Клініко-патогенетичне обґрунтування модифікованого режиму корекції змін мікробіоценозу кишечника при негоспітальних пневмоніях у дітей раннього віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

"ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО"

УДК: 616.24-002-085-06:616.34-008.8-085(043.5)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ МОДИФІКОВАНОГО РЕЖИМУ КОРЕКЦІЇ ЗМІН МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКА ПРИ НЕГОСПІТАЛЬНИХ ПНЕВМОНІЯХ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

14.01.10 - педіатрія

ВАСИЛЬЄВА ОЛЕНА ГЕННАДІЇВНА

Тернопіль - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

Сміян Олександр Іванович, доктор медичних наук, професор, Сумський державний університет, завідувач кафедри педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтичної педіатрії і дитячих інфекцій медичного інституту.

Офіційні опоненти:

Банадига Наталія Василівна, доктор медичних наук, професор, Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти;

Юрцева Алла Петрівна, доктор медичних наук, професор, Державний вищий навчальний заклад "Івано-Франківський національний медичний університет" МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики педіатрії.

Захист відбудеться 25 травня 2011 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.02 у Державному вищому навчальному закладі "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" МОЗ України (46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 1).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" МОЗ України (46001, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 8).

Автореферат розісланий 22 квітня 2011 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат медичних наук, доцент В.О. Синицька.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Патологія органів дихання продовжує займати провідне місце у структурі захворюваності як дорослого, так і дитячого населення. У дітей раннього віку негоспітальна пневмонія є однією з найсерйозніших і найактуальніших проблем педіатрії з огляду на значну поширеність і тяжкість перебігу захворювання (Намазова Л.С. и др., 2006; Несторенко З.В., 2004).

Щорічно у світі реєструється приблизно 4 млн. випадків негоспітальної пневмонії (Костроміна В.П. та співавт., 2005; Bauer T. et al., 2008). Крім того, в розвинених країнах загальна захворюваність на пневмонію в дітей за останні 10 років збільшилась майже на 50 % (Рудницькі Х.М., 2007; Muller B., 2007). Статистичні дані свідчать, що в Україні серед дітей, госпіталізованих з приводу негоспітальної пневмонії, новонароджених менше за 1 %, дітей у віці від 1 до 11 місяців - 29 %, від 1 до 5 років - 5 %, старше 5 років - 20 % (Майданник В.Г., 2002; Несторенко З.В., 2004; Pirez M.C., 2001). Пневмонія в дітей раннього віку часто характеризується тяжким перебігом, який може призводити до смерті. В Україні серед причин смерті дітей раннього віку, які померли вдома, хвороби органів дихання посідають четверте місце після травм, синдрому раптової смерті новонароджених та вроджених аномалій розвитку (Шуба Н.М. та співавт., 2005). У дітей з бронхолегеневою патологією перш за все необхідно встановити першопричину слабкої опірності макроорганізму. З'ясування характеру порушень імунної реактивності при негоспітальній пневмонії є важливою проблемою сьогодення, враховуючи важливу роль функціонування імунної системи у механізмах антибактеріальної резистентності та запалення.

Імунна відповідь у дітей, особливо раннього віку, - це складний та динамічний процес, який потребує індивідуальної оцінки для кожної дитини в різні періоди захворювання (Никулин Б.А., 2007; Neff S.B. et al., 2006; Perez P.E. et al., 2007). Розвиток імунодефіциту у дітей цього віку часто пов'язаний із порушенням мікробіоценозу кишечника, який сьогодні розглядається як інтегральний показник стану імунологічної реактивності організму (Караулов А.В., 2002; Колбухина Л.В., 2010; Мухаметзянова В.Г., 2005).

Провідна роль у розвитку порушень біоценозу кишечника, за даними фахівців, належить антибіотикотерапії, яка є головною складовою етіологічного лікування негоспітальної пневмонії (Баранов А.А., 2005; Таточенко В.К., 2001). Відомо, що антибіотики, навіть при парентеральному введенні, призводять до мікроекологічних порушень внаслідок екскреції їх із жовчю, секретом бронхів та кишечника. У комплексному лікуванні негоспітальної пневмонії призначають також муколітичні препарати, які, у свою чергу, руйнують муциновий шар шлунково-кишкового тракту, чим сприяють поглибленню дисбіотичних змін (Миленкович Б., 2007).

Аналіз даних літератури, присвячених проблемі негоспітальної пневмонії і порушенню мікробіоценозу товстої кишки, показує, що питання впливу антибактеріальної терапії на біоценоз кишечника, клітинний та гуморальний імунітет, цитокіновий статус недостатньо висвітлені. В опрацьованій літературі ми не знайшли широкого відображення взаємозв'язків між імунологічними порушеннями та змінами кишкового мікробіоценозу при негоспітальній пневмонії. У зв'язку з цим дослідження змін мікробіоценозу товстої кишки, клітинного та гуморального імунітету, цитокінової системи при цьому захворюванні є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є фрагментом наукових досліджень Сумського державного університету та складовою частиною науково-дослідної теми кафедри педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтичної педіатрії і дитячих інфекцій "Особливості перебігу бронхолегеневих захворювань у дітей: діагностика і лікування" (номер державної реєстрації 0107U001288). Здобувач є співвиконавцем зазначеної науково-дослідної роботи. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією МОЗ та АМН України "Охорона здоров'я дітей шкільного віку та підлітків" (протокол № 1 від 08.04.2009 р).

Мета дослідження: підвищити ефективність лікування дітей раннього віку з негоспітальною пневмонією на підставі оцінки стану імунної системи, якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника та удосконалити існуючу схему лікування шляхом модифікованого призначення пробіотичного препарату.

Завдання дослідження:

1. Дати характеристику ролі медико-біологічних, мікросоціальних та екологічних факторів у формуванні факторів ризику розвитку негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку залежно від тяжкості перебігу, віку та статі.

2. Вивчити імунологічний статус дітей, хворих на пневмонію, у динаміці захворювання за допомогою оцінки основних показників гуморальної ланки (динаміки імуноглобулінів сироватки крові G, А, M), стану клітинних імунних реакцій (Т-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, В-лімфоцити, 0-клітини), фагоцитарного індексу, прозапального (ІL-8) та протизапального (ІL-4) інтерлейкінів.

3. Визначити стан антиендотоксинового імунітету та інтегральні показники ендогенної інтоксикації у пацієнтів із негоспітальною пневмонією.

4. Дослідити характер змін мікробіоценозу кишечника в дітей раннього віку, хворих на пневмонію, на основі вивчення кількісного та якісного складу мікрофлори кишечника.

5. Розробити діагностичні критерії тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії на підставі вивчення показників імунного статусу та мікрофлори кишечника, встановити кореляційні зв'язки між ними.

6. Оцінити ефективність різних схем застосування пробіотика "Біфі-Форм Дитячий" для корекції дисбалансу мікрофлори кишечника.

Об'єкт дослідження: негоспітальна пневмонія у дітей раннього віку.

Предмет дослідження: мікробіоценоз товстої кишки та імунний статус, методи їх корекції у пацієнтів з негоспітальною пневмонією.

Методи дослідження: клінічні (для оцінки стану здоров'я дітей), інструментальні (рентгенологічні) (для верифікації діагнозу), мікробіологічні (для оцінки якісного та кількісного стану мікробіоценозу кишечника), імунологічні (для вивчення стану імунореактивності), статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Установлено, що у дітей раннього віку з негоспітальною пневмонією на фоні антибактеріальної терапії визначаються зміни у складі кишкової мікрофлори, які проявляються зниженням кількості біфідо- та лактобактерій, ешерихій із нормальною ферментативною активністю та збільшенням числа гемолітичних ешерихій, дріжджоподібних грибів, стафілококів та інших представників умовно-патогенної флори.

Доведено зв'язок між тяжкістю перебігу негоспітальної пневмонії, імунним статусом, ступенем вираженості ендогенної інтоксикації та змінами мікробіоценозу кишечника.

Уперше запропоновано схему використання пробіотика Біфі-Форм Дитячий залежно від характеру перебігу пневмонії у дітей раннього віку.

З'ясовано, що основними факторами ризику розвитку пневмоній у дітей раннього віку є наявність в анамнезі патологічного перебігу вагітності у матерів, штучне вигодовування, переважно з перших днів після народження, наявність фонової патології (дефіцитна анемія, гіперплазія тимусу тощо), повторні захворювання на пневмонію чи бронхіт в анамнезі, пізнє звертання за медичною допомогою.

Набуло подальшого розвитку поглиблене вивчення стану імунної системи (гуморальна ланка, клітинні імунні реакції, фагоцитарна активність нейтрофілів, ІL -8, ІL-4 та титр сумарних антитіл до ендотоксину) у дітей з негоспітальною пневмонією раннього віку залежно від тяжкості та періоду захворювання. Так у гострому періоді захворювання виявлена значна дисфункція імунної системи, яка проявляється зміною співвідношення показників клітинного та гуморального імунітету і фагоцитозу (Т-лімфопенія, зменшення концентрації Т-хелперів, підвищення вмісту В-лімфоцитів, 0-клітин і Т-супресорів, рівня IgM, зниження фагоцитарного числа та фагоцитарного індексу, зростання концентрації IL-8 та IL-4, титру сумарних антитіл до ендотоксину у сироватці крові. Установлено, що за умови тяжкого перебігу захворювання вище перераховані зміни більш виражені. У результаті зриву адаптаційних можливостей імунної системи в періоді реконвалесценції в дітей з ускладненим перебігом негоспітальної пневмонії значно знижувався рівень IgА, тоді як при неускладненій - він зростав. Доведена клінічна ефективність модифікованої методики застосування пробіотичного препарату Біфі-Форм Дитячий.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень для прогнозування перебігу цього захворювання та виявлення імунних порушень, ознак мікробіологічного дисбалансу кишечника у дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію рекомендовано у клінічній практиці досліджувати параметри імунологічного статусу (рівень основних популяцій та субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів, Ig класів А, G, М, ЦІК, показники фагоцитозу, концентрацію антиендотоксинових антитіл, інтерлейкінів 4 та 8) та якісний і кількісний склад мікрофлори кишечника, проводити розрахунок інтегративних показників ендогенної інтоксикації.

Порушення мікробіологічного статусу кишечника при негоспітальній пневмонії є показом до включення у комплексне лікування заходів, що направлені на корекцію мікробіоценозу кишечника. Для корекції дисбіозу кишок при НП рекомендовано застосування пробіотичного препарату Біфі-Форму Дитячий, до складу якого входять Lactobacillus rhamnosus GG, Bifidobacterium lactis BВ 12 та вітаміни групи В, який застосовувався в модифікованому режимі з урахуванням тяжкості перебігу захворювання.

Результати дисертації впроваджені у наукову роботу та навчальний процес кафедри педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтичної педіатрії та дитячих інфекцій медичного інституту Сумського державного університету, а також у практику дитячих лікувальних установ м. Суми, Тернополя, Львова, Харкова, Запоріжжя, Івано-Франківська, Чернівців, Вінниці, Дніпропетровська. Отримане позитивне рішення на отримання патенту на корисну модель реєстраційний номер u201010975 від 18.09.2010 р.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно проаналізувала наукові й патентні роботи з проблеми, узагальнила основні результати наукових досліджень, які виконані вітчизняними і зарубіжними фахівцями з даної тематики, обґрунтувала актуальність, визначила ціль та задачі досліджень, провела підбір хворих і об'єднала їх у групи, провела клінічне обстеження більшості хворих та дітей контрольної групи, доповнила комплекс лабораторного дослідження дітей, хворих на негоспітальну пневмонію. Самостійно забезпечила організацію та проведення спеціальних досліджень (імунологічного, мікробіологічного дослідження випорожнень), клінічне обстеження і лікування хворих дітей раннього віку на негоспітальну пневмонію. Статистично опрацювала та проаналізувала результати досліджень, інтерпретувала й систематизувала їх, розробила схему корекції виявлених порушень шляхом модифікованого призначення пробіотика, написала всі розділи дисертації, сформулювала основні положення та висновки, які виносяться на захист, оформила дисертаційний матеріал.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи були оприлюднені на науково-практичній конференції з міжнародною участю "Хронічні захворювання кишечника у дітей" (Харків, 2008); Міжнародних наукових конференціях "Актуальні питання стратегії, тактики застосування та дослідження антибіотиків, антисептиків, дезінфектантів" (Вінниця, 2008, 2009); Міжнародній науковій конференції молодих вчених "Молодежь в науке - 2009" (Мінськ, 2009); Міжнародних наукових конференціях студентів та молодих вчених "Молодь - медицині майбутнього" (Одеса, 2009, 2010); науково-практичних конференціях викладачів, студентів та молодих вчених "Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини" (Суми, 2008, 2009, 2010), XIІ, XIІІ міжнародних медичних конгресах студентів і молодих учених (Тернопіль, 2008, 2009); VI та VII конгресах педіатрів України (Київ, 2009, 2010); Українських науково-практичних конференціях "Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією" (Харків, 2009, 2010); І конгресі федерації педіатрів країн СНД "Дитина і суспільство: проблеми здоров'я, розвитку та харчування" (Киів, 2009); Всеукраїнських науково-практичних конференціях "Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інфекціоніста" (Суми, 2009, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 30 наукових праць (6 одноосібних), з них 7 статей у фахових журналах, що входять до переліку ВАК України, 1 стаття у зарубіжному виданні, 22 публікації у вигляді тез доповідей наукових конференцій та конгресів (в авторефераті наведено 6 із них).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 206 сторінках друкованого тексту (основний обсяг становить 165 сторінок), складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів, списку використаних джерел літератури (усього 320 найменувань). Робота ілюстрована 49 таблицями і 12 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань проведено комплексне обстеження 138 дітей віком від 1-го місяця до 3-х років, які перебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні №1 і відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Комунальної установи "Сумська міська дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди". Групу контролю склали 27 практично здорових дітей відповідного віку та статі.

Комісія з біомедичної етики Сумського державного університету (витяг з протоколу № 1 від 03 вересня 2010 р.) не виявила порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи.

Залежно від перебігу захворювання всі діти були поділені на дві групи.

До 1-ої групи увійшли 78 дітей з неускладненим перебігом негоспітальної пневмонії. До 2-ої групи були включені 60 хворих з негоспітальною пневмонією, ускладненою розвитком дихальної недостатності ІІ та ІІІ ступеня, загальними порушеннями (токсико-септичним станом, кардіоваскулярним синдромом), легенево-гнійними процесами (деструкція, плеврит), запаленням різних органів (отит, синусит тощо).

Залежно від проведеного лікування всі діти були поділені на підгрупи. Підгрупу 1а склали 48 дітей з неускладненим перебігом НП, які отримували традиційну терапію згідно з чинним протоколом без використання пробіотичних препаратів. До підгрупи 1б було включено 30 дітей із неускладненою пневмонією, яким упродовж усього курсу антибіотикотерапії призначався пробіотичний препарат Біфі-Форм Дитячий за стандартною схемою, яка зазначена в інструкції. До підгрупи 2а потрапили 20 дітей з ускладненим перебігом НП, які отримували традиційну терапію без використання пробіотика. До підгрупи 2б було віднесено 20 дітей, які крім традиційної терапії отримували пробіотичній препарат за стандартною схемою, зазначеною в інструкції. До підгрупи 2в увійшли 20 дітей, яким на фоні традиційної терапії призначався пробіотик у дозі 2 порошки 2 рази на добу. Цей пробіотичний препарат призначався дітям тільки з 6-ти місяців.

Діагноз НП у дітей формулювався відповідно до наказу МОЗ України "Протокол лікування дітей з пневмонією" від 13.01.2005 р. № 18. Негоспітальну пневмонію веріфікували на підставі клініко-лабораторних та рентгенологічних даних.

Застосовували загальноприйняті при цьому захворюванні методи дослідження: розгорнутий клінічний аналіз крові, аналіз крові на цукор, клінічний аналіз сечі, копрограма, зішкріб на гострики, рентгенографія органів грудної клітки, за потреби - біохімічний аналіз крові, електрокардіографія, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.

Оцінку загального статусу всіх обстежених дітей здійснювали на підставі збору анамнестичних даних, результатів клінічного спостереження.

Визначення імунологічних показників, а також якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника в дітей з НП проводили 2 рази: в 1-2 день після госпіталізації до стаціонару та в період стабільного покращення загального стану та відміни антибіотикотерапії (10-14 день).

Дослідження імунологічного статусу дітей проводилось шляхом визначення показників імунної системи (Т-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, В-лімфоцити, 0-клітини, ФІ, ФЧ, IgG, IgA, IgM), ЦІК, профілю цитокінів (протизапального IL-4 та прозапального IL-8), титру сумарних антитіл до ендотоксину. Визначення Т- лімфоцитів та їх субпопуляцій проводили за допомогою реакції розеткоутворення (Е-РОК) по Jondal et al. (1972) і В- лімфоцитів за допомогою проведення реакції (ЕАК-РОК) з еритроцитами барана за Mendes N.F. et al. (1973) в мікромодифікації Чередеєва А.М. (1976). Про функціональну активність В-лімфоцитів судили із концентрації стандартних сироваткових імуноглобулінів класів A, M, G у сироватці крові, вміст яких визначали за загальноприйнятим методом радіальної імунодифузії в агарі за G. Mancini et al. (1965).

ЦІК визначали методом преципітації 3,5 % розчином поліетиленгліколю за М. Digeon, M. Laver (1977).

Фагоцитарну активність нейтрофілів визначали за допомогою світлового мікроскопа за здатністю нейтрофілів поглинати латекс-частинки (А.С. Козлюк і співавт., 1987). Поглинальна здатність клітин оцінювалася за двома показниками: фагоцитарний індекс та фагоцитарне число.

Дослідження вмісту цитокінів (IL-4, IL-8) та сумарних антитіл класів A, M, G у сироватці крові проводили з використанням наборів ТОВ "Укрмедсервіс" для імуноферментного аналізу (м. Донецьк) згідно з методикою виробника у 70 дітей, хворих на НП.

Для вивчення дисбіотичних процесів кишечника проводили мікробіологічні дослідження випорожнень з визначенням видового складу та популяційного рівня мікрофлори за методикою Р.Б. Епштейн-Літвак зі співавт. (1977).

Статистична обробка результатів дослідження проводилась за допомогою стандартної статистичної комп'ютерної системи "Microsoft Excel", адаптованої до медико-біологічних досліджень, з обчисленням середнього арифметичного значення та його похибки (M±m), критерію Стьюдента (t), рівня значимості (p) для оцінки достовірності різниці абсолютних значень середніх величин. Різницю вважали достовірною при значеннях p<0,05. Проведено кореляційний аналіз вивчених параметрів з наведенням значущих відмінностей коефіцієнта лінійної кореляції (r).

Результати дослідження та їх обговорення. Під час аналізу антенатального анамнезу та преморбідного стану дітей раннього віку, хворих на НП, встановлено, що у більше, ніж половини матерів, вагітність перебігала з ускладненнями. Так, у кожної 4-ї матері вагітність перебігала на фоні загрози переривання. У 20 % жінок вона ускладнилась гестозом 1-ої половини вагітності, у 13 % - дефіцитною анемією. Майже ѕ дітей у перші 6 місяців перебували на штучному вигодовуванні. 29 % хворих отримували суміші з народження через розвиток гіпо- або агалактії в матерів.

У результаті проведених досліджень було встановлено, що 104 (75,40±3,68) % із обстежених дітей мешкали в місті та 34 (24,60±3,68) % - у селах. Хлопчиків було 83 (60,10±4,18) %, що достовірно більше, ніж дівчаток - 55 (39,90±4,18) % (р<0,001). Захворюваність дітей раннього віку на НП достовірно зростала у зимовий період порівняно з іншими порами року (р<0,001), що пояснюється підвищенням рівня захворюваності дітей на ГРВІ взимку.

Серед супутньої патології у дітей раннього віку з НП найчастіше зустрічались дефіцитна анемія (р<0,001), гіперплазія тимусу І ст., гіперплазія тимусу ІІ ст. та аномально розташовані хорди лівого шлуночку.

При аналізі анамнестичних даних нами було встановлено, що діти поступали до стаціонару в середньому на (7,25±0,61) добу від початку захворювання. Серед них хворих до року та від 1-го до 2-х років частіше госпіталізували до відділення на 3-5 добу від початку захворювання (р<0,001).

Матері дітей з НП при поступленні до стаціонару частіше скаржилися на підйом температури тіла у хворих, кашель, нежить, задишку, в'ялість, слабкість, зниження апетиту та ціаноз.

Провідним клінічним синдромом у дітей раннього віку був розвиток дихальної недостатності (р<0,001), у меншій мірі - катаральні прояви та інтоксикаційний синдром.

При об'єктивному дослідженні над легенями перкуторно у більшості дітей (60,10±4,18) % (p<0,01) відзначалося укорочення перкуторного звуку під кутом лопатки. Аускультативно у всіх дітей вислуховувалось жорстке дихання над усією поверхнею легень, при цьому ослаблене під кутом лопатки, або в аксилярній ділянці у (52,20±4,27) % хворих, також локально визначалось поєднання вологих дрібноміхурцевих та сухих розсіяних хрипів з обох сторін у (45,70±4,26) % дітей.

Майже у третини (27,7 %) хворих були відсутні типові фізикальні ознаки пневмонії, тому для підтвердження діагнозу НП у них застосовувалась рентгенографія, показами до проведення якої були ознаки дихальної недостатності у дітей, інтоксикації, типові зміни у клінічному аналізі крові.

Патологічний процес у дітей усіх вікових груп достовірно частіше локалізувався у правій легені (p<0,001) (рис. 1). Нижня частка легень, незалежно від віку дітей, уражалась частіше (р<0,001), ніж верхня та середня.

У хворих, за якими велося спостереження, при рентгенологічному обстеженні вогнищево-зливні ураження легень виявлялись частіше (р<0,001), ніж вогнищеві, сегментарні та інтерстиційні.

При обстеженні в дітей раннього віку в гострому періоді НП у сироватці крові відбувалось зростання рівня IgM до (1,21±0,07) г/л порівняно з даними дітей групи контролю (0,56±0,18) г/л (р<0,01), що підтверджує гостроту запального процесу в легенях. Показники імуноглобулінів змінювались залежно від тяжкості перебігу захворювання. Так у дітей 1-ої групи виявлялось лише підвищення рівня IgM до (1,31±0,07) г/л, тоді як у хворих 2-ої групи достовірно зростала концентрація IgG (8,43±0,32) г/л та IgА (0,76±0,07) г/л і знижувався рівень IgМ до (0,97±0,03) г/л (р<0,01) порівняно з аналогічними показниками дітей 1-ої групи.

Рис. 1. Локалізація патологічного процесу в легенях у дітей раннього віку з негоспітальною пневмонією

Аналіз отриманих результатів дослідження Т-клітинної ланки імунітету показав, що в сироватці крові в гострий період захворювання має місце розвиток значної Т-лімфопенії (50,54±0,86) %, зменшення концентрації Т-хелперів (33,12±0,75) %, підвищення вмісту В-лімфоцитів (26,34±0,73) %, 0-клітин (18,04±0,52) % та Т-супресорів (25,32±0,65) % (р<0,001), порівняно з даними дітей контрольної групи, що підтверджує зниження імунологічної реактивності організму.

Після проведеного традиційного лікування у хворих із НП підвищувалась загальна кількість лімфоцитів до (46,03±0,85) % та Т-хелперів до (36,18±0,74) % (р<0,01) порівняно з даними дітей в гострому періоді захворювання. У той же час достовірно знижувались рівні Т-супресорів до (21,21±0,54) %, В-лімфоцитів до (23,35±0,49) %, та 0-клітин до (15,00±0,42) %, (р<0,001).

Фагоцитарна ланка імунітету в дітей з НП на момент госпіталізації до стаціонару реагувала зниженням ФЧ (5,16±0,11) та ФІ (41,15±0,95) % (р<0,001).

Після проведеного лікування фагоцитарні показники характеризувались достовірним збільшенням ФЧ (5,94±0,13), (р<0,001) та ФІ (44,87±0,78) %, (р<0,01). Концентрація ЦІК значно збільшувалась у період ранньої реконвалесценції (0,040±0,002) од.опт.щ. (р<0,001), але слід відмітити, що повної нормалізації зазначених вище показників порівняно з даними дітей групи контролю не відбувалось.

Вивчення цитокінового статусу показало, що у дітей раннього віку, хворих на НП, у гострий період захворювання концентрації IL-4, IL-8 зростали до (135,56±15,83) пг/мл та (107,76±28,33) пг/мл (р<0,001), відповідно, порівняно з аналогічними показниками здорових дітей.

Після призначеного традиційного лікування рівень IL-4 підвищувався до (216,10±14,26) пг/мл (p<0,001), що свідчило про зниження активності запального процесу та високий рівень активації протизапальних механізмів імунного захисту.

Концентрація прозапального IL-8 у хворих у період ранньої реконвалесценції не змінювалась - (53,87±15,46) пг/мл (p>0,05), що свідчить про збереження у дітей запального процесу не тільки в періоді виражених клінічних проявів, але і при їх відсутності.

У дітей 2-ої групи виявлена достовірно висока продукція IL-8 (167,30±47,12) пг/мл порівняно з показниками хворих 1-ої групи (53,60±25,14) пг/мл.

Концентрація анти-ЕТ-АТ у обстежених дітей 1-ої групи в перші дні хвороби була значно вищою (23,80±4,22) УО/мл за аналогічний показник дітей контрольної групи (9,42±0,75) УО/мл (р<0,001). У періоді реконвалесценції у дітей 1а підгрупи, яким не призначався пробіотик, рівень сумарних АТ до ЕТ не змінювався (р>0,05). У дітей 2-ої групи виявлено статистично достовірне зростання титру сумарних анти-ЕТ-АТ у гострому періоді до (33,10±3,06) УО/мл (р<0,001) порівняно з даними дітей групи контролю.

У періоді реконвалесценції в дітей 2а групи концентрація сумарних анти-ЕТ-АТ не змінювалась (49,80±9,30) УО/мл (р>0,05), порівняно з даними дітей в гострому періоді захворювання.

У більшості обстежених пацієнтів (82,40±4,66) % на фоні АБТ мали місце клінічні прояви порушення мікробіоценозу товстої кишки у вигляді диспепсичного та больового синдромів. Зригування відмічалось у (52,90±6,10) % дітей, здуття живота та метеоризм - у (55,90±6,07) %, блювота - у (26,50±5,39) %, пронос - у (35,30±5,84) %, нашарування на язиці - у (50,00±6,11) % дітей, хворих на НП.

Вивчення стану мікрофлори кишечника у гострому періоді НП виявило у 82,4 % хворих порушення якісного та/чи кількісного складу як анаеробних, так і аеробних представників, що проявлялось розвитком дисбактеріозу І та ІІ ступеня за класифікацією А.Ф. Білібіна, 1970.

Зміни з боку анаеробної флори характеризувалися зниженням кількості біфідо- та лактобактерій порівняно з показниками здорових дітей. Так кількість біфідобактерій у гострому періоді хвороби в значних титрах (>10⁸) відмічалась лише у (14,70±4,33) % хворих на НП. Кількість Bifidumbacterium spp. у даних дітей була достовірно нижчою, ніж у здорових осіб (р<0,001).

У першу добу захворювання низькі титри (<10⁶) Lactobactеrium spp. виявлялися у (29,40±5,57) % хворих на НП. Кількість лактобактерій була достовірно нижчою за дані дітей контрольної групи (р<0,001).

У хворих виявлялися якісні та кількісні зміни в популяції ешерихій, які характеризувалися достовірним зменшенням загальної кількості E.coli, порівняно з аналогічними показниками дітей групи контролю (р<0,001). Крім того, у 4,41 % дітей була виділена гемолізуюча кишкова паличка.

У гострому періоді НП у дітей раннього віку виявлялося достовірне збільшення (р<0,01) кількості умовно-патогенних бактерій родини Enterobacteriaceae (Enterococcus faecalis, Enterobacter cloacae, Citrobacter, Klebsiella рneumoniae).

Після проведеного лікування тільки у (2,94±2,06) % хворих біфідобактерії виділялися в нормальній кількості. Їх показник не змінювався (р>0,05), тоді як показник лактобактерій достовірно знизився (р<0,01).

Після АБТ у дітей, яким не призначався пробіотик, загальна кількість ешерихій, УПМ, стафілококів та грибів роду кандида не змінювалась (р>0,05).

Після проведення традиційної терапії у поєднанні з пробіотичним препаратом у стандартному дозуванні в хворих підгруп 1б та 2б відбулося збільшення кількості біфідобактерій (р<0,001), спостерігалась майже повна нормалізація кількості лактобактерій у товстій кишці, загальний титр кишкової палички достовірно підвищувався в порівнянні з аналогічними показниками хворих підгруп 1а та 2а (р<0,05), а титр грибів роду кандида знизився (р<0,001) і у більшості дітей наближувався до даних групи контролю (р>0,05).

Отже, проведені бактеріологічні дослідження випорожнень у хворих на НП дітей підтвердили, що під впливом даного препарату відбувається нормалізація кишкової мікрофлори. Пробіотик сприяє інгібуванню росту УПМ, стафілококів та грибів роду кандида, активує розмноження та заповнення локусів кишечника індигенною мікрофлорою і, завдяки цьому, покращує травлення в дітей.

Титр анти-ЕТ-АТ у хворих підгрупи 1б, яким на фоні терапії призначався пробіотик у стандартному дозуванні в періоді реконвалесценції, становив (11,142,37) УО/мл, і був достовірно нижчим за аналогічний показник у дітей 1а підгрупи (26,59±5,35) УО/мл (р<0,001). У дітей підгрупи 2а, які не отримували цей препарат на фоні АБТ титр сумарних АТ до ЕТ залишався на тому ж рівні, що і в гострому періоді (р>0,05). У ранній період реконвалесценції титр анти-ЕТ-АТ у хворих 2б підгрупи, яким до складу терапії було включено пробіотик, знизився до (24,59±3,36) УО/мл (р<0,001), тоді як у дітей, які не приймали Біфі-Форм Дитячий, він залишався на вищому рівні - (49,83±9,30) УО/мл (рис. 2).

Рис. 2. Рівень сумарних анти-ЕТ-АТ у дітей хворих на негоспітальну пневмонію, УО/мл

Після лікування НП при застосуванні пробіотичного препарату у хворих підгрупи 1б нормалізація показників клітинного імунітету відбувалась значно інтенсивніше, ніж у дітей підгрупи 1а. А саме, загальна кількість лімфоцитів підвищилась до (50,3±0,72) % (р<0,05). Концентрація Т-лімфоцитів зросла до (57,00±0,99) % порівняно з даними дітей підгрупи 1а (53,70±0,98) % (р<0,05). У дітей підгрупи 1б інтенсивніше знижувались показники 0-клітин (13,00±0,44) %, і після проведеного лікування їх концентрація досягла показників дітей групи контролю (13,10±0,36) % (р<0,001). Крім того, у хворих дітей 1б підгрупи при застосуванні Біфі-Форма Дитячого кількість 0-клітин була достовірно нижчою, ніж у дітей 1а підгрупи (р<0,01). Рівень В-лімфоцитів у дітей 1б підгрупи в період реконвалесценції НП був нижчим, ніж у дітей підгрупи 1а, і становив (20,40±0,44) % проти (23,60±1,48) %, (р<0,05).

Після проведеного лікування з використанням пробіотика у дітей підгрупи 2б, зросла концентрація Т-хелперів до (36,10±0,62) %, порівняно з аналогічними показниками хворих 2а підгрупи (33,00±1,24) %, (р<0,05). Концентрація Т-супресорів у сироватці крові хворих підгрупи 2б була нижчою (20,30±0,49) %, ніж у пацієнтів 2а підгрупи (23,60±1,48) % (р<0,05).

У ході дослідження було встановлено, що в період реконвалесценції у дітей 2а підгрупи підвищились рівні IgG (12,50±0,66) г/л, (р<0,001), ЦІК (0,040±0,004) од.опт.щ., (р<0,01), ФІ (42,50±1,44) %, (р<0,05) та ФЧ (6,00±0,17), (р<0,001) і знизились концентрації IgM до (0,50±0,04) г/л (р<0,001) та IgA до (0,30±0,12) г/л (р<0,01) у сироватці крові, що може свідчити про зворотну динаміку запального процесу.

Після призначення хворим Біфі-Форму Дитячого з боку гуморальної ланки імунітету в дітей підгрупи 1б у період реконвалесценції виявлялося достовірне зниження IgG (9,9±0,6) г/л, (р<0,05) і зростання рівнів IgA до (1,0±0,1) г/л (р<0,05), ФІ до (49,1±1,2) % (р<0,05), і ФЧ до (6,60±0,17) г/л (р<0,05), порівняно з аналогічними показниками дітей підгрупи 2а. У дітей підгрупи 2б в гострий період захворювання було виявлено достовірне підвищення рівнів IgG до (10,50±0,16) г/л, IgM до (0,80±0,14) г/л, а також зниження кількості ЦІК до (0,040±0,003) од.опт.щ., ФІ до (46,50±1,26) % та ФЧ до (6,00±0,38) (р<0,001). лікування пневмонія кишечник імунна

При ускладненій НП антибіотики призначаються в більших дозах, ніж при неускладненому перебігу захворювання. Крім того, як правило, використовуються два та більше антибактеріальних препарати, що призводить до глибшого порушення мікробіоценозу кишечника в дітей.

Враховуючи вищевикладене, було запропоновано застосовувати модифікований прийом Біфі-Форма Дитячого у дітей раннього віку з НП залежно від тяжкості перебігу захворювання.

При застосуванні модифікованого прийому пробіотика у дітей раннього віку регресія основних клінічних симптомів та тривалість клінічної симптоматики кишкового дисбактеріозу скорочувались. Перебування даних дітей у стаціонарі зменшувалось у середньому на (1,40±0,11) доби порівняно з хворими, яким Біфі-Форм Дитячий не призначався. Більш значна позитивна динаміка клінічних симптомів дисбактеріозу кишечника при НП була виявлена у хворих, які отримували пробіотик у модифікованому режимі протягом усієї АБТ, що вказує на достатньо високу терапевтичну ефективність призначення препарату в даному режимі.

Після проведеного лікування у хворих підгрупи 2в відмічалось зростання загальної кількості лімфоцитів до (50,10±1,50) % (р<0,05), Т-лімфоцитів до (55,90±1,17) % (р<0,05), що достовірно вище, ніж у пацієнтів підгруп 2а та 2б. Крім того, у дітей підгрупи 2в значно знижувався рівень В-лімфоцитів (19,90±0,77) %, (р<0,05). Також у них достовірно знижувалась концентрація IgG до (8,52±0,70) г/л (р<0,05), тоді як рівні IgM (0,62±0,10) г/л та IgA (0,59±0,16) г/л не змінювались (р>0,05), визначалось зростання рівнів ФІ (51,15±1,67) %, концентрації ЦІК (0,050±0,004) од.опт.щ., (р<0,05).

При вивченні змін у бактеріологічному аналізі випорожнень, виявлено, що після лікування пробіотиком у хворих підгрупи 2в концентрація біфідобактерій зросла до (7,70±0,09) lgКУО/г порівняно з аналогічним показником пацієнтів підгрупи 2б (7,00±0,14) lgКУО/г, (р<0,001), загальна кількість ешерихій у них не відрізнялась від аналогічного показника дітей підгрупи 2б (6,10±0,40) lgКУО/г та (5,20±0,38) lgКУО/г, відповідно (р>0,05), але була достовірно вищою за показник пацієнтів підгрупи 2а (3,00±0,29) lgКУО/г (р<0,001), що підтверджує позитивний вплив препарату на рівень E.coli в товстій кишці. У хворих підгрупи 2в рівень умовно-патогенних ентеробактерій після проведеного лікування становив (2,30±0,53) lgКУО/г, що достовірно менше, ніж у дітей підгруп 2а (6,10±0,18) lgКУО/г (р<0,001) і 2б (4,10±0,39) lgКУО/г (р<0,05). У дітей підгрупи 2в показник вмісту грибів у більшості дітей наближувався до даних дітей групи контролю (1,30±0,38) lgКУО/г і був достовірно нижче, ніж у пацієнтів 2а (4,60±0,33) lgКУО/г (р<0,001) і 2б підгруп (2,60±0,35) lgКУО/г, (р<0,05).

Після лікування збільшеними дозами пробіотика в дітей підгрупи 2в показник сумарних анти-ЕТ-АТ знижувався до (12,35±3,81) УО/мл порівняно з даними хворих підгрупи 2б (24,59±3,64) УО/мл, (р<0,05). Це підтверджує позитивний вплив модифікованого прийому Біфі-Форма Дитячого на рівні сумарних анти-ЕТ-АТ у сироватці крові дітей раннього віку, хворих на НП.

У хворих підгрупи 2в рівень прозапального інтерлейкіну мав тенденцію до зниження (1,70±0,44) пг/мл порівняно з аналогічними показниками дітей підгрупи 2б (10,80±6,17) пг/мл та був достовірно нижчим, ніж у дітей підгрупи 2а (98,90±29,40) пг/мл, (р<0,01), а рівень IL-4 становив (86,40±8,70) пг/мл і був достовірно нижчим, ніж у хворих підгруп 2а (251,80±25,00) пг/мл, (р<0,001) і 2б (130,00±13,81) пг/мл, (р<0,05).

Таким чином, підводячи підсумки вивчення ефективності Біфі-Форма Дитячого при НП у дітей раннього віку шляхом оцінки клінічного перебігу захворювання, імунного статусу, мікробіологічного дослідження випорожнень, виявлено нормалізацію показників мікробіоценозу кишечника при призначенні цього пробіотичного препарату. Крім того, завдяки активації індигенної мікрофлори, Біфі-Форм Дитячий сприяє зменшенню запального процесу при пневмонії.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у підвищенні ефективності лікування дітей раннього віку з негоспітальними пневмоніями на підставі вивчення клінічних, імунологічних особливостей перебігу захворювання та стану мікробіоценозу кишечника.

1. Факторами ризику розвитку пневмонії в дітей раннього віку є наявність в анамнезі патологічного перебігу вагітності у матерів (загроза переривання, дефіцитна анемія, гестоз 1-ої та 2-ої половини вагітності); штучне вигодовування, переважно з моменту народження; наявність фонової патології або поєднання 2-3 фонових захворювань; пізнє звернення за медичною допомогою у лікувальні установи і госпіталізація дитини в тяжкому стані; наявність в анамнезі даних про повторне захворювання на негоспітальну пневмонію.

2. У гострому періоді негоспітальних пневмоній спостерігались значні зміни з боку антиендотоксинового імунітету, які проявлялися ендотоксемією - зростанням титру антиендотоксинових антитіл у сироватці крові до (27,472,15) УО/мл порівняно з даними дітей групи контролю.

У дітей із пневмонією в періоді розпалу захворювання відмічено підвищення лейкоцитарного індексу інтоксикації до 0,59±0,07, індексів ядерного зсуву до 0,13±0,01, імунореактивності до 34,27±1,84, зсуву лейкоцитів крові (1,34±0,12) та зниження лімфоцитарного індексу до 1,49±0,11. Дані показники в період реконвалесценції пневмонії знижувались, а значення лімфоцитарного індексу зростало (р?0,001). При ускладненому перебігу пневмонії спостерігались більш значні зміни інтегративних показників ендогенної інтоксикації, порівняно з неускладненим перебігом захворювання.

3. В усіх дітей раннього віку в гострому періоді негоспітальних пневмоній виявлялися порушення мікробіоценозу товстої кишки, які характеризувалися зниженням кількості біфідобактерій та лактобактерій, ешерихій з нормальною ферментативною активністю та збільшенням числа гемолітичних ешерихій, дріжджоподібних грибів, стафілококів та інших представників умовно-патогенної флори.

4. При зіставленні змін імунограм та якісного і кількісного складу кишкової мікробіоти в дітей раннього віку встановлена чітка залежність від тяжкості пневмонії. При цьому у дітей з ускладненою пневмонією в порівнянні з неускладненою відмічались значні зміни в клітинній ланці імунітету (різке зниження загальної кількості лімфоцитів, концентрації Т-лімфоцитів (р<0,01), Т-хелперів (р<0,001) та більше зростання рівня Т-супресорів (р<0,01), 0-клітин (р<0,05), у гуморальній - зростання концентрації IgG (р<0,001) і рівня IgM (р<0,01), титру антиендотоксинових антитіл (р<0,05), також виявлялось зниження кількості індигенної мікрофлори кишечника (біфідобактерій, лактобактерій (р<0,001)) та зростання рівнів умовно-патогенних мікроорганізмів (р<0,01) й грибів (р<0,001).

5. Доведено, що за умов використання пробіотика Біфі-Форм Дитячий під час антибіотикотерапії в дітей з неускладненою негоспітальною пневмонією порівняно з хворими, яким даний препарат не призначався, спостерігалась тенденція до нормалізації всіх показників імунної системи. Виявлялося достовірне підвищення загальної кількості лімфоцитів, концентрації Т-лімфоцитів, IgА, фагоцитарних показників (р<0,05) та зниження рівня 0-клітин (р<0,01), В-лімфоцитів, IgG (р<0,05) та сумарних антитіл до ендотоксину в сироватці крові. Пробіотик позитивно впливав на якісний та кількісний склад мікрофлори кишечника достовірно підвищуючи рівні біфідобактерій, лактобактерій, загальної кількості кишкової палички (р<0,001) і знижуючи кількість умовно-патогенних мікроорганізмів (р<0,001), стафілококів (р<0,05) і грибів роду кандида (р<0,001).

6. Установлено, що імунограма та склад кишкової мікрофлори у дітей з ускладненою пневмонією, які не отримували пробіотик, не зазнали нормалізації. У пацієнтів, яким призначали даний препарат, особливо з урахуванням модифікованого підходу (доза збільшена в 2 рази), відмічалась позитивна динаміка з боку клітинного, гуморального, антиендотоксинового імунітетів, фагоцитарних показників у сироватці крові, а також пробіотик забезпечив покращення якісних та кількісних показників мікробіоценозу товстої кишки.

Рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів:

1. На підставі проведених досліджень для оцінки тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії, моніторингу ефективності запроваджених лікувальних заходів та прогнозу захворювання у дітей раннього віку з негоспітальними пневмоніями рекомендовано в клінічній практиці досліджувати імунологічні параметри (загальна кількість лімфоцитів, Т-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, 0-клітини, В-лімфоцити, IgА, показники фагоцитозу, рівні опозиційних пулів IL-4 та IL-8, титри антиендотоксинових антитіл), розрахунок інтегральних показників ендогенної інтоксикації та мікробіологічний статус кишечника.

2. Для підвищення ефективності лікування негоспітальних пневмоній у дітей раннього віку рекомендовано модифіковане призначення в комплексній терапії пробіотика Біфі-Форм Дитячий. Показаннями для його застосування є значні симптоми інтоксикації, наявність диспепсичних розладів та зміни в мікробіологічному аналізі випорожнень на дисбактеріоз (низькі показники рівня лактобактерій, біфідобактерій та ешерихій - менше 8,33 lgКУО/г для біфідобактерій, 8,26 lgКУО/г для лактобактерій та 6,73 lgКУО/г для кишкової палички).

3. Рекомендується препарат призначати в перші дні від початку захворювання дітям з 6 місяців при неускладнених пневмоніях в дозі 1 порошок 2 рази на добу, а при ускладненому перебігу захворювання - 2 порошки 2 рази на добу під час їжі. Тривалість терапії визначається загальним станом хворого, показниками імунограми та бактеріологічного аналізу калу і становить в середньому 14 днів.

Використання цього препарату технічно легке, економічно доступне, позитивно впливає на клінічні, імунологічні показники та стан мікробіоти кишечника, дає можливість підвищити ефективність терапії негоспітальної пневмонії, зменшити кількість медикаментозних препаратів як у гострому періоді, так і в періоді реконвалесценції.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сміян О.І. Значення препарату Біфі-Форм Дитячий у комплексному лікуванні дисбіотичних порушень кишечника у дітей раннього віку / О.І. Сміян, О.Г. Васильєва, А.С. Хілько // Вісник СумДУ. Серія Медицина. - 2009. - № 1. - С. 189-193. (Здобувачем здійснено пошук і аналіз літературних джерел, підготовку матеріалу до друку).

2. Сміян О.І. Дисбіотичні порушення кишечника у дітей раннього віку на фоні негоспітальної пневмонії / О.І. Сміян, О.Г. Васильєва // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2009. - № 12. - С. 192-194. (Здобувачем здійснено набір, статистичну обробку матеріалу, оформлення статті до друку).

3. Сміян О.І. Роль нормальної мікрофлори кишечника в адаптаційно-пристосувальних реакціях дитячого організму / О.І. Сміян, О.Г. Васильєва // Вісник СумДУ. Серія Медицина. - 2009. - № 2. - С. 145-153. (Здобувачем здійснено збір матеріалу, аналіз літературних джерел, підготовку статті до друку).

4. Васильєва О.Г. Особливості імунологічної реактивності у дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію / О.Г. Васильєва, О.І. Сміян // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2009. - № 3 (433). - С. 31-35. (Здобувачем обрано напрямок дослідження, проведено збір, аналіз матеріалу, статистичну обробку, узагальнення та підготовку до друку).

5. Васильєва О.Г. Діагностичне значення інтегративних показників ендогенної інтоксикації при негоспітальних пневмоніях у дітей раннього віку / О.Г. Васильєва // Проблеми сучасної медичної науки та освіти. - 2010. - № 1. - С. 71-72, 79.

6. Сміян О.І. Динаміка інтерлейкінів 4 та 8 у дітей раннього віку з негоспітальними пневмоніями / О.І. Сміян, О.Г. Васильєва // Сучасна педіатрія. - 2010. - № 5 (33). - С. 126-128. (Здобувачем обрано напрямок дослідження, проведено збір, аналіз матеріалу, статистичну обробку, узагальнення та підготовку до друку).

7. Сміян О.І. Клінічні особливості негоспітальної пневмонії у дітей раннього віку на сучасному етапі / О.І. Сміян, О.Г. Васильєва // Вісник наукових досліджень. - 2010. - № 3 (60). - С. 25-27. (Здобувачем обрано напрямок дослідження, проведено аналіз матеріалу, статистичну обробку, узагальнення та підготовку до друку).

8. Васильева Е.Г. Дисбиотические изменения толстой кишки у детей раннего возраста с внегоспитальной пневмонией / Е.Г. Васильева, А.И. Смиян, Т.П. Бында // Весцi Нацыянальнай акадэмii навук. Серия медицинских наук. - 2010. - № 5. - С. 318-320. (Здобувачем обрано напрямок дослідження, проведено збір, аналіз матеріалу, статистичну обробку, узагальнення та підготовку до друку).

9. Васильєва О.Г. Розвиток дисбіотичних змін товстої кишки у дітей з негоспітальною пневмонією / О.Г. Васильєва // ХІІІ Міжнародний медичний конгрес студентів та молодих вчених, 27-29 квітня 2009 р.: тези доп. - Тернопіль, 2009. - С. 103.

10. Васильєва О.Г. Стан клітинного імунітету у дітей раннього віку з негоспітальною пневмонією / О.Г. Васильєва, О.І. Сміян // Дитина і суспільство: проблеми здоров'я, розвитку та харчування: І конгрес федерації педіатрів країн СНД, 19-21 травня 2009 р.: тези доп. - К., 2009. - С. 31. (Здобувачем самостійно проведено збір, аналіз, статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

11. Васильєва О.Г. Стан гуморальної та клітинної ланок імунітету у дітей раннього віку з негоспітальною пневмонією залежно від тяжкості перебігу / О.Г. Васильєва, О.І. Сміян // Сучасні проблеми клінічної педіатрії: VI конгрес педіатрів України, 14-16 жовтня 2009 р.: тези доп. - К., 2009. - С. 15. (Здобувачем проведено збір, аналіз, статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

12. Сміян О.І. Динаміка антиендотоксинового імунітету у дітей з важкою пневмонією на фоні лікування пробіотиком / О.І. Сміян, О.Г. Васильєва // Інфекції в практиці клініциста. Антибактеріальна, антивірусна, імунотерапія і імунопрофілактика в умовах поліклініки та стаціонару: міжнар. наук.-практ. конф., 1-2 квітня 2010 р.: тези доп. - Харків, 2010. - С. 316-317. (Здобувачем самостійно проведено збір, аналіз, статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

13. Васильєва О.Г. Динаміка прозапального інтерлейкіну 8 у дітей раннього віку з негоспітальними пневмоніями / О.Г. Васильєва // Молодь - медицині майбутнього: міжнар. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених, 23-24 квітня 2010 р. - Одеса, 2010. - С. 218-219.

14. Сміян О.І. Стан антиендотоксинового імунітету та мікробіоценозу кишечника у дітей раннього віку з негоспітальною пневмонією / О.І. Сміян, О.Г. Васильєва // Актуальні проблеми педіатрії: 12 з'їзд педіатрів України, 12-14 жовтня 2010 р.: тези доп. - К., 2010. - С. 136-137. (Здобувачем самостійно проведено збір, аналіз, статистичну обробку та підготовку матеріалу до друку).

АНОТАЦІЯ

Васильєва О.Г. Клініко-патогенетичне обґрунтування модифікованого режиму корекції змін мікробіоценозу кишечника при негоспітальних пневмоніях у дітей раннього віку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 - педіатрія. - Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського" МОЗ України, Тернопіль, 2011.

Дисертаційна робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування дітей раннього віку, хворих на негоспітальну пневмонію, на основі поглибленого вивчення патогенетичної ролі якісного та кількісного складу мікрофлори кишечника, рівня цитокінів, стану клітинної та гуморальної ланок імунної системи та антиендотоксинового імунітету.

Встановлений дисбаланс клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланок імунітету, показників інтерлейкінів та антиендотоксинового імунітету сироватки крові в дітей раннього віку з негоспітальними пневмоніями, що залежав від тяжкості захворювання.

У розпал захворювання у 80 % дітей були виявлені якісні та /чи кількісні зміни кишкової мікрофлори, які значно поглиблювались у динаміці лікування.

Запропоновано визначати у сироватці крові вміст популяцій та субпопуляцій лімфоцитів, основних класів імуноглобулінів, показників фагоцитозу, циркулюючих імунних комплексів, рівнів опозиційних пулів інтерлейкінів, титри антиендотоксинових антитіл та розрахунок інтегральних показників ендогенної інтоксикації для оцінки тяжкості перебігу негоспітальної пневмонії, моніторингу ефективності запроваджених лікувальних заходів та прогнозу захворювання у дітей раннього віку.

Розроблено комплексну схему лікування з включенням пробіотичного препарату.

Ключові слова: діти раннього віку, негоспітальна пневмонія, мікробіоценоз кишечника, імунна система, пробіотик.

АННОТАЦИЯ

Васильева Е.Г. Клинико-патогенетическое обоснование модифицированного режима коррекции изменений микробиоценоза кишечника при внегоспитальных пневмониях у детей раннего возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 - педиатрия. - Государственное высшее учебное заведение "Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского" МЗ Украины, Тернополь, 2011.