Теоретичне обґрунтування та реалізація організаційно-економічних принципів фармацевтичної допомоги за умов медичного страхування в Україні

Починаючи із 1996 року в Україні мало місце планомірне збільшення показників номінальних обсягів державного фінансування охорони здоров'я як у національній валюті, так і в доларах США.

Неможливість вирішувати комплексні проблеми забезпечення населення доступною та якісною медичною і фармацевтичною допомогою в умовах бюджетної моделі фінансування галузі призвела до необхідності залучення додаткових надходжень від надання платних медичних та інших послуг у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ). Все більшого поширення в Україні набуває процес організації лікарняних кас як альтернативних бюджетному фінансуванню механізмів залучення фінансових ресурсів в охорону здоров'я.

За узагальненням результатів проведених досліджень нами запропоновані основні організаційно-економічних принципи впровадження соціальної моделі ОМС та побудови страхової політики у вітчизняній охороні здоров'я й фармації. До складу цих принципів слід віднести:

· доступність населення до участі у програмах ОМС незалежно від соціального та матеріального статусу громадян у суспільстві;

· соціальна солідарність при розподілі ресурсів ОМС, тобто гарантія необхідного рівня надання медичної та фармацевтичної допомоги незалежно від розміру страхового внеску та інших чинників;

· раціональність використання обмежених ресурсів ОМС та розробка механізмів контролю за розподілом фінансових потоків;

· моніторинг та оцінка соціально-економічної ефективності надання медичної й фармацевтичної допомоги за умов ОМС;

· формування базових державних гарантій надання кваліфікованої та своєчасної першої медичної допомоги на території України хворим незалежно від їх громадянства, а також функціонування інституту суспільного контролю, позавідомчого контролю за раціональним використанням фінансових ресурсів ОМС;

· фінансова, інформаційна та науково-технічна відкритість моделі ОМС і можливість періодичного перегляду існуючих медичних стандартів, у т. ч. фармацевтичної допомоги, відповідно до сучасних вимог оцінки ефективності її надання;

· некомерційний характер діяльності страховика, яким повинен виступати єдиний централізований фонд ОМС як незалежний фінансовий посередник взаємовідносин між страхувальником, ЛПЗ та аптечними закладами;

· активна участь держави у соціальній підтримці окремих груп хворих (онкологічні хворі, хворі на туберкульоз, СНІД/ВІЛ та ін.) шляхом розробки та впровадження державних програм і механізмів цільового фінансування за рахунок бюджетів різних рівнів.

За умов функціонування в Україні соціальної моделі ОМС повинні формуватися три основних джерела фінансування охорони здоров'я й фармації: державний бюджет, страхові внески роботодавців, кошти громадян. До додаткових джерел слід віднести благодійні внески, кошти міжнародних гуманітарних фондів, суспільних організацій, гранти тощо.

Відповідно до цілей НЛП нами були запропоновані дві моделі страхових тарифів. Відшкодування вартості наданої медичної й фармацевтичної допомоги за умов ОМС повинно здійснюватись у межах витратно-інвестиційної моделі, а при ДМС - витратно-інвестиційно-комерційної моделі страхового тарифу.

Наукове узагальнення результатів опитування фахівців охорони здоров'я й фармації з проблем упровадження медичного страхування в Україні

Організація плідної взаємодії між лікарями, провізорами та пересічними громадянами, як важливими суб'єктами страхових відносин, є важливою передумовою до ефективного функціонування соціальної моделі ОМС в Україні. У зв'язку з цим проведення ретроспективного аналізу змін думок фахівців охорони здоров'я, фармації й представників громадськості з проблем упровадження ОМС й функціонування ДМС, а також пріоритетних напрямів реформування галузі є важливим напрямком досліджень.

На попередньому етапі досліджень математично була доведена узгодженість думок медичних та фармацевтичних фахівців стосовно основних стратегічних напрямків реформування охорони здоров'я та неузгодженість за запитаннями, які характеризують тактичні заходи щодо вирішення негайних проблем галузі.

Встановлено у ретроспективі 2001-2009 рр. збільшення кількості опитаних незалежно від їх фахової належності, що вважають за необхідне впровадження ОМС в Україні (медичні фахівці - від 75,0 % опитаних до 79,5%; фармацевтичні спеціалісти - від 73,3 % до 84,9 %), а також тих, які незадоволені ефективністю функціонування системи соціального страхування (медичні фахівці - від 56,6% до 64,6 %; фахівців фармації - від 62,23 % до 71,5 %). Серед представників громадськості 86,8 % опитаних у 2007-2009 рр. вважали за необхідне впровадження ОМС в Україні та 63,5 % незадоволенні ефективністю функціонування системи соціального страхування.

Основними напрямами реформування охорони здоров'я, на думку опитаних у 2007-2009 рр., фахівців повинні стати: вдосконалення системи бюджетного фінансування; впровадження ОМС; посилення контролю за розподілом бюджетних коштів та коштів цільових фондів державних програм (рис. 2).

Порівнюючи дані опитування фахівців за 2001 р., 2005 р., 2007-2009 рр., можна стверджувати про наявність істотних змін їх думок стосовно основних чинників, які впливають на низький рівень розвитку МС в Україні. У групі медичних фахівців у 2001 р. першу позицію займав чинник «Низький рівень доходів населення» (76,3 % респондентів), у 2005 р. - «Відсутність відповідної законодавчої бази» (65,5 %), а за даними опитування у 2007-2009 рр. - «Відсутність досвіду страхових відносин у населення» (53,7 %). За групами фармацевтичних фахівців (перша позиція у рейтингу по роках досліджень) були визначені: «Низький рівень доходів населення» (2001 р. - 75,6 %), «Недостатність доступної інформації про медичне страхування» (2007-2009 рр. - 68,8 %). Цей факт пояснюється відсутністю у медичної та фармацевтичної спільноти чітко визначеного ставлення до МС як форми страхової діяльності в країні та важливої складової ефективної соціальної політики держави.

Рис. 2. Аналіз думки респондентів (2007-2009 рр.) стосовно напрямів реформування вітчизняної охорони здоров'я та фармації: а - активне залучення приватних страховиків з медичного страхування до організації медичної та фармацевтичної допомоги; б - зміна пріоритетів в організації медичної допомоги (від стаціонарної до поліклінічно-амбулаторної); в - залучення додаткових джерел фінансування, коштів юридичних і фізичних осіб; г - робота над особистими якостями медичних і фармацевтичних працівників галузі охорони здоров'я; д - підвищення кваліфікаційних вимог до лікарів та провізорів/фармацевтів; е - розвиток сімейної медицини у практичній охороні здоров'я; ж - впровадження ОМС; з - посилення контролю за розподілом бюджетних коштів цільових фондів державних програм; і - вдосконалення системи бюджетного фінансування;

У всіх групах фахівців змінилась думка відносно пріоритетного місця обов'язкових платежів підприємств (роботодавців) у фінансуванні фондів ОМС. При цьому значно збільшилась кількість респондентів, що вважають державні кошти основним джерелом наповнення фондів ОМС (табл. 1).

Встановлено, що протягом досліджуваних років думка усіх респондентів стосовно основних розпорядників фондів ОМС не змінилась. Так, страхові компанії та заклади охорони здоров'я як основних розпорядників фондів ОМС у 2001 р. вважали 39,5 % опитаних медичних та 40,0 % фармацевтичних фахівців, у 2005 - вже 42,3 % медиків, а у 2007-2009 рр. ці показники становили 42,2 % та 51,0 % за групами медичних та фармацевтичних працівників відповідно. Серед респондентів мала місце суттєва зміна думки про страховиків як одноосібних розпорядників страхових фондів у моделі ОМС. Так, у 2002 р. такий варіант відповіді обрали 31,6 % опитаних медиків, у 2005 р. - 32,3 %, а у 2007-2009 рр. - лише 8,0 %. Аналогічна тенденція мала місце й за групами фармацевтичних працівників (від 33,3 % у 2001 р. до 14,9 % у 2007-2009 рр.). Практично кожний п'ятий фахівець обрав у 2007-2009 рр. варіант відповіді «Державні органи, уповноважені на це».

Таблиця 1

Аналіз зміни думок фахівців стосовно основних джерел фінансування фондів ОМС

Примітка: * - медичні працівники; ** - фармацевтичні працівники.

На фоні зменшення довіри медичних та фармацевтичних фахівців до страховиків, як основних розпорядників фондів ОМС, спостерігається їх схильність до думки про необхідність запровадження державних механізмів контролю за розподілом фінансових ресурсів у моделі ОМС.

Основними чинниками негативного впливу на розвиток ДМС, на думку медичних працівників (2007-2009 рр.), є «Висока вартість страхових полісів» (50,8 % опитаних). Фармацевтичні працівники віддали перевагу чиннику «Відсутність доступної й необхідної інформації про роботу страхових компаній» (64,6 % респондентів). Неузгодженість думок респондентів відносно оцінки важливості цих чинників пояснюється різним ставленням опитаних до впровадження страхових форм діяльності при наданні населенню медичних та фармацевтичних послуг.

Спираючись на результати опитування, можна стверджувати, що переважна більшість опитаних медичних і фармацевтичних фахівців вважає основним стратегічним напрямом реформування охорони здоров'я й фармації впровадження бюджетно-страхової моделі ОМС, що має багатоканальний характер фінансування зі збереженням елементів цільового державного фінансування за умов посилення контролю за розподілом бюджетних коштів та фондів ОМС.

Науково-методичні підходи до оптимізації функціонування фармацевтичної складової медичного стандарту в умовах медичного страхування

Важливою умовою ефективного впровадження страхової політики є застосування стандартів фармацевтичної допомоги у вигляді формулярів та страхових переліків ЛЗ. Формування страхових переліків ЛЗ є складним процесом, який повинен не лише ґрунтуватись на результатах клінічної ефективності застосування ліків, а й ураховувати існуючий досвід наукових розробок з організаційно-правового, соціально-економічного та маркетингового напрямків досліджень у фармації. Після систематизації результатів досліджень нами була опрацьована методика розробки страхових переліків ЛЗ, яка складається із п'яти етапів (рис. 3).

Рис. 3. Методика розробки основного та додаткового страхових переліків ЛЗ

Встановлено, що формуляр повинен містити не лише медичну інформацію, а й фармацевтичну та законодавчо-правову, оскільки він безпосередньо пов'язаний з процесом регулювання обігу й споживання та компенсацією вартості ліків. Тому далі нами й була розроблена науково-прикладна модель формуляра, яка має наведені вище складові, а також організаційно-економічні рекомендації щодо удосконалення його формування.

Враховуючи соціально-економічне значення функціонування формулярів і страхових переліків ЛЗ у формуванні доступності та якості надання населенню фармацевтичної допомоги, була доведена необхідність та запропонована процедура законодавчо-правового урегулювання їх складу відповідно до регулюючих переліків ЛЗ. Препарати, що входять до формулярів та страхових переліків, повинні обов'язково бути представлені у Національному переліку ОЛЗ за програмами як ОМС, так і ДМС. Процедура зіставлення складу основного страхового переліку ЛЗ із вимогами Бюджетного переліку ЛЗ є обов'язковою лише для програм ОМС.

Аналізу Бюджетного переліку ЛЗ, як важливої складової системи регулюючих переліків ЛЗ, був присвячений наступний етап наших досліджень. Протягом 2001-2003 рр. було проведено експертне опитування лікарів стосовно якісного складу Бюджетного переліку ЛЗ за міжнародними та торговими назвами на прикладі антимікробних і противірусних засобів. Так, із 40 найменувань ЛЗ за INN, які, на думку лікарів, повинні входити до складу Бюджетного переліку ЛЗ, лише три препарати відсутні у зазначеному переліку та Національному переліку ОЛЗ відповідної редакції (іміпенем, сульфадимезин, сульфален). Встановлено, що експерти віддали незначну перевагу лікам вітчизняного виробництва (57,5 % асортименту). Так, із 17 найменувань імпортних ліків, яким лікарі надали перевагу, за торговими назвами п'ять мали на ринку значно дешевші аналоги вітчизняного виробництва (амоксицилін, феноксиметилпеніцилін, цефотаксим, ципрофлоксацин, фтивазид).

Це свідчить про необхідність проведення обов'язкової процедури визначення біоеквівалентності генериків при їх реєстрації (перереєстрації) та постклінічного моніторингу безпеки застосування ліків.

Розробка ефективної моделі надання фармацевтичної допомоги хворим за державними цільовими програмами в умовах обов'язкового медичного страхування

Важливою складовою соціальної моделі ОМС є її бюджетна складова, що призначена для виконання державних гарантій надання доступної та якісної фармацевтичної допомоги найбільш незахищеним групам хворих, до яких належать хворі на туберкульоз, СНІД, цукровий діабет, рак та інфіковані ВІЛ. Для подальших досліджень були відібрані показники фінансового забезпечення із бюджетів різних рівнів по регіонах країни за такими цільовими програмами:

· Програма і централізовані заходи по боротьбі з туберкульозом на 2002-2005 рр. та до 2011 року («Туберкульоз»);

· Програма і централізовані заходи з профілактики та лікування СНІДу на 2001-2003 рр., 2004-2008 рр. («СНІД»);

· Централізовані заходи з лікування онкологічних хворих, Державна програма «Онкологія» на 2002-2006 рр. та забезпечення медичних заходів відповідної програми до 2010 р. («Онкологія»);

· Державна програма «Дитяча онкологія» на 2006-2010 рр. («Дитяча онкологія»);

· Комплексна програма «Цукровий діабет» на 1999-2007 рр. та на 2009-2013 рр.

Порівнюючи дані Закону України «Про державний бюджет України» за 2005-2009 рр. (програми «Туберкульоз», «СНІД», «Онкологія», «Дитяча онкологія»), можна стверджувати про досить нерівномірний характер зростання сум запланованих витрат у цілому по Україні. Так, у 2005 р. цей показник становив 230499,1 тис. грн, у 2006 р. - 252131,3 тис. грн. (приріст показника дорівнював 9,40 %), у 2007 р. - 429418,8 тис. грн (70,32 %), у 2008 р. - 507472,8 тис. грн (18,18 %), а у 2009 р.-512566,3 тис. грн. (1,00 %).

Встановлено, що у складі централізованих витрат на реалізацію державних гарантій за програмами «Туберкульоз», «СНІД», «Онкологія», «Дитяча онкологія» фармацевтична складова (витрати на придбання ЛЗ і ВМП) дорівнювала, за різними роками досліджень, від 59,44 % до 100,0 %. Доведено, що якісні характеристики складу тендерних закупівель ЛЗ і ВМП за комплексом параметрів (фармакотерапевтична група, кількість ліків і ВМП, наявність дублювання асортименту, співвідношення торгових назв препаратів і ВПМ вітчизняного та імпортного виробництва тощо) відповідають фактичному стану фармацевтичного забезпечення населення та особливостям розвитку вітчизняного ринку ліків. Переважно закуповувалися препарати специфічної дії, імпортного виробництва, що у випадку реалізації зазначених програм та в умовах світової фінансової кризи може мати непередбачувані соціальні наслідки. Рівень виконання фінансових зобов'язань з формування фармацевтичної складової цільових програм у динаміці років мав позитивну динаміку та коливався в інтервалі від 93,2 % до 100,0 % за різними програмами.

Аналіз якісного складу тендерних закупівель ЛЗ щодо вимог соціально-економічних регулюючих переліків ЛЗ за різними редакціями у динаміці років показав високий рівень їх законодавчо-правової відповідності.

З метою дослідження загальних закономірностей динаміки планування й виконання фінансових зобов'язань держави за цільовими програмами був проведений кореляційно-регресійний аналіз. Вихідні показники для оцінювання параметрів рівняння нелінійної регресії були отримані за результатами дослідів (кількість вимірів значення показника) та сформували відповідні набори: та , де Y - обсяги фінансування (тис. грн) за X - роки дослідження. За методом найменших квадратів були розраховані коефіцієнти , які відображають характер динаміки показника (Y) для кожної з адміністративно-територіальних одиниць країни (табл. 2).

Таблиця 2

Розраховані коефіцієнти кореляційно-регресійного моделювання витрат державного бюджету за цільовими програмами «Туберкульоз», «СНІД», «Онкологія» за методом найменших квадратів

Аналогічні математичні розрахунки було здійснено і за витратами місцевих бюджетів окремо за кожною цільовою програмою. За результатами кореляційно-регресійного аналізу даних фінансування програм за витратами місцевих бюджетів встановлені області, для яких побудувати адекватні моделі не було можливо через відсутність даних або низький рівень їх достовірності (так звана помилка набору цифр). Це такі регіони, як Автономна Республіка Крим, Івано-Франківська, Чернівецька області та м. Київ. Для Львівської, Кіровоградської, Миколаївської областей та м. Севастополь можливо було побудувати адекватні моделі лише за показниками фінансування за програмою «Цукровий діабет».

Враховуючи неадекватність обсягів фінансування за витратами державного та місцевих бюджетів, була проведена кластеризація регіонів за методом k-середніх показників. За плановими показниками витрат центрального бюджету було побудовано чотири кластера, а за витратами місцевих бюджетів за програмами «Туберкульоз» та «СНІД» - по шість, із яких три (Житомирська, Луганська, Полтавська області - «Туберкульоз») та два (Рівненська, Донецька області - «СНІД») є специфічними, тобто мають у складі один регіон. За програмою «Онкологія» - чотири, «Цукровий діабет» - шість кластерів. За показниками виконання місцевих бюджетів за програмою «Туберкульоз» - шість кластерів, із яких три специфічні (Київська, Житомирська, Луганська області), за «СНІД» - сім, із яких три специфічні (Донецька, Луганська, Полтавська області), «Онкологія» та «Цукровий діабет» - по чотири кластера. Характерною особливістю результатів кластеризації регіонів за програмою «Онкологія» та «Цукровий діабет» (витрати місцевих бюджетів) є відсутність специфічних кластерів, що мають у складі лише одну область (планові й фактичні показники виконання) та принципові відмінності у динаміці показників фінансування.

Встановлено, що протягом 2005-2009 рр. для значної більшості регіонів України була характерна, із різним рівнем динаміки змін, тенденція до поступового збільшення планових показників фінансування цільових програм (2005-2008 рр.) із подальшим їх зниженням у 2009 році («хвилеподібний» характер динаміки). Такий характер динаміки показників не відповідає даним захворюваності та поширеності серед населення туберкульозу, СНІДу, онкологічних патологій та цукрового діабету. На рис. 4 наведено перший кластер за результатами аналізу планових витрат місцевих бюджетів за програмою «СНІД». Плановий показник фінансування за регіонами, що представлені на рис. 4, у 2008 р. дорівнював 11028,9 тис. грн, а у 2009 р. - 1874,2 тис. грн, що складало 16,99 % від показників попереднього періоду. При цьому, за офіційними даними МОЗ України, у цих регіонах кількість інфікованих ВІЛ зросла більше ніж у п'ять разів (2008 р. - 7015 чол., 2008 р. - 37060 чол.), а кількість хворих на СНІД - у 2,2 рази (2008 р. - 1641 хворий, 2009 р. - 3671 хворий); у цілому по Україні,
за умов зростання кількості ВІЛ інфікованих та хворих на СНІД - у 4,4 рази (2008 р. - 23343 чол., 2009 р. - 102127 чол.), плановий обсяг фінансування витрат із місцевих бюджетів зменшився у 2,4 рази (2008 р. - 22421,8 тис. грн, 2009 р. - 9321,5 тис. грн). Аналогічна тенденція спостерігалась у більшості регіонів України і за іншими програмами, що досліджувалися.

Наявність специфічних кластерів за програмами «Туберкульоз» та «СНІД» є наслідком відсутності обґрунтування реальної потреби у медичній та фармацевтичній допомозі хворим на рівні регіонів. У переважній більшості областей домінуючою була негативна тенденція суттєвого зниження рівня виконання фінансових зобов'язань місцевих бюджетів протягом останніх двох років.

Рис. 4. Результати аналізу планових витрат місцевих бюджетів за програмою «СНІД» (перший кластер)

Далі були розраховані показники фінансування, що припадають на одного хворого, з урахуванням динаміки поширеності та захворюваності населення на усі форми туберкульозу, СНІД/ВІЛ, онкологічні захворювання, у тому числі у педіатричній практиці, по регіонах країни за 2005-2008 роки. Розрахунки було здійснено окремо за витратами державного та частки місцевих бюджетів регіонів країни. Так, за даними витрат державного бюджету, середні показники фінансування коливались від 470 грн (м. Київ) до 850 грн (Одеська обл.), а за часткою місцевих - від 63 грн (Чернівецька обл.) до 236 грн (Житомирська обл.). Цей факт доводить відсутність системного підходу у визначенні фінансової складової таких програм.

Нами проведена кластеризація регіонів за рівнем фінансування, що припадає на одного хворого, та показником платоспроможності населення за алгоритмом k-середніх показників. Кластеризація проводилася за показниками витрат центрального бюджету та частки місцевих бюджетів регіонів країни. До складу першого кластера увійшли регіони, що мали високий рівень державного фінансування програм та низькі показники платоспроможності населення, до другого - ті, що характеризувалися середнім рівнем фінансування та відносно низьким показником платоспроможності населення. Третій кластер - регіони, що мали низькі показники як державного фінансування, так і платоспроможності населення, а четвертий (спеціальний кластер) - містив у складі м. Київ із характерним для нього високим рівнем платоспроможності та низьким або середнім рівнем державного фінансування (табл. 3). За даними порівняння двох кластеризацій були виявлені області, що потребують ґрунтовного перегляду у формуванні підходів щодо фінансування цільових програм.

Таблиця 3

Порівняльний аналіз результатів групування регіонів за рівнями фінансування за цільовими програмами та платоспроможності населення

Примітка. * Д - Державний бюджет; **М - Частка місцевих бюджетів.

Це такі області, як Львівська, Миколаївська, Сумська, Харківська, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська (другий та третій кластери). Особливе занепокоєння викликає ситуація із фінансуванням у Вінницькій області, яка за двома групуваннями потрапила до третього кластера (низький рівень соціально-економічних гарантій із боку держави). Наявність специфічного кластера (м. Київ) із самодостатнім механізмом фінансування не відповідає принципу соціальної солідарності при розподілі державних коштів для ефективної реалізації цільових програм по інших регіонах України.

Систематизація результатів проведених досліджень дала змогу розробити модель ефективного фінансового забезпечення хворих за цільовими програмами за умов упровадження ОМС, яка є складною структурою та містить шість складових: пацієнт із певної клініко-статистичної групи; соціально обґрунтований страховий тариф; механізми раціонального фінансового забезпечення ефективного виконання цільових програм; методологічно обґрунтована процедура формування фармацевтичної складової відповідних медичних заходів; регіональна аптечна інфраструктура; державні або інші контрольні органи. Ці складові пов'язані між собою механізмами прямого та зворотного зв'язку, а сама модель є динамічною структурою.

Наукове обґрунтування концептуальних засад організації фармацевтичної допомоги та ефективної моделі рецептурного відпуску ліків за умов упровадження МС

Систематизація результатів проведених досліджень знайшла своє відображення у розробці концептуальних засад щодо надання населенню доступної та якісної фармацевтичної допомоги, представлених у вигляді чотирьох модулів:

· стратегія реалізації та її законодавчо-правове закріплення (рис. 5);

· організаційно-правові та соціально-економічні шляхи реалізації розробленої стратегії;

· складові процесу надання фармацевтичної допомоги (послуги) та механізми регулювання фармацевтичної діяльності;

· контроль рівня доступності та якості надання фармацевтичної допомоги (послуги).

Рис. 5. Перший модуль концептуальних засад організації доступної та якісної фармацевтичної допомоги (послуги) за умов МС

Наведені модулі являють собою комплекс стратегічних напрямів, методів їх вирішення, програмних рішень, організаційних підходів до організації фармацевтичної допомоги відповідно до міжнародних вимог за умов упровадження МС. Зміст першого модуля розроблених концептуальних засад (мета, завдання та об'єктивні передумови ефективної реалізації) висвітлює стратегічні напрямки в організації фармацевтичної допомоги населенню відповідно до цілей НЛП, а саме розширення доступності та підвищення якості її надання за умов МС. Другий модуль визначає основні шляхи реалізації концептуальних засад відповідно до джерел фінансування (фармацевтична допомога - державний бюджет та фонди ОМС, послуга - власні кошти громадян або фонди ДМС). У найбільш складному за побудовою третьому модулі представлені основні складові процесу надання фармацевтичної допомоги й послуги, у т.ч. суб'єкти страхових відносин та державна система регулювання доступності ЛЗ і ВМП, можливі механізми компенсації вартості наданої фармацевтичної допомоги за умов МС тощо. У цілому зазначені модулі із організаційно-правової та соціально-економічної точок зору деталізують шляхи реалізації фармацевтичної допомоги (послуги) в інтегральній системі фармацевтичного забезпечення населення за умов МС.

Нами запропоновані також основні параметри оцінки рівня ефективності надання населенню фармацевтичної допомоги (послуги) за умов МС. Усі параметри розподілені на три групи, що характеризують доступність, якість та раціональне її надання.

Відповідно до розроблених концептуальних засад була удосконалена модель ефективного функціонування страхової рецептури. Вона складається з двох підсистем - організаційно-структурної та ресурсно-адміністративної. У першій підсистемі представлені її складові, а в другій - етапи організації ефективного ресурсного забезпечення й контролю функціонування процесу виконання аптеками соціальної функції за умов МС. Логічним продовженням досліджень стала розробка перспективної моделі страхового рецепта з урахуванням існуючого вітчизняного й міжнародного досвіду функціонування страхової рецептури.

Встановлено, що у різних моделях функціонування МС страхові рецепти мають відмінні пріоритети функціонування. Так, у моделі ОМС вони є гарантом з боку держави та суспільних інститутів на одержання безоплатної або пільгової фармацевтичної допомоги. За умов ДМС ефективне виконання страховими рецептами своїх функцій дозволяє одержувати фармацевтичну послугу на якісному сервісному рівні, а аптечним закладам - отримувати прибуток від основної діяльності. На підставі цього, нами розроблена система показників аналізу страхової рецептури, яка містить 17 показників, з яких 14 відображають її специфіку як соціально-економічної категорії, пов'язаної з механізмами реімбурсації вартості спожитих ЛЗ і ВМП, а інші - характеризують стан заборгованості суб'єктів господарських відносин за умов функціонування МС.

ВИСНОВКИ

1. Уперше теоретично обґрунтовано, систематизовано та представлено результати вирішення наукової проблеми - організації надання доступної та якісної фармацевтичної допомоги відповідно до цілей НЛП та вимог НАП шляхом розробки методологічних і концептуальних положень, наукових підходів та методичних рекомендацій щодо реформування вітчизняної охорони здоров'я й фармації у напряму запровадження ОМС і ефективного функціонування ДМС.

2. На підставі узагальнення закордонних джерел та аналізу розвитку організаційно-економічних дисциплін у фармації визначено тенденції розвитку нової науково-освітньої дисципліни - фармацевтичної економіки, до складу якої належать: управління фармацією (державне, регіональне та галузеве); організація фармацевтичного забезпечення населення у т. ч. надання фармацевтичної допомоги; основи економіки та система обліку (звітності); планування та аналіз діяльності фармацевтичних організацій; менеджмент і маркетинг у фармації; фармацевтична логістика; фармакоекономіка.

3. За результатами поглибленого аналізу стану наукових розробок за організаційно-економічним напрямком досліджень у фармації та з урахуванням наслідків інтеграційних процесів, що відбулись у практичній фармації за останні десятиріччя, розроблена методологія фармаекономічних досліджень, упровадження якої дозволяє вирішувати комплекс наукових проблем з організації доступної та якісної фармацевтичної допомоги у системі фармацевтичного забезпечення населення за умов МС. Удосконалено існуючий у фармації понятійно-категорійний апарат шляхом упровадження у науковий обіг таких понять, як «фармацевтична допомога» та «фармацевтична послуга», «фармацевтична економіка» («фармаекономіка»), «фармаекономічний механізм», «життєво забезпечувальний та здоров'язберігаючий рівень надання медичної й фармацевтичної допомоги» та ін.

4. Уперше розкрита сутність та конкретизовано зміст фармацевтичної допомоги та послуги та їх основних складових (забезпечення населення ліками і ВМП; фармацевтична опіка, у т.ч. фармацевтична діагностика та профілактика; фармацевтична етики та деонтологія) та визначені рівні її надання, відповідно до яких повинні формуватися джерела ресурсного забезпечення, механізми компенсації вартості наданої фармацевтичної допомоги, необхідна інфраструктура моделі ОМС, кадрове та інформаційне забезпечення, запропоновані заходи державного регулювання і контролю за раціональним використанням фондів ОМС та ефективністю наданої медичної і фармацевтичної допомоги населенню.

5. Розроблені організаційно-економічні принципи впровадження соціальної моделі ОМС та побудови страхової політики у вітчизняну охорону здоров'я й фармацію. Запропоновані принципи відображають соціальну спрямованість бюджетно-страхової моделі ОМС, що пропонується, а також історичні традиції у побудові вітчизняної охорони здоров'я та організації надання населенню фармацевтичної допомоги.

6. Запропоновані дві моделі страхових тарифів: у моделі ОМС - витратно-інвестиційна, у моделі ДМС - витратно-інвестиційно-комерційна, які побудовані з урахуванням вартісних показників із надання доступної та якісної медичної та фармацевтичної допомоги та потреби у підтримці необхідної якості життя хворих.

7. Уперше проведений ретроспективний аналіз зміни ставлення фахівців охорони здоров'я, фармації, пересічних громадян до комплексу проблем упровадження ОМС та ефективності функціонування ДМС в Україні, а також напрямів реформування вітчизняної охорони здоров'я. Встановлена стійка тенденція до збільшення кількості респондентів, незалежно від їх фахової належності, що вважають за необхідне впровадження ОМС в Україні, а також тих, які незадоволені ефективністю функціонування вітчизняної системи соціального страхування. Доведена узгодженість думок медичних та фармацевтичних працівників стосовно основних стратегічних напрямів розвитку вітчизняної охорони здоров'я та неузгодженість відповідей на запитання, що характеризують тактичні напрямки вирішення нагальних проблем української медицини. Встановлено, що респонденти мають єдину думку стосовно організаційно-адміністративного типу формування майбутньої моделі ОМС, а саме бюджетно-страхової, та її основних джерел фінансування.

8. На основі узагальнення результатів досліджень опрацьована методика розробки страхових переліків ЛП, розроблено науково-прикладну модель вітчизняного формуляра, та організаційно-економічні рекомендації щодо удосконалення його формування. Обґрунтовані теоретичні підходи до формування ефективних механізмів функціонування формулярів та страхових переліків ЛЗ відповідно до вимог соціально-економічних регулюючих переліків ЛЗ. Комплексне використання цих наукових розробок дозволить оптимізувати процес формування фармацевтичної складової медичного стандарту як важливої організаційно-правової та соціально-економічної категорії у системі фармацевтичного забезпечення населення за умов МС.

9. Уперше проведений кореляційно-регресійний та кластерний аналізи показників фінансування державних цільових програм за витратами державного та частки місцевих бюджетів регіонів країни у динаміці років, а також досліджено стан процесу формування фармацевтичної складової у виконанні зазначених програм за комплексом визначених параметрів. Одержані результати свідчать про відсутність науково обґрунтованого підходу у формуванні фінансового забезпечення заходів із реалізації таких програм за умов функціонування існуючої бюджетно-адміністративної моделі вітчизняної охорони здоров'я.

10. Уперше розроблені науково-практичні підходи до удосконалення фінансового забезпечення державних гарантій з надання доступної та якісної медичної й фармацевтичної допомоги хворим на туберкульоз, СНІД/ВІЛ, цукровий діабет, онкологічні патології в умовах упровадження соціальної моделі ОМС. Модель побудована із складових, які пов'язані між собою механізмами прямого та зворотного зв'язку та формують цілісну систему раціонального фінансового забезпечення державних гарантій за цільовими програмами та контролю їх виконання за умов ОМС відповідно до цілей НЛП.

11. Запропоновані концептуальні засади з організації надання доступної та якісної фармацевтичної допомоги населенню за умов МС, реалізація яких дозволить ефективно виконувати державні гарантій щодо розширення доступності фармацевтичної допомоги населенню України відповідно до міжнародних вимог та соціальних норм, задекларованих у чинному законодавстві. Опрацьована методика функціонування страхової рецептури, розроблена перспективна модель страхового рецепта та система показників щодо аналізу страхової рецептури як найважливішого показника, який характеризує аптеку як заклад охорони здоров'я у системі страхових відносин.

12. Теоретико-прикладна та соціально-економічна значущість дисертаційних досліджень полягає в тому, що наукові розробки за їх результатами впроваджено в діяльність Комітету з охорони здоров'я ВР України, Державної служби ЛЗ і ВМП, Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Інституту терапії ім. Л. Т. Малої АМН України та ін. Узгоджено МОЗ України та впроваджено у навчальний процес вищих фармацевтичних та медичних закладів освіти 7 методичних рекомендацій, затверджених ПК «Фармація» МОЗ та АМН України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії, підручники

1. Панфілова Г.Л. Організація фармацевтичної допомоги населенню в умовах медичного страхування / Г.Л. Панфілова, А.С. Немченко, О.А. Немченко. - Х.: Авіста-ВЛТ, 2009. - 228 с. (Особистий внесок: участь у систематизації результатів теоретико-прикладних досліджень та їх використанні у написанні підрозділів 1.2, 1.3, 2.3, 2.5, 3.1, 3.2, 3.3, 4.1, 4.3, 4.4, 5.1, 5.2, підготовка матеріалів до друку).

2. Організація фармацевтичного забезпечення населення : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / А.С. Немченко, А.А. Котвіцька, Г.Л. Панфілова, В. М. Хоменко, В.М. Чернуха, С.В. Хіменко, Р.І. Подколзіна, С.В. Огарь, О.К. Єрко, Л.Ю. Дьякова, І.В. Жирова, С.Г. Калайчева, І.В. Кубарєва, М.В. Подколзіна, В.М. Назаркіна, О.Є. Макарова, О.А. Носенко, О.О. Суріков ; за ред. А.С. Немченко. - Х. : Авіста - ВЛТ, 2007. - 301 с. (Особистий внесок: участь в узагальненні результатів теоретико-прикладних досліджень із проблем організації надання населенню фармацевтичної допомоги та послуги, у оформленні цих результатів у підрозділах 2.2, 2.8, 3.1, 5.1-5.5, 9.1, 9.3, 10.2 та підготовки матеріалів до друку).

3. Основи економіки та системи обліку у фармації : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова, В.М. Чернуха, С.В. Огарь, О.К. Єрко, Р.І. Подколзіна, С.Г. Калайчева, А.А. Котвіцька, Л.В. Галій, І.В. Жирова, Л.Є Шульженко; за ред. А.С. Немченко. - Х.: Вид-во НФаУ; «Золоті сторінки», 2005. - 504 с. (Особистий внесок: участь у систематизації результатів наукових досліджень та написанні підрозділів 1.1, 1.3, 3.6, 3.8, обробка теоретичного матеріалу для підготовки підрозділів 5.1, 5.2, 5.3, додатків та підготовка матеріалів до друку).

Статті у наукових фахових виданнях

4. Немченко А. С. Методологія фармаекономічних досліджень ефективності фармацевтичної допомоги, що надається населенню / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова // Фармацевтичний журнал. - 2005. - № 4. - С. 22-28.

5. Немченко А.С. Методологія фармаекономічного моделювання в дослідженні ефективності лікування та соціальної реабілітації хворих на розсіяний склероз / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова, Ю.Л. Стрельникова // Клінічна фармація. - 2005. - Т. 9, № 23. - С. 40-46. (Особистий внесок: узагальнення результатів досліджень, формулювання висновків, участь у написанні статті).

6. Немченко А.С. Методологія розробки фармаекономічних механізмів та їх впровадження в систему обов'язкового медичного страхування / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова // Вісник фармації. - 2007. - № 4 (52). - С. 59-62.

7. Немченко А.С. Методологія формування страхових тарифів при наданні медичної та фармацевтичної допомоги населенню за умов впровадження медичного страхування в Україні / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова // Фармацевтичний журнал. - 2007. - № 2. - С. 26-34.

8. Немченко А.С. Моніторинг вітчизняного ринку протипухлинних препаратів: аналіз та наукове обґрунтування тенденцій / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова, М.В. Подгайна // Фармаком. - 2007. - № 4 - С. 94-99. (Особистий внесок: участь у систематизації даних та визначення соціально-економічної доцільності моніторингу ринку протипухлинних препаратів в організації доступної фармацевтичної допомоги онкологічним хворим).

9. Немченко А.С. Методологія формування формулярів й страхових переліків лікарських засобів за умов реалізації принципів Національної лікарської (фармацевтичної) політики / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова // Фармацевтичний журнал. - 2008. - № 3. - С. 16-22.

10. Немченко А. С. Розробка Концепції надання фармацевтичної допомоги (послуги) населенню за умов впровадження медичного страхування / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - Т. 11, № 3. - С. 103-109.

11. Немченко А.С. Розробка організаційно-економічних принципів функціонування страхової рецептури в умовах обов'язкового медичного страхування / А. С. Немченко, Г. Л. Панфілова // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2008. - № 1. - С.52-58.

12. Немченко А. С. Систематизація досвіду формування законодавчого простору впровадження медичного страхування в Україні / А. С. Немченко, Г. Л. Панфілова, О. А. Немченко // Вісник фармації. - 2008. - № 4 (56). - С. 57-60. (Особистий внесок: участь у систематизації та аналізі матеріалу з формування законодавчого простору щодо впровадження медичного страхування в Україні, написання статті).

13. Немченко А.С. Теоретичні підходи до формування страхової тарифної політики в умовах реформування охорони здоров'я та фармації / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова, Корж Ю.В. // Фармацевтичний часопис. - 2008. - № 4. - С. 74-80. (Особистий внесок: участь у визначенні основних теоретично-методологічних підходів до реформування вітчизняної охорони здоров'я та фармації, оформлення результатів досліджень).

14. Панфілова Г.Л. Клініко-економічний аналіз стану фармацевтичного забезпечення хворих на ішемічну хворобу серця / Г.Л. Панфілова, Ю.В. Корж // Запорожский медицинский журнал. - 2008.- № 4.- С. 149-154. (Особистий внесок: узагальнення результатів клініко-економічного аналізу, участь в оформленні статті та висновків).

15. Панфілова Г.Л. Маркетингове дослідження вітчизняного ринку хондропротекторних препаратів / Г.Л Панфілова, Г.М. Заріцька // Фармаком. - 2008. - № 4. - С. 115-123. (Особистий внесок: обґрунтування актуальності проведення маркетингових досліджень асортименту хондропротекторних препаратів у визначенні показників їх доступності, участь в оформленні результатів досліджень).

16. Панфілова Г.Л. Наукове обґрунтування тенденцій розвитку вітчизняного ринку статинів / Г.Л. Панфілова, Ю. В. Корж // Фармаком. - 2008. - № 1. - С. 106-112. (Особистий внесок: участь у визначенні основних характеристик вітчизняного ринку статинів, обробці результатів досліджень, написанні та оформленні статті до друку).

17. Панфілова Г.Л. Розробка організаційно-економічних заходів щодо включення статинів у формулярні переліки / Г.Л. Панфілова, Ю.В. Корж // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2008. - № 1 (2). - С. 48-54. (Особистий внесок: участь в узагальненні результатів організаційно-економічних досліджень та оформленні висновків).

18. Панфілова Г.Л. Теорія та практика функціонування медичного страхування як соціально-економічної категорії / Г.Л. Панфілова // Фармацевтичний часопис. - 2008. - № 3. - С. 34-40.

19. Немченко А.С. Діалектика та методологія організації фармацевтичної допомоги населенню за умов впровадження обов'язкового медичного страхування / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова, В.В. Пропіснова // Клінічна фармація. - 2009. - № 1. - С. 31-36. (Особистий внесок: участь в аналізі сучасних напрямків надання фармацевтичної допомоги та послуги, визначенні термінів «фармацевтична допомога» та «фармацевтична послуга» та рівнів їх надання за умов медичного страхування, написання статті).

20. Немченко А.С. Методологія системного аналізу та моделювання у визначенні фармацевтичної складової медичного стандарту / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова, О.А. Немченко // Фармацевтичний часопис. - 2009. - № 2 (9). - С. 57-61. (Особистий внесок: участь у систематизації даних із використанням математичних методів у медицині та фармації у напрямку розробки ефективних моделей надання медичної та фармацевтичної допомоги, оформлення висновків досліджень).

21. Панфілова Г.Л. Обґрунтування організаційно-економічних рекомендацій щодо створення вітчизняного формулярного керівництва лікарських засобів / Г.Л. Панфілова // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2009. - № 1 (3). - С. 58-63.

22. Панфілова Г.Л. Ретроспективний аналіз результатів опитування фахівців охорони здоров'я й фармації щодо впровадження медичного страхування в Україні / Г.Л. Панфілова // Фармацевтичний журнал. - 2009. - № 3. - С. 71-77.

23. Немченко А.С. Дослідження стану організації фармацевтичної допомоги хворим за державними цільовими програмами «Туберкульоз», «СНІД», «Онкологія» та «Дитяча онкологія» / А. С. Немченко, Г. Л. Панфілова, Ю. В. Корж // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2009. - № 3(5). - С. 65-71. (Особистий внесок: участь у статистичній обробці даних, оформленні результатів досліджень та написанні статті).

24. Немченко А.С. Узагальнення результатів опитування спеціалістів охорони здоров'я з проблем функціонування медичного страхування / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова // Фармацевтичний журнал. - 2009. - № 4. - С. 45-52.

25. Немченко А.С. Фармакоекономічна оцінка застосування лікарських препаратів гіполіподемічної дії при ішемічній хворобі серця / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова, Ю.В. Корж // Фармацевтичний часопис. - 2009. - № 3 (11). - С. 84-86. (Особистий внесок: участь в узагальненні результатів досліджень, оформленні висновків та написанні статті).

26. Панфілова Г.Л. Актуальність системного підходу у державному регулюванні доступності ліків за умов медичного страхування / Г.Л. Панфілова // Фармацевтичний журнал. - 2009. - № 6. - С. 17-27.

27.Панфілова Г.Л. Клініко-економічний аналіз стану фармацевтичного забезпечення хворих на деформуючий остеоартроз / Г.Л Панфілова, Г.М. Заріцька // Запорожский медицинский журнал. - 2009. - № 6. - С. 125-130. (Особистий внесок: участь у проведенні клініко-економічного аналізу та оформленні результатів досліджень).

28. Панфілова Г.Л. Розробка системи показників, що характеризують страхову рецептуру / Г. Л. Панфілова // Вісник фармації. - 2009. - № 3. - С. 34-40.

29. Панфілова Г.Л. Системний аналіз структури вітчизняного ринку добровільного медичного страхування щодо надання медичних й фармацевтичних послуг / Г.Л. Панфілова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Щупика. - К. : Вид-во НМАПО, 2009. - Вип. 18, кн. 3. - С. 277-289.

30. Розробка ефективної моделі фінансового забезпечення виконання державних цільових програмам за умов впровадження обов'язкового медичного страхування / А.С. Немченко, Г.Л. Панфілова, Ю.В. Корж, Н І. Борозенець // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - № 2. - С. 107-113. (Особистий внесок: участь у проведенні кореляційно-регресійного та кластерного аналізів, написання статті).

Методичні рекомендації

31. Немченко А. С. Організаційно-економічні принципи формування тарифної політики за умов впровадження медичного страхування : метод. рек. / А. С. Немченко, Г. Л. Панфілова. - Х., 2007. - 22 с.

32. Панфілова Г. Л. Організаційно-економічні аспекти використання статинів при лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця : метод. рек. / Г. Л. Панфілова, Ю. В. Корж. - Х., 2007. - 27 с. (Особистий внесок: участь в узагальненні та оформленні результатів досліджень, розробці методики моніторингу вартості лікування хворих на ішемічну хворобу серця).

33. Панфілова Г.Л. Методологія формування страхової рецептури аптек в умовах впровадження медичного страхування в Україні : метод. рек. / Г. Л. Панфілова. - Х., 2008. - 21 с.

34. Немченко А. С. Науково-методичні підходи до оптимізації фармацевтичного забезпечення медичного стандарту як складової страхової політики : метод. рек. / А. С. Немченко, Г. Л. Панфілова. - Х., 2008. - 21с.

35. Панфілова Г. Л. Дослідження думки фахівців фармацевтичної галузі з проблем медичного страхування в Україні : метод. рек. / Г. Л. Панфілова. - Х., 2008. - 28 с.

36. Панфілова Г. Л. Клініко-економічне обґрунтування включення статинів у формулярні переліки, що використовуються при лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця : метод. рек. / Г. Л. Панфілова, Ю. В. Корж. - Х., 2008. - 21 с. (Особистий внесок: участь у розробці методики аналізу щодо включення статинів у формулярні переліки ліків, оформлення висновків за результатами проведених досліджень).

37. Панфілова Г. Л. Організаційно-економічні аспекти використання хондропротекторів у лікуванні остеартрозу : метод. рек. / Г. Л. Панфілова, Г. М. Заріцька. - Х., 2008. - 21 с. (Особистий внесок: участь в обробці результатів маркетингових досліджень асортименту хондропротекторів та формуванні висновків).

Інші видання

38. Немченко А. С. Еще раз о медицинском страховании / А. С. Немченко, А. Л. Панфилова // Провизор. - 2001. - № 12. - С. 12-15.

39. Панфилова А. Л. Анализ применения антибактериальных и противовирусных средств, закупаемых за бюджетные средства / А. Л. Панфилова // Провизор. - 2001. - № 1. - С. 9-11.

40. Немченко А.С. Фармакоэкономика как важнейший инструмент формирования Национальной лекарственной политики / А. С. Немченко, А. Л. Панфилова // Провизор. - 2003. - № 22. - С. 3-5.

41. Немченко А. С. Медицинское страхование в Украине: новый проект ЕС / А. С. Немченко, А. Л. Панфілова, А. А. Котвицкая // Провизор. - 2004. - № 12. - С. 3-6. (Особистий внесок: участь у систематизації даних та узагальненні результатів досліджень, написанні статті та оформленні висновків).