Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний медичний університет

УДК 616-056.7-02:616.248-053.2/3

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Спеціальність 14.01.10 - Педіатрія

Прогнозування та особливості перебігу бронхіальної астми у міських і сільських школярів подільського регіону

Процюк Тетяна Леонідівна

Харків - 2008

Дисертація є рукописом

Роботу виконано в науково-дослідному центрі Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України.

Наукові консультанти:

- доктор медичних наук, професор Кожем'яка Анатолій Іванович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри пропедевтики педіатрії № 2

- доктор медичних наук, професор Гунас Ігор Валерійович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, директор науково-дослідного центру.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Ручко Анатолій Федорович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри факультетської педіатрії;

- доктор медичних наук, професор Нєдєльська Світлана Миколаївна, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри факультетської педіатрії;

- доктор медичних наук, професор Острополець Савелій Савельович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, професор кафедри педіатрії ФПО.

Захист відбудеться “_27__”__червня__ 2008 року о __12_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.600.04 при Харківському національному медичному університеті за адресою : 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, пр. Леніна, 4).

Автореферат розісланий «_14____» ___травня 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д.64.600.04 доктор медичних наук, доцент Фролова Т.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Бронхіальна астма (БА) - одне з найбільш розповсюджених хронічних захворювань, яким хворіють люди всіх вікових груп і яке розглядається в сучасному суспільстві не лише, як значна медична, але й як соціально значима проблема (Биличенко Т.Н., і співав. 2006; Боярська Л.М., Нєдєльська С.М., Давидова А.Г., 2007; Мостовий Ю.М., і співав. 2006; Ласиця О.І., Охотнікова О.М., 2003; Пухлик Б.М., 2006; Yan D.C., 2005; Morgan W.J., et al. 2005), що характеризується прогресуючим перебігом, високою розповсюдженістю хвороби і більш того, епідеміологічними спалахами, що є принципово новим у еволюції захворювання (Дрожжев М.Е., і співав. 2002; Сметаніна О.Р., і співав. 2006; Фещенко Ю.И., 2006; Nicholson P.J., Cullinan P., 2005).

Особливого значення ця проблема набуває в дитячому віці внаслідок не тільки значної розповсюдженості хвороби серед дітей (захворюваність у дітей випереджає таку у дорослих) і тенденції до її неухильного подальшого зростання у всіх країнах світу, але й тому, що починаючись у ранньому дитячому віці, ця патологія впливає на якість життя, знижує соціальну і фізичну активність, впливає на психоемоційний стан дітей, а при важких проявах призводить до інвалідності і навіть смертності (Балаболкин И.И., 2003; Беш Л.В., Мушак І.З., 2006; Robertson C. et al., 2004; Chen E. еt al., 2003). БА відноситься до захворювань, що мають мультифакторну природу, тобто, захворювань, етіологічним фактором для яких є навколишнє середовище, а на частоту виникнення і важкість перебігу суттєвий вплив має спадковість (Балаболкин И.И., 2003), що підтверджує необхідність вивчення при цих хворобах конституціональних особливостей організму (Demoly P., 2003; Favennes F. et al., 2003). Оцінка особливостей конституції людини (у тому числі антропометричних, соматотипологічних і дерматогліфічних показників) дозволяє прогнозувати перебіг захворювань, відіграє суттєву роль у прогнозуванні змін стану здоров'я населення, а простота та доступність антропометричного моніторингу дозволяє охопити одномоментними дослідженнями широкі верстви населення та стати реальною базою предскринінгових медичних досліджень у дітей, що має важливе значення в індивідуалізації прогнозу захворювання, його лікування і реабілітації хворих (Никитюк Б.А., Хапалюк А.В., 1997; Саливон И.И., Полина Н.И., 2003), хоча питання зв'язку особливостей конституції людини, а саме антропометричних, соматотипологічних і дерматогліфічних показників з розвитком астми залишаються практично не вивченими як в Україні, так і в усьому світі.

Тому виявлення факторів ризику, особливостей перебігу астми у дітей та підлітків подільського регіону України на сучасному етапі, генетичних факторів схильності до розвитку астми та питання зв'язку особливостей конституції людини, а саме антропометричних, соматотипологічних і дерматогліфічних показників з розвитком астми обумовило необхідність подальших досліджень для вирішення цієї проблеми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою медичного факультету Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова МОЗ України (протокол №3 від 20 червня 2000 року) і є фрагментом планової наукової роботи науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторних захворювань (підлітковий вік)” (№ державної реєстрації: 0103U008992) та держбюджетної теми науково-дослідного центру Вінницького державного медичного університету ім. М.І. Пирогова за замовленням МОЗ України: “Дослідження ролі генетичних та середовищних факторів у розвитку бронхіальної астми у дітей” (№ державної реєстрації: 0107U009976). Автор проводила розробку і заповнення карт історій хвороби; добір, обстеження хворих дітей, виконувала антропометричні, дерматогліфічні та алергологічні обстеження, приймала участь у виконанні додаткових методів дослідження, проводила аналіз отриманих результатів, розробку висновків та практичних рекомендацій, підготовку наукових даних до публікацій.

Мета дослідження : встановити закономірності виникнення і особливості перебігу БА у школярів різного віку та статі, які проживають у міській і сільській місцевості Подільського регіону України та на підставі аналізу особливостей статевих, антропометричних, соматотипологічних і дерматогліфічних показників розробити прогностичні математичні моделі можливості її виникнення для запобіжного застосування профілактичних заходів у групах підвищеного ризику розвитку захворювання.

Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити наступні основні задачі:

1. Провести комплексний аналіз клініко-анамнестичних даних та основних факторів ризику у дітей, що страждають на БА з виділенням найбільш інформативних критеріїв атопічної аномалії конституції і тригерних (зовнішньосередовищних) факторів, що сприяють клінічній маніфестації хвороби та ранньому формуванню астми у дітей і підлітків.

2. Вивчити розповсюдженість основних клінічних ознак захворювання у школярів різного віку, що проживають у міській і сільській місцевості Поділля.

3. Вивчити особливості клінічного перебігу астми у школярів різного віку, що проживають на території Поділля.

4. Визначити спектр алергенів, які найчастіше викликають захворювання та виявляються найбільш специфічними для даного регіону України.

5. Вивчити відміни пальцевої і долонної дерматогліфіки у дітей та підлітків, хворих на бронхіальну астму від відповідних груп здорових дітей шкільного віку.

6. Визначити відміни антропометричних та соматотипологічних показників у хлопчиків і дівчаток, різного віку і місця проживання, хворих на БА від відповідних груп здорових дітей.

7. Визначити особливості пальцевої і долонної дерматогліфіки у школярів різної статі і місця проживання, хворих на бронхіальну астму.

8. Розробити прогностичні математичні моделі ризику виникнення БА у міських і сільських хлопчиків і дівчаток 7-12 років та підліткового віку, мешканців подільського регіону України за допомогою фенотипових ознак і генетичних маркерів, що вивчалися.

Об'єкт дослідження: клініко-лабораторні та антропогенетичні аспекти виникнення і перебігу бронхіальної астми.

Предмет дослідження: особливості БА у дітей та підлітків, спектр алергенів, фактори ризику розвитку захворювання, маркери атопії, особливості антропометричних, соматотипологічних, дерматогліфічних показників у міських і сільських хлопчиків та дівчаток 7-12 років і підліткового віку, хворих на БА.

Методи дослідження: анкетування, загально-клінічні, алергологічні, імунологічні, антропометричні та соматотипологічні, дерматогліфічні, математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексний аналіз клініко-анамнестичних даних у дітей подільського регіону України, що страждають на БА з виділенням найбільш інформативних критеріїв атопічної аномалії конституції і зовнішньосередовищних факторів, які сприяють клінічній маніфестації хвороби та ранньому формуванню астми у дітей.

Уперше визначена розповсюдженість основних клінічних ознак захворювання та особливості клінічного перебігу астми у школярів різного віку, що проживають у міський та сільській місцевості подільського регіону України.

Показано, що позитивний сімейний анамнез по атопічним захворюванням та наявність у анамнезі алергодерматозів у дітей раннього віку, мають високу діагностичну цінність для виявлення атопічної аномалії конституції. Їх об'єднання з імунологічним критерієм атопії - високим рівнем загального IgE сироватки крові, призводить до значного росту діагностичної цінності цього тесту. Виникнення алергодерматозів у дітей раннього віку впливає на формування респіраторної алергії, а саме, їх ранній початок з ознаками екзематизації сприяє більш ранньому формуванню БА у дітей шкільного віку.

Уперше встановлено, що у дітей 7-12 років і підлітків різної статі, хворих на БА, незалежно від місця проживання, спостерігаються так звані “діатезні” конституціональні типи, які характеризуються різнонаправленістю змін антропометричних і соматотипологічних показників.

Встановлено мінливість якісних і кількісних ознак пальцевої і долонної дерматогліфіки здорових і хворих на БА дітей 7-12 років та підлітків подільського регіону України залежно від їх стану здоров'я, статі, віку та місця проживання. Доведено, що варіабельність ознак, зумовлена станом здоров'я і статевим фактором більша, аніж варіабельність, обумовлена віковим та територіальним факторами.

Уперше показано, що сукупність виявлених морфогенетичних варіантів дерматогліфічних ознак дітей 7-12 років та підлітків хворих на БА створюють типологічну модель дерматогліфіки характерну для даного захворювання.

За результатами досліджень отримано 4 деклараційні патенти України: Патент № 2289. Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб прогнозування виникнення бронхіальної астми серед сільських дітей молодшого шкільного віку різної статі № u 2006 10236; Опубл.25.04.07; Бюл.№5; Патент №2288 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб раннього прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у сільських підлітків різної статі № u 2006 10235; Опубл.25.04.07; Бюл.№5; Патент № 21865 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб раннього визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей молодшого шкільного віку різної статі № u 2006 10190; Опубл.10.04.07; Бюл.№4; Патент № 22290 Україна, МПК А61В 10/00. Спосіб визначення ризику розвитку бронхіальної астми у міських дітей підліткового віку № u 2006 10237; Опубл.25.04.07; Бюл.№5.

Практичне значення отриманих результатів. Проведені дослідження мають теоретичне і практичне значення в галузях медицини: пульмонології, педіатрії, сімейної медицини, терапії. Визначення факторів ризику розвитку астми у дітей та підлітків Поділля сприяє формуванню груп дітей загрозливих по розвитку захворювання і які потребують оптимізації лікування та диспансерного нагляду.

Отримані дані стосовно клінічних особливостей перебігу алергодерматозів у дітей раннього віку можливо використовувати в якості прогностичних факторів формування атопічних захворювань для визначення напрямку та інтенсивності профілактичних заходів. Зокрема, ранній початок (до 3 міс.), наявність екзематизації та висока активність процесу є предиктором респіраторних атопічних захворювань, що потребує раннього відокремлення дитини від дії алергенів. На основі проведених комплексних досліджень визначено особливості перебігу БА у дітей та підлітків Поділля у сучасних умовах.

Розроблені математичні дискримінантні моделі розвитку БА у школярів різної статі і віку, що проживають у міський та сільській місцевості подільського регіону України, які дозволяють на їх основі формувати групи підвищеного ризику виникнення БА у дітей 7-12 років і підлітків, та є підґрунтям для своєчасного застосування профілактичних заходів. Апріорна практична перевірка моделей засвідчила високий рівень їх адекватності та оптимальне віднесення міських і сільських дітей і підлітків до певної категорії, яка враховує ступінь схильності до формування та розвитку БА як на етапі спостереження, так і в подальшому.

Отримані результати досліджень використовуються в лекційних курсах та практичній роботі кафедр педіатрії, сімейної медицини, терапії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Результати досліджень впроваджені й використовуються в роботі дитячих обласних лікарень та міських поліклінік м. Вінниці і Вінницької області, м. Кіровограду, Київської, Одеської та Хмельницької областей, м. Одеси.

За результатами досліджень видано інформаційний лист №120-2007 «Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей молодшого віку за допомогою особливостей дерматогліфіки та особливостей будови тіла, методом покрокового дискримінантного аналізу», розроблено методичні рекомендації з грифом МОЗ України «Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей та підлітків Поділля за допомогою генотипових та фенотипових маркерів» (К.- 2008.-20с.), 3 раціоналізаторські пропозиції.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблено карти обстежених хворих і анкети по вивченню факторів ризику у дітей шкільного віку, визначена мета і планування дослідження. Автором самостійно проведено увесь клінічний етап обстеження хворих на астму дітей та підлітків, що включає вибір контингенту обстежених дітей шкільного віку, хворих на астму з наступним оглядом, фізичним обстеженням, проведення антропометричних замірів та дерматогліфічного дослідження з аналізом отриманих даних, аналіз результатів лабораторних даних у хворих і в контрольній групі, а також подальшою статистичною обробкою отриманих результатів. Автором здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження, проведена підготовка наукових даних до публікацій. Автором проведено аналіз та узагальнення результатів дослідження, сформульовано усі положення і висновки. Частина результатів (не більше 5 %), що стосуються особливостей антропометричних, соматотипологічних, дерматогліфічних показників у здорових підлітків Поділля, отримана спільно з групою виконавців планової наукової роботи НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова “Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторних захворювань (підлітковий вік)”.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на: 4-у міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Санкт-Петербург, 2002); Пироговських читаннях (Вінниця, 2004); 11-у з'їзді педіатрів України (Київ 2004); всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої алергології” (Запоріжжя 2005); науково-практичній конференції “Медицина дитинства Вінниччини” (Вінниця 2005); 2-у з'їзді алергологів (Одеса, 2006); науково-практичній конференції “Сучасні методи діагностики та лікування алергічних захворювань” (Київ 2006); українській науково-практичній конференції “Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи” (Харків 2007); науково-практичній конференції “Актуальні питання клінічної та лабораторної імунології, алергології і імунонореабілітації” (Київ 2007); науково-практичній конференції “Медико-соціальні проблеми дитячого віку” (Тернопіль 2007), VIII науково-практичній конференції Українського товариства спеціалістів по імунології, алергології та імунореабілітації “Сучасні аспекті діагностики і лікування імуно- та алергопатології” (Київ 2006); у матеріалах ХХІ Асамблеї оториноларингології - хірургії голови і шиї та науково-практичній конференції з міжнародною участю “Запальні та алергічні захворювання дихальних шляхів” (АР Крим 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Рання діагностика та профілактика алергічних захворювань у дітей та підлітків” (Запоріжжя 2007); І Національному конгресі з астми (Київ 2007); ІІ Національному конгресі з імунології, алергології і імунореабілітації (Миргород 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 40 наукових праць, в тому числі: 25 статей (з них 16 - в моноавторстві) у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України і які повністю відображають зміст проведеного дослідження, 9 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена державною мовою на 418 сторінках і складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку літературних джерел, який містить 516 робіт (231 кирилицею і 285 - латиницею) і займає 53 сторінки, та додатків. Робота ілюстрована 111 рисунками та 70 таблицями, що займають 80 сторінок машинопису.

Основний зміст

Матеріали і методи дослідження. Результати роботи отримані на підставі проведеного анкетування 893 дітей з них: 441 дитина 7-8 років і 452 дитини - 13-14 років; 460 хлопчиків та 433 дівчинки віком від 7 до 15 років; 453 міських та 440 сільських дітей шкільного віку, які постійно проживають на території Поділля за спеціальною анкетою, основу якої склав опитувальник програми «Міжнародне дослідження астми та алергії у дітей» (ISAAC) та комплексного обстеження, у відповідності з метою та задачами дослідження, на базі науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та дитячої обласної поліклініки. Обстежено 438 дітей віком від 7 до 15 років, що проживають на території Подільського регіону: 131 хлопчик віком від 7-12 років (з них мешканців міста - 66 та сільських дітей - 65) і 113 віком від 12 до 15 років (63 та 50 відповідно до місця проживання); 103 дівчинки віком від 7-11 років (з них в місті проживало - 53 дитини та в селі 50 дітей) і 91 дівчинка віком від 11-15 років (45 та 46 дітей відповідно до місця проживання). Обстежені були розділені на вікові групи (дитячого і підліткового віку) згідно схеми вікової періодизації онтогенезу людини (Никитюк Б.А., Чтецов В.П., 1990). Верифікація діагнозу та ступеня важкості БА проведена згідно рекомендацій Міжнародної групи експертів EPR-2. Всі особи, включені в обстеження, мали атопічну форму БА. Бронхіальну астму І ступеня, серед обстежених хворих дітей визначено у 112 дітей (26,0 %), ІІ ступеня - 123 дітей (28,0 %), ІІІ ступеня у 140 дітей (32,0 %) та IV ступеня у 63 хворих дітей (14,0%).

В якості контролю нами були використані антропометричні, дерматогліфічні дані 455 практично здорових міських і сільських дітей та підлітків: 239 дівчаток віком від 7 до 15 років: (з них мешканців міста - 141 дівчинка та села - 98) і 216 хлопчиків віком від 7 до 15 років (з них в місті проживало - 134 дитини та в селі 82 дітей) мешканців подільського регіону України з банку даних НДЦ ВНМУ ім. М.І. Пирогова, у яких після попереднього психофізіологічного та психогігієнічного анкетування для визначення суб'єктивного стану здоров'я, було проведено детальне клініко-лабораторне дослідження (ультразвукова діагностика серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, матки та яєчників; рентгенографія грудної клітини; спірографія; кардіографія; реовазографія; стоматологічне обстеження; основні біохімічні показники крові; рівень гормонів щитоподібної залози та яєчників; прик-тест з алергенами).

З метою перевірки роботи моделей ризику виникнення БА із банку НДЦ ВНМУ ім. М.І.Пирогова нами були відібрані 50 практично здорових (згідно анкет на період обстеження) хлопчиків та 49 дівчаток підліткового віку, яким при обстеженні у 1980-1990 роках проводили антропологічне та дерматогліфічне дослідження. Усі вони також були мешканцями подільського регіону України.

Для детального вивчення формування БА та виявлення найбільш суттєвих факторів, що спричиняють розвиток БА серед дитячого населення нами було проведено: фізикальне обстеження дітей, з докладним збором спадкового анамнезу по атопії, способу життя, раннього періоду дитинства, перенесених захворювань, початку атопічних проявів та строків встановлення захворювання з явними ознаками, а також супутньої патології; визначення загального рівня імуноглобуліну Е, яке проводили за допомогою імуноферментної тест-системи для діагностики загального імуноглобуліну Е людини. Для постановки шкірних алергічних проб ми застосовували техніку прик-тесту за допомогою ланцет для ротаційного тесту уколом з мікст-алергенами виробництва Вінницького ТОВ “Імунолог”.

Визначення функцій зовнішнього дихання проведено за допомогою комп'ютерного аналізатора параметрів дихання MedGraphcs 1070 Series - 2.

Антропометричне обстеження згідно схеми В.В. Бунака (1941) містило в собі визначення тотальних (довжини і маси тіла), парціальних розмірів (поздовжніх, охватних, поперечних, передньо-задніх) і товщини шкірно-жирових складок (взагалі 42 розміри). Для оцінки соматотипу нами використовувалась математична схема за Хіт-Картер (Carter J.L., Heath B.H., 1990). Для визначення жирового, кісткового і м'язового компонентів маси тіла використовували спеціальні формули за J. Matiegka (Ковешников В.Г., Никитюк Б.А., 1992). Крім того, м'язовий компонент визначали за методом американського інституту харчування, а жировий - за Siri.

Дерматогліфічне дослідження виконане за методикою H. Cummins і Ch. Midlo (1961).

Статистична обробка отриманих результатів проведена в стандартному пакеті “STATISTICA 5.5” (ліцензійний № AXXR910A374605FA) з використанням параметричних і непараметричних методів оцінки отриманих результатів. Оцінювали правильність розподілу ознак за кожним з отриманих варіаційних рядів, середні значення по кожній ознаці, що вивчається, стандартні помилки та відхилення. Достовірність різниці значень між незалежними кількісними величинами визначали при нормальному розподілі за критерієм Стьюдента, а в інших випадках за допомогою U-критерія Мана-Уітні. Достовірність різниці значень між незалежними якісними величинами (більшість показників дерматогліфіки) визначали за формулою E. Weber (1961). Для розробки математичних моделей прогнозу ризику виникнення бронхіальної астми нами застосовувався метод покрокового дискримінантного аналізу, який є зручним інструментом для пошуку змінних величин, що дозволяють віднести об'єкти спостереження до однієї або декількох реальних груп, а також для класифікації спостережень до різних груп (Боровиков В.П., Боровиков И.П., 1998).

Результати дослідження та їх аналіз. Аналіз даних, отриманих за допомогою анкетного скринінгу показав, що у 28,9±0,8% дітей та підлітків виявлено астмоподібні стани. Найбільш значимими виявились розбіжності, які стосуються частоти таких симптомів, як наявність утрудненого свистячого дихання, напади сухого нічного кашлю та свистяче дихання, викликане фізичним навантаженням. Утруднене свистяче дихання протягом життя спостерігалось у 21,85±0,6 % міських дітей та підлітків, проте як у сільських дітей і підлітків показник становив лише 14,72±0,4 % (р<0,001). При порівнянні розповсюдженості БА залежно від статі встановлено достовірно (р<0,05-0,01) більшу частоту астмоподібних симптомів у хлопчиків, ніж у дівчаток 7-12 річного віку незалежно від місця проживання, що співпадає з даними С.І. Макарової і співав. (2002), отриманими при обстеженні дітей 6-15 річного віку, хворих на БА. Було встановлено, що стать і вік впливають на ризик виникнення БА. Серед вікових особливостей БА у дітей, слід наголосити на більшій частоті свистячого дихання серед підлітків пов'язаного з фізичним навантаженням. Так зокрема, фізичне навантаження, як провокуючий фактор достовірно частіше виступало у 13-14 річних як міських, так і сільських підлітків, 18,2 ±1,3 % та 12,9±1,0 %, відповідно, в порівнянні із міськими або сільськими дітьми, у яких показник становив 6,2±0,8 % і 4,5±0,7 %, відповідно, (р<0,05). Сухий нічний кашель спостерігався достовірно (р<0,01) частіше у міських школярів 7-15 років, у порівнянні із сільськими школярами даного віку. Отримані дані виявили також достовірне переважання частоти нічного кашлю у міських підлітків, у порівнянні із міськими дітьми 7-8 річного віку. Крім того, нічний кашель достовірно частіше зустрічався серед дівчаток 13-14 років, ніж серед хлопчиків (рис. 1).

Показник частоти раніш діагностованої астми, як у міських, так і у сільських дітей віком 7-15 років виявився не високим і становив 2,5±0,9 % і 2,0±0,8 %, відповідно, без достовірних відмінностей. Проте як, відсоток клінічно діагностованої БА у дітей та підлітків виявився достовірно вищим (р<0,05) серед міських дітей і підлітків 7,6±0,7 %, в порівнянні із дітьми та підлітками, що проживають у сільській місцевості 6,1±0,4 %.

Аналіз сімейного анамнезу виявив, що найчастіше спадковість окреслювалась БА та іншими алергічними захворюваннями, такими як, алергічний риніт, атопічний дерматит, гострі алергічні реакції, інсектна алергія тощо. Крім того, значний відсоток батьків вказував на наявність інших захворювань таких як, цукровий діабет, виразкова хвороба, ревматизм, тощо (рис. 2). Подібний характер розподілу відносної частоти атопічних хвороб свідчить про наявність генетичних систем схильності до конкретного атопічного захворювання поряд з загальною для усіх цих хвороб успадкованою схильністю до гіперпродукції IgE (атопії), що повністю збігається з думкою О.І. Ласиці і співавт. (2001).

Встановлено, що ступінь важкості БА, у більшій мірі, відображає наявність спадкового компоненту захворювання. Нами встановлено, що у дітей з БА середнього ступеня важкості генетичний компонент захворювання мав більшу питому вагу на відміну від легкої та важкої БА. Саме у хворих БА середнього ступеню важкості відносна частота, з якою зустрічалася БА серед атопічних захворювань у найближчих родичів, була достовірно (р<0,01) вищою, в порівнянні з групами легкої та важкої форм захворювання (рис. 3) .

Проаналізувавши отримані нами дані встановлено, що для дітей шкільного віку, які проживають на території Поділля характерним виявився вплив як внутрішніх так і зовнішніх факторів ризику (рис. 4). Найважливішими з них виявились генетичні фактори, які в сукупності з несприятливим перебігом вагітності та пологів, а також поєднання атопії з іншими соматичними захворюваннями та інфекційними агентами (часті ГРВІ, простудні захворювання, обструктивні бронхіти, пневмонії тощо) у дітей 7-8 річного віку, незалежно від місця проживання, приводили до формування атопічної аномалії конституції.

Значна захворюваність і загострення хронічних екстрагенітальних захворювань та інші патологічні стани матерів під час вагітності потребували застосування у 44,5 % вагітних жінок лікарських препаратів, що перекликається з даними О.П. Вікторова (2002) та О.І. Ласиці і О.М. Охотнікової (2006). Встановлено, що в підлітковому віці визначальну роль відіграють неінфекційні агенти, фізичні та психоемоційні навантаження, психосоціальні фактори, які формують у дитини особливі стани спроможні провокувати, підсилювати дію інших агентів та впливати на перебіг захворювання загалом. Підсилюють та провокують розвиток захворювання такі чинники, як низький матеріальний статок, стресові ситуації та емоційна напруга, дія метеорологічних факторів, зокрема зміна погоди та пори року. Отримані дані підтверджують думку багатьох фахівців і зокрема, И.И. Балаболкина (2006), C. Murray et all., (2006), про особливу роль у розвитку сенсибілізації антигенів респіраторних вірусних інфекцій.

Аналіз особливостей клінічних проявів атопічного дерматиту у дітей виявив, що для формування БА характерним є ранній початок атопічних проявів з боку шкіри та наявність екземи.

Шкірні проби виявили, що в обох вікових групах достовірно частіше зустрічалась та виявилась найбільш значимою побутова алергія у порівнянні із пилковою та епідермальною (p1-3<0,01) (рис. 5). Як у міських, так і у сільських дітей, або підлітків, найчастіше вона була обумовлена алергенами побутового пилу та його компонентами. Одним з основних компонентів хатнього пилу є кліщі-пірогліфіди Dermatophagoides pteronissinus, Dermatophagoides farina. Отримані нами дані співпадають з даними И.Р. Ахметгалеева і співавт. (2003), К.Д. Дуки і співавт. (2005), О.П. Індикул і співавт. (2005), які виявили сенсибілізацію до цих кліщів у 72,9 % - 84,6 % дітей, (рис. 5).

Нами встановлено, що епідермальна алергія у дітей та підлітків обумовлена, головним чином, серед міських дітей сенсибілізацією до епідермісу кішок та собак, а у сільських дітей спектр розширювався за рахунок гіперчутливості до епідермісу свійських тварин, що узгоджується з даними M. Chapman et all (2001) та R. Lemanske et all., (2006), які вважають, що хатні тварини є джерелом епідермальних алергенів, які знаходяться у злущеному епітелії, слині та сечі. Разом з тим, не завжди простежується така залежність. S. Lau і співавт. (2000) не виявили зв'язку між частотою симптомів астми та наявністю тварин у будинку.

Слід окремо зазначити, що нами крім традиційно зазначеної важливої ролі алергії до побутового пилу, суттєвим сенсибілізуючим компонентом у регіоні виявились алергени тарганів. Сенсибілізація до алергенів тарганів спостерігалася в 12,0-20,6 % випадків серед підлітків та у 7,7-15,1 % дітей 7-12 років.

Меншу роль у формуванні астми відігравала пилкова алергія. Найчастіше у дітей спостерігалась сенсибілізація до пилку лучних трав та бур'янів, хоча серед міських дітей чи малий відсоток складала і сенсибілізація до пилку дерев. З групи пилкових алергенів на території Поділля найбільше значення мають алергени злакових (тимофіївка, вівсяниця, їжа, м?ятлик, райграс, лисохвіст, соняшник, кукурудза), бур'янів (полин, кульбаба, лобода), та дерев: береза, клен, тополя, ліщина, вільха, дуб, сосна. Слід зауважити, що значний відсоток дітей і підлітків мали полівалентну алергію. Полівалентна алергія була виявлена у 78,9 % ±5,7 міських і у 54,3 % ±4,8 сільських дітей і підлітків.

Проведене нами порівняльне вивчення різних маркерів атопії у дітей та підлітків хворих на БА виявило достовірне підвищення рівня загального сироваткового IgE, у порівнянні з контрольною групою дітей і підлітків. Встановлено, що рівень загального IgE становив 529,0±195,47 МО у дітей 7-12 років та 556,0±225,3 МО у підлітків, тоді як у здорових дітей і підлітків показник дорівнював 175 МО, (р<0,01). Встановлено, що у дітей з рівнем загального сироваткового IgE більш 500 МО/мл кількість позитивних, (більш ++), шкіряних прик-тестів з побутовими та епідермальними алергенами виявилась достовірно вищою (р<0,01), ніж у дітей з рівнем загального сироваткового IgE до 500 МО/мл.

Встановлено, що рівень загального сироваткового IgE у дітей і підлітків з наявністю спадкового атопічного анамнезу становив 612,5±153,6 МО (р<0,01), у порівнянні із здоровими дітьми і підлітками; у дітей та підлітків з обтяженим спадковим анамнезом та наявністю у ранньому дитячому віці алергічних захворювань цей показник дорівнював 810,8±172,4 МО (р<0,001), в той час як у дітей, які заперечували наявність спадкового анамнезу і прояви атопічних захворювань будь-коли рівень загального сироваткового IgE становив 467,2±161,7 МО, (р<0,05), порівняно з показниками здорових дітей. Отримані дані узгоджуються з даними інших авторів (Cabana M.D. et al., 2004), які вважають, що позитивний сімейний анамнез по атопічних хворобам та наявність в анамнезі алергодерматозів у ранньому дитячому віці мають високу діагностичну значимість для виявлення атопічної аномалії конституції.

Проаналізувавши клінічну картину обстежених дітей нами встановлено, що у підлітків найчастіше БА має класичний перебіг, проте як серед дітей 7-12 років, ще зберігається переважання у клініці високого відсотка свистячого дихання. Для БА дітей шкільного віку, характерним є гострий початок, який виникає найчастіше за все без очевидної причини на тлі доброго самопочуття хворого а, появі клінічних симптомів передував період передвісників, який характеризувався появою напередодні або за 1-2 доби у дітей, симптомів втоми, підвищеної дратівливості, неуважності іноді з'являвся головний біль, нежить, висипки, свербіж, сухий кашель тощо. У підлітків потрібно враховувати факт домінування нестійкості, емоційної лабільності нервової системи, і що, емоційний стрес сам може спровокувати напад та стати його пусковим механізмом. Встановлено, що серед підлітків майже 1,2 рази частіше спостерігалось свистяче дихання викликане фізичним навантаженням, ніж у дітей 7-12 років. Слід зауважити, що перші симптоми захворювання у дітей виявлялись у віці 4,8 ± 0,2 роки тоді як, у всіх вікових групах, діагноз астми встановлювався лише через 3-4 роки від появи перших ознак захворювання. Таким дітям встановлювалися діагнози: обструктивного або рецидивуючого бронхіту, стенозуючого ларинготрахеїту тощо.

В численних дослідженнях доведено, що різні морфологічно визначені типи конституції мають закономірні особливості фізіологічних процесів, з якими пов'язані ті чи інші функції органів і систем, а також рівень схильності до розвитку патологічних процесів (Соколов В.В. і співав., 2002; Шкурупій В.А. і співав., 2002, Тяжка О.В. 2007). Це послугувало підґрунтям для встановлення нами закономірностей виникнення БА у дітей шкільного віку подільського регіону України, залежно від антропометричних, соматотипологічних особливостей та показників пальцевої і долонної дерматогліфіки.

При порівнянні антропометричних і соматотипологічних показників між хворими і здоровими дівчатками або хлопчиками однакового віку, мешканців однієї місцевості встановлені наступні основні розбіжності:

- серед габаритних розмірів тіла: у сільських дітей 7-12 років - лише достовірно менше значення маси тіла у хворих хлопчиків, в порівнянні із здоровими; у міських дітей 7-12 років - відповідно у хворих дівчаток і хлопчиків достовірно менше значення маси тіла, ніж у здорових дітей; у сільських підлітків - найбільш виражені зміни габаритних розмірів у хлопчиків, а саме: у хворих достовірно більші значення маси, довжини і площі поверхні тіла, ніж у здорових; у дівчаток - лише тенденція до більших значень маси тіла у хворих, ніж у здорових дівчаток-підлітків; у міських підлітків - лише достовірно менше значення маси тіла і площі поверхні тіла у хворих дівчаток, в порівнянні із здоровими дівчатками;

- серед поздовжніх розмірів тіла: у сільських дітей 7-12 років - лише достовірно більше значення висоти пальцевої точки у хворих дівчаток, ніж у здорових; у міських дітей 7-12 років - достовірно менше значення висоти плечової та більше значення висоти пальцевої точок у хворих дівчаток, ніж у здорових; та достовірно менше значення висоти надгрудинної точки у хворих хлопчиків, ніж у здорових; у сільських підлітків - найбільш виражені зміни висоти антропометричних точок встановлені у хлопчиків, а саме: достовірно більші значення висоти надгрудинної, лобкової, плечової, пальцевої і вертлюгової точок у хворих підлітків в порівнянні із здоровими хлопчиками; у дівчаток - встановлено лише достовірно більше значення висоти вертлюгової точки у хворих підлітків, ніж у здорових; у міських підлітків - як у хлопчиків, так і у дівчаток достовірно більші значення висоти лобкової і вертлюгової точок у хворих підлітків відповідної статі в порівнянні із здоровими;

- серед поперечних розмірів тіла: у сільських дітей 7-12 років - лише ширина дистального епіфіза стегна і гомілки у хворих дівчаток достовірно менша, ніж у здорових дівчаток; у хлопчиків - взагалі достовірних розбіжностей поперечних розмірів тіла не встановлено; у міських дітей 7-12 років - лише ширина дистального епіфізу плеча, гомілки і стегна у хворих хлопчиків достовірно менша, ніж у здорових хлопчиків; у дівчаток - взагалі достовірних розбіжностей поперечних розмірів не встановлено; у сільських підлітків - лише ширина дистального епіфіза плеча у хворих хлопчиків достовірно більша, ніж у здорових хлопчиків; у дівчаток - взагалі достовірних розбіжностей поперечних розмірів тіла не встановлено; у міських підлітків - достовірно менші значення ширини дистального епіфіза стегна і гомілки, передпліччя, поперечного середньогрудинного розміру, міжостьового, міжвертлюгового і міжгребеневого розмірів тазу у хворих дівчаток, ніж у здорових дівчаток та достовірно більше значення поперечного нижньогрудинного розміру у хворих дівчаток в порівнянні із здоровими; у хлопчиків - достовірно більші значення ширини дистального епіфіза плеча, поперечного нижньогрудинного розміру і міжостьового розміру тазу у хворих підлітків в порівнянні із здоровими та достовірно менші значення у хворих хлопчиків ширини дистального епіфізу передпліччя, стегна і гомілки та міжвертлюгового розміру тазу;

- серед охватних розмірів тіла: у сільських дітей 7-12 років - достовірно менші значення обхватів плеча і грудної клітки в спокійному стані, а також обхвату передпліччя у верхній третині у хворих дівчаток в порівнянні із здоровими дівчатками та достовірно більші значення обхвату гомілки в нижній третині і обхвату талії у хворих дівчаток, ніж у здорових; у хлопчиків - достовірно більші значення обхватів стегна, гомілки у нижній третині, шиї, талії, стегон, кисті і стопи у хворих дітей в порівнянні із здоровими та достовірно менше значення обхвату передпліччя у верхній частині у хворих хлопчиків в порівнянні із здоровими; у міських дітей 7-12 років - у хворих дівчаток встановлені лише достовірно менші значення обхватів плеча і грудної клітки в спокійному стані, а також передпліччя у верхній третині та достовірно більше значення обхвату талії, ніж у здорових дівчаток; у хворих хлопчиків - більші значення обхватів гомілки нижній третині, талії, стегон, кисті і стопи та достовірно менше значення обхвату передпліччя у верхній третині, ніж у здорових хлопчиків; у сільських підлітків - у дівчаток встановлено лише достовірно більше значення обхвату плеча в напруженому стані у хворих підлітків, ніж у здорових; у хворих хлопчиків - достовірно більші значення обхватів плеча в напруженому стані, стегон та грудної клітки на вдиху і в спокійному стані, обхвату гомілки у верхній третині, ніж у здорових підлітків; у міських підлітків - у хворих дівчаток встановлені достовірно більші значення обхватів плеча в напруженому стані, гомілки у нижній третині, талії, кисті, і грудної клітки на вдиху та достовірно менші значення обхватів плеча в спокійному стані, стегна, гомілки у верхній третині і грудної клітки в спокійному стані, ніж у здорових дівчаток; у хворих хлопчиків - достовірно більші значення обхватів плеча в напруженому стані, передпліччя у нижній третині, стегна, гомілки у нижній третині, талії, стегон і кисті та достовірно менші значення обхватів гомілки у верхній третині і грудної клітки в спокійному стані, ніж у здорових хлопчиків;

- серед товщини шкірно-жирових складок: у сільських дітей 7-12 років - у хворих дівчаток встановлено більші значення товщини шкірно-жирових складок на задній і передній поверхні плеча, під лопаткою, на грудях, животі і на боку, ніж у здорових дівчаток; у хворих хлопчиків - достовірно більші значення товщини практично усіх шкірно-жирових складок (за винятком складок на передпліччі і на гомілці), ніж у здорових хлопчиків; у міських дітей 7-12 років - як у дівчаток, так і у хлопчиків встановлена повністю аналогічна картина змін хворих сільських дітей; у сільських підлітків - у хворих дівчаток і хлопчиків встановлені достовірно більші значення товщини шкірно-жирових складок на задній і передній поверхні плеча, під лопаткою, на животі, на боку і на стегні, ніж у здорових дівчаток і хлопчиків; у міських підлітків - у хворих дівчаток і хлопчиків встановлені достовірно більші значення товщини шкірно-жирових складок на задній і передній поверхні плеча, під лопаткою, на грудях, на животі і на боку, ніж у здорових підлітків; крім того у хворих хлопчиків достовірно більша товщина шкірно-жирової складки на стегні, ніж у здорових хлопчиків; особливо привертає увагу достовірно менше значення товщини шкірно-жирової складки на гомілці у хворих дівчаток в порівнянні із здоровими дівчатками;

- серед компонентів соматотипу за Хіт-Картер: в усіх однакових вікових і за місцем проживання групах хворих дівчаток, або хлопчиків встановлені достовірно більші значення величини ендоморфного компоненту соматотипу, ніж у відповідних групах здорових дівчаток, або хлопчиків; крім того лише у хворих сільських дівчаток 7-11 років встановлено достовірно менше значення ектоморфного компоненту соматотипу, ніж у здорових дівчаток;

- серед показників компонентного складу маси тіла: у сільських дітей 7-12 років - встановлено лише достовірно більше значення жирової маси за Сірі у хворих дівчаток в порівнянні із здоровими дівчатками; у міських дітей 7-12 років - у хворих дівчаток і хлопчиків встановлено достовірно більше значення жирової маси тіла за Сірі, ніж у здорових дітей; у сільських підлітків - як у хворих дівчаток, так і у хворих хлопчиків встановлені достовірно більші значення жирової маси тіла за Матейко і за Сірі, ніж у здорових підлітків відповідної статі; у міських підлітків - як і у сільських підлітків у хворих дівчаток і хлопчиків встановлені достовірно більші значення жирової маси за Матейко і за Сірі, ніж у здорових підлітків відповідної статі; крім того, у хворих дівчаток встановлені достовірно менші значення м'язової і кісткової маси тіла за Матейко, ніж у здорових дівчаток.

Таким чином, при порівнянні антропометричних і соматотипологічних показників між хворими і здоровими дівчатками або хлопчиками однакового віку, мешканців однієї місцевості найбільш виражені, практично однонаправлені зміни, незалежно від віку та місця проживання, встановлені для товщини шкірно-жирових складок, ендоморфного компоненту соматотипу та жирової маси тіла за Сірі, а саме: достовірно більші значення товщини більшості шкірно-жирових складок (за винятком передпліччя і гомілки) у хворих дітей і підлітків в порівнянні із здоровими; і як наслідок цього більші значення у хворих дітей і підлітків ендоморфного компоненту соматотипу і жирової маси тіла.

Крім того, привертають увагу наступні розбіжності між хворими і здоровими дітьми і підлітками однакового віку і місця проживання: у сільських хворих хлопчиків 7-12 років у більшості випадків достовірно більші значення обхватних розмірів тіла ніж у здорових хлопчиків (за винятком обхватів верхньої кінцівки і грудної клітки, де достовірних розбіжностей практично не встановлено); у міських хворих хлопчиків 7-12 років ширина дистального епіфіза плеча, стегна і гомілки достовірно менша, а обхвати гомілки у нижній третині, талії, стегон, кисті і стопи достовірно більші, ніж у здорових міських хлопчиків; у хворих сільських хлопчиків підліткового віку встановлені достовірно більші, ніж у здорових хлопчиків - підлітків усі габаритні і поздовжні розміри тіла; у міських хворих дівчаток підліткового віку встановлені достовірно менші значення більшості поперечних розмірів тіла, ніж у здорових дівчаток та різнонаправлені достовірні зміни більшості охватних розмірів тіла, причому, часто в одних сегментах тіла (наприклад: достовірно більше значення обхвату гомілки у нижній третині і, навпаки, достовірно менше значення обхвату гомілки у верхній третині у хворих дівчаток підліткового віку в порівнянні із здоровими); крім того, привертають увагу достовірно менші значення у хворих міських дівчаток підліткового віку м'язової і кісткової маси тіла за Матейко; у міських хворих хлопчиків підліткового віку, як і у міських хворих дівчаток підлітків привертають увагу різнонаправлені достовірні зміни більшості охватних і на відміну від дівчаток, практично половини поперечних розмірів тіла.

Необхідно відмітити, що як і у дітей хворих на алергічні риніті (Антонець Т.І., Гунас І.В., 2003), в наших дослідженнях у дітей і у підлітків різної статі, хворих на БА, на відміну від практично здорових однолітків, також виявлені так звані “діатезні” конституціональні типи які характеризуються дисгармонічністю змін різних антропометричних і соматотипологічних показників.

Залучений нами метод дерматогліфіки до вивчення статусу хворих на БА дітей підлітків встановив наявність ознак, які є спільними і виявляються як в групах здорових школярів, так і в групах хворих на БА. В той же час нами виявлені дерматогліфічні ознаки, які притаманні лише хворим на БА. Останні будемо вважати конституційними маркерами схильності до БА.

В результаті аналізу та узагальнення отриманих даних по якісних дерматогліфічних показниках встановлена дерматогліфічна картина хворих школярів з урахуванням факторів віку, статі та місця проживання. Незалежно від місця проживання у хворих хлопчиків 7-12 років виявляється наступний, достовірно відмінний від здорових, розподіл та частота окремих пальцевих візерунків: збільшена частота ульнарних петель (I палець правої, V палець обох кистей), подвійних петель (I палець лівої) і випадкових візерунків (I палець правої); зменшена частота завитків (I, III, IV палець обох кистей та II палець правої і V палець лівої), а також центральних кишень (I палець правої, V палець лівої) при їх збільшенні на I, IV пальцях лівої кисті.

Враховуючи місце проживання хворих хлопчиків встановлено, що у міських хлопчиків, окрім перерахованих, з'являються додаткові відхилення розподілу та частоти візерунків в порівнянні із їхніми здоровими однолітками: збільшена частота дуг на I пальці лівої кисті (в той час, як за Т.Д. Гладковою (1982), дуги, як правило, зустрічаються на II і III пальцях) при одночасному їх зменшенні на IV пальці лівої і V пальці правої кисті; збільшена частота латеральних кишенькових петель (I палець правої кисті) та центральних кишень (II палець правої). Відповідно, у хворих сільських хлопчиків виявлені відхилення полягають у: зменшенні частоти дуг (I палець правої кисті); збільшенні частоти подвійних петель (I палець правої кисті); зменшенні частоти завитків та збільшення центральних кишень на IV пальці правої кисті. Дерматогліфічна картина розподілу та частоти візерунків у хворих дівчаток 7-12 років незалежно від місця проживання достовірно відрізнялась від такої у відповідних групах здорових школярок: з більшою частотою зустрічались - ульнарні петлі (V палець правої кисті); з меншою частотою - завитки на IV пальці правої кисті та центральні кишені на V пальці лівої; з більшою частотою з'являлись випадкові візерунки (V палець правої кисті); з меншою частотою - подвійні петлі (II палець лівої).

З урахуванням місця проживання у дівчаток виявлені додаткові відхилення якісних ознак. Окрім наведених, для міських дівчаток характерні наступні відхилення: центральні кишені зустрічаються з меншою частотою на I пальці правої кисті і з більшою - на IV пальці лівої; з'являються дуги (I палець лівої кисті) при їх відсутності у здорових. У сільських дівчаток додатково виявляється: менша частота ульнарних петель (I палець лівої кисті); більша - латеральних кишенькових петель (I та IV палець лівої кисті); менша частота завитків (IV палець лівої кисті).

Незалежно від місця проживання у хворих хлопців-підлітків спостерігається: підвищена частота латеральних кишенькових петель (I палець правої); зменшена частота ульнарних петель (II палець правої кисті); частота різних типів візерунків, що зустрічаються на III пальці обох кистей достовірної різниці не досягає. Більшість відмінностей виявлено на правій кисті.

Залежно від місця проживання достовірні відмінності були отримані при порівнянні частоти, з якою зустрічаються різні типи візерунків на I, II та V пальцях в досліджуваних групах. Окрім наведених, для міських хлопців характерні наступні відхилення: збільшена частота центральних кишень (V палець правої кисті); зменшена частота ульнарних петель на II пальці лівої кисті, тоді як в групі сільських хворих хлопців, загалом дерматогліфічна картина виявилась більш насиченою відхиленнями, ніж у міських хворих. А саме, достовірні відмінності у розподілі та частоті окремих візерунків виявлені не лише на I, II та V пальцях, як у міських, а і на IV пальці. Дерматогліфічні варіації в значній кількості виявляються не лише на правій кисті, а також і на лівій. Найбільше відхилень зафіксовано на I пальці правої кисті та II пальці лівої кисті. Окрім наведених загальних до них відносяться: більша частота ульнарних петель на I пальці правої кисті, II пальці лівої кисті та V пальці правої і лівої кистей; менша частота завитків на I пальці обох кистей і IV пальці лівої кисті при підвищеній частоті їх на II пальці лівої кисті; менша частота центральних кишень на I пальці правої, II і V пальцях лівої кисті при збільшеній частоті на IV пальці обох кистей; менша частота дуг (V палець правої кисті); підвищена частота латеральних кишенькових петель на I і II пальцях лівої кисті; подвійні петлі зустрічаються на I пальці правої кисті, а у здорових - на II пальці лівої.

Дерматогліфічна картина розподілу та частоти візерунків у хворих дівчат-підлітків незалежно від місця проживання достовірно відрізнялась від такої у відповідних групах здорових школярок: з більшою частотою зустрічались ульнарні петлі (V палець правої кисті міських дівчат, V палець лівої кисті сільських дівчат); з меншою частотою зустрічались ульнарні петлі (I та II пальці правої кисті у міських і I палець лівої кисті та II палець правої кисті у сільських дівчат); з більшою частотою зустрічались латеральні кишенькові петлі (IV палець лівої кисті у міських і IV палець правої кисті у сільських дівчат).