Психогігієнічна оцінка та корекція життєдіяльності старшокласників промислово-аграрного регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТРЕСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

УДК 613.955:613.86:613.1/.16(477.54)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Психогігієнічна оцінка та корекція життєдіяльності старшокласників промислово-аграрного регіону

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

Олійник Юлія Олександрівна

Донецьк - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Коробчанський Володимир Олексійович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри гігієни та екології №1.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Надворний Микола Миколайович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології людини;

доктор медичних наук, професор Агарков Володимир Іванович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри соціальної медицини, організації охорони здоров'я та історії медицини.

Захист відбудеться "23" червня 2010 р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою:

83003, м. Донецьк, пр. Ілліча,16.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М.Горького за адресою:

83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16.

Автореферат розісланий "22" травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.мед.н., професор Д.О. Ласткою.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Загальновідомо про ту роль, яку відіграють умови життєдіяльності на процеси росту та розвитку дітей та підлітків. Будучи закладені генетично, ці фізіологічні процеси можуть істотно змінювати свій характер, спрямованість та час свого розвитку в залежності від природного, а відносно для школярів, перш за все, залежно від соціального оточення, що є однією з провідних закономірностей існування антропоекологічних систем (Коробчанський В.О., 2005).

Як свідчать дані літератури, перспективним напрямком вирішення питання розповсюдженості патології серед молоді є вивчення характеру впливу актуального комплексу чинників довкілля на здоров'я дитячої популяції в місцевості з різним ступенем урбанізації та індустріалізації (Надворний М.М. та ін., 2005; Кирєєва І.С., Черніченко І.А., Литвиненко О.Н., 2006).

Актуальним напрямком сучасної шкільної гігієни є дослідження медико-соціальних та медико-профілактичних аспектів сукупної дії побутових та внутрішньошкільноих чинників, як при традиційній, так й при інноваційних формах навчання (Бардов В.Г., Сергета І.В., 2000; Агарков В.І. та ін., 2002; Бірюкова Н.А., 2006; Полька Н.С., Лебединець Н.В., 2006; Берзінь В.І., Пластунов Б.А., Надворний М.М., 2008).

Перспективним методологічним напрямком подальшого вивчення законів та закономірностей формування загального та психічного здоров'я індивідуального та популяційного здоров'я, вважається гігієнічна донозологічна діагностика, метою якої є виявлення межових порушень фізіологічного стану організму, які виникають внаслідок дії факторів зовнішнього середовища, які за своєю інтенсивністю перевершують адаптаційні можливості організму (Михайлова Л.А., Вяткіна Г.Я., Чеснокова Л.Л., 2003; Антонець Т.І. та ін., 2005), способів профілактики та лікування пов'язаної з цим патології (Шаповалова Г.А., Мінков І.П., Шмакова І.П., 2002; Сметанкін А.А., Сметанкіна С.І., 2004).

Найбільш адекватною до завдань психогігієнічного дослідження школярів, діяльність яких пов'язана з розвитком вищих психофізіологічних (когнітивних) функцій та реалізацією певних програм поведінки, є методологія донозологічної психодіагностики, практичним напрямком реалізації якої являється психогігієнічна корекція граничних психічних станів (Сергета І.В., Лукіна Н.Ю., 2006; Коробчанський В.О., Витріщак С.В., 2008 та ін.).

Таким чином, перспективним напрямком у галузі гігієни дітей та підлітків, можна вважати системне психогігієнічне дослідження сполученої дії характерного для типового промислово-аграрного регіону (ПАР), комплексу зовнішньосередовищних чинників житлово-побутового та внутрішньошкільного походження.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана у межах Міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації” (2002-2011 рр.), до складу співвиконавців яких увійшла кафедра гігієни та екології № 1 Харківського національного медичного університету за темами «Гігієно-екологічні та медико-соціальні аспекти формування саногенезу учнів за нових форм навчання» (2004-2007 рр., № держреєстрації 0103U004544) та «Гігієнічна психодіагностика та первинна психопрофілактика донозологічних станів у підлітків та молоді різного рівня соціальної адаптації, які навчаються за інноваційними педагогічними технологіями» (2007-2011 рр., № держреєстрації 0701U 001392).

Авторка є співвиконавцем наукових робіт із зазначеної тематики. Вона безпосередньо вивчала умови проживання та санітарно-гігієнічні умови навчання у середніх загальноосвітніх школах у містах та у сільській місцевості. Здобувачка опанувала та самостійно використала у натурному експерименті, методи дослідження функціонального стану та здоров'я школярів.

Тему дисертації та наукового керівника затверджено Вченою радою Харківського державного медичного університету МОЗ України (протокол № 10 від 27.09.2007 р.)

Мета і завдання дослідження. Наукове обґрунтування гігієнічних заходів з первинної психопрофілактики порушень здоров'я старшокласників в умовах сучасного ПАР.

Для реалізації поставленої мети вважали за доцільне виконання наступних завдань:

1. Вивчити умови життєдіяльності старшокласників, які проживають та навчаються у населених пунктах із різним рівнем урбанізації: великому та малому містах, селі. Встановити фактори ризику виникнення порушень функціонального стану та здоров'я старшокласників досліджуваних популяцій.

2. Провести порівняльне дослідження внутрішньошкільного середовища міських та сільських шкіл, з урахуванням особливостей умов та характеру навчально-виховного процесу.

3. На підставі порівняльного аналізу показників фізичного розвитку, гострої та хронічної захворюваності, неспецифічної опірності та розповсюдженості донозологічних психічних станів, дати медико-соціальну характеристику здоров'я старшокласників, із принципово різними умовами життєдіяльності.

4. Провести порівняльне вивчення функціонального стану старшокласників - учнів різних шкіл ПАР, за показниками провідних психофізіологічних когнітивних функцій: пам'яті, уваги, розумової працездатності.

5. Дослідити роль психоемоційного стану, інтелектуального розвитку та характерологічних властивостей особистості у формуванні психологічної стійкості школярів до реальних чинників їх життєдіяльності в умовах сучасного ПАР.

6. Розробити гігієнічні рекомендації, спрямовані на збереження та зміцнення психічного та загального здоров'я старшокласників, які проживають в різних соціально-екологічних умовах сучасного ПАР.

Об'єкт дослідження - вплив умов життєдіяльності на стан психічного та загального здоров'я підлітків-старшокласників в умовах промислово-аграрного регіону та їх гігієнічна корекція.

Предмет дослідження - функціональній стан організму, психічне та загальне здоров'я старшокласників, характер та умови навчання, соціально-побутові особливості їхньої життєдіяльності в населених пунктах із різним рівнем урбанізації.

Методи дослідження - гігієнічні - для оцінки особливостей умов навчання та побуту підлітків, психофізіологічні - для оцінки функціонального стану підлітків та виявлення донозологічних психічних проявів, психологічні - для встановлення емоційно-вольових та комунікативних властивостей особистості підлітків, статистичні - для встановлення закономірностей впливу комплексу чинників зовнішнього середовища на життєдіяльність підлітків.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше, за результатами натурного гігієнічного експерименту, встановлено загальні закономірності та особливості формування психофізіологічної та психологічної адаптації старшокласників, які проживають та навчаються у різних населених пунктах.

Вперше, виходячи з результатів порівняльного аналізу принципово різних умов життєдіяльності старшокласників, встановлено психологічні та соціальні чинники ризику виникнення порушень психічного та загального здоров'я, пов'язані з характером та умовами навчання та побуту осіб старшого шкільного віку.

Вперше обґрунтовано критерії оцінки функціонального стану та психологічної і психофізіологічної стійкості старшокласників до несприятливих умов життєдіяльності у населених пунктах різного типу, запропоновано методики психодіагностики донозологічних психічних станів.

Науково обґрунтовані попереджувальні психогігієнічні заходи з первинної психопрофілактики порушень психічного здоров'я старшокласників, спрямовані на підвищення психологічної стійкості, подолання станів, ситуацій та періодів ризику.

Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовано необхідність створення в навчально-виховних закладах України психогігієнічної служби, основними завданнями якої є своєчасне виявлення донозологічних психічних станів у підлітків-учнів загальноосвітніх шкіл, а також проведення заходів, спрямованих на первинну профілактику можливої трансформації предпатологічних порушень психічного здоров'я підлітків, що навчаються, у клінічні форми неврозів і психогенних розладів особистості.

Запровадження такого комплексного підходу до проведення психогігієнічних заходів у навчальних закладах буде сприяти вирішенню проблеми збереження та зміцнення психічного здоров'я підлітків.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес Циркунівської загальноосвітньої школи Харківської області (акт від 08.09.2008 р.), Харківської гімназії №1 м. Харкова (акт від 10.09.2008 р.), в практичну діяльність лікарів із гігієни дітей та підлітків санітарно-епідеміологічних станцій Дніпропетровської області (акт від 07.04.2009 р.) та м. Харкова (акт від 20.05.2009 р.), у навчальний процес вищих навчальних закладів: Дніпропетровської державної медичної академії (акт від 07.04.2009 р.), Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (акт від 23.09.2009 р.), Української медичної стоматологічної академії (акт від 25.09.2009 р.), Одеського державного медичного університету (акт від 08.10.2009 р.), Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (акт від 14.10.2009 р.) та Луганського державного медичного університету (акт від 18.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи здійснено аналіз наукової літератури за темою дисертації, обґрунтовано мету, завдання і вибір методик дослідження. Проведено порівняльний аналіз умов навчання та проживання підлітків в різних населених пунктах. Самостійно в повному обсязі проведено всі гігієнічні, психофізіологічні, психологічні дослідження, здійснено аналіз стану психічного, соматичного здоров'я та фізичного розвитку підлітків, вивчені основні показники функціонального стану центральної нервової системи підлітків, досліджено динаміку розумової працездатності, короткочасної пам'яті та інтелектуального розвитку, досліджено особливості емоційно-вольових та комунікативних властивостей характеру учнів і залежність перелічених показників функціонального стану організму підлітків від комплексу соціально-економічних та побутових факторів.

Проведено аналіз результатів, їх статистична обробка, обґрунтовано висновки і основні положення роботи. Розроблено методичні рекомендації щодо психогігієнічної оптимізації умов навчання підлітків у різних навчальних закладах. У роботі не було використано ідей або технічних розробок, які належать співавторам опублікованих робіт.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та обговорювались на: 10-й підсумковій регіональній науково-практичній конференції «Эпидемиология, экология и гигиена» (Харків, 2007); міжвузівській науково-практичній конференції «Демографія, здоров'я, медицина» (Харків, 2008); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2008); міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2008); міжвузівській конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2009); 2-му інтернаціональному науковому міждисциплінарному конгресі для студентів-медиків та молодих лікарів (Харків, 2009); науковому симпозіумі «Гігієна дітей, підлітків та молоді: проблеми, пошуки, перспективи» (Вінниця, 2009).

Публікації.

За матеріалами дисертації опубліковано 9 робіт (3 без співавторства), у тому числі 3 статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і 6 - у матеріалах наукових конференцій, з'їздів, конгресів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 209 сторінках комп'ютерного тексту та складається з вступу, шести розділів, заключення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 6 рисунків та 55 таблиць. Список використаних джерел включає 244 найменування на 26 сторінках, з яких 211 викладено кирилицею та 33 - латиницею. Додатки складають 30 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі викладено суть проблеми своєчасної донозологічної діагностики відхилень у стані здоров'я підлітків та їх первинної профілактики, обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено наукову новизну роботи.

У 1 розділі проведено аналітичний огляд літератури за темою дисертації. Досліджено ступінь вивченості проблеми своєчасної донозологічної діагностики відхилень у стані здоров'я підлітків та їх первинної профілактики та обґрунтовано необхідність більш поглибленого дослідження особливостей життєдіяльності підлітків в умовах сучасного ПАР та комплексного підходу до первинної профілактики порушень у стані здоров'я школярів.

У 2 розділі визначені об'єкт, обсяг та методи досліджень, його програма. Виходячи з завдань дослідження, при вивченні основних закономірностей розвитку організму старшокласників під впливом різноманітних факторів зовнішнього середовища проводилась оцінка рівня психофізіологічної адаптації, рівня інтелекту, розумової працездатності та пам'яті, індивідуальних психологічних властивостей, а також психічного, соматичного здоров'я старшокласників та основних показників їх фізичного розвитку.

У дослідженні брали участь учні 9-х - 11-х класів загальноосвітніх шкіл у віці від 14 до 17 років, які мешкають на території типового ПАР (на прикладі Харківської області), в населених пунктах із різним рівнем урбанізації. Досліджувалися умови життєдіяльності старшокласників у трьох принципово різних групах порівняння: 1) у великому місті (ВМ) (на прикладі м. Харкова, з населенням 1 млн. 456 тис. осіб); 2) у малих містах (ММ) (на прикладі районних центрів м. Барвінкове та м. Золочів Харківської області, з населенням менше 15 тис. осіб); 3) в сільській місцевості (СМ) (на прикладі сіл Циркуни, Довжик, Світличне, Миронівка, Велика Камишеваха, Грушеваха, Дмитрівка, Гусарівка, Григорівка, Одноробівка, Феськи, Світличне, Сосновка, Шовкопляси, Безруки, Польова, Солоницівка, Черкаська Лозова, Лещенки, Черкаські Тишки, Руські Тишки, Жовтневе, Липці та Веселе Харківської області).

Гігієнічна оцінка умов життєдіяльності старшокласників дана на підставі обстеження 150 шкіл: 50 - у великому місті, 50 - у малому місті та 50 - у сільській місцевості.

У натурному гігієнічному експерименті, з вивчення умов життєдіяльності, динаміки функціонального стану та індивідуальних властивостей брали участь 627 старшокласників: 320 мешканців ВМ, 153 - мешканців ММ та 154 - мешканців СМ.

Стан здоров'я старшокласників досліджувався за результатами обстеження 1500 підлітків: по 500 представників із кожної досліджуваної популяції (табл. 1).

Програма дисертаційних досліджень включала декілька етапів.

Перший етап - санітарно-гігієнічне вивчення особливостей життєдіяльності старшокласників в умовах населених місць з різним рівнем урбанізації.

Таблиця 1 Загальна характеристика видів та обсягу досліджень

№ з/п	Методи досліджень	Кількість досліджень
1	Санітарно-гігієнічна оцінка показників внутрішньошкільного середовища (проведення моніторингу основних показників)	150
2	Вивчення особливостей організації навчальної діяльності
2.1	Оцінка розкладу навчальних занять	150
2.2	Оцінка навчального навантаження	150
3	Санітарно-гігієнічна оцінка житлово-побутових умов
3.1	Оцінка психологічного мікроклімату	627
3.2	Оцінка рівня рухової активності	627
3.3	Оцінка режиму харчування	627
3.4	Оцінка режиму дня	627
3.5	Оцінка особистої гігієни	627
4	Психофізіологічні дослідження
4.1	Оцінка характерологічних властивостей особистості	627
4.2	Оцінка рівня інтелектуального розвитку	627
5	Оцінка розумової працездатності
5.1	Оцінка стійкості та концентрації уваги	627
5.2	Оцінка механічної короткочасної пам'яті	627
6	Вивчення стану здоров'я
6.1	Оцінка патологічної ураженості та захворюваності	1500
6.2	Розподіл учнів за групами здоров'я	1500
6.3	Оцінка фізичного розвитку	1500
6.4	Оцінка психічного стану	627
7	Методи статистичного аналізу, разом	11220

Другий етап - порівняльне дослідження впливу умов життєдіяльності на функціональний стан старшокласників, що навчаються в середніх загальноосвітніх школах Харківського ПАР.

Третій етап - дослідження ролі інтелекту та особистих властивостей старшокласників в формуванні популяційних особливостей індивідуальної психологічної стійкості.

Четвертий етап - аналіз стану загального та психічного здоров'я старшокласників, які мешкають у різних соціально-побутових умовах ПАР.

П'ятий етап - наукове обґрунтування системи заходів гігієнічної донозологічної діагностики здоров'я та первинної профілактики дизадаптаційних станів у старшокласників, які зазнають поєднаної системної дії, житлово-побутових та внутрішньошкільних чинників в умовах сучасного ПАР.

Для проведення статистичного аналізу використано статистичний пакет MedStat (Лях Ю.Є., Гур'янов В.Г., 2004). Для представлення якісних ознак наводиться відсоткове значення показника (P%) та стандартна похибка (m%). Для проведення порівняння використані параметричні (у випадку нормального закону розподілу) та непараметричні (у випадку, коли закон розподілу відрізняється від нормального) критерії порівняння. У випадку порівняння результатів кількісних показників для трьох вибірок використані методи множинних порівнянь. Для виявлення наявності лінійного зв'язку між парою показників використовувалися методи кореляційного аналізу.

У 3 розділі наведено результати вивчення провідних чинників життєдіяльності старшокласників, які навчаються та проживають в населених пунктах із різним рівнем урбанізації.

Найбільш значущими спільними недоліками в організації навчання старшокласників ПАР є порушення обов'язкових, фізіологічно зумовлених вимог до навчального розкладу (у 100% обстежених шкіл), насамперед наявність спарених уроків та нераціональний розподіл уроків за ступенем складності, що є очевидними чинниками ризику щодо виникнення розумового перенапруження учнів. До того ж, в більшості шкіл відсутні кабінети психофізіологічної розгрузки (у 100% обстежених шкіл).

Типовим порушенням гігієнічних вимог є неправильний підбір шкільних меблів за розміром (у 100% обстежених шкіл), що з часом може призводити до виникнення порушень постави підлітка, та є чинником ризику виникнення захворювань органа зору. Суттєво ускладнює медичне обслуговування старшокласників недотримання вимог до набору приміщень медичного блоку (у 100% обстежених шкіл).

Поряд із тим, учбовий розклад у школах ВМ більш раціональний ніж у ММ та СМ. Тільки в 10,0%±4,2% міських шкіл при аналізі розкладу виявлені дні з навчальним навантаженням 8 годин. У той же час в ММ та СМ такі порушення були в розкладі всіх обстежених шкіл. Така ситуація склалася внаслідок більш широкого впровадження в сільських школах та школах малих міст днів профільного навчання без належної корекції навчального розкладу.

Позитивною відмінністю міських шкіл є невеликий радіус обслуговування в той час, як для 18,0%±5,4% шкіл малих міст та 42,0%±6,9% сільських шкіл він складає більше 2 км (р<0,001), але невелика кількість населення, в тому числі підліткового віку в СМ, дає можливість комплектувати класи в усіх школах кількість учнів менше 30 осіб тоді, як в ММ дотримання цього правила можливе в 82,0%±5,4% шкіл. Найбільш складним це питання є для шкіл ВМ: наповнюваність класів менше 30 осіб дотримується тільки в 32,0%±6,6% випадків (р<0,001).

Найбільш характерними відмінностями умов навчання підлітків-старшокласників у міських школах є наближеність до проїжджих частин (48,0%±7,1%), скорочена площа зелених насаджень (54,0%±7,1%), що знижує оздоровчий ефект від перебування на свіжому повітрі, від активного відпочинку, як обов'язкової передумови попередження передчасної втоми та перенапруження організму.

Порівняльний аналіз умов життєдіяльності старшокласників населених місць з різним рівнем урбанізації довів, що істотно менша кількість старшокласників - мешканців ВМ дотримуються вимог раціонального режиму дня (27,9%±6,3%) за рахунок пізнього відходу до сну, скорочення довжини сну та пізнього підйому. У ММ та СМ подібні випадки спостерігалися статистично значущо (p<0,05) рідше (12,2%±2,7% та 9,1%±2,3%).

Істотно відрізнялися якісні та кількісні показники харчування старшокласників різних населених міст. Серед осіб, які за результатами скринінгового опитування оцінили своє харчування «середнє», впевнено переважали (p<0,05) мешканці ММ (52,3%±4,1%).

Характерною відмінністю (p<0,05) старшокласників шкіл ММ та СМ є кращі показники психологічного мікроклімату в навчальному колективі та в сім'ї (45,6%±6,8% та 44,8%±4,0%), тоді як серед мешканців ВМ переважали особи, які оцінювали своє психологічне оточення як незадовільне (6,7%±2,0%).

Поряд з тим, істотною позитивною відмінністю старшокласників - мешканців ВМ, є їхня більша (p<0,01) рухова активність. Низький рівень фізичної активності в ММ демонстрували 21,2%±5,6% серед досліджуваних старшокласників, а в СМ - 27,9%±3,6%. Очевидно, що це може бути пояснено більшою доступністю для міської молоді сучасних засобів фізичного удосконалення.

Як харківські, так і барвінківські та сільські учні показали досить високі результати з особистої гігієни, однак найбільше опрошених показали високий рівень показника в м. Барвінкове (51,5%±6,9% проти 20,4%±5,6% в м. Харкові), тоді як, серед старшокласників харківської школи, більшість мали результати вище середнього (60,0%±6,9% проти 38,9%±6,7% в м. Барвінкове та 21,4%±3,3% у сільській місцевості). Розподіл учнів за дотриманням особистої гігієни у школі м. Харкова, у м. Барвінкове та в сільській місцевості статистично значущо відрізняється (p<0,001 в усіх трьох випадках порівняння).

4 розділ присвячений дослідженню функціонального стану старшокласників із різних популяцій ПАР, а також ролі інтелекту у когнітивній діяльності та стійкості осіб старшого підліткового віку.

Дослідження розумової працездатності старшокласників, які навчаються та проживають у ВМ, довело, що загальний рівень розумової працездатності старшокласників, які мешкають та навчаються в адміністративному районі ВМ достовірно (p=0,01) вищий ніж у їх однолітків із периферійного району, відповідно 218,5±8,1 та 189,5±4,9, що разом із меншою кількістю статистично значущих змін у тижневій динаміці, свідчить про більшу стійкість цих учнів. Поряд з тим, учням, які мешкають та навчаються у периферійному районі, властива більша пластичність та більша здатність до відновлення функціонального стану, про що свідчить відсутність змін у річній динаміці впродовж усього періоду навчання (p>0,05).

Рис. 1. Порівняльна характеристика розумової працездатності старшокласників, які проживають в різних умовах ПАР: КТ - коефіцієнт точності, КРП - коефіцієнт розумової працездатності, КСУ - коефіцієнт стійкості уваги, КОУ - коефіцієнт обсягу уваги, ККУ - коефіцієнт концентрації уваги, * - показники, за якими встановлено статистично достовірні (p<0,05) розбіжності.

Розумова працездатності старшокласників, які навчаються в середній загальноосвітній школі ММ характеризується певною стабільністю коефіцієнта точності 9-11-х класів, збільшенням коефіцієнта розумової працездатності, стійкості та обсягу уваги 9-го до 11-го класу (p<0,05 та p<0,01, відповідно) та коефіцієнта концентрації уваги (p<0,01), який знову знижувався (p<0,01) в 11-му класі до 12,8±1,4. Про відсутність функціональної стійкості старшокласників ММ свідчить суттєве (p<0,001) зниження розумової працездатності старшокласників впродовж навчального тижня.

Розумова працездатність сільських школярів показала позитивну динаміку протягом всього періоду навчання в старшій школі. За певної стабільності коефіцієнтів точності та концентрації уваги (p>0,05), коефіцієнт розумової працездатності та коефіцієнт обсягу уваги істотно збільшувалися (p<0,01) від 9-го до 10-го класу, а коефіцієнт стійкості уваги поліпшувався від 9-го до 10-го та 11-го класів (p<0,001 та p<0,05 відповідно).

Порівняльне дослідження розумової працездатності старшокласників різних територіальних популяцій Харківського ПАР (рис. 1) довело, що розумова працездатність 9-х класів за більшістю показників найвища (p<0,05) в ВМ.

Серед учнів 10-класів найкращі результати показали старшокласники СМ, найгірші ММ. У випускному, 11 класі, найгірші показники за коефіцієнтом точності, стійкості уваги та концентрації уваги мали старшокласники ММ, а найкращі школярі СМ (p<0,05). Поряд з тим, позитивною відмінністю у формуванні розумової працездатності старшокласників ММ є ламінарне та поступове покращення всіх її показників з 9-го по 11-й класи, на відміну від хвилеподібної динаміки коефіцієнта обсягу уваги та коефіцієнта розумової працездатності у двох інших групах порівняння.

Коефіцієнт точності у 9-класників СМ достовірно (p<0,05) вищий, ніж у мешканців ММ та ВМ, але в 10 класі достовірних відмінностей за цим показником між учнями ВМ та СМ не спостерігалося (p>0,05). Паралельне дослідження розумової працездатності старшокласників ММ довело, що в них досліджувані показники істотно менші (за окремими показниками від p<0,05 до p<0,01).

При порівняльному аналізі показників короткочасної пам'яті статистично значущих відмінностей у рівні розвитку цієї провідної когнітивної функції школярів між представниками досліджуваних популяцій ПАР не виявлено (p>0,05). Але між окремими групами старшокласників спостерігаються якісні відмінності в механізмах запам'ятовування та відтворення інформації. Так, в учнів ВМ відсоток правильних відповідей у 9 та 10 класах знижувався до 5 та 6 цифрознаків відповідно із подальшим збільшенням показників до 8 цифрознака, при найменших значеннях 82,1%±2,6% та 92,5%±1,7% відповідно. Для старшокласників ММ було властиве збільшення відсотка правильних відповідей від першого до другого цифрознаків (від 94,5%±1,6% до 96,2%±1,4%) та зниження відсотка правильних відповідей від першого до сьомого цифрознака з мінімальним значенням 77,6%±3,8% в 9-му класі, 80,4%±3,4% в 10-му класі та 76,0%±3,9% - в 11-му класі. Короткочасна пам'ять старшокласників СМ характеризувалася зменшенням відсотка правильних відповідей від першого до шостого та сьомого цифрознаків з подальшою стабільністю показника: найменший відсоток правильних відповідей у 9-му класі становив 74,6%±4,0%, в 10-му класі 79,8%±3,6% та в 11-му класі 75,1%±3,9%.

Відсоток правильних відповідей у всіх трьох групах порівняння зменшувався до шостого (ВМ) та сьомого (ММ та СМ) цифрознаків із подальшим незначним підвищенням. При цьому відсотки правильних відповідей харківських учнів відзначалися меншою варіабельністю та були дещо вищими, ніж у підлітків інших двох груп. Крім того, дослідження довели, що старшокласники ВМ володіють більш ефективним способом запам'ятовування та відтворення інформації.

Результати досліджень інтелектуального розвитку старшокласників ПАР наведено в табл. 2.

Таблиця 2 Порівняльна характеристика інтелектуального розвитку старшокласників великого і малого міст та сільської місцевості (Р%±m%; n=627)

Регіони	Рівень інтелектуального розвитку (IQ), бали
	високий (більш 120)	вищий за середній (120-110)	середній (110-100)	нижчий за середній (100-90)	слабкий (90-80)	дефектний (менш 80)
ВМ n=320	10,5±2,4	15,4±2,8	25,8±3,4	24,1±3,4	19,8±3,1	4,4±1,6
ММ n=153	8,7±2,3	9,2±2,4	26,8±3,6	28,3±3,7	23,4±3,5	3,8±1,6
СМ n=154	7,5±3,2	9,6±3,5	27,5±6,0	33,8±6,5	18,5±5,8	3,1±2,2
РВМ/РММ	p=0,43
РММ/РСМ	p=0,19
РВМ/РСМ	p=0,85

Встановлено, що загальною ознакою інтелектуального розвитку старшокласників типового українського ПАР є «середній» (IQ 100 - 110 балів) та «нижчий за середній» (IQ 90 - 100 балів) рівень невербального (того, що не залежить від загальної інформованості індивідуума) інтелекту, невеликий відсоток школярів з високим значенням IQ (більше 120 балів). Кількість осіб із дефектним рівнем інтелекту була мінімальною.

Специфічні умови життєдіяльності підлітків різних популяцій ПАР відбиваються на структурі інтелектуального складу. Серед старшокласників ВМ майже рівних частках були представлені особи із «середнім» (25,8%±3,4%) IQ та «нижчим за середній» (24,1%±3,4%), що в сукупності складало майже 50% від загальної чисельності обстеженої міської популяції, а осіб із високим IQ було 10,5%±2,4%. Серед школярів, що проживають у типовому ММ та СМ найбільший відсоток підлітків з рівнем інтелектуального розвитку «нижчим за середній» (28,3%±3,6% та 33,8%±6,5% відповідно). медичний здоров'я старшокласник

У 5 розділі викладено результати дослідження емоційно-вольових та комунікативних властивостей старшокласників, які свідчать про те, що переважна кількість старшокласників ПАР мають нормальний (середньопопуляційний) рівень прояву особистісних рис (до 82,2%2,1% мешканців ВМ, 89,5%52,5% мешканців ММ, 90,9%2,3% мешканців СМ).

Виходячи з того, що акцентуації характеру є певними донозологічними ознаками ймовірних психічних розладів, та соціальної дизадаптації, серед представників досліджуваних популяцій вивчалася розповсюдженість викривлених рис особистості. Встановлено, що серед школярів ВМ найбільш часто спостерігалися такі акцентуації як високий рівень брехливості (30,6%2,6%), надмірна замкнутість та байдужість (39,4%2,7%), схильність до емоційної ригідності (25,6%2,4%), підвладність власним почуттям та схильність до нехтування існуючими соціальними нормами, схильність до жорсткості та практичності, надмірна самовпевненість (23,1%2,4%), ознаки збудженості та неспокою (10,9%1,7%). Типовими акцентуаціями серед старшокласників ММ були надмірний рівень товариськості та відкритості (33,9%3,8%), низький рівень брехливості (лише 9,8%2,4% респондентів мали високий рівень брехливості), серйозність, мовчазність, схильність потрапляти під вплив обставин (40,5%3,9%), розсудливість, реалістичність суджень, практичність, деяка жорсткість та нечулість у ставленні до оточуючих, внутрішня конфліктність уявлень про себе, сильна залежність від колективу, низька самодостатність (28,1%3,6%). Для старшокласників СМ були притаманними такі акцентуації, як схильність до надмірної товариськості (87,0%2,6%), схильність до емоційної ригідності, підвладність власним почуттям.

6 розділ присвячений оцінці стану здоров'я старшокласників ПАР, які проживають та навчаться у населених місцях із різним рівнем урбанізації.

Встановлено, що старшокласники ВМ мають вищі показники зросту (p<0,05), та менші, відносно мешканців ММ та СМ, показники маси тіла (p<0,05) та окружності грудної клітки (p<0,05). За гармонійністю фізичного розвитку показники в трьох регіонах не відрізняються (p>0,05), школярів з гармонійним фізичним розвитком в усіх групах порівняння значно більше, ніж з дисгармонійним.

За результатами комплексної оцінки стану здоров'я досліджуваних школярів було здійснено їх розподіл за групами здоров'я (табл. 3).

Таблиця 3 Порівняльна характеристика стану здоров'я старшокласників, які проживають у великому, малому містах та сільській місцевості (P%±m%; n=1500)

Місце проживання	Групи здоров'я
	І (%)	ІІ (%)	ІІІ-IV (%)	V (%)
ВМ n=500	44,8±2,2	26,6±2,0	26,9±2,0	1,7±0,6
ММ n=500	61,0±2,2	20,4±1,8	17,9±1,7	0,6±0,4
СМ n=500	64,0±2,2	19,80±1,8	15,4±1,6	0,8±0,4
PВМ/PММ	p<0,001
PММ/PСМ	p>0,05
PВМ/PСМ	p<0,001

Серед старшокласників ВМ протягом усього періоду навчання спостерігалося істотне зменшення кількості осіб, які належать до І групи здоров'я, за рахунок збільшення чисельності ІІІ групи. Крім того, серед мешканців «периферійного» району ВМ спостерігається істотно більша кількість здорових осіб (52,0%±3,2% проти 42,0%±3,1% в адміністративному районі, p<0,05).

Порівняльний аналіз розбіжності в показниках здоров'я старшокласників ММ та СМ достовірних відмінностей не встановив (p>0,05), але його динаміка характеризувалася деякою своєрідністю. У мешканців типового ММ зміни спостерігалися лише за ІІ групою здоров'я, яка в 11-му класі збільшилася до 27,5%±3,5% (p<0,05). У старшокласників СМ спостерігалося істотне (p<0,01) зменшення кількості школярів І групи здоров'я за рахунок зростання кількості осіб, які належать до ІІІ групи здоров'я.

Аналіз гострої та хронічної захворюваності серед обстежених популяцій ПАР (рис. 2), дозволив встановити, що кількість підлітків, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання (частіше 3 разів на рік), в ВМ майже вдвічі більша ніж в СМ (p<0,05), вони ж значно частіше страждають на гострі та хронічні бронхіти, бронхопневмонії та алергічні захворювання (p<0,001).

Рис. 2. Порівняльна характеристика стану патологічної ураженості старшокласників, що мешкають в різних населених місцях: I - підлітки, які мешкають в центральному районі м. Хркова; II - підлітки, які мешкають в периферійному районі м. Харкова; III - підлітки, які мешкають в малому місті; IV - підлітки, які мешкають в сільській місцевості; ГРВІ - діти, що часто хворіють на гострі респіраторні захворювання; ДШ - діти із патологією органів дихання; Ал - діти з алергічними захворюваннями; ШКТ - діти із захворюваннями шлунково-кишкового тракту; ССС - діти із захворюваннями серцево-судинної системи; НС - діти із неврологічними захворюваннями; * - показники, за якими встановлені статистично достовірні (p<0,05) розбіжності.

Стан психічного здоров'я мешканців ПАР вивчався на підставі дослідження розповсюдженості донозологічних психічних станів. У ВМ старшокласників з психічними відхиленнями граничного характеру було 50,6%±7,0% з кількості обстежених, у ММ - 47,3%±6,9%, у СМ - 43,9±6,9%. Отримані результати свідчать про значне поширення серед старшокласників ПАР донозологічних станів астенічного, іпохондричного та депресивного характеру, яки уражають майже половину досліджуваних школярів. Найбільша розповсюдженість межових психічних станів спостерігалася у ВМ, найменша - серед старшокласників СМ.

Особливості умов проживання у тому чи іншому населеному пункті за більшістю показників не відбиваються на динаміці донозологічного стану школярів протягом терміну їх навчання у старшій школі (p>0,05) (табл. 4).

Таблиця 4 Порівняльна характеристика психічного здоров'я старшокласників, загальноосвітніх шкіл великого, малого міст та сіл (Р%±m%; n=627)

Населені місця	Без відхилень	З відхиленнями	Синдром астенії	Синдром депресії	Синдром іпохондрії
ВМ n=320	49,4±7,0	50,6±7,0	14,9±5,0	36,8±6,8	25,3±6,1
ММ n=153	52,7±6,9	47,3±6,9	12,9±4,6	32,3±6,4	19,4±5,4
СМ n=154	56,1±6,9	43,9±6,9	11,1±3,3	29,6±6,3	18,5±5,1
РВМ/РММ	> 0,05	> 0,05	> 0,05	> 0,05
РММ/РСМ	> 0,05	> 0,05	> 0,05	> 0,05
РВМ/РСМ	> 0,05	> 0,05	> 0,05	> 0,05

Лише частота станів граничних синдрому іпохондрії істотно зменшувалася в 11-му класі (p<0,05), що вочевидь може бути пов'язане з більш відповідальним та критичним ставленням випускників до свого здоров'я. До того ж, при порівняльному вивченні показників психічного здоров'я старшокласників загальноосвітніх шкіл ВМ, ММ та СМ статистично достовірних відмінностей між цими трьома групами не виявлено (p>0,05).

Висновки

1. У дисертаційній роботі наведено наукове обґрунтування та новий підхід до розробки комплексу запобіжних заходів з первинної психопрофілактики з урахуванням закономірностей формування функціонального стану та психічного здоров'я старшокласників промислово-аграрного регіону, які проживають та навчаються у населених містах із різним рівнем урбанізації, та популяційних особливостей, притаманних особам старшого підліткового віку, пов'язаних з особливостями розвитку психофізіологічних функцій, своєрідністю індивідуальних психологічних властивостей, структури інтелекту, розповсюдженістю донозологічних психічних станів, що визначають ступінь психологічної стійкості старшокласників.

2. Встановлено, що до чинників ризику, які негативно впливають на функціональний стан старшокласників промислово-аграрного регіону, та які потребують відповідної гігієнічної корекції, належать невідповідність характеру та режиму навчання за провідними показниками навчального розкладу: наявністю спарених уроків, та нераціональним розподілом уроків за ступенем трудності. Спільним для всіх шкіл чинником ризику виникнення нервового перенапруження, порушень зору та постави учнів, є невідповідність меблів антропометричним параметрам осіб старшого підліткового віку. Загальними недоліками в забезпеченні медичного супроводу старшокласників є відсутність у більшості середніх навчальних закладах промислово-аграрного регіону кабінетів психофізіологічного розвантаження та неповний набір приміщень медичного блоку.

3. Виявлено специфічні особливості життєдіяльності старшокласників різних за урбанізацією населених міст промислово-аграрного регіону. Умови навчання старшокласників міських шкіл супроводжуються типовими порушеннями архітектурно-планувальних вимог (незадовільна наближеність 48,0%±7,1% шкіл до проїжджих частин доріг), недотриманням гігієнічних вимог до наповнюваності класів (68,0%±6,6% обстежених шкіл), недотриманням правил здорового способу життя, а також нехтування вимогами раціонального режиму дня. Внаслідок більш широкого впровадження днів профільного навчання без належної корекції навчального розкладу, в 100% сільських шкіл та шкіл малих міст спостерігається порушення у тривалості навчального дня та підвищенням загальних навантажень. Позитивним оздоровчим чинником, який супроводжує життєдіяльність міських школярів є досить високий рівень рухової активності (60,9%±2,8% мають середній та вище середнього рівень рухової активності проти 39,9%±3,0% у малому місті та 31,8%±2,5% у сільській місцевості, p<0,05). До суттєвих оздоровчих чинників які супроводжують життєдіяльність старшокласників малого міста та сільської місцевості можна віднести кращі показники психічного мікроклімату в навчальному колективі та в сім'ї (84,6%±4,0% та 85,1%±3,3% обстежених школярів відповідно мають високий та вище середнього рівень психологічного мікроклімату), краще за своїми якісними та кількісними характеристиками харчування (75,3%±3,7% та 72,7%±3,7% відповідно мають середній та вище середнього рівень організації харчування).

4. Загальний рівень та стійкість розумової працездатності старшокласників, які навчаються в адміністративному районі великого міста достовірно (p<0,05) вищий ніж у мешканців периферійного району (коефіцієнт точності становить 0,91±0,01 проти 0,87±0,01 відповідно, коефіцієнт розумової працездатності 192,0±6,5 проти 182,2±4,2, коефіцієнт стійкості уваги 91,2±12,7 проти 68,7±7,9 та коефіцієнт об'єму уваги 211,3±6,5 проти 205,1±5,8, p<0,05), але для старшокласників периферійного району притаманні більша пластичність цієї функції та більша здатність до відновлення функціонального стану. Розумова працездатність старшокласників малого міста та сільських школярів має позитивну динаміку протягом всього періоду навчання у старшій школі, але стійкість їх функціонального стану погіршувалася в 11-му класі (коефіцієнт розумової працездатності сільських школярів знижується від 207,3±7,8 в 10-му класі до 193,9±8,0 в 11-му при p<0,05, а обсяг уваги зменшується з 226,6±8,2 до 211,4±7,9 відповідно), що є ознакою перевтоми, яка виникає в наслідок надмірних навантажень у випускному класі. Обсяг короткочасної пам'яті не має принципових відмінностей у школярів, які проживають у різних місцях промислово-аграрного регіону (p>0,05), але учні великого міста мають більш ефективний спосіб запам'ятовування та відтворення інформації.

5. Встановлено, що суттєві (на рівні статистично значущих розбіжностей) відмінності у рівні інтелекту старшокласників окремих популяцій промислово-аграрного регіону відсутні (p>0,05): переважають індивідууми із середнім та «нижчим за середній» рівнем невербального інтелекту, значно менша кількість осіб мають високий та низький рівень IQ. Проте специфічні умови життєдіяльності старшокласників відбиваються на структурі інтелектуального складу окремої популяції школярів, що визначає критеріальну роль інтелекту у процесах психологічної та соціальної адаптації до певних умов життєдіяльності. Так серед старшокласників великого міста, майже в рівних частках були представлені особи із IQ середнього рівня та «нижчим за середній», що у сукупності складало майже 50% від загальної чисельності обстеженої міської популяції, а осіб із високим IQ було лише 10,5%±2,4%. Серед школярів, що проживають у типовому малому місті та у селі навпаки, впевнено переважали індивідууми із інтелектуальним розвитком «нижчим за середній» (відповідно 28,3%±3,6% та 33,8%±6,5%).

6. Доведено, що типовий старшокласник, який проживає в промислово-аграрному регіоні має адекватні до вимог навколишнього соціального середовища, психологічні властивості, але певна частина досліджуваних (1,3%0,9% - 34,0%3,8%) мають акцентуації характеру, які здатні негативно впливати на процес їхньої соціальної адаптації, знижують психологічну стійкість, представляють собою стани ризику щодо виникнення ймовірних психопатій. Загальною акцентуацією для усіх обстежених популяцій старшокласників є жорсткість та нечулість у ставленні до оточуючих. Для певної кількості мешканців великого міста (6,7%1,4% - 25,6%2,4%) властиві такі викривлені риси особистості як замкнутість, емоційна ригідність, самовпевненість, практичність із схильністю до нехтування існуючими соціальними нормами, на фоні ознак збудженості та неспокою. Типові акцентуації старшокласників малого міста (у 1,3%0,9% - 34,0%3,8%) роблять індивідуума відкритим у поєднанні з розсудливістю, серйозністю, реалістичністю суджень, однак їхня розсудливість та практичність під впливом певних обставин може перетворюватися на жорсткість та нечулість у ставленні до оточуючих. Типові акцентовані риси особистості сільського старшокласника демонструють внутрішню конфліктність уявлень про себе, надмірну залежність від колективу, на фоні низької самодостатності.

7. Серед старшокласників типового промислово-аграрного регіону спостерігається поширення донозологічних психічних станів астенічного (13,0%±4,1%), іпохондричного (21,9%±5,6%) та депресивного (33,2%±6,6%) характеру, які уражають майже половину популяції досліджуваних школярів (47,2%±7,0%). Кількість юнаків та дівчат - учнів старших класів без донозологічних психічних відхилень та з відхиленнями однакова (50% на 50%), але юнаки більш схильні до депресивних станів, ніж дівчата того ж віку. Найбільш істотними ці розбіжності стають в 11-му класі (56,0%±7,0% проти 35,2%±6,5%, відповідно, p<0,05). Необхідною складовою гігієнічних заходів із збереження старшокласників, що навчаються та проживають у промислово-аграрному регіоні є психогігієнічна корекція донозологічних станів, спрямована на підвищення психологічної стійкості, з метою успішного подолання ситуацій, станів та періодів ризику.

8. Своєрідні умови великого міста визначають суттєве погіршення загального здоров'я старшокласників. Характерні для промислово-аграрного регіону загальні закономірності формування середовища життєдіяльності старшокласників, визначають типову структуру захворюваності та її динаміки протягом останніх трьох років навчання у середній школі, у якій переважають хвороби серцево-судинної (8,0%±1,2% - 14,2%±1,6%), нервової системи (10,0%±1,3% - 22,6%±1,9%) та органа зору (11,8%±1,4% - 13,8%±1,5%). Негативні відмінності в умовах життєдіяльності старшокласників великого міста відбиваються на розповсюдженості серед них екологозалежних (бронхіти та бронхопневмонії, алергії, p<0,001).

9. Психогігієнічна оптимізація життєдіяльності старшокласників промислово-аграрного регіону будується за певним алгоритмом дій, який послідовно включає: оцінку умов та характеру навчання та позашкільної діяльності, на підставі виміру показників навколишнього середовища та, відповідного до них, функціонального стану та здоров'я із використанням скринінгових методик та методів психодіагностики донозологічних психічних станів; впровадження науково обґрунтованих індивідуальних та групових заходів із підвищення психологічної стійкості та корекції психічних зрушень донозологічного характеру; заходи з оптимізації умов життєдіяльності у відповідності з фізіологічно зумовленими гігієнічними вимогами режимно-організаційного характеру.

Список публікацій за темою дисертації

1. Коробчанський В.О. Вплив умов життєдіяльності на функціональний стан підлітків-старшокласників / В.О. Коробчанський, Ю.О. Олійник // Експериментальна і клінічна медицина. - 2008. - № 3. - С. 149-152. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір та статистичну обробку даних, їх аналіз, написано статтю.

2. Олійник Ю.О. Порівняльна характеристика стану здоров'я підлітків-старшокласників, що мешкають в умовах різних населених місць / Ю.О. Олійник // Гігієна населених місць. - 2009. - № 54. - C. 309-312.

3. Коробчанський В.О. Особливості формування інтелекту підлітків, які мешкають та навчаються в різних соціально-економічних умовах / В.О. Коробчанський, Ю.О. Олійник, В.В. Старусева // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2009. - № 13. - С. 6-8. Автором частково проведено набір даних, їх статистичну обробку та аналіз, узагальнено отримані дані, написано статтю.

4. Еколого-економічні проблеми поведінки з відходами / Л.А. Бондаренко, М.О. Сидоренко, Н.М. Кателевська, Ю.О. Олійник // Эпидемиология, екология и гигиена: сборник материалов 10-й итоговой региональной научно-практической конференции. - Харків, 2007. - Ч.2. - С. 87-89.

5. Олейник Ю.А. Влияние условий жизнедеятельности старшеклассников на функциональное состояние центральной нервной системы / Ю.А. Олейник // Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених, 16-18 січня 2008 р. - Харків, 2008. - С. 138.

6. Психогігієнічні аспекти формування репродуктивного здоров'я старшокласників / В.О. Коробчанський, Н.І. Суботіна, В.В. Старусева, Ю.О. Олійник // Демографія. Здоров'я. Медицина: матеріали науково-практичної міжвузівської конференції. - Харків, 2008. - С. 34.

7. Коробчанський В.О. Порівняльна фізіолого-гігієнічна характеристика особливостей інтелектуального розвитку старшокласників великого та малого міст агропрмислового регіону / В.О. Коробчанський, Ю.О. Олійник // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: збірка тез доповідейнауково-практичної конференції. - Київ, 2008. - Вип. 8. - С. 164-166.

8. Staruseva V. The comparative characteristic of conditions of living of the senior pupils of rural schools, schools of assistance to health and students of high schools / V. Staruseva, Y. Oleynik, A. Reznichenko // 2^nd International scientific interdisciplinary congress for medical students and young doctors. Kharkiv, 8^th-10^th April 2009. - Kharkiv, 2009. - P. 174-175.

9. Олійник Ю.О. Гігієнічна оцінка психічного здоров'я старшокласників, які проживають в різних умовах життєдіяльності / Ю.О. Олійник // Медицина третього тисячоліття: збірник тез міжвузівської конференції молодих вчених. - Харків, 2009. - С. 109.

Анотації

Олійник Ю.О. Психогігієнічна оцінка та корекція життєдіяльності старшокласників промислово-аграрного регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 - гігієна та професійна патологія. - Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2010.

Проаналізовано умови життєдіяльності підлітків, які навчаються в старших класах загальноосвітніх шкіл великого міста (м. Харкова), малого міста (м. Барвінкове Харківської області) та сільської місцевості, включаючи особливості навчання та побуту.

Проведено аналіз динаміки основних показників розумової працездатності (короткочасної пам'яті, уваги та рівня інтелектуального розвитку) в залежності від умов проживання та навчання в регіонах з різним рівнем урбанізації.

Проведено порівняльний аналіз емоційно-вольових та комунікативних властивостей особистості підлітків-старшокласників, які мешкають в населених містах з різним рівнем урбанізації.

Вивчені закономірності формування стану загального та психічного здоров'я, фізичного розвитку організму підлітків промислово-аграрного регіону під впливом комплексу несприятливих факторів зовнішнього середовища.

На підставі виявлених особливостей життєдіяльності підлітків-старшокласників розроблено уніфіковану програму первинної профілактики дезадаптаційних станів, яка разом із загально-гігієнічними включає комплекс заходів первинної психопрофілактики. Обґрунтовано необхідність створення в навчально-виховних закладах України психогігієнічної служби, основними завданнями якої є своєчасне виявлення донозологічних психічних станів у підлітків-учнів загальноосвітніх шкіл, а також проведення заходів, спрямованих на первинну профілактику можливої трансформації предпатологічних порушень психічного здоров'я підлітків, що навчаються, у клінічні форми неврозів і психогенних розладів особистості.