Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ

І Тканинної ТЕРАПІЇ ІМ. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ”

УДК 617.713-002.44-089.843-032:611-013.83

ефективність ТРАНСПЛАНТАЦІЇ АМНІОТИЧНОЇ ОБОЛОНКИ ПРИ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ВИРАЗКАХ РОГІВКИ

14.01.18 - Офтальмологія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

СМАЛЬ ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА

Одеса 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Новицький Ігор Ярославович, керівник міського медичного центру „Мікрохірургія ока” Комунальної 6-ї міської лікарні м. Львова УОЗ Львівської Міської Ради

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дрожжина Галина Іванівна, Державна установа" Інститут очних хвороб і тканинної терапії iм. В.П. Філатова АМН України”, керівник відділу патології рогівки

доктор медичних наук, професор Панченко Микола Володимирович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри офтальмології

Захист відбудеться “ 24 ” жовтня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Державній установі „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України” за адресою: 65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України” (65061, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 49/51).

Автореферат розісланий “ 23 ” вересня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук, професор І. П. Метеліцина

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія рогівки є одним із найбільш частих і важких захворювань органа зору, яка приводить до зниження гостроти зору, а в деяких випадках до важкої інвалідності (Егорова Е.А., 2004; Майчук Ю.Ф., Базукина Л.П., 1991). В очних стаціонарах України питома вага пацієнтів з захворюваннями рогівки у 2001-2003 роках склала 5,2%-7%. У структурі первинної інвалідності захворювання рогівки серед населення України у 2002 р. склали 4,0%, у 2003 р. - 5,2%. Захворювання рогівки займають п'яте місце після травм, патології очного дна, міопії та глаукоми (Анина Е.И., Мартопляс К.В., 2004; Анина Е.И., Мартопляс К.В., 2006).

Найчастіше зустрічаються запальні захворювання рогівки, серед яких значне місце займають виразки рогівки та виразкові кератити (Майчук Ю.Ф., 1990).

Виразки рогівки є важкою патологією рогівки. Вони зумовлюють не тільки зниження гостроти зору, але й приводять до сліпоти, а в найважчих випадках - до втрати очного яблука. Тому лікування виразок рогівки та виразкових кератитів є важливою і актуальною проблемою офтальмології (Тарасова Л.Н., Кудряшова Ю.И., 1999; Кореняк Г.В., Чередниченко Л.П., 1997).

За останні роки щораз більшу увагу привертають запальні процеси рогівки, зокрема її виразки, неінфекційного генезу (Тарасова Л.Н., Кудряшова Ю.И., 1999). Значний інтерес до неінфекційних виразок рогівки пояснюється різноманітністю етіологічних факторів, особливостями патогенезу, клінічних проявів та важкістю їх лікування (Кудряшова Ю.И, 1999).

За походженням неінфекційні виразки рогівки поділяють на виразки рогівки, які виникають внаслідок травматичних пошкоджень або опіку рогівки, виразки після перенесеної вірусної, бактеріальної та грибкової інфекції, нейротрофічні та нейропаралітичні виразки; виразки при патології слізного апарату та сльози (в т.ч. при синдромі сухого ока), виразки, які розвиваються при захворюваннях захисного апарату ока (ентропіон, ектропіон, лагофтальм, трихіаз та ін.), виразки після оперативних втручань, зокрема в лімбальній ділянці, ceratitis rosacea, пемфігоїдна кератопатія та інші (Kenyon K.R., Roberts C.W., 1984).

Різноманітними є не лише етіологія, але й патогенез неінфекційних виразок рогівки. Одним з найважливіших факторів патогенезу неінфекційних виразок рогівки є пошкодження рогівкового епітелію. Як відомо епітелій рогівки виконує захисну функцію і регулює обмін речовин в рогівці (Морозов В.И., Яковлев А.А., 2001). Він діє як бар'єр, що захищає строму від колагенолітичних ензимів та інфільтрації строми запальними клітинами. Персистуючий дефект епітелію служить пусковим фактором ензимної деградації рогівки, а також „воротами” для проникнення у рогівку гуморальних факторів і клітинних елементів з кон'юнктивальної порожнини, що є основним патогенетичним механізмом виникнення персистуючих ерозій та трофічних виразок рогівки. При пошкодженні епітеліального шару в рогівкову строму вільно проникають ферменти (зокрема - колагеназа, яка активується цілим рядом протеолітичних ферментів), під дією яких проходять деструктивні зміни в рогівковій стромі (Brown S., Weller C., 1970; Полунин Г.С., Кулиева И.А., 2000).

Важливу роль у виникненні неінфекційних виразкових уражень рогівки відіграє механізм співвідношення здоров'я поверхні ока та слізної плівки. Так, при порушенні однієї з цих складових, може виникнути функціональна нестабільність слізної плівки і, як наслідок, зміна підлеглого епітелію. І, навпаки, первинна зміна поверхневого епітелію може викликати порушення слізної плівки (Румянцева О.А., 2002).

Різноманітність етіології та патологічних процесів, внаслідок яких виникають неінфекційні виразки та персистуючі ерозії рогівки, а також низька ефективність лікуваня неінфекційних виразок рогівки спонукає до пошуку нових ефективних методів лікування неінфекційних виразок рогівки, які забезпечували б вплив на різні ланки патогенезу захворювання.

Одним з нових хірургічних методів лікування важких захворювань поверхні ока є трансплантація амніотичної оболонки (ТАО). Амніотична оболонка (АО) має ряд позитивних властивостей, на яких базується її використання у клініці (Бодяжина В.И., 1982; Каспаров А. Л., Труфанов С. В., 2001; Галиулина Р.Ш., 1992). Існуючі на даний час наукові праці вказують на значний позитивний вплив операції ТАО при неінфекційних виразках рогівки (Chena HJ, Piresa RTF, Tseng SCG, 2000; Kim JC, Tseng SC, 1995; Lee SH, Tseng SCG, 1997; Kruse FE, Rohrschneider K, Volcker HE, 1999; Azuara-Blanco A, Pillai CT, Dua HS, 1999), проте, не дають чіткого патогенетичного обгрунтування використання ТАО. Також не розроблено експериментальних моделей неінфекційних виразок рогівки, які відрізнялися б стандартністю і простотою моделювання, не проведено експериментальних досліджень впливу ТАО на неінфекційні виразки рогівки, не розроблено показів до застосування цього методу у хворих з неінфекційними виразками рогівки.

Наведені дані свідчать, що вивчення механізмів лікувального впливу ТАО і удосконалення її використання при неінфекційних виразках рогівки є важливим і актуальним завданням офтальмології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною планової наукової роботи кафедри офтальмології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького „Розробка терапевтичних методів лікування запальних захворювань переднього відтинку ока (клініко-експериментальне дослідження)”, № державної реєстрації 0199003672, де дисертантка була співвиконавцем (роки виконання 1998 - 2003).

Мета роботи - підвищити ефективність лікування хворих з неінфекційними виразками рогівки шляхом застосування трансплантації амніотичної оболонки на основі результатів експериментальних досліджень бар'єрної функції амніотичної оболонки, характеру реакції рогівки на інтрастромальну трансплантацію амніотичної оболонки та її лікувального ефекту на моделі неінфекційної виразки рогівки.

Задачі дослідження:

1. Розробити модель неінфекційної виразки рогівки.

2. Вивчити бар'єрну функцію амніотичної оболонки для запальних клітин in vitro.

3. Дослідити характер реакції рогівки та інших тканин ока на інтерламелярну трансплантацію амніотичної оболонки в експерименті.

4. Вивчити лікувальний ефект трансплантації амніотичної оболонки та її вплив на інфільтрацію запальними клітинами рогівкової строми на моделі неінфекційної виразки рогівки.

5. Вивчити функціональну стабільність слізної плівки та дослідити вираженість та направленість змін комплексу ферментів (супероксиддисмутаза (СОД), каталаза (Кат), глутатіонпероксидаза (ГлП), лактатдегідрогеназа (ЛДГ), малатдегідрогеназа (МДГ) у сльозі хворих при використанні трансплантації амніотичної оболонки для лікування неінфекційних виразок рогівки.

6. Вивчити лікувальний ефект трансплантації амніотичної оболонки на перебіг неінфекційних виразок рогівки в клініці.

7. Розробити показання до застосування трансплантації амніотичної оболонки при неінфекційних виразках рогівки.

Об'єкт дослідження: неінфекційні виразки рогівки.

Предмет дослідження: проникність амніотичної оболонки для запальних клітин, реакція тканин ока на ТАО, швидкість епітелізації, час розсмоктування інфільтрату, інтенсивність помутніння рогівки, функціональна стабільність слізної плівки, активність ферментів гліколізу та антиоксидантної системи у сльозі хворих.

Методи дослідження: клінічні методи дослідження (в експерименті - біомікроскопія, флюоресцеїнова проба, дослідження у прохідному світлі; у клініці - систематичний клінічний контроль, біомікроскопія, фотореєстрація, визначення швидкості епітелізації, розсмоктування інфільтрату, інтенсивності помутніння, чутливості рогівки за Радзіховським, дослідження стабільності слізної плівки, визначення гостроти зору, аналіз обліку анкет хворих); моделювання неінфекційної виразки рогівки; гістоморфологічні методи дослідження; бактеріологічні методи дослідження; біохімічні методи дослідження - визначення активності ферментів (СОД, Кат, ГлП, ЛДГ, МДГ) у сльозі хворих; визначення концентрації запальних клітин (Т-лімфоцитів) при дослідженні бар'єрної функції АО in vitro; статистична обробка отриманих даних з використанням статистичних програм STATISTICA for Windows 5.0 і визначенням достовірності за показником Ст'юдента, критерієм Манна-Уітні, Уілкоксона та Мак-Немара.

Наукова новизна одержаних результатів. Розроблено спосіб моделювання неінфекційної виразки рогівки шляхом інтрастромального введення хімотрипсину, що викликає асептичний некроз рогівкової строми з формуванням виразки, яка характеризується порушенням трофіки і регенерації (Пат. 38672 А Україна, МКВ9 А61F9/00. №2000084857).

Доповнено існуючі відомості про властивості амніотичної оболонки, а саме її непроникність для запальних клітин (Т-лімфоцитів), які відіграють суттєву роль у процесі звиразкування рогівки, та відсутність запальної реакції та реакції відторгнення трансплантата на її інтерламелярну трансплантацію.

Вперше доказано лікувальний ефект трансплантації амніотичної оболонки на моделі неінфекційної виразки рогівки, який проявляється у прискоренні епітелізації, зменшенні інфільтрації та фіброзу рогівкової строми. рогівка око інтерламелярний амніотичний

Розширені наукові дані про патогенетичний вплив амніотичної оболонки на рогівку, який полягає у підвищенні стійкості тканин рогівки до впливу вільнорадикальних сполук (збільшення активності глутатіонпероксидази на 50%) та енергетичного потенціалу рогівки (підвищення концентрації малатдегідрогенази на 22%).

Доповнено дані про позитивний вплив трансплантації амніотичної оболонки на функціональну стабільність слізної плівки у хворих з неінфекційними виразками рогівки, яка проявляється у стабілізації муцинового шару та продовженням часу руйнування слізної плівки.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено безшовний спосіб фіксації трансплантата амніотичної оболонки шляхом розшарування рогівки і «заправлення» країв амніотичної оболонки в рогівку, що забезпечує умови для швидшої епітелізації по поверхні трансплантата і значно спрощує виконання цієї операції (Пат. 46208 А Україна, МКВ9 А61F9/00. №2000116430).

Запропонований модифікований спосіб трансплантації амніотичної оболонки при неінфекційних виразках рогівки пришвидшує зникнення негативних суб'єктивних відчуттів втричі, епітелізацію і розсмоктування інфільтрату в 1,5 рази та підвищує гостроту зору на 0,12.

Запропоновані покази для реконструктивної операції трансплантації амніотичної оболонки при неінфекційних виразках рогівки у випадках неефективності консервативного лікування на протязі одного місяця та торпідного рецидивуючого характеру патологічного процесу.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою роботи, обгрунтовано необхідність даного дослідження. Спільно з науковим керівником визначені мета та завдання роботи. Експериментальні дослідження, проведені на 82 очах 41 кролика, виконані особисто автором. Клінічні дослідження 28 хворих (30 очей), реєстрація і формування анкет, фотореєстрація динаміки патологічного процесу здійснені автором. Лабораторні дослідженя по проникності Т-лімфоцитів через амніотичну оболонку виконувались автором спільно з співробітниками відділення проліферації клітин і апоптозу Інституту біології клітини ім. О.В. Палладіна НАН України (зав. відділу д.біол.н., проф., член-кор. НАН України Р.С. Стойка). Автором підведено підсумки і проаналізовано результати досліджень. Методику біохімічних досліджень автор освоїла в лабораторії біохімії Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України (зав. лабораторією д.мед.н., проф. М.Ф. Леус). Біохімічні дослідження автор провела в ЦНДЛ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (керівник д.мед.н. Б.П.Кузьмінов). Узагальнення та заключення за результатами біохімічних досліджень виконані автором. Гістоморфологічні дослідження проведено разом з співробітниками кафедри патологічної анатомії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького (зав. кафедрою д.мед.н., проф. Поспішіль Ю.О.). Особисто автором проведено співставлення клініко-морфологічних результатів та їх узагальнення. Статистична обробка отриманих даних проведена автором самостійно.

Самостійно виконано оформлення роботи, формування теоретичних та практичних висновків і рекомендацій.

Ідея розробки способів моделювання неінфекційної виразки рогівки та фіксації трансплантата амніотичної оболонки в шарах рогівки належить також співавторам патентів ( Новицький І.Я. Пат. 38672 А Україна, МКВ9 А61F9/00. №2000084857), (Новицький І.Я., Сарахман М.М. Пат. 46208 А Україна, МКВ9 А61F9/00. №2000116430). Особисто авторові належить ідея використання моделі неінфекційної виразки рогівки для вивчення впливу ТАО на ефективність лікування неінфекційних виразок рогівки.

В друкованих працях з співавторами дисертантом особисто проаналізовано вплив ТАО на перебіг експериментальної виразки рогівки та перебіг патологічного процесу у хворих при використанні реконструктивної операції ТАО.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені та обговорені на міжнародній конференції, присвяченій застосуванню амніотичної оболонки в офтальмології (Варшава, 2000), на XП міжнародному симпозіумі Одеса-Генуя (Чернівці, 2001), науково-практичній конференції з міжнародною участю „ Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині” (Одеса, 2003), засіданні наукового товариства офтальмологів Львівської області (Львів, 2003), 64-й студентській науковій конференції (Львів, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією” (Київ, 2004), XIV міжнародному симпозіумі Одеса-Генуя (Одеса, 2005), на X та XI з'їздах офтальмологів України (Одеса 2002, 2006), V Польсько-Українській конференції з офтальмології (Люблін, 2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт: 7 статей у фахових журналах та збірниках наукових праць, рекомендованих ВАК України; 2 патенти України; 8 публікацій у матеріалах та тезах конференцій, з'їздів та симпозіумів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана українською мовою, викладена на 133 сторінках комп'ютерного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, розділу власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків та списку використаних літературних джерел. Ілюстрована 34 малюнками, 3 із них займають 2 окремі сторінки, і 8 таблицями. Список використаних джерел містить 147 найменувань, з яких - 62 роботи з кириличною графікою та 85 робіт з латинською графікою і розміщений на 16 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження. Експериментальні дослідження. Вивчення бар'єрної функції АО для запальних клітин проводили in vitro. АО закривали отвір пробірки і щільно фіксували її. Пробірку перевертали і розміщували таким чином, щоб АО знаходилася в посудині з живильним середовищем. З однієї сторони амніотичної оболонки у пробірці знаходилися запальні клітини в живильному середовищі, з іншої - чисте живильне середовище такого ж об'єму. Оцінку проникності запальних клітин через АО проводили через 24 та 36 годин з допомогою імерсійної мікроскопії.

Всі експериментальні дослідження проводили на кроликах породи шиншила, віком 6-8 міс, масою 2,5-3 кг.

Вивчення реакції рогівки на інтерламелярну ТАО в поверхневі шари рогівкової строми проводили на 10 очах 5 кроликів. Для цього під епібульбарною анестезією 0,25% розчину дикаїну у центральній частині рогівки проводили її розшарування на 1/3 товщини діаметром 6 мм. В розшаровану рогівку заправляли трансплантат АО. Спостереження проводили на протязі 1 місяця.

Модель неінфекційної виразки рогівки розробляли на 20 очах 10 кроликів шляхом інтрастромального введення інсуліновою голкою хімотрипсину 0,02 мл в концентрації 0,1 мг/мл в поверхневі шари центральної частини рогівки. На третій день експерименту лізовані тканини поверхневих шарів строми висікали ножицями, внаслідок чого утворювалась типова «чиста» виразка рогівки без ознак інфекційного запалення (Пат. 38672 А Україна, МКВ9 А61F9/00. №2000084857).

З метою вивчення впливу ТАО на перебіг і наслідки експериментальної неінфекційної виразки рогівки проводилися дослідження на 52 очах 26 кроликів. Операцію ТАО виконували на 26 очах і стільки ж очей (26) склали контрольну групу, в якій після моделювання неінфекційної виразки рогівки ТАО не проводили. ТАО здійснювали у вигляді реконструкції поверхні рогівки з фіксацією трансплантата в шарах рогівки у нашій модифікації (безшовний спосіб фіксації трансплантата амніотичної оболонки - Пат. 46208 А Україна, МКВ9 А61F9/00. №2000116430). На 3, 7 і 14 добу проводився посів вмісту кон'юнктивальної порожнини для контролю наявності мікрофлори. Оцінку перебігу патологічного процесу проводили за швидкістю епітелізацїі виразки (початок і завершення), розсмоктування інфільтрату та за інтенсивністю помутніння рогівки.

Гістоморфологічне вивчення ефективності ТАО при експериментальній виразці рогівки на інфільтрацію рогівкової строми запальними клітинами проводилося через 15 і 30 днів після початку експерименту. Відповідно на 15-й і 30-й дні вилучали по 3 тварини з експерименту шляхом повітряної емболії під час кетамінового наркозу. Гістоморфологічні препарати готували стандартним способом з зафарбуванням за Гімза-Романовським (всього по 12 очей, 36 препаратів основної і контрольної груп).

Дослідження на лабораторних тваринах проводились при дотриманні принципів біоетики у відповідності до Закону України № 3447-ІV „Про захист тварин від жорстокого поводження”, Загальних етичних принципів експериментів на тваринах, ухвалених Першим Національним конгресом України з біоетики (2001).

Клінічні методи дослідження. Вивчення ефективності ТАО як реконструкції рогівкової поверхні проводилося у 28 хворих (30 очей) неінфекційними виразками рогівки.

Цю групу хворих склали різноманітні за етіологією і патогенезом виразки рогівки, характерними особливостями яких були торпідний рецидивуючий перебіг з персистуючим дефектом, сповільненою регенерацією рогівкового епітелію і строми, неоваскуляризацією рогівки, ознаками кон'юнктивізації рогівкового епітелію, при чому інфекційний фактор на час проведення ТАО не мав значення.

Вік хворих основної групи коливався від 22 до 86 років. Серед них жінок було 12 і чоловіків - 16. Тривалість лікування до операції становила від 3 місяців до 4 років. Термін спостереження після операції - від 6 місяців до 5 років. Контрольну групу склали 30 хворих з аналогічними за етіологією і важкістю процесу виразками рогівки.

У контрольній групі лікування хворих з неінфекційними виразками рогівки поєднувало використання препаратів, які покращують епітелізацію рогівки та регенерацію рогівкової строми, протизапальну, вітаміно- та тканинну, загальностимулюючу і десенсибілізуючу терапію, застосування судинопоширюючих, антиоксидантних препаратів та засобів, які підтримують механічну та функціональну стабільність слізної плівки ока. З метою профілактики вторинної бактеріальної інфекції до місцевого лікування включали антибактеріальні препарати.

В основній групі показами для ТАО була неефективність вищезгаданих консервативних методів лікування на протязі одного місяця. ТАО у всіх випадках проводили як реконструкцію рогівкової поверхні у нашій модифікації з фіксацією трансплантата в шарах рогівки. В післяопераційному періоді хворі отримували антибактеріальні краплі для профілактики вторинної бактеріальної інфекції, а також продовжували отримувати протизапальну, епітелізуючу, загальнозміцнюючу, вітамінотерапію тощо.

Ефективність операцій оцінювали за швидкістю епітелізації (початок та завершення) та стабільністю епітелізації, часом суб'єктивного та об'єктивного покращення, часом розсмоктування інфільтрату рогівки, інтенсивністю помутніння рогівки, прозорістю трансплантату, гостротою зору, чутливістю рогівки, ліжкоднем та визначенням стабільності слізної плівки (тест Ширмера, час руйнування слізної плівки, забарвлення флюоресцеїном, оцінка слізного меніска). Для цього проводилися загальноофтальмологічні методи дослідження (офтальмоскопія, біомікроскопія, флюоресцеїнова проба, визначення чутливості рогівки, візометрія тощо), бактеріологічні методи дослідження, фотореєстрація патологічного процесу.

Біохімічні дослідження проводилися у 14 хворих (14 очей) основної групи і у 9 добровольців (18 очей). Серед досліджуваних ферментів у сльозі хворих ми визначали активність СОД, Кат, ГлП. СОД визначалася за ступінню сповільнення реакції окислення супероксидним радикалом кисню хромогенного субстрату (Макаренко Е.В., 1988). Глутатіонпероксидаза вивчалася з допомогою системи, в якій вона відновлює окислений глутатіон за допомогою нікотинамідного коферменту: нікотинамідаденіндинуклеотидфосфату відновленого (НАДФ-Н) (Модель М.А., 1989). Каталазу визначали за швидкістю зменшення концентрації перекису водню, яка вимірювалась спектрофотометрично (Королюк М.А. та ін., 1988).

Нами досліджувались також ферменти ЛДГ і МДГ, активність яких визначали за допомогою оптичного тесту Варбурга (Bergmeyer H.U., Bernt E., 1970).

Статистична обробка отриманих даних проводилась з використанням статистичних програм STATISTICA for Windows 5.0 і визначенням достовірності за показником Ст'юдента, критерієм Манна-Уітні, Уілкоксона та Мак-Немара.

Лікувальний ефект трансплантації амніотичної оболонки при неінфекційних виразках рогівки в експерименті та клініці.

Ефективність трансплантації амніотичної оболонки при експериментальних неінфекційних виразках рогівки. При дослідженні in vitro проникності амніотичної мембрани для запальних клітин у чистому живильному середовищі Т-лімфоцитів не виявлено у жодному випадку. Таким чином, АО є непроникною для запальних клітин, що є підставою для її застосування у лікуванні неінфекційних виразок рогівки у вигляді реконструктивної трансплантації, тому що вона блокує один з шляхів проникнення запальних клітин з кон'юнктивальної порожнини в рогівкову строму через поверхню виразки.

Оскільки за даними літератури АО при її трансплантації у вигляді реконструктивної операції інкорпорується в шарах рогівки, дослідження реакції рогівки і інших тканин ока проводили на інтерламелярну ТАО. Результати дослідження показали, що АО не викликає запальної реакції рогівки і переднього відрізку ока, а також реакції відторгнення трансплантата. Рогівкова строма у всіх випадках була прозорою, лише візуалізувалася АО. Таким чином АО може бути використана для трансплантації у вигляді реконструктивної операції рогівки.

При моделюванні неінфекційної виразки рогівки після введення хімотрипсину у рогівковій стромі утворювався диск сірого кольору з чіткими межами діаметром біля 5 мм. До третього дня експерименту утворювався інфільтрат, що на 0,5-1,0 мм перевищував попередній діаметр внаслідок запальної реакції навколишніх тканин. Після висікання поверхневих шарів строми на третій день експерименту утворювалась виразка рогівки без ознак інфекційного запалення, що підтверджується відсутністю патогенної мікрофлори при бактеріологічному обстеженні. Таким чином модельована виразка рогівки відповідала необхідним для запланованих досліджень вимогам: запальний процес мав неінфекційний характер зі сповільненою епітелізацію та регенерацією рогівкової строми.

Дослідження ефективності ТАО при модельованій неінфекційній виразці рогівки показали, що в експериментальній групі на 2-й день після операції відмічалося заспокоєння ока: зменшувалися світлобоязнь і блефароспазм. На парних (контрольних) очах, незважаючи на відсутність хірургічного втручання, рівень запальної реакції у відповідний час мав більш виражений характер: зберігалися світлобоязнь і блефароспазм. В основній групі після ТАО епітелізація виразки починалася на 6,9±0,2 день і завершувалась на 11,6±0,3 день. Одночасно з епітелізацією виразки спостерігалася регенерація рогівкової строми. В контрольній групі епітелізація виразки починалася на 9,2±0,2 день і завершувалась на 20,7±0,3 день. Безпосередньо після епітелізації спостерігалося вростання судин з атиповою регенерацією рогівкової строми і формуванням васкуляризованого помутніння різної інтенсивності. Інфільтрат в основній групі був незначний, сірого кольору, і розсмоктувався на 10,8±0,2 день. В контрольній групі інтенсивність інфільтрату була такою самою, як в основній групі, але розсмоктування інфільтрату завершувалось на 19,3±0,3 день (табл. 1).

Трансплантат амніотичної мембрани приживав напівпрозоро. Через 2,5-3 місяці візуалізувати трансплантат і його краї було неможливо. Рогівка у ділянці виразки в значній мірі просвітліла.

Таблиця 1

Основні показники перебігу експериментальної виразки рогівки в основній і контрольній групах (M±SD)

Смаль Т.М. Ефективність трансплантації амніотичної оболонки при неінфекційних виразках рогівки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 - офтальмологія. - Державна установа „Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України”, Одеса, 2008.

Дисертація присвячена вивченню ефективності трансплантації амніотичної оболонки при неінфекційних виразках рогівки. In vitro встановлено, що амніотична оболонка є непроникною для запальних клітин, які відіграють суттєву роль у процесі звиразкування рогівки. Показано, що амніотична оболонка не викликає запальної реакції і реакції відторгнення трансплантата. На розробленій моделі неінфекційної виразки рогівки доведено лікувальний ефект трансплантації амніотичної оболонки (прискорення епітелізації на 3 дні, швидше розсмоктування інфільтрату на 9 днів, зменшення інтенсивності помутніння рогівки на 4 бали).

Показано доцільність трансплантації амніотичної оболонки у хворих неінфекційними виразками рогівки (пришвидшення епітелізації та розсмоктування інфільтрату в 1,5 рази; формування менш інтенсивного помутніння рогівкової строми, підвищення гостроти зору на 0,12). Встановлено, що трансплантація амніотичної оболонки значно пришвидшує відновлення функціонально стабільної слізної плівки. Біохімічними дослідженнями обґрунтовано позитивний вплив операції, який полягає у підвищенні стійкості тканин рогівки до впливу вільнорадикальних сполук та підвищенні енергетичного потенціалу рогівки.

Ключові слова: неінфекційні виразки рогівки, трансплантація амніотичної оболонки, епітелізація рогівки, запальні клітини, слізна плівка.

АННОТАЦИЯ

Смаль Т.М. Эффективность трансплантации амниотической оболочки при неинфекционных язвах роговицы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 - офтальмология. - Государственное учреждение «Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П.Филатова АМН Украины», Одесса, 2008.

Диссертация посвящена изучению эффективности и влияния на некоторые стороны патогенетических механизмов трансплантации амниотической оболочки при неинфекционных язвах роговицы.

Разработан способ моделирования неинфекционной язвы роговицы путём интрастромального введения химотрипсина, что вызывает асептический некроз роговичной стромы с формированием язвы. Модель неинфекционной язвы роговицы отвечает поставленным задачам в отношении нарушения регенерации эпителия и роговичной стромы, вызывает хроническое стромальное воспаление, имеет неинфекционный характер и даёт возможность исследовать влияние трансплантации амниотической оболочки на регенерацию роговичного эпителия и стромы, а также изучать воспалительную реакцию роговой оболочки. Дополнены существующие данные о свойствах амниотической оболочки, а именно: экспериментальными исследованиями установлено, что амниотическая оболочка непроницаема для воспалительных клеток (Т-лимфоцитов) - отсутствие клеток в питательной среде через 24 и 36 часов. Это свойство амниотической оболочки обосновывает её использование при неинфекционных язвах роговицы, так как выполняет барьерную функцию на одном из путей проникновения в роговую оболочку воспалительных клеток - из конъюнктивальной полости. Исследована реакция роговицы и других тканей глаза на интраламеллярную трансплантацию амниотической оболочки и показано, что амниотическая оболочка не вызывает воспалительной реакции и реакции отторжения трансплантата. Впервые в эксперименте изучен и доказан лечебный эффект трансплантации амниотической оболочки на течение и исход неинфекционной язвы роговицы, который проявляется в ускорении эпителизации (на 3 дня), ускорении рассасывании инфильтрата (на 9 дней), уменьшении интенсивности помутнения (на 4 балла).