Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічна оцінка електромагнітної ситуації та наукове обґрунтування вимог до її безпеки в сучасних населених місцях України

Гігієнічна оцінка електромагнітної ситуації та наукове обґрунтування вимог до її безпеки в сучасних населених місцях України

Визначення особливостей навантаження електромагнітного випромінювання, що створюється радіотехнічними та електроенергетичними об’єктами на населення сучасних міст. Обґрунтування та характеристика гігієнічних вимог щодо захисту здоров’я населення.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	25.08.2015
Размер файла	455,6 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О. М. МАРЗЄЄВА АМН УКРАЇНИ»

УДК 613.168/.648.2:351.777.8:614.8.086.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук

Гігієнічна оцінка електромагнітної ситуації та наукове обґрунтування вимог до її безпеки в сучасних населених місцях України

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

Думанський Вадим Юрійович

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України»

Науковий консультант - доктор медичних наук, професор, академік АМН України Сердюк Андрій Михайлович, Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва» АМН України, директор.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, завідувач кафедри гігієни праці і професійних хвороб;

доктор медичних наук, професор Торбін Владислав Федорович, Українська військово-медична академія МО України, професор кафедри токсикології, радіології та медичного захисту.

доктор медичних наук Кіреєва Інна Степанівна, Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України», головний науковий співробітник лабораторії гігієни планування населених місць.

Захист відбудеться 26.02. 2010 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 при Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України» за адресою: 02094, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України» (м. Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розіслано 12.01.2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О. М. Литвиченко.

Загальна характеристика роботи

Актуальність. За останні 30 років, у зв'язку з інтенсивним розвитком господарської, інформаційної, оборонної та іншої діяльності людини, виник новий небезпечний чинник - електромагнітне забруднення навколишнього середовища. Джерелами цього чинника в містах і інших населених пунктах є радіотехнічні об'єкти та електроенергетичні установки. Головними з них є радіо-, телевізійні, радіолокаційні станції і високовольтні лінії електропередачі високої, ультрависокої напруги.

В останні п'ятнадцять років, починаючи з 1994 року, в населених місцях України до головних джерел електромагнітного забруднення приєдналася велика кількість радіостанцій мобільного зв'язку, і перш за все стільникового. Кількість таких радіостанцій з кожним роком збільшується в сотні разів, що безумовно може впливати на санітарно-гігієнічний стан електромагнітного забруднення населених місць.

Сьогодні електромагнітне забруднення навколишнього середовища поряд з хімічним і радіаційним стало найбільш масштабним видом забруднення, яке в багато разів перевищує рівень природного електромагнітного випромінювання (Богач П. Г., Сердюк А. М., 1979; Григор'єв Ю. Г., 1994, 1997; Думанський Ю. Д., 2000; Нікітіна Н. Г., 2001; Баркевич В. А., 2004). Це викликає об'єктивну стурбованість світової спільноти. У зв'язку з цим Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) включила проблему електромагнітного забруднення навколишнього середовища в перелік пріоритетних проблем людства.

Дослідженнями ряду зарубіжних (Adey W. P., 1977; Hietanen M., 2000; Michaelson S., 1991; Morgan R. W., 2000; Owen R. D., 2000) та вітчизняних вчених (Думанський Ю. Д., 1975; Сердюк А. М., 1977; Лось І. П., 1977; Андрієнко Л. Г., 1977; Шандала М. Г., 1986; Прохватило Е. В., 1987; Козярін І. П., 1988; Солдатченков В. Ф., 1988; Нікітіна Н. Г., 1988; Полька Н. С., 1988; Томашевська Л. А., 1993; Акіменко В. Я., 1995; Карачов І. І., 1995; Мізюк М. І., 1995; Бездольна І. С., 2000; Темурьянец Н. А., 2001; Біткін С. В., 2007; Мартинюк В. С., 2008; Белокриницький В. С., 2008) переконливо доведено, що електромагнітне випромінювання істотно впливає на стан здоров'я людини та функціональний стан піддослідних тварин.

Дія цього чинника, як відмічає Ю. Г. Григор'єв, з кожним роком стає все більш відчутною для здоров'я людини. Все це свідчить про те, що даний чинник, особливо на території України, де населення отримало додаткове навантаження за рахунок радіаційного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, заслуговує особливої уваги гігієнічної науки і практики. Але поряд з цим слід звернути увагу на те, що ні в Росії ні в Україні, ні в інших країнах світу не існує конкретних даних про санітарно-гігієнічний стан електромагнітного забруднення населених місць та його співвідношення до діючих гігієнічних нормативів.

В зв'язку з цим виникла об'єктивна необхідність:

- у вивченні і гігієнічній оцінці сучасного стану електромагнітного забруднення та його навантаження на населення;

- в розробці нових та удосконаленні діючих санітарно-гігієнічних вимог щодо стану електромагнітної обстановки населених місць;

- в обґрунтуванні гігієнічних нормативів на електромагнітне випромінювання радіотелефонів стільникового зв'язку.

Вище викладене обумовило актуальність даної роботи, визначило її мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана в рамках НДР:

· «Встановити основні закономірності поєднаної і комбінованої дії на організм іонізуючої радіації і електромагнітного випромінювання, пріоритетних радіонуклідів і хімічних сполук, які містяться в питній воді, і розробити гігієнічні рекомендації безпечних умов мешкання», реєстраційний номер № UA01002652Р.

· «Визначення рівнів навантаження на населення електромагнітного та іонізуючого випромінювання і його впливу на стан здоров`я людини», реєстраційний номер № 0101U001143;

· «Розробка гігієнічних нормативів на електромагнітне випромінювання, що створюється радіотехнічними засобами стільникового мобільного зв'язку України», реєстраційний номер № 0198U007386;

· «Санітарно-гігієнічна оцінка деяких джерел електромагнітного випромінювання м. Києва» в звіті про науково-дослідну роботу «Санітарно-гігієнічне обґрунтування заходів з охорони навколишнього середовища в генеральному плані м. Києва».

· «Визначити основні конструктивні параметри КЛ 330 кВ для зовнішнього електропостачання ЕСПК заводу «Дніпросталь»», Том 3, 2008 (НДР виконувалась за замовленням «Укрсільенергопроект»).

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягає в науковому обґрунтуванні та удосконаленні комплексу гігієнічних заходів з охорони здоров'я населення в умовах сучасної електромагнітної ситуації, що склалася внаслідок стрімкого розвитку мережі радіотехнічних і електроенергетичних об'єктів і засобів.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

1. Установити основні закономірності територіально-просторового розподілу електромагнітного забруднення, що створюється:

- електроенергетичними об'єктами (лінії електропередачі, відкриті розподільні пристрої);

- радіотехнічними об'єктами та засобами (радіомовні, телевізійні, радіолокаційні станції, станції стільникового, супутникового зв'язку).

2. Визначити закономірності розподілу електричного і магнітного поля, що створюється підземною високовольтною кабельною лінією електропередачі, і запропонувати підходи до гігієнічного регламентування цих чинників в умовах населених місць.

3. Обґрунтувати і розробити фізичну модель ЕМП промислової частоти (50 Гц) для створення опромінюючої системи, призначеної для проведення біолого-гігієнічних досліджень.

4. Встановити основні закономірності відгуку організму на поєднаний вплив ЕМП - 50 Гц та малих доз іонізуючої радіації (цезій-137).

5. Визначити небезпечні зони електромагнітного забруднення, що створюється електроенергетичними та радіотехнічними об'єктами та засобами на територіях населених місць.

6. Обґрунтувати і розробити фізичну модель ЕМП частотою 900 МГц, що створюється мобільними терміналами стільникового зв'язку стандарту GSM-900 для проведення біолого-гігієнічних експериментів.

7. Науково обґрунтувати та розробити для населення гранично допустимий рівень електромагнітного випромінювання, що створюється мобільними терміналами стільникового зв'язку стандарту GSM-900.

8. Визначити навантаження електромагнітного випромінювання, що створюється радіотехнічними та електроенергетичними об'єктами на населення сучасних міст.

9. Обґрунтувати гігієнічні вимоги щодо захисту здоров'я населення в умовах існуючого електромагнітного забруднення населених місць.

Об'єкт дослідження - санітарно-гігієнічний стан електромагнітного забруднення навколишнього середовища при його зростаючому навантаженні на населення; територіально-просторовий розподіл електромагнітного випромінювання; функціональні порушення в органах і системах експериментальних тварин при дії електромагнітного випромінювання.

Предмет досліджень - електромагнітні випромінювання, що створюються повітряними, кабельними лініями електропередачі, відкритими розподільчими пристроями, радіо-, телевізійними, радіолокаційними об'єктами, станціями стільникового, супутникового зв'язку; експериментальні тварини (білі щурі), що знаходяться під електромагнітним опроміненням засобів стільникового зв'язку (900 МГц) та ліній електропередачі (50 Гц).

Методи досліджень. При виконанні роботи використані фізичні (теоретичні розрахунки і інструментальні виміри ЕМП), радіофізичні (визначення рівнів іонізуючого випромінювання), біологічні, аналітичні, статистичні та інші методи досліджень.

Наукова новизна отриманих результатів складається з вирішення теоретичних, методичних та практичних питань з охорони здоров'я населення від впливу електромагнітних випромінювань.

Вперше :

· розроблено методичний підхід до встановлення загального електромагнітного забруднення та його навантаження на населення;

· охарактеризовано стан існуючого електромагнітного забруднення навколишнього середовища на прикладі трьох міст України (м. Київ, м. Львів, м. Одеса) і на основі цього розроблено відповідні гігієнічні рекомендації;

· визначено пріоритетні джерела електромагнітного забруднення навколишнього середовища населених місць України;

· отримано нові дані про вплив на організм поєднаної дії електричного поля екстранизької частоти (50 Гц) та малих доз іонізуючої радіації (цезій-137);

· розроблено методику визначення та гігієнічної оцінки рівнів магнітного та електричного поля, що створюється підземними кабельними лініями високої напруги (до 330 кВ);

· розроблений методичний підхід до обґрунтування гігієнічного нормативу на електромагнітне випромінювання, що створюється радіотелефоном стільникового зв'язку.

· отримано нові дані про вплив на організм електромагнітного випромінювання, що створюється радіотелефоном стільникового зв'язку стандарту GSM-900.

· розроблено гігієнічний норматив на електромагнітне випромінювання, що створюється радіотелефоном стільникового зв'язку стандарту GSM-900.

· запропоновано для населених місць тимчасові гігієнічні нормативи магнітного поля, яке створюється підземними кабельними лініями високої напруги (до 330 кВ).

Практичне значення отриманих результатів складається:

· з розробки нових та удосконалення існуючих нормативно-методичних документів в галузі захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань різних частотних діапазонів;

· з розробки методичного підходу до визначення реального і допустимого навантаження електромагнітного випромінювання на населення;

· з розробки методичних рекомендацій до санітарно-гігієнічного картографування електромагнітної обстановки, призначених для вирішення питань щодо умов розміщення та експлуатації електроенергетичних та радіотехнічних об'єктів, а також житлової та іншої забудови населених місць;

· з обґрунтування профілактичних заходів щодо захисту населення від дії електромагнітних полів;

· з удосконалення методики визначення рівнів ЕМП, що створюються повітряними та підземними кабельними лініями електропередачі;

Результати досліджень впроваджено в практику охорони здоров'я у вигляді наступних нормативно-методичних документів.

· «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань», ДСНіП-239-96;

· «Державні санітарні норми і правила при виконанні робіт у невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно», ДСНіП-198-97;

· Деклараційний патент на винахід «Спосіб виявлення умовно-рефлекторних ефектів мікрохвиль», № 69210 А;

· «Гранично допустимі рівні (ГДР) електромагнітних полів (ЕМП), що створюються мобільними терміналами стільникового зв'язку стандарту NMT-450»;

· Методичні рекомендації «Загальні правила відображення та оформлення вимог санітарного законодавства в проектній документації будівництва радіотехнічних об'єктів (РТО) і прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом РТО», Київ, 2005, №27-МР;

· Нормативний документ Мінпаливенерго України. «Розрахунок електричного і магнітного полів лінії електропередавання». Методика, Київ, 2008, СОУ-Н ЕЕ 20.179:2008;

· «Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ) Державні санітарні правила ДСП 6.074.120-01, Київ, 2001.

Крім цього, результати досліджень планується впровадити в практику у вигляді наступних проектів:

· методичних вказівок по розміщенню та експлуатації радіотехнічного обладнання мобільного зв'язку (проект);

· методичних вказівок по визначенню рівнів електромагнітного поля, що створюється повітряними, кабельними, високовольтними лініями електропередачі та іншими електроустановками змінного струму, гігієнічні вимоги до їх розміщення та експлуатації (проект);

· методичних вказівок по складанню санітарно-гігієнічних карт електромагнітної обстановки населених місць (проект).

Матеріали роботи використані при здійсненні державної санітарно-епідеміологічної експертизи радіотехнічних та електротехнічних проектів, приладів, засобів, установок.

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні актуальності проблеми, виконанні завдання з аналітичного огляду світового документального інформаційного потоку щодо характеристики умов розміщення та експлуатації радіотехнічних (радіо-, телевізійних, радіолокаційних станцій, станцій стільникового, супутникового зв'язку), електроенергетичних (ЛЕП, ВРП) об'єктів і засобів, впливу їх на електромагнітну ситуацію, на організм людини та піддослідних тварин.

В роботі узагальнено результати досліджень, виконаних автором самостійно, де здобувачеві належить визначення мети і розробка програми дослідження, постановка конкретних теоретичних та експериментальних завдань з обґрунтування методологічних принципів та методичних підходів до їх вирішення, організація і особисте виконання або безпосередня участь у всіх натурних та лабораторних дослідженнях, статистична обробка, аналіз та інтерпретація отриманих результатів. Автором зроблено вагомий внесок у визначення сучасної електромагнітної ситуації окремих міст України, у розробку гігієнічного нормативу санітарних правил та норм, методичних документів з захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань. Біологічні дослідження, математичний аналіз результатів, побудова фізичних моделей електромагнітного поля частотою 50 Гц та 900 МГц виконані за участю фахівців лабораторії гігієни електромагнітних випромінювань (С.В. Біткін, Л.А. Томашевська, І.С.Бездольна, Л.Г.Андрієнко) та лабораторії радіаційних регламентів (Н.Д.Шабуніна) Інституту гігієни та медичної екології АМН України. Ці дослідження становлять не більше 20% від загального обсягу роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах, у тому числі: на міжнародному симпозіумі «Third International Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe» (Warsawа, 1996); на міжнародній конференції “The Ninth Annual Conference of the International Society for Environmental Epidemiology” (China, 1997); на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми гігієни праці і профпатології в машинобудуванні та хімічній промисловості» (Харків, 1998 р.); на міжнародній конференції «Здоров'я, оточуюче та виробниче середовище, безпеки та праці в сільському господарстві на межі двох тисячоліть (Київ, 1998 р.); на науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екології безпеки України» (Київ, 2002 р.); на науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екології України», (Київ, 2003 р.); на ХІV з'їзді гігієністів України «Гігієнічна наука та практика на рубежі століть», Дніпропетровськ, 2004 р.; на науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2005 р.); на научно-практической конференции «Актуальные проблемы транспортной медицины» (Одесса, 2005 г.); на конференції «Итоги и перспективы научных исследований по проблеме экологии человека и гигиены окружающей среды», Москва, 2006 г.; на всеукраїнській науково-практичній конференції (Тернопіль, 2006 р.); на науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2006 р.); на Девятой российской научно-технической конференции «Электромагнитная совместимость технических средств и электромагнитная безопасность (Санкт-Петербург, 2006 г.); на засіданні круглого столу «Мобільний зв'язок та його вплив на здоров'я населення», організатор МОЗ України, 25.05.2007 р., Київ; на международном симпозиуме «Актуальные проблемы биофизической медицины (Киев, 2007 г.); на науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2007 р.); на науково-практичній конференції «Планування та забудова населених місць:актуальні санітарно-гігієнічні та екологічні проблеми і шляхи їх вирішення» (Київ, 2007 р.); на международном симпозиуме «Актуальные проблемы биофизической медицины (Киев, 2009 г.).

Публікації: За матеріалами дисертації опубліковано 54 друкованих роботи, в тому числі 22 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 7 самостійних) 13 робіт у інших наукових виданнях, 19 тез у матеріалах науково-практичних з'їздів, конференцій, симпозіумів, у тому числі 6 міжнародних. Матеріали дисертації відображені у 3 Державних санітарних правилах і нормах, методичних вказівках МОЗ України, патенті України, нормативному документі Мінпаливенерго України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, опису методів досліджень, 8 розділів власних досліджень та їхнього обговорення, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 406 сторінках машинописного тексту, містить 161 таблицю і 69 рисунків. Список використаних джерел включає 351 найменування, з них 290 українською і російською мовою, 61- англомовні.

Основний зміст роботи

Перший розділ присвячено аналізу літератури. Наведено аналіз формування методичних основ проблеми охорони здоров'я населення в зв'язку з електромагнітним забрудненням навколишнього середовища та його впливом на організм людини та піддослідних тварин. Огляд літератури завершується узагальненням розгляду матеріалу, висвітленням невирішених аспектів проблеми та обґрунтуванням методичних підходів та напрямків дисертаційної роботи, які обумовили мету та завдання досліджень.

У другому розділі наведено загальну методику досліджень, яка спрямована на виконання комплексу теоретичних, інструментальних, натурних та експериментальних досліджень. Вона включає методичні, гігієнічні, фізичні та медико-біологічні розробки.

Методичні дослідження були спрямовані на розробку підходів до визначення та гігієнічної оцінки електромагнітного випромінювання (ЕМВ), що створюється сучасними телевізійними, радіомовними, радіолокаційними об'єктами, станціями стільникового, супутникового зв'язку та лініями електропередачі. Гігієнічні дослідження спрямовані на встановлення закономірностей розподілу ЕМВ у навколишньому середовищі та визначення реального і допустимого навантаження на населення. Фізичні дослідження спрямовані на створення опромінюючої моделі ЕМВ на піддослідних тварин. Медико-біологічні дослідження були спрямовані на встановлення закономірностей впливу на організм електричного поля 50 Гц при його ізольованій та сумісній дії з цезієм-137; електромагнітного поля 900 МГц при його ізольованій дії (табл.1).

Таблиця 1 Узагальнені дані про зміст та обсяги досліджень

№ п/п	Зміст проведених досліджень	Кількість джерел	Обсяг досліджень
			Розрахунок	Виміри
I Аналіз територіально-просторогового розміщення джерел ЕМВ
1.	Викопіювання даних радіотехнічних та електроенергетичних об'єктів	1120	-	-
2.	Вивчення місць розміщення джерел ЕМВ	600	-	-
ІІ Дослідження просторового розподілу ЕМВ від
1.	Телевізійних радіостанцій	2	3335	156
2.	Радіомовних	4	111	75
3.	Радіонавігаційних	100	3235	565
4.	Радіолокаційних	10	1125	135
5.	Супутникових станцій	15	615	105
6.	Базових станцій стільникового зв'язку	1300	4445	500
7.	Повітряних ліній електропередачі	18	-	675
8.	Кабельні лінії електропередачі 330 кВ	1	331	56
ІІІ Дослідження територіально-просторового розподілу ЕМВ від
1.	Радіотелефонів стільникового зв'язку	38	-	798
IV Дослідження біолого-гігієнічних показників функціонального стану піддослідних тварин
1.	Біоелектричних (електрокортикограма) ЕКоГ	280 тварин	-	800
2.	Поведінкових	280 тварин	-	200
3.	Імунологічних	280 тварин	-	560
4.	Ембріологічних	280 тварин	-	560
5.	Біохімічних	280 тварин	-	1300
V Розробка гігієнічного нормативу для користувачів радіотелефону мобільного зв'язку
1.	Моделювання картини розподілу ЕМВ	1	-	-
2.	Створення опромінюючої системи ОС-900	3 системи	-	-
3.	Періодичний контроль рівнів ЕМП	3 системи	-	538
4.	Математичне планування експерименту	-	-	-
5.	Визначення гігієнічного нормативу	-	-	-
VІ Картографування електромагнітної обстановки м. Києва. м. Львова, м. Одеси
VII Визначення реального та допустимого навантаження ЕМВ на населення
1.	Києва	1	3500	450
2.	Львова	1	3200	305
3.	Одеси	1	2900	155
VІІІ Розробка санітарно-епідеміологічних вимог до розміщення та експлуатації радіотехнічних та електроенергетичних об'єктів і засобів

У третьому розділі наведено результати з оцінки та встановлення закономірностей розподілу електромагнітного випромінювання, що створюється високовольтними лініями електропередачі (ЛЕП) та відкритими розподільними пристроями (ВРП).

Результати досліджень показали, що напруженість електричного поля, створюваного ЛЕП, залежить від напруги, габаритів високовольтної лінії (ВЛ), відстані проводів до місця виміру електричного поля. Електричне поле, що створюється ЛЕП, реєструється на значній віддалі від повітряної лінії (ПЛ) (8-10 м для ЛЕП-110 кВ; 18-20 м для ЛЕП-220 кВ; 25 м для ЛЕП-330 кВ; 40-45 кВ для ЛЕП-500 кВ), його напруженість коливається в широких межах, від 0,1 до 10,5 кВ/м. В умовах житлової забудови за рахунок екранування зеленими насадженнями і забудовою напруженість поля значно менша, ніж на відкритій території, і становить 0,1-0,05 кВ/м. Результати досліджень показали, що обладнання ВРП, особливо комутаційні пристрої, трансформатори, струмонесучі проводи та смуги, створюють високі рівні електричного поля, які досягають 40 кВ/м. Під вплив ЕМП промислової частоти підпадають як особи, професійно зв'язані з обслуговуванням електроустановок, так і інші працівники АЕС та населення. Матеріали досліджень радіаційної ситуації в місцях розміщення Південноукраїнської та Запорізької АЕС дозволили встановити ряд особливостей розподілу радіонуклідів в навколишньому середовищі, які були обумовлені виходом на поверхню землі гранітних порід Українського Кристалічного щита (ПУ АЕС), та викидами ГРЕС (ЗАЕС) і надходженням цезію-137 і стронцію-90 із ґрунту у водну систему річок Південний Буг, Дніпро (табл.2).

Таблиця 2 Вміст стронцію-90 і цезію-137 в ґрунті, траві і молоці в районі Південноукраїнської АЕС (M±m)

Населений пункт	Ґрунт n•10⁸ Бк/км²	Трава Бк/кг	Молоко, Бк/л
	Sr-90	Cs-137	Sr-90	Cs-137	Sr-90	Cs-137
с. Константинівка	6,25±4,22	11,80±5,66	-	2,70±1,82	0,181±0,055	0,181±0,085
с. Колос Добра	10,47±2,70	20,09±4,14	1,93±0,39	7,40±1,72	0,189±0,048	0,233±0,118
с. Воронівка	5,48±3,89	16,24±5,96	0,68±0,08	4,29±1,51	0,181±0,040	0,278±0,1
с. Первомайськ	19,57±2,48	19,83±2,52	1,66±0,22	13,68±2,72	0,174±0,078	0,278±0,118

На основі проведених досліджень електромагнітної та радіаційної ситуації в місцях підвищеного екологічного ризику (в місцях розміщення АЕС) встановлено, що одним з провідних факторів як в місцях розміщення АЕС, так і в місцях житлової забудови, є ЕМП промислової частоти (50 Гц), а пріоритетним радіонуклідом є цезій-137. В зв'язку з цим виникла необхідність вивчення поєднаної біологічної дії електромагнітного поля промислової частоти і малих доз цезію-137.

Проведеними дослідженнями показано, що підземна кабельна лінія напругою 330 кВ є джерелом магнітного та електричного поля промислової частоти (50 Гц), рівні яких (при глибині залягання кабелів 1,5 м під землею) на висоті 0,5 від поверхні землі і на відстані 0-5 м по обидві сторони від кабельної лінії не перевищують гранично допустимих значень по електричному полю - 1 кВ/м та по магнітній індукції - 10 мкТл (для території житлової забудови). Також встановлено, що рівень магнітної індукції суттєво залежить від способу прокладання кабелю КЛ (лінійно в одній площині або трикутником).

Для створення безпечних для здоров'я населення умов експлуатації підземної кабельної лінії, забезпечення її збереження та дотримання техніки безпеки вздовж кабельної лінії 330 кВ повинна бути встановлена охоронна та санітарно-захисна зона у відповідності з «Правилами охорони електричних мереж», №209-97 та «Державними санітарними нормами і правилами захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань», №239-96, а також у відповідності з «Тимчасовими гранично допустимими рівнями магнітного поля, що створюються підземними кабельними лініями (КЛ) змінного струму промислової частоти.

Ширина охоронної зони для КЛ -330 кВ становить 1 м від крайніх кабелів по обидві сторони КЛ. Санітарно-захисна зона, відповідно до розрахункових даних та результатів вимірів, входить в межі охоронної зони. Результати досліджень показали, що вплив на навколишнє середовище магнітного і електричного поля від КЛ в десятки разів менший, ніж від повітряних ліній. В зв'язку з цим було б доцільно розробити на перспективу державну програму по заміні в населених місцях існуючих ЛЕП 35, 110, 220, 330 кВ на підземні КЛ. Це дозволить мінімізувати вплив даного фактора на здоров'я населення, суттєво скоротити розміри санітарно-захисних зон вздовж ліній електропередачі, покращити естетичний вигляд міст, підвищити технічну безпечність системи електропередачі.

У четвертому розділі представлено результати біолого-гігієнічних досліджень з встановлення основних закономірностей відгуку організму піддослідних тварин на поєднаний вплив електричного поля промислової частоти на рівні нормативних значень (20; 15; 10 кВ/м), визначених ДСНіП-239-96, та інкорпорованого цезію-137 на рівні нормативних значень НРБ-76/87 для населення групи «Б».

При постановці біолого-гігієнічного експерименту першочерговою задачею було максимально наблизити лабораторні умови до реальних, що мають місце в зонах проходження трас ЛЕП, розміщення ВРП в місцях житлової забудови. Це було реалізовано умовами проведення біолого-гігієнічного експерименту (табл. 3).

Таблиця 3 Умови проведення біолого-гігієнічного експерименту

Об'єкт дослідження	Білі безпородні щури в кількості 350 голів
Режим дії фактора	Хронічний експеримент тривалістю 4 місяці (3 місяці - вплив фактора; 1 місяць - період післядії)
Режим опромінення	16 годин на добу
Частота електричного поля	f - 50 Гц
Рівень фактора
Рівень інкорпорованого цезію -137	1,74 • 10^-2 Бк/г
Напруженість електричного поля	I група - 10 кВ/м
	II група - 15 кВ/м
	III група - 20 кВ/м
	IV група - контроль (без опромінення)

Всі результати досліджень оброблено за допомогою статистичного методу дослідження з обчисленням критерію t-Стьюдента відносно контролю.

Експериментальні дослідження були спрямовані на вивчення фізіологічного, біохімічного, імунологічного, гематологічного статусу організму тварин при дії електричного поля 50 Гц, напруженістю 20; 15; 10 кВ/м і цезію-137. Для цього була розроблена фізична модель електричного поля 50 Гц, яка реалізована у вигляді опромінюючої системи (ОС-50). Рівень електричного поля в ОС-50 регулювався в межах 0,3-30 кВ/м, нерівномірність діючого фактора не перевищувала ±10%. Результати дослідження з встановлення закономірностей поєднаної дії електричного поля з напруженістю 20 кВ/м і цезію-137 встановили: зниження комплементарної активності сироватки крові (60-та доба) і підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) (90-та доба); зменшення глікогену в печінці (30-90-та доба), збільшення активності цитохромоксидази в печінці і головному мозку; збільшення перекисного окислення ліпідів (60; 90-та доба); пригноблення бета- і гама ритмів електрокортикограми. Дія електричного поля з напруженістю 15 кВ/м і цезію-137 викликала: зниження глікогену в печінці і тканині головного мозку (90-та доба); зниження активності цитохромоксидази в мітохондріях печінки (60; 90-та доба) і головного мозку (60-та доба); збільшення перекисного окислення ліпідів (60; 90-та доба); збільшення нейронної активності на 30 добу впливу і пригнічення тета - (60; 90-та доба), бета і гама-ритмів. Дія електричного поля з напруженістю 10 кВ/м і цезію-137 викликала зниження рівня ЦІК і збільшення комплементарної активності сироватки крові (90-та доба), зниження вмісту глікогену в печінці (90-та доба); пригнічення активності цитохромоксидази в мітохондріях печінки і головного мозку (60; 90-та доба) і збільшення перекисного окислення ліпідів (60; 90-та доба). Аналіз результатів досліджень показав, що поєднана дія малих доз інкорпорованого цезію-137 і електричного поля промислової частоти напруженістю 10: 15; 20 кВ/м викликала неоднакову реакцію гематологічних показників. Так, не виявлено змін в кількості еритроцитів, гемоглобіну і тромбоцитів, за винятком незначного зниження еритроцитів на 11,1% (15 кВ/м) і збільшення гемоглобіну на 3,8% 20 кВ/м) (Р<0,05), через три місяці впливу даних факторів. Найбільш виразна реакція на дію цих факторів була у лейкоцитів. У всіх серіях експерименту спостерігалось зниження кількості лейкоцитів на 27% (10 кВ/м), 42% (15 кВ/м) і 41% (20 кВ/м). Чіткої спрямованості в зміні відсоткового вмісту лімфоцитів, паличкоядерних і сегментоядерних нейтрофілів не виявлено. Спостерігалось як зниження, так і підвищення відсоткового вмісту цих показників, так і відсутність будь яких змін. Вміст моноцитів при цьому залишався незмінним. В цілому, проведені експериментальні дослідження встановили, що поєднана дія електричного поля 50 Гц на рівні нормативних значень ДСНіП №239-96 і цезію-137 на рівні НРБ-76/87 є біологічно потенційним фактором, який викликає функціональну напругу ряду систем організму і який підлягає гігієнічному регламентуванню.

У п'ятому розділі надано результати досліджень з гігієнічної оцінки та встановлення закономірностей, територіально-просторового розподілу електромагнітного випромінювання, що створюється телевізійними радіопередавальними станціями.

Аналіз даних літератури та результати власних досліджень показали, що на сучасних телевізійних центрах за останні роки значно збільшилась кількість джерел електромагнітного випромінювання, отже потужність їх суттєво зросла. Все це призвело до збільшення «викиду» в навколишнє середовище електромагнітної енергії, що, цілком зрозуміло, викликає виправдану стурбованість населення і влади в зв'язку з можливим негативним впливом даного фактора на людей. Аналіз технічних даних показує, що потужність Львівського радіотелевізійного центру за останні 10 років зросла до 100 кВт, а Київського - майже до 200 кВт. Радіус надійного прийому телевізійних програм при цьому зріс до 50-75 км. Це свідчить, що електромагнітне випромінювання телевізійного діапазону вийшло за межі великих міст і поширилося на приміські та сільські території, де мешкає і працює значна частка населення України. Результати теоретичних та інструментальних досліджень показали, що на територіях, прилеглих до Київського та Львівського радіотелевізійних центрів в радіусі від 58 до 1521 м на висоті 2-х метрів від поверхні землі рівні електромагнітного випромінювання від кожного окремого джерела (каналу) не перевищують гранично допустимих значень.

Але рівень електромагнітного навантаження (індекс «S») на певних віддалях від телевізійного центру і на певних висотах від поверхні землі перевищував гранично допустиме значення.

На основі цих досліджень було визначено для кожного телецентру зони обмеження забудови. Ці зони дозволять в подальшому обґрунтовано проводити проектування та забудову територій, прилеглих до телевізійних центрів. Результати досліджень також показали, що стрімкий розвиток телебачення, який супроводжується значним нарощуванням потужностей передавальних засобів, збільшенням рівня електромагнітного випромінювання, ставить питання про обмеження «викиду» в навколишнє середовище електромагнітної енергії. В зв'язку з цим настав час для введення нового гігієнічного нормативу у вигляді «Гранично допустимого випромінювання для радіотехнічних об'єктів».

В цілому, результати теоретичних та інструментальних досліджень, направлених на вивчення характеру розподілу у навколишньому середовищі електромагнітного випромінювання, створюваного обладнанням Київського та Львівського телецентрів, дозволили підтвердити існуючі і встановити нові закономірності, які складаються з наступного:

- рівень ЕМВ залежить від потужності передавача, технічних характеристик антен, висоти їх встановлення над рівнем землі, рельєфу місцевості;

- рівень випромінювання від кожного окремого джерела телевізійного центру на висоті двох метрів від поверхні землі на всій території, що обслуговується телецентром, не перевищує гранично допустимого значення, обумовленого ДСНіП №239-96;

- з підвищенням висоти над поверхнею землі рівень ЕМВ суттєво збільшується і може значно перевищувати гранично допустимі значення;

- електромагнітне випромінювання від кожної окремої антени телецентру при їх сумації створює електромагнітне навантаження на оточуюче середовище, рівень якого залежить від потужності і кількостей джерел, їх технічних параметрів та віддалі до джерела;

- межі санітарно-захисних зон та зон обмеження забудови навколо радіотелевізійних центрів (станцій) повинні визначитися тільки на основі теоретичних розрахунків, де ураховуються технічні параметри телевізійних передавачів та їх антен, а також умови розповсюдження електромагнітного випромінювання у навколишньому середовищі.

У шостому розділі представлено матеріали з гігієнічної оцінки та встановлення закономірностей з розподілу електромагнітного випромінювання, що створюється базовими станціями стільникового мобільного зв'язку.

Найбільш поширеним джерелом електромагнітного випромінювання в населених місцях України є стільниковий мобільний зв'язок. На сьогодні він широко впроваджений в життєдіяльність населення.

Свою назву стільниковий зв'язок отримав від стільникового принципу організації зв'язку, відповідно до якого зона обслуговування (територія міста або регіону) ділиться на велике число малих робочих зон або “стільників” у вигляді шестикутників. В центрі кожної робочої зони розташована базова станція (БС), що здійснює зв'язок по радіоканалах з багатьма абонентськими станціями (АС). Базові станції з'єднані телефонними лініями зв'язку з центральною станцією (ЦС), яка забезпечує з`єднання рухомих абонентів з будь-якими абонентами телефонної мережі загального використання за допомогою комутаційних засобів. При переміщенні рухомого абонента з однієї зони в іншу здійснюється автоматичне переключення каналу радіозв`язку на нову базову станцію, тим самим забезпечується естафетна передача абонента від однієї до наступної (сусідньої) базової станції. Управління та контроль за роботою базових та абонентських станцій здійснює ЦС, в пам`яті якої зібрані як статистичні, так і динамічні дані про рухомі об'єкти та стан мережі в цілому.

Число абонентів в системі стільникової мережі зв'язку визначається пропускною здатністю та числом БС, рівним числу робочих зон, яке збільшується за квадратичним законом із зменшенням радіусу робочої зони при постійному радіусі зони обслуговування. Так, якщо 5-6 років назад радіус робочої зони в стільниковій системі зв'язку на території України становив 5-15 км, то на сьогодні він становить 350-500 м. Зменшення радіусу робочої зони з одного боку, дозволило збільшити в тисячі разів число рухомих абонентів, а з іншого боку з`явилась можливість зменшити потужність передавачів базових станцій та приймачів (радіотелефонів) і тим самим зменшити вплив базових станцій на гігієнічний стан електромагнітної обстановки.

Вище викладене характеризує основні принципи роботи засобів мережі стільникового зв'язку. Одночасно з цим отримані матеріали свідчать про те, що окремі структурні елементи стільникового зв'язку, такі як базові станції, радіорелейні станції, абонентські станції (радіотелефони) є джерелами електромагнітного випромінювання, які вносять певний вклад в стан електромагнітної обстановки міста, регіону.

В зв'язку з цим було проведеноезулььРРезу дослідження розподілу електромагнітного випромінювання, що створюється базовими та радіорелейними станціями стільникового зв'язку, які розміщені на території м. Києва, Одеси та Львова. При цьому слід звернути увагу на те, що мережа стільникового зв'язку в Україні з кожним роком все більше поширюється як в територіальному, так і кількісному плані. Так, в місті Києві сьогодні працює близько 1000 базових станцій, трохи менше в м. Одесі - 600 та Львові - 700. Ці станції, як вже відмічалось, призначені для використання в мережі загального телефонного зв'язку і тому вони максимально приближені до користувачів радіотелефонів. В зв'язку з цим базові та радіорелейні станції, як правило, розміщуються в густонаселеній місцевості. В умовах сучасних міст базові станції, особливо в центральних частинах, розміщені на віддалі 350-500 м одна від одної. Це свідчить про те, що при такому розміщенні майже все населення в тій чи іншій мірі підпадає під вплив електромагнітного випромінювання стільникового зв'язку. Для визначення рівнів електромагнітного випромінювання нами було використано методику розрахунку ЕМП, викладену у розділі 2 (2.3) дисертації.

Для проведення теоретичних розрахунків використано відповідні технічні характеристики передавачів та їх випромінюючих антен. Для вивчення було взято понад 1000 базових станцій. В якості базових станцій частіше були передавачі типу RBS-2202 та MINI-LINK-23Е. Робоча потужність кожної базової станції складала 32-40 Вт, робочий діапазон частот 890-960 МГц, потужність MINI-LINK-23Е складала 0,1 Вт, робочий діапазон частот - 23208,5 МГц. При виконанні досліджень ураховувались азимутальні характеристики антен, висота їх встановлення над поверхнею землі, кути випромінювання, рельєф місцевості. Всі базові станції були однотипні і відрізнялись тільки місцем, висотою розміщення, азимутами випромінювання та їх складовою чисельністю.

Матеріали теоретичних розрахунків (табл. 4) показали, що базові станції на прилеглих до них територіях на висоті 2 м від поверхні землі на відстанях 2-200 м від них створюють рівні електромагнітного поля в межах 0,0033-0,0145 мкВт/см² при гігієнічному нормативі для населення - 2,5 мкВт/см².

Таблиця 4 Результати розрахунку рівнів поверхової густини потоку електромагнітної енергії, що створюється передавальною антеною Kathrein 739650 стільникового зв'язку на прилеглій території по азимуту 70^о, 200^о, 320^о, мкВт/см²

Віддаль	Рівень поверхової густини потоку електромагнітної енергії на висоті, м :
	2 м	5 м	10 м	15 м	25 м	30 м	35 м	40 м	45 м
2	0,0033	0,0038	0,0049	0,0067	0,0175	0,04	0,1751	1,8461	17,056
10	0,0087	0,0109	0,016	0,0241	0,1036	0,866	0,3787	1,8975	63,305
20	0,0144	0,0216	0,0664	0,1923	0,0531	0,1916	0,0547	1,145	42,041
30	0,0962	0,1042	0,0461	0,0172	0,332	0,0012	0,2305	1,6788	21,574
40	0,0062	0,0082	0,024	0,0185	0,0031	0,1177	0,4461	3,9566	12,473
50	0,0141	0,0034	0,0524	0,1498	0,0896	0,1466	0,0691	4,2724	8,0466
100	0,012	0,0213	0,0168	0,0275	0,0303	0,1005	0,8391	1,8577	1,9869
200	0,0149	0,0095	0,003	0,0178	0,1832	0,3238	0,4435	0,5029	0,4903

Ці рівні не несуть загрози для здоров`я населення. В зв'язку з цим для базових станцій на рівні поверхні землі, як правило, не потрібно встановлювати санітарно-захисні зони. Поряд з цим слід звернути увагу на те, що на висотах 5 м та вище від поверхні землі рівні електромагнітного випромінювання від базових станцій в ряді випадків перевищують гранично допустимий рівень. В таких випадках з метою захисту населення від електромагнітного випромінювання необхідно встановлювати зони обмеження забудови, які наносяться на топографічну карту міста і які повинні обов`язково ураховуватися при його розбудові.

Як показали дослідження, при розміщенні декількох базових станцій на спільних майданчиках (дахи промислових, громадських, житлових та інших споруд) рівень електромагнітного випромінювання в порівнянні з розміщенням однієї базової станції значно збільшується і внаслідок цього розширюються зони обмеження забудови. В таких випадках електромагнітне випромінювання перевищує встановлений гранично допустимий рівень і тому на таких дахах необхідно організовувати санітарно-захисні зони згідно з усіма гігієнічними вимогами.

При гігієнічній оцінці електромагнітної обстановки, що створюється при роботі стільникового зв'язку, час від часу виникає питання щодо електромагнітної сумісності роботи базової станції та електронного медичного обладнання. Для вирішення цього питання були виконані теоретичні та інструментальні дослідження. В результаті встановлено, що при розташуванні антен базової станції стандарту GSM-900/DCS-1800 на даху 6-ти поверхової будівлі клінічної лікарні в її приміщеннях внаслідок спрямованості антен в вертикальній площині, кутів нахилу антен, при яких на даху створюється «мертва зона», висоти підняття (до 10 м) антен над дахом, залізобетонного перекриття всіх поверхів будівлі, рівень електромагнітного випромінювання від базової станції не перевищував 5 нВт. Цей рівень не може впливати на роботу електронного медичного обладнання, оскільки він знаходиться за межею порогу чутливості будь-якого радіоприймального засобу. Крім того, встановлено, що медичні електронні прилади працюють на частотах, нижчих за 7 МГц, або на дуже високих частотах (лазерні, рентгенівські прилади та пристрої), в той час як базова станція працює в діапазоні частот 800-1800 МГц. Це свідчить, що перешкоди від випромінювання базової станції з цієї причини також неможливі. Таким чином, результати досліджень показали, що при зазначених умовах розміщення обладнання базової станції рівень та частота її випромінювання знаходяться за межами чутливості сучасних електронних медичних приладів і тому базова станція при належному розміщенні не створює перешкод для роботи електронного медичного обладнання.

В цілому результати досліджень показали, що базові та радіорелейні станції стільникового зв'язку, хоча і є потенційними джерелами електромагнітного випромінювання, але за умов виконання вимог ДСНіП №239-96 “Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань” вони не створюють небезпечних умов для життєдіяльності населення. В той же час вони вносять суттєвий вклад в електромагнітну обстановку, що створюється багатьма джерелами електромагнітного випромінювання в містах та регіонах. Ступінь впливу їх на населення повинен оцінюватися на основі допустимого навантаження.

У сьомому розділі наведено дані про результати біолого-гігієнічних досліджень електромагнітного випромінювання, що створюється радіотелефонами стільникового зв'язку стандарту GSM-900. За результатами досліджень встановлено, що густина потоку електромагнітної енергії (ГПЕ) на відстані 5 см від корпусу радіотелефону в залежності від моделі коливається від 40 до 195 мкВт/см². Під впливом цих рівнів знаходиться абонент (користувач радіотелефону). До 30% цієї енергії поглинається тілом абонента і головним чином головою. Для вивчення впливу на організм піддослідних тварин електромагнітного випромінювання, що створюється радіотелефоном було розроблено фізичну модель електромагнітного поля, яка була реалізована у вигляді опромінюючої системи ОС-900. Для імітації роботи радіотелефону використано програмуючий генератор переривчастих сигналів, який здійснював вмикання/вимикання термінального каналу передавача RBS-2001 на випромінювання в режимі моделювання роботи термінала стандарту GSM-900.

Параметри керуючого сигналу:

прямокутний імпульс від генератора випадкових чисел;

мінімальна тривалість роботи на випромінювання 0,2 хв.;

максимальна тривалість роботи на випромінювання 30,0 хв.;

мінімальна пауза 5 хв.;

максимальна пауза 60 хв.;

загальний час роботи протягом доби на випромінювання 120 хв.

Зазначена система дозволила в лабораторних умовах відтворити основні риси електромагнітного випромінювання радіотелефону.

Для вивчення біологічної дії електромагнітного випромінювання, що створюється радіотелефоном, застосовано метод математичного планування біолого-гігієнічного експерименту, принцип якого полягає: у виборі регресійної моделі; побудові матриці плану; виборі рівнів ЕМВ і часу проведення досліджень; встановленні розрахункового значення недіючого рівня ЕМВ. Умови експериментальних досліджень наведено в табл. 5.

Таблиця5 Умови проведення біолого-гігієнічного експерименту

Об'єкт дослідження	Білі безпородні щурі в кількості 350 голів
Режим впливу:	Хронічний експеримент тривалістю 4 місяці (3 місяці - вплив фактора; 1 місяці - період післядія)
Режим опромінення	Стохастичний режим опромінення
Довжина хвилі:	= 0,33 м
Частота:	f = 90030 МГц
Рівень фактору (ГПЕ, мкВт/см²):	50 мкВт/см²
№ груп тварин та години впливу	І гр - 4 год;
	ІІ гр. - 8 год;
	ІІІ гр. - 24 год.(цілодобово);
	IV гр. - контрольна (без опромінення).

При оцінці функціонального стану піддослідних тварин використано комплекс фізіологічних, біохімічних, імунологічних, репродуктивних методів і показників.

Результати досліджень оброблено за допомогою статистичного методу з обчисленням критерію t-Стьюдента відповідно контролю. Експериментальні дослідження з вивчення впливу електромагнітного випромінювання на центральну нервову систему показали, що виразність змін електрокортикограми (бета, гама, тета-ритмів) залежить від часу дії та щільності ЕМВ, зі збільшенням яких ефект зростає. За дії ЕМВ виникали зміни нейрональної активності мозку, напрямок зрушень характеризувався збільшенням спектральної щільності ритмів ЕКоГ. Динаміка виявлених взаємовідносин, які призводять до переваження збудливих процесів у корі головного мозку, залежала від рівня і часу дії ЕМВ (табл. 6).

Таблиця 6 Результати вивчення біологічної дії ЕМП - 900 МГц

Показники функціональної системи організму	Експозиційні дози електричного поля та періоди досліджень
	200 мкВт/см²*год	400 мкВт/см²*год	1200 мкВт/см²*год
	30 діб	60 діб	90 діб	30 діб	60 діб	90 діб	30 діб	60 діб	90 діб
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Моторна зона	Електрофізіологічні показники
д, дельта ритм 0,5-3 Гц	-	-	^	-	-	-	-	-	^
и, тета ритм 4-6 Гц	-	-	-	-	-	-	-	-	^
б₁, альфа ритм 8-10 Гц	-	-	-	-	-	-	-	-	-
б₂, альфа ритм 11-13 Гц	-	^	-	-	^	-	-	^	-
в₁, бета ритм 14-24 Гц	-	-	^	-	^	-	-	^	^
в2, бета ритм 25-30 Гц	-	-	^	-	^	^	-	^	^
в3, бета ритм 31-40 Гц	-	-	-		-	-	-	-	-
г, гама ритм 40	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Сенсомоторна зона
д, дельта ритм 0,5-3 Гц	-	-	-	-	-	-	-	-	-
и, тета ритм 4-6 Гц		-	-		-	-	-	-	-
б₁, альфа ритм 8-10 Гц	-	-	-	-	-	-	-	-	-
б₂, альфа ритм 11-13 Гц	-	-	-	-	^	-	-	-	-
в₁, бета ритм 14-24 Гц	-	-	-	-	^	-	-	-	-
в2, бета ритм 25-30 Гц	-	-	^	-	-	-	-	-	^
в3₁, бета ритм 31-40 Гц	-	-	^	-	-	^	-	-	^
г, гама ритм 40 Гц	-	-	-	-	-	-	-	-	-
	Поведінкові показники
Загальна горизонт. активність	-	-	^	v	^	-	v	-	-
Направлена горизонт. активність	-	-	-	-	^	-	v	^	-
Вертикальна активність	-	-	-	-	v	^	-	v	-
Інтегральний показник активності	-	-	-	-	-	-	v	-	^
	Біохімічні показники
ТБК в печінці	^	-	^	^	-	^	^	^	^
ТБК в мозку	-	v	-	-	-	-	-	-	-
ТБК спонтан накопич. в печінці	-	^	^	^	^	^	^	^	^
ТБК спонтан накопич. в мозку	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Fe²⁺в печінці	-	^	-	^	^	-	^	-	-
Fe²⁺в мозку	-	-	-	-	-	-	^	-	-
НАДН в печінці	-	^	^	^	^	^	^	^	^
НАДН в мозку	-	-	-	-	-	-	-	-	-
Активність каталази в печінці	-	^	^	-	^	^	-	^	^
Активність каталази в мозку	-	-	v	-	v	v	-	-	v
Церулоплазмін в сироватці крові	-	v	-	-	v	-	-	-	v
Цитохромоксидаза в мітохондріях печінки	-	v	-	-	-	v	v	v	v
Цитохромоксидаза в мітохондріях мозку	-	-	-	-	-	-	-	v	v
	Імунологічні показники
ЦІК	^	v	v	^	v	-	-	v	-
спонт. НСТ-тест Мц %	^	-	-	^	^	^	-	v	-
стимул. НСТ-тест Мц %	-	-	-	^	^	-	-	-	-
Функціональна активн. Мц	v	v	-	v	v	v	v	v	-
Функціональна активн. Н_ф	v	-	v	v	-	v	v	-	-
спонт. НСТ-тест Н_ф Мц	^	^	-	^	-	-	-	-	-
стимул. НСТ-тест Н_ф Мц	^	^	-	-	-	-	-	-	-

Встановлено, що електромагнітне випромінювання радіотелефону викликає неспецифічні адаптаційні реакції у піддослідних тварин, які характеризуються змінами у безумовно-рефлекторній сфері поведінки і свідчать про зниження або зростання тонусу мотиваційних центрів лімбічної системи, що несе відповідальність за окремі форми поведінки. Досліджені поведінкові реакції вказують на розвиток превентивного гальмування і, очевидно, можуть кваліфікуватися як загальна неспецифічна реакція на дію ЕМВ.

Електромагнітне випромінювання радіотелефону впливало на окисно-антиоксидантний стан піддослідних тварин, що проявлялося у зростанні перекисного окислення ліпідів - збільшенні ТБК-активних продуктів, зростанні ферментативної активності каталази у печінці, зниженні каталазної активності у мозку щурів, пригніченні ферментативної активності церулоплазміну в сироватці крові та зниженні активності цитохромоксидази в мітохондріях печінки та мозку (табл. 6). Аналіз показників гуморальної та клітинної ланок імунітету піддослідних щурів виявив різнобічні зміни за дії ЕМП різного навантаження: а) 200 мкВт/см² (4 год.); б) 400 мкВт/см² (8 год.); в) 1200 мкВт/см² (24 год.). Невеликі рівні фактору викликали підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), в той час як високі рівні фактору призводили до пригнічення комплексоутворення. В подальшому під впливом невисоких рівнів (а) ЕМП відбувалось незначне зростання рівня ЦІК. Дія ЕМВ призводила до підвищення внутрішньоклітинного киснево залежного метаболізму моноцитів нейтрофілів. Подальша дія ЕМП викликала незначне зниження бактерицидної активності фагоцитуючих клітин (табл. 6). Результати досліджень репродуктивної функції піддослідних тварин за дії електромагнітного поля різного навантаження виявили зниження кількості парувань самок з самцями, зниження плідності самок, підвищення ембріональної смертності, невелике зниження маси тіла ембріонів та краніокаудального індексу, а також зміни показників (креатинін, глюкоза) амніотичної рідини вагітних самок.

Страница:

автореферат "Гігієнічна оцінка електромагнітної ситуації та наукове обґрунтування вимог до її безпеки в сучасних населених місцях України" скачать

Подобные документы

Екологічно-гігієнічние обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів
Застосування хімічних засобів захисту плодових насаджень та потенційна небезпека забруднення ними об’єктів навколишнього середовища, що створює загрозу як для здоров’я населення. Токсиколого-гігієнічна оцінка сучасних хімічних засобів захисту садів.

автореферат [86,6 K], добавлен 12.03.2009
Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища і організмі людини та його вплив на показники здоров’я населення екологічно несприятливого регіону
Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.

автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009
Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідизуючих захворювань у військовослужбовців служби безпеки України
Вивчення структури первинної інвалідності ВС СБУ та визначення факторів, що впливають на її формування, оцінка видів і ступеня обмеження життєдіяльності. Наукове обґрунтування оптимізації системи профілактики інвалідності і ВС СБУ, її ефективність.

автореферат [29,1 K], добавлен 04.04.2009
Гігієничне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону
Погіршення здоров’я населення. Забруднення продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального і аграрного регіонів токсичними елементами. Заходи, які дозволять зменшити ризик потрапляння ксенобіотиків з продуктами харчування до організму.

автореферат [58,4 K], добавлен 09.03.2009
Загальні основи соціальної медицини
Мета соціальної медицини та організації охорони здоров'я. Дослідження місця соціальної медицини в системі соціального управління. Вивчення стану здоров'я населення та процесів його відтворення. Аналіз схеми впливу на здоров'я населення факторів ризику.

реферат [29,1 K], добавлен 19.11.2014
Дослідження структури здорового способу життя населення
Загальний огляд проблем стану здоров'я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров'я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011
Система органів охорони здоров'я
Закон України "Про заклади охорони здоров'я та медичне обслуговування населення". Організація надання медичної допомоги. Принципи організації надання медичної допомоги. Заклади охорони здоров'я. Організація медичного обслуговування населення.

реферат [17,0 K], добавлен 08.02.2007
Наукове обґрунтування та розробка моделі завантаження лікувальних закладів охорони здоров’я пацієнтами
Особливості надходження та виписки пацієнтів в лікувальних закладах охорони здоров’я Збройних Сил України. Математична модель завантаження, алгоритми та програмне забезпечення комп’ютерної реалізації та її придатність для практичного застосування.

автореферат [1,4 M], добавлен 03.04.2009
Наукове обґрунтування та реалізація моделі приватної стоматологічної клініки з завершеним циклом допомоги
Поширеність стоматологічної захворюваності. Необхідність обґрунтування нових форм удосконалення приватної стоматологічної допомоги в Україні. Наукове обґрунтування та реалізація моделі приватної стоматологічної клініки з комплексною системою допомоги.

автореферат [1011,0 K], добавлен 03.04.2009
Гігієнічна оцінка ефектвності оздоровлення дітей і підлітків на морському узбережжі
Гігієнічна характеристика окремих районів морського узбережжя Одеської затоки, які використовуються з рекреаційною та лікувально-оздоровчою метою. Оцінка стану здоров'я дітей на початку та наприкінці оздоровлення в умовах морського кліматичного курорту.

автореферат [93,0 K], добавлен 09.03.2009

Другие документы, подобные "Гігієнічна оцінка електромагнітної ситуації та наукове обґрунтування вимог до її безпеки в сучасних населених місцях України"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.