Хірургічне лікування гіпомастії було проведено 87 пацієнткам: ЕПСГ (контрольна група) - 38, ЕПСМ (досліджувана група) - 49. В ранньому післяопераційному періоді в обох групах не було ситуацій, які б потребували повторного оперативного втручання. Водночас серед виявлених ускладнень (набряк тканини молочної залози, підшкірний крововилив, гематома ложа ЕП, серома ложа ЕП) такі ускладнення, як набряк тканини молочної залози і серома ложа ЕП достовірно частіше траплялися в групі ЕПСГ.

Специфічними ускладненнями після ендопротезування, які реєстрували при об'єктивному дослідженні в динаміці післяопераційного періоду були: ненаповненість верхнього полюса молочних залоз, капсулярна контрактура, візуалізація країв ендопротеза, хвилеподібна деформація, подвійний контур ендопротеза.

Протягом періоду спостереження за прооперованими було отримано і оброблено 365 анкет. В перші три місяці загальний середній бал після виконання ЕПСГ становив (4,11 ± 0,08) бала і був достовірно вищим за такий ( (3,34 ± 0,06) бала) в групі жінок, яким виконували ЕПСМ. На наступному етапі спостереження (3,1-6,0 місяців) в групі ЕПСГ спостерігалося незначне (р = 0,964) зниження величини середнього бала, тоді як у групі ЕПСМ середній бал підвищився, але також недостовірно (р = 0,994). Різноспрямована динаміка величини середнього бала спостерігалася і в наступні строки спостереження: в контрольній групі вона продовжувала знижуватися, а в досліджуваній - збільшуватися. При цьому достовірне зниження величини середнього бала порівняно з першими трьома місяцями, і відповідно, погіршення ставлення жінок до результатів операції в групі контролю спостерігалося вже в строки до одного року. Натомість в досліджуваній групі в строки від 1 до 2 років спостерігалося достовірне підвищення величини середнього балу. Значно вища величина середнього бала (р<0,01) в досліджуваній групі, зафіксована вже після першого року спостереження за хворими, зберігалася такою до 3 років. Слід зазначити, що в строк спостереження 24,1-36,0 місяці величина середнього бала в досліджуваній групі була майже такою, як у контрольній групі в перші три місяці після операції - відповідно (3,89±0,08) і (4,11±0,08) бала (р>0,05).

Диференційований аналіз динаміки середнього бала в групах показав, що після ЕПСГ середні бали при відповідях на запитання стосовно "психологічної" і "бажаної" сфери достовірно не відрізнялися в усі аналізовані строки (всі р>0,05). Натомість після ЕПСМ у перші три місяці після операції середній бал в "психологічній" сфері був достовірно нижчим за такий у "бажаній" - (3,22±0,07) і (3,57±0,08) бала відповідно (р = 0,007). В інші строки ця тенденція зберігалася, але відмінності не були достовірними. Достовірно менша величина середнього бала у перші шість місяців після ЕПСМ пояснюється кількома факторами. По-перше, хворі відчувають певний дискомфорт через більшу травматичність операції, особливо в перші три місяці, цим, до речі, пояснюється менший бал у "психологічній" сфері порівняно з "бажаною". По-друге, форма молочної залози не зовсім відповідає бажанням пацієнток через надмірну сферичність, тоді як після ЕПСГ вона наближена до бажаної краплеподібної форми. Однак через рік після операції форма молочної залози змінюється внаслідок гравітаційного птозу, при цьому у пацієнток досліджуваної групи цей птоз мінімальний (оскільки ендопротез підтримується грудним м'язом) і надає залозі краплеподібної форми, а у пацієнток контрольної - птоз має більшу виразність і призводить до втрати первинної форми. Набуття молочною залозою бажаної форми разом з відсутністю дискомфорту в зоні операції через один рік у пацієнток досліджуваної групи зумовлює збільшення величини середнього бала. В досліджуваній групі, в період від одного до трьох років спостереження ендопротез майже не зміщується, що забезпечує стійкий досягнутий ефект операції, тоді як у групі контролю цей процес триває і результати операції погіршуються.

Аналіз результатів оперативного лікування гіпомастії за різними методиками по результатам анкетування засвідчив, що ЕПСГ не забезпечує стійкого ефекту, який би задовольняв пацієнток. Якщо в строки до 6 місяців переважну більшість жінок задовольняє досягнутий косметичний ефект, то в подальшому дедалі більше респонденток не задоволені з тих чи інших міркувань станом молочних залоз. Через три роки лише 48 % жінок вважають результат операції добрим, 28 % - незадовільним. Субмускулярне ендопротезування з точки зору жінок у перші післяопераційні місяці не має переваг над субгландулярним, а згідно із результатами статистичного аналізу, навіть гірше. Однак через рік після операції ситуація змінюється, ЕПСМ починає переважати за результатами ЕПСГ, через два роки відмінності між ними набувають статистичної значущості і частка добрих результатів сягає 80,6 %. Слід зазначити, що це зумовлено не тільки погіршенням результатів у групі контролю у віддалені строки порівняно з першими місяцями, а і поліпшенням результатів у досліджуваній групі у віддаленому післяопераційному періоді.

Звертає увагу той факт, що в групі контролю результати об'єктивного дослідження тісно корелюють з результатами суб'єктивного дослідження в усі строки спостереження. Тобто зміни "психологічної" і "бажаної" сфери у більшості випадків збігаються із змінами стану молочних залоз, що виявляються при об'єктивному дослідженні, і пояснюються ними. Водночас у досліджуваній групі у строки спостереження до 6 місяців кореляційний зв'язок між суб'єктивною та об'єктивною оцінками є слабким і стає більш тісним до другого року спостереження.

Аналіз результатів хірургічного лікування гіпомастії за об'єктивними критеріями довів беззаперечну перевагу субмускулярного ендопротезування у віддаленому післяопераційному періоді. Якщо в строки спостереження від 1 до 3 місяців та від 3 до 6 місяців результати операцій за обома методиками достовірно не відрізнялися, то, починаючи з шостого місяця, в структурі результатів істотно більшою була частка добрих і меншою - частка задовільних і незадовільних результатів після ЕПСМ порівняно з ЕПСГ (усі р < 0,05).

З точки зору хірурга ЕПСМ в перші місяці після операції не має помітних недоліків, але дискомфорт, який відчувають жінки в зоні операції, погіршує сексуальні стосунки з партнером, її самооцінку і знижує результат операції. Слід зазначити, що розміри і форма молочних залоз не спричиняє нарікань у більшості прооперованих.

Невідповідність об'єктивної і суб'єктивної оцінки результатам операції, особливо в перші два контрольні строки дослідження, в групі пацієнток, яким було виконано ЕПСМ, специфічно відображується на інтегративних результатах оперативного лікування. В групі ЕПСГ з часом частка добрих результатів зменшується, а частка задовільних - збільшується. В групі ЕПСМ навпаки - збільшується частка добрих і зменшується частка задовільних результатів.

Рис. 1. Динаміка інтегративних результатів ендопротезування: А - ЕПСГ; Б - ЕПСМ

Статистичний аналіз засвідчив, що в строки від 1 до 3 місяців та від 3 до 6 місяців після операції достовірно кращими виявилися результати ЕПСГ. Слід зазначити, що в ці строки в обох групах не було незадовільних результатів, і ЕПСГ переважало ЕПСМ за рахунок меншої частки задовільних результатів. У строки від 6 до 12 місяців з'явилася тенденція до відносного поліпшення результатів субмускулярного ендопротезування, і хоча відсоток добрих результатів у цій групі був більшим, а відсоток незадовільних - меншим, статистично значущої відмінності в структурі результатів між групами не було (р = 0,352).

Лише через рік після операцій зазначені вище особливості динаміки ефективності лікування зумовили достовірне поліпшення результатів у групі хворих, яким виконувалося субмускулярне ендопротезування, порівняно з субгландулярним. Зазначені відмінності зберігалися до кінця нашого дослідження (до 3 років).

Таким чином, порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування гіпомастії двома методами - розміщенням ендопротеза безпосередньо під тканиною молочної залози і під великим грудним м'язом - засвідчило, що кращі і стабільні результати у віддаленому післяопераційному періоді досягаються при розташуванні ендопротеза під м'яз.

Основним недоліком хірургічного лікування птозу молочних залоз у віддаленому післяопераційному періоді, який нівелює косметичний ефект мамопластики, є рецидив птозу того чи іншого ступеня.

Нами проведено порівняльну оцінку трьох видів операцій, які ми використовували при хірургічному лікуванні хворих з нормомастією і птозом (класична мамопластика - контрольна група; розроблена мамопластика - досліджувана група І, розроблена мамопластика і ендопротезування - досліджувана група ІІ), щодо можливості запобігти цьому ускладненню.

При спостереженні за хворими протягом трьох років кількість пацієнтів, у яких нам вдалося дослідити результати операцій поступово зменшувалася, але в цілому їхня кількість була достатньою для проведення порівняльного статистичного аналізу. Нами було проаналізовано частоту і темпи зростання ступеня рецидиву птозу в різні строки спостереження залежно від виду оперативного втручання.

У контрольній групі хворих вже в першій строк спостереження (1-3 місяці) у 4 (17,4 %) пацієнток виник птоз молочної залози. Із збільшенням строку спостереження зростав відсоток пацієнток з птозом, і в останній строк спостереження (24,1-36,0 місяців) він становив 47,1 %. При цьому через 6 місяців після операції частка хворих з птозом достовірно не відрізнялася від такої пацієнток без нього. Порівняльний аналіз частоти виникнення птозу у різні строки спостереження показав достовірне збільшення частоти рецидивів птозу у строк понад 2 роки порівняно з першим строком спостереження (р = 0,018). Прогресування частоти рецидиву птозу із збільшенням строку, що минув після мамопластики, у пацієнток контрольної групи підтверджується результатами кореляційного аналізу. Так, ранговий коефіцієнт кореляції за Спірменом між частотою рецидиву птозу та строком після операції для цієї групи хворих був достовірним (р = 0,011) і дорівнював 0,312.

Частота вперше виявленого рецидиву у пацієнток з часом зменшується, але ці відмінності не були статистично значущими. Так, в перший строк спостереження таких пацієнток було 4 (17,4 %), у другий - 2 (9,6 %), у третій - 1 (5,0 %), у четвертий - 1 (5,6 %), у п'ятий - 0 (всі р>0,05). Із збільшенням строку спостереження збільшувалася тяжкість птозу. Якщо в строк 1-3 місяці в усіх пацієнток констатовано лише птоз І ступеня, то на кінець спостереження (понад два роки) його частота становила 50 %, а птозу ІІ та ІІІ ступеня - була однаковою (25 %). Слід зазначити, що різні строки дослідження не відрізнялися статистично за розподілом частоти птозу різного ступеня (всі р>0,05). Можливо, виявлені тенденції набули б статистичної значущості при збільшенні кількості хворих контрольної групи, але ми вважали це недоцільним, оскільки нас не задовольняли результати хірургічного лікування птозу за "класичною" методикою. У хворих досліджуваних груп частота рецидиву птозу в усі строки дослідження була достовірно меншою (р<0,05) порівняно з контрольною групою. Досліджувані групи І та ІІ у всі строки спостереження за частотою рецидиву птозу достовірно не відрізнялися, проте слід зазначити, що після 6 місяців з моменту операції частота рецидиву птозу молочної залози в досліджуваній групі ІІ за відносними значеннями була меншою, ніж у досліджуваній групі І, і ця розбіжність зростала із збільшенням строку після операції. Крім того, у досліджуваній групі ІІ було зареєстровано лише птоз молочних залоз ІІ ступеня, тоді як у досліджуваній групі І після двох років спостереження таких пацієнток було 2.

Розширення післяопераційного рубця також є косметичним недоліком мамопластики, який спричиняє незадоволення пацієнток, іноді навіть більше, ніж наявність птозу. Слід зазначити, що це ускладнення патогенетично пов'язано з птозом і супроводжує останній майже в усіх випадках. Коефіцієнт кореляції між розширенням післяопераційного рубця і наявністю птозу в усіх групах первищував 0,8. При визначенні об'єктивних результатів хірургічного лікування птозу молочних залоз ми враховували наявність обох ускладнень.

За результатами аналізу об'єктивних даних встановлено, що найкращі результати операції спостерігаються після мамопластики з одночасним ендопротезуванням (досліджувана група ІІ). Саме при цій операції спостерігалися достовірні розбіжності в результатах порівняно з групою контролю після 6 місяців спостереження за рахунок більшої частки добрих результатів. Протягом усього періоду спостереження за прооперованими було отримано і оброблено 313 анкет і проаналізовано 1878 питань. В перші три місяці загальний середній бал у контрольній групі становив (3,81 ± 0,13) бала і був достовірно нижчим за такий ( (4,21 ± 0,11) бала) в групі жінок досліджуваної групи І, але не відрізнявся, на рівні статистичної значущості, від досліджуваної групи ІІ ( (4,03 ± 0,14) бала). У наступні строки спостереження величина середнього бала в групі контролю була істотно нижчою порівняно з обома досліджуваними групами (всі р < 0,05). Досліджувані групи достовірно не відрізнялися між собою за величиною середнього бала, хоча за абсолютними величинами він був вищим у досліджуваній групі ІІ у всі строки спостереження. Диференційований аналіз динаміки відповідей на запитання анкети засвідчив, що зниження величини середнього бала в контрольній групі відбувалося внаслідок незадоволення хворими формою молочної залози (65 % випадків) або її розмірами (15 %). Незадоволеними якістю післяопераційного рубця були 20 % хворих. Відсутність істотного поліпшення в психоемоційній сфері, у сексуальних стосунках з партнером констатували 27 % пацієнток. Слід зазначити тісну кореляцію між об'єктивними і суб'єктивними критеріями (r = 0,83, р<0,05). У 15 % хворих при об'єктивній оцінці стану молочних залоз не було знайдено адекватного пояснення причин зниження ефективності операції.

Динаміка результатів оперативного лікування нормомастії з птозом за суб'єктивними критеріями майже збігалася з такою при об'єктивній оцінці. Між досліджуваними групами І і ІІ достовірних відмінностей не виявлено (всі р > 0,05). Досліджувана група І достовірно відрізнялася від контрольної після року спостереження, а досліджувана група ІІ - в усі строки.

У всіх групах у перші 6 місяців констатовано високу частку добрих результатів (близько 80 %). Однак у наступні 6 місяців у контрольній групі спостерігалося достовірне зниження частки добрих результатів порівняно з попереднім строком спостереження і з результатами досліджуваних груп в аналогічний строк. Ця тенденція зберігалася в усі подальші строки спостереження, що призвело до достовірно гірших результатів в групі контролю порівняно з дослідними групами. Причому після мамопластики з ендопротезуванням кращі післяопераційні результати зафіксовано через 6 місяців, а після мамопластики за розробленою методикою - через рік порівняно з групою контролю.

У досліджуваних групах протягом усіх строків спостереження результати були стабільними, за винятком того, що при мамопластиці через 36 місяців частка добрих результатів була достовірно меншою, ніж у перші 3 місяці. Слід зазначити, що в кожний строк спостереження частка добрих результатів у досліджуваній групі ІІ була більшою, ніж у І, але відмінності не набували статистичної значущості. Графічне зображення відсотка добрих, задовільних та незадовільних результатів у динаміці (рис.2) наочно ілюструє той факт, що в групі контролю відсоток добрих результатів операції прогресивно зменшується, натомість відсоток задовільних і незадовільних результатів збільшується. В досліджуваних групах І та ІІ результати операцій були відносно стабільними протягом увсього періоду спостережень зі значним переважанням частки добрих результатів. Звертає увагу той факт, що відсоток задовільних і незадовільних результатів істотно не змінювався і в досліджуваній групі І був дещо більшим, але не достовірно.

А Б В

Рис. 2. Динаміка інтегративних результатів мамопластики: А - група контролю; Б - дослідна група І; В - дослідна група ІІ

Таким чином, аналіз результатів хірургічного лікування птозу при нормомастії довів беззаперечні переваги методик, що передбачають фіксування шкірно-залозистого клаптя під великий грудний м'яз. Із двох розроблених і апробованих нами операцій з використанням цього принципу кращі результати спостерігали при додатковому ендопротезуванні, як за об'єктивною, так і за суб'єктивною оцінкою, переважно завдяки наданню молочним залозам більш виразної форми.

Нами прооперовано 44 хворих із птозом молочних залоз і гіпермастією, причому у 12 з них застосовували класичну методику мамопластику (контрольна група), а 32 - розроблену нами (досліджувана група). Ендопротезування при цій косметичній патології не виконували через наявність значного (зазвичай надлишкового з точки зору хворих) об'єму молочних залоз.

Результати операцій в групах пацієнток з гіпермастією за всіма критеріями достовірно не відрізнялися від таких у відповідних групах у хворих з птозом та нормомастією, а їхня динаміка мала схожу тенденцію. Відмінністю було те, що в групі контролю більш швидкими темпами розвивався рецидив гравітаційного птозу і через 6 місяців після операції у 2 хворих констатовано птоз ІІ ступеня, а через 12 місяців - навіть птоз ІІІ ступеня (1 хвора), що негативно відбивалося на суб'єктивному і загальному результатах операцій. У контрольній групі хворих з нормомастією і птозом у ці терміни спостерігали лише рецидиви птозу І ступеня. Зазначена динаміка негативних результатів хірургічного лікування птозу і гіпермастії в групі контролю поряд із стабільними результатами в досліджуваній групі з високим відсотком (70-80 %) добрих результатів зумовила достовірно кращі результати в досліджуваній групі вже в строк від 3 до 6 місяців (рис.3).

А Б

Рис.3. Динаміка інтегративних результатів мамопластики: А - група контролю; Б - досліджувана група

Звертає увагу той факт, що в досліджуваній групі в перший строк спостереження (1-3 місяці) були пацієнтки, в яких зафіксовано задовільні (7 пацієнток) і незадовільні (1 пацієнтка) результати. Це було зумовлено суб'єктивними факторами. Частота останніх результатів залишалася майже незмінною протягом усього періоду спостереження за хворими і становила 65-80 %, що пояснювалося саме суб'єктивними причинами. За даними об'єктивного аналізу добрі результати були порівнянними з такими при хірургічному лікуванні птозу і нормомастії.

Таким чином, проведений порівняльний аналіз хірургічного лікування птозу молочних залоз при нормомастії та гіпермастії класичними методами мамопластики, при яких шкірно-залозистий клапоть фіксується під залозою, і розробленими методами, принциповою відмінністю яких є фіксація шкірно-залозистого клаптя під великим грудним м'язом, довів безсумнівні переваги концепції розроблених операцій. Вони стають наявними вже через 6 місяців після операції, коли відмінності щодо частки добрих результатів порівняно з відповідними контрольними групами стають статистично значущими. Важливою перевагою розроблених методик є стабільність досягнутих добрих результатів тривалий термін, в нашому дослідженні - до 3 років. Для розроблених методик властива тісна кореляція між об'єктивною і суб'єктивною оцінками. Дещо кращі результати хірургічного лікування нормомастії з птозом у групі пацієнток, яким крім мамопластики імплантували ендопротез, пояснюються високою суб'єктивною оцінкою.

Проаналізувавши результати дослідження, ми дійшли висновку, що оптимальними методами хірургічного лікування птозу є розроблені нами операції: для нормомастії з птозом найбільш доцільним є виконання мамопластики з ендопротезуванням за розробленою методикою, для гіпермастії з птозом - мамопластика за розробленою методикою.

Необхідність і висока ефективність додаткової фіксації ендопротеза підтверджена нами і у хворих з гіпомастією, такий підхід забезпечив у них значно кращі результати, ніж у пацієнток з установкою протеза під молочну залозу. Дотримання розробленого нами диференційованого підходу до хірургічного лікування косметичних дефектів молочних залоз з використанням розроблених методик операцій забезпечує вдвічі більший відсоток (76,5% проти 36,4%, р<0,001) добрих результатів.

Висновки

У дисертаційній роботі запропоновано нове рішення актуального хірургічного завдання поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з косметичними дефектами молочних залоз шляхом розробки оперативних втручань з використанням великого грудного м'яза і обґрунтування диференційованого підходу до вибору метода операції залежно від виду і тяжкості косметичного дефекту.

1. Розроблено критерії та методику інтегративної оцінки результатів хірургічного лікування косметичних дефектів молочних залоз з урахуванням відношення пацієнтки до ефекту операції та наявного стану молочних залоз, що дало змогу провести аналіз ефективності оперативних втручань у динаміці післяопераційного періоду і визначити раціональну хірургічну тактику. Це сприяло збільшенню частки виконання оптимальних операцій на 47%.

2. У ранньому післяопераційному періоді (до 3 місяців) традиційні методи операцій забезпечують високий відсоток добрих результатів, який при гіпомастії становить 88,6 %, при нормомастії з птозом - 82,6 %, при гіпермастії з птозом - 72,7 %. У динаміці післяопераційного періоду спостерігається поступове зменшення частки добрих результатів, яка через 36 місяців становила відповідно 35,7, 41,2 та 30,0 %. Кореляційний аналіз виявив достовірний (p < 0,05) обернений кореляційний зв'язок між часткою добрих результатів і строком, що минув після операції, в усіх групах (відповідно r = - 0,43, r = - 0,31, r = - 0,32).

3. У віддаленому післяопераційному періоді зниження ефекту операції у 91,1% обстежених зумовлено об'єктивними змінами стану молочних залоз, у 8,9 % - суб'єктивним чинником. При гіпомастії основні причини погіршення результатів лікування пов'язані з візуалізацією протеза або його зміщенням, при мамопластиці - гравітаційним птозом.

4. Розроблено методики хірургічного лікування нормомастії та гіпермастії з птозом, що передбачають фіксацію шкірно-залозистого клаптя та ендопротеза під великий грудний м'яз. Вони дають змогу зафіксувати авто - та алотрансплантат у запланованому місці, створити бажану форму молочної залози і запобігти дислокації трансплантатів у віддаленому післяопераційному періоді.

5. Порівняльний аналіз віддалених результатів хірургічного лікування косметичних дефектів молочних залоз свідчить, що операцією вибору при гіпомастії слід вважати субмускулярне ендопротезування, при нормомастії з птозом та гіпермастії з птозом - мамопластику з ендопротезуванням і мамопластику за розробленими методиками, які забезпечили відповідно 67, 72 та 75 % добрих результатів. Розроблений підхід дозволив досягти в цілому 76,5 % добрих результатів проти 29,2 % в групі контролю і зменшити частку незадовільних результатів до 7,2 % проти 37,3 % (р<0,001).

Практичні рекомендації

1. Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В., Левченя О.М. Загоєння рани після виконання пластичного естетичного втручання // Клінічна хірургія. - 2002. - № 11-12. - С.74-75.

2. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В., Булатова Ю.И. Профилактика тромбоэмболических осложнений после эстетических пластических операций // Клінічна хірургія. - 2004. - № 11-12. - С.68-69.

3. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В., Булатова Ю.И. Принципы лечения операционной раны // Клінічна хірургія. - 2004. - № 11-12. - С.69-70.

4. Мішалов В.Г., Гонза Р.В., Храпач В.В., Балабан О.В. Еволюція хірургічного лікування косметичних дефектів молочних залоз // Хірургія України. - 2007. - № 1. - С.104-112. (Аналіз літератури, архівного матеріалу, узагальнення результатів, оформлення.)

5. Мішалов В.Г., Гонза Р.В., Храпач В.В., Балабан О.В. Оптимізація хірургічного лікування косметичних дефектів грудних залоз // Клінічна хірургія. - 2007. - № 9 (додаток). - С.83-86. (Аналіз літератури, архівного матеріалу, клініко-інструментальні дослідження, узагальнення результатів, статистична обробка, оформлення.)

6. Гонза Р.В. Профілактика рецидиву гравітаційного птозу в ранній та віддалений післяопераційні періоди після хірургічного лікування косметичних дефектів молочних залоз // Хірургія України. - 2007. - № 4. - С.33-38. (Аналіз літератури, архівного матеріалу, клініко-інструментальні дослідження, узагальнення результатів, статистична обробка, оформлення.)

7. Мішалов В.Г., Гонза Р.В., Храпач В.В., Балабан О.В., Маркулан Л.Ю., Теслюк І.І. Порівняльний аналіз ефективності різних методів оперативних втручань при хірургічному лікуванні пацієнток з гіпомастією // Хірургія України. - 2008. - № 1 (25). - С.5-18. (Аналіз літератури, архівного матеріалу, клініко-інструментальні дослідження, узагальнення результатів, статистична обробка, оформлення.)

8. Патент на корисну модель № 20504 (UA) МПК: А61В17/00. Спосіб хірургічного лікування постлактаційної інволюції молочних залоз / Мішалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Гонза Р.В. Заявл.30.08.2006. Опубл.15.01.2007. - Бюл. № 1.

9. Патент на корисну модель № 20506 (UA) МПК: А61В17/22. Спосіб хірургічного лікування постлактаційної інволюції молочних залоз / Мішалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Гонза Р.В. Заявл.30.08.2006. Опубл.15.01.2007. - Бюл. № 1.

10. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В. Результаты выполнения эстетической маммопластики // Актуальні питання естетичної та реконструктивної хірургії молочної залози. - 2004. - С.77-79.

11. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В. Ошибки и осложнения маммопластики // Актуальні питання естетичної та реконструктивної хірургії молочної залози. - 2004. - С.79-82.

12. Мішалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В. Досвід використання алопротезів при формуванні "підтримуючих систем" м'яких тканин молочних залоз // Актуальні питання пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії: Матеріали Першого з'їзду Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних та естетичних хірургів. - 2004. - С.144-145.

13. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В. Эстетическая маммопластика. Анализ результатов работы // Актуальні питання пластичної, реконструктивної та естетичної хірургії: Матеріали Першого з'їзду Всеукраїнської асоціації пластичних, реконструктивних та естетичних хірургів. - 2004. - С.144-145.

14. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В. Состояние молочной железы после маммопластики по Рибейро в отдаленном послеоперационном периоде // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. - 2004. - № 4. - С.114-115.

15. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В. Анализ тактических ошибок и осложнений при маммопластике // Проблемные ситуации в пластической, реконструктивной и эстетической хирургии и дерматокосметологии: Тезисы докладов первой международной конференции (Москва, 11-13 марта 2004 г.). - Москва: Б. и., 2004. - С.66-67.

16. Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В., Константиновська О.М. Ефективність використання протиемболічних засобів в пластичній та реконструктивній естетичній хірургії // Серце і судини / Актуальні питання судинної та реконструктивної хірургії - 2005. - С.187.

17. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В. Анализ тактических ошибок и осложнений при маммопластике // VIII Международный конгресс по пластической, эстетической и реконструктивной хирургии, онкологии и дерматологии. - 2005. - С.14-15.

18. Досвід використання ендоскопічних та малоінвазивних методик у пластичній і естетичній хірургії / Мішалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Гонза Р.В., Константиновська О.М. // Матеріали ХХІ з'їзду хірургів України. - Запоріжжя: Б. в., 2005. - С.327-329.

19. Гонза Р.В. Хірургічне лікування косметичних дефектів молочних залоз // Стандартизація методів хірургічного лікування в пластичній та реконструктивній хірургії: Збірник тез доповідей другої всеукраїнської науково-практичної конференції - 2006. - С. 19-20.

20. Храпач В.В., Балабан О.В., Гонза Р.В. Пятилетний прогресс эстетической маммопластики в Украине // Стандартизація методів хірургічного лікування в пластичній та реконструктивній хірургії: Збірник тез доповідей другої всеукраїнської науково-практичної конференції. - 2006. - С.107-109.

21. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Унукович Д.В., Гонза Р.В. Эволюция аспектов эстетической маммопластики в Украине // Пластична, реконструктивна та естетична хірургія: Матеріали ІІ науково-практичної конференції ВАПРЕХ (Київ, 7-8 червня 2006 р.). - К.: Б. в., 2006. - С.107 - 108.

22. Храпач В.В., Грабовой А.Н., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В. Анализ неудовлетворительных результатов маммопластики // Медицинский вестник Эребуни. - 2006. - № 1 (25). - С.116.

23. Мишалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В., Юрченко Д.О., Гонза Р.В. Состояние молочной железы после маммопластики по Ribeiro в отдаленном послеоперационном периоде // Медицинский вестник Эребуни. - 2006. - № 1 (25). - С.130.

24. Гонза Р.В., Мішалов В.Г., Храпач В.В., Балабан О.В. Порівняльний аналіз ефективності оперативних втручань при хірургічному лікуванні пацієнток з гіпомастією // Профілактика ускладнень в пластичній та реконструктивній хірургії: Збірник тез доповідей третьої всеукраїнської науково-практичної конференції. - 2008. - С.10-11.

Анотація

Гонза Р.В. Хірургічне лікування косметичних дефектів молочних залоз. - Рукопис.