Роль показників неспецифічної імунної резистентності у ранній діагностиці бактеріальної інфекції у новонароджених дітей

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ'Ї

УДК 616-022.7-07-053.31:612.07.1

14.01.10 - педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

РОЛЬ ПОКАЗНИКІВ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ ІМУННОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ У РАННІЙ ДІАГНОСТИЦІ БАКТЕРІАЛЬНОЇ ІНФЕКЦІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ

ТАТАРЧЕНКО

ВАДИМ ВОЛОДИМИРОВИЧ

Донецьк

2009



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті імені М. Горького МОЗ України

Науковий керівник:

Кандидат медичних наук, доцент

ЛІНЧЕВСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ЛЕОНІДОВИЧ,

Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, доцент кафедри педіатрії і неонатології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

НАГОРНА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА,

Донецький національний медичний університет імені М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор

ШУНЬКО ЄЛИЗАВЕТА ЄВГЕНІВНА,

Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри неонатології

Захист відбудеться "25" березня 2009 року о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при Науково-дослідному інституті медичних проблем сім'ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83114, м.Донецьк, просп. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м.Донецьк, просп. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий "_21_" лютого 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент О.М.Долгошапко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інфекційна патологія займає одне з провідних місць серед причин ранньої неонатальної захворюваності та смертності (Є. Є. Шунько, О. Т. Лакша, 2002; Т. К. Знаменська, 2005; І. Ю. Фофанова, 2004; L. Marodі, 2006; J.W. Lott, 2006). При цьому в етіології інфекційних захворювань у новонароджених дітей значне місце належить бактеріальній мікрофлорі (T. Strunk, 2004; U.H. Chudgar, 2005; J. M. Koenіg, 2004). Високі показники неонатальної захворюваності й смертності від бактеріальних інфекцій обумовлені також підвищеною, у порівнянні з дорослими, сприйнятливістю до них організму новонародженої дитини (J. M. Koenіg, 2004; O. G. Arіnola, 2003; Y. C. Wu, 2005). Цей факт може бути обумовлений особливостями імунної реактивності у дітей в неонатальному періоді життя. Сукупність механізмів неспецифічної імунної резистентності є першою лінією протиінфекційного захисту, і від ступеня її активності найчастіше залежить перебіг і результат захворювання (М. Л. Аряєв, 1998; Р. Меджитов, 2004; Н. С. Оліферук, 2005; M. A. Fіrth, 2005). Показники, які відображують стан імунної реактивності, під дією низки захворювань можуть змінюватися, тому деякі з них можуть використовуватися у ранній діагностиці бактеріальних інфекцій (А. М. Маянський, 1989), в тому числі у новонароджених дітей.

Стан неспецифічної імунної резистентності значною мірою визначається функціональною активністю нейтрофілів крові, а саме їхньою участю у фагоцитарних реакціях і здатністю до кілінгу (знищення) бактерій завдяки генерації активних форм кисню, що мають виражені бактерицидні властивості (А. М. Маянський, 1989; Є. Б. Медвецький, 2003; Г. І. Гордієнко та ін., 2003). Незважаючи на тісну кооперацію різнобічних підходів до досліджень функцій нейтрофілів, роль цих клітин в імунних реакціях та їхня взаємодія з іншими імуноцитами залишаються недостатньо вивченими (І. Є. Третьякова, 2003). На сучасному етапі розвитку клінічної медицини і експериментальної біології велика увага приділяється функціям субпопуляцій нейтрофілів (кілерів і кейджерів), обговорюється перспектива їх використання у якості діагностичних критеріїв, активно використовуються чутливі методи біохімічної кінетики (І. Г. Герасимов, 2000-2006). Незважаючи на безсумнівну перспективність, у новонароджених дітей результати цих досліджень досі не отримали широкого впровадження у клінічну практику, не з'ясована їх діагностична цінність при неонатальних бактеріальних інфекціях.

У роботах, присвячених діагностиці інфекційних захворювань, значна роль відводиться вивченню апоптозу і некрозу клітин, у тому числі лімфоцитів крові (А. Є. Кратнов, М. П. Петрова, 2004). Як відомо, наявність інфекційного захворювання та його тяжкість впливають на рівні апоптозу і некрозу клітин, що також може бути використано у діагностичному процесі для прискорення діагностичного пошуку та підвищення його ефективності.

Оскільки інфекційний процес супроводжується залученням до протиінфекційної боротьби не тільки неспецифічних, але й специфічних імунних механізмів, можна припустити наявність тісного функціонального зв'язку між клітинами, що забезпечують імунний захист, у тому числі - між показниками активності нейтрофілів та апоптозом і некрозом лімфоцитів крові.

Таким чином, на сучасному етапі розвитку клінічної медицини проблема бактеріальних інфекцій та пошук високочутливих та специфічних методів їх ранньої діагностики у новонароджених дітей зберігають свою актуальність, що вимагає проведення подальших поглиблених досліджень. Нові наукові дані стосовно показників активності нейтрофілів крові за результатами НСТ-тесту та апоптозу і некрозу лімфоцитів крові відкривають нові перспективи у галузі удосконалення ранньої діагностики бактеріальних інфекцій у новонароджених дітей (БІН).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно плану науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету ім. М. Горького і є фрагментом наукової теми кафедри дитячої хірургії, анестезіології і реаніматології з курсом неонатології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького „Оптимізація тактики і стратегії ведення дітей з патологією шлунково-кишкового тракту у неонатальному періоді життя (шифр УН 06.04.10, № державної реєстрації 0106U008086).

Мета дослідження: підвищення ефективності ранньої діагностики бактеріальної інфекції у новонароджених шляхом вивчення в них стану імунної реактивності..

Задачі дослідження.

1. Використовуючи дослідження дизайну „випадок-контроль", провести клініко-епідеміологічний аналіз впливу материнських факторів ризику на розвиток бактеріальної інфекції у новонароджених дітей.

2. Проаналізувати основні клінічні прояви бактеріальної інфекції у новонароджених на ранніх етапах їх перебування у стаціонарі.

3. Проаналізувати основні показники спонтанного НСТ-тесту у доношених і недоношених новонароджених на ранніх стадіях розвитку у них інфекційного процесу бактеріальної етіології.

4. Для розширення діагностичних можливостей НСТ-тесту на ранніх стадіях неонатальної бактеріальної інфекції визначити кінетичні параметри реакції відновлення нейтрофілами нітросинього тетразолію, рівні субпопуляцій нейтрофілів (кілерів і кейджерів) у доношених і недоношених новонароджених.

5. Визначити доцільність дослідження морфологічного апоптозу і некрозу лімфоцитів крові у діагностичному пошуку при бактеріальній інфекції у доношених і недоношених новонароджених груп ризику реалізації бактеріальної інфекції.

6. Проаналізувати особливості апоптозу і некрозу залежно від тяжкості перебігу бактеріальної інфекції у доношених і недоношених новонароджених.

7. Провести аналіз взаємозв'язку між показниками активності нейтрофілів та рівнями апоптозу і некрозу лімфоцитів крові при бактеріальній інфекції у доношених і недоношених новонароджених.

Об'єкт дослідження - бактеріальна інфекція у новонароджених дітей.

Предмет дослідження - материнські фактори ризику, клінічні прояви бактеріальної інфекції, клітинний склад периферійної крові, імунологічні показники, рівні типових, апоптотичних і некротичних лімфоцитів периферичної крові.

Методи дослідження: клініко-епідеміологічний (дослідження „випадок-контроль"); клінічний (фізикальне обстеження); клініко-лабораторні (лейкоцитарна формула, гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс, індекс зрушення нейтрофілів, нейтрофільно-лімфоцитарний коефіцієнт, індекс резистентності, імуноглобуліни A, M, G); цитохімічні (спонтанний тест відновлення нітросинього тетразолію нейтрофілами крові - НСТ-тест, визначення рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів крові за наявності і відсутності бактеріальної інфекції); статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. В роботі вперше на сучасному методологічному рівні на основі комплексного обстеження новонароджених дітей та показників їх імунної реактивності запропоновані додаткові високочутливі й специфічні методи діагностики неонатальної бактеріальної інфекції.

Виявлені найбільш значущі фактори ризику виникнення бактеріальної інфекції у новонароджених, діагностично вагомі фактори розподілені за ступенями ризику.

Вперше визначені рівні субпопуляцій нейтрофілів (кілери і кейджери) у новонароджених за відсутності і наявності бактеріальної інфекції, доведена їх діагностична значущість. Доведена функціональна незрілість нейтрофілів периферичної крові у недоношених новонароджених.

Вперше описана кінетика реакції відновлення нейтрофілами крові нітросинього тетразолію у здорових новонароджених і дітей з бактеріальною інфекцією, виведене кінетичне рівняння цієї реакції, розраховані його константи. Визначені діагностично цінні показники НСТ-тесту при пневмонії.

Вперше у новонароджених отримані дані відносно морфологічного апоптозу і некрозу лімфоцитів крові за умов відсутності і наявності бактеріальної інфекції, доведена діагностична цінність рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів крові при неонатальній бактеріальній інфекції.

Практичне значення отриманих результатів.

Для практичної роботи лікарів-неонатологів модифікована методика проведення спонтанного НСТ-тесту, що надало можливість використання цього дослідження у новонароджених дітей. Розрахунок частки активованих нейтрофілів, індекса активації нейтрофілів, визначення рівнів нейтрофілів-кілерів і нейтрофілів-кейджерів дозволяють діагностувати бактеріальну інфекцію у новонароджених на ранніх стадіях її розвитку. Вміст активованих нейтрофілів-кілерів і константа швидкості активації нейтрофілів крові виступають у ролі додаткових діагностичних критерієв пневмонії у новонароджених дітей. Бактеріальна інфекція призводить до підвищення рівнів апоптозу і, перш за все, некрозу лімфоцитів крові, що дозволяє використовувати ці показники у діагностиці неонатальної бактеріальної інфекції.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована наукова література за темою дисертації, оброблений архівний матеріал. Самостіно проведений розподіл обстежених новонароджених на групи та підгрупи, сформульовані мета і задачі дослідження. Особисто проведені клініко-епідеміологічні, клінічні, цитохімічні дослідження, модифікована методика проведення НСТ-тесту у новонароджених дітей. Самостійно виконано кількісну та статистичну обробку результатів досліджень, написані та проілюстровані всі розділи дисертації, сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені на І з'їзді неонатологів України (Одеса, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю „Фізіологія і патологія новонароджених (Київ, 2006), ХІ конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Полтава - Київ - Чикаго, 2006), науковому симпозіумі „Актуальні проблеми неонатології" (Судак, Крим, 2006), а також на об'єднаному засіданні кафедр педіатрії факультету інтернатури та післядипломної освіти, шпитальної педіатрії, педіатрії і неонатології, педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, кафедри педіатрії Запорізької медичної академії післядипломної освіти (Донецьк, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з яких 4 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 статті у збірках наукових праць, 1 тези у матеріалах науково-практичної конференції, 2 деклараційних патенти.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, характеристики матеріалів та методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків і практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 151 сторінку друкованого тексту. Обсяг основного тексту складає 124 сторінки. Робота ілюстрована 18 таблицями, 7 рисунками. Список використаних джерел уміщує 216 найменувань і займає 27 сторінок.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Клінічний матеріал зібраний на базі відділення патології новонароджених дитячої обласної клінічної лікарні м. Донецька за період 2003 - 2007 рр. В контрольну групу увійшли 49 новонароджених без клінічно і лабораторно підтвердженої бактеріальної інфекції, були виділені підгрупи (29 доношених і 20 недоношених). Основну групу (62 дитини, з них 30 доношених і 32 недоношених) склали діти з клініко-лабораторними проявами бактеріальної інфекції. В материнському анамнезі усіх обстежених новонароджених зустрічалися описані в літературі фактори ризику реалізації бактеріальної інфекції.

Оцінку соматичного і неврологічного статусу усіх дітей проводили відповідно до наказу МОЗ України № 152 безпосередньо після госпіталізації дітей у відділення патології новонароджених, а також щоденно на протязі усього періоду знаходження дітей у стаціонарі. Бактеріальна інфекція у доношених і недоношених новонароджених була представлена такими нозологічними формами: пневмонія (40,0 і 40,6 % відповідно), менінгоенцефаліт (10,0 і 0,0 % відповідно), остеомієліт (3,3 і 0,0 % відповідно), ентероколіт (0,0 і 25,0 % відповідно), гнійний омфаліт (0,0 і 3,1 % відповідно), гепатит (3,3 і 3,1 % відповідно), піодермія (3,3 і 0,0 % відповідно), сепсис (6,7 і 3,1 % відповідно), недиференційовані форми (6,7 і 6,3 % відповідно). Всі новонароджені мали супутню неврологічну патологію у вигляді перинатального гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС різного ступеня тяжкості.

У ході дослідження аналізували наступні анамнестичні дані: фактори ризику бактеріального інфікування плода і новонародженого в анамнезі вагітності і пологів, характер перебігу пологів, періоду ранньої адаптації, граничні стани, клінічні прояви бактеріальної інфекції.

У всіх новонароджених бактеріальна інфекція мала середньотяжкий і тяжкий перебіг. Для визначення тяжкості захворювання використовували критерії, запропоновані дослідною групою The Young Infants Clinical Signs Study Group, яка проводила багатоцентрове дослідження з цього приводу (YICSSG, 2008).

Проаналізували материнські фактори ризику бактеріального інфікування плода і новонародженого у 109 жінок, провели клініко-епідеміологічне дослідження "випадок-контроль" (П. М. Вітте, 2005).

Дані, отримані в ході дослідження, були внесені до таблиць спряженості 2Ч2:

Наслідок	Експозиція
	(+)	(?)
(+)	a	d
(?)	c	d

Наслідком вважали наявність (+) або відсутність (?) у новонародженого бактеріальної інфекції. Експонованими вважали дітей з наявністю вивчаємого фактора ризику у материнському анамнезі.

Для визначення вагомості досліджуваного фактора ризику розраховували показник відношення шансів (odds ratio, OR) за формулою:

При значеннях ОR > 1,0 виникнення захворювання пов'язували з дією даного фактора, при ОR = 1,0 та ОR < 1,0 вважали, що даний фактор ризику не впливає на результат Для визначення частки випадків захворювання, обумовленої дією кожного досліджуваного фактора ризику, у експонованих до його дії розраховували показник атрибутивної фракції (attributive fraction, AF):

*100 %

В залежності від величини AF материнським факторам ризику розвитку присвоювали ступені високого (AF > 40 %), середнього (AF=30-39 %) і низького (<30 %) ризику.

У всіх новонароджених дітей виміряли масу і довжину тіла, окружності голови і грудей, у дітей з ознаками порушень з боку травної системи виміряли окружність животу.

Здійснювали контроль балансу введеної (харчування, інфузійна терапія) і виведеної (фізіологічні відправлення, патологічні втрати) рідини. За даними анамнезу і об'єктивного обстеження ставили попередній діагноз, назначали додаткові обстеження і терапію.

У всіх новонароджених основної групи проводили лабораторні дослідження (клінічний, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів сироваткових імуноглобулінів методом радіальної імунодифузії у гелі з використанням сироватки проти імуноглобулінів (Росія).

Клінічний аналіз крові проводили у клінічній лабораторії обласної дитячої клінічної лікарні за загальноприйнятими методиками. Аналізували лейкоцитарний склад периферичної крові, розраховували гематологічні індекси:

(ГІ): лейкоцитарний індекс (ЛІ), нейтрофільно-лейкоцитарний коефіцієнт (НЛК), індекс нейтрофільного зрушення (ІНЗ), індекс резистентності (ІР) за такими формулами (Н. М. Межирова, В. А. Міхельсон, 1993).

Значне змінювання нормального відносного вмісту нейтрофілів і лімфоцитів у новонароджених (особливо протягом першого тижня життя) обумовлює широку варіабельність фізіологічних значень ЛІ і НЛК.

Враховуючи цю обставину, з метою використання ЛІ і НЛК для діагностики БІН розраховували не абсолютні їх значення, а відносні відхилення від нормальних значень відповідних ГІ (ДЛІ и ДНЛК, умов. од.) за наступними формулами:

ДЛІ =

где ЛІ_нов. - значення ЛІ у обстежуваної дитини, умов. од.,

ЛІ_норм. - нормальне значення ЛІ для дитини даного віку, умов. од.

ДНЛК =

де НЛК_нов. - значення НЛК у обстежуваної дитини, умов. од.,

НЛК_норм.. - нормальне значення НЛК для дитини даного віку, умов. од.

Метаболічну активність нейтрофілів венозної крові досліджували у спонтанному тесті відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест). Проводили спонтанний НСТ-тест за методикою Віксмана і Маянського (М. Є. Віксман, 1979) в модифікації (І. Г. Герасимов, 2000-2005). Розрізняли 4 ступеня активності нейтрофілів (Н₀, Н_1, Н_2, Н₃). Розраховували значення частки активованих нейтрофілів (ЧАН, %), індекс активації нейтрофілів (ІАН, ум. од.). Похибка вимірювання ЧАН не перевищувала ± 4,7 %. Окремо аналізували долі субпопуляцій нейтрофілів (кілерів і кейджерів). Нейтрофілами-кілерами (Н_k) вважали клітини з активністю Н₀ (нейтрофіли-кілери неактивні, Н_k⁰) і Н₃ (нейтрофіли-кілери активовані, Н_k^a), нейтрофілами-кейджерами (Н_k) - клітини активністю Н₁ и Н_2. З метою визначення умов проведення спонтанного НСТ-тесту змінювали концентрації гепарину ([Г]) і НСТ ([НСТ]), а також час від забору крові до початку НСТ-тесту (час попереднього термостатування, ЧПТ).

Вивчали кінетику змінювання ЧАН у часі. Для цього вимірювали ЧАН на 5, 10, 20, 30, 40, 50, 60 хвилинах реакції, будували криві залежності ЧАН від часу реакції, описували їх відповідним рівнянням і розраховували кінетичні константи реакції відновлення НСТ нейтрофілами.

Визначали рівні апоптозу і некрозу лімфоцитів крові за морфологічними ознаками (В. С. Акатов, 1991): кров брали натще з ліктьової вени, гепаринізували, термостатували на водяній бані, відбирали лімфоцитарну звісь, яку через 5 годин фарбували водно-спиртовими розчинами акридинового оранжевого і броміду етідію, мікроскопували під люмінесценцією (мікроскоп "Люмам-3, об. Ч90, ок. Ч7, світлофільтри: пропускальний - С3С24, УФС4, запиральний - БС8). Серед 100 клітин підраховували кількість типових, апоптотичних і некротичних лімфоцитів, відносна похибка середнього вмісту яких становила відповідно ±10 %, ±17 % і ±3 %.

У ході статистичної обробки отриманих даних розраховували середнє і його довірчий інтервал з довірчою ймовірністю P = 0,95. Достовірність відмінності між середніми значеннями визначали після оцінки характеру розподілу величин. Проводили кореляційний і регресійний аналізи, використовуючи пакет програм STATІSTІCA, v. 6.

Розраховували чутливість і специфічність діагностичних тестів, виходячи з чого робили висновок про діагностичну цінність проведених досліджень.

Результати досліджень та їх обговорення. В результаті проведеного клініко-епідеміологічного аналізу доведена вагомість факторів ризику розвитку неонатальної бактеріальної інфекції: підвищення титру антитіл до провідних збудників інфекційних захворювань групи TORCH, тривалий безводний період, кольпіти, хронічні запальні захворювання, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія плоду, прееклампсія, носійство збудників інфекційних захворювань, гострі респіраторні захворювання, що перенесені протягом даної вагітності, загроза переривання вагітності. До факторів високого ризику (AF > 40 %) відносяться: тривалий безводний період, кольпіти і підвищення титру антитіл до провідних збудників інфекційних захворювань групи TORCH. Фактори середнього ризику (AF = 30-39 %) поєднують хронічну внутрішньоутробну гіпоксію плода, хронічні запальні захворювання, перенесені під час даної вагітності. До факторів низького ризику (AF < 30 %) віднесли прееклампсію, носійство збудників інфекційних захворювань, гострі респіраторні захворювання, перенесені у період даної вагітності, загрозу переривання вагітності. Отримані результати покладені нами в основу оптимізації прогнозування ризику розвитку і профілактики бактеріальної інфекції у новонароджених дітей.

В цілому по контрольній групі найбільш висока питома вага належить факторам низького ризику, вона перевищує питому вагу факторів середнього і високого ризиків приблизно в 3 і 7 разів відповідно. Аналогічна закономірність спостерігається в підгрупі доношених новонароджених, тоді як у недоношених дітей питома вага факторів високого і середнього ризику виникнення бактеріальної інфекції однакова і приблизно в 4 рази нижча, ніж питома вага факторів низького ризику.

В основній групі у доношених і недоношених новонароджених також найбільш висока питома вага належить факторам низького ризику розвитку бактеріальної інфекції, вона перевищує питому вагу факторів середнього і високого ризиків приблизно в 2 і 3 рази відповідно. У доношених новонароджених питома вага факторів низького ризику розвитку БІН вище, ніж факторів середнього і низького ризику приблизно в 2 і 2,5 рази, а у недоношених - в 1,5 і 2 рази відповідно.

Проведені бактеріологічні дослідження показали, що в основній групі у 76,6 % доношених і 34,4 % недоношених дітей збудники БІН не висівалися. При цьому у доношених однаково часто висівалися один збудник БІН і поєднання двох збудників у однієї дитини. У недоношених дітей основної групи однаково часто висівалися один, два і три збудники БІН у однієї й тієї ж дитини. В структурі збудників БІН найбільша питома вага належить стафілококу, яка досягає 13,3 % у доношених (St. saprophyticus) і 14,0 % у недоношених новонароджених (St. saprophyticus, St. epidermidis, St. aureus).У недоношених дітей також досить часто висівалися Candida albicans (18,8 %), Streptococcus faecalis (9,4 %) та Esherichia coli (9,4 %), чого не спостерігається у доношених новонароджених.

Аналіз пологів у матерів новонароджених контрольної і основної груп показав, що кількість доношених і недоношених новонароджених з бактеріальною інфекцією з оцінкою за шкалою Апгар 0-6 балів на 1 і 5 хв. перевищує (p<0,05) таку у здорових дітей. При цьому число новонароджених, оцінених за шкалою Апгар на 5 хв. на 0-6 балів, нижче (p<0,05) у порівнянні з кількістю дітей, оцінених на 0-6 балів на 1 хв., що може бути обумовлено, у тому числі, успішним проведенням первинної і реанімаційної допомоги новонародженим в пологовій залі.

У доношених дітей основної групи середньотяжкі і тяжкі форми бактеріальної інфекції зустрічалися з приблизно однаковою (p>0,8) частотою (46,7 і 53,3 %, відповідно), у той час як у недоношених новонароджених тяжка (56,7 %) і навіть вкрай тяжка (16,4 %) форма захворювання зустрічалися частіше (p<0,05) у порівнянні з середньотяжким перебігом БІН. Середньотяжкі форми БІН мали місце у дітей з запальними захворюваннями шкіри, остеомієлітом, недиференційованими формами захворювання, вогнищевою пневмонією, остеомієлітом. Тяжкий і вкрай тяжкий перебіг захворювання був обумовлений наявністю тяжкої пневмонії, менінгоенцефаліту, сепсису. У недоношених новонароджених бактеріальна інфекція перебігала більш тяжко, ніж у доношених дітей. У новонароджених БІН мала прояви у вигляді низки синдромів, серед яких у доношених дітей найчастіше зустрічалися інтоксикаційний синдром (59,3 % випадків), патологічна гіпербілірубінемія (55,5 %) і дихальна недостатність (37,1 %). У недоношених новонароджених найчастіше мали місце: інтоксикаційний синдром (68,8 %), патологічна гіпербілірубінемія (59,9 %), гастроінтестінальний синдром (50,0 %), дихальна недостатність (43,8 %), кардіоваскулярні розлади (34,4 %). Такі синдроми, як апное, анемічний і гастроінтестінальний синдроми у недоношених дітей зустрічалися частіше (p<0,05), ніж у доношених.

Дихальна недостатність (ДН) у доношених дітей була обумовлена пневмонєю і нейроінфекцією. У недоношених новонароджених основними причинами дихальної недостатності були респіраторний дистрес і пневмонія. У доношених дітей переважала ДН І-ІІ ст., тоді як у недоношених новонароджених частіше зустрічалася ДН ІІ-ІІІ ст. Кардіоваскулярні розлади у всіх новонароджених основної групи були обумовлені постгіпоксичною кардіопатією (підтверджено даними функціональних досліджень), при цьому серцева недостатність мала місце у 2 недоношених новонароджених. Причинами геморагічного синдрому у доношених і недоношених новонароджених з БІН були коагулопатія споживання, крововиливи (кефалогематоми, внутрішньочерепні). Анемічний синдром у новонароджених був наслідком геморагій і проявом ранньої анемії недоношених. Гастроінтестінальний синдром у доношених дітей був обумовлений переважно патологічною неврологічною симптоматикою та інтоксикацією. У недоношених новонароджених даний синдром зустрічався значно частіше (p<0,05), ніж у доношених, що, імовірно, пов'язано з морфологічною незрілістю органів шлунково-кишкового тракту. Синдром вегето-вісцеральних порушень у новонароджених проявлявся у вигляді зригувань, крім того, у всіх недоношених дітей відзначалася термолабільність.

У всіх новонароджених основної групи мали місце неврологічні розлади, які відрізнялися у доношених і недоношених дітей: у недоношених частіше (p<0,05), ніж у доношених, спостерігалися вегето-вісцеральні дисфункції та синдром церебрального пригнічення. В цілому у недоношених дітей з БІН неврологічні розлади зустрічалися частіше і мали більш тяжкий перебіг у порівнянні з доношеними новонародженими.

В результаті проведеного комплексу лабораторних досліджень отримані наступні дані. У доношених новонароджених основної групи кількість лейкоцитів периферичної крові становила 13±2,8 Г/л і перевищувала (p<0,05) значення даного показника (9±1,1 Г/л) у здорових доношених дітей. У недоношених дітей кількість лейкоцитів крові в контрольній і основній групах дорівнювала 13±3,8 і 11±1,1 Г/л відповідно, і достовірних відмінностей цього показника у дітей контрольної і основної груп не виявлено (p>0,5). У підгрупі доношених дітей відносний вміст нейтрофілів крові у новонароджених з БІН (65±5,4 %) був вище (p 0,05), а лімфоцитів (19±4,8) - нижче (p<0,05), ніж групі контролю (52±6,5 % і 34±6,4 % відповідно). У доношених новонароджених відносний вміст мієлоцитів, юних і паличкоядерних нейтрофілів в основній групі був вище (p<0,05), ніж у дітей в контрольній групі. У недоношених дітей ці показники в контрольній і основній групах не відрізнялися (p>0,5).

У всіх новонароджених контрольної і основної груп проаналізували такі гематологічні індекси: лейкоцитарний індекс (ЛІ), нейтрофільно-лімфоцитарний коефіцієнт (НЛК) та їх відхилення від максимально припустимих значень - ДЛІ, ДНЛК, індекс нейтрофільного зрушення (ІНЗ), індекс резистентності (ІР). В результаті дослідження отримали наступні дані: ЛІ і ДЛІ у доношених дітей основної групи складали 1,5±0,61 і 0,8±0,49 ум. од. і не відрізнялися (p > 0,5) від аналогічних показників у новонароджених контрольної групи (0,7±0,28 і 0,4±0,34 ум. од. відповідно). У недоношених дітей основної групи ЛІ і ДЛІ дорівнювали 1,3±0,73 і 1,0±0,68 ум. од. і, як і у доношених, не відрізнялися від значень цих показників у недоношених новонароджених контрольної групи (1,1±0,83 і 0,8±0,90 ум. од. відповідно). Отже, відмінності значень ЛІ та ДЛІ у доношених і недоношених новонароджених основної і контрольної груп недостовірні (p > 0,5), що не дозволяє дані гематологічні індекси використовувати для діагностики бактеріальної інфекції у новонароджених дітей. У підгрупі доношених дітей величини НЛК, ДНЛК і ІНЗ у дітей з БІН становили відповідно 5,0±1,7; 2,5±1,74 і 19,3±8,55 ум. од. і були вище (p<0,05), ніж аналогічні показники у здорових новонароджених (2,0±0,64; 0,4±0,85 і 8,4±1,79 ум. од. відповідно). Навпаки, значення ІР у доношених дітей з БІН (0,4±0,15 ум. од.) були нижче (p < 0,05), ніж у здорових новонароджених (0,8±0,28 ум. од.). Аналогічних відмінностей у недоношених новонароджених контрольної і основної груп нами не знайдено. Таким чином, аналіз вмісту лейкоцитів, відносного вмісту нейтрофілів і лімфоцитів периферичної крові, а також підрахунок гематологічних індексів не дає можливості проведення ефективної діагностики бактеріальної інфекції у недоношених новонароджених. Дослідження вмісту сироваткових імуноглобулінів класів A, M, G також не виявило достовірних відмінностей у новонароджених основної і контрольної груп як у доношених, так і у недоношених.

На наступному етапі дослідження ми проаналізували показники активності нейтрофілів венозної крові у спонтанному НСТ-тесті. Враховуючи велику кількість даних літератури про хибнонегативні і хибнопозитивні результати НСТ-тесту у новонароджених, після серії експериментів ми довели залежність показників НСТ-тесту від умов його проведення. Встановили наступні лабораторні умови для проведення НСТ-тетсу у новонароджених дітей: концентрації НСТ і гепарину - 0,2 % і 5 ОД/ мл крові, відповідно, ЧПТ - не більше 5 хвилин. Далі були знайдені фізіологічні значення основних показників НСТ-тесту (частка активованих нейтрофілів - ЧАН та індекс активації нейтрофілів - ІАН) і виявлена сильна кореляція (r=0,68 (p<0,05) між ними. Проаналізували динаміку змінювання ЧАН залежно від постнатального віку. Виявили, що у доношених новонароджених активність нейтрофілів крові поступово змінюється і у віці 10-15 діб життя стає максимальною, після чого відзначається поступове її зниження до 25-ої доби. Після цього значення ЧАН становить 35±6,9 %, і надалі даний показник не змінюється до кінця періоду новонародженості. У недоношених дітей також має місце підвищення ЧАН в перші дні життя, причому максимальна активність нейтрофілів відзначається на 5-7 добу і становить 37±2,0 %, що істотно нижче в порівнянні з доношеними. З 5 по 10 добу спостерігається швидкіше (в порівнянні з доношеними дітьми) зниження значень ЧАН. Така динаміка показника може бути пов'язана з функціональною неповноцінністю фагоцитів у новонароджених, особливо у недоношених дітей, у яких рівень генерації АФК нейтрофілами знижений у порівнянні з таким у доношених дітей.

Результати дослідження активності нейтрофілів крові залежно від маси тіла продемонстрували такі відмінності у доношених і недоношених дітей: у доношених із збільшенням маси тіла відбувався ріст ЧАН, при цьому коефіцієнт кореляції r між масою тіла і ЧАН становив 0,72 (p<0,01). У недоношених новонароджених, навпаки, величина ЧАН практично не залежала від маси тіла (r=0,2, p<0,05). Зниження здатності нейтрофілів недоношених новонароджених до генерації АФК у процесі респіраторного вибуху, ймовірно, обумовлено як морфологічною, так і функціональною незрілістю клітин, що, можливо, містить у собі недостатню кількість або функціональну неповноцінність рецепторів сімейства TLRs.

Надалі провели аналіз діагностичної цінності загальноприйнятих показників НСТ-тесту при БІН у доношених і недоношених дітей, дотримуючись установлених нами лабораторних умов цього дослідження (табл. 1).

Таблиця 1

Показники НСТ-тесту у доношених і недоношених новонароджених (M±mt, P=0,95)

Новонароджені	ЧАН, %	ІАН, ум. од.	Нk, %	Нka, %	Нc, %
Контроль доношені недоношені	36,1±3,0 38,0±4,9 33,2±1,7**	0,55±0,05 0,54±0,09 0,57±0,05	68,4±3,9 63,4±5,8 73,3±3,0**	5,2±2,3 5,1±3,7 6,0±2,2	32,2±3,9 37,0±5,8 28,1±3,3**
БІН доношені недоношені	49,2±2,6* 52,3±3,7* 47,0±3,4*, **	0,74±0,07* 0,73±0,10* 0,74±0,09*	59,3±3,2* 54,0±4,8* 62,0±3,8*, **	7,0±3,5 3,1±2,4 7,2±3,3	41,4±3,2* 46,0±4,8* 38,3±3,8*, **

Примітка. Відзначені відмінності (p<0,05) від відповідного показника у контрольній групі (^*) і у доношених (^**) дітей.

Як в контрольній, так і в основній групі у доношених новонароджених значення ЧАН, ІАН і Н_c були вище (p<0,05), а величина Н_k - нижче (p<0,05), ніж у недоношених дітей (табл. 1). Отримані дані вказують, з одного боку, на те, що у недоношених дітей активність нейтрофілів завжди нижче, ніж у доношених, а з другого - на більш несприятливий іммунний фон у недоношених дітей у порівнянні з доношеними. При БІН як у доношених, так і у недоношених дітей підвищуються (p<0,05) значення ЧАН, ІАН і частка Н_c, що може бути пов'язано з іммуним навантаження на організм дитини в умовах інфекційного процесу. Величина Н_k, навпаки, знижується (p<0,05) у новонароджених з БІН порівняно з дітьми контрольної групи, що, очевидно, обумовлено інактивацією цих клітин в умовах in vivo. Частка Н_k^a не відрізнялася (p>0,7) ані у доношених і недоношених, ані в контрольній і основній групах (табл. 1). Таким чином, при дотриманні встановлених нами умов НСТ-тесту у доношених і недоношених новонароджених діагностичну цінність мають такі показники НСТ-тесту: ЧАН, ІАН та частки Н_c і Н_k. Враховуючи, що при різних формах бактеріальної інфекції активність нейтрофілів крові також може зінятися, ми проаналізували показники НСТ-тесту у новонароджених з бактеріальною пневмонією, оскільки це захворювання (підтверджене рентгенологічно) займає велику питому вагу серед причин неонатальної захворюваності та смертності, а також зустрічалося у 40,0 % доношених і у 40,6 % недоношених новонароджених основної групи і характеризувалося ранньою клінічною маніфестацією.

У новонароджених основної групи з наявністю (ПН+) і відсутністю (ПН-) пневмонії проаналізували значення ЧАН на 60 хвилині НСТ-тесту (ЧАН₆₀). Величини ЧАН₆₀ у новонароджених з ПН+ у доношених і недоношених дітей склали 53±6,0 % і 46±3,3 % відповідно і не відрізнялася (p>0,5) від значень цього показника у дітей при ПН- (у доношених - 52±10,8 %, у недоношених - 48±3,2 % відповідно). Отже, величина ЧАН не несе додаткової інформації для діагностики пневмонії. З таких причин припустили, що для діагностики пневмонії у дітей в періоді новонародженості можуть бути цінними інші показники НСТ-тесту і проаналізували кінетику реакції відновлення НСТ нейтрофілами у новонароджених з наявністю і відсутністю пневмонії.

Залежність ЧАН від часу відновлення НСТ (кінетична крива) має вигляд, характерний для хімічної реакції першого порядку (Курський, 1977), тому досліджувану реакцію описали таким рівнянням:

ЧАН = ЧАН_?Ч (1 - exp[-k₁t]), (1)

де k₁ - константа швидкості реакції першого порядку, с^-1; t - час, с.

Обробивши експериментальні дані в координатах рівняння (1), знайшли його константи (ЧАН_?, k₁) і одержали коефіцієнти кореляцій r=0,95-0,99 (p<0,05), величина яких вказує на адекватність рівняння реакції першого порядку досліджуваному процесу. Проаналізувавши результати розрахунків у новонароджених контрольної і основної груп, а такожу дітей з наявністю та відсутністю пневмонії, отримали наступні дані, що представлені у табл. 2.

Значення k1 у доношених і недоношених новонароджених основної і контрольної груп не розрізнялися (p>0,2) між собою, вказуючи на однакову сумарну швидкість активації нейтрофілів у практично здорових дітей і новонароджених з бактеріальною інфекцією. У той же час як у доношених, так і у недоношених дітей із ПН+ значення k1 були більше (p<0,05), ніж у дітей із ПН- майже у 1,5 рази. При цьому у новонароджених із ПН+ значення k1 більше (p<0,05), а у дітей із ПН- - менше (p<0,1) у порівнянні з контрольною групою (табл. 2). Отже, величина k1 поряд з іншими показниками може використовуватись для діагностики пневмонії у новонароджених дітей. Враховуючі отримані дані, ми додатково проаналізували вміст нейтрофілів різних субпопуляцій у новонароджених з пневмонією та без неї. В результаті проведеного дослідження ми дійшли до висновку, що у новонароджених з пневмонією у крові рівень нейтрофілів субпопуляції Нkа становив у доношених 1±1,0 %, а у недоношених - 2±1,5 %, що достовірно нижче (p<0,01), ніж у доношених і недоношених дітей з БІН без пневмонії (7±4,1 % і 11±4,2 %) і може бути обумовлено інактивацією Нk іn vіvo. Таким чином, визначення долі Нkа поряд з розрахунком величини k1 та наряду з іншими методами дослідження несе інформацію, яку варто використовувати у діагностиці пневмонії у доношених і недоношених новонароджених.

У ході діагностичного процесу вперше у новонароджених дітей отримані дані відносно рівнів типових, апоптотичних і некротичних лімфоцитів з використанням морфологічного методу.

В контрольній групі нами не виявлено достовірних відмінностей (p>0,5) рівнів типових, апоптотичних і некротичних лімфоцитів у доношених і недоношених дітей.

В основній групі вміст типових, апоптотичних і некротичних лімфоцитів також не відрізнявся (p>0,5) у доношених і недоношених новонароджених. Тому при проведенні цього етапу дослідження доношених і недоношених аналізували спільно.

Таблиця 2

Параметри рівняння (1) у новонароджених (M±mt, P=0,95)

Новонароджені	ЧАН?, %	k1Ч10-3, с-1
Контроль доношені недоношені	36,1±2,9 39,2±4,7 33,0±1,5**	2,4±0,3 2,3±0,4 2,5±0,1
БІН доношені недоношені	49,2±2,7* 52,2±3,6* 47,1±3,7*, **	2,4±0,3 2,6±0,5 2,3±0,3
Без пневмонії доношені недоношені	51,0±3,5* 51,0±5,1 50,2±4,9	2,0±0,4 2,1±0,7 1,9±0,4*
Пневмонія доношені недоношені	48,2±3,5* 53,3±5,1 44,1±3,8**	2,8±0,3*** 3,1±0,4*,*** 2,5±0,3***

Примітка. Відзначено відмінності (p<0,05) від відповідного показника у контрольній групі (^*), у доношених (^**) дітей і у дітей з БІН без пневмонії (^***).

У новонароджених з БІН вміст типових лімфоцитів був нижче (p<0,01) ніж у дітей контрольної групи, що вказує на те, що бактеріальна інфекція у новонароджених дійсно супроводжується підвищенням рівня загибелі лімфоцитів (рис. 2). При цьому у новонароджених основної групи підвищення рівня загибелі лімфоцитів відбувається за рахунок збільшення числа клітин, які гинуть як шляхом апоптозу, так і шляхом некрозу. Вміст апоптотичних і некротичних лімфоцитів у дітей з бактеріальною інфекцією перевищує відповідні показники у новонароджених контрольної групи в 1,5 (p<0,05) і 8 (p<0,001) разів відповідно. Крім того, відношення рівня некрозу лімфоцитів до рівня їх апоптозу як у доношених, так і у недоношених дітей з БІН завжди вище 1,0, чого не спостерігалося у здорових дітей. Як продемонстрували отримані дані, погіршення тяжкості перебігу БІН супроводжувалося зменшенням (p<0,05) рівня типових лімфоцитів, причому переважно за рахунок збільшення рівня некрозу клітин. Отже, визначення рівнів типових і некротичних лімфоцитів може нести додаткову інформацію про тяжкість перебігу бактеріальної інфекції у новонароджених. Приймаючи до уваги достовірність наявних відмінностей вмісту типових, апоптотичних і некротичних лімфоцитів у дітей контрольної та основної груп, дані показники,поряд з іншими можуть бути використані як діагностичні критерії бактеріальної інфекції у новонароджених дітей.

Враховуючи виявлене підвищення продукції АФК нейтрофілами крові при БІН, у новонароджених контрольної і основної груп досліджували характер взаємозв'язку між продукцією АФК нейтрофілами і загибеллю лімфоцитів крові. Оскільки АФК, як апоптогенний фактор, при інтенсивному впливі можуть викликати некроз лімфоцитів, а також високу діагностичну цінність рівня некрозу у дітей з бактеріальною інфекцією, нами був досліджений взаємозв'язок продукції АФК нейтрофілами крові (на підставі показників НСТ-тесту - ЧАН, Н_k, Н_c, k₁) на некроз лімфоцитів крові при бактеріальній інфекції.

В результаті проведеного кореляційного аналізу було виявлено, що у доношених новонароджених з БІН має місце позитивна кореляція (r=0,66, p<0,1) між рівнем некрозу лімфоцитів і ЧАН, чого не спостерігається у недоношених дітей, і що узгоджується з отриманими даними про більш низьку активність нейтрофілів останніх у порівнянні з першими. У недоношених дітей основної групи рівень некрозу лімфоцитів позитивно корелював з ЧАН (r=0,66, p<0,05) і негативно - з k1 (r=-0,68, p<0,05). Звідси, у недоношених дітей з бактеріальною інфекцією мало місце підвищення рівня некрозу лімфоцитів, що супроводжувалося підвищенням активності нейтрофілів і уповільненням їхньої активації. У той же час подібна закономірність у доношених новонароджених основної групи не спостерігалася, що обумовлено менш вираженою активацією нейтрофілів крові при БІН у доношених дітей у порівнянні з недоношеними новонародженими. У всіх новонароджених відзначалася слабка негативна кореляція між вмістом нейтрофілів-кілерів (Нk) і рівнем некротичних лімфоцитів периферичної крові. В контрольній групі у новонароджених взаємозв'язок рівнів некрозу лімфоцитів крові з показниками НСТ-тесту незначний. Отже, бактеріальна інфекція у новонароджених супроводжується зміною взаємозв'язку між показниками НСТ-тесту і загибеллю лімфоцитів крові.

Отримані результати дослідження сприяли підвищенню ефективності ранньої діагностики бактеріальної інфекції у новонароджених дітей і дозволили обґрунтувати раннє призначення антибактеріальних препаратів у комплексному лікуванні бактеріальної інфекції, завдяки чому термін перебування дитини в стаціонарі зменшився на 7±2,6 діб.



ВИСНОВКИ

У матеріалах дисертації приведені теоретичне узагальнення і практичні результати досліджень показників імунної реактивності у новонароджених дітей на ранніх стадіях розвитку бактеріальної інфекції з використанням високочутливих і специфічних методів дослідження, що є подальшим внеском в рішення актуальної проблеми діагностики неонатальної бактеріальної інфекції.

1. Доведено, що клініко-епідеміологічне дослідження дизайну „випадок-контроль" дозволяє визначити вагомі материнські фактори ризику виникнення бактеріальної інфекції у новонароджених дітей та розподілити їх за ступенями ризику, виходячи зі значень атрибутивної фракції (AF). До факторів високого ризику (AF=40 % і вище) відносяться: підвищення титру антитіл до провідних збудників інфекційних захворювань групи TORCH, тривалий безводний період та кольпіти. Групу факторів середнього ризику (AF=30-39 %) складають наявність хронічних запальних захворювань у матері та внутрішньоутробна гіпоксія плода. До факторів низького ризику (AF нижче 30 %) відносяться: прееклампсія, носійство збудників інфекційних захворювань, гострі респіраторні захворювання у матері й загроза переривання вагітності.

2. Клінічні прояви бактеріальної інфекції у новонароджених дітей неспецифічні і не дозволяють провести ефективну діагностику цієї групи захворювань.

3. У доношених і недоношених новонароджених, за даними спонтанного НСТ-тесту, при бактеріальній інфекції в 1,5 рази збільшуються (p<0,05) частка активованих нейтрофілів та індекс активації нейтрофілів. У недоношених новонароджених ці показники нижче (p<0,05), ніж у доношених.

4. При маніфестації бактеріальної інфекції новонароджених в 1,2 рази підвищується (p<0,05) частка нейтрофілів-кейджерів та знижується (p<0,05) частка нейтрофілів-кілерів. При пневмонії у новонароджених встановлені такі особливості: достовірно підвищується швидкість активації нейтрофілів, а також спостерігається значне зниження (p<0,05) відносного вмісту активованих нейтрофілів-кілерів.

5. У здорових доношених і недоношених дітей значення рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів периферичної крові статистично не відрізняються. У дітей з бактеріальною інфекцією рівні апоптозу і некрозу лімфоцитів периферичної крові також статистично не відрізняються При бактеріальній інфекції відбувається підвищення рівня загибелі лімфоцитів крові шляхом збільшення як рівня їх апоптозу, так і рівня некрозу. Відношення рівня некрозу лімфоцитів до рівня їх апоптозу у новонароджених з бактеріальною інфекцією завжди вище(p<0,05), а у здорових дітей - нижче 1,0.

6. Прогресування бактеріальної інфекції у доношених і недоношених новонароджених супроводжується статистично достовірним (p<0,05) підвищенням (в 1,5 рази) рівня загибелі лімфоцитів крові, переважно за рахунок некрозу.

7. При бактеріальній інфекції у доношених і недоношених новонароджених частка активованих нейтрофілів позитивно корелює (r=0,66, p<0,1) з рівнем некрозу лімфоцитів крові.

8. Комплексний клінічний контроль стану новонароджених з групи ризику реалізації бактеріальної інфекції з використанням НСТ-тесту та визначенням рівнів апоптозу і некрозу лімфоцитів крові сприяє ранньому обґрунтованому призначенню антибактеріальної терапії та зниженню середньої тривалості перебування дітей на ліжку на 7±2,6 діб.



ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Новонароджених з наявністю у материнському анамнезі таких факторів ризику, як підвищення титру антитіл до провідних збудників інфекційних захворювань групи TORCH, тривалий безводний період та кольпіти слід розглядати як дітей групи високого ризику з реалізації бактеріальної інфекції. Дітей з такими факторами ризику у материнському анамнезі, як наявність хронічних запальних захворювань у матері та внутрішньоутробна гіпоксія плода, відносити до групи середнього ризику розвитку бактеріальної інфекції. Дітей з наявністю у материнському анамнезі таких факторів ризику, як прееклампсія, носійство збудників інфекційних захворювань, гострі респіраторні захворювання у матері і загроза переривання вагітності вносити до групи низького ризику з реалізації бактеріальної інфекції.

2. Для діагностики бактеріальної інфекції у новонароджених слід використовувати спонтанний НСТ-тест, дотримуючись наступних лабораторних умов: час від забору крові до початку дослідження не більше 5 хвилин, концентрації нітросинього тетразолія і гепарину - 0,2 % і 5 ОД/мл крові відповідно.

3. Вважати ознакою бактеріальної інфекції у доношених новонароджених показник частки активованих нейтрофілів та індексу активації нейтрофілів вище 42,9 % і 0,63 ум. од. відповідно, а у недоношених - значення цих показників вище 34,7 % і 0,62 ум. од. відповідно.

4. Розцінювати як ознаку бактеріальної інфекції у доношених новонароджених відносний вміст нейтрофілів-кілерів і нейтрофілів-кейджерів нижче 58 % і вище 42 % відповідно, а у недоношених - нижче 66 % і вище 31 % відповідно.

5. Поряд з результатами загальноклінічних досліджень додатковими діагностичними критеріями бактеріальної пневмонії у доношених новонароджених є константа швидкості активації нейтрофілів вище 2,72Ч10-3 с-1 та вміст активованих нейтрофілів-кілерів нижче 2 %, а у недоношених дітей - значення аналогічних показників вище 2,23Ч10-3 с-1 і нижче 3 % відповідно.

6. Ознакою наявності бактеріальної інфекції у доношених і недоношених новонароджених є значення часток типових, апоптотичних і некротичних лімфоцитів нижче 90 %, вище 7 і 4 % відповідно, а також величина відношення рівня некрозу лімфоцитів до рівня їх апоптозу вище 1,0.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Линчевский Г. Л. Перспективы использования гематологических индексов в неонатологии / Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, В. В. Татарченко // Современная педиатрия. - 2006. - № 4. - С. 151-154. (Відбір пацієнтів для обстеження, обробка отриманих даних, формулювання висновків).

2. Татарченко В. В. Особенности спонтанного НСТ-теста у новорожденных / В. В. Татарченко, Д. Ю. Игнатов, О. В. Воробьева, В. А. Беленко, И. Г. Герасимов // Лабораторная диагностика. - 2007. - № 2. - С. 57-60. (Участь у плануванні експерименту, проведення НСТ-тесту, статистична обробка отриманих результатів).

3. Татарченко В. В. Тест восстановления нейтрофилами нитросинего тетразолия в диагностике бактериальной инфекции новорожденных / В. В.Татарченко, Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, И. Г. Герасимов // Клиническая лабораторная диагностика. - 2008. - № 4. - С.12 - 14. (Відбір пацієнтів для обстеження, проведення НСТ-тесту, участь у математичній обробці результатів, формулювання висновків).

4. Линчевский Г. Л. Апоптоз и некроз лимфоцитов крови in vitro у новорожденных с бактериальной инфекцией / Г. Л. Линчевский, В. В. Татарченко, Д. Ю. Игнатов, И. Г. Герасимов // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. - 2006. -Т. 142, часть 3. - С. 88-90. (Аналіз літератури за темою роботи, самостійне проведення дослідження апоптозу і некрозу лімфоцитів венозної крові)

5. Линчевский Г. Л. Возможности и перспективы использования НСТ-теста в неонатологии / Г. Л. Линчевский, О. В. Воробьева, В. В. Татарченко, И. Г. Герасимов // Матеріали І-го з'їзду неонатологів України. - Одеса. - 24-25 жовтня 2007. - С. 66-70. (Аналіз літератури за темою роботи, участь у статистичній обробці результатів дослідження, формулювання висновків).

6. Татарченко В. В. Активация нейтрофилов в периоде новорожденности / В. В. Татарченко, Г. Л. Линчевский, О. К. Головко, О. В. Воробьева, И. Г. Герасимов // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю „Фізіологія і патологія новонароджених. Київ. - 15-16 березня 2006. - С.162-167. (Аналіз літератури за темою роботи, планування дослідження, статистична обробка результатів).

7. Лінчевський Г. Л. Активність нейтрофілів крові новонароджених у реакції відновлення нітросинього тетразолію / Г. Л. Лінчевський, В. В.Татарченко, Д. Ю. Ігнатов, І. Г. Герасимов // ХІ конгрес світової федерації українських лікарських товаритств. - Полтава - Київ - Чікаго. - 28 - 30 серпня 2006. - С. 254-255. (Відбір пацієнтів для обстеження, самостійне проведення спонтанного НСТ-тесту за модифікованою методикою).