Особливості сучасного перебігу негоспітальних пневмоній та їх лікування у дітей раннього віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

УДК: .004.12«72»:«76»:616.24-002:613.953

14.01.10 - педіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО ПЕРЕБІГУ НЕГОСПІТАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЙ ТА ЇХ ЛІКУВАННЯ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

Зализюк Алла Анатоліївна

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Вінницькому Національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, доцент Токарчук Надія Іванівна,Вінницький Національний медичний університет ім. М. І. Пирогова МОЗ України, кафедра педіатрії №1

Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Марушко Юрій Володимирович,Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії №3;

- доктор медичних наук, професор Цодікова Ольга Анатоліївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри поліклінічної педіатрії.

Захист відбудеться «05» квітня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої ради Д.64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м.Харків, вул. Корчагінців, 58.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м.Харків, вул. Корчагінців, 58.

Автореферат розісланий «02» березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д.64.609.02доцент Савво В.М



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед великої кількості захворювань, до яких схильні діти раннього віку, значний науковий інтерес продовжує представляти патологія органів дихання, а саме негоспітальна пневмонія [В.Г. Майданник, 2005; А.П. Волосовець, 2007; Ю.Г. Антипкін, 2008].

За даними світових наукових досліджень частота пневмонії серед дітей раннього віку становить 34-40 випадків на 1000 дитячого населення і даний показник вищий, ніж у інших вікових групах [J. Kurian, 2009; T J. Sandora, 2009; E.M. Mortensen, 2010]. Сучасні дані підтверджують тенденцію до збільшення числа ускладненого перебігу негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку, стійкістю до антибактеріальної терапії [Ю.В. Марушко, 2008; J. Agarwal, 2009]. В Україні даній проблемі також присвячено багато робіт. Частота негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку коливається від 15 до 20 випадків на 1000 дітей перших трьох років життя [Н.Л. Аряєв, 2005; В.Г. Майданник, 2009].

Як показав аналіз літератури, у схильності дітей раннього віку до розвитку негоспітальної пневмонії відіграють роль множинні чинники. Вважають, що імунна система є одним із найважливіших механізмів, що визначає розвиток перебігу патологічного процесу [В.В. Бережний, 2005; О.А. Цодікова, 2007].

Дослідженнями останніх років встановлено, що визначальну роль у порушеннях імунологічного реагування дітей раннього віку відіграють цитомегаловірус (ЦМВ) та вірус простого герпесу (ВПГ) I, II типів, які відносяться до опортуністичної мікрофлори та здатні проявляти свій патогенний ефект в умовах супресивного впливу на імунну систему [М.В. Белякова, 2005].

На сьогодні проведено значну кількість досліджень із вивчення перебігу соматичної патології у дітей на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Однак, значна більшість їх присвячена вивченню даної проблеми у новонароджених [М.А. Андрейчин, 2006; Marry K. Saweyr, 2007; Katherine N. Ward, 2008]. Разом з тим, проблема ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції не обмежена лише неонатальним періодом. Персистенція ЦМВ та ВПГ є важливою причиною дисфункції імунної системи та схильності дітей раннього віку до патології органів дихання, а саме пневмоній [М.Ю. Корнева, 2005; А.М. Ожегов, 2007].

Поряд з багаточисельними дослідженнями щодо імунної відповіді на інфекцію, відкритим залишається питання про механізми дисфункції імунної системи дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Актуальним є дослідження ролі Т-клітинної ланки імунітету, загрудинної залози, які приймають участь у адаптивних змінах імунної реактивності в умовах розвитку негоспітальної пневмонії на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, а також вивчення морфологічних особливостей тимусу на тлі опортуністичної інфекції.

У літературі викладені лише фрагментарні дослідження терапевтичної ефективності імуномодулюючих препаратів при негоспітальній пневмонії на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції у дітей раннього віку [А.Л. Заплатников, 2005; Т. К. Знаменська, 2009].

Поглиблене вивчення імунопатогенезу негоспітальних пневмоній на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції дозволило б науково обґрунтувати підходи до діагностики, лікування та визначити прогноз перебігу захворювання. Це і визначило вибір напрямку, мети та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках фрагменту науково-дослідної роботи кафедри педіатрії №1, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України на тему: «Патогенетична роль порушень метаболізму у формуванні патології новонароджених та дітей раннього віку» (№ держреєстрації 0109V005503).

Мета роботи: підвищити ефективність діагностики негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку шляхом оцінки клінічного перебігу захворювання, на підставі вивчення імунологічного статусу та обґрунтувати корекцію методів лікування.

Завдання дослідження:

1. Встановити особливості клінічної маніфестації та перебігу негоспітальної пневмонії на тлі цитомегаловірусної та/або герпесвірусної I, II типів інфекцій у дітей раннього віку.

2. Визначити фактори впливу цитомегаловірусної та/або герпесвірусної I, II типів інфекцій на ступінь тяжкості негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку.

3. Вивчити роль основних показників імунологічного статусу дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі цитомегаловірусної та/або герпесвірусної I, II типів інфекцій за допомогою оцінки клітинної ланки імунітету та морфофункціональних характеристик загрудинної залози.

4. Визначити морфологічні особливості загрудинної залози у дітей, які померли від пневмонії на тлі цитомегаловірусної та/або герпесвірусної I, II типів інфекцій.

5. Обґрунтувати доцільність та вивчити ефективність використання Імунофлазіду в комплексному лікуванні негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку на тлі цитомегаловірусної та/або герпесвірусної I, II типів інфекцій. маніфестація пневмонія герпесвірусний імунологічний

Об'єкт дослідження: негоспітальна пневмонія у дітей раннього віку.

Предмет дослідження: клінічні прояви негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку, стан Т-клітинної ланки імунітету, морфофункціональний стан загрудинної залози, патоморфологічні зміни тимусу померлих дітей, ефективність імуномодулюючої терапії у комплексному лікуванні негоспітальної пневмонії.

Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, інструментальні, імуноферментний метод, імунологічні, атомно-абсорбційний метод, гістологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на основі комплексного клініко-лабораторного дослідження проаналізована структура негоспітальних пневмоній на тлі цитомегаловірусної та/або герпесвірусної I, II типів інфекцій у дітей раннього віку. Вперше наведена деталізація клініко-лабораторних характеристик з виділенням факторів тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії на тлі цитомегаловірусної та/або герпесвірусної I, II типів інфекцій у дітей раннього віку.

Вперше наведені клініко-діагностичні особливості негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Встановлено, що для даної категорії хворих характерним було подовжене збереження клінічних симптомів захворювання з частим розвитком, як позалегеневих, так і легеневих ускладнень, мала місце тенденція до затяжного перебігу.

Виділені фактори, які асоціювалися з важким перебігом негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку: наявність персистуючої ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції.

Вперше вивчені зміни показників клітинної ланки імунної системи та морфофункціонального стану загрудинної залози у дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Встановлено, достовірне зниження як абсолютного, так і відносного вмісту загальних лімфоцитів, Т-хелперів, зниження кількості CD16+-клітин. Виявлено зменшення маси загрудинної залози із відповідним зниженням ендокринної функції тимусу, вмісту цинку. Виявлено відхилення неспецифічних захисних факторів: зниження показників фагоцитарного захисту та підвищення коефіцієнту специфічного лімфоцитарно-моноцитарного потенціалу.

Вперше наведені можливі гістологічні зміни загрудинної залози у дітей, які померли від пневмонії на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Встановлено, що крім акцидентальної інволюції загрудинної залози, було виявлено наявність дисплазії, незрілого тимусу та жирового патоморфозу залози.

Вперше обгрунтована ефективність застосування Імунофлазіду в комплексній терапії негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції з метою корекції виявлених імунологічних порушень. Показана позитивна динаміка клінічних та імунологічних показників даним препаратом. Деклараційний патент на корисну модель UA № 51660, МПК (2010р.) бюл №14.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення роботи полягає в тому, що на основі проведених досліджень була доведена необхідність контролю стану імунної системи у дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції.

Для більш повної оцінки імунних порушень при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, крім імунологічного дослідження, що включає в себе дослідження Т-клітинної ланки імунітету, доцільно визначати показники клітинно-фагоцитарного захисту, специфічного імунного лімфоцитарно-моноцитарного потенціалу, які дають оцінку неспецифічним факторам захисту організму.

У дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію крім клініко-лабораторної оцінки захворювання, діагностичне значення має визначення морфометричних параметрів загрудинної залози та її ендокринної функції.

У дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію, для корекції імунологічних порушень, змін морфофункціонального стану загрудинної залози науково обґрунтована доцільність використання імуномодулюючого рослинного препарату Імунофлазіду. Призначення даного препарату запобігає затяжному перебігу захворювання та тривалому перебуванні дітей на стаціонарному лікуванні, призводить до нормалізації ендокринної функції загрудинної залози, показників Т-клітинної ланки імунітету.

Впровадження результатів дослідження. Отримані результати та практичні рекомендації дисертації впроваджені в практику учбового процесу кафедри пропедевтики дитячих захворювань та догляду за хворими дітьми ВНМУ ім. М.І. Пирогова та в практику лікувальної роботи відділень для дітей раннього віку Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, центру «Матері та дитини», Львівської міської клінічної дитячої лікарні та міських клінічних дитячих лікарень №2 та №5 м.Києва.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним науковим дослідженням. Внесок автора полягає у виборі теми наукової роботи, напрямку, обсягу та методів дослідження. Самостійно опрацьовані дані літератури, поставлена мета, сформульовані завдання дослідження, розроблено його дизайн, забезпечено організацію та проведення набору матеріалу, також автор брала участь у проведенні спеціальних методів дослідження. Дисертантом особисто проведено аналіз, статистичну обробку, інтерпретацію отриманих даних, написані всі розділи дисертації, сформульовано основні положення та висновки, запропоновано практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження, самостійно підготовлені та направлені до друку наукові праці, підготовлені виступи на конференціях.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертації доповідалися та обговорювалися на: науково - практичній конференції з міжнародною участю «Внутриклеточные инфекции и состояние здоровья детей в XXI веке”, (Донецьк - 2008); XII Конгресі світової федерації українських лікарських товариств, (Івано-Франківськ - Київ - Чикаго - 2008); науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні питання медицини і фармації ”, (Запоріжжя - 2008); 45 університетській науково-практичній конференції молодих вчених, (Вінниця - 2009); міжнародній студентській науковій конференції «Молодь - медицина майбутнього”, (Одеса - 2009); VII науково-практичній конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених «Науковий потенціал молоді-прогрес медицини майбутнього”, (Ужгород - 2009); VI міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Сьогодення та майбутнє медицини”, (Вінниця - 2009); всеукраїнській науково-практичній конференції ”Проблеми впровадження принципів доказової медицини в клінічну педіатрію та неонатологію”, (Вінниця - 2009); науково -практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації”, (Донецьк - 2010); науковій конференції молодих вчених з міжнародною участю, (Вінниця - 2010).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковано у 14 наукових працях, у тому числі 4 статті в журналах, затверджених ВАК України для публікації результатів дисертаційних робіт, 10 праць у вигляді тез - у наукових збірниках конгресів, конференцій, 1 деклараційний патент на корисну модель UA № 51660, МПК (2010р.) бюл №14.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 205 сторінках машинописного тексту; складається зі вступу, огляду літератури, характеристики матеріалу та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Перелік використаних джерел налічує 283 посилань, з них 180 кирилицею та 103 латиницею, що займає 31 сторінку. Робота ілюстрована 35 таблицями, 7 рисунками та 7 мікрофотографіями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Критеріями включення дітей раннього віку до дослідження були наявність негоспітальної пневмонії, ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, вік дітей від 1 міс. до 3 років життя.

У відповідності з поставленими метою та завданнями наукової роботи до дослідження були включені 120 дітей раннього віку. Першу основну групу склали 50 дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі цитомегаловірусної та/або герпесвірусної інфекції I, II типів. Другу основну групу - 40 осіб, склали діти, хворі на негоспітальну пневмонію, у яких, за даними обстеження, не було виявлено ознак ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Контрольну групу склали 30 умовно здорових дітей раннього віку. Дослідження виконано на базі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні та центру «Матері та дитини». Обстеження дітей було проведено впродовж 2007 - 2010 років. Крім того, нами був проведений аналіз 146 протоколів патологоанатомічного дослідження дітей раннього віку, причиною смерті яких була гостра пневмонія на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Аналіз протоколів патологоанатомічного дослідження проводився за період часу з 2001 по 2008 р.р. Патоморфологічне та гістологічне дослідження змін загрудинної залози було проведено у 23 дітей, що померли від пневмонії з ознаками ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції.

Комісією з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (протокол №4 від 20 лютого 2008р.) не було виявлено порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи.

Діагноз негоспітальної пневмонії формулювали відповідно до Наказу МОЗ України № 18 від 13.01.05р. Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» та згідно класифікації МКХ-10. Оцінку тяжкості пневмонії визначали вираженістю клінічних та лабораторно-функціональних проявів захворювання (Pneumonia Severity Index end Pneumonia Severity of Illness Scoring), (BTS, 2002). Усі діти, які були залучені до дослідження, пройшли ретельне клінічне, лабораторне та інструментальне обстеження. У дітей, хворих на пневмонію збирали анамнез, оцінювали функціональний стан органів і систем із використанням лабораторних та інструментальних методів обстеження.

З метою вивчення предикторів виникнення негоспітальної пневмонії нами проведено аналіз анамнестичних даних стану здоровґя, особливостей перебігу вагітності та пологів матерів дітей, включених у дослідження.

Оцінку стану здоров'я дітей проводили за допомогою методів клінічного обстеження. Оцінку фізичного та психомоторного розвитку дитини проводили за загальними методиками згідно Наказу МОЗ України №149 від 20.03.08р. «Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

Усім дітям проводили комплекс протокольних та спеціальних досліджень. Для діагностики ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції у дітей за допомогою імуноферментного методу визначали рівні антицитомегаловірусних, антигерпесвірусних I, II типів IgG, наявність специфічних IgM у крові та за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) - наявність ДНК ЦМВ та/або ВПГ I, II типів у крові. Титри специфічних IgG у дітей порівнювалися з рівнем цих антитіл у їх матерів.

Ендокринну функцію загрудинної залози оцінювали за вмістом тимулін - Zn++ - зв'язуючого нонапептиду в плазмі дітей за методикою Bach J.F. [E.Mocchegiani et al., 1995]. Методика даного дослідження відзначається високою чутливістю, специфічністю для тимуліну, так як на результат аналізу не впливають інші тимічні гормони. Вміст цинку в крові дитини визначали атомно-абсорбційним методом на спектрофотометрі СФ-26 в режимі вогняної абсорбції.

Визначення основних популяцій лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+) проводилось методом непрямої імунофлюоресценції на склі з використанням стандартних наборів моноклональних антитіл фірми IMMUNOTECH, Франція (у відповідності до інструкції фірми виробника).

З метою оцінки загального реактивного потенціалу організму дітей була використана традиційна гемограма, за якою розраховували інтегральні коефіцієнти. Клітинно-фагоцитарний захист (КФЗ) = ((Питома вага п/я + с/я нейтрофілів + моноцитів) / загальна кількість лейкоцитів) Ч 100. Специфічний імунний лімфоцитарно-моноцитарний потенціал (СІЛМП) = ((Питома вага лімфоцитів + питома вага моноцитів) / загальне число лейкоцитів) Ч 100.

Ультразвукове обстеження тимусу проводилось на УЗ-сканері “Philips HDII XE”. Оцінку морфологічних змін загрудинної залози вивчали при патологоанатомічному дослідженні у дітей раннього віку, що померли від пневмонії з ознаками ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Під час розтину трупів виділяли тимус, зважували та визначали його масу. Для гістологічного дослідження шматочки загрудинної залози фіксували в 10% розчині формаліну та після зневоднення в спиртах, заливали у парафін. Зрізи товщиною 5-8 мкм забарвлювали гематоксиліном і еозином та ставили ШИК-реакцію [Н.А.Волошин, 1994].

Відповідно до поставленої мети та завдань дослідження нами була вивчена ефективність препарату Імунофлазіду для корекції імунологічних порушень у дітей раннього віку при негоспітальній пневмонії на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Препарат "Імунофлазід" застосовували у дітей з моменту верифікації діагнозу, орально у вигляді сиропу, який додавався до 5мл (1 чайна ложка) води та вживався за 20-30 хв. до їди у дозах: діти до року - по 0,5 мл 2 рази на добу протягом 14 днів; діти від 1 до 2 років - по 1 мл 2 рази на добу протягом 14 днів (деклараційний патент на корисну модель «Спосіб лікування негоспітальних пневмоній у дітей першого року життя на тлі герпетичної та цитомегаловірусної інфекції» UA №51660 МПК (2010р.) бюл №14.

Статистичну обробку всіх отриманих результатів проводили на персональному комп'ютері з використанням статистичної програми «STATISTICA 6» (ліцензійний № EN9020006DS2125B), Microsoft Excel, Windows XP. Обробка даних проводилась методом варіаційної статистики шляхом обчислення таких статистичних величин як середня арифметична статистичної сукупності (М), середнє квадратичне відхилення (у), середня помилка середньої арифметичної (m). Оцінка достовірності різниці між двома середніми величинами визначалась за критерієм Стьюдента t, між двома відносними величинами - за методом кутового перетворення Фішера (f). Для ствердження достовірності різниці враховувалася загальноприйнята в медичних наукових дослідженнях величина вірогідності безпомилкового прогнозу (р). Достовірність різниці між порівнюваними середніми величинами вважалась суттєвою у випадку р<0,05. З метою виявлення зв'язку між досліджуваними факторами проведений кореляційний аналіз. З метою визначення прогностичної значимості досліджуваних факторів була використана чотирипольна таблиця «2Ч2» або «Латинский квадрат», який віднесений до методів доказової медицини [И.А Кельмансон, 2004]. Розраховувалися показники чутливості (Se), специфічності (Sp), прогностичної цінності позитивного (+PV) та негативного (-PV) результатів, відношення правдоподібності позитивного (LR+) та негативного (LR-) результатів. Основні лабораторні показники оцінювали двічі - на початку лікування (при надходженні хворого до стаціонару) та при виписці дитини.

Результати дослідженнь та їх обговорення. У ході дослідження був проведений аналіз випадків виявлення ЦМВ та/або ВПГ I, II типів у обстежених дітей. Серед обстежених переважало моноінфікування ЦМВ та/або ВПГ I/II типів у 34 дітей (68 %). Тоді як змішане інфікування ВПГ I / II типів та ЦМВ було виявлено у 16 (32 %) випадках. У подальшому нами наведені основні клінічні прояви негоспітальної пневмонії у обстежених дітей раннього віку. Серед клінічних проявів негоспітальної пневмонії дітей раннього віку вагоме місце займали респіраторний синдром (86,7 %), синдром дихальної недостатності (85,6 %), інтоксикаційний (62,2%) та гіпертермічний (60 %) синдроми, які не мали достовірної залежності від наявності у них ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Однак, було встановлено, що серед дітей, серопозитивних до ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, негоспітальна пневмонія перебігала в неускладненій формі лише у 11 дітей (22 %). Натомість в групі дітей серонегативних до ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, хворих з неускладненою негоспітальною пневмонією було 25 дітей (62,5 %), р<0,05. Так, у 14 (15,6 %) дітей, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, були виявлені токсичні прояви із переважанням серед них гіпоксичної енцефалопатії у 24 (46,2 %) хворих, сегментарні ателектази у 14 (28%) дітей.

Крім того, проведений аналіз показав, що важкість перебігу негоспітальної пневмонії достовірно пов'язана з обтяженим преморбідним фоном, а саме наявністю ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Так, було виявлено, що серед дітей серонегативних до ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, середньо - важкий та важкий перебіг негоспітальної пневмонії мали 22 дітей (24,4%), натомість у групі дітей, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції середньо-важкий та важкий перебіг захворювання мали вже 46 дітей (51,1%) з двобічною локалізацією патологічного процесу (100%), (р<0,05).

Аналіз анамнестичних даних щодо стану здоров'я жінок показав, що діти, хворі на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, частіше народжувалися від матерів з наявністю в анамнезі у них запальних захворювань сечостатевої системи (64,0 % проти 32,5 % жінок групи порівняння), герпетичної інфекції (20,0 % проти 7,5% жінок групи порівняння), (р<0,05). Слід зазначити, що наявність ЦМВ та/або ВПГ I /II типів, інфекції у дітей раннього віку визначено як специфічний фактор ризику важкості перебігу пневмонії у них (Sp=85,2; LR+ 1,33).

Проведений аналіз особливостей перебігу вагітності та пологів у матерів дітей серопозитивних до ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, виявив високу частоту ускладнень. Так, 88 % дітей, хворих на негоспітальну пневмонію серопозитивних до ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, народилися від вагітності ускладненої гестозами, загрозою переривання, фетоплацентарною недостатністю, в групі порівняння таких дітей було 35,0%, (р<0,05). Аналіз даних анамнезу виявив, що у дітей серопозитивних до ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції відмічалась недоношеність (30,3% проти 10 % дітей групи порівняння), (р<0,05).

Вивчення показників Т-клітинної ланки імунітету показало, що дітям, хворим на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції властиве зниження як відносного вмісту загальних лімфоцитів (рівень CD3+ становив 45,2 ± 2,1% проти 57,2 ± 1,2% у дітей групи порівняння), (р<0,001), рівня CD4+ (36,1 ± 1,35% проти 42,2 ± 1,1 % у групі порівняння), (р<0,001), так і CD16+ - клітин (11,2 ± 1,0 % у порівнянні з показником дітей групи порівняння 15,7 ± 1,1 %), (р<0,01), що свідчить про дисфункцію імунної системи (табл. 1).

Таблиця 1 - Показники імунологічного статусу у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію, M±m

Показник	Діти I групи n = 50	Діти II групи n = 40	Діти контрольної групи n=30
Лей, абс	5,0±0,65*	6,9±0,52	6,9±0,30
Лім, %	68,9±1,40**	61,5±1,82#	55,1±2,60
CD3 +,%	45,2±2,1***	57,2±1,2	60,4±3,5
CD4 +, %	36,1±1,35***	42,2±1,1#	46,9±2,1
CD8 +,%	28,7±1,73*	23,9±2,1	24,1±2,0
CD16 +,%	11,2±1,0**	15,7±1,1	16,1±1,2
CD4/ CD8	1,25±0,1	1,76±0,8	1,93±0,7

Примітки:

1. * - статистично достовірні відмінності між показниками дітей 1-ої та 2-ої групи дослідження та групи контролю, за використанням чІ, - (р<0,05), * - (р<0,01), ** - (р<0,001)***;

2. # - статистично достовірні відмінності між показниками дітей 2-ої групи дослідження та групи контролю, (р<0,05).

Однак найбільші зміни реєструвалися з боку показників, які відображають дисфункцію загрудинної залози (табл. 2). При оцінці морфофункціональних показників тимусу встановлено достовірну залежність його маси від групи обстеження дітей. Якщо у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію серонегативних до ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, маса загрудинної залози достовірно не відрізнялася від показника дітей контрольної групи (15,4 ± 2,4 г проти 19,2 ± 3,1 г), (р>0,05), то у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, маса тимусу була в 2 рази меншою ніж у дітей групи порівняння (6,4± 1,1 г проти 15,4 ± 2,4 г), (р<0,05). Аналіз отриманих результатів також дозволив встановити достовірні відмінності щодо рівня тимуліну, який у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, був в 2 рази нижчим ніж у дітей групи порівняння (2,1±0,1 1/log2 проти 4,2±0,1 1/log2), (р<0,05).

Отримані нами низькі показники Т-клітинної ланки імунітету (CD3+, CD4+, CD16+), зменшення загрудинної залози та відповідна її гіпофункція у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, які мали переважно середньо - важкий та важкий перебіг пневмонії, можуть свідчити про можливу дисфункцію імунної системи.

Нами встановлені також відхилення інтегральних коефіцієнтів периферичної крові у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. При визначенні показників клітинно - фагоцитарного захисту та коефіцієнту імунного лімфоцитарно - моноцитарного потенціалу нами були виявлені достовірні відмінності щодо даних коефіцієнтів у досліджуваних групах дітей: КФЗ 0,521±0,02 у дітей хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції проти 0,598±0,02 у дітей групи порівняння, (р<0,05). Підвищення коефіцієнту СІЛМП мало місце у дітей хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції (0,571±0,02 проти 0,449±0,04 у дітей групи порівняння).

Таблиця 2 - Показники морфофункціонального стану загрудинної залози у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію, M±m

Показник	Діти I групи n = 50	Діти II групи n = 40	Діти контрольної групи n=30
Маса тимусу (г)	6,4±1,1*#	15,4±2,4	19,2±3,1
Тимулін 1/log2	2,1±0,1*#	4,2±0,1*	5,5±0,28
Цинк (мкг/кг)	320,5±10,1*#	389,3±11,2	410,9±10,5

Примітки: 1. * - статистично достовірні відмінності між показниками дітей 1-ої та 2-ої групи дослідження та групи контролю, за використанням чІ, (р<0,05) 2. # - статистично достовірні відмінності між показниками дітей 2-ої групи дослідження та групи контролю, (р<0,05).

З метою вивчення морфологічних особливостей загрудинної залози проведено її морфометричне та гістологічне дослідження у дітей, які померли внаслідок наявності пневмонії та ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Аналіз показав, що вік померлих дітей становив: до 28 доби життя - 84 немовлят (57,6 %) та дітей грудного віку було 62 випадки, що складало 42,4 %. Дослідження дозволило виявити, що у дітей з ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекцією серед змін загрудинної залози по частоті переважали АІ I-V ступеня (43,7 %), тимомегалія (13,0 %), незрілий тимус (8,9 %), невчасна жирова трансформація тимусу (6,9 %).

Обґрунтуванням для призначення імуномодулятора рослинного походження - Імунофлазіду (виробник ТОВ НВК «Екофарм», Україна) була наявність змін імунологічного статусу у дітей з негоспітальною пневмонією на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Імунофлазід містить у своєму складі: протефлазід, отриманий з диких злаків Deschampsia caespitosa L та Calamagrostis epigeios L, з вмістом флавоноїдів у перерахуванні на рутин не менше 0,0035мг/мл. При призначеннї Імунофлазіду враховувався: вік дитини (можливість використання з народження), шлях введення та переносимість даного препарату [В.І Назаренко, 2009; О.А Цодікова, 2009; Ю.А Юлиш, 2009.]

Для вивчення ефективності комплексної терапії негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції з використанням імуномодулятора Імунофлазіду, методом випадкової вибірки хворі були розподілені на дві групи в залежності від характеру терапевтичних заходів: 25 дітей отримували комплексну терапію пневмонії у поєднанні з Імунофлазідом, 25 дітей отримували лише традиційну терапію та склали групу порівняння. Групи були однорідні по віку, статі, структурі та важкосі захворювання. Діти обох груп отримували традиційну етіотропну та патогенетичну терапію, симптоматичну терапію. Ефективність лікування контролювали як за швидкістю ліквідації основних клінічних проявів пневмонії, так і за нормалізацією досліджуваних лабораторно-інструментальних показників. Як свідчать результати дослідження, в групі дітей, що отримували Імунофлазід мало місце скорочення інтоксикаційного синдрому (6,67+0,32 діб, проти 10,7+0,8 діб у групі порівняння),(р<0,05). Результати дослідження засвідчили достовірне зменшення тривалості стаціонарного лікування у групі дітей, яка отримала Імунофлазід на 6,6±1,3 доби проти групи дітей, яка отримала лише базисну терапію, (р<0,05). Клінічній ефективності імуномодулятора відповідали достовірні зміни параметрів імунологічного статусу в порівнянні з показниками дітей групи порівняння (табл. 3). Так, у дітей, які отримували Імунофлазід, була відмічена нормалізація CD+ Т-лімфоцитів у порівнянні з початковими рівнями. Курс Імунофлазіду у лікуванні негоспітальної пневмонії на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції сприяв також нормалізації рівня тимуліну та попереджав подальше зменшення маси загрудинної залози.

Таблиця 3 - Динаміка вмісту показників системи імунітету у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію в залежності від лікування (М±m)

Показники	Контрольна група, n=30	I група, n=25	II група, n=25
		До лікування	Після лікування	До лікування	Після лікування
CD3+ %	60,4±3,5	43,1±2,1#	56,9±1,0*	47,3±2,2	50,3±0,8#
CD4+ %	46,9±2,1	35,1±1,2#	42,7±1,2*	37,1±1,46	38,6±1,1#
CD8+ %	24,1±2,0	29,4±1,8#	26,5±0,7	27,9±1,7	27,1±1,0
CD16+ %	16,1±1,2	11,4±1,0#	14,1±1,2*	11,0±0,9	12,3±1,1#
CD4 / CD8	1,90±0,7	1,2±0,1	1,6±0,8	1,3±0,2	1,4±0,7
Маса тимусу (г)	19,2±3,1	8,36±2,1#	13,3±2,4*	10,7±2,3#	7,3±2,9#
Тимулін (1/log2)	5,5±0,28	2,8±0,13#	4,0±0,14*#	3,1±0,21#	2,1±0,11*#
Цинк (мкг/кг)	410,9±10,5	340,5±10,0	380,1±8,1	300,0±10,2	320,1±10,1

Примітки: 1. * - вірогідні відмінності стосовно показників «до лікування”, (р<0,05); 2. # - вірогідні відмінності стосовно показників дітей контрольної групи, (р<0,05).



У жодного хворого при використанні Імунофлазіду побічної дії препарату не спостерігалось.

Дослідження показало, що при використанні базисної терапії повна клініко-лабораторна ефективність була відмічена у 6 дітей (24,0%), а при включенні до терапії Імунофлазіду у 9 дітей (36,0 %). У цілому, при використанні Імунофлазіду у 68,0% дітей раннього віку була виявлена позитивна динаміка перебігу негоспітальної пневмонії на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Тоді як при використанні базисної терапії позитивна динаміка мала місце лише у 24,0% випадків (р<0,05).

Включення даного препарату до комплексу лікування дітей, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, дозволило істотно прискорити нормалізацію як імунологічного дисбалансу, так і основних клінічних проявів пневмонії.



ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у підвищенні ефективності діагностики та лікування негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, показників імунного статусу, морфометричних параметрів загрудинної залози та її функції, патомофологічних змін центрального органу імунітету.

1.Клінічні прояви захворювання виявлялися у вигляді респіраторного синдрому (86,7 %), синдрому дихальної недостатності (85,6 %), інтоксикаційного (62,2 %) та гіпертермічного (60 %) синдромів. Клінічна картина негоспітальної пневмонії характеризувалася у 75,6 % дітей раннього віку середньоважким та важким перебігом з двобічною локалізацією патологічного процесу (100 %).

2.У дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію, вагоме значення мають фактори, які безпосередньо не пов'язані із захворюванням чи його збудником, проте здатні значно посилити важкість перебігу захворювання та його наслідки. До таких факторів належить несприятливий преморбідний фон дитини, а саме ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Встановлено, що важкий та середньоважкий перебіг негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку розвивається при наявності у них ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції. Вищезазначений чинник має високу специфічність (Sp=85,2; LR+ 1,33).

3.Встановлено, що виникнення внутрішньоутробної ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції в обстежених дітей, хворих на негоспітальну пневмонію, пов'язано з дією багатьох факторів. Найвагомішими чинниками ризику є екстрагенітальна патологія вагітних, серед якої вагоме значення займають невиношування вагітності, ускладнений перебіг вагітності, соціально-біологічні чинники, які визначають обтяжений характер адаптації як в неонатальний період, так і на першому році життя дітей. Визначені найбільш достовірні та високо специфічні фактори ризику внутрішньоутробного інфікування новонароджених з позитивною прогностичною цінністю позитивного результату (LR+) ? 3,5: хронічні вірусні гепатити в анамнезі (Sp = 97,1; LR+ = 4,11); загроза переривання у II половині вагітності (Sp = 84,4; LR+ = 8,05); патологія генітальної сфери (Sp = 83,3; LR+ = 4,76); респіраторно-вірусні інфекції під час вагітності (Sp = 78,5; LR+ = 2,12).

4.Перебіг негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку супроводжується вторинними змінами в імунній системі, які характеризуються дисбалансом показників клітинної ланки імунітету: достовірним зниженням відносних показників Т-лімфоцитів, Т-хелперів (зниження вмісту CD3+ (45,2 ± 2,1 %), CD4+ (36,1 ± 1,35 %), CD16+ (11,2 ± 1,0 %)), (р<0,01), інтегральних коефіцієнтів периферичної крові (зниження показників фагоцитарного захисту (0,521 ± 0,03) та підвищення коефіцієнту специфічного лімфоцитарно-моноцитарного потенціалу (0,571 ± 0,02)), які залежали від важкості перебігу захворювання та меншою мірою - від віку дитини. Дані показники порушення імунограми були стійкими навіть після проведення комплексної терапії, що було підставою до призначення імуномодулюючого препарату.

5.У дітей, хворих на негоспітальну пневмонію із середньоважким та важким перебігом виявлявся зменшений у розмірах тимус (6,4 ± 1,1г) зі зниженим вмістом тимуліну (2,1 ± 0,1 1/log2) по відношенню до показників дітей контрольної групи (р<0,05).

6.Результати морфологічного дослідження свідчать, що у більшості (86,4%) дітей, які померли від пневмонії на тлі ЦМВ та/або ВПГ I /II типів інфекції в основі розвитку вторинних змін в імунній системі лежать ознаки пригнічення імуногенезу у вигляді акцидентальної інволюції тимусу III-V ступеня, рідше (у 13,4 %) - ознаки активації імуногенезу у вигляді акцидентальної інволюції I-II ступеня. В окремих випадках (28,8 %) виявляли незрілий тимус (8,9 %), дисхронізм тимусу (8,2%), невчасна жирова трансформація (6,9%) та гіпоплазія тимусу (4,8 %).

7. Включення до комплексної терапії негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку на тлі ЦМВ та/або ВПГ I /II типів інфекції імуномодулюючого препарату Імунофлазіду сприяє: скороченню терміну перебування дітей у стаціонарі на 6,6 ± 1,3 доби (р<0,05), відновленню функціонального стану тимусу у вигляді нормалізації рівню тимуліну до (4,0 ± 0,14 1/log2), (р<0,05), показників Т-клітинної ланки імунітету (CD3+ (56,9 ± 1,0 %), CD4+ (42,7 ± 1,2%), CD16+ (14,1 ± 1,2 %)), (р<0,05), інтегральних коефіцієнтів оцінки неспецифічних факторів захисту (КФЗ 0,701 ± 0,02 та СІЛМП 0,541 ± 0,01), (р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.На підставі проведеного клінічного дослідження дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію із середньоважким та важким перебігом, обґрунтована доцільність обстеження на наявність у них персистуючої ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції.

2.У план обстеження дітей, хворих на негоспітальну пневмонію із середньоважким та важким перебігом, необхідно впроваджувати оцінку імунологічного статусу за рівнем показників клітинного імунітету (CD3+, CD4+, CD16+), інтегральних коефіцієнтів периферичної крові (показника фагоцитарного захисту та коефіцієнту специфічного імунного лімфоцитарно-моноцитарного потенціалу), стану ендокринної функції тимусу за вмістом тимуліну в сироватці крові.

3.З метою раннього визначення тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку доцільно проводити оцінку морфометричних параметрів загрудинної залози, визначати вміст гормону загрудинної залози - тимуліну в сироватці крові.

4.Діагностовані імунологічні зрушення у дітей, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції є основою для обґрунтування комплексу лікувальних заходів, спрямованих на їх корекцію.

5.Для підвищення ефективності лікування негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку рекомендовано використання препарату Імунофлазід.

Показанням для включення препарату Імунофлазід до комплексу терапії при негоспітальній пневмонії у дітей раннього віку є наявність персистуючої ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, зменшення морфометричних параметрів загрудинної залози та відповідно зниження її функції, зниження показників клітинного імунітету, відхилення інтегральних коефіцієнтів периферичної крові (КФЗ та СІЛМП).

Імунофлазід хворим на негоспітальну пневмонію рекомендовано призначати поряд з антибіотикотерапією. Використовується орально у вигляді сиропу, який додавався до 5мл (1 чайна ложка) води та вживався за 20-30 хв. до їди у дозах: діти до року - по 0,5 мл 2 рази на день протягом 14 днів; діти від 1 до 2 років - по 1 мл 2 рази на день протягом 14 днів. Простий спосіб введення, відсутність небажаних реакцій або ускладнень, пов'язаних з його використанням, дозволяють рекомендувати препарат для широкого використання у лікуванні негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Токарчук Н. І. Морфологічний стан загрудинної залози дітей з герпесвірусним інфікуванням / Н. І. Токарчук, А. А. Зализюк // Внутриклеточные инфекции и состояние здоровя детей в ХХІ веке. - 2008. - С. 150-152. Автор проводив аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел.

2. Значення мікроелементу цинку у функціонуванні загрудинної залози у дітей першого року / Н. І. Токарчук, О. С. Рубіна, Г. І. Мантак, А. А. Зализюк, Ю. В. Токарчук // ХІІ конґрес світової федерації українських лікарських товариств. - 2008. - С. 130. Дисертант підготувала матеріали для друку.

3. Зализюк А. А. Роль перинатального інфікування вірусами герпесу у дітей першого року життя хворих на пневмонію / А. А. Зализюк //Актуальні питання медичної науки та практики. Збірник наукових праць. - 2008. - Вип. 74, кн. 1. - С. 65-69. Автором проведено клінічне обстеження хворих та статистична обробка отриманих результатів.

4. Токарчук Н. І. Особливості функціонального стану імунної системи у дітей першого року життя на тлі герпетичної інфекції (огляд літератури) / Н. І. Токарчук, А. А. Зализюк //Современная педиатрия. - 2008. - №4 (21). - С. 208-211. Автор проводив аналіз сучасних інформаційно-літературних джерел.

5. Клінічне значення оцінки морфофункціонального стану загрудинної залози у дітей першого року життя / Н. І. Токарчук, Т. В. Савицька, А. А. Зализюк, А. Ю. Звенігородська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. Науково-практичний журнал. - 2008 (4). - С. 47-48. Дисертант підготувала матеріали для друку.

6. Зализюк А. А. Особливості морфофункціонального стану тимусу у дітей першого року життя з цитомегаловірусною та герпетичною інфекцією / А. А. Зализюк // Матеріали 7-ї науково практичної конференції з міжнародною участю студентів і молодих вчених (науковий потенціал молоді - прогрес медидицини майбутнього). - 2009. - С. 60-71. Автором проведено клінічне обстеження хворих та статистична обробка отриманих результатів.

7. Зализюк А. А. Особливості стану здоровґя дітей першого року життя, народжених з малою масою тіла, асоційованих з перинатальними інфекціями / А. А. Зализюк, А. Ю. Звенігородська // Молодь - медицини майбутнього. - 2009. - С. 178. Автором проведено клінічне обстеження хворих та статистична обробка отриманих результатів.

8. Зализюк А. А. Клінічні аспекти перинатальних герпес-вірусних інфекцій у дітей першого року життя / А. А. Зализюк, А. Ю. Звенігородська // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. - №13(1/2). - С. 264. Автором проведено клінічне обстеження хворих та статистична обробка отриманих результатів.

9. Зализюк А. А. Териоїдний статус у дітей першого року життя, народжених недоношеними / А. А. Зализюк, А. Ю. Звенігородська // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. - №13(1/2). - С. 265. Автором проведено клінічне обстеження хворих та статистична обробка отриманих результатів.

10. Особливості імунної адаптації у дітей першого року життя у дітей з цитомегаловірусною інфекцією / Н. І. Токарчук, А. А. Зализюк, Т. І. Антонець, Т. В. Савицька, Ю. В. Пересунько // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. - № 13 (2). - С. 512-514. Автором проведена статистична обробка отриманих результатів.

11. Клінічний та гормональний стан дітей першого року життя народжених з дуже малою масою тіла / Н. І. Токарчук, А. Ю. Звенігородська, А. А. Зализюк, Т. В. Савицька, Ю. В. Пересунько // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. - №13(2). - С. 517-519. Автором проведено клінічне обстеження хворих.

12. Зализюк А. А. Клінічні прояви цитомегаловірусної інфекції у дітей першого року життя / А. А. Зализюк // Сьогодення та майбутнє медицини: Матеріали VІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених. - 2009. - С. 92. Автором проведено клінічне обстеження хворих та статистична обробка отриманих результатів.

13. Зализюк А. А. Особливості лікування негоспітальної пневмонії на тлі внутрішньоутробної інфекції у дітей першого року життя / А. А. Зализюк // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації: матеріали 72-ої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. - 2010. - С. 156. Автором проведено клінічне обстеження хворих та статистична обробка отриманих результатів.

14.Зализюк А. А. Значення цитомегаловірусної інфекції у формуванні патології дітей першого року життя / А. А. Зализюк // Матеріали І наукової конференції молодих вчених з міжнародною участю. - 2010. - С. 72. Автором проведено клінічне обстеження хворих та статистична обробка отриманих результатів.

15.Пат.на корисну модель 51660U Україна, МПК (2009) А61К31/00 Спосіб лікування негоспітальних пневмоній у дітей першого року життя на тлі герпетичної та цитомегаловірусної інфекції / Токарчук Н.І., Зализюк А.А.; заявник та патентовласник ВНМУ ім. М.І. Пирогова - № u201001030; заявл. 01.02.2010; опубл. 26.07.2010, бюл. №14. Ідея способу належить автору, проводила лікування та обробку фактичного матеріалу.



АНОТАЦІЯ

Зализюк А.А. Особливості сучасного перебігу негоспітальних пневмоній та їх лікування у дітей раннього віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2011.

Дисертація присвячена актуальному питанню сучасної педіатрії - підвищення ефективності діагностики та лікування негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, показників імунного статусу, морфометричних параметрів загрудинної залози та її функції, патомофологічних змін центрального органу імунітету.

Встановлені особливості клінічної маніфестації та перебігу негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку. Встановлена роль цитомегаловірусної та герпесвірусної I, II типів інфекцій у перебігу негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку. Оцінені основні показники імунологічного статусу дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію на тлі цитомегаловірусної та герпесвірусної I, II типів інфекцій, за допомогою оцінки клітинної ланки імунітету та морфофункціональних характеристик загрудинної залози. Виявлені вторинні зміни в імунній системі, які характеризуються дисбалансом показників клітинної ланки імунітету, зниження показників фагоцитарного захисту та підвищення коефіцієнту специфічного лімфоцитарно-моноцитарного потенціалу. Досліджені морфофункціо-нальні показники загрудинної залози, виявлені ознаки пригнічення імуногенезу. На основі результатів проведених досліджень запропоновано включення до комплексної терапії негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку на тлі ЦМВ та/або ВПГ I, II типів інфекції, імуномодулюючого препарату Імунофлазіду.

Ключові слова: діти раннього віку, негоспітальна пневмонія, лікування.



АННОТАЦИЯ

Зализюк А.А. - Особенности современного течения негоспитальных пневмоний и их лечение у детей раннего возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. Харьковская медицинская академия последипломного образования МОЗ Украины, Харьков, 2011.

Диссертация посвящена актуальному вопросу современной педиатрии - повышение эффективности диагностики и лечения негоспитальных пневмоний у детей раннего возраста на основании изучения особенностей клинического течения, показателей иммунологического статуса, морфометрических параметров тимуса и его функции, патоморфологических изменений центрального органа иммунитета.

В работе представлены результаты комплексного обследования 120 детей раннего возраста, среди которых 50 детей (основная группа) имели негоспитальную пневмонию на фоне ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции, 40 детей (группа сравнения) имели негоспитальную пневмонию без признаков ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции и контрольную групу составили 30 условно здоровых детей. В ходе научной работы проводились протокольные и специальные исследования, которые включали определение показателей Т-клеточного иммунитета (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD4/CD8), функциональной активности тимуса (по определению тимулина), цинка в сыворотке крови. Также проводились патоморфологические и гистологические исследования тимуса.

Проведенные исследования показали особенности клинической манифестации и течения негоспитальных пневмоний у детей раннего возраста. Установлена роль цитомегаловирусной и герпетической I, II типов инфекции в течении негоспитальных пневмоний у детей раннего возраста. Среди клинических проявлений негоспитальной пневмонии детей раннего возраста существенное место занимает респираторный синдром (86,7 %), синдром дыхательной недостаточности (85,6 %), интоксикационный (62,2%) и гипертермический (60 %) синдромы, которые не имели достоверной зависимости от наличия у них ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции. Вместе с тем, было установлено, что среди детей, серопозитивных к ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции негоспитальная пневмония протекала в неосложненной форме только у 11 детей (22 %). Тогда как в группе детей серонегативных к ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции, больных с неосложненной формой негоспитальной пневмонии было 25 детей (62,5 %),(р<0,05). Установлено, что у 14 (15,6 %) детей с негоспитальной пневмонией на фоне ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции, были выявлены токсические проявления с преобладанием среди них гипоксической енцефалопатии у 24 (46,2 %) больных, сегментарные ателектазы у 14 (28 %) детей. Результаты исследования показали, что высокий риск развития среднетяжелеого и тяжелого течения негоспитальной пневмонии достоверно связан с отягощенным преморбидным фоном, а именно наличием ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции у детей раннего возраста. Отмечено, что среди детей, серонегативных к ВПГ I, II типов и/или ЦМВ инфекции, средне-тяжелое и тяжелое течение негоспитальной пневмонии имели 22 детей (24,4%), против 46 детей (51,1%) в группе детей серопозитивных к ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции, (р<0,05).

Результаты исследования показали, что высокий риск развития негоспитальной пневмонии на фоне ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции отмечался при наличии у матери воспалительных заболеваний мочеполовой системы (64,0 % против 32,5 % женщин группы сравнения), герпетической инфекции (20,0 % против 7,5% женщин группы сравнения), (р<0,05).

Необходимо отметить, что наличие ЦМВ и/или ВПГ I, II типов инфекции у детей раннего возраста является специфическим фактором риска тяжелого течения пневмонии (Sp=85,2; LR+ 1,33).