Морфо-функціональні зміни слинних залоз і слизової оболонки ротової порожнини під впливом цисплатину та їх корекції ентеросгелем

5

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 615.277.3+612.014.46+616.316+616.08+543.544.942.2

Гвоздик Ігор Миронович

МОРФО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ СЛИННИХ ЗАЛОЗ І СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ ПІД ВПЛИВОМ ЦИСПЛАТИНУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЇ ЕНТЕРОСГЕЛЕМ

14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Івано-Франківськ - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет“ МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Геращенко Сергій Борисович,

ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, кафедра гістології, цитології та ембріології, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, доцент,

Єрошенко Галина Анатоліївна,

ВДНЗ “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, кафедра гістології, цитології, ембріології, доцент кафедри;

доктор медичних наук, доцент,

Олійник Ігор Юрійович,

Буковинський державний медичний університет МОЗ України, кафедра патоморфології та судової медицини, професор кафедри

Захист відбудеться «_30_» _вересня _2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.02 при ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» МОЗ України (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7).

Автореферат розісланий «_29_» _серпня_ 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 20.601.02

кандидат медичних наук, доцент О.Г. Попадинець

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цисплатин (Цп) використовується в хіміотерапії численних злоякісних пухлин. Цей препарат впливає на ДНК клітини і через взаємодію з компонентами цитоплазми викликає Цп-індуковану смерть клітини. Процеси починаються з пошкодження сигналів трансдукції ДНК, що призводить до збільшення цитотоксичності, апоптозу і зростання кумуляції платини (Fuertesa M.A. e.a., 2003; Fischel M.L. e.a., 2005; Lu Q.B. e.a., 2007). Пошкодження ДНК є головним моментом, що спричиняє антипроліферативний ефект Цп, який, на думку A.Mandic e.a. (2003), є наріжним каменем протипухлинної терапії. Водночас Цп токсично впливає на нормальні органи і тканини і має побічну дію, що обмежує його застосування в клініці, незважаючи на його високий протипухлинний ефект (Мосиенко В.С., 2001).

У пацієнтів, які отримували хіміотерапію, може виникнути дисфункція слинних залоз із розвитком такого ятрогенного пошкодження ротової порожнини як ксеростомія ( Jensen S.B. e.a., 2006). На фоні недостатності слинних залоз у слизовій оболонці ротової порожнини (СОРП) часто розвиваються запальні процеси з приєднанням інфекції - оральні мукозити (Бобров А.П. и др., 2006). Перебіг запальних процесів має свої особливості. Частота патології СОРП коливається від 30-40% до 90% при лікуванні пухлин високодозовою хіміотерапією (Epstein J.B e.a., 2003, Brown C.G. e.а., 2004).

Під впливом хіміопрепаратів і, зокрема Цп, виникають порушення систем ліпопероксидації (ПОЛ) і антиоксидантного захисту (АОЗ), що можуть бути тісно пов'язаними зі змінами в слинних залозах (Грек О.Р. и др., 2005).

Дослідниками мало вивчені питання морфологічних змін слинних залоз та СОРП під впливом Цп, що призводять до порушення їх функції і виникнення відповідних ускладнень. У літературі недостатньо висвітлені можливості застосування сорбційних препаратів для зменшення токсичного впливу Цп на організм. Тому дослідження морфо-функціонального стану органів ротової порожнини є актуальним і своєчасним, що спонукало нас до вивчення гістофізіології під нижньощелепної слинної залози (ПСЗ) та епітелію СОРП за умов впливу на них Цп і подальшої корекції виниклих змін ентеросгелем (Ег).

Зв'язок роботи з різними науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана за планом комплексної наукової роботи ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» «Морфо-функціональний стан органів травної, центральної та периферійної нервової систем за умов впливу токсичних факторів (малі дози радіації, пестициди, кадмій, хіміопрепарати)» № державної реєстрації 0102U001009 (здобувач - виконавець фрагменту роботи).

Мета і задачі дослідження. Встановити особливості структурно-функціональних змін піднижньощелепної слинної залози та слизової оболонки ротової порожнини під впливом цисплатину та за умов корекції токсичних порушень ентеросгелем в експерименті.

Завдання дослідження:

1. Вивчити зміни будови ПСЗ (ацинусів і вивідних проток) під впливом тривалого введення Цп.

2. Провести морфометричне дослідження ацинусів і вивідних проток ПСЗ.

3. Дослідити морфологію СОРП на тлі введення Цп.

4. Визначити особливості коригуючої терапії Ег на перебіг альтеративних та компенсаторних процесів, індукованих Цп, у структурних елементах ПСЗ і СОРП в експерименті.

5. Оцінити ефективність застосування Ег для корекції морфологічних порушень елементів ПСЗ і СОРП, індукованих Цп.

Об'єкт дослідження: морфо-функціональні зміни ПСЗ і СОРП під впливом Цп та їх корекції Ег.

Предмет дослідження: паренхіма і строма ПСЗ, стан систем ПОЛ і АОЗ за дії Цп і їх корекції Ег.

Методи дослідження: гістологічний, електронномікроскопічний, морфометричний, біохімічні, варіаційної статистики.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше комплексним підходом з використанням методів гістологічного, електронномікроскопічного і морфометричного аналізу детально вивчені морфологічні зміни в ПСЗ і СОРП під тривалим впливом Цп і доведено його побічну дію - стоматотоксичність.

Новими є отримані в експерименті дані щодо виникнення альтеративних і дистрофічних змін у паренхімі, зокрема в ацинусах, і в стінці вивідних проток, ПСЗ і СОРП у відповідь на тривале введення Цп.

У результаті проведеного дослідження отримані пріоритетні дані про взаємозв'язок між морфо-функціональним станом органів ротової порожнини і станом систем ПОЛ і АОЗ організму, які проявляються збільшенням вмісту первинних і вторинних продуктів процесів ПОЛ (дієнові кон'югати і малоновий альдегід) і пригнічення активності ферментів АОЗ (каталаза і церулоплазмін).

Уперше в експерименті оцінили динаміку, перебіг, глибину, зворотність морфо-функціональних змін у ПСЗ і СОРП під впливом тривалої дії Цп з корекцією стоматотоксичних проявів цього лікарського засобу ентеросорбентом Ег.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані дані розширюють уявлення про патогенез побічної дії Цп - його негативний вплив на структурні компоненти ПСЗ і СОРП, що може призвести до виникнення ятрогенного сіалозу і мукозиту ротової порожнини.

Рівень і повнота результатів, одержаних у виконаному експериментальному дослідженні, є підгрунтям для вирішення практичних завдань медичної практики, пов'язаних із профілактикою побічної дії Цп. Дослідження дії Ег у відповідь на тривале введення Цп і отримана висока ефективність цього ентеросорбенту надає підстав для використання його в клініці.

Отримані результати привертають увагу клініцістів до стоматологічної токсичності Цп при включенні його в протоколи лікування онкологічних хворих і є основою рекомендацій для використання Ег з метою попередження розвитку мукозитів і поліпшення якості життя хворих.

Впровадження результатів дослідження. Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес на кафедрах гістології, цитології та ембріології Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, Львівського національного медичного університету імені ДанилаГалицького, ВДНЗ “Українська медична стоматологічна академія”, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Харківського національного медичного університету, ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського”, ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет”.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто виконав інформаційно-патетний пошук, розробив дизайн дисертаційного дослідження, провів експерименти, забрав і підготував матеріал для світлооптичного, електронномікроскопічного та біохімічного дослідження. Автор самостійно здійснив вивчення мікропрепаратів і їх морфометричний аналіз, статистично опрацював отримані результати. Електронномікроскопічні і біохімічні дослідження проведені самостійно. Аналіз результатів експериментів, підготовка матеріалів і написання тексту дисертації виконано здобувачем особисто. Висновки сформульовані разом із науковим керівником. У статтях, опублікованих у співавторстві, здобувачу належить визначальна роль, написання тексту та підготовка до друку дисертаційної роботи здійснена здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднено на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Медична наука - 2009” (Полтава, 2009); на науково-практичній конференції “Бабенківські читання”, присвяченій пам'яті академіка Г.О.Бабенка (Івано-Франківськ, 2009); на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інноваційні технології у експериментальній медицині та біології” (Полтава, 2010); на науково-практичній конференції “Прикладні аспекти морфології” (Івано-Франківськ, 2010); на ХІІІ Конгресі СФУЛТ (Львів, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, у тому числі 4 роботи у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 - у матеріалах з'їздів і конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 163 сторінках принтерного тексту, із них 126 сторінок основного тексту, та складається зі вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали і методи дослідження», 2 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел, що містить 84 роботи вітчизняних і авторів країн СНД та 127 іноземних авторів. Робота ілюстрована 57 рисунками і 13 таблицями, має 8 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Експерименти проведені на 113 білих рандомбредних щурах-самцях (Rattus Norvegicus L.) масою 145-170 г.

У 1-й групі на 30 щурах відтворено модель впливу Цп на ПСЗ і СОРП у досліді з внутрішньоочеревинним введенням хіміопрепарату Цисплатин-КМП (№ Р.09.03/07324) у дозі 2 мг/кг маси тіла один раз на тиждень, 9 тижнів, згідно G. Cavaletti e.a. (1992).

2-а група - контрольна (КГ) відносно 1-ї групи, 24 тваринам вводили внутрішньоочеревинно 1,5 мл 0,9% розчину NaCl щотижнево, 9 тижнів.

3-й групі (30 щурів) вводили Ентеросгель (№ UA/4415/01/01, “Екологоохоронна фірма Креома-фарм”) по 1,5 мл 50% водного розчину гідрогелю метилкремнієвої кислоти (0,7 г діючої речовини) внутрішньошлунково щодня, протягом 14 діб після останнього введення Цп.

4-у групу (КГ до 3-ї групи) склали 24 тварини, яким після останнього введення Цп в наступні 14 діб внутрішньошлунково вводили 1,5 мл дистильованої води. Щурів дослідних і КГ утримували в однакових умовах.

Для уточнення особливостей будови ПСЗ і СОРП і біохімічної картини крові в інтактних тварин (ІТ) було використано 10 щурів.

При плануванні експериментів дотримувалися загальних етичних принципів проведення дослідів на тваринах, які викладені в Методичних рекомендаціях “Біоетична експертиза доклінічних та інших наукових досліджень, що виконуються на тваринах” (Київ,2006).

Забір матеріалу здійснювали в терміни - 1-у, 3-у, 7-у, 14-у, 21-у і 28-у доби після останнього введення Цп.

Гістологічне та електронномікроскопічне дослідження проводили за загальноприйнятими методами (Меркулов Г.А., 1969; Саркисов Д.С. и др., 1996). Мікропрепарати ПСЗ і СОРП, забарвлені гематоксиліном і еозином, піддавали гістологічному і морфометричному аналізу. Для морфометричного дослідження використовували окуляр-мікрометр МОВ-1-15х. У ПСЗ вимірювали зовнішній діаметр (ЗД), висоту і кількість сероцитів (С) в ацинусі. Площу ацинуса визначали за формулою (S = R²), де R = Ѕ ЗД. У вставних (ВП), посмугованих (ПП) і міжчасточковій (МП) вивідних протоках визначали ЗД, діаметр просвіту, висоту і кількість Еп на строго поперечних зрізах. На зрізах СОРП вимірювали товщину епітелію, його камбіального (базального і остистого шарів), поверхневого та рогового шару. Визначали співвідношення між камбіальним і поверхневим шарами (СК/П). Калібрувальною шкалою для мікрометра служив тестовий зразок “МИРА” (ГК 7.216.028-01, виробництво НДІ “Квант”). Для мітотичного індекса підраховували кількість мітозів в ядрах базального шару епітелію на 1000 клітин (0/₀₀).

Ультратонкі зрізи виготовляли на ультрамікротомі Tesla BS-490A, монтували їх на мідні бленди діаметром біля 1 мм, додатково контрастували цитратом свинцю і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ - 125 К при збільшенні від 4800 до 16000 разів.

Для оцінки стану системи ПОЛ та АОЗ у сироватці крові щурів визначали маркери процесів ПОЛ: дієнових кон'югатів за методом В.Б.Гаврилова та ін. (1988) і малонового альдегіду (ТБК-активних продуктів) за методом Е.Н. Коробейникової (1989). Стан системи АОЗ оцінювали за активністю каталази та церулоплазміну в сироватці крові (Бабенко Г.О.,1999).

Статистичний аналіз проводили за допомогою комп'ютерної системи STATISTICA for Windows®, попарне порівняння результатів здійснювали методами непараметричного аналізу з використанням критерію Мана-Уїтні. Різницю між показниками вважали достовірною при р<0,05.

Результати дослідження та їх обговорення. Будова ПСЗ під впливом Цп. Через 1-3 доби після останнього введення Цп деформовані ацинуси ПСЗ перебували у стані колапсу. Розташування С в ацинусах невпорядковане. Цитоплазма С вакуолізована з дрібними базофільними зернами, ядра мали нечіткі контури, деякі пікнотичні. На 3-ю добу ЗД ацинуса зменшився до (20,660,27) мкм, ІТ- (24,480,36) мкм, р<0,05,;площа - до (328,016,35) мкм² , ІТ- (435,8012,90) мкм² (р<0,05); висота С- до (10,300,14) мкм, ІТ- (11,810,16) мкм, р<0,05; а кількість C- до 7,470,24, ІТ- 7,930,18 (р>0,05).

ВП на поперечному перерізі не мали округлої форми, навколо них - набряк. В Еп часто виявлялися пікнотичні ядра. Цитоплазма Еп у стані ослизнення, вакуолізована. ЗД у ВП зменшився до (24,291,00) мкм, ІТ- (30,260,42) мкм, р<0,05; а діаметр просвіту збільшився до (10,660,53) мкм, ІТ- (8,900,24) мкм, р<0,05. Висота і кількість Еп менша, ніж в ІТ та в КГ, р<0,05.

У ПП спостерігалися ознаки ослизнення Еп. Ядра Еп деформовані і пікнотичні. Просвіт ПП значно розширився - до (24,990,84) мкм, ІТ- (14,190,47) мкм, р<0,05. Цьому сприяло стоншення епітелію до (5,320,45) мкм, ІТ- (9,700,36) мкм, р<0,05. Кількість Еп не змінилася. Просвіти ПП були заповнені згущеним вмістом, який подекуди прикріплювався до стінки. В оточенні ПП у стромі виявлявся значний набряк і повнокров'я кровоносних судин.

Просвіт МП розширений, заповнений згортками, в яких біля верхівок Еп визначалися вакуолі. ЗД у МП зріс до (50,661,47) мкм, ІТ- (40,410,82) мкм, р<0,05; діаметр просвіту - до (29,761,07) мкм, ІТ- (26,220,58) мкм, р>0,05. Цитоплазма Еп прозора, ядра зміщувалися апікально, окремі з них пікнотичні. Висота Еп не змінилася: (9,540,20) мкм, ІТ- (9,580,26) мкм, р>0,05. Кількість Еп зменшилася до 18,000,89, ІТ- 22,200,71, р<0,05.

Мукоцити переповнені слизом, подекуди спостерігалося злиття окремих ацинусів з утворенням великих слизових кістозних утворень.

У КГ гістологічна і морфометрична картини суттєво не відрізнялася від ІТ.

Електронномікроскопічно на 3-ю добу в С виявили пікноз ядер. Навколо ядра спостерігався набряк і дрібні вакуолі з осміофільним вмістом, кілька гіперплазованих комплексів Гольджі, поодинокі деформовані цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки (ГЕС), багато слизових гранул, плоских цистерн агранулярної ендоплазматичної сітки (АЕС). Матрикс мітохондрій був ущільнений, кристи відсутні. У базальному полюсі С виявлялися покручені цистерни ГЕС, які мали обмаль прикріплених рибосом, великі прозорі вакуолі. В інших С на фоні ущільненої гомогенізованої цитоплазми в диктіосомах комплексу Гольджі наявні лише дрібні пухирці, що є проявом його атрофічних змін (Серов В.В. и др., 1975).

У стінці прилеглого до ацинуса капіляра базальна мембрана розпушена, периферійні зони ендотеліоцитів стоншені. Міжендотеліальні контакти щільно зімкнуті. Базальна плазмолема ендотеліоцитів гладка, люменальна - із вітрилоподібними відростками. У просвіті капілярів часто виявлялися еритроцитарні сладжі. Навколо капілярів присутні активні фібробласти.

У базальному полюсі Еп у ПП в інвагінаціях плазмолеми локалізувалися округлі мітохондрії, із непошкодженими зовнішніми мембранами і нечіткими внутрішніми, наявні мієліноподібні фігури. Базальна мембрана ПП розпушена. У сполучній тканині між Еп і капіляром спостерігалися активні і фібробласти з ознаками крупновакуольної балонної і ліпідної дистрофії.

На 7-му добу паренхіма ПСЗ у стані колапсу. ЗД ацинусів зменшився на 21,73%, а площа - на 27,62% (р<0,05). У С траплявся пікноз ядер, цитоплазма вакуолізована з дрібною базофільною зернистістю. Висота С зменшилася на 14,75%, а кількість - на 18,41%, р<0,05. ВП деформовані, навколо них - набряк. Діаметр просвіту зменшився при зростанні висоти Еп до (9,940,27) мкм, р<0,05; цитоплазма Еп вакуолізована, зі значним ступенем ослизнення. Кількість Еп не змінилася. ПП і МП оточені повнокровними кровоносними судинами, у капілярах - сладжі, довкола наявні фібробласти, макрофаги, потужні циркулярні пучки колагенових волокон. ЗД і діаметр просвіту в ПП зменшилися (р<0,05). Висота Еп зросла вдвічі (р<0,05), їх цитоплазма вакуолізована, ядра деформовані. Кількість Еп зменшилася до 9,610,22, р<0,05.

ЗД у МП збільшився до (54,040,77) мкм, р<0,05, просвіт розширився і містив згущений вміст. Висота Еп знизилася до (6,160,24) мкм, р<0,05; ядра дислоковані апікально. Біля верхівок Еп у згортку виявлялися вакуолі, що свідчило про всмоктування цього вмісту. Ми вважаємо, що Цп кумулюється в Еп вивідних проток при реабсорбції сполук платини зі слинної рідини, що співзвучно з даними R.Sarangarajan e.a. (2004), отриманими при вивченні Еп канальців нефрону. Кількість Еп зменшилася (р<0,05). У морфологічній і метричній картині ПСЗ щурів КГ відхилень від ІТ не виявлено.

При електронномікроскопічному дослідженні окремі ядра С пікнотичні, перинуклеарний простір розширений. Цитоплазма С набрякла з дрібними прозорими та великими ліпідними вакуолями. Елементи ГЕС дисоційовані, рибосом мало. Мембрани мітохондрій нечіткі, матрикс помірно ущільнений, кристи відсутні. Це підтверджує думку N.M.Martins e.a. (2008), C.A.Rabik e.a. (2008) про те, що мітохондрії та ендоплазматична сітка стають критичними мішенями при Цп-індукованій цитотоксичності.

14-а доба досліду характеризувалася колапсом паренхіми ПСЗ. Серед ядер С траплялися пікнотичні. Від 7-ї доби кількість С стала найменшою - 5,600,21, р<0,05. ВП були деформовані, цитоплазма їх Еп набрякла, менш вакуолізована і ослизнена. Метричні показники ВП зросли і перевершили ІТ (р<0,05). Еп у ПП у стані білкової та вакуольної дистрофії, з'явилися групи Еп із дрібними ядрами, що може служити ознакою процесів регенерації, метричні показники зросли (р<0,05). У МП ознаки ослизнення і вакуолізації Еп зменшилися. У них подалі зріс ЗД і зменшився діаметр просвіту, р<0,05. Висота Еп різко зросла до (11,100,39) мкм, р<0,05, а кількість стала найменшою (13,000,63, р<0,05). У ПСЗ щурів КГ відхилень структури і метричних показників від ІТ не визначено.

Електронномікроскопічно в С спостерігався пікноз ядер, у цитоплазмі з'явилися світлі секреторні гранули без оболонки, мітохондрії мали щільний матрикс, кристи відсутні. На плоских цистернах ГЕС кількість рибосом незначна, що характеризує її стрес і обмеженість процесів білкового синтезу.

У просвіті капілярів часто визначався сладж еритроцитів. В ендотеліоцитах присутні органели в помірній кількості. Поверхня фенестр, обернена до базальної мембрани, вкрита потовщеним глікокаліксом, базальна мембрана розпушена.

На 21-у добу метричні показники ацинуса стали найменшими з усіх термінів, р<0,05, порівняно з ІТ. С у стані білкової і вакуольної дистрофії. Від 14-ї до 21-ї доби зростає фібротизація строми ПСЗ із появою товстих пучків колагенових волокон. ЗД у ВП зменшився на 7,54%, просвіт розширився на 23,15%, р<0,05; в окремих ВП виявлявся ущільнений вміст. Висота Еп зменшилася на 13,07%, їх цитоплазма ослизнена. У ПП цитоплазма Еп помірно набрякла і базофільна. ЗД і діаметр просвіту ПП змінилися незначно (р>0,05). Висота Еп збільшилася до (14,780,30) мкм, р<0,05; а кількість стала меншою (р>0,05). ЗД у МП зріс до (60,061,45) мкм, р<0,05; просвіт звузився. Еп були найвищими з усіх термінів - (15,560,32) мкм, р<0,05; їх кількість зросла на 35,64%, але не досягла ІТ. У гістоструктурі ПСЗ у щурів КГ, відхилень від ІТ не виявили.

Ядра С при дослідженні в електронному мікроскопі мали м'які інвагінації, у цитоплазмі наявні мітохондрії з дифузною гомогенізацією матрикса і розрідженням крист; дрібні секреторні гранули з мутним пластівцеподібним вмістом, обмежені мембраною, поодинокі автофагосоми. Нечисленні елементи ГЕС плоскі, рибосом стало більше. Серед С виявлялися молоді клітини. Строма насичена потужними пучками колагенових волокон, активними фібробластами. У капілярах часто містилися еритроцитарні сладжі. Периферійні зони ендотеліоцитів стоншені, від люменальної плазмолеми відходили вуалеподібні відростки.

Такі морфологічні картини засвідчують дистрофічні і атрофічні процеси в секреторних відділах ПСЗ під впливом Цп - ятрогенний сіалоз. Відомо, що фібротизація є одним з ускладнень різних впливів на ПСЗ (Солнцев А.М. и др., 1991, Герасимов А.В. и др., 2006; Дерябин Г.И. и др., 2006), що супроводжується ксеростомією (Абальмасов и др., 2003).

Через 28 діб у ПСЗ окремі часточки залози були атрофовані, в інших - багато ацинусів знаходилися в стані колапсу. Від 21-ї доби їх метричні показники зросли, але були набагато меншими від ІТ (р<0,05). Еп у ВП, ПП і МП у стані білкової дистрофії. ЗД у ВП перевищував ІТ на 15,29%, діаметр просвіту - на 21,47%, р<0,05; кількість Еп була найменша - (6,670,40) мкм, р<0,05. У ПП метричні показники знизилися, але перевищували ІТ.

Електронномікроскопічно в С встановлено ознаки деякого поліпшення їхнього стану - поява нечисленних секреторних гранул звичайної будови, просвітлення матриксу мітохондрій, поява в них коротких крист, наявність “молодих” мітохондрій. На цистернах ГЕС збільшувалося число рибосом. У цитоплазмі наявні вільні рибосоми і полісоми, автофагосоми. Але залишалися С з ознаками балонної і ліпідної дистрофії, їх мітохондрії деформовані, матрикс і кристи дифузно гомогенізовані.

Будова СОРП під дією Цп. На 1-3-ю доби власна пластинка (ВП) СОРП набрякла з глибокими інвагінаціями. Дрібні судини розширені, у стінці артерій набряк. Остистий шар вузький, його Еп мали великі, світлі і пікнотичні ядра. У цитоплазмі Еп поверхневого шару часто виявлялися грудочки кератинових гранул, які заповнювали Еп цілком. На 3-ю добу рогова смужка складалася з окремих пластинок, потовщилася до (7,340,08) мкм, ІТ- (6,640,18) мкм, р<0,05; і відшаровувалася від поверхневого шару, з ознаками різко вираженого гіперкератозу. Епітелій стоншився до (47,681,09) мкм, ІТ- (71,501,45) мкм, камбіальний шар - до (27,960,18) мкм, СК/П досягло 1,460,07; ІТ- 1,780,16, р<0,05. Мітотичний індекс зменшився до (5,40,02)0/₀₀, ІТ- (8,000,02)0/₀₀, р<0,05.

На 7-у добу спостерігали проліферацію базальних Еп. При диференціюванні в них накопичувалися гранули кератогіаліну, ядра не визначалися. Поверхневий шар розширився до (35,690,70) мкм, камбіальний - до (51,270,67) мкм, рогова смужка - до (12,480,32) мкм, р<0,05; її лусочки нещільно прилягали одна до одної. Ці показники значно відрізнялися від ІТ.

До 14-ї доби у ВП СОРП виявлявся набряк, пучки колагенових волокон, фібробласти і поодинокі гладкі міоцити. Епітелій нерівномірно вкритий розпушеною роговою смужкою товщиною (9,350,17) мкм, р<0,05. У базальних Еп визначалися мітотичні та пікнотичні ядра. Кератогіалінові гранули з'явилися в молодих Еп і їхня кількість у дифероні Еп збільшувалася. Камбіальний шар потовщився до (54,650,52) мкм, епітелій - до (96,690,49) мкм, р<0,05. СК/П зменшилося на 7-у добу - до 1,450,03, на 14-у - до 1,290,01, р<0,05. Мітотичний індекс становив на 3-ю добу (7,20,03)0/₀₀, р<0,05; на 7-у - (7,00,15)0/₀₀, р<0,05, і на 14-у - (25,20,22)0/₀₀, р<0,05; у КГ - не відхилявся від ІТ.

На 21-у добу ВП СОРП зберігала картину 14-ї доби. В Еп остистого шару з'явилися великі гранули кератогіаліну, більш вираженим став спонгіоз, Еп набряклі з великими вакуолями і гранулами кератогіаліну. Епітелій потовщений, р<0,05.

У ВП СОРП на 28-у добу колагенових волокон і фібробластів стало більше, набряк зберігався. Мітотичний індекс залишався високим і більшим, ніж в ІТ - (19,00,23)0/₀₀, р<0,05. У поверхневому шарі серед Еп спостерігалася велика кількість дистрофічних, зморщених і оточених прозорим обводом Еп. Епітелій стоншився до (77,440,53) мкм, р<0,05. Ці дані співставимі з результатами клінічних досліджень, що показали розвиток пошкоджень СОРП при лікуванні Цп хворих із злоякісними пухлинами (Lissoni P. e. a., 1997).

Стан систем ПОЛ та АОЗ щурів під впливом Цп. Через 1 добу вміст дієнових кон'югатів був збільшений у 4,21 рази, а малонового альдегіду - у 2,23 рази, ніж в ІТ. Від 1-ї до 28-ої доби показники зберігалися на високому рівні і не досягли ІТ. Від 1-ї до 28-ї доби досліду активність каталази була меншою, а - церулоплазміну - вищою від ІТ, р<0,05. Тобто під дією Цп порушується регуляція функціонування системи АОЗ, активуються процеси ПОЛ і розвивається оксидативний стрес (Ніженковська І.В. та ін., 2000; Немцова Е.Р. и др., 2006). Аналогічно до впливу на канальці нефрона Цп має селективну негативну дію на Еп вивідних проток ПСЗ із блокадою метаболічних процесів у них (Towsend D.M. e.a., 2003; Bi B. е.a., 2007).

Морфологічні зміни ПСЗ при корекції Ег після введення Цп. На першу добу морфологічна і метрична картина ПСЗ мало чим відрізнялася від такої без корекції Ег.

Через 3 доби паренхіма ПСЗ знаходилася у стані колапсу. ЗД ацинусів та їхня площа були менші від ІТ. Будова С нагадувала таку під впливом Цп. ВП мали округлу форму. Ядра Еп у ВП зсунуті базально. Цитоплазма Еп помірно еозинофільна, із поодинокими вакуолями. Кількість Еп, менша, ніж в ІТ і КГ. У стромі ПСЗ набряк і повнокров'я судин зменшилися, пучки колагенових волокон тонкі. Просвіт ПП розширений, не містив згортків. Висота Еп знижена, р<0,05; локально виявлявся другий ряд Еп із великими ядрами, типовими для молодих клітин. У МП ядра Еп дислоковані апікально. ЗД у МП становив (47,481,30) мкм, у КГ- (50,521,05) мкм, в ІТ- (40,410,82) мкм, р<0,05. Діаметр просвіту МП був менший, ніж у КГ, р<0,05. Висота Еп змінилася мало, а їх кількість була менша (18,400,68) від ІТ. Тобто, під впливом Ег із 3-ї доби починають проявлятися ознаки відновлення структур ПСЗ.

Електронномікроскопічне дослідження показало, що в цитоплазмі базального полюса С спостерігалися численні сплощені розрізнені цистерни ГЕС, які на відміну від КГ, не групувалися. Матрикс мітохондрій виявляв помірну електронну щільність із появою коротких крист. Апарат Гольджі в стані підвищеної активності. У цитоплазмі С визначалися ознаки дрібновакуольної дистрофії, поодинокі ліпідні вакуолі та лізосоми, кількість вільних рибосом і полісом збільшувалася. Навколо ядра розширені цистерни АЕС були пов'язані з перинуклеарним простором. В ядрі наявні неглибокі інвагінації і периферійна конденсація хроматину.

На 7-у добу ЗД ацинусів наближався до ІТ, тоді як у КГ був меншим. Від 3-ї доби площа ацинуса зросла до (398,6017,22) мкм², р<0,05. Ядра С були різні за розмірами, цитоплазма С в окремих ацинусах вакуолізована і дрібнозерниста. Висота і кількість С змінилися мало (р>0,05). У стромі виявлялися численні фібробласти і тонкі колагенові волокна, набряк відсутній. ЗД у ВП зріс (р>0,05), а просвіт звузився (р<0,05). Висота Еп наблизилася до ІТ. Цитоплазма Еп із незначним ослизненням. Кількість Еп зросла до 8,670,23 і стала більшою від ІТ (р<0,05). У просвіті ПП містилися вакуолізовані згортки. Ядра Еп зсунуті до центру. Висота Еп наближалася до ІТ. Ознак ослизнення цитоплазми Еп не виявлено. Кількість Еп досягла ІТ, у КГ не змінилася. У МП різниця ЗД при корекції Ег і в КГ вірогідна. Діаметр просвіту МП зменшився до (26,670,78) мкм, у КГ- збільшився, р<0,05. Висота Еп зросла, тоді як у КГ знизилася, р<0,05. Кількість Еп збільшилася (р<0,05), тоді як у КГ зменшилася (р>0,05).

При електронномікроскопічному дослідженні виявили ознаки відновлення мітохондрій С - їх кристи довшали, мембрани були чітко окреслені. У цитоплазмі С ідентифікувалися секреторні гранули, округлі цистерни АЕС і плоскі вигнуті - ГЕС із численними рибосомами. Серед С рідко спостерігалися дистрофічно змінені клітини. У стромі визначалися фібробласти. У капілярах цитоплазма ендотеліоцитів, люменальна і базальна плазмолеми мали нормальний вигляд.

Тобто вже на 7-у добу корекції Ег відбувалося поліпшення морфо-функціонального стану ПСЗ. Імовірно, Ег перешкоджає реабсорбції Цп зі слини, як і з інших біологічних рідин - кишкового вмісту і крові (Долженко В.Г., 2002; Асинова М.И., 2005), запобігає їхньому всмоктуванню і тим самим попереджує подальше вторинне пошкодження секреторних клітин і Еп проток.

Із 14-ї доби ЗД ацинусів та їх площа наближалися до ІТ, тоді як у КГ вони були значно меншими (р<0,05). В окремих ацинусах збереглася дезорганізація С. Кількість С з ознаками вакуольної і білкової дистрофії зменшилася. Висота С зросла до (11,220,19) мкм,14-а доба; (11,930,17) мкм, 21-а доба і (12,020,18) мкм, 28-а доба; а їх кількість відповідно до 8,130,27; 8,400,21 і 8,070,28, що значно перевищувало їх число в КГ (р<0,05).

У стромі ПСЗ виявлялися фібробласти в помірній кількості і тонкі пучки колагенових волокон. Набряк і повнокров'я кровоносних судин відсутні. ВП незначно деформовані. Їхні Еп без ознак ослизнення, із поодинокими вакуолями і базофільними гранулами. ЗД у ВП майже досягав ІТ, тоді як у КГ залишався збільшеним (р<0,05). Діаметр просвіту ВП наближався до ІТ. Висота Еп по периметру однакова, досягала ІТ. Кількість Еп зросла до (9,660,33), р>0,05, відносно ІТ і р<0,05 - КГ. У ПП цитоплазма Еп слабобазофільна. У стінці ПП простежувалися молоді Еп. ЗД у ПП досяг ІТ, тоді як у КГ - збільшився (р<0,05). Просвіт ПП вільний. Висота Еп наблизилася до ІТ (р>0,05), тоді як у КГ- зросла (p<0,05). Кількість Еп збільшилася до 13,020,23 і залишалася такою до 28-ї доби. Стан стінки МП змінився мало, натомість ЗД у КГ зріс. Висота Еп була дещо більшою від ІТ, кількість Еп досягла показника ІТ, у КГ була меншою.

Електронномікроскопічно в С з'явилися секреторні гранули звичайного вигляду, вільні рибосоми і мітохондрії з помірно осміофільним матриксом і видовженими кристами. Наявні численні плоскі цистерни ГЕС.

Периферійна зона ендотеліоцитів тонка з незначною кількістю мікропіноцитозних пухирців. У зоні органел виявлялася їх помірна кількість Люменальна і базальна плазмолема гладкі.

На 21-у добу тривало покращення стану паренхіми і строми ПСЗ, у ній спостерігалися ацинуси нормальної будови. Цитоплазма С була ледь базофільною. Метричні показники ацинусів наближалися до ІТ. У ВП мікроскопічних відхилень від будови ІТ ми не виявили. ЗД і діаметр просвіту, висота і кількість Еп у ВП досягли ІТ. Кількість Еп у КГ надалі зменшувалася (р<0,05). У ПП визначалася нормальна будова Еп, серед яких були молоді Еп. ЗД і діаметр просвіту, висота і кількість Еп у ПП наблизилися до ІТ. У МП помітних гістологічних і метричних змін не виявлено. Таким чином, від 14-ї до 21-ї доби експерименту з корекцією Цп-токсичності Ег ми спостерігали нормалізацію стану клітин ацинусів та вивідних проток ПСЗ. Їхні метричні показники досягли величини ІТ, на відміну від КГ. На 28-у добу в морфо-функціональному стані ПСЗ відбулися деякі дестабілізуючі зміни, але різниця між показниками дослідної і КГ була невірогідна. Це свідчило про збереження стабільних позитивних змін. Однак, у ВП зменшилася кількість Еп (p>0,05), а в ПП- ЗД і діаметр просвіту (р>0,05).

Електронномікроскопічне дослідження цитоплазми С виявило мітохондрії звичайної будови, плоскі цистерни ГЕС з великою кількістю рибосом, помірну кількість секреторних вакуоль, поодинокі автофагосоми, компоненти комплексу Гольджі у стані підвищеної активності. Ядра С мали округлу форму з неглибокими інвагінаціями. У прилеглих капілярах ендотеліоцити містили звичайний набір органел, навколо капілярів - тонкі пучки колагенових волокон, фібробласти з помірною активністю. Базальна мембрана чітка.

Структурні зміни СОРП при корекції Ег. На 3-ю добу в базальному шарі виявлялися Еп із пікнотичними і мітотичними ядрами. Остистий шар неширокий. У цитоплазмі Еп поверхневого шару наявні кератинові гранули різного розміру. Рогова смужка еозинофільна і розпушена. Метрична характеристика епітелію мало відрізнялася від такої в КГ за винятком збільшеного мітотичного індексу - (16,000,37)0/₀₀, р<0,05.

На 7-у добу у ВП СОРП набряк зменшився. Проліферація базального шару тривала, мітотичний індекс - (14,000,22) 0/₀₀, р<0,05, у КГ- (7,120,10) 0/₀₀. Ознаки акантозу остистого шару помірні. Прояви гіперкератозу зменшувалися. Товщина камбіального шару від 3-ї доби зросла на 66,7%, поверхневого - на 62,84%, р<0,05, відносно КГ. Товщина епітелію досягла (80,771,04) мкм, у КГ- (88,480,96), р<0,05. СК/П змінилося незначно. Рогова смужка стала більш пухкою, її товщина - (7,790,17) мкм, у КГ- (10,530,09) мкм (р<0,05).

На 14-у добу морфологічна картина СОРП поліпшилася. Мітотичний індекс знизився, а в КГ - зріс. Ядер у стані пікнозу не виявлено. Кератогіалінові гранули в цитоплазмі Еп відсутні. Ділянки спонгіозу зменшилися. Епітелій нерівномірно вкритий розпушеною роговою смужкою. Її товщина наближалася до показників ІТ- (6,910,17) мкм, а в КГ була більшою. Камбіальний шар нормалізувався, поверхневий - залишався дещо розширеним, товщина епітелію наблизилася до ІТ. СК/П відповідало 7-й добі.

Морфологічна картина і метричні показники епітелію СОРП на 21-у добу стабілізувалися. Мітотичний індекс став (12,000,22) 0/₀₀, у КГ- (19,820,21) 0/₀₀, р<0,05; в окремих Еп остистого шару - прояви вакуольної дистрофії, у роговій смужці - місцями відшарування лусочок. Її товщина була меншою від КГ, р<0,05.

На 28-у добу в морфологічній картині СОРП не виявлено відхилень від ІТ. У базальному шарі кількість мітозів наблизилася до ІТ, р>0,05, тоді як у КГ залишалася збільшеною. Шар остистих Еп неширокий, траплялися Еп із набряклою цитоплазмою. У поверхневому шарі визначалися слабі ознаки паракератозу. Рогова смужка не відрізнялася від ІТ, а в КГ була ширшою і рогові лусочки відшаровувалися великими пластами. Метричні параметри епітелію максимально наблизилися до ІТ.

Виявлені морфологічні та ультраструктурні ознаки мембраностабілізуючої дії Ег на структурні компоненти ПСЗ та СОРП надають підстави для можливості його використання з метою попередження побічної дії сполук платини, оскільки сорбенти місцевої дії, які використовуються для лікування запальних процесів СОРП (Кулигіна В.М., 1999; Моложанов І.О. та ін., 1999; Грохольський А.П. та ін., 2001) є недостатніми для корекції стану ПСЗ.

Стан систем ПОЛ та АОЗ при корекції Цп-цитотоксичності Ег. Динаміка вмісту дієнових кон'югатів у сироватці крові щурів виявила значне їх зменшення від 3-ї до 28-ї доби, відповідно на 15,53%, 47,46%, 7,76% і 69,23%. У КГ їх вміст на 28-у добу перевищував показник ІТ у 3,48 рази. Рівень малонового альдегіду зменшився до ІТ, а в КГ на 28-у добу перевищував на 93,87% (р<0,05). Активність каталази зросла і на 28-у добу не відхилялася від ІТ, а в КГ - лише на 3,54%. Активність церулоплазміну нормалізувалася до 21-ї доби, без корекції Ег її зміни були різноспрямовані і не досягли ІТ. Наші результати підтвердили думку Н.А.Горчакової (2005) про нормалізуючий вплив Ег на рівень процесів ПОЛ, поліпшення стану АОС на основі його цитопротекторних властивостей.

ВИСНОВКИ

слинний залоза терапія ентеросгель

Дисертаційна робота є вирішенням актуальної наукової задачі - встановлення закономірностей морфо-функціональних змін структур піднижньощелепної слинної залози і слизової оболонки ротової порожнини під впливом цисплатину та їх корекції ентеросгелем на основі комплексного дослідження їх компонентів в умовах експерименту з застосуванням гістологічного, морфометричного, електронномікроскопічного та біохімічного методів.

1. У динаміці експерименту спостерігалися альтеративні і компенсаторні зміни в паренхімі і стромі піднижньощелепної слинної залози: колапс і атрофічні процеси в ацинусах, дистрофічні зміни в епітеліоцитах вставних, посмугованих і міжчасточкової проток з ознаками ослизнення. У стромі залози з тривалістю експерименту наростали прояви фібротизації з активацією фібробластів, у навколопротоковому просторі визначалися тонкі колагенові волокна, а на 21 - 28-у доби навколо міжчасточкових проток - потужні товсті пучки сполучної тканини. Динаміка структурних перетворень характеризувалася помірними позитивними зрушеннями зі збільшенням терміну після останнього введення цисплатину.

2. При електронномікроскопічному дослідженні встановлено дистрофічні зміни в сероцитах: каріопікноз, набряк і дрібну вакуолізацію цитоплазми, деформацію і дисоціацію елементів гранулярної ендоплазматичної сітки, деструкцію мітохондрій. В епітеліоцитах - поглиблення інвагінацій базальної плазмолеми, утворення мієліноподібних фігур і великих вакуолей. У капілярах - базальна мембрана розпушена, в ендотеліоцитах наявні великі вакуолі, мітохондрії дифузно гемогенізовані і локально деструктуровані з утворенням мієліноподібних фігур. Між епітеліоцитами і капілярами виявлені активні фібробласти і клітини з ознаками крупновакуольної і ліпідної дистрофій.

3. Морфометричний аналіз встановив порушення в усіх компонентах піднижньощелепної слинної залози: в ацинусах - зменшення площі, висоти і кількості сероцитів; у вставних вивідних протоках на 1-7-у доби - зменшення зовнішнього діаметра і діаметра просвіту, зниження висоти і кількості епітеліоцитів; у посмугованих вивідних протоках - збільшення зовнішнього діаметра, розширення просвіту, зменшення висоти і кількості епітеліоцитів; у міжчасточковій вивідній протоці - зростання зовнішнього діаметра і діаметра просвіту, зменшення висоти до 7-ї доби і її зростання після 14-ї доби, зменшення кількості епітеліоцитів. Визначалося невірогідне зростання всіх показників до 28-ї доби, яке не досягло показників інтактних тварин.

4. Під впливом цисплатину встановлено пошкодження епітелію слизової оболонки ротової порожнини експериментальних тварин - наявність пікнотичних ядер у базальному шарі, нечіткість контурів остистих клітин, у цитоплазмі клітин поверхневого шару - накопичення кератинових гранул різного розміру, гіперкератоз, зроговіла смужка місцями мала вигляд щільних пластинок чи розпушених пластів. Власна пластинка слизової оболонки ротової порожнини набрякла з глибокими інвагінаціями в епітелій з ознаками помірного повнокров'я. Морфометрично виявлено стоншення епітелію, зменшення товщини камбіальних шарів, потовщення рогової смужки.

5. У розвитку цисплатин-індукованої цитотоксичності в піднижньощелепній слинній залозі і слизовій оболонці ротової порожнини виявлено динамічні реактивні, альтеративні і компенсаторні процеси в гландулоцитах і епітеліоцитах вивідних проток: протягом 3-7-і діб - фаза морфо-функціональних токсичних порушень; на 8-14-і доби - фаза прогресуючих дистрофічних і некробіотичних змін; 15-28-а доби - фаза компенсаторних змін з ослабленням дистрофічних і некротичних проявів.

6. Біохімічні дослідження систем ліпопероксидації і антиоксидантного захисту встановили глибокі їх порушення: після останнього введення цисплатину вміст дієнових кон'югатів був збільшений у 4,21 рази, ТБК-активних продуктів - у 2,23 рази - (7,330,04) нмоль с.л., від першої до 28-ої доби ці показники дещо зменшувалися, але залишалися на високому рівні і не досягали показників інтактних тварин. Виявлено ослаблення системи антиоксидантного захисту - зменшення активності каталази і зростання активності церулоплазміну,: у динаміці від 1-ої до 28-ої доби досліду каталазне число змінилося мало і було вірогідно меншим від показника інтактних тварин, активність церулоплазміну протягом усього експерименту була високою.

7. Корекція ентеросгелем позитивно впливала на структури піднижньощелепної слинної залози та слизової оболонки ротової порожнини. Із 3-ї доби визначалося відновлення мітохондрій сероцитів ацинусів і епітеліоцитів вивідних проток, на 7-у добу - секреторні гранули мали звичайну будову, активувався комплекс Гольджі, на 14-у добу - кількість мітохондрій і секреторних гранул збільшувалася; на 21-28-і доби морфо-функціональний стан клітин зазнав найвищого ступеня покращення. У міжацинарній сполучній тканині відбулося пришвидшення усунення набряку, спостерігалася менша вираженість активності фібробластів, нормалізація ендотеліоцитів капілярів наставала з 7-ї доби. До 21 - 28-ї діб поліпшувався морфо-функціональний стан слизової оболонки ротової порожнини, зменшувався набряк власної пластинки, стабілізувалися морфометричні показники епітелію. Під впливом ентеросгелю поліпшувалися і нормалізувалися показники стану перекисного окислення ліпідів (зменшення вмісту дієнових кон'югатів у 3,83 рази, ТБК-продуктів - малонового альдегіду - у 2,28 рази) і показників антиоксидантного захисту (підвищення і нормалізація активності каталази в 2,58 рази і церулоплазміну - в 1,34 рази).

8. Отримані результати доводять стійкий позитивний вплив ентеросгелю на структури піднижньощелепної слинної залози протягом двох тижнів після останнього його введення, ослаблення проявів цитотоксичності і відновлення функціональної здатності слинних залоз, поліпшення стану антиоксидантної системи, що може сприяти запобіганню ксеростомії і цитостатичних мукозитів у клініці лікування хворих зі злоякісними пухлинами.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Гвоздик І.М. Морфо-функціональний стан підщелепної залози під впливом цисплатину / І.М.Гвоздик // Вісник ВДНЗ “Українська медична стоматологічна академія” - 2009. - Т. 9, вип. 4(28). - С.36-40.

2. Геращенко С.Б. Ультраструктурні зміни підщелепної залози під впливом цисплатину та їх корекції ентеросгелем / С.Б. Геращенко, О.І. Дєльцова, І.М. Гвоздик, В.М. Перцович // Вісник ВДНЗ “Українська медична стоматологічна академія” - 2010. - Т. 10, вип. 1(29). - С.18-22. Співавтори надавали консультативну допомогу.

3. Геращенко С.Б. Токсична дія цисплатину на слизову оболонку ротової порожнини та її корекція ентеросгелем / С.Б. Геращенко, О.І. Дєльцова, І.М. Гвоздик // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2010. - Т.9, №1. - С.73-76. Співавтори надавали консультативну допомогу.

4. Геращенко С.Б. Морфо-функціональні зміни піднижньощелепної слинної залози під впливом цисплатину та їх корекція ентеросгелем в експерименті / С.Б.Геращенко, І.М.Гвоздик, О.І.Дєльцова // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». - 2010. - Вип. 38. - С.7-11. Співавтори надавали консультативну допомогу.

5. Стан перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи організму під впливом цисплатину / С.Б. Геращенко, О.І. Дєльцова, О.Р. Кушнір, Р.Л. Вадюк, І.М. Гвоздик // Мат-ли наук.-практ. конференції “Бабенківські читання”, присвяченої пам'яті академіка Г.О.Бабенка, 29-30 жовтня 2009 р. - Івано-Франківськ, 2009. - С.27-28. Співавтори надавали консультативну допомогу.

6. Гвоздик І.М. Морфологічні зміни піднижньощелепної слинної залози під дією цисплатину / І.М.Гвоздик // Зб. тез наук.-практ. конференції “Прикладні аспекти морфології”, 20-21 травня 2010 р./ Івано-Франківськ: друкарня ІФНМУ, 2010. - С.36.

7. Гвоздик І.М. Морфологічні прояви стоматологічної токсичності цисплатину / І.М.Гвоздик, О.О.Дєльцова // Мат-ли ХІV Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених, 13-15 квітня 2010 р. - Тернопіль:”Укрмедкнига”, 2010. - С.253. Співавтор надавала допомогу в оформленні тез.

8. Гвоздик І.М. Корекція ентеросгелем впливу цисплатину на слинні залози / І.М.Гвоздик, С.Б.Геращенко, О.І.Дєльцова // Мат-ли ХІІІ Конгресу СФУЛТ, 30 вересня - 3 жовтня 2010 р. / За редакцією О.Мусія. - Львів-Київ-Чікаго: КПП “Друкар”, 2010. - С.677. Співавтори надавали консультативну допомогу.

АНОТАЦІЯ

Гвоздик І.М. Морфо-функціональні зміни слинних залоз і слизової оболонки ротової порожнини під впливом цисплатину та їх корекції ентеросгелем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 - гістологія, цитологія, ембріологія. ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет», 2011.

У роботі вивчені особливості будови піднижньощелепної слинної залози (ПСЗ) і слизової оболонки ротової порожнини (СОРП) у досліді на 113 щурах під дією цисплатину (Цп) та їх корекції ентеросгелем (Ег). Методи дослідження - гістологічний, електронномікроскопічний, морфометричний, біохімічний, статистичний. У розвитку ЦП-індукованої токсичності в ПСЗ і СОРП виявлено динамічні реактивні, альтеративні і компенсаторні процеси в сероцитах і епітеліоцитах вивідних проток, порушення системи ліпопероксидації і системи антиоксидантного захисту. Отримані результати доводять позитивний вплив Ег на структури ПСЗ і СОРП, ослаблення проявів цитотоксичності і відновлення їх функціональної здатності, поліпшення стану антиоксидантної системи, що може сприяти запобіганню ксеростомії і цитостатичних мукозитів у хворих зі злоякісними пухлинами.

Ключові слова: морфологія, піднижньощелепна слинна залоза, слизова оболонка ротової порожнини, ліпопероксидація, антиоксидантна система, цисплатин, ентеросгель.

АННОТАЦИЯ

Гвоздик И.М. Морфо-функциональные изменения слюнных желез и слизистой оболочки ротовой полости под влиянием цисплатина и их коррекции энтеросгелем. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.09 - гистология, цитология, эмбриология. Ивано-Франковский национальный медицинский университет, 2011.

В эксперименте на 113 крысах изучено строение подчелюстной слюнной железы (ПСЖ) и слизистой оболочки ротовой полости (СОРП) под действием цисплатина (Цп) и их коррекции энтеросгелем (Эг). Методы исследования - гистологический, электронномикроскопический, морфометрический, биохимический, статистический.

В динамике эксперимента наблюдались альтеративные и компенсаторные изменения в паренхиме и строме ПСЖ: коллапс и атрофические процессы в ацинусах, дистрофические изменения в эпителиоцитах (Эп) вставочных, исчерченных и междольковых протоков с признаками ослизнения. В строме ПСЖ с длительностью эксперимента нарастали проявления фибротизации с активацией фибробластов, определялись тонкие коллагеновые волокна, а на 21 - 28-е сут вокруг междольковых протоков - толстые пучки соединительной ткани. Структурные преобразования характеризовались умеренными положительными сдвигами с увеличением срока после введения Цп.