Главная Коллекция "Otherreferats" Медицина Гігієнічні принципи формування високої професійної придатності учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту

Гігієнічні принципи формування високої професійної придатності учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту

Вивчення санітарно-гігієнічних особливостей навчальної і позанавчальної діяльності. Характеристика методів прогнозування професійної придатності юнаків, які засвоюють професії залізничного транспорту на підставі використання статистичних моделей.

Рубрика	Медицина
Вид	автореферат
Язык	украинский
Дата добавления	14.07.2015
Размер файла	209,6 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

“ІНСТИТУТ МЕДИЦИИ ПРАЦІ АМН УКРАЇНИ”

УДК 613.86 : 371.7 : 613.6 : 371.806 : 378.180.6 : 327/378 : 656.2

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Гігієнічні принципи формування високої професійної придатності учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту

14.02.01 - Гігієна та професійна патологія

Боровський Богдан Ростиславович

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сергета Ігор Володимирович, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Нагорна Антоніна Максимівна, ДУ “Інститут медицини праці АМН України”, завідувач відділу епідеміологічних досліджень; санітарний гігієнічний залізничний

- доктор медичних наук, професор Коробчанський Володимир Олексійович, Харківський національний медичний університет, завідувач кафедри гігієни та екології №1.

Захист відбудеться “13” жовтня 2010 р. о 10.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.554.01 в ДУ “Інститут медицини праці АМН України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут медицини праці АМН України” (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 75).

Автореферат розісланий “7” вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор медичних наук Д. В. Варивончик.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Умови сьогодення, реалії та проблеми організації професійної освіти, властиві для теперішнього часу, загальне зниження рівня здоров'я дитячого і підліткового населення країни, яке спостерігається впродовж останніх десятиліть та набуває загрозливих тенденцій, незаперечно, визначають той факт, що до числа нагальних проблем сучасної профілактичної медицини, і, в першу чергу, гігієнічної науки, необхідно віднести проблеми збереження і зміцнення здоров'я, підвищення рівня соціальної дієздатності і професійної придатності молоді, котра отримує певні професійні знання, засвоює певний фах [Ю. И. Кундиев и др., 2002, 2007; В. О. Коробчанский, 2004, 2005; Л. Ф. Шафран и др., 2005, 2008; Н. Ф. Измеров, 2006; В. В. Кальниш, 2008, 2009].

Особливої уваги потребують виробничі спеціальності, що вимагають належної професійної підготовки, прийняття правильних і швидких рішень в екстремальних ситуаціях, стабільного психофізіологічного і психічного стану організму та відрізняються високою відповідальністю за результати діяльності, яка виконується [М. В. Макаренко, 2002, 2006]. Саме такі вимоги пред'являються і до цілого ряду спеціальностей залізничного транспорту [В. А. Капцов и др., 2005, 2007; А. И. Гоженко и др. 2008, 2009]. Ситуація, яка склалася, висуває до числа пріоритетних завдань, що вимагають першочергового вирішення, пошук ефективних та адекватних вимогам сьогодення шляхів і методів оптимізації процесів формування професійної придатності учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту, в центрі яких знаходиться розробка гігієнічних принципів формування високої професійної придатності, наукове обґрунтування медичних, гігієнічних і психолого-педагогічних основ активного формування критеріальних професійно-значущих психофізіологічних функцій і особливостей особистості [В. В. Маслюк, 2001, 2002; В. Г. Цуркан, 2006; В. П. Думський та ін., 2007, 2008].

Професійна придатність являє сукупність психологічних і психофізіологічних властивостей людини, що визначають ступінь готовності її організму до вико-нання певних виробничо-зумовлених дій, а також спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для досягнення високої продуктивності та ефективності праці [В. А. Бодров, 2001, 2006; Л. М. Сухарева и др., 2001; І. В. Сергета та ін., 2002; Е. И. Шубочкина и др., 2009]. І, отже, процес формування її високого рівня для успішного виконання конкретної виробничої діяльності відповідно до Концепції державної системи професійної орієнтації населення, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 842 від 17.09.2008 року, має базуватися на урахуванні психологічних, психофізіологічних, медичних і екологічних критеріїв та використовувати різноманітний арсенал діагностичних і корекційних заходів.

У цьому контексті надзвичайно важливим слід вважати наукове обґрунтування підходів до збереження та зміцнення здоров'я учнівської і студентської молоді, що передбачає проведення професіографічної оцінки трудового процесу та наукове обґрунтування професіограм основних виробничих спеціальностей, збалансоване поєднане використання традиційних і нетрадиційних методів впливу на стан адаптаційних ресурсів та пошук найбільш доцільних засобів психофізіологічної та психогігієнічної корекції функціональних можливостей організму.

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової НДР “Вивчення психогігієнічних основ формування, збереження та зміцнення здоров'я, оптимізації навчальної та позанавчальної діяльності, проведення професійної орієнтації дітей, підлітків та молоді в сучасних умовах” (№ держреєстрації 0101U006938). Здобувач є співвиконавцем НДР.

Мета дослідження: розробити та науково обґрунтувати гігієнічні принципи формування високої професійної придатності учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту.

Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:

провести професіографічну оцінку трудового процесу та науково-обґрунтувати психофізіограми і психограми виробничих спеціальностей у сфері залізничного транспорту;

вивчити санітарно-гігієнічні особливості навчальної і позанавчальної діяльності та дослідити процеси формування провідних професійно-значущих психофізіологічних функцій і адаптаційних можливостей організму юнаків, що здобувають професійну освіту в навчальних закладах залізничного транспорту;

розробити, науково-обґрунтувати і запровадити у практику роботи закладів професійної освіти та охорони здоров'я програму професійно-прикладної фізичної підготовки і психогігієнічної корекції функціонального стану, особливостей особистості та професійної придатності учнів і студентів, що здобувають виробничі спеціальності залізничного транспорту;

вивчити особливості розвитку професійно-значущих психофізіологічних функцій, особливостей особистості та адаптаційних можливостей організму учнів і студентів в умовах використання заходів професійно-прикладної фізичної підготовки і психогігієнічної корекції функціонального стану, особливостей особистості та професійної придатності;

визначити і науково обґрунтувати методи прогнозування професійної придатності юнаків, які засвоюють професії залізничного транспорту, на підставі використання статистичних моделей та розробити методику визначення психофізіологічної готовності організму учнів і студентів до успішного виконання професійної діяльності у сфері залізничного транспорту.

Об'єкт дослідження: професійна придатність учнів і студентів, що здобувають професії у сфері залізничного транспорту.

Предмет дослідження: процеси формування психофізіологічних функцій, особливостей особистості, адаптаційних можливостей організму та професійної придатності учнів і студентів, що здобувають виробничі спеціальності залізничного транспорту.

Методи дослідження: гігієнічні, соціологічні, епідеміологічні, психофізіологічні, психологічні методи, а також методи експертних оцінок та багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування.

Наукова новизна дослідження. В ході виконання дисертаційної роботи вперше:

науково обґрунтовані гігієнічні принципи формування високої професійної придатності (ПП) учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту (ЗТ);

здійснена професіографічна оцінка особливостей трудового процесу за основними виробничими спеціальностями ЗТ;

вивчені гігієнічні, соціальні та психолого-педагогічні особливості навчальної діяльності учнів і студентів, які здійснюють професійну підготовку в умовах середніх та вищих навчальних закладів професійної освіти;

досліджені психофізіологічні аспекти формування професійно-значущої адаптації та визначені закономірності розвитку особливостей особистості (ОсО) учнів і студентів в умовах перебування у навчальних закладах ЗТ;

на підставі використання сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу встановлені особливості взаємозв'язку прогностично-значущих корелят навчальної успішності за професійно-орієнтованими предметами і ПП юнаків з цілим рядом досліджуваних ознак, які відображують особливості психофізіологічної, психічної та соціально-психологічної адаптації;

науково-обґрунтована програма професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) та психогігієнічної корекції функціонального стану (ФС) організму, ОсО і ПП учнів і студентів, що здобувають спеціальності ЗТ, та визначена її ефективність;

розроблені підходи до здійснення прогностичної оцінки особливостей формування ПП учнів і студентів, які засвоюють професії ЗТ.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень дозволили вперше:

визначити ряд критеріальних професійно-значущих психофізіологічних функцій (ПФФ) і ОсО та скласти детальні психофізіограми і психограми таких професій, як машиніст (помічник машиніста) електровоза і тепловоза, фахівець з обслуговування залізничних споруд та об'єктів колійного господарства, фахівець з експлуатації та ремонту підйомно-транспортних, будівельних і шляхових машин та обладнання, що визначають високий рівень ПП учнів і студентів;

виділити індивідуально-значущі психофізіологічні і особистісні фактори ризику щодо формування імовірних відхилень з боку провідних корелят ФС організму, ОсО, стану здоров'я і ПП учнів в динаміці професійного навчання та визначити пріоритетні напрямки тренування ПФФ та цілеспрямованого формування і активного розвитку ОсО юнаків, котрі засвоюють виробничі спеціальності ЗТ;

розробити і впровадити у діяльність навчальних закладів програму ППФП та психогігієнічної корекції ФС організму, ОсО і ПП учнів і студентів, що здобувають спеціальності у сфері ЗТ, та методику визначення психофізіологічної готовності організму юнаків до успішного виконання професійної діяльності у галузі ЗТ, визначити прогностично-значущі кореляти формування високої ПП учнів і студентів навчальних закладів ЗТ тощо.

Матеріали досліджень впроваджені в практику охорони здоров'я України, використані під час підготовки інформаційних листів “Методика оцінки ступеня психофізіологічної готовності організму учнів і студентів до успішного виконання професійної діяльності у сфері залізничного транспорту” (№1-2009) та “Програма ППФП та психогігієнічної корекції функціонального стану організму, особли-востей особистості і професійної придатності учнів і студентів, що здобувають спеціальності у сфері залізничного транспорту” (№2-2009), впроваджені у навчальний процес кафедр загальної гігієни та екології, соціальної медицини та організації охорони здоров'я, нормальної фізіології, медичної психології і психіатрії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кафедр гігієни та екології Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, Харківського національного медичного університету, Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького, Івано-Франківського національного медичного університету, Буковинського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету та Української медичної стоматологічної академії, Вінницького державного педагогічного інституту, у практичну діяльність ДУ “Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва АМН України”, ДУ “Інститут охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України”, НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України, Вінницького обласного управління охорони здоров'я та курортів, Вінницької обласної і міської СЕС та СЕС на Південно-Західній залізниці, Жмеринського вищого ПТУ ЗТ, Вінницького транспортного коледжу.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто здійснена розробка основних теоретичних і практичних положень дисертації, проведений аналіз наукової літератури за темою дослідження, розроблена і науково обґрунтована програмно-цільова структура виконання дисертаційної роботи, проведений вибір та здійснено виконання методик наукових досліджень, зібрані та статистично оброблені отримані матеріали. Автором особисто розроблена і науково-обґрунтована програма ППФП та психогігієнічної корекції ФС організму, ОсО і ПП учнів і студентів, що здобувають виробничі спеціальності ЗТ, та методика визначення психофізіологічної готовності організму учнів і студентів до успішного виконання професійної діяльності у сфері ЗТ, проведений аналіз і узагальнення одержаних результатів, обґрунтовані провідні положення дисертаційного дослідження, які виносяться на офіційний захист.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та оприлюднені на:

1. Міжнародних та національних конгресах, з'їздах та конференціях: VI Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007), III Національному Конгресі з біоетики (Київ, 2007), ІV і VI Конгресах педіатрів України “Сучасні проблеми клінічної педіатрії” (Київ, 2007, 2009), I Конгресу педіатрів країн СНД “Дитина і суспільство: проблеми здоров'я, розвитку та харчування” (Київ, 2009), II Конгресі Російського товариства шкільної та університетської медицини і здоров'я (Москва, 2010), Науковому конгресі “IV Міжнародні Пироговські читання” (Вінниця, 2010), Всеросійских конференціях з міжнародною участю: “Актуальные вопросы психогигиены и охраны психического здоровья детей и подростков” (Москва, 2007), “Гигиена детей и подростков: история и современность (проблемы и пути решения)” (Москва, 2009), науково-практичних конференціях з міжнародною участю: “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (П'яті і Шості Марзєєвські читання)” (Київ, 2009, 2010).

2. Науково-практичних конференціях і симпозіумах державного та галузевого рівня: “Медико-екологічні та соціально-гігієнічні проблеми збереження здоров'я дітей в Україні” (Київ, 2009), “Моніторинг здоров'я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів” (Харків, 2009), науково-практич-них конференціях: “Cтан, проблеми та перспективи розвитку добровільного медичного страхування на залізничному транспорті України” (Судак, 2007), “Довкілля та здоров'я” (Тернопіль, 2009, 2010), “Сучасні проблеми профілактичної медицини” (Київ, 2010), “Освіта і здоров'я: формування здоров'я дітей, підлітків та молоді в закладах освіти” (Суми, 2010), “Гігієна дітей, підлітків та молоді: проблеми, пошуки, перспективи” (Вінниця, 2009); університетських науково-прак-тичних конференціях молодих вчених і фахівців (Вінниця, 2007, 2008, 2009, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових праць, в тому числі 5 робіт представлені у виданнях, що рекомендовані ВАК України (із них 2 одноосібні), в інших виданнях: 3 статті і 12 тез, отримано 1 деклараційний патент на корисну модель. В роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачу належать дані щодо професіографічної оцінки умов і характеру праці за виробничими спеціальностями ЗТ, встановлення закономірностей перебігу процесів формування професійно-значущої адаптації до умов перебування у навчальних закладах ЗТ, визначення індивідуально-значущих психофізіологічних і особистісних факторів ризику щодо формування імовірних відхилень з боку провідних корелят ФС, ОсО, стану здоров'я та ПП учнів і студентів, обґрунтування здоров'язберігаючих технологій як чинника підвищення ефективності профорієнтаційної діяльності.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація виконана на 360 сторінках друкованого тексту (основний текст - 190 сторінок), містить 27 таблиць, 36 рисунків та 10 додатків. Робота складається із: вступу; аналітичного огляду літератури; програми, матеріалів та методів дослідження; 6 розділів власних досліджень; аналізу та узагальнення результатів; висновків; списку використаних джерел літератури (367 джерел: вітчизняних - 326, іноземних - 41), а також додатків.

Основний зміст роботи

Організація, матеріали та методи досліджень. Дослідження проводились на базі Жмеринського вищого ПТУ ЗТ та Вінницького транспортного коледжу, де під наглядом в динаміці спостережень протягом 2006-2009 років знаходились 153 учнів і студентів, що здобували професійну освіту за спеціальностями: машиніст (помічник машиніста) електровоза і тепловоза, фахівець з обслуговування залізничних споруд та об'єктів колійного господарства, фахівець з експлуатації та ремонту підйомно-транспортних, будівельних і шляхових машин та обладнання.

На першому етапі виконання дисертаційної роботи здійснювалась професіографічна оцінка особливостей трудового процесу за професіями, що знаходились в центрі наукового дослідження, невід'ємним компонентом якої було психофізіографічне та психографічне визначення ступеня професійної значущості окремих ПФФ та ОсО, а також проведення комплексної оцінки рівня їх професійної важливості.

Другій етап виконання дисертаційного роботи був присвячений вивченню санітарно-гігієнічних, соціально-гігієнічних та психолого-педагогічних особливостей організації повсякденної навчальної і позанавчальної діяльності юнаків, що здобувають професійну освіту, оцінці умов і характеру праці у галузі ЗТ.

Впродовж третього етапу дисертаційного дослідження проводилось визначення закономірностей формування професійно-значущих ПФФ та адаптаційних можливостей організму учнів і студентів, які засвоюють виробничі спеціальності у сфері ЗТ, на різних етапах здобуття професійної освіти. Для цього досліджувані особи були розподілені на 3 групи порівняння. До першої дослідної групи були віднесені 30 юнаків, що засвоювали спеціальність машиніста, (помічник машиніста) електровоза і тепловоза, до другої - 30 юнаків, що засвоювали спеціальність фахівця з обслуговування залізничних споруд та об'єктів колійного господарства, до третьої - 30 юнаків, що засвоювали спеціальність фахівця з експлуатації та ремонту підйомно-транспортних, будівельних і шляхових машин та обладнання.

Четвертий етап дисертаційної роботи був присвячений розробленню, науковому обґрунтуванню та впровадженню у діяльність закладів професійної освіти програми ППФП та психогігієнічної корекції ФС організму, ОсО і ПП учнів і студентів, що здобувають спеціальності у сфері ЗТ, та подальшу оцінку ступеня ефективності її використання у структурі повсякденної діяльності юнаків. У зв'язку з цим було сформовано 2 групи порівняння: групу контролю (ГК) та групу втручання (ГВ), до складу яких віднесено відповідно 31 та 32 юнаки, які здобували спеціальність машиніста, (помічник машиніста) електровоза і тепловоза в умовах навчання у вищому ПТУ. Режим повсякденної діяльності учнів ГК характеризувався традиційним характером організації навчального процесу у закладі професійної освіти та невпорядкованою організацією позанавчального часу. Визначальними рисами режиму повсякденної діяльності учнів, залучених до складу ГВ, слід було вважати використання спеціально розробленої програми ППФП та психогігієнічної корекції ФС організму, ОсО і ПП учнів і студентів, що здобувають спеціальності у сфері ЗТ, провідними етапами реалізації якої були діагностичний етап, етап оптимізації добової діяльності, етап ППФП і психофізіологічного впливу та етап психогігієнічної корекції.

Головним змістом п'ятого етапу виконання наукової роботи слід було вважати визначення та обґрунтування підходів до здійснення прогностичної оцінки рівня професійної підготовленості юнаків на підставі використання різноманітних методів багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування, передусім, кореляційного та покрокового регресійного аналізу показників ПФФ, ОсО і адаптаційних можливостей організму юнаків, а також розроблення та наукове обґрунтування методики визначення психофізіологічної готовності організму учнів і студентів до успішного виконання професійної діяльності у сфері ЗТ.

Дані щодо основних видів, методів та об'єму досліджень наведені в таблиці 1.

Для проведення професіографічної оцінки виробничої діяльності у сфері ЗТ застосовували методики експертних оцінок та динамічного спостереження за трудовою діяльністю, яка виконувалась. Санітарно-гігієнічні особливості внутрішньонавчального середовища та умов перебування юнаків оцінювались на підставі використання загальноприйнятих у гігієнічній практиці методик. Для оцінки умов та характеру праці за спеціальностями ЗТ, що аналізувались, використовували “Гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу” (2001).

Таблиця 1 Матеріали, методи та об'єм проведених досліджень

№ з/п	Методи та методики досліджень	Кількість вимірювань
1.	Санітарно-гігієнічна оцінка внутрішньонавчального середовища та умов праці	848
2.	Професіографічна оцінка виробничої діяльності у сфері залізничного транспорту	1200
3.	Вивчення соціально-економічних та житлово-побутових умов життя	2142
4.	Гігієнічна оцінка режиму дня та рівня навчально-значущої професійної адаптації	3150
5.	Гігієнічна оцінка стану здоров'я та адаптаційних ресурсів організму	1260
6.	Психофізіологічні дослідження, в т.ч.:	13464
	визначення швидкості простої і диференційованої зорово-моторної реакції	4590
	визначення рухомості і врівноваженості нервових процесів	4590
	оцінка стійкості уваги та рівня розумової працездатності	1530
	оцінка критичної частоти злиття світлових миготінь	1836
	вивчення координації рухів	918
7.	Дослідження особливостей особистості, в т.ч.:	5040
	оцінка властивостей темпераменту	378
	оцінка характеристик тривожності	252
	оцінка властивостей характеру	2268
	оцінка рівня суб'єктивного контролю	882
	оцінка особливостей нервово-психічного стану	1008
	оцінка ступеня вираження астенічного стану та субдепресії	252
8.	Методи багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування (процедури описової статистики, кореляційного, кластерного, покрокового регресійного і факторного аналізу)
Всього	27104

Оцінка житлово-побутових і соціальних умов життя, особливостей організації навчального процесу у закладі професійної освіти та позанавчальної діяльності, дотримання режиму дня і режиму рухової активності, способу життя та навчально-значущої професійної адаптації проводилось на підставі анкетування.

З метою вивчення стану здоров'я та адаптаційних можливостей організму юнаків використовувались показники гострої і хронічної захворюваності, струк-турні особливості їх поширення, дані суб'єктивної оцінки юнаками стану влас-ного здоров'я, визначався рівень професійно-орієнтованої навчальної успішності, розраховувався індекс психофізіологічної адаптації організму (ІПФА) тощо.

Функціональні особливості вищої нервової діяльності вивчались на підставі визначення величин латентних періодів (ЛП) простої (ПЗМР) і диференційованої (ДЗМР) зорово-моторної реакції, показників рухомості (РНП) і врівноваженості (ВНП) нервових процесів - із застосуванням методики хронорефлексометрії, стійкість уваги та особливості розумової працездатності - за допомогою таблиць Шульте, функціональні особливості зорової сенсорної системи і сенсомоторного аналізатору - на підставі оцінки величин критичної частоти злиття світлових миготінь (КЧСМ) за допомогою методики “Світлотест” та координації рухів (КР) із застосуванням тремометрії.

Характеристики темпераменту досліджувались із застосуванням опитувальника Айзенка, показники ситуативної (СТ) і особистісної (ОТ) тривожності - на підставі використання опитувальника Спілбергера, властивості характеру - за допомогою опитувальників Mini-mult і Шмішека, рівень суб'єктивного контролю (РСК) - завдяки застосуванню особистісного опитувальника Роттера, особливості нервово-психічних стану (НПС) та ступінь вираження астенічного стану і субдепресії - шляхом використання тестової методики колірних виборів Люшера, опитувальника Малкової та психометричної шкали Цунга для самооцінки депресії.

Статистична обробка одержаних матеріалів проводилась з використанням ліцензійних стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу “Statistica 5.5” (ліцензійний №AXX910A374605FA) і “Statistica 6.0” (ліцензійний №ВXXR901E245722FA). Достовірність даних оцінювалась на підставі застосування критерію Ст'юдента (t) та критеріїв згоди Пірсона (²) і Вилкоксона (W). Комплексна гігієнічна оцінка професійно-значущих ПФФ і ОсО та прогностична оцінка закономірностей формування ПП юнаків здійснювались на підставі побудови статистичних моделей із використанням кореляційного, кластерного, покрокового регресійного та факторного аналізу, а також шляхом порівняння частот бінарної ознаки в незалежних групах за даними аналізу таблиць 2 Ч 2.

Результати дослідження та їх обговорення

Дані професіографічної оцінки виробничих спеціальностей у сфері ЗТ, отримані в ході проведених досліджень, надали можливість визначити цілий ряд критеріальних професійно-значущих ПФФ та ОсО, скласти детальні психофізіограми та психограми таких виробничих спеціальностей у сфері ЗТ, як машиніст (помічник машиніста) електровоза і тепловоза, фахівець з обслуговування залізничних споруд та об'єктів колійного господарства, фахівець з експлуатації та ремонту підйомно-транспортних, будівельних і шляхових машин та обладнання, а також за результатами комплексної гігієнічної оцінки визначити функціонально-поєднані блоки якостей та властивостей, які зумовлюють оптимальний перебіг процесів професійної адаптації (рис. 1).

До їх числа необхідно віднести: зорово-сенсорний блок (показники гостроти зору, диференційованої світлової чутливості, особливостей кольоророзрізнення, темнової, світлової та просторової адаптації), зорово-координаційний блок (показ-ники лінійного окоміру, лабільності зорової сенсорної системи, КЧСМ, швидкості простої і диференційованої ЗМР, КР під контролем та без контролю зору, темпу рухів, МСЧ), блок, що об'єднує характеристики уваги (показники об'єму, перек-лючення, розподілу, стійкості і концентрації уваги), блок, що об'єднує характери-стики перебігу основних нервових процесів (показники витривалості нервової системи, сили процесів збудження і гальмування, ВНП і РНП, а також стійкості до впливу явищ моногонії), блок тривожнісних рис особистості (показники СТ, ОТ і тривожності, зумовленої процесами професійного навчання, а також ступінь фізіологічної опірності до впливу стресових явищ), блок характерологічних проявів (показники рівня вираження депресивних, психопатичних, психастенічних і гіпоманічних характерологічних проявів, відсутність виражених АХ), блок, що об'єднує характеристики РСК особистості (показники узагальненого рівня РСК, РСК в галузі професійних і міжособистісних відносин, а також у відношенні до здоров'я і хвороби), блок, що об'єднує характеристики рівня соціально-психологічної адаптації (показники соціально-психологічної адаптивності, рівня емоційної комфортності і внутрішнього контролю тощо).

Рис. 1. Функціонально-поєднані блоки психофізіологічних функцій та особливостей особистості, які зумовлюють оптимальний перебіг процесів професійної адаптації учнів і студентів

За результатами багатовимірного статистичного аналізу визначені індивідуально-значущі фактори ризику щодо формування імовірних відхилень з боку провідних корелят ПФФ, ОсО та ПП учнів і студентів та виявлені пріоритетні напрямки тренування, формування та активного розвитку ПФФ організму юнаків, котрі здобувають виробничі спеціальності у сфері ЗТ, що визначають потребу у забезпеченні цілеспрямованої дії на такі кластерні угрупування досліджуваних показників, як зорово-сенсорний оперативний, зорово-сенсорний координаційний, зорово-адаптаційний і тактильно-пропріоцептивний оперативний кластери. Натомість до структури кластерних угрупувань, що визначають пріоритетні напрямки цілеспрямованого формування та активного розвитку ОсО юнаків, які засвоюють виробничі спеціальності у сфері ЗТ, слід було включити соціально-психологічний адаптаційний, навчально-тривожнісний, нервово-психічний, тривожнісно-характерологічний, акцентуйовано-характерологічний, психологічний інтегративний кластери, а також кластер, пов'язаний з локусом контролю особистості.

Результати вивчення особливостей процесів формування провідних професійно-значущих ПФФ та адаптаційних можливостей організму учнів і студентів на різних етапах здобуття професійної освіти засвідчували наявність достатньо різноманітних за своїм змістом тенденцій щодо змін критеріальних ПФФ серед юнаків, що здобувають виробничі спеціальності ЗТ. По-перше, слід було відзначити наявність певного “перенесення” тренувального ефекту інтенсивної навчальної професійно-орієнтованої діяльності на прискорений розвиток характеристик швидкості ДЗМР та КР. Разом з тим для таких ПФФ, як ВНП, ступінь втягування у діяльність, що виконується, психічна стійкість та КЧСМ, характерною була певна стабілізація досліджуваних показників на рівні вихідних величини. Зрештою, такі ПФФ, як швидкість ПЗМР і рівень ефективності праці відзначались наявністю негативних тенденцій щодо формування та розвитку впродовж періоду здобуття професійної освіти. По-друге, особливості зрушень з боку показників розвитку цілого ряду ПФФ мали чітку залежність від особливостей виробничої спеціальності, яка засвоювалась. Передусім, таке явище було властиве для таких характеристик ВНД, як швидкість ПЗМР, РПН і ВНП, а також провідних характеристик КР. По-третє, отримані результати і, насамперед, надзвичайно виражена мозаїчність картини виявлених тенденцій щодо змін з боку професійно-значущих ПФФ, визначали суттєву необхідність у розробленні та науковому обґрунтуванні підходів, які забезпечують пріоритетний розвиток критеріальних ПФФ, збільшують рівень ПП і сприяють збереженню та зміцненню здоров'я учнів і студентів.

Ураховуючи наведені дані, з метою забезпечення раціональної організації повсякденної діяльності юнаків, що перебували в умовах навчальних закладів ЗТ, була розроблена програма ППФП та психогігієнічної корекції ФС організму, ОсО і ПП учнів і студентів, головними компонентами якої слід було вважати: проведення оцінки рівня розвитку ПФФ та ОсО у кожного конкретного юнака та урахування провідних тенденцій їх формування в природних умовах професійного навчання (діагностичний етап), организацію оптимального рухового режиму та здійснення корекції основних режимних елементів добової діяльності юнаків (етап оптимізації добової діяльності), запровадження вправ ППФП з метою забезпечення пріоритетного розвитку професійно-значущих ПФФ (етап ППФП і психофізіологічного впливу), оптимізацію психічного стану та забезпечення активного формування професійно-значущих ОсО (етап психогігієнічної корекції).

Аналіз отриманих результатів переконливо засвідчував позитивний вплив використання розробленої програми на процеси формування провідних характеристик ПФФ та ОсО (табл. 2).

Зокрема, величини ЛП ПЗМР серед учнів ГК зменшувались з 137,29±3,13 мс до 134,65±2,95 мс (2,0 %; р>0,05), серед юнаків ГВ знижувались в ще більшій мірі, здобуваючи достовірного характеру та коливаючись у межах від 139,15±3,91 мс до 125,38±2,79 мс (9,9 %; р<0,001). Ще більш виражені зміни позитивного змісту спостерігались під час визначення показників, які характеризували динамічні зрушення з боку швидкості ЗМР в умовах вибору - значення ЛП ДЗМР впродовж часу спостережень суттєво зменшувались як серед юнаків, що знаходились в традиційних умовах професійного навчання - з 185,00±4,51 мс до 171,06±

4,22 мс (7,6 %; р<0,05), так серед юнаків, які перебували у преформованих, завдяки застосуванню розробленої програми, умовах - з 181,80±4,67 мс до 152,84±3,47 мс (16,0 %; р<0,05). Причому, як і в попередньому випадку, міжгрупові відмінності наприкінці часу спостережень набували достовірного характеру (р<0,01).

Таблиця 2 Показники психофізіологічних функцій та особливостей особистості юнаків груп порівняння в динаміці досліджень

Показники	Період досліджень	Групи учнів	р_гк-гв
		Група контролю	Група втручання
		n	M±m	n	M±m
ЛП ПЗМР, мс	початок	32	137,29±3,13	31	139,15±3,91	>0,05
	кінець	32	134,65±2,95	31	125,38±2,79	<0,05
	р_п-к	>0,05	<0,001
ЛП ДЗМР, мс	початок	32	185,00±4,51	31	181,80±4,67	>0,05
	кінець	32	171,06±4,22	31	152,84±3,47	<0,01
	р_п-к	<0,05	<0,001
РНП, кількість зривів дифереціювання	початок	32	1,65±0,17	31	2,00±0,22	>0,05
	кінець	32	1,53±0,17	31	1,19±0,19	>0,05
	р_п-к	>0,05	<0,001
ВНП, помилка у мс	початок	32	30,46±2,44	31	31,12±2,15	>0,05
	кінець	32	29,03±2,23	31	20,32±1,61	<0,01
	р_п-к	>0,05	<0,001
Ситуативна тривожність, бали	початок	32	45,06±1,38	31	49,32±1,35	<0,05
	кінець	32	49,09±1,53	31	45,74±1,74	<0,05
	р_п-к	>0,05	>0,05
Особистісна тривожність, бали	початок	32	46,40±1,73	31	47,51±1,30	>0,05
	кінець	32	49,65±1,84	31	47,77±2,14	>0,05
	р_п-к	>0,05	>0,05
Рівень вираження астенічного стану, бали	початок	32	51,96±1,99	31	58,22±2,17	>0,05
	кінець	32	56,93±2,92	31	52,19±2,16	>0,05
	р_п-к	>0,05	>0,05

До числа найхарактерніших закономірностей змін з боку показників ступеня вираження провідних властивостей темпераменту та тривожності, які підлягали вивченню, слід було віднести: чітко виражену тенденцію до поступового та неухильного зростання рівня як СТ, так і ОТ серед представників ГК та виражене зменшення рівня вираження тривожнісних проявів ситуативного ґенезу і стабілізацію на рівні вихідних величин тривожнісних проявів особистісного ґенезу серед представників ГВ. Так, якщо для юнаків ГК властивим було зростання в динаміці періоду спостережень рівня СТ з 45,06±1,38 до 49,09±1,53 балів (8,9 %; р>0,05), то серед юнаків ГВ рівень провідних її характеристик зменшувався з 49,32±1,35 до 45,74±1,74 балів (7,3 %; р<0,05), досягаючи найкращих з адаптаційної точки зору результатів саме в умовах використання розробленої програми. У структурі досліджуваних показників серед представників ГК питома вага значень, властивих для високого рівня тривожності зростала з 46,9 % до 68,8 %, причому відбувались ці процеси на тлі зменшення з 50,0 % до 28,1 %, частки величин, характерних для помірної СТ. В той же час серед представників ГВ реєструвалось зменшення з 74,4 % до 54,8 % частки величин, властивих для високого рівня СТ.

В ході проведених досліджень визначено, що в структурі узагальненого особистісного профілю, який був побудований, на тлі середньонормативних значень показників за більшістю шкал серед представників груп порівняння реєструвалась помірна перевага досліджуваних величин за шкалами іпохондрії (Hs), депресії (D), психастенії (Pt) та шизоїдності (Se). Водночас не міг не звернути на себе увагу той факт, що якщо на вихідному етапі їх проведення в структурі досліджуваних показників переважали дані, отримані серед юнаків ГВ, то на заключному їх етапі - дані, отримані серед юнаків ГК. Таке становище засвідчувало значно більше поширення в учнівському середовищі саме у природних умовах навчання особистісних проявів дезадаптаційного змісту, що могли призводили до викривлення процесів соціального та професійного становлення підлітків і, отже, засвідчувало наявність вираженого сприятливого впливу розробленої програми.

Не можна було не відзначити наявність позитивної дії програми ППФП та психогігієнічної корекції на особливості формування передумов до розвитку АХ за циклотимним, збудливим, дистимним і педантичним типами, а також процеси забезпечення адекватного перебігу характерологічних корелят психічної та соціально-психологічної адаптації на етапі професійного навчання.

Розроблена програма забезпечувала суттєве зростання частки юнаків з перевагою у структурі особистості інтернальних проявів РСК і, таким чином, вираженого збільшення їх власної відповідальності за результати повсякденної діяльності, котра здійснюється, справляла сприятливий вплив на характеристики астенічного стану організму, що проявлялось як у зменшенні його узагальненого рівня, так і в зростанні 25,8 % до 48,4 % питомої ваги учнів з відсутністю будь-яких суб'єктивно-значущих та об'єктивних проявів астенії, а також на ступінь поширення депресивних проявів, що засвідчувало зростання з 83,9 % до 90,3 % частки учнів, яких відрізняла відсутність будь-яких депресивних явищ, та зменшення з 12,9 % до 9,7 % питомої ваги юнаків з легкою депресією ситуативного або невротичного ґенезу і з 3,2 % до 0 % - з маскованою депресією.

Про суттєві позитивні наслідки використання запропонованого підходу свідчили і дані отримані в результаті визначення показників ІПФА та застосування методики порівняння частот бінарної ознаки в двох непов'язаних між собою і, отже, незалежних групах на підставі аналізу таблиць 2 Ч 2, що визначали суттєво більшу абсолютну імовірність реєстрації позитивних зрушень у ФС організму в умовах використання запропонованої програми, а також більш суттєві значення показників відношення шансів і, отже, ступеня імовірності появи позитивних результатів серед представників ГВ.

На підставі здійснення покрокового регресійного аналізу розроблені статистичні моделі, які дозволяють передбачити особливості взаємозв'язку прогностично-значущих корелят навчальної успішності за професійно-орієнтованими предметами з цілим рядом досліджуваних ознак, що відображують особливості психофізіологічної, психічної та соціально-психологічної адаптації.

В ході проведених досліджень розроблена та науково обґрунтована методика визначення психофізіологічної готовності організму учнів і студентів до успішного виконання професійної діяльності у сфері ЗТ (на прикладі спеціальності машиніст (помічник машиніста) електровоза і тепловоза), що передбачає визначення рівня розвитку провідних професійно-значущих ПФФ, розрахунок величин інтегрального показника психофізіологічної готовності (ІППФГ) організму відповідно до запропонованої схеми бальної оцінки ступеня розвитку провідних професійно-значущих ПФФ та їх практичну інтерпретацію згідно з кількісними критеріями для визначення ступеня успішності виконання майбутньої професійної діяльності (ступінь психофізіологічної готовності високий: величини ІППФГ - в межах від 0 до 20 %, нижче середнього: величини ІППФГ - в межах від 21 % до 40 %, середній: величини ІППФГ - в межах від 41 % до 60 %, вище середнього: величини ІППФГ - в межах від 61 % до 80 % або високий: величини ІППФГ - в межах від 81 % до 100 %.

Запропонована методика має високу профорієнтаційну значущість та надає можливість визначити рівень психофізіологічної готовності організму учнів і студентів до успішного виконання професійної діяльності у сфері ЗТ, об'єктивно оцінити зрушення його критеріальних показників в динаміці професійного навчання, своєчасно корегувати імовірні відхилення від природного перебігу процесів професійного становлення, планувати та запроваджувати індивідуальну стратегію підвищення функціональних можливостей організму, які визначають успішний перебіг процесів формування професійно-значущих ПФФ.

Висновки

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо визначення гігієнічних принципів формування високої професійної придатності учнів і студентів, які здобувають виробничі спеціальності у сфері залізничного транспорту.

1. Проведені гігієнічні дослідження базувалися на необхідності перетворень системи професійної підготовки учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту, теперішній стан якої є не в повній мірі адекватним до сучасних уявлень про процеси формування професійно-значущих психофізіологічних функцій і особливостей особистості та професійної придатності, роль чинників навчального і виробничого середовища у формуванні імовірних відхилень з їх боку. Результатом роботи стало розроблення та наукове обґрунтування гігієнічних принципів та методичних підходів щодо формування високої професійної придатності учнів і студентів, які засвоюють виробничі спеціальності залізничної галузі.

2. В ході професіографічної оцінки виробничих спеціальностей у сфері залізничного транспорту науково обґрунтовані психофізіограми та психограми таких професій, як машиніст (помічник машиніста) електровоза і тепловоза, фахівець з обслуговування залізничних споруд та об'єктів колійного господарства, фахівець з експлуатації та ремонту підйомно-транспортних, будівельних і шляхових машин та обладнання, виявлені найбільш взаємозалежні функціонально-поєднані блоки якостей та властивостей, що зумовлюють оптимальний перебіг процесів професійної адаптації, до числа яких віднесені: зорово-сенсорний і зорово-координаційний блоки, блоки тривожнісних рис і характерологічних проявів особистості, а також блоки, що об'єднують характеристики уваги, характеристики перебігу основних нервових процесів, характеристики рівня суб'єктивного контролю особистості і характеристики соціально-психологічної адаптації.

3. На підставі застосування факторного і кластерного аналізу виділені індивідуально-значущі психофізіологічні та особистісні фактори ризику щодо формування імовірних відхилень з боку провідних корелят професійної придатності учнів і студентів та визначені пріоритетні напрямки тренування, формування і активного розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості юнаків, котрі здобувають виробничі спеціальності залізничного транспорту: зорово-сенсорний оперативний, зорово-сенсорний кординаційний, зорово-адаптаційний і тактильно-пропріоцептивний оперативний кластери (за даними психофізіограм), соціально-психологічний адаптаційний, навчально-тривожнісний, нервово-психічний, тривожнісно-характерологічний, акцентуйовано-характерологічний, психологічний інтегративний кластери, а також кластер, пов'язаний з локусом контролю особистості (за даними психограм).

4. Результати гігієнічної оцінки особливостей розвитку провідних показників функціонального стану організму учнів і студентів у природних умовах професійного навчання засвідчують наявність різноманітних за своїм змістом тенденцій щодо змін критеріальних професійно-значущих функцій серед юнаків, які здобувають виробничі спеціальності у сфері залізничного транспорту: наявність певного “перенесення” тренувального ефекту інтенсивної навчальної професійно-орієнтованої діяльності на прискорений розвиток психофізіологічних функцій, властиве для характеристик швидкості диференційованої зорово-моторної реакції та координації рухів (p<0,05-0,001), стабілізація досліджуваних показників на рівні вихідних величини, властиве для характеристик врівноваженості нервових процесів, психічної стійкості та КЧСМ (p>0,05), наявність негативних тенденцій щодо формування та розвитку, властиве для характеристик швидкості простої зорово-моторної реакції та ефективності праці (p>0,05).

5. В ході проведених досліджень розроблена та науково-обґрунтована програма ППФП та психогігієнічної корекції функціонального стану організму, особливостей особистості і професійної придатності учнів і студентів, основними етапами практичної реалізації якої є: проведення оцінки рівня розвитку психофізіологічних функцій та особливостей особистості у кожного конкретного юнака та урахування провідних тенденцій їх формування в природних умовах професійного навчання (діагностичний етап), организація оптимального рухового режиму та здійснення корекції основних режимних елементів добової діяльності учнів і студентів (етап оптимізації добової діяльності), запровадження вправ ППФП з метою забезпечення пріоритетного розвитку професійно-значущих психофізіологічних функцій (етап ППФП і психофізіологічного впливу), оптимізація психічного стану та забезпечення активного формування професійно-значущих особливостей особистості (етап психогігієнічної корекції).

6. Запровадження програми, що розроблена, до практичної діяльності закладів професійної освіти справляє виражений позитивний вплив на процеси формування характеристик вищої нервової діяльності, зокрема, показники швидкості диференційованої зорово-моторної реакції покращувались на 16,0 % (в групі контролю ? на 7,6 %), показники рухомості нервових процесів - на 40,5 % (в групі контролю ? на 7,3 %), показники врівноваженості нервових процесів - на 34,8% (в групі контролю ? на 4,7 %), характеристик функції уваги та розумової працездатності, зокрема, рівень психічної стійкості зростав на 18,5 % (в групі контролю ? зменшувався на 4,9 %), а також характеристик функціонального стану зорової сенсорної системи і соматосенсорного аналізатора, зокрема показники КЧСМ покращувались на 5,7 % (в групі контролю ? погіршувались на 2,4 %), значення інтегрального показника координації рухів покращувались на 19,6 % (в групі контролю - на 1,5 %), забезпечує появу сприятливих зрушень з боку провідних характеристик властивостей темпераменту і тривожності, передусім, з боку ситуативної тривожності, рівень, якої зменшувався на 7,3 % (в групі контролю - зростав на 8,9 %), запобігає формуванню передумов до розвитку акцентуацій характеру за циклотимним, збудливим і дистимним типами, позитивно впливає на характеристики рівня суб'єктивного контролю, процеси забезпечення адекватного перебігу психічної та соціально-психологічної адаптації на етапі професійного навчання.

7. Розроблена та науково обґрунтована методика визначення психофізіологічної готовності організму учнів і студентів до успішного виконання професійної діяльності у сфері залізничного транспорту, що має високу профорієнтаційну значущість та передбачає оцінку рівня розвитку провідних професійно-значущих психофізіологічних функцій, розрахунок величин інтегрального показника психофізіологічної готовності організму відповідно до запропонованої схеми бальної оцінки ступеня розвитку провідних професійно-значущих психофізіологічних функцій та їх практичну інтерпретацію згідно з кількісними критеріями для визначення ступеня успішності виконання майбутньої професійної діяльності.

8. Одержані результати засвідчують той факт, що до числа основних гігієнічних принципів формування високої професійної придатності учнів і студентів, що здобувають виробничі спеціальності у сфері залізничного транспорту, слід віднести: урахування особливостей процесів формування психофізіологічних функцій та особливостей особистості юнаків, що зумовлені віком, у природних умовах здійснення навчально-значущої професійно-орієнтованої діяльності; моніторинг особливостей процесів соціально-психологічної, психофізіологічної та психічної адаптації учнів і студентів до умов інтенсивної навчальної та виробничої діяльності в умовах закладу професійної освіти; организація оптимального рухового режиму та здійснення корекції основних режимних елементів добової діяльності підлітків; визначення чітких та адекватних вимогам сьогодення крите-ріїв прогностичної оцінки професійної придатності та використання методики визначення психофізіологічної готовності організму учнів і студентів до успішного виконання професійної діяльності у сфері залізничного транспорту; запровадження індивідуально-орієнтованої стратегії підвищення функціональних можливостей організму на підставі використання програми ППФП та психогігієнічної корекції функціонального стану організму, особливостей особистості і професійної придатності учнів і студентів, що здобувають спеціальності у сфері залізничного транспорту, інших традиційних і нетрадиційних заходів, спрямованих на підвищення професійної перспективності юнаків.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті в наукових періодичних фахових виданнях за переліком ВАК України:

1. Боровський Б. Р. Гігієнічні аспекти професіографічної оцінки спеціальностей залізничного транспорту на підставі даних психофізограм та психограм / Б. Р. Боровський // Вісник морфології. - 2007. - №2. - С. 352-354.

2. Боровський Б. Р. Гігієнічні основи оцінки психофізіологічної готовності організму учнів і студентів до успішного виконання професійної діяльності у сфері залізничного транспорту / Б. Р. Боровський // Biomedical and biosocial anthropology. - 2009. - №2. - С. 77-80.

3. Сергета І. В. Професійно-значущі психофізіологічні функції та особливості особистості осіб, що здобувають професії у сфері залізничного транспорту / І. В. Сергета, Б. Р. Боровський // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2008. - №2. - С. 34-37. (Боровський Б. Р. - ідея роботи, проведення професіографічної оцінки ПФФ та процесів їх розвитку, аналіз одержаних результатів).

4. Сергета І. В. Процедури факторного аналізу як засіб здійснення прогностичної оцінки показників стану здоров'я учнів і студентів в ході проведення наукових досліджень у галузі профілактичної медицини / І. В. Сергета, Б. Р. Боровський, О. Є. Александрова // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. - №1. - С. 44-48. (Боровський Б. Р. - ідея роботи, визначення факторів ризику розвитку імовірних відхилень з боку провідних корелят ПП учнів і студентів).

5. Сергета І. В. Особливості розвитку психофізіологічних функцій в умовах використання програми психогігієнічної корекції функціонального стану організму, особливостей особистості і професійної придатності учнів і студентів, що здобувають спеціальності у сфері залізничного транспорту / І. В. Сергета, Б. Р. Боровський // Гігієна населених місць. - 2009. - Вип. 54. - С. 290-296. (Боровський Б. Р. - проведення досліджень, обробка отриманих результатів, підготовка статті до друку).

В інших фахових журналах та збірках:

6. Боровський Б. Р. Особливості змін у стані провідних професійно-значущих психофізіологічних функцій та особливостей особистості учнів і студентів, що здобувають професії залізничного транспорту / Б. Р. Боровський // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2009. - №13 (1/2). - C. 251-252.

7. Сергета И. В. Гигиеническая и профессиографическая оценка основных специальностей железнодорожного транспорта и проблемы профессиональной ориентации учащихся и студентов / И. В. Сергета, Б. Р. Боровский // Гигиена детей и подростков: история и современность (проблемы и пути решения). - М.: Научный центр здоровья детей РАМН, 2009. - С. 399-400. (Боровський Б. Р. - гігієнічна і професіографічна оцінки умов праці, розроблення концептуальної моделі профорієнтаційної роботи в навчальних закладах ЗТ).

Страница:

автореферат "Гігієнічні принципи формування високої професійної придатності учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту" скачать

Подобные документы

Оптимізація умов праці диспетчерів залізничного транспорту на основі гігієнічної оцінки за новою технологією управління процесом перевезень
Вплив змін у умовах виробничого середовища та трудового процесу на захворюваність диспетчерів ЄЦК і на станційних дільницях при порівняльному аналізі. Засоби організації медико–профілактичного забезпечення оптимізації виробничої діяльності диспетчерів.

автореферат [41,1 K], добавлен 02.04.2009
Залежність типу мікроциркуляції крові від типу вищої нервової діяльності в студентів
Вивчення функціонального стану мікроциркуляції крові за допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрії. Виявлення залежності особливостей мікроциркуляції крові від індивідуально-типологічних особливостей вищої нервової діяльності студентів.

статья [337,9 K], добавлен 21.09.2017
Моніторинг стану соматичного здоров’я студенток І курсів вищих навчальних закладів міста Харкова
Особливість низького рівня мотивації здорового способу життя сучасної молоді. Вплив оздоровчої фізичної культури на рівень соціалізації студентів у суспільстві. Покращення соматичного компоненту здоров’я молодого покоління вищих навчальних закладів.

статья [23,8 K], добавлен 06.09.2017
Гігієнічні вимоги до одягу та взуття
Гігієнічні якості одягу, що залежать від фізичних властивостей тканинних волокон. Гігієнічні вимоги до повсякденного побутового одягу. Класифікація взуття та залежність гігієнічних властивостей від матеріалу, відповідності розмірів конфігурації ступні.

презентация [2,3 M], добавлен 16.05.2015
Профілактика неінфекційних захворювань
Актуальність проблеми впровадження концепції профілактичної (санологічної) спрямованості діяльності лікарів. Медичні, санітарно-технічні, гігієнічні заходи, загальні принципи та види профілактики. Аналіз стратегій профілактики неінфекційних захворювань.

курсовая работа [40,5 K], добавлен 09.07.2019
Фізична реабілітація при гіпертонічній хворобі
Причини виникнення і клінічна течія гіпертонічної хвороби (ГХ). Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Ступені та симптоми ГХ. Основні принципи її лікування. Удосконалення професійної підготовки студентів інституту фізичної культури та реабілітації.

реферат [26,5 K], добавлен 08.09.2009
Освітлення навчальних приміщень, як чинник впливу на здоров’я учнів
Розгляд проблеми впливу освітлення навчальних приміщень на здоров’я учнів. Вивчення наслідків недостатнього та нераціонального освітлення, що приизводить до стомлення очей, розладу центральної нервової системи, зниження розумової працездатності.

статья [25,2 K], добавлен 06.09.2017
Медична статистика
Розгляд поняття, задач і етапів медичної статистики. Особливості статистики суспільного здоров'я та наукових дослідів. Принципи складання плану и програми спостереження і оцінки діяльності оздоровчих закладів, визначення їх медико-статистичних показників.

реферат [24,0 K], добавлен 21.10.2010
Гігієнічна оцінка харчування та стану здоров’я старшокласників, які розпочали навчання з шести- та семирічного віку
Ознайомлення з результатами гігієнічної оцінки особливостей харчування та стану здоров’я школярів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вивчення режиму харчування та режиму дня, а також рівня споживання основних видів харчових продуктів.

статья [26,4 K], добавлен 07.02.2018
Санітарна мікробіологія як наука
Предмет і задачі санітарної мікробіології. Санітарно-бактеріологічні лабораторії та обладнання. Характеристика методів санітарно-мікробіологічних досліджень. Види патогенних мікроорганізми, які визначаються в різних об'єктах зовнішнього середовища.

реферат [146,2 K], добавлен 19.10.2010

Другие документы, подобные "Гігієнічні принципи формування високої професійної придатності учнів і студентів навчальних закладів залізничного транспорту"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.