Застосування гемокоагулюючих та антисептичних засобів при односеансному вітальному екстирпаційному методі лікування пульпіту

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

14.01.22 - стоматологія

УДК: 616.314.18 - 002 - 085.28

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

ЗАСТОСУВАННЯ ГЕМОКОАГУЛЮЮЧИХ ТА АНТИСЕПТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ОДНОСЕАНСНОМУ ВІТАЛЬНОМУ ЕКСТИРПАЦІЙНОМУ МЕТОДІ ЛІКУВАННЯ ПУЛЬПІТУ

Геранін Станіслав

Ігорович

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вищому державному навчальному закладі України

“Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ніколішин Анатолій Карлович, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава, професор.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Педорець Олександр Петрович, Донецький Національний медичний університет, м. Донецьк, завідувач кафедри терапевтичної стоматології;

заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Ковальов Євген Вікторович, Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології.

Захист відбудеться 29 вересня 2011 р. о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02 при Харківському національному медичному університеті (61022, м. Харків, вул. Леніна, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м. Харків, вул. Леніна, 4).

Автореферат розісланий _29_ 08__ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д 64.600.02, кандидат медичних наук, доцент А.І. Ягнюк

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ускладнення карієсу в структурі стоматологічних захворювань зустрічаються у 40-60% випадків (Е.В. Боровский и соавт., 1997; Ю.М. Максимовский, 2001).

Відомо, що відсоток позитивних результатів лікування пульпіту з використанням традиційних методів (біологічний, хірургічний після девіталізації пульпи) дуже незначний і коливається від 30 до 70% випадків (В.Н. Чиликин, 1997; Е.В. Ковальов та співавт, 1998 та ін.). Тому, після впровадження в практичну стоматологію нових ендодонтичних інструментів, медикаментів і технологій, перевагу надають односеансному методу лікування пульпіту (А.Ж. Петрикас, 2000; Ю.А. Винниченко, 2001; А.П. Педорец и соавт. 2006). Цей метод дозволяє усунути виснажливий біль і закінчити лікування хворого в одне відвідування. Проте, як і інші, він має певні недоліки, що пов'язано, в першу чергу, з анатомо-фізіологічними особливостями пульпо-періодонтального комплексу, подразненням та інфікуванням пульпи, появою кровотечі після екстирпації пульпи, виникненням післяпломбувального болю, запаленням верхівкового періодонту тощо. Тому, активне впровадження в практику сучасних матеріалів і технологій ендодонтичного лікування потребує удосконалення традиційних підходів до лікування пульпіту (Е.В. Боровский, Н.С. Жохова, 1997; Ю.А. Винниченко, 2001;

Т.П. Скрипникова и соавт., 1999; Л.А. Хоменко, Н.В. Биденко, 2004;

А.К. Николишин, 2007; Н.М. Белова, 2005; S. Cohen, R. Burns, 2002).

Ефективність односеансного методу лікування пульпіту, в значній мірі, залежить від точно встановленого діагнозу, вибору адекватного методу лікування, якості медико-інструментальної обробки та обтурації кореневого каналу (Ю.М. Максимовский, 2001; А.И. Николаев, Л.М. Цепов, 2008; D. Spratt, 2001;

I. Siqueira, 2001; K. Kojima, 2004). Для медико-інструментальної обробки кореневого каналу широко використовують гіпохлорит натрію, який має виражені антисептичні властивості, але в концентрації 3-5,25% розчинює живі тканини (Г.И. Радчинский та співавт., 2001; Gursoy U.K., 2006). Отже, при наявності після екстирпації пульпи ранової, кровоточивої поверхні, застосування розчину гіпохлориту натрію (концентрованого лужного розчину) - значного подразника живих тканин, на нашу думку, потребує подальших досліджень. Проте, чітких рекомендацій щодо його диференційованого застосування в ендодонтичному лікуванні ускладненого карієсу (пульпіт, періодонтит) ми не знайшли.

На сьогоднішній день багато практичних лікарів-стоматологів віддають перевагу при лікуванні захворювань пульпи багатосеансному методу арсендевіталізації, незважаючи на те, що використання миш'яковистої пасти руйнує пульпу і періодонт, порушує біологічний бар'єр пульпо-періодонтального комплексу, що забезпечує трофіку зубних тканин і попереджує попадання інфекції в періодонт. Застосування ангідриду миш'яковистої кислоти в багатьох випадках сприяє також розвитку токсичного періодонтиту (А.Ж. Петрикас, 2000).

Для якісного знеболення запаленої пульпи при односеансному методі лікування хворих використовують інфільтраційне або провідникове знеболення гілок трійчастого нерва з використанням анестетиків лідокаїнового чи артикаїнового ряду, що містять у своєму складі вазоконстриктори (Ю.Г. Кононенко и соавт., 2002).

Однак, після закінчення дії анестетика і вазоконстриктора внаслідок розширення судин і можливої появи кровотечі з місця відриву пульпи виникає післяпломбувальний біль, гостре чи хронічне запалення періодонту (И.К. Луцкая, 1997; А.П. Педорец та співавт., 1999; А.К. Иорданишвили и соавт., 2001;

Х. Кристофер , 1998; С. Коэн, 2000). Тому, щоб попередити інфікування кров'яного згортка деякі лікарі застосовують, так звану “відстрочену” методику, що до деякої міри дискредитує односеансний метод (В.С. Иванов и соавт., 2003).

Важливу роль у виникненні та перебігу запальних процесів в органах і тканинах людського організму відіграють процеси гемокоагуляції та фібринолізу (В.П. Мищенко и соавт., 2004; Б.И. Кузник, 2004).

Проте, в лікуванні пульпіту сучасними методами та технологіями цьому питанню приділяється недостатньо уваги. А між іншим вивчення питань гемокоагуляції та фібринолізу, на наш погляд, допоможуть у диференційованому виборі лікарських препаратів для медико-інструментальної обробки та обтурації кореневих каналів при односеансному екстирпаційному методі лікування пульпітів.

Тому актуальним, на наш погляд, є пошук напрямків оптимізації лікування пульпіту в одне відвідування, розробка заходів по запобіганню виникнення ускладнень у найближчі та віддалені терміни спостережень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи є фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри терапевтичної стоматології Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”: “Патогенетичні підходи до методів лікування основних стоматологічних захворювань на основі вивчення механізмів пошкодження твердих тканин зубів, тканин ендодонту, пародонту та слизової оболонки порожнини рота” (№ Державної реєстрації 0104U004411).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності односеансного вітального екстирпаційного методу лікування пульпіту на основі вивчення впливу лікарських препаратів для медико-інструментальної обробки та обтурації кореневого каналу на процеси гемокоагуляції і фібринолізу тканини пульпи і періодонта.

Для досягнення поставленої мети було передбачено розв'язання наступних завдань:

1. Вивчити мікрофлору кореневих каналів при різних формах пульпіту.

2. Дослідити тромбоцитоактивні, прокоагуляційні та фібринолітичні властивості пульпи в інтактних зубах та при її запаленні.

3. Вивчити вплив гемокоагулюючих засобів, що використовуються для медико-інструментальної обробки кореневих каналів, на коагулологічні властивості пульпи при односеансному методі лікування пульпіту.

4. Вивчити антибактеріальну активність ендодонтичних іригантів та гемостатичних засобів, що найбільш часто застосовуються в клінічній практиці при лікуванні пульпіту.

5. На основі вивчення процесів гемокоагуляції і фібринолізу, визначити найбільш доцільні силери для обтурації кореневого каналу при односеансному екстирпаційному методі лікування пульпіту.

6. Розробити оптимізовану методику односеансного лікування пульпіту екстирпаційним методом з використанням сучасних гемокоагулюючих, антисептичних засобів та матеріалів для обтурації кореневих каналів і оцінити результати лікування хворих в найближчі та віддалені терміни спостережень.

Об'єкт дослідження. Процеси гемокоагуляції та фібринолізу пульпи у хворих на різні форми пульпіту та можливість їх корекції, антибактеріальна активність ендодонтичних іригантів та гемостатичних засобів до мікрофлори кореневих каналів у хворих на різні форми пульпіту.

Предмет дослідження. Оптимізація односеансного екстирпаційного методу лікування пульпіту з удосконаленням медико-інструментальної обробки та обтурації кореневих каналів.

Методи дослідження. Клінічні, рентгенологічні, мікробіологічні, коагулологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчені гемокоагулюючі та фібринолітичні властивості інтактної пульпи та при її запаленні.

Уперше за допомогою полімеразної ланцюгової реакції вивчена мікрофлора кореневих каналів при різних формах пульпіту.

Уперше вивчена антибактеріальна активність антисептичних розчинів хлоргексидину (0,5%, 1%, 2%) та гіпохлориту натрію (3%, 5,25%), а також гемостатичних засобів “Алюмогель” та “Viscostat Clear” по відношенню до мікрофлори кореневих каналів при різних формах пульпіту.

Уперше вивчений вплив гемостатичних засобів та матеріалів для постійної обтурації кореневих каналів на основі епоксидних смол, гідроокису кальцію та евгенолу на процеси гемокоагуляції і фібринолізу при односеансному методі лікування пульпіту.

Удосконалено односеансний екстирпаційний спосіб лікування різних форм пульпіту з використанням антисептичного 2% розчину хлоргексидину, гемостатичного препарату “Алюмогель” та силеру “Тіедент” на основі вивчення процесів гемокоагуляції та фібринолізу.

Практичне значення одержаних результатів. Проведені клінічні, рентгенологічні, мікробіологічні, коагулологічні методи дослідження мають теоретичне і практичне значення в галузях медицини: стоматологія, мікробіологія, нормальна та патологічна фізіологія.

Запропонований оптимізований спосіб лікування хронічних та загострених форм хронічних пульпітів з використанням антисептичних, гемокоагулючих та фібринолітичних засобів (Патент на корисну модель “Спосіб лікування пульпітів” №19296 від 15.12.2006), дозволяє підвищити індивідуальні захисні механізми організму, ліквідувати післяпломбувальний біль та зменшити кількість ускладнень у найближчі та віддалені терміни спостережень.

Оптимізований односеансний вітальний екстирпаційний спосіб лікування різних форм пульпіту впроваджений в практику в терапевтичному відділенні Полтавської обласної клінічної стоматологічної поліклініки.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності та навчальному процесі кафедри терапевтичної стоматології та кафедри пропедевтики терапевтичної стоматології Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”, м. Полтава, кафедри стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедри терапевтичної та ортопедичної стоматології Буковинського державного медичного університету, кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицьової хірургії та імплантології Харківського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. Автор провів тематичний патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури. Спільно з науковим керівником були сформульовані мета та завдання роботи. Клінічні спостереження та лікування хворих проводились на базі кафедри терапевтичної стоматології ВДНЗУ “УМСА” (зав. - д.мед.н., проф. Т.О. Петрушанко). Лабораторні дослідження виконані за участю автора в лабораторії Науково-дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ВДНЗУ “УМСА” (директор - д.мед.н., доц. Л.Е. Вєсніна)ё в лабораторії кафедри мікробіології, вірусології та імунології ВДНЗУ “УМСА” (зав. - д.мед.н., проф. Г.А. Лобань). Автор щиро вдячний співробітникам цих установ за надану допомогу.

Особисто автором опрацьовані отримані результати, проведена їх статистична обробка та аналіз, спільно з науковим керівником сформульовані висновки і практичні рекомендації. У публікаціях, написаних у співавторстві, іншим авторам належить консультативна допомога.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались та обговорювались на: науково-практичній конференції “Вопросы экспериментальной и клинической стоматологи” (Харків, 2003), міжнародній науково-практичній конференції “Епідеміологія стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ, 2004), ІІ з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004), XI Конгресі Світової федерації Українських лікарських товариств (Полтава, 2006), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні методи лікування та профілактики в терапевтичній стоматології. Алергологія в стоматології” (Полтава, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Сучасні методи діагностики, лікування та профілактики в терапевтичній стоматології” (Полтава, 2010), міській науково-практичній конференції “Актуальні питання стоматології дитячого віку” (Полтава, 2010).

Публікації. Основні положення кандидатської дисертаційної роботи відображені у 14 наукових працях, з яких - 8 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 тезах матеріалів доповідей конференцій та з'їздів, 1 патенті на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, огляду літератури, опису об'єктів та методів досліджень, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 215 найменувань (107 кирилицею та 108 латиницею). Робота ілюстрована 19 таблицями та 20 рисунками.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали, об'єкти та методи досліджень. Для вирішення поставлених завдань нами були проведені клінічні, рентгенологічні, мікробіологічні та коагулологічні дослідження.

У клінічних дослідженнях приймали участь 109 хворих з різними формами пульпіту, віком від 18 до 35 років, із них 53 (48,6%) жінки і 56 (51,4%) чоловіки. Загалом у 7,2% було діагностовано гострий дифузний пульпіт, у 49,6% - загострення хронічного пульпіту, а у 43,2% - хронічний фіброзний пульпіт.

Клінічне обстеження хворих проводили за загальноприйнятою схемою, яка включала збір скарг, анамнез захворювання, анамнез життя, результатів анкетування (А.Ж. Петрикас и соавт., 2002), даних об'єктивного обстеження. При огляді особливу увагу звертали на локалізацію та глибину каріозної порожнини. Додатково визначали індекс гігієни порожнин рота за Green-Vermillion (1964) та гінгівальний індекс РМА (Parma, 1960). Для постановки остаточного діагнозу визначали поріг збудливості пульпи за допомогою електроодонтодіагностики за Л.Р. Рубіним, (1976).

Діагностику пульпіту проводили за класифікацією О.С. Яворської, Л.І. Урбанович (1964).

Для уточнення діагнозу та оцінки якості обтурації кореневих каналів проводили рентгенологічне обстеження. Внутрішньоротові контактні рентгенівські знімки отримували за допомогою дентального апарату “Satelec IMAGE” (“Ets de Gцtzen Srl”, Італія). Оцінку даних рентгенограм проводили за індексом PAI (періапікально-альвеолярний індекс) (D. Шrstavik et al., 1986).

Мікробіологічні дослідження проведено у 30 хворих для визначення мікрофлори кореневих каналів при різних формах пульпіту за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) (A. Vierstraete, 2001). Для виявлення ДНК збудників Prevotella intermedia, Bacteroides forsythus, Treponema denticola, Actinobacillus actinomycetemcomitans і Porphyromonas gingivalis застосовували набір реагентів “Реамікс” (ТОВ “Гентех”, Росія).

Дослідження антибактеріальної активності ендодонтичних іригантів та гемостатичних засобів при різних формах пульпітів проводили з 3%, 5,25% розчинами гіпохлориту натрію; 0,5%, 1%, 2% розчинами хлоргексидину; гемостатичними гелями “Viscostat Clear” та “Алюмогель”. При зонах затримки росту мікроорганізмів діаметром до 10 мм штами розцінювали як резистентні, від 10 мм до 25 мм - як малочутливі, від 25 мм - високочутливі (В.Н. Царев, Р.В. Ушаков, 2006).

Коагулологічні дослідження включали визначення протромбінового і тромбінового часу, а також оцінки фібринолітичної активністі гомогенату тканини пульпи за швидкістю лізису еуглобулінового згортка та швидкості агрегації тромбоцитів у хворих при різних формах пульпіту (І.П. Кайдашев та співавт., 2003).

Вивчення гемостатичних властивостей in vitro препаратів “Viscostat Clear” та “Алюмогель” у розведенні 1:1000 і силерів для постійної обтурації кореневих каналів: “AH plus”, “Віедент”, “Sealapex”, “Фосфадент”, “Endomethasone” та “Тіедент” (Л.В. Беркало та співавт., 2003).

Лікування пульпіту у хворих за запропонованим односеансним екстирпаційним способом (основна група) проводили наступним чином:

· ампутація коронкової та екстирпація кореневої пульпи;

· зупинка кровотечі шляхом введення в кореневий канал турунди з гемостатичним гелем “Алюмогель” на 30 сек.;

· інструментальна обробка кореневого каналу за методикою “Step-Back”;

· повторна обробка кореневого каналу із застосуванням гемостатичного гелю “Алюмогель” впродовж 10 сек.;

· зрошення кореневого каналу 2% антисептичним розчином хлоргексидину;

· висушування кореневого каналу за допомогою паперових штифтів;

· обтурація кореневого каналу методом латеральної конденсації гуттаперчі з використанням силеру “Віедент” в першій підгрупі, “Фосфадент” в другій підгрупі, “Тіедент” в третій підгрупі.

У групі порівняння у хворих застосовували традиційну методику медико-інструментальної обробки та обтурації кореневих каналів із використанням
3% розчину перекису водню, 5,25% розчину гіпохлориту натрію та силеру “Віедент”.

Ефективність запропонованого вітального екстирпаційного способу лікування пульпіту оцінювали у найближчі (на 1-3 добу після лікування) та віддалені терміни спостережень (через 12 та 24 місяці) за клінічними (в тому числі і анкетування хворих) і рентгенологічними даними. Позитивними вважали результати лікування пульпіту за відсутністю скарг у хворих та ознак хронічного запалення в періодонті при нормальній рентгенологічній картині.

Статистичну обробку результатів проводили методом варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента. Для комп'ютерної статистичної обробки отриманих результатів використовували програму “Microsoft Excel”.

Результати досліджень та їх обговорення. Як показали результати мікробіологічних досліджень, частіше у хворих з гострим дифузним пульпітом виявлялись Porphyromonas gingivalis (50%), Prevotella intermedia (30%), Bacteroides forsythus (30%), Treponema denticola і Actinobacillus actynomycetemcomitans - у 20% випадків. При загостренні хронічного пульпіту - Porphyromonas gingivalis (60%), Prevotella intermedia (70%), Treponema denticola (60%), інші збудники виявлялись з частотою 50%. У пацієнтів з хронічним фіброзним пульпітом частота виявлення збудників складала: 60% - для Porphyromonas gingivalis, 60% - Prevotella intermedia, по 40% - для Bacteroides forsythus, Treponema denticola і Actinobacillus actynomycetemcomitans.

Аналіз змішаної мікрофлори свідчить, що найбільш численними мікробними асоціаціями характеризувались загострення хронічних пульпітів і досягали 90% випадків. При хронічному фіброзному пульпіті кількість мікробних асоціацій змішаної мікрофлори була меншою і досягала 70% випадків. Найменша кількість змішаної мікрофлори (60% випадків) спостерігалась при гострому дифузному пульпіті, що співпадає з дослідженнями інших авторів, які вивчали мікрофлору кореневого каналу при ускладненому карієсі (Ю.М. Максимовский, 2001;

В.С. Иванов и соавт., 2003; С. Коен, Р. Бернс, 2000).

Для визначення впливу мікрофлори кореневих каналів на показники гемостазу пульпи зуба у хворих з різними формами пульпіту був проведений кореляційний аналіз між виявленими мікроорганізмами та коагулологічними властивостями пульпи. Спостерігалась пряма кореляційна залежність між присутністю Treponema denticola і Porphyromonas gingivalis та скороченням протромбінового часу (r=0,58 та r=0,61), подовженням тромбінового часу (r=0,68 та r=0,53) і прискоренням фібринолізу (r=0,71 та r=0,67).

Отримані нами результати підтверджують концепцію пародонто-періодонто-ендодонтичного зв'язку, що визначає особливості етіології та патогенезу захворювань навколозубних тканин і ендодонту. А саме: окремі мікроорганізми, такі як Treponema denticola і Porphyromonas gingivalis, мають здатність активувати процеси згортання крові і фібринолізу, що в подальшому обов'язково необхідно враховувати при проведенні односеансного вітального екстирпаційного способу лікування пульпіту.

Оцінка мікроциркуляторних та коагулологічних процесів в пульпі зуба здорових осіб показала достовірну антиагрегаційну активність (38,6±7,2° проти 57,2±4,1° до фізіологічного розчину; p<0,05). Причому, при розвитку у хворих гострого дифузного пульпіту спостерігалась втрата антиагрегаційної активності тканини пульпи і навіть появи тенденції до проагрегаційної активності (68,9±9,2° проти 57,2±4,1° до фізіологічного розчину; p>0,05). У пацієнтів з хронічним фіброзним пульпітом відмічалось зниження антиагрегаційних властивостей пульпи, проте така активність зберігалась (49,2±5,8° проти 57,2±4,1° до фізіологічного розчину; p>0,05). Для порівняння, при загостренні хронічного пульпіту антиагрегаційна активність пульпи практично зникала (54,8±6,9° проти 57,2±4,1° до фізіологічного розчину; p>0,05).

Ці дані принципово укладаються в концепцію мозаїчності системи гемостазу і типових реакцій тканин на розвиток різних типів запалення (Н.М. Грицай, В.П. Міщенко, 2000; Б.І. Кузник, 2004).

Крім того, тканина пульпи інтактних зубів в 1,3 рази прискорювала протромбіновий час (18,3±1,8 с проти 23,8±2,1 с до фізіологічного розчину; p<0,05), не впливаючи на тромбіновий час (13,8±1,7 с проти 12,4±1,8 с до фізіологічного розчину; p>0,05) та швидкість фібринолізу (210,2±20,2 хв. проти 230,4±25,3 хв. до фізіологічного розчину; p>0,05), що має істотне фізіологічне значення з одного боку для забезпечення сприятливих умов мікроциркуляції в судинах пульпи зуба, а з іншого - для швидкого гемостазу в разі пошкодження пульпи.

При розвитку гострого дифузного пульпіту спостерігалось посилення прокоагуляційної активності тканин пульпи (14,0±1,2 с проти 23,8±2,1 с до фізіологічного розчину; p<0,05), на тлі посилення фібринолітичної активності (160,6±21,3 хв. проти 230,4±25,3 хв. до фізіологічного розчину; p<0,05). Загострення хронічного пульпіту в цілому нагадувало картину гострого дифузного пульпіту, але рівень активації фібринолізу був виражений дещо менше (170,3±18,2 хв. проти 230,4±25,3 хв. до фізіологічного розчину; p<0,05). У хворих при хронічному фіброзному пульпіті не виявлено значних відмінностей вивчених показників від групи здорових осіб (p<0,05).

Тобто, згідно проведених нами досліджень, при розвитку гострого дифузного пульпіту і, у меншій мірі, при загостренні хронічного пульпіту спостерігалось зникнення антиагрегаційної активності в тканинах пульпи, з посиленням прокоагулянтної і фібринолітичної активності, що потребує методів корекції локального гемостазу при депульпуванні зубів.

Оцінка впливу гемостатичних препаратів “Алюмогель” (ВладМиВа), та “Viscostat Clear” (Ultradent) на основі хлористого алюмінію на показники коагуляційного і мікроциркуляторного гемостазу показало, що обидва препарати прискорювали агрегацію тромбоцитів, дещо подовжували показники протромбінового часу і прискорювали швидкість лізису еуглобулінового згустку, практично не впливаючи на показники протромбінового часу (табл.).

Таблиця Вплив “Алюмогеля” та “Viscostat Clear” на показники гемостазу

Показники	Речовини, що вносяться до тромбоцитарної плазми
	Фізіологічний розчин	“Алюмогель”	“Viscostat Clear”
Швидкість (кут) агрегації тромбоцитів (°)	59,4±4,9	69,2±5,4 p<0,05	71,3±6,2 p<0,05
Протромбіновий час (с)	20,2±1,8	24,6±2,0	26,4±2,1 p<0,05
Тромбіновий час (с)	11,8±1,1	10,1±1,0	9,2±0,8
Швидкість лізису еуглобулінів (хв.)	210,4±21,4	110,5±12,3 p<0,05	131,4±11,7 p<0,05

Примітка: p - вірогідність відмінностей до показників фізіологічного розчину.

Якісна антисептична медикаментозна обробка кореневих каналів при різних формах пульпіту є однією з провідних ланок позитивного ендодонтичного лікування. Для вибору найбільш ефективного антисептичного іриганту нами були досліджені розчини різних концентрацій гіпохлориту натрію та хлоргексидину, а також гемостатичні препарати “Алюмогель” та “Viscostat Clear”.

Як показали наші дослідження, антибактеріальні властивості залежать від концентрації розчину та типу антисептичного засобу. А саме: до 5,25% розчину гіпохлориту натрію у 2 випадках з 20 проб мікрофлора була високочутливою, в 7 випадках - малочутливою і в 11 випадках - резистентною. По відношенню до 3% розчину гіпохлориту натрію у 2 випадках мікрофлора була слабочутливою і в 18 випадках - резистентною.

При дії 0,5% розчину хлоргексидину в 7 випадках мікрофлора була високочутливою, в 6 випадках - слабочутливою і в 7 пробах - резистентною. До 1% розчину хлоргексидину мікрофлора була високочутливою в 11 випадках, в 7 випадках - малочутливою, і лише в 2 випадках - резистентною. При дії 2% розчину хлоргексидину в 13 випадках мікрофлора була високочутливою до антисептика, в 5 випадках - слабочутливою і лише в 2 випадках - резистентною.

Отримані нами результати узгоджуються з даними інших авторів (O. Oncag et al., 2003; B. Gomes et al., 2001; M. Vianna et al., 2004), які відмічали високу антибактеріальну активність 2% розчину хлоргексидину у порівнянні з 5,25% розчином гіпохлориту натрію при вивченні їх бактерицидної активності до Enterococcus faecalis, Staphylococcus aureus, Candida albicans, Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia та ін.

Дослідження антимікробної активності гелю “Viscostat Clear” на основі хлористого алюмінію свідчить про те, що крім гемостатичних властивостей, він має також антимікробну дію. Так, в 12 випадках мікрофлора до препарату “Viscostat Clear“ була резистентною, в 4 випадках - слабочутливою та в 4 випадках з 20 була високочутливою. На відміну від гелю “Viscostat Clear” до “Алюмогелю“ чутливість мікрофлори кореневих каналів була дещо іншою. В 10 випадках мікрофлора була високочутливою, в 5 випадках - слабочутливою і в 5 випадках - резистентною. Тобто, “Алюмогель” крім гемостатичних властивостей має добре виражені антибактеріальні властивості, що дуже важливо при проведенні односеансного екстирпаційного методу лікування пульпітів. Більш високу антибактеріальну активність “Алюмогелю” у порівнянні з “Viscostat Clear”, на нашу думку, можна пояснити його хімічним складом (крім хлористого алюмінію до складу препарату введений також антисептик центімоніум бромід).

Вивчення чутливості мікрофлори кореневих каналів хворих при різних формах пульпітів до антисептичних та гемостатичних засобів показало, що найефективніші антисептичні властивості по відношенню до мікрофлори кореневих каналів були виявлені у 2% розчину хлоргексидину, дещо менші - у 5,25% розчину гіпохлориту натрію і найменші - у 3% розчину гіпохлориту натрію.

У зв'язку з тим, що згідно даних літератури (Г.И. Радчинский и др., 2001) гіпохлорит натрію є лужною речовиною, яка має властивість розчинювати як некротизовані, так і живі тканини, навіть при короткочасному його застосуванні (J. Tanomaru et al., 2003; A. Serper et al., 2004), а також наші дані про порівняльну антибактеріальну активність розчинів гіпохлориту натрію та хлоргексидину для оптимізації односеансного екстирпаційного методу лікування пульпітів, які свідчать про максимальну ефективність 2% розчину хлоргексидину по відношенню до мікрофлори кореневих каналів при різних формах пульпіту (С.І. Геранін та співавт., 2010) в оптимізованому варіанті односеансного екстирпаційного методу лікування пульпіту ми зупинились на використанні 2% розчину хлоргексидину в якості ендодонтичного іриганту.

Аналіз дії антисептичних засобів для іригації та гемостатиків на мікрофлору кореневих каналів показав, що антимікробна дія “Алюмогелю” перевищує у 1,9 разів (р<0,05) вплив 3% розчину гіпохлориту натрію, у 1,89 разів (р<0,05) - 1% розчину хлоргексидину і у 1,79 разів (р<0,05) - 0,5% розчину хлоргексидину. Проте, вплив гемостатичного гелю “Viscostat Clear” на мікрофлору кореневих каналів перевищував дію 3% розчину гіпохлориту натрію у 1,7 рази (р>0,05), але, по-перше, ця відмінність не була вірогідною, по-друге, більшість штамів (60%) була нечутливою до гелю “Viscostat Clear”.

Таким чином, при однакових умовах застосування антисептичних розчинів та гемостатиків нами виявлено, що мікроорганізми кореневих каналів у хворих на різні форми пульпітів найбільш чутливі до дії розчинів хлоргексидину та до гемостатичного препарату ”Алюмогель”. Причому, вірогідної різниці (p>0,05) в антисептичній дії різних концентрацій хлоргексидину (1% та 2% розчини) на мікрофлору кореневих каналів ми не виявили.

Найбільш виражену антибактеріальну активність по відношенню до мікрофлори кореневих каналів при пульпіті мали 2% розчин хлоргексидину та ”Алюмогель”.

Найменш активним дезінфектантом по відношенню до мікроорганізмів кореневих каналів виявився 3% розчин гіпохлориту натрію.

З метою вибору найбільш доцільного матеріалу для постійної обтурації кореневих каналів з урахуванням показників гемостазу пульпи зуба, ми дослідили силери, які найбільш часто використовуються на сьогоднішній день в ендодонтичній практиці, а саме: на основі епоксидних смол - “Віедент” (ВладМиВа) та його аналог “AH plus” (Dentsply), на основі кальцію - “Фосфадент” (ВладМиВа) та його аналог “Sealapex” (KerrHawe), на основі евгенолу, які містять протизапальні і антисептичні засоби - “Тіедент” (ВладМиВа) та його аналог “Endomethasone” (Septodont).

За результатами наших досліджень найбільш виражені тромбоцитоактивні властивості мали “Тіедент” та “Фосфадент” (ВладМиВа) проміжні - “Sealapex” (KerrHawe), “Endomethasone” (Septodont), “Віедент” (ВладМиВа) і найменші - “AH plus” (Dentsply) (р<0,05).

У найбільшій мірі подовжував протромбіновий час матеріал “Тіедент” (ВладМиВа), в найменшій - матеріали “Віедент” (ВладМиВа), “Endomethasone” (Septodont), та “AH plus” (Dentsply) (р<0,05).

Аналогічні дані були отримані при вивченні тромбінового часу. Найменший вплив на зміну тромбінового часу мали силери “Віедент“ (ВладМиВа) і “AH plus” (Dentsply), що свідчить про наявність в матеріалах на основі епоксидних смол більш інертних, поверхньо активних речовин.

Отже, проведені дослідження свідчать про позитивний вплив всіх вивчених силерів для обтурації кореневих каналів, за винятком матеріалів на основі епоксидних смол “AH plus” (Dentsply) та “Віедент” (ВладМиВа). Вплив матеріалів визначався наявністю в них основних компонентів, що мають сорбційні властивості (гідроксиапатит, окис та гідроокис кальцію, сульфат барію).

На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що при односеансному екстирпаційному методі лікування пульпіту недоцільно використовувати силери на основі біоінертних епоксидних полімерів, а треба використовувати пломбувальні матеріали, які прискорюють утворення кров'яного згустку, а потім його фібриноліз.

Отримані нами результати клінічних, рентгенологічних, мікробіологічних та коагулологічних методів дослідження дозволили нам розробити оптимізований односеансний екстирпаційний спосіб лікування хворих із різними формами пульпіту, що включає: гемостатичний препарат “Алюмогель”, 2% антисептичний розчин хлоргексидину та силер для постійного пломбування кореневих каналів “Тіедент”.

Аналіз даних результатів лікування у найближчі терміни спостережень за даними анкетування свідчить, що у всіх хворих основної групи, яким медико-інструментальну обробку проводили оптимізованим методом з використанням гемостатичного препарату “Алюмогель“ та 2% розчина хлоргексидину, кількість ускладнень була значно нижчою порівняно із групою порівняння, яким для медико-інструментальної обробки кореневого каналу використовували 5,25% розчин гіпохлориту натрію та 3% розчин перекису водню. кореневий пульпіт зуб запалення

Найменша кількість ускладнень була у хворих в основній групі третій підгрупі, яким обтурацію кореневих каналів проводили з використанням матеріалу “Тіедент” (ВладМиВа) на основі евгенолу, аналог “Endomethasone” (Septodont) (p<0,001).

Аналогічні результати лікування отримані у хворих основної групи другої підгрупи, яким в якості силеру використовували матеріал “Фосфадент” (ВладМиВа), аналог “Sealapex” (Septodont) (p<0,001).

Дещо більше ускладнень було відмічено у хворих основної групи першої підгрупи, яким, як і у хворих групи порівняння застосовували для обтурації кореневих каналів силер “Віедент” (ВладМиВа), аналог “AH plus” (Dentsply).

Проте, кількість ускладнень суттєво відрізнялась від показників хворих групи порівняння (p<0,01), що, на нашу думку, пов'язано з різною методикою медико-інструментальної обробки кореневих каналів. Тобто, застосування розчинів гіпохлориту натрію та перекису водню призводило до виникнення найбільшої кількості ускладнень.

Меншу кількість ускладнень після лікування спостерігалась у хворих основної групи першої підгрупи у зіставлення з хворими групи порівняння при загостренні хронічного пульпіту (4,95±0,60 проти 7,82±0,58; p<0,01) та при хронічному фіброзному пульпіті (4,31±0,60 проти 6,78±0,83; p<0,05), що можна пояснити позитивним впливом 2% розчину хлоргексидину та гемостатика “Алюмогель” на мікрофлору кореневих каналів та процеси гемокоагуляції та фібринолізу.

У хворих основної групи другої підгрупи кількість ускладнень у співставленні з хворими групи порівняння була значно меншою при загостренні хронічного пульпіту (2,19±0,46 проти 7,82±0,58; p<0,001) та при хронічному фіброзному пульпіті (1,39±0,47 проти 6,78±0,83; p<0,001), а також достовірно відрізнялась від хворих основної групи першої підгрупи при загостренні хронічного пульпіту (2,19±0,46 проти 4,95±0,60; p<0,001) та при хронічному фіброзному пульпіті (1,39±0,47 проти 4,31±0,60; p<0,001), що до певної міри пояснюється використанням антисептичного засобу широкого спектру дії 2% розчину хлоргексидина, гемостатичного препарату “Алюмогель” та кальційвмісного силеру для обтурації кореневих каналів “Фосфадент”.

Найменша кількість ускладнень була відмічена нами у хворих основної групи третьої підгрупи у співставленні з хворими групи порівняння при загостренні хронічного пульпіту (0,38±0,26 проти 7,82±0,58; p<0,001) та при хронічному фіброзному пульпіті (0,40±0,27 проти 6,78±0,83; p<0,001), а також достовірно відрізнялась від хворих основної групи першої підгрупи при загостренні хронічного пульпіту (0,38±0,26 проти 4,95±0,60; p<0,001) та при хронічному фіброзному пульпіті (0,40±0,27 проти 4,31±0,60; p<0,001).

Це можна пояснити впливом 2% розчину хлоргексидину, гемостатичного засобу “Алюмогель”, а також знеболюючим та протизапальним ефектом препаратів, що входять до складу силеру для обтурації кореневих каналів “Тіедент” і їх позитивним впливом на процеси гемокоагуляції і фібринолізу.

Результати лікування хворих з різними формами пульпіту у віддалені терміни спостережень (через 12 та 24 міс.) свідчать про відсутність різниці між показниками індексу PAI у хворих в основній групі першій підгрупі і в групі порівняння при загостренні хронічного пульпіту (1,78±0,17 проти 2,00±0,21; p>0,05) та при хронічному фіброзному пульпіті (1,76±0,18 проти 2,25±0,17; p>0,05).

У хворих основної групи другої підгрупи через 12 місяців показники індексу PAI суттєво відрізнялись від показників групи порівняння. Так, при загостренні хронічного пульпіту вони дорівнювали 1,31±0,13 проти 2,00±0,2 (p<0,01), а при хронічному фіброзному пульпіті - 1,31±0,11 проти 2,25±0,17 (p<0,01).

Показники індексу PAI у хворих основної групи другої підгрупи також через 12 місяців суттєво відрізнялись від показників основної групи першої підгрупи і дорівнювали при загостренні хронічного пульпіту (1,31±0,13 проти 1,78±0,17; p1<0,05) та при хронічному фіброзному пульпіті (1,31±0,11 проти 1,76±0,18; p1<0,05).

Особливо відчутна різниця була у хворих основної групи третьої підгрупи і хворих групи порівняння. Так, при загостренні хронічного пульпіту показник РАІ дорівнював 1,16±0,09 проти 2,00±0,21 (p<0,001), а при хронічному фіброзному пульпіті - 1,17±0,09 проти 2,25±0,171 (p<0,001), що свідчить про позитивну динаміку лікування хворих, яким застосовували запропонований оптимізований нами спосіб лікування пульпіту.

Через 24 місяці у хворих основної групи першої підгрупи індексу PAI мали тенденцію до збільшення і наближались до показників групи порівняння як при загостренні хронічного пульпіту (2,06±0,22 проти 2,12±0,29; p>0,05), так і при хронічному фіброзному пульпіті (1,85±0,21 проти 2,28±0,18; p>0,05).

У хворих основної групи другої та третьої підгрупи через 24 місяці показники індексу PAI були кращими. А саме: при загостренні хронічного пульпіту індекс PAI дорівнював 1,31±0,14 проти 2,12±0,29 (p<0,01), при хронічному фіброзному пульпіті - 1,28±0,12 проти 2,28±0,18 (p<0,001).

Причому, необхідно відмітити, що найкращою динаміка лікування була виражена у хворих основної групи третьої підгрупи, причому, показники індексу PAI були значно нижчими і суттєво відрізнялись від показників хворих групи порівняння при загостренні хронічного пульпіту (1,13±0,09 проти 2,12±0,29; p<0,001) і при хронічному фіброзному пульпіті (1,14±0,09 проти 2,28±0,18; p<0,001).

Отже, на віддалені результати лікування хворих з різними формами пульпіту при застосуванні односеансного екстирпаційного способу впливають як засоби для медико-інструментальної обробки кореневих каналів, так і матеріали для постійної обтурації кореневих каналів.

Таким чином, запропонований нами односеансний вітальний екстирпаційний спосіб лікування різних форм пульпіту призводить до ліквідації післяпломбувального болю, зменшує кількість ускладнень у найближчі та віддалені терміни спостережень у порівнянні з традиційною методикою, що дає підставою до його широкого впровадження в стоматологічну практику.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і клінічне обґрунтування вирішення наукової задачі, яке полягає у підвищенні ефективності односеансного вітального екстирпаційного методу лікування пульпіту на основі вивчення впливу лікарських препаратів для медико-інструментальної обробки та обтурації кореневого каналу на процеси гемокоагуляції і фібринолізу тканини пульпи і періодонту.

1. На основі проведених мікробіологічних методів дослідження, які здійснювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції вивчено, що найчастіше у хворих із гострим дифузним пульпітом у 50% виявляється Porphyromonas gingivalis, у хворих із хронічним фіброзним пульпітом та загостренням хронічного пульпіту - Porphyromonas gingivalis виявляється відповідно у 60%. Причому, у хворих із гострим дифузним пульпітом мікробні асоціації виявляються у 60%, у хворих із хронічним фіброзним пульпітом у 70%, у хворих із загостренням хронічного пульпіту досягали 90%.

2. На підставі дослідження тромбоцитоактивних, прокоагуляційних та фібринолітичних властивостей пульпи встановлена пряма кореляційна залежність між присутністю Treponema denticola і Porphyromonas gingivalis та скороченням протромбінового часу (r=0,58 та r=0,61), подовженням тромбінового часу (r=0,68 та r=0,53) і прискоренням фібринолізу (r=0,71 та r=0,67).

3. Вивчення впливу гемостатичних засобів “Алюмогель” і “Viscostat Clear” на коагулологічні властивості пульпи при односеансному методі лікування пульпіту у хворих показало, що обидва препарати мають виражені гемостатичні властивості, а саме: прискорюють швидкість (кут) агрегації тромбоцитів (відповідно 69,2±5,4° та 71,3±6,2° проти 59,4±4,9° у фізіологічного розчину), подовжують показники протромбінового часу (відповідно 24,6±2,0 с та 26,4±2,1 с проти 20,2±1,8 с у фізіологічного розчину), прискорюють швидкість лізису еуглобулінового згустку (відповідно 110,5±12,3 хв. та 131,4±11,7 хв. проти 210,4±21,4 хв. у фізіологічного розчину).

4. Згідно проведених мікробіологічних досліджень доведено, що найбільш виражену антибактеріальну активність по відношенню до мікрофлори кореневих каналів у хворих при різних формах пульпіту мають 2% антисептичний розчин хлоргексидину, 5,25% розчин гіпохлориту натрію та гемостатичний препарат “Алюмогель”.

5. Вивчення впливу пломбувальних матеріалів для постійної обтурації кореневих каналів на процеси гемокоагуляції та фібринолізу показало, що найбільш доцільними до застосування при односеансному екстирпаційному методі лікування пульпіту є силери на основі евгенолу “Тіедент” та гідроксиду кальцію “Фосфадент”, менш доцільними - “Sealapex” та “Endomethasone”, найгірші показники гемостазу мають силери на основі епоксидних смол “AH plus” та “Віедент”.

6. На основі проведених клінічних, рентгенологічних, мікробіологічних та коагулологічних методів дослідження розроблений оптимізований односеансний екстирпаційний спосіб лікування хворих із різними формами пульпіту, що включає: гемостатичний препарат “Алюмогель”, 2% антисептичний розчин хлоргексидину та силер для постійного пломбування кореневих каналів “Тіедент”.

Застосування запропонованого нами односеансного екстирпаційного методу лікування пульпіту дозволило у найближчі строки спостережень отримати позитивні результати у 90% хворих із хронічним фіброзним пульпітом та у 95% хворих із загостренням хронічного пульпіту, а у віддалені - у 88% хворих із хронічним фіброзним пульпітом та у 92% хворих із загостренням хронічного пульпіту, що дає підставу для його широкого використання в практичній стоматології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі отриманих нами результатів лікування вважаємо за потрібне зробити наступні практичні рекомендації.

Односеансний екстирпаційний спосіб лікування пульпіту доцільно проводити із застосуванням таких медикаментозних засобів: гемостатика на основі хлористого алюмінію з додаванням антисептика центімоніум бромід - “Алюмогель” (ВладМиВа) та антисептичного 2% розчину хлоргексидину для зупинки кровотечі та медико-інструментальної обробки кореневих каналів, а також силеру для постійної обтурації кореневих каналів на основі евгенолу “Тіедент” (ВладМиВа).

Вітальний односеансний екстирпаційний спосіб лікування пульпіту рекомендовано проводити наступним чином: ін'єкційне знеболення гілок трійчастого нерва з використанням анестетика на основі артікаїну, розкриття та препарування порожнини зуба, ампутація коронкової та екстирпація кореневої пульпи, зупинка кровотечі шляхом введення в кореневий канал гемостатичного препарату “Алюмогель“ на 30 секунд за допомогою паперового штифта, медико-інструментальна обробка кореневого каналу за методикою “Step-Back” із застосуванням антисептичного 2% розчину хлоргексидину у вигляді іригації, висушування паперовими штифтами та обтурація кореневого каналу методом латеральної конденсації гутаперчі з використанням силеру “Тіедент”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Николишин А.К. Материалы для постоянного пломбирования (обтурации) корневых каналов / А.К. Николишин, С.И. Геранин // Институт стоматологии. - 2002. - № 1(14). - С. 60-61. (Особистий внесок - проведено пошук, опрацювання літератури та підготовка матеріалів статті до друку).

2. Геранін С.І. Оптимізація односеансного екстирпаційного методу лікування пульпіту / С.І. Геранін, А.К. Ніколішин, Н.В. Котелевська // Український стоматологічний альманах. - 2007. - №5. - С. 56-57. (Особистий внесок - проведено клінічний набір хворих, розробка, обґрунтування, впровадження способу лікування та підготовка матеріалів статті).

3. Геранин С.И. Тромбоцитоактивные, прокоагуляционные и фибринолитические свойства пульпы в интактных зубах и при ее воспалении / С.И. Геранин, И.П. Кайдашев, А.К. Николишин // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії - 2007. - Т.7, вип. 4. - С. 18-20. (Особистий внесок - проведено клініко-лабораторні дослідження, опрацювання отриманих результатів, інтерпретація та написання статті).

4. Микрофлора корневых каналов при различных формах пульпитов / С.І. Геранін, А.К. Ніколішин, І.П. Кайдашев // Вісник стоматології. - 2008. - №2(62). - - С. 36-39. (Особистий внесок - клінічний набір хворих та підготовка матеріалів статті).

5. Геранин С.И. Особенности гемостатического действия гелей “Алюмогель” и “Viscostat Clear” для топического применения / С.И. Геранин // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2008. - Т.8, вип. 3 (23). - С. 123-125.

6. Геранін С.І. Вплив пломбувальних матеріалів для кореневих каналів на деякі показники гемостазу in vitro / С.І. Геранін, І.П. Кайдашев, А.К. Ніколішин // Вісник проблем біології і медицини. - №2. - 2010. - С. 201-205. (Особистий внесок - підготовка пломбувальних матеріалів для кореневих каналів для проведення коагулологічного дослідження, підготовка матеріалів статті до друку.)

7. Геранін С.І. Антибактеріальна активність ендодонтичних іригантів і гемостатичних засобів при незворотних формах пульпітів / С.І. Геранін, А.К. Ніколішин, О.В. Ганчо // Современная стоматология. - 2010. - №5 (54). - С. 27-30. (Особистий внесок - підготовка розчинів та препаратів для дослідження, підготовка матеріалів статті).

8. Ніколішин А.К. Застосування антисептичних та гемостатичних засобів при односеансному екстирпаційному методі лікування пульпіту / А.К. Ніколішин,
С.І. Геранін // Світ медицини та біології. - 2011. - №1. - С. 121-127. (Особистий внесок - проведення лікування хворих, збір клінічного матеріалу, статистична обробка даних, написання статті).

9. Патент на корисну модель №19296 Україна МПК (2006) А61С 5/02 Спосіб лікування пульпітів / Геранін С.І., Ніколішин А.К., Котелевська Н.В.; заявник та патентовласник Вищий державний навчальний заклад України “Українська медична стоматологічна академія” - № u 2006 06070; заявл. 01.06.2006; опубл. 15.12.2006, Бюл. №12. (Особистий внесок - проведення патентного пошуку,розробка методики лікування та її апробації, підготовка матеріалів заявки).

10. Ніколішин А.К. Раціональний підхід до вибору методу лікування гострих пульпітів / А.К. Ніколішин, С.І. Геранін // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологи. - 2003. - Вып.6. - С. 44-45. (Особистий внесок - проведення лікування хворих, збір клінічного матеріалу, написання тез).

11. Геранін С.І. Частота використання односеансного вітального хірургічного методу лікування пульпітів у муніципальних закладах Полтавщини / С.І. Геранін // Епідеміологія основних стоматологічних захворювань, 15-17 квіт., 2004 р.: тези доп. - Івано-Франківськ, 2004. - С. 26.

12. Ніколішин А.К. Використання сучасних методик у лікуванні гострих пульпітів / А.К. Ніколішин, С.І. Геранін // Сучасні технології профілактики та лікування в стоматології: матеріали II з'їзду Асоціації стоматологів України, 1-3 груд., 2004 р.: тези доп. - Київ, 2004. - С. 157-158. (Особистий внесок - проведення клінічних досліджень, написання тез).

13. Геранін С.І. Визначення мікрофлори кореневих каналів при різних формах пульпітів з використанням полімеразної ланцюгової реакції / С.І. Геранін // ХІ КОНГРЕС світової федерації українських лікарських товариств, 28-30 серп. 2006 р.: тези доп. - Полтава-Київ-Чикаго, 2006. - С. 165-166 с. (Особистий внесок - проведення клінічних досліджень, аналіз результатів, написання тез).

14. Геранін С.І. Мікрофлора кореневих каналів при односеансному методі лікування пульпітів / С.І. Геранін // Український стоматологічний альманах. - 2007. - №5. - С. 55.

АНОТАЦІЯ

Геранін С.І. Застосування гемокоагулюючих та антисептичних засобів при односеансному вітальному екстирпаційному методі лікування пульпіту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. - Харківський національний медичний університет, Харків, 2011.

Дисертація присвячена вирішенню актуальної задачі терапевтичної стоматології, направлена на підвищення ефективності односеансного вітального екстирпаційного методу лікування пульпіту на основі вивчення впливу лікарських препаратів для медико-інструментальної обробки та обтурації кореневого каналу на процеси гемокоагуляції і фібринолізу тканини пульпи і періодонта.

За допомогою клінічних, рентгенологічних, мікробіологічних та коагулологічних методів дослідження вивчені гемокоагулюючі та фібринолітичні властивості інтактної пульпи та при її запаленні, досліджена мікрофлора кореневих каналів за допомогою полімеразної ланцюгової реакції при різних формах пульпіту.

Вивчена антибактеріальна активність антисептичних розчинів хлоргексидину (0,5%, 1%, 2%) та гіпохлориту натрію (3%, 5,25%), а також гемостатичних засобів “Алюмогель” (ВладМиВа) та “Viscostat Clear” (Ultradent) по відношенню до мікрофлори кореневих каналів при різних формах пульпіту.

На основі проведених коагулогічних досліджень вивчений вплив гемостатичних засобів та матеріалів для постійної обтурації кореневих каналів на основі епоксидних смол, гідроокису кальцію та евгенолу на процеси гемокоагуляції і фібринолізу при односеансному методі лікування пульпіту.

Удосконалено односеансний екстирпаційний спосіб лікування різних форм пульпіту з використанням антисептичного 2% розчину хлоргексидину, гемостатичного препарату “Алюмогель” та силеру “Тіедент” на основі вивчення процесів гемокоагуляції та фібринолізу.

На основі проведених клініко-лабораторних досліджень доведено, що запропонований односеансний вітальний екстирпаційний спосіб лікування пульпіту дозволяє підвищити індивідуальні захисні механізми, призводить до ліквідації післяпломбувального болю, зменшує кількість ускладнень у найближчі та віддалені терміни спостережень.