Еритроцитарна і лейкоцитарна ланки системи гемостазу в нормі та механізми їх порушень при гастральних виразках

40. Кононенко Н. М. Функціональний стан еритроцитів при експериментальній виразці шлунка / Н. М. Кононенко // ІІІ міжнар. мед.-фарм. конф. студентів та молодих вчених, присвячена 20-річчю Чорнобильської аварії, 3-5 квітня 2006 р. : матеріали конф. // ХИСТ : Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених. - 2006. - Вип. 8. - С. 101.

41. Кононенко Н. М. Динаміка змін кістковомозкового кровотворення при експериментальній виразці шлунка / Н. М. Кононенко // Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономічні дослідження лікарських засобів та біологічно активних добавок : ІІ міжнар. наук.-практ. конф., 12-13 жовтня 2006 р. : тези доп. - Харків, 2006. - С. 185-187.

42. Кононенко Н. М. Фактори, що сповільнюють репаративні процеси слизової оболонки шлунка при експериментальній гастральній виразці / Н. М. Кононенко // Вчені майбутнього : наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнар. участю, 25-26 жовтня 2006 р. : тези доп. - Одеса, 2006. - С. 45-46.

43. Кононенко Н. М. Гістохімічні та гістоензимологічні зміни слизової оболонки шлунка при експериментальній гастральній виразці / Н. М. Кононенко // ІХ з'їзд Українського біохімічного товариства, 24-27 жовтня 2006 р. : тези доп. - Харків, 2006. - С. 69-70.

44. Кононенко Н. М. Стан системи глутатіону при експериментальній виразці шлунка / Н. М. Кононенко // Актуальні питання патофізіології : наук. конф., 5-6 жовтня 2006 р. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2006. - Т. 142, ч. 3. - С. 222.

45. Кононенко Н. М. Корекція порушень мікроциркуляції при експериментальній гастральній виразці / Н. М. Кононенко, А. І. Березнякова // Фармакологія 2006 - Крок у майбутнє : ІІІ Національний з'їзд фармакологів України, 17-20 жовтня 2006 р. : тези доп. - Одеса, 2006. - С. 17-18. (Безпосередньо здобувачем проведені експериментальні дослідження та аналіз їхніх результатів).

46. Кононенко Н. М. Вплив інтактних еритроцитів на гепаринову активність плазми / Н. М. Кононенко // VІ читання ім. В. В. Підвисоцького, присвячені 150-річчю з дня народження : наук. конф., 31 травня - 1 червня 2007 р. : тези доп. - Одеса, 2007. - С. 78-79.

47. Кононенко Н. М. Вплив інтактних еритроцитів на тромбопластинову активність плазми / Н. М. Кононенко // Ліки та Життя : IV міжнар. мед.-фарм. конгрес, 6-9 лютого 2007 р. : тези доп. - К., 2007. - С.99-100.

48. Кононенко Н. М. Порівняльна оцінка стану мікроциркуляції та перекисного окиснення ліпідів при експериментальній виразці шлунка / Н. М. Кононенко // Клінічна фармація в Україні : VII Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю, 15-16 листопада 2007 р. : тези доп. - Харків, 2007. - С. 112.

49. Кононенко Н. М. Зміни фосфоліпідного складу мембран еритроцитів при експериментальній виразці шлунка / Н. М. Кононенко // Человек и Лекар-ство - Украина : І Нац. конгрес, 26-28 березня 2008 р. : тези доп. - К., 2008. - С. 89.

50. Кононенко Н. М. Участь еритроцитів у системі гемостазу / Н. М. Кононенко // Молодь - медицині майбутнього : міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, 24-25 квітня 2008 р. : тези доп. - Одеса, 2008. - С. 75-76.

51. Кононенко Н. М. Функціональний зв'язок між двома фізіологічними системами організму: антиоксидантною та системою гемостазу / Н. М. Кононенко, А. І. Березнякова // VІІ читання ім. В. В. Підвисоцького : наук. конф., 22-23 травня 2008 р. : тези доп. - Одеса, 2008. - С. 35-36. (Здобувачу безпосередньо належать дані щодо функціонального взаємозв'язку між антиоксидантною системою та системою гемостазу, проведений аналіз експериментальних досліджень, сформульовані висновки).

52. Кононенко Н. М. Особливості Helicobacter pylori-негативних виразок шлунка / Н. М. Кононенко, А. І. Березнякова // Шпитальні інфекції: сучасний стан проблеми : міжнар. наук.-практ. конф., 11-12 грудня 2008 р. : тези доп. - Харків, 2008. - С. 121-123. (Здобувачем наданий матеріал щодо виразок шлунка, не пов'язаних з Helicobacter pylorі, проведений аналіз результатів, сформульовані висновки).

Анотація

Кононенко Н.М. Еритроцитарна і лейкоцитарна ланки системи гемостазу в нормі та механізми їх порушень при гастральних виразках. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.04 - патологічна фізіологія. - Харківський національний медичний університет МОЗ України. - Харків, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню участі еритроцитів і лейкоцитів у згортанні крові в нормі та при виразковій хворобі шлунка.

Виявлено, що цілі еритроцити здатні активізувати внутрішнє тромбопластиноутворення за рахунок наявності в них тромбопластинового фактора еритроцитів, який є гліколіпопротеїдом з молекулярною масою 17540-22590, зосереджений у стромі еритроцитів у фракції D і має властивості фактора 3 тромбоцитів. Встановлений механізм включення тромбопластинового фактора еритроцитів у процес тромбопластиноутворення, який полягає у збереженні сіалопротеїду зовнішнього шару мембрани клітини, що відіграє роль своєрідного посередника між тромбопластиновим фактором еритроцитів і активованими факторами згортання плазми. В стромі еритроцитів у фракції А виявлені високомолекулярні стромальні білки (167900), які прискорюють перетворення фібриногену на фібрин і за біологічною дією нагадують фактор 2 тромбоцитів. Показано, що лейкоцити беруть участь у реакціях клітинної агрегації і входять до складу первинної гемостатичної пробки, здатні активізувати коагуляційний гемостаз за рахунок наявності в них тромбопластичного, антигепаринового і фібринстабілізувального факторів.

Встановлено, що активація перекисного окиснення ліпідів в еритроцитах і зниження активності антиоксидантних ферментів еритроцитів зумовлюють підвищення агрегаційної активності, зниження пероксидної резистентності, здатності еритроцитів до деформування, збільшення в'язкості еритроцитарної суспензії при виразці шлунка, що призводить до порушення мікроциркуляції та гіпоксії слизової оболонки шлунка. Патогенетично обґрунтовано застосування антиоксидантів у комплексній схемі лікування хворих на виразкову хворобу шлунка.

Ключові слова: еритроцити, лейкоцити, згортання крові, виразка шлунка.

Аннотация

Кононенко Н.Н. Эритроцитарное и лейкоцитарное звенья системы гемостаза в норме и механизмы их нарушений при гастральных язвах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины. - Харьков, 2009.

Диссертация посвящена исследованию участия эритроцитов и лейкоцитов в свертывании крови в норме и при язвенной болезни желудка.

Экспериментальные исследования были проведены на 760 нелинейных крысах-самцах. Участие эритроцитов и лейкоцитов в гемостазе оценивали патофизиологическими, гемокоагуляционными, гематологическими, биохимическими, фармакологическими, микробиологическими, морфологическими и статистическими методами исследования.

Выявлено, что целые эритроциты обладают способностью активизировать процесс внутреннего тромбопластинообразования за счет наличия в них тромбопластинового фактора эритроцитов, который представляет собой гликолипопротеид с молекулярной массой 17540-22590 и сосредоточен в строме эритроцитов во фракции D. Тромбопластиновый фактор эритроцитов обладает свойствами фактора 3 тромбоцитов и принимает участие в формировании протромбиназы в эндогенном механизме свертывания крови независимо от наличия тканевого тромбопластина и тромбоцитов и от участия в этом процессе фактора Хагемана.

Установлено, что тромбопластиновый фактор эритроцитов локализуется в глубоких слоях цитоплазматической мембраны и для полного проявления своей активности нуждается в сиалопротеиде наружного слоя мембраны клетки, играющего роль своеобразного посредника между тромбопластиновым фактором эритроцитов и активированными факторами свертывания плазмы. В строме эритроцитов во фракции А выявлены высокомолекулярные стромальные белки (167900), способствующие превращению фибриногена в фибрин и по биологическому действию напоминающие фактор 2 тромбоцитов. Механизм участия эритроцитов в свертывании крови заключается в активации эндогенной фосфолипазы А₂, дестабилизации липидных структур мембран эритроцитов, накоплении свободных жирных кислот и потере клеточными мембранами холестерина, изменении количественных соотношений отдельных фракций фосфолипидов. В частности, при свертывании крови повышается уровень лизофосфатидилхолина, фосфатидилэтаноламина, фосфатидилсерина и снижается содержание фосфатидилхолина и сфингомиелина.

Установлено, что лейкоциты, как и тромбоциты и эритроциты, принимают активное участие в реакциях клеточной агрегации и входят в состав первичного тромба, вместе с тем интенсивность смешанно-клеточной агрегации зависит от количества лейкоцитов и их функциональной активности. Влияние лейкоцитов на коагуляционный гемостаз реализуется за счет наличия тромбопластического, антигепаринового и фибринстабилизирующего факторов.

При язвенной болезни желудка активизация процессов свободнорадикального окисления липидов сопровождалась снижением активности основных антиоксидантных ферментов эритроцитов (прежде всего каталазы и восстановленного глутатиона), что обусловливало повышение агрегационной активности, снижение пероксидной резистентности и деформационной способности эритроцитов, приводило к увеличению вязкости крови, микроциркуляторному блоку и гипоксии слизистой оболочки желудка. Впервые на модели язвенной болезни желудка патогенетически обосновано применение антиоксиданта - мелаксена - для лечения язвенной болезни. Механизм репаративного действия мелаксена заключается в торможении развития некротических процессов в слизистой оболочке желудка, а при возникновении дефекта - в стимуляции заживления по типу реституции - с полным восстановлением слизистой оболочки. Добавление к стандартной терапии мелаксена в клинике больным с язвенной болезнью желудка способствовало быстрому рубцеванию язвенного дефекта и предупреждало ее рецидив.

Ключевые слова: эритроциты, лейкоциты, свертывание крови, язва желудка.

Abstract

Kononenko N.N. - Erythrocyte and leukocyte links of hemostasis in norm and mechanisms their disturbances at gastric ulcers. - A manuscript.

Thesis for a Doctor of Medical Sciences degree in Speciality 14.03.04 - Pathologic Physiology. - Kharkiv National Medical University, Ministry of Health of Ukraine. - Kharkiv, 2009.

The dissertation is devoted to studying of participation of erythrocytes and leukocytes in blood coagulation in norm and at ulcer disease of a stomach.

It has been established, that intact erythrocytes possess the ability to activate the inner thromboplastin formation because of the presence in them of thromboplastin factor of erythrocytes, that presents by itself glycolipoproteide with a molecular mass 17540-22590, concentrated in stroma of erythrocytes in fraction D and possessing the qualities of factor 3 of thrombocytes. The mechanism of involving of thromboplastin factor of erythrocytes in the process of thromboplastin formation has been established. It consists in keeping of sialoproteide of the outer layer of the cell membrane, having the part of a peculiar messenger between thromboplastin factor of erythrocytes and activated factors of coagulation of plasma. On the stroma of erythrocytes in fraction A, highmolecular stroma proteins (167900) were found, possessing the transformation of fibrinogen to fibrin and similar to factor 2 of thrombocytes in the biologic action. It has been shown, that leukocytes take part in the reactions of cell agregation and they are the part of the structure of the primary thrombus. They are able to activate the coagulation hemostasis because of the thromboplastic, antiheparine and fibrinstabilizing factors presence.

It has been established, that activation of peroxide oxidation of lipids in erythrocytes and the decrease of antioxidant enzymes of erythrocytes activity cause the increase of agregation activity, decrease of peroxide resistance, ability of erythrocytes to deformation, increase of viscosity of erythrocyte suspense at the ulcer of a stomach that leads to the disturbances of microcirculation and hypoxia of the mucous layer of a stomach. The usage of antioxidants in the complex therapy of ulcer disease of a stomach has been grounded pathogenetically.

Key words: erythrocytes, leukocytes, coagulation of blood, ulcer of a stomach.

Перелік умовних скорочень

АДФ - аденозиндифосфорна кислота

ВЖК - вільні жирні кислоти

ГЕ - гемолізат еритроцитів

ІДКА - індекс діапазону контактної активації

КА - каталаза

ЛФХ - лізофосфатидилхолін

НАДФ - нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат

ПОЛ - перекисне окиснення ліпідів

РНП - рибонуклеопротеаза

СОД - супероксиддисмутаза

СОШ - слизова оболонка шлунка

СФМ - сфінгомієлін

ТЕГ - тромбоеластографія

ТФЕ - тромбопластиновий фактор еритроцитів

ФЕА - фосфатидилетаноламін

ФС - фосфатидилсерин

ФХ - фосфатидилхолін

Размещено на Allbest.ru