Фармакогностичне дослідження рослин родин Тирличеві і Гречкові як перспективних джерел лікувальних і профілактичних засобів
Дослідження видів родів Тирлич і Щавель флори України щодо виявлення перспективних джерел біологічно активних речовин. Властивості екстрактів видів тирличу і щавлю, що практично нетоксичні, проявляють гепатопротекторну, протизапальну і антимікробну дію.
Рубрика | Медицина |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 28.08.2015 |
Размер файла | 106,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство охорони здоров'я України
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
УДК 615.322: 582.923.1: 582.665.11: 615.2
15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора фармацевтичних наук
Фармакогностичне дослідження рослин родин тирличеві і гречкові як перспективних джерел лікувальних і профілактичних засобів
Грицик Андрій Романович
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі фармації Івано-Франківського державного медичного університету Міністерства охорони здоров'я України.
Науковий консультант: доктор фармацевтичних наук, професор Ковальов Володимир Миколайович, Національний фармацевтичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії
Офіційні опоненти:
- доктор фармацевтичних наук, старший науковий співробітник Коновалова Олена Юріївна, Медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувачка кафедри фармацевтичної хімії та фармакогнозії
- доктор фармацевтичних наук, професор Доля Віктор Семенович, Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри фармакогнозії з курсом ботаніки
- доктор фармацевтичних наук, професор Ковальова Алла Михайлівна, Національний фармацевтичний університет, професор кафедри фармакогнозії
Захист відбудеться "26" вересня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.04 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (.04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.).
Автореферат розісланий "23" серпня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Л.Б. Пилипчук
Анотації
Грицик А.Р. Фармакогностичне дослідження рослин родин Тирличеві і Гречкові як перспективних джерел лікувальних і профілактичних засобів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 - фармацевтична хімія та фармакогнозія, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена питанням системного фармакогностичного дослідження видів родів тирлич і щавель флори України та виявленню перспективних джерел біологічно активних речовин. Вивчено якісний склад та кількісний вміст біологічно активних речовин у сировині досліджуваних видів. Встановлено, що екстракти видів тирличу і щавлю практично нетоксичні, проявляють гепатопротекторну, протизапальну і антимікробну дію. Розроблено нові лікарські засоби - таблетки з екстрактом трави тирличу ваточниковидного та мазь із екстрактом кореневищ з коренями щавлю альпійського, які знаходяться в процесі доклінічних випробовувань. Розроблено способи одержання настоянок "Румекс" та "Тирлич". На корені та траву тирличу та кореневища з коренями щавлю альпійського, фітозбори "Румалін №1" та "Румалін №2" затверджені Технічні умови України. Встановлено місця зростання і запаси сировини видів родів тирлич і щавель, досліджена можливість культивування щавлю альпійського і тирличу ваточниковидного.
Ключові слова: види роду Щавель, види роду Тирлич, біологічно активні сполуки, екстракти, мазь, гепатопротекторна дія, ранозагоювальна дія, протизапальна дія; сировинні запаси.
Грицык А.Р. Фармакогностическое исследование растений семейств Горечавковые и Гречишные как перспективных источников лечебных и профилактических средств. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.02 - фармацевтическая химия и фармакогнозия, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2008.
В диссертации решается проблема системного фармакогностического исследования видов родов горечавка и щавель флоры Украины для выявления перспективных источников биологически активных веществ.
Изучен качественный состав биологически активных веществ в надземных и подземных органах исследуемых видов растений.
В результате были идентифицированы органические кислоты, производные бензойной, гидроксикоричной и хинной кислот, простые фенолы, производные антрацена, флавоноиды, катехины, фосфолипиды, хлорофилл, стероиды. Впервые из растений рода горечавка выделены производные гидроксикоричной и хинной кислот, флавоноиды, фосфолипиды, хлорофиллы, стероиды; из растений рода щавель - простые фенолы, фосфолипиды, хлорофиллы, стероиды. Структуру выделенных соединений устанавливали с помощью спектральных, физических и химических методов анализа и сравнением с достоверными образцами.
В исследуемых объектах определено количественное содержание дубильных веществ, флавоноидов, ксантонов, антраценпроизводных, органических и гидроксикоричных кислот, полисахаридов, макро- и микроелементов.
Полученные данные свидетельствуют, что виды родов горечавка и щавель являются перспективными источниками лекарственных препаратов. Особое внимание заслуживают щавель альпийский, щавель конский, щавель карпатский, горечавка ластовневая, горечавка карпатская, горечавка точечная.
В результате мониторинга установлено, что содержание биологически активных веществ в сырье зависит от места произрастания растения: высокогорные виды содержат больше фенольных соединений и полисахаридов.
Установлено, что экстракты видов горечавки и щавеля практически нетоксичны, проявляют гепатопротекторную, противовоспалительную и антимикробную активность.
Разработаны новые лекарственные средства - таблетки с екстрактом травы горечавки ластовневой и мазь с экстрактом корневищ с корнями щавеля альпийского, которые находятся на доклинических испытаниях на кафедрах клинической фармации с курсом фармакологии и клинической фармакологии, биохимии и патологической анатомии Ивано-Франковского государственного медицинского университета.
Разработаны способы получения растительной настойки "Румекс" из корневищ с корнями щавеля альпийского и настойки "Горечавка" из корней горечавки, которые апробированы в условиях Ивано-Франковского областного государственного объединения спиртовой и ликеро-водочной промышленности и применяются как биологически активные добавки в соответствии с рекомендациями по употреблению
Корни горечавки и корневища с корнями щавеля альпийского, а также фитосборы "Румалин №1" и "Румалин №2" изготовляются согласно разработанных и утвержденных в установленном порядке Технических условий Украины и технологической инструкции.
Проведено морфолого-анатомическое исследование видов рода горечавка и чемерицы белой, которые произрастают на территории Прикарпатья. Определены отличительные морфологические и анатомические признаки растений, которые могут быть использованы для диагностики сырья и выявления чемерицы как примеси в сырье горечавки.
Установлены места произрастания видов родов горечавка и щавель и запасы сырья на территории Ивано-Франковской, Закарпатской, Черновицкой и Львовской областей. Исследована возможность культивирования перспективных видов - щавеля альпийского и горечавки ластовневой. Последняя требует создания условий близких к природным.
Объемы возможных ежегодных заготовок для исследуемых видов сырья на установленных зарослях достаточные для промышленной заготовки как возможного лекарственного растительного сырья.
На сырье видов горечавка и щавель разработаны проекты аналитической нормативной документации.
Ключевые слова: виды рода Щавель, виды рода Горечавка, биологически активные вещества, экстракты, мазь, гепатопротекторное действие, ранозаживляющее действие, противовоспалительное действие, сырьевые запасы.
Grytsyk А. R. Pharmacognostic research of the Gentian and Buckwheat family plants as of the perspective sources of the medical and prophylactic (preventive) means. - A manuscript.
Dissertation for the achievement of a scientific degree of the doctor of Pharmaceutical Sciences in the specialty 15.00.02 - Pharmaceutical Chemistry and Pharmacognosy, National Medical Academy of Postgraduate Education named after P. L. Shupyk of the Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, 2008.
The results of the systemic pharmacognostic research of the Gentian and Buckwheat family plants of the Ukrainian flora and the disclosure of perspective sources of the biologically active compounds are presented in the dissertation. Qualitative and quantitative content of the biologically active compounds in the raw material of the studied species of plants is determined. It was established that the extracts of the Gentian and Rumex species are nontoxic, and they show their hepatoprotective, anti-inflammatory and antimicrobial actions. New medications were worked out - pills with the extract of the Gentiana asclepiadea herbs and the ointment with the extract of the Rumex alpinus rhizomes and roots, which are in the process of preclinical trial. The methods of receiving the herbal tincture "Rumex" and "Gentiana" were worked out. Gentian roots and the Rumex alpinus rhizomes and roots as well as phytospecies "Rumalin No.1" and "Rumalin No.2" are produced according to all technical rules and instructions, which were approved in Ukraine. Growing areas and raw materials inventory of the Gentian and Rumex species are determined, the possibility of cultivation of the the Rumex alpinus and the Gentiana asclepiadea is researched.
Key words: the Rumex species, the Gentian species, biologically active compounds, extracts, the ointment, hepatoprotective activity, wound-healing activity, anti-inflammatory activity, raw materials inventory.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Важливим завданням фармації є розробка нових лікарських засобів з рослинної сировини. Пошук рослин, які можуть бути додатковим джерелом до офіцинальних видів з достатньою сировинною базою, раціональне і комплексне використання сировини, а також створення на їх основі нових лікарських засобів - актуальне завдання сучасної фармації.
Продовжує залишатись актуальною проблема пошуку нових препаратів з протизапальною, гепатозахисною, жовчогінною і антимікробною активністю, а також розробка і впровадження в практичну роботу сучасних методів стандартизації рослинної сировини і фітозасобів.
Особливої уваги заслуговують рослини родин Тирличеві та Гречкові, які мають багатовіковий досвід використання в народній медицині. За кордоном систематично проводяться дослідження рослин родини Тирличеві. Пояснюється це тим, що з них виділені перспективні класи біологічно активних речовин (БАР) - флавоноїди, ксантони, гіркі глікозиди групи секоіридоїдів, які проявляють різнобічну біологічну активність.
До роду тирлич родини Тирличеві належить близько 300 видів, поширених переважно в помірних широтах гористої місцевості північної півкулі, у тому числі 16 видів зростає на території України.
Викликає науковий та практичний інтерес вивчення видів цього роду, які можуть бути рівноцінними офіцинальному виду - тирличу жовтому за хімічним складом та фармакологічною дією.
До роду Щавель родини Гречкові відноситься близько 200 видів, які поширені в північній півкулі, в тому числі 24 види зростає на території України, використовуються в медицині як в'яжучі або послаблюючі, ранозагоювальні, антигельмінтні і антицинготні засоби, деякі види культивуються як харчові культури. Види роду щавель є звичайними рослинами луків, вологих солончаків, галявин лісів, ростуть як бур'яни, тому можливість їх використання в медицині і фармації актуальна.
Проте, недостатньо системні і всебічні фітохімічні, ресурсознавчі дослідження видів роду тирлич родини Тирличеві і роду щавель родини Гречкові, а також значна сировинна база для деяких видів створюють передумови для подальших досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Івано-Франківського державного медичного університету і є складовою частиною науково-дослідної теми: "Дослідження деяких дикорослих і культивованих рослин західного регіону України і вивчення можливості створення на їх основі лікарських засобів" (номер державної реєстрації 0103U004377).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є фармакогностичне дослідження дикорослих рослин західного регіону України родин Тирличеві та Гречкові, вивчення можливості створення на їх основі нових лікарських та лікувально-профілактичних засобів, їх ресурсного забезпечення, а також розробка сучасних методів аналізу сировини і фітозасобів.
Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:
- вивчення хімічного складу деяких видів рослин родин Тирличеві та Гречкові;
- виділення та ідентифікація індивідуальних біологічно активних речовин;
- розробка способу одержання витяжок з рослинної сировини, рослинних настоянок і фітозборів на основі комплексу БАР досліджуваних видів;
- встановлення фармакологічних властивостей витяжок з рослинної сировини та окремих фракцій БАР;
- визначення можливості створення лікарських та лікувально-профілактичних засобів з рослинної сировини;
- виявлення сировинних ресурсів дикорослих рослин родин Тирличеві та Гречкові західного регіону України та встановлення можливості культивування перспективних видів;
- розробка проектів аналітичної нормативної документації (АНД) на сировину, одержані субстанції та лікарські засоби, інструкцій із заготівлі, сушінню і зберіганню лікарської рослинної сировини.
Об'єкти дослідження: рослини родів щавель і тирлич, які зростають на території України; водні та водно-спиртові екстракти та індивідуальні біологічно активні речовини, виділені з сировини окремих видів; екологічні умови зростання видів щавлю та тирличу.
Предмет дослідження: порівняльне фармакогностичне дослідження рослин родів щавель та тирлич на вміст біологічно активних речовин; виділення, ідентифікація біологічно активних речовин представників родів щавель і тирлич; стандартизація сировини та створених нових фітозасобів; урожайність об'єктів, біологічні та експлуатаційні (промислові) запаси сировини, можливий об'єм щорічної заготівлі сировини; інтродукція досліджуваних об'єктів в умовах Прикарпаття.
Методи дослідження:
· морфолого-анатомічні та органолептичні - опис та ідентифікація сировини видів родів щавель та тирлич;
· фізичні та фізико-хімічні - встановлення хімічної структури, ідентифікація БАР (тонкошарова і паперова хроматографія, спектроскопія та спектрофотометрія в ІЧ-, УФ- та видимій областях спектру, атомно-абсорбційна спектрофотометрія та ін.);
· хімічні - встановлення хімічної будови індивідуальних сполук та кількісного вмісту біологічно активних речовин;
· фармакологічні - дослідження гострої токсичності, протизапальної, ранозагоювальної, гепатопротекторної та антимікробної активності екстрактів з рослинної сировини та лікарської форми; проведення фармакологічних досліджень in vivo та in vitro;
· ресурсознавчі - виявлення масивів заростей видів роду Щавель і Тирлич, встановлення біологічного та експлуатаційного запасів сировини, можливого об'єму щорічної заготівлі сировини;
· біофармацевтичні - вивчення in vitro вивільнення діючих речовин з мазі методом дифузії в агар та через напівпроникну мембрану;
· статистичні - обробка результатів експериментальних досліджень з використанням персонального комп'ютера IBM за програмою Microsoft Excel 7.0.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне фітохімічне вивчення біологічно активних речовин родів щавель і тирлич. Встановлена наявність в них фенольних сполук: простих фенолів та їх глікозидів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, ксантонів, антраценпохідних; вуглеводів, ліпідів, фосфоліпідів, стероїдів, хлорофілів, органічних кислот, амінокислот, макро- та мікроелементів.
Вперше з рослин роду тирлич виділені похідні гідроксикоричної та хінної кислот, флавоноїди, фосфоліпіди, хлорофіли, стероїди; з рослин роду щавель - прості феноли, фосфоліпіди, хлорофіли, стероїди. Усі перелічені сполуки є новими для представників родів, що вивчалися; інші речовини було ідентифіковано з описаними в літературі.
На основі проведеного порівняльного морфолого-анатомічного дослідження представників роду тирлич та роду щавель вперше встановлено можливість культивування перспективних видів - тирличу ваточниковидного та щавлю альпійського в умовах Прикарпаття. В досліджуваних об'єктах визначено якісний і кількісний вміст флавоноїдів, ксантонів, полісахаридів, органічних і гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, антраценпохідних.
Опрацьовано спосіб одержання екстракту кореневищ з коренями щавлю альпійського, на основі якого розроблено мазь з протизапальними властивостями.
На спосіб одержання екстракту з коренів тирличу ваточниковидного, який проявляє гепатозахисну активність, отримано патент України на винахід № 70451А. Розроблено таблетовану лікарську форму з екстрактом трави тирличу ваточниковидного з гепатозахисною активністю, спосіб одержання якого захищено патентом на корисну модель № 12351. Спосіб одержання фітозасобу з протигрибковою дією з кореневищ з коренями щавлю альпійського захищено патентом на винахід № 31288 А. Спосіб одержання фітозасобу з протизапальною дією захищено патентом на винахід № 31290 А.
Композицію інгредієнтів до рослинної настоянки "Румекс" захищено патентом на корисну модель № 9768. Композицію інгредієнтів до рослинної настоянки "Тирлич" захищено патентом на корисну модель № 9790.
Практичне значення одержаних результатів. Згідно з одержаними фітохімічними та фармакологічними даними виявлено перспективні види роду щавель: щавель кінський, щавель альпійський, щавель карпатський; перспективні види роду тирлич: тирлич жовтий, тирлич крапчастий, тирлич ваточниковидний, тирлич карпатський, на основі яких створено лікарські засоби з гепатопротекторною, протизапальною і антимікробною дією.
Розроблено проекти АНД "Тирличу ваточниковидного корені", "Тирличу ваточниковидного трава", "Тирличу ваточниковидного екстракт сухий," "Щавлю альпійського кореневища з коренями", "екстракт тирличу ваточниковидного, таблетки", "щавлю альпійського мазь". Розроблено проекти інструкцій із заготівлі, сушіння і зберігання кореневищ з коренями щавлю альпійського, коренів і трави тирличу ваточниковидного.
Розроблено і зареєстровано в установленому порядку Технічні умови України на кореневища з коренями щавлю альпійського (ТУ У 15.8-30649795-001-2002), корені тирличу (ТУ У 15.8-02010758-002-2003), траву тирличу ваточниковидного (ТУ У 15.8-02010758-003-2003), згідно з якими контролюється якість вихідної сировини при виробництві рослинних настоянок на Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.
Розроблено і зареєстровано в установленому порядку Технічні умови України на "Фітозбір "Румалін №1" (ТУ У 15.8-30649795-004-2002) та "Фітозбір "Румалін №2" (ТУ У 15.8-30649795-005-2002), технологічну інструкцію з виробництва фітозборів "Румалін №1" та "Румалін №2" (ТІ 15.8-30649795-004-2002).
Методи контролю і одержання рослинної сировини і фітозборів згідно з розробленими Технічними умовами України і технологічною інструкцією апробовані в умовах ТзОВ "Фітолік" та випробувального центру ДП "Івано-Франківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (акти впровадження від 22.11.2005, 20.12.2005, 24.01.2006 року).
Розроблено і зареєстровано в установленому порядку Технічні умови України "Добавки біологічно активні "Настоянки рослинні" (ТУ У 15.8-30983669-004-2004), рецептура та технологічна інструкція по виготовленню добавок біологічно активних "Настоянки рослинні". Композиції інгредієнтів і технологія виготовлення у промислових умовах рослинних настоянок "Тирлич" і "Румекс" включено до інформаційних листків Міністерства освіти і науки України 19-05 і 21-05, які використовуються в навчальному процесі кафедри фармації Івано-Франківського державного медичного університету (акт впровадження від 31.01.2006 року).
Спосіб одержання і стандартизацію рослинних настоянок впроваджено в навчальний процес кафедри ботаніки і охорони природи Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, кафедр ботаніки, фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, кафедри фармакології Буковинського державного медичного університету, кафедр фармакогнозії з курсом ботаніки, фармації факультету післядипломної освіти Запорізького державного медичного університету, кафедри судової фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, кафедри фармацевтичних дисциплін Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського і практичну роботу контрольно-виробничої лабораторії Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (акти впровадження від 13.10.2005, 17.10.2005, 25.10.2005, 27.10.2005, 31.10.2005, 31.10.2005, 24.11.2005, 01.12.2005, 19.10.2005 року відповідно).
За матеріалами роботи видано методичний посібник "Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп", який впроваджено в навчальний процес кафедри фармакології та фармації Буковинської державної медичної академії та кафедри фармації Івано-Франківського державного медичного університету (акти впровадження від 31.10.2002, 12.03.2007 року відповідно).
За матеріалами роботи видані методичні рекомендації "Поширення і перспективи застосування тирличу ваточниковидного в медицині", які впроваджено в навчальний процес кафедр фармакології та фармації, медичної хімії Буковинської державної медичної академії, кафедр фармації, фармакології з курсом клінічної фармакології, медичної біології з курсом медичної генетики Івано-Франківського державного медичного університету, кафедр ботаніки, фармакогнозії Національного фармацевтичного університету, кафедри фармацевтичної хімії і фармакогнозії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, кафедри фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького і практичну роботу контрольно-виробничої лабораторії Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (акти впровадження від 22.01.2004, 28.01.2004, 02.02.2004, 20.03.2004, 26.01.2004, 30.01.2004, 12.02.2004, 26.10.2004, 18.03.2004, 05.02.2004 року відповідно).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною завершеною науковою працею. Дисертанту належить вирішальна роль у визначенні мети дослідження, шляхів її реалізації, плануванні та виконанні експерименту, його обробці, інтерпретації та узагальненні одержаних результатів, формуванні основних положень та висновків, що захищаються. У наукових працях, опублікованих зі співавторами і особисто автором:
– проведено пошук джерел наукової літератури, систематизовано результати досліджень та зроблено їх критичний аналіз стосовно видового складу, місць зростання, розповсюдження, ресурсних запасів, хімічного складу, застосування в медицині та народному господарстві рослин родів щавель і тирлич, що стало основою для обґрунтування теми дисертації;
– вивчено хімічний склад основних груп БАР; виділено речовини в індивідуальному стані; досліджено морфолого-анатомічні особливості будови представників роду тирлич і роду щавель та встановлено діагностичні макро- і мікроскопічні характеристики перспективних видів рослинної сировини;
– визначено кількісний вміст основних груп біологічно активних речовин у досліджуваних рослинах;
– розроблено комплексну технологію отримання біологічно активних речовин з сировини видів родів щавель і тирлич;
– досліджено фармакологічну активність одержаних комплексів біологічно активних речовин та розроблених лікарських засобів;
– розроблено і впроваджено у промислове виробництво "Настоянки рослинні" на Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, методики контролю якості;
– розроблено проекти АНД "Тирличу ваточниковидного корені", "Тирличу ваточниковидного трава", "Тирличу ваточниковидного екстракт сухий", "Щавлю альпійського кореневища з коренями", "екстракт тирличу ваточниковидного, таблетки", "щавлю альпійського мазь ".
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на науково-практичній конференції "М'які лікарські засоби в сучасній фармації і медицині" (Харків, 2002), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 100-річчю створення фармацевтичного факультету ЗДМУ "Історія та перспективи розвитку фармацевтичної науки і освіти" (Запоріжжя, 2004), Х Конгресі Світової федерації Українських лікарських товариств (Чернівці, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів і біологічно активних добавок" (Тернопіль, 2004), науково-практичній конференції "Фармацевтичне право: організаційно-правові проблеми рецептурного та безрецептурного відпуску лікарських засобів в сучасних умовах" (Харків, 2004), Всеукраїнському науково-практичному семінарі "Перспективи створення в Україні лікарських препаратів різної спрямованості дії" (Харків, 2004), ІІ Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі "Ліки та життя" (Київ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Лекарства-человеку. Современные проблемы создания, исследования и апробации лекарственных средств" (Харків, 2005), Ювілейному VІІІ з'їзді ВУЛТ (Всеукраїнського Лікарського Товариства) (Івано-Франківськ, 2005), Всеукраїнській науково-методичній конференції "Хімія природних сполук" (Тернопіль, 2005), науково-практичній конференції "Фармацевтичне право в системі правовідносин: виробник - лікар - пацієнт - провізор - ліки - контролюючі та правоохоронні органи" (Харків, 2005), ІІІ Міжнародному медико-фармацевтичному конгресі "Ліки та життя" (Київ, 2006), регіональній науково-практичній конференції "Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування" (Івано-Франківськ, 2006), І Міжнародній науково-практичній конференції "Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів" (Тернопіль, 2006), науково-практичній конференції "Проблеми сучасного медичного наукознавства" (Тернопіль, 2006), регіональній науково-практичній конференції "Антибіотикотерапія у внутрішній медицині і хірургії" (Івано-Франківськ, 2006), науково-практичній конференції "Фармацевтичне право в системі правовідносин: Держава - закон - виробник - лікар - пацієнт - провізор - ліки - контролюючі і правоохоронні органи" (Харків, 2006), Міжнародній конференції "Сучасні проблеми біології, екології та хімії", присвяченій 20-річчю біологічного факультету ЗНУ (Запоріжжя, 2007), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних процесів створення лікарських препаратів" (Тернопіль, 2007), ІV науково-практичній конференції "Фармацевтическое право и доказательная фармация в системе правоотношений: государство - закон - производитель - оптовик - менеджер - врач - пациент - провизор - лекарства - контролирующие и правоохранительные органы" (Харків, 2007), науково-практичній конференції за підсумками закінчених у 2007 році науково-дослідних робіт (Івано-Франківськ, 2007), міжнародній науково-практичній конференції "Довкілля і здоров'я людини" (Ужгород, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Хімія природних сполук" (Тернопіль, 2008), Всеукраїнському конгресі "Сьогодення та майбутнє фармації" (Харків, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 65 наукових праць, у тому числі 2 монографії, 1 методичний посібник, 27 статей, з них 22 у фахових виданнях, 6 патентів України, 25 тез доповідей, 2 інформаційні листки, 1 методичні рекомендації, 1 звіт про науково-дослідну роботу.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, п'яти розділів з результатами експериментальних досліджень, загальних висновків, 14 додатків і списку використаних літературних джерел. Дисертацію викладено на 424 сторінках друкованого тексту (обсяг основного тексту 272 сторінки), ілюстровано 54 рисунками та 65 таблицями. Список використаної літератури включає 275 найменувань джерел, з яких 245 кирилицею та 30 латиною.
Основний зміст роботи
Рослини родин Тирличеві і Гречкові та перспективи їх використання
Аналіз літературних джерел показав, що рослини родин Тирличеві і Гречкові вивчались безсистемно і недостатньо. В огляді літератури наведено ботанічну характеристику, дані про розповсюдження, хімічний склад і застосування рослин родин Тирличеві і Гречкові в медицині. Дані літератури свідчать, що рослини цих родин широко розповсюджені, проявляють різноманітну фармакологічну дію за рахунок комплексу біологічно активних речовин, використовуються в народній медицині, ветеринарії та народному господарстві. Незважаючи на широке застосування в народній медицині та експериментальні дослідження фармакологічної дії за кордоном, лікарські препарати на основі рослин родин Тирличеві і Гречкові, що зростають на території України, відсутні. Дані про хімічний склад рослин родів тирлич і щавель неповні, часто спорадичні. Не вивчено особливості анатомічної будови вегетативних і генеративних органів, які мають діагностичне значення. Тому проведення ресурсознавчих, фітохімічних та фармакологічних досліджень даних рослин з метою створення нових лікувальних і профілактичних засобів є доцільним і актуальним.
Вивчення хімічного складу та кількісне визначення біологічно активних речовин з рослин родин Тирличеві і Гречкові
об'єктами фітохімічних досліджень були корені, кореневища, листки і плоди щавлю (щ.) альпійського, щ. кінського, щ. карпатського, щ. кислого, щ. кучерявого, щ. вузьколистого. З рослин роду тирлич об'єктами дослідження були корені, кореневища, трава, листки і генеративні пагони таких видів: тирлич (т.) жовтий, т. крапчастий, т. ваточниковидний, т. карпатський, т. весняний, т. звичайний. Сировину заготовляли в різні фази вегетації в Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій і Львівській областях з врахуванням особливостей заготівлі та бережливого відношення до флори.
На основі хімічного скринінгу та хроматографічного дослідження у надземних і підземних органах представників родів тирлич і щавель встановлено наявність фенольних сполук: простих фенолів та їх глікозидів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, дубильних речовин, ксантонів, антраценпохідних; амінокислот, вуглеводів, ліпідів, фосфоліпідів, стероїдів, хлорофілів, органічних кислот, макро- та мікроелементів.
З метою стандартизації, раціонального використання і можливості застосування різних видів тирличу і щавлю проведено визначення кількісного вмісту основних груп біологічно активних речовин.
Кількісний вміст дубильних речовин, аскорбінової та органічних кислот, водорозчинних полісахаридів в сировині визначали за методиками ГФ СССР ХІ видання, флавоноїдів, антраценпохідних та суми фенольних сполук - спектрофотометричним методом у перерахунку на рутин, хризофанол та хлорогенову кислоту відповідно. Кількісне визначення суми г-піронів у рослинах роду тирлич проведено за модифікованою методикою. Встановлено оптимальні умови екстрагування суми г-піронів і проведення реакції комплексоутворення: ступінь подрібнення сировини, екстрагент, співвідношення сировина-екстрагент, час екстракції, об'єм витяжки, який наносили на колонку, концентрація розчину алюмінію хлориду, співвідношення елюат - розчин алюмінію хлориду, час проведення реакції комплексоутворення з алюмінію хлоридом. Розроблено комплексонометричний метод кількісного визначення дубильних речовин (титрант - 0,01 М розчин натрію едетату, індикатор - ксиленоловий оранжевий, похибка методу ± 1,95%), який може застосовуватись для стандартизації лікарської рослинної сировини.
Встановлено, що вміст суми фенольних сполук (рис. 1) в різних видах тирличу коливається від 7,73 % до 11,20 % в надземній частині і від 2,87 % до 3,87 % в підземній та залежить від місця зростання і фази вегетації. Найбільший вміст суми фенольних сполук міститься в листках та коренях т. жовтого (11,20 % і 3,87 % відповідно). У сировині т. ваточниковидного, т. весняного, т. карпатського і т. крапчастого вміст досліджуваних речовин в листках та коренях суттєво не відрізняється.
Вміст суми г-піронів (рис. 1) в сировині видів роду тирлич залежить від виду рослини і місця зростання. Максимальна кількість суми г-піронових сполук виявлена в листках т. жовтого (0,91 %), мінімальна - в траві т. звичайного (0,34 %). Вміст суми г-піронів у листках т. крапчастого становить 0,62 - 0,79 % і залежить від місця зростання та фази вегетації. Сировина т. крапчастого, заготовлена у різні роки, суттєво не відрізняється за вмістом суми г-піронів. У сировині т. ваточниковидного та т. карпатського вміст г-піронів не залежить від місця зростання і знаходиться в межах 0,53 - 0,62 %.
Рис.1. Максимальний вміст суми фенольних сполук і г-піронів у надземних органах роду Тирлич (1 - т. крапчастий, 2 - т. карпатський, 3 - т. жовтий, 4 - т. ваточниковидний, 5 - т. весняний, 6 - т. звичайний).
Вміст суми фенольних сполук у різних видах щавлю коливається від 7,7 % до 12,0 % в надземній частині і від 7,2 % до 10,7 % в підземній та не залежить від місця зростання рослини. Вміст суми фенольних сполук у підземній частині щ. альпійського не залежить від місця зростання і знаходиться в межах від 11,4 % до 12,0 % в залежності від фази вегетації.
Вміст дубильних речовин (рис. 2) в підземних органах видів роду щавель становить 4,7 - 8,5 %; в листках - 4,0 - 7,8 %. Отримані результати вказують, що кількість дубильних речовин в різних видах роду щавель не залежить від місця їх зростання. Найбільший вміст дубильних речовин накопичується в коренях (7,8 - 8,5 %) та листках (7,3 - 7,8 %) щ. кінського; найменший вміст досліджуваних речовин у сировині щ. кислого (4,7 % та 4,0 % відповідно). Вміст дубильних речовин в підземних і надземних органах щ. альпійського становить 5,6 - 7,0 % і 5,0 - 6,1 % відповідно. В коренях і листках щ. карпатського, який зростає в умовах аналогічних щ. альпійському, вміст дубильних речовин становить 5,3 % і 4,2 % відповідно.
Рис. 2. Максимальний вміст дубильних речовин у підземних органах та листках видів роду Щавель (1 - щ. кінський, 2 - щ. альпійський, 3 - щ. карпатський, 4 - щ. кислий, 5 - щ. вузьколистий, 6 - щ. кучерявий).
Вміст антраценпохідних в підземних органах видів роду щавель становить 1,2 - 3,1 %; в листках - 0,4 - 0,9 %. Найбільший вміст антраценпохідних накопичується у підземній та надземній частинах щ. альпійського (2,7 - 3,1 % у кореневищах з коренями та 0,7 - 0,9 % у листках в залежності від місця зростання). У сировині щ. кінського вміст антраценпохідних зменшується із збільшенням висоти місця зростання. Сировина щ. карпатського та щ. вузьколистого за вмістом антраценпохідних суттєво не відрізняється і становить 0,5 - 0,7 % у листках та 1,8 - 2,6 % у коренях в залежності від місця зростання. Найнижчий вміст антраценпохідних є в листках та коренях щ. кислого (0,4 % та 1,2 % відповідно).
Кількість флавоноїдів в надземних органах видів роду щавель становить 1,6 - 2,9 %. Найбільша кількість флавоноїдів міститься у листках щ. альпійського - 2,9 %, найменша кількість у листках щ. кислого - 1,6 %. Місце зростання не впливає на вміст флавоноїдів в окремих видах щавлів. В підземних органах усіх видів щавлю вміст флавоноїдів незначний.
Вміст аскорбінової кислоти в надземній частині видів роду тирлич знаходиться в межах 0,08 - 0,21 %, в підземних органах - 0,04 - 0,12 %; загальний вміст органічних кислот в надземній частині знаходиться в межах 0,56 - 0,80 %, в підземних органах - 0,42 - 0,72 %. Кількісний вміст аскорбінової кислоти та органічних кислот змінюється від фази вегетації та не залежить від місця зростання видів.
В сировині видів роду щавель вміст аскорбінової кислоти в листках становить 0,04 - 0,23 %, в підземних органах - 0,07 - 0,25 % в залежності від фази вегетації та місця зростання. Максимальна кількість аскорбінової кислоти накопичується в листках та коренях щ. кислого; в інших видах кількість досліджуваних речовин суттєво не відрізняється і знаходиться в межах 0,03 - 0,06 % в листках і 0,07 - 0,14 % в підземних органах.
Вміст водорозчинних полісахаридів (ВРПС) в надземній частині видів тирличу становить 1,68 - 3,97 %, в підземній частині - 0,35 - 2,47 %; пектинових речовин (ПР) - 0,53 - 4,43 % та 1,00 - 5,13 % відповідно. Вміст геміцелюлози (ГЦ) в досліджуваних видах тирличу становить 2,68 - 6,96 % у надземній частині та 2,72 - 5,53% у підземній частині.
Вміст ВРПС в надземних та підземних органах видів роду щавель становить 0,85 - 2,19 % та 0,47 - 0,82 % відповідно, ГЦ - 4,58 - 9,18 % і 6,38 - 7,99 % відповідно. Максимальна кількість ПР міститься в кореневищах з коренями щ. карпатського і листках щ. кислого (5,48 % та 4,23 % відповідно).
В одержаних фракціях визначали кількісний вміст відновлюючих цукрів спектрофотометричним методом з пікриновою кислотою, а кислих - спектрофотометричним методом з карбазолом. Перспективними за вмістом відновлюючих та кислих цукрів є листки щавлю альпійського: вміст відновлюючих цукрів у фракції ВРПС - 28,0 %, ПР - 8,0 %, ГЦ - 4,0 %, кислих цукрів - 10,0 %, 29,0 % та 7,0 % відповідно. В сировині видів роду тирлич максимальна кількість відновлюючих цукрів міститься у фракціях ВРПС листків тирличу жовтого та траві тирличу ваточниковидного (32,0 % і 40,0 % відповідно), кислих цукрів - у сировині т. жовтого та т. крапчастого у фракції ПР.
У виділених полісахаридних фракціях визначали вміст золи за методикою ГФ СССР ХІ видання, вміст білка встановлювали за методом Лоурі. у фракціях ГЦ в усіх досліджуваних об'єктах білок відсутній. В інших фракціях його вміст знаходиться в межах 1,0 - 11,0 % в залежності від виду сировини. Максимальна кількість білка у сировині видів роду тирлич міститься у листках т. жовтого - 11 % (фракція ВРПС), мінімальна - у коренях т. карпатського - 1 % (фракція ПР).
Серед видів щавлю найбільша кількість білка міститься у листках щавлю альпійського - 8,7 % (фракція ВРПС), найменша - у коренях щ. вузьколистого та щ. кислого - 1,6 % та 1,7 % відповідно (фракції ПР).
При вивченні мономерного складу в підземних і надземних органах видів роду тирлич у фракціях ВРПС і ПР методом паперової і тонкошарової хроматографії виявлено глюкозу, фруктозу і генціанозу. При дослідженні фракцій ПР та ГЦ, що містили кислі моноцукри, виявлені фруктоза та галактуронова кислота.
У сировині видів роду щавель ідентифіковано такі моносахариди: глюкоза, ксилоза, арабіноза, галактоза та глюкуронова кислота.
Вивчення елементного вмісту в досліджуваних органах представників родів тирлич і щавель вказує, що якісний склад і кількість макро- і мікроелементів залежить від мінерального обміну даної рослини, умов зростання, елементного складу грунту та фази вегетації рослини. Кількісний вміст макро- і мікроелементів в усіх досліджуваних об'єктах відповідає такій закономірності: Fe>Mn>Zn>Mg>Cr>Cu>Co>Li. В надземній частині усіх видів щавлю та тирличу вміст елементів переважає над підземною частиною.
Кількісний вміст дубильних речовин, антраценпохідних і суми фенольних сполук визначено також в плодах щ. альпійського, щ. карпатського, щ. кислого, щ. кучерявого і щ. вузьколистого, який знаходиться в межах 2,05 - 2,32 %, 0,22 - 0,29 % і 5,23 - 6,18 % відповідно.
Вивчено якісний склад вільних амінокислот у сировині досліджуваних видів. Хроматографічним методом у порівнянні з достовірними зразками в надземних органах видів роду щавель виявлено від 14 до 17 амінокислот; в підземних органах - від 11 до 14 амінокислот. У досліджуваних органах рослин роду тирлич виявлено від 9 до 12 амінокислот в залежності від виду сировини.
За вмістом основних груп біологічно активних речовин, а саме: суми фенольних сполук та г-піронів, дубильних речовин, антраценпохідних, перспективними видами для подальших досліджень є тирлич жовтий, тирлич крапчастий, тирлич ваточниковидний, тирлич карпатський, щавель кінський, щавель альпійський, щавель карпатський.
Виділення та хімічне вивчення біологічно активних сполук представників родин Тирличеві і Гречкові
Проведено систематичне дослідження хімічного складу перспективних рослин родів тирлич і щавель - т. ваточниковидного, т. карпатського, щ. альпійського, щ. карпатського.
Для виділення БАР та поділу їх на індивідуальні сполуки використовували методи розподільного фракціонування в системі "рідина - рідина", колонкової хроматографії на поліаміді, целюлозі та силікагелі, препаративної хроматографії на папері та в тонкому шарі сорбенту з наступною рехроматографією та дробною кристалізацією.
Виділені речовини ідентифіковано на підставі вивчення їх фізико-хімічних властивостей за допомогою хімічних, фізичних і фізико-хімічних методів аналізу.
Деякі фізико-хімічні властивості речовин представлені в табл. 1.
Таблиця 1. Основні фізико-хімічні властивості виділених речовин родів щавель та тирлич
№ п/п |
Речовина і її характеристика |
Загальна формула |
Т.пл., 0С |
, град |
Джерело отримання * |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Прості феноли |
||||||
1 |
Фенол (гідроксибензол) |
С 6Н 6О |
43-45 |
- |
2 л. |
|
2 |
в-Нафтол (2-гідроксинафталін) |
С 10Н 8О |
122-125 |
- |
2 л. |
|
Похідні бензойної кислоти |
||||||
3 |
п-гідроксибензойна кислота |
С 7Н 6О 3 |
213-215 |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
4 |
Протокатехова кислота (3,4-гідроксибензойна кислота) |
С 7Н 6О 4 |
196-199 |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
5 |
Галова кислота (3,4,5-тригідроксибензойна кислота) |
С 7Н 6О 5 |
226-228 |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
6 |
Метилгалат |
С 8Н 8О 5 |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
||
Похідні гідроксикоричної та хінної кислоти |
||||||
7 |
Хлорогенова кислота (5-О-кофеїл-D-хінна кислота) |
С 16H18О 9 |
203-205 |
-32,8 (метанол) |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к., 4 - 5 тр. |
|
8 |
Неохлорогенова кислота (3-О-кофеїл-D-хінна кислота) |
С 16H18О 9 |
Аморф. |
+2,6 (етанол) |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к., 4 - 5 тр. |
|
9 |
Ферулова кислота (3-метокси-4-гідроксикорична кислота) |
С 10Н 10О 4 |
168-170 |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к., 4 - 5 тр. |
|
10 |
Кофейна кислота (3,4-дигідроксикорична кислота) |
С 9Н 8О 4 |
194-196 |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
11 |
п-Кумарова кислота (4-гідроксикорична кислота) |
С 9Н 6О 3Н 2О |
212-214 |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
12 |
Ізохлорогенова кислота (3,4-,3,5- і 4,5-О-дикофеїл- D-хінні кислоти) |
С 25Н 24О 12 |
Аморф. |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
Антрахінони |
||||||
13 |
Емодин (1,6,8-тригідрокси-3-метилантрахінон) |
С 15Н 10О 5 |
254-256 |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
14 |
Хризофанол (1,8-дигідрокси-3-метилантрахінон) |
С 15Н 10О 4 |
194-195 |
- |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
15 |
Хризофанеїн (1-глюкозил-3-метил-8-гідроксиантрахінон) |
С 21Н 20О 9 |
242-244 |
- |
1 - 2 к.к. |
|
16 |
Глюкоемодин (1,8-дигідрокси-3-метил-6-глюкозилантрахінон) |
С 21Н 20О 10 |
173-176 |
- |
1 - 2 к.к. |
|
17 |
Фісціон (1,8-дигідрокси-3-метил-6-метоксиантрахінон) |
С 16Н 12О 5 |
203-204 |
- |
1 - 2 к.к. |
|
18 |
Алое-емодин (1,8-дигідрокси-3-гідроксиметилантрахінон) |
С 15Н 10О 5 |
221-225 |
- |
1 - 2 к.к. |
|
Ксантони |
||||||
19 |
Мангіферин (1,3,6,7-тетрагідроксиксантон-2-С-глюкозид) |
С 19Н 18О 11 |
264-266 з розкл. |
- |
3 л., г.п., 4 - 5 тр. |
|
Флавоноїди |
||||||
Група апігеніну |
||||||
20 |
Апігенін (5,7,3'-тригідроксифлавон) |
C15H10O5 |
347-349 |
4 - 5 тр. |
||
21 |
Ізовітексин (апігенін-6-С-в-глюкозид) |
С 21Н 20О 10 |
230-232 |
4 - 5 тр. |
||
22 |
Апігенін-4'-О-в-D-глюкозид |
С 21Н 20О 9 |
203-206 |
-5,0 (метанол) |
4 тр. |
|
23 |
Космосіїн (апігенін 7-О-в-D-глюкопіранозид) |
С 21Н 20О 10 |
252-254 |
-65,7 (метанол) |
4 тр. |
|
Група лютеоліну |
||||||
24 |
Лютеолін (5,7,3',4'- тетрагідроксифлавон) |
C15H10O6 |
330-331 |
- |
4 - 5 тр. |
|
25 |
Ізоорієнтин (лютеолін-6-С-в-глюкозид) |
С 21Н 20О 11 |
245-247 |
4 - 5 тр. |
||
26 |
Діосметин (4'-метил-лютеолін) |
С 16Н 12О 6 |
257-260 |
- |
4 тр. |
|
Група кемпферолу |
||||||
27 |
Кемпферол (3,5,7,4-тетрагідроксифлавон) |
С 15Н 10О 6 |
275-277 |
- |
1 - 2 л. |
|
28 |
Астрагалін (кемпферол-3-О-в-D-глюкопіранозид) |
С 21Н 20О 11 |
175-176 |
-12 (етанол) |
1 - 2 л. |
|
Група кверцетину |
||||||
29 |
Кверцетин (3,5,7,3ґ,4ґ -пентагідроксифлавон) |
С 15Н 10О 7 |
310-312 |
- |
1 - 2 л. |
|
30 |
Гіперозид (кверцетин-3-О-в-галактопіранозид) |
С 21Н 20О 12 |
244-246 |
-59,9 (етанол) |
1 - 2 л. |
|
31 |
Рутин (3-рамноглюкозид кверцетину) |
C27H30O16 |
187-192 |
-33 (етанол) |
1 - 2 л. |
|
Катехіни |
||||||
32 |
(+)-Катехін (3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван-3-ол) |
С 14Н 15О 6 |
175-178 |
+17,0 (етанол) |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
33 |
(-)-Епікатехін (3,5,7,3',4'-пентагідроксифлаван-3-ол) |
С 14Н 15О 6 |
243-245 |
-60,8 (етанол) |
1 - 2 л., 1 - 2 к.к. |
|
Фосфоліпіди |
||||||
34 |
Лецитин (фосфатидилхолін) |
- |
Воскоподібна |
- |
1 - 2 л. |
|
Стероїди |
||||||
35 |
в - ситостерин |
C28H50O |
138-140 |
+37,5 (хлороформ) |
1 - 2 л. |
|
Хлорофіли |
||||||
36 |
Хлорофіл А |
C55H72О 5N4Mg |
117-120 |
- |
1 - 2 л. |
|
37 |
Хлорофіл В |
C55H72О 5N4Mg |
120-130 |
- |
1 - 2 л. |
Примітки. |
* Об'єкти дослідження: 1 - Щавель альпійський; 2 - Щавель карпатський; |
3 - Тирлич крапчастий; 4 - Тирлич ваточниковидний; 5 - Тирлич карпатський. |
Сировина: л. - листки; тр. - трава; |
г.п. - генеративні пагони; к.к. - кореневища з коренями. |
Прості феноли представлені двома речовинами, які за якісними реакціями, величинами Rf в різних системах органічних розчинників віднесено до фенолоспиртів.
Похідні бензойної кислоти. На підставі фізико-хімічних властивостей, температури плавлення, якісних реакцій, даних УФ-спектрів речовини 3 - 6 віднесені до похідних бензойної кислоти. При метилюванні речовин 3 і 5 були отримані метилові ефіри - метилбензоат і метилгалат, кислотний гідроліз яких призводить до утворення п-гідроксибензойної і галової кислоти.
На основі хімічних реакцій забарвлення, а також відсутності депресії температури плавлення з достовірним зразком речовину 4 було ідентифіковано як протокатехову кислоту. При кислотному гідролізі речовини 6 утворюється продукт, ідентичний галовій кислоті, а метилування призводить до утворення ефіру ідентичного метилгалату.
Похідні гідроксикоричної та хінної кислоти. За результатами якісних реакцій та флуоресценцією плям в УФ-світлі до і після обробки специфічними реактивами речовини 7 - 12 віднесено до гідроксикоричних кислот. В продуктах лужного гідролізу речовин 7, 8, 10, 12 знайдено протокатехову кислоту, речовини 9 - ванілінову кислоту, речовини 11 - п-гідроксибензойну кислоту. Лужний гідроліз речовин 7 та 8 призводить до утворення еквімолекулярних кількостей кофейної та D-хінної кислот. Місце приєднання кофейної кислоти до D-хінної встановлено за результатами лактонізації цих сполук. Утворення лактону хініду спостерігається для речовини 8, що вказує на наявність гідроксигрупи в С-5-положенні D-хінної кислоти. тирлич щавель екстракт антимікробний
На підставі проведених досліджень і результатів порівнянь з достовірними зразками речовини 7 - 11 ідентифіковано відповідно з 5-О-кофеїл-D-хінною (хлорогеновою), 3-О-кофеїл-D-хінною (неохлорогеновою), 3-метокси-4-гідроксикоричною (феруловою), 3,4-дигідроксикоричною (кофейною), п-кумаровою кислотами, а речовину 12 як суміш 4,5-, 3,4- та 3,5-О-дикофеїл-D-хінних кислот або ізохлорогенову кислоту.
Антраценпохідні. Речовини 13 і 14 на хроматограмах в УФ-світлі мають оранжеву флуоресценцію, в парах аміаку - червону. Хроматографічне порівняння досліджуваних речовин 13 і 14 з достовірними зразками емодину та хризофанової кислоти в різних системах розчинників дозволило охарактеризувати речовини 13 і 14 відповідно як 1,6,8-тригідрокси-3-метилантрахінон та 1,8-дигідрокси-3-метилантрахінон.
При гідролізі речовин 15 і 16 в 5 % розчині сірчаної кислоти випадав осад. В гідролізаті після нейтралізації барію карбонатом виявлена D-глюкоза. Хроматографічне дослідження агліконів речовин 15 і 16 в порівнянні з достовірними зразками хризофанової кислоти та емодину вказує на їх ідентичність. Результати проведених досліджень дозволили охарактеризувати речовину 15 як 1-глюкозил-3-метил-8-гідроксиантрахінон (хризофанеїн), а речовину 16 - як 1,8-дигідрокси-3-метил-6-глюкозилантрахінон (глюкоемодин).
Речовини 17 і 18 за характером хроматографічної поведінки, даними УФ-спектроскопії, продуктами ацетилювання, метилювання, окислення віднесено до агліконів. УФ-спектр речовини 17 має три максимуми поглинання в області 226, 288, 436 нм, речовини 18 - 225, 287, 430 нм. На підставі проведених досліджень речовину 17 ідентифіковано як 1,8-дигідрокси-3-метил-6-метоксиантрахінон (фісціон), речовину 18 - як 1,8-дигідрокси-3-оксиметилантрахінон (алое-емодин).
Ксантони. В УФ-світлі речовина 19 на хроматограмах флуоресціює оранжевим світлом, а після обробки парою аміаку набуває лимонно-жовтого забарвлення. Речовина 19 стійка до кислотного гідролізу, тому віднесена нами до С-глікозидів. Змішана проба речовини 19 і достовірного зразка мангіферину не викликала депресії температури плавлення і на хроматограмах давала одну нероздільну пляму. На підставі одержаних результатів речовину 19 ідентифікували як 1,3,6,7-тетрагідроксиксантон-2-С-глюкозид (мангіферин).
Подобные документы
Фітохімічне дослідження сировини надземної частини кульбаби лікарської. Методики аналізу біологічно активних речовин в сировині, в моно- та багатокомпонентних препаратах. Створення лікарських засобів. Проекти аналітичної нормативної документації.
автореферат [262,3 K], добавлен 10.04.2009Проведення комплексних фармакогностичних вивченнь вегетативних та генеративних органів розторопші плямистої. Дослідження якісного складу та кількісного вмісту різних груп біологічно активних речовин у сировині та отриманих ліпофільних фракціях з сировини.
автореферат [53,2 K], добавлен 10.04.2009Етіологія і методи лікування куперозу. Маркетингове дослідження ринку професійних косметичних засобів для догляду за чутливою шкірою. Аналіз біологічно-активних речовини у складі антикуперозних засобів. Технологія виготовлення і контроль якості крем-гелю.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 12.10.2015Історія використання рентгенконтрастних речовин, загальна характеристика та фармакокінетика. Лікувальні міри при гострих реакціях на внутришньосудинне введення контрастних засобів. Опис дії різних видів контрастних засобів, способи вживання, властивості.
реферат [119,0 K], добавлен 01.02.2010Біологічно активні добавки вітчизняного та іноземного виробництва, лікарські рослини, які входять до їх складу. Діючі речовини рослин, які зумовлюють їх основну фармакологічну дію. Значення для рослин і динаміка накопичення ефірних олій, методи одержання.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.10.2012Поняття, класифікація, склад і особливості виготовлення біологічно активних харчових добавок. Лікарські рослинні компоненти і загальні принципи терапії, особливості їх використанні у клінічній практиці. Стандартизація продукції за змістом діючих речовин.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 23.03.2015Локальне і глобальне поширення поліантибіотикорезистентних збудників нозокоміальних і опортуністичних інфекцій. Нові стратегічні підходи до протимікробної терапії. Пошук у стафілококових клітинах нових потенційних мішеней для протимікробних препаратів.
автореферат [112,7 K], добавлен 29.03.2009Ознайомлення з історією виникнення точкового масажу. Вивчення "біологічно активних точок" на тілі людини. Оцінка ефективності впливу точкового масажу на організм людини. Аналіз методів впливу на "біологічно активні точки" та оцінка їх ефективності.
контрольная работа [43,4 K], добавлен 18.06.2015Накопичення біологічно активних речовин. Зовнішні фактори, які впливають на рослину під час онтогенезу. Вплив заготівлі, сушіння, обробки на вміст діючих речовин в лікарській рослинній сировині. Особливості заготівлі сировини різних рослинних органів.
курсовая работа [380,0 K], добавлен 17.05.2015Впровадження сучасних технологій розведення тварин, ефективних профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів. Диференціація нормального і патологічного перебігу післяотельного періоду. Матеріали і методи дослідження: характеристика господарства.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 04.05.2009