Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування дорослого населення України та наукове обґрунтування шляхів його оптимізації

Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування дорослого населення України та наукове обґрунтування шляхів його оптимізації

Стан фактичного харчування дорослого населення другої групи фізичної активності. Встановлення пріоритетних дефіцитів та профіцитів макро- та мікронутрієнтів у годуванні жителів в різні пори року. Аналіз забезпеченості людей вітамінами та кальцієм.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	28.08.2015
Размер файла	192,0 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ МОЗ УКРАЇНИ

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

УДК 613.2 - 057.1/.2 (477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА СТАНУ ФАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ТА НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ ЙОГО ОПТИМІЗАЦІЇ

Банковська Наталія

Володимирівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДП «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування» МОЗ України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Ципріян Віктор Іванович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Бардов Василь Гаврилович, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни та екології;

доктор медичних наук, професор Козярін Іван Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків.

Захист відбудеться « _4_ » __грудня_____________ 2008 р. о 15:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, м. Київ-57, пр. Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія №2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий « _3_ » __листопада__ 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Войцеховський В.Г.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Раціональне харчування є однією з найбільш важливих і ефективних передумов, які впливають на оптимальне функціонування всіх органів та систем, адаптаційно-компенсаторні можливості організму і рівень здоров'я популяції. На жаль, за останні роки якість харчування населення значно погіршилася і ця тенденція зберігається. Змінилася структура добових продуктових наборів, зменшилося споживання м'ясних, молочних продуктів, овочів і фруктів серед різних груп населення та збільшилося споживання висококалорійних продуктів харчування з низькою біологічною цінністю. Наслідками такого харчування є порушення харчового статусу мешканців України, виникнення гіповітамінозів і гіпомікроелементозів, зниження імунітету, погіршення показників фізичного розвитку, зростання серцево-судинної та ендокринної патології, захворювань шлунково-кишкового тракту, дефіцитних анемій, остеопорозів та інших неінфекційних захворювань аліментарнообумовленого характеру (Смоляр В.І.,1997; Давиденко Н.В., 2005; Гуліч М.П., 2006; Ципріян В.І., 2007; Швець О.В., 2008).

Фактичне харчування населення знаходиться в тісному зв'язку з соціально-економічним становищем країни і впливає на поширеність серед населення аліментарних та аліментарнообумовлених захворювань (Салій Н.С., 2004; Ципріян В.І., 2005; Корзун В.Н., 2006). У зв'язку з цим, ВООЗ рекомендує проводити моніторинг харчування та рівнів споживання основних груп продуктів харчування для своєчасної його корекції з метою профілактики нутриєнтних дефіцитів (Ципріян В.І., 2005; Смирнова І.П., 2005; Philip James, 1997; F. De Padua, 1999, Zuzana Brazdova, 2004).

Попередні дослідження фактичного харчування окремих груп населення України були проведені більше 10 років тому назад і стосувалися лише вітамінної забезпеченості (Смоляр В.І., 1999; Ципріян В.І., 2002). Харчування населення другої групи фізичної активності, як найбільш вразливої щодо розповсюдження нутриєнтних дефіцитів внаслідок низьких рівнів енерговитрат, не вивчали.

На теперішній час в Україні нагальною потребою для обґрунтування рекомендацій по раціоналізації харчування (враховуючи розробку і уточнення норм фізіологічних потреб), є проведення широких системних досліджень по вивченню стану фактичного харчування працездатного населення. Моніторингові дослідження, метою яких є ефективна аліментарна корекція та профілактика аліментарнозалежних захворювань працездатного населення різних груп фізичної активності, проводяться в дуже обмежених масштабах порівняно з іншими країнами, такими, як Росія, Данія, Чехія, Угорщина, Австрія, Фінляндія, США, Канада та ін. (Кондратенко А.Г., 1978; Смоляр В.І.,1997; Pekka Puska, 1999; A. Petrasovits, 2001; Zuzana Brazdova, 2004),.

Практичний інтерес до цієї проблеми викликаний необхідністю оцінки харчування працездатного населення другої групи фізичної активності (як найбільшою за чисельністю), та пов'язаного з ним стану здоров'я, що дозволить визначити систему заходів, спрямованих на оптимізацію харчування з метою попередження виникнення та розвитку захворювань, обумовлених аліментарним фактором, підвищення рівня здоров'я, працездатності та продовження життя населення України. Тому, дослідженню цих питань була присвячена наша робота.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом комплексної науково-дослідної теми лабораторії гігієни харчування Державного підприємства «Державний науково-дослідний центр з проблем гігієни харчування», МОЗ України - „Вивчення стану фактичного харчування та його зв'язок із аліментарною захворюваністю дорослого населення 4-х областей України з метою його раціоналізації”, (№ державної реєстрації 0104 U 007328).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження: наукове обґрунтування шляхів оптимізації стану фактичного харчування працездатного населення України другої групи фізичної активності.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити стан фактичного харчування дорослого населення другої групи фізичної активності1;

2. Визначити та проаналізувати харчовий статус населення досліджуваної групи;

3. Встановити пріоритетні дефіцити та профіцити макро- та мікронутрієнтів у харчуванні населення в різні пори року2;

4. Визначити забезпеченість населення вітамінами РР, В1, С та кальцієм3;

5. Встановити рівні споживання основних груп харчових продуктів;

6. Обґрунтувати «Харчову піраміду» для населення ІІ групи фізичної активності.

Об'єкт дослідження - стан фактичного харчування населення та його оптимізація.

Предмет дослідження - антропометричні показники, харчовий статус, нутриєнтний склад раціонів харчування, вміст вітамінів та Са в сечі, рівні споживання окремих груп харчових продуктів, захворюваність населення.

Методи дослідження: анкетно-опитувальний - за методикою 24-годинного відтворення харчування; антропометричні та біохімічні методи оцінки харчового статусу; розрахунковий - метод визначення енергетичної цінності та нутрієнтного складу раціонів; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в сучасних соціально-економічних умовах вивчено стан фактичного харчування

1,2,3Автор висловлює щиру подяку директору ДП «ДНДЦ з проблем гігієни харчування» к.мед.н., доц. Швецю О.В., заст. директора по науковій роботі, к.мед.н., ст.н.сп., Петрунь Г.С. та співробітникам Центру зав. лабораторії гігієни харчування, к.мед.н., ст.н.сп. Салій Н.С., ст. лаб. Лисенко Н.С., ст. лаб. Горшковій Л.М. та співробітникам Національного медичного університету імені О.О. Богомольця проф. д.мед.н. Коршун М.М., к.мед.н., доц. Великій Н.В., к.мед.н., доц. Кузьмінській О.В., та ін. за консультативну та практичну допомогу, надану при виконанні окремих фрагментів роботи.

найбільшої працездатної групи населення України, що дозволило дати гігієнічну оцінку енергетичної цінності раціонів харчування та їх нутрієнтного складу.

Визначено рівні макронутриєнтів в раціонах харчування обстеженого контингента населення. Рівень споживання білку, що відповідав фізіологічним потребам реєструвався у 42,7 % обстежених осіб, дефіцит білку виявлений у харчуванні 32,5 % осіб, а підвищене споживання - у 24,8 % осіб. Надлишковий вміст жирів у раціонах відмічався у харчуванні 27,9 % обстежених осіб, недостатній - у 27,9 % осіб. Вуглеводна квота раціону в харчуванні 50,0 % осіб чоловічої статі та в 55,0 % осіб жіночої статі відповідала фізіологічним потребам. В вуглеводній квоті раціону значне місце займали прості вуглеводи (на 37 % вище рекомендованих потреб).

Доведено, що харчові раціони обстежених характеризуються дефіцитом більшості вітамінів. Так, середній вміст вітаміну В1 в раціонах знижений на 18,4 %, вітаміну В2 - на 25,2 %, вітаміну В6 - на 23,2 %, вітаміну В12 - на 32,5 % , вітаміну РР - на 31,0 %, фолацину - на 34,6 %, вітаміну А - на 40,9 %, вітаміну С - на 31,9 % та вітаміну Е - на 35,5 %. Зимово-весняний період харчування характеризувався більш глибоким дефіцитом вітамінів.

Вперше вивчено харчовий статус цієї групи населення, що дозволило оцінити (за антропометричними, біохімічними показниками, а також за даними захворюваності) енергетичну адекватність харчування та встановити пріоритетні нутрієнтні дефіцити.

Встановлено рівні споживання основних груп продуктів харчування, що дозволило розробити науково обгрунтовані рекомендації по корекції раціонів харчування.

Практичне значення. Проведені широкомасштабні дослідження з вивчення стану фактичного харчування населення ІІ групи фізичної активності дозволили обґрунтувати “Харчову піраміду”, модифікувати харчові раціони для профілактики нутрієнтних дефіцитів, а також розробити спеціальний раціон для профілактики артеріальної гіпертензії, що найбільш розповсюджена серед населення даної групи та довести його ефективність.

Результати роботи використані при підготовці інформаційних листів та методичних рекомендацій:

- інформаційний лист № 158-2007 „Оптимізація принципів здорового харчування (харчової піраміди) населення України”;

- інформаційний лист № 159-2007 «Прискорений метод реабілітації хворих з артеріальною гіпертензією»;

- методичні рекомендації «Гігієнічна оцінка фактичного харчування населення України та рівнів споживання основних груп харчових продуктів» (узгоджені в МОЗ України 15.09.08), м. Київ, 2008 р.

Матеріали досліджень можуть бути використані органами виконавчої влади: фахівцями Кабінету Міністрів України, фахівцями Міністерства охорони здоров'я України, Державного комітету статистики України, Міністерством аграрної політики України та іншими, при розробці заходів, щодо поліпшення продовольчого забезпечення, якості харчування населення, а також профілактики нутриєнтних дефіцитів та аліментарнообумовлених захворювань.

Отримані дані науково-дослідної роботи направлені до секретаріату Президента для більш коректного формулювання заходів по раціоналізації харчування населення, передбачених Міжгалузевою комплексною програмою "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки.

Результати дослідження використані в засобах масової інформації (телерадіокомпанія «Ера», телеканалах «Новий канал», «5 канал», ICTV, газети «Факти», «Експрес», «Блик», журнал «Натали») для проведення активної санітарно-просвітницької роботи та підвищення рівня знань населення щодо принципів здорового харчування.

Результати дослідження будуть сприяти:

науково-обґрунтованому підходу до перегляду “Норм фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії для дорослого населення України”, в тому числі - для працездатного населення ІІ групи фізичної активності;

перегляду мінімального споживчого кошику для працездатних осіб;

розробленню рекомендацій щодо організації раціонального харчування населення з метою попередження аліментарнозалежних захворювань, покращення стану здоров'я, працездатності і продовження життя, що має велике медичне та соціально - економічне значення;

розробці вдосконалених добових наборів продуктів харчування для населення ІІ групи фізичної активності з врахуванням потреб організму.

Особистий внесок здобувача полягає в проведенні патентно-інформаційного пошуку, складанні аналітичного огляду вітчизняної та світової наукової літератури з проблеми, формулюванні мети та завдань даного дослідження. Представлені у роботі матеріали та фактичні дані є самостійним внеском дисертанта у розроблену тему. Особисто проводилися всі дослідження з вивчення фактичного харчування населення даної групи, формування груп обстежуваних осіб, антропометричні та біохімічні дослідження, вивчення хімічного складу та енергетичної цінності раціонів харчування, а також рівнів споживання основних груп харчових продуктів і вивчення захворюваності. Самостійно виконана статистична обробка та аналіз результатів дослідження.

На основі проведених досліджень розроблені та впроваджені рекомендації щодо прискореного методу реабілітації хворих з артеріальною гіпертензією та рекомендації щодо оптимізації принципів здорового харчування (харчової піраміди) населення України. Розроблені методичні рекомендації з метою профілактики нутрієнтних дефіцитів та аліментарнозалежних захворювань, підвищення працездатності та продовження тривалості життя.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи доповідались й обговорювались на наступних наукових конференціях та конгресах - науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Перші Марзєєвські читання, м. Київ, 2005 р.), ІV національному конгресі геронтологів та геріатрів (м. Київ, 2005 р.), ІV міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни харчування та безпечності харчових продуктів» (м. Київ, 2006 р.), науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Другі Марзєєвські читання, м. Київ, 2006 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, з них - 3 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 9 робіт в збірниках наукових праць, матеріалах і тезах з'їздів, конференцій, 2 з них - у закордонних наукових виданнях, а також 2 інформаційних листах та 1 методичній рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 150 сторінках, ілюстрована 29 таблицями, 6 рисунками. Дисертація складається з вступу; 6 розділів, які включають аналітичний огляд літератури, опис матеріалів і методів досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення; висновки, список використаних джерел та 5 додатків. Список використаних джерел складається із 191 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріали та методи дослідження. В процесі здійснення моніторингу й гігієнічної оцінки стану харчування різних вікових груп населення в конкретних умовах праці та побуту вивчалися показники, що характеризують харчування, як чинник навколишнього середовища (енергетична цінність, макро- і мікронутрієнтний склад раціонів, режим харчування і т.д.), та показники харчового статусу, які відображають адекватність харчування обстежуваних груп.

Програмою дисертаційної роботи передбачено вивчення фактичного харчування працездатного населення ІІ групи фізичної активності (віком від 18 до 59 років) в 4-х областях України (Київській, Черкаській, Житомирській, Чернігівській), в яких були вибрані наступні райони Баришівський, Бориспільський, Ірпінський, Бердичівський, Житомирський, Черкаський, Канівський,Новгород-Сіверський, а також міста Житомир, Черкаси та Чернігів. Всі обстежені особи були розподілені за статтю (чоловіки, жінки) та віком на 3 групи (18-29 р, 30-39 р. 40-59 р.), за місцем проживання (мешканці села та міста) та пори року (зимово-весняний та літньо-осінній періоди). Відбір учасників дослідження в кожну групу здійснений шляхом випадкової (рандомізованої) вибірки. Кількість осіб в кожній групі коливалась в межах 5 % (відповідно рекомендаціям ВООЗ, 1997).

Під час проведення досліджень з вивчення фактичного харчування даного контингенту використовували наступні методи дослідження:

1. Анкетно-опитувальний метод - метод 24-годинного відтворення харчування (ВООЗ, 1995; Росія 1997) є найбільш прийнятним для вивчення як групового так й індивідуального (сімейного) фактичного харчування. Сутність методу полягала в опитуванні обстежуваних за спеціально складеною анкетою, що включає визначене коло питань, щодо антропометричних даних, даних харчового статусу, захворюваності, а також детальної характеристики вжитих страв, їх фактичної кількості. В анкету вносилися дані щодо раціонів харчування обстеженої особи - за 2 доби.

2. Антропометричний метод - включав визначення маси тіла, зросту та розрахунок індексу маси тіла (ІМТ) з використанням вагів та ростоміру.

3. Розрахунковий - розрахунки продуктових наборів, що входили до складу добових раціонів харчування населення, їх кількісних і якісних характеристик, енергетичної цінності та хімічного складу, здійснювалися за допомогою комп'ютерної програми Dancost (Данія, 1993 р.). В роботі також використовували таблиці хімічного складу та харчової цінності продуктів харчування (Скурихин И.М., 1987). Порівняння одержаних результатів проводили з „Нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії” (Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272).

4. Біохімічний - для визначення ступеню забезпеченості організму вітамінами (В1, РР, С) та кальцієм. Етапи біохімічних досліджень біологічної рідини (сечі) для визначення вітамінів та кальцію: - збір ранкової сечі обстежених за точну кількість годин - транспортування зразків сечі - пробопідготовка - визначення вітамінів та кальцію в сечі - аналіз результатів та порівняння їх з вмістом вітамінів та кальцію в раціонах харчування. Вміст кальцію визначали методом титрування по Мак-Креддену і Шпету в модифікації Тульчинського (Тульчинський М., 1965), тіаміну - методом Янсена в модифікації Г.Д. Елисеєвої, N1-метилнікотинаміду - флуорометричним методом за Хаффу-Парлцвейг-Тільденом, аскорбінової кислоти - за Тільмансом (Спірічев В.В,1984).

5. Статистичний - обробка та аналіз матеріалів. Результати дослідження піддавали математико-статистичній обробці з використанням ЕОМ у середовищі Microsoft Excel 2003. Кількісний склад добових продуктових наборів порівнювали з рекомендованими „Нормами споживання основних груп харчових продуктів для працездатного населення” (Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 14 квітня 2000 р.).

Всього обчислено та проаналізовано енергетичну цінність та нутриєнтний склад в 4152 добових раціонах харчування, проведено 4152 антропометричних вимірювань, та 1027 біохімічних визначень (досліджено 257 зразків сечі).

Загальна характеристика обстеженого населення другої групи фізичної активності та оцінка харчового статусу

Гігієнічна оцінка фактичного харчування населення включала в себе вивчення харчового статусу, визначення макро- та мікронутриєнтного складу раціонів харчування та підкріплювалася біохімічними дослідженнями сечі (для визначення ступеню забезпеченості населення, вітамінами та кальцієм).

Опитування проводилося шляхом заповнення спеціальної анкети, в яку вносилися паспортні дані (прізвище, ім'я, по-батькові, вік, адреса), місце та умови проживання, професія, дані наявних захворювань, антропометричні дані та детальна інформація щодо харчових раціонів.

Оцінку харчового статусу проводили за даними клінічних ознак аліментарної патології, даними антропометричних показників та даних (зі слів обстеженого щодо аліментарнозалежних захворювань кожної особи.

Визначено, що серед населення відзначались наступні симптоми гіповітамінозів: кровоточивість ясен, мали місце у 24,1% жінок та 31,5% чоловіків, ламкість та розшарування нігтів - у 32,8 % жінок та 13,9 % чоловіків. Хейлоз, тріщини в кутиках рота - 7,9 % жінок, 5,2 % чоловіків, випадіння та ламкість волосся відзначали 26,4% жінок.

В процесі обробки антропометричних даних анкет визначено ІМТ чоловіків та жінок різних вікових груп для оцінки енергетичної адекватності харчування (рис. 1).

Встановлено, що тільки в 50,2 % обстеженого населення ІМТ був у межах норми, у 12,5 % - низький, що свідчить про енергетичну недостатність харчування, у 25,3 % - підвищений, у 9,7 % - надмірний, що свідчить про ожиріння ІІ - ступеню, у 2,3 % - ожиріння ІІІ ступеню. Адекватний ІМТ відмічався в 461 (60,6 %) чоловіків та в 578 (44,0 %) жінок.

Серед мешканців міста відсоток осіб з надмірною масою тіла більший - 42,1 %, тоді як у жителів села - 36,2 %, також, менший відсоток осіб міського населення (48,1%) мали нормальний ІМТ (порівняно з 55,6 % сільського населення).

За даними різних авторів (Гуліч М.П., 2003; Ципріян В.І. 2005; Давиденко Н.В., 2005) розбалансоване неадекватне харчування з високим вмістом простих вуглеводів та тваринних жирів, а також недостатнім вмістом тваринних білків, поліненасичених жирних кислот, мінеральних речовин, вітамінів, харчових волокон сприяє розвитку полідефіцитних станів організму, знижує резистентність організму до інфекційних агентів та несприятливих чинників навколишнього середовища, знижує працездатність організму та сприяє розвитку аліментарних (хвороби надмірного та недостатнього харчування), та аліментарнообумовлених захворювань (хвороби серцево-судинної, ендокринної, опорно-рухової, сечовидільної, імунної систем, хвороб шлунково-кишкового тракту та обміну речовин тощо). Дані захворюваності отримували шляхом опитування обстежуваних за спеціальною методикою опитування, яка передбачена анкетно-опитувальним методом (за ВООЗ).

Рис.1. Харчовий статус за індексом маси тіла обстежених чоловіків і жінок, %.

Встановлено, що в структурі неінфекційних аліментарнообумовлених захворювань, на розвиток і прогресування яких поряд з існуючими факторами, вагомий вплив чинить харчування, у чоловіків перше місце посідають серцево-судинні захворювання, на другому місці - захворювання органів травлення. Третє місце займають хвороби опорно-рухової системи. Хвороби обміну та сечостатевої системи займають відповідно четверте і п'яте місця.

Визначено, що в жінок перше місце посідають захворювання органів травлення, на другому місці - серцево-судинні захворювання, третє місце займають хвороби сечостатевої системи, хвороби обміну та опорно-рухової системи займають відповідно четверте і п'яте місця. Значне місце в структурі захворюваності посідають хвороби ендокринної системи (цукровий діабет ІІ типу, хвороби щитовидної залози), на розвиток яких, вагомий вплив має надмірність або недостатність надходження харчових нутриєнтів (простих вуглеводів, йоду, селену та ін.).

За даними анкет, обстежуване населення страждає наступними захворювання шлунково-кишкового тракту: гастрити, дуоденіти, ентерити, панкреатити, виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки, захворювання печінки, жовчного міхура та жовчновивідних шляхів та ін. В осіб з захворюваннями шлунково-кишкового тракту найбільш виражені, також, порушення режиму харчування (часу вживання, кількості, інтервалів між прийомами та ін), умов приймання їжі (як на роботі так і вдома), порушенням розподілу добового раціону за енергетичною цінністю, якісним складом, об'ємом і масою протягом дня.

Встановлено, що серед 919 обстежених осіб віком 40 - 59 років - 389 (43,2%) осіб - хворі на артеріальну гіпертензію. Також визначено, що серед мешканців сільської місцевості захворюваність на артеріальну гіпертензію нижча на 10,5%, ніж серед жителів міста.

Гігієнічна оцінка енергетичної цінності та нутрієнтного складу харчових раціонів обстежених.

Визначено енергетичну адекватність харчування різних вікових груп населення, яку приведено в (табл. 1). Представлені дані свідчать, що тільки у віковій групі чоловіків та жінок 18 - 29 років відмічалась енергетична недостатність в усі пори року. Гігієнічно значимими вважалися відхилення від фізіологічних потреб, що перевищує 7 % (ВООЗ, 2000).

Аналізуючи енергетичну цінність та макронутрієнтний склад зимових та літніх раціонів харчування чоловіків необхідно відмітити, що спостерігалася чітка відмінність харчування чоловіків в зимово-весняний та літньо-осінній періоди року. Енергетична цінність раціонів харчування чоловіків в зимово-весняний сезон складала 2551 ± 367 ккал; в літньо-осінній - 2325 ± 344 ккал.

Енергетична цінність зимово-весняних раціонів чоловіків вища на 226 ккал порівняно з літньо-осінніми, більше відповідає рекомендованій нормі, але характеризується надмірним вмістом жирів на 10,3 - 24,6 %. Вміст білків в раціонах був відповідний, а вміст вуглеводів - недостатній на 11,7 - 22,5 %. Енергетична цінність літньо-осінніх раціонів чоловіків 18-39 років нижча на 10,6 - 17,0 % від рекомендованої норми і характеризується достатнім середнім вмістом жирів та недостатнім вмістом білків на 15,1 - 20,8 %, вуглеводів на 17,3 - 21,6 %. Енергетична цінність раціонів чоловіків 40-59 років в середньому відповідала фізіологічним потребам, визначено надмірне споживанням жирів на 21,7%, недостатнє споживання вуглеводів на 12,8 % та адекватний вміст білка.

Визначено енергетичну цінність раціонів харчування жінок в різні періоди року. Енергетична цінність раціонів харчування жінок в зимово-весняний сезон складала 2123 ± 245 ккал; в літньо-осінній - 1874 ± 217 ккал. Встановлено, що енергетична цінність знижена у жінок 18 - 29 років на 10,3 - 16,2 % в основному за рахунок зниженого споживання вуглеводів на 18,5 -23,9 %; енергетична цінність зимово-весняних раціонів харчування жінок 30 - 59 років була достатньою, а макронутрієнтний склад характеризується надмірним вмістом жирів (на 9,7 - 13,3 %) та достатнім вмістом вуглеводів і білків; Енергетична цінність літньо-осінніх раціонів жінок 30-59 років була зниженою на 9,4 - 13,5 %, за рахунок зниженого вмісту вуглеводів на 17,3 - 21,5 %, вміст білків та жирів відповідав фізіологічним потребам.

Порівняльний аналіз енергетичної цінності та макронутриєнтного складу середньодобових раціонів харчування мешканців села та міста свідчить, що в місті калорійність раціонів харчування чоловіків в середньому вища на 198 ккал,

Таблиця 1 Енергетична цінність та макронутриєнтний склад раціонів харчування обстежених жінок та чоловіків, (М ± m)

Вік, років	Харчові речовини, г, енергія, ккал	Чоловіки	Жінки
		Фактичне споживання	Фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності)	Фактичне споживання	Фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності)
		Зимово-весняний період	Літньо-осінній період		Зимово-весняний період	Літньо-осінній період
18-29	Енергія Білки Жири Вуглеводи	2458 ± 231° 74 ± 13 85 ± 14° 347 ± 172°	2324 ±211° 61 ± 9° 75 ± 12 351 ± 166°	2800 77 78 448	1973 ± 203° 55 ± 10° 68 ± 11° 287 ± 137°	1843 ± 138° 58 ± 8 60 ± 12 268 ± 109°	2200 61 62 352
30-39	Енергія Білки Жири Вуглеводи	2598 ± 269 74 ± 12 91 ± 17° 371 ± 159°	2370 ± 289° 62 ± 11° 80 ± 14° 350 ± 142°	2650 73 74 424	2139 ± 183 57 ± 7 68 ± 13° 325 ± 123	1882 ± 277° 55 ± 9 62 ± 11 270 ± 99°	2150 59 60 344
40-59	Енергія Білки Жири Вуглеводи	2471 ±272 71 ± 9 86 ± 21° 353 ± 171°	2364 ± 301 68 ± 11 84 ± 17° 349 ± 182°	2500 69 69 400	2054 ± 216 59 ± 11 67 ± 9° 314 ± 114	1903 ± 293° 56 ± 12 63 ± 14 278 ± 88°	2100 58 59 336

Примітка:

* - Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. /Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272/.

° - відхилення від фізіологічних норм ± 7 % та більше (P<0,05).

а в жінок - на 172 ккал. Число осіб з надмірною масою тіла серед мешканців міста також вище і складає 42,1 %, а в мешканців села - 36,2 %.

Визначене значне порушення співвідношення споживання білків, жирів і вуглеводів у чоловіків 1,0:2,8:5,2 та в жінок - 1,0:2,1:5,1, при оптимальному для працездатного населення - 1,0:1,0:4,0 (табл. 2).

Дані (табл. 2), вказують на те, що харчування обстежених осіб розбалансоване. У чоловіків спостерігалося надмірне вживання тваринних жирів та недостатнє вживання рослинних жирів (що призвело до негативного співвідношення між насиченими та ненасиченими жирними кислотами), адекватне споживанням білків та достатнє споживання вуглеводів.

Таблиця 2 Збалансованість харчових раціонів обстежених осіб (харчові інгредієнти подані у відсотках від добової калорійності)

Харчові нутрієнти	Фактичне харчування	Рекомендовані величини, ВООЗ, 1991
	Чоловіків	Жінок
Білки	11,1	11,6	10,0 - 15,0
Жири, в тому числі НЖК ПНЖК ПНЖК/НЖК	30,9 19,1 11,8 0,6	24,7 16,2 11,5 0,7	15,0-25,0 <10,0 до 10,0 1,0
Вуглеводи	57,9	58,7	> 55,0
Білки:жири:вуглеводи	1,0:2,8:5,2	1,0:2,1:5,1	1,0:1,0:4,0

У жінок - надмірне споживання жирів серед яких підвищений вміст насичених жирних кислот та недостатній вміст поліненасичених жирних кислот. Також достатня частка білків та вуглеводів. Встановлено, що межі середніх значень макронутриєнтного складу харчових раціонів чоловіків та жінок за вмістом білків, жирів та вуглеводів в різних вікових групах коливався незначно порівняно з фізіологічними потребами. Однак, індивідуальне споживання, вищеназваних нутриєнтів коливалось в широких межах (рис. 2).

Серед всіх обстежених дефіцит білків у раціонах виявлений в 32,5 % осіб (рис. 2), жирів - в 16,8 % осіб та вуглеводів - в 38,7 % обстежених. Відсоток осіб з дефіцитним споживанням білків та жирів в селі вищий ніж в місті. Рівень цих дефіцитів незначний і становить від 4,7 до 21,6 %.

Визначений прошарок осіб, які споживають надмірну кількість макронутриєнтів: 24,8 % обстежених вживають надмірну кількість білку, в раціонах 27,9 % осіб - жирів, надлишок вуглеводів виявлено лише у 7,5 % населення (рис. 2). Встановлено, що, дійсно, хоча загальний вміст вуглеводів в раціонах харчування обстежених нижче норми, але вміст простих вуглеводів перевищував фізіологічні норми на 12,0 - 37,0 %. Профіцити макронутриєнтів вищі у мешканців міста. За рахунок більшої частки обстежених з неглибокими дефіцитами та меншої частки з вищими профіцитами загальні показники енергетичної цінності та макронутриєнтів не сильно відхиляються від рекомендованих фізіологічних норм і коливаються в межах ± 24,9 %.

Рис. 2. Розподіл обстежених за вмістом макронутриєнтів (відповідно до фізіологічних потреб) в раціонах харчування, %

Крім макронутрієнтного складу добових раціонів харчування обстежених вивчений їх мінеральний склад.

Середній вміст Са в зимово-весняних раціонах чоловіків - 915,6 мг/добу (недостатній на 23,7 %) в літньо-осінніх - 849,6 мг/добу (недостатній на 29,2 %). Дефіцит кальцію в раціонах коливався в межах 18,9 - 32,7 %. Середнє споживання заліза в зимово-весняний період 14,2 мг/добу (дефіцит складає 5,3%), в літньо-осінній період - 13,9 мг/добу (дефіцит Fe - 7,4 %). Дефіцит заліза в раціонах чоловіків різних вікових груп коливався в межах 5,1 - 22,4 %. Дефіцит фосфору в середньому в зимово-весняний період складає 16,1 %, а в літньо-осінній - 9,8 %. Дефіцит споживання фосфору складав 7,9 - 24,8 % і не залежав від пори року.

Вживання магнію в літньо-осінній період було достатнім, а зимою його дефіцит складав в середньому 22,8 %. Вміст магнію в зимово-весняних раціонах харчування чоловіків різних вікових груп нижче фізіологічних потреб на 12,5 - 36,5 %. Мінеральний склад раціонів харчування жінок різних вікових груп характеризувався в зимово-весняний період дефіцитами магнію (11,1 - 17,1 %), Са (21,3 - 36,2 %), фосфору (9,9 - 11,6 %) та заліза (9,4 - 11,1 %), в літньо-осінній - дефіцит Са складав - 28,3 - 45,2 %, Р -14,8 - 20,2%, Fe - 12,2 - 18,5 %. Вміст заліза в раціонах харчування жінок також був недостанім: в Київській області на 14,1 %, в Житомирській - на 12,2 %, в Черкаській - на 12,4 % та в Чернігівській областях - на 18,5 %. Дефіцит заліза в середньому складав 16,5 %.

Таблиця 3 Вміст вітамінів у раціонах харчування обстежених осіб, мг (M ± m)

Вітаміни, одиниці вимірювання	Чоловіки	Жінки
	Фактичне споживання	Фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності)	Фактичне споживання	Фізіологічні потреби* (для ІІ групи фіз. активності)
	Зима	Літо		Зима	Літо
В1, мг В2, мг РР, мг В6, мг В12, мкг Фолацин,мкг С, мг А, мкг Е, мг	v1,45±0,43 v1,79±0,71 v15,46±8,47 v1,54±0,72 v2,26±0,83 v217,30±61,45 v41,15±32,61 v541,00±183,15 v12,23±3,11	1,61±0,71 2,07±0,84 v19,92±4,25 v1,78±0,43 2,97±0,81 v209,85±58,50 v64,40±26,35 v612,85±95,70 v10,55±5,40	1,6 2,0 22 2,0 3 250 80 1000 15	v0,91±0,77 1,58±0,62 v11,27±5,35 v1,39±0,47 v2,05±0,92 v123,35±83,71 v35,15±12,31 v427,12±110,51 v9,45±6,70°	v1,16±0,51 v1,27±0,63 ^16,64±5,1 v1,63±0,36 v2,71±0,82 v179,46±50,29 v57,75±14,27 v661,41±93,10 v11,65±5,12°	1,3 1,6 16 1,8 3 200 70 1000 15

Примітка. * - Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. /Додаток до наказу МОЗ України від 18.11.99 № 272/.

^ - вище норми більше, ніж на 7,0 % (P<0,05);

v - нижче норми більше, ніж на 7,0 % (P<0,05).

Співвідношення між споживанням кальцію і фосфору коливається в межах 1:1,3 - 1:1,7, проти рекомендованого 1:1. Таке співвідношення призводить до погіршеного засвоєння кальцію організмом. Вміст магнію в раціонах харчування в літньо-осінній період був відповідним, а в 21,8 % чоловіків та 26,8 % жінок дещо вищий. Як відомо, високий вміст магнію також чинить негативний вплив на засвоюваність кальцію в організмі. Оптимальним є співвідношення Са : Мg - 1 : 0,5. В літньо-осінній період це співвідношення складало 1 : 0,6 - 0,7, а в зимово-весняний - 1:0,3.

Проведений аналіз вітамінного складу зимово-весняних та літньо-осінніх раціонів харчування чоловіків і жінок (табл. 3) характеризується наступними показниками:

- в літньо-осінній період чоловіки споживали достатню кількість вітамінів В1, В2 та В12, вміст інших вітамінів в їжі був зниженим - вітамін А - на 18,7 %, В6 - на 11,0%, С - на 16,3%, Е - на 29,7%, фолацин - на 15,2%.

- у жінок в літньо-осінній період було достатнє споживання вітамінів В1 та РР і знижене споживання всіх інших вітамінів - вітаміну А - на 13,9 %, В2 - на 14,4%, В6 - на 9,4%, В12 - на 9,7%, С - на 8,9%, Е - на 22,3% та фолацину - на 10,3%.

- в зимово-весняний період адекватним було споживання вітаміну В1, дефіцит споживання всіх інших вітамінів у чоловіків більш виражений, ніж в літньо-осінній період і складав для вітаміну А - 25,9%, В2 - 5,5 %, В6 - 16,0%, В12 - 11,3%, РР - 11,4 %, С - 22,3%, та вітаміну Е - 25,1% та фолацину - 13,1%. У жінок спостерігається ще більш виражений дефіцит всіх вітамінів, ніж в літньо-осінній період. Отже, харчування жінок, порівняно з чоловіками - більш полідефіцитне за вітамінним складом.

Для визначення вітамінного забезпечення організму проведені біохімічні дослідження вітамінів В1, РР, С та кальцію в сечі обстежуваних осіб (табл. 4). харчування дефіцит мікронутрієнт вітамін

Таблиця 4 Частка обстежених з достатньою екскрецією вітамінів та кальцієм в різні пори року (257 зразків сечі)

Нутрієнти у зразках сечі	Кількість осіб, з достатньою екскрецією вітамінів і Са
	Літньо-осінній сезон	%	Зимово-весняний сезон	%	Всього в нормі	%
Віт. В1	81	73,64	95	64,62	176	64,63
Віт. С	76	69,1	70	47,62	146	56,42
Віт. РР	75	68,20	66	44,90	141	54,87
Са	78	70,91	99	66,35	177	68,88

Визначено, що в зимово-весняний період кількість забезпечених вітаміном В1 - складає 64,6 % осіб, вітаміном С - 47,6 % обстежених, вітаміном РР - 44,9 % та Са - 66,4 %, тому, кількість незабезпечених вітаміном В1 становила 35,4 % осіб, вітаміном С - 52,4 % обстежених, вітаміном РР - 55,1 % та Са - 33,7 % (табл. 4).

В літньо-осінній період кількість забезпечених вітаміном В1 - складає 73,6 % осіб, вітаміном С - 69,1 % обстежених, вітаміном РР - 68,2 % та Са - 70,9 %, тому, кількість незабезпечених вітаміном В1 становила 26,4 % осіб, вітаміном С - 30,9 % обстежених, вітаміном РР - 31,8 % та Са - 29,1 %. Тобто, забезпеченість населення вітамінами та кальцієм в літньо-осінній період вища на 9,2 - 23,3 %.

Характеристика рівнів споживання основних груп харчових продуктів працездатним населенням. Порівняльний аналіз визначених середніх рівнів споживання основних груп харчових продуктів з «Наборами продуктів харчування для працездатного населення України» (Постанова КМ України № 656 від 14.04.2000 р.) показав, що в літньо-осінній період (табл. 5) фактичне харчування населення характеризується споживанням надмірної кількості (на 8,8%) висококалорійних зернових продуктів харчування цукру та кондитерських виробів (на 13,0 %), нормальним вживанням овочів, картоплі та недостатнім споживанням м'яса та м'ясних виробів (на 39,7 %), риби та рибних виробів (на 35,7 %), молока та молочних продуктів (на 39,2 %), яєць (на 34,0 %), фруктів і ягід (на 27,4 %), рослинних жирів (на 27,5 %).

В зимово-весняний сезон фактичне харчування населення в основному характеризується споживанням ще більшої кількості висококалорійних продуктів харчування - зернових продуктів на 32,0 %, цукру та кондитерських виробів на 37,0 %, картоплі на 19,9 % та недостатнім споживанням м'яса та м'ясних (на 32,3 %), риби та рибних (на 18,0 %), молока та молочних продуктів (46,5 %), яєць (15,2 %), олії (на 12,1 %), та вкрай недостатнє споживання фруктів і ягід (64,2 %).

Наведені дані дозволяють зробити висновок, що у харчуванні працездатного населення другої групи фізичної активності переважають продукти харчування з високою енергетичною цінністю, що характеризує за даними ВООЗ харчування населення з низькими доходами. В той же час, у харчуванні населення з низькими доходами недостатній вміст продуктів, які позитивно впливають на стан здоров'я - овочів та фруктів.

Крім якісних і кількісних порушень, фактичне харчування працездатного населення обстежених осіб характеризується порушенням режиму харчування. Встановлено, що у 46,8 % обстежених порушений режим харчування - кратність прийомів їжі - 2 - 3 рази на добу, інтервали між ними - біля 6 - 8 годин, відсутність перших страв, розподіл добового раціону - як правило, більший об'єм спожитої їжі припадає на вечірні години.

Таблиця 5 Середні рівні споживання основних груп продуктів харчування працездатним населенням ІІ групи фізичної активності в зимово-весняний та літньо-осінній періоди року, (M ± m)

Основні групи продуктів харчування*,	Фактичне споживання1, за добу, г	Процент відхилення	Фактичне споживання2, за добу, г	Процент відхилення	Рекомендоване споживання, за добу, г
Зернові продукти (крупи, бобові, борошно; хліб та макаронні вироби в перерахунку на борошно)	367,8±93,1	^8,8	446,2 ±106,2	^32,0	338,08
Картопля	268,1±87,3	=	312,1±91,6	^19,9	260,27
Овочі (всі)	299,1±124,5	=	243,3±139,0	v 19,3	301,4
Фрукти, ягоди та виноград (без переробки на вино)	127,2±53,5	v 27,4	62,8±20,4	v 64,2	175,3
Цукор, кондитерські вироби	113,0±52,1	^13,0	137,3 ±36,2	^37,0	100,0
Олія	14,1±4,2	v 27,5	17,1±5,4	v 12,1	19,45
М'ясо та м'ясопродукти	87,5±23,5	v 39,7	98,2±62,6	v 32,3	145,21
Риба та рибні продукти	22,9±9,1	v 35,7	29,2±12,5	v 18,0	35,62
Молоко та молокопродукти	247,4 ± 76,6	v 39,2	217,6 ± 51,5	v 46,5	406,85
Яйця	16,5±8,2	v 34,0	21,2±7,3	v 15,2	25

* Набори продуктів харчування для працездатного населення України. (Постанова Кабінету Міністрів України № 656 від 14 квітня 2000 р.)

1 - в літньо-осінній період;

2 - в зимово-весняний період.

Обґрунтована та розроблена “харчової піраміди” для населення другої групи фізичної активності (рис. 3).

З метою профілактики виявлених порушень у харчуванні населення, внесена корекція в піраміду здорового харчування запропоновану Міністерством сільського господарства США за якою основою раціону є зернові продукти (перший рівень піраміди знизу) з частотою споживання 6 - 6 разів на добу (рис.4). Для населення України другої групи фізичної активності така частота споживання зернових продуктів не є раціональною, в зв'язку з низькими енерготрасами даної групи населення (КФА - 1,6). В зв'язку з цим, було запропоновано та науково обґрунтовано замінити зернові продукти з частотою споживання 6-8 разів на добу (перший рівень піраміди знизу) на овочі (крім картоплі), фрукти та ягоди, горіхи з частотою споживання 4 - 6 разів у день. На другому рівні розмістити - картоплю та зернові продукти з частотою споживання 2 - 4 рази в день. Третій та четвертий рівень (верхню частину піраміди здорового харчування) - залишити без змін.

Рис. 3. Оптимізація принципів здорового харчування (харчової піраміди) населення України другої групи фізичної активності.

Такий розподіл харчових продуктів та рівня їх споживання дає можливість оптимізувати енергетичну цінність раціонів та підвищити забезпеченість організму водорозчинними вітамінами, в-каротином, клітковиною. Дотримання частоти споживання тваринних продуктів харчування дозволить уникнути дефіцитів білку, жиророзчинних вітамінів та мікроелементів.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі результатів комплексних досліджень, вирішено актуальне наукове та народногосподарське завдання - проведено гігієнічну оцінку фактичного харчування працездатного населення України другої групи фізичної активності в сучасних соціально-економічних умовах, визначено харчовий статус досліджуваної групи, встановлені пріоритетні дефіцити та профіцити макро- та макронутриєнтів у харчуванні населення в різні пори року, визначено забезпеченість населення вітамінами РР, В1, С та кальцієм, проаналізовано рівні споживання основних груп харчових продуктів та науково обґрунтована «харчова піраміда», раціони харчування для профілактики артеріальної гіпертензії для населення ІІ групи фізичної активності та розроблені методичні рекомендації щодо подальшого моніторингу фактичного харчування населення, з метою більш ефективного використання аліментарного фактора, що сприятиме зменшенню полідефіцитних станів, профілактиці основних неінфекційних аліментарнообумовлених захворювань та попередження хвороб недостатнього та надмірного харчування

1. Встановлено харчовий статус населення в сучасних соціально-економічних умовах. Енергетична адекватність харчування реєструвалася у 52,3 % обстежених, недостатня енергетична цінність раціонів - у 9,3 % осіб, а надлишкова - у 38,4 % осіб. Надлишкове енергетичне харчування більш розповсюджене серед міського населення, у яких підвищений індекс маси тіла у 42,4 % осіб, для сільських мешканців цей показник становить 34,5 %. Серед осіб з надлишковою масою тіла - 14,8 % з ожирінням ІІ та ІІІ ступеню. Надлишкова маса тіла та ожиріння більш притаманна жіночій популяції ніж чоловічій.

2. Визначено енергетичну цінність раціонів обстежених в різні періоди року. Енергетична цінність зимово-весняних раціонів дещо вища (у чоловіків на 10,3 %, у жінок - на 14,4 %), ніж енергетична цінність літньо-осінніх раціонів. Харчування чоловіків найбільш активної вікової групи 18 - 29 років характеризувалося енергетичною недостатністю, дефіцит досягав 17,3 %. Цей дефіцит більший серед сільського населення цієї ж вікової групи. Середня енергетична цінність зимово-весняних раціонів харчування жінок усіх вікових груп відповідала фізіологічним потребам та була зниженою в літньо-осінній період.

3. Встановлено макронутрієнтний склад харчових раціонів чоловіків та жінок. Макронутрієнтний склад харчових раціонів всіх вікових груп, як чоловічої, так і жіночої популяції (середні значення) відповідав фізіологічним потребам по вмісту білка, був надлишковим по вмісту жирів та недостатнім по вмісту вуглеводів у чоловіків та недостатнім по вмісту вуглеводів у жінок. Це відображалося на збалансованості харчових раціонів, яка для раціонів чоловіків складала 1,0:2,8:5,2 та в жінок - 1,0:2,1:5,1 (при оптимальному 1,0:1,0:4,0).

4. Визначено рівні споживання макронутриєнтів у обстеженого контингента населення. Індивідуальне споживання основних нутрієнтів коливалось в широких межах. Так, рівень споживання білку, що відповідав фізіологічним потребам реєструвався у 42,7 % обстежених осіб, дефіцит білку виявлений у харчуванні 32,5 % осіб, а підвищене споживання - у 24,8 % осіб. Надлишковий вміст жирів у раціонах відмічався у харчуванні 27,9 % обстежених осіб, недостатній - у 27,9 % осіб. Вуглеводна квота раціону в харчуванні 50,0 % осіб чоловічої статі та в 55,0 % осіб жіночої статі відповідала фізіологічним потребам. В вуглеводній квоті раціону значне місце займали прості вуглеводи (на 37 % вище рекомендованих потреб).

5. Досліджено мікронутрієнтний склад раціонів харчування населення в різні періоди року. Раціони харчування всіх вікових груп чоловічої та жіночої статі дефіцитні по вмісту кальцію та фосфору. Дефіцит кальцію в зимово-весняних раціонах чоловіків складав 23,7%, а в літньо-осінніх 29,2 %. У раціонах харчування жінок цей дефіцит складав 28,8 % і 36,8 %, відповідно. Дефіцит кальцію у харчуванні чоловіків та жінок підтверджується дослідженнями його екскреції з сечею. Тільки у 69% обстежених осіб реєструвався рівень екскреції, який відповідав забезпеченості організму по цьому мінеральному елементу. Особливу занепокоєність визиває той факт, що у 42,2 % жінок дітородного віку харчування було дефіцитним по вмісту заліза.

6. Доведено, що харчові раціони обстежених характеризуються дефіцитом більшості вітамінів. В раціонах обстежених знижений вміст вітаміну В1 на 18,4 %, вітаміну В2 - на 25,2 %, вітаміну В6 - на 23,2 %, вітаміну В12 - на 32,5 %, вітаміну РР - на 31,0 %, фолацину - на 34,6 %, вітаміну А - на 40,9 %, вітаміну С - на 31,9 %, вітаміну Е - на 35,5 %. Зимово-весняний період харчування характеризувався більш глибоким дефіцитом вітамінів. Рівень екскреції вітамінів з сечею підтверджує розповсюдженість гіповітамінозних станів серед обстеженого населення. Недостатня забезпеченість вітаміном В1 відмічалась у 36,4 % обстежених, вітаміном РР - у 42,6 % обстежених, вітаміном С - у 41,2 % обстежених.

7. Виявлено значний дисбаланс в споживанні основних груп харчових продуктів в порівнянні з рекомендованими рівнями споживання відповідно до «Набору продуктів харчування для працездатного населення України». Сучасне харчування характеризується підвищеним рівнем споживання зернових продуктів, картоплі, кондитерських виробів та недостатнім рівнем споживання молока, м'яса, риби та продуктів їх переробки. Найвищий дефіцит споживання фруктів та ягід досягав 64,2% в зимово-весняний період.

8. На підставі одержаних результатів дослідження розроблена «Харчова піраміда» для населення України другої групи фізичної активності. Запропонована «Харчова піраміда» дозволяє оптимізувати енергетичну цінність раціонів та підвищити забезпеченість організму вітамінами та мінеральними речовинами.

9. Сформульовані рекомендації по оптимізації харчування працездатного населення України другої групи фізичної активності впроваджені в практичних закладах охорони здоров'я, що дозволить оптимізувати заходи по профілактиці нутрієнтних дефіцитів, аліментарнозалежних захворювань та хвороб надмірного і недостатнього харчування.

СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України (* - особистий внесок здобувача):

1. Цимбаліста Н.В. Гігієнічна характеристика стану фактичного харчування дорослого населення України.//Наук. Вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», випуск 25. Ужгород, 2005. - с.158-164.

2. Цимбаліста Н.В. Гігієнічна оцінка рівнів споживання основних груп харчових продуктів населенням України/Український Науково-Медичний Молодіжний Журнал. ТОВ «Видавництво «КІМ», № 1 - 2, Київ, 2008. - с. 33 - 36.

3. Цимбаліста Н.В., Давиденко Н.В. Стан фактичного харчування населення та аліментарно-обумовлена захворюваність/ Проблеми харчування. Науково-практичний журнал. Вид-во ІВО «Медицина України», № 1-2, Київ, 2008. - с. 32 - 35. (* - збір анкетних даних, антропометричні, біохімічні та ін. дослідження з вивчення хімічного складу та енергетичної цінності раціонів харчування, вивчення даних захворюваності).

В інших наукових виданнях:

4. Швець О.В., Салій Н.С., Цимбаліста Н.В., Петрунь Г.С. Гігієнічні аспекти харчування населення України та їх зв'язок з аліментарнозалежними захворюваннями//Матер. науково-практ. конф. «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Перші Марзєєвські читання). - Київ, 2005. - с.241-242. (* - збір анкетних даних населення 4-х областей і визначення хімічного складу та енергетичної цінності раціонів харчування населення, аналіз одержаних результатів).

5. Цимбаліста Н.В. Вивчення фактичного харчування та основних закономірностей захворюваності серед робітників хімічного виробництва//Матер. ІІІ Міжнар. науково-практ. конф. студентів та молодих вчених. - Ужгород, 2005. - с.62-63.

6. Цимбаліста Н.В. Аліментарна та аліментарно зумовлена захворюваність осіб літнього віку//Тези ІV національного конгресу геронтологів та геріатрів. - т.14. - Київ, 2005. - с.218.

7. Швець В.О., Салій Н.С., Цимбаліста Н.В. Вивчення фактичного харчування осіб літнього віку// Тези ІV національного конгресу геронтологів та геріатрів. - т.14. - Київ, 2005. - с.223. (* - експериментальні дослідження, статистична обробка одержаних результатів та їх узагальнення).

8. Цимбаліста Н.В.Фактичне харчування та артеріальна гіпертензія/Зб. Тез ІV міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання гігієни харчування та безпечності харчових продуктів». - Київ, 2006. - с. 28.

9. В.И. Циприян, В.И. Матасар, Н.В. Цимбалиста, Л.Б. Ельцова. Фортификация пищевых продуктов витамином В9 с целью предупреждения врожденных дефектов невральной трубки»//Обогащение пищевых продуктов фолиевой кислотой как гигиеническая проблема. Науч. Сборн.27-29 ноября 2006 года, Киев, 2006. - с. 45-46. (* - аналітичний огляд вітчизняної та світової наукової літератури з проблеми, розробка рекомендацій щодо оптимізації харчування).

10. Швец О.В., Цимбалиста Н.В. Фактическое питание взрослого населения центральных областей Украины. //Матер. научн. конф. с межд. участием.- Новороссийск, - 2006. с. 212. (* - статистична обробка одержаних результатів та їх узагальнення).

11. Tsimbalista N, Shvets O. Studying of the alimentary-dependent diseases, reasons//Public Health Nutrition: 9(7A) September 2006. - p.101. (* - аналіз аліментарно-обумовленої захворюваності у населення другої групи фізичної активності, розробка заходів щодо первинної та вторинної профілактики аліментарнообумовлених захворювань.

12. Tsimbalista N, Shvets O, Salij N. Studying of diets of the Ukrainian population//Public Health Nutrition: 9(7A) September 2006. - p.102. (*- вивчила стан фактичного харчування населення центральних областей України, розробка заходів щодо оптимізаціії раціонів харчування та первинної профілактики нутрієнтних дефіцитів).

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування дорослого населення України та наукове обґрунтування шляхів його оптимізації" скачать

Подобные документы

Проблеми в харчуванні українців
Значення їжі, її головні компоненти, функції та чинники, що їх забезпечують. Харчування та здоров'я населення України. Класифікація хвороб аліментарного генєзу. Головні причини порушення структури харчування. Державна політика в галузі харчування.

реферат [3,1 M], добавлен 23.11.2010
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Ожиріння як медико-соціальна проблема
Ожиріння як хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини. Класифікація захворювання, його лікування та профілактика. Характеристика дисліпідемії. Значення раціонального харчування і фізичної активності.

реферат [961,2 K], добавлен 16.11.2010
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Сучасні теорії харчування, їх фізіологічне обґрунтування
Основи раціонального харчування, поняття та джерела вітамінів, їх класифікація. Обмін та перетворення речовин в організмі. Основні функції води та її значення. Сучасні теорії харчування, суть часткового голодування. Веганська дієта та складання меню.

курсовая работа [53,1 K], добавлен 22.12.2009
Організація лікувально-профілактичного забезпечення дорослого населення
Управління Системою охорони здоров'я. Основні функції цехового лікаря. Організація лікувально-профілактичної допомоги працюючим на промислових підприємствах. Аналіз причин захворюваності з тимчасовою і стійкою втратою працездатності та травматизму.

реферат [30,1 K], добавлен 19.11.2014
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Роль лікувальної фізичної культури та дієтотерапії
Історія розвитку лікувальної фізичної культури, її фізіологічне обґрунтування, основні педагогічні принципи побудови методики та застосування при захворюваннях. Загальні принципи лікувального харчування та вплив його факторів на процеси одужання.

реферат [43,2 K], добавлен 26.09.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування дорослого населення України та наукове обґрунтування шляхів його оптимізації"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.