Прогнозування та особливості перебігу бронхіальної астми у міських і сільських школярів Подільського регіону

Додатково у міських дівчат-підлітків виявляються: більша частота цент-ральних кишень (I палець обох кистей); менша частота завитків (II палець лівої кисті та IV палець правої кисті); більша частота дуг (II палець обох кистей); більша частота випадкових візерунків (I палець правої кисті); більша частота подвійних петель (II палець лівої кисті) при її зменшенні на I пальці лівої кисті. Додатково у сільських дівчат-підлітків виявляються: більша частота центральних кишень (II та IV палець правої кисті) при її зменшенні на I пальці правої та V пальці лівої кисті; менша частота дуг (V палець правої кисті); більша - латеральних кишенькових петель (I палець лівої кисті та II палець правої кисті).

Нами проведений аналіз частоти різнодельтових візерунків у хворих школярів. В сукупність однодельтових візерунків віднесли ульнарні петлі, латеральні кишенькові петлі і випадкові візерунки, до сукупності дводельтових віднесені завитки, подвійні петлі і центральні кишені. У хворих школярів незалежно від віку, статі та місця проживання середня (по обох кистях) частота різнодельтових візерунків відповідає формулі: однодельтові >дводельтові > бездельтові. Зазначимо, що у сільських дівчаток і дівчат та у міських дівчаток дана закономірність проявляється лише у вигляді тенденції.

В результаті аналізу середніх частот різнодельтових візерунків гомотопних пальців хворих міських дітей встановлено, що незалежно від статі на всіх пальцях, за виключенням V-го основним є однодельтовий візерунок. Статеві відмінності стосуються саме V-го пальця, де у хлопчиків основним візерунком є однодельтовий, а дводельтові візерунки і дуги зустрічаються в рівній мірі. У дівчаток переважно зустрічаються дводельтові візерунки, які чергуються з дугами. Загальні формули розподілу дводельтових візерунків у хлопчиків: IV=II=I>V>III і у дівчаток I=II=V=IV>III. У хворих сільських дітей незалежно від статі на I пальці в рівній мірі зустрічаються як одно-, так і дводельтові візерунки; на III однодельтові візерунки є основними і чергуються як з дугами, так і з дводельтовими візерунками в рівній мірі; на IV однодельтові візерунки - основні, а чергуються з дводельтовими візерунками. Статеві відмінності виявляються на V-му пальці, де у хлопчиків основний однодельтовий візерунок чергується з дугами, а у дівчаток дводельтовий візерунок і дуги виявляються в рівній мірі. Загальні формули розподілу дводельтових візерунків у хлопчиків: I>IV>II>V>III і у дівчаток I?II?V>IV?III.

При сумації даних по кожному із гомотопних пальців встановлено, що у міських хлопців на II пальці найчастіше зустрічались дводельтові візерунки (супроводжувались достовірним зниженням ульнарних петель), а на IV пальці - однодельтові і дводельтові візерунки зустрічались із близькою частотою. Тобто: II?IV>I>V>III. Встановлена формула справедлива для обох кистей окремо. В групі хворих міських дівчат на I та II пальці виявлена більша частота дводельтових візерунків. На I - за рахунок достовірно більшої частоти центральних кишень, а на II - достовірно більшої частоти подвійних петель. Частота ульнарних петель на цих пальцях достовірно знижена. На I пальці зустрічаються також однодельтові візерунки, а на II - також бездельтові (дуги), на III - однодельтові і дуги, на IV і V - однодельтові. Формули розподілу: загальна - I>II>IV>III>V (права I>II>IV>III>V; ліва II>I>IV>III>V). Cтатеві відмінності у групі міських підлітків виявляються у формулах розподілу візерунків: у хлопців дводельтові візерунки найчастіше зустрічаються на II і IV пальцях (за Л.І. Тегако (1990) - на IV і I), у дівчат - на I і II (за Л.І. Тегако - на I і II правої кисті та I і IV лівої); у хлопців однодельтові візерунки найбільш часто зустрічаються на V і III; у дівчат - на V і IV (дані відповідають літературним); у хлопців бездельтові візерунки зустрічаються на II пальці (тенденція); у дівчат - на II (достовірна відмінність) і III пальцях (тенденція). В цілому дугові візерунки на кожному пальці правої і лівої кисті (окрім I пальця) у дівчат зустрічаються частіше, ніж у хлопців.

В групі хворих сільських підлітків середня частота (по обох кистях) одно- і дводельтових візерунків не досягає достовірної різниці, тобто: однодельтові = дводельтові > бездельтові. У хворих хлопців на усіх пальцях, окрім IV та II, основними є однодельтові візерунки. На названих пальцях одно- і дводельтові візерунки зустрічаються з однаковою частотою. Формула розподілу дводельтових візерунків хворих хлопців виглядає наступним чином: IV>II>V=I=III (права IV>II>I=V>III; ліва IV>II>III=V>I). В групі хворих сільських дівчат однодельтові візерунки є основними на III і IV пальцях; на I і II одно- та дводельтові зустрічаються в рівній мірі; основним візерунком V пальця є однодельтовий, що чергується з дугами. Формула розподілу дводельтових візерунків хворих дівчат виглядає наступним чином: I?II?IV>III>V (права I>II ? IV>III>V; ліва II>IV=I>III=V, за Л.І.Тегако для лівої кисті I>IV). Статеві відмінності у групі сільських підлітків: у хлопців на IV пальці одно- і дводельтові візерунки зустрічаються з однаковою частотою, а у дівчат основним візерунком є однодельтовий; у хлопців на V пальці переважаючим є однодельтовий, а у дівчат однодельтові візерунки чергуються з дугами.

Дельтовий індекс незалежно від віку і місця проживання у хворих хлопців нижчий порівняно із здоровими. Дельтовий індекс у дівчат не відрізняється від контрольних значень.

Середні значення гребінцевого рахунку візерунків частково підпорядковуються закономірностям, зазначених в дослідженнях С.А. Фіногенової (1977) і З.З. Гальперіної (1987), проведених на вибірці здорових дорослих людей, що відносились до різних популяцій: російської і української. Автори відмітили, що найбільш високий гребінцевий рахунок виявляється на I і IV пальцях, а найбільш низький на II і III. Формула розподілу за названими авторами: I>IV>V>III>II.

Отримані результати аналізу розподілу пальцевого гребінцевого рахунку у дітей незалежно від їх місця проживання та статі не входять в протиріччя з наведеними. Однак, гребінцевий рахунок на III і II пальцях, хоча і був найнижчий, та достовірної різниці між собою не досягав. Зазначимо, що у хворих міських хлопчиків достовірно збільшена кількість гребінців на I пальці правої та лівої кистей, а також на IV лівої, тому і сумарний гребінцевий рахунок лівої кисті є збільшеним. У хворих сільських хлопчиків достовірно збільшена кількість гребінців на I пальці обох кистей, IV пальці правої та зменшена на вказівному. У хворих міських дівчаток достовірно збільшена кількість гребінців на I пальці обох кистей, IV і V пальцях лівої та сумарний гребінцевий рахунок лівої кисті. Значення тотального гребінцевого рахунку у хворих міських дівчаток проявляє тенденцію до збільшення. У хворих сільських дівчаток достовірно збільшена кількість гребінців на I, III і IV пальцях обох кистей, V пальці лівої, сумарний гребінцевий рахунок лівої та тотальний гребінцевий рахунок. Градієнт розподілу гребінцевого рахунку незалежно від статі та місця проживання в групах здорових та хворих на астму повністю співпадає із наведеним лише в початковому фрагменті, тобто: гребінцевий рахунок найвищий на I і IV пальцях (I>IV). Кінцевий фрагмент формули в групах підлітків, що вивчались зазнає варіацій, а саме: у хворих міських хлопців виявлена тенденція до збільшення кількості гребінців на I і V пальцях правої кисті і сумарного гребінцевого рахунку правої кисті, а також на IV пальці лівої і тотального гребінцевого рахунку. У хворих сільських хлопців кількість гребінців на правій і лівій кисті однакова. Різниця у кількості гребінців на гомотопних пальцях незначна. Найбільша кількість гребінців виявляється на I, IV і II пальцях. У хворих міських дівчат достовірно вищий гребінцевий рахунок на всіх пальцях, окрім вказівних, а також вищі сумарний гребінцевий рахунок обох кистей і тотальний. У хворих сільських дівчат достовірно вищий гребінцевий рахунок на всіх пальцях, окрім вказівного лівої, а також - сумарний гребінцевий рахунок обох кистей. Загалом гребінцеві рахунки II, III і V пальців близькі і не досягають достовірної різниці. Увагу привертає вказівний палець, який виявився, так би мовити, „плаваючим”. У формулах що описують градієнт розподілу правої кисті, він часто займає положення V пальця. Середній сумарний градієнт розподілу гребінцевого рахунку в групі міських підлітків (здорових і хворих) підлягає закономірності: I>IV>V, в групі сільських підлітків: I>IV>II. Причому, найбільш низький гребінцевий рахунок у групі здорових підлітків виявився на III, а в групі хворих - на V пальці.

У підлітків не залежно від стану здоров'я, статі та місця проживання кількість гребінців на I пальці правої кисті достовірно більша, ніж на I пальці лівої кисті. На всіх інших гомотопних пальцях кількість гребінців не має достовірної різниці. Отже, асиметрія по гребінцевому рахунку характерна лише для I пальця.

На відміну від P. Joshi та ін. (1992), що вивчали хворих на алергію дихальних шляхів, наші результати показали збільшення сумарних та тотального гребінцевого рахунків у підлітків, хворих на БА незалежно від їх місця проживання і статі (у міських > - 154,31 і 133,27; у сільських > - 151,9 і 124,3 відповідно). Це відбувається за рахунок достовірного збільшення порівняно із здоровими кількості гребінців у хворих > на I пальці правої кисті (19,89 і 16,55 відповідно), IV пальці правої кисті (17,09 і 14,80 відповідно) та IV пальці лівої кисті (17,09 і 14,80 відповідно). Значення тотального гребінцевого рахунку у групі здорових міських підлітків співпадають із даними А.Н. Чистікіна, В.В. Яровенко (1994) та Т.І. Антонець (2003).

Цікаві дані були отримані при розрахунку співвідношення тотального гребінцевого рахунку та інтенсивності візерунків на 10 пальцях рук (TRC/Dtr₁₀) (табл. 1).

Привертає увагу той факт, що при подібності значень дельтового індексу в різних групах дівчат величина гребінцевого рахунку збільшується залежно від стану здоров'я в напрямку: здорові-хворі, що проявляється в послідовному збільшенні пропорції TRC/Dtr₁₀ від 9,24-9,48 (в групах здорових міських і сільських дівчат) до 12,27-13,28 (відповідно у хворих). Отримані результати свідчать про більш високу гребінцеву ємність візерунків у хворих дівчаток і дівчат порівняно із здоровими однолітками. Цей факт ще більш яскраво знаходить своє вираження в групах хворих хлопців, причому незалежно від віку і місця проживання, у яких інтенсивність візерунка (Dtr₁₀) була меншою порівняно із здоровими однолітками, а гребінцевий рахунок також як і в групі хворих дівчат, був вищий, в результаті чого співвідношення набувало у хворих хлопців ще більших значень (12,19-14,66 при 9,69-10,70 - у здорових).

У хворих дітей та підлітків виявлено ряд відхилень ознак долонної дерматогліфіки. Вагоме значення для диференціації груп набуває тип закінчення головних долонних ліній A і D та інтегральний показник цих ознак - індекс Каммінса (ІК). ІК в групах здорових школярів Поділля знаходився в межах 7,79-8,75, а в групах хворих на астму IК набував більш низьких значень і знаходився в межах 5,91-7,94. Аналіз варіабельності ознаки залежно від фактору віку свідчить про більш низький ІК в групі хворих підлітків (сумарно для дівчат і хлопців) порівняно із хворими дітьми (6,63 і 7,86 відповідно). Фактор статі також виявляв суттєвий вплив на даний показник. Напрямок відмінностей по ІК локалізований у хворих хлопців по обох кистях (4,68-5,91 для правої і 4,05-6,85 для лівої), а у міських дівчат лише по правій (5,20).

Результати дослідження долонних кутів свідчать, що у хворих дітей незалежно від місця проживання і статі спостерігається збільшення кутів dat і atd на обох кистях. До складу кута atd входять кути ctd, atb і btc. Одночасне збільшення всіх кутів або окремо одного з них і зумовлює збільшення кута atd. У міських дітей обох статей кут atd правої кисті збільшується за рахунок росту кутів ульнарного (ctd) і радіального краю (atb). А у сільських хлопчиків та дівчаток кут atd правої кисті є збільшеним по відношенню до контролю за рахунок рівномірного збільшення всіх кутів, включаючи центральний кут btc. Отже, незалежно від місця проживання і статі збільшення кута atd правої кисті зумовлене збільшенням кутів ctd і atb. На лівій кисті кут atd збільшується за рахунок збільшення кута ctd у хлопчиків і atb - у дівчаток. Долонні кути в групах здорових і хворих міських хлопців-підлітків статистично не відрізнялися. Зате у дівчат чітко прослідковувалась різниця кутів в групах здорових і хворих підлітків. Кути dat і atd на обох кистях є збільшеними у хворих. Слід зауважити, що збільшення кута atd правої кисті відбулося за рахунок збільшення кутів центрально-радіального краю (btc і atb), а лівої - центрально-ульнарного краю (btc і ctd). У сільських підлітків варіабельність за залученістю кількості кутів менша. Кут dat у хворих хлопців є більшим на правій кисті, а у дівчат -на обох. Кут atd є збільшеним у хворих хлопців на лівій кисті. Аналіз міжпальцевих гребеневих рахунків ab і bc свідчить, що в групі хворих дітей незалежно від статі та місця проживання вони є збільшеними порівняно із здоровими однолітками. У міських підлітків ця закономірність зберігається незмінною. Однак, в групах сільських хворих підлітків незалежно від статі міжпальцеві гребеневі рахунки ab і bc не відрізняються від таких у здорових і не можуть маркувати схильність до БА.

Для побудови моделей, які дозволяють краще передбачити, до якої сукупності (хворі на БА, або здорові) буде належати той чи інший індивід, залежно від особливостей будови і розмірів тіла, або показників пальцевої і долонної дерматогліфіки, нами був застосований метод покрокового дискримінантного аналізу.

Встановлено, що при урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників для міських хлопчиків 7-12 років дискримінантна функція охоплює 100 % здорових дітей та 97 % хлопчиків, хворих на астму. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,151; F = 75,94; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на астму міськими хлопчиками 7-12 років. Визначені коефіцієнти класифікаційних дискримінантних функцій дають можливість обчислити показники класифікації (Df), що наведені у вигляді наступних рівнянь, в яких віднесення до здорових хлопчиків можливе при значенні Df, близькому до 276,1, а до хворих на астму хлопчиків 7-12 років - при значенні Df, близькому до 301,5:

Df (для здорових міських хлопчиків 7-12 років) = товщина шкірно-жирової складки на животі х 0,87 - жирова маса тіла за Матейко х 34,09 + обхват стопи х 6,62 + товщина шкірно-жирової складки на боці х 6,70 + висота плечової точки х 2,74+ обхват грудної клітки на видосі х 4,26 - обхват грудної клітки в спокої х 1,81 + товщина шкірно-жирової складки на грудях х 4,15 - 276,09;

Df (для хворих на астму міських хлопчиків 7-12 років) = товщина шкірно-жирової складки на животі х 3,41 - жирова маса тіла за Матейко х 39,93 + обхват стопи х 10,38 + товщина шкірно-жирової складки на боці х 8,66 + висота плечової точки х 2,30+ обхват грудної клітки на видосі х 2,97 - обхват грудної клітки в спокої х 0,46 + товщина шкірно-жирової складки на грудях х 6,50 - 301,52,

де (тут і в подальшому) товщина шкірно-жирових складок - в мм; компоненти маси тіла - в кг; охватні розміри - в см; висота точок - в см.

При урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників для сільських хлопчиків 7-12 років дискримінантна функція охоплює 100 % здорових дітей та 98,5 % хлопчиків, хворих на БА. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,097; F = 125,6; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА сільськими хлопчиками 7-12 років. Показники класифікації (Df) для здорових і хворих сільських хлопчиків 7-12 років мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових сільських хлопчиків 7-12 років) = товщина шкірно-жирової складки на животі х 6,17 - жирова маса тіла за Матейко х 19,8+ обхват стопи х 13,11 - товщина шкірно-жирової складки під лопаткою х 4,80 - жирова маса тіла за Сірі х 1,06 + обхват грудної клітки на видосі х 2,47 + обхват грудної клітки на вдосі х 0,69 -194,61;

Df (для хворих на БА сільських хлопчиків 7-12 років) = товщина шкірно-жирової складки на животі х 11,66 - жирова маса тіла за Матейко х 27,57+ обхват стопи х 17,27 + товщина шкірно-жирової складки під лопаткою х 0,40 - жирова маса тіла за Сірі х 2,97 + обхват грудної клітки на видосі х 1,38 + обхват грудної клітки на вдосі х 1,28 - 247,72.

При урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників у міських дівчаток 7-11 років, дискримінантна функція охоплює 95 % здорових та 100 % хворих на астму міських дівчаток. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,195; F = 56,94; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на астму міськими дівчатками 7-11 років. Показники класифікації (Df) для різних груп міських дівчаток 7-11 років залежно від особливостей будови і розмірів тіла мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових міських дівчаток 7-11 років) = товщина шкірно-жирової складки на животі х 8,99 + висота пальцевої точки х 2,84 - жирова маса тіла за Матейко х 33,38 + товщина шкірно-жирової складки на боці х 12,8 - товщина шкірно-жирової складки на стегні х 2,58 + обхват плеча в напруженому стані х 8,59 - 150,98;

Df (для хворих на БА міських дівчаток 7-11 років) = товщина шкірно-жирової складки на животі х 11,77 + висота пальцевої точки х 3,78 - жирова маса тіла за Матейко х 37,76 + товщина шкірно-жирової складки на боці х 17,70 - товщина шкірноно-жирової складки на стегні х 5,08 + обхват плеча в напруженому стані х 7,48 - 190,80.

При урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників у сільських дівчаток 7-11 років дискримінантна функція охоплює 95 % здорових та 96 % хворих на астму сільських дівчаток віком від 7 до 11 років. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,271; F = 38,153; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА сільськими дівчатками 7-11 років. Показники класифікації (Df) для різних груп сільських дівчаток 7-11 років залежно від особливостей будови і розмірів тіла мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових сільських дівчаток 7-11 років) = - товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча х 13,6 - обхват плеча в напруженому стані х 5,3 - висота пальцевої точки х 0,24 + обхват стопи х 8,65 + висота плечової точки х 2,55 + обхват грудної клітки в спокої х 4,75 - 310,84;

Df (для хворих на БА сільських дівчаток 7-11 років) = - товщина шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча х 10,46 - обхват плеча в напруженому стані х 6,87 + висота пальцевої точки х 0,27 + обхват стопи х 10,99 + висота плечової точки х 2,55 + обхват грудної клітки в спокої х 4,32 - 301,21.

При визначенні значимості усіх вище наведених дискримінантних функцій за допомогою критерію ч² встановлено, що як у дівчаток, так і у хлопчиків 7-12 років можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації між здоровими і хворими на бронхіальну астму дітьми.

При урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників у міських хлопчиків-підлітків дискримінантна функція охоплює 100 % здорових дітей та 100 % міських хлопчиків-підлітків, хворих на БА. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,366; F = 606,30; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА міськими хлопчиками-підлітками. Показники класифікації (Df) для різних груп міських хлопчиків-підлітків залежно від особливостей будови і розмірів тіла мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових міських хлопчиків-підлітків) = міжвертлюгова відстань х 1,92 + обхват кисті х 9,47 + обхват грудної клітки в спокої х 0,89 - обхвату грудної клітки на вдосі х 0,64 - товщина шкірно-жирової складки на животі х 2,23 - середньогрудинний розмір х 0,14 - 126,57;

Df (для хворих на бронхіальну астму міських хлопчиків - підлітків) = - міжвертлюгова відстань х 1,90 + обхват кисті х 17,30 - обхват грудної клітки в спокої х 6,33 + обхват грудної клітки на вдосі х 5,45 + товщина шкірно-жирової складки на боці х 0,64 + середньогрудинний розмір х 2,81 - 174,07,

де (тут і в подальшому) розміри тазу та інші поперечні розміри - в см.

При урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників у сільських хлопчиків-підлітків дискримінантна функція охоплює 100 % здорових та 92 % хворих на астму сільських хлопчиків-підлітків. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,174; F = 59,046; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА сільськими хлопчиками-підлітками. Показники класифікації (Df) для різних груп сільських хлопчиків-підлітків залежно від особливостей будови і розмірів тіла мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових сільських хлопчиків-підлітків) = жирова маса тіла за Сірі х 0,58 + мезоморфний компонент соматотипу х 5,76 + ектоморфний компонент соматотипу х 7,69 + товщина шкірно-жирової складки на гомілці х 5,20 - товщина шкірно-жирової складки під лопаткою х 1,23 + товщина шкірно-жирової складки на стегні х 1,85 + товщина шкірно-жирової складки на грудях х 6,45 - 52,65;

Df (для хворих на БА сільських хлопчиків-підлітків) = жирова маса тіла за Сірі х 2,21 + мезоморфний компонент соматотипу х 8,44 + ектоморфний компонент соматотипу х 10,32 + товщина шкірно-жирової складки на гомілці х 1,68 + товщина шкірно-жирової складки під лопаткою х 2,49 + товщина шкірно-жирової складки на стегні х 0,12 + товщина шкірно-жирової складки на грудях х 3,14 - 73,76,

де (тут і в подальшому) компоненти соматотипу - в балах.

При урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників у міських дівчаток-підлітків дискримінантна функція охоплює 100 % здорових та 100 % хворих на БА міських дівчаток-підлітків. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,087; F = 207,8; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА міськими дівчатками-підлітками. Показники класифікації (Df) для різних груп міських дівчаток-підлітків залежно від особливостей будови і розмірів тіла мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових міських дівчаток-підлітків) = ширина дистального епіфіза гомілки х 17,8 + обхват кисті х 6,23 + міжвертлюгова відстань х 2,99 + сагітальний розмір грудної клітки х 1,62 + ширина дистального епіфіза плеча х 4,83 + товщина шкірно-жирової складки на гомілці х 4,56 - товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча х 5,46 - 184,11;

Df (для хворих на БА міських дівчаток-підлітків) = ширина дистального епіфіза гомілки х 5,24 + обхват кисті х 8,95 + міжвертлюгова відстань х 0,21 + сагітальний розмір грудної клітки х 4,55 + ширина дистального епіфіза плеча х 9,96 + товщина шкірно-жирової складки на гомілці х 0,012 + товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча х 0,36 - 173,53;

де (тут і в подальшому) ширина дистальних епіфізів - в см.

При урахуванні антропометричних і соматотипологічних показників у

сільських дівчаток-підлітків дискримінантна функція охоплює 100 % здорових та 100 % хворих на астму сільських дівчаток-підлітків. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,074; F = 194,62; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА сільськими дівчатками-підлітками. Показники класифікації (Df) для різних груп сільських дівчаток-підлітків залежно від особливостей будови і розмірів тіла мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових сільських дівчаток-підлітків) = товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча х 7,35 + товщина шкірно-жирової складки на гомілці х 8,69 - м?язева маса тіла за Матейко х 8,48 + жирова маса тіла за Сірі х 11,86 + ектоморфний компонент соматотипу х 17,98 + ширина плечей х 20,98 - 377,53;

Df (для хворих на астму сільських дівчаток-підлітків) = товщина шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча х 16,01 + товщина шкірно-жирової складки на гомілці х 2,57 - м?язева маса тіла за Матейко х 10,76 + жирова маса тіла за Сірі х 17,0 + ектоморфний компонент соматотипу х 22,15 + ширина плечей х 22,96 - 495,04.

При визначенні значимості усіх вище наведених дискримінантних функцій за допомогою критерію ч² встановлено, що як у дівчаток, так і у хлопчиків підліткового віку можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації між здоровими і хворими на бронхіальну астму підлітками. бронхіальна астма соматотипологія дерматогліфіка

Встановлено, що при урахуванні показників пальцевої і долонної дерматогліфіки у міських хлопчиків 7-12 років дискримінантна функція охоплює 98 % здорових та 97 % хворих на БА хлопчиків у віці 7-12 років. Сукупність усіх змінних має достатньо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,249; F = 47,43; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА міськими хлопчиками 7-12 років. Показники класифікації (Df) для різних груп міських хлопчиків 7-12 років залежно від показників пальцевої і долонної дерматогліфіки мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових міських хлопчиків 7-12 років) = міжпальцевий гребеневий рахунку аb на правій долоні х 1,64 + ширина долоні правої руки х 1,42 + тип візерунку на 1 пальці лівої кисті х 3,94 + величина кута atd на лівій долоні х 6,86 + величина кута dat на лівій долоні х 5,37 + довжина лінії ct на лівій долоні х 0,94 + тип візерунку на 2 пальці правої кисті х 4,38 - 389,27;

Df (для хворих на бронхіальну астму міських хлопчиків 7-12 років) = міжпальцевий гребеневий рахунку аb на правій долоні х 2,14 + ширина долоні правої руки х 1,01 + тип візерунку на 1 пальці лівої кисті х 5,27 + величина кута atd на лівій долоні х 7,60 + величина кута dat на лівій долоні х 5,72 + довжина лінії ct на лівій долоні х 1,17 + тип візерунку на 2 пальці правої кисті х 5,35 - 459,52,

де (тут і в подальшому) міжпальцевий гребеневий рахунок - в абсолютних оди-ницях; ширина долоні - в см; тип візерунку на пальцях кисті - 1- завиток, 2,1- ульнарна петля, 2,2- радіальна петля, 3- дуга, 4,1- центральна кишеня, 4,2- латеральна кишенькова петля, 4,3- подвоєна петля, 4,4- випадковий візерунок; величина кутів на долонях - в градусах; довжина ліній на долоні - в мм.

При урахуванні показників пальцевої і долонної дерматогліфіки у сільських хлопчиків 7-12 років дискримінантна функція охоплює 100 % здорових та 100 % хворих на БА сільських хлопчиків 7-12 років. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда =0,199; F =53,29; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА сільськими хлопчиками 7-12 років. Показники класифікації (Df) для різних груп сільських хлопчиків 7-12 років залежно від показників пальцевої і долонної дерматогліфіки мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових сільських хлопчиків 7-12 років) = міжпальцевий гребеневий рахунку bс на правій долоні х 2,51 + тип візерунку на 5 пальці лівої кисті х 1,35+ тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 6,01 + величина кута atb на правій долоні х 9,41 + тип візерунку на 4 пальці правої кисті х 1,05 + тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 6,10 + величина кута dat на правій долоні х 4,17 - 235,19;

Df (для хворих на БА сільських хлопчиків 7-12 років) = міжпальцевий гребеневий рахунку bс на правій долоні х 3,15 - тип візерунку на 5 пальці лівої кисті х 1,75+ тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 9,05 + величина кута atb на правій долоні х 10,59 + тип візерунку на 4 пальці правої кисті х 2,52 + тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 4,73 + величина кута dat на правій долоні х 4,65 - 293,31.

При урахуванні показників пальцевої і долонної дерматогліфіки у міських дівчаток 7-11 років дискримінантна функція охоплює 95 % здорових та 96 % хворих на БА міських дівчаток 7-11 років. Сукупність усіх змінних у дівчаток має достатньо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,279; F = 36,54; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА міськими дівчатками. Показники класифікації (Df) для різних груп дівчаток залежно від показників дерматогліфіки мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових міських дівчаток 7-11 років) = тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 4,75 + величина кута dat на лівій долоні х 2,47 + величина кута atd на правій долоні х 3,26 + ширина долоні правої руки х 0,80 + міжпальцевий гребеневий рахунку bс на правій долоні х 0,88 + тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 3,64 - 175,66;

Df (для хворих на астму міських дівчаток 7-11 років) = тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 2,70 + величина кута dat на лівій долоні х 2,94 + величина кута atd на правій долоні х 3,73 + ширина долоні правої руки х 0,43 + міжпальцевий гребеневий рахунку bс на правій долоні х 1,24 + тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 4,81 - 208,38.

При урахуванні показників пальцевої і долонної дерматогліфіки у сільських дівчаток 7-11 років дискримінантна функція охоплює 95 % здорових та 96 % хворих на БА дівчаток 7-11 років. Сукупність усіх змінних у дівчаток має достатньо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,234; F = 39,77; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА сільськими дівчатками 7-11 років. Показники класифікації (Df) для різних груп сільських дівчаток 7-11 років мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових сільських дівчаток 7-11 років) = міжпальцевий гребеневий рахунок bс на лівій долоні х 0,08 + тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 3,57 + тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 8,47 + гребеневий рахунок на 4 пальці лівої кисті х 1,25 + величина кута atd на правій долоні х 4,40 + величина кута dat на правій долоні х 3,65 - гребеневий рахунок на 5 пальці правої кисті х 0,40 - 210,26;

Df (для хворих на БА сільських дівчаток 7-11 років) = міжпальцевий гребеневий рахунок bс на лівій долоні х 0,34 + тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 0,67 + тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 11,15 + гребеневий рахунок на 4 пальці лівої кисті х 1,67 + величина кута atd на правій долоні х 4,99 + величина кута dat на правій долоні х 4,08 - гребеневий рахунок на 5 пальці правої кисті х 0,68 - 264,05.

При визначенні значимості усіх вище наведених дискримінантних функцій за допомогою критерію ч² встановлено, що як у дівчаток, так і у хлопчиків 7-12 років можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації між здоровими і хворими на бронхіальну астму дітьми.

При урахуванні показників пальцевої і долонної дерматогліфіки у міських хлопчиків-підлітків дискримінантна функція охоплює 100 % здорових та 100 % хворих на БА міських хлопчиків-підлітків. Сукупність усіх змінних має достатньо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,016; F = 131,6; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА міськими хлопчиками-підлітками. Показники класифікації (Df) для різних груп міських хлопчиків-підлітків залежно від показників пальцевої і долонної дерматогліфіки мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових міських хлопчиків-підлітків) = - ширина долоні правої руки х 1,01 + ширина долоні лівої руки х 0,39 + довжина лінії ct на правій долоні х 1,66 + величина кута dat на правій долоні х 1,60 + гребеневий рахунку на 3 пальці правої кисті х 0,07 +ве-личина кута atd на правій долоні х 3,35 - 176,04;

Df (для хворих на БА міських хлопчиків - підлітків) = ширина долоні правої руки х 2,40 + ширина долоні лівої руки х 2,34 + довжина лінії ct на правій долоні х 0,64 + величина кута dat на правій долоні х 2,39 + гребеневий рахунку на 3 пальці правої кисті х 0,41 + величина кута atd на правій долоні х 2,32 - 271,69,

де (тут і в подальшому) гребеневий рахунок на пальцях кисті - в абсолютних одиницях.

При урахуванні пальцевої і долонної дерматогліфіки у сільських хлопчиків-підлітків дискримінантна функція охоплює 98 % здорових та 94 % хворих на БА сільських хлопчиків-підлітків. Сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда =0,272; F =39,22; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА сільськими хлопчиками-підлітками. Показники класифікації (Df) для різних груп сільських хлопчиків-підлітків залежно від показників пальцевої і долонної дерматогліфіки мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових сільських хлопчиків-підлітків) = тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 2,69 + тип візерунку на 5 пальці лівої кисті х 4,21 - тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 1,79 + тип візерунку на 4 пальці правої кисті х 2,35 + величина кута dat на правій долоні х 2,91 - тип візерунку на 1 пальці лівої кисті х 0,10 - 95,21;

Df (для хворих на астму сільських хлопчиків - підлітків) = тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 0,33 + тип візерунку на 5 пальці лівої кисті х 1,34 - тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 0,59 + тип візерунку на 4 пальці правої кисті х 3,80 + величина кута dat на правій долоні х 3,21 + тип візерунку на 1 пальці лівої кисті х 0,98 - 103,47.

При урахуванні показників пальцевої і долонної дерматогліфіки у міських дівчаток-підлітків дискримінантна функція охоплює 99 % здорових та 100 % хворих на БА міських дівчаток підліткового віку. Сукупність усіх змінних у міських дівчаток, має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,014; F = 186,1; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на астму дівчатками підліткового віку. Показники класифікації (Df) для різних груп міських дівчаток-підлітків залежно від показників пальцевої і долонної дерматогліфіки мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових міських дівчаток-підлітків) = - ширина долоні правої руки х 2,32 + величина кута btс на правій долоні х 0,95 + величина кута atd на правій долоні х 4,86 + довжина лінії ct на правій долоні х 3,58 - гребеневий рахунок на1 пальці лівої долоні х 0,22 - 223,89;

Df (для хворих на БА міських дівчаток-підлітків) = ширина долоні правої руки х 5,17 + величина кута btс на правій долоні х 2,88 + величина кута atd на правій долоні х 2,65 + довжина лінії ct на правій долоні х 2,30 + гребеневий рахунок на1 пальці лівої долоні х 0,31 - 294,91.

При урахуванні пальцевої і долонної дерматогліфіки у сільських дівчаток-підлітків дискримінантна функція охоплює 100 % здорових та 93 % хворих на БА сільських дівчаток-підлітків. В цілому сукупність усіх змінних має високо значиму (статистика Уілкса лямбда = 0,206; F = 51,19; р<0,001) дискримінацію між здоровими і хворими на БА сільськими дівчатками-підлітками. Показники класифікації (Df) для різних груп сільських дівчаток-підлітків залежно від показників пальцевої і долонної дерматогліфіки мають вигляд наступних рівнянь:

Df (для здорових сільських дівчаток-підлітків) = величина кута dat на правій долоні х 2,69 + гребеневий рахунок на 4 пальці лівої кисті х 0,49 + тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 4,59 + тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 4,14 + тип візерунку на 1 пальці лівої кисті х 1,63 + тип візерунку на 5 пальці лівої кисті х 2,70 + величина кута btc на правій долоні х 2,63 - 110,56;

Df (для хворих на бронхіальну астму сільських дівчаток-підлітків) = величина кута dat на правій долоні х 3,26 + гребеневий рахунок на 4 пальці лівої кисті х 0,92 + тип візерунку на 4 пальці лівої кисті х 6,15 + тип візерунку на 2 пальці лівої кисті х 2,12 + тип візерунку на 1 пальці лівої кисті х 3,50 + тип візерунку на 5 пальці лівої кисті х 0,92 + величина кута btc на правій долоні х 3,05 - 151,32.

При визначенні значимості усіх вище наведених дискримінантних функцій за допомогою критерію ч² встановлено, що як у дівчаток, так і у хлопчиків підліткового віку можлива достовірна інтерпретація отриманих показників класифікації між здоровими і хворими на бронхіальну астму підлітками.

Апріорна практична перевірка та верифікація наведених статистичних моделей засвідчила високий рівень адекватності розробленої класифікаційної ідентифікації дітей та підлітків на підставі використання основних процедур дискримінантного аналізу і, отже, їх оптимальне віднесення до певної категорії, яка враховує ступінь схильності до формування та розвитку бронхіальної астми як на етапі спостереження, так і в подальшому.

Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної проблеми, яка полягає у встановленні розповсюдженості основних клінічних та астмоподібних ознак захворювання на БА сільських і міських дітей шкільного віку Подільського регіону України з виділенням найбільш інформативних критеріїв атопічної аномалії конституції і тригерних (зовнішньосередовищних) факторів, які сприяють клінічній маніфестації хвороби та її ранньому формуванню. За допомогою аналізу антропогенетичних показників здорових і хворих на астму дітей розкриті констатуючі і прогностичні фактори та розроблені дискримінантні моделі ризику виникнення захворювання, що надає змогу розробляти своєчасні профілактичні заходи.

1. За даними анкетного скринінгу астмоподібні стани виявлено у 28,9±0,8% дітей та підлітків. Серед міських школярів вони реєструвалися значно частіше (р<0,001) в порівнянні із школярами, що проживають в сільській місцевості.

2. Встановлено, що на формування “атопічної” конституції у дітей 7-12 років, які проживають на території Подільського регіону України, впливають чисельні як генетичні, так і середовищні чинники, що диктує необхідність створення умов для запобігання розвитку астми з урахуванням адаптивних можливостей організму. Виявлена у більшості дітей схильність до алергодерматозів у ранньому віці, які були проявом початку “атопічного маршу”, в поєднанні з високим рівнем IgE в сироватці крові є важливим прогностичним критерієм формування у них респіраторних алергозів. В підлітковому віці серед факторів ризику домінують неінфекційні чинники - полютанти, психоемоційні навантаження, стресові ситуації, які можуть самі провокувати захворювання, або підсилювати дію інших агентів.

3. Бронхіальна астма у підлітків найчастіше має класичний перебіг, проте як серед дітей 7-12 років, ще зберігається переважання у клініці високого відсотка свистячого дихання. Для Подільського регіону характерна пізня діагностика БА (на 3-4 році від початку захворювання), особливо у дітей із сільської місцевості, що пов'язано з відсутністю достатньої кількості фахівців - алергологів на периферії, а основними помилками в діагностиці БА були недооцінка анамнезу, факторів ризику та хибна орієнтація лікарів на “класичні” симптоми ядухи в якості головного критерію діагнозу, пізнє призначення алергологічного обстеження.

4. Алергологічним тестуванням доведено, що спектр сенсибілізації у хворих на БА дітей, що проживають в сільській і міській місцевості в значній мірі співпадає, однак, мають місце певні розбіжності: серед сільських дітей частіше зустрічається сенсибілізація до хатнього пилу та епідермальних алергенів свійських тварин, в той час у міських - до алергенів домашніх тварин, тарганів та пилку рослин. Полівалентна сенсибілізація встановлена у 78,9 ±5,7 % міських та у 54,3 ± 4,8 % сільських дітей.

5. У дітей і підлітків, хворих на БА встановлені “діатезні” конституціональні типи, які характеризуються дисгармонічністю змін різних антропометричних і соматотипологічних показників, а саме: на тлі різнонаправлених змін частини поперечних, поздовжніх, охватних або габаритних розмірів тіла встановлені найбільш виражені, практично однонаправлені зміни, незалежно від віку та місця проживання, які характеризуються збільшенням товщини шкірно-жирових складок, ендоморфного компоненту соматотипу та жирової маси тіла за Сірі, при одночасному зменшенні кісткової маси.

6. Дерматогліфічна конституція хворих дітей 7-12 років характеризується підвищеною частотою ульнарних петель, зменшеною частотою завитків та центральних кишень. Для дерматотипу хворих підлітків характерна знижена частота ульнарних петель і підвищена - латеральних кишенькових петель; величина індексу Каммінса знижена, долонні кути dat і atd, а також міжпальцеві гребінцеві рахунки ab і bc підвищені. У хворих дітей 7-12 років і підлітків встановлене виражене підвищення тотального гребінцевого рахунку, яке зумовлене підвищенням гребінцевої ємності пальцевих візерунків, а не їх інтенсивністю. Виявлену розбалансованість між рівнем складності візерунків і високим тотальним гребеневим рахунком можна розцінювати фактором ризику виникнення астми.

7. Визначена статева специфічність маркіруючих можливостей пальцевої та долонної дерматогліфіки. Внесок статевої компоненти у мінливість якісних ознак дерматогліфіки у дітей 7-12 років проявляється підвищеною частотою подвійних петель у хлопчиків і зниженою частотою - у дівчаток, а у підлітків проявляється підвищеною частотою центральних кишень у хлопчиків і підвищеною частотою ульнарних петель у дівчаток. За кількісними ознаками: тотальний гребінцевий рахунок і дельтовий індекс у хворих дівчаток вищий, ніж у хлопчиків. Індекс Каммінса у хлопчиків нижчий на обох кистях, а у дівчаток - на правій кисті.

8. Фактор віку проявляється у більш низьких показниках індексу Каммінса у підлітків порівняно із дітьми 7-12 років. Кут atd, а також міжпальцеві гребінцеві рахунки ab і bc у хворих дітей 7-12 років вищі порівняно із контролем незалежно від впливу інших факторів, а у хворих підлітків їх значення проявляють статеву і географічну специфічність. Фактор місця проживання найменше впливає на варіабельність ознак дерматогліфіки і проявляється лише в групах хворих дітей 7-12 років. Так, у міських хворих хлопчиків відмічена більша частота центральних кишень і випадкових візерунків, у дівчаток - більша частота завитків і менша частота латеральних кишенькових петель.

9. Найбільш часто до дискримінантних моделей, які за допомогою антропометричних і соматотипологічних показників дозволяють розділити на здорових і хворих на БА дітей 7-12 років, входять охватні (37 %), поздовжні (14,8 %) розміри, товщина шкірно-жирових складок (33,3 %) та компоненти маси тіла (14,8 %); а в моделях, що дозволяють розділити підлітків - товщина шкірно-жирових складок (36 %), охватні (16 %), поперечні (16 %) розміри тіла та компоненти маси тіла (16 %).

До дискримінантних моделей, які за допомогою дерматогліфічних показників дозволяють розділити як дітей 7-12 років, так і підлітків на здорових і хворих на БА, найбільш часто входять: тип візерунку на пальцях лівої кисті (відповідно 29,6 % та 36 %) і величина кутів на правій кисті (відповідно 18,5 % та 28 %).

Практичні рекомендації.

1. З метою удосконалення ранньої діагностики БА у дітей рекомендується лікарям педіатрам, алергологам та пульмонологам користуватися скринінг -програмами раннього виявлення симптомів астми серед дитячого населення шляхом анкетування, визначення функції зовнішнього дихання та рівня загального Ig E у сироватці крові, особливо в критичні періоди - в 7-8 років та 11-15 років та враховувати, що ймовірність БА при діагностиці зростає, якщо спостерігається поєднання симптомів нічного кашлю та свистячого дихання у дитини.

2. Рекомендується педіатрам при формуванні диспансерних груп враховувати фактори ризику розвитку бронхіальної астми як на сімейному, так і індивідуальному рівнях, використовуючи в якості прогнозування початок “атопічного маршу” в ранньому дитячому віці у вигляді атопічного дерматиту, як предиктора респіраторних алергозів, що потребує раннього обмеження дії на них харчових, побутових та епідермальних алергенів і запобігання гострих респіраторних інфекцій.

3. При наявності у дітей нападів нічного кашлю та свистячого дихання слід проводити поглиблене обстеження дітей в умовах спеціалізованого відділення з використанням алерготестування.

4. При встановленні факторів ризику розвитку БА слід застосовувати розроблені нами математичні моделі прогнозування, що дає змогу оптимізувати методи профілактики щодо зменшення дії несприятливих чинників на дітей та застосування профілактичних заходів з урахуванням статі, віку та місця проживання (Інформаційний лист № 120-2007 “Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей молодшого шкільного віку за допомогою особливостей дерматогліфіки та особливостей будови тіла методом покрокового дискримінантного аналізу” та методичні рекомендації “Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей та підлітків Поділля за допомогою генотипових та фенотипових маркерів”).

5. Рекомендовано лікарям шкіл, дитячих поліклінік, дитячим психологам проводити роботу по професійному орієнтуванню підлітків з високим ризиком розвитку захворювання, а також хворих на астму, оскільки це має велике соціальне значення.

Перелік наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Процюк Т.Л. Роль генетичних факторів у виникненні та розвитку бронхіальної астми у дітей (огляд літератури) //Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2001.- Т. 5, №1.- С.284-286.

2. Процюк Т.Л. Клініко-алергологічна характеристика бронхіальної астми серед дітей Подільського етнотериторіального регіону //Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2002.- Т. 6, №2.- С.495-497.

3. Процюк Т.Л. Вплив факторів ризику на розвиток бронхіальної астми у дітей - прямих нащадків хворих бронхіальною астмою //Запорожский медицинский журнал.- 2005.- №5.- С.99-100.

4. Процюк Т.Л. Порівняльна характеристика зміни антропометричних показників товщини підшкірно-жирових складок, показників компонентного складу маси тіла та соматотипу у хворих на бронхіальну астму міських школярів //Український медичний альманах.- 2006.- Т. 9, №5.- С.116-118.

5. Процюк Т.Л. Констатуючі та прогностичні критерії розвитку бронхіальної астми у дітей молодшого шкільного віку //Лікарська справа.- 2006.- №8.- С.60-65.

6. Процюк Т.Л., Гунас І.В., Башинська О.І. Зміна маси, поздовжніх і поперечних антропометричних розмірів тіла у підлітків, хворих на бронхіальну астму, які проживають на території Подільського регіону //Biomedical and Biosocial anthropology.- 2006.- №7.- С.152-155. Автору належить ідея роботи, особисто зібраний матеріал, проведена математична обробка матеріалу, узагальнення отриманих результатів, підготовлено до друку матеріал.

7. Процюк Т.Л. Прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у міських дітей методом покрокового дискримінантного аналізу //Клінічна анатомія та оперативна хірургія.- 2006.- Т. 5, № 4.-С.57-60.

8. Кожем'яка А.І., Процюк Т.Л. Прогнозування ризику розвитку бронхіальної астми у дітей молодшого шкільного віку за допомогою особливостей дерматогліфіки методом покрокового дискримінантного аналізу //Врачебная практика.- 2006.- № 5.-С.4-8. Автору належить ідея, особисто зібраний матеріал, проведена математична обробка матеріалу, зроблені узагальнення результатів, підготовлено до друку матеріал.

9. Процюк Т.Л. Обґрунтування необхідності визначення змін розмірів тіла, товщини підшкірно-жирових складок, компонентного складу маси тіла та соматотипу у хворих на бронхіальну астму сільських школярів //Український морфологічний альманах.- 2006.-Т. 4, №4.- С.66-69.

10. Процюк Т.Л. Прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у міських підлітків різної статі залежно від особливостей будови тіла методом покрокового дискримінантного аналізу //Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 2006.- № 4.-С.86-90.

11. Процюк Т.Л. Фактори, що впливають на формування, розвиток та перебіг бронхіальної астми у дітей Подільського регіону //Перинатология и педиатрия.- 2006.-№ 4 (28).-С.117-120.

12. Процюк Т.Л. Діагностична інформаційність зміни охватних розмірів тіла, товщини підшкірно-жирових складок, показників компонентного складу маси тіла та соматотипу сільських підлітків, хворих на бронхіальну астму //Клінічна та експериментальна патологія.- 2006.- Т. 5, № 4.-С.73-76.

13. Кожем'яка А.І., Процюк Т.Л. Прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей молодшого шкільного віку, які проживають у сільській місцевості Подільського регіону методом покрокового дискримінантного аналізу //Перинатология и педиатрия.- 2007.- № 1 (29).- С.68-71. Автором особисто зібраний матеріал, проаналізована література, проведена математична обробка матеріалу, зроблені узагальнення результатів, підготовлено до друку матеріал.

14. Кожем'яка А.І., Процюк Т.Л., Шаповал О.М., Левківська І.Г. Клініко-імунологічні особливості перебігу бронхіальної астми у дітей Подільського регіону України //Biomedical and Biosocial anthropology.- 2007.- №.8- С.9-11. Автором особисто зібраний матеріал, проведено аналіз літератури та математична обробка матеріалу, зроблені узагальнення результатів, підготовлено до друку матеріал.

15. Особливості пальцевої дерматогліфіки у сільських дітей Подільського регіону, хворих на бронхіальну астму /Процюк Т.Л., Гунас І.В., Кожем'яка А.І., Чирка О.В., Потєєва Т.В. //Вісник Української медичної стоматологічної академії, “Актуальні проблеми сучасної медицини». - 2007.- Т. 7, Вип. 3 (19).- С.131-134. Автору належить ідея роботи, проведення клінічного дослідження хворих, розробка невирішених питань та перспектив подальших досліджень.

16. Особливості компонентного складу маси тіла і соматотипологічних показників у дітей молодшого шкільного віку, хворих бронхіальною астмою /Процюк Т.Л., Кожем'яка А.І., Гунас І.В., Чирка О.В. //Вісник проблем біології і медицини.- 2007.- Вип. 1.- С.133-137. Автором особисто зібрано матеріал, проведено аналіз літератури, математична обробка матеріалу та узагальнення і описання отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку.

17. Особливості пальцевої дерматогліфіки у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму /Гунас І.В., Процюк Т.Л., Клімас Л.А., Камінська Н.А. //Вісник Вінницького національного медичного університету.- 2007.- Т. 11, №1- 2.- С.400-403. Автором особисто зібрано матеріал, проаналізовано література, самостійно проведено математичну обробку матеріалу, зроблені узагальнення отриманих результатів, підготовлено до друку матеріал.

18. Прогнозування бронхіальної астми у міських дітей Подільського регіону за допомогою показників дерматогліфіки /Гунас І.В., Процюк Т.Л., Клімас Л.А., Камінська Н.А., Шаповал О.М. //Вісник морфології.- 2007.- Т. 13, №1.- С.149-151. Автору належить ідея роботи, збір матеріалу, аналіз літератури та математична обробка матеріалу, узагальнення результатів, підготовлено до друку матеріал.

19. Процюк Т.Л. Особливості антропометричних розмірів тіла у дітей молодшого шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, які проживають на території Подільського регіону //Досягнення біології та медицини.- 2007.- №1 (9).- С.53-55.