Обґрунтування принципів гігієни порожнини рота в комплексі остеотропної терапії у хворих на генералізований пародонтит

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут стоматології академії медичних наук України

УДК 616.31-083:547.814.5+616-085:616.314.17-008.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Обґрунтування принципів гігієни порожнини рота в комплексі остеотропної терапії у хворих на генералізований пародонтит

14.01.22 - стоматологія

Аншукова Ольга Ігорівна

Одеса - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України та в Інституті стоматології АМН України, м. Одеса.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України, Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології АМН України, директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

- доктор медичних наук, професор Самойленко Андрій Валерійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри дитячої стоматології та стоматології інтернів

Провідна установа: Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра стоматології, МОЗ України, м. Київ

Захист відбудеться "19" червня 2006 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий "18" травня 2006 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Ю.Г. Чумакова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Масова поширеність генералізованого пародонтиту (Косенко К.М., 1994; Петрушанко Т.О., 2003), розмаїтість клінічних форм і варіантів перебігу захворювання (Белоклицкая Г.Ф., 1998; Самойленко А.В., 2003), нові відомості про механізми розвитку дистрофічно-запального процесу в тканинах пародонта (Дмитриева Л.А., 2001; Мащенко И.С., 2003; D.F. Kinane, 2001), недостатність ефективності відомих способів і методів лікування даної патології визначають актуальність подальших досліджень патогенезу генералізованого пародонтиту і розробки більш ефективних методів профілактики і диференційованої терапії.

Одним з кардинальних ознак, чи симптомів, генералізованого пародонтиту, поруч із симптоматичним гінгівітом, пародонтальним карманом і травматичною оклюзією, є прогресуюча резорбція альвеолярної кістки (Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000). У зв'язку з цим, остеотропна терапія зайняла гідне місце серед основних компонентів комплексного лікування хворих пародонтитом (Вишняк Г.М., 1999; Мазур І.П., 1997-2005; Герелюк В.І. із співавт., 2000; Фастовець О.О., 2001). Мета її - знизити активність процесу резорбції альвеолярної кістки, викликаного дією місцевих пародонтопатогених факторів, поліпшити обмінні процеси в кістковій тканині і стимулювати репаративну регенерацію альвеолярного відростка (Мазур И.П., 2001). Обсяг і методи остеотропної терапії вибираються в залежності від особливостей клінічного перебігу генералізованого пародонтиту, віку, статі і структурно-функціонального стану кісткової тканини кістяка у пацієнтів, що, як правило, визначається наявністю системної патології організму (Поворознюк В.В., Мазур И.П., 2003).

На сьогоднішній день також однозначно доведено взаємозв'язок і взаємозалежність між станом пародонта і рівнем індивідуальної гігієни порожнини рота (Улитовский С.Б., 2000), що визначає найважливішу роль гігієни порожнини рота в комплексі лікувально-профілактичних заходів у хворих на генералізований пародонтит (Улитовский С.Б., 2000; Безрукова И.В., 2003; Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003) .

В останні роки в експерименті на моделях пародонтиту в щурів показана здатність лікувально-профілактичних засобів гігієни (зубних паст і еліксирів), що включають біологічно активні добавки спрямованої патогенетичної дії на тканини пародонта, знижувати темпи резорбції кістки альвеолярного відростка щелеп (Косенко К.Н., Близнюк А.А., Мозговая Н.В., 2003; Спічка І.А., 2004; Косенко К.М., Бас Н.О., Кравченко Л.С., 2004; Седлецька А.О., 2005). Це можна пояснити їх непрямим впливом на остеогенез за рахунок вираженої протизапальної й антиоксидантної дії на тканини пародонта, тобто корекції порушень метаболізму, викликаних етіологічним чинником.

Тому становлять інтерес дослідження можливості прямого впливу засобів гігієни порожнини рота на обмінні процеси в альвеолярній кістці й уточнення цих механізмів.

Необхідним також є розробка та обґрунтування диференційованого підходу до проведення лікувально-профілактичної гігієни порожнини рота цілеспрямованої остеотропної дії в залежності від темпу резорбції альвеолярної кістки, що визначається клінічним варіантом перебігу генералізованого пародонтиту (прогресуючий і повільнопрогресуючий (Самойленко А.В., 2003)) і наявністю системної патології в хворих. Усе вищевказане стало теоретичним обґрунтуванням для вибору напрямку даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану 2 науково-дослідних робіт: кафедри терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету МОЗ України “Розробка та оцінка ефективності засобів ангіопротекторної і ремінералізуючої дії і методів їхнього введення в комплексному лікуванні захворювань пародонта” (№ ДР 0100U006457) і Інституту стоматології АМН України „Розробка принципів і методів лікувально-профілактичних заходів при захворюваннях порожнини рота” (№ ДР 0102U004090). Здобувач була співвиконавцем окремих фрагментів вищезгаданих тем.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту шляхом диференційованого застосування в комплексі традиційних лікувальних заходів і в період стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта спеціальних засобів гігієни порожнини рота і препаратів остеотропної дії.

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційної роботи проведено експериментальні, клінічні і лабораторні дослідження. В експерименті використано 128 білих щурів, у клінічних дослідженнях взяли участь 110 осіб.

Експериментальні дослідження на тваринах проведені в 2 етапи. На першому етапі вивчали токсико-гігієнічні показники і специфічну ефективність нової зубної пасти “Гарант”, на другому - ефективність комплексу зубна паста „Гарант”+ Кальцид-Магній на моделях експериментальної патології.

Токсикологічні дослідження зубної пасти “Гарант” проводили згідно вимог ДержСанПін (1999) і Фармкомітету МОЗ України (1994). Вивчали гостру і хронічну токсичність, шкірно-подразнюючу дію, подразнюючу дію при нанесенні на слизову оболонку порожнини рота, сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість зубної пасти.

Пародонтопротекторні ефекти зубної пасти були досліджені в експерименті на 48 білих щурах місячного віку. Було сформовано 4 групи тварин (по 12 у кожній групі): 2 контрольних і 2 дослідних. Щури 1-ої контрольної групи - інтактні тварин; у тварин 2-ої контрольної групи використовували зубну пасту-плацебо, яка не містить біологічно активних добавок; щурам 1-ої дослідної групи чистили зуби зубною пастою „Гарант” без сульфату магнію; 2-ої дослідної групи - зубною пастою „Гарант” з сульфатом магнію. Щурам 2-4 груп протягом 70 днів здійснювали щоденне ретельне чищення зубів.

Другий експеримент проведено на 80 білих щурах місячного віку, які були розділені на 8 груп (по 10 у кожній групі). Щури 1-4 груп утримувались на стандартному раціоні віварію (модель спонтанної атрофії альвеолярної кістки - Пешкова Л.В., 1997); щурам 5-8 груп моделювали системний остеопороз шляхом введення в харчовий раціон трилона Б (ЕДТА). Щури 1 і 5 груп - інтактні тварини, без лікувально-профілактичних заходів; щурам 2 і 6 груп щоденно чистили зуби зубною пастою „Гарант-2”; щурам 3 і 7 груп щоденно чистили зуби пастою „Гарант-2” і з першого дня експерименту уводили Кальцид-Магній у вигляді водної суспензії з розрахунку 250 мг/кг маси (оцінка профілактичного ефекту); щурам 4 і 8 груп щоденно чистили зуби пастою „Гарант-2” і з тридцятого дня експерименту уводили Кальцид-Магній аналогічно групам 3 і 7 (оцінка лікувального ефекту). Тривалість експерименту склала 56 днів (8 тижнів).

По закінченні експерименту у щурів збирали ротову рідину. Потім проводили евтаназію під рауш-наркозом методом тотального кровопускання, робили забір крові, виділяли блоки щелеп із зубами і стегнові кістки для подальших біохімічних і морфометричних досліджень.

У ротовій рідині, сироватці крові, гомогенатах альвеолярної і стегнової кісток визначали вміст кальцію і неорганічного фосфату (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп визначали методом біометрії лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В., 1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.

У клінічних дослідженнях взяли участь 110 осіб: 12 практично здорових осіб з інтактним пародонтом (1 група порівняння) і 98 хворих на генералізований пародонтит (ГП) I-II ступеня, які за варіантом перебігу захворювання були розділені на 2 групи: 18 осіб з повільнопрогресуючим перебігом ГП (2 група порівняння) і 80 осіб з прогресуючим перебігом ГП (основна група).

Критеріями для виділення хворих в основну групу були активне зростання резорбтивних явищ в альвеолярній кістці, наявність виразної запальної реакції в яснах, часті (більше 2 на рік) періоди загострення. У хворих з повільнопрогресуючим ГП спостерігається в'ялий хронічний перебіг, помірно виражене прогрессування деструкції альвеолярної кістки і ясенних структур пародонта.

Стан тканин пародонта оцінювали на підставі анамнезу, клінічного огляду і визначення об'єктивних пародонтальних індексів: РМА, гігієни (ГІ) Грін-Вермільона (OHI-S), пародонтального (ПІ) Рассела (Rassel, 1956), проби на кровоточивість (J.Mulleman, 1971), а також середніх показників глибини пародонтальних кишень (у мм), утрати кісткової тканини (в балах), наявності гнійного ексудату з пародонтальних кишень, ступеня рухомості зубів.

Для оцінки ступеня і характеру деструкції кісткової тканини альвеолярного відростка проводили рентгенологічні дослідження. Контактні (внутрішньоротові) рентгенограми виконували на дентальному апараті “Siemens”. Ортопантомографію щелеп проводили з використанням комп'ютерної діагностичної рентгенівської системи SIDEXIS з компонентом панорамної зйомки ORTHOPHOS-3 DS фірми SIRONA (Німеччина). Аналіз ортопантомограм здійснювали в програмі “Sidexis” у режимі Windows 98.

Рентгеноморфометричну оцінку стану альвеолярної кістки здійснювали двома методами: I - за ступенем деструкції альвеолярної кістки (Рабухина Н.А., Аржанцев А.П., 1999); II - за активністю остеопорозного процесу в альвеолярній кістці (Мащенко И.С., Самойленко А.В., 2002).

Лабораторні дослідження. В ранковий час натще у хворих робили забір ротової рідини. Визначали швидкість слиновиділення (мл/хв), рН і буферну ємність слини, далі проби заморожували для біохімічних досліджень.

Біохімічні дослідження проводили в надосадовій частині ротової рідини хворих, де визначали вміст кальцію, неорганічного фосфату і магнію (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976), активність лужної фосфатази (Левицкий А.П. с соавт., 1973), активність малонового діальдегіду (МДА) (Стальная И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), активність антиоксидантних ферментів - супероксиддисмутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985), глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976) і глутатіонредуктази (Путилина Ф.Е., 1982).

Схеми комплексного лікування та індивідуальної гігієни порожнини рота в хворих на генералізований пародонтит. Проведено лікування 80 пацієнтів з прогресуючим ГП I-II ступеня, які були розподілені на 3 категорії: 23 хворих на ГП без супутньої патології; 21 хворий на ГП із супутньою патологією внутрішніх органів; 36 жінок з фізіологічною або хірургічною менопаузою.

У залежності від призначених лікувально-профілактичних заходів хворі кожної категорії також були розділені на 3 групи: групу порівняння і дві основні групи (табл. 1).

У групі порівняння була проведена загальноприйнята основна терапія: професійна гігієна порожнини рота, санація ротової порожнини, місцева антимікробна і протизапальна терапія, за показаннями системна антибіотикотерапія, призначення нестероїдних протизапальних засобів, вибіркове пришліфування зубів, шинування рухомих зубів, хірургічні втручання. Курс лікування складав від 5 до 8 відвідувань. Після основного курсу лікування не пропонувалося проведення спеціальних профілактичних заходів. Режим догляду за порожниною рота був звичайним для кожного пацієнта.

Хворим основних груп рекомендували крім основного курсу лікування диференційоване застосування гігієнічних засобів - лікувально-профілактичні зубні пасти серії „Восход” („Восход-7” протизапальної дії та „Восход-11” антиоксидантної дії) і зубну пасту „Гарант-2”. (табл. 1).

Усі пацієнти були проінструктовані щодо правильного чищення зубів. Пропонувалося чищення зубів по методу Чартера (Косенко К.Н., Терешина Т.П., 2003) 2 рази на день протягом 2-3 хвилин.

Таблиця 1. Призначений комплекс лікувально-профілактичних заходів

Хворим ГП із соматичною патологією і жінкам з гіпоестрогенією призначали полімінеральний комплекс Кальцид-Магній - по 1 табл. 3 рази на день разом з їжею протягом 6 місяців.

Про ефективність запропонованих лікувально-профілактичних заходів в хворих з прогресуючим ГП судили на підставі порівняння даних клініко-лабораторних досліджень: до лікування, після курсу лікування (через 7-10 днів), через 6 і 12 місяців від першого обстеження. Рентгенологічна картина стану тканин пародонта оцінювалася до початку досліджень, через 6 і 12 місяців.

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися методами математичної статистики з використанням Т-критерію Ст'юдента на персональному комп'ютері IBM PC у пакетах "Statgraphic-2,3" і "Statistica-5".

Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз стану тканин пародонта у 98 хворих на ГП з різними клінічними варіантами перебігу, із супутньою системною патологією та у жінок в період фізіологічної або хірургічної менопаузи дозволив виявити деякі клініко-рентгенологічні особливості.

При аналізі індексної оцінки стану тканин пародонта встановлені високі значення пародонтального індексу Расела в хворих усіх груп (від 3 балів і вище), що свідчить про виражені деструктивні ураження пародонта. Найбільш високий показник ПІ (4,26±0,39, р<0,02) визначено у жінок з гіпоестрогенією.

Аналіз рентгенограм показав, що у хворих ГП основної групи в порівнянні з 2-ою контрольною групою більш виражені глибокі генералізовані деструктивні зміни в альвеолярній кістці (у 50,8% пацієнтів проти 40,7%). При цьому в основній групі в хворих із системною патологією (2 підгрупа) і в жінок з гіпоестрогенією (3 підгрупа) визначаються найбільш виразні дистрофічні процеси з глибокими генералізованими резорбтивними змінами.

Активність остеопорозного процесу в альвеолярній кістці теж найбільш виражена в пацієнтів із прогресуючим ГП, а самий високий показник зафіксовано у жінок в період менопаузи (табл. 2).

Таблиця 2. Рентгенологічна оцінка активності остеопорозного процесу в альвеолярній кістці (М±м)

Примітка:

Р1 - вірогідність відмінностей стосовно даних у пацієнтів з повільнопрогресуючим ГП;

Р2 - стосовно загальних даних основної групи;

Результати дослідження функціональної активності слинних залоз свідчать, що швидкість слиновиділення, рН і буферна ємність ротової рідини в хворих ГП як групи порівняння 2 (0,650,06 мл/хв, 6,500,09 і 5,380,49 відповідно), так і основної групи (0,590,05 мл/хв, 6,620,07, 4,720,41 - відповідно), вірогідно (р<0,05) знижена в порівнянні з особами, що мають інтактний пародонт (0,850,07 мл/хв, 6,770,05 і 6,580,55).

Установлено зменшення вмісту макроелементів в ротовій рідині хворих з прогресуючим ГП: кальцію (1,140,22 ммоль/л в основній групі проти 2,23 0,087 ммоль/л в осіб з інтактним пародонтом, р<0,001), неорганічного фосфату (2,28 0,27 ммоль/л проти 6,750,51 ммоль/л, р<0,001, відповідно) і магнію (0,1260,013 ммоль/л проти 0,2560,02 ммоль/л, р<0,001), а також зниження активності лужної фосфатази (0,075±0,006 мккат/л проти 0,254±0,019 мккат/л, р<0,001). Слід відзначити зменшення в 2 рази концентрації магнію, в 1,5 рази - фосфорно-кальцієвого коефіцієнту, що підкреслює значні порушення мінерального обміну в порожнині рота хворих з прогресуючим перебігом ГП.

При порівнянні даних показників в осіб із прогресуючим ГП і повільнопрогресуючим ГП (2 група порівняння) одержані дані про зниження майже в 2 рази концентрації кальцію і фосфатів (р<0,001) в осіб основної групи. пародонт антиоксидантний ротовий зубний

Вивчення показників перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і стану антиоксидантної системи (АОС) в хворих на ГП та осіб з інтактним пародонтом показало наступне: у хворих основної групи рівень МДА в ротовій рідині вірогідно вище (0,318±0,009 мкмоль/мл - 2 група порівняння, 0,348±0,027 мкмоль/мл - основна група проти 0,098±0,007 мкмоль/мл в осіб з інтактним пародонтом, р<0,001), а активність СОД (відповідно 0,54±0,05 у.од.; 0,46±0,04 у.од.; 1,96±0,12 у.од., р<0,001), глутатіон-пероксидази (1,76±0,18 нмоль/с.мл; 1,43±0,14 нмоль/с.мл; 2,45±0,22 нмоль/с.мл, р<0,02 і р<0,001) і глутатіон-редуктази (0,47±0,04 мкмоль/с.мл; 0,50±0,05 мкмоль/с.мл; 1,55±0,13 мкмоль/с.мл, р<0,001) - нижче. Істотних відмінностей у показниках ПОЛ-АОС в хворих на ГП основної групи і 2-ої групи порівняння зафіксовано не було. Проте у жінок з гіпоестрогенією (3-я підгрупа основної групи) визначені найбільш значні порушення метаболізму: вміст МДА - 0,413±0,032 мкмоль/мл (вірогідно більше в порівнянні з особами з інтактним пародонтом (р<0,001) і пацієнтами 1-й підгрупи - без системної патології (р<0,05)).

Таким чином, отримані дані свідчать, що прогресуючий ГП супроводжують значні порушення функціональної активності слинних залоз, мінерального обміну та інтенсифікація процесів ПОЛ при зниженні факторів антиоксидантного захисту в ротовій рідині. При цьому в хворих із супутньою системною патологією та у жінок з гіпоестрогенієй визначаються найбільш серйозні зміни у порівнянні з хворими без супутньої патології.

Наступним етапом роботи була розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів для хворих з прогресуючим перебігом ГП. При цьому головний акцент зробили на розробку й обґрунтування використання комплексу засобів індивідуальної гігієни порожнини рота.

Препаратами вибору стали гідроксиапатит біологічний (остеопатит) і полімінеральний комплекс - Кальцид -Магній.

Для підтвердження можливості розчинення остеопатиту ОК 12 (високорозчинний, містить 65 % стеклофази) в ротовій порожнині проведено ряд досліджень.

При додаванні ОК 12 в бідистильовану воду (рН 7,0) кальцій реєструється тільки через 2 години; через 5 годин досягає стабільної концентрації; через 24 години після змішання ГА з водою рівень кальцію у воді знижується і досягає середнього значення.

При підкисленні води соляною кислотою (рН 5,6) кальцій реєструється вже через час, максимального значення досягає через 3 години; через 24 години - рівень мінімальний. Останнє вказує на те, що кальцію у вільному стані стає менше, відбувається його зв'язування з утворенням комплексона.

При луженні (содою бікарбонат) (рН 8,0) - кальцій реєструється вже через 5 хвилин, максимального значення досягає через 5 годин; через 24 години - рівень максимальний.

Виходячи з отриманих даних, можна припустити, що остеопатит ОК 12 буде насичувати ротову рідину кальцієм при будь-якому значенні рН. При низькому значенні водневого показника насичення проходить швидше, але концентрація швидко повертається до вихідного рівня. При лужній реакції середовища процес насичення кальцієм ротової рідини буде більш повільний, однак висока концентрація протримається значно більший відрізок часу.

На підставі цього була розроблена рецептура і створена нова зубна паста “Гарант”, до складу якої в якості остеопротектора включено гідроксиапатит біологічний (остеоапатит ОК 12). Для потенціювання остеотропної дії до складу пасти введено джерело магнію - сульфат магнію; для додання протизапальних властивостей - екстракт календули. За основу пасти був обраний дикальційфосфату дигідрат, що дозволяє забезпечити рН зубної пасти в межах 8-8,5.

Другий остеотропний препарат повинний був забезпечити насичення кальцієм кісткової тканини на рівні всього організму. Таким препаратом став полімінеральний комплекс Кальцид-Магній, до складу якого входить тонко здрібнений порошок яєчної шкарлупи.

Результати першого експерименту на щурах переконливо показали пародонтопротекторні властивості нової зубної пасти “Гарант”. У тварин двох дослідних груп середні показники ступеня атрофії альвеолярного відростка щелеп були значно нижчими (28,21,82%, р<0,05 і 25,91,6%, р<0,001 - зубна паста без сульфату магнію та з сульфатом магнію відповідно), ніж у тварин двох контрольних груп (33,81,88% в інтактних тварин і 34,52,42% - з пастою плацебо), причому в групі, де була використана зубна паста “Гарант” з додаванням сульфату магнію, отримані дані були найбільш переконливими. Це підтвердило факт потенційованої дії на процеси остеорегенерації остеопатиту та іонів магнію.

Результати другого експерименту (табл. 3) довели, що у тварин, яким з першого дня застосовували остеотропний комплекс (чищення зубів пастою “Гарант” і введення Кальцид-Магнію) ступінь атрофії альвеолярного відростка був вірогідно нижче в порівнянні з інтактними щурами. При цьому більш істотний вплив комплексу на альвеолярну кістку визначено в щурів з системним остеопорозом (р<0,001 проти р<0,02). Призначення комплексу з 1-го дня експерименту (профілактична дія) виявилося більш ефективним, ніж з 30-го дня експерименту (лікувальна дія).

Динаміка зміни показників мінерального обміну (вмісту кальцію і фосфату в ротовій рідині, сироватці крові, альвеолярній і стегновій кістках) при системному остеопорозі убік нормалізації теж найбільше була виражена у тварин, де був застосований остеотропний комплекс з 1-го дня експерименту.

Застосування тільки однієї зубної пасти “Гарант” приводить до підвищення вмісту кальцію в ротовій рідині як у тварин зі спонтанною атрофією кістки, так і при моделюванні системного остеопорозу, причому в останньому випадку вірогідно (р<0,01). Комплекс, призначений з 30-го дня експерименту, також збільшує вміст кальцію, однак у меншому ступені (р<0,02).

Таблиця 3. Вплив остеотропних комплексів на ступінь атрофії альвеолярної кістки (%) при віковій спонтанній атрофії та модельованому системному остеопорозі (М м)

Висновки

У дисертації представлено теоретичне узагальнення проведених експериментальних і клініко-лабораторних досліджень і запропоновано нове рішення актуального наукового завдання, що полягає в підвищенні ефективності лікування генералізованого пародонтиту шляхом диференційованого використання комплексу спеціальних засобів індивідуальної гігієни порожнини рота і препаратів остеотропної дії.

1. Порівняльна оцінка стану тканин пародонта, функціональної активності слинних залоз, показників мінерального обміну і прооксидантно-антиоксидантної системи в ротовій рідині у хворих з прогресуючим перебігом генералізованого пародонтиту показала, що найбільш виражені деструктивні зміни в пародонті виявлені в жінок з гіпоестрогенією (активність остеопорозного процесу в альвеолярній кістці на 46 % вище, ніж у хворих на ГП без супутньої патології), в них також більше виражена інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів (вміст МДА в ротовій рідині на 27,4% вище стосовно осіб, що не мають системної патології).

Практичні рекомендації

1. Пацієнтам із прогресуючим перебігом генералізованого пародонтиту для догляду за порожниною рота рекомендується застосовувати комплекс зубних паст за наступною схемою:

- при загостреному перебігу ГП одночасно з основним курсом лікування рекомендується зубна паста з антиоксидантними властивостями, наприклад, “Восход-11”;

- у період стабілізації доцільно використовувати зубну пасту з остеотропною дією (“Гарант 2”) і протизапальним ефектом (“Восход-7”).

2. У пацієнтів з прогресуючим перебігом генералізованого пародонтиту, що мають супутню системну патологію, для здійснення лікувально-профілактичного впливу на тканини пародонта цілеспрямована гігієна порожнини рота повинна поєднуватися з остеотропною терапією, що передбачає прийом усередину полімінеральних комплексів, зокрема Кальциду - Магнію за наступною схемою: 1 табл. 3 рази на день разом з їжею не менше 6 місяців підряд.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Косенко К.Н., Терешина Т.П., Аншукова О.И. Остеотропные свойства зубной пасты “Гарант-2” // Вісник стоматології. - 2003. - № 1. - С. 4-6. Участь здобувача у проведенні експерименту на тваринах, заборі ротової рідини, аналізі результатів дослідження, їх статистичній обробці, оформленні статті до друку.

2. Аншукова О.І. Структурно-функціональні особливості стану тканин пародонта у пацієнтів з прогресуючою остеорезорбцією альвеолярної кістки // Одеський медичний журнал. - 2005. - № 2 (88). - С. 52-56.

3. Терешина Т.П., Аншукова О.И., Косенко К.Н. Влияние остеотропных средств на нижнюю челюсть при экспериментальном остеопорозе // Вісник стоматології. - 2005. - № 4. - С. 12-15. Участь здобувача у проведенні експерименту на тваринах, аналізі результатів дослідження, їх статистичній обробці, оформленні статті до друку.

4. Аншукова О.И. Эффективность комплекса средств гигиены полости рта у больных генерализованным пародонтитом // Вісник стоматології. - 2006. - № 1. - С. 40-43.

5. Патент № 7766, Україна, А61 К7/16. Зубна паста /Косенко К.М., Терешина Т.П., Аншукова О.І., Новицький В.Б., Іванченко Л.А.; Заявл. 21.10.2004 р.; Опубл. 15.07.2005 р.; Бюл. № 7. Здобувачем проведений патентно-інформаційний пошук та запропоновано використання остеопатиту біологічного і сульфату магнію у складі зубної пасти.

6. Терешина Т.П., Мезінова Л.Г., Аншукова О.І. Експериментальне обґрунтування використання з пародонтопротекторною метою остеотропного комплексу “Зубна паста “Гарант-2” - харчова добавка “Кальцид-магній” // Матеріали ІІ (IX) з'їзду Асоціації стоматології України. - Київ: ТОВ “Книга плюс”. - 2004. - С. 276-277. Участь здобувача у проведенні експерименту на тваринах, статистичній обробці отриманих даних, оформленні статті до друку.

Анотація

Аншукова О.І. Обґрунтування принципів гігієни порожнини рота в комплексі остеотропної терапії у хворих на генералізований пародонтит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Інститут стоматології АМН України, м. Одеса, 2006.

У дисертаційній роботі представлено теоретичне та експериментально-клінічне обґрунтування нового методу лікувально-профілактичної гігієни порожнини рота в хворих з різними клінічними варіантами перебігу генералізованого пародонтиту, що включає використання зубної пасти протизапальної дії серії “Восход” у період основного курсу лікування і зубної пасти “Гарант” з вираженими остеотропними властивостями в період ремісії захворювання. Показано, що проведення запропонованої раціональної гігієни порожнини рота закріплює досягнутий ефект основного курсу лікування пародонтиту, сприяє більш тривалій стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта і запобігає подальшому прогресуванню резорбції альвеолярної кістки.

У хворих на генералізований пародонтит із супутньою системною патологією, а також у жінок з гіпоестрогенією, обґрунтовано доповнення до запропонованого комплексу тривалого застосування полімінерального комплексу Кальцид-Магній.

Вперше обґрунтовано використання остеопатиту біологічного в складі зубної пасти. На моделі експериментального остеопорозу в щурів доведена виражена пародонтопротекторна дія зубної пасти „Гарант”, обумовлена її вираженими остеотропними властивостями.

Ключові слова: генералізований пародонтит, гігієна порожнини рота, зубна паста, прогресуюча резорбція кісткової тканини, мінеральний обмін, остеоапатит, Кальцид-Магний

Аннотация

Аншукова О.И. Обоснование принципов гигиены полости рта в комплексе остеотропной терапии у больных генерализованным пародонтитом. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Институт стоматологии АМН Украины, г. Одесса, 2006.