Стан здоров’я, фізичний та нервово–психічний розвиток дітей, що мешкають у регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство охорони здоров'я України

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

УДК 616 - 053.3/.5:616.155.194.8

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Стан здоров'я, фізичний та нервово - психічний розвиток дітей, що мешкають у регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді

14.01.10 - педіатрія

Комар Вікторія Миколаївна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України «Українській медичній стоматологічній академії» МОЗ України (м. Полтава)

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Фесенко Марія Євгеніївна, ВДНЗ «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України (м. Полтава)

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, Тяжка Олександра Василівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії №1

доктор медичних наук, професор, Квашніна Людмила Вікторівна, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України», керівник відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів

Захист дисертації відбудеться 18.12.2008 року о _13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.003.04 по захисту

дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю «Педіатрія» при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01004, м. Київ, б-р Шевченка, 13)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (01004, м. Київ, б-р Шевченка, 13)

Автореферат розісланий 18.11. 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор Кузьменко А.Я.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасна цивілізація поряд з науковими, економічними, технічними та іншими досягненнями для блага людини та суспільства, принесла з собою цілу низку чинників, які несприятливо діють на стан здоров'я населення: радіація, токсичні відходи, недоброякісні продукти, забруднене повітря, вода і таке інше. Сьогодні техногенез значно перевищив здатність природи до самовідтворення (В.Г. Майданнік 2003; О.М. Лук'янова, Ю.Г. Антипкін, О.Г. Шадрін, 2006; Gordon., 2005 ).

Формування захворюваності на ГРВІ, супутньої та хронічної патології і її загострення частіше відмічаються в екологічно несприятливих районах, зокрема при надходженні в навколишнє середовище надлишку фтору, який потім потрапляє в організм людини переважно з питною водою та викликає активацію перекисного окислення ліпідів, пригнічення ферментів антиоксидантного захисту. У зв'язку з частою захворюваністю змінюється режим рухової активності, діти менше знаходяться на свіжому повітрі, що сприяє розвитку фонових захворювань (рахіт, дистрофія, анемія, дисбактеріоз та інше) і відставанню у фізичному і психомоторному розвитку (О.М. Лук'янова, Л.І. Омельченко, 2004; В.В. Бережний, Л.І. Чернишова, 2006; R.S. Britton et al, 2002).

Екологічно детермінована патологія у дітей привертає пильну увагу педіатрів у зв'язку з її високою розповсюдженістю, складністю діагностики, відсутністю достатньої інформації про методи лікування та профілактики, а також складністю у прогнозуванні того чи іншого захворювання. Зокрема, актуальними у дітей в екологічно несприятливих регіонах залишаються пошуки лікування та профілактики екопатології у дітей, обумовленої підвищеним вмістом фтору у питній воді, в першу чергу, в зв'язку з тим, що дана проблема є не тільки медичною, але і соціальною (О.П. Волосовець, 2005; Т.В. Починок, О.В. Тяжка, 2006; Л.В. Квашніна, 2007; H.M. Harmsen, 2000).

На сьогодні недостатньо вивченими є частота, структура та особливості клінічного перебігу екопатології у дітей в різні вікові періоди, які мешкають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді. Відсутні роботи, присвячені вивченню стану здоров'я, фізичного та нервово - психічного розвитку дітей в різні вікові періоди, які проживають в екологічно несприятливих районах, з врахуванням катамнезу. Це зумовлює доцільність поглибленого вивчення стану здоров'я у дітей в різні вікові періоді на прикладі Карлівського району Полтавської області, де підвищений вміст фтору у питній воді.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи ВДНЗ «Української медичної стоматологічної академії» в м. Полтава та планувалась в межах науково-дослідної роботи кафедри загальної гігієни та екології: «Екологічно-гігієнічна оцінка даних моніторингу забруднення поверхневих вод Дніпровського басейну в середній течії з використанням в якості біологічних індикаторів гідробіонтів зоопланктону» та кафедри пропедевтики дитячих хвороб з доглядом за дітьми та факультетської педіатрії з неонатологією: «Стан здоров'я, фізичний та нервово - психічний розвиток дітей, що мешкають у регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді» (Державний реєстраційний номер-0106U001646).

Мета роботи. Удосконалення комплексу профілактично - лікувальних заходів у дітей, що мешкають в регіонах з підвищеним вмістом фтору у питній воді на основі вивчення особливостей стану їх здоров'я.

Задачі дослідження:

1. Вивчити частоту, структуру та особливості перебігу виявленої патології у обстежених дітей, що мешкають у регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді.

2. Виявити основні фактори ризику та вивчити їх вплив на стан здоров'я, фізичний та нервово - психічний розвиток обстежених дітей, які вживають воду з підвищеним вмістом фтору.

3. Оцінити фізичний та нервово - психічний розвиток обстежених дітей.

4. Проаналізувати ефективність проведеної комплексної патогенетично обґрунтованої терапії у обстежених дітей в умовах фтористого навантаження організму, в динаміці через 1 місяць, 1 та 2 роки.

5. Обґрунтувати комплекс діагностичних, лікувальних та профілак-тичних заходів, застосування яких сприятиме зниженню частоти та тяжкості захворювань у обстежених дітей.

Об'єкт дослідження: стан здоров'я дітей віком від 3 місяців до 15 років (131 дитина). Контрольна група (42 дитини) - « умовно здорові».

Предмет дослідження: фізичний та нервово - психічний розвиток, захворюваність та вміст фтору у питній воді та сечі.

Методи дослідження - клінічні, лабораторні, катамнестичні спостереження, інструментальні, бактеріологічні, потенціометричні, математично - статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексну оцінку стану здоров'я дітей (на прикладі Карлівського району Полтавської області), що вживають питну воду з підвищеним вмістом фтору. Виявлено ряд патологічних станів, притаманних даній патології: анемія, дисбактеріози та хронічні захворювання (хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт, хронічний тонзиліт). Дана закономірність знаходиться в корелятивній залежності з наявністю у матерів обстежених дітей соматичної (анемії в поєднанні з іншими захворюваннями) та генітальної ( кольпіти) патології ( r = 0,79). Доведено, що розвиток поєднаної патології у обстежених дітей, які проживають на території з підвищеним вмістом фтору у питній воді, обумовлений негативною тривалою його дією на організм дітей, наслідком якої є зменшення сироваткового заліза, кальцію, гемоглобіну, гематокриту, еритроцитів та лімфоцитів.

Вперше визначені особливості фізичного та нервово - психічного розвитку, захворюваності дітей, які вживають питну воду з підвищеним вмістом фтору (на прикладі Карлівського району Полтавської області).

Розроблено схему взаємозв'язку патогенетичних механізмів хронічного впливу надмірної концентрації фтору у питній воді та захворюваністю у обстежених дітей.

На основі запропонованої схеми був розроблений та впроваджений комплекс діагностичних, профілактичних та терапевтичних заходів, які знизили частоту та тяжкість захворювань дітей на 45 %.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення роботи полягає в розробленні і впровадженні в практику комплексу діагностичних маркерів, лікувально - профілактичних заходів із застосуванням запронованої нами патогенетично обґрунтованої схеми, яка включає: дієто -, вітаміно-, протианемічну терапію, препарати кальцію, пробіотики, ферменти, ентеросорбенти, фітотерапію, що сприяло зниженню частоти і тяжкості захворювань на 45 %.

Впровадження результатів досліджень в практику. Результати дисертаційного дослідження впроваджені у роботу дитячих медичних закладів м. Полтави та районів області, м. Кременчука. Наукові розробки за матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах педіатричного профілю ВДНЗ України «Українській медичній стоматологічній академії».

Особистий внесок здобувача. Полягає у виконанні інформаційного пошуку й аналізу наукової літератури за проблемою, самостійно проведеному комплексі досліджень по вивченню стану здоров'я, захворюваності, фізичного та нервово - психічного розвитку дітей, які проживають у Карлівському районі та вживають воду з підвищеним рівнем фтору. Автор самостійно досліджував рівень фтору в сечі потенціометричним методом, виконав аналіз та оцінку результатів дослідження. Висновки і практичні рекомендації дисертаційної роботи обгрунтовані особисто автором. Конкретний особистий внесок здобувача в опублікованих працях разом із співавторами складає рівномірну частку участі кожного автора.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на ХІ конгресі світової федерації українських лікарських товариств в м. Полтаві (2006 р.); засіданні міського педіатричного товариства «Екологічні чинники розвитку дисбактеріозу у дітей» (грудень 2006 р.); V Міжнародній науково - практичній конференції: «Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров'я дітей» (м. Чернівці, вересень 2007 року). Матеріали дисертації були представлені на 10-й ювілейній міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні 2007», «Національна мережа шкіл сприяння здоров'ю - стратегічний напрямок розвитку освітнього середовища», яка проходила в м. Києві 15-17 лютого 2007 року, відмічені бронзовою медаллю.

Публікації за темою дисертації. Опубліковано 6 праць, із них 4 статті у журналах, 2 - тези з'їздів та науково - практичних конференцій, деклараційний патент на винахід 30722 від 11.03.2008.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 4-х розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, покажчика літератури. Робота представлена на 155 сторінках тексту, містить 20 таблиць - 19 сторінок, 23 рисунки, 1 схему, що займає 22 сторінки, 2 додатки, 3 виписки із історії хвороби дитини. Бібліографічний покажчик містить 322 джерела використаної літератури, що займає 32 сторінки.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Дисертаційна робота виконана у вищому державному навчальному закладі України «Українській медичній стоматологічній академії» м. Полтави. Дослідження проводилися у 2004-2007 рр. на базі Карлівської центральної районної лікарні м. Карлівки, Полтавської області, у дитячому соматичному і інфекційному відділеннях та в дитячій консультації. Клінічні, біохімічні, потенціометричні та бактеріологічні дослідження проводилися у клінічній лабораторії та баклабораторії Карлівської центральної районної лікарні.

У відповідності до етичних норм та нормативних документів МОЗ України, щодо проведення клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень та включення пацієнтів в дослідження відбувалося тільки за письмової згоди батьків обстежених дітей.

Для вирішення поставлених завдань проводили комплексне клінічне обстеження в динаміці у 173 дітей віком від 3 місяців до 15 років, яке включало поглиблене вивчення анамнезу життя та захворювання, огляд дитини педіатром, отоларингологом, неврологом, окулістом, стоматологом, ортопедом. Враховувались дані загального аналізу крові та сечі з визначенням еритроцитарних індексів: середнього об'єму еритроцитів (MCV), середнього вмісту гемоглобіну в еритроциті (МСН), середньої концентрації гемоглобіну в еритроциті (МСНС), гематокриту; підрахунок проводили за загальноприйнятою методикою. З метою уточнення патології з боку серцево - судинної системи, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, проводили ЕКГ на діагностичному автоматизованому комп'ютерному комплексі «Кардіо +» (НПП «Метікол», м. Ніжин), рентгенографію органів грудної клітки на рентген апаратах РУМ-20 м, «Арман-1», УЗД органів черевної порожнини на ультразвуковому діагностичному приладі SLE-101 РС, Medelkom Company: Vilnius, Lithuania. За показаннями проводили огляд дітей хірургом, кардіологом, гастроентерологом та іншими профільними спеціалістами.

Бактеріологічне обстеження носоглотки та випорожнень здійснювалося з використанням різних середовищ: Ендо, Плоскірєва, Сабуро та інших. Подальша ідентифікація здійснювалася в залежності від виділеного мікробного спектру та чутливості мікрофлори до антибіотиків.

Сироваткове залізо та кальцій досліджували за загальноприйнятою методикою із застосуванням набору реактивів для визначення заліза та загальнозв'язуючої здатності сироватки крові та набору реактивів для фотометричного визначення загального кальцію в біологічних рідинах.

Концентрацію фтору в сечі визначали потенціометричним методом з допомогою фторселективного електроду «Еліс-131 F», виробник НПО «Вимірювальна техніка ІТ», м. Москва з реєстрацією на ph- метрі- мілівольтметрі, виробник РУП «ГЗИП», м. Гомель (за норму взято величину 0,19 мг/дм ³ або 10 ^-5моль/л).

Катамнестичні дані захворюваності обстежених дітей вивчали з історій розвитку дитини (Ф. 112/о), власного спостереження, уточнень шляхом опитування батьків.

Проводилася комплексна оцінка стану здоров'я дітей з визначенням індексу здоров'я. Фізичний розвиток дітей оцінювали із застосуванням центильних таблиць. В однойменній оцінці зросту та маси тіла за варіант норми приймалися значення вимірювань, що знаходилися в зоні від 25-го до 75-го центилів, маса та зріст оцінювалися окремо.

Групу нервово - психічного розвитку дитини, гармонійність та ступінь затримки або випередження НПР визначали за методикою Г.В. Пантюхіної та співавторів, обчислювали також коефіцієнт психічного розвитку QD за шкалою Векслера.

Дані про вміст фтору у питній воді водопровідної мережі в населених пунктах району отримані із листа № 656 від 12.10.2005 року Карлівської районної санепідемстанції за останні 10 років, починаючи з 1996-2005 рр.

Вміст фтору водозаборів даної місцевості коливається від 0,5 до 4,48 мг/л (при нормі 1,5 мг/л). Обстежені нами діти проживають в населених пунктах, де рівень фтору коливався від 1,5 до 4,48 мг/л. Концентрація нітратів у питній воді, яку вживали обстежені діти відповідала нормі (не більше 45 мг/дм³).

Враховуючи складність структури змін при дослідженні ефективності лікарських засобів при лікуванні дітей різного віку окрім клінічного обстеження, біохімічних і функціональних тестів, використовували методи перевірки наявності зв'язку, серед яких нами обраний метод попарної лінійної кореляції (Н.С. Лапач, 2002).

Одержані результати піддавали математичній обробці з обчисленням середньої М і її дисперсії m. Вірогідність даних оцінювали, використовуючи критерій t Ст'юдента (В.Я. Гельман, 2001).

Обчислювали коефіцієнти попарної лінійної кореляції r між показниками, оцінювали їх вірогідність і створювали кореляційну матрицю. За функціональні взаємозв'язки брали такі, де коефіцієнт кореляції r 0,7, тобто міцні вірогідні кореляції. Відмічали частку міцних вірогідних кореляцій серед усіх елементів кореляційної матриці. Оцінювали роль окремих показників у формуванні кореляційної матриці, а саме: відмічали, навколо яких ознак формувалося найбільше кореляцій; яка частка дисперсії припадала на показники клінічного обстеження, даних анамнезу біохімічних і функціональних методів дослідження та на взаємозв'язки між цими показниками.

Для оцінки ефективності лікування та порівняння їх ефективності між собою у дітей різного віку застосовували один з методів класифікації - дискримінантний аналіз (Н.С. Лапач, 2002). За умовну норму брали параметри здорових дітей різних вікових груп, що формувало перший клас. Другий клас утворювався з показників, що описували патологічний фон (показники дітей до лікування). Якщо показники після лікування дітей потрапили до одного класу з “умовною нормою”, то воно вважалося ефективним. Це можливо, якщо значення константи менше від середнього значення дискримінантної функції. Одержаний експериментально цифровий матеріал піддавали математично-статистичній обробці на персональному комп'ютері Pentium IV-3000 за допомогою програми Statistica for Windows версія 6.0 (В.Я. Гельман, 2001; Н.С.Лапач, 2002).

Результати особистих досліджень та їх обговорення. Під наглядом знаходилося 173 дитини, з них 95 (55%) хлопчиків, 78 (45%) дівчаток віком від 3 місяців до 15 років, які проживають в Карлівському районі та вживають воду з підвищеним вмістом фтору. Спостереження проводились в умовах стаціонару та поліклініки.

Уточнення діагнозу здійснювали на підставі комплексного клініко - лабораторного обстеження, яке включало виявлення скарг, уточнення анамнезу, оцінку загального стану, дані об'єктивного обстеження та інструментально - лабораторного дослідження. На основі отриманих даних було сформовано чотири основні групи дітей.

При розподілі дітей за групами враховували вік, клінічні прояви анемії згідно існуючої класифікації МКХ-10 (D-50, D -53) та наявність у них хронічної і супутньої патології, а також захворюваність на ГРВІ. Ступінь дисбактеріозу визначали згідно з класифікацією І.Б. Куваєвої, К.С. Ладодо, 1991 р.

До І-ї групи увійшли діти віком від 3 місяців до 1 року (20) з клінічними ознаками ЗДА І ст. - 4 (20%), ІІ ст. - 2 (10%); ЗДА І ст.- 3(15%), ІІ ст.-3 (15%) в поєднанні з гіпотрофією І ст., рахітом ІІ ст. (початкові та залишкові явища), атопічним дерматитом, дисплазією кульшових суглобів; ЗДА ІІ ст., дисбактеріоз ІІ ст. в поєднанні з гіперплазією вилочкової залози І ст. - 2 (10%); ЗДА І ст., рахіт ІІ ст. (початкові та залишкові явища) - 3 (15%); ЗДА І ст., кандидоз слизових оболонок 1 (5%); ЗДА І ст. в поєднанні з дисбактеріозом ІІІ ст. та кардіопатією - 2 (10%). Серед дітей цієї групи на грудному вигодовуванні знаходилося 12 (60%) дітей, на штучному 7 (35%), на змішаному 1 (5%).

Другу групу склали діти від 1 до 3-х років (48) з ЗДА І ст. 6 (12,5%); ЗДА ІІ ст. -5 (10,4%); ЗДА ІІІ ст. -2 (4,1%); ЗДА І ст., дисбактеріоз ІІІ ст. - 3 (6,3%); ЗДА І ст., дисбактеріоз ІІ ст.. -12 (25,0%); ЗДА ІІ ст., дисбактеріоз ІІ ст..-3 (4,1%); ЗДА І ст., дисбактеріоз І ст. -5 (4,1%); дисбактеріоз ІІІ ст. -2 (2,1%); ЗДА І-ІІст., дисбактеріоз І-ІІ ст.. в поєднанні з кардіопатією -2 (4,1%) ;нефропатією -1(2,1%); кандидозом слизових оболонок-1(2,1%); харчовою та медикаментозною алергією -2(4,1%) також мали місце паратрофія -1(2,1%) та гемангіоми - 2 (4,1%).

В третю групу були віднесені діти 3-7 років (23) з ЗДА І ст.. 2 (8,6%); ЗДА І ст., дисбактеріозом ІІІ ст., дисметаболічною нефропатією -2 (8,6%); ЗДА І ст. в поєднанні з хр. тонзилітом, кардіопатією, медикаментозною та

харчовою алергією - 7 (30,4%), з них дисбіоз ІІ ст. мав місце у 4 (17,4%), ІІІ ст. -2 (8,6%), ІV ст. 1 (4,3%); ЗДА ІІ ст. -4 (17,4%); ЗДА ІІ ст. в поєднанні з тубінфікуванням - 2 (8,6%); ЗДА ІІ ст. в поєднанні з дисбактеріозом ІІ ст., ДЖВШ, ВСД та харчовою алергією - 6 (26%).

До четвертої групи 7-15 років (40) увійшли діти з клінічними ознаками ЗДА І- 8(20%); ЗДА ІІ ст. 5 (12,5); ЗДА ІІІ ст. 1 (2,5%); ЗДА І ст. в поєднанні з дисбактеріозом ІІ ст., хр. тонзилітом, ВСД, ДЖВШ - 11 (27,5%); хр. гастрит, ДЖВШ, ВСД, харчова та медикаментозна алергія -6 (15%); ЗДА І ст. , дисбактеріоз ІІ ст., тубінфікування 2 (5%); ЗДА І ст., атопічний дерматит, нефропатія 1 (2,5%); хр. гастрит, хр. тонзиліт, ВСД, остеопороз -1 (2,5%);ЗДА І ст., дисбактеріоз І ст., ВСД, хр. тонзиліт, вторинна кардіопатія, конституціонально - екзогенне ожиріння ІІ ст. -1 (2,5%); хр. тонзиліт, дисбактеріоз ІІІ ст.. -2 (5%); ЗДА І ст., хр. аденоїдит, вторинна кардіопатія - дисбактеріоз ІІ ст. в поєднанні з БА, ВСД, хр. тонзилітом -2 (5%).

Крім того, кожна група була поділена на дві підгрупи з врахуванням частоти ГРВІ та загострень хронічної патології (хр. субкомпенсований тонзиліт, хр. гастрит, хр. гастродуоденіт, БА) більше 4-6 разів на рік.

До контрольної групи були віднесені «умовно здорові» діти - 42, в першій віковій групі (від 3 місяців до року) - 12 обстежених, в інших групах (з 1-го до 3 років, з 3 до 7 років, з 7 до 15 років) по 10 чоловік відповідно, які проживають в районі з нормальним вмістом фтору у питній воді (1,5 мг/дм³).

При поглибленому аналізі структури захворювань встановлено, що серед обстежених дітей (131), які вживають питну воду з підвищеним вмістом фтору, не було жодної дитини, яка б не мала ту чи іншу патологію. Зокрема, анемія І-ІІ ступеню зустрічалася у 36 (27,4%), ІІІ ступеню - 3 (2,2%), як самостійне захворювання, так і в різних комбінаціях з іншою супутньою та хронічною патологією - 92 (70,4%), при цьому структура комбінацій ЗДА І-ІІ ст. та дисбактеріозів відрізнялася в кожній віковій групі дітей і була обумовлена наявністю супутньої патології та відсутністю хронічної патології у дітей раннього віку.

Виявлений відсоток поєднаної патології у обстежених дітей корелює з підвищеними концентраціями фтору у питній воді, а також із зменшеною концентрацією заліза та кальцію в сироватці крові (r=-0,70), p<0,05).

Для виявлення причин розвитку ЗДА І-ІІ ст. у обстежених дітей, які вживають питну воду з підвищеним вмістом фтору нами були вивчені всі фактори, що безпосередньо або частково впливали на виникнення даного захворювання. Великий відсоток ЗДА різного ступеню у дітей спонукав нас до вивчення наявності корелятивних зв'язків між проявами анемій та клініко - параклінічними показниками.

Дослідження наявної корелятивної залежності між проявами ЗДА І-ІІ ст. та клініко - параклінічними показниками дозволило нам виявити головні чинники її розвитку. Так у дітей всіх обстежених груп отримані однонаправлені прямі корелятивні зв'язки сильного ступеню вираженості (r> 0,7, p<0,05) між анемією та підвищеною концентрацією фтору в сечі (r=0,81), кількістю ретикулоцитів (r=0,80), наявністю дисбактеріозу ІІ ступеню (r=0,83), закрепами (r=0,89) та в зворотній залежності з концентрацією заліза в сироватці крові (r=-0,70), концентрацією кальцію в сироватці крові (r=-0,72) і рівнем гемоглобіну (r=-0,71, p<0,05).(рис.1, 2, 3, 4).

психічний дитина фтористий навантаження



Рис. 1 Взаємозв'язок проявів ЗДА І-ІІ ст. (r >0,7; р <0,05) з вмістом фтору у сечі у ч/х дітей до року

Рис. 2 Взаємозв'язок проявів ЗДА І-ІІ ст. (r >0,7; р <0,05) з вмістом фтору у сечі у ч/х дітей 1-3 років

Рис. 3. Взаємозв'язок проявів ЗДА І-ІІ ст. (r >0,7; р<0,05) та клініко - параклінічними показниками дітей 4-7 років



Рис. 4 Взаємозв'язок проявів ЗДА І-ІІ ст. (r >0,7; р <0,05) та клініко - параклінічними показниками у ч/х дітей 7- 15 років

Прояви дисбактеріозу ІІ ступеню мали місце у 8 (80%) дітей, які часто хворіють (при цьому на грудному вигодовуванні було 3 (30%), на штучному -4 (40%), на змішаному 1 (10%)) до року та знаходилися в зворотній корелятивній залежності з ЗДА, зниженою кількістю еритроцитів (r=-0,82), рівнем гемоглобіну (r=-0,80), гематокритом (r=-0,70), МСV (r=-0,71), МСН (r=-0,70), МНС (r=-0,74).

В зв'язку з тим, що порушення в стані здоров'я матерів та патологічний перебіг вагітності й пологів відображається на адаптаційних можливостях дітей після народження та впливають на захворюваність, фізичний та нервово - психічний розвиток, нами було проаналізовано соматичну та генітальну патологію, перебіг вагітності і пологів у матерів обстежених дітей.

Аналіз стану здоров'я матерів обстежених дітей показав, що соматична патологія (анемія в поєднанні із захворюваннями органів дихання, ССС, травної та сечовидільної системи) була виявлена у 83,2 % випадків та генітальна патологія 88,4 % у матерів ч/х та 77,5 % у матерів р/х, тобто діти вже внутрішньоутробно мали ознаки хронічної гіпоксії, що, позначилося на адаптаційних можливостях їх організму та спричинило зменшення опірності організму до дії патологічних факторів навколишнього середовища. Серед дітей контрольної групи матерів з соматичною та генітальною патологією було лише 11,9 % (р<0, 001).

Уточнення акушерського анамнезу показало, що дітей, які народилися від жінок з патологічним перебігом вагітності, було вірогідно більше в основних групах в порівнянні з контрольною групою (83,2 % і 31,0 % відповідно р<0,05).

В структурі патологічного перебігу вагітності переважали токсикоз та загроза переривання вагітності, ХФПН, нефропатія, прееклампсія, маловоддя, внутрішньоутробна гіпоксія та гіпотрофія плоду, конфлікт по АВО. Серед ч/х відсоток матерів з патологічним перебігом вагітності був більшим у порівнянні з групою р/х (88,4% та 77, 5% відповідно).

При аналізі перебігу пологів в ІІ та ІІІ основних групах були одержані результати, аналогічні отриманим даним щодо патологічного перебігу вагітності.

Домінуючими при патологічному перебігу пологів в основних групах були обвиття пуповиною шиї плоду (30,4%), слабкість пологової діяльності, стимуляція пологів (28,9%), раннє відходження навколоплідних вод (11,8%), кесарів розтин (10,5%). В контрольній групі патологічний перебіг пологів був достовірно меншим (р<0,05) в порівнянні з хворими основних груп.

Як відомо, штучне і раннє змішане вигодовування, як і несприятливий акушерський анамнез, зумовлюють більш тяжкий перебіг захворювань у дітей. Проведено аналіз характеру вигодування обстежених дітей, який показав, що вірогідно більшим (60%) був відсоток дітей основної групи, які знаходилися на штучному та змішаному вигодуванні, що корелює з більш тяжким перебігом захворювань у дітей даної групи.

При вивченні впливу підвищеної концентрації фтору у питній воді було виявлено ряд метаболічних порушень в організмі обстежених дітей. Встановлено, що використання питної води з цього регіону призводить до збільшення рівня фтору в сечі, особливо у дітей І-го року життя, які часто хворіють (1,29 мг/л при нормі 0,19 мг/л), розвитку метаболічних змін, обумовлених зменшенням концентрації сироваткового заліза, кальцію в сироватці крові і змінами показників системи крові, зокрема достовірним зменшенням середнього вмісту гемоглобіну (MCH), середнього об'єму одного еритроцита (MCV), середньої концентрації гемоглобіну в даному об'ємі еритроцитів (MCHC) і кількості лімфоцитів та збільшення кількості ретикулоцитів, лейкоцитів, еозинофілів, сегментоядерних нейтрофілів, ШОЕ (рис. 5-8 ).

Рис. 5 Взаємозв'язок між концентрацією фтору в сечі та клініко - параклінічними показниками у ч/х дітей І гр. (до року)

Рис. 6 Взаємозв'язок між концентрацією фтору в сечі та клініко - параклінічними показниками у ч/х дітей ІІ гр. (1-3 роки)



Рис. 7 Взаємозв'язок між концентрацією фтору в сечі та клініко - параклінічними показниками у ч/х дітей ІІІ гр. (4-7 років)

Рис. 8 Взаємозв'язок між концентрацією фтору в сечі та клініко - параклінічними показниками у ч/х дітей ІV гр. (7-15 років)

Характерним проявом інтоксикації фтору в організмі дітей даного регіону є заселення шлунково - кишкового тракту умовно - патогенною флорою: Staph. aureus - 12 (30%), Str. pyoqenes -9 (22,5%), Candida albicans - 8 (20%). Внаслідок цього виникають різні патологічні стани, зокрема анемія І-ІІ ст., дисбактеріоз І - ІІІ ст., дисфункції опорно-рухового апарату (порушення постави, сколіоз, остеопороз), часті ГРВІ, що можна розцінювати як вплив патогенного екологічного чинника (в даному випадку фтору) на метаболічний гомеостаз обстежених хворих. Підтвердженням сказаного є виявлення відповідної кореляційної залежності між підвищеним рівнем фтору в сечі та вищезазначеними показниками.

Необхідно відмітити, що у дітей, які часто хворіють виявлена корелятивна залежність була більш значущою і пов'язана з достовірно підвищеною екскрецією фтору з сечею, що не могло не позначитися на частоті та тяжкості перебігу захворювань.

Катамнестичні спостереження проводилися у 115 дітей основної групи та у 39 дітей контрольної групи, протягом 2-х років. У процесі спостереження оцінювали стан здоров'я, захворюваність та фізичний розвиток, а також рівень, гармонійність і стан нервово - психічного розвитку за методикою Г.В. Пантюхіної та співавт. Крім того, визначався коефіцієнт психомоторного розвитку (QD) за шкалою Векслера.

Таким чином, велика кількість захворювань, в структурі яких провідне місце займають анемія та дисбактеріози в поєднанні з супутньою і хронічною патологією у дітей основної групи, обумовлена, в першу чергу, токсичною дією фтору. Це диктувало необхідність проведення комплексної диференційної патогенетичної терапії з урахуванням віку дитини і патології. Розроблення ряду діагностичних маркерів, профілактично - лікувальних заходів, направлених на покращення стану здоров'я дітей, які проживають в регіоні з високим вмістом фтору у питній воді, шляхом удосконалення відомих, запропонованих раніше іншими авторами схем профілактики та лікування. Підібрати препарати, які б мали мінімальну кількість побічної дії та максимальну ефективність, вживання яких забезпечило б комплексну дію на метаболічні розлади, які є причиною розвитку анемій та дисбактеріозів і важко піддаються лікуванню із застосуванням стандартних схем та протоколів.

Важлива також простота та доступність запропонованих заходів у використанні для різних верств населення, які проживають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді.

Перш за все, дітям, які вживають питну воду з підвищеним вмістом фтору, особливо малюкам, рекомендована вода із пляшечок або з інших джерел, де вміст фтору не перевищує 1,5 мг/л. З анамнезу ми отримали дані про те, що проведене до цього лікування, виявилося не ефективним, адже через 1-2 місяці після закінчення прийому препаратів не було виявлено позитивної динаміки. Не було покращення і при мікробіологічному дослідженні калу та верхніх дихальних шляхів. Саме тому перед початком лікування ми рекомендували сорбенти (ентеросгель, мультисорб) курсом 5-7 днів, вітамінні препарати (В1, В2, РР, Д, С), препарати кальцію для виведення надлишку фторидів із організму. Також дітям проводили корекцію мікробіоценозу кишківника для зменшення симптомів дисбіотичних порушень (призначали фітотерапію та пробіотики, зокрема «Симбітер»), ферментотерапію з врахуванням результатів копрологічного дослідження.

У обстежених нами дітей також були виявлені гриби роду Candida albicans 10⁷, які значно пригнічують імунну систему, тому призначалися протигрибкові препарати (флуконазол у вікових дозах) курсом до 10 днів. Комплекс лікувально - профілактичних заходів проводили з врахуванням поєднаної патології.

Після проведеного лікування, в динаміці, через 2 роки, розподіл обстежених дітей в залежності від загострення хронічної патології та частоти перенесених ГРВІ значно змінився за рахунок достовірного зменшення у дітей І-го року життя з 50 % до 25 %, діти до 3 років з 53 % до 10, 2 % , 3-7 років - з 48 % до 5 %, до 15 років - з 57, 5 до 2,8 % (р< 0, 001), що підтверджено результатами дискримінантного аналізу.

В структурі захворюваності через 2 роки провідне місце займала патологія органів дихання.

Підтвердженням ефективності проведеної терапії, згідно запропонованої схеми лікування, є вірогідне збільшення сироваткового заліза і кальцію в сироватці крові та зменшення фтору у сечі обстежених дітей, а також збільшення кількості еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту.

У 40 ч/х дітей була застосована комплексна патогенетично обґрунтована терапія з призначенням «Симбітеру» концентрованого і ацидофільного простого перорально та інтраназально. Дані рекомендації

Таблиця 1. Ефективність лікування дітей, які часто хворіють за результатами дискримінантного аналізу

Вік дітей	Значення константи	Середнє значення дискримінантної функції	Результат аналізу	Результат лікування
До року n = 10	21127,98	21651,41	Об'єкт, який аналізують належить до 1-ї сукупності об'єктів	Лікування ефективне
1 - 3 роки n = 25	127, 2869	126,636	Об'єкт, який аналізують належить до 1-ї сукупності об'єктів	Лікування ефективне
4 - 7 років n= 11	-109632	-109599	Об'єкт, який аналізують належить до 1-ї сукупності об'єктів	Лікування ефективне
8 - 15 років n= 23	145,4656	149,972	Об'єкт, який аналізують належить до 1-ї сукупності об'єктів	Лікування ефективне

ґрунтуються на властивості «Симбітеру» включатися до складу біоплівки, що покриває епітелій і в такий спосіб попереджати адгезію і колонізацію слизової дихальних шляхів ендо- і екзогенними бактеріями (Є.Є. Шунько, В.А. Тищенко та інші, 2001). Це сприяло позитивній динаміці клінічних проявів захворювань і супроводжувалось санацією кишківника та верхніх дихальних шляхів, підтвердженням чого було зменшення виділення патогенної флори при обстеженні після лікування.

Згідно отриманих даних, найбільший відсоток (60%) склали діти з тривалістю клінічних проявів дисбіотичних порушень від 4 місяців до 1 року віком від 3-7 років. Клінічна картина у дітей з дисбіотичними порушеннями характеризувалася: зригуванням, зниженням темпів наростання маси тіла, наявністю анемії, зміною закрепів проносами і навпаки, періодичними болями в животі, наявністю метеоризму, зниженням апетиту, підвищеною втомлюваністю, головними болями, зниженням працездатності, атопічним дерматитом.

При аналізі ефективності проведеної терапії із застосуванням «Симбітеру» було встановлено, що у 82,5% випадків препарат зумовлює

Рис. 9 Клінічні та біохімічні показники крові та сечі у р/х дітей 1- го року до і після лікування

Рис. 10 Клінічні та біохімічні показники крові та сечі у ч/х дітей 1- го року до і після лікування

суб'єктивне покращення загального стану дітей уже на 6-7 добу прийому. Зникають симптоми метеоризму, болі в животі, закрепи (у дітей до року зменшення проявів атопічного дерматиту, підвищення апетиту, зменшення диспепсичних розладів та інше). При більш тривалому застосуванні в комплексі з протианемічними препаратами підвищуються показники крові у дітей з анеміями (гемоглобін, еритроцити, гематокрит). Доказом позитивної клінічної динаміки, отриманої у обстежених дітей, було зменшення більше, ніж в 2 рази, пацієнтів з дисбактеріозом кишечнику ІІ-ІІІ ступеню.

Дуже важливим є те, що у 37 (92,5%) дітей зменшилося виділення умовно - патогенної мікрофлори із верхніх дихальних шляхів. Кількість S. aureus після лікування зменшилася в 3 рази (до лікування - 30%, після лікування - 7,5%), Str. pyogenes з 27,5% до 5% в 5 разів, Candida albicans в 2 рази (20% та 10% відповідно).

Катамнестичні спостереження протягом 1-го року за обстеженими дітьми показали, що у 60% пацієнтів, які отримували комплексну терапію із застосуванням «Симбітеру» перорально та інтраназально стан пацієнтів залишався задовільним, проявів дисбактеріозу не відмічалось.

Оцінку фізичного розвитку дітей проводили згідно центильного розподілу маси тіла залежно від зросту. Відмічено, що 21,9% ч/х та 6,4% р/х дітей основних груп входили до діапазону від 3 до 10 центилів, серед них у ч/х (до року) - за рахунок гіпотрофії різного ступеня у 30% обстежених, що було пов'язане з гіпогалактією у матері (немовлята отримували неадаптовані суміші, коров'яче молоко). Після корекції вигодовування, в першу чергу із застосуванням води для приготування сумішей з нормальним вмістом фтору, малюки прибавляли у масі тіла відповідно норми і до кінця 2-го року спостереження показники їх фізичного розвитку входили до 50-97 центилів.

У 1/3 ч/х ІІ та ІІІ основних груп (у 28,0% і 36,4%) відповідно, порушення у фізичному розвитку були обумовлені відставанням дітей у зрості. У дітей контрольної групи порушення фізичного розвитку за рахунок відставання у зрості (3-10 центилі) відмічалося у 10,0 %.

Нормальний фізичний розвиток (25-75 центилі) був тільки у кожної другої ч/х дитини основних груп (53,6%) та (65,3% р/х) у 54,4% дітей контрольної групи. Необхідно відмітити, що у дітей контрольної групи високий розвиток (90-97 центилі) зустрічався майже в 2 рази частіше, ніж у дітей основних груп -33,3% та 19,1% відповідно.

Таким чином, у 1/3 ч/х ІІ та ІІІ основних груп 28,0% та 36,4% відповідно, які вживають питну воду з підвищеним вмістом фтору відмічається порушення в фізичному розвитку, обумовлене відставанням в зрості. У дітей контрольної групи порушення в фізичному розвитку 3-10 центилі відмічається у 10,0%. Крім того, нормальний фізичний розвиток має місце лише у кожної другої дитини, як в основних, так і контрольних групах.

Оцінка нервово - психічного розвитку (НПР) проводилася з урахуванням перебігу інтра-, пері- та постнатального періоду, вигодовування та динаміки неврологічної симптоматики, з врахуванням катамнезу протягом 2 - х років. На першому році життя у дітей, за якими проводилось спостереження, така оцінка проходила з урахуванням зорових, слухових орієнтовних реакцій, емоцій, загальних рухів, рухів руки і дії з предметами, підготовчих етапів активного мовлення, розуміння мови, навичок та умінь в процесі розвитку, рівня сенсорного розвитку, рухової активності, розуміння мови. Відповідно до цих критеріїв діти були віднесені до однієї з 4-х груп НПР. Хоча більшість пацієнтів мали на першому році життя задовільний показник психомоторного розвитку, однак при детальному аналізі отриманих даних виявлено, що лише 15,0% дітей за ознаками НПР на першому році життя могли бути віднесені до І групи, тоді як в контрольній групі таких дітей було 25%. Після проведеного лікування, на 2-му році життя дітей до року, яких можна було віднести до І гр. НПР стало 80% в основних групах та 100% серед дітей контрольної групи.

При аналізі значень психомоторного коефіцієнта QD, який відображає темпи психомоторного розвитку в основних групах дітей до року відмічали -у ч/х межові стани зустрічалися у 8,0%, середній нормальний розвиток у 76,0%, тоді як високий нормальний розвиток лише у 16%. У р/х пацієнтів межові стани не були виявлені, середній нормальний розвиток мав місце у 80,0% та у 20,0 % дітей - високий нормальний розвиток, тоді як в контрольній групі - 40,0% та 60,0% відповідно.

Таким чином, отримані результати показали, що діти, які вживають воду з підвищеним вмістом фтору, мають високий рівень захворюваності в структурі якої домінували ЗД анемія І-ІІ ст., дисбактеріоз І-ІІІ ст., рахіт І-ІІ ступеню, хронічна патологія (хр.тонзиліти, хр.гастрити, хр. гастродуоденіти), а також порушення в фізичному розвитку обумовлене відставанням у масі тіла і зрості та нервово - психічному розвитку (високий нормальний розвиток - у 16,0% ч/х дітей та у 20,0% р/х), що свідчить про необхідність проведення лікувальних та профілактичних заходів з метою запобігання розвитку патологічних станів у дітей. Однак, дана проблема є соціальною і може бути вирішена за умов споживання дітьми питної води та продуктів харчування з нормальним вмістом фтору.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі сучасної педіатрії, яка полягає у визначені впливу шкідливих факторів середовища, зокрема негативної дії фтору, на стан здоров'я дітей та патогенетичному обґрунтуванні програми діагностичних, лікувально - профілактичних заходів, які доцільно застосовувати в умовах фтористого навантаження на організм людини.

1. Установлено, що діти, які мешкають в регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді, мають високий рівень захворюваності, в структурі якої домінували анемія І-ІІ ступеню 36 (27,4%), ІІІ ступеню - 3 (2,2%), як самостійне захворювання, так і в різних комбінаціях з іншою супутньою та хронічною патологією - 92 (70,4%). У дітей, які рідко хворіють анемія достовірно частіше зустрічалася у вигляді монозахворювання, у дітей, які часто хворіють - в поєднанні з дисбактеріозом, рахітом ІІ ст., харчовою та медикаментозною алергією, кардіопатією, БА, нефропатією, остеопорозом, ДЖВШ, ВСД та хронічною патологією (хронічний тонзиліт, хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт).

2. Підвищений рівень фтору у питній воді призводить до токсико - метаболічних порушень у дітей різного віку, проявляється достовірним зниженням кількості еритроцитів, гемоглобіну, сироваткового заліза, кальцію сироватки крові та збільшенням обсіменіння кишкового тракту умовно - патогенною флорою та грибами і обумовлює розвиток анемії, дисбактеріозу різного ступеню та хронічної патології (r >- 0,7; р<0,05).

3. Головні фактори ризику розвитку анемії підтверджені однонаправленими прямими кореляційними зв'язками сильного ступеню вираженості (r >- 0,7; р<0,05) між анемією та підвищеною концентрацією фтору у сечі, наявністю дисбактеріозу різного ступеню та зворотніми зв'язками з рівнем MCV, MCH, MCHC, рівнем гемоглобіну, концентрацією заліза і кальцію в сироватці крові.

4. Доведено та підтверджено методом дискримінантного аналізу клінічну ефективність використаної у обстежених дітей патогенетично обґрунтованої комплексної терапії (сорбенти - ентеросгель, мультисорб, вітамінні препарати - групи В, РР, С; препарати кальцію, протианемічні препарати, ферментотерапія, пробіотики) із застосуванням «Симбітеру» концентрованого і ацидофільного простого перорально та інтраназально в поєднанні з санацією вогнищ інфекції в умовах надлишку фторидів у питній воді.

5. Призначення запропонованої патогенетично обґрунтованої схеми лікування у обстежених дітей, які проживають на території з підвищеним вмістом фтору у питній воді, дозволило зменшити кількість дітей, які часто хворіють з 53% до 9,5% (р<0,001).

6. За даними катамнестичного спостереження впродовж 2-х років у 1/3 дітей, які часто хворіють 1-3 років та 3-7 років основних груп, відмічалися порушення у фізичному розвитку (3-10 центилі), обумовлені відставанням у зрості (у 28, 0% і 36,4% відповідно). Нормальний фізичний розвиток (25-75 центилі) був тільки у кожної другої дитини (53,5% у ч/х, 65,3% у р/х та у 54,5% дітей контрольних груп). Порушення в нервово - психічному розвитку підтверджено даними значень коефіцієнту психомоторного розвитку QD, згідно яких високий нормальний розвиток відмічався лише у 16,0% ч/х та 20,0% р/х дітей основних груп.

Практичні рекомендації

У дітей, загрозливих по затримці фізичного, нервово - психічного розвитку та виникнення анемій і порушень мікрофлори кишківника необхідно враховувати наступні діагностичні маркери:

1. - часті ГРВІ, наявність рахіту І-ІІ ст., алергії харчової, медикаментозної чи побутової та хронічної патології; змішане та штучне вигодовування дітей до року;

- зниження рівня гемоглобіну, гематокриту, кольорового показника, еритроцитів; еритроцитарних індексів: MCHC, MCV, зниження рівня сироваткового кальцію та заліза крові;

- збільшення рівня фтору в сечі (> 0,5 мг/л);

- наявність у матері екстрагенітальної - анемія в поєднанні з захворюваннями органів дихання, ССС, травної, сечовидільної системи) та генітальної патології ( кольпіти різної етіології);

- патологічний перебіг вагітності та пологів.

2. Рекомендовано створення кабінетів екопатології на базі дитячих консультацій, поліклінік, обласних центрів, проведення семінарів з медперсоналом, батьками, з метою раннього виявлення комплексу патологічних маркерів загрозливих по затримці фізичного, нервово - психічного розвитку, а також розвитку анемій, порушення мікробіоценозу, поєднаної патології під впливом несприятливих факторів, зокрема, підвищеного вмісту фтору у питній воді.

3. В Полтавській області, крім обов'язкового обстеження води на вміст нітратів, яку вживають вагітні жінки, проводити також обстеження питної води на вміст фтору з погодження СЕС.

4. Проводити диференціальну діагностику між шкідливим впливом нітратів та фтору у питній воді, зокрема в Полтавській області, враховуючи, що під впливом нітратів розвивається клініка метгемоглобінемії, а підвищений вміст фтору корелює із збільшеним його вмістом в сечі та зменшенням сироваткового кальцію, заліза крові.

В комплексному лікуванні обстежених дітей, які проживають в умовах надлишку фторидів в оточуючому середовищі рекомендовано застосовувати запропоновану нами патогенетично обґрунтовану схему лікувально - профілактичних заходів, які включають:

- питний режим: додатковий прийом питної води дітям з 6 місяців, приготування суміші на воді із пляшечок при змішаному та штучному вигодовуванні; вживання столової бутильованої питної води дітям старшого віку, соків, компотів із сухофруктів, морсів, вітамінних та трав'яних чаїв (шипшина, трава деревію, календула, облепіха, кропива, листя та коріння кульбаби та інше);

- фітотерапію (дітям після 1 року) при порушенні мікробіоценозу кишківника: при підвищеній кількості дріжджових грибків рекомендовані морква, відвар вівса, брусниця; стафілокока - суниця лісова, барбарис, малина, горобина чорна та червона, чорниця, чорна смородина; гнильної та кокової мікрофлори - трава деревію, м'якуш абрикоса, лавровий лист, полин, барбарис; рослини з широким спектром бактерицидної дії: евкаліпт, елеутерокок, календула, звіробій, настій часнику та інше - проводити курсами на протязі 1 місяця 2 рази на рік (весною та восени) ;

- дієтотерапію (грудне вигодовування, продукти, багаті на залізо: яловичину, печінку, домашній сир, яйця, персики, кизил та інше), вживання достатньої кількості молочних продуктів, які містять необхідну для кишківника біфідофлору та кальцій (сухі вершки, твердий сир, кефір, йогурт, домашній сир, «Актимель», «Симбівіт») морепродукти, морську капусту, рибу, петрушку, шпинат, білокачанну капусту, хліб пшеничний, житній - саме ці продукти насичені кальцієм, який має властивість витісняти надлишок фторидів із організму, зменшуючи його резорбцію та депонування. Вживання достатньої кількості овочів та фруктів, продуктів тваринного походження, які багаті на вітаміни групи В1 (соя, горох, квасоля, пшеничні та рисові висівки, вівсяна та гречана крупи, дріжджі, грецькі горіхи, ікра, риба), В2 (печінка, нирки, серце, мозок, курячий жовток, цвітна та морська капуста, зелена цибуля, солодкий перець, зелений горошок, крупи, пекарські дріжджі, какао), РР (яловичина, печінка, нирки, серце, птиця, риба, дріжджі, гриби, бобові, гречка, рис, пшениця, жито, ячмінь), вітаміну Д (печінка тріски, деякі сорти риби: оселедець атлантичний, нототенія, кета, лосось, ікра зерниста, яйця, вершки, масло вершкове, сметана), вітамін С (чорна смородина, плоди шипшини, облепіха, цитрусові, солодкий перець, кріп, петрушка, цибуля, часник, картопля, огірки та інше) саме ці вітаміни збільшують виведення надлишку фторидів із організму, згідно літературним даним;

- медикаментозне лікування: препарати кальцію (кальцію гліцерофосфат, кальцію глюконат, кальцинова) протягом 1 місяця; протианемічна терапія до нормалізації гематологічних показників (актиферин краплі, сироп, капсули - з урахуванням віку); пробіотики («Симбітер» концентрований та ацидофільний простий перорально по 1 дозі та інтраназально: по 0, 2 мл протягом 10 - 14 діб); ферменти протягом 14 днів; ентеросорбенти (ентеросгель, мультисорб) 5-7 днів; протигрибкові препарати (флуконазол - 10 днів) у вікових дозах.

Неспецифічні профілактичні заходи представлені на мал. 1.

Мал. 1. Алгоритм неспецифічної профілактики захворювань у дітей, які вживають воду з підвищеним вмістом фтору

Перелік умовних скорочень

БА - бронхіальна астма

ВСД - вегетосудинна дистонія

ЗДА - залізодефіцитна анемія

ДЖВШ - дискінезія жовчновивідних шляхів

MCV - середній об'єм одного еритроцита

MCH - середній вміст гемоглобіну

MCHC - середня концентрація гемоглобіну в даному об'ємі еритроцитів

НПР - нервово - психічний розвиток р/х - діти, які рідко хворіють

СЕС - санітарна епідемічна станція

ССС - серцево - судинна система

QD - коефіцієнт розвитку ч/х - діти, які часто хворіють

Список наукових робіт опублікованих за темою дисертації

1. Комар В.М. Катамнестичні спостереження за часто хворіючими дітьми з дисбіотичними порушеннями, які отримували комплексну терапію із застосуванням симбітеру. Фесенко М.Є. // Современная педиатрия.- 2006.- №4 (13).- С.166-169 (особистий внесок: здобувач самостійно розробив схему лікування дітей, які часто хворіють з використанням «Симбітеру»).

2. Комар В.М. Ефективність комплексної терапії із застостосуванням «Симбітеру» при лікуванні частохворіючих дітей з дисбіотичними порушеннями, які проживають в районі з підвищеним рівнем фтору у питній воді. Фесенко М.Є. // Актуальні проблеми сучасної медицини.-2006.- № 4(6).-С.95-97 (особистий внесок: здобувач самостійно провела обстеження дітей та оцінила ефективність проведеної терапії).

3. Комар В.М. Фтор один з факторів ризику виникнення метаболічних порушень у дітей, які проживають в районі з підвищеним його рівнем у питній воді. Фесенко М.Є. // Вісник проблем біології і медицини.-2007.-№1.-С.103-105 (особистий внесок: здобувач самостійно провела дослідження по визначенню рівня фтору у питній воді та сечі обстежених дітей).

4. Комар В.М. Характеристика захворюваності, особливостей перебігу хронічної патології та профілактика її виникнення у дітей, які вживають питну воду з підвищеним вмістом фтору. Фесенко М.Є. // Актуальні проблеми сучасної медицини.-2007.- № 3(19), Т. 7.-С.95-97. (особистий внесок: здобувач самостійно провела аналіз залежності захворюваності дітей від рівня фтору у питній воді).

5. Комар В.М. Характеристика дисбіотичних порушень у дітей, які проживають у регіоні з підвищеним вмістом фтору у питній воді. Фесенко М.Є. // Тези доповідей ХІ конгресу світової федерації українських лікарських товариств. - Полтава -Київ - Чикаго, 2006.-С. 264 (особистий внесок: здобувач самостійно сформулювала висновки).

6. Комар В.М. Вплив екологічних факторів, зокрема підвищеного рівня фтору, на фізичний розвиток дітей. Фесенко М.Є. // Матеріали V Міжнародної науково - практичної конференції «Здорова дитина: формування інноваційної парадигми збереження здоров'я дітей».- Чернівці, 2007.-С. 30-31 (особистий внесок: здобувач самостійно провела дослідження фізичного розвитку дітей в районі з підвищеним вмістом фтору та сформулювала висновки).