тих місцях, де можлива наявність великої кількості патогенних мікроорганізмів, де неприпустимо забруднення морського узбережжя нафтопродуктами з суден, фекальними і стічними водами, твердими відходами.

В зв'язку з особливістю експлуатації, портів, для яких потрібне постійне днопоглиблення фарватеру, підхідного каналу в порт, ремонт причалів, реконструкція акваторії з формуванням кола розвороту для суден, існує проблема дампінгу та впливу цього процесу на рекреаційні властивості прибережної зони. Донний грунт з акваторії порту, який віднесено до категорії відходів, повинен вивозитись на спеціальні морські донні звалища, які розташовані в морі за межами акваторії, на відстані до 10-12 морських миль (удалення від рекреаційної морської зони).

Особлива увага повинна бути приділена оздоровленню донних осадів порту, так як проведені дослідження показали, що концентрація небезпечних забруднень у них набагато вища, ніж у водному середовищі. Це створює небезпеку формування постійного депо високотоксичних речовин в різних ділянках прибережної зони.

11.2 Наукові технологічні аспекти санітарної охорони водойм

Враховуючи необхідність подальшого розвитку альтернативних природоохоронних засобів захисту морського середовища від забруднення при судноплавстві, вважаємо, що гігієнічно регламентована, природо-охоронна, система повинна розглядатися як багатопрофільна конструкція, що знижує витрати і підвищує ефективність утилізації забруднень. Система упередження антропогенних забруднювачів Чорного моря повинна забезпечити оздоровлюючий вплив на середовище, виключення ризиків для здоров'я населення, перешкоджання поширенню небезпечних токсикантів та патогенів, за рахунок використання енергозберігаючих технологій. Окрім механічного очищення забруднених вод (господарсько-побутові, промислові, зливові, від миття транспорту) та утилізації твердих відходів, необхідно застосувати метод їх очищення у блоці повного біологічного очищення мікробами-деструкторами, де забезпечується глибоке доочищення та знезараження із застосуванням антрацитфільтрації і озонування, а також зневоднення на гідротаторах з агрегатами переробки органічних відходів. У процесі біоконверсії, шляхом вермікомпостування, може здійснюватися переробка відходів та отримання біогумусу - органічних добрив і екологічно чистої товарної продукції (рис. 11.1, 11.2). Відмічені природоохоронні засоби комбінованої обробки відходів.

Розроблений науково-гігієнічний супровід, у здійсненні технологічних рішень, при МГД, який забезпечує:

- санітарну охорону прибережної морської захисної смуги при дії системи «порт-судно-морське середовище», для плавзасобів, берегових промислових підприємства, що гарантує чистоту т.зв. «вихідних» стічних вод, з виключенням несанкціонованого скидання забруднюючих речовин у море;

- організацію системи державного санітарного епідеміологічного нагляду за виконанням санітарного та водного законодавства;

- комплексну реалізацію засобів протиепідемічної безпеки, за умови функціонування всіх складових комплексної системи, що слід враховувати при організації оздоровчих заходів у чорноморських портах, які одночасно є міжнародним пунктом перетину кордону суднами, екіпажами, які відвідали епідемічні країни.

Розроблена еколого-гігієнічна концепція оздоровлення морського середовища акваторій портів, повинна відповідати основним вимогам:

· Обов'язковий облік негативних наслідків забруднення навколишнього середовища, що виявляється у зниженні продуктивності природних і штучних екосистем, знищення морської фауни і рибних запасів, погіршенні здоров'я населення, втрати робочого часу, зниженні рекреаційної цінності природних ресурсів, які обумовлюють не тільки екологічні, а й економічні збитки.

· Визначення величини антропогенних навантажень на водойму у порівнянні з максимально можливими межами їх деградації і дезінтоксикації;

· Виявлення та ранжування характеру вантажних операцій у порту, впливу, різних категорій стічних вод і утворених осадів на водойму, з урахуванням впливу промислових підприємств і судноплавства на стан рекреаційних зон приморської берегової смуги.

Заходи з охорони від біологічного забруднення зон рекреації Чорноморського узбережжя повинні включати: попередження скидання неочищених міських і суднових стічних вод; регулювання поверхневого стоку; санітарне очищення приморських населених місць; контроль за санітарним станом приморського міста, рекреаційних зон ; обладнання всіх транспортних засобів накопичувальними системами і ефективними установками з знезараження вод багатокомпонентного складу і утворених осадів.

Резюме

На підставі проведених досліджень, науково обґрунтовані основоположні принципи захисту від забруднення морських акваторій та прибережних рекреаційних зон, що базуються на особливостях концептуальної методології в області гігієни та екології навколишнього середовища, води та водоохоронних об'єктів у системі оздоровлення акваторій морського порту та рекреаційних зон у системі «море-судно-порт-місто-рекреація».

Визначено перспективні напрями фундаментальних досліджень з оздоровлення морегосподарського комплексу.

Для практичної реалізації розробок необхідно консолідувати зусилля фахівців всіх зацікавлених міністерств і відомств у створенні єдиних нормативних актів щодо ключових аспектів проблеми, пов'язаної з діяльністю транспорту, а також якнайшвидшого впровадження ефективних природоохоронних коштів.

Матеріали даного розділу відображені в наступних публікаціях

1. Голубятников Н. И. Санитарно-экологическое обоснование использования озона в природоохранной технологии на водном транспорте / Голубятников Н. И., Сиденко В. П., Гринчук И. И., Соленый Е. А. // Научно-практ. конф. (Донецк, 2009). - Донецк, 2009. - С. 229-230.

2. Голубятников Н. И. Новый эколого-гигиенический принцип биологической нейтрализации сточно-фановых вод на морских судах / Голубятников Н. И., Сиденко В. П., Войтенко А.М., Аттарова З. М. // Журнал «Вісник морської медицини». - 2010. - №2. - С. 53-59.

3. Голубятников М. І. Актуальні аспекти санітарної охорони морського середовища від забруднення / Голубятников М. І. - Николаев, 2011. - С. 17-19.

4. Голубятников М. І. Вплив озонування на біоценоз обростання днища суден в проблемі захисту морських рекреаційних зон / Голубятников М. І., Сіденко В. П., Войтенко А. М., Сольоний Е. А. - Одеса: ОЦНТИ, 2011. - С. 11-14.

5. Голубятников Н. И. Гигиеническая регламентация технологий обработки судовых сточных вод с применением комплекса физических средств их очистки и обезвреживания / Голубятников Н. И. - Одесса: ОЦНТИ, 2011. - С. 9-11.

6. Голубятников Н. И. Биоутилизация органических отходов: пути решения проблемы экологии причерноморских городов и территорий / [Голубятников Н. И., Сиденко В. П., Войтенко А. М. и др.] // Материалы научно-практ.конф. [«Экология-наука-техника»], (АРК, Ялта, НПЦ, 2009). - Ялта, 2009. - С. 34-35.

7. Голубятников Н. И. Санитарная охрана акваторий морских и речных портов Украины / Голубятников Н. И., Карпенко Л. П // Екологія міст та рекреаційних зон. - 2009. - С. 67-71.

8. Голубятников Н. И. Особенности санитарной охраны территории Украины, влияющие на общественное здравоохранение в современных условиях / Голубятников Н. И., Болдескул И. П. // Вестник морской медицины. - 2008. - № 2(40). - С. 16-23.

9. Голубятников Н. И. Государственный санитарно-эпидемиологический надзор на водном транспорте / Голубятников Н. И. // Материалы междунар. научно-практ. конф. [«Госсанэпиднадзор на транспорте»], (Ильичевск, 11-13 сентября 2002г.). - Одесса: УКРМОРМЕДИНФОРМ, 2003. - С. 31-34.

10. ГолубятниковН. И. Гигиенические аспекты реализации проекта «Экспорт» / ГолубятниковН. И. // Экологические проблемы Черного моря. - 2001. - С. 76-78.

11. ГолубятниковН. И. Эколого-гигиенические принципы очистки вод, содержащих нефтепродукты в проблеме защиты водоемов / Голубятников Н. И., Сиденко В. П., Войтенко А. М., Соленый Е. А. // Сб. «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» - Марзеєвскі читання. - Київ, 2009. С. 87-88.

12. Голубятников Н. И. Токсичные отходы и химическая безопасность морских портов / Голубятников Н. И., Шафран Л. М. // Утилизация отходов, организация и контроль полигонов. - Одесса: ОЦНТИ, 1999. - С. 215-219.

13. Golubiatnikov N. Chemical safety problem and the dangerous goods loading-unloading process in seaport development of the ecoport project strategy / Golubiatnikov N., Belobrov E., Mahyvitsky V. // Secotox World Congress and 6-th European Conference on Ecotox. and Envir. safety. (Krakov - Poland, 2001). - Krakov , 2001. - Р. 309.

14. Голубятников Н. И. Гигиеническая регламентация технологии обработки судовых сточных вод с применением комплекса физических средств их очистки и обезвреживания / Голубятников Н. И., Сиденко В. П., Войтенко А. М. // Научный вестник. - 2011. - С. 5-8.

15. Голубятников Н. И., Сиденко В. П., Войтенко А. М. Устройство для отделения жидкой фракции («Укрпатент», № 57705 от 10.03.2011).

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Захист морів і океанів від забруднення є частиною комплексної проблеми охорони природи. Зростаюче забруднення середовища відбувається в масштабах всієї планети і являє загальнолюдську проблему.

При розгляді видів діяльності у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя на водному транспорті ми орієнтувалися на так звану модель-ризику для контрольно-наглядових функцій держсанепідслужби. Потенційний ризик завдати шкоду здоров'ю людини або навколишньому середовищу визначається як поєднання ймовірності важкості порушеного здоров'я і чисельності об'єктів з порушенням санітарно-епідеміологічних вимог.

У ХХI столітті виникла проблема, яку людство здатне вирішити лише об'єднаними зусиллями світового суспільства. Стрімке зростання чисельності населення планети і її антропогенного забруднення перевищує темпи зростання виробництва і відновлення природних ресурсів. Людина діє вже не як представник тваринного світу, а як геологічний фактор, що сприяє деградації екосистеми, вимирання багатьох видів флори та фауни, створення несприятливих для нього самого умов життя [283-285].

Тенденція сучасної епохи - забруднення Світового океану, в т.ч. прибережних морських вод, нерідко контамінованих патогенними мікроорганізмами та небезпечними хімічними речовинами за рахунок скидання стічних вод і сміття з суден і промислових підприємств приморських населених пунктів.

Важливого значення набуває розробка заходів по захисту водойм, спрямованих на рішення першочергових питань, таких, як оцінка екологічного стану портових акваторій, обмеження або запобігання надходження забруднюючих речовин з берега і суден в акваторію порту, стимулювання процесів самоочищення в районах портів [290-292].

З огляду на несприятливий еколого-гігієнічний стан портових та прибережних морських акваторій і відсутність апробованих розробок щодо поліпшення ситуації, дослідження з санітарної охорони портових акваторій дуже актуальні [298-302].

Основними джерелами, які забруднюють море з суден, являються:

· аварійні розливи або скидання;

· баластні води танкерів, транспортних і пасажирських суден;

· лляльні води машинних відділень;

· промивні води бункерних і відстійних баків суден.

У процесі комплексного освоєння природних ресурсів моря найбільш схильними до антропогенного впливу виявляються порти і прибережні акваторії. Наявні дані свідчать про існування зв'язку між станом забруднення морських вод і здоров'ям населення, виникненням різних захворювань [306 - 308]. Тому важливого значення набуває розробка заходів по захисту водойм, їх прибережних зон, від забруднення.

За даними ряду авторів, відсутні комплексні дії сумісних країн з стимулювання процесів самоочищення прибережної смуги Чорного моря - цей напрям лише починає розвиватись.

У рамках реалізації санітарно-профілактичних і оздоровчих заходів, вивчення особливостей гігієнічного та епідеміологічного стану прибережної зони моря, має важливе, як теоретичне, так і практичне значення у різних інспекційних служб. Особливу увагу в цьому зв'язку привертають території суміжні з портами міжнародного судноплавства, зони рекреації [319-323].

Науково обґрунтований аналіз матеріалів власних досліджень, вперше дає підставу об'єктивно сформулювати подальші перспективні дослідження, спрямовані на захист природного середовища та збереження здоров'я населення при впливі морегосподарської діяльності.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше данна наукова еколого-гігієнічна оцінка рівнів забруднення прибережних морських вод акваторій портів при експлуатації суден, функціонуванні портів, їх вплив на рекреаційні зони та здоров'я населення міст північно- західної частини Чорного моря, біологічні ресурси моря.

Розроблемі та впроваджені Державні санітарні правила для морських портів та для морських суден України.

Розроблена та впроваджена програма держсанепіднагляду при проведенні днопоглиблювальних робіт суднами технічного флоту в портах України.

На підставі проведеного дослідження, при виконані дисертаційної роботи узагальнення результатів подано структурно трьома блоками:

Блок І. Системні гігієнічно-регламентовані положення виконаної дисертаційної роботи

1. Порт (грузи) - судно - море

1. 1 В області технологічної переробки сипучих та небезпечних вантажів:

* розроблено гігієнічно вдосконалена система лабораторного контролю зовнішнього середовища і повітря робочої та житлової зони на суднах об'єктів при фумігації отрутохімікатами на суднах і в портах;

* розроблено та впроваджено типовий порядок безпечних, санітарно-гігієнічному аспекті, технологій при перевантаженні навалювальних вантажів на рейдах портів.

* сформульовано науково-інформаційні комплексні правила фумігації в рамках їх санітарно-профілактичного забезпечення;

* розроблена та впроваджена інструкція з безпечної технології при знезараженні зерна препаратами на основі фосфіну на суднах водного транспорту України та сільськогосподарської продукції на суднах і в портах;

· підготовлено та видані «Державні санітарні -правила для морських портів» 7.7.4.-046-99, в яких доведена необхідність забезпечення гігієнічних основ при вантажно-розвантажувальних роботах в портах України.

1.2. Моніторинг днопоглиблення судами технічного флоту

Проектувальним організаціям запропоновано:

* гігієнічну етапність днопоглиблювальних робіт, методів відбору та лабораторного контролю з аналізом грунту, мулів і морської води;

* обладнання суден днопоглиблювального флоту, які здійснюють роботи в рекреаційній зоні, установками очистки стічних вод, інсенераторами;

* проводити гігієнічна оцінка з прогнозуванням вторинного забруднення донних відкладень придонного горизонту, щодо недопущення випадку забруднень в рекреаційну зону (зону санітарної охорони);

1.3. Море - оздоровлення акваторії морського порту:

* впроваджено гігієнічні рекомендації щодо розробки сучасних систем очистки баластних вод з суден;

* запропонована та впровадженна система доочищення нафто утримуючих суднових стічних вод, в біореакторах з використанням мікробів-деструкторів.

1.4. Заходи по судну, що забезпечують його безпеку для водойм:

· розроблено пристрій для відбору проб суднового ізольованого баласту;

· запропоновано заходи з адаптації національного законодавства України до міжнародних стандартів управління водяним баластом, у цілях виключення перенесення сторонніх водних організмів і небезпечних патогенних мікроорганізмів у екосистему Чорного моря.