Лікарський контроль над спортсменками, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ЛІКАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ НАД СПОРТСМЕНКАМИ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ВАЖКОЮ АТЛЕТИКОЮ ТА ТХЕКВОНДО

Неханевич Олег Борисович

Дніпропетровськ - 2010

Анотація

Неханевич О.Б. Лікарський контроль над спортсменками, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.24 - лікувальна фізкультура та спортивна медицина. - Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2010.

Дисертація присвячена питанням удосконалення медичних критеріїв управління спортивним тренуванням спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, для забезпечення ефективного лікарського контролю. Проведено обстеження 102 жінок віком 15-28 років: 57 спортсменок, які займались важкою атлетикою та тхеквондо та 45 жінок, які не займалися в спортивних секціях, а обсяг фізичних навантажень відповідав навчальним програмам з фізвиховання загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.

В роботі доведена більша частота порушень репродуктивної функції у спортсменок у порівнянні з жінками контрольної групи. У них частіше відмічались опсоменорея, альгодисменорея та олігоменорея. Провідним механізмом розвитку цих порушень є дисбалансування в системі гіпоталамус-гіпофіз-наднирники-яєчники з появою андрогензалежних ознак внаслідок нераціональних фізичних та психоемоційних навантажень, невраховування при побудові тренувально-змагальних навантажень особливостей циклічних змін організму жінок-спортсменок, обмеження в прийомі їжі в передзмагальному мезоциклі.

Встановлена динаміка показників анаеробної фізичної працездатності в процесі менструального циклу свідчить про необхідність урахування фази циклу для побудови тренувально-змагальних навантажень у жінок-спортсменок.

Обґрунтована можливість використання показників варіабельності серцевого ритму для характеристики рівня адаптації організму до швидкісно-силових навантажень, а також для діагностики ранніх ознак фізичного перенапруження вегетативної нервової системи у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

Ключові слова: важка атлетика, тхеквондо, фізична працездатність, варіабельність серцевого ритму, репродуктивна система.

атлетика тхеквондо медичний спортсменка

Аннотация

Неханевич О.Б. Врачебный контроль за спортсменками, занимающимися тяжелой атлетикой и тхэквондо. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.24 - лечебная физкультура и спортивная медицина. - Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования медицинских критериев управления спортивной тренировкой спортсменок, занимающихся тяжелой атлетикой и тхэквондо, с целью обеспечения эффективного врачебного контроля. Проведено обследование 102 женщин возрастом от 15 до 28 лет: 57 спортсменок, занимающихся тяжелой атлетикой и тхэквондо и 45 женщин, не занимающихся в спортивных секциях, а объем физических нагрузок соответствовал учебным программам по физвоспитанию общеобразовательных и высших учебных учреждений.

В работе доказана большая частота нарушений репродуктивной функции у спортсменок в сравнении с женщинами контрольной группы (р<0,05). Так, опсоменорея наблюдалась у 62% тхэквондисток, 56% тяжелоатлеток и 36% неспортсменок; альгодисменорею отмечали 41% тхэквондисток и 50% тяжелоатлеток, что статистически (р<0,05) отличалось от показателей женщин контрольной группы (23%). Частота олигоменореи у тхеквондисток составила 38%, у тяжелоатлеток - 33%, у неспортсменок - 18% (р<0,05). Ведущим механизмом развития этих нарушений является дисбалансирование в системе гипоталамус-гипофиз-надпочечники-яичники с появлением андрогензависимых признаков вследствие нерациональных физических и психоэмоциональных нагрузок, отсутствия учета при построении тренировочно-соревновательных нагрузок особенностей циклических изменений организма женщин-спортсменок, ограничения в приеме пищи в предсоревновательном мезоцикле.

Проявлением гиперандрогении является ряд морфологических признаков (увеличение отношения межакромиального размера к межтрохантериальному размеру таза у тяжелоатлеток до 1,17±0,01, у тхэквондисток до 1,2±0,02 в сравнении с контрольной группой - 1,03±0,02, р<0,05; уменьшение отношения суммы размеров таза к росту у тяжелоатлеток до 0,60±0,01, у тхэквондисток до 0,60±0,01 в сравнении с контролем - 0,63±0,01, р<0,05), формирование маскулинного типа психоролевого поведения (индекс феминности-маскулинности статистически снижался у тяжелоатлеток до 0,3±0,4 балов, у тхэквондисток до -0,8±0,3 балов в сравнении с неспортсменками - 1,9±0,3 балов, р<0,05) и клинических признаков гирсутизма (гирсутное число было большим у тяжелоатлеток - 8,2±0,6 балов, тхэквондисток - 7,4±0,5 балов в сравнении с контрольной группой - 4,4±0,4 балов, р<0,05).

У тхэквондисток и тяжелоатлеток отмечалось увеличение пиковой мощности, средней мощности и объема выполненной физической работы по отношению к контрольной группе (p<0,05). Также установлена динамика алактатной и лактатной анаэробной работоспособности в разных фазах овариально-менструального цикла спортсменок (p<0,05). Так, у тхэквондисток ВАнТ5, ПВАнТ30, РВАнТ30 составили в постменструальной фазе 336,2±7,9 Вт (6,1±0,1 Вт/кг), 267,7±8,3 Вт (4,9±0,1 Вт/кг), 8029,8±248,9 Дж (146,0±3,5 Дж/кг), а в постовуляторной - 352,7±8,3 Вт (6,4±0,1 Вт/кг), 287,3±8,2 Вт (5,2±0,1 Вт/кг), 8618,7±245,8 Дж (156,6±3,4 Дж/кг) соответственно. У тяжелоатлеток ПВАнТ30, РВАнТ30 были в постменструальной фазе 267,0±11,0 Вт (4,6±0,1 Вт/кг), 7921±352 Дж (138,0±3,9 Дж/кг), а в постовуляторной - 289,0±7,8 Вт (5,0±0,1 Вт/кг), 8656,0±233,0 Дж (152,0±3,1 Дж\кг) соответственно. Установленная динамика показателей анаэробной физической работоспособности в процессе менструального цикла свидетельствует о необходимости учета фазы цикла при построении тренировочно-соревновательных нагрузок у спортсменок.

В работе обоснована возможность использования показателей вариабельности сердечного ритма для характеристики уровня адаптации организма к скоростно-силовым нагрузкам, а также для диагностики ранних признаков физического перенапряжения вегетативной нервной системы у спортсменок, которые занимаются тяжелой атлетикою и тхэквондо.

Разработана система диагностики симптомов нарушения репродуктивной функции у спортсменок, занимающихся тяжелой атлетикою и тхэквондо, вследствие хронического психофизического перенапряжения, с учетом жалоб, наследственности, спортивного анамнеза, признаков напряжения пищевого поведения, маскулинизации психоролевого поведения, индекса массы тела, доли жировой массы, отношения межакромиального размера к межтрохантериальному размеру и суммы размеров таза к длине тела, признаков гирсутизма, яичниково-маточного индекса.

Ключевые слова: тяжелая атлетика, тхэквондо, физическая работоспособность, вариабельность сердечного ритма, репродуктивная система.

Annotation

Nekhanevich O.B. Medical control at women are training in weightlifting and taekwondo. - Manuscript.

The dissertation on obtaining of the scientific level of the candidate of the medical sciences on specialty 14.01.24 - medical physical culture and sport medicine. - Dnipropetrovsk State Medical Academy, Dnipropetrovsk, 2010.

The dissertation is dedicated to the questions of perfection of the medical criteria in management during the women athletes training in the weightlifting and taekwondo, in order to provide the most effective medical control. Investigation of 102 women by age from 15 till 28 years is carried: 57 sportswomen who are engaged in weightlifting and taekwondo and 45 women, not engaged in sports sections. In work the big frequency of infringements of reproductive function at sportswomen in comparison with women of control group is proved. The athletes have more frequent opsomenorrhea, algodysmenorrhea and oligomenorrhea. The leading mechanism of these infringements development is dysbalance in system hypothalamus-hypotheses-adrenal glands-ovaries with occurrence hyperandrogeny signs owing to irrational physical and psychoemotional loadings, haven't account at construction of training-competitive loadings of features of cyclic changes of an organism of women-sportswomen, restrictions in food intake in a precompetitive mesocycle. Established dynamics of indicators anaerobic physical working capacity in process of menstrual cycle testifies to necessity of the account of a cycle phase to construction of training-competitive loadings at sportswomen. Possibility of use of indicators of the heart rhythm variability for the characteristic of organism adaptation level to speed and power loadings, and also for diagnostics of early signs of a physical overstrain of vegetative nervous system at sportswomen who are engaged weightlifting and taekwondo is proved.

Key words: weightlifting, taekwondo, physical working capacity, variability of the heart rhythm, reproductive system.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Зміни в соціальному статусі жінки знайшли своє відображення й в розвитку сучасного олімпійського руху. Олімпіада 2000 року характеризувалась включенням до програми змагань 120 жіночих видів спорту, що склало 40% від загальної кількості, з них уперше з'явились такі види спорту, які раніше відносились до традиційно чоловічих, як важка атлетика та тхеквондо (Джексон Р. та співавт., 2003). Однак проблеми здоров'я спортсменок дуже часто не розглядаються як пріоритетні. Нерідко медичний контроль стану здоров'я, у тому числі одного із його найважливіших показників - репродуктивного здоров'я - практично не здійснюється або носить формальний характер. За основну ж міру благополуччя спортсменок приймають, як правило, лише їх спортивні досягнення (Ніаурі Д.А. та співавт., 2003). За даними Бачинської Н.В. (2006 р.), лише 15% тренерів епізодично враховують особливості менструального циклу жінок-спортсменок при побудові тренувань. Такий ненауковий підхід призводить до того, що більш 46% жінок до 20 років закінчують спортивну кар'єру (Лубишева Л., 2004; Warren M.P., 2001), з них половина має суттєві порушення стану здоров'я (De Souza M., 2003). Спеціалісти (Абрамов В.В. та співавт., 2004; Ліповка Л.В., 2004; Шахліна Л.Г., 2007; Austin T. M., 2009) неодноразово вказують на те, що частота порушень репродуктивної функції серед спортсменок більша, ніж у популяції, а в деяких видах спорту вона перевищує 70% (Абрамов В.В., 2004; Ніаурі Д.А., 2005). Отже, актуальним є розробка та надання наукового обґрунтування факторів ризику, діагностичних критеріїв порушень репродуктивної функції жінок-спортсменок, симптомів вегетативної дезадаптацiї до фізичних та психоемоційних навантажень у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом наукових досліджень Дніпропетровської державної медичної академії і є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології «Розробка та оптимізація методів лікарського контролю при фізичному вихованні, оздоровчому та спортивному тренуванні» (номер державної реєстрації 0100U000352). Автор є співвиконавцем теми.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є удосконалення медичних критеріїв управління спортивним тренуванням для забезпечення ефективного лікарського контролю за спортсменками, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:

Вивчити вплив занять важкою атлетикою та тхеквондо на репродуктивну систему, психологічний стан і харчову поведінку жінок-спортсменок.

Встановити особливості морфометричних параметрів тіла спортсменок в динаміці занять важкою атлетикою та тхеквондо.

Дослідити особливості й динаміку показників функціонального стану та фізичної працездатності спортсменок, які займаються важкою атлетикою і тхеквондо в різні фази менструального циклу.

Визначити особливості біоелектричної активності міокарда та функціонального стану вегетативної нервової системи у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

Розробити і надати наукове обґрунтування факторів ризику та діагностичних критеріїв синдромокомплексу жінки-спортсменки, симптомів вегетативної дезадаптацiї до фізичних та психоемоційних навантажень у спортсменок, які займаються важкою атлетикою і тхеквондо.

Об'єкт дослідження - лікарський контроль під час спортивних тренувань спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

Предмет дослідження - медичні критерії управління спортивним тренуванням, які визначаються на основі вивчення морфометричних параметрів тіла, фізичної працездатності у різні фази менструального циклу, біоелектричної активності серця, стану вегетативної нервової системи, функції репродуктивної системи, психологічного стану та харчової поведінки спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

Методи дослідження: клінічні: анамнестичне анкетування, психологічне дослідження (визначення рівня психологічного напруження, типу психоролевої поведінки), визначення типу харчової поведінки, соматоскопія (вивчення розвитку вторинних статевих ознак, ознак гірсутизму), антропометрія (оцінка фізичного розвитку), каліперметрія; інструментальні: електрокардіографія, варіабельність серцевого ритму (діагностика функціонального стану вегетативної нервової системи), ультразвукове дослідження органів малого тазу; функціональні методи: визначення фізичної працездатності в різні фази менструального циклу; методи математично-статистичної обробки отриманих результатів дослідження.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі:

1. Науково обґрунтовані медичні критерії, що застосовуються під час лікарського контролю за спортсменками, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, які було розроблено на основі вивчення динаміки показників фізичного розвитку, стану серцево-судинної системи, вегето-судинної регуляції, фізичної працездатності у різні фази менструального циклу, стану репродуктивної системи, психоемоційного статусу та харчової поведінки обстежених спортсменок.

2. Розроблена та обґрунтована система діагностики симптомів порушення репродуктивної функції у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, внаслідок хронічного психофізичного перенапруження.

3. Отримані нові дані про механізми гіперандрогенії у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, на основі вивчення морфометричних, клінічних та психологічних ознак маскулінізації.

4. Встановлені ознаки довготривалої та термінової адаптації організму спортсменок до швидкісно-силових навантажень; обгрунтовані ранні ознаки дезадаптації серцево-судинної системи до фізичних та психоемоційних навантажень за даними варіабельності серцевого ритму у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

5. Доповнені дані про динаміку анаеробної фізичної працездатності в процесі занять важкою атлетикою та тхеквондо.

6. Розширені дані про динаміку харчової поведінки та психологічного стану у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена система діагностики симптомів порушення репродуктивної функції внаслідок хронічного психофізичного перенапруження у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо. Обґрунтована можливість використання показників варіабельності серцевого ритму для характеристики рівня адаптації до швидкісно-силових навантажень, а також для діагностики ранніх ознак фізичного перенапруження вегетативної нервової системи у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо. Визначена необхідність врахування особливостей харчової поведінки та психологічного стану при побудові тренувально-змагальних навантажень в процесі річної підготовки важкоатлеток та тхеквондисток. Запропоновано дослідження показників, які дозволяють судити про наявність гормонального дисбалансу в організмі спортсменок, застосовуючи ознаки морфометричної, клінічної та психологічної маскулінізації. Обґрунтована доцільність врахування при побудові тренувально-змагальних навантажень фази оваріально-менструального циклу жінок-спортсменок.

Результати роботи впроваджені в навчальний процес Дніпропетровської державної медичної академії, Дніпропетровського державного інституту фізичної культури, Дніпропетровського медичного інституту традиційної і нетрадиційної медицини та в практику роботи Дніпропетровського обласного лікарсько-фізкультурного диспансеру, Дніпропетровського міського центру лікувальної фізкультури та спортивної медицини.

Особистий внесок здобувача. Обстеження контингенту, який спостерігався, проводилося автором особисто на базі наукової лабораторії кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини та валеології Дніпропетровської державної медичної академії. Спільно з науковим керівником визначені напрямки та обсяг досліджень, сформульовані цілі і задачі, обговорені висновки та практичні рекомендації. Автор самостійно провів літературний пошук, розподіл контингенту, що спостерігався, на групи, клінічне обстеження, дослідження фізичного розвитку, біоелектричної активності серця, варіабельності серцевого ритму, психологічне тестування, дослідження фізичної працездатності. За результатами контент-аналізу автор проаналізував дані ультразвукового дослідження органів малого тазу. Статистична обробка даних, аналіз та узагальнення отриманих результатів, 4 розділи власних досліджень, оформлення дисертації (підготовка ілюстративних матеріалів) виконані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідались на II Міжнародному конгресі «Спорт и здоровье» (Санкт-Петербург, 2005 р.); XI Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології» (Одеса, 2005 р.); V Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених (Москва, 2006 р.); III Міжнародній науковій конференції з питання стану і перспектив розвитку медицини в спорті вищих досягнень «СпортМед-2008» (Москва, 2008 р.); II Всеукраїнському з'їзді фахівців із спортивної медицини та лікувальної фізкультури «Людина, спорт і здоров'я» (Київ, 2008 р.); VIII Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених (Москва, 2009 р.); Міжнародній науковій конференції з питання стану і перспектив розвитку медицини в спорті вищих досягнень «СпортМед-2009» (Москва, 2009 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, серед яких 5 статей у наукових фахових виданнях (4 статті опубліковані без співавторів), 6 робіт опубліковано у матеріалах науково-практичних конференцій, 1 робота - у збірнику наукових праць з'їзду, 1 робота - у збірнику наукових праць конгресу.

Обсяг та структура дисертації. Матеріали дисертації викладено державною мовою на 201 сторінці. Робота складається із вступу, 7 розділів (огляду літератури, клінічної характеристики обстежених осіб та методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження), висновків, практичних рекомендацій, додатків, списку використаних джерел, який містить 213 джерел вітчизняних та 54 зарубіжних авторів. Робота містить 50 таблиць та ілюстрована 35 рисунками.

2. Основний зміст роботи

Клінічна характеристика обстежених осіб і методи дослідження. Проведено обстеження 102 жінок віком від 15 до 28 років. До основної групи включили 57 спортсменок, які займались важкою атлетикою (n=18) та тхеквондо (n=39) у спеціалізованих ДЮСШ м. Дніпропетровська та Дніпропетровської області. До контрольної групи увійшли 45 жінок відповідного віку, які не займалися в спортивних секціях, а обсяг фізичних навантажень відповідав навчальним програмам з фізвиховання загальноосвітніх та вищих навчальних закладів. Контингент розподілявся на групи відповідно до паспортного віку, стажу та віку початку занять спортом, кількості тренувальних годин на тиждень та спортивної кваліфікації. Комплексне обстеження, яке включало клінічні, інструментальні, психологічні та статистичні методи, проводили на загально-підготовчому етапі базового мезоциклу та передзмагальному мезоциклі річної підготовки спортсменок. В мезоциклі базової підготовки обстеження проходило двічі (в постменструальну (6-10 дні) і в постовуляторну (20-26 дні) фази менструального циклу).

Нами проводилось анкетування, яке дало змогу вивчити спортивний анамнез (спортивний стаж, вік початку тренувань, спортивну кваліфікацію, кількість занять та їх тривалість в годинах на тиждень); анамнез спадкоємності (стан здоров'я матері і батька, перебіг вагітності і пологів у матері, можливий спортивний стаж та досягнення батьків, довжину та масу тіла при народженні, перебіг періоду новонародженості та раннього дитинства); ретельно вивчалися особливості розвитку респондента до момента обстеження (динаміка фізичного, психічного розвитку) та стану здоров'я (перенесені в дитинстві, пре- та пубертатному періодах захворювання, в тому числі інфекційні з підрахуванням інфекційного індексу, та важкі стресові потрясіння, наявність соматичних захворювань).

Другий блок анкет було направлено на вивчення психологічного стану (модифікація В анкети FPI, Макеева Т.Г, 2006), психологічної статі (анкета С. Бем; Клецина И., 2003) та харчової поведінки (за анкетою харчових переваг; Скугаревский О.А, 2003).

Фізичний розвиток вивчали за допомогою методу антропометрії. Визначали наступні показники: масу тіла, довжину тіла, довжину ніг та рук, міжакроміальний розмір, чотири розміри тазу (dist. spinarum, dist. cristarum, dist. trochanterica, conjug. diagonalis externae). Досліджували морфометричні показники, які дозволяють судити про гормональний дисбаланс в організмі юних спортсменок: відношення довжини нижньої кінцівки (НК/Р) та довжини верхньої кінцівки до росту (ВК/Р), відношення міжакроміального діаметра до міжтрохантеріального розміру тазу (А/Т), відношення суми розмірів тазу до росту (?Т/Р). Також визначали кількість жирової маси тіла (ЖМТ) за допомогою методу каліперметрії.

Для оцінки загальної фізичної працездатності (ФП) проводився велоергометричний тест Наваккі. Анаеробна ФП нами досліджувалась за допомогою Вингейтського анаеробного тесту (ВАнТ). Оцінка результатів проводилась за чотирма показниками: середня потужність (ПВАнТ30) - середня потужність за 30 секунд в Вт (Вт/кг), загальна робота (РВАнТ30) - кількість виконаної роботи за 30 секунд в Дж (Дж/кг), пікова потужність (ВАнТ5) - найвища потужність за 5-секундний період в Вт (Вт/кг) (Білоцерковський З.Б., 2005).

Біоелектричну активність серця та функціональний стан вегетативної нервової системи вивчали за допомогою діагностичного автоматизованого комплексу «Кардіо+». Досліджували показники варіабельності серцевого ритму (ВСР): Мо (Мода, мс) - найбільш часте значення кардіоінтервалу, визначає функцію синусового вузлу; АМо (амплітуда моди, %) - число кардіоциклів, відповідних значенню моди у відсотках, що відбиває стан симпатичного відділу вегетативної нервової системи; SDNN (мс) - стандартне відхилення від середньої тривалості всіх кардіоінтервалів, відбиває діяльність вищих вегетативних центрів гіпоталамо-гіпофізарного рівня; RMSSD (мс) - середньоквадратична відмінність між тривалістю сусідніх інтервалів R-R та pNN50 (мс) - середня тривалість сусідніх інтервалів R-R, що відрізняються більш, ніж на 50 мс, відбивають парасимпатичний вплив на хвильову структуру ритму серцевих скорочень. ПAПР - показник адекватності процесів регуляції, відображує ступінь участі центральних механізмів в регуляції серцевих скорочень. ВПР (1/секІ) - стрес-індекс, дозволяє відокремити вплив на синусовий вузол гуморальних факторів. ІВР (%/сек) - індекс вегетативної рівноваги. Як стандарти були використані показники, рекомендовані Європейським кардіологічним товариством, а також методичні рекомендації МОЗ України.

Для діагностики гірсутизму використовували метод Феррімана-Галвея (Robert L., 2005). За результати контент-аналізу ультразвукової діагностики, що проводилась з 8 по 13 дні менструального циклу на апаратах «Voluson - 730 Pro» та «Voluson-J» з використанням трансабдомінального датчику з частотою 3,5 Мгц, нами було отримано дані про стан органів малого тазу. При цьому визначали розміри матки та яєчників, супутню патологію органів малого тазу, розраховували площу яєчників, індекс сфери яєчників, об'єм матки та яєчників, яєчниково-маточний індекс (ЯМІ) і яєчниково-маточний коефіцієнт.

При обробці результатів досліджень обчислювалися наступні статистичні показники: достатня чисельність вибірки (n), середнє арифметичне (М), дисперсія (s_x²), середнє квадратичне відхилення (s_x), коефіцієнт варіації (C_v), помилка середнього квадратичного відхилення (m), нормальність розподілу показників оцінювали за допомогою W-критерію Шапіро-Уілка. Для виявлення статистичної різниці між показниками в групах, розподілених нормально, застосовували t-критерій Стьюдента, попередньо визначивши дисперсію за допомогою F-критерію Фішера, при ненормальному розподілі - застосовували U-критерій Манна-Уітні, для порівняння груп за якісними показниками використовували статистичний критерій хі-квадрат Пірсона. Встановлюючи взаємозв'язок між впливаючими факторами, застосовували кореляційний аналіз за показником Пірсона для нормально розподілених (параметричних) ознак та Спірмена - для непараметричних. Для визначення впливу факторів, що досліджувались, на групи обстеження використовували дисперсійний аналіз ANOVA/MANOVA. Статистична обробка матеріалу проведена з використанням пакету ліцензійних програм STATISTICA (6.1, серійний номер AGAR909E415822FA).

Основні результати дослідження та їх обговорення. Одним з основних показників темпів статевого розвитку організму жінки є вік менархе (Ме). Аналіз віку появи Ме серед тхеквондисток з урахуванням початку спортивної спеціалізації вказав на те, що найпізніше Ме було зафіксовано в групі з початком занять з 12 до 16 років, коли процеси формування репродуктивної функції ідуть з максимальною інтенсивністю, і дорівнював 13,8±0,3 роки. При початку тренувань до 12 років вік Ме складав 13,3±0,1 роки. При цьому статистично (р<0,05) раніше Ме починалося в групі спортсменок-тхеквондисток з початком тренувань після 16 років (12,6±0,2 роки). Аналогічна статистично значима (р<0,05) динаміка була зафіксована й у важкоатлеток. Так, вік Ме у них в групі з початком тренувань до 12 років був на рівні 12,8±0,4 роки, з 12 до 16 років - 13,3±0,6 років, після 16 років - 12,2±0,2 роки.

Крім того, важливе значення для характеристики статевої функції надається стану оваріально-менструального циклу (ОМЦ). Збільшення тривалості ОМЦ більше 34 днів (опсоменорея) спостерігалось у 62% тхеквондисток, 56% важкоатлеток та 36% неспортсменок (р<0,05). Нормальний за тривалістю цикл статистично (р<0,05) частіше відмічався у неспортсменок - 55%, ніж у тхеквондисток - 28% та важкоатлеток - 27%. Альгодисменорею відмічали у 41% тхеквондисток та 50% важкоатлеток, що статистично (р<0,05) відрізнялося від показників жінок контрольної групи (23%). Олігоменорея також частіше спостерігалась серед спортсменок у порівнянні з неспортсменками (р<0,05). Так, у тхеквондисток її частота склала 38%, у важкоатлеток - 33%, а у тих жінок, які спортом не займались - 18%. Вищенаведені дані свідчать про більшу частоту порушень одного з головних показників статевого розвитку жінок - менструальної функції у спортсменок у порівнянні з жінками контрольної групи. Провідними механізмами розвитку цих порушень, на нашу думку, може бути дисбалансування в системі гіпоталамус-гіпофіз-наднирники-яєчники з появою андрогензалежних ознак.

При аналізі показників НК/Р та ВК/Р не було встановлено статистичної різниці в групах порівняння (р>0,05), що говорить про відсутність у них ознак гіпоестрогенії. З іншого боку, оцінка показника А/Т показала статистичну різницю між групами спортсменок та неспортсменок. Так, у тхеквондисток та важкоатлеток А/Т був статистично більший (p<0,05) та складав 1,17±0,01 та 1,20±0,02 відповідно у порівнянні з контролем, де він був на рівні 1,03±0,02. Натомість, величина показнику УТ/Р була статистично більшою (р<0,05) у жінок, які спортом не займались (0,630±0,005), у порівнянні як з тхеквондистками (0,600±0,006), так і з важкоатлетками (0,60±0,01). Це говорить про більший розвиток андрогензалежних ознак у спортсменок.

При аналізі порушень менструальної функції у тхеквондисток, розподілених за рівнями ЖМТ, було встановлено, що в групі з низьким рівнем тільки у 15% спортсменок спостерігалась нормальна менструальна функція, у 75% відмічалось подовження менструального циклу та у 10% - його вкорочення (р<0,05). В групі з нормальним рівнем ЖМТ, доля тхеквондисток, менструальний цикл яких був без патології, складала 54%, подовження відмічалось в 33% та вкорочення - в 13% (р<0,05). При порівнянні груп дослідження за ЖМТ, було встановлено статистично більшу її величину у жінок контрольної групи (25,0±1,1%, р<0,05) у порівнянні з тхеквондистками (19,6±1,0%) та важкоатлетками (19,3±1,1%). Особливої уваги заслуговує той факт, що в групах спортсменок з низьким рівнем ЖМТ 70% тхеквондисток та 80% важкоатлеток мали відсоток жирової тканини нижче 17%, що є критичним рівнем та може спричиняти появу ознак андрогенно-естрогенного дисбалансу (Абрамов В.В. та співавт., 2005).

Спортсменки відрізняються маскулінними рисами поведінки від жінок контрольної групи (р<0,01). Так, індекс С. Бем (ІСБ) та показник маскулінізації за тестом FPI дорівнювали відповідно в контрольній групі 1,9±0,3 балів та 2,7±0,4 балів, у важкоатлеток - 0,3±0,4 балів та 5,5±0,4 балів, у тхеквондисток - -0,8±0,3 балів та 5,6±0,3 балів. За величиною ІСБ ми провели аналіз розподілу типів психоролевої поведінки в групах дослідження, який показав збільшення долі фемінного типу в контрольній групі (76,2%) по відношенню як до тхеквондисток (15,4%), так і до важкоатлеток (38,9%, р<0,05). Натомість, групи спортсменок характеризувались збільшенням кількості жінок з маскулінним типом поведінки (43,6% у тхеквондисток та 22,2% у важкоатлеток) по відношенню до контролю (11,9%, р<0,05). Особливості психоролевої поведінки відбивають гормональні зрушення в організмі жінки-спортсменки. Так, тхеквондистки з маскулінним типом статистично значимо відрізнялись від спортсменок з фемінним типом збільшенням показників А/Т, ВК/Р та зменшенням УТ/Р (табл. 1), що свідчить про збільшення концентрації андрогенів та зменшення естрогенів в їх організмі, а менший відсоток ЖМТ пояснює один з механізмів цього процесу.

Таблиця 1. Порівняння величини андрогензалежних ознак в групах тхеквондисток, розподілених за типами психоролевої поведінки (М±m)

Примітка. р<0,05

Дослідивши динаміку величини ІСБ в групах тхеквондисток, розділених відповідно до спортивної кваліфікації, було встановлено статистично значиме (р<0,05) його зменшення від 1 розряду (-0,53±0,04 балів) до КМС (-0,75±0,07 балів) та МС (-1,84±0,06 балів), що вказує на зростання ознак маскулінності у більш досвідчених спортсменок. Аналогічна динаміка величини ІСБ була зафіксована і в розділених за кваліфікацією групах важкоатлеток (р<0,05). Так, у першорозрядниць ІСБ був на рівні 0,55±0,08 балів, у КМС - 0,16±0,06 балів та у МС - 0,20±0,05 балів.

Іншою ознакою існуючої гіперандрогенії може служити особливість росту волосся (Robert L. and oth., 2005). За даними нашого дослідження, гірсутне число складало у важкоатлеток - 8,2±0,6 балів, у тхеквондисток - 7,4±0,5 балів в порівнянні з неспортсменками - 4,4±0,4 балів, р<0,05, що є ознакою більшої андрогенної насиченості організму спортсменок. За величиною гірсутного числа ми провели аналіз розподілу жінок в групах дослідження. Так, в контрольній групі «фізіологічний» тип гірсутизму зустрічався частіше (82,1%, р<0,05), ніж у тхеквондисток (33,3%) та важкоатлеток (22,2%). Натомість «граничний» тип оволосіння й гіперандрогенія зустрічалися частіше (р<0,05) у спортсменок: 61,5% й 5,2% у тхеквондисток та 66,7% й 11,1% у важкоатлеток відповідно у порівнянні з неспортсменками, де граничний тип зустрічався у 17,9% випадків, а гіперандрогенії взагалі не було.

За даними Демидова В.Н. та співавт. (1990 р.), головною ознакою вроджених форм гіперандрогенії є склерокістозне переродження яєчників, показником якого є зростання яєчниково-маточного індексу. При порівнянні ЯМІ за даними ультразвукового сканування спортсменок та жінок контрольної групи не було встановлено статистично значимої різниці, що свідчить про відсутність однієї з головних ознак синдрому полікістозних яєчників. Так, у важкоатлеток ЯМІ дорівнював 2,5±0,3, у тхеквондисток - 2,3±0,2, а у жінок, які не займалися спортом - 2,9±0,5 (р>0,05). Дослідивши величину ЯМІ у спортсменок, було встановлено його зв'язок з психологічними та клінічними ознаками маскулінізації. Так, в групі тхеквондисток з маскулінним типом поведінки ЯМІ був на рівні 2,6±0,1, з андрогінним типом - 1,93±0,10, з фемінним типом - 1,9±0,9 (p<0,05). В групі важкоатлеток ці показники були на рівні 3,2±0,2, 2,8±0,2 та 1,8±0,3 відповідно (р<0,05). Також ЯМІ зростав в групах спортсменок зі збільшенням гірсутного числа. У тхеквондисток в групі «фізіологічного» гірсутизму ЯМІ складав 1,3±0,2, при «граничному» гірсутизмі - 2,5±0,3 та при гірсутизмі - 2,8±0,4 (р<0,05). У важкоатлеток спостерігалась аналогічна динаміка, де ЯМІ рівнявся 1,3±0,3, 2,6±0,3 та 3,6±0,4 відповідно (р<0,05). Дослідивши спортсменок з різним рівнем ЯМІ за показниками фізичного розвитку - маркерами гіперандрогенії, було встановлено збільшення показнику А/Т, ВК/Р та зменшення УТ/Р (табл. 2). Вищенаведені дані свідчать про вплив збільшення концентрації андрогенів на дегенеративні зміни у яєчниках.

Таблиця 2. Порівняння величини андрогензалежних ознак в групах спортсменок, розподілених за величиною яєчниково-маточного індексу (М±m)

Примітка. * - р<0,05

Для пояснення механізмів гіперандрогенії ми дослідили спортсменок в базовому та передзмагальному мезоциклах річної підготовки. За даними нашого дослідження, жоден з тренерів не враховував особливості циклічної функції організму жінки-спортсменки при побудові тренувально-змагальних мезоциклів.

Особливістю обраних для аналізу видів спорту є розподіл спортсменок при змаганнях за ваговими категоріями. Намагаючись потрапити в більш низьку вагову категорію, тхеквондистки та важкоатлетки застосовують ряд методів для зниження ваги тіла, одним з яких є обмеження прийому їжі. Це призводить до зниження ваги та ЖМТ у спортсменок обох груп в передзмагальному періоді (табл. 3).

Таблиця 3. Динаміка показників фізичного розвитку в процесі річної підготовки спортсменок (М±m)

Примітка. * - р<0,05

На фоні великих фізичних та психоемоційних навантажень передзмагального періоду це може призводити до порушень репродуктивної функції, насамперед, регуляції менструального циклу у вигляді його подовження, що підтверджують наші дослідження. Так, порушення ОМЦ в передзмагальному мезоциклі у вигляді опсоменореї та вторинної аменореї зустрічалося в 61,5% у тхеквондисток та 77,8% в групі важкоатлеток, що статистично значимо (р<0,05) частіше, ніж в базовому мезоциклі.

Для з'ясування впливу ЖМТ та ІМТ на порушення ОМЦ у передзмагальному мезоциклі було проведено двухфакторний дисперсійний аналіз. Він вказав, що зниження ІМТ нижче 19 кг/м² у поєднанні зі зниженням ЖМТ нижче 17% впливає на подовження ОМЦ з розвитком опсоменореї та аменореї (р<0,05), що говорить про блокування шляхів екстрогонадного синтезу естрогенів.

Крім того, порушення енергетичного балансу при обмеженні харчування, з однієї сторони, і надмірні фізичні й психічні навантаження - з іншої, можуть призвести до появи синдрому “тріада жінки-спортсменки”, який включає розлади харчової поведінки, порушення менструальної функції і остеопороз (Ніаурі Д.А. та співавт., 2003). Досліджуючи загальний бал харчової поведінки на загальнопідготовчому етапі базового мезоциклу спортсменок, було встановлено різницю (р<0,05) між його величиною як у тхеквондисток (10,5±1,1 балів), так і у важкоатлеток (17,7±2,9 балів), в порівнянні з контрольною групою - 7,0±0,9 балів. При цьому, частка обстежених з тривожним та небезпечним типами харчової поведінки була статистично вища (р<0,05) серед тхеквондисток - 26% та важкоатлеток - 56%, ніж у контролі - 7%, що свідчить про більшу розповсюдженість відхилень від нормативної харчової поведінки серед спортсменок.

Також встановлено збільшення загального балу харчової поведінки у важкоатлеток та тхеквондисток до 25,6±2,5 балів та 18,7±1,0 балів відповідно у передзмагальному мезоциклі (р<0,05). Зростанню ознак напруження харчової поведінки в цей період відповідало й статистично значиме (p<0,05) зменшення індексу маси тіла та жирової маси тіла в обох групах спортсменок (табл. 3). Це свідчить про більшу напруженість харчової поведінки в передзмагальному мезоциклі, що потребує більш ретельного нагляду за спортсменками в цей період та необхідність застосування ранніх діагностичних критеріїв своєчасної діагностики і лікування ознак порушеного харчування.

Вивчаючи психологічний стан спортсменок, ми базувалися на тому, що ранніми ознаками порушеної харчової поведінки є зміни в психологічному статусі, які характеризуються появою несприятливих психічних реакцій: невротичності, депресивності, агресивності. Для визначення наявності зв'язку між несприятливими психологічними реакціями та ознаками напруження харчової поведінки, було застосовано кореляційний аналіз, результати якого вказують на наявність позитивного сильного зв'язку між обраними показниками (r>0,7, p<0,05), що дозволяє використовувати останні в якості ранніх психологічних критеріїв неврогенних розладів харчування.

Таким чином, нераціональні фізичні та психоемоційні навантаження, невраховування при побудові тренувально-змагальних навантажень особливостей циклічних змін організму жінок-спортсменок, обмеження в прийомі їжі в передзмагальному мезоциклі призводять до зриву адаптації та розвитку передпатологічних станів та захворювань, передусім, в репродуктивній системі.

Спортсменки, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, при виконанні специфічної м'язової роботи потребують переважно активізації анаеробних механізмів для відтворення енергетичних ресурсів. Так, у них спостерігалось збільшення величин пікової потужності, середньої потужності й об'єму виконаної фізичної роботи по відношенню до контрольної групи (р<0,05). Крім того, відмічалося збільшення величин лактатної складової анаеробної працездатності з ростом кваліфікації спортсменок. Так, майстри спорту з тхеквондо мали величини ПВАнТ30 та РВАнТ30 на рівні 5,52±0,21 Вт/кг та 166,0±6,5 Дж/кг, а першорозрядниці - 5,02±0,12 Вт/кг та 150,0±3,7 Дж/кг відповідно. У важкоатлеток ПВАнТ30 та РВАнТ30 у першорозрядниць склали 5,02±0,12 Вт/кг та 150,0±3,7 Дж/кг, а у майстрів спорту - 5,52±0,21 Вт/кг та 166,0±6,5 Дж/кг відповідно.

Дослідження динаміки показників анаеробної працездатності в різних фазах ОМЦ жінок-спортсменок вказало на їх збільшення у постовуляторну фазу (р<0,05). Так, у тхеквондисток показники ВАнТ5, ПВАнТ30, РВАнТ30 складали у постменструальній фазі 336,2±7,9 Вт (6,1±0,1 Вт/кг), 267,7±8,3 Вт (4,9±0,1 Вт/кг), 8029,8±248,9 Дж (146,0±3,5 Дж/кг), а у постовуляторній - 352,7±8,3 Вт (6,4±0,1 Вт/кг), 287,3±8,2 Вт (5,2±0,1 Вт/кг), 8618,7±245,8 Дж (156,6±3,4 Дж/кг) відповідно. У важкоатлеток спостерігалась аналогічна динаміка: ПВАнТ30, РВАнТ30 складали у постменструальній фазі 267,0±11,0 Вт (4,6±0,1 Вт/кг), 7921±352 Дж (138,0±3,9 Дж/кг), а у постовуляторній - 289,0±7,8 Вт (5,0±0,1 Вт/кг), 8656±233 Дж (152,0±3,1 Дж\кг) відповідно. Це, з нашої точки зору, свідчить про значний вплив гормональних зрушень на фізичну працездатність, що диктує необхідність урахування фази циклу для побудови тренувально-змагальних навантажень.

За даними ЕКГ було встановлено, що у тхеквондисток та важкоатлеток частіше спостерігалась брадикардія (63,2% та 30,2% проти 10,3% у жінок контрольної групи, р<0,05), натомість тахікардія була статистично частіше у неспортсменок (5,2% та 10,3% проти 23,5% відповідно, р<0,05). Збільшення тривалості зубця P та інтервалу PQ у спортсменок обумовило більшу величину у них інтервалу RR (984,0±25,1 мс у тхеквондисток та 975,4±30,7 мс у важкоатлеток) у порівнянні з жінками, які спортом не займались (816,0±24,5 мс, р<0,05). Зміна положення електричної вісі серця у вертикальному напрямку спостерігалось у 35% обстежених тхеквондисток та у 15,9% неспортсменок, р0,05. Середнє значення інтервалу QT, який відображає систолу шлуночків, мало суттєві відмінності у групах порівняння та становило у тхеквондисток та жінок-неспортсменок відповідно 392,0±4,3 мс і 358,0±4,9 мс (р<0,05).

При оцінці показників ВСР у спортсменок виявлено більший вплив на їх серцево-судинну систему периферичного контуру регуляції, а також збільшення активності парасимпатичної частини вегетативної нервової системи (ПСНС): RMSSD та pNN50 спортсменок дорівнювали 104,0±4,9 мс та 59,0±3,2 мс у тхеквондисток і 78,0±9,3 мс та 46,5±5,0 мс у важкоатлеток, а у неспортсменок - 45,0±4,9 мс та 21,8±3,8 мс відповідно, р<0,05. На цей факт також вказує збільшення Мо у спортсменок (1068,0±37,7 мс у тхеквондисток та 1005,0±47,8 мс у важкоатлеток) в порівнянні з жінками контрольної групи (809,0±34,6 мс, р<0,05). Досліджуючи регулюючу дію на серцево-судинну систему з боку центральної ланки, встановлено зниження впливу як гуморальної (ВПР складав 2,2±0,2 1/сІ у тхеквондисток та 2,9±0,4 1/сІ у важкоатлеток), так і підкоркової регуляції (за ПАПР) - 34,8±2,7 %/с у тхеквондисток та 38,8±4,0 %/с у важкоатлеток) у спортсменок у порівнянні з неспортсменками (4,8±0,4 1/сІ та 60,3±4,1 %/с відповідно, р<0,05). Спектральний аналіз ВСР вказав на збільшення показників парасимпатичного (НF, HFn) та зменшення показників симпатичного впливу (LF, LFn) у спортсменок в порівнянні з неспортсменками (р<0,05). Про більші функціональні можливості та адаптаційні резерви серця у спортсменок говорить менша величина у них ІНРС, яка була на рівні 36,4±4,8%/сІ у тхеквондисток та 53,5±10,2 %/сІ у важкоатлеток у порівнянні з контрольною групою - 118,0±14,5 %/сІ, р<0,05.

Дослідивши динаміку ВСР в групах спортсменок з різним тижневим тренувальним навантаженням, ми дійшли висновку про централізацію регуляції та збільшення впливу симпатичної нервової системи (СНС) на діяльність серцево-судинної системи зі зростанням тренувань більш, як десять годин на тиждень. Так, SDNN, LF та LF\HF тхеквондисток зростали до 191,0±58,7 мс, 578,0±50,5 мсІ та 1,91±0,40 при навантаженні більше десяти годин у порівнянні з 71,8±15,9 мс, 348±52 мсІ та 1,2±0,2 відповідно в групі з тренувальним навантаженням менше десяти годин на тиждень (p<0,05). У важкоатлеток зростали АМо з 7,1±0,5% до 29,3±11,9%, LF - з 281,1±46,1 мсІ до 595,0±86,3 мсІ та показник симпатико-парасимпатичного співвідношення (LF\HF), який також зростав з 1,1±0,3 до 2,5±0,7 (р<0,05). Вищезазначені факти свідчать про зростання показників дезадаптації при збільшенні тижневого тренувального навантаження більше десяти годин.

При аналізі динаміки показників ВСР у відповідь на дозоване фізичне навантаження, основними статистично значимими (р<0,05) змінами були: зниження ролі автономного контуру регуляції та ПСНС за показниками Mean, RMSSD, pNN50, HF, LF\HF; зниження ролі синусового вузлу в регуляції серцевої діяльності за показникам Мо; активація СНС за показниками ТР, VLF, LF, LF\HF. Особливу увагу викликає збільшення ІНРС з 36,4±4,8 %/сІ до 108,0±23,2%/сІ у тхеквондисток та з 53,5±10,2 %/сІ до 131,7±28,6 %/сІ у важкоатлеток, що вказує на напруження процесів адаптації регуляторних систем. Це дає змогу використовувати ці показники в якості маркерів термінових адаптаційних змін організму у відповідь на фізичне навантаження. Наявність статистично значимого (р<0,05) сильного кореляційного зв'язку (R>/0,6/) між показниками RMSSD, pNN50, Mo, AMo, ПАПР та ІНРС дає змогу застосовувати їх для діагностики ранніх ознак гострого фізичного перенапруження регулюючих серцеву діяльність систем.

Досліджуючи показники ЕКГ тхеквондисток в обраних для аналізу фазах ОМЦ, ми отримали статистичне (р<0,05) зменшення інтервалу RR з 984±25 мс у постменструальній фазі до 932±23 мс у постовуляторній, при цьому тривалість комплексу QRS збільшувалась з 91,5±1,4 мс до 94,6±1,8 мс, а тривалість сегменті PQ та ST зменшувалась з 158,0±3,2 мс до 145,0±2,1 мс та з 144,0±7,3 мс до 121,0±3,7 мс відповідно. При дослідженні показників ЕКГ важкоатлеток в різних фазах ОМЦ було встановлено статистичне (р<0,05) зменшення інтервалу RR з 975,4±30,7 мс у постменструальній фазі до 933,2±20,1 мс у постовуляторній, що відбувалось за рахунок зменшення тривалості ST з 142,4±5,2 мс до 123,7±3,1 мс відповідно.

Зміни сегменту PQ тхеквондисток пояснюються зменшенням впливу ПСНС в другу половину ОМЦ. Так, HF і pNN50 статистично (р<0,05) зменшувалися у постовуляторну фазу. Також у другій половині циклу відмічалося збільшення ПАПР, що вказує на централізацію процесів регуляції. При цьому зростав і показник ІНРС, що говорить про більшу напругу процесів регуляції в цій фазі ОМЦ. Зменшення інтервалу RR важкоатлеток, що відображує збільшення частоти серцевих скорочень у другу половину ОМЦ, говорить про збільшення впливу СНС в цей період. Доказом цього є статистичне (р<0,05) збільшення АМо з 14,9±4,6 % у постменструальній фазі до 15,9±3,9 % у постовуляторній. Також у другій половині циклу відмічалося збільшення ПАПР з 38,8±4,0 %/с до 43,9±2,8 %/с, що також вказує на централізацію процесів регуляції.

Висновки

У дисертації наведене теоретичне обгрунтування і нове вирішення наукової задачі удосконалення медичних критеріїв лікарського контролю за спортсменками, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, на підставі морфометричних параметрів тіла, фізичної працездатності у різні фази менструального циклу, біоелектричної активності серця, стану вегетативної нервової системи, функції репродуктивної системи, психологічного стану та харчової поведінки для підвищення ефективності спортивного тренування.

1. Частота порушень репродуктивної функції спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, перевищує загальнопопуляційний рівень (р<0,05). Так, опсоменорея спостерігалася у 62% тхеквондисток, 56% важкоатлеток та 36% неспортсменок; нормальний за тривалістю цикл частіше зустрічався у неспортсменок - 55%, ніж у тхеквондисток - 28% та важкоатлеток - 27%; альгодисменорею відмічали 41% тхеквондисток та 50% важкоатлеток, що відрізнялося від показників жінок контрольної групи (23%). Олігоменорея також була частіше серед спортсменок (у тхеквондисток її частота склала 38%, у важкоатлеток - 33%), у порівнянні з неспортсменками (18%, р<0,05).

2. В структурі харчової поведінки тхеквондисток і важкоатлеток виявлена більша доля тривожного та небезпечного типів - 26% та 56% відповідно, в порівнянні з контролем - 7% (р<0,05). Встановлено зростання загального балу харчової поведінки у важкоатлеток та тхеквондисток з 17,7±2,9 балів та 10,5±1,1 балів у базовому мезоциклі до 25,6±2,5 балів та 18,7±1,0 балів у передзмагальному мезоциклі відповідно (р<0,05). Зростанню ознак напруження харчової поведінки в цей період відповідало й зменшення індексу маси тіла та жирової маси тіла в обох групах спортсменок (p<0,05). Індекс маси тіла та відсоток жирової маси тіла зменшувались у тхеквондисток з 20,6±0,4 кг/м² та 19,6±1,0 % у базовому мезоциклі до 19,3±0,4 кг/м² та 15,9±0,9 % в передзмагальному, у важкоатлеток - з 21,2±0,5 кг/м² та 19,3±1,1 % до 19,8±0,5 кг/м² та 15,4±0,9 % відповідно.

3. Між ознаками порушеної харчової поведінки та появою несприятливих психологічних реакцій, таких як невротичність, депресивність та агресивність встановлено позитивний сильний кореляційний зв'язок (r>0,7, p<0,05), що дозволяє використовувати останні як ранні психологічні критерії неврогенних розладів харчування у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо.

4. Проявами гіперандрогенії є ряд морфологічних ознак (збільшення відношення міжакроміального розміру до міжтрохантеріального розміру тазу у важкоатлеток до 1,17±0,01, у тхеквондисток до 1,2±0,02 у порівнянні з контрольною групою - 1,03±0,02, р<0,05; зменшення відношення суми розмірів тазу до довжини тіла у важкоатлеток до 0,60±0,01, у тхеквондисток до 0,60±0,01 у порівнянні з контролем - 0,63±0,01, р<0,05), формування маскулінного типу психоролевої поведінки (за індексом фемінності-маскулінності, який статистично знижувався у важкоатлеток до 0,3±0,4 балів, у тхеквондисток до -0,8±0,3 балів у порівнянні з контрольною групою - 1,9±0,3 балів, р<0,05) та клінічних ознак гірсутизму (за гірсутним числом, яке було більшим у важкоатлеток - 8,2±0,6 балів, тхеквондисток - 7,4±0,5 балів у порівнянні з неспортсменками - 4,4±0,4 балів, р<0,05). Аналіз яєчниково-маточного індексу в групах спортсменок з різним проявом андрогензалежних ознак вказав на його зростання відповідно рівня гіперандрогенії (р<0,05), що свідчить про вплив збільшеної концентрації андрогенів на дегенеративні зміни у яєчниках. Але відсутність статистично значимих змін у спортсменок в структурі яєчників у порівнянні з жінками контрольної групи (р<0,05) свідчить про вторинність змін яєчників під впливом дії андрогенних гормонів.