Фармакогностичне дослідження рослин родин Тирличеві і Гречкові як перспективних джерел лікувальних і профілактичних засобів

Флавоноїди. Речовини 20, 24 та 26 - жовті голчасті кристали. На хроматограмах в УФ-світлі мають темно-коричневу флуоресценцію, а після обробки парою аміаку набувають світло-жовтого забарвлення. Усі речовини дають позитивну реакцію за бріантом, що дозволило віднести їх до флавоноїдних агліконів. Інтенсивність максимумів поглинання речовин в довгохвильовій та короткохвильовій областях УФ-спектрів майже рівна, що вказує на їх належність до групи флавону. При метилюванні речовини 26 отримано тетраметильне похідне, яке за властивостями співпадає з метильним похідним, отриманим при метилюванні лютеоліну. Змішана проба речовин 20, 24 і 26 з достовірними зразками апігеніну, лютеоліну і діосметину відповідно не давала депресії температури плавлення. Речовину 20 ідентифіковано як 5,7,3'-тригідроксифлавон (апігенін), речовину 24 - як 5,7,3',4'-тетрагідроксифлавон (лютеолін), речовину 26 - як 4'-метоксифлавон або діосметин.

Речовини 21 та 25 на хроматограмах в УФ-світлі виявляються у вигляді темних плям, які після обробки парою аміаку набувають світло-коричневого забарвлення. Дані речовини стійкі до кислотного гідролізу, гідролізуються сумішшю Кіліані, що дозволило віднести їх до С-глікозидів. Після гідролізу досліджуваних сполук йодистоводневою кислотою виявлено аглікони - апігенін і лютеолін, а в нейтралізованому гідролізаті - D-глюкозу. Речовину 21 ідентифіковано як апігенін-6-С-в-глюкозид (ізовітексин), речовину 25 - як лютеолін-6-С-в-глюкозид (ізоорієнтин).

Речовина 22 має вигляд голчастих мікрокристалів жовтуватого кольору, розчинних у метанолі. Флуоресценція в УФ-світлі темно-коричнева, яка після обробки парою аміаку стає жовтою. У абсорбційному спектрі відмічені максимуми поглинання при 270 і 335 нм та плече при 295 нм. При дослідженні продуктів гідролізу речовини 22 було встановлено аглікон, який за фізико-хімічними властивостями ідентифіковано з апігеніном, в нейтралізованому гідролізаті було виявлено глюкозу. На підставі проведеного комплексу досліджень встановлено, що описана вище сполука є 4'-глюкозидом апігеніну і охарактеризована як апігенін-4'-О-в-О-глюкопіранозид.

Речовина 23 представляє собою світло-жовті голчасті кристали; дає негативну реакцію за Бріантом. При ферментному гідролізі речовини 23 отримано аглікон ідентичний апігеніну і вуглеводний компонент D-глюкозу. В присутності натрію ацетату в УФ-спектрі відмічається батохромний зсув максимумів довгохвильової смуги, які мають місце і в агліконі, що свідчить про знаходження вуглеводного замісника при С-7. Проба змішування з достовірним зразком космосіїну не показала депресії температури плавлення, що дозволяє охарактеризувати речовину 23 як 5,4'-7-О- в-D-глюкопіранозилфлавон або космосіїн.

За даними хроматографії та позитивної ціанідинової реакції за бріантом встановлено, що речовини 27 і 29 є флавоноїдними агліконами. З заліза (ІІІ) хлоридом речовини утворюють зелене забарвлення, з цирконію хлороксидом - жовте, яке не зникає під дією лимонної кислоти, що свідчить про наявність вільних гідроксигруп в положеннях С-3 і С-5; позитивна реакція з діазотованою сульфаніловою кислотою вказує про незаміщену гідроксигрупу в положенні С-7. Речовина 29 з розчином свинцю ацетату утворює жовтий осад, що свідчить про о-дигідроксиугрупування в В-кільці. Проба змішування речовини 27 з достовірним зразком кемпферолу, речовини 29 зі зразком кверцетину не давали депресії температури плавлення. Речовину 27 охарактеризовано як 3,5,7,4'-тетрагідроксифлавон або кемпферол, речовину 29 - як 3,5,7,3',4'-пентагідроксифлавон або кверцетин.

В УФ-світлі речовина 28 має коричневу флуоресценцію, при обробці 5.% розчином алюмінію хлориду в етанолі утворює зеленувато-жовту флуоресценцію. В продуктах гідролізу виявлені кемпферол і D-глюкоза. Змішана проба з достовірним зразком астрагаліну не виявляє депресії температури плавлення і на хроматограмах дає єдину нероздільну пляму, що дозволяє ідентифікувати речовину 28 як астрагалін.

Речовина 30 дає позитивну ціанідинову реакцію і негативну за Бріантом, що вказує на глікозидну природу флавоноїда. В УФ-світлі має темно-коричневу флуоресценцію, яка переходить в жовту під дією пари аміаку. При дослідженні продуктів кислотного гідролізу речовини 30 було встановлено аглікон - кверцетин; в нейтралізованому гідролізаті виявлено D-галактозу. Змішана проба речовини 30 і достовірного зразка гіперозиду не викликала депресії температури плавлення і на хроматограмах давала одну нероздільну пляму, що дозволяє охарактеризувати речовину 30 як 3-О-в-D-галактопіранозид кверцетину або гіперозид.

Глікозидну природу речовини 31 доведено за результатом ціанідинової проби за Бріантом, відновленням реактиву Фелінга після кислотного гідролізу. В УФ-світлі на хроматограмах речовина 31 проявляється у вигляді темних плям, що свідчить про заміщеність гідроксилів при С-3. При кислотному гідролізі речовини 31 утворюється аглікон - кверцетин та цукри - D-глюкоза і L-рамноза. Змішана проба речовини 31 і достовірного зразка рутину не викликала депресії температури плавлення і на хроматограмах давала одну нероздільну пляму, що дозволяє охарактеризувати її як рутин (3-рутинозид кверцетину).

Катехіни. За результатами якісних реакцій, флуоресценцією в УФ-світлі до і після проявлення 1 % розчином ваніліну та концентрованої сірчаної кислоти речовини 32 і 33 були віднесені до катехінів. Хроматографічний аналіз досліджуваних речовин в різних системах розчинників до і після обробки спеціальними реактивами, порівняння їх фізико-хімічних властивостей дозволило охарактеризувати речовину 32 як D-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлавон або (+) - катехін, а речовину 33 - як L-3,5,7,3',4'-пентагідроксифлавон або (-)-епікатехін.

Фосфоліпіди. Дана група речовин представлена однією речовиною 34, яка на основі фізико-хімічних властивостей і хроматографічного аналізу з достовірним зразком була ідентифікована як лецитин.

Стероїдні сполуки представлені однією речовиною 35, яка на основі якісних реакцій і хроматографічного аналізу на пластинках "Silufol" в різних системах розчинників, значенням температури плавлення (138 - 139 ^оС), була ідентифікована як в-ситостерин.

Хлорофіли. Рослинні пігменти, виділені з хлороформних фракцій, визначали за допомогою ТШХ та паперової хроматографії у видимій та УФ-області світла на основі зміни кольору плями. У всіх досліджуваних рослинах ідентифікували дві речовини: хлорофіл А і хлорофіл В.

Органічні кислоти. Методом паперової хроматографії в досліджуваних зразках виявлено вільні органічні кислоти. В порівнянні з достовірними зразками в досліджуваних видах сировини ідентифікували аскорбінову, щавлеву, лимонну, саліцилову, бензойну та винну кислоти.

Комплексне використання перспективних рослин родин Тирличеві та Гречкові

Розробка лікарського препарату з гепатозахисними властивостями з тирличу ваточниковидного. Для розробки умов одержання суми БАР з трави тирличу ваточниковидного враховували технологічні фактори, які впливають на процес екстрагування з рослинної сировини, а саме: ступінь подрібнення сировини, природу розчинника, час екстракції, співвідношення сировина-екстрагент, кратність екстракції. При встановленні оптимальних параметрів одержання екстрактів враховували кількісний вміст суми г-піронів, фенольних сполук та екстрактивних речовин.

Встановлено, що оптимальним ступенем подрібнення для трави тирличу ваточниковидного є 1 - 3 мм, найкращими екстрагентами, якими досягається найбільший вихід БАР з трави т. ваточниковидного є вода, 40 % та 70 % етанол, оптимальним співвідношенням між сировиною і екстрагентами є 1:15, час одноразової екстракції - 30 хв, повнота екстракції БАР з трави досягається при 3-кратній екстракції.

Враховуючи встановлені параметри нами одержано водний і водно-спиртові екстракти з трави тирличу ваточниковидного, які піддавали сублімаційному висушуванню в апараті КС-30. Одержані сухі екстракти - це гігроскопічні аморфні легкі пухкі маси, гіркого смаку, від світло-коричневого до темно-коричневого кольору в залежності від використаного екстрагенту.

Одержані екстракти досліджували на гостру токсичність, вивчали їх гепатозахисні і протизапальні властивості.

Спосіб одержання екстракту з трави тирличу ваточниковидного, який проявляє гепатозахисну активність, захищено патентом України на корисну модель № 12351.

На основі сухого екстракту з трави тирличу ваточниковидного (екстрагент - 70 % етанол) при консультативній допомозі завідувача кафедри заводської технології ліків Національного фармацевтичного університету професора Чуєшова В.І. розроблено пероральну лікарську форму з гепатозахисною активністю - таблетки. Стандартизацію лікарської форми проводили за показниками розробленого проекту АНД "екстракт тирличу ваточниковидного, таблетки".

Розробка лікарського засобу для лікування шкірних захворювань. Комплекс біологічно активних речовин кореневищ з коренями щавлю альпійського складають, в основному, сполуки фенольного характеру: антраценпохідні, дубильні речовини, гідроксикоричні кислоти, антоціани; екстракти підземних органів щ. альпійського нетоксичні, проявляють протизапальні та антибактеріальні властивості. Тому ці властивості використано у лікарській формі для лікування шкірних захворювань.

На основі екстракту кореневищ з коренями щ. альпійського, який зростає на території України, нами розроблено м'яку лікарську форму для лікування псоріазу.

Для вибору оптимальної мазевої основи було виготовлено зразки мазей з постійним вмістом (10 %) екстракту кореневищ з коренями щ. альпійського на гідрофільних та емульсійних основах.

Динаміку вивільнення БАР з мазей вивчали методом дифузії в 2 % агаровий гель. Найкраще вивільнення фенольних сполук відбувається з гідрофільних основ, що містять поліетиленоксид, та емульсійної основи типу олія/вода.

Проте, гідрофільні основи, що містять поліетиленоксид, проявляють осмотичну активність і це може негативно впливати на уражену псоріазом шкіру, тому для подальшого вивчення нами обрана емульсійна основа типу олія/вода.

Як кератолічний засіб до складу вибраної основи вводили кислоту саліцилову, яка, крім того, має антисептичну, відволікаючу та подразнюючу дію. В результаті проведених досліджень було встановлено, що оптимальною концентрацією кислоти саліцилової є 2 %.

Для визначення оптимальної концентрації екстракту в мазі були виготовлені композиції мазей на обраній основі з концентрацією БАР 5 %, 10 % і 15 % та проведено дослідження методом in vitro шляхом дифузії в агаровий гель, вимірюючи діаметр забарвлених зон. Отримані результати свідчать, що найбільш оптимальною концентрацією екстракту кореневищ з коренями щавлю альпійського для виробництва мазі є 10 %.

Проведені нами дослідження швидкості та ступеня вивільнення фенольних сполук з мазі методом діалізу у рідке середовище через напівпроникну мембрану свідчать, що обрана основа сприяє швидкому та повному вивільненню діючих речовин з мазі.

Оцінку якості мазі проводили за зовнішнім виглядом, кольором, запахом, однорідністю, вмістом БАР, а також проводили визначення кількісного вмісту допоміжних речовин. Результати досліджень вказують, що протягом одного року зберігання мазь з екстрактом кореневищ з коренями щ. альпійського залишається стабільною, органолептичні показники та вміст БАР суттєво не змінюються.

На основі проведених технологічних, біофармацевтичних та мікробіологічних досліджень розроблено склад мазі з екстрактом кореневищ з коренями щавлю альпійського, запропоновано технологію її виробництва, проведено стандартизацію за показниками проекту АНД та досліджено стабільність в процесі зберігання.

Розробка способу одержання рослинних настоянок з щавлю альпійського та тирличу ваточниковидного. Для одержання рослинних настоянок "Румекс" та "Тирлич" досліджено можливість використання як екстрагенту спирту етилового, одержаного із бульб топінамбура (ароматний спирт).

Для приготування рослинних настоянок "Румекс" та "Тирлич" використовували кореневища з коренями щавлю альпійського та корені тирличу ваточниковидного відповідно, які екстрагували спиртовмісною рідиною міцністю 45 %. Процес настоювання проводили протягом 14 - 30 діб при періодичному перемішуванні. Після першої екстракції сировину заливали спиртовмісною рідиною міцністю 42,5 % і настоювали ще 7 діб. Екстракти об'єднували, а відпрацьовану сировину заливали водою і екстрагент відганяли у випарному апараті. Відгони спиртовмісної рідини (ароматний спирт), використовували для першого заливу при приготуванні наступних партій настоянок.

Кожну партію настоянок перевіряли на відповідність органолептичних та фізико-хімічних показників (табл. 2), а також вміст солей важких металів (свинцю, кадмію, миш'яку, ртуті), пестицидів, вміст радіонуклідів цезію та стронцію.

Таблиця 2. Показники якості рослинних настоянок "Румекс" та "Тирлич"

Назва показника	Органолептичні показники	Фізико-хімічні показники
	"Тирлич"	"Румекс"	"Тирлич"	"Румекс"
Зовнішній вигляд	Прозора рідина, при зберіганні та струшуванні допускається незначний осад	об'ємна частка етилового спирту, 35,0 1,0 %
Смак	гіркуватий	гіркий	Масова концентрація цукру г/100 см 3, не менше 0,4
Колір	світло-коричневий	коричневий	Масова концентрація загального екстракту, г/100 см 3, не менше 0,8

Технологія одержання рослинних настоянок "Румекс" та "Тирлич" апробована в умовах контрольно-виробничої лабораторії Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості. Рослинні настоянки "Румекс" та "Тирлич" застосовують як біологічно активні добавки.

На рослинні настоянки розроблено, затверджено і зареєстровано в установленому порядку нормативну документацію: технічні умови (ТУ У 30983669-001-2003 рослинна настоянка "Тирлич", ТУ У 30983669-001-2003 рослинна настоянка "Румекс"), технологічну інструкцію та рецептуру. Композиції інгредієнтів до рослинних настоянок "Румекс" та "Тирлич" захищено патентами України № 9768, № 9790.

Розробка фітозборів на основі рослинної сировини. З метою розширення асортименту харчових добавок до чаїв та приготування водних і водно-спиртових витяжок розроблено фітозбори "Румалін №1" та "Румалін №2", компонентом яких є кореневища з коренями щавлю альпійського.

Опрацьовано склад зборів, встановлено їх зовнішні ознаки, органолептичні показники якості, мікроскопічні ознаки, числові показники доброякісності (табл. 3).

Таблиця 3. фізико-хімічні показники фітозборів "Румалін №1" та "Румалін №2"

Назва показника	Вимоги нормативно-технічної документації
	Румалін №1	Румалін №2
Вміст екстрактивних речовин, %, не менше	6,0	5,0
Вміст дубильних речовин, %, не менше	2,0	1,5
Втрата в масі при висушуванні, %, не більше	14,0	14,0
Золи загальної, %, не більше	10,0	10,0
Золи, нерозчинної в 10% розчині хлористоводневої кислоти, %, не більше	2,0	2,0
Частин, що втратили колір, %, не більше	5,0	5,0
Частинок, що проходять через сито з діаметром 0,5 мм, %, не більше	10,0	10,0
Органічних домішок, %, не більше	1,0	1,0
Мінеральних домішок, %, не більше	0,5	1,0
Важких металів, мг/кг, не більше	0,001	0,001

Встановлено гарантійний термін зберігання фітозборів, що складає 2 роки з дня виготовлення при дотриманні умов зберігання.

На фітозбори розроблено, затверджено і зареєстровано в установленому порядку нормативну документацію: технічні умови на фітозбір "Румалін №1" (ТУ У 15.8.30649795-004-2002) та фітозбір "Румалін №2" (ТУ У 15.8.30649795.005-2002).

В умовах ТзОВ "Фітолік" апробовано технологію одержання фітозборів.

дослідження фармакологічної активності розроблених лікарських засобів

Вивчення біологічної активності одержаних екстрактів проведено при консультаційній допомозі завідувача кафедри хімії Івано-Франківського державного медичного університету професора Клименка А.О., професора кафедри клінічної фармації з курсом фармакології і клінічної фармакології Гудивок Я.С. і завідувача кафедри патологічної анатомії професора Михайлюка І.О. Експериментальна робота виконана в об'ємі простого фармакологічного скринінгу.

Експериментальні дослідження проводили на білих нелінійних мишах і щурах, вирощених у віварії Івано-Франківського державного медичного університету, які були стандартизовані за фізіологічними і біохімічними показниками і знаходилися в умовах віварію згідно вимог санітарно-гігієнічних норм на стандартному раціоні.

Весь фактичний матеріал опрацьовано методом варіаційної статистики з вираховуванням середнього арифметичного і його стандартної похибки, достовірність порівнюваних величин оцінювали за критерієм Стьюдента, рівень імовірності прийнято р ? 0,05.

Вивчення гострої токсичності досліджуваних екстрактів за методикою Б.М. Штабського і Р.М. Гжегоцького (1980) показує, що екстракт коренів т. ваточниковидного (ЕТв), коренів т. жовтого (ЕТж), коренів т. крапчастого (ЕТк), сухий екстракт трави т. ваточниковидного (ТТ), сухий екстракт кореневищ з коренями щ. альпійського (АЩ) є нетоксичними при внутрішньошлунковому введенні і їх можна віднести до IV класу токсичності за ГОСТ 12.1.007-76 "Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности".

Вивчення протизапальної активності досліджуваних екстрактів проводили на моделі набряку лапи щура, викликаного субплантарним введенням флогогенного агенту. З цією метою під апоневроз підошви задньої лапи вводили 0,1 мл 2.% водного розчину формаліну. Експериментальні дослідження проводили на білих щурах-самцях масою 0,13 - 0,15 кг, розділених на 9 груп.

За 2 год до введення флогогенного агенту та відразу після цього тваринам перорально вводили екстракт коренів тирличу ваточниковидного, екстракт коренів тирличу жовтого і екстракт коренів тирличу крапчастого, сухі екстракти трави тирличу ваточниковидного і кореневищ з коренями щавлю альпійського.

Вплив екстрактів оцінювали за здатністю пригнічувати набряк лапки щурів через 1 год та 3 год, а також в момент найбільшого розвитку набряку через 5 год.

Результати проведених досліджень свідчать, що серед досліджуваних екстрактів достовірно найвищу протизапальну активність проявляє екстракт кореневищ з коренями щавлю альпійського.

Вивчення гепатозахисної активності досліджуваних екстрактів проводили за методикою В.С. Позднякова і Н.Г. Іванова (1979). Досліди проводили на білих щурах-самцях масою 0,18 - 0,25 кг, розділених на 8 груп.

Ураження печінки у тварин першої - сьомої груп викликали 50 % олійним розчином тетрахлорметану, який вводили підшкірно по 0,8 мл на 100 г маси тіла тварин протягом двох діб з проміжком 24 год. Досліджувані екстракти і препарат порівняння вводили за 1 год до і через 2 год після введення отрути.

Одночасно з гепатотропною отрутою тваринам першої - п'ятої груп вводили внутрішньоочеревно відповідно екстракт коренів т. ваточни-ковидного, екстракт коренів т. жовтого, екстракт коренів т. крапчастого, сухі екстракти трави т. ваточниковидного і кореневищ з коренями щ. альпійського в розрахованих дозах.

Для порівняння гепатозахисної активності використовували рослинний засіб "Силібор", який вводили шостій групі з розрахунку 0,04 мг на 100 г маси тіла тварини при тих же умовах досліду. Тварини контрольної сьомої групи лікування не отримували. Восьма група - інтактні тварини.

Інтенсивність вільнорадикальних процесів оцінювали за концентрацією аланінамінотрансферази (АлАТ) в сироватці крові та за концентрацією малонового диальдегіду (МДА) в сироватці крові і гомогенаті печінки.

Результати біохімічних досліджень крові і гомогенату печінки представлено в табл. 4.

Таблиця 4. Вплив досліджуваних екстрактів на біохімічні показники стану печінки при гострому токсичному гепатиті

Група тварин	Об'єкт дослідження	Рівень малонового диальдегіду	Активність аланін-амінотрасферази
		Гомогенат печінки, мкМоль/г	Сироватка крові, нМоль/мл	Сироватка крові, мМоль/(год·л)
1	ЕТв	20,7 ± 1,0*	3,42 ± 0,17*	0,31 ± 0,02*
2	ЕТж	39,3 ± 1,9	3,90 ± 0,19	0,23 ± 0,01
3	ЕТк	28,3 ± 1,4	3,96 ± 0,19	0,25 ± 0,01
4	ТТ	30,3 ± 2,0*	3,05 ± 0,18*	0,24 ± 0,04*
5	АЩ	33,2 ± 2,2*	3,04 ± 0,25*	0,26 ± 0,04*
6	Силібор	37,6 ± 1,8*	3,12 ± 0,15*	0,31 ± 0,01*
7	Контроль	48,3 ± 2,4	4,72 ± 0,23	0,50 ± 0,02
8	Інтактні тварини	25,1 ± 1,2	2,84 ± 0,14	0,16 ± 0,01
Примітка. * - достовірність відхилень по відношенню до даних контрольної групи (р ? 0,05).

З усіх досліджуваних екстрактів найбільш виражену гепатозахисну активність виявили екстракти ТТ, АЩ, ЕТж, які знижували в умовах гострого токсичного гепатиту активність ферменту АлАТ в 2 рази. Рівень МДА в сироватці крові тварин, які отримували лікування екстрактами, знижувалася в порівнянні з контрольною групою в 1,5 рази.

Сухий екстракт з трави тирличу ваточниковидного ТТ є перспективною сировиною для створення пероральних лікарських форм з гепатозахисною активністю.

В умовах патології водно-спиртовий екстракт тирличу ваточниковидного ЕТв, на рівні препарату порівняння силібору, знижував активність маркера цитолізу гепатоцитів - ферменту АлАТ в 1,6 рази. Препарат виявляв інгібуючий вплив на процес вільнорадикального окислення ліпідів, достовірно знижуючи рівень МДА в сироватці крові в 1,4 рази.

Наведені дані (див. табл. 4) свідчать, що застосування екстракту коренів т. ваточниковидного при токсичному гепатиті значно зменшує деструктивні зміни печінки і рекомендується до використання як гепатопротекторний засіб. На спосіб одержання екстракту з коренів т. ваточниковидного ЕТв, який проявляє гепатозахисну активність, одержано патент на винахід № 70451 А.

Дослідження гіпоазотемічної активності проводили на білих щурах-самцях масою 0,18 - 0,25 кг, яким вводили досліджувані екстракти в дозі 10 мг/кг маси тіла тварин. Гіпоазотемію викликали шляхом одноразового підшкірного введення розчину калію хромату.

Протягом 7 днів тваринам дослідних груп внутрішньошлунково вводили досліджувані екстракти (ЕТв, ЕТж, ЕТк, ТТ і АЩ); на 8 день щурів декапітували, а в сироватці крові визначали рівень креатиніну та сечовини.

Результати досліджень показали, що найбільшу ефективність за досліджуваними показниками на експериментальній моделі гіпоазотемії виявляє сухий екстракт трави тирличу ваточниковидного в дозі 10 мг/кг, що супроводжується доведенням показників до рівня інтактних тварин.

Дослідження антимікробних властивостей екстрактів і фракцій біологічно активних речовин. Дослідження проводили методом дифузії діючих речовин в агар з використанням паперових дисків. Концентрація активної речовини на дисках для екстрактів складала 5 мг. Для порівняння бактеріостатичної активності екстрактів використовували паперові диски з антибіотиками: гентаміцин - 10 мкг/диск, рістоміцин - 3 мкг/диск. Результати свідчать, що екстракти і фракції БАР затримують ріст паличкоподібної та кокоподібної мікрофлори, які часто бувають збудниками госпітальних інфекцій та збудниками вторинного інфікування.

Найкращу антимікробну активність проявляють водно-спиртові екстракти коренів тирличу і кореневищ з коренями щавлю альпійського.

Дослідження фармакологічної активності мазі з екстрактом кореневищ з коренями щавлю альпійського

Дослідження гострої токсичності мазі, а також основи мазі проводили на білих мишах, білих щурах та морських свинках за різних умов введення досліджуваної мазі та емульсійної основи. Токсичну дію препарату оцінювали за загальним станом тварин, їх летальністю, зміною маси тіла, а також враховували гематологічні та деякі біохімічні показники крові після аплікації досліджуваної мазі та основи і введення їх внутрішньошлунково. Вплив препарату на гемограму оцінювали за вмістом еритроцитів, лейкоцитів та гемоглобіну в периферичній крові тварин, а крім того досліджували активність церулоплазміну.

Результати дослідження вказують на те, що розроблений препарат не має токсичного впливу на організм тварин.

При патоморфологічному дослідженні внутрішніх органів досліджуваних тварин змін у внутрішніх органах у порівнянні з інтактними тваринами не виявлено.

Показники гострої токсичності мазі з екстрактом кореневищ з коренями щавлю альпійського для різних видів лабораторних тварин наведено в табл. 5.

Таблиця 5. Показники гострої токсичності мазі з екстрактом кореневищ з коренями щавлю альпійського для різних видів лабораторних тварин

Шлях введення	Вид тварин	Доза, мг/кг	Маса тварин	LD50 мг/кг
			початкова	кінцева
Аплікації на шкіру	Морські свинки	5000	307,0+3,20	312,8+3,17	>5000
	Білі миші	15000	19,4±0,53	20,8±0,52	>15000
	Білі щурі	25000	192,2±5,50	197,8±5,27	>25000
Внутрішньо-шлунково	Білі миші	25000	18,7±0,52	19,9±0,33	>25000

На основі наведених результатів досліджень можна зробити висновок про нешкідливість даного препарату в умовах гострого експерименту.

Вивчення протизапальної дії. В першій серії дослідів вивчення протизапальної і ранозагоювальної дії отриманої мазі проводили за методикою Б.Г. Стоянова (1963). Як алерген використовували 2,4-динітрохлорбензол, розчин якого злегка втирали в шкіру скляною очною лопаткою. Мазь і основу наносили кожний день по одному разу в кількості 0,2 г на уражену поверхню. Фармакологічну активність мазі встановлювали за наявністю або відсутністю набряку, кольором ураженої поверхні, утворенням кірки, величиною ерозії.

В результаті нанесення мазі з екстрактом кореневищ з коренями щавлю альпійського загоєння ураженої поверхні настає на 4 - 5 добу (відсутність набряку на 5 добу, рожевий колір шкірного покриву на 4 добу, відсутність кірки на 5 добу, відсутність ерозії на 4 добу), що свідчать про ефективність мазі з екстрактом щавлю альпійського при лікуванні екзематозного процесу.

В другій серії дослідів вивчення протизапальної та протинабрякової активності мазі з екстрактом кореневищ з коренями щавлю альпійського проводили на моделі запалення лапки щура. Протизапальний ефект мазі оцінювали за її здатністю пригнічувати набряк лапи щурів після термічного опіку (65 ^оС - 30 сек) шляхом вимірюванням об'єму лапи щура до початку експерименту, через 2, 3, 4, 5 та 24 год. В результаті проведеного експерименту встановлено, що при лікуванні досліджуваною маззю через 1 год після аплікації набряк лапок знижувався в порівнянні з контролем на 28,7 %. В наступні 3 - 5 год протизапальна активність підвищувалася на 36,6 - 40,6 %. Через 24 год розмір лапок майже не змінювався і в порівнянні з контролем пригнічення набряку становило 33,8 %. Наведені дані свідчать, що досліджувана мазь проявляє протизапальну і протинабрякову активність при нанесенні її на опікову поверхню лапки щура.

Дослідження протиопікової дії мазі проводили за методикою І.В. Венцюса і співавт. (1989). Дослідження проводилось на лабораторних щурах, у яких на ділянці спини (ліва, права лопатки) під ефірним наркозом викликали термічний опік ІІІ-А ступені, для цього до оголеної шкіри на 3 - 4 сек прикладали прямокутну металеву пластинку розміром 2х 3 см, нагріту до 200 ⁰С.

Мазь наносили на опікову поверхню один раз на день, починаючи з дня проведення опіку і до закінчення заживлення.

Результати свідчать, що прискорення заживлення експериментального термічного опіку шкіри спостерігається при застосуванні мазі з екстрактом щавлю альпійського: терміни відходження первинної і вторинної кірок на 11,60,2 та 18,40,1 добу відповідно. Після проведення досліджень по вивченню протиопікової дії нами вивчались біохімічні та гематологічні показники крові: активність вугільної ангідрази, рівень молекул середної маси, активність каталази, насиченість залізом трансферину плазми крові, активність церулоплазміну, вміст еритроцитів, лейкоцитів і гемоглобіну. Застосування мазі з екстрактом щавлю альпійського при експериментальному термічному опіку забезпечує заживлення опікового дефекта в більш короткі терміни і доводить біохімічні показники крові тварин до рівня контрольних (інтактних) тварин.

Ресурсно-біологічні дослідження видів роду тирлич і щавель в умовах Прикарпаття

Результати фітохімічних та фармакологічних досліджень дозволили запропонувати підземні та надземні органи видів роду тирлич і щавель як сировину з гепатозахисними, ранозагоювальними та протизапальними властивостями.

об'єктами ресурсно-біологічних досліджень стали сировинні біологічні, експлуатаційні запаси т. жовтого, т. крапчастого, т. ваточниковидного, т. карпатського, щ. альпійського, щ. карпатського, щ. кінського, щ. кислого з метою встановлення об'єму можливої щорічної заготівлі в екологічно чистих районах Прикарпаття і Карпат.

Нами досліджено перспективні види лікарських рослин досліджуваної території, які входять до фітоценозів разом з видами тирличу та щавлю, а саме: види родів стародуб, парило, котяча м'ята справжня, буквиця лікарська. Розроблено методи культивування, встановлено відмінні від основних об'єктів дослідження діагностичні морфолого-анатомічні ознаки, виділено фракції біологічно активних речовин стародуба широколистого, парила звичайного, котячої м'яти справжньої та буквиці лікарської. Виявлено, що досліджувані види проявляють гепатозахисну, антимікробну, седативну дію.

Серед видів роду тирлич актульним є дослідження розповсюдження, вивчення запасів, макро- і мікроскопічна діагностика, розробка методів культивування тирличу жовтого, тирличу крапчастого, тирличу ваточниковидного, тирличу карпатського; видів роду щавель - щавлю альпійського, щавлю карпатського, щавлю кінського, щавлю кислого. Нами вивчено особливості екологічних умов Українських Карпат - місць зростання досліджуваних рослин та опрацьовано підходи до їх раціонального використання.

Нами розроблено основні заходи на основі проведених спостережень по збереженню та відновленню ресурсів, які необхідно проводити з урахуванням направленості природної динаміки та особливостей розміщення екзогенних стихійних та антропогенних впливів на лікарські рослини:

1. Регулювати збір лікарської рослинної сировини, виходячи із результату антропогенних сукцесій в окремих ландшафтно-екотипічних умовах. Інтенсивність експлуатації необхідно лімітувати порогами зниження флористичного різноманіття рослинних угруповань, чисельності та якості угруповань.

2. Організовувати тривалий багаторічний моніторинг за окремими найбільш цінними трав'янистими угрупованнями лікарських рослин.

3. Збільшення чисельності рідкісних видів можна досягнути штучним культивуванням з наступним висаджуванням в природні місцезростання.

4. Необхідно посилити природоохоронні заходи, направлені на контроль за знищенням лікарських видів (збір їх як лікарських, декоративних, для приватного культивування тощо).

В Україні зростає 16 видів тирличу; на високогір'ї Карпат та на Прикарпатті найбільш поширеними є тирлич жовтий - Gentina lutea L., т. крапчастий - Gentina punctata L., т. хрещатий - Gentina cruciata L. та т. ваточниковидний - Gentiana asclepiadea L. За морфологічними ознаками види роду тирлич відрізняються будовою стебла, листка, суцвіття і квітів.

В народній медицині, поряд з використанням коренів, застосовують траву видів тирличу з великою надземною фітомасою. Траву тирличів заготовляють у період цвітіння. Оскільки листки т. жовтого, т. крапчастого, т. хрещатого і чемериці білої схожі, то на цьому етапі заготівлі до сировини тирличу може потрапити чемериця біла. Тому при заготівлі сировини тирличу важливим є діагностика рослин за зовнішніми ознаками.

Нами встановлено основні діагностичні морфологічні та анатомічні ознаки підземних та надземних органів видів тирличу та чемериці білої.

В результаті проведеного дослідження уточнено мікроскопічні характеристики т. крапчастого, т. жовтого, т. хрещатого. Дослідження анатомічної будови надземної частини чемериці білої проведено вперше.

Порівняльне мікроскопічне дослідження надземної частини видів тирличів та чемериці білої показало, що ці об'єкти достовірно відмітні за будовою епідермісу листків та стебел. Діагностичними анатомічними ознаками досліджуваних рослин є: форма та розміщення клітин, будова продихового комплексу, наявність кристалічних включень, наявність та будова трихом.

Результати анатомічного вивчення надземної частини видів тирличу та чемериці білої використані для діагностики сировини та для виявлення чемериці білої як домішки у сировині тирличу (т. жовтий - Gentina lutea L., т. крапчастий - Gentina punctata L., т. хрещатий - Gentina cruciata L.).

Встановлено органолептичні показники коренів дикорослих та культивованих багаторічних трав'янистих рослин т. ваточниковидного, т. жовтого та т. крапчастого, які включені до затверджених ТУ У 15.8-02010758-002-2003. Числові показники доброякісності та характеристика трави тирличу ваточниковидного повинні відповідати вимогам ТУ У 15.8-02010758-003-2003 "Трава тирличу ваточниковидного".

Встановлено основні діагностичні ознаки видів роду щавель: будова стебла, форма листової пластинки і тип суцвіття, яких на території України зростає 24 види.

Нами вивчено мікроскопічні діагностичні ознаки листків рослин роду щавель та кореневищ з коренями щавлю альпійського, що використовуються як харчова добавка до чаїв, приготування водних і водно-спиртових витяжок.

Результати проведеного морфолого-анатомічного аналізу рослин родів тирлич і щавель використано при розробці АНД на відповідну лікарську рослинну сировину.

Дослідження сировинних запасів видів родів тирлич і щавель. Фітохімічні дослідження видів родів тирлич і щавель дозволили запропонувати т. ваточниковидний, т. крапчастий, щ. альпійський, щ. карпатський для використання в медичній практиці. За вмістом основних груп БАР кореневища з коренями щ. альпійського, корені щ. карпатського є рівноцінними щ. кінському і можуть використовуватись як додаткова рослинна сировина. Перспективним є використання надземних і підземних органів т. ваточниковидного і т. карпатського як джерела біологічно активних речовин.

Нами досліджені ресурси видів родів тирлич і щавель, які широко розповсюджені в західних областях України, з метою вивчення забезпеченості сировиною запропонованих лікарських засобів.

Протягом 2001 - 2005 рр. проведено дослідження з вивчення розповсюдження видів родів тирлич і щавель і визначення запасів сировини в Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій та Закарпатській областях. В процесі роботи використовувались методичні матеріали І.Л. Крилової, А.І. Шретера (1971) з вивчення запасів дикорослих лікарських рослин.

Розраховані запаси сировини видів родів тирлич і щавель представлені в табл. 6.

Таблиця 6. Запаси надземної та підземної частин видів родів тирлич і щавель

Вид рослини	Вид сировини	Площа експлуатаційних запасів, га	Запас сировини	Обсяг можливої щорічної заготівлі, т
			Біологічний, т	Експлуатаційний, т
Тирлич жовтий	Листки	2,1	0,42	-	-
	Корені		4,20	-	-
Тирлич крапчастий	Листки	5,8	1,06	-	-
	Корені		6,96	-	-
Тирлич ваточниковидний	Трава	58,9	9,42	9,08	2,27
	Корені		23,56	22,12	2,21
Тирлич карпатський	Трава	7,1	0,71	0,59	0,10
	Корені		0,07	-	-
Щавель альпійський	Кореневища з коренями	75,3	157,31	141,22	14,12
	Листки		42,70	39,90	9,98
	Плоди		3,61	3,61	0,90
Щавель карпатський	Кореневища з коренями	50,1	10,46	10,12	1,01
	Листки		2,81	2,53	0,63
Щавель кінський	Корені	41,2	19,66	16,93	1,69
	Листки		5,67	5,31	1,33
	Плоди		0,45	0,45	0,11
Щавель кислий	Кореневища з коренями	34,2	7,85	7,01	0,70
	Листки		2,80	2,34	0,59

В роботі використовували картографічні матеріали, дані геоботанічних описів і матеріали лісових господарств. На основі цього був проведений цілеспрямований пошук заростей щ. альпійського, щ. кислого, щ. карпатського, щ. кінського, т. жовтого, т. крапчастого, т. ваточниковидного, т. карпатського. В Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій і Львівській областях щавель альпійський і тирлич ваточниковидний утворюють зарості, які мають промислове значення. Обсяги можливих щорічних заготівель підземних органів щ. альпійського на встановлених заростях становить 14,12 т, коренів т. ваточниковидного - 2,21 т; трави - 2,27 т. Одержані результати (див. табл. 6) свідчать, що запаси сировини щавлів альпійського, карпатського, кінського та кислого і тирличу ваточниковидного достатні для промислової заготівлі як перспективної лікарської рослинної сировини у виробництві розроблених лікарських засобів.

Попередні дослідження по вирощуванню щавлю альпійського і тирличу ваточниковидного в умовах Прикарпаття. Оскільки заготівля дикорослих видів сировини може призводити до скорочення природних запасів сировини досліджуваних видів, актуальним є питання про можливість культивування видів родів щавель і тирлич в умовах Прикарпаття.

В природних умовах щавель альпійський розмножується вегетативними способом і насінням; тирлич ваточниковидний - насінням.

В культурі щавель альпійський розмножували вегетативним способом (поділом підземних органів на частинки) і насінням. Кореневища брали з природних місць зростання, розрізали на 2 - 4 частини поперек за числом найбільш розвинутих бруньок і висаджували в грунт в установленому для цього місці. Робота з пересадки кореневищ з природних умов зростання на стаціонарні ділянки пов'язана з певними труднощами, тому нами проведено дослідження з насіневого розмноження щавлю альпійського.

Тирлич ваточниковидний в культурі можна розмножувати тільки насінням. Нами досліджено лабораторну та польову схожість насіння щавлю альпійського і тирличу ваточниковидного, вплив термінів зберігання насіння на їх посівні якості і вплив глибини посіву на схожість.

Дослідження росту і розвитку підземних органів досліджуваних видів визначали протягом чотирьох вегетаційних періодів методом періодичного викопування. Підземні органи щавлю альпійського і тирличу ваточниковидного першого року вегетації, заготовлені з різних ділянок практично не відрізнялись між собою за формою і масою. Кореневища з коренями щавлю альпійського другого року вегетації, додатково підживлені мінеральними добривами, мають деякі відмінності. Маса підземних органів на 5 - 10 % більша ніж в інших. Дослідження особливостей культивування тирличу ваточниковидного вказує, що рослини потребують створення екологічних умов близьких до природних гірських (грунт, вологість повітря, неяскраве освітлення та ін.). Значний інтерес викликає вивчення особливостей вегетативного розмноження Gentina asсlepiadea L., оскільки рослина не завжди зав'язує повноцінні насінини. Встановлено, що насіння краще проростає після стратифікації чи під час осіннього посіву, але має дуже розтягнений період і низьку енергію проростання.

Лабораторна та польова схожість насіння тирличу ваточниковидного і щавлю альпійського свідчить про можливість інтродукції цих рослин в умовах Прикарпаття. Оптимальна глибина висівання насіння в відкритий грунт становить 0,5 - 2 см. Застосування мінеральних добрив сприяє збільшенню маси підземних органів щавлю альпійського.

Висновки

1. У дисертаційній роботі зроблено узагальнення теоретичних питань і обґрунтування нових підходів до фармакогностичного вивчення дикорослих рослин західного регіону України родин Тирличеві та Гречкові; доведено можливість створення на їх основі нових лікарських та лікувально-профілактичних засобів, вивчено запаси сировини та показана можливість інтродукції, розроблено сучасні методи аналізу сировини і створених фітозасобів.

2. Встановлено наявність в досліджуваних зразках сировини фенольних сполук: простих фенолів та їх глікозидів, гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, ксантонів, дубильних речовин, антраценпохідних; амінокислот, вуглеводів, ліпідів, фосфоліпідів, стероїдів, хлорофілів, органічних кислот, макро- та мікроелементів, що дозволило запропонувати лікарські засоби, які проявляють гепатопротекторні, протизапальні та антимікробні властивості.

3. В результаті проведених досліджень з використанням хімічних та фізико-хімічних методів аналізу, різних видів хроматографії у порівнянні з достовірними зразками встановлено хімічну структуру 43 природних сполук в індивідуальному стані, в тому числі простих фенолів, похідних бензойної, гідроксикоричної та хінної кислот, похідних антрацену, флавоноїдів, катехінів, фосфоліпідів, хлорофілів, стероїдів.

4. Вперше з рослин роду тирлич виділено похідні гідроксикоричної та хінної кислот, флавоноїди, фосфоліпіди, хлорофіли, стероїди; з рослин роду щавель - прості феноли, фосфоліпіди, хлорофіли, стероїди. Всі перелічені сполуки є новими для представників вказаних вище родів.

5. В досліджуваних об'єктах визначено кількісний вміст: флавоноїдів, ксантонів, полісахаридів, органічних і гідроксикоричних кислот, дубильних речовин, антраценпохідних. Встановлено, що в видах роду тирлич максимальний вміст фенольних сполук знаходиться в листках тирличу жовтого (11,20 %), в підземних органах кількісний вміст знаходиться в межах 2,87 - 3,87 %. В сировині видів роду щавель максимальний вміст фенольних сполук нагромаджується в кореневищах з коренями щавлю альпійського (12,0 %). Максимальну кількість суми г-піронових сполук виявлено в листках тирличу жовтого (0,91 %), мінімальну - в траві тирличу звичайного (0,34 %). Вміст дубильних речовин в підземних органах видів роду щавель становить 4,7 - 8,5 %; в листках - 4,0 - 7,8 %, антраценпохідних - 1,2 - 3,1 % і 0,4 - 0,9% відповідно. Кількість флавоноїдів у надземних органах видів роду щавель становить 1,6 - 2,9 %; найбільша кількість міститься у листках щавлю альпійського - 2,9 %.

6. На основі багаторічного моніторингу встановлено, що вміст груп біологічно активних речовин в досліджуваних видах рослин залежить від місця зростання рослини: високогірні види накопичують і вміщують більше фенольних сполук і полісахаридів, ніж відповідні види, які зростають в низинних районах. Одержані результати використано при розробці інструкцій із заготівлі, сушіння і зберігання кореневищ з коренями щавлю альпійського, коренів і трави тирличу ваточниковидного.

7. Встановлено оптимальні умови одержання екстракту з трави тирличу ваточниковидного, на основі якого розроблено склад та технологію таблетованої лікарської форми з гепатозахисними властивостями, розроблено склад мазі з екстрактом кореневищ з коренями щавлю альпійського, запропоновано технологію її виробництва та досліджено стабільність в процесі зберігання.

8. Запропоновано способи одержання рослинної настоянки "Румекс" на основі кореневищ з коренями щавлю альпійського та настоянки "Тирлич" на основі коренів тирличу ваточниковидного, розроблено фітозбори "Румалін №1" та "Румалін №2", які вміщують комплекс біологічно активних речовин досліджуваних видів, з метою розширення асортименту для приготування водних і водно-спиртових витяжок.

9. Встановлено діагностичні морфологічні та анатомічні ознаки надземних органів роду тирлич та роду щавель, за якими визначаються показники доброякісності цільної та подрібненої рослинної сировини.

10. Встановлено біологічний та експлуатаційний запаси сировини, обсяг можливої щорічної заготівлі видів родів тирлич і щавель, що вказує на можливість розробки лікарських засобів з забезпеченою сировинною базою.

11. Розроблено проекти АНД "Тирличу ваточниковидного корені", "Тирличу ваточниковидного трава", "Тирличу ваточниковидного екстракт сухий", "Щавлю альпійського кореневища з коренями", "Екстракт тирличу ваточниковидного, таблетки", "щавлю альпійського мазь". Розроблено проекти інструкцій із заготівлі, сушіння і зберігання кореневищ з коренями щавлю альпійського, коренів і трави тирличу ваточниковидного.

12. Розроблено і затверджено Технічні умови України на кореневища з коренями щавлю альпійського (ТУ У 15.8-30649795-001-2002), корені тирличу (ТУ У 15.8-02010758-002-2003), траву тирличу ваточниковидного (ТУ У 15.8-02010758-003-2003), за якими контролюється якість вихідної сировини при виробництві рослинних настоянок на Івано-Франківському обласному державному об'єднанні спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

13. Розроблено і затверджено Технічні умови України на Фітозбір "Румалін №1" (ТУ У 15.8-30649795-004-2002) та Фітозбір "Румалін №2" (ТУ У 15.8-30649795-005-2002), технологічна інструкція з виробництва фітозборів "Румалін №1" та "Румалін №2" (ТІ 15.8-30649795-004-2002).

14. Розроблено і затверджено Технічні умови України "Добавки біологічно активні "Настоянки рослинні" (ТУ У 15.8-30983669-004-2004), рецептура та технологічна інструкція по виготовленню добавок біологічно активних "Настоянки рослинні".

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Лікування соками рослин: посібник-фітодовідник / [Бензель Л..В., Олійник П. В., Грицик А.Р., Долинська О.М.]. - Івано-Франківськ: Вид-во ІФДМА, 2003. - 180 с. (Особистий внесок - підготовка матеріалів літератури та власних експериментів щодо об'єктів дисертаційного дослідження).

2. Бензель Л.В. Лікарські рослини у повсякденному харчуванні : Пряно-ароматичні рослини / Л.В. Бензель, А.Р. Грицик, Т.П. Олійник. - Львів: Літературна агенція "Піраміда", 2004. - 84 с. (Особистий внесок - підготовка матеріалів літератури та власних експериментів щодо об'єктів дисертаційного дослідження).

3. Використання лікарських рослин Карпат в дерматології / Н.П. Цвеюк, М. І. Гавкалюк, А.О. Клименко, Л.М. Грицик, А.Р. Грицик // Вісник фармації. - 2002. - № 2 (30). - С. 67 - 68. (Особистий внесок - розробка лікарської форми та подання матеріалів до статті щодо об'єкту дисертаційного дослідження).

4. Грицик А.Р. Використання рослин роду тирлич (Gentiana L.) в медицині / А.Р. Грицик, Л.В. Бензель, Н.П. Цвеюк // Фармац. журн. - 2003. - № 2. - С. 91 - 97. (Особистий внесок - проведення літературного пошуку, встановлення відмітних морфологічних ознак видів роду тирлич, оформлення статті).

5. Клименко А. Вивчення гепатозахисних властивостей деяких рослин роду тирлич / А. Клименко, А. Грицик, Н. Цвеюк // Ліки України. - 2003. - № 5. - С. 19 - 20. (Особистий внесок - проведення експерименту, інтерпретація отриманих даних, написання наукової статті).

6. Грицик А.Р. Розповсюдження і запаси тирличу ваточниковидного / А.Р. Грицик, Н.П. Цвеюк // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Шупика. - Київ, 2003. - Вип. 12. - кн. 1. - С. 821 - 826. (Особистий внесок - встановлення місць зростання, визначення запасів сировини, редагування висновків).

7. Грицик А. Дослідження протиопікової дії мазі з екстрактом щавлю альпійського / А. Грицик, А. Клименко, Л. Грицик // Ліки України. - 2004. - № 1. - С. 85 - 86. (Особистий внесок - проведення експерименту, інтерпретація отриманих даних, написання наукової статті).

8. Перспективні рослини Карпатського регіону з гепатопротекторними та жовчогінними властивостями / А.Р. Грицик, Н..П. Цвеюк, Н.М. Лейбенко, У.Б. Сікорин // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - Т. 2, № 1. - С. 99 - 100. (Особистий внесок - проведення літературного огляду, підготовка матеріалів до статті щодо об'єктів дисертаційного дослідження).

9. Грицик А.Р. Дослідження протизапальної активності тирличу ваточниковидного / А.Р. Грицик, Н.П. Цвеюк, У.В. Мойсей // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: зб. наук. ст. - Запоріжжя, 2004. - Вип. ХІІ, Т. ІІ. - С. 137 - 141. (Особистий внесок - проведення експерименту, узагальнення результатів, редагування висновків).

10. Грицик А.Р. Розробка біологічно активної добавки з сировини щавлю альпійського / А.Р. Грицик // Медична хімія. - 2005. - Т. 7, № 4. - С. 19 - 21.

11. Грицик А.Р. Кількісний вміст суми г-піронів в рослинах роду тирлич / А.Р. Грицик // Ліки України. - 2005. - № 9 (98). - С. 112 - 114.

12. Грицик А.Р. Виділення та вивчення полісахаридного комплексу рослин роду тирлич / А.Р. Грицик // Фармац. журн. - 2005. - № 6. - С. 79 - 82.

13. Грицик А.Р. Перспективи використання рослин роду щавель в медицині і фармації / А.Р. Грицик, Л.В. Бензель // Фітотерапія. Часопис. - 2006. - № 1. - С. 15 - 22. (Особистий внесок - проведення літературного пошуку, обробка результатів експерименту, підготовка статті до друку).

14. Грицик А.Р. Вивчення елементного складу рослин роду тирлич / А.Р. Грицик // Медична хімія. - 2006. - Т. 8, № 3. - С. 35 - 37.

15. Грицик А.Р. Пошук лікарських рослин, які застосовуються для лікування захворювань гепатобіліарної системи / А.Р. Грицик, Н.М. Гузьо, Н.М. Посацька // Фітотерапія. Часопис. - 2007. - № 2. - С. 47 - 51. (Особистий внесок - підготовка матеріалів літератури та власних експериментів, їх аналіз, редагування висновків).

16. Грицик А.Р. Вивчення запасів сировини видів роду щавель / А.Р. Грицик // Фармац. журн. - 2007. - № 4. - С. 84 - 88.

17. Грицик А.Р. Дослідження запасів сировини видів роду тирлич / А..Р. Грицик // Запорожский медицинский журнал. - 2007. - № 5. - С. 133 - 136.

18. Грицик А.Р. Дослідження гострої токсичності екстрактів рослин роду тирлич / А.Р. Грицик // Ліки України. - 2007. - № 113. - С. 79 - 80.

19. Грицик А.Р. Дослідження фенольних сполук видів роду щавель / А.Р. Грицик // Медична хімія. - 2007. - Т. 9, № 3. - С. 78 - 82.

20. Грицик А.Р. Морфолого-анатомічне дослідження листків видів тирличу і можливих домішок / А.Р. Грицик // Фітотерапія. Часопис. - 2007. - № 4. - С. 66 - 68.

21. Грицик А.Р. Дослідження рослинних джерел дубильних речовин / А.Р. Грицик, Л.М. Грицик, І.М. Туркевич // Фармац. журн. - 2008. - №.2. - С. 112 - 116. (Особистий внесок - проведення експерименту, інтерпретація отриманих даних, написання наукової статті).

22. Немченко А.С. Дослідження вітчизняного ринку гепатотропних засобів. Повідомлення 1 / А.С. Немченко, А.Р. Грицик, І.О. Федяк // Ліки України. - 2008. - № 2 (118). - С. 102 - 107. (Особистий внесок - проведення літературного пошуку, аналіз даних, написання статті).

23. Грицик А.Р. Дослідження протизапальної дії мазі з екстрактом щавлю альпійського / А.Р. Грицик // Ліки України. - 2008. - № 2 (118), додаток. - С. 24 - 25.

24. Грицик А.Р. Дослідження особливостей зростання лікарських рослин в Українських Карпатах / А.Р. Грицик // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - Т. 1, № 2 (47). - С. 137 - 139.

25. Деклараційний патент на винахід № 31288 А, А 61К 35/78. Спосіб одержання фітозасобу з протигрибковою дією / А.Р. Грицик, Н.О. Виноград, І. А. Виноград, Н.К. Федущак, Л.В. Бензель, Б.М. Зузук. - № 98074158; заявл. 29.07.1998; опубл. 15.12.2000, Бюл. № 7-ІІ. (Особистий внесок - проведення патентного пошуку, розробка способу одержання фітозасобу з протигрибковою дією, підготовка опису до патенту).

26. Деклараційний патент на винахід № 31290 А, А 61К 35/78. Спосіб одержання фітозасобу з протизапальною дією / Б.М. Зузук, А.Р. Грицик, Н..К. Федущак. - № 98074160; заявл. 29.07.1998; опубл. 15.12.2000, Бюл. № 7-ІІ. (Особистий внесок - проведення патентного пошуку, розробка способу одержання фітозасобу з протизапальною дією, проведення експерименту і підготовка опису до патенту).

27. Деклараційний патент на винахід № 70451А, А 61К 35/78. Спосіб одержання екстракту з коренів тирличу ваточниковидного, який проявляє гепатозахисну активність / Н.П. Цвеюк, А.Р. Грицик, А.О. Клименко. - №.2003098229; заявл. 04.09.2003; опубл. 15.10.2004; Бюл. 10. (Особистий внесок - проведення патентного пошуку, розробка способу одержання екстракту з коренів тирличу ваточниковидного, проведення експерименту, формулювання формули винаходу, підготовка опису до патенту).