Оптимізація лікування гнійних ран шляхом застосування змінного електромагнітного поля та феропластів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ НЕВІДКЛАДНОЇ І ВІДНОВНОЇ ХІРУРГІЇ ІМ. В.К.ГУСАКА АМН УКРАЇНИ»

АВТОРЕФЕРАТ

ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ ЗМІННОГО ЕЛЕКТРОМАГНІТНОГО ПОЛЯ ТА ФЕРОПЛАСТІВ

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Кондратенко Петро Геннадійович, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, завідувач кафедри хірургії.

Офіційні опоненти:

Тамм Тамара Іванівна, доктор медичних наук, професор, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри хірургії і проктології.

Попандопуло Андрій Геннадійович, доктор медичних наук, доцент, Державна установа «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України», завідувач лабораторії клітинного та тканинного культивування.

З дісертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України» (83045, м. Донецьк, Ленінський проспект, 47).

Вчений секретар спецiалiзованoї вченої ради, д.мед.н., професор О.А. ШТУТІН

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема хірургічної інфекції донині залишається важливою й актуальною. Гнійно-септичні захворювання щорічно уражають мільйони людей, складаючи 12-15% у структурі хірургічних захворювань (Абаєв Ю.К., 2005; Тамм Т.І., 2006; Flanders E., 2003). Лікування гнійно-запальних захворювань і ранової інфекції до цього часу - складне й до кінця не вирішене завдання. Розтин, санація, дренування гнійного осередку разом з антибактеріальною терапією, симптоматичним лікуванням, накладання вторинних швів на рану, що очистилася, займають тривалий час: у середньому більше 10 ліжко-днів, а за наявності розповсюджених гнійних процесій і цукрового діабету - до 40-60 ліжко-днів (Василюк С.М., 2006; Тамм Т.І., 2003; Andenaes К., 2006).

На сучасному етапі пропонується велика кількість методів, способів, антимікробних препаратів для лікування ран і ранової інфекції, проте високий відсоток інфекційних ускладнень у хворих, розвиток резистентності мікроорганізмів до застосовуваних лікарських препаратів, зниження загальної та місцевої імунної реактивності організму вимагають подальшого вивчення, розроблення та вдосконалення методів лікування (Десятерик В.І., 2008; Єрюхін І.А., 2000; Amsden G.W., 2008). У зв'язку з цим, крім відомих і традиційно застосовуваних способів лікування гнійно-запальних захворювань, очевидною є актуальність впровадження в практику лікувально-профілактичних засобів з багатоплановою дією.

Серед існучих методів лікування одним із перспективних є використання змінного електромагнітного поля. Експерименти, проведені як вітчизняними, так і зарубіжними вченими, свідчать про багатофакторний вплив електромагнітних полів на біологічні об'єкти в усіх досліджених частотних діапазонах (Жан-Луі Гарийон, 2000; Дев'ятов В.А., 2000; Кондратенко П.Г., 2008). Проте достатніх відомостей про розроблення раціональних лікувальних комплексів із застосуванням змінного електромагнітного поля для лікування ран ми не виявили. Разом з тим, на сучасному етапі в застосовуваних нині способах додаткового лікування гнійних ран існує низка недоліків: наявність широкого спектру протипоказань, необхідність дорогого обладнання, недостатня вивченість впливу того чи іншого способу на ланки патогенезу ранового процесу тощо. Подальше вивчення цього питання дозволить досягти поліпшення результатів лікування гнійних ран за рахунок розроблення оптимального лікувального алгоритму, здатного чинити етіопатогенетичний вплив на перебіг ранового процесу та скоротити термін стаціонарного й амбулаторного лікування хворих.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України; робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри хірургії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України «Застосування змінного електромагнітного поля в лікуванні гнійно-запальних процесів м'яких тканин» (шифр УН 07.04.02., державний реєстраційний номер 0106U010870), у якій здобувач був відповідальним виконавцем.

Тема дисертації рекомендована до планування проблемною комісією «Хірургія» МОЗ України й затверджена на засіданні Вченої ради Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України, протокол № 7 від 19 червня 2007 року.

Мета дослідження: поліпшення результатів лікування хворих із гнійними ранами шляхом розроблення алгоритму лікування із застосуванням змінного електромагнітного поля й феропластів.

Завдання дослідження:

1. Вивчити динаміку перебігу ранового процесу у хворих із гнійними ранами на тлі використання загальноприйнятих методів лікування.

2. Розробити спосіб лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля й феропластів.

3. Вивчити динаміку перебігу ранового процесу у хворих із гнійними ранами в разі застосування змінного електромагнітного поля й феропластів.

4. Розробити критерії визначення строків накладання на рану вторинних швів у хворих із гнійними ранами на тлі лікування традиційними способами та на тлі застосування змінного електромагнітного поля з феропластами.

5. Розробити алгоритм лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля й феропластів.

6. Вивчити результати накладання вторинних швів у хворих із гнійними ранами в разі загальноприйнятих методів лікування та з використанням змінного електромагнітного поля з феропластами.

Об'єкт дослідження: гнійні рани різних локалізацій.

Предмет дослідження: патофізіологічне обґрунтування впливу змінного електромагнітного поля й феропластичних матеріалів на перебіг ранового процесу.

Методи дослідження: планіметричні дослідження з метою вивчення динаміки зменшення площі рани і приросту грануляційної тканини; патоморфологічні дослідження з метою вивчення гістологічної картини перебігу ранового процесу; морфометричні дослідження з метою підрахунку кількості судин і їх площі; бактеріологічні дослідження з метою визначення кількості мікробів в 1 г тканини; сонографічний моніторинг з метою визначення розміру інфільтрації періраневой зони, вивчення структури інфільтрату, проведення енергетичного допплерівського сканування; імунологічні дослідження з метою вивчення відновлювальних змін у системі імунітету. Для проведення аналізу результатів дослідження використовувалися методи біостатістікі. При цьому обчислювалися середні значення, довірчі інтервали, варіації параметрів. Достовірність відмінностей визначалася за критерієм Стьюдента з рівнем значущості не менше 0,05. Одержані результати оброблялися методами варіаційної статистики та рангової кореляції із застосуванням PCL.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вирішено наукове завдання, що включає розроблення способу лікування гнійних ран, в основу якого покладено введення в гнійну рану феропластів з подальшим впливом на рану змінного електромагнітного поля.

Вперше науково обгрунтовано та доведено на підставі застосування сучасних клініко-інструментальних методів моніторингу ранового процесу, що під впливом розробленого способу на 4 добу лікування спостерігається скорочення ранової поверхні та об'єму рани, швидка зміна клітинних елементів, прискорюється регіонарний кровотік, знижується мікробна засіяність рани, відновлюються імунологічні показники.

Вперше на основі аналізу результатів, одержаних під час використання планіметричних, патоморфологічних, сонографічних, бактеріологічних та імунологічних методів моніторингу, встановлено прискорення завершення першої фази ранового процесу у хворих із гнійними ранами під впливом змінного електромагнітного поля й феропластів, порівняно з традиційними способами лікування.

Патогенетично обґрунтовано й доведено одержаними результатами строки накладання вторинних швів на гнійну рану у хворих, які лікувалися традиційними способами й у хворих, для лікування яких застосовувалося змінне електромагнітне поле й феропласти.

Вперше доведено клінічну ефективність й патогенетичну спрямованість розробленого способу лікування гнійних ран, на основі одержаних результатів було розроблено алгоритм лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля й феропластів після накладання вторинних швів, який дозволяє досягти загоєння рани під швами в 95,5±2,6% випадків.

Встановлено, що застосування змінного електромагнітного поля й феропластів дозволяє знизити середні строки загоєння рани з 18,25±0,65 доби у хворих групи порівняння до 11,42±0,45 доби у хворих основної групи.

Практичне значення одержаних результатів. Доведено можливість і високу ефективність застосування сонографічного моніторингу з енергетичним допплерівським скануванням для контролю перебігу ранового процесу, що дозволяє здійснювати щодобовий контроль перебігу ранового процесу залежно від клінічної ситуації.

На основі використання сучасних клініко-інструментальних методів моніторингу перебігу ранового процесу розроблено та обґрунтовано критерії накладання вторинних швів на гнійну рану.

Враховуючи патогенетичну спрямованість розробленого способу лікування гнійних ран, встановлено, що застосування змінного електромагнітного поля й феропластів дозволяє досягти завершення процесу очищення гнійної рани на 4 добу лікування після трьох сеансів магнітотерапії з феропластами та створити умови для накладання на рану вторинних швів.

У ході виконання роботи розроблено й патогенетично обґрунтовано алгоритм лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля й феропластів, який дозволяє скоротити середній термін стаціонарного лікування удвічі.

Розроблений алгоритм лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля й феропластів дозволяє знизити середні строки загоєння рани з 18,25±0,65 доби у хворих групи порівняння до 11,42±0,45 у хворих основної групи.

На основі проведеної порівняльної оцінки результатів лікування хворих із гнійними ранами в основній групі та в групі порівняння доведено доцільність застосування змінного електромагнітного поля й феропластів, доступність, дешевизну й високу ефективність цього способу лікування, порівняно з традиційними методами лікування.

Розроблений спосіб лікування гнійних ран і основні результати роботи впроваджено в клінічну практику в клініці хірургії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, Центральній районній лікарні м. Харцизька Донецької області, Центральній районній лікарні м. Димитрове Донецької області, Центральній районній лікарні м. Новоселівка Донецької області (одержані відповідні акти впровадження).

Особистий внесок здобувача. Наведені автором дані одержані особисто. Дисертантом особисто та за його безпосередньою участю розроблено спосіб лікування гнійних ран. Дано інтерпретацію даних комплексного обстеження хворих в основній групі та в групі порівняння. Здобувач виконав аналіз причин тривалого перебування хворих на стаціонарному лікуванні, визначив планіметричні критерії перебігу ранового процесу, статистичну обробку одержаних результатів, визначення оптимальних строків накладання вторинних швів на гнійну рану. Автор самостійно оперував 50% хворих із гнояками різних локалізацій, у 70% пацієнтів із гнійними ранами застосовував розроблений спосіб лікування. Співавторство інших дослідників в наукових роботах, що опубліковані за темою дисертації, здійснювалось у вигляді консультативної допомоги та участі в науковому, діагностичному та лікувальному процесі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи доповідалися на науково-практичній конференції молодих учених «Актуальні питання невідкладної та відновної медицини» (Ялта, 2002), науково-практичній конференції «Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини» (Донецьк - Маріуполь, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання абдомінальної хірургії» (Алушта, 2008), III Українській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми хірургії» (Донецьк - Святогірськ, 2009), а також на засіданнях Асоціації хірургів Донецької області (2003, 2005).

Публікація результатів дослідження. За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт, з них 13 статей опубліковано в провідних наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, одержано 2 деклараційних патенти України на винахід.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 154 сторінках друкованого тексту, ілюстровано 43 таблицями, 29 рисунками й 5 графіками. Робота складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, узагальнення й аналізу одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій і списка використаної літератури, який містить 217 робіт, зокрема 145 джерел кирилицею та 71 - латиницею.

Основний зміст

Матеріал і методи. Згідно з поставленою метою та визначеними завданнями, матеріалом для дослідження став 331 пацієнт із гнійними ранами. Усі хворі перебували на лікуванні в клініці хірургії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького на базі Центральної міської клінічної лікарні №16 м. Донецька протягом 2003-2008 рр.

Основну групу, в якій, крім традиційних методів лікування, застосовувався розроблений спосіб лікування гнійних ран шляхом впливу на рану змінного електромагнітного поля й феропластів, склали 174 хворих. До групи порівняння ввійшли 157 хворих, у яких використовувалися тільки традиційні способи лікування.

Усіх пацієнтів було госпіталізовано в ургентному порядку з приводу абсцесів і флегмон різних локалізацій. Усіх хворих було оперовано в ургентному порядку в першу добу перебування в клініці. За локалізацією гнояків, тяжкістю перебігу основного захворювання, кількістю пацієнтів з виявленою супутньою патологією обидві групи були ідентичними.

Хворих основної групи, у свою чергу, було поділено на дві підгрупи: до першої підгрупи (92 особи) для лікування хворих було використано тільки змінне електромагнітне поле без застосування феропластичних матеріалів. У другій підгрупі (82 особи) було використано електромагнітне поле та феропласти. У першій підгрупі використовувався спосіб лікування з застосуванням ізольованого змінного електромагнітного поля (Пат. № 16547 від 15.08.2006). У другій підгрупі використовувався розроблений метод лікування із застосуванням змінного електромагнітного поля й феропластів.

Сутність розробленого нами способу полягає в такому. У гнійну рану вводили намагнічені частинки, одержані шляхом введення промислового порошку гексафериту барію в розплав полістиролу (феропласти) методом гідроекструзії. Потім рана заповнювалася фізіологічним розчином, накривалася поліетиленовою плівкою. Над нею розміщували електромагніт, після вмикання якого в мережу змінного струму частинки переходили в магніторозріджений стан та інтенсивно впливали на ранову поверхню, механічно очищуючи її від загиблих клітин. Очищувально впливав при цьому й фізіологічний розчин, оскільки вихрові потоки, що виникають у ньому під час руху частинок, сприяли вимиванню гною з мікрокарманів. Процедуру проводили протягом 10 хвилин. Потім намагнічені частинки витягали з рани постійним магнітом, порожнину рани промивали розчином фізіологічного розчину (Пат. № 39615 А від 15.06.2001).

Планіметричний метод дослідження включав вивчення динаміки зменшення площі рани й динаміку утворення грануляційної тканини.

Патоморфологічному вивченню піддавалися мазки - відбитки й шматочки, взяті з рани під час розтину гнояка як початковий матеріал, потім після кожного сеансу магнітотерапії знову бралися мазки - відбитки й шматочки тканини, в середньому, розмірами 0,3х0,4 см з краю рани. Взятий шматочок фіксувався в 12% розчині формаліну нейтрального. Парафінові зрізи завтовшки 6-8 мкм забарвлювалися гематоксилін-еозином, за Ван-Гізон, толуїдиновим синім, гематологічною фарбою Романовського - Гімза.

Підрахунок кількості судин і їх площі в грануляційній тканині проводився на мікрофотографіях із застосуванням ліцензійної програми Olympus DP-Soft. Питома щільність судин визначалася відношенням суми всіх капілярів до загальної площі мікрофотографії. Статистична обробка проводилася із застосуванням статистичної програми «Біостатистика».

Вивчення динаміки мікробної засіяності гнійних ран здійснювали методом кількісного визначення мікробів в 1 г тканини. Бактеріологічне дослідження проводили згідно з наказом МОЗ СРСР № 535 від 22.04.85 «Про уніфікацію мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження, що використовуються в клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних закладів».

Для визначення кількості кожного виду бактерій, що перебували в досліджуваному вмісті, застосовували метод «секторних посівів». Він ґрунтується на визначенні кількості мікробних клітин в 1 мл матеріалу (КОО/мл) за спеціально розробленою таблицею. Для порівняльної характеристики перебігу ранового процесу в роботі враховувалися тільки збудники інфекції та їх асоціації, що зустрічаються найчастіше: золотистий стафілокок, кишкова паличка, золотистий стафілокок і кишкова паличка, золотистий стафілокок і синьогнійна паличка, синьогнійна паличка та протей. Ці збудники визначалися в тканинах гнійної рани у 67,52% хворих групи порівняння й у 57,47% пацієнтів основної групи.

Динаміка ранового процесу в гнійних ранах в основній групі хворих і групі порівняння вивчалася з допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) із застосуванням енергетичного допплерівського сканування (ЕДС). Дослідження проводилося на апараті SONOACE-6000 (Medison) із застосуванням мультичастотного датчика.

Вміст популяцій, субпопуляцій лімфоцитів та експресії на їх поверхні антигенних рецепторів визначали з допомогою моноклональних антитіл (МКАТ) методом непрямої імунофлуоресценції. Під час проведення цих досліджень було використано панелі вітчизняних комерційних моноклональних антитіл (МКАТ) для визначення популяцій, субпопуляцій лімфоцитів і їх поверхневих і внутрішніх антигенів за експресією лімфоцитами антигенних рецепторів. Бактерицидну біохімічно обумовлену активність нейтрофілів периферичної крові досліджували в тесті відновлення нітросинього тетразолію вільним внутрішньоклітинним киснем (НСТ-тест).

Усі цифрові значення, представлені в роботі, оброблено методами медичної статистики за допомогою персонального комп'ютера та ліцензійних програм. При цьому обчислювалися середні значення, довірчі інтервали, варіації параметрів. Достовірність відмінностей визначалася за критерієм Стьюдента з рівнем значущості не менше 0,05. Одержані результати оброблялися методами варіаційної статистики та рангової кореляції із застосуванням PCL. Було використано програми «Statistica Windows» і пакет відповідних програм вимірювань.

Результати досліджень. При проведені планіметричних досліджень найбільш виражений ефект спостерігався у більшості хворих другої підгрупи основної групи (87,8±3,6%) після трьох сеансів магнітотерапії з феропластами на 4 добу стаціонарного лікування. У першій підгрупі, в якій для лікування хворих використовувалося змінне електромагнітне поле, результати були дещо гіршими: у 76,1±4,5% пацієнтів рановий процес було переведено в другу фазу на 5 добу лікування після чотириразового використання магнітотерапії. Аналізуючи результат лікування хворих групи порівняння, можна дійти висновку, що у 71,3±3,6% хворих рани очистились на 7 добу. У другій підгрупі основної групи пацієнтів після впливу на рану змінним електромагнітним полем із феропластами площа рани зменшилася на 30% після трьох сеансів магнітотерапії з феропластами на 4 добу лікування, у першій підгрупі цей показник було досягнуто на 5 добу лікування після чотириразового застосування змінного електромагнітного поля. Максимальний приріст грануляційної тканини 25% у другій підгрупі було зафіксовано на 4 добу лікування після триразового застосування магнітотерапії з феропластами, у першій підгрупі хворих основної групи - на 5 добу лікування після чотириразового застосування змінного електромагнітного поля. У групі порівняння максимальне збільшення приросту грануляційної тканини та скорочення площі рани було зафіксовано на 7 добу лікування.

Під час гістологічного дослідження критерієм очищення рани було зникнення дегенеративних форм лейкоцитів, переважання клітин сполучнотканинного походження, велика кількість клітинних симпластів, поява фібробластів, гістіоцитів, макрофагів, формування основної речовини між клітинами, наявність зрілої розгалуженої капілярної сітки.

У першій підгрупі основної групи хворих після четвертого сеансу магнітотерапії на 5 добу лікування відзначалося дозрівання грануляційної тканини з формуванням волокнистої сполучної тканини. У дні рани відзначалося відкладення невеликої кількості фібрину зі слабкою запальною інфільтрацією. Кількість судин зменшилася, вони дозрівали, перетворювалися на артеріоли, вираженість запального інфільтрату знижувалась, у складі інфільтрату переважали лімфогістіоцити, зустрічалися одиничні сегментоядерні лімфоцити. Збільшувалася кількість фібробластів, колагенових волокон. У другій підгрупі основної групи хворих у препаратах, взятих з рани після трьох сеансів магнітотерапії з феропластами на 4 добу лікування, капілярних петель багато, вони вибудовувались у певні структури, з'являлися просвіти в капілярних петлях і виявлялись окремі еритроцити в просвіті капілярів. Ендотелій капілярів зменшився в об'ємі, сплощилася цитоплазма та клітина в цілому, сплощилося ядро. Мембрана, на якій розміщувався ендотелій, після забарвлення за Ван-Гізон набула фуксинофільного забарвлення. У багатьох полях зору простежувався зв'язок капілярних петель з материнським капіляром. Усі поля зору були багатими на клітинні елементи, переважали клітини сполучнотканинного походження, багато епітеліоїдних клітин, клітинних симпластів, з'явилися перші фібробласти, гістіоцити, макрофаги. Кількість клітин гематогенного походження зменшувалась. Серед гематогенних клітин - лейкоцити всіх видів, лімфоцити, моноцити, плазматичні клітини. Між клітинами формувалась основна речовина, після забарвлення толуїдиновим синім з'явився рожевий відтінок, який свідчив про накопичення мукополісахаридів. У групі порівняння під час патоморфологічного дослідження подібні зміни в тканинах відзначено лише на 7 добу лікування.

Було проведено порівняльну характеристику кількості капілярів у грануляційній тканині та їх площу. Підрахунок кількості судин у групі порівняння показав, що на 3 добу їх кількість у середньому складає 20±1,17 у.о., а на 7 добу - 18±1,22 у.о. На більш ранніх етапах лікування провести морфометричний аналіз у групі порівняння не було можливості у зв'язку з малою кількістю судин. У той же час в основній групі хворих уже на другу добу кількість судин у рані досягає 20,8±3,62 у.о. На 4 добу в основній групі пацієнтів кількість судин у грануляційній тканині зростає до 31,3±2,49 у.о. Поява в більш ранні строки капілярів в основній групі та збільшення їх кількості в грануляційній тканині може свідчити про підвищену проліферативну активність ендотелію після проведення магнітотерапії, що може обумовлюватися, з одного боку, дією електромагнітного поля на проліферативну активність, з іншого боку - швидшим очищенням рани та дозріванням грануляційної тканини. Крім підрахунку кількості капілярів було проведено підрахунок середньої площі поперечного січення капілярів у групі порівняння та основній групі хворих. У групі порівняння середня площа поперечного січення капіляра на 3 добу складає 299±28,14 у.о., у той час як в основній групі хворих - 155,4±13,58 у.о. на 2 добу й 128,3±7,27 у.о. на 4 добу. У зв'язку з достовірними відмінностями, зменшенням площі поперечного січення капілярів при збільшенні їх кількості в основній групі, порівняно з групою порівняння, виникла необхідність визначення питомої площі капілярів в основній групі хворих і в групі порівняння.

Питома площа капілярів в основній групі хворих і в групі порівняння виявилася практично ідентичною. Це дає підставу припустити, що в разі зменшення площі поперечного січення капілярів в основній групі та ідентичності питомої площі у двох групах, швидкість регіонарного кровотоку в основній групі вища. Це забезпечує кращий тканинний обмін, сприяє швидшому очищенню та загоєнню рани.

Під час бактеріологічного моніторингу критерієм накладання вторинних швів на гнійну рану стали одиничні мікроорганізми в 1 г тканин або відсутність ранової флори. У всіх випадках початкова кількість бактерій у тканинах рани після розтину гнояка склала 10⁸-10⁹ на 1 г тканини. Кращий ефект було одержано на 4 добу стаціонарного лікування після трьох сеансів магнітотерапії з феропластами: у всіх хворих другої підгрупи основної групи мікробна засіяність тканин рани виявилась істотно нижчою від «критичної кількості», у 62,20% хворих цієї підгрупи було виявлено ріст одиничних мікроорганізмів на середовищах, а в 21,95% випадків ранова флора була пригніченою. У першій підгрупі кращий результат було зафіксовано на 5 добу лікування після чотириразового застосування змінного електромагнітного поля й феропластів: у 52,17% хворих цієї групи було висіяно одиничні мікроорганізми, у 18,48% випадків росту вірулентної флори на середовищах не було зафіксовано й у 29,35% хворих мікробна засіяність знизилася на 5-6 порядків. На 7 добу після розтину гнояків у групі порівняння під час вивчення мікробної засіяності тканин у більшості хворих (66,98%) було виявлено ріст одиничних мікроорганізмів на середовищах, у 7,55% пацієнтів росту патогенної флори на середовищах не відзначено й у 25,47% хворих групи порівняння мікробна засіяність виявилася нижчою від «критичної кількості». хворий рана електромагнітний феропластичний

Під час сонографічного контролю перебігу ранового процесу критерієм накладання вторинних швів стало зниження діаметра інфільтрату в 2 і більше рази, при ЕДС реєстрація 3 і більше сигналів енергії потоку. Під час проведення первинного УЗД усі хворі основної групи та групи порівняння мали інфільтрат в ділянці гнійної рани діаметром від 30 до 34 мм, його контури були нечіткими, структура - гетерогенною.

Проведене УЗД із застосуванням ЕДС показало, що в другій підгрупі основної групи хворих під впливом магнітотерапії з феропластами запальні явища в ділянці гнійної рани купіруються швидше (p<0,05), ніж у групі порівняння та в першій підгрупі основної групи. Після трьох сеансів магнітотерапії з феропластами діаметр інфільтрату зменшився в 3,6±0,3 раза. При цьому зменшувався не тільки діаметр самого інфільтрату, а й значно змінювалася його структура в бік однорідності та зниження щільності. Під час енергетичного допплерівського дослідження у всіх хворих після трьох сеансів магнітотерапії з феропластами посилювався кровотік в ділянці інфільтрату, що сприяло швидшому одужанню. У першій підгрупі такі показники було досягнуто на 5 добу лікування після чотирьох сеансів магнітотерапії. У групі порівняння розміри інфільтрації тканин в ділянці рани зменшились (p<0,05) тільки на 7 добу після операції і змін кровотоку в тканинах виявлено не було.

Під час імунологічного дослідження в обох групах хворих переважно спостерігався дисбаланс популяції лейкоцитів за рахунок незначного вмісту (5%-10%) лімфоцитів і збільшення відносного й абсолютного вмісту сегментоядерних нейтрофілоцитів. Особливостями початкового вмісту популяцій і субпопуляцій лімфоцитів рани, так само, як і крові хворих із гнійними ранами, був дисбаланс популяцій Т (CD3+) і В (CD-22+) лімфоцитів, субпопуляцій лімфоцитів Т-хелперів (CD-4+) і Т-супресорів (CD-8+). У хворих другої підгрупи основної групи, для лікування яких використовувався вплив змінного електромагнітного поля з введеними в нього феропластами, зареєстровано збільшення всіх популяцій і субпопуляцій лімфоцитів. У другій підгрупі основної групи хворих на 4 добу після триразового застосування магнітотерапії з феропластами зникав дисбаланс популяцій лейкоцитів за рахунок збільшення вмісту лімфоцитів до 25,0±1,7%. При цьому відносний вміст лімфоцитів у крові нормалізувався (36,5±3,5%). У першій підгрупі хворих основної групи після чотирьох сеансів магнітотерапії на 5 добу лікування дисбаланс популяцій лейкоцитів зберігався, хоча й значно зменшився: збільшення вмісту пулу лімфоцитів склало 19,2±0,8%. Відносний вміст лімфоцитів у крові хворих першої підгрупи основної групи наближався до норми, але залишався зниженим (27,15±1,5%). На 4-5 добу лікування в ранах хворих основної групи спостерігалося повне усунення дисбалансу популяцій і субпопуляцій лімфоцитів. Застосування змінного електромагнітного поля з феропластами сприяє відновленню бактерицидної активності нейтрофілоцитів, поліпшує взаємодію в системі імунітету на рівні організму. На 4 добу у хворих групи порівняння спостерігалася тенденція до збільшення вмісту лімфоцитів у пулі лейкоцитів, що складало в середньому 16,0±1,8%. При цьому відносний вміст лімфоцитів у цей же період у крові хворих групи порівняння був зниженим (22,14±2,6%). На 7 добу у хворих групи порівняння відносний вміст лімфоцитів збільшувався до 36,5% (норма) у периферичній крові й до 25% в рані. Ліквідація дисбалансу популяцій нейтрофілоцитів і лімфоцитів у хворих групи порівняння було зареєстровано на 7 добу стаціонарного лікування.

Було розроблено алгоритм лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля й феропластів, який включає розтин гнояка, три сеанси магнітотерапії з феропластами, на 2, 3, 4 добу стаціонарного лікування, накладання на рану вторинних швів, загоєння рани під швами.

Хворим групи порівняння та основної групи на рани було накладено вторинні шви: хворим групи порівняння - на 7 добу, хворим першої підгрупи основної групи - на 5 добу і пацієнтам другої підгрупи основної групи - на 4 добу стаціонарного лікування. Шви у хворих усіх груп було знято на 7 добу після накладання в амбулаторному порядку.

Таблиця 1 Результати накладання вторинних швів

Результати накладання вторинних швів наведені в табл.1.На етапі амбулаторного лікування було простежено результати накладання вторинних швів у 80,4±4,1% хворих першої підгрупи та 80,5±4,4% хворих другої підгрупи основної групи. У першій підгрупі основної групи хворих загоєння під швами проходило у 55 хворих (74,3±5,07%). У 19 пацієнтів (25,7±5,07%) було зафіксовано вторинне нагноєння рани, шви було знято на 2 добу після накладання, у подальшому загоєння проходило вторинним натягом. У 63 хворих другої підгрупи основної групи (95,5±2,6%) загоєння рани в подальшому проходило під швами. У 3 хворих (4,5±2,6%) на 2 добу після накладання швів з'явилося гнійне відділюване з рани, у зв'язку з чим шви було знято, загоєння в подальшому проходило вторинним натягом. На етапі амбулаторного лікування було простежено результати накладання вторинних швів у 124 хворих групи порівняння, що склало 78,9±3,25% пацієнтів цієї групи. У 89 пацієнтів (71,8±4,0%) загоєння рани в подальшому проходило під швами. У 35 хворих (28,2±4,0%) спостерігалося вторинне нагноєння рани, у зв'язку з чим шви було знято на 2 добу після накладання, і в подальшому рани загоювалися вторинним натягом.

Таблиця 2 Середня тривалість лікування хворих

Середній термін стаціонарного лікування у пацієнтів першої підгрупи основної групи склав 5,24±0,19 доби. Середня тривалість загоєння ран склала 15,75±0,36 доби. Середній термін перебування в стаціонарі склав 4,16±0,15 доби. Середня тривалість загоєння ран склала 11,42±0,45 доби. Середня тривалість перебування хворих групи порівняння в стаціонарі склала 8,37±0,25 доби. Середня тривалість загоєння ран у хворих групи порівняння склала 18,25±0,65 доби (табл.2).

Таким чином, розроблений спосіб лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля та феропластів дозволяє істотно прискорити термін очищення рани, створити сприятливі умови для накладання вторинних швів, поліпшити результати лікування хворих із гнійними ранами, що дозволяє рекомендувати цей спосіб лікування для практичного застосування широкому колу практичних хірургів.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення наукового завдання, яке передбачає поліпшення результатів лікування хворих із гнійними ранами шляхом розроблення та впровадження способу лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля й феропластів, що сприяє скороченню фази очищення рани, загоєнню рани під швами, скороченню строків стаціонарного лікування хворих і середнього строку загоєння рани.

1. На основі даних комплексного клініко-інструментального моніторингу перебігу ранового процесу встановлено, що на тлі лікування хворих традиційними способами фаза очищення рани завершилася на 7 добу стаціонарного лікування у 71,3±3,6% хворих групи порівняння, в той час як у 87,8±3,6% хворих, для лікування яких застосовувалося змінне електромагнітне поле й феропласти, рани очистилися на 4 добу стаціонарного лікування після трьох сеансів магнітотерапії з феропластами (p<0,05).

2. Розроблено спосіб лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля та феропластів, використання якого призводить до появі клітин сполучнотканинного походження, появі фібробластів, гістіоцитів, макрофагів; кількість капілярів у тканинах гнійної рани перевищує 31,3±2,5 у.о., спострегігаються одиничні мікроорганізми в 1 г тканини, зменшується перірановой інфільтрат в 2 рази, реєструються 3 та більше сигналов енергії потоку, відновлюються порушені співвідношення лімфоцитів та нейтрофілоцитів у рані та крові на 4 добу лікування, після 3 сеансів магнітотерапії з феропластами.

3. Критеріями визначення строків накладення на рану вторинних швів є клінічні (зменшення площі рани на 30%, приріст грануляційної тканини на 25%); морфологічні (переважання клітин сполучнотканинного походження, поява фібробластів, гістіоцитів, макрофагів); морфометричні (кількість капілярів у тканинах гнійної рани >18 у.о.); бактеріологічні (одиничні мікроорганізми в 1 г тканин); сонографічні (зниження діаметра периранового інфільтрату в 2 і більше рази, при ЕДС реєстрація 3 і більше сигналів енергії потоку); імунологічні (збільшення відносного вмісту лімфоцитів у рані, відновлення бактерицидної активності нейтрофілоцитів).

4. У зв'язку з виявленими особливостями перебігу загоєння ран, найменш витратними і швидкішими у виконанні з'являються планіметричні, бактеріологічні та сонографічні критерії.

5. Розроблено оптимальний алгоритм лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля та феропластів, який включає розтин гнояка, три сеанси магнітотерапії з феропластами на 2, 3, 4 добу стаціонарного лікування, накладання на рану вторинних швів, загоєння рани під швами.

6. Застосування ізольованого змінного електромагнітного поля дозволило досягти загоєння рани під швами в 74,3±5,07% випадків після накладання вторинних швів на 5 добу лікування. Після застосування змінного електромагнітного поля та феропластів у 95,5±2,6% хворих після накладання вторинних швів на 4 сутки загоєння в подальшому проходило без нагноєння.

7. Використання розробленого алгоритму лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля та феропластів дозволило скоротити термін стаціонарного лікування з 8,37±0,25 у хворих групи порівняння до 4,16±0,15 доби у хворих, для лікування яких використовувався розроблений спосіб лікування; відповідно, середній термін загоєння рани скоротився з 18,25±0,65 доби у хворих групи порівняння до 11,42±0,45 доби у хворих основної групи.

Список опублікованих робіт здобувача за темою дисертації

1. Соболев Д.В. Смена клеточных элементов в тканях гнойной раны под воздействием переменного электромагнитного поля/ Д.В. Соболев // Архив клинической и экспериментальной медицины. - Т.16, №1. - 2007. - С. 98-101. Здобувач вивчив гістологічну картину в гнійних ранах під впливом змінного електромагнітного поля і феропластів, був проведений порівняльний аналіз результатів лікування хворих в основній групі та групі порівняння, розроблені критерії завершення першої фази ранового процесу.

2. Соболев Д.В. Клинико-морфологические аспекты течения раневого процесса под воздействием переменного электромагнитного поля с феропластами / Д.В. Соболев // Український журнал хірургії. - № 2 - 2009. - С. 133-135. Здобувачем прооперовано і проліковано 130 пацієнтів, встановлено, що розроблений спосіб веде до швидкого очищення рани, скорочення площі поверхні рани, зменшення обсягу гнійної рани; зміна клітинних елементів завершується до 4 доби стаціонарного лікування при застосуванні магнітотерапії з феропластами.

3. Кондратенко П.Г. Влияние магнитотерапии на фагоцитарную активность нейтрофилов в тканях гнойной раны / П.Г. Кондратенко, В.В. Соболев, Д.В. Соболев, В.В. Пирогов // Вісник проблем біології та медицини. - вип.2. - 2003 - С. 112-114. Здобувач представив результати впливу змінного електромагнітного поля і феропластичних матеріалів на фагоцитарну активність нейтрофілів у тканинах гнійної рани.

4. Кондратенко П.Г. Влияние переменного магнитного поля на рост микроорганизмов в гнойной ране / П.Г. Кондратенко, В.В. Соболев, Д.В. Соболев, В.В. Пирогов // Вісник проблем біології та медицини. - вип.3. - 2003 - С. 108-110. Здобувач представив результати впливу змінного електромагнітного поля і феропластів на мікробний пейзаж у гнійних ранах на різних термінах стаціонарного лікування.

5. Кондратенко П.Г. Патоморфологическая оценка способа лечения гнойных ран переменным электромагнитным полем / П.Г.Кондратенко, В.В. Соболев, Т.П. Виненцова, Н.Л. Смирнов, Д.В. Соболев, Е.А. Койчев// Архив клинической и экспериментальной медицины. - Т.12, №2. - 2003. - С. 188-191. Здобувачем проліковано і вивчені результати лікування 116 хворих, проведена патоморфологічна оцінка результатів лікування, доведено, що фагоцитарна активність нейтрофілів під впливом змінного електромагнітного поля та феропластів зростає до 6 разів до 4 діб лікування.

6. Кондратенко П.Г. Возможности УЗИ с применением энергетического допплеровского сканирования в изучении динамики воспалительного процесса в гнойных ранах при воздействии магнитотерапии / П.Г. Кондратенко, В.В. Соболев, М.В. Конькова, Н.Л. Смирнов, Д.В. Соболев // Вісник Української медичної стоматологічної академії - Т.6, вып. 1-2. - 2006. - С. 170-172. Під керівництвом професора Конькової М.В. здобувачем проведено аналіз даних при сонографічному контролі перебігу ранового процесу при дії на гнійну рану змінним електромагнітним полем і феропластами, доведено високу інформативність, точність сонографічного моніторингу ранового процесу.

7. Кондратенко П.Г. Бактериологический мониторинг динамики раневого процесса в переменном электромагнитном поле / П.Г. Кондратенко, В.В. Соболев, Д.В. Соболев, З.С. Мамисашвили // Університетська клініка. - Т.3, №1. - 2007. - С. 63-65. Здобувачем доведено, що вплив змінного електромагнітного поля і феропластів дозволяє пригнічувати ріст ранової флори у 95,12% хворих на 4 добу стаціонарного лікування.

8. Кондратенко П.Г. Клинический и бактериологический контроль течения раневого процесса в переменном электромагнитном поле / П.Г. Кондратенко, В.В. Соболев, Д.В. Соболев, З.С. Мамисашвили, Ю.Н. Кокоткин, А.А. Лыков // Харківська хірургічна школа. - №4 - 2007. - С. 117-119. Здобувачем доведено, що клінічні та бактеріологічні показники перебігу ранового процесу корелюють, прогресивно поліпшуються під впливом змінного електромагнітного поля і феропластів до 4 доби лікування.

9. Кондратенко П.Г. Влияние переменного электромагнитного поля с феропластами на репаративные процессы в гнойных ранах и иммунологический статус организма / П.Г. Кондратенко, В.В. Соболев, Е.А. Ракша-Слюсарева, А.А. Слюсарев, Д.В. Соболев // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - Т. 8, вип. 1-2 (21-22). - 2008. - С. 228-231. Здобувачем прооперовано і проліковано 72 хворих із застосуванням змінного електромагнітного поля і феропластів; доведено, що запропонований спосіб лікування веде до ліквідації дисбалансу популяцій нейтрофілів і лімфоцитів, прискорює дозрівання грануляційної тканини.

10. Кондратенко П.Г. Изменения популяционного состава лимфоцитов раны при воздействии переменным электромагнитным полем с введенными в него феропластами / П.Г. Кондратенко, В.В. Соболев, Е.А. Ракша-Слюсарева, А.А. Слюсарев, Д.В. Соболев // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - Т. 144, ч. 1. - 2008. - С. 144-146. Здобувачем було застосовано розроблений спосіб лікування у 64 хворих, було вивчено імунологічний статус організму при впливі на гнійну рану змінним електромагнітним полем з феропластами; було встановлено, що застосування змінного електромагнітного поля з введеними в нього феропластами призводить до більш раннього насичення рани лімфоцитами, відновленню порушених співвідношень між популяціями і субпопуляціями лімфоцитів рани.

11. Кондратенко П.Г. Иммунологический статус и ультразвуковой мониторинг течения раневого процесса в гнойной ране под влиянием переменного электромагнитного поля с феропластами / П.Г. Кондратенко, М.В. Конькова, Е.А. Ракша-Слюсарева, А.А. Слюсарев, Д.В. Соболев // Український журнал хірургії. - №1. - 2008. - С. 59-64. На підставі сучасних та високоінформативних засобів моніторингу раневого процесу, здобувачем було встановлено, що під впливом змінного електромагнітного поля та феропластів, в гнійній рані відбувається зменшення періранового інфільтрату, відновлюється бактерицидна активність нейтрофілоцитів, поліпшується імунологічний статус організму.

12. Кондратенко П.Г. Сонографические и иммунологические критерии раневого процесса в гнойной ране под влиянием переменного электромагнитного поля с феропластами / П.Г. Кондратенко, М.В. Конькова, Е.А. Ракша-Слюсарева, А.А. Слюсарев, Д.В. Соболев // Харьківська хірургічна школа. - № 2.1(33) - 2009 - С.34-36. Здобувачем було проведено порівняльний аналіз лікування хворих основної та контрольних груп, зіставлені сонографічні та імунологічні критерії перебігу ранового процесу, встановлено, що застосування сучасних методів моніторингу дозволяє істотно підвищити якість моніторингу перебігу ранового процесу, прогнозувати перебіг ранового процесу.

13. Деклараційний патент на винахід № 39615 А, Украина, А61В17/00. Способ лечения гнойных ран / Кондратенко П.Г., Соболев В.В., Соболев Д.В.; заявитель и патентообладатель Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького МОЗ Украины - 2000116290; заявл. 07.11.00; опубл. 15.06.2001, Бюл. № 5. Здобувач прийняв участь у розробці способу лікування гнійних ран з використанням змінного електромагнітного поля й феропластів.

14. Деклараційний патент на корисну модель №16547 Україна, А61N2/02. Спосіб лікування гнійно-запальних захворювань шкіри і підшкірно-жирової клітковини / Кондратенко П.Г., Соболєв В.В., Соболєв Д.В., Володін В.В.; заявитель и патентообладатель Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького МОЗ Украины - 200601493; заявл. 13.02.06; опубл. 15.08.2006, Бюл. № 8. Здобувач прийняв участь у розробці способу лікування гнійних ран з використанням ізольованого змінного електромагнітного поля.

15. Соболев Д.В. Патоморфологическая динамика и скорость новообразования сосудов в гнойной ране под воздействием переменного магнитного поля / Д.В. Соболев // Питання екпериментальної та клінічної медицини: Т. 1., 2004 - №8. - С. 251-255. Здобувачем при проведенні патоморфологічного та морфометричного моніторингу встановлено, що під впливом змінного електромагнітного поля з феропластами, відбувається швидка зміна клітинних елементів тканин гнійної рани, істотно збільшується швидкість регіонарного кровотоку.

16. Кондратенко П.Г. Влияние переменного магнитного поля на заживление гнойных ран и профилактику сепсиса при проникающих ранениях грудной и брюшной полостей / П.Г. Кондратенко, В.В. Соболев, Н.Л. Смирнов, Д.В. Соболев, Е.А. Койчев // Сепсис. Патогенез, діагностика и терапія: науково-практ. конф., присвячена 199-річчю Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2004 р.: тези доп. - Харьків, 2004 - С. 119-120. Здобувачем було встановлено, що під впливом розробленого способу лікування, кількість мікробів у гнійної рани знижується нижче «критичного числа» до 4 діб лікування, що істотно знижує ризик генералізації інфекції і розвитку сепсису.

Анотація

Соболєв Д.В. Оптимізація лікування гнійних ран шляхом застосування змінного електромагнітного поля та феропластів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. ДУ «Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України», Донецьк, 2010.

Дисертаційна робота присвячена розробленню способу лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля та феропластів.

Мета дослідження: поліпшення результатів лікування хворих із гнійними ранами шляхом застосування змінного електромагнітного поля та феропластів.

Представлено результати комплексного обстеження й лікування 331 хворого з гнійними ранами, що перебували на лікуванні в клініці хірургії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького з 2003 по 2008 рр. Групу порівняння склали 157 хворих, для лікування яких використовувалися традиційні способи лікування гнійних ран. До основної групи ввійшли 172 пацієнти. Основну групу хворих було поділено на дві підгрупи. Першу підгрупу склали 92 хворих, для лікування яких використовувалось ізольоване змінне електромагнітне поле. Другу підгрупу склали 82 пацієнти, для лікування яких застосовувалося змінне електромагнітне поле та феропласти.

У ході виконання роботи було розроблено спосіб лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля та феропластів.

На основі даних планіметричного, патоморфологічного, морфометричного, бактеріологічного, сонографічного та імунологічного методів моніторингу перебігу ранового процесу встановлено, що в разі використання традиційних способів лікування гнійних ран фаза очищення рани завершується на 7 добу в 71,3±3,6% пацієнтів групи порівняння. На основі даних комплексного клініко-інструментального моніторингу перебігу ранового процесу встановлено, що після впливу на гнійну рану ізольованим змінним електромагнітним полем у 76,1±4,5% пацієнтів фаза очищення рани завершилася на 5 добу стаціонарного лікування після чотирьох сеансів магнітотерапії. Встановлено, що у 87,8±3,6% хворих, для лікування яких застосовувалося змінне електромагнітне поле та феропласти, рани очистилися на 4 добу стаціонарного лікування після трьох сеансів магнітотерапії з феропластами.

Розроблено алгоритм лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля та феропластів, який включає розтин гнояка, три сеанси магнітотерапії з феропластами на 2, 3, 4 добу стаціонарного лікування, накладання на рану вторинних швів, загоєння рани під швами.

Застосування розробленого алгоритму лікування гнійних ран із застосуванням змінного електромагнітного поля та феропластів дозволило скоротити термін стаціонарного лікування з 8,37±0,25 доби у хворих групи порівняння до 4,16±0,15 доби у хворих, для лікування яких використовувався розроблений спосіб лікування; відповідно, середній термін загоєння рани скоротився з 18,25±0,65 доби у хворих групи порівняння до 11,42±0,45 доби у хворих основної групи.

Аннотация

Соболев Д.В. Оптимизация лечения гнойных ран путем применения переменного электромагнитного поля и ферропластов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. ГУ «Институт неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака АМН Украины», Донецк, 2010.

Диссертационная работа посвящена разработке способа лечения гнойных ран с использованием переменного электромагнитного поля и ферропластов.

Цель исследования: улучшение результатов лечения больных с гнойными ранами путем применения переменного электромагнитного поля и ферропластов. Представлены результаты комплексного обследования и лечения 331 больного с гнойными ранами, находившихся на лечении в клиники хирургии Донецкого национального медицинского университета им. М.Горького с 2003 по 2008 гг. Группу сравнения составили 157 больных, для лечения которых применялись традиционные способы лечения гнойных ран. В основную группу вошли 172 пациента. Основная группа больных была разделена на две подгруппы. Первую подгруппу составили 92 больных, для лечения которых применялось изолированное переменное электромагнитное поле. Вторую подгруппу составили 82 пациента, для лечения которых применялось переменное электромагнитное поле и ферропласты.

В ходе выполнения работы был разработан способ лечения гнойных ран с использованием переменного электромагнитного поля и ферропластов. Суть разработанного способа заключается в следующем. В гнойную рану вводили намагниченные частицы, полученные путем введения промышленного порошка гексаферрита бария в расплав полистирола (ферропласты) методом гидроэкструзии. Далее рана заполнялась физиологическим раствором, накрывалась полиэтиленовой пленкой. Над ней размещали электромагнит, при включении которого в сеть переменного тока частицы переходили в магнитоожиженное состояние и интенсивно воздействовали на раневую поверхность, механически очищая ее от погибших клеток. Процедуру проводили в течение 10 минут. Затем намагниченные частицы извлекали из раны постоянным магнитом, полость раны промывали физиологическим раствором.