Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими у питаннях та відповідях

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими

Посібник для студентів III курсу медичного факультету за фахом «Лікувальна справа»

Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими у питаннях та відповідях

Запоріжжя 2008

УДК: 616.1/4-07

Автори:

- В.В.Сиволап, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, д.мед.н., професор.

- З.Ю.Григор'єва, О.І.Олійник, доценти кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, к.мед.н.

- Н.Ф.Авраменко, І.В.Ліхасенко, Т.В.Кравченко, С.В.Полівода, асистенти кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими ЗДМУ, к.мед.н.

- К.О.Познанська, клінічний ординатор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими

Посібник рекомендований до використання у навчальному процесі Центральною методичною Радою ( протокол №2 від 27.11.08.)

Рецензенти:

1. В.І.Кривенко, завідувач кафедри сімейної медицини і терапії ФПО, д.мед.н., професор.

2. В.Д.Сиволап, завідувач кафедри терапії №1 ЗДМУ, д..мед.н., професор.

«Життя коротке, шлях мистецтва довгий, зручний випадок швидкоплинний, досвід оманний, судження важко. Тому не тільки сам лікар повинен пускати в діло все, що необхідно, але й хворий і навколишні, і всі зовнішні обставини повинні сприяти лікареві в його діяльності».

Гіппократ

ПЕРЕДМОВА

Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими передбачає вивчення методів дослідження, основних симптомів і синдромів, що виявляють за допомогою цих методів, а також принципів догляду за хворими в терапевтичній клініці.

З метою уніфікації викладання й полегшення засвоєння предмету, співробітниками кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб створений посібник, що передбачає виклад питань із короткими, але докладними відповідями на них, по розділах внутрішньої медицини (загальному стану, органам дихання, серцево-судинній і травній системам, системі крові, ендокринній системі, дифузним захворюванням сполучної тканини й алергозам). У посібнику представлені також питання для визначення базового рівня знань, контрольні питання з пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими, а також перелік практичних навичок, які студенти повинні опанувати за період навчання на кафедрі.

Закінчується посібник коротким словником медичних термінів і літературним довідником.

Таким чином, посібник дозволяє студентам краще зорієнтуватися в суті предмета, оцінити себе за допомогою контрольних питань, скористатися рекомендованою літературою.

ПИТАННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БАЗОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ

1. Фізіологія ЦНС і вегетативної нервової системи. Симпатична й парасимпатича іннервація внутрішніх органів. Які ефекти збудження симпатичної й парасимпатичної нервової системи?

2. Кров. Основні функції крові. Форменні елементи крові. Будова клітин крові. Їхня функція й кількість у нормі.

3. Кров. Система зсідання і незсідання крові.

4. Фізіологія (механізм) акту дихання. Дихальні об'єми в нормі.

5. Фізіологія кровообігу: хронотропний, батмотропний, дронотропний ефекти серцевого м'яза. Стан клапанного апарата в систолу й діастолу.

6. Артеріальний тиск: поняття, його визначальні фактори (ударний об'єм, об'єм циркулюючої крові, загальний периферичний судинний опір). Вимір артеріального тиску, поняття про систолічний і діастолічний артеріальний тиск, пульсовий тиск.

7. Серце: камери, клапанний апарат. Велике й мале коло кровообігу. Розміри серця в здорової людини.

8. Кровопостачання серця.

9. Визначення периферичної пульсації в нормі. Поняття про артеріальний, венозний і капілярний пульс.

10. Місця проекції й найкращого вислуховування клапанів серця.

11. ЕКГ у нормі. Трактування походження зубців і інтервалів.

12. Фізіологія травлення: функції шлунка, кишечнику, печінки, підшлункової залози.

13. Нирки: анатомо-морфологічна будова, функція.

14. Вітаміни. Водорозчинні й жиророзчинні вітаміни. Їхні джерела. Гіповітамінози, авітамінози, гіпервітамінози.

15. Поняття про гормони. Класифікація, загальні властивості. Симптоми порушення гормональної функції кожної з основних залоз внутрішньої секреції: гіпофіза, щитовидної залози, надниркових залоз і ін. Використання гормонів як лікарських препаратів.

16. Білки: визначення, класифікація простих і складних білків (альбуміни, глобуліни, гемоглобін, ліпопротеїди й ін.).

17. Поняття про ферменти (ензими). Сучасні принципи класифікації ферментів. Механізм дії ферментів. Практичне значення й джерела одержання ферментів. Ензимотерапія й ензимодіагностика.

18. Загальна характеристика й класифікація ліпідів. Найважливіші біологічні функції ліпідів живих організмів. Метаболізм холестерину й порушення його обміну. Атеросклероз. Ліпотропні препарати.

19. Іонні канали. Механізм руху іонів через іонні канали.

20. Основні види тканин живого організму: епітеліальна, м'язова, сполучна, кісткова, хрящова, нервова. Їхні основні функції.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

задишка легеневий кровотеча ендокринний

1. Що таке пропедевтика (propaedeutica)?

- Вступний курс до клінічної дисципліни, що передбачає навчання методам обстеження хворого й семіотиці хвороб (від грец. «propaideuo» - попередньо навчати).

2. Що таке симптом (symptoma, seu symptomus)?

- Ознака, прояв патологічного стану, хвороби.

3. Що таке синдром (syndromum)?

- Сукупність симптомів, об'єднаних загальним патогенезом; об'єднання ознак, характерних для однієї або декількох хвороб.

4. Що таке семіотика (semiotica, symptomatologia, semiologia)?

- Вчення про ознаки (симптоми) хвороб і патологічних станів.

5. За якими ознаками деталізують біль (dolor)?

- Характер;

- локалізація;

- іррадіація;

- інтенсивність;

- у зв'язку із чим виникає або підсилюється;

- від чого припиняється або зменшується;

- чим супроводжується;

- тривалість;

- періодичність.

6. Що таке загальний огляд (inspectio)?

- Огляд усього тіла з голови до ніг, незалежно від локалізації патологічного процесу.

7. Яка послідовність проведення загального огляду?

- Визначення загального стану;

- оцінка стану притомності;

- визначення положення хворого;

- визначення статури (habitus);

- оцінка типу конституції (constitutio);

- визначення постави;

- оцінка ходи;

- проведення антропометричних вимірів;

- огляд шкіри, доступних огляду слизових оболонок;

- оцінка стану підшкірної жирової клітковини;

- визначення наявності набряків (oedema);

- оцінка стану м'язів і кістково-суглобної системи;

- оцінка стану лімфатичних вузлів, доступних пальпації;

- вимір температури тіла.

8. Яким буває стан притомності у хворого?

- Ясним;

- потьмареним;

- ступор;

- сопор;

- свідомість повністю відсутня (наприклад, при комі);

- с ірітативними порушеннями у вигляді марення, галюцинацій.

9. На що звертають увагу під час огляду шкіри хворого?

- На колір (color);

- наявність висипки, крововиливів, рубців;

- вологість;

- еластичність (turgor).

10. Від яких факторів залежить колір шкіри?

- Від ступеня розвитку судин шкіри, наповнення їх кров'ю, хімічного й морфологічного складу крові, товщини шкіри.

11. Коли може спостерігатися патологічний гіпергідроз?

- При лихоманці (у період зниження температури тіла);

- при туберкульозі легенів (у другій половині ночі);

- при ревматичних захворюваннях;

- при гострій або хронічній інтоксикації;

- після перенесених інфекційних і особливо вірусних захворювань;

- при застосуванні жарознижуючих і протизапальних препаратів;

- при шоку, колапсі й непритомності;

- при патологічному клімаксі;

- при тиреотоксикозі;

- при лімфогранулематозі;

- при лейкозі, особливо гострому;

- при виникненні сильного болю;

- при гіпоглікемії;

- у хворих алкоголізмом у період абстиненції й деліріозних станів;

- при функціональних вегетативних розладах.

12. У яких випадках спостерігається сухість шкіри?

- При неприборканій блювоті, тривалому проносі (у хворих холерою, сальмонельозом);

- при цукровому й нецукровому діабеті;

- при гіпотиреозі;

- при іхтіозі;

- при гіповітамінозі А;

- при системній склеродермії;

- у випадку непрохідності воротаря;

- після застосування атропіну сульфату;

- у людей старечого віку.

13. Які розрізняють види набряків залежно від патогенезу?

- Застійні (виникають у випадку недостатності кровообігу);

- ниркові;

- алергійні;

- дисгормональні (наприклад, при гіпотиреозі, тиреотоксикозі);

- кахектичні;

- гіпопротеінемічні й ін.

14. Що таке петехія (petechia)?

- Дрібна крапкова пляма на шкірі або слизовій оболонці, обумовлена крововиливом.

15. При яких захворюваннях і патологічних станах можуть з'являтися петехії?

- Геморагічному васкуліті (хворобі Шенляйна-Геноха);

- при деяких інфекційних захворюваннях (висипному тифі, скарлатині, ендемічних рикетсіозах, менінгококсемії, геморагічній лихоманці й ін.).

16. Як описують м'язову систему у хворого?

- М'язи розвинені добре або недостатньо;

- тонус їх підвищений, збережений, знижений;

- болючі або безболісні при пальпації.

17. Як описують кістково-суглобну систему у хворого?

- Без помітних змін;

- наявність припухлості (указати локалізацію);

- наявність деформації (указати, яких кісток, суглобів);

- обмеження рухливості (яких суглобів і до скількох градусів).

18. Як описують лімфатичні вузли, доступні пальпації?

- Не збільшені;

- збільшені (указати, які саме, їхню величину, болючість, консистенцію, спаяність між собою, з навколишніми тканинами, зі шкірою, наявність змін шкіри над ними).

19. Яка послідовність пальпації периферичних лімфатичних вузлів?

- Спочатку по обидва боки обмацують шийні, підщелепні, надключичні й підключичні лімфатичні вузли, потім пахвові, ліктьові, пахові й підколінні.

20. На що варто звернути увагу при огляді очей хворого?

- На величину очних щілин, стан повік, кон'юктиву, очні яблука, склери, роговиці й зіниці.

21. Що таке синдром Бернара-Горнера?

- Однобічне звуження очної щілини з одночасним западанням ока, звуженням зіниці й опущенням верхньої повіки: енофтальм, міоз, птоз (enophthalmus, myosis, ptosis).

22. Коли спостерігається синдром Бернара-Горнера?

- При ураженні шийної або грудної частини симпатичного нерва, нерідко внаслідок стиснення його пухлиною середостіння, легені або аневризмою аорти.

23. Що можна виявити при огляді кінцівок хворого?

- Деформацію кісток і суглобів;

- припухлість і почервоніння шкіри в ділянці ураження;

- паралічі;

- тремтіння пальців рук;

- варикозне розширення вен (на гомілках і стегнах);

- варикозні й трофічні виразки;

- шкірні ураження;

- атрофію м'язів;

- рубці після перенесених травм, туберкульозу кісток, гнійного остеомієліту.

ДИХАЛЬНА СИСТЕМА

1. Для якої патології характерне кров'янисте харкотиння (sputum cruentum)?

- Вірусного трахеїту;

- легеневої кровотечі (туберкульоз, рак, бронхоектази);

- інфаркту легенів (infarctus pulmonis);

- гангрени легенів (gangrena pulmonis);

- абсцесу легенів (abscessus pulmonum).

2. Що можна визначити за допомогою спірографії?

- Дихальний і хвилинний об'єми вентиляції;

- резервні об'єми вдиху й видиху;

- життєву ємність легенів;

- максимальну вентиляцію легенів;

- об'єм форсованого видиху;

- поглинання кисню за 1 хв.

3. При якій патології спостерігається тільки сухий кашель і ніколи не буває вологого?

- Стиснення головних бронхів збільшеними біфуркаційними лімфатичними вузлами (туберкульоз, саркоїдоз);

- Сухий плеврит.

4. Які основні скарги висловлюють хворі із захворюваннями системи органів дихання?

- Кашель (tusis);

- кровохаркання (haemoptoе);

- біль у грудній клітці;

- задишка (dyspnoе);

- підвищення температури тіла.

5. На що звертають увагу при огляді грудної клітки?

- На її форму;

- симетричність обох половин грудної клітки;

- величину епігастрального кута;

- участь обох половин грудної клітки в акті дихання;

- симетричність ключиць;

- стан над- і підключичних ямок;

- напрямок ходу ребер;

- ширину міжреберних проміжків;

- положення лопаток;

- наявність викривлень хребта;

- тип дихання;

- частоту дихання;

- глибину дихання.

6. Що можна визначити за допомогою пальпації грудної клітки?

- Її болісність;

- резистентність (ригідність);

- голосове тремтіння.

7. Хто розробив і вперше застосував перкусію (percussio) як метод обстеження хворого?

- Л. Ауенбруггер в 1791 р.

8. У яких випадках спостерігається опущення нижніх країв легенів?

- При емфіземі;

- при нападі бронхіальної астми;

- у випадку різкого ослаблення тонусу м'язів передньої черевної стінки й опущення органів черевної порожнини.

9. При якій патології зменшується рухливість нижнього краю легенів?

- Емфіземі легенів;

- нападі бронхіальної астми;

- нижньодольовій пневмонії.

10. На що варто звертати увагу при аускультації легенів?

- На те, який чути звук: «ф» або «х»;

- у якій фазі дихання чути зазначені звуки - у фазі вдиху або у фазі видиху;

- на силу звуків;

- на те, які ще звукові явища чутні: свист, дзижчання, потріскування, хрускіт.

11. Які дихальні шуми відносяться до основних?

- везикулярне дихання (respiratio vesicularis);

- бронхіальне дихання (respiratio bronchialis).

12. У яких випадках вислуховується патологічно ослаблене везикулярне дихання?

- При емфіземі легенів симетрично над всіма точками (внаслідок зниження тонусу альвеол і зменшення їхньої кількості, зменшення швидкості надходження повітря в результаті зниження еластичності легеневої тканини);

- при обтураційному ателектазі;

- при стовщенні листків плеври, наявності плевральних спайок;

- при нагромадженні рідини в плевральній порожнині;

- при нагромадженні повітря в плевральній порожнині.

13. Що таке везикулярне дихання?

- Дихання, що нагадує звук «ф», вислуховується над легенями й обумовлене шумом альвеол, які розправляються.

14. Що таке бронхіальне дихання?

- Дихання, яке нагадує звук «х», вислуховується в здорових осіб над гортанню, трахеєю й великими бронхами; виникає при проходженні повітря через голосову щілину.

15. Які причини спричиняють проведення патологічного бронхіального дихання на поверхню грудної клітки?

- Ущільнення легеневої тканини (крупозна пневмонія в стадії опечінкування, інфаркт-пневмонія, зливна бронхопневмонія й т.п.);

- наявність у легені порожнини, з'єднаної із бронхом;

- компресійний ателектаз (бронховезикулярне дихання).

16. Що належить до додаткових, або побічних, дихальних шумів?

- Хрипи (rhonchi);

- крепітація (crepitatio);

- шум тертя плеври (affrictus pleurae).

17. При якій патології органів дихання вислуховуються сухі хрипи?

- Бронхіті (bronchitis);

- нападі бронхіальної астми;

- наявності каверни.

18. Який механізм лежить в основі виникнення вологих хрипів?

- Рух повітря через рідкий вміст (запальну або застійну рідину, кров) у бронхах або порожнинах;

- тріскуче пролабування на видиху й розправлення на вдиху стінок дрібних бронхів, на внутрішній поверхні яких утримується липкий фібринозний випіт (виникає переважно при запаленні склеротично змінених дрібних бронхів, у яких зникла еластичність).

19. Що лежить в основі виникнення крепітації?

- Розлипання на висоті вдиху альвеол, що злиплися при видиху внаслідок наявності на їхніх стінках фібринозного випоту.

20. Що може бути причиною виникнення синдрому дихальної недостатності?

- Обструкція дихальних шляхів (бронхіальна астма, хронічний обструктивний бронхіт, ларингоспазм);

- зниження еластичності легеневої тканини (емфізема легенів, пневмосклероз);

- зменшення площі дихальної поверхні легенів (пневмонія, компресійний ателектаз, порожнини в легенях, пневмоторакс);

- торакодіафрагмальна патологія (міастенія, кіфосколіоз, травма грудної клітки).

21. Які дані огляду грудної клітки, пальпації, перкусії й аускультації характерні для синдрому ущільнення легеневої тканини?

- Відставання ураженої половини грудної клітки в акті дихання;

- посилення голосового тремтіння;

- тупий або притуплений перкуторний звук;

- бронхіальне дихання.

22. Які дані огляду грудної клітки, пальпації, порівняльної перкусії, топографічної перкусії й аускультації характерні для синдрому збільшення повітряності легеневої тканини (зниження еластичності легеневої тканини, емфізема)?

- Діжкоподібна грудна клітка;

- ослаблення голосового тремтіння;

- коробковий перкуторний звук;

- опущення нижніх країв легенів і обмеження їхньої рухливості;

- ослаблене везикулярне дихання.

23. Які дані огляду, пальпації, порівняльної перкусії й аускультації характерні для нападу бронхіальної астми?

- Положення ортопное, діжкоподібна грудна клітка;

- ослаблене голосове тремтіння;

- коробковий перкуторний звук;

- опущення нижніх країв легенів, обмеження їхньої рухливості;

- жорстке везикулярне, у важких випадках різко ослаблене везикулярне дихання, велика кількість сухих свистячих і хрипів, що дзижчать (наприкінці нападу вологі незвучні хрипи).

24. Які дані огляду, пальпації грудної клітки, порівняльної перкусії й аускультації характерні для синдрому наявності порожнини в легенях?

- Можливе відставання ураженої половини грудної клітки в акті дихання;

- посилення голосового тремтіння;

- тимпанічний перкуторний звук;

- бронхіальне, іноді амфоричне дихання, можливі сухі й вологі хрипи різного калібру.

25. Які скарги, дані огляду, пальпації грудної клітки, порівняльної перкусії й аускультації характерні для пневмотораксу?

- Раптова поява задишки (у випадку клапанного пневмотораксу - наростаючої) після гострого болю в грудній клітці;

- ціаноз і одутлість обличчя, збільшення в розмірах ураженої половини грудної клітки з виключенням її з акту дихання;

- відсутність голосового тремтіння;

- тимпанічний перкуторний звук;

- відсутність дихальних шумів (у випадку пневмотораксу, при якому плевральна порожнина постійно з'єднана з великим бронхом - бронхіальне дихання).

26. Які дані фізикального обстеження хворого в астматичному стані?

- При перкусії визначається коробковий звук;

- нижні межі легенів зміщені вниз, екскурсія нижніх легеневих країв відсутня;

- межі абсолютної серцевої тупості не визначаються;

- при аускультації - різко ослаблене везикулярне дихання, кількість хрипів зменшується, виявляються зони «німої легені»;

- виражена тахікардія, часто з'являється парадоксальний пульс - зменшення наповнення пульсу під час вдиху;

- артеріальний тиск частіше знижений;

- виражені гіпоксемія й гіперкапнія.

ЗНАЙДІТЬ ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ПИТАННЯ:

1. Що таке задишка, її види?

2. Що таке астма, її види?

3. Яка перша допомога при задишці й астмі?

4. Методи й правила проведення оксигенотерапії.

5. Правила надання хворому дренажного положення.

6. Перша допомога при легеневій кровотечі.

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

1. Що входить до складу апарата мітрального клапана (apparatus valvulae mitralis seu bicuspidalis)?

- Дві стулки мітрального клапана, фіброзно-м'язове кільце, сухожильні нитки, сосочкові м'язи.

2. Яку будову має клапанний апарат правого атріовентрикулярного отвору?

- Три стулки клапана, фіброзно-м'язове кільце, сухожильні нитки,

сосочкові м'язи.

3. Яку будову має клапанний апарат аорти й легеневого стовбура?

- Складається із трьох напівмісячних заслінок.

4. Що таке велике коло кровообігу (circulus sanguinis major)?

- Відділ кровоносного русла, що починається від лівого шлуночка серця і закінчується судинами, які впадають в праве передсердя.

5. Що таке мале коло кровообігу (circulus sanguinis minor)?

- відділ кровоносного русла, що починається від правого шлуночка серця і закінчується судинами, які впадають у ліве передсердя.

6. Що входить до системи автоматизму й провідної системи серця?

- Синусовий вузол - Кіс-Флака (nodus sinuatrialis);

- три міжвузлові пучки: передній - Брахмана, середній - Венкебаха, задній - Тореля;

- передсердно-шлуночковий вузол - Ашоффа-Тавара (nodus atrioventricularis);

- передсердно-шлуночковий пучок - пучок Гіса (fasciculus atrioventricularis);

- ніжки пучка Гіса;

- волокна Пуркіньє.

7. Де знаходиться синусовий вузол?

- У стінці правого передсердя між вушком і верхньою порожнистою веною в області венозного синуса.

8. Де знаходиться атріоветрикулярний вузол?

- У нижній частині стінки правого передсердя, біля основи медіальної стулки тристулкового клапана.

9. Де знаходиться пучок Гіса?

- У верхній частині міжшлуночкової перегородки.

10. Який у нормі хвилинний об'єм серця в дорослої людини?

- 4 - 5 л/хв.

11. У яку фазу серцевої діяльності з'являється верхівковий поштовх?

- У фазу ізометричного скорочення.

12. Які біологічні фактори підвищують скорочувальну здатність серця?

- Катехоламіни, серотонін, гормони коркової речовини надниркових залоз, тироксин.

13. Від чого залежить сила скорочення міокарда?

- Від вихідної довжини м'язових волокон (від ступеня розтягання міокарда під час діастоли - гетерометричний механізм регуляції);

- ступеня підвищення артеріального тиску в аорті (ефект Анрепа, гомеометричний механізм).

14. Який механізм компенсації спрацьовує у випадку перевантаження серця об'ємом?

- Гетерометричний (закон Франка-Старлінга).

15. Що таке тоногенна дилатація (dilatation)?

- Розширення порожнини серця, що супроводжується збільшенням ударного й хвилинного об'ємів серця.

16. Що таке міогенна дилатація серця?

- Розширення порожнини серця, що супроводжується зниженням ударного й хвилинного об'ємів серця.

17. Який рефлекс з'являється при підвищенні тиску в правому передсерді в результаті серцевої недостатності?

- Рефлекс Бейнбриджа.

18. Чим проявляється рефлекс Бейнбриджа?

- Збільшенням частоти й сили серцевої діяльності.

19. Де спостерігається застій крові при недостатності кровообігу за правошлуночковим типом?

- У венах великого кола кровообігу.

20. Як змінюються гемодинамічні показники при хронічній серцевій недостатності?

- Знижується хвилинний об'єм серця;

- виникає тахікардія;

- уповільнюється швидкість кругообігу крові в 2-4 рази;

- збільшується тиск у венах великого кола кровообігу.

21. Чому при серцевій недостатності виникає ціаноз (cyanosis)?

- Через підвищений вміст у крові відновленого гемоглобіну в результаті:

а) застою крові в малому колі кровообігу й погіршення артеріалізації крові в легенях;

б) уповільнення кровотока й підвищення утилізації тканинами кисню;

в) розширення шкірної венозної сітки й підвищення тиску у венах.

22. До яких змін в крові приводить гіпоксія (hypoxia) при серцевій недостатності?

- До метаболічного ацидозу;

- стимуляції еритропоезу й збільшення об'єму циркулюючої крові.

23. Чому при серцевій недостатності виникають набряки?

- У результаті підвищення гідростатичного тиску в капілярах і транссудації рідини в тканини;

- у результаті викиду реніну, активізації ренін-ангіотензивної системи й збільшення секреції альдостерону внаслідок погіршення кровопостачання нирок, що приводить до затримки натрію й води в організмі;

- у результаті збільшення вироблення антидіуретичного гормону й уповільнення його руйнування в застійній печінці;

- у результаті збільшення кількості циркулюючої крові;

- у результаті зниження онкотичного тиску крові внаслідок порушення білково-синтетичної функції печінки.

24. Якій фазі серцевої діяльності відповідає I тон серця?

- Фазі ізометричного скорочення.

25. Якій фазі серцевої діяльності відповідає II тон серця?

- Початок II тону відповідає закінченню фази вигнання.

26. Який механізм утворення фізіологічного III тону?

- Коливання стінки шлуночків у фазі швидкого наповнення.

27. Який механізм утворення фізіологічного IV тону?

- Скорочення передсердь.

28. Хто й коли запропонував непрямий метод виміру систолічного й діастолічного тиску?

- Санкт-петербурзький військовий лікар Н.С. Коротков в 1905 році.

29. Яка швидкість поширення пульсової хвилі по периферичних артеріях?

6 - 9 м/с.

30. Яке захворювання супроводжується збільшенням швидкості поширення пульсової хвилі?

- Атеросклероз (atherosclerosis).

31. Які найбільш типові скарги хворих із серцевою патологією?

- Біль за грудиною;

- серцебиття;

- перебої в роботі серця;

- задишка;

- кашель;

- кровохаркання;

- почуття тяжкості в правому підребер'ї;

- набряки.

32. Чому у хворих із серцевою патологією можуть з'являтися кашель, кровохаркання?

- Через виражений застій у малому колі кровообігу (наприклад, при мітральному стенозі).

33. Про наявність якої патології може свідчити високий верхівковий поштовх?

- Гіпертрофії лівого шлуночка;

- Недостатності аортальних клапанів;

- Тиреотоксикозу;

- Гарячкового стану.

34. При якій патології виникає артеріальна пульсація печінки?

- Недостатності аортальних клапанів.

35. При якій патології виникає венозна пульсація печінки?

- Недостатності тристулкового клапана.

36. При якій патології й у якій області визначається діастолічне тремтіння грудної клітки?

- Стенозі лівого атріовентрикулярного отвору над верхівкою серця.

37. При якій патології й у якій області визначається систолічне тремтіння грудної клітки?

- Стенозі гирла аорти в другій міжребрині праворуч біля краю грудини.

38. Про що свідчить відносна серцева тупість?

- Про дійсні розміри серця.

39. Що таке абсолютна серцева тупість?

- Ділянка серця, не прикрита легенями.

40. Що таке талія серця?

- Кут на лівому контурі серця між судинним пучком і лівим шлуночком.

41. Чим представлений правий контур серця?

- Верхньою порожнистою веною (до верхнього краю III ребра) і правим передсердям.

42. Чим представлений лівий контур серця?

- Дугою аорти, легеневим стовбуром, вушком лівого передсердя (на рівні III ребра) і лівим шлуночком.

43. Якою може бути конфігурація серця?

- Нормальною;

- аортальною (талія підкреслена);

- мітральною (талія згладжена);

- гідроперикардною (у вигляді даху з димоходом) і ін.

44. При якій патології визначається різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?

- Неспецифічному аортоартеріїті - синдромі Такаясу (облітерація в результаті хронічного запального процесу дуги аорти й великих судин, які відходять від неї);

- стенозі лівого атріовентрикулярного отвору (ліве передсердя здавлює ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельєва;

- загрудинному зобі великих розмірів;

- наявності аномалій розвитку судин (аномалія променевої артерії).

45. У яких випадках визначається частий пульс (pulsus frequens)?

- При підвищенні температури тіла;

- при тиреотоксикозі;

- при фізичному навантаженні;

- при психоемоційному стресі;

- при надмірному вживанні кави, нікотину й алкоголю;

- при патології міокарда;

- при гіпертензії в малому колі кровообігу.

46. У яких випадках визначається рідкий пульс (pulsus rarus)?

- При підвищенні тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи (внутрішньочерепна гіпертензія, патологія органів черевної порожнини);

- при повній передсердно-шлуночковій блокаді;

- при синдромі слабості синусового вузла;

- при вузловому й ідіовентрикулярних ритмах;

- при аллоритмії (бігеменії, тригеменії).

47. Що таке переміжний пульс (pulsus alternans)?

- Ритмічний пульс із правильним чергуванням слабких і сильних хвиль.

48. При якій патології визначається pulsus celer et altus?

- Недостатності аортальних клапанів.

49. При якій патології визначається pulsus tardus et parvus?

- Стенозі гирла аорти.

50. При якій патології визначається нерівномірний пульс (pulsus irregularis)?

- Миготливій аритмії;

- екстрасистолії;

- неповній передсердно-шлуночковій блокаді II ступеня.

51. У яких випадках визначається переміжний пульс (pulsus alternans)?

- При енергетичному виснаженні міокарда, важкому його ураженні;

- при міграції водія ритму.

52. З яких компонентів складається I тон серця?

- М'язового;

- клапанного;

- судинного;

- передсердного.

53. З яких компонентів складається II тон серця?

- Клапанного (закриття напівмісячних клапанів);

- судинного.

54. У якій послідовності проводять аускультацію серця?

- Над верхівкою серця - мітральний клапан;

- біля основи мечоподібного відростка грудини - тристулковий клапан;

- у другій міжребрині праворуч від грудини - аортальний клапан;

- у другій міжребрині ліворуч від грудини - клапан легеневого стовбура;

- у четвертій міжребрині між лівими грудинною і пригрудинною лініями (точка Боткіна-Ерба).

55. Де оцінюють I тон?

- Над верхівкою серця і біля основи мечоподібного відростка.

56. Де оцінюють II тон ?

- У другій міжребрині праворуч і ліворуч від грудини.

57. При якій патології вислуховується посилений I тон над верхівкою серця?

- Мітральному стенозі;

- періодично при миготливій аритмії й екстрасистолії, коли в період короткої діастоли шлуночки скорочуються періодично недостатньо наповненими й тому з більшою швидкістю;

- у випадку періодичної синхронної систоли передсердь і шлуночків при повній атріо-вентрикулярній блокаді.

58. Що таке акцент II тону?

- Посилення II тону над аортою або легеневою артерією.

59. Що лежить в основі розщеплення I тону серця?

- Асинхронність діяльності однойменних лівих і правих відділів серця (поздовжній асинхронізм);

- відщеплення передсердного компонента.

60. При якій патології вислуховується розщеплення (роздвоєння) II тону серця?

- Гіпертензії в малому колі кровообігу (розщеплення над легеневою артерією;

- артеріальній гіпертензії (розщеплення над аортою).

61. Чому виникає роздвоєння II тону над легеневою артерією?

- У випадку гіпертензії в малому колі кровообігу систола правого шлуночка більш тривала й закінчується пізніше, ніж систола лівого шлуночка, тому напівмісячні клапани легеневої артерії закриваються пізніше, ніж клапани аорти.

62. Що таке ритм галопу ( rhythmus gallopans seu triplex)?

- Патологічний тричленний ритм, що характеризується появою додаткового тону на фоні тахікардії.

63. Які розрізняють види ритму галопу?

- Систолічний;

- протодіастолічний;

- преситолічний.

64. Який ритм галопу є найнебезпечнішим?

- Протодіастолічний.

65. Який ритм галопу В.П.Образцов назвав криком серця про допомогу?

- Протодіастолічний.

66. Що таке ритм перепела?

- Патологічний тричленний ритм, що вислуховується над верхівкою серця й характеризується посиленим (ляскаючим) I тоном і тоном (щигликом) відкриття мітрального клапана.

67. Які розрізняють екстракардіальні шуми?

- Кардіопульмональний;

- перикардіальний;

- плевроперикардіальний.

68. Що таке органічні шуми?

- Шуми, що виникають при ушкодженні клапанного апарата серця або при порушенні цілості перегородок.

69. Які шуми називають функціональними?

- Шуми, що виникають у серці з неушкодженим клапанним апаратом і без дефектів перегородок.

70. Чим відрізняються функціональні шуми від органічних?

- Функціональні шуми переважно систолічні, непостійні (можуть зникати при зміні положення тіла, після фізичного навантаження, у різні фази дихання);

- найчастіше вислуховуються над легеневою артерією, рідше - над верхівкою серця;

- нетривалі, рідко займають весь період систоли;

- по характеру м'які, «дуючі»;

- не проводяться;

- не супроводжуються іншими ознаками поразки клапанів (збільшенням відділів серця, зміною тонів та ін.).

71. Які розрізняють органічні шуми?

- Систолічні (murmura systolica) і діастолічні (murmura diastolica);

- регургітації (murmura regurgitans) і вигнання (murmura ejectionis);

- крещендо (murmura crescendo) і декрещендо (murmura decrescendo).

72. Які розрізняють діастолічні шуми?

- Протодіастолічні (murmura protodiastolica);

- мезодіастолічні (murmura mesodiastolica);

- пресистолічні (murmura praesystolica);

- голодіастолічні.

73. Для яких придбаних вад серця характерні органічні систолічні шуми (murmura systolica)?

- Стенозу устя аорти;

- стенозу устя легеневої артерії;

- недостатності мітрального клапана;

- недостатності тристулкового клапана.

74. Для яких придбаних вад серця характерні органічні діастолічні шуми (murmura diastolicus)?

- Стенозу лівого передсердно-шлуночкового отвору;

- стенозу правого передсердно-шлуночкового отвору;

- недостатності аортальних клапанів;

- недостатності клапанів легеневої артерії.

75. Куди проводяться органічні шуми?

- По гіпертрофованому м'язу серця й за течією крові в напрямку за перешкодою.

76. Якими переважно бувають анемічні (гідремічні) функціональні шуми?

- Систоло-діастолічні.

77. Що таке симптом Сіротініна-Куковерова?

- Посилення шуму над аортою у хворого з аортитом або недостатністю клапанів аорти при закладанні ним рук за голову й розправленні грудної клітки.

78. Які розрізняють діастолічні функціональні шуми?

- Шуми Флінта й Грехема - Стілла.

79. Чому виникає шум Флінта?

- У період діастоли кров, вертаючись у лівий шлуночок, піднімає стулки мітрального клапана, внаслідок чого виникає стан псевдостеноза лівого передсердно-шлуночкового отвору.

80. Чому виникає шум Грехема - Стілла?

- Виражена легенева гіпертензія приводить до дилатації правого шлуночка й відносної недостатності клапанів легеневої артерії.

81. Які властивості має м'язово-провідна система серця?

- Автоматизм;

- провідність;

- збудливість;

- скоротність.

82. Який інструментальний метод дослідження дозволяє найбільш вірогідно оцінювати ступінь гіпертрофії відділів серця?

- Ехокардіографія.

83. Які ЕКГ-ознаки шлуночкової екстрасистоли?

- У передчасному комплексі відсутній зубець Р, комплекс QRS має вигляд, як при поперечних збудженнях шлуночків, є компенсаторна пауза.

84. Який механізм виникнення мерехтіння передсердь?

- Одночасне порушення збудливості й провідності міокарда передсердь.

85. Які найбільш часті причини миготливої аритмії (fibrillatio atriorum, arrhythmia absoluta)?

- Мітральний стеноз;

- ішемічна хвороба серця;

- тиреотоксикоз.

86. Що таке синдром Морганьї-Адамса-Стокса (Morgagni-Adams-Stokes)?

- У хворого з атріоветрикулярною блокадою II типу за Мобітцом високого ступеня або ж з повною поперечною (атріоветрикулярною) блокадою випадає підряд більше одного комплексу QRS, що супроводжується гострими порушеннями гемодинаміки (відчуття зупинки серця, слабість, запаморочення, можливі втрата свідомості, судоми й навіть смерть).

87. У чому полягає невідкладна допомога при розвитку синдрому Морганьї-Адамса-Стокса ?

- У нанесенні різкого сильного удару по грудині.

88. Чому виникає легенева гіпертензія при стенозі лівого атріоветрикулярного отвору?

- Внаслідок погіршення відтоку крові з легеневих вен.

89. У чому полягає захисна дія рефлексу Кітаєва?

- Захищає легеневі капіляри від надмірного підвищення тиску в них.

90. У чому полягає негативний ефект рефлексу Кітаєва?

- Приводить до розвитку морфологічних склеротичних змін в артеріях малого кола кровообігу, погіршення дифузії газів;

- сприяє росту навантаження на правий шлуночок.

91. Які скарги хворого зі стенозом лівого атріовентрикулярного отвору обумовлені підвищенням тиску в малому колі кровообігу?

- Задишка;

- періодичні напади ядухи;

- кашель;

- кровохаркання.

92. Які скарги хворих зі стенозом лівого атріовентрикулярного отвору обумовлені зниженням хвилинного об'єму серця?

- Головний біль;

- запаморочення;

- загальна слабість;

- підвищена стомлюваність.

93. Які розрізняють причини серцевої недостатності?

- Перевантаження серця при вадах серця, артеріальній гіпертензії;

- ураження міокарда (міокардит, кардіоміопатія, ішемічна хвороба серця, інші захворювання);

- порушення діастоли серця (ексудативний або констриктивний перикардит).

94. Які зміни виявляються під час огляду хворого з важкою серцевою недостатністю?

- Ціаноз, акроціаноз;

- набряки на нижніх кінцівках або анасарка;

- асцит.

95. Що лежить в основі патогенезу судинної недостатності?

- Зниження тонусу судин, в основному артеріол;

- перерозподіл крові з погіршенням кровопостачання життєво важливих органів;

- зменшення об'єму циркулюючої крові.

96. Яка клінічна картина непритомності?

- Бліда шкіра;

- холодний піт;

- похолодання кінцівок;

- нудота;

- потемніння в очах;

- запаморочення;

- малий або нитковидний пульс;

- низький артеріальний тиск;

- рідке поверхневе дихання.

97. У чому полягає невідкладна допомога при непритомності?

- Для поліпшення приливу крові до головного мозку хворого варто укласти, піднявши нижню частину тіла;

- забезпечити доступ свіжого повітря;

- звільнити шию й грудну клітку від одягу, що здавлює;

- змочити лице холодною водою;

- поплескати по щоках;

- піднести до носа хворого тампон або вату, змочені нашатирним спиртом;

- розтерти руками скроні й передньо-верхню частину грудної клітки;

- прикласти грілки до кінцівок і вкрити хворого.

98. Що таке колапс (collapses)?

- Гостра судинна недостатність, що виникає при вираженому тривалому падінні тонусу судин і зменшенні обсягу циркулюючої крові.

99. Яка клінічна картина спостерігається при колапсі?

- Гострий, раптовий розвиток;

- прострація;

- виражена слабість;

- запаморочення;

- шум у вухах;

- «туман» перед очами, зниження зору;

- похолодання кінцівок;

- блідість шкіри й видимих слизових оболонок;

- зниження температури тіла;

- поверхневе часте дихання;

- частий, слабкого наповнення пульс;

- низький артеріальний тиск.

100. У чому полягає невідкладна допомога при колапсі?

- Усунути причину колапсу (зупинка кровотечі, дезінтоксикація й т.п.);

- забезпечити хворому повний спокій, горизонтальне положення із трохи піднятими нижніми кінцівками;

- укрити хворого ковдрою, до ніг прикласти грілки;

- забезпечити доступ свіжого повітря або інгаляцію кисню;

- ввести препарати, що підвищують артеріальний тиск (адреналіну гідрохлорид, мезатон, глюкокортикоїди).

101. Які основні причини розвитку гострої серцевої недостатності лівого типу?

- Мітральный стеноз;

- артеріальна гіпертензія;

- інфаркт міокарда;

- недостатність аортальних клапанів.

102. Що є типовим клінічним проявом гострої серцевої недостатності лівого типу?

- Серцева астма й набряк легенів.

103. Які основні клінічні прояви серцевої астми (asthma cardiale)?

- Відчуття вираженої недостачі повітря;

- страх смерті;

- ціаноз шкіри;

- частий поверхневий подих;

- ортопное

- кашель, можливе кровохаркання.

104. Які основні клінічні прояви набряку легенів (oedema pulmonum seu pneumooedema)?

- Виражена задишка;

- клекітливе дихання чутне на відстані;

- кашель із виділенням пінистого або кров'янистого-пінистого мокротиння;

- вологі хрипи в нижніх відділах легенів.

105. У чому полягає невідкладна допомога при гострій лівошлуночковій недостатності?

- Створити хворому положення з опущеними нижніми кінцівками;

- накласти венозні (з тиском до 50 мм рт. тт. ) джгути поперемінно на нижні й верхні кінцівки на 10-15 хв, потім зняти й накласти після 10-хвилинної перерви повторно;

- нітрогліцерин під язик;

- оксигенотерапія через носові катетери зі швидкістю подачі кисню 6-10 л/хв;

- вдихання через маску парів 20% етилового спирту або 10% спиртового розчину антифомсілана (тривалість вдихання суміші парів етилового спирту й кисню не повинна перевищувати 30-40 хв);

- при значному піноутворенні - аспірація піни з верхніх дихальних шляхів;

- кровопускання в обсязі 300-400 мл.

106. Які найчастіші причини розвитку гострої серцевої недостатності правого типу?

- Тромбоемболія легеневої артерії;

- важка легенева патологія;

- недостатність тристулкового клапана.

107. Які основні клінічні прояви гострої серцевої недостатності правого типу?

- Сонливість;

- ступор;

- різко виражений ціаноз губ, щік, кінчика носа, кінцівок (акроціаноз);

- гострий набряк і збільшення печінки, різка її болючість;

- розвиток застійних явищ в інших органах;

- набряки (анасарка);

- водянка порожнин (асцит, гідроторакс, гідроперикард);

- виражене набрякання й пульсація шийних вен;

- значне підвищення венозного тиску (до 250 мм вод. ст. і вище);

- здуття живота;

- нудота, блювота;

- задишка.

108. У чому полягає невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності правого типу?

- Кровопускання (350-400 мл);

- внутрішньовенне введення строфантину або корглюкону;

- п'явки на область печінки;

- сечогінні засоби.

109. Які основні скарги висловлюють хворі із синдромом ураження міокарда?

- Задишка;

- серцебиття;

- перебої в роботі серця;

- тупий, ниючий або приступоподібний біль в області серця;

- загальна слабість.

110. Які зміни виявляються при аускультації серця у хворого із синдромом враження міокарда?

- Ослаблення тонів серця, особливо I тону;

- розщеплення або роздвоєння I тону серця над верхівкою серця;

- ритм галопу у випадку значного ослаблення скорочувальної функції міокарда;

- м'язовий систолічний шум над верхівкою серця.

ЗНАЙДІТЬ ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ПИТАННЯ

1. Методика дослідження артеріального пульсу.

2. Які параметри пульсу визначають?

3. Методика виміру артеріального тиску.

4. Що таке артеріальна гіпертензія, яка перша допомога при гіпертонічному кризі?

5. Що таке артеріальна гіпотензія, яка перша допомога при її виникненні?

6. Дайте характеристику типовому нападу стенокардії. Яка перша допомога при ньому?

7. Чим обумовлені набряки при захворюваннях серцево-судинної системи, де вони локалізуються і як називаються?

ТРАВНА СИСТЕМА

1. Які основні функції виконує шлунок?

- Секреторну;

- рухову;

- всмоктувальну;

- екскреторну

- гемопоетичну;

- інкреторну.

2. У чому полягає гемопоетична функція шлунка?

- У виробленні додатковими клітинами дна шлунка гастромукопротеїда - внутрішнього фактора Кастла, який разом з вітаміном В12 утворює стійкий комплекс, що захищає вітамін В12 від руйнування мікрофлорою кишок і забезпечує усмоктування його в тонкій кишці.

3. Які розрізняють основні функції кишок?

- Травну;

- всмоктувальну;

- рухову.

4. Які функції виконує печінка в організмі?

- Утворення й виділення жовчі;

- участь в обміні речовин (пігментному, вуглеводному, білковому, жировому, водному, мінеральному, обміні гормонів, вітамінів);

- бар'єрну;

- захисну;

- розподіл крові в організмі;

- участь у гемопоезі;

- дезінтоксикаційну.

5. Де відкриваються портокавальні анастомози при портальній гіпертензії?

- В області нижньої третини стравоходу;

- в області гемороїдальних вен;

- на передній черевній стінці.

6. Які показники рН-метрії шлунка свідчать про нормальний стан секреторної функції шлунка?

- Протягом одногодинного дослідження в базальну фазу секреції рН в області тіла шлунка становить 1,6-2,0.

7. Які показники рН-метрії шлунка свідчать про посилення його секреторної функції?

- У період базальної секреції показники рН у тілі менш ніж 1,5.

8. Які показники рН-метрії шлунка свідчать про зниження його секреторної функції?

- У період базальної секреції рН шлунка в тілі становить 2,1-5,9.

9. Який метод дослідження є найбільш інформативним у діагностиці виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки?

- Гастродуоденофіброскопія.

10. Які рентгенологічні ознаки свідчать про наявність пухлини шлунка?

- Дефект наповнення;

- ділянка акінезії.

11. Із чого складається порція А при дуоденальному зондуванні?

- З жовчі, панкреатичного, кишкового соків, а також домішку шлункового вмісту.

12. Що потрібно зробити, щоб одержати порцію В при дуоденальному зондуванні?

- Ввести у дванадцятипалу кишку 30-50 мл 25-33% розчину сульфату магнію, що викликає рефлекторне скорочення стінки жовчного міхура й одночасне розслаблення сфінктера.

13. При яких видах жовтяниці (печінкової, надпечінкової або підпечінкової) спостерігається підвищення в крові рівня кон'югованого білірубіна?

- Печінкової й підпечінкової.

14. Які існують білкові осадові проби?

- Тимолова;

- сулемова (Таката-Ара);

- цинксульфатна;

- коагуляційна Вельтмана (з хлоридом кальцію).

15. У чому сутність білкових осадових проб?

- При наявності диспротеінемії вплив фізичних і хімічних факторів супроводжується порушенням стійкості колоїдної системи крові з появою помутніння.

16. У чому полягає діагностична цінність методу пункційної біопсії печінки?

- У прижиттєвому вивченні гістологічної будови печінки;

- гістохімічному дослідженні пунктатів і дослідженні їх за допомогою електронного мікроскопа;

- дослідженні активності ферментів печінкової тканини.

17. Які основні скарги хворого з патологією травного тракту?

- Біль у животі;

- порушення апетиту;

- відрижка (eructation);

- печія (pyrosis);

- гіркота в роті (picrotes);

- нудота (nausea);

- блювота (vomitus);

- шлунково-кишкова кровотеча;

- пронос (diarrhoea);

- закрепи (constipatio alvi);

- кров у калі;

- здуття живота (meteorismus);

- гурчання в животі (borborygmus).

18. При якій патології спостерігається відрижка тухлим?

- Раці шлунка;

- ахілії;

- пілоростенозі.

19. Що лежить в основі виникнення печії?

- Гастроезофагальний рефлюкс (частіше на тлі підвищеної кислотності шлункового соку). Езофагіт.

20. При якій патології спостерігається блювота кавовою гущавиною (vomitus cruentum, haematemesis)?

- Шлунковій, дуоденальній або стравохідній кровотечі у випадку наявності соляної кислоти в шлунку.

21. При якій патології спостерігається блювота їжею, прийнятою 1-2 дні (і більше) тому?

- Стенозі воротаря.

22. При якій патології спостерігається ранкова блювота кислим вмістом?

- Виразковій хворобі дванадцятипалої кишки;

- хронічній алкогольній інтоксикації.

23. При якій патології спостерігається мелена (melaena)?

- Стравохідній, шлунковій або дуоденальній кровотечі.

24. При якій патології спостерігається розширення вен передньої черевної стінки (голова Медузи, caput Medusae)?

- Гіпертензії в системі воротної вени.

25. На що варто звертати увагу при огляді живота?

- На величину живота;

- його форму;

- симетричність;

- стан пупка;

- наявність рубців;

- наявність грижових мішків;

- участь живота в акті дихання;

- наявність видимої перистальтики.

26. При якій патології спостерігається помітна при огляді перистальтика шлунка, кишок?

- Стенозі воротаря;

- кишковій непрохідності.

27. У яких випадках спостерігається збільшення живота?

- При ожирінні;

- при асциті;

- при різко вираженому здутті кишок (метеоризм);

- при наявності великих пухлин (особливо кісти яєчника);

- при різко вираженій спленомегалії;

- при вагітності.

28. Що таке залоза Вірхова?

- Збільшений лімфатичний вузол ліворуч над ключицею між ніжками грудино-ключично-сосцевидного м'яза, що виявляється при його метастатичному ураженні у хворого раком шлунка.

29. Які симптоми характерні для синдрому підвищеної секреторної функції шлунка (гіперсекреції)?

- Печія, обумовлена закиданням кислого вмісту в стравохід;

- відрижка кислим;

- гіркота в роті;

- закрепи;

- часто підвищений апетит;

- блювота натще кисло-гірким вмістом;

- іноді спастичний біль у пілородуоденальній області, обумовлений спазмом воротаря;

- може бути слинотеча.

30. Які симптоми характерні для синдрому зниженої секреторної функції шлунка?

- Зниження апетиту;

- швидке відчуття ситості після прийому їжі;

- відчуття важкості в надчеревній ділянці;

- схильність до проносу;

- відрижка тухлим;

- гладенький з атрофованими сосочками язик;

- у деяких хворих неприємний запах із рота.

31. Що впливає на моторну функцію шлунка?

- Подразнення блукаючого нерва (підсилює моторику шлунка);

- гастрин, холецистокінін, мотілін (стимулюють моторну функцію шлунка), соматостатин (пригнічує);

- характер їжі (вживання грубої їжі й алкоголю підсилює перистальтику шлунка).

32. Які клінічні прояви характерні для синдрому прискорення евакуації їжі зі шлунка?

- Відчуття голоду незабаром після прийняття їжі;

- пронос;

- здуття живота;

- іноді явища загальної інтоксикації;

- ознаки рефлюкс-гастрита;

- гіповітамінози;

- зниження білкового забезпечення організму;

- зниження маси тіла.

33. Які клінічні ознаки характерні для пілоростеноза?

- Втрата маси тіла;

- відчуття повноти в надчеревній області;

- відрижка, нерідко тухлим;

- блювота (у стадії декомпенсації - напередодні прийнятою їжею);

- при огляді живота може бути видна перистальтика шлунка.

34. Які основні ознаки стравохідної кровотечі?

- Блювота, якій не передує нудота;

- частина блювотних мас має вигляд кавової гущавини, а частина містить незмінену кров;

- кров у блювотних масах, на відміну від легеневої кровотечі, не піниться;

- наростають явища гострої постгеморагічної анемії (блідість, загальна слабість);

- випорожнення темні, іноді чорного кольору (melaena);

- у крові знижується вміст гемоглобіну, еритроцитів, зменшується гематокритне число.

35. Які симптоми характерні для кровотечі з виразки шлунка або дванадцятипалої кишки?

- Припинення болю;

- кривава блювота (haematemesis);

- чорні випорожнення (melaena);

- наростаюча слабкість;

- запаморочення (verigo);

- серцебиття (palpitatio cordis);

- непритомність (syncope);

- зниження артеріального тиску.

36. Які симптоми характерні для гострого гастриту (gastritis acuta)?

- Втрата апетиту;

- неприємний присмак у роті;

- нудота;

- блювота спочатку їжею, а потім жовчю;

- відчуття тиску, розпирання, біль у надчеревній області;

- підвищення температури тіла;

- блідість шкіри;

- частий пульс;

- язик обкладений брудним нальотом, неприємний запах із рота;

- біль у надчеревній області й посилення нудоти під час пальпації.

37. Яка характеристика болю при виразковій хворобі?

- Періодичність;

- виражений зв'язок із прийомом їжі;

- нерідко наростаючий характер;

- зникає або зменшується після блювоти, прийому натрію гідрокарбонату, застосування тепла, холінолітичних засобів;

- сезонність.

38. Які ускладнення можуть розвиватися при виразковій хворобі?

- Кровотеча (haemorrhagia);

- перфорація (perforatio);

- пенетрація (penetratio);

- при локалізації виразки в пілоричній області - стеноз воротаря (pylorostenosis);

- малігнізація (malignisatio).

39. Які симптоми характерні для синдрому малих ознак при раку шлунка?

- Немотивована загальна слабість;

- зниження працездатності;

- депресія;

- зниження апетиту;

- відраза до м'яса;

- поява дискомфорту (відчуття важкості, розпирання, переповнення шлунка);

- безпричинна, на думку хворого, втрата маси тіла.

40. Які основні скарги хворих з патологією кишечнику?

- Біль;

- метеоризм;

- пронос;

- гурчання в животі;

- закрепи;

- кишкова кровотеча.

41. При яких захворюваннях спостерігається клінічна картина гострого живота?

- Гострому апендициті (appendicitis acuta);

- гострому холециститі (cholecystitis acuta);

- гострому панкреатиті (pancreatitis acuta);

- перфорації виразки шлунка або кишки;

- кишковій непрохідності (obstructio intestinalis, ileus);

- інфаркті кишок;

- пораненні органів черевної порожнини.

42. Які особливості проносу при ентериті?

- Частота випорожнень 3-6 (до10) раз на добу;

- велика кількість випорожнень;

- кашкоподібна консистенція калу з неперетравленими залишками їжі;

- біль в навколопупковій області.

43. Що характерно для проносу при коліті?

- Частота випорожнень 10 разів і більше на добу;

- водянисті випорожнення;

- у випорожненнях утримується слиз, іноді гній і кров;

- біль унизу живота;

- тенезми.

44. Як можна відрізнити жовтяницю від гіперкаротинемії?

- При гіперкаротинемії не жовтіють склери.

45. Що таке гіперспленічний синдром (гіперспленізм)?

- Підвищення функції селезінки, що проявляється анемією, лейкопенією й тромбоцитопенією; остання може привести до розвитку геморагічних висипань на шкірі.

ЗНАЙДІТЬ ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ПИТАННЯ

1. Перша допомога при гострому гастриті (простому, корозивному).

2. Перша допомога при гострій шлунковій кровотечі.

3. Перша допомога при блювоті.

4. Перша допомога при гострому животі.

СИСТЕМА КРОВІ

1. Які етапи проходить у своєму розвитку нейтрофільний гранулоцит?

- Мієлобласт, промієлоцит, мієлоцит, метамієлоцит, паличкоядерний нейтрофільний гранулоцит, сегментоядерний нейтрофільний гранулоцит.

2. Які функції виконують нейтрофільні гранулоцити?

- Синтез ряду ферментів, що мають бактерицидну дію;

- виділення в кров речовин з антитоксичною і пірогенною дією й речовин, що підтримують запальну реакцію;

- здатні проходити через базальні мембрани, між клітинами й переміщатися по основній речовині сполучної тканини;

- здатні до фагоцитозу.

3. Яку роль відіграють сегментоядерні нейтрофільні гранулоцити в алергійних реакціях?

- Абсорбують на своїй оболонці антитіла й транспортують їх до вогнищ інфекції;

- здійснюють захоплення комплексу антиген-антитіло,його переварювання з наступною альтерацією й лізисом гранулоцита й виділенням біологічно активних речовин, що різко підвищують проникність судин.