Лікарський контроль над спортсменками, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо

5. У тхеквондисток і важкоатлеток відмічалось збільшення пікової потужності - 336,2±7,9 Вт (6,1±0,1 Вт/кг) і 359±12,0 Вт (6,27±0,10 Вт/кг) відповідно, середньої потужності - 267,7±8,3 Вт (4,8±0,1 Вт/кг) і 267,0±11,0 Вт (4,6±0,1 Вт/кг) відповідно й об'єму виконаної фізичної роботи - 8029,8±248,9 Дж (146,0±3,5 Дж/кг) і 7921±352 Дж (138,0±3,9 Дж/кг) відповідно по відношенню до контрольної групи - 255,5±11,0 Вт (4,7±0,2 Вт/кг), 199,5±5,4 Вт (3,7±0,1 Вт/кг) й 5985,8±163,6 Дж (110,8±3,3 Дж/кг), p<0,05. Встановлена динаміка алактатної та лактатної анаеробної працездатності в різних фазах оваріально-менструального циклу спортсменок (p<0,05). Так, у тхеквондисток ВАнТ5, ПВАнТ30, РВАнТ30 складали у постменструальній фазі 336,2±7,9 Вт (6,1±0,1 Вт/кг), 267,7±8,3 Вт (4,9±0,1 Вт/кг), 8029,8±248,9 Дж (146,0±3,5 Дж/кг), а у постовуляторній - 352,7±8,3 Вт (6,4±0,1 Вт/кг), 287,3±8,2 Вт (5,2±0,1 Вт/кг), 8618,7±245,8 Дж (156,6±3,4 Дж/кг) відповідно. У важкоатлеток ПВАнТ30, РВАнТ30 були у постменструальній фазі 267,0±11,0 Вт (4,6±0,1 Вт/кг), 7921±352 Дж (138,0±3,9 Дж/кг), а у постовуляторній - 289,0±7,8 Вт (5,0±0,1 Вт/кг), 8656,0±233,0 Дж (152,0±3,1 Дж\кг) відповідно. Це диктує необхідність урахування фази циклу для побудови тренувально-змагальних навантажень у жінок-спортсменок.

6. Ознаками довготривалої адаптації спортсменок до швидкісно-силових навантажень за даними ЕКГ та варіабельності серцевого ритму є брадикардія за рахунок збільшення тривалості сегменту РQ, що пов'язано зі збільшенням впливу синусового вузлу, активності парасимпатичної частини вегетативної нервової системи при зниженні впливу як гуморальної, так і підкоркової регуляції та, як наслідок, симпатичної активності. Це свідчить про більші функціональні можливості та адаптаційні резерви серця спортсменок, на що також вказує менша величина у них інтегрального показнику напруженості регуляторних систем (тхеквондистки - 36,4±4,8 %/сІ, важкоатлетки - 53,5±10,2 %/сІ) у порівнянні з контрольною групою (118±14,5 %/сІ, р<0,05).

7. Терміновою адаптацією до швидкісно-силових навантажень, за даними варіабельності серцевого ритму, є: зниження ролі автономного контуру регуляції та парасимпатичної нервової системи за показниками Mean, RMSSD, pNN50, HF, LF\HF; зниження ролі синусового вузлу в регуляції серцевої діяльності за показником Мо; активація симпатичної нервової системи за показниками ТР, VLF, LF, LF\HF, збільшення індексу напруження регуляторних систем. Це дає змогу використовувати ці показники в якості маркерів термінових адаптаційних змін організму у відповідь на фізичне навантаження. Наявність сильного кореляційного зв'язку (R>/0,6/, р<0,05) між показниками RMSSD, pNN50, Mo, AMo, ПАПР та індексом напруження регуляторних систем дає змогу застосовувати їх для діагностики ранніх ознак гострого фізичного перенапруження регулюючих серцеву діяльність систем.

8. Розроблена та обґрунтована система діагностики симптомів порушення репродуктивної функції у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, внаслідок хронічного психофізичного перенапруження з урахуванням скарг, спадковості, спортивного анамнезу, ознак напруження харчової поведінки, маскулінізації психоролевої поведінки, індексу маси тіла, частки жирової маси, відношення міжакроміального розміру до міжтрохантеріального розміру та суми розмірів тазу до довжини тіла, ознак гірсутизму, яєчниково-маточного індексу.

Перспективним є дослідження віддалених наслідків впливу фізичних навантажень на репродуктивну функцією жінок, які закінчили спортивну діяльність та порівняння отриманих даних з відповідними показниками жінок, які спортом не займались.

З метою діагностики хронічного психофізичного перенапруження репродуктивної функції спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, пропонується:

1. Вивчення скарг, спадковості, спортивного анамнезу, визначення й облік загального стану.

2. Визначення ознак психологічного напруження (за адаптованим міжнародним опитником FPI, модифікація В); маскулінізації психоролевої поведінки (за анкетою С. Бем); психологічного напруження харчової поведінки (за Опитником харчових переваг (ОХП-26, Eating Attitudes Test-26).

3. Дослідження клінічних ознак: індексу маси тіла, частки жирової маси у відсотках до загальної маси тіла, відношення міжакроміального розміру до міжтрохантеріального розміру тазу, відношення суми розмірів тазу до довжини тіла, ознак гірсутизму (за шкалою Феррімана-Галвея).

4. Проведення ультразвукового дослідження органів малого тазу з визначенням стану яєчників та розрахунку яєчниково-маточного індексу (Демідов В.Н., 1990).

По завершенню дослідження проводиться кількісна сумарна оцінка отриманих даних в балах і рекомендації щодо корекції рівня тренувально-змагальних навантажень (табл. 4) за наступними критеріями:

А. Фактори ризику:

1) неврахування циклічних змін організму жінки-спортсменки при побудові тренувально-змагальних навантажень - 1 бал;

2) наявність порушень репродуктивної функції у родичів спортсменок - 1 бал;

3) початок спортивної спеціалізації з 12 до 14 років - 1 бал;

4) передзмагальний мезоцикл річної підготовки спортсменок, які займаються

важкою атлетикою та тхеквондо - 1 бал;

5) тижневе тренувальне навантаження більше 10 годин - 1 бал.

Б. Психологічні критерії:

1) ознаки психологічного напруження високого рівня за факторами невротичність, депресивність та агресивність - 2 бали;

2) маскулінізація психоролевої поведінки: індекс маскулінності-фемінності менше - 1 - 2 бали;

3) напруження харчової поведінки: загальний бал більше 20 - 2 бали.

В. Клінічні ознаки:

1) зниження індексу маси тіла нижче 19 кг/м² - 2 бали;

2) зниження жирової маси тіла нижче 17 % - 2 бали;

3) збільшення відношення міжакроміального розміру до міжтрохантеріального розміру тазу більше 1,18 - 2 бали;

4) зменшення відношення суми розмірів тазу до довжини тіла менше 0,59 - 2 бали;

5) ознаки гірсутизму більше 7 балів (за шкалою Феррімана-Галвея) - 2 бали;

6) порушення менструальної функції у вигляді опсоменореї, аменореї - 3 бали.

Г. Дані ультразвукового дослідження:

1) яєчниково-маточний індекс нижче 3,5 ум. од. - 3 бали.

При відборі дівчаток до занять важкою атлетикою та тхеквондо не рекомендується спеціалізація з 12 до 16 років. Побудову тренувально-змагального процесу у спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо, рекомендується проводити з урахуванням фаз оваріально-менструального циклу. Вправи для розвитку швидкісно-силових якостей з максимальною піковою потужністю фізичного навантаження та силовою витривалістю рекомендується виконувати у постовуляторну фазу. При цьому величина тижневого тренувального навантаження не повинна перевищувати 10 годин.

Для діагностики ранніх ознак гострого фізичного перенапруження вегетативної нервової системи рекомендується дослідження варіабельності серцевого ритму в динаміці занять важкою атлетикою та тхеквондо. Зниження ролі автономного контуру регуляції та парасимпатичної нервової системи за показниками Mean, RMSSD, pNN50; зниження ролі синусового вузлу в регуляції серцевої діяльності за показникам Мо; активація симпатичної нервової системи за показниками АМо, централізація регуляції за показником ПАПР та загальне напруження регуляторних систем за ІНРС є ранніми ознаками гострого фізичного перенапруження регулюючих серцеву діяльність систем.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Абрамов В.В. Особливості харчової поведінки та психологічного стану спортсменок, які займаються тхеквондо / В.В. Абрамов, О.Б. Неханевич // Запорожский медицинский журнал. - 2009. - № 2 (53). - С. 7-9.

(Здобувачем виконано експериментальну частину, проведено статистичну обробку, підготовлено матеріал до публікації, здійснено підбір літератури).

2. Неханевич О.Б. Фізична працездатність спортсменок, які займаються тхеквондо та важкою атлетикою / О.Б. Неханевич // Вісник проблем біології і медицини. - 2010. - № 1. - С. 245-250.

3. Неханевич О.Б. Біоелектрична активність серця та вегетативна регуляція спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо / О.Б. Неханевич // Медичні перспективи. - 2010. - T. XV, № 2. - С. 82-87.

4. Неханевич О.Б. Динаміка харчової поведінки та психологічного стану в процесі річної підготовки спортсменок, які займаються тхеквондо та важкою атлетикою / О.Б. Неханевич // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. - 2010. - № 898. - С. 56-60.

5. Неханевич О.Б. Репродуктивна функція спортсменок, які займаються важкою атлетикою та тхеквондо / О.Б. Неханевич // Морфологія. - 2010. - Т. 4, № 1. - С. 33-39.

6. Абрамов В.В. Отдаленные нарушения репродуктивной функции у женщин, интенсивно занимавшихся спортом / В.В. Абрамов, Е.Л. Смирнова, О.Б. Неханевич // Спорт и здоровье: II междунар. конгресс, 21-23 апреля 2005 г.: тезисы докл. - СПб., 2005. - С. 6-7.

(Здобувачем виконано експериментальну частину, проведено статистичну обробку, підготовлено матеріал до публікації, здійснено підбір літератури).

7. Морфофункциональные параметры организма спортсменок различной спортивной специализации / [В.В. Абрамов, Е.Л. Смирнова, И.Н. Шевченко, О.Б. Неханевич] // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології: XI міжнар. наук.-практ. конф.: тези доп. - Одеса, 2005. - С. 11-14.

(Здобувачем виконано експериментальну частину, проведено статистичну обробку, підготовлено матеріал до публікації).

8. Смирнова Е.Л. Взаимосвязь прямых показателей здоровья и вариабельности сердечного ритма у юных спортсменок / Е.Л. Смирнова, О.Б. Неханевич // Актуальные вопросы спортивной медицины, лечебной физической культуры, физиотерапии и курортологии: V междунар. науч. конф. студентов и молодых ученых, 21 апреля 2006 г. - М., 2006. - С. 47.

(Здобувачем виконано експериментальну частину, проведено статистичну обробку, підготовлено матеріал до публікації, здійснено підбір літератури).

9. Неханевич О.Б. Особенности пищевого поведения женщин-спортсменок, занимающихся тяжелой атлетикой и тхеквондо / О.Б. Неханевич // СпортМед-2008: III междунар. науч. конф. по вопросам состояния и перспективам развития медицины в спорте высших достижений, 10-12 деакбря 2008 г.: тезисы докл. - М., 2008. - С. 110-111.

10. Абрамов В.В. Характер нарушения репродуктивной функции у женщин, интенсивно занимавшихся спортом / В. В. Абрамов, Е. Л. Смирнова, О. Б. Неханевич // Людина, спорт і здоров'я: II Всеукр. з'їзд фахівців із спорт. мед. та лікув. фізкультури, 3-5 листопада 2008 р.: тези доп. - К., 2008. - С. 27.

(Здобувачем виконано експериментальну частину, проведено статистичну обробку, підготовлено матеріал до публікації).

11. Неханевич О.Б. Пищевое поведение и его динамика в годичном цикле подготовки спортсменок, занимающихся тхэквондо / О.Б. Неханевич // Актуальные вопросы спортивной медицины, лечебной физической культуры, физиотерапии и курортологии: VIII междунар. науч. конф. студентов и молодых ученых, 11 декабря 2009 г. - М., 2009. - С. 248-249.

12. Абрамов В.В. Динамика пищевого поведения и психологического состояния спортсменок в процессе занятий тяжелой атлетикой / В.В. Абрамов, Е.Л. Смирнова, О.Б. Неханевич // Спортмед-2009: IV междунар. науч. конф. по вопросам состояния и перспективам развития в спорте высших достижений, 10-11 декабря 2009 г. - М., 2009. - С. 146-148.

(Здобувачем виконано експериментальну частину, проведено статистичну обробку, підготовлено матеріал до публікації, здійснено підбір літератури).

13. Єфремова Д. В. Динаміка харчової поведінки та психологічного стану спортсменок в процесі занять тхеквандо / Д.В. Єфремова, О.Б. Неханевич // Учитель та учень: конф. студ. наук. тов.: тези доп. - Дніпропетровськ, 2009. - С. 7-8. (Здобувачем виконано експериментальну частину).

Размещено на Allbest.ru